ДержавнЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ соціальнИХ стандартІВ у сфері охорони здоров’я

Короткий опис

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

ЯРОШ Наталія Петрівна

УДК: 351.77:614.2

ДержавнЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РОЗВИТКУ соціальнИХ стандартІВ у сфері охорони здоров’я

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант

Пономаренко Віктор Михайлович

доктор медичних наук,
професор

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень...............................................................

5

Вступ........................................................................................

6

РОЗДІЛ І.
Теоретико-методологічні засади дослідження феномену сОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ у сфері охорони здоров’я..........................................................................................................

21

1.1. Сутність та особливості державних соціальних стандартів...................

21

1.2. Державна стандартизація у сфері охорони здоров’я як об’єкт наукових досліджень.........................................................................................

39

1.3 Типологія державних стандартів у сфері охорони здоров’я....................

49

1.3.1 Державні стандарти лікувально-профілактичної допомоги.................

49

1.3.2 Державні медико-економічні стандарти................................................

79

1.3.3 Державні стандарти медикаментозного забезпечення лікувально-профілактичних закладів...................................................................................

82

1.4. Застосування доказової медицини при створенні державних стандартів у сфері охорони здоров’я................................................................

87

Висновки до розділу 1.......................................................................................

92

РОЗДІЛ 2.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТів у сфері охорони здоров’я: вітчизняний та зарубіжний досвід......

95

2.1 Державні соціальні стандарти як підсистема системи державних стандартів галузі охорони здоров’я..................................................................

95

2.2 Управління системою соціальних стандартів безоплатних засобів охорони здоров’я, гарантованих державою.....................................................

115

2.2.1 Підходи до створення соціальних стандартів безоплатних засобів охорони здоров’я, гарантованих державою..........................................

115

2.2.2 Нормативно-правове регулювання соціальних стандартів безоплатних засобів охорони здоров’я, гарантованих державою.................

157

Висновки до розділу 2.......................................................................................

224

РОЗДІЛ 3.
Особливості державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України на центральному та місцевому рівнях...................

228

3.1 Державне регулювання розвитку соціальних стандартів на центральному рівні системи управління охороною здоров’я.......................

228

3.2 Структурно-функціональне забезпечення системи регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я на місцевому рівні......................................................................................................................

236

3.3 Технології здійснення моніторингу за реалізацією соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я...............................................................

244

Висновки до розділу 3.......................................................................................

255

Розділ 4.
Проблеми реалізації державних соціальних стандартів надання медичної допомоги та шляхи їх вирішення.......

257

4.1. Стан впровадження державних соціальних стандартів в діяльність вітчизняних лікувально-профілактичних закладів та завдання щодо його оптимізації..........................................................................................................

259

4.2 Рівень дотримання вимог державних соціальних стандартів в закладах охорони здоров’я України та умови забезпечення їх реалізації....

275

Висновки до розділу 4.......................................................................................

293

РОЗДІЛ 5.
перспективи розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я населення україни..........................................

295

5.1 Стратегічні напрями розробки соціальних стандартів охорони здоров’я сільського та міського населення.....................................................

297

5.2 Пріоритети видової специфікації соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я в регіональному вимірі.......................................................

315

Висновки до розділу 5.......................................................................................

402

Висновки........................................................................................................

407

ДОДАТКИ...........................................................................................................

415

Список використаних джерел..........................................................

495

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМН

-

Академія медичних наук України

ВІЛ

-

вірус імунодефіциту людини

ВООЗ

-

Всесвітня організація охорони здоров’я

ЕФМС

-

Естонський фонд загальнообов’язкового державного медичного
страхування

ЗДВ

-

програма Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я „Здоров’я для всіх у 20 столітті”

ЛПЗ

-

лікувально-профілактичні заклади

МОЗ

-

Міністерство охорони здоров’я України

ОМС

-

обов’язкове медичне страхування

ПМСД

-

первинна медико-санітарна допомога

СНІД

-

синдром набутого імунодефіциту

ЧАЕС

-

Чорнобильська атомна електростанція

Вступ

Актуальність теми. Стратегічне завдання, яке сьогодні стоїть перед державою, забезпечити орієнтацію діяльності галузі охорони здоров’я на задоволення потреб суспільства загалом і кожної людини зокрема, гарантувати виконання нею не тільки медичних функцій, а й реалізацію таких соціальних ідеалів людства як рівність та справедливість, виходячи зі світового досвіду та з урахуванням реалій соціально-економічного розвитку країни. Необхідність дотримання права на охорону здоров’я, соціальних принципів розподілу медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення серед населення, гарантування їх доступності та якості потребує раціональної організації служби охорони здоров’я та продуманого розміщення ресурсів. Цього, у свою чергу, можливо досягти шляхом удосконалення державного управління охороною здоров’я за рахунок впровадження ефективних механізмів та інструментів для розв’язання назрілих проблем, серед яких значна роль відводиться державним соціальним стандартам як інструменту планування й постачання засобів охорони здоров’я.
Даючи оцінку прийняттю на законодавчому рівні переліків державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я як значному досягненню державного управління цією сферою, слід водночас визнати існування суттєвого потенціалу для ще більш ефективного використання соціальних стандартів у державному управлінні охороною здоров’я.
В Україні цей процес відбувається безсистемно, незважаючи на актуальність проблеми стандартизації у сфері охорони здоров’я, його обсяги і темпи неадекватні суспільним потребам в доступній, якісній і безпечній охороні здоров’я. Відсутнє ефективне нормативно-правове забезпечення розвитку соціальних стандартів. Залишаються невизначеними концептуальні засади розбудови системи соціальних стандартів, у тому числі пріоритетні напрями і механізми вдосконалення державного регулювання їх подальшого розвитку.
Актуальність проблеми та відсутність спрямованих на її розв’язання системних вітчизняних наукових праць визначили об’єктивну необхідність теоретико-методологічного дослідження державного регулювання розвитку соціальних стандартів в умовах суспільних трансформацій, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Як наукова проблема стандартизація в охороні здоров’я привернула увагу фахівців і широкої спільноти, насамперед, завдяки працям російських учених: М.В.Авксентьєвої [61], [89], [105], [113], В.В.Бальчевського [61], П.А.Воробйова [37], [39], [61], [81], [89], [101], [105], [107], А.І.Вялкова [61], Н.Г.Гончарова [43], [63], [89], А.Л.Линденбратена [76], Д.В.Лук’янцевої [55], [61], [88], [89], [101], В.М.Новолодського [61], О.В.Оранської [43], [63], [89], та дослідницькій роботі таких науковців країн далекого зарубіжжя, як: Р.Аллен, Е.Ж.Белл, Г.Мак-Каррік, Л.Паркер (Австралія) [70], Б.Бонневі, Т.Гроуп, П.Квіст, Л.Расмуссен (Данія) [78], Г.Делісл, М.Мунро, Ж.Р.Хатчер (Канада) [53], С.Бехер (Німеччина) [77], Р.Ж.Барон [49], Е.Вольф [49], К.М.Коонан [48], Е.Л.Фабенс [49], М.Шіффман [49] (США), Г.Нігрен-Круг (Швейцарія) [34] та ін.
Великий внесок у розвиток нового за історичними вимірами напряму у сфері охорони здоров’я, яким є стандартизація, зробили вітчизняні дослідники М.М.Білинська [46], Т.С.Грузєва [32], [423], [535], [539], А.Б.Зіменковський [12], [13], [38], [44], В.М.Пономаренко [12], [13], [38], [423], [510], [511], [535], А.В.Степа­ненко [40], [74]. Актуалізація проблеми соціальних стандартів у державному управлінні охороною здоров’я в Україні стала можливою завдяки вченим, які досліджують питання соціального розвитку: О.Є.Губар [31], В.В.Капильцовій [26], М.В.Кравченко [537], О.П.Крентовській [2], М.В.Мальчик [30], Л.Є.Момотюк [28], В.А.Скуратівському [20], [537], В.В.Собченко [19], В.П.Трощинському [537], та розглядають проблеми державного управління у сфері охорони здоров’я: Л.І.Жаліло [424], О.І.Мартинюк [427], Я.Ф.Радишу [75], І.М.Солоненку [424].
Наукові розробки з питань державної стандартизації у сфері охорони здоров’я проводяться переважно в медичній площині, у той час як державно-управлінські аспекти цієї проблеми залишаються маловивченими. Зокрема, не досліджено систему державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я та ефективність її функціонування. Не проводились аналіз і оцінювання регіональних аспектів державного регулювання стандартизації у вітчизняній охороні здоров’я, у тому числі стану розробки, упровадження та дотримання соціальних стандартів у лікувально-профілактичних закладах. Не вивчався зарубіжний досвід застосування соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я з точки зору зв’язку між витратами й ефективністю роботи системи охорони здоров’я. Відсутнє обґрунтування суспільно необхідних видів стандартів медичного забезпечення різних соціальних груп та в розрізі регіонів України, які сприяли б наближенню системи охорони здоров’я до населення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” за науково-дослідними роботами кафедри соціальної і гуманітарної політики на тему: Державна політика в соціогуманітарній сфері суспільства” (ДР № 0103U006822), у рамках якої автором як виконавцем з’ясовано сутність соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я та визначено їх місце в системі стандартів галузі охорони здоров’я, простежено світові тенденції нормативно-правового регулювання соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я; за науково-дослідною роботою кафедри соціальної і гуманітарної політики на тему: Цілі та механізми державної політики в соціогуманітарній сфері суспільства” (ДР № 0106U004373), у рамках якої автор як виконавець здійснила розподіл категорій населення та засобів охорони здоров’я з метою формування соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я, обґрунтувала світові тенденції реалізації зазначених стандартів, визначила пріоритетні завдання органів державної влади України щодо забезпечення розвитку державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я; за науково-дослідною роботою кафедри соціальної і гуманітарної політики на тему: Організаційно-правові засади регіональної політики в соціогуманітарній сфері” (ДР № 0107U005892), у рамках якої автором як виконавцем удосконалено модель державної системи регулювання стандартизації у сфері охорони здоров’я України та розроблено модель органу регулювання стандартизації на центральному рівні системи охорони здоров’я України; уточнено напрями регулювання розвитку соціальних стандартів на місцевому рівні вітчизняної системи охорони здоров’я, удосконалено технології здійснення моніторингу за реалізацією державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я; за науково-дослідною роботою кафедри соціальної і гуманітарної політики на тему: Соціальне самопочуття населення України: регіональні виміри” (ДР № 0108U002015), в рамках якої автором як виконавцем досліджено рівень упровадження і дотримання державних соціальних стандартів у діяльності лікувально-профілактичних закладів України, визначено пріоритетні види соціальних стандартів, необхідних для забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для сільської та міської частин населення України та в розрізі регіонів держави.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування напрямів, системи заходів і практичних рекомендацій щодо формування та підвищення результативності механізмів державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
У процесі досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
- з’ясувати стан вивчення розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я українськими та зарубіжними дослідниками для виявлення актуальних проблем щодо його державного регулювання;
- визначити сучасний стан розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я в Україні та зарубіжних країнах;
- розкрити тенденції нормативно-правового регулювання та реалізації соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я;
- обґрунтувати підходи до формування доцільних з позиції затрати/ефект” соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я;
- запропонувати модель державної системи регулювання стандартизації у сфері охорони здоров’я України;
- розробити модель центрального органу регулювання стандартизації у сфері охорони здоров’я України;
- окреслити підходи до регулювання розвитку соціальних стандартів на місцевому рівні вітчизняної системи охорони здоров’я;
- обґрунтувати технології здійснення моніторингу за реалізацією державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я;
- визначити результативність реалізації державних соціальних стандартів у діяльності лікувально-профілактичних закладів України;
- сформулювати стратегічні напрями розробки соціальних стандартів охорони здоров’я сільського, міського населення та в регіональному вимірі в Україні;
- розробити науково-практичні рекомендації органам державної влади України щодо вдосконалення регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
Об’єкт дослідження соціальні стандарти як інструмент державного регулювання, орієнтованого на задоволення суспільних потреб у сфері охорони здоров’я.
Предмет дослідження тенденції, напрями та засоби забезпечення державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що теоретичні розробки та положення, отримані результати й сформульовані на їх основі практичні рекомендації сприятимуть підвищенню ефективності застосування соціальних стандартів як інструменту соціально орієнтованого державного регулювання у сфері охорони здоров’я, а впровадження запропонованих підходів, напрямів та механізмів слугуватиме зміцненню та поліпшенню здоров’я населення; підвищенню рівня правової захищеності пацієнтів і медичних працівників, раціональному використанню галузевих ресурсів, соціальній безпеці держави.
Методи дослідження. Дослідження державного регулювання розвитку соціальних стандартів в охороні здоров’я як об’єкта наукового пізнання проведено із застосуванням комплексу наукових методів та підходів для опрацювання наявного матеріалу і визначення шляхів розв’язання проблеми щодо забезпечення ефективного використання соціальних стандартів як інструменту державного регулювання у сфері охорони здоров’я.
Застосовувалися методи логічного узагальнення для аналізу літературних джерел, вивчення рівня розробки проблеми у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, еволюції розвитку стандартизації в охороні здоров’я, визначення пріоритетних напрямів діяльності органів державної влади України щодо забезпечення ефективного розвитку державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
Системний підхід до аналізу такого складного об’єкта державного управління, яким є галузь охорони здоров’я, за рахунок розгляду певної різноманітності його елементів, здатних становити єдине ціле, і взаємозв’язків між ними всередині цього об’єкта та з іншими об’єктами дав можливість дослідити такий продукт цієї взаємодії, як стандартизація; обґрунтувати систему здійснення моніторингу за реалізацією державних соціальних стандартів та механізми взаємодії її елементів.
Інституційний підхід, актуальний для дослідження ефективності роботи владно-управлінських структур, використовувався для дослідження особливостей та ступеня їх участі в державному регулюванні розвитку соціальних стандартів в охороні здоров’я.
Застосування структурно-функціонального аналізу дало можливість вивчити державне регулювання розвитку соціальних стандартів у площині реалізації завдань цілісної системи державного управління охороною здоров’я та її головних складових елементів.
Метод моделювання дав змогу розробити модель державної системи регулювання стандартизації у сфері охорони здоров’я України, запропонувати модель центрального органу регулювання стандартизації у сфері охорони здоров’я України, обґрунтувати технології здійснення моніторингу за реалізацією державних соціальних стандартів.
Застосування статистичного аналізу дало можливість з’ясувати світові тенденції нормативно-правового регулювання соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я та результативність їх використання, визначити обсяги соціально необхідних та економічно доцільних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я, обґрунтувати види соціальних стандартів, необхідних для виконання державного завдання щодо забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для населення.
За допомогою динамічного аналізу даних соціологічного опитування населення регіонів держави про стан його медичного забезпечення визначено пріоритети державних завдань щодо гарантування доступної охорони здоров’я та види соціальних стандартів, необхідних для їх реалізації.
За допомогою порівняльного аналізу оперативних даних, отриманих від органів державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні, досліджено ефективність упровадження та дотримання державних соціальних стандартів у системі охорони здоров’я України.
Нормативно-правовий підхід забезпечив вивчення можливості застосування соціальних стандартів як виконавчо-розпорядчих актів у сфері державного управління охороною здоров’я населення.
Соціальний підхід дав можливість розглянути соціальні стандарти як засіб забезпечення здоров’я населення шляхом підвищення рівня його соціальної захищеності. За допомогою цього підходу досліджено роль соціальних стандартів у реалізації соціальних принципів розподілу товарів і послуг медичного призначення серед населення.
З точки зору медичного підходу визначено місце соціальних стандартів як засобу задоволення потреб хворих у доступній медико-санітарній допомозі й виробах медичного призначення, у тому числі за рахунок запровадження гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я.
Завдяки застосуванню економічного підходу вивчено соціальні стандарти як засіб забезпечення раціонального використання галузевих ресурсів для задоволення потреб населення у зміцненні та охороні здоров’я.
Сукупність наукових методів та підходів забезпечила комплексність дослідження шляхів розв’язання важливої і складної наукової проблеми, якій присвячено дисертаційне дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів забезпечується тим, що вони отримані на основі комплексного, системного дослідження державного регулювання соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я з урахуванням аналізу діяльності галузі охорони здоров’я, загальносвітового контексту здійснення стандартизації та управління нею.
У дисертації вперше:
- визначено світові тенденції розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я, зокрема пріоритетність соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я, а також можливості, напрями та результати застосування світового досвіду в Україні;
- з’ясовано тенденції нормативно-правового регулювання соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я у країнах світової спільноти та результативність їх використання. Доведено існування та охарактеризовано напрям залежності між рівнем розвитку країни, розподілом відповідальності державних інституцій за прийняття зазначених стандартів та видом застосованих з цією метою нормативно-правових актів і станом реалізації їх вимог;
- установлено результативність застосування державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в Україні за типами лікувально-профілактичних закладів та за регіонами країни. Визначено чинники, які справляють вплив на їх реалізацію в лікувально-профілактичних закладах регіонів України;
- обґрунтовано і рекомендовано 22 види соціальних стандартів, необхідних для виконання державного завдання щодо забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для сільських і міських жителів України, сформовано шкалу пріоритетності їх розробки;
- визначено пріоритетні види соціальних стандартів, необхідних для реалізації державного завдання щодо забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для населення в розрізі регіонів України. Запропоновано авторську класифікацію соціальних стандартів за напрямами забезпечення охорони здоров’я населення, згідно з якою виділено такі їх групи: соціальні стандарти цін на товари та послуги медичного призначення (вісім видів соціальних стандартів); соціальні стандарти забезпечення населення товарами медичного призначення, медичними спеціа­ліста­ми, ліжками для надання медичної допомоги в стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів (вісім видів соціальних стандартів); соціальні стандарти організації роботи лікувально-профілактичних закладів, які надають населенню медичну допомогу, та соціальні стандарти структури лікувально-профілактичних закладів за профілями стаціонарних відділень (шість видів соціальних стандартів);
удосконалено:
- підходи до формування доцільних з позиції затрати/ефект” соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я. Зокрема, визначено черговість категорій населення, груп пацієнтів за важкістю перебігу захворювання, видів послуг з охорони здоров’я, виробів медичного призначення стосовно їх внесення до соціальних стандартів безоплатних засобів охорони здоров’я. Виходячи з індексу економічності запропоновано переліки та обсяги мінімальних і оптимальних соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони з

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в забезпеченні ефективного застосування соціальних стандартів як інструменту державного управління у сфері охорони здоров’я.
1. Аналіз наукових праць за темою дисертаційного дослідження засвідчив, що соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я як інструмент державного управління досліджувалися вкрай обмежено. У працях науковців розглядаються різні аспекти теорії і практики стандартизації в сфері охорони здоров’я, висвітлюються окремі механізми її державного регулювання, однак наукова розробка проблеми державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я є недостатньою. Саме тому надзвичайно актуальною є потреба в обґрунтуванні ефективного державного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я з метою забезпечення доступності медичних засобів для населення, дотримання принципів соціальної рівності, справедливості, медичної та економічної доцільності щодо їх розподілу серед населення в умовах суспільних трансформацій та становлення ринкових відносин у галузі охорони здоров’я.
2. Встановлено, що соціальні стандарти широко використовуються у державному управлінні охороною здоров’я населення країн світової спільноти, з переважним їх застосуванням у формі соціальних стандартів гаранто­ваних державою безоплатних засобів охорони здоров’я. Виявлено винятковість України, як світової держави, яка одна з не багатьох на законодавчому рівні затвердила перелік пріоритетних видів соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
Проте з переліку визначених Законом України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” залишаються незатвердженими державні соціальні стандарти забезпечення дорослого населення ліжками для стаціонарного лікування за профілями лікарських спеціальностей; державні соціальні стандарти санаторно-курортного забезпечення дитячого населення (крім страждаючого на соматичну патологію); державні соціальні стандарти санаторно-курортного забезпечення дорослих хворих на туберкульоз; державні соціальні стандарти пільгового забезпечення окремих категорій населення спеціальними засобами; державні соціальні стандарти забезпечення пацієнтів харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров’я.
Потребують розширення напрями розвитку соціальних стандартів з охопленням таких сфер як медична освіта і наука, інформатизація, кадрове, санітарно-епідеміологічне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення.
3. Доведено, що соціальні стандарти гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я в країнах найбільш часто затверджують законодавчими актами 73,8 % країн (в тому числі законом про загально­обов’язкове державне медичне страхування - 45,2% країн, іншими законодавчими актами - 28,6% країн), дещо рідше урядовими актами (23,8% країн), у виняткових випадках актами президента держави (2,4% країн).
Встановлено, що від стану розвитку країни залежить розподіл відпові­дальності за прийняття соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я: в 93,3% розвинутих країн і 91,7% постсоціалістичних держав Центральної та Східної Європи це переважно парламент, у 53,3% пострадянських держав уряд. У більшості країн (61,3%), де соціальні стандарти гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я затверджено парламентом, з цією метою застосовано закон про загальнообов’язкове державне медичне страхування.
З’ясовано, що стан дотримання вимог соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я залежить від рівня розвитку країни: у повному обсязі забезпечується дотримання вимог зазначених стандартів у всіх розвинутих країнах, у 75,0 % постсоціалістичних держав Центральної та Східної Європи та у 46,7 % пострадянських країн.
Виявлено, що найбільшою мірою дотримуються вимоги соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я у разі їх затвердження парламентом із застосуванням закону про загальнообов’язкове державне медичне страхування: серед країн, де зазначені стандарти затверджено законом про загальнообов’язкове державне медичне страхування, забезпечено їх дотримання в повному обсязі у 78,9% держав. Дещо нижчий ступінь дотримання цих стандартів у випадку їх затвердження парла­мен­том за допомогою інших законодавчих актів: серед держав, де зазначені стандарти затверджено іншими законодавчими актами, відмінними від закону про загальнообов’язкове державне медичне страхування, забезпечено дотри­мання їх вимог у повному обсязі у 75,0% країн. Ще нижчий рівень дотримання зазначених стандартів у випадку їх затвердження урядом: серед держав, де ці стандарти затверджено урядовими актами, забезпечено їх дотримання в повному обсязі у 60,0% країн.
Доведено, що ефективному застосуванню соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я в Україні сприятиме зростання рівня розвитку країни та їх перезатвердження Верховною Радою України в межах закону про загальнообов’язкове державне медичне страхування.
4. Обгрунтовано, що сьогодні в Україні назріла необхідність активного переусвідомлення підходів до формування соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я, з урахуванням соціальних пріоритетів і цінностей, досвіду зарубіжних країн щодо розробки та реалізації цього виду стандартів.
Аргументовано, що з позиції оптимізації співвідношення отриманого ефекту та здійснених затрат найбільш доцільна розробка соціальних стандартів з урахуванням соціальних категорій населення, видів медичних послуг та виробів медичного призначення, важкості стану здоров’я пацієнтів. Доведено доцільність виокремлення соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я двох рівнів: оптимального і мінімального, які безпосередньо залежать від ресурсних можливостей галузі охорони здоров’я. Запропоновано рангований розподіл засобів охорони здоров’я, соціальних категорій населення та пацієнтів щодо першочерговості їх віднесення до соціальних стандартів гарантованих державою безоплатних засобів охорони здоров’я оптимального та мінімального рівнів, виходячи з позиції затрати/ефект”.
5. Розроблено модель державної системи регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України. Доведено, що державну систему регулювання розвитку соціальних стандартів на кожному рівні ієрархічної системи управління охороною здоров’я мають становити на кожному рівні управління охороною здоров’я відділ з питань соціальних стандартів органу державного управління охороною здоров’я; Рада з питань соціальних стандартів при органах державного управління охороною здоров’я; Рада з питань соціальних стандартів підпорядкованих закладів охорони здоров’я.
До функцій Рад з питань соціальних стандартів при органах державного управління охороною здоров’я доцільно віднести розробку державної політики розвитку соціальних стандартів в сфері охороні здоров’я, визначення пріоритетних щодо розробки видів соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я, вивчення міжнародного досвіду застосування соціальних стандартів в охороні здо­ров’я та можливості його використання при створенні вітчизняних соціальних стандартів, забезпечення створення соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я на рівні кращих світових взірців, організацію розробки, експертизи, апробації, обговорення, узгодження із зацікавленими установами, розповсюдження і оновлення соціальних стандартів.
Для забезпечення функціонування запропонованої моделі в органах державного управління охороною здоров’я доцільно передбачити структурні підрозділи відділи з питань соціальних стандартів, на які покладається нагляд за додержанням нормативно-правових актів з питань регулювання розвитку соціальних стандартів, здійснення моніторингу за реалізацією соціальних стандартів.
До компетенції Рад з питань соціальних стандартів лікувально-профілактичних закладів можливо віднести участь в адаптації соціальних стандартів до умов окремо взятої медичної установи, здійснення моніторингу за реалізацією соціальних стандартів.
6. Розроблено модель центрального органу регулювання стандартизації у сфері охороні здоров’я України - Ради з питань соціальних стандартів при Міністерстві охорони здоров’я України. Структуру зазначеної Ради доцільно сформувати з Президії, Секретаріату та профільних комітетів: комітету соціальних стандартів медичної допомоги, комітету соціальних стандартів медикаментозного забезпечення, комітету санітарно-епідемічних соціальних стандартів, комітету соціальних стандартів медичної освіти та науки, комітету соціальних стандартів фінансування охорони здоров’я, комітету соціальних стандартів матеріально-технічного забезпечення охорони здоров’я, комітету соціальних стандартів інформаційного забезпечення охорони здоров’я.
Формування складу Ради з питань соціальних стандартів при МОЗ України доцільно здійснювати на принципах державної, професійної компетенції та громадської співучасті. До участі в діяльності Ради з питань соціальних стандартів при МОЗ України доцільно залучити представників усіх зацікавлених у розвитку стандартизації сторін.
7. Виявлено складності щодо забезпечення ефективного регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я в умовах системної кризи управління місцевим та регіональним розвитком в Україні, яка виявляється в порушенні оптимального співвідношення повноважень органів місцевої влади.
Доведено, що місцеве самоврядування та загальнодержавна система управління повинні доповнювати одне одного у вирішенні питань, пов’язаних з розвитком соціальних стандартів. Аргументовано, що на місцеві органи державної влади доцільно покласти розробку і здійснення нагляду за додержанням нормативно-правових актів з питань розвитку соціальних стандартів. Водночас до завдань органів місцевого самоврядування слід віднести організацію надання послуг відповідно до вимог соціальних стандартів. При цьому компетенція органів місцевого самоврядування має бути вирішальною в реалізації соціальних стандартів, оскільки саме їх повноваження дають змогу забезпечити ефективне управління охороною здоров’я на місцевому рівні. Місцеве самоврядування повинно тісно співпрацювати не тільки з органами державної влади, а й з громадськими організаціями у вирішенні питань реалізації соціальних стандартів.
8. Встановлено, що моніторинг за реалізацією соціальних стандартів, як сукупність певних видів управлінської діяльності, слід розглядати як основну форму застосування комплексу заходів, спрямованих на виявлення будь-яких відхилень від вимог соціальних стандартів та розробку управлінських пріоритетів щодо забезпечення дотримання їх вимог.
Обґрунтовано систему здійснення моніторингу за реалізацією соціальних стандартів. Запропоновано при проведенні моніторингу розглядати реалізацію соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я як двоетапний процес, що складається з етапу впровадження зазначених стандартів та етапу їх дотримання, послідовність і нерозривна єдність яких є одними із складових забезпечення населення доступною, якісною і економічно доцільною медичною допомогою. Запропоновано систему показників для здійснення на центральному і місцевому рівнях системи державного управління охороною здоров’я в Україні моніторингу за реалізацією державних соціальних стандартів. Доведено, що моніторингові технології мають стати надійною інформаційною основою для вироблення та прийняття на всіх рівнях системи державного управління виважених рішень щодо забезпечення ефективної реалізації соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.
9. Визначено, що на сучасному етапі реформування системи охорони здоров’я України виникла низка негативних факторів, які обумовлюють наявність складних проблем щодо впровадження та дотримання державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах.
З’ясовано, що тільки у 11 із 27 регіонів країни державні соціальні стандарти надання медичної допомоги впроваджено в діяльність лікувально-профілактичних закладів усіх типів та в 3 регіонах дотримано ці стандарти при надані медичної допомоги пацієнтам в лікувально-профілак­тичних закладів усіх типів.
Виявлено відмінності щодо стану впровадження держав­них соціальних стандартів надання медичної допомоги між лікувально-профілактичними закладами різних типів. Найвищий рівень упровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в обласних лікувально-профілактичних закладах, середній рівень у центральних районних та районних лікарнях, низький у міських лікувально-профілактичних закладах, вкрай низький у дільничних лікарнях та сільських лікарських амбулаторіях.
Підтверджено існування розбіжностей щодо стану дотримання державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в лікувально-профілактич­них закладах різного типу. Найвищий рівень дотримання державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в обласних та міських лікувально-профілактичних закладах, середній рівень у центральних районних та район­них лікарнях, низький у дільничних лікарнях та сільських лікарських амбулаторіях.
В Україні 16 регіонів визначені як проблемні стосовно впро­ва­дження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги і 24 регіо­ни проблемні стосовно дотримання державних соціальних стандартів надання медичної допомоги. Окреслено спектр практико-орієнтованих завдань для органів державного управління охороною здоров’я кожного регіону України щодо забезпечення ефективної реалізації державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.
10. Обґрунтовано пріоритетні види соціальних стандартів, необхідних для виконання державного завдання щодо забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для сільських і міських жителів України. Визначено 22 види соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я, необхідних для вирішення зазначеного завдання, та сформовано шкалу пріоритетності розробки соціальних стандартів щодо забезпечення доступності охорони здоров’я для сільських і міських жителів.
Встановлено пріоритетні види соціальних стандартів, необхідних для реалізації державного завдання щодо забезпечення доступності засобів охорони здоров’я для населення в розрізі регіонів України. Обґрунтовано види необхідних для його реалізації соціальних стандартів, які віднесено до трьох груп за напрямами забезпечення охорони здоров’я населення: соціальні стандарти цін на товари та послуги медичного призначення (8 видів); соціальні стандарти забезпечення населення товарами медичного призначення, медич­ними спеціалістами, ліжками для надання медичної допомоги в стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів (8 видів); соціальні стандарти організації роботи лікувально-профілактичних закладів, які надають населенню медичну допомогу, та соціальні стандарти структури лікувально-профілак­тичних закладів за профілями стаціонарних відділень (6 видів соціальних стандартів).
11. Розроблено рекомендації Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України, регіональним, місцевим органам державної влади щодо вдосконалення законопроектної, нормативно-правової, інституційної, організаційної, кадрової, матеріально-технічної, фінансової, інформа­ційної складових державного регулювання розвитку соціальних стандартів (Додаток З).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України від 05.10.2000 №2017-ІІІ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”// Відомості Верховної Ради України. 2000. - №48. Ст.409.
2. Крентовська О.П. Управління державними соціальними гарантіями в Україні: Дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / О.П. Крентовська / Національна академія держ. управління при Президентові України. — К., 2005. — 226 арк.
3. Философский энциклопедический словар/ [Под ред. Аверинцева С.С., Араб Оглы Э.А., Ильичева Л.Ф. и др.]- М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 815с.
4. Новая философская энциклопедия / [Под ред. В.С.Степина] М.: Мысль, 2001. - Том 3. - 816 с.
5. Тлумачний словник української мови / [ Укл. Д.Г.Гринчишин, В.Л.Карпова, Л.М.Полюга та ін.; за ред. Гринчишина Д.Г.]. К.: Освіта, 1999. - 300 с.
6. Большой толковый словарь русского языка / [ Гл.ред. С.А.Кузнецов] М.: Норинт, 2000. 1536 с.
7. Большой энциклопедический словарь / [ Гл. ред. А.М.Прохоров ].- М.: Норинт, 2001. 1456 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ Укл., голов. ред. В.Т.Бусел]. К.; Ірпінь: Перун, - 2001. 1440 с.
9.Тлумачний словник-мінімум української мови / [ Укл. Л.О.Ващенко, О.М. Єфімов]. К.: Довіра, 2000. 534 с.
10.Словник іншомовних слів/ [ Укл. С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута ]. К.: Наук. думка, 2000. 680 с.
11.Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові / [ Укл. О.М.Сліпушко].- К.: Криниця, 1999. 507 с.
12.Термінологічний глосарій з питань соціальної медицини і організації охорони здоров’я / [Пономаренко В.М., Зіменковський А.Б., Пономаренко С.Д. та ін. ]; за заг. ред. В.М.Пономаренка. Київ; Львів: Ліга-Прес, 2003. 100 с.
13.Базовий термінологічний глосарій за програмою з клінічної фармації / [Зіменковський А.Б., Пономаренко В.М., Піняжко О.Р., Калинюк Т.Г.].- Львів; Київ: Ліга-Прес, 2004. 446 с.
14. Закон України Про стандартизацію” від 17.05.2001 №2408-ІІІ // Офіційний вісник України. 2001. - №24. Стор. 15, Стаття 1057.
15.Філософський енциклопедичний словник / [ Укл. В.І.Шинкарук ]. К.: Абрис, 2002. 742 с.
16. Термінологічний глосарій якості охорони здоров’я / [Нековаль В.Т., Петренко В.П., Петрова Л.А., Бородін В.І.]. К., 1999. 19 с.
17.Философский энциклопедический словарь / [ Укл. Губский Е.Ф., Кораблева Г.В., Лутченко В.А.]. М.: ИНФРА-М, 2001. 576 с.
18. Найдьонова В.В. Роль і місце особи в системі соціальних відносин (Соціально- філософський аспект): Дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / В.В. Найдьонова / Харківський ін-т екології та соціального захисту. — Х., 1999. — 191л.
19. Трансформація системи державного управління соціальним захистом населення: дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / В.В. Собченко / Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т держ. управління. — Х., 2005. — 210арк.
20. Скуратівський В.А. Соціальна політика / Скуратівський В.А., Палій О.М., Лібанова Е.М. К.: Вид-во УАДУ, 2003. 364 с.
21. Ярош Н.П. Основи соціальної теорії розвитку охорони здоров’я / Н.П. Ярош // Управління сучасним містом, 2005. №1-2/1-6 (17-18). С. 37-43.
22. Здоровье 21 Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. ВОЗ, Европейское региональное бюро, Копенгаген, 2000. - 310 с.
23. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ: обновление 2005 г. //Всеминая Организация здравоохранения. Европейское региональное бюро. Европейский региональный комитет. Пятьдесят пятая сессия. - Бухарест, Румыния, 1215 сентября 2005 г. // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.euro.who.int.
24. Копенгагенская декларация о социальном развитии. Принята Всемирной встречей на высшем уровне в інтересах социального развития, Копенгаген, 6-12 марта 1995 года // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.euro.who.int.
25. Європейська соціальна хартія// Офіційний вісник України вiд 18.10.2006 - 2006 р., № 40, стор. 37, стаття 2660.
26. Капильцова В.В. Соціальні гарантії в умовах становлення ринкових відносин в Україні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / В.В. Капильцова / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2002. — 20с.
27. Монастирський Г.Л. Організація управління та регулювання економічним і соціальним розвитком сільських поселень: Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Г.Л. Монастирський / Тернопільська академія народного господарства. — Т., 2003. — 266арк.
28. Момотюк Л.Є. Державне фінансування соціальних гарантій населення України: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.Є. Момотюк / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. — К., 2004. — 234арк.
29. Прудов Ю.О. Фінансово-правові засади соціальних гарантій військовослужбовців в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.О. Прудов / Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 2007. — 210арк.
30. Мальчик М.В. Субсидування та кредитування соціальних трансфертів (за статусом малозабезпеченості та суспільних заслуг): Дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / М.В. Мальчик / Тернопільська академія народного господарства. — Т., 2003. — 218арк.
31. Губар О.Є. Медичне страхування в фінансовому забезпеченні соціальних гарантій населенню: Дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / О.Є. Губар / Черкаський держ. технологічний ун- т. — Черкаси, 2004. — 239арк.
32. Грузєва Т.С. Обгрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров'я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства: Дис... д-ра мед. наук: 14.02.03/ Т.С. Грузєва / Український ін-т громадського здоров'я. — К., 2004. — 432 арк.
33. Миняйлик Г.М. Роль стандартизации в отечественном здравоохранении / Г.М. Миняйлик // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008. - №1. С. 5-14.
34. Nygren-Krug H. Integrating Human Rights in Health / H.Nygren-Krug // Bulletin von Medicus Mundi Schweiz. 2005. - N 96. Р. 89-94.
35. Standing H. Rights from below”? / H.Standing // Bulletin von Medicus Mundi Schweiz. - 2005. - N 96. Р. 245-259.
36. Ярош Н.П. Державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я України / Н.П. Ярош // Вид-во Національної академії державного управління при Президентові України, Київ, 2006 р.- 196 с.
37. Воробьев П.А. Десятилетие коллегии Миздрава России, Федерального Фонда ОМС и Госстандарта России / П.А. Воробьев // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008. - №1. С. 19-33.
38.Зіменковський А.Б. Організація стандартизації медичних технологій в Україні / Зіменковський А.Б., Пономаренко В.М., Матвійчук Б.О. Л: Ліга-Прес, 2003. 192 с.
39. Воробьев П.А. Качество медицинской помощи: проблемы оценки, контроля и управления / П.А. Воробьев // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2007. - №10. С. 6-14.
40. Степаненко А.В. Система забезпечення якості медичної допомоги населенню України та наукове обгрунтування її реалізації: Дис... д-ра мед. наук: 14.02.03 / А.В. Степаненко / Український ін-т громадського здоров'я. — К., 2001. — 357 арк.
41. Ярош Н.П. Державне управління якістю медичної допомоги / Н.П. Ярош // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - №2.- С. 282-288.
42. Федорченко Б.Ф. Развитие системы стандартизации в Тульской области / Федорченко Б.Ф., Красноперова Ю.С., Щербаков Д.В., Истомин Д.А. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2007. - №11. С. 36-41.
43. Гончаров Н.Г. Стандарты в системе управления качеством в Центральной клинической больнице Российской Академии наук / Гончаров Н.Г., Оранская О.В., Повидыш М.А. и др. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008. - № 4. С. 8-12.
44. Зіменковський А.Б. Наукове обгрунтування концептуальної моделі управління якістю в охороні здоров'я України шляхом системного розвитку медичної стандартизації: Дис... д-ра мед. наук: 14.02.03 / А.Б. Зіменковський / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. - 357 арк.
45. Mildenberger P. Current developments in DICOM and IHE / P.Mildenberger, B.Wein, H.P.Bursig, M.Eichelberg // Radiologe. 2005. - N3. Р. 157-170.
46. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні / М.М.Білинська. К.: Вид-во НАДУ, 2004. 248 с.
47. Gordon E. Integrative neuroscience: the role of a standardized database / Gordon E., Cooper N., Rennie C.et all.// Clin. EEG Neurosci. -2005. - N 2. Р. 64-75.
48. Coonan K.M. Medical Informatics Standards Applicable to Emergency Department Information Systems: Making Sense of the Jumble / K.M.Coonan // Academic Emergency Medicine. 2004. V. 11, N 11. Р. 1198-1205.
49. Baron R.J. Electronic health records: just around the corner? Or over the cliff? / Baron R.J., Fabens E.L., Schiffman M., Wolf E.// Ann. Intern. Med. - 2005. -N 2. Р. 222-226.
50. Koncar M. Hl7 standard - features, principles, and methodology / M.Koncar // Acta Med. Croatica. 2005. - N 3. Р. 273-276.
51. Rosemary B.M. Developing National Performance Standards for Local Public Health Systems / Rosemary B.M., Corso L.C., Landrum L.B.et all.// Journal of Public Health Management & Practice. -2005.-N 11(5). Р. 418-421
52. Саакян Ж.А. К вопросу о совершенствовании управления качеством медицинской помощи в условиях Республики Румыния / Ж.А. Саакян // Проблемы стандартизации в здравоохранении - 2008.- № 6. С. 23-26.
53. Delisle H. The role of NGOs in global health research for development / Delisle H., Hatcher J.R., Munro M.et all. // Health Research Policy and Systems. 2005. - N3. Р. 89-93.
54. Mastilica M. Croatian healthcare system in transition, from the perspective of users / M.Mastilica, S.Kuec // BMJ. -2005. - N 3. Р. 223-226.
55. Лукьянцева Д.В. Прошлое, настоящее и будуще медицинских стандартов / Д.В. Лукьянцева // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2007. - №8. С. 3-7.
56. Габбасова Л.А.Опыт внедрении принципов стандартизации в здравоохранение субъекта Федерации / Габбасова Л.А., Московичева М.Г., Собенин О.А., Зарецкая И.М. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2006. - № 11. С. 3-5.
57. Белоусов Н.И., Развитие системы стандартизации в здравоохранении Белгородской области / Белоусов Н.И., Чужикова Л.А., Пальваль С.В. и др. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008. - № 2. С. 23-28.
58. Положение об экспертном совете Минздрава России по стандартизации в здравоохранении (утверждено приказом Минздрава Российской Федерации от 09.12.2000 №430 ) // Проблемы стандартизации в здравоохранении. 2001. - №1. 63-67.
59. Положение об экспертной группе органа по стандртизации межрегиональной общественной организации содействия стандартизации и повышению качества медицинской помощи // Проблемы стандартизации в здравоохранении. 2004. - №6. С. 51-52.
60. Положение об органе стандартизации межрегиональной общественной организации содействия стандартизации и повышению качества медицинской помощи // Проблемы стандартизации в здравоохранении. 2004. - №6. С. 48-50.
61. Вялков А.И. Практической стандаризации в здравоохранении десять лет / Вялков А.И., Воробьев П.А., Бальчевский В.В. и др..// Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2007. - №11. С. 3-5.
62. Руднева М.А. Медико-экономические стандарты в оценке качества оказания медицинской помощи лечебно-профилактическим учреждениям г.Уфы / М.А. Руднева // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2007. - №10. С. 21-25.
63. Гончаров Н.Г. Опыт внедрения формулярной системы в Центральной клинической больнице Российской Академии наук /Гончаров Н.Г., Самуйло Е.К., Кальнова С.Б., Оранская О.В. // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008.- № 4. С. 13-18.
64. Ярош Н.П. Теоретико-методологічні підходи до формування державних соціальних стандартів якості надання медичної допомоги / Н.П. Ярош // Управління сучасним містом. 2005. - №3-4. С. 17-25.
65. Ярош Н.П. Державне управління розвитком сімейної медицини як форми гарантій медико-соціального захисту здоров’я сім’ї / Н.П. Ярош // Управління сучасним містом, 2004. №7-9 (15).- С. 148-154.
66. Какорина Е.П. Результаты и перспективы работы над стандартами медицинской помощи / Е.П. Какорина // Проблемы стандартизации в здравоохранении. - 2008. - №1. С. 3-4.
67. Решение 6-й школы-семинара Формулярного комитета РАМН «Справедливость и доступность медицинской помощи» 29 июня-3 июля 2008 г. (Херсониссос, о.Крит, Греция) // Проблемы стандартизации в здравоохранении. -2008.- № 8. С. 91-98.
68. Morantz С.А. AHRQ report examines standards of care during mass casualty events / С.А. Morantz // American Family Physician. 2005. -N 3. Р. 265-268.
69. Lhommé C. Clinical practice guidelines: Standards, Options and Recommendations for first line medical treatment of patients with ovarian neoplasms // Lhommé C.,.Coquard I. R, Guastalla J.P.et all. // Bulletin du Cancer. - 2004. - V. 7, N 91. - P. 609-620.
70. Bell E.J. 'Lost in translation'? Developing assessment criteria that value rural practice / Bell E.J., MacCarrick G., Parker L., Allen R.// Rural Remote Health. 2005. - N 3. Р.420-425.
71. McGregor J. If all ambulances could fly: putting provincial standards of emergency care access to the test in Northern British Columbia / McGregor