ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КРИЗИНА Наталія Павлівна

УДК 614.2: 325.455(477)

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я:
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ
25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Радиш Ярослав Федорович,
доктор наук з державного
управління, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..

4

ВСТУП ...

5

РОЗДІЛ 1. Аналіз стану дослідження державної політики в галузі охорони здоров’я у вітчизняній та зарубіжній літературі ...

19

1.1. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я українськими вченими ..

21

1.2. Питання державної політики та державного управління в галузі охорони здоров’я в працях зарубіжних учених ..

39

Висновки до першого розділу ..

52

РОЗДІЛ 2. Теоретичні аспекти дослідження державної політики України в галузі охорони здоров’я в контексті концепції людського розвитку .

57

2.1. Формування наукової проблеми ...

58

2.1.1. Визначення наукової проблеми .........

59

2.1.2. Постановка завдань дослідження ..

64

2.2. Програмно-цільова структура та методологія дослідження ...

66

2.2.1. Механізм дисертаційного дослідження

71

2.3. Категорійно-понятійний апарат державної політики України в галузі охорони здоров’я ...

87

2.4. Індекс людського розвитку інтегральний показник ефективності державної політики в галузі охорони здоров’я ...

95

Висновки до другого розділу

136

РОЗДІЛ 3. Правовий механізм державного регулювання медичної діяльності в Україні

142

3.1. Сучасний стан нормативно-правової бази охорони здоров’я України .

144

3.2. Принципи захисту основних прав людини і принципи міжнародного права

164

3.3. Необхідність гармонізації законодавства України в галузі охорони здоров’я з правовими актами Європейського Союзу .

178

3.4. Медичне право як наука і предмет викладання ...

197

Висновки до третього розділу ..

205

РОЗДІЛ 4. Дослідження психічного здоров’я населення як важливої характеристики людського потенціалу та чинника національної безпеки України ...

211

4.1. Рівень психічного здоров’я нації важливий критерій ефективності соціальної політики в державі ..

212

4.2. Право українського народу на здоров’я, психічне здоров’я та його охорону: юридичні гарантії реалізації .

232

4.3. Основні нормативно-правові акти провідних зарубіжних країн з регулювання питань охорони фізичного та психічного здоров’я .

253

4.4. Аналіз міжнародного законодавства у сфері реформування охорони здоров’я та тенденції його розвитку

267

Висновки до четвертого розділу ..

281

РОЗДІЛ 5. Модель механізму формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я .

286

5.1. Проблеми глобалізації та їх вплив на розвиток державної політики України в галузі охорони здоров’я ...

287

5.2. Роль фізичного і психічного здоров’я у збереженні національної безпеки

299

5.3. Шляхи оптимізації державної політики України в галузі охорони здоров’я ...

313

Висновки до п’ятого розділу

342

ВИСНОВКИ ..

345

ДОДАТКИ .

352

ВСТУП

Актуальність теми. Кінець ХХ початок ХХІ ст. ще надовго запам’я­тається протистоянням двох парадигм, які лежать в основі розуміння людиною світу й себе в ньому, гуманітарної і технологічної. Опозиція гуманітарного і технологічного підходів проявлялася в усіх сферах людської діяльності. В науці, наприклад, це відображалося на одночасному співіснуванні двох зразків світу та людини, стилів діяльності й мислення, протилежних основ і засад, принципів та методів пізнання. Характерними проявами цієї світоглядної бінарності стали, зокрема, різне визначення здоров’я як сутнісної характеристики людини, двояке розуміння предмета й основних завдань медицини, медико-валеологічної діяльності та мислення, невизначеність державної політики України взагалі та державної політики в галузі охорони здоров’я зокрема.
Державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у суспільному житті. Саме вона покликана своєчасно виявляти назрілі проблеми розвитку суспільства, аналізувати їх, встановлювати причини виникнення, складнощі, суперечності та знаходити шляхи розв’язання цих проблем. У сфері державної політики приймаються відповідні державно-політичні рішення, розробляється відповідний інструментарій, створюється механізм їх реалізації. Подальше вдосконалення системи медичного забезпечення населення України в нових соціально-економічних умовах нерозривно пов’язане з необхідністю підви­щення дієвості державної політики в галузі охорони здоров’я.
Стратегічною метою державної політики у сфері охорони здоров’я є підвищення рівня здоров’я, поліпшення якості життя і збереження генофонду українського народу.
У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце посідає здоров’я. З-поміж інших властивостей-спроможностей індивіда здоров’я вирізняється тим, що воно не лише є найвищою індивідуальною цінністю, а й значною мірою визначає розвиток і реалізацію всього комплексу інших властивостей-здібностей людей і становить першо­основу для поліпшення, видозміни, вдосконалення цих різноманітних якісних характеристик людини.
Специфіка феномену здоров’я як складової людського розвитку полягає і в тому, що його водночас можна розглядати як безцінний, універсальний та незамінний засіб для досягнення всього розмаїття цілей індивіда, найнеобхід­нішу умову для повноцінного розвитку людини. Здоров’я, таким чином, сприймається не тільки і не стільки як здатність до фізично благополучного існування, скільки здатність до виконання соціально-трудових функцій, до відтворення сукупності людських здібностей та потреб взагалі.
На переконання українських дослідників, в основу нової сучасної соціальної парадигми нашої держави має бути покладене розуміння того, що охорона здоров’я не збиткова сфера, а пріоритетна та найбільш перспективна. Потрібно перетворити її із соціально-витратної на соціально-інвестиційну. Адже сьогодні інвестиції в людину, її потенціал набувають стратегічного значення.
Системний аналіз інформаційних матеріалів Міністерства охорони здоров’я України та наукових праць фахівців у даній сфері свідчить про те, що рівень здоров’я населення сьогодні кваліфікується як незадовільний, оскільки в нашій країні впродовж останнього десятиріччя спостерігається зростання за­гальної смертності населення в межах 4%, тоді як у країнах Європи, навпаки, на 4% відбулося її зниження, а середня тривалість очікуваного життя в Україні на 5-10 років менша, ніж в економічно розвинутих європейських державах. За вказаний період загальна захворюваність зросла на 10,6%, поширеність хвороб на 38,9%, природний приріст має від’ємний характер і коливається від 5,8 до 7,8 на 1000 осіб, загальна кількість населення скоротилася на 7,7%, що, очевидно, загрожує національній безпеці держави.
Ситуація ускладнюється деструктивними процесами в економіці і зниженням національного прибутку, внаслідок чого вкрай обмеженими стають видатки на охорону здоров’я, які в 2007 р. становили лише 356,8 грн в розрахунку на 1 жителя України, що в доларовому еквіваленті вдвічі менше рівня 1990 р. та в 20-30 разів від інших країн Європи. Украй незадовільними залишаються стан навколишнього середовища та умови праці.
За останні 10 років в Україні прийнято 45 загальнодержавних цільових програм та 10 затверджених на урядовому рівні комплексних заходів, спрямованих на покращення здоров’я та підвищення якості життя громадян, які значною мірою дублюють або лише доповнюють одна одну. Так, стосовно народження і формування здорових поколінь їх прийнято 15, щодо профілактики і лікування СНІД 5, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 5, боротьби з туберкульозом 4, розвитку медицини катастроф 3, здоров’я літніх людей 3, боротьби з наркоманією 3 тощо. Водночас спостерігалося вкрай недостатнє ресурсне забезпечення для ефективного виконання задекларованих програм, оскільки 4% з них взагалі не фінансувались, фінансування 6% було обмеженим на третину, 10% майже на половину, 26% програм було профінансовано частково. Наслідком цього стала надзвичайно низька ефективність реалізації державних цільових програм, метою яких повинно було стати суттєве покращення здоров’я українського народу.
Таким чином, актуальність дослідження значною мірою посилюється тим, що намагання керівництва галузі розв’язати суперечності та протиріччя, що виникають у сфері охорони здоров’я України, не призвели до покращення її діяльності і, як результат, не створили умов для досягнення позитивних змін у збереженні та зміцненні здоров’я всіх верств населення, підвищенні якості та ефективності медико-санітарної допомоги, забезпеченні соціальної справедли­вості і прав громадян на її одержання в період трансформації соціально-економічних відносин у державі.
Теоретико-методологічні засади державного управління, його механізми, шляхи вирішення ключових питань реалізації державної політики у різних сферах суспільства в умовах трансформаційних перетворень досліджували у своїх наукових працях В.Бакуменко, В.Воротін, В.Дорофієнко, В.Князєв, О.Лебе­динська, А.Мерзляк, О.Мордвінов, П.Надолішній, Н.Нижник, О.Оболенський, В.Олуйко, І.Розпутенко, В.Тертичка, В.Тронь та ін.
На важливості наукового пошуку щодо різних складових державної політики України в галузі охорони здоров’я наголошують дослідники цієї проблеми М.Білинська, О.Біловол, С.Бугайцов, Ю.Вороненко, Ю.Гайдаєв, М.Голубчиков, Т.Грузєва, А.Зіменковський, Д.Карамишев, Б.Криштопа, В.Лехан, В.Лобас, В.Москаленко, А.Нагорна, М.Поліщук, В.Пономаренко, В.Пасько, Я.Радиш, В.Скуратівський, Г.Слабкий, І.Солоненко, В.Таралло, В.Чебан, О.Черниш, О.Шаптала, М.Шутов, Н.Ярош та ін., які підкреслюють, що початок ХХІ ст. має стати епохою формування власної моделі розвитку системи охорони здоров’я України, заснованої на рівних можливостях громадян і верховенстві права, розвитку підприємницької діяльності в галузі, застосуванні ефективних механізмів її державного регулювання.
Результати наукових досліджень вказаних вище та інших авторів становлять певний інтерес для науки державного управління і мають важливе практичне значення. Водночас і попри велику кількість праць з різних аспектів державної політики в галузі охорони здоров’я комплексного дослідження механізмів її формування та реалізації досі не існує, хоча не підлягає сумніву нагальна потреба у створенні оптимальної моделі формування та реалізації державної політики в досліджуваній галузі на сучасному етапі державо­творення. Від цього залежить головне здоров’я громадян і суспільства в цілому та національна безпека України.
Саме тому комплексне й системне дослідження механізмів формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я фактично започатковує виокремлення нового напряму наукових досліджень у площині науки державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, що отримані в процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (державний реєстраційний но­мер 0201U004833). Проблематика дисертації відповідає темі, що досліджується кафедрою управління охороною суспільного здоров’я: Удосконалення організаційно-правових засад місцевого самоврядування в галузі охорони здоров’я” (державний реєстраційний номер 0106U004369), у межах яких автором як одним із виконавців обґрунтовано інформаційно-аналітичну модель формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я та доведена доцільність використання алгоритму концептуального підходу щодо побудови механізму державного управління сферою охорони здоров’я, а також у науково-дослідній роботі Українського інституту громадського здоров’я за темою: Наукове обґрунтування шляхів реструктуризації спеціалізованої медичної допомоги в умовах реформування системи охорони здоров’я” (ДР № 0105U001024), де автором як одним із виконавців було досліджено медико-соціальні аспекти та розроблено концептуальні підходи до реструктуризації спеціалізованої медичної допомоги.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й розробка моделі формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я, в основу якої покладено комплекс взаємопов’язаних елементів (нормативно-правова база, фінансування і кадрове забезпечення, регіональна відмінність територій, врахування зарубіжного досвіду, участь у формуванні та реалізації державної політики громадських організацій, стан фізичного і психічного здоров’я населення) як основи для конкретизації та розкриття можливості використання механізмів державного регулювання процесом її формування та реалізації для побудови системи, методів, технік, технологій практичного використання отриманих наукових результатів суб’єктами державного управління.
Досягнення мети передбачає вирішення комплексу взаємопов’язаних проблемних питань, зміст і актуальність яких визначається як зовнішніми чинниками, так і внутрішніми особливостями формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я. З урахуванням цього, а також спираючись на аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних та інформаційних джерел, у дисертації були визначені основні напрями дослі­дження, в межах яких поставлені та вирішуються такі завдання:
─ проаналізувати наукові джерела й дослідити стан формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я;
─ встановити залежність між державним управлінням охороною здоров’я, місією державної політики в даній галузі та рівнем здоров’я населення України;
─ виявити основні суперечності та протиріччя в реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я і довести необхідність розробки нової моделі її формування та реалізації;
─ конкретизувати тлумачення та сутність дефініції державна політика України в галузі охорони здоров’я” з позицій системної методології;
─ обґрунтувати її роль у суспільному житті та визначити основні домінанти державної політики в галузі охорони здоров’я на сучасному етапі розвитку України;
─ з’ясувати причини зацікавленості вітчизняних дослідників питаннями правового регулювання медичної діяльності, які зумовлюють потребу управлінського суспільства в знаннях у сфері законодавчого регулювання системи охорони здоров’я;
─ визначити роль і місце психічного здоров’я як важливої характе­ристики людського потенціалу та чинника національної безпеки;
─ розробити інформаційно-аналітичну модель формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я і дослідити її вплив на вдосконалення системи державного управління сферою охорони здоров’я в контексті концепції людського розвитку.
Об’єкт дослідження державна політика України в галузі охорони здоров’я як чинник людського розвитку.
Предмет дослідження механізм формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що впровадження в практичну діяльність розробленої моделі формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я дасть змогу підвищити її ефективність шляхом зниження рівня захворюваності та смертності, зростання народжуваності та продовження тривалості життя, належного фінансування загальнодержавних цільових програм, запровадження страхової медицини. Упровадження пропозицій автора у практичну діяльність системи охорони здоров’я забезпечить активізацію і результативність діяльності суб’єктів державного управління медичною сферою.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи складають фундаментальні положення теорії державного управління, що надають системне загальнотеоретичне осмислення об’єктивним процесам розвитку правової держави, а також закономірностям становлення соціально орієнтованого державного управління.
Проведене дослідження базується на використанні принципів і засобів наукового пізнання, законів і категорій діалектики, які гарантують досто­вірність результатів у досягненні визначеної мети.
У дисертації проаналізовані та використані нормативні документи, дані статистичних довідників, інформаційно-аналітичних бюлетенів та оглядів, монографії, довідкова література, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених і практиків, офіційні публікації дослідницьких, статистичних інститутів та організацій, матеріали міжнародних і вітчизняних неурядових організацій, які стосуються питань, окреслених темою дослідження.
Для реалізації визначених мети і завдань у процесі дослідження широко використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загально­наукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів:
- метод загальнонаукового аналізу для дослідження наукових джерел і державних документів, що регламентують діяльність системи охорони здоров’я;
- метод функціонально-структурного аналізу, що передбачав вивчення досліджуваної проблеми і дав змогу простежити причинно-наслідкову та історичну зумовленість її виникнення;
- метод порівняльного і статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу для дослідження динаміки розвитку нормативно-правової бази, що регулює діяльність системи охорони здоров’я;
- метод контент-аналізу для аналізу визначень поняття державна політика в галузі охорони здоров’я” в різних літературних джерелах і документах, що регламентують діяльність суб’єктів державного регулювання медичної діяльності;
- системний і комплексний підходи, які, по-перше, забезпечили ціліс­ність дослідження, а, по-друге, дали можливість розглянути систему охорони здоров’я як комплекс взаємопов’язаних підсистем, з’ясувати властивості досліджуваної системи, її внутрішні та зовнішні зв’язки;
- метод кореляційного аналізу та метод моделювання для побудови моделі формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я;
- методи експертних оцінок, узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій та пропозицій;
- графічний метод для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення низки теоретичних і практичних положень дисерта­ційного дослідження;

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення актуальної наукової проблеми, яка полягає в комплексному дослідженні механізмів формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я. Розроблено методологічні та науково-прикладні підходи, інформаційно-аналітичну модель, що забезпечують можливість їх упровадження в практичну діяльність суб’єктів управління охороною здоров’я.
Отримані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки й пропозиції.
1. Аналіз наукових праць за темою дисертаційного дослідження засвідчив, що проблема формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я у період суспільних реформ не досліджувалась як системний об’єкт управління. У працях вітчизняних науковців розглядаються різні аспекти теорії й практики державного управління системою охорони здоров’я, досліджуються окремі механізми її функціонування, однак наукова розробка проблеми щодо формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я є недостатньою. Саме тому, надзвичайно актуальною є потреба створення оптимальної моделі формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я, яка б забезпечила виведення вітчизняної охорони здоров’я з тривалої системної кризи та відповідала європейським стандартам щодо забезпечення якості життя населення України.
2. Встановлена неадекватність між рівнем державного управління охороною здоров’я, місією державної політики в даній галузі та рівнем здоров’я населення України, який сьогодні кваліфікується як незадовільний: в Україні впродовж останнього десятиріччя спостерігається зростання загальної смертності населення в межах 4%, тоді як у країнах Європи навпаки на 4% відбулося її зниження, а середня тривалість очікуваного життя в державі на 5 10 років менша, ніж в економічно розвинутих європейських державах. За вказаний період загальна захворюваність в Україні зросла на 10,6%, поширеність хвороб на 38,9%, природний приріст носить від’ємний характер і коливається від 5,8 до 7,8 на 1000, загальна кількість населення скоротилася на 7,7%, що вірогідно загрожує національній безпеці держави.
3. Виявлено, що в процесі реформування системи охорони здоров’я України виникла низка суперечностей та їх наслідків, які обумовлюють наявність загальної проблеми щодо формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я, а саме суперечності між:
обсягом фінансування з державного бюджету й місцевих бюджетів системи охорони здоров’я і потрібним обсягом інвестицій для розвитку галузі охорони здоров’я до рівня світових стандартів, що призводить до поступового руйнування наявної інфраструктури системи охорони здоров’я України;
необхідністю правового регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я й відсутністю належної нормативної бази для інтегрування складових елементів галузі в єдиний медичний простір України, що призводить до нецілеспрямованого й безпланового розвитку складових галузі;
ціноутворенням на медичні послуги і неспроможністю широких верств працюючого населення України споживати ці послуги внаслідок низького рівня оплати їх праці, що призводить до обмеження можливостей з відновлення здоров’я населення України і, як наслідок, стає однією з причин зниження рівня і середньої тривалості життя в Україні в умовах активного збільшення кількості людей пенсійного віку;
потребою широкого розвитку в Україні приватного сектора охорони здоров’я та відсутністю відповідного правового поля для функціонування лікувально-профілактичних закладів приватної форми власності;
─ необхідністю запровадження в Україні системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування й відсутністю належного законодавчого забезпечення для його введення.
4. Визначено, що державна політика в галузі охорони здоров’я” це стратегія і тактика політичного курсу, пов’язаного з діяльністю держави щодо збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я та соціального благополуччя населення України як найважливішої складової її національного багатства, що втілені у законодавстві країни і виявляються у забезпеченні розвитку людського потенціалу українського народу.
Державна політика України в галузі охорони здоров’я базується на визнанні права кожного громадянина на охорону здоров’я, забезпеченні його захисту та гарантії усім громадянам реалізації їх прав на медичну допомогу.
5. Обґрунтовано, що державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у суспільному житті: вона покликана своєчасно виявляти назрілі проблеми розвитку суспільства, аналізувати їх, встановлювати причини виникнення, складнощі, суперечливість та знаходити шляхи розв’язання цих проблем. У сфері державної політики приймаються відповідні державно-політичні рішення, розробляється відповідний інструментарій, створюється механізм їх реалізації.
Серед основних домінант державної політики України в галузі охорони здоров’я виокремлено наступні: розробка загальнодержавних програм щодо попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, протидії захворюванню на туберкульоз, боротьби з онкологічними захворюваннями, розвитку сімейної медицини; створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги та інформатизації галузі; запровадження сучасних економічних механізмів у діяльність закладів охорони здоров’я, чіткого розмежування бюджетних асигнувань на первинну, вторинну та третинну лікувально-профілактичну допомогу; забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я різних форм власності та різних відомств в єдиному медичному просторі держави; невідкладне здійснення комплексу заходів щодо підвищення рівня забезпечення населення медичною допомогою та лікарськими засобами, особливо у сільській місцевості, виділення приміщень для сільських лікарських амбулаторій та вдосконалення системи профілактичних медичних оглядів населення.
6. Доведено, що зацікавленість вітчизняних дослідників питаннями правового регулювання медичної діяльності в Україні пояснюється низкою ключових факторів, які й обумовлюють потребу українського суспільства у знаннях у сфері нормативно-правового забезпечення медичної діяльності, серед яких найважливішими є такі: зростання кількості нормативно-правових актів системи охорони здоров’я України; потреби практичної діяльності лікувально-профілактичних закладів, де найчастіше й виникають проблеми медико-правового характеру; запити юридичної практики, які свідчать про зростання ролі спеціальних знань, пов’язаних з особливостями правового регулювання медичної діяльності; підвищення правової грамотності населення у сфері отримання медичних послуг, що проявляється й збільшенням кількості скарг та позовних вимог у випадку надання медичної допомоги незадовільної якості.
7. Обґрунтовано, що психічне здоров’я слід кваліфікувати як психічне благополуччя, що характеризується відсутністю прояву психічних захворювань, чим забезпечується адекватна регуляція поведінки і діяльності в певних умовах. Це поняття відображає медичні та психічні критерії, що регламентують духовне життя.
Психічне здоров’я є різновидом особистого немайнового блага, яке не є віддільним від особи. Психічне здоров’я слід розуміти як динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детерміновані психічні явища та адекватність реакцій на соціальні, біологічні та фізичні умови. До основних критеріїв психічного здоров’я належать: відповідність суб’єктивних образів дійсності і характеру реакцій (дій) на зовнішні подразники та зміну і значення життєвих ситуацій; адекватний відносно віку рівень зрілості емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості; адаптованість щодо макро- і мікросоціальних способів; здатність самоуправляти поведінкою, свідомо планувати життєві цілі та підтримувати активність щодо їх досягнень.
Встановлено, що сьогодні в Україні відбувається процес активного переусвідомлення пріоритетів і цінностей у сфері психічного здоров’я населення. Змінюється сутність психіатрії, на перший план виходить необхідність об’єктивної оцінки таких чинників, як особистість пацієнта, його світоглядні позиції і настанови, релігійні погляди, соціокультурні особливості життєвого укладу, рівень соціальної адаптації, а проблема психічного здоров’я населення України повинна бути визнана одним з провідних пріоритетів державної політики, важливою характеристикою людського потенціалу та чинником національної безпеки.
8. Обґрунтована і побудована інформаційно-аналітична модель формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я. Основними складовими даної моделі є наступні елементи: комплексний аналіз показників здоров’я населення, у тому числі й показники психічного здоров’я; регіональні особливості території України; можливості ресурсного (передусім, фінансового та кадрового) забезпечення; належне правове регулювання медичної діяльності; результати наукових досліджень даної проблеми; активна участь громадських організацій у формуванні та експертизі держаної політики; врахування результатів виконання відповідних державних цільових програм на покращення здоров’я народу та зарубіжного досвіду з формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я;
Розроблена у процесі дослідження інформаційно-аналітична модель формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я передбачає: наукове обґрунтування місії та комплексний аналіз усіх складових державної політки України у сфері охорони здоров’я; визначення її принципів та ключових завдань; узгодження та взаємообумовленість інтересів населення та суспільства в цілому; своєчасне виявлення негативних тенденцій, які можуть впливати на рівень національної безпеки, через аналіз показників стану здоров’я, смертності та очікуваної тривалості життя; правове регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я.
9. Складна та багатогранна проблема, що досліджується, не вичерпується аспектами, розглянутими в дисертації. Основними пріоритетними напрямами подальших досліджень державної політики в галузі охорони здоров’я з урахуванням ступеня розробленості даної проблеми можуть бути:
виявлення особливостей при формуванні регіональних цільових програм на покращення здоров’я населення України;
дослідження місця і ролі громадських, у тому числі й лікарських організацій у процесі формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я;
вироблення наукового підходу до питань правового механізму державного регулювання процесів формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я;
виділення медичного права в окрему галузь права України та створення Медичного кодексу;
необхідність гармонізації національного законодавства України в галузі охорони здоров’я з правовими стандартами країн ЄС;
створення цілісної методології управління якістю в галузі охорони здоров’я.
1. Урахування основних наукових результатів виконаного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду та потреб сучасного стану системи охорони здоров’я дозволяють сформулювати та запропонувати для втілення в практичну діяльність галузі з метою удосконалення діяльності галузі охорони здоров’я такі практичні рекомендації:
внести необхідні зміни до законодавства України, щодо вдосконалення нормативно-правової бази зі стандартизації медичної допомоги в Україні та її узгодження з міжнародними нормативно-правовими актами;
прискорити прийняття Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”, нової редакції Закону України Основи законодавства України про охорону здоров’я”, Законів України Про права пацієнтів” та Про права медичних і фармацевтичних працівників”;
розробити національну програму безперервного підвищення якості медичної допомоги;
розробити і прийняти Концепцію державної політики України у сфері охорони здоров’я з використанням результатів даного дослідження. Вказана Концепція має передбачати: визначення ролі держави в регулюванні усіх складових системи охорони здоров’я в єдиному медичному просторі України; створення завершеної вертикалі та ефективної організаційної структури управління галуззю охорони здоров’я, що включає лікувально-профілактичні заклади різних форм власності; внесення відповідних ініціатив органами державного управління галуззю щодо забезпечення балансу між попитом та пропозиціями на медичні послуги тощо;
розробку національних і регіональних заходів щодо покращення здоров’я нації здійснювати на основі чітко сформульованої мети та завдань, ґрунтуючись на достовірних даних та з використанням передового зарубіжного досвіду;
розробити, затвердити та запровадити у практичну діяльність охорони здоров’я типові форми договорів про надання платних медичних послуг та інформованої згоди пацієнта на медичне втручання.

Таким чином, дисертаційна робота є першим завершеним комплексним дослідженням механізмів формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. А. Психиатрия как объект социальной политики государства. / В. А. Абрамов Донецк : Китис, 2000. 130 с.
2. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров'я : аналіт. огляд / за заг. ред. В. Ф. Москаленка. Т. : Укрмедкнига, 2000. 245 с.
3. Аканов А. А., Теория и практика здравоохранения. / А. А. Аканов Алматы, 2003. 63 с.
4. Актуальные вопросы правового регулирования медицинской деятельности : материалы 1-й Все рос. науч.-практ. конф., Москва, 16 мая 2003 г. / под общ. ред. д. ю. н. С. Г. Стеценко. М., 2003.
5. Антонов О. В. Роль виробників державно-управлінських рішень у процесі формування державної політики / О. В. Антонов // Актуальні Проблеми державного управління. : зб. наук. пр. - Д. : ДРІДУ, 2001. Вип. 3. С. 8695.
6. Антонюк С. А. Державне регулювання приватного сектора охорони здоров’я України на регіональному рівні (на прикладі Хмельницької області) / С. А. Антонюк // Унів-т. наук. зап. 2005. № 3 (15). С. 334339.
7. Апанасенко Г. Як зупинити депопуляцію в Україні? / Г. Апанасенко // Дзеркало тижня. 2005. 27 серп. № 33 (561).
8. Аргунов Ю. Н. Права граждан с психическими расстройствами. / Ю. Н. Агрунов. М. : ФОМИУМ, 2003. 136 с.
9. Бабюк И. А. Актуальные проблемы доказательной медицины в психиатрической практике / И. А. Бабюк, А. Е. Табачников, Н. П. Черепков // Архів психіатрії. 2004. № 2. С. 8082.
10. Бадзьо Ю. Національна ідея і національне питання - десять років невизначеності / Ю. Бадзьо // Політична думка. 2001. № 12. С. 312.
11. Бакуменко В. Д. Формування державно-політичних рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко К. : Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
12. Балуєва О. М. Удосконалення механізмів державного управління розвитком інформаційної системи галузі охорони здоров’я : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. / О. М. Балуєва К., 2005. 20 с.
13. Барановська Л. М. Проблеми соціальної психіатрії. / Л. М. Барановська, К. І. Барановська, М. О. мазуренко. К. : ТОВ Вид-во "Аратта", 2003. 148 с.
14. Барановська Л. М. Характеристика громадського психічного здоров’я в Україні (за даними статистики МОЗ України ГУОЗ та МЗ КМДА) / Л. М. Барановська, В. Д. Юрченко // Псих. здоров’я / Mental Health. 2003. № 1(1). С. 710.
15. Бебик В. М. Базові засади політики: історія, теорія, методологія, практика : монографія / В. М. Бебик. К. : МАУП, 2002. 384 с.
16. Бек У. Что такое глобализация? : пер. с нем. / У. Бек М. : ПрогрессТрадиция, 2001. 304 с.
17. Білинська М. М. Пріоритети управління змінами в галузі охорони здоров’я України / Посібник 12 / М. М. Білинська // Реформування системи охорони здоров’я в Україні: досвід проекту ЄС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні" : посібник 1 12 / за заг. ред. А. Малагардіса, В. Рудого. К. : Дельта, 2006. 56 с.
18. Білинська М. М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук ступеня дра наук з держ. упр. : 25.00.02. / М. М. Білинська К., 2004. 36 с.
19. Богатирьова Р. Охорона здоров’я України: від ілюзії до реальності / Р. Богатирьова // Ваше здоров’я. 2006. № 23. С. 4.
20. Бодак В. М. Проблеми інформаційного супроводження процесів управління розвитком сімейної медицини / В. М. Бодак // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. 2004. № 1. С. 7275.
21. Болотіна Н. Медичне право у системі права України / Н. Болтіна // Право України. 1997. № 7. С. 116120.
22. Бондирëва С. К. Миграция (сущность и явления) : учеб.-метод. пособие. / С. К. Бондирëва Воронеж; М. : НПО МОДЭК”, МПСИ, 2004. 296 с.
23. Борисов В. Конференція з питань кримінально-правової охорони життя та здоров’я особистості / В. Борисов, Н. Гуторова // Право України/ 2004. № 7. С. 143144.
24. Борисов Н. А. Проблемы взаимодействия и координации работ по проведению социально-гигиенического мониторинга / Н. А. Борисов // Здравоохранение Рос. Федерации. 2004. № 5. С. 1112.
25. Бренар Г. Французское административное право. / Г. Бернар. М., 1998. С. 325327.
26. Брус Т. М. Аналіз державної політики: теоретико-методологічні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.01. / Т. М. Брус. Д. 2004. 20 с.
27. Буф Форд Джо Айві. Майбутнє системи охорони здоров’я: актуальні питання управління (з досвіду США) / Форд Джо Айві Буф // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід : зб. наук. пр. / за заг. ред. В.М. Князєва. К. : Вид-во УАДУ, 2000. С. 284291.
28. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : монографія / О. Л. Валевський К. : НІСД, 2001. 240 с.
29. Василенко С. Г. Функциональные возможности организма подростков в зависимости от индекса массы тела / С. Г. Василенко, Г. В. Беренштейн // Гигиена и санитария. 2003. № 3. С. 5355.
30. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм : навч. посіб. / Е. Ведунг ; пер. з англ. В. В. Шульга. К. : Всесвіт, 2003. 350 с.
31. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз) : монографія / Е. А. Афонін, О. М. Бандурка, А. Ю. Мартинов : Укр. т-во сприяння соц. інноваціям, Від. інформ.-бібл. забезп. апарату Верховної Ради України. К. : Вид. ПАРАПАН, 2002. 352 с.
32. Вестник Российской ассоциации политической науки. Режим доступу: http. // www / spbumag. nw. ru / 97 98 / no 13 97 / 8. html
33. Винник М. І. Помаранчева революція: психологія і психопатологія / М. І. Винник, Р. І. Никифору, К. Л. Барановський, В. А. Омельченко // Псих. здоров’я / Mental Health. 2005. № 2 (7). С. 2427.
34. Виноградов О. Соціологія” и политика” / О. Виноградов // Социологические исследования. 1999. № 1. С.116121.
35. Вієвський А. М. Наркотичні проблеми з позиції соціальної оцінки, підходи до вирішення / А. М. Вієвський // Охорона здоров’я України. 2002. - № 1(4). С. 5660.
36. Волос Б. Е. Проблемы качества и эффективности медицинской помощи / Б. Е. волос, И. И. Мавров // Дерматологія та венерологія. 2006. № 1. С. 38.
37. Вороненко Ю. В. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку / Ю. В. Вороненко, Я. Ф. Радиш // Укр. мед. часо. 2006. № 5 С. 510.
38. Воронов І. О. Політичні теорії ХХ століття : монографія. / І. О. Воронов К. : ГЕНЕЗА, 2004. 284 с.
39. Воротін В. Державне управління в умовах глобалізації / В. Воротін // Командор. 2002. № 1. С. 1416.
40. Вялкова Г. М. Комплексная оценка реализации программы государственных гарантий Российской Федерации / Г. М. Вялкова, Р. А. Халфин, В.О. Флек, Н. А. Кравченко // Проблемы упр. здравоохранением. 2002. № 4 (5). С. 1117.
41. Гайдаєв Ю. О. Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних програм покращення здоров’я народу / Ю. О. Гайдаєв // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. 2007. № 2. С. 50.
42. Галацан О. В. Організаційноекономічний механізм управління охороною здоров’я : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. / О. В. Галацан. Х., 2004. 17 с.
43. Гаташ В. Депресія в масці й без неї /В. Гаташ // Дзеркало тижня. 8 жовт. 2005.
44. Гаташ В. Як уберегтися від „психічної інфекції”? / В. Гаташ // Дзеркало тижня. 2006. 11 лют. С. 15.
45. Герасименко Н. Ф. Охрана здоровья населения в правовой системе Российской Федерации / Н. Ф. Герасименко, О. Ю. Александрова, И. Ю. Григорьев // Здравоохранение Рос. Федерации. 2004. № 2. С. 2327.
46. Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник ; наук. ред. пере. О. Іващенко. К. : Основи, 1999. 726 с.
47. Глузман С. Без стрессов жизнь теряет свой смысл / С. Глузман // Вечер. вести. 2005. 21 июля. 5 с.
48. Глузман С. Излечить медицину / С. Глузман // Кореспондент. 2005. № 7 (146). - С. 54.
49. Глушков В. Беседы об управлении. / В. Глушков, Г. Бобров, В. Терещенко, М. : Наука, 1974. 224 с.
50. Говлет М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики. / М. Говлет, М. Рамеш Л. : Кальварія, 2004. 262 с.
51. Голдберг Д. Распространенные психические расстройства. Биосоциальная модель : / Д. Голдберг, П. Хаскли пер. с англ. К. : Сфера, 1999. 256 с.
52. Голик Л. О. Система оптимізації медичної допомоги у Збройних Силах України (наукове обґрунтування та реалізація) / Л. О. Голик // Вісн. УАДУ. 2002. № 1. С. 152160.
53. Головчанська С.Є. Організація медичної допомоги сільському населенню та умови її удосконалення згідно з результатами соціологічного дослідження (на прикладі Луганської області) / С. Є. Половчанська, Г. В. Бесполудіна, А.В. Жила// Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. 2004. № 4. С. 6267.
54. Голубчиков М. В. Ресурсне забезпечення та госпіталізована захворюваність хворих на розлади психіки та поведінки в Україні / М. В. Голубчиков, О. О. Петриненко // Псих. здоров’я / Mental Health. 2005. - № 2 (7). С. 2838.
55. Гошовська В. Соціальна домінанта національної безпеки: актуальні проблеми : монографія. / В. Гошовська К. : Видавн. дім Корпорація”, 2004. 1996 с.
56. Гошовська В. А. Ільчук Л. І. Українські реалії соціальної держави : навч. посіб. / В.А. Гошовська / за заг. ред. В. А. Гошовської. К. : Вид-во НАДУ, 2007. 96 с.
57. Графский В. Г. Всеобщая история государства и права : учеб. для вузов. / В. Г. Графський М. : Издво НОРМА”, 2000. 744 с.
58. Гребняк Н. П. Вытрищак С. В. Состояние здоровья детского населения мегаполиса / Н. П. Гребняк // Гигиена и санитария . 2004. № 2. С. 5053.
59. Грицяк І. А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади : монографія / І. А. Грицяк К. : Вид-во НАДУ, 2005. 236 с.
60. Грузєва Т. С. Обгрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня дра мед. наук : 14.02.03. / Т. С. Грузєва К., 2004. 39 с.
61. Грузєва Т. С. Сучасні тенденції психічного здоров’я населення та заходи щодо його поліпшення / Т. С. Грузєва. Т. К. Кульчицька // Псих. здоров’я / Mental Health. 2004. № 2 (3). С. 4 8.
62. Губерная Г. К. Власть и управление / Г. К. Губерная, В. Г. Ильюшенко // Менеджер: Вест. ДонДУУ. Донецк, 2003. № 2 (24). С. 717.
63. Губська Т. Д. Право жінок на охорону репродуктивного здоров’я / Т.Д. Губська // Вісн. Хмельниц. інту регіон. упр. та права 2002. № 2. С. 9093.
64. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне ; пер. з фр. В. Шовкун. К. : Основи, 1993. 165 с.
65. Дем’янчук О. І. Державна політика” та публічна політика”: варіант перехідного періоду / О. І. Дем’янчук // Наук. зап. НаУКМА. Т. 18: Політичні науки. 2000. С. 3136.
66. Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки : зб. матеріалів /Верховна Рада України; Ком. з питань нац. безпеки і оборони. К. : Парлам. вид-во, 2003. 450 с.
67. Демченко І. Л. Чинники формування державної політики з ВІЛ/СНІД в Україні: аналітичний звіт за результатами посадовців різних рівнів. / І. Л. Демченко, М. Ю. Варбан, Н. В. Сала бай К., 2005. 84 с.
68. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні : навч. посіб / за ред. І. М. Солоненка, Л. І. Жаліло К. : Видво НАДУ, 2004. 116 с.
69. Державна політика та економіка охорони здоров’я : практикум / М. Білинська, В. Григорович, Л. Жаліло та ін. ; за заг. ред. І. Розпутенка, І. Солоненка. К. : Видво К.І.С.”, 2002. 216 с.
70. Державна політика аналіз та механізми її впровадження в Україні : навч. посіб. / Кол. авт. : О. І. Валевський, В. А. Ребкало, М. М. Логунова та ін. - К. : Вид-во УАДУ, 2000. 230 с.
71. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Киів. 29 трав. 2002. Т . 2 / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
72. Солоненко Н. Д. Державне управління перебудовою галузі охорони здоров'я в умовах обмежених ресурсів в Україні 2004 року : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Н. Д. Соло ненко ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 2004. — 20 с.
73. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми : монографія / кол. авт. ; за ред. дра філос. наук, проф. В. М. Князєва. К. : Видво НАДУ ; Міленіум, 2003. 320 с.