ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК УМОВА ЗРОСТАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК 351:338.432

Антонов Андрій Вячеславович

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК УМОВА ЗРОСТАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
Дацій Олександр Іванович
д.е.н., професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ 16
1.1. Понятійно-категоріальний апарат у сфері державного управління розвитком сільських територій 16
1.2 Багатофункціональність сільських територій як базова умова життєзабезпечення населення сільських територій 35
1.3. Теоретичні концепції формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій 47
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК УМОВИ ЗРОСТАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ 70
2.1. Напрями модернізації механізмів державної регулювання розвитку сільських територій у контексті європейської інтеграції з урахуванням об’єктивних закономірностей та специфічних особливостей багатофункціонального розвитку сільських територій 70
2.2. Принципи та методи державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій 94
2.3. Механізми удосконалення інструментарію державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій 109
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 140
3.1. Стратегічна роль і функціональні особливості соціально-економічного розвитку сільських територій України 140
3.2. Оцінка формування диверсифікованого ринку праці на селі 159
3.3. Аналіз стану забезпечення зайнятості сільського населення 175
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ 194
4.1. Вектори активізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій в сфері формування агроекологічного іміджу 194
4.2. Напрями вдосконалення організаційно-інституційного механізму державної політики соціально-економічного розвитку сільських територій 214
4.3. Методологічні положення та методичні підходи до формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій в сфері активізації підприємницької активності та розв’язання проблем зайнятості на селі 237
РОЗДІЛ 5. НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК УМОВИ ЗРОСТАННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ 272
5.1. Методологічні підходи до забезпечення ефективного використання земельних ресурсів при реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій 272
5.2. Концептуальні положення розвитку соціальної інфраструктури сільських територій 289
5.3. Практичні рекомендації щодо вдосконалення формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення 313
ВИСНОВКИ 352
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 361
ДОДАТКИ 416

ВСТУП

Актуальність теми. У соціально-економічному житті України сільські території займають особливе місце. На них проживає третина населення нашої держави і припадає 90 % її площі. Значущість цих територій посилюється їх винятковим внеском у формування основ продовольчої безпеки та нарощування експортного потенціалу країни. Ці та інші чинники визначають розвиток сільських територій одним з основних пріоритетів державної політики України, спрямованої на підвищення стандартів життя сільського населення, зростання ефективності функціонування АПК, покращення стану довкілля та поліпшення якості людського капіталу.
Державна політика розвитку сільських територій покликана забезпечувати формування сприятливого інституційного, організаційного та економічного середовища на загальнонаціональному та регіональному рівнях, стимулювати налагодження дієвих механізмів залучення вітчизняних і закордонних інвестицій у сільську місцевість, а також створювати комфортні умови для проживання і роботи мешканців українського села.
Україна робить поодинокі кроки в напрямі формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення, однак, загалом цей процес характеризується непослідовністю, невиконанням визначених відповідними документами правових, організаційних, наукових, фінансових та інших заходів, спрямованих на сталий розвиток сільських територій, а також неузгодженістю з принципами та стандартами, що діють у розвинених країнах світу.
Відтак, прогалини в державній політиці сталого соціально-економічного розвитку сільських територій та суб’єктивні прорахунки і помилки, допущені на попередніх етапах ринкового реформування вітчизняного аграрного сектора, призвели до суттєвого погіршення демографічних показників у сільській місцевості, руйнування виробничого потенціалу села, погіршення якості та родючості ґрунтів, загострення екологічних проблем тощо. Все це зумовлює необхідність пошуку адекватних інструментів підвищення ефективності механізмів формування та реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення.
Велике значення для розвитку теоретичних аспектів державного управління мають праці вчених, які зробили внесок у теорію управління процесами соціально-економічного розвитку. Тут слід зазначити дослідження Дж. Гелбрейта, Ф. Кене, А. Маршалла, М. Портера, П. Самуельсона, А. Сміта, А. Тюрго, Й. Шумпетера та інших. Роль держави в економічному розвитку вивчали такі відомі російські вчені В. Андріанов, А. Бабашкіна, А. Бікмулін, Р. Гумеров, С. Кисельов, В. Назаренко та інші.
Серед вітчизняних вчених, які займаються вдосконаленням теоретико-методологічних питань державного регулювання, найбільш відомими є О. Алимов, В. Базилевич, В. Бакуменко, С. Біла, В. Воротін, А. Гальчинський, Б. Данилишин, А. Дєгтяр, Ю. Кальниш, М. Крупка, О. Лазор, В. Малиновський, В. Мартиненко, І. Михасюк, Г. Мостовий, О. Мордвінов, С. Мочерний, П. Надолішний, О. Осауленко, С. Поважний, С. Чистов, А. Чухно, Л. Швайка та інші.
Особливості формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій досліджували такі вчені, як: В. Амбросов, В. Андрійчук, Г. Андрусенко, П. Гайдуцький, Ю. Губені, І. Кириленко, М. Корецький, Ю. Лузан, І. Лукінов, П. Макаренко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Г. Мостовий, Д. Плеханов, П. Саблук, М. Хорунжий, Г. Черевко, В. Шиян, В. Юрчишин та інші. Вивченням категорії якості життя населення займалися відомі науковці В. Майєр, В. Райцин, Л. Зубков, Н. Бузляков, В. Горін, С. Жданов, А. Мерзлов, А. Огарков, А. Петриков, Б. Панков, І. Торопов, Н. Харитонова та інші.
Разом з тим, оцінюючи сучасний стан сільських територій, можна зробити висновок, що результати реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку села, форми, методи та механізми державного регулювання сільського господарства не забезпечують стабілізацію та збільшення виробництва, не створюють передумов для виведення галузі з кризи, не дають змоги досягти високих результатів у продовольчому забезпеченні населення та підвищити рівень якості життя сільського населення. У сукупності це і визначило вибір теми та структурно-логічну побудову дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах науково-дослідних тем: Академії муніципального управління „Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164) та Дніпропетровського державного аграрного університету „Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U05022). Особисто автором визначено особливості формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних основ і концептуальних підходів до формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення України.
Для досягнення визначеної мети поставлено такі завдання:
– узагальнити теоретичні концепції формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій;
– визначити понятійно-категоріальний апарат у сфері державного управління розвитком сільських територій;
– обґрунтувати напрями модернізації механізмів державного регулювання розвитку сільських територій у контексті європейської інтеграції з урахуванням об’єктивних закономірностей та специфічних особливостей багатофункціонального розвитку сільських територій;
– уточнити принципи і методи та науково обґрунтувати механізми вдосконалення державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій;
– оцінити ефективність державного управління розвитком сільських територій та розвинути методичні положення диференціації якості життя населення;
– виявити вектори активізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій у сфері формування агроекологічного іміджу;
– визначити напрями вдосконалення організаційно-інституційного механізму державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій;
– розвинути методологічні положення та методичні підходи до формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій у сфері активізації підприємницької активності та розв’язання проблем зайнятості на селі;
– систематизувати методологічні підходи до забезпечення ефективного використання земельних ресурсів при реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій;
– розробити концептуальні положення розвитку соціальної інфраструктури сільських територій;
– внести практичні рекомендації щодо вдосконалення формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення.
Об’єкт дослідження – державне управління розвитком сільських територій.
Предмет дослідження – формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення України.
Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є фундаментальні положення науки державного управління, загальноекономічні принципи та методи аналізу закономірностей суспільного виробництва на ринкових засадах, а також праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем підвищення рівня життя сільського населення та механізмів формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.
Для досягнення поставленої мети в роботі застосовано історичний, системний та логіко-діалектичний підходи; використано методи: історико-хронологічний – при узагальненні еволюції поглядів представників різних наукових шкіл на роль держави в регулюванні економічних процесів; абстрактно-логічний – при постановці мети і завдань дослідження; аналітико-монографічний – при вивченні літературних джерел, законодавчих чи інших нормативно-правових актів та практики механізмів формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій; структурно-функціональний – для аналізу змін, що відбуваються в розвитку сільських територій та якості життя сільського населення; статистико-економічний – для дослідження ефективності державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій та оцінювання якості життя сільського населення; імітаційного моделювання – при побудові організаційно-економічної моделі управління ефективним розвитком сільських територій; систематизації – при систематизації форм та інструментів державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій; порівняльний – для визначення відмінностей інструментарію програм соціально-економічного розвитку сільських територій України та країн з розвиненою ринковою економікою.
Інформаційною базою дослідження є законодавча та нормативно-правова база України, офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, аналітичні огляди Міністерства аграрної політики та продовольства України, інших міністерств та відомств, статистичні дані міжнародних економічних організацій, а також монографії та наукові статті вітчизняних і зарубіжних вчених, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ і концептуальних підходів щодо формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення України. Найбільш важливими науковими результатами, що відображають ступінь та характер новизни дослідження та виносяться на захист, є такі:
вперше:
– сформульовано й науково обґрунтовано оригінальну, адаптовану до потреб сучасного стану економіки України, систему теоретичних підходів до формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій, що, на відміну від раніше відомих підходів, враховує складну взаємодію об’єктивних економічних законів та їх специфічні прояви в аграрній сфері та містить такі орієнтири: відповідність тенденціям світового розвитку; перехід до сталого розвитку з розширенням використання екологічно безпечних виробництв; розробка універсальних механізмів, підходів, організаційних структур розвитку та заходів соціально-економічної політики; максимально повне й ефективне використання ресурсного потенціалу території з урахуванням особливостей географічного положення регіону; створення інтегральної інформаційної бази та моніторинг стандартів соціально-економічних умов ефективного життєзабезпечення населення сільських територій; надання наукового обґрунтування планів дій різних часових параметрів та ініціатив у сфері освіти;
– запропоновано застосування комплексного регіонального маркетингу як механізму формування та реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій, зміст якого полягає у зміцненні інтеграційних відносин між органами державної влади, бізнесом, населенням окремої території, що забезпечує додаткові економічний, екологічний та соціальний ефекти, а саме: зменшення трансакційних витрат, створення доданої вартості і збільшення обсягів збуту регіональної продукції; збереження існуючих та утворення нових робочих місць, збільшення доходів місцевого населення; зниження навантаження на довкілля;
– розроблено методологічні положення моніторингу розвитку сільських територій, що застосовуються в державній політиці та, на відміну від раніше відомих, засновані на програмно-цільовому методі та враховують результати оцінювання та контролю соціально-економічного становища, що включає: демографічну ситуацію, рівень та спосіб життя, розвиток соціальної інфраструктури, соціального благополуччя, вільний доступ до екологічної інформації, розвиток екологічного законодавства, впровадження сервотехнологій і сервотехніки, що блокують викиди в навколишнє середовище забруднюючих речовин, упровадження екотехніки та екотехнологій;
удосконалено:
– концептуальні положення стратегії сталого життєзабезпечення населення сільських територій, векторами якої є: орієнтація на зростання ефективності економіки; підвищення рівня та якості життя сільського населення; підтримка екологічної системи; формування точок зростання, що стимулюють попит на робочу силу і сприяють підвищенню доходів сільського населення в межах наявних фінансових ресурсів;
– напрями активізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій у сфері формування агроекологічного іміджу, що враховують: екологізацію систем управління (впровадження державно-приватного партнерства, розвиток загальної безперервної екологічної освіти, підтримку та співпрацю з громадськими організаціями в екологічній сфері, екологізацію свідомості); розвиток інноваційної інфраструктури на селі (створення бізнес-інкубаторів для студентів, аспірантів та наукових працівників; заснування навчально-сервісних центрів сучасних аграрних технологій і техніки та школи інноваційних менеджерів для сільськогосподарського комплексу);
– методологічні підходи до ефективного використання земельних ресурсів як головного рушія розвитку сільських територій, які базуються на еволюції земельних відносин та формуванні інституційного середовища, орієнтованого на забезпечення ефективного землекористування, формування та функціонування земельного ринку, визначення цільових параметрів використання земельних ресурсів на сільських територіях;
– науково-практичні підходи до формування інноваційного та кадрового забезпечення сталого розвитку сільських територій шляхом: формування системи сільськогосподарського дорадництва із залученням потенціалу наукових установ регіону; супроводження трансферту інновацій у рамках реалізації інноваційних освітніх програм вищих навчальних закладів регіону; заснування спеціалізованої установи «Агротехнопарк» як інтегратора суб’єктів інноваційної інфраструктури;
набули подальшого розвитку:
– класифікація принципів державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення, які враховують багатофункціональність території та містять таку їх сукупність: забезпечення якісного відтворення людського капіталу села як складової продуктивних сил, важливого фактора сільськогосподарського виробництва, ядра соціальної сфери села; забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах визначених законодавством самостійно та відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку; удосконалення фінансових міжбюджетних відносин, розвиток державно-приватного партнерства на селі шляхом сприяння пріоритетному розвитку малих приватних підприємств, аграрних кластерів, використання активів місцевих громад для поліпшення якості життєдіяльності на селі; розвиток ринку праці;
– понятійно-категоріальний апарат теорії державного управління, що, на відміну від існуючого, передбачає визначення поняття “багатофункціональність розвитку сільських територій” як сукупності суспільно важливих цілей і завдань, системне вирішення яких забезпечують: ефективність аграрної економіки, підвищення рівня життя сільського населення, підтримання природно-екологічної системи життєзабезпечення, трудову та соціальну мотивацію сільського населення, дієвість інтеграційних та інноваційних факторів;
– систематизація напрямів модернізації механізмів державного регулювання розвитку сільських територій у контексті європейської інтеграції, що спрямовані на: розширення діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підтримку імпортозаміщення, забезпечення потреб у кредитних ресурсах, стимулювання сільськогосподарської контрактації, поєднання на модельних сільських територіях пріоритетів національних проектів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи у формі пропозицій та методичних рекомендацій можуть бути використані органами державного управління на макро- та галузевому рівнях з метою запобігання кризовим явищам як внутрішнього, так і зовнішнього походження та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення.
Результати досліджень щодо формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення використані Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка від 29.03.2010 р. № 37-24-3-15/5348). Зокрема, автором запропоновано концептуальні положення розробки стратегії стійкого життєзабезпечення населення сільських територій, орієнтованої на зростання ефективності сільської економіки, підвищення відповідного рівня життя сільського населення, підтримання природно-екологічної системи життєзабезпечення.
Пропозиції автора прийнято до використання Дніпропетровською обласною радою при розробці „Основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку області на 2013–2014 роки”. Зокрема автором запропоновано концепцію стійкого розвитку аграрного сектора, яка дає змогу чітко окреслити майбутні завдання, визначити шляхи їх реалізації, розглянути та вибрати кращі варіанти комплексних рішень (довідка від 19.12.2011 р. № 2495/0/2-12).
Результати досліджень використані Головним управлінням агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації при підготовці проекту „Стратегія підвищення економічної конкурентоспроможності Дніпропетровської області: кластери будівництва та сільського господарства” (довідка від 09.12.2011 р. № 3050/0/119-12).
Викладені в дисертаційній роботі пропозиції щодо моделювання державного регулювання інвестиційних процесів в аграрному секторі використані Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України при вдосконаленні інвестиційної політики в аграрному секторі України (довідка від 09.04.2011 р. № 04-11/15-77).
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні таких дисциплін: „Аграрна політика”, „Економіка сільського господарства”, „Державне регулювання економіки”, „Державне та регіональне управління” (довідка від 08.11.2011 р. № 184).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії (довідка від 15.09.2012 р. № 399).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до методологічного забезпечення державного регулювання аграрного сектора України. Наукові результати, одержані автором особисто, в сукупності розв’язують важливу наукову проблему вдосконалення формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (м. Умань, 2011 р.); „Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК” (м. Луцьк, 2011 р.); „Ольвійський форум – 2011: стратегії України в геополітичному просторі” (м. Миколаїв, 2011 р.); „Актуальні проблеми регіонального управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 2011 р.); „Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2011 р.); „Сталий розвиток та екологічна безпека в економічних трансформаціях” (м. Сімферополь, 2011 р.); „Наука в інформаційному просторі” (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); „Економічна безпека держави і науково-технологічні аспекти її забезпечення” (м. Черкаси, 2011 р.); „Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні” (м. Запоріжжя, 2011 р.); „Публічне управління: від теорії до практики” (м. Севастополь, 2011 р.); „Актуальні питання сучасної економіки” (м. Умань, 2011 р.); „Інновації у ХХІ столітті” (м. Сімферополь, 2012 р.); „Актуальні питання економічної науки на сучасному етапі” (м. Тернопіль, 2012 р.); „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2012 р.); „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2012 р.); „Завдання державного, регіонального та муніципального управління в контексті нових реалій національного розвитку” (м. Київ, 2012 р.); „Формування та реалізація пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів в умовах реформування системи державних фінансів” (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); „Інформаційне суспільство: нова роль держави, бізнесу та громад” (м. Сімферополь, 2012 р.); „Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку” (м. Суми, 2012 р.); „Інноваційний розвиток економіки України: системна роль економічної та управлінської науки” (м. Одеса, 2012 р.); „Державне регулювання економіки й підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання” (Республіка Білорусь, м. Мінськ, 2012 р.).
Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 50 друкованих роботах, серед яких: 1 – одноосібна монографія, 21 – статті у наукових фахових виданнях, 6 – статті в інших виданнях, 22 – тези конференцій. Загальний обсяг публікацій, що належить особисто автору, становить 41,63 обл.-вид. арк.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 432 сторінки в комп’ютерному наборі. Дисертація містить 12 таблиць, 29 рисунків, 12 додатків. Список використаних джерел включає 538 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукової проблеми щодо формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення. Отримані в процесі дослідження результати дали змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Узагальнено теоретичні концепції формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Доведено, що концепція формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій повинна містити такі напрями: всебічне, об’єктивне оцінювання стану і визначення в останні п’ять-десять років тенденцій розвитку ресурсного потенціалу та соціально-трудових відносин у регіоні з виявленням факторів, що гальмують розвиток; постановка стратегічних цілей і завдань у рамках інтерактивного планування з урахуванням коректувань, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу і створення диверсифікованого ринку праці; розробка та обґрунтування напрямів реалізації та цілей і завдань на основі перспективного розвитку та вдосконалення регіональної, техніко-технологічної, адміністративної, соціально-трудової та загальноекономічної структур сільської території; обґрунтування мобілізації місцевих фінансових, матеріально-технічних, соціальних, трудових та гуманітарних ресурсів для досягнення концептуально сформованих завдань соціально-економічного розвитку сільської території на перспективу; розробка бажаних важелів і механізмів (економічних і неекономічних), спрямованих на виконання певних концепцій основних цільових установок; прогноз найважливіших показників соціально-економічного розвитку території на основі узгодження очікуваних показників якості та рівня життя сільського населення.
2. Визначено понятійно-категоріальний апарат у сфері державного управління розвитком сільських територій. Доведено, що з точки зору науки державного управління сільські території слід розглядати як соціально-економічну систему, що складаються з людських, природних, фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів, що забезпечують її функціонування в процесі життєзабезпечення сільського населення. Запропоновано концептуальні положення державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій, орієнтованої на зростання ефективності сільської економіки, підвищення відповідного рівня життя сільського населення, підтримання природно-екологічної системи життєзабезпечення, які передбачають: обґрунтування комплексності заходів щодо сталого розвитку села та механізмів їх реалізації; розробку і прийняття стандартів соціально-економічних умов розвитку сільських територій; обґрунтування стандартів доступу сільських жителів до соціальної сфери та сфери послуг; розробку показників якості життя населення території; розробку та обґрунтування методів і механізмів міжвідомчої координації і взаємодії при розв’язанні проблем сільського розвитку, включаючи розробку цільових проектів і програм; врахування регіонального аспекту функціонування сільських територій як цілісних систем, що складаються з природних, економічних, соціальних і демографічних компонентів.
3. Обґрунтовано напрями модернізації механізмів державного регулювання розвитку сільських територій у контексті європейської інтеграції з урахуванням об’єктивних закономірностей та специфічних особливостей багатофункціонального розвитку сільських територій. Показано, що для розробки теоретико-методологічної концепції державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій з урахуванням їх багатофункціональності слід брати до уваги їх базові функції, такі як: життєзабезпечувальна (необхідна умова життєдіяльності сільського населення); виробнича (забезпечення продовольчої безпеки країни); соціально-демографічна; екологічна, природоохоронна (підтримання рівноваги в природі); культурна (збереження національних традицій і звичаїв); рекреаційна.
Доведено, що державна політика сталого соціально-економічного розвитку сільських територій повинна будуватися на таких принципах: розвиток села як соціально-економічної системи з урахуванням багатофункціонального навантаження; збереження сільського способу життя виходячи зі специфічних регіональних особливостей; забезпечення якісного відтворення трудового потенціалу села на основі позитивних змін рівня та якості життя; розвиток соціального партнерства між державою та населенням через формування соціально-територіальних груп у сільських поселеннях; поєднання заходів державної підтримки сільських територій із залученням в господарський оборот і підвищенням ефективності використання ресурсного потенціалу сільських громад; економічна рівнодоступність об’єктів соціальної інфраструктури та сфери послуг для всіх груп сільського населення незалежно від форм зайнятості і місця проживання; вирівнювання міжрегіональних відмінностей у рівні економічного і соціально-культурного розвитку сільських територій; інтерактивне планування розвитку сільських територій через активне залучення сільського населення в процес планування і реалізацію програмних заходів.
4. Уточнено принципи і методи та науково обґрунтувані механізми вдосконалення державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Встановлено, що стимулювальними складовими державної підтримки, спрямованої на підвищення ефективності функціонування сільського господарства, є формування еколого-економічних стереотипів мислення та господарської поведінки керівників і спеціалістів, потреба у виробництві екологічно чистої продукції, глибоке розуміння суспільством неминучості екологічної кризи. Доведено необхідність доповнення загальноекономічних принципів державної підтримки сільського господарства такими принципами, як: екологічна доцільність або екологічний вимір ефективності державної політики підтримки сільського господарства; гармонізація економічних інтересів учасників; раціональне використання природно-ресурсного потенціалу території при побудові економічних стратегій життєзабезпечення та регіоналізації ведення сільського господарства при розробці нових напрямів, інтерактивне планування з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів розвитку, орієнтація на підвищення якості життя нинішнього і майбутнього поколінь.
Науково обґрунтовано механізми вдосконалення інструментарію державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Встановлено, що першорядну роль в оцінці якості життя займає рівень реалізації трудового потенціалу, що дає змогу прогнозувати зміну показників доходу і зайнятості сільського населення. Запропоновано оцінку якості життя проводити за такими критеріями: рівень матеріального забезпечення, комунального та культурного обслуговування; рівень соціальної забезпеченості; рівень освіти; рівень особистої безпеки; рівень екологічної безпеки. З урахуванням основних напрямів державної підтримки сільського господарства запропоновано механізм державного регулювання розвитку сільських територій у сфері забезпечення ефективного функціонування об’єктів соціальної сфери та інженерної інфраструктури.
5. Оцінено ефективність державного управління розвитком сільських територій та розвинути методичні положення диференціації якості життя населення. На основі проведеного аналізу сучасного стану соціально-економічного розвитку сільських територій України встановлено, що сільське господарство слід розглядати як системоутворювальну частину економіки країни, що спрямована на підтримку сталого розвитку сільських територій через раціональне використання ресурсного потенціалу, сприяння зайнятості та соціокультурний розвиток. Констатовано, що людство зіткнулося з низкою факторів, що загрожують життю нинішнього і майбутнього поколінь, а саме: загострюється дефіцит мінерально-сировинних ресурсів та енергії; відбувається деградація природного середовища (через кислотні опади, скорочення озонового шару, глобальне потепління клімату та інші екологічні проблеми); розширюється масштаб бідності та зростає диференціація між бідними і багатими країнами, районами і групами населення; виникає загроза продовольчої кризи і поширення голоду; загострюються міжетнічні конфлікти. Визначено компоненти стратегії сталого розвитку сільських територій, а саме: забезпечення стійкого економічного зростання в сільському господарстві через реформування економічної політики, розвиток усіх видів підприємницької діяльності, формування коопераційних взаємозв’язків між підприємствами всіх сфер АПК; диверсифікація нових прибуткових видів несільськогосподарського бізнесу; забезпечення ефективного функціонування об’єктів соціальної сфери та інженерної інфраструктури за допомогою взаємодії сільського населення, представників бізнесу та місцевих органів влади; вдосконалення фінансового забезпечення через залучення приватних інвестицій і розвиток фінансового підприємництва; включення сільських територій у реалізацію програмних заходів у рамках національних проектів з розвитку соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я та інших соціальних послуг); забезпечення реалізації конституційних прав сільського населення; розвиток інститутів громадянського суспільства через підтримку громадських ініціатив сільських жителів і місцевих органів влади, розвиток соціально-територіальних груп та місцевого самоврядування.
За результатами оцінювання стану забезпечення зайнятості сільського населення визначено такі тенденції: рівень і якість життя у сільській місцевості великою мірою визначається ступенем активності політики зайнятості як головного чинника сталого розвитку сільських територій; подальше скорочення зайнятості в сільськогосподарських організаціях відбувається не тільки через припинення функціонування, а й за рахунок застосування в сільськогосподарському виробництві ресурсозбережувальних, сучасних технологій; стабілізація зайнятості у фермерських господарствах і особистих селянських господарствах зі збільшенням у їх середовищі більш-менш життєздатних ринкових структур; зростання зайнятих в особистих селянських господарствах – наймасовішій формі сільськогосподарської зайнятості.
6. Виявлено вектори активізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій у сфері формування агроекологічного іміджу. Встановлено, що для реалізації програм переходу до сталого розвитку необхідно орієнтуватися на екологічний менеджмент (управління) та екологічно чисте виробництво, що базуються на екологізації свідомості, розвитку загальної безперервної екологічної освіти, підтримці та співпраці з громадськими екологічними організаціями і рухами. Запропоновано такі напрями екологізації управління розвитком сільських територій: встановлення екологічних обмежень на господарську діяльність; створення системи екологічної сертифікації продукції, природних об’єктів, відходів виробництва та послуг; введення системи природоохоронного ліцензування господарської діяльності, яка повинна допускатися лише за дотримання певних екологічних вимог; здійснення комплексної еколого-економічної експертизи; розробка комплексних екологічних програм, що включають у себе відповідні підпрограми (екологізація систем управління соціально-економічним розвитком регіону, вивчення територій, державна підтримка розвитку ринку екологічних послуг і формування інфраструктури, створення регіональної системи безперервної екологічної освіти).
7. Визначено напрями вдосконалення організаційно-інституційного механізму державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Обґрунтовано доцільність створення нових інституційних структур (Центрів розвитку), орієнтованих на сталий розвиток і стратегічне планування. Доведено, що Центри розвитку здатні прискорювати процес соціо-еколого-економічних перетворень, виступати як каталізатор процесу територіального розвитку, розвивати стратегічне партнерство. У рамках стратегічного партнерства як основи соціо-еколого-економічного розвитку кожен з учасників має здійснювати свій внесок: місцева адміністрація створювати та підтримувати умови, необхідні для розробки та реалізації стратегії; населення та підприємці своєю участю забезпечувати успішність реалізації стратегії і підвищувати рівень її реалістичності; Центр розвитку виступати координатором і модератором у процесі розробки стратегії; інші учасники повинні здійснювати консультаційний супровід процесу стратегічного планування або виконувати необхідну громадську роботу. Визначено, що для підвищення рівня наукового обґрунтування елементів стратегії сталого розвитку сільських територій доцільно залучати інтелектуальні та інноваційні ресурси, якими сьогодні є університети, академії та інститути. Запропоновано концепцію розвитку на сільських територіях інноваційної інфраструктури, що включає заснування університетського Агротехнопарку.
8. Розвинено методологічні положення та методичні підходи до формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій у сфері активізації підприємницької активності та розв’язання проблем зайнятості на селі. Обґрунтовано, що для успішного розвитку сільських територій, активізації підприємницької активності та розв’язання проблем зайнятості на селі доцільно орієнтуватися на концептуальні положення комплексного регіонального маркетингу, який сприяє оптимізації структури економіки регіону, розвитку малого та середнього підприємництва, диверсифікації сільської економіки, зменшенню трансакційних витрат, створенню доданої вартості і збільшенню обсягів збуту регіональної продукції, збереженню робочих місць і створенню нових, збільшенню доходів місцевого населення, зниженню навантаження на навколишнє середовище, скороченню транспортних і виробничих витрат, більш раціональному використанню природних ресурсів території тощо. Доведено, що Центри розвитку регіону здатні ефективно застосовувати маркетингові підходи і ринково орієнтовані концепції управління та виконувати функції організації, що координує процес маркетингової діяльності.
9. Систематизовано методологічні підходи до забезпечення ефективного використання земельних ресурсів при реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Доведено необхідність формування інституційного середовища, орієнтованого на забезпечення ефективного землекористування, формування та функціонування земельного ринку, визначення цільових параметрів використання земельних ресурсів на сільських територіях, заснування Державного земельного банку та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно, захист прав суб’єктів ринку, обмеження обороту земельних ділянок у ринковій сфері, регулювання цінової та податкової політики через відповідні органи виконавчої влади і місцевого самоврядування.
10. Розроблено концептуальні положення розвитку соціальної інфраструктури сільських територій. Доведено, що державна політика сталого соціально-економічного розвитку сільських територій повинна ґрунтуватися на результатах аналізу соціально-економічного становища, обов’язковими елементами якого мають бути: аналіз демографічної ситуації; аналіз рівня та способу життя; аналіз рівня розвитку соціальної інфраструктури; аналіз соціального неблагополуччя. Встановлено, що більшість проблем сталого соціально-економічного розвитку сільських територій пов’язані із соціально-інфраструктурними компонентами і знаходяться у площині територіальної диференціації доступності та якості соціальних благ і послуг, особливо у сфері охорони здоров’я. Запропоновано механізм переходу регіону до сталого розвитку, який представлений комплексом соціальних, екологічних та економічних елементів, що спрямовані на поетапний перехід регіону до сталого розвитку.
11. Внесено практичні рекомендації щодо вдосконалення формування державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умови зростання якості життя сільського населення:
– у сфері розвитку екологізації управління: розробка рекомендацій зі створення «зелених виробництв», безвідходних технологій, замкнутих циклів промислових виробництв; відновлення вже зруйнованих компонентів навколишнього середовища; організація системи дієвого фінансово-екологічного контролю в організації; формування екологічної культури персоналу;
– у сфері удосконалення нормативно-правової бази: зміцнення прав сільських громадян на землю в умовах підвищеного попиту на неї з боку великих комерційних структур;
– у сфері фінансово-кредитної підтримки: введення в бюджети всіх рівнів квотування коштів державної підтримки за групами сільськогосподарських товаровиробників з обов’язковим виділенням квоти для малого сільського підприємництва;
– у сфері розвитку кооперації та інтеграції сільських підприємців: підтримка заснування кооперативних об’єднань та їх інтеграції з різними організаціями великого бізнесу у сфері виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, матеріально-технічного обслуговування, реалізації продукції, впровадження приватно-державного партнерства з «інвестором-інтегратором»;
– у сфері формування ринкової інфраструктури: створення інститутів ринкової інфраструктури у формі постачальницько-збутових, інвестиційних і страхових компаній, комерційних банків та інших фінансових структур для обслуговування малого та середнього підприємництва сільських територій; розвиток мережі регіональних спеціалізованих інформаційно-консультаційних служб;
– у сфері розвитку місцевого сільського самоврядування та інститутів громадянського суспільства: активізація участі населення у вирішенні проблем сільського розвитку через створення соціально-територіальних груп; формування диверсифікованого ринку праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов Н. Государственное регулирование агропромышленного производства / Н. Аверьянов // Экономист. ― 2006. ― № 10. ― С. 71―75.
2. Аграрна реформа в Україні / за ред. П. І. Гайдуцького. ― К. : ННЦ ІАЕ, 2005. ― 424 с.
3. Аграрне право України : підручник / за заг. ред. В. М. Єрмоленко. ― К. : Юрінком-Інтер, 2010. ― 608 с.
4. Аграрный протекционизм: научные основы и механизмы осуществления в условиях рыночных отношений : науч. тр. ВИАПИ им. А.А. Никонова. ― М. : ВИАПИ ЗРД, 2007. ― Вып. 17. ― 472 с.
5. Аграрии просят Премьер-министра Ю. Тимошенко увеличить в 2009 г. государственное кредитование лизинговых операций НАК «Украгролизинг» [Электронный ресурс]. ― Режим доступа: http://www.proagro.com.ua/art/4026895.html.
6. Аграрний сектор України на шляху до євро інтеграції : монографія / за ред. О. М. Бородіної. ― Ужгород : ІВА, 2006. ― 496 с.
7. Агропродовольственная политика и международная торговля: российский аспект / Н. Карлова, И. Кобута, М. Прокопьев и др. ― М. : ИЭПП, 2001. ― 194 с.
8. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку : інформ.-аналіт. зб. / за ред. П. Т. Саблука [та ін.]. ― К. : ІАЕ УААН, 2005. ― 292 с.
9. Азрилиян А.Н. Большой экономический словарь : 22000 терминов / А. Н. Азрилиян, О. М. Азрилиян, Е. В. Калашникова ; под ред. А. Н. Азриляна. ― [4-е изд., перераб. и доп.]. ― М. : Ин-т новой экономики, 1999. ― 1245 с.
10. Актуальні питання аграрного права України : теорія і практика : монографія / за ред. А. М. Статівки. ― Х. : ФІНН, 2010. ― 240 с.
11. Антонов А. В. Державна політика сталого соціально-економічного розвитку сільських територій як умова зростання якості життя сільського населення: теоретико-методологічні засади та практичні аспекти : [монографія] / А. В. Антонов. ― Донецьк : ТОВ «Юго-Восток», 2012. ― 379 с.
12. Антонов А. В. Відсутність раціональної аграрної політики у системному процесі розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Наукові праці [Текст] : науково-методичний журнал. ― Вип. 145. ― Т. 157. ― Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили ― 2011. ― С. 93―97. ― ( Серія «Державне управління»).
13. Антонов А. В. Стимулювання розвитку людського та соціального капіталу на селі як складова вищого рівня аграрної політики / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст] : зб. наук. пр. ― Вип. 3/2011/ за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. ― К. : ВПЦ АМУ. ― 2011. ― С. 72―78. ― (Серія «Управління»).
14. Антонов А.В. Методичні основи системного дослідження регіональних соціально-економічних процесів / А. В. Антонов // Пріоритетні напрями та сучасний зміст державного управління [Текст] : зб. наук. пр. ― Т.ХІІ, вип. 197. ― Донецьк : ДонДУУ. ― 2011. ― С. 6―18. ― (Серія «Державне управління»).
15. Антонов А. В. Соціально-економічні та адміністративні відмінності територіального поділу / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст] : зб. наук. пр. ― Вип. 4/2011 / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. ― К. : ВПЦ АМУ. ― 2011. ― С. 385―391. ― (Серія «Управління»).
16. Антонов А. В. Механізм координації існуючих характеристик сільського способу життя та формування перспективних соціальних форм життєдіяльності сільського населення / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст]: зб. наук. пр. ― Вип. 1/2012 / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. ― К. : ВПЦ АМУ. ― 2012. ― С.345―352. ― (Серія «Управління»).
17. Антонов А. В. Методи державного регулювання розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст]: зб. наук. пр. ― Вип. 2/2012 / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. ― К.: ВПЦ АМУ. ― 2012. ― С. 44―51. ― (Серія «Управління»).
18. Антонов А. В. Критерії оцінювання сільських територій на рівні адміністративних районів України / А.В. Антонов // Збірник наукових праць ДонДУУ [Текст] ― Вип. 213. ― Т. 12. ― Донецьк : ДонДУУ, 2011. ― С. 17―25. ― (Серія «Державне управління»).
19. Антонов А. В. Чинники посилення виробничої функції сільських територій / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст]: зб. наук. пр. ― Вип. 3/2012 / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. ― К. : ВПЦ АМУ. ― 2012. ― С.294―302. ― (Серія «Управління»).
20. Антонов А. В. Наслідки економічної глобалізації та інтеграції для розвитку сільських територій України / А. В. Антонов // Наукові праці [Текст]: науково-методичний журнал. ― Вип. 169. Т. 181. ― Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили ― 2012. ― С.81―86. ― (Серія «Державне управління»).
21. Антонов А. В. Модель визначення обсягів фінансування державної підтримки розвитку сільських територій з бюджету регіону / А. В. Антонов // Інвестиції: практика та досвід [Текст]: зб. наук. пр. ― 2012. ― №18. ― С.88―90.
22. Антонов А. В. Агропромислова фінансова корпорація як елемент сталого соціально-економічного розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Науковий вісник Академії муніципального управління [Текст]: зб. наук. пр. ― Вип. 4/2012 / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. ― К. : ВПЦ АМУ. ― 2012. ― С.49―56. ― (Серія «Управління»).
23. Антонов А. В. Методологічні засади аналізу проблем стійкого життєзабезпечення населення / А. В. Антонов // Інвестиції: практика та досвід [Текст]: зб. наук. пр. ― 2012. ― № 19. ― С.90―92.
24. Антонов А. В. Економічний розвиток сільських територій: міжнародний досвід кредитування [Електронний ресурс] / А. В. Антонов // Держава та управління: удосконалення та розвиток. ― 2010. – №.8 – Режим доступу до журн.: http:// www.dy.nayka.com.ua.
25. Антонов А. В. Вдосконалення інституційних механізмів підтримки підприємництва на сільських територіях [Електронний ресурс] / А. В. Антонов // Держава та управління: удосконалення та розвиток. ― 2011. ― №.11 ― Режим доступу до журн.: http:// www.dy.nayka.com.ua.
26. Антонов А. В. Розвиток рекреаційної сфери в системі реалізації державної політики сталого соціально-економічного розвитку сільських територій [Електронний ресурс] / А. В. Антонов // Держава та управління: удосконалення та розвиток. ― 2012. ― №.12 ― Режим доступу до журн.: http:// www.dy.nayka.com.ua.
27. Антонов А. В. Удосконалення системи управління сільськими територіями [Електронний ресурс] / А. В. Антонов //Держава та управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №.10 ― Режим доступу до журн.: http:// www.dy.nayka.com.ua.
28. Антонов А. В. Методичні підходи до розробки стратегії стійкого життєзабезпечення сільського населення / А. В. Антонов // Наукові праці [Текст]: науково-методичний журнал. ― Вип. 169. Т. 181. ― Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили ― 2012. ― С. 34―36. ― (Серія «Державне управління»).
29. Антонов А. В. Методологічні основи оцінки рівня соціальної інфраструктури сільських територій / А. В. Антонов // Інвестиції: практика та досвід [Текст]: зб. наук. пр. ― 2013. ― № 4. ― С. 15―17.
30. Антонов А. В. Методологічні основи оцінки та диференціації якості життя сільського населення / А. В. Антонов // Інвестиції: практика та досвід [Текст]: зб. наук. пр. ― 2013. ― № 5. ― С.12―14.
31. Антонов А. В. Вдосконалення інституційного механізму стимулювання розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Інвестиції: практика та досвід: [Текст]: зб. наук. пр. ―2013. ― №6. ― С.11―14.
32. Антонов А. В. Екологічна складова забезпечення сталого розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Економіка та держава: [Текст]: зб. наук. пр. ― 2013. ― № 3. ― С.9―11.
33. Антонов А. В. Оцінка стану соціальної інфраструктури сільських поселень / А. В. Антонов // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери : матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. молодих учених і студентів, 29-30 березня 2012 р.: [у 2-х т.]. ― Донецьк: ДВНЗ „Донецький національний технічний університет», 2012. ― Т.2. ― С.9―11.
34. Антонов А. В. Соціально-економічні передумови сталого розвитку агропромислового комплексу / А. В. Антонов // Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин : матер. V міжнар. наук.-практ. конф., 19–20 травня 2011 р. – Умань : Сочінський, 2011. – Ч. 1. – С. 12–14.
35. Антонов А. В. Формування передумов сталого сільського розвитку як особливий напрям аграрної політики України / А. В. Антонов // Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 26–27 травня 2011 р. – Луцьк : РВВ Луцького національного технічного університету, 2011. – С. 79–80.
36. Антонов А. В. Активність державної влади щодо соціально-економічної регіональної політики / А. В. Антонов // Ольвійський форум – 2011: стратегії України в геополітичному просторі : тези доп. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – Т. 6. – С. 5–7.
37. Антонов А. В. Соціально-економічна ефективність програмних заходів щодо забезпечення стабільності і зростання виробництва аграрної продукції / А. В. Антонов // Актуальні проблеми регіонального управління та місцевого самоврядування : матер. наук.-практ. конф. за міжнародною участю 8 квітня 2011 р. : [у 2 ч.]. – К. : ВПЦ АМУ, 2011. – Ч. 1. – С. 176–178.
38. Антонов А. В. Програмування розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва : матер. V Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, 21–24 червня 2011 р. – Яремче, 2011. – С. 63–64.
39. Антонов А. В. Можливості застосування методів державного регулювання аграрної сфери у відповідності до соціальних принципів ринкової системи / А. В. Антонов // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери : матер. міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених і студентів, 19–20 травня 2011 р. : [у 2 т.]. – Донецьк : ДВНЗ „Донецький національний технічний університет”, 2011. – Т. 2. – С. 93–95.
40. Антонов А. В. Соціально-економічні умови життя сільських працівників / А. В. Антонов // Сталий розвиток та екологічна безпека в економічних трансформаціях : матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 15–16 вересня 2011 р. – Сімферополь : Фенікс, 2011. – С. 20–22.
41. Антонов А. В. Ефективні моделі регіональних соціальних процесів / А. В. Антонов // Наука в інформаційному просторі : матер. VІІ міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 вересня 2011 р. : [у 7 т.]. – Д. : Біла К. О., 2011. – Т. 1. – С. 8–11.
42. Антонов А. В. Обґрунтування напрямків структурних перетворень економіки регіону як соціально-економічної системи / А. В. Антонов // Економічна безпека держави і науково-технологічні аспекти її забезпечення: праці ІІІ наук.-практ. семінару з міжнародною участю, 20–21 жовтня 2011 р. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2011. – С. 15–22.
43. Антонов А. В. Сільські території як загальнодержавна система на регіональному та локальному рівнях / А. В. Антонов // Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні : тези доп. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 25 листопада 2011 р. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – С. 22–24.
44. Антонов А. В. Методичні підходи до оцінювання сільських територій України / А. В. Антонов // Публічне управління: від теорії до практики: матер. ІV форуму докторів наук з держ. упр., 24–26 листопада 2011 р. – Севастополь : Севастопольський інститут банківської справи, 2011. – С. 6–8.
45. Антонов А. В. Гносеологічна роль моделей регіональних соціальних процесів / А. В. Антонов // Актуальні питання сучасної економіки : матер. ІІІ Всеукр. заочної наук. конф., 23 грудня 2011 р. : [у 2 ч.]. – Умань : Сочінський, 2011. – Ч. 1. – С. 18–19.
46. Антонов А. В. Залучення інвестицій на відтворення матеріально-технічного потенціалу сільських територій / А. В. Антонов // Інновації у ХХІ столітті : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 25 січня 2012 р. – Сімферополь : Кримський інститут бізнесу УЕУ, 2012. – С. 17–21.
47. Антонов А. В. Інвестиції як фактор розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Актуальні питання економічної науки на сучасному етапі : матер. економічної наук. інтернет-конф., 17 лютого 2012 р. – Тернопіль, 2012. – С. 39–40.
48. Антонов А. В. Оцінка стану соціальної інфраструктури сільських поселень / А. В. Антонов // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери : матер. міжнар. наук.-теорет. конф. молодих учених і студентів, 29–30 березня 2012 р. : [у 2 т.]. – Донецьк : ДВНЗ „Донецький національний технічний університет”, 2012. – Т. 2. – С. 9–11.
49. Антонов А. В. Інвестиції в людський капітал сільських поселень / А. В. Антонов // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 9–23 квітня 2012 р.: [у 2 т.]. – Х. : ХНТУСГ, 2012. – Т. 1. – С. 93–95.
50. Антонов А. В. Причини бідності сільського населення та демографічної кризи на селі / А. В. Антонов // Завдання державного, регіонального та муніципального управління в контексті нових реалій національного розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 6 квітня 2012 р. : [у 2 ч.]. – К. : ВПЦ АМУ, 2012. – Ч. 2. – С. 80–82.
51. Антонов А. В. Основні принципи соціально-економічного розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Формування та реалізація пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів в умовах реформування системи державних фінансів : тези міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 29–30 березня 2012 р. – Д. : Дніпропетр. держ. фін. акад, 2012. – С. 100–102.
52. Антонов А. В. Напрями фінансування розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Інформаційне суспільство: нова роль держави, бізнесу та громад : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 21–25 серпня 2012 р. – Сімферополь : Кримський інститут бізнесу, 2012. – С. 10–16.
53. Антонов А. В. Економічна глобалізація та інтеграція України у світовий економічний простір як чинник розвитку сільських територій / А. В. Антонов // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : зб. матер. V міжнар. наук.-практ. конф., 19–20 травня 2012 р. – Суми : Папірус, 2012. – С. 226–229.
54. Антонов А. В. Організація управління розвитком сільських територій / А. В. Антонов // Інноваційний розвиток економіки України: системна роль економічної та управлінської науки : матер. ІІІ міжнар. круглого столу, 30–31 березня 2012 р. : [у 2 т.]. – О., 2012. – Т. 1. – С. 147–150.
55. Антонов А. В. Теоретические основы построения и функционирования механизма государственного управления развитием сельских территорий / А. В. Антонов // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования : матер. VIIІ междунар. науч.-практ. конф., 26–27 апреля 2012 г. : [в 2 ч.]. – Минск : Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2012. – Ч. І. – С. 8–11.
56. Банки Украины пролонгировали аграриям 50% требующих отсрочки кредитов [Электронный ресурс]. ― Режим доступа: http://www.apk―inform.com/showart.php?id=72202.
57. Балашова Р. И. Научно-методические основы экономического анализа эффективности использования производственных ресурсов предприятия/ Р. И. Балашова / Взаимодействие предприятий и учреждений в системе регионального управления [Текст]. ― Донецк : ИЭП НАН Украины, 1996. ― С.6―13.
58. Барышников Н. Г. Государственная поддержка сельского хозяйства (теория, методология планирования, практика) : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Н. Г. Барышников. ― М., 2007. ― 40 с.
59. Березівський П. С. Організація виробництва і підприємницької діяльності в аграрних формуваннях : навч. посіб. / П. С. Березівський, Ю. Е. Губені, Н. І. Михалюк; за ред. П. С. Березівського. ― Л. : Укр. технології, 2002. ― 536 с.
60. Бернштейн Б. Л. Формування аграрного ринку / Б. Л. Бернштейн, О. П. Комарніцька // Економіка АПК [Текст]. ― 2006. ― № 2. ― С. 98―103.
61. Беспахотный Г. В. Направления перестройки системы субсидирования сельского хозяйства / Г. В. Беспахотный, Н. Г. Барышников // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий [Текст]. ― 2006. ― № 12. ― С.1―4.
62. Бєляєв О. О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, О. М. Комяков. ― К. : КНЕУ, 2003. ― 190 с.
63. Бикмуллин А. Л. Государственное регулирование экономики и экономическая политика / А. Л. Бикмуллин, Л. Е. Протасова. ― Казань : КФЭИ, 2000. ― 261 с.
64. Бірюкова О. Про фінансову підтримку підприємств АПК шляхом компенсації плати за користування кредитами / О. Бірюкова // Бухгалтерія в сільському господарстві [Текст]. ― 2007. ― № 12. ― С. 11―14.
65. Біла С. О. Структурна політика в системі державного регулювання економіки в умовах суспільної трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр. : спеціальність 25.00.02 «Механізми державного управління» / С. О. Біла. ― К., 2002. ― 36 с.
66. Білинська М. М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 «Механізми державного управління» / М. М. Білинська. ― К., 2004. ― 36 с.
67. Білик Ю. Д. Держаний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні / Ю. Д. Білик. ― К. : Урожай, 2000. ― 192 с.
68. Білик Ю. Ціноутворення в умовах реформування ринкових відносин в АПК / Ю. Білик. ― К. : Урожай, 2002. ― 168 с.
69. Билян П. Милтон Фридман. Правительственное решение проблемы обычно хуже самой проблемы» / П. Билян // Бизнес [Текст]. ― 2007. ― № 52 (779). ― С. 6.
70. Боговиз А. В. Система государственного регулирования и поддержки сельскохозяйственного производства: основные направления развития / А. В. Боговиз // Международный сельскохозяйственный журнал [Текст]. ― 2006. ― № 4. ― С. 3―6.
71. Боговиз А. В. Совершенствование государственного и рыночного регулирования АПК / А. В. Боговиз // Международный сельскохозяйственный журнал [Текст]. ― 2006. ― № 6. ― С. 7―9.
72. Бойко В. І. Про гарантування продовольчої безпеки України / В. І. Бойко // Економіка АПК [Текст]. ― 2006. ― № 1. ― С. 60―67.
73. Болдуєв М. В. Державне регулювання регіонального агропромислового комплексу : монографія / М. В. Болдуєв. ― Запоріжжя : КПУ, 2009. ― 304 с.
74. Болотова Ю. В. Поддержка сельскохозяйственных товаропроизводителей в США / Ю. В. Болотова // АПК: экономика, управление [Текст]. ― 2004. ― № 1. ― С. 37―41.
75. Бони Л. Д. Государственное регулирование продовольственного рынка Китая / Л. Д. Бони // Продовольственная безопасность КНР и роль государственного регулирования. ― М. : РАН, Институт Дальнего Востока, ― 2002. ― С. 120―149.
76. Борисенко З. М. Основи конкурентної політики : підручник / З. М. Борисенко. ― К. : Таксон, 2004. ― 704 с.
77. Борисюк П. Четкой государственной стратегии развития отрасли до сих пор нет / П. Борисюк // Агроперспектива [Текст]. ― 2004. ― № 4. ― С. 46―48.
78. Бородин К. Г. Основные принципы и этапы реформирования Общей сельскохозяйственной политики в странах ЕС / К. Г. Бородин // Аграрная Россия [Текст]. ― 2003. ― № 5. ― С. 42.
79. Бородин К. Г. Содержание аграрной политики в зависимости от состояния производства / К. Г. Бородин // Государственное регулирование