ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДМИТРЕнко ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 332.025.12

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

25.00.02 Механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Ільяшенко Вікторія Анатоліївна,
кандидат економічних наук, доцент

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ НА ДЕРЖАВНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

10

1.1.Сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об’єкта державного управління

10

1.2.Зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму

25

1.3.Формування регіональної туристичної політики

44

Висновки до розділу 1

69

РОЗДІЛ2.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

73

2.1.Сучасний стан туристичної галузі в Україні

73

2.2.Розвиток та ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу Запорізької області

93

2.3. Регіональна інтеграція в системі рекреаційно-туристичного комплексу

104

Висновки до розділу 2

112

РОЗДІЛ3.УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

116

3.1.Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону

116

3.2.Формування механізму рекреаційно-туристичної ренти

139

3.3.Удосконалення системи управління регіонального рекреаційно-туристичного комплексу

155

Висновки до розділу 3

166

ВИСНОВКИ

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

181

ДОДАТКИ

198

ВСТУП

Актуальність теми. Регіони України володіють багатим рекреаційно-туристичним потенціалом, який при ефективному використанні здатний|здібний| не лише|не тільки| привести до відродження рекреаційно-туристичних комплексів, а й дати поштовх для розвитку всієї вітчизняної економіки. Світова практика показала, що при ефективному державному управлінні туризм може|здібний| давати відчутні результати як для окремих регіонів, так і для держав у цілому|загалом|.
Сфера рекреації й туризму в регіонах України перебуває на етапі зародження. Руйнування наявної інфраструктури, відсутність належного фінансування для розвитку, криза в більшості підприємств цієї сфери зумовлюють необхідність пошуку шляхів|доріг| відновлення та поступального розвитку туризму в регіонах. Ринкові перетворення поставили багато підприємств РТК в складне становище|становище|, зумовивши кризу всього рекреаційно-туристичного комплексу країни. У сучасних умовах регіональні РТК мають ряд серйозних проблем: низька якість рекреаційно-туристичних| послуг, слабк|слаба|а інфраструктура, високий рівень зносу основних фонді|фундацій|в, стагнація розвитку внутрішнього і в'їзного туризму.
Ситуацію може змінити|зраджувати| розробка ефективної системи державного управління РТК на регіональному рівні, що має єдину мету|ціль|, стратегію і програму реалізації. РТК традиційно відігравав важливу|поважну| роль у господарському комплексі Запорізької області, тому тут його проблеми потребують детального вивчення, аналізу, вироблення стратегії управління РТК і системи заходів для їх вирішення.
Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відо­бра­жен­ня в науко­вих дослідженнях: передумови виникнення, принципи функціо­нування під­при­ємств рекреа­цій­но-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організа­ція ді­яль­ності в ринко­вих умовах, ме­то­дологія розробки і реалізації державної та реґіо­нальної туристичної політики, особливості обліку й аналізу ре­зуль­татів робо­ти, планування фінансово-господарської ді­яль­ності, світовий до­с­від організації туризму висвітлені в наукових працях таких вітчизняних і зару­біж­них уче­них, як: В.Азар, М.Бо­рущок, Л.Гринів, П.Грудзь, Б.Да­ни­­ли­шин, М.Долішній, В.Євдо­ки­менко, І.Зорі­н, В.Квартальнов, В. Кифяк, В. Козирєв, В. Крав­ців, О.Любіцева, М.Мальська, В.Мацола, А.Мельник, О.Мілашевська, О.Мордвінов, В.Федорченко, С.Харічков, В.Цибух, А.Чечель, О.Шаптала та інші.
Одним з ефективних важелів ринкового регулювання розвит­ку ту­риз­му є вдосконалення механізмів його державного регулювання. Потребують до­слідження нові методо­ло­гічні під­хо­ди до формування регіональної туристичної політики, розробка комплексу макроекономічних показни­ків стану туристичної галузі та механізму формування механізму курортно-рекреаційної ренти. Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов’язаних з акти­візацією державної туристичної політики, необхідність удо­ско­налення системи управління регіонального рекреаційно-туристичного комплексу виз­на­чили тему ди­сер­та­ційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру до­слід­ження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах теми Класичного приватного університету Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці механізму встановлення|утворення| та використання фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу як складової державного регулювання суспільного розвитку України.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:
визначити сутність рекреаційно-туристичного комплексу як об’єкта державного управління та методичні аспекти формування регіональної туристичної політики;
дослідити зарубіжний досвід державного регулювання сфери туризму;
проаналізувати стан туристичної галузі в Україні та розвиток і ефективність використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону;
обґрунтувати необхідність регіональної інтеграції в системі рекреаційно-туристичного комплексу;
розробити механізм формування рекреаційно-туристичної ренти;
поглибити концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу;
запропонувати заходи регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.
Об’єкт дослідження процес державного регулювання регіонального рекреаціно-туристичного комплексу.
Предмет дослідження теоретичні аспекти, практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована державна політика у сфері туризму, ефективне стратегічне управління рекреаційно-туристичного комплексу, запровадження механізму рекреаційно-туристичної ренти є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування туристичної галузі.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження в галузі програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові й організаційні основи суспільних відносин у сфері регулювання туристчиної галузі як в Україні, так і за кордоном.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження практики державного регулювання туристичної галузі в зарубіжних країнах; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний для аналізу сучасного стану розвитку реакреаційно-туристичного комплексу України та регіону; методи аналізу й синтезу для розробки ефективного механізму реалізації державної політики в туристичній галузі; експериментальний при розробці механізму рекреаційно-туристичної ренти, формування напрямів удосконалення державного регулювання рекреаційно-туристичного комплексу регіону.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали, звітна документація управлінь та відділів обласних державних адміністрацій і туристичних підприємств України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
-запропоновано механізм формування рекреаційно-туристичної ренти за рахунок відрахувань підприємств рекреаційно-туристичного комплексу регіону, що дасть змогу отримати кошти для саморозвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону;
удосконалено:
-процес стратегічного управління рекреаційно-туристичним комплексом регіону, який полягає в розробці та реалізації туристичної політики регіону, при цьому основними етапами формування регіональної туристичної політики виступають|вирушають|: економічний аналіз і оцінювання розвитку комплексу регіону, вибір типу|типу| базової стратегії структурних перетворень в РТК регіону, вироблення системи пріоритетів розвитку РТК регіону, вироблення та реалізація основних напрямів|направлень| туристичної політики;
- науково-методичні підходи до формування туристичної політики в регіоні. Запропоновано використовувати два підходи, які доповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення|створіння| та реалізації турпродукту|, а в основі сценарного сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місц|місце-миля|е і роль серед інших регіонів;
набуло подальшого розвитку:
-визначення поняття рекреаційно-туристичний комплекс” як частини|частина||загального| господарського комплексу регіону, що є об’єднанням ттуристичних, рекреаційних і супутніх підприємств та організацій, діяльність яких координується державними структурами і спрямована|спрямована| на створення|створіння|, просування та реалізацію унікального турпродукту| з урахування|з врахуванням|м оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території;
-організаційна структура державного регулювання та управління сфери туризму на регіональному рівні шляхом обґрунтування надання додаткових повноважень та функцій структурним підрозділам місцевих органів виконавчої влади з питань туризму; створення Агентства регіонального розвитку рекреаційно-туристичного комплексу;
-концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу за допомогою SWOT-аналізу, на підставі чого розроблено основні етапи Стратегії розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу| т та .
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані Запорізькою обласною радою при розробці функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області (довідка №1247-9 від 23.10.2007р.) на підставі чого Державній туристичній адміністрації було запропоновано механізм розрахунку рекреаційно-туристичної ренти та фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти (довідка №440/8 від 07.05.2007р.).
Бердянською районою державною адміністрацією апробовано механізм встановлення|утворення| та використання фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти, розроблений шляхом аналізу різних підходів до поняття рекреаційно-туристичної ренти (довідка № 47-09 від 10.12.2007 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Економіка туристичного та готельного господарства”, Ринок туристичних послуг”, Державне регулювання економіки”, Основи туристичного бізнесу”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка №199-07 від 19.12.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отрима­ні автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, викорис­та­но ті положення та ідеї, які отримані в результаті особистої роботи здобу­вача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах, круглих столах: Культура і освіта фахівців туристичної сфери сучасні тенденції та прогнози” (м.Київ, 2005р.), Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м.Харків, 2007р.), Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м.Запоріжжя, 2007р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 8 публікаціях, із них 4 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,6 обл.-вид. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 209 сторінок, із них 11 рисунків, 14 таблиць, 2 додатки, список використаних джерел (179 найменувань).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладне завдання розробки теоретичних, методичних і практичних положень з удосконалення механізмів державного регулювання регіонального рекреаційно-туристичного комплексу.
1.У межах дослідження найбільш придатним для розгляду|розглядає| категорії туризм” є рекреаційно-туристичний комплекс (РТК), оскільки в нашій країні в загальній|загальній| структурі туризму переважає рекреаційна послуга. Встановлені причини, з яких рекреаційно-туристичний комплекс видається найбільш оптимальною категорією: по-перше, вплив туризму на різні сфери діяльності не можна обмежувати рамками однієї галузі; по-друге, рекреаційно-туристичний комплекс включає два поняття територію і сам рекреаційно-туристичний комплекс, який вона містить|утримує|. По-третє, вживання|вжиток| поняття «комплекс» у синтетичній категорії «рекреаційно-туристичний комплекс» зумовлено тією обставиною, що рекреаційно-туристська технологія сама є|з'являється| комплексною, а технології виробництва окремих видів туристичних послуг у складі рекреаційно-туристичного продукту мають разом і|поряд з|з спільними|загальними| рисами|межами|, властивими технологіям сфери обслуговування в цілому|загалом|, специфічні ознаки, що має на увазі формування не галузі, а міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу; по-четверте, рекреаційно-туристичний комплекс заснований на поєднанні ринкових і державних механізмів регулювання, у РТК держава виступає|вирушає| як підсистема, окремий учасник, суб'єкт, що забезпечує узгодження інтересів всієї території з|із| інтересами окремих учасників рекреаційно-туристичного комплексу.
2.З огляду на специфічні ознаки рекреаційно-туристичного комплексу дано його визначення як частини|частина||загального| господарського комплексу регіону, що є об’єднанням туристичних, рекреаційних і супутніх підприємств і організацій, діяльність яких координується державними структурами та спрямована на створення|створіння|, просування й реалізацію унікального турпродукту| з урахування|з врахуванням|м оптимального використання рекреаційно-туристичного потенціалу території.
3.Визначено найважливіші напрями|направлення| й основні завдання|задачі| державної політики у сфері туризму|слідуючі|: створення|створіння| організаційно-правових і економічних умов для прискорення розвитку в'їзного і внутрішнього туризму; формування сучасної маркетингової стратегії просування туристичного продукту на внутрішньому й міжнародному ринках; формування сучасної цілісної нормативно-правової бази; зміцнення та подальший|дальший| розвиток міжгалузевої й міжрегіональної координації на користь підвищення ефективності вітчизняної туристичної індустрії; підвищення якості обслуговування у сфері туризму.
4.У результаті аналізу|розглядати| системи управління туризмом у зарубіжних країнах виділено три основні моделі державного управління сферою туризму.
Перша модель характеризується відсутністю центральної державної адміністрації, яка регулює сферу туризму. Основним прикладом|зразком| застосування|вживання| цієї моделі є|з'являється| США. Навряд чи в нинішніх|теперішніх| умовах подібна модель може бути застосовна до України, де, з одного боку, туристська індустрія перетворилася останніми роками на серйозну складову економіки, а з іншого могла б розвиватися набагато успішніше при можливій серйозній державній підтримці. Друга модель базується на наявності сильного й авторитетного міністерства, що концентрує у своїх руках значний контроль над галуззю. Як приклад|зразки| застосування|вживання| подібної моделі можна навести Туреччину|Турцію|, Єгипет, Туніс. Аналіз використання моделі показав, що вона досить|досить| ефективна і приваблива, у тому числі і для України. У європейських країнах домінує третя модель організації державної туристичної адміністрації туризм на рівні центральних органів виконавчої влади належить до компетенції якого-небудь багатогалузевого міністерства.
5.Запропоновано підходи до формування туристичної політики в регіоні, які є базовими і які взаємодоповнюють один одного. В основі системного підходу лежить процес створення й реалізації турпродукту, а в основі сценарного сам регіон, його особливості, зв'язки, елементи, а також місце і роль серед інших регіонів. Здійснення в регіоні ефективного управління вимагає врахування як природи та умов перебігу процесу формування турпродукту, так і знання специфіки, історії й тенденцій розвитку регіону. Розробка реальної туристичної політики регіону вимагає використання обох підходів. Водночас, сценарний підхід більш повно відображає систему елементів туристичної політики.
6.Аналіз в'їзних туристських потоків у розрізі областей свідчить, що більшість іноземних туристів (96%) обслуговуються у п'яти регіонах України, а саме: м. Київ і Автономна Республіка Крим, Одеська, Львівська, Запорізька області. Україна посідає помітне місце серед 25 найбільш відвідуваних країн світу, проте слід зазначити, що третина всіх туристів приїжджають із Росії. Крім туристів із СНД, Україну найчастіше відвідують туристи з Угорщини, Польщі, Німеччини, Австралії, США та Канади. Щодо визначення перспективних та високоприбуткових видів туризму, що набувають розвитку, то такими є конгресний, оздоровчо-лікувальний, спортивний туризм, а також тури для мисливців та рибалок. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов'я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом і перебуває на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води тощо.
7.На підставі проведеного аналізу виявлено негативні чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр: відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області; повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області; відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідність більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам; тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області; незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму і курортів; недостатня забезпеченість туристичної і курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами; недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер; недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу; низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури, залучення інвестицій у їх розвиток; стійке зниження кількості населення; надмірний податковий тиск на підприємства галузі; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і, особливо, зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристично-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.
8.Для реалізації горизонтальної управлінської інтеграції необхідне, перш за все|передусім|, створення|створіння| чіткої організаційної структури. Це дасть змогу гнучко координувати модель плануванн|планування|я й ефективного контролю за вартістю рекреаційних послуг; розвивати навичк|навички|и подачі турпродукту|, ефективно рекламувати і просувати послуги з урахуванн|з врахуванням|ям налагоджен|налагоджування|ня системи стійких зв'язків; планува|планерувати|ти інвестиційні витра|затрати|ти з управління мереж|сіттю|ею реалізації своїх послуг. Оптимальним варіантом у рамках горизонтальної інтеграції є|з'являється| створення|створіння| асоціації підприємств рекреаційної сфери, яка могла б акумулювати фінансові ресурси, розробляти й втілювати в життя маркетингову й рекламну концепції, що орієнтуються на міжнародні стандарти.
9.Основна мета|ціль| асоціації збігається з|із| основною метою|ціллю| системи просування рекреаційного продукту просування рекреаційних послуг. Завданнями|задачами| асоціації є|з'являється| залучення нових споживачів і утримання «старих». До основних функцій Асоціації входитимуть проведення єдиної маркетингової стратегії для всього регіону в цілому|загалом| та координації відповідно до неї стратегії окремого рекреаційного підприємства, реалізація єдиної рекламної кампанії, здійснення моніторингу ринку і надання рекомендацій РП і облдержадміністрації. Асоціація є громадською організацією, засновниками якої можуть виступати санаторно-курортні установи, облдержадміністрація, державні позабюджетні фонди та інші зацікавлені організації.
10.На основі проведеного аналізу та виділення ключових чинників успіху було сформульовано п’ять стратегічних можливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області та проведено SWOT-аналіз| за напрямами: розвиток наявного туристичного продукту; еволюція наявної бази туризму з|із| виділенням і розвитком спортивного та екстремального видів туризму як пріоритетних; розвиток нових туристичних продуктів, орієнтованих на сегменти специфічного попиту; розвиток на території регіону мережі|сіті| курортів, що дублюють світові. За кожним напрямом розвитку виділено сильні та слабкі сторони розвитку, проблеми та можливості розвитку; зроблено висновок.
11.У рамках розробки Стратегії розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Запорізької області запропоновано модель його розвитку трьома етапами: 1) відновлення збиткових галузей і виробництв РТК і початок інвестування майбутніх виробництв 2006-2008 рр.; 2) створення|створіння| й інвестування нових напрямів|направлень| розвитку РТК з|із| підтримкою наявного потенціалу РТК 2008-2015 рр.; 3) диверсифікація і просування на ринок принципово нових унікальних продуктів 2015-2025 рр.
12.На основі проведеного аналізу можна назвати основні чинники|фактори|, що забезпечують механізм удосконалення державного управління в регіоні: створення потужної регіональної структури управління РТК, здатної дієво і якісно вирішувати питання відновлення й розвитку РТК регіону; введення|вступ| системи кількісних і якісних показників за оцінкою ефективності роботи регіональних органів управління РТК; вдосконалення кадрового складу з|із| акцентом на набуття|надбання| досвіду і навичок у галузі|навичок| сучасного консалтингу|консалтінгу|, менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій у сфері туризму; повний|цілковитий| взаємозв'язок і співпраця|співробітництво| між окремими підрозділами регіонального управління, що беруть участь в управлінні РТК регіону; організація тісної роботи для реалізації стратегії розвитку РТК з|із| місцевими органами влади; посилення взаємодії з|із| діловим співтовариством|спілкою| регіону, представниками науки, фахівцями|спеціалістами| в області консалтингу|консалтінгу| по розвитку РТК і вирішенню його ключових|джерельних| проблем; забезпечення створення|створіння| й нормальної роботи сучасних інформаційних баз з розвитку РТК регіону; забезпечення фахівців|спеціалістів| сучасними інформаційними технологіями і програмними|програмовими| продуктами з метою підвищення продуктивності й ефективності праці; активне впровадження процедур стратегічного менеджменту в роботу фахівців|спеціалістів|; посилення функцій стратегічного планування|планування|, ведення маркетингових досліджень, просування і створення|створіння| нових турпродуктов| в регіоні в процесі управління РТК регіону; посилення функцій координації і контролю з боку регіональних органів управління РТК при реалізації стратегії розвитку РТК Запорізької області; поліпшення|покращання| якості, повноти та достовірності інформації про РТК Запорізької області, необхідної в процесі управління ним фахівцям|спеціалістам|и державних органів; створення|створіння| потужного|могутнього| фінансового джерела державного фінансування РТК в регіоні, наприклад, шляхом упровадження|створіння| фонду|фундації| рекреаційно-туристичної ренти; створення|створіння| Агентства|агенції| регіонального розвитку РТК регіону.
13.Аналіз діючих платежів (податків) за користування природними ресурсами свідчить про відсутність відпрацьованих механізмів стягування плати за користування природними рекреаційними ресурсами і в цілому|загалом| єдиної методології щодо встановлення ресурсних платежів. При виборі методики розрахунку рекреаційно-туристичної ренти необхідно враховувати інтереси трьох суб'єктів: підприємства РТК, туриста і регіону в особі державних органів влади. Запропоновані механізми розрахунку рекреаційно-туристичної ренти повинні істотно|суттєвим| допомогти рекреаційно-туристичному комплексу отримати|одержувати| необхідні кошти для саморозвитку. Основною перешкодою для впровадження насампере|передусім|д |з'являється|є відсутність розробки методики облік|урахування|у рекреаційно-туристичної ренти.
14.Запропоновано основні пріоритетні заходи розвитку рекреаційної сфери в регіоні: модернізація діючих туристичних об'єктів та курортно-рекреаційних закладів, створення та функціонування високорентабельних туристичних та курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій світового туризму, збільшення кількості готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги; стимулювання розвитку перспективних тематичних напрямів туризму; освоєння нових рекреаційно-курортних зон та територій, які мають туристичний потенціал, та розробка нових екскурсійних маршрутів з урахуванням історико-культурних цінностей регіону; проведення тендерів на право виділення рекреаційних територій під забудову об'єктами рекреації з пайовою участю на розвиток інженерної та загально курортної інфраструктури; подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок екзотичного туризму й різних видів медичних послуг; підвищення якості та асортименту туристичних послуг, нарощування обсягів надання туристичних та оздоровчих послуг за рахунок розширення в'їзного та внутрішнього туризму; створення високоякісної рекламної кампанії регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовка необхідної інформації про рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азар В. И. Экономика и организация туризма. М.: Профиздат, 1983.
2. Александрова А.Ю. Международный туризм. М., 2001.
3. Алєксєєва Ю. Економіко-правові засади розвитку соціального туризму в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ Магістр”, 2004. - № 1 (19). - С. 58-64.
4. Алєксєєва Ю. Вплив державної політики на розвиток туристичної галузі України // Актуальні проблеми внутрішньої політики: Зб. наук. пр. К.: Вид-во НАДУ, 2004. №1. С. 103-107.
5. Андрушків В. Міркування про можливості розвитку туризму в Україні // Аспекти самоврядування. 2001. - № 3 (11). С. 31-34.
6. Антропова А.А. Разработка механизма управления финансово-информационными потоками в туристическом бизнесе Донецкого региона // Вестник Херсонского государственного технического университета. 2001. - №1(10). С. 107-110.
7. Бабарицкая В.К. Организация туризма. Учебно-методическое пособие. К., 1994. - 140 с.
8. Бабарицька В. Розвиток міжнародного туризму в умовах глобалізації суспільно-економічних процесів // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - К.; Луцьк, 2000. - Т. 1. - С. 347-351.
9. Багров Н.В. Принципы и концепции рекреационного развития Крыма // Український географічний журнал. 1997. № 1. С. 28 33, с.33
10. Басюк Д.І. Основи туризмології: Навчально-методичний посібник. Камянець-Подільський: Аксіома, 2005. С. 109.
11. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, серти­фикация. - К.: ВИРА-Р, Альтпрес, 2001. -208 с.
12. Безносюк В. Туризм і його місце в соціально-економічного розвитку України// Регіональна економіка. - 2001.- № 1. - С. 232-235.
13. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреа­ційної географії.- К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1998. - 130 с.
14. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування.- К.: ВПЦ ”Київ. ун-т”, 2001.- 395 с.
15. Бережна І.В. Особливості стану рекреаційної галузі Криму в контексті ефективного використання рекреаційного потенціалу регіону // Схід. 2004. № 4 (62). С. 28 33.
16. Борисов К.Г. Международный туризм и право. - М.: Издательство «НИМП», 1999.- 352 с.
17. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика: Монография: Пер. с польск. / М. Борущак. Мн.: БГЭУ, 2002. 166 с.
18. Буравченков А. О., Гаврилишин І. П. Культура і туризм: взаємоза­леж­ність, взаємодія і збагачення // Культура на зламі тисячоліть: [філософія, туризм, освіта]: (Зб. наук. ст.). - К., 1996. - С. 89-102.
19. Валевський О.Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження: Монографія. - К.: НІСД, 2001. 240с.
20. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 5. - С. 13-18.
21. Волошин Н.И. Международный туризм: правовые акты: Учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 2002. 400 с.
22. Воротін В.Є. Державне регулювання інтеграційних процесів в Україні та його вплив на економічне зростання /В.Є. Воротін // Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С. 174-186.
23. Гавран В. Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 /Мін-во освіти і науки України, Національний ун-т Львівська політехніка”. Львів, 2002. 19 с.
24. Гайдук А. Формування туристичної ринкової інфраструктури як фак­тор підвищення ефективності функціонування ринку туристичних послуг // Регіо­нальна економіка. - 1999. - № 2. - С. 172-178.
25. Герасимова А., Скапенкер М. Туристический бизнес: особенности бухучёта и налогообложения. // Экономика и жизнь, -1996. - №14, апрель.
26. Глобальний етичний кодекс туризму, 1999. // www. world-tourizm.org.
27. Гринів Л.С. Методологія і методика визначення норма­тивної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх ви­користання.- Львів, 1992.- 26 с.
28. Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах. Зб. наук. праць.-Київ, 2001.-238 с.
29. Гудзь П.В. Информация в системе маркетингового управления курортным городом // Економіка та право. - 2001. -№1. - С.71-74.
30. Гудзь П.В. Механізми розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.- прав. досліджень. Донецьк, 2003. 36 с.
31. Гулич О.І. Актуальні питання інформаційного забезпечення розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в регіоні //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації (Збірн. наук. праць). Вип. 5(ХХХVІ)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2002. - С. 563-569.
32. Данилишин Б.М., Дорогунцов C.I., Лібанова Е.М. Україна: проблеми сталого розвитку / Наукова доповідь. - К.: РВПС України НАН України, 1997.
33. Декларація з довкілля та сталого розвитку. - Ріо-де-Жанейро, 1992. // www. world-tourizm.org.
34. Декларація з світового туризму. - Маніла, 1980. //www. world-tourizm.org.
35. Державне регулювання економіки : Підруч. для студ. екон. спец. вузів/ І.Р. Михасюк, А.Ф. Мельник, М.І. Крупка, З.М. Залога; За ред. І.Р. Михасюка. - К.: Атіка: Ельга-Н, 2000. - 592 с.
36. Державне регулювання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни/ С.М. Чистов. - К.: КНЕУ, 2002. 208 с.
37. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: Навч. посіб./ Кол. авт.: В.М. Вакуленко, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. 112 с.
38. Державне управління: словник-довідник/ Уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О. Безносенко, І.М. Варвар та ін.; За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 228 с.
39. Дергачов В., Живицький О., Тараканов М., Хуторний О., Тиктулов В. Формування зон вільного підприємництва туристичного курортно-рекреацій­ного призначення // Економіка України., К., 1992, № 1.- 60-64 с.
40. Джафари Д. Феноменология туризма // Теория и практика физ. культуры. - 2000. - № 8. - С. 23-27.
41. Дмитренко В., Глотов Б. Здійснення державної політики в туристичній галузі на регіональному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. Наук.пр. Д.: ДРІДУНАДУ. 2005. Вип. 4(18). С. 171 180.
42. Дмитренко В.М. Проблеми й тенденції розвитку туризму в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. №3. С. 63 67.
43. Дмитренко В.М. Інструменти здійснення регуляторної політики в галузі туризму // Економіка та держава, №10, 2007. С. 57 59.
44. Дмитренко В.М. Напрями вдосконалення механізмів розвитку туризму на регіональному рівні // Держава та регіони. Серія: Державне управління 2007. №4. С. 69-74.
45. Дмитренко В.М. Виставкова діяльність, як складова туризму // Матеріали круглого столу Всесвітньої Туристичної біржі (WTM) Лондон, Великобританія, 2005. С. 4-5.
46. Дмитренко В.М. Турбизнес и Всемирная торговая система // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Культура і освіта фахівців туристичної сфери сучасні тенденції та прогнози», К. 2005. С. 477-479.
47. Дмитренко В.М. Повноваження обласної координаційної ради з питань розвитку туризму // Науково-практична конференція «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України». 2007. С.
48. Дмитренко В.М. Удосконалення організації і технологій державного регулювання розвитку сфери туризму // Дні науки: Зб. тез доповідей: в 3 т. / Гуманітарний цніверситет «ЗІДМУ», 11-12 жовтня 2007; Ред. кол. В.М.Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ«ЗІДМУ», 2007. Т.2. С. 342-345.
49. Добровольский А.Б. Активізація туризму в Україні на основі розвитку вільних економічних зон// Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Чернівці, 1995. - Ч 3. С. 75 78.
50. Документи Всесвітньої Туристської Організації (ВТО), рішення її Генеральних Асамблей. // www.world-tourizm.org.
51. Долішній М. Концептуальні засади розвитку регіональної політики // Зовнішньоекономічний кур'єр. - 2000.- № 7-8: - С. 5-8.
52. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. М., 1991.
53. Економічний аналіз та його роль в управлінні регіоном// Регіональне управління: Навч. посіб./ Кол. авт.: Л.М. Зайцева, С.М. Серьогін та ін.; За наук. та заг. ред. Л.М. Зайцевої. - Д., 2000.- С. 35 - 62.
54. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туриз­му (Мето­до­логія формування. Механізм реалізації). - Чернівці: Прут, 1996.-288 с.
55. Європейська Рамкова Конвенція загальних принципів транскор­дон­ного співробітництва // На шляху до Європи. Український досвід євро­регіонів. / за ред. Максименка С., Студеннікова І. -К.: Логос, 2000. - С. 186-196.
56. Живицкий А.В., Доманюк Е.А., Бердников И.А., Медяная А.Н. Рекреационные аспекты концепции устойчивого развития приморских регионов Украины // Экономические инновации. 1999. вып. 6. С. 78-87.
57. Жученко В.Г. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи // Регіон. перспективи. 2001. № 1. С.83-84.
58. Закон України "Про туризм" //www.rada.gov.ua
59. Зелінський К. Удосконалення статистичної методології і практики в сфері рекреації // Статистика України”, № 3, 1999 р. С. 32-34.
60. Зінченко В.А. Міжнародний молодіжний туризм в Україні (70-80-ті роки XX ст.) / НАН України ; Ін-т історії України. К.: Ін-т історії України, 2002. 58 с.
61. Зорин И.В. Теоретические основы профессионального туристского образования: Моногр. М.: Совет. спорт, 2001. 264 с.
62. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни / Луцьк. ін-т розвитку людини Відкрит. міжнар. ун-ту розвитку людини Україна”. Луцьк : Терен, 2004. 104 с.
63. Казачковська Г.В. Підвищення ефективності функціонування міського рекреаційно-курортного господарства: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.10.01/НАН України, Ін-т екон.-прав. досліджень. Донецьк, 2003. 20с.
64. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. - 4-е издание. М.: Новое Знание, 2004. - 432 с.
65. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку.-Львів, 1999.-162 с.
66. Карсекін В.І., Ткаченко Т.І. Проблеми розвитку готельного господар­ства в Україні // Економіка України. 1997. №9. с.41-46.
67. Кравців В.С., Полюга В.О., Гулич О.І. Науково-методичні підходи та алгоритм розробки регіональних програм розвитку рекреаційної сфери // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи (Збірник наукових праць)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень.- Львів, 2004.- Вип.1 (XLV) - С. 9-17.
68. Крачило М.П. Іноземний туризм в Україні. Стан і шляхи розвитку // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Зб. наук. пр. К.: Слов’янський діалог, 1995. С. 39-45.
69. Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме: современ­ный опыт управления / Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 489 с.
70. Квартальнов В.А. Туризм: - М.: Фінанси та статистика, 2000.-320с.
71. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Монографія. - К.: Вид-во НАДУ, 2002. 188 с.
72. Кифяк В. Розвиток міжнародного туризму як один із факторів станов­лення економіки України // Економіка Украї­ни. - 1995. -№ 7.- 85-88 с.
73. Козырев В. М. Туристическая рента как фактор саморазвития от­расли// Теория и практика физ. культуры. - 2000. - № 8. - С. 27-31.
74. Козюра І.В., Лебединська О.Ю. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція): Навч. посіб. Ужгород: Патент, 2003. 224 с.
75. Концепція розвитку українських курортів: Проект Держтурадміністрації України. К.: ДТАУ, 2004. 14 с.
76. Котлер Ф., Боузн Дж., Майкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. М. 1998. - 700с.
77. Король О.Д. Основи туристичного маркетингу / Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці.: Рута, 2002. 110 с.
78. Кравців B.C. Туризм в Україні: стан та шляхи активізації // Зовніш­ньо­економічний кур'єр. - 2000 - № 7-8. С 9-10.
79. Крайник О.П. Економічний розвиток регіону: Монографія/ За ред. М.І.Долішнього; УАДУ при Президентові України. Львів. регіон. ін-т. - Л.: Ліга-Прес, 2002. 294 с.
80. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. М.: Высш. шк. по туризму и гостиничному хозяйству, 1999. - 93 с.
81. Кудинов Б. Ф. Из истории развития туризма. М.: Профиздат, 1986.
82. Кулагина Г., Татаринов А. Туристская деятельность в сателлитных счетах СНС // Вопросы статистики”, № 1, 1999 г. С. 27‑32.
83. Курортні ресурси України / За ред. М.С. Лободи. К.: ТАМЕД, 1999. 344 с.
84. Лебединський Ю.П., Склянкин Ю.В., Попов П.И. Ресурсосбережение и экология. К.: Политиздат Украины, 1990. 223 с.
85. Лебедько С. Туристические приоритеты 99 // Компаньон. 1999. № 23. С. 37-38.
86. Лугова О. В. Управління інвестиційними ресурсами адміністративно-територіальних формувань в туристичній сфері// Упр. сучас. міст. - 2003. - № 2/4-6(10). С. 107-114.
87. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.
88.