Географічні назви м. Ужгорода та його околиць

Короткий опис

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Зикань Христина Імрівна
УДК 43-311 З47

Географічні назви м. Ужгорода та його околиць
Спеціальність 10.02.09 Фінно-угорські та самодійські
мови” (Угорська мова)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ЛИЗАНЕЦЬ П. М.
доктор філологічних наук, професор

Ужгород 2002

ЗМІСТ
1. Список скорочень 4
2. Скорочення назв мов ..6

ВСТУП ..7

РОЗДІЛ 1. З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ.
1.1.Стан вивчення географічних назв на Закарпатті 13
1.2. Дослідження географічних назв в Угорщині ..24

РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ЯК ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ІСТОРІЇ НАРОДУ .43
2.1 Коротка історія м. Ужгорода ..45

РОЗДІЛ 3. СЛОВНИКОВІ СТАТТІ 50
3.1. Про правопис назв 51
3.2. Про позначення звуків 52
3.3. Побудова словникової статті 52
3.4. Словникові статті ..54

РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ................................................................................125
А.) За назвами водного рельєфу 125
Б.) За назвами місцевості та її об'єктів..127
В.) За мотивацією назв .130
Г.) Лексико морфологічний аналіз 131

Д.) Географічні терміни, які з погляду їх походження та творення ...................................................................................................137

ВИСНОВКИ145

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ152

ДОДАТКИ:173
А. Схема м. Ужгорода (К¹) 173
Б. Історична карта м. Ужгорода та його околиць з 1920-1938 р. (К²) 174
В. Список вулиць міста з відрізняючою цифрою 175
Г. Список географічних назв з відрізняючою цифрою 183
Д. Минуле Ужгорода у фотознімках .188

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

б. = болото
буд. = будова
бч.г. = бічна частина гори
бч.гб. = бічна частина горба
в. = вершина
вг. = виноградник
вгг. = виноградник на гористій місцевості
врм. = висота над рівнем моря
всх. = водосховище
вул. = вулиця
г. = гора
гб. = горб
гд = гольд*
гр. = гребля, гать, дамба
гр.міс. = горбиста місцевість
д. = долина
др. = драговина
зп. = зона повені, заплавина
інф. = інформатор
к. = канал
К¹ = карта схема м. Ужгорода за 2000 р.
К² = карта околиці міста
кг. = кадастровий гольд*
кл.= кладовище
кос. = косовиця

л. = ліс
лу. = лука
м. = місто
мікр. = мікрорайон
мл. = млиновище
н. = надр*
н³. = кубонадр*
наб.= набережна
о. = острів
ор. = ораниця
оз. = озеро
п. = парк
пас. = пасовище
пг. = переліг
пів.о. = півострів
пл. = площа
пля. = площа ярмарку
по. = поле
порів.= порівняти
пт. = потік
пус. = пустеля
р. = річка
рів. = рівнина
с. = село
сад = огород, сад
ск. = скеля
скм. = скотомогильник
сще. = селище
тер. = територія
тс.= так само, на тому ж місці
узб. =узбережжя, берег річки
х. = хутір
чм. = частина межі

чс. = частина села
ш. = шахта
шд. = шосейна дорога
я. = ярок, яма
~ = позначка тильда вказує на тотожність
 н.= квадратний сажень *

* г. = гольд = земельна міра 0,57 га. Таку частину землі можна було обробити одним ярмом за один день. Розмір території на протязі XVII. ст. та у першій половині XIX. ст. розрізнявся за видами обробки земель.
*  н.= квадратний сажень = тер. квадрату землі, у якого всі чотири сторони мають довжину 1 надра (1,896 м.)
* кг. = кадастровий гольд = 1600 квадратних сажень.
* н. = надр = 1,89648 м.
* н³. = кубонадр = стара уг. міра калібру. Розмір по місцевостях розрізнявся (віденський ~ 61,5 л.; ~ Буди 93,7 л.; найчастіше використувався братіславський ~ 62,5л.) Офіційно до 1875-го року, але практично назва вживалася до початку XX століття.

СКОРОЧЕННЯ НАЗВ МОВ

алб. = албанська
англ. = англійська
ар. = арабська
болг = болгарська
вн. = верхньонімецька
герм. = германські
гот. = готська
да. = давньоанглійська
двн. = давньоверхньонімецька
дгр. = давньогрецька
дев. = давньоєврейська
дінд. = давньоіндійська
длат. = давньолатинська
днн.= давньонижньонімецька
дп. = давньопольска
др. = давньоруська
дч. = давньочеська
лат. = латинська
нар.-лат. = народнолатинська
нн. = нижньонімецька
н (нім.) = німецька
п. = польська
псл. = праслов'янська
р (рос). = російська
рум. = румунська
свн.=середньоверхньонімецька
сгр. = середньогрецька
слат. = середньолатинська
снн. = середньонижньонімецька
сн = середньонімецька
сл. = слов'янська
ссл. = старослов'янська
схн. = східнонімецька
тур = турецька
уг. = угорська
укр = українська
ч. = чеська

ВСТУП

Актуальність теми. Дослідження географічних назв того чи іншого краю або поселення має виняткове значення для з'ясування історії народу, його культури. Народна культура, вивчення традицій і звичаїв, їх збереження для майбутнього покоління у всі часи були і будуть однаково важливими. І все - таки дослідження топонімів Ужгорода та його околиць є особливо актуальним у наші дні, коли старше покоління відходить, а молодь уже не пам'ятає цих назв.
Чимало угорських географічних назв м. Ужгорода та його околиць архаїзувались, а частина повністю вийшла з ужитку у зв'язку з об'єднанням приватних земельних ділянок у державну власність колгоспи та радгоспи, землі яких зараз знову приватизовуються. Крім того, міграційні процеси, різномовне оточення, в якому знаходиться угорське населення цієї території, сприяло тому, що цілий ряд старих географічних назв був витіснений новими, офіційними назвами (українськими чи російськими). У цьому зв'язку актуальним вважаємо дослідження старих і призабутих топонімів, що становлять мовну скарбницю географічних назв м. Ужгорода та його околиць.
Виходячи із вищесказаного, справедливим видається твердження, що дослідження топонімів Ужгорода у наші дні є надзвичайно важливою і актуальною лінгвістичною проблемою.
Збір топонімів за кордоном вже має свої традиції. В Угорщині, наприклад, з 60-х років розпочалася діяльна робота по збору топонімічних назв, котра у наші дні перетворилася у рух державних масштабів. Завдяки
цьому там за останні десятиліття з'явилася низка монографій з дослідження топонімів. Під назвою "топоніміка" в угорському мовознавстві розуміється відокремлена галузь, і в більшості вищих навчальних закладах вона викладається у вузах як окрема дисципліна.
Безперечно, дослідження топонімів має свої добрі традиції і на Україні. Можна назвати хоча б нові дослідження Ю.О.Карпенка, В.О.Горпинича, П.М.Лизанця, П.П.Чучки, В.В.Лободи, Д.Г.Бучка, К.Й.Галаса та багатьох інших. Однак дослідженням угорських топонімів на Україні і Закарпатті конкретно і компактно ніхто не займався. Виходячи з цього, ми й поставили своєю метою зібрати і проаналізувати угорськомовні топоніми і дослідити їх у тісному взаємозв'язку з українським, російським та іншомовним топонімічним матеріалом, який проник і на досліджувану нами територією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі наукової теми ”Комплексне лексико семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу”, що розробляється на кафедрі угорської філології Ужгородського національного університету та Центрі гунгарології.
Мета і завдання дослідження. Першочергова мета збору врятувати від забуття назви, що живуть і сьогодні у мові найстаршого покоління. А дані необхідні тому, що вони вказують на сучасні приховані назви, на попередники сучасних назв, на мовний розвиток, зміну системи назв.
Тисячолітнє співжиття різних народностей та паралельне вживання одних і тих же географічних назв у декількох мовах, розширення і звуження їх значення усе це добре спостерігається у нашому краї. Мета дослідження полягає в зборі, аналізі цінного топонімічного матеріалу і його дослідженні в лексико семантичному, словотвірному та етимологічному аспектах. У наші дні вважається прописною істиною, що місцевий закарпатець у віці 75 років служив п'яти панам, жив при п'яти владах, при цьому зовсім не полишав рідного краю. Наша мета дослідження, звернути увагу на цю ’непостійність', яка звичайно, залишила незгладимо глибокі сліди і в системі топонімії.
Для досягнення мети ставимо завдання :
1. Зібрати й проаналізувати географічні назви м. Ужгорода та його околиць, дослідити вживання угорських топонімів у їх тісному зв'язку з топонімами контактуючих мов.
2. Вивчити етимологію зібраних географічних назв, спираючись на відому нам фахову літературу.
3. Показати зміни, що відбулися у формах географічних назв угорського походження під впливом україномовного та іншомовного оточення і навпаки.
4. Дослідити зібраний нами матеріал не тільки в лінгвістичному, але й в історичному та етнографічно культурному аспектах.
5. На основі проведеного дослідження представити "обличчя" сучасного Ужгорода та його околиць у царині топонімії.
Об'єкт дослідження топоніми м. Ужгорода та його околиць (від XVIII-го ст. до сьогодні).
Предмет дослідження загальновживані та призабуті географічні назви м. Ужгорода та його околиць.
Матеріал дослідження та методика збору матеріалу. Матеріалом дослідження слугував топонімічний матеріал зібраний в польових умовах і в архівах Берегова, Будапешта і Дебрецена. Широко використано історичні карти м. Ужгорода та його околиць, починаючи з 1700-х років. Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить 450 топонімів, їх фонетичних та граматичних варіантів. При написанні роботи використовувалися історичні та етимологічні словники як угорської, так і інших мов, а також наукові праці з цієї проблеми.
Збір матеріалу було розпочато в Закарпатському обласному архіві в м. Берегові. У 1991-1992 рр. ми отримали доступ до карт та документів, зокрема протоколів, матеріалів судових процесів, описів майна, численних газет та журналів початку XX століття . Протягом 1999 ці дані були нами перевірені, уточнені й розширені.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено описовий метод, який використано і при встановленні іншомовних запозичень, визначенні поширення топонімів м. Ужгорода та його околиць. У дисертаційній роботі ми намагалися у міру можливостей залучити архівні дані писаних пам'яток та історичних словників. З цією метою використовуємо порівняльно історичний і статистичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим монографічним дослідженням угорських та іншомовних географічних назв нашого багатонаціонального міста. Уперше проаналізовано фонетичні й морфологічні варіанти цих географічних назв не тільки за законами угорської, але і тієї мови, з якої ці назви взяті. Досліджено також багато географічних назв слов'янського походження, які вже влилися в угорськомовне середовище і вживаються паралельно з угорськими назвами.
Дослідивши цю топонімічну лексику, ми дійшли висновку, що вона багата і містить важливу інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію, культуру й тісні взаємозв'язки з іншим населенням цієї території (українцями, словаками, румунами, росіянами). Ця лексика в своїй основі стародавня і успадкована з фінно-угорського та давньоугорського періодів. Значний вплив на формування угорських топонімів м. Ужгорода та його околиць мали сусідні слов'янські мови. Уперше введено в науковий обіг назви, які до цього часу не були відомі мовознавцям, а також об'ємний архівний фактаж.
Наукова новизна полягає також у комплексному підході до вивчення мовного матеріалу в його лінгвистичному, історичному й етнографічно-культурному аспектах.
У дисертації відокремлені основні поняття природні та штучні назви: природні назви топоніми, пов'язані з недоторканою природою і штучні назви топоніми, що вказують на вплив людини на природу.
Практичне значення одержаних результатів. Зібраний та описаний у дисертації фактичний матеріал, запропонована методика його аналізу та одержані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень у сфері топонімії. Окремі розділи дисертації могли б бути включені до навчальних програм шкіл при викладанні дисциплін з мови, історії та народознавства. Крім того, результати дослідження можна використати при написанні спецкурсів для студентів угорського відділення Ужгородського національного университету, при укладанні різних словників, зокрема етимологічних та словників географічних назв.
У дисертації подана вичерпна картина угорсько слов'янської мовної взаємодії в галузі топонімів.
Особистий внесок здобувача полягає в зібранні та аналізі значного топонімічного матеріалу м. Ужгорода та його околиць. Робота виконана дисертанткою самостійно й одноособово. Наукових праць, виконаних з теми дисертації у співавторстві, немає.
Апробація результатів дисертації. Про одержані результати проведеного дослідження доповідалося на підсумкових наукових конференціях Ужгородського національного університету (2001), III Міжнародному симпозіумі з гунгарології (1995), V. Міжнародній конференції з угорської топоніміки, яка проходила на базі Інституту угорської мовознавчої кафедри університету м. Мішкольц (1997), у мовознавчій підсекції на Міжнародній науковій конференції Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород,2001) V. Міжнародному симпозіумі з гунгарології на тему Угорська гунгарологія: стан, завдання та перспективи” (Ужгород, 2001).
Основні положення дисертації викладено в 4-х наукових статтях загальним обсягом 3,3 друкованого аркуша, а також у чотирьох виступах на вузівських та міжнародних наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Народна культура, вивчення традицій і звичаїв, збереження їх для майбутнії поколінь завжди були важливими аспектами наукового дослідження. Топонімія у цьому плані має виняткове значення. Якщо брати в основу, що географічні назви це скарб народний, який треба берегти для прийдешніх поколінь, бо вони знаходяться у якнайтіснійшому зв'язку з життям і діяльністю людини, у них характер народу, його історія, душевна прихильність та особливість побуту, то стає зрозумілим, що ґрунтовне і всебічне дослідження топонімів є нагальною потребою сьогодення, першочерговим завданням науковців.
Ця тема є дуже актуальною в наші дні, коли старше покоління відходить, а молодь цих давніх географічних назв не пам'ятає через відомі перебудови в народному господарстві (створення колгоспів і радгоспів, ліквідація приватної власності на землю, що спричинило поступову архаїзацію назв земельних ділянок).
На сьогодні чимало географічних назв м. Ужгорода та його околиць архаїзувалося, і у частини населення середнього та молодшого покоління вони повністю вийшли з ужитку. Це зумовлено, як ми вже відзначили, переходом приватних земельних ділянок у державну власність, а також пов'язано з міграційними процесами, що відбулися на Закарпатті за останні 55 років.
У дисертаційній роботі відзначається, що внаслідок тривалого співжиття угорського населення Закарпаття з українським, словацьким, румунським а пізніше і з населенням інших національностей топоніми зазнавали значних змін (паралельне використання старих традиційних назв та іншомовних (українських, російських, словацьких, німецьких, чеських), насильна зміна назв населених пунктів у 1910-1913 та 1945-1948 рр., поява нових топонімів (Новий район, Підлипники, та ін.) тощо.
У дисертації було поставлено завдання зібрати й проаналізувати угорські географічні назви Ужгорода та його околиць і дослідити їх у тісному взаємозв'язку з топонімами контактуючих мов і в першу чергу з топонімами українськими.
У роботі використано слiдуючi методи дослідження топонімів: історико-порівняльний, етимологічний та соціолінгвістичний. Це дуже важливо, оскільки досліджуваний нами матеріал різномовний і розмаїтий.
Широко залучений до роботи архівний матеріал різних юридичних документів, писемних пам'яток та історичних словників.
Дисертаційне дослідження є першим монографічним опрацюванням угорських, українських та інших іншомовних географічних назв багатонаціонального за складом свого населення стародавнього міста Ужгорода та його околиць. Уперше проаналізовано фонетичні та морфологічні варіанти топонімів. Досліджено багато географічних назв слов'янського (у першу чергу українського) походження, які вже стали загальновживаними і в мовній практиці угорців на Закарпатті. Цим пояснюється паралельне використання у мовній практиці населення угорської національності традиційних угорських і слов'янських (українських) топонімів.
Досліджений топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв'язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалим співжиттям у старовинному Ужгороді та на його околицях упродовж багатьох століть. Зв'язки проявляються передусім у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Показовим у цьому відношенні є наявність у побутовому мовленні українців і словаків таких старих назв, як Лугош, Флудер та ін., а в угорців давніх слов'янських за походженням назв: Баня, Поторчо і новітніх Вулшінкі, Коноплянкі, Медзі водамі, Млініште, Підлипники та ін.
Топоніміка містить важливу інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію і культуру. Ця лексика у своїй основі стародавня, успадкована з фінно-угорського та давньоруського періодів. У дисертації вперше введено в обіг топоніми, які до цього часу не були відомі в українському мовознавстві. Їх опрацьовано не тільки в лінгвістичному, але й етнографічно-культурному аспектах.
Збагачення топонімів, як вже відзначалося, здійсьнюється і за рахунок запозичень з інших мов. Особливо стосується це такого багатонаціональ- ного краю, як Закарпаття.
Слов'янське середовище, в якому проживає угорське населення, позначилося і на творенні нових угорських топонімів. Це стосується передусім використання афіксів та суфіксів при утворенні угорських відповідників до топонімів слов'янського походження, наприклад: Dácsák, Dámbák, Domkák, Dobos, Pacsika/Pácskó, Morgó. У ряді випадків при утворенні складних топонімів до слов'янської назви додане угорське слово: Червеніцо + erdészlak ’ліснича хата на Червениці’, Баньо + tó ’озеро, що виникло на місці колишньої шахти’, Діовшлаз утворено шляхом складання угор. Діовш ’горіховий’ + слов. лаз. Із слів, запозичених з угорської мови (kert, tó), за закономірностями української мови формувалися топонімами : Kertuki, Zakertjanki, Zatováni szántók.
У дисертації представлено 450 словникових статей, у яких неодноразово зустрічаються варіантні, іншомовні чи історичні найменування, їх близько 2000. Використано 54 архівні географічні карти. Досліджено значний матеріал, зібраний у польових умовах, а також фактичний та архівний матеріали, який нам вдалося детально проаналізувати в різних аспектах.
Завдяки застосуванню описового, лінгвогеографічного і порівняльноісторичного методів в дисертації вперше комплексно досліджено географічні назви м. Ужгорода та його околиць.
Можемо констатувати, що близько половини обстеженого нами матеріалу це зниклі назви, пошук яких здійснювався тільки за допомогою історичних джерел. Слід відзначити, що серед зниклих назв приблизно у два рази більше назв угорськомовного походження (що виникли в угорськомовному середовищі, назви типу прізвище + -földe (земля), -kertje (город), -háza (хата), -tanya (хутір), які стали невживаними після втрати власності над земельними ділянками.
При дослідженні живого топонімічного матеріалу ми дійшли таких висновків: із 89 загальновживаних назв (37%) зникаючі 21,25% та новітні 15,8%. (До новітніх зараховуємо назви загальновживані та відзначені на картах, починаючи від першої світової війни).
Якщо від живого топонімічного матеріалу віднімемо кількість формуючих” (тобто зникаючих та новітніх) назв, то дістанемо кількість незмінних, загальновживаних найменувань. Таким чином, незважаючи на рідну мову, людина похилого віку, живучи в м. Ужгороді чи на його околиці, знає близько 150 топонімів, які пустили коріння у свідомості тутешнього населення.
Зниклі назви 198 (45,2%)
зниклі назви не угорськомовного походження 74 (16,9%)
зниклі назви угорськомовного походження 124 (28,3%)
Загальновживані назви 240 (54,7%)
зникаючі назви не угорськомовного походження 26 (5,9%)
угорськомовного походження 25 (5,7%)
новітні назви не угорськомовного походження 11 (2,5%)
угорськомовного походження 27 (6,1%)
(Варіанти найменувань рахуються окремими назвами. Результати відносяться до матеріалу, дослідженого у роботі, а не до топонімічного мовного запасу даної території.).
У роботі розглянуті географічні терміни з погляду їх походження та творення.
Переважна більшість давньоугорських слів успадкована з уральського та фінно-угорського періодів. Нами досліджено 20 таких географічних термінів. У роботі розглядаються 2 географічних терміни, які утворені після осілого способу життя угорських племен на території карпатської низовини.
Слово körút утворено в період XVI XVIIIст.
У роботі зустрічається декілька (7) таких слів географічних термінів, у яких невідоме чи невизначене походження.
Тривале і постійне контактування різних національностей віддзеркалюється у мовній системі кожного народу. В угорській мові констатуємо наступні групи запозичень:
· Слов'янські запозичення. У даному матеріалі розглянуто 9 таких слів.
· Тюркські запозичення. Внаслідок того, що угорські племена безпосередньо контактували з тюркськими народами, в угорськомовній системі географічних назв та термінів з'явилося немало давньотюркських запозичень. У дисертації їх чотири.
· Латинські запозичення, які у переважній більшості в угорському середовищі поширилися завдяки релігії. Ми досліджували слова: cinterem, kanális, csatorna.
· У роботі є 5 слів запозичень невизначеного походження.

За час збору матеріалу в суспільстві сталися зміни; з роками мінялися й географічні назви Ужгородщини. У сучасних географічних назвах Ужгорода вміщена й історія меншин, які компактно проживають на цій території.
Наведені дані свідчать про те, що кількість зникаючих та новітніх топонімів угорськомовного походження приблизно однакова, причому новітніх угорських у 2,5 рази більше, ніж іншомовних. Це пояснюється передусім тим, що в повоєнний період угорськомовне населення досліджуваної території мало можливість вільно користуватися своїми національними географічними назвами, хоча за часів Радянського Союзу значна кількість угорських назв населених пунктів була замінена російськими або українськими. Але це стосувалося лише офіційних назв населених пунктів, а в побутовому мовленні угорці їх не вживали (Бене Добросілля, Яноші Івановка, Сірте - Струмківка)
За роки незалежної України населеним пунктам, де компактно проживає населення угорської національності, повернено їх історичні найменування, а при їх перекладі українською мовою застосовуються нові правила правопису. Це є ще одним підтвердженням того, що національним меншинам створені всі умови для розвитку їхніх мов, освіти, науки і культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адресарь Подкарпатской Руси. Ужгород.1924.
2. Балагурі Е.А. Історія Ужгорода: Історичний наріс. Ужгород. 1993.
3. Банк М.В. Відображення типів підсічного землеробства в місцевій топонімії // Тези доповідей до XIX наукової конференції. Серія мовознавча. Ужгород, 1965. С. 36 39.
4. Бучко Г.Є. Іншомовні елементи в антропонімії Бойківщини // Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами // Тези доповідей. Ужгород, 1982. С.152 153.
5. Гаджега В. Назва Ужгорода // Народний календар на переступный рок 1932. Ужгород, 1932.
6. Гаджега Василiй. Додатки к исторiи русинов и руських церквей в Ужанской жупЬ студiЬ исторично-архивнЬ. Ужгородь, 1924.
7. Галас К.Й. До питання вивчення топоніміки Закарпаття // Діалектологічний збірник. Наукові записки УжДУ. Т. XXVI. Ужгород 1957.
8. Галас К.Й. Закарпатські географічні назви з називного відмінка однини особових назв.Ч.1 // Тези доповідей до XIX наукової конференції. Серія мовознавча. Ужгород, 1965. С. 24 27.
9. Галас К.Й. Тарна лексика, відбита в закарпатоукраїнській топонімії // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови: Тези доповідей. Ужгород, 1978. С. 111 112.
10. Галас К.Й. Топонимика Закарпатской области (название населëнных пунктов).// Автореферат диссертации на соискание учëной степени кандидата фил. наук. Ужгород, 1960. С.1 43.
11. Галас К.Й. Топонім Перечин // Тези доповідей до ювілейної конференції, присвяченої 20-річчю Ужгородського державного університету. Серія мовознавча. 26-27 жовтня 1965 року. Ужгород, 1965. С. 27 29.
12. Гранчак І., Пальок В. Місто над Ужем. Історичний нарис. Ужгород: Карпати”, 1973. 288 с.
13. Дэже Ласло. Очерки по истории закарпатских говоров. Будапешт, 1967.
14.Ємец Г.С., Дядченко Б.І. Циганське населення Закарпаття. Ужгород, 1993.
15.Iсторiя мiст i сiл Української РСР. Закарпатська область. Київ, 1969.
16. Кобаль Й. Чи знаємо Ужгород ? // Екзиль 1996.4.1. С.34 36.
17. Контратовичь И.М. Къ исторіи стародавняго Ужгорода и Подкарпатской Руси до XIV вЬка // Карпатскій свЬтЬ, 1928. С.72 75.
18.Лизанець П.М. Інструкція про передачу географічних назв та географічних термінів Угорщини українською мовою. Ужгород, 2001.
19.Лизанець П.М. Питання про відновлення історичних назв населених пунктів Закарпаття та принципи їх написання // Матеріали науково практ. конференції. Ужгород, 1997. С.102-109.
20.Пеняк І. До питання про виникнення міста Ужгорода // Тези доп. І. народознавчої наукової конференції 1718 лист. 1989. Ужгород: Карпати, 1989. С. 8182.
21.Петровъ А. Карпаторусскія Межевые Названія изъ пол. XIX и изъ нач. XX в. V Praze Nakladem České Akademie Věd A Uměni, 1928.
22. Поляруш Г.І. Місцеві географічні терміни в топонімії північно-східного Лівобережжя України // Дослідження з словотвору та лексикології (збірник наукових праць). Київ: Вища школа”, 1985. С. 131136.
23. Рот А.М. Венгерсковосточнославянские языковые контакты. Будапешт, 1973. 573 с.
24. Сахарова Людмила. З історії Ужгородського некрополю Кальварія” // Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Випуск 2. С. 4664.
25.Сова П. Архитектурные памятники Закарпатья. Ужгород,1961.
26. Сова П. Прошлое Ужгорода. Ужгород, 1937. 350 с.
27. Стрипскій Гіадор. ГдЬ документы старшей исторіи Подкарпатской Руси ? О межевихъ названіяхъ. Ужгород, 1924.
28. Фабіан М.П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах. Ужгород, 1998. 255 с.
29. Федака Павло. Пам'ятки замкової гори. Ужгород, 1999.
30. Філіп Л.Й. Поет у тозі судді // Карпатський край, березень 1991р.
31.Філіп Л.Й. Стара Радванка. Ужгород,1994.
32.Франко З. Т. Відбиття діалектних рис в українській гідронімії // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови // Тези доповідей. Ужгород, 1978. С.133135.
33. Чучка П.П. Деякі акцентологічні особливості говірок околиці Ужгорода // Доповіді та повідомлення УжДУ. Серія філологічна. Ужгород, 1958. № 3. С. 59 62.
34. Чучка П.П. Із словотвору прикметника в південнокарпатських говірках околиці Ужгорода // Доповіді та повідомлення УжДУ./ Серія історико-філологічна. Ужгород, 1957 № 1. С. 86 89.
35. Чучка П.П. Закарпатські відтопонімічні прізвища // Дослідження з словотвору та лексикології (збірник наукових праць). Київ: «Вища школа», 1985. С. 125131.
36. Чучка П.П. Словотвір відтопонімічних прикметників Закарпаття// Тези доповідей та повідомлення XVIII наукової конференції. Серія мовознавства. Травень 1964 р. Ужгород, 1964. С. 3944.
37. Чучка П.П. Українські говірки околиці Ужгорода в їх відношенні до інших сусідніх говірок і мов // Наукові записки УжДУ. Т. XXXV. Ужгород, 1958. С. 30-41.
38. Чучка П.П. Фонетичні зміни в південнокарпатських говірках околиці Ужгорода // Наук зап. УжДУ. Т. XXVI / Діалектолог. зб. 2. Ужгород, 1957. С. 55 76.
39.Чучка П.П. (младший). Венгерские элементи в топоапеллятивной лексике украинских говоров Закарпатья // Исследование финноугорских языков и литератур в их взаимосвязах с языками и литературами народов СССР: Тезисы докладов Всесоюзного научного совещания финноугроведов. 27-30 октября. Ужгород, 1977. С. 8485.

* * *

40. A földrajzi nevek gyűjtésének, ellenőrzésének és közzétételének kézikönyve. Bp.: Kiadja a Magyar Tudományos Akadémia Nyelvtudományi Intézete, 1991.
41.A magyar korona országainak Helységnévtára. Az orsz. magy. kir. statisztikai hivatal támogatása és ellenőrzése mellett szerk. Dr.Jekelfalussy József. Bp., 1888. DE Könyvraktára/3405.
42.A Magyar Korona Országainak Helységnévtára. Bp., 1877. DE Könyvraktára/3405.
43.A magyar korona országainak Helységnévtára. Bp., 1898. DE Könyvraktára/3405.
44.A Magyar Szent Korona Országainak Helységnévtára. Szerk. és kiadja A Magyar Kir. Központi Statisztikai Hivatal. Bp., 1913. DE Könyvtára/3405.
45.A Magyаr Korona Helységnévtára. Szerkesztését vezette és kiadja Az Országos Magyar Királyi Statisztikai Hivatal. Bp., 1873. DE Könyvraktára/3405.
46.Antal Miklós. Magyarországi Drugethcsalád. Ünnepi beszéd, Ungvár, 1943.
47.Az Ungvár Hungarológiai Intézet tudományos gyűjteménye. Ungvár-Bp.: Intermix Kiadó, 1993. 149 o.
48.Balogh László. A földrajzi nevek struktúrája // NyK.72. 95124 o.
49.Balogh László. A földrajzi nevek szerkezeti rendszere // NyK.74. 200208 o.
50.Balogh László. Földrajzi neveink komplex vizsgálatáról // NyK.75. 407 18 o.
51.Balogh László. Olcsva helynevei. Bp.: Kiadja az ELTE Magyar Nyelvészeti Tanszékcsoport Névkutató Munkaközössége, 1987.
52.Balogh Lajos, Ördög Ferenc. Heves megye földrajzi nevei. Bp.: Kiadja a Magyar Nyelvtudományi Társaság, 1988.
53.Balogh Lajos, Ördög Ferenc. Névtudomány és művelődéstörténet // MNyTK. 183.sz. Zalaegerszeg, 1989.
54.Bárczi Géza, Benkő Loránd, Berrár Jolán. A magyar nyelv története. Bp.: Tankönyvkiadó, 1967 599 o.
55.Bárczi Géza. A magyar nyelv életrajza. Bp.: Gondolat ,1963.
56.Bárczi Géza. A magyar szókincs eredete. 2.kiadás. Bp., 1958. 14262 o.
57.Báró Forszter Gyula. Magyarország műemlékei. Bp.: A Műemlékek Országos Bizottságának Kiadványa, 1806.
58. Bárth János. A helynevek továbbélésének titkai // A magyar névtani kutatások legújabb eredményei (Oktatási segédlet) / Szerk. B. Gergely Piroska és Hajdú Mihály. MiskolcBp., 1997. I. kötet 306313 o.
59.Békési Imre. Név és névkutatás // MNyTK.170.sz. Bp., 1985.
60.Benkő Loránd. A Nyárádmente földrajznevei. Debrecen: Kiadja a Magyar Nyelvtudományi Intézet, 1950.
61.Bényei Ágnes, Pethő Gergely. Az Árpád-kori Győr vármegye településneveinek nyelvészeti elemzése. Debrecen, 1998.
62. Beregszászi Anikó. Magyar helységnevek Kárpátalján a nyelvi tervezés tükrében // A magyar névtani kutatások legújabb eredményei (Oktatási segédlet) / Szerk. B. Gergely Piroska és Hajdú Mihály. Miskolc Bp., 1997. I. 365372 o.
63.Borovszky Samu. Magyar városok. Városi és vármegyei szociográfiák. XIV. Bp.1941. OSzK 1968/R.
64.Botlik József, Dupka György. Ez hát a hon Bp.: Mandátum Kiadó, 1991. 298 o.
65.Botlik József, Dupka György. Magyarlakta települések ezredéve a Kárpátalján. Ungvár Bp.: Intermix Kiadó, 1993. 359 o.
66.Czimár Mór, Fejér György. Magyarországi okmánytárának betűrendű tárgymutatója. Pest, 1866. 466467 o.
67.Csánki Dezső. Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. I. Bp., 1890.
68.Csikvári Antal. Ungvár és Ung vármegye. Bp.: Kiadja a Magyar Városok Monográfiája Kiadóhivatala, 1940.
69.Csomár Zoltán. Húsz év Ungvár történetéből 1918-1938.//A Magyar Társaság Könyvei I.kötet Bp., 1939.
70.CsonkaMagyarország Közigazgatási Helységnévtára Kelet Magyarországgal, FelsőErdéllyel és Kárpátaljával bővített 1941 évi kiadás. Bp., 1941. DE Könyvraktára/3405.
71.Czapári Beáta, Várnai Zsuzsa. Burgenland magyar helyneveinek történeti változásai.// A magyar névtani kutatások legújabb eredményei (Oktatási segédlet) / Szerk. B. Gergely Piroska és Hajdú Mihály. Miskolc Bp., 1997. I. kötet . 335338 o.
72.Deschmann Alajos. Kárpátalja műemlékei. Bp., 1990.
73.Dupka György, Horváth Sándor, Móricz Kálmán. Sorsközösség. Ungvár: Kárpáti Kiadó, 1990.
74.Egyetemes Magyar s Erdélyországi Kath. Egyházi Névtár az 186 ¾ -ik évre. Pest, 1863. УжНУ Відділ старих видань 5330.
75.Fejér Georgii. Codex Diplomaticvs Hvngariae. Budae 1829. УжНУ відділ старих видань 15393.
76.Fényes Elek. Magyar Országnak ‘s a’ hozzá kapcsolt tartományoknak mostani állapotja statisztikai és geographiai tekintetben. 3. Kötet. Pest, 1837.
77.Fülöp László. Kaposvár utcaneveinek névtani vizsgálata. Bp.: Kiadja az ELTE Magyar Nyelvészeti Tanszékcsoport Névkutató Munkaközössége.
78.Gaar Iván. A régi Ungvár történetéből. I. füzet 1905. OSzK.7.400/1.
79.Gergely Béla. Kalotaszeg névutós helynevei // MNy.IV 158 82 o.
80.Hajdú Mihály. Budapest utcaneveinek névtani vizsgálata.// NytudÉrt. 87.sz. Bp., 1975.
81.Hajdú Mihály, Rácz Endre (szerk.). Név és társadalom // MNyTK. 160.sz. Bp., 1983.
82.Haraszty Károly. Az ungi református egyházmegye, 1931.
83.Hodinka Antal. Adalékok az Ungvári vár és Ungvár történetéhez (Görög Kath. Szemle, 1917: 12-20, 37-41, 43-49. sz. és kny.).
84.Hoffmann István. A helynévhasználat és a nyelvi norma // A magyar nyelv rétegződése. Bp., 1988. 43543 o.
85.Hoffmann István. Helynevek nyelvi elemzése. Debrecen, 1993.
86.Hoffmann István, Rácz Anita, Tóth Valéria. Helynévtörténeti adatok a korai ómagyar korból. I: AbaújCsongrád vármegye. Debrecen, 1997.
87.Hoffmann István. Utak, lehetőségek történeti helyneveink kutatásába// A magyar névtani kutatások legújabb eredményei (Oktatási segédlet) / Szerk. B. Gergely Piroska és Hajdú Mihály Miskolc Bp., 1997. I. 227236 o.
88.Horváth Katalin, Lizanec Péter, Szabó Erzsébet. Az ungvári járás 14 településének helynevei. Bp.,1992.
89.Hubai Imre. Adatok Kárpátalja gazdasági földrajzához (1919-1939). Munkács: „Nekudah” könyvnyomda, 1940.
90.Inczefi Géza. Földrajzi nevek névtudományi vizsgálata. Bp.: Akadémiai Kiadó, 1970. 275 o.
91.Jakab László, Kálnási Árpád. A Nyírbátori járás földrajzi nevei. Nyírbátor, 1987. 431 o.
92.Jankus Gyula. A településnevek történelmi változásai Szlovákia mai területén // A magyar névtani kutatások legújabb eredményei (Oktatási segédlet) / Szerk. B. Gergely Piroska és Hajdú Mihály/. MiskolcBp., 1997. I. 341344 o.
93.J. Soltész Katalin. A tulajdonnév funkciója és jelentése. Bp., 1979.
94.J.Soltész Katalin. Szokatlan alaki szerkezetű helynevek. // NÉ.11sz. 7382 o.
95.Juhász Dezső. A magyar tájnévadás // NytudÉrt. 126.sz. Bp.,1988.
96.Kálmán Béla. A nevek világa. Bp.: Gondolat,1967.
97.Kálnási Árpád. A Fehérgyarmati járás földrajzi nevei, Debrecen, 1984.
98.Kálnási Árpád. A földrajzi nevek rendszerezésének kérdéséhez // MNyj.23 sz. 2334 o.
99.Kálnási Árpád. A Mátészalkai járás földrajzi nevei. Debrecen, 1989. 605 o.
100. Kálnási Árpád. Szatmári helynévtípusok és történeti rétegződésük. Debrecen, 1996. 274 o.
101. Kárpátalja. Bp.: Panoráma Könyvkiadó, 1991.
102. Kázmér Miklós. A falu a magyar helynevekben. Bp., 1970.
103. Kázmér Miklós. AlsóSzigetköz földrajzi nevei // MNyTK.95.sz. Bp.,1957.
104. Kázmér Miklós, Végh József. Névtudományi előadások // NytudÉrt.70.sz. Bp., 1970.
105. Kiss János, Dr. Sziklay János. A Katholikus Magyarország. Bp.: Készült a Stephaneum Nyomtató Műintézetben, 1902.
106. Kiss Lajos. A Felvidék víznevei // MNy XC. évf. 1994. 1. 119 o.
107. Kiss Lajos. Magyarország földrajzi és társadalmi arculata az Árpád-korban // MNy.84 sz. 12955 o.
108. Kniezsa István. A párhuzamos helynévadás. Egy fejezet a településtörténet módszertanából. // Településtörténeti Tanulmányok II. Bp., 1944.
109. Kniezsa István. A szlovák helynévtípusok kronológiája // NévtVizsg. A Magyar Nyelvtudományi Társaság névtudományi konferenciája. Bp., 1960.
110. Kniezsa István. Keletmagyarország helynevei. A magyar Történettudományi Intézet Évkönyve, 1943.
111. Kovácsné Zékány Krisztina. Az „Ungvár” név etimológiájának módosulásai a történelmi változások tükrében