ВзаємодіЯ адміністраТИВНИХ та ПОЛІТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

Короткий опис

Одеський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

ЧЕКАНОВА Тетяна Дмитрівна

УДК 35.071.2: 35.073.5

взаємодіЯ адміністраТИВНИХ та ПОЛІТИЧНИХ
МЕХАНІЗМІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Саханенко Сергій Єгорович,
доктор наук з державного
управління, доцент

Одеса 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ............................................................................

3

Вступ.....

4

Розділ І.

Теоретичні засади дослідження управління охороною здоров’я в контексті системного аналізу.........................

12

1.1.

Наукове опрацювання проблеми в сучасній літературі ........

12

1.2.

Системна парадигма державного управління охороною здоров’я .........................................................................................

23

1.3.

Основні тенденції реформування системи управління охороною здоров’я ........................................................................

44

Висновки до першого розділу..

68

Розділ ІІ.

Напрями розвитку адміністративних та політичних механізмів у системі управління охороною здоров’я ..

70

2.1.

Організаційні основи взаємодії адміністративних та політичних механізмів управління .............................................

70

2.2.

Правове регулювання механізмів системи управління охороною здоров’я .......................................................................

101

Висновки до другого розділу........

125

Розділ ІІІ.

Підвищення ефективності взаємодії адміністративних та політичних механізмів управління охороною здоров’я ......

128

3.1.

Трансформація механізмів реалізації державної політики у системі охорони здоров’я ............................................................

128

3.2.

Співробітництво громадсько-політичних організацій з адміністративними органами управління ...................................

153

Висновки до третього розділу..............

166

Висновки..

170

Додатки ...............................................................................................................

176

Список використаної літератури ...................................................................

189

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АСУ автоматична система управління
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я
ВУЛТ - Всеукраїнське лікарське товариство
ЄС - Європейський Союз
МОЗ - Міністерство охорони здоров’я
МОП - Міжнародна організація праці
ОМС - обов’язкове медичне страхування
СНІД - синдром набутого імунодефіциту
УАЗ - управління адміністративного забезпечення
УІГЗ - Український інститут громадського здоров’я
УМПА - Українська медико-правова асоціація
ЦМС - центр медичної статистики

ВСТУП

В умовах соціально-економічних й інституційних перетворень стратегічною метою українського суспільства є розбудова такої моделі державного управління, яка б повною мірою відповідала демократичним стандартам ефективного врядування з урахуванням специфіки вітчизняних політичних традицій. Саме формування соціогуманітарних пріоритетів розвитку потребує наукового дослідження причин та факторів впливу на характер управлінських відносин таких регуляторів як культура, традиції, ідеологія і пошуку ефективних механізмів взаємодії влади й суспільства у кожній сфері державного управління.
Охорона здоров’я належить до тієї сфери державного управління, яка безпосередньо стосується кожної людини. За суспільними оцінками і уявленнями, здоров’я головний показник соціально-культурного розвитку та якості життя в країні, ефективності системи державного управління в цілому. Саме внаслідок дії цих факторів управляти зазначеною сферою неможливо лише через використання суто адміністративного механізму, що й підтверджується кризовим станом системи охорони здоров’я в Україні. Виправлення ситуації на краще потребує залучення до державного управління охороною здоров’я потенціалу інститутів громадянського суспільства, що передбачає формування та використання механізму політичного управління.
Проблеми управління системою охорони здоров’я інтенсивно вивчалися і вивчаються як у вітчизняній, так і в зарубіжній науковій літературі. Зміст і характер наукових праць змінювалися під впливом соціально-політичних та економічних ситуацій. Особливої уваги заслуговують праці теоретико-методологічного характеру з питань функціонування і реформування системи державного управління, механізмів взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на комплексний розвиток різних сфер суспільства (В.Бакуменка, В.Князєва, П.Надолішнього, Н.Нижник, В.Токовенко). Безпосередньо проблеми державного управління охороною здоров’я в Україні при переході до ринкових відносин стали предметом дослідження провідних вчених (О.Біловола, Д.Карамишева, С.Крюкова, В.Лехана, Я.Радиша, В.Ройка, В.Руденя, Н.Солоненко, О.Шаптала). Спектр проблемних питань з управління охороною здоров’я, досліджуваних відомими науковцями, достатньо широкий: дослідження механізмів державного управління, їх типологія в сфері охорони здоров’я (Б.Гаєвський, Н.Єсипчук, О.Жадан, А.Кретова, В.Ребкало, М.Туленков, Ю.Ясенчук); роль медичного права у цій сфері (Н.Болотіна, З.Гладун, А.Голяченко, О.Голяченко, Є.Григорович, С.Козуліна); вплив соціальних факторів на ефективність та якість механізмів державного управління системою медичного захисту населення (З.Балабаєва, Е.Гансова, О.Корвецький, А.Літвак, В.Чорномаз), значення європейського вибору у вдосконаленні механізмів управління охороною здоров’я (Г.Райт, Р.Салтман, Д.Фічейрос, І.Шейман та ін.).
Значні теоретичні розробки вітчизняної і зарубіжної науки державного управління, нові концептуальні і практичні напрацювання на межі XX-XXI століть обумовлюють глибокий і всебічний аналіз всього спектру напрямів трансформації механізмів державного управління системою охорони здоров’я. Не зважаючи на значний науковий інтерес до окресленої проблеми, дослідження питання взаємодії адміністративних та політичних механізмів у системі управління охороною здоров’я ще не отримало системний характер. Насамперед йдеться про організаційно-правові засади взаємодії між структурними елементами управління: інститутами виконавчої влади; громадськими об’єднаннями і політичними партіями; цінностями і нормами; соціальним і політичним контролем. Також потребують подальшого аналізу питання визначення чіткої межі між адміністративним та політичним управлінням, механізмами їх здійснення. Недостатня розробка цих питань зумовила вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі управління охороною здоров’я та валеології Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і є складовою частиною комплексних науково-дослідних тем: Механізми адаптації системи публічного управління в Україні до європейських стандартів (регіональний рівень)” (ДР № 0107U004692); Реформування територіальних основ організації публічної влади на регіональному та місцевому рівнях” (ДР № 0103U001648); Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення політичної та адміністративної реформ” (ДР№ 0107U004695), у межах яких дисертант досліджувала питання: тенденції реформування системи управління охороною здоров’я та трансформацію механізмів реалізації державної політики у цій сфері; фактори ефективності адміністративного й політичного механізмів публічного управління в системі охорони здоров’я, організаційно-правові основи їх взаємодії.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування сутності, принципів, організаційних і правових форм взаємодії адміністративних та політичних механізмів у системі управління охороною здоров’я, визначення напрямів їх удосконалення й впровадження в діяльність органів публічної влади.
Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи було визначено та вирішувалися такі завдання:
· дослідити теоретико-методологічні засади системної парадигми державного управління охороною здоров’я, виявити на цій основі взаємозв’язок політики й державного управління, розкрити сутність феномену політичного управління та його роль у процесі модернізації системи публічного управління;
· уточнити сутнісні характеристики і зміст основних понять адміністративні та політичні механізми управління”, державне управління охороною здоров’я”, взаємодія механізмів у системі управління охороною здоров’я”;
· проаналізувати правові засади державного управління у сфері охорони здоров’я, виявити особливості правового механізму як структуроутворюючого елементу адміністративного механізму в системі управління охороною здоров’я;
· оцінити сучасний стан та тенденції розвитку механізмів державного управління охороною здоров’я, виявити співвідношення між адміністративними та політичними механізмами в умовах демократичної трансформації суспільства;
· обґрунтувати принципи, форми та процедуру взаємодії владних структур і суб’єктів громадянського суспільства в системі управління охороною здоров’я;
· визначити напрями вдосконалення механізмів адміністративного та політичного управління та розробити рекомендації щодо підвищення ефективності їх взаємодії у системі управління охороною здоров’я.
Об’єкт дослідження система державного управління охороною здоров’я в Україні.
Предмет дослідження взаємодія адміністративних та політичних механізмів у системі управління охороною здоров’я в умовах розбудови демократичного врядування в Україні.
Гіпотеза дослідження: базується на припущенні, що ефективна взаємодія владних структур і суб’єктів громадянського суспільства у системі управління охороною здоров’я є однією з ключових умов розбудови демократичного врядування в Україні і забезпечується завдяки цілеспрямованому формуванню і впровадженню в практичну діяльність науково-обґрунтованих адміністративних і політичних механізмів публічного управління.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною базою дисертаційного дослідження слугували положення сучасної теорії державного управління, законодавчі та нормативні акти України, зокрема Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, а також фундаментальні наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань забезпечення ефективності державного управління охороною здоров’я в Україні.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які взаємопов’язані між собою і застосовувалися у роботі у послідовному і логічному зв’язку:
· порівняльно-історичний метод для дослідження еволюції системи управління охороною здоров’я в Україні, виявлення особливостей функціонування системи управління охороною здоров’я за кордоном та порівняння з вітчизняною ситуацією у цій галузі;
· метод системного аналізу при вивченні системи державного управління охороною здоров’я в Україні в цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих складових частин, визначенні мережі управлінських взаємозв’язків;
· ситуативний метод для виявлення характерних особливостей системи державного управління охороною здоров’я в Україні в умовах конкретного часу та регіону; співвідношення між адміністративними та політичними механізмами в умовах демократичної трансформації суспільства;
· методи аналізу політики при обґрунтуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності політичного механізму та його взаємодії з адміністративним у системі управління охороною здоров’я.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали експертного опитування, аналітичні матеріали і звіти науково-дослідних інститутів і центрів, науково-аналітичні праці вітчизняних і зарубіжних науковців у предметній галузі дослідження, особисті дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі системного аналізу сутності й змісту адміністративного і політичного механізмів управління, теоретично обґрунтовано принципи, форми та процедура їх ефективної взаємодії в системі управління охороною здоров’я.
Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що:
уперше:
· на основі дослідження феномену політичного управління з позиції його ролі і місця у системі управління охороною здоров’я встановлено, що розвиток співробітництва владних структур і суб’єктів громадянського суспільства, в контексті демократичного врядування, передбачає ефективну взаємодію адміністративного та політичного механізмів управління;
· доведено об’єктивну обумовленість і можливості взаємодії адміністративного і політичного механізмів у системі управління охороною здоров’я в Україні, обґрунтовано вимоги, що мають забезпечити цілісність, єдність та гнучкість зазначених механізмів;
· визначено особливості функціонування адміністративних і політичних механізмів у різних регіонах України, що дозволило сформулювати принципи та процедуру їх ефективної взаємодії в системі управління охороною здоров’я, напрями подальшого розвитку;
удосконалено:
· понятійний апарат державного управління стосовно поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення базових понять адміністративні та політичні механізми управління”, державне управління охороною здоров’я”, взаємодія механізмів у системі управління охороною здоров’я”, які на відміну від існуючих підходів базуються на уявленні про адміністративні та політичні механізми як зв’язки, взаємодії, відносини між структурними елементами управління, владними інститутами, громадськими об’єднаннями і політичними партіями;
· існуючі теоретико-методологічні підходи щодо підвищення ефективності політичного механізму та його взаємодії з адміністративним у системі управління охороною здоров’я;
· модель інформаційно-аналітичного супроводу державного управління системою охорони здоров’я, що дозволило запропонувати структуру інформаційно-аналітичних підрозділів органів управління охороною здоров’я на регіональному рівні;
набуло подальшого розвитку:
· дослідження функцій державного управління охороною здоров’я, зокрема функція встановлення зв’язку між владою та суспільством, без якої демократична адміністративно-політична система управління не зможе стабільно розвиватися, за винятком тоталітарних систем, де стабільність досягається шляхом примусу, репресій та витіснення чужорідних елементів;
· узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду державного управління охороною здоров’я, у результаті якого обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності взаємодії механізмів у системі управління охороною здоров’я.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки доведені до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися в процесі реформування системи управління охороною здоров’я, і, передусім, слугувати надійною теоретико-методологічною основою для вирішення практичних завдань, пов’язаних з впровадженням у діяльність суб’єктів управління науково-обґрунтованих адміністративних і політичних механізмів публічного управління.
Одержані в дисертаційному досліджені наукові та науково-практичні результати використано:
· Одеською обласною радою при розробці проекту комплексної програми Здоров’я” на 2002-2011 роки; програми Репродуктивне здоров’я населення Одеської області до 2015 року” (додаток А).
· Одеським регіональним інститутом державного управління НАДУ при Президентові України у процесі викладання дисципліни Концептуальні засади взаємодії політики й управління” при підготовці фахівців за напрямом Державне управління” (додаток Б).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія” (Дніпропетровськ, 2001); Інтелігенція і влада” (Одеса, 2002); Українська національна ідея проблема відповідальності” (Львів, 2002); Соціальна політика і механізм інтеграції українського суспільства” (Одеса, 2003); Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації” (Одеса, 2004); Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (Одеса,2006) та розширеному засіданні кафедри управління охороною здоров’я та валеології в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України (протокол засідання від 25 травня 2007 р. №.14).

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлено у 15 одноосібних публікаціях, п’ять з яких у наукових фахових виданнях з державного управління.

Список літератури

Висновки

Результати дисертаційного дослідження підтвердили гіпотезу, що процес трансформації державного управління в Україні характеризується становленням системи демократичного врядування. За цих умов система державного управління охороною здоров’я в Україні має ґрунтуватися на системному поєднанні адміністративних та політичних механізмів управління. У дисертаційній роботі зроблені наступні висновки та пропозиції теоретичного та практичного характеру, які містять нові підходи.
1. Політичні механізми управління представляють собою відносно нове явище в процесі функціонування публічної влади в Україні, роль і значення яких буде зростати в міру формування і розвитку громадянського суспільства і демократичного політичного режиму в Україні. Укріплення інститутів громадянського суспільства, процеси децентралізації, євроінтеграційні тенденції неминуче вимагають зсуву акцентів від адміністративних методів управління до політичних. Для суспільства перехідного типу характерна недосконалість, суперечливість і фрагментарність законодавства, нерозвиненість та низька ефективність громадянського суспільства, хаотична і погано передбачувана зміна стратегій розвитку як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях, поява значної кількості недержавних економічних суб’єктів, у результаті чого виникають зіткнення, перетинання, а іноді й конфлікт різноманітних інтересів і цінностей, що не піддається прямому адміністративному вирішенню і викликають політичні механізми управління. Вони передбачають взаємозалежність і співробітництво суб’єктів і об’єктів управління, їх злагоджену дію у руслі єдиного комунікаційного поля, розширення механізмів зворотних зв’язків, зростання ролі громадськості у прийнятті рішень та контролі за їх виконанням.
2. Для суспільства з нещодавнім тоталітарним та авторитарним минулим, усталеною бюрократичною традицією домінуючим в системі реалізації державної політики є адміністративні механізми управління сукупність прийомів і технологій у виконавчо-розпорядчій діяльності з реалізації поставлених завдань, забезпечення ефективності і якості управлінської діяльності у сфері охорони здоров’я. Адміністративний механізм управління передбачає, що вся діяльність органу публічної влади побудована на жорсткому підпорядкуванні об’єктів управління, на суворому виконанні вказівок, що здебільшого засновано на примусі. Адміністративні методи управління є наслідком великої ваги традиції, відповідно до яких може прийматися лише одне однозначне рішення, якщо досить вузьким є вибір можливих альтернатив або якщо не враховуються інтереси інституцій громадянського суспільства. Адміністративний механізм управління заснований на організаційно-правових методах, що визначають напрями діяльності органів публічної влади, структуру публічних інституцій, а також регламентують права та відповідальність суб’єктів управління тощо.
3. Ефективність публічного управління забезпечується оптимальною взаємодією політичного та адміністративного механізмів управління, що дозволяє як виробити узгоджений напрям державної політики на основі збалансування суб’єкт-суб’єктних інтересів, так і забезпечити ефективне досягнення вироблених цілей на основі організуючого суб’єкт-об’єктного впливу. Схема теоретичної інтерпретації взаємодії політичний механізм управління” та адміністративний механізм управління” включає в себе такі основні елементи (підмеханізми): організаційний, контролюючий, підпорядковуючий, мобілізаційний, регулюючий, координаційний, реординаційний, комунікаційний, інформаційний, оптимізуючий, партнерський.
4. Потреба ефективної взаємодії політичного та адміністративного механізмів управління виникає у соціогуманітарних адміністративних механізмів управляння виступає в якості ціннісного, функціонального й універсально-регулятивного базису по відношенню до системи управління охороною здоров’я. Повноваження, що відносяться до компетенції органів управління охороною здоров’я є основопологаючими у забезпеченні життя як окремих громадян, так і всього суспільства. Загалом для їх реалізації органи управління охороною здоров’я повинні знаходити консенсусні, задовольняючи всіх, рішення й серединний політичний курс, що реалізується через адміністративні дії та закріпляється у різного роду правових актах. В цих випадках органи управління системою охорони здоров’я діють як політико-адміністративні суб’єкти визначають пріоритетні цілі й завдання, проробляють оптимальні варіанти для їх реалізації; здійснюють прийняття управлінських рішень; використовують широкий спектр технологій для їх наступної реалізації; корегують та закріплюють отримані результати; знімають” можливі конфлікти і намагаються призвести до консенсусу протиборюючі сили; ведуть діалог і ділове співробітництво як з зацікавленими сторонами тощо.
5. Межа між адміністративними та політичними механізмами управлінням у сфері управління охороною здоров’я є досить відносною, а тому взаємодія між ними має бути виваженою і обміркованою. Для системи державного управління охороною здоров’я обов’язковими є вимоги: визначення мети діяльності механізмів управління; наявність чіткої структури механізмів; розробка механізмів погодження і взаємодії їх елементів; постійне вдосконалення механізмів управління, адекватне новим завданням їх впровадження; гнучкість і керованість системи, її стабільність в умовах зміни зовнішніх впливів; фаховий поетапний та постійний контроль за ефективністю роботи механізму державного управління охороною здоров’я. Зазначені вимоги повинні забезпечити цілісність, єдність і гнучкість адміністративних та політичних механізмів управління, подолати перешкоди і недоліки на цьому шляху з метою задоволення запитів населення у сфері охорони здоров’я.
6. Метою політико-адміністративного механізму управління охороною здоров’я в сучасних умовах є вибір найбільш ефективної моделі реформування галузі охорони здоров’я та її швидке запровадження. Аналіз альтернативних концепцій реформування державного управління охороною здоров’я дозволяє виявити три напрями цього процесу: повний перехід на ринкові відносини, перетворення усіх медичних закладів у недержавні автономні структури; утримання медицини за кошти держави, місцевих бюджетів, громадськості і приватних внесків; повернення до старої системи державного управління медичним обслуговуванням. На наш погляд, в конкуренції моделей більш раціональним є другий підхід реформування, який дозволяє державну, громадську і приватну форму власності, гарантуючи медичне обслуговування для всіх верств населення.
7. Інновацією у проекції державної політики в галузі охорони здоров’я є модель організації медичної допомоги в системі охорони здоров’я, в основу якої покладено принцип контрактних відносин, тобто відносин типу замовник виконавець”. Згідно з цією моделлю повинні виникнути нові суб’єкти галузі державного управління і суспільної турботи про здоров’я замовники, а в галузі медичної діяльності виконавці. Формування замовлення це управлінська технологія, яка включає кваліфіковану постановку мети, виходячи з точних знань та наявних ресурсів. Замовлення формуватиметься на різних рівнях загальнонаціональному, обласному, місцевому. Верховна влада забезпечує гарантований державою рівень безкоштовної медичної допомоги. Для виконання цього рівня допомоги на регіональному рівні має бути сформоване замовлення на медичну допомогу. Окрім гарантованого державного замовлення має виникнути замовлення на рівні місцевого самоврядування, підприємств, громадських ініціатив та громадян. Розміщенням замовлень займатимуться управлінські структури, котрі можуть бути як державними, так і приватними. Ця модель спеціально створена для досягнення головної мети побудови доступної, якісної, ефективної ресурсозабезпеченої медичної допомоги в умовах трансформації українського суспільства.
8. Важливим механізмом державного управління охороною здоров’я на засадах поєднання політичних та адміністративних механізмів управління є застосування багатоканального фінансування цієї сфери. Найбільш прийнятною моделлю фінансування охорони здоров’я є модель, за якою надання медичних послуг буде регулюватися прямим законодавчим актом, що дасть можливість вільного використання фінансів для відновлення і розвитку ресурсів охорони здоров’я; забезпечить оплату за медичну послугу, що повністю перейде у власність працівників; пацієнт отримає медичні послуги на сучасному рівні розвитку медичних технологій. Нова концепція фінансування повинна затвердити принципи, коли гроші лікарю йдуть за людину”, тобто орган публічної влади сформує державне замовлення медичної допомоги дітям, інвалідам, пенсіонерам і тільки при їх безкоштовному обслуговуванні поліклінікам переводяться державою гроші.
9. Для посилення взаємодії адміністративних та політичних механізмів управління охороною здоров’я доцільно впроваджувати такі форми громадської участі у розвитку системи управління охороною здоров’я, як збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення, асоціації та інші об’єднання громадян, дорадчі комітети. Суб’єктам політичного управління політичним партіям, громадським об’єднанням, групам інтересів та тиску необхідно застосовувати у взаємодії з державними органами своєчасне і об’єктивне інформування, проведення консультацій та громадських обговорень, розгляд пропозицій (звернень) об’єднань громадян та інше. Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить, що винесення рішень має орієнтуватися на два рівні оцінок і прогнозів: перший це рівень громадської думки (як розуміють нині процеси і як бачать майбутнє широкі верстви населення); другий це оцінки експертів, спеціалістів (економістів, медиків, управлінців, соціологів, політологів, юристів, екологів та ін.).
10. Основними особливостями оптимізації політичних механізмів регулювання владних відносин в умовах трансформації українського суспільства є глобалізація, демократизація, модернізація, гуманізація, дебюрократизація, створення раціональних і ефективних механізмів соціального партнерства, співпраці влади з опозицією та зростання ролі і значення морально-етичних чинників влади. Основними шляхами підвищення ефективності управління охороною здоров’я є оптимізація інформаційного забезпечення, одержання повних, достовірних, оперативних даних для виявлення потенційних можливостей стратегічного розвитку системи, обґрунтування умов їх реалізації, залучення громадськості до управління, організація дієвого контролю за виконанням рішень.
У дисертації запропоновано основні напрями реформування системи охорони здоров’я на регіональному рівні, обґрунтовано шляхи їх здійснення на основі взаємодії адміністративних та політичних механізмів і технологій управління, координації та узгодження їх діяльності з органами самоврядування.

Список використаних джерел

1. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : [учебное пособие] / Г.В. Атаманчук. - М. : ОАО НПО Экономика”, 2000. - 302 с.
2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : [учебное пособие] / Г.В.Атаманчук. - М. : Юрид. лит., 1997. - 400 с.
3. Афанасьева В.Г. Правовое регулирование оказания коммерческих медицинских услуг в США / В.Г.Афанасьева. - М. : Знание, 1995. - 342 с.
4. Афанасьєва Є.Г. Некоторые правовые проблемы трансплантации органов и тканей в США (обзор) / Є.В. Афанасьєва // Реферативный журнал. - 1993. - № 3. - С. 82-87.
5. Ашмарин И.П., Васильев Н.Н., Амбросов В.А. Быстрые методы статистической обработки и планирование экспериментов / И.П. Ашмарин, Н.Н. Васильєв, В.А. Амбросов. - Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1975. - 249 с.
6. Бажин И.И. Использование систем управления : [компакт-учебник] / И.И. Бажин. - М. : Консум, 2004. - 336с.
7. Базилевич В. Здоров’я - це капітал (Реформа охорони здоров’я) /В.Базилевич // Урядовий кур’єр, - 1995. - 14 лютого. - С. 8.
8. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління : [навчальний посібник] / В.Д.Бакуменко, П.І.Надолішній. - К. : Міленіум, 2003. - 187с.
9. Балабаєва З.В. Програма Здоров’я нації”, три нові напрямки державної політики щодо охорони здоров’я / З.В.Балабаєва // Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров’я: науково-практична конференція за міжнародною участю, 24-25 квітня 2002 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ УАДУ при Президентові України, 2002. - С. 21-26.
10. Державні організації як складова механізму держави / [А.М.Балашов, Т.М.Безверхнюк, В.О.Зінкевічус, П.І.Надолішній, А.М.Пойченко, Приходченко Л.Л.] ; за заг. ред. П.І.Надолішнього [навчальний посібник]. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, Орtimum, 2005. - 228 c.
11. Батурин В.А. Применение метода математического моделирования при оценке влияния загрязнения атмосферного воздуха на здоровье детского населения / Маторова Н.И., Ефимова Н.В., Урбанович Д.Е. // Медицина труда и промышленная экология. - М.: Цельсий, 2003. - №3. - С.42-45.
12. Бердичевская А. Информация по дозиметру / А. Бердичевская // Юг. - 2006. - 14 сентября. - С. 2-3.
13. Бердычевская А. Пока паны чубятся”, сёла умирают / А.Бердичевская // Юг, 2006. - 16 ноября. - № 82 (15364). - С. 1.
14. Бобров О.Е. Полемические заметки о концепции реформы здравоохранения / О.Е. Бобров // Новости медицины и фармации в Украине. - К.:КМНУ, 2005. - С. 21.
15. Богданов А.А. Тектология. / А.А. Богданов. - М. : Экономика, 1989. - Кн.1. - 368 с. (Всеобщая организационная наука).
16. Богданов О.О. Тектологія. / О.О. Богданов. - М. : Экономика, 1929. - Т.3. - 423 с.
17. Болотіна Н.Б. Медичне право в системі права України / Н.Б. Болотіна // Право України. - 1999. - №7 - С. 116-121.
18. Бурий В. Концептуальні підходи до проблеми реформування охорони здоров’я нації / В. Бурий // Республіканець. - 1994. - №3. - С. 42-43.
19. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / И.А. Василенко. - М.: Знание, 2000. - 367 с.
20. Вебер М. Хозяйство и общество / М. Вебер. - М. : Философия, 1921. - С. 17-18.
21. Вегера С.А. Пенсійна реформа важливий напрямок соціальної політики / С.А. Вегера // Соціальний захист. - К. : Соцінформ, 1998. - серпень. - С. 22-24.
22. Вишневская И. Сколько у нас знахарей: кто это знает? / И. Вишневская // Комсомольская правда. - 2006. - 22 августа. - С. 5-6.
23. Відомості Верховної Ради УРСР. - 1970. - №7. - 423 с.
24. Власов В.В. Международные этические требования к медицинским исследованиям с участием человека / В.В.Власов // Терапевтический архив. - 1996.- №1. - С.58-64.
25. Волошина Е. Пойду против медицинских авторитетов. Новый министр здравоохранения намерен отсекать всё отжившее ради прогресса / Е.Волошина // Киевские ведомости. - 1996. - 28 сентября. - С.5
26. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку / К.С. Гаджиєв. - М. : Политическая философия, 2000. - 246 с.
27. Гаєвський Б.А., Ребкало В.А., Туленков М.В. Політичне управління : [навчальний посібник] / Б.А. Гаєвський, В.А. Рехкало, М.В. Туленков. - К. : Вид-во УАДУ, 2001. - 160 с.
28. Гладун З.С. Законодательство о здравоохранении: проблемы формирования новой теоретической модели / З.С. Шладун // Государство и право. - 1994. - №2. - С. 116-122.
29. Гладун З.С. Правове становище громадян в галузі охорони здоров’я З.С. Гладун // Право України. - 1994.- №10. - С. 35-42.
30. Голос України. - 2006. - 1 березня. - № 39 (3789). - С.6.
31. Голяченко О., Голяченко А. Українські нормативи медичної допомоги, або як подолати один з основних міфів радянської медицини / О. Голяченко, А. Голяченко // Медична газета. - 1996. - №4. - С. 3-4
32. Голяченко О.М. Реорганізація української охорони здоров’я / О.М. Голяченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Одеса: ОФ УАДУ при Президентові України, 2004. - №.2. - С. 53-62.
33. Гостра К. Реформування медицини потреба часу / К. Гостра // Народна газета. - 1997. - № 6 - С.5.
34. Грач Б. Сучасне бачення проблем у системі охорони здоров’я / Б. Грач // Державність. - 1994. - № 1-2. - С. 84-85.
35. Григорович Е.В. Некоторые аспекты правового регулирования искусственных методов репродукции / Е.В.Григорович // Юрист. - 1999. - № 2. - С.29-30.
36. Григорович Е.В. Суррогатное материнство: за и против / Е.В.Григорович // Юрист. - 1999. №4. - С.22-25.
37. Григорьев Н.М. Некоторые правовые вопросы трансплантации органов и (или) тканей человека / Н.М. Григорьев // Здравоохранение. - 1996 - №6. - С.175-178.
38. Грузін В. Очкур замість кожуха (дещо про ситуацію в системі охорони здоров’я) / В. Грузын // Сільські вісті. - 1997. - 4 березня.
39. Гурне Б. Державне управління / Б.Гурне ; [пер. з англ.]. - К. : Знання, 1994. - 316 с.
40. Дейкун М.П. Наукове обґрунтування деяких напрямків розвитку медичної допомоги на сучасному етапі соціально-економічних реформ / М.П. Дейкун // Лікувальна справа . - 1999 . - №6 - С. 131-134.
41. Дембо Л.И. Врачебное право / Л.И. Дембо. - СПб. : Нева, 1914. Вып.1. - 289 с. - (Санитарно-социальное законодательство)
42. Дембский Л. Мы знали, как реанимировать здравоохранение. (Беседа с директором Крымского республиканского центра реабилитации зрения об основных направлениях реформирования здравоохранения) / Л. Дембский // Киевский вестник. - 1996. - № 3. - 26 ноября. - С. 2-3.
43. Дергачов О. Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні / О. Дергачов // Стан і перспективи розвитку політичної науки : круглий стіл”, 13 квітня 2000 р. : тези доп. - К. : УАДУ, 2001. - С. 193-196.
44. Дергачов О. Напрями і перспективи реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук. / О. Дергачов - К. : УАДУ, 2001. - 227.с.
45. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні / [кол. авторів за загальною редакцією В.А. Ребкало, В.В. Тертички]. - К. : УАДУ, 2000. - 327 с.
46. Десятников В. Здоровье ещё не всё. Но что такое всё - без здоровья: (Очередной День правительства в Верховной Раде был посвящён вопросу здравоохранения) / В. Десятников // Киевские новости. - 1996. - 11 октября.- С. 2-3.
47. Долот В., Курило Т., Радиш Я. Державна політика України в галузі охорони здоров’я / В. Долот, Т. Курило, Я. Радиш // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - К. : НАДУ, 2005.- №1.- С.231-235.
48. Драгонец Я., Холондер П. Современная медицина и право / Я. Драгонец, П. Холондер. - М. : Наука, 1991. - 423 с.
49. Дудіна О.О., Курчатов Г.В., Мазур Т.М. Методичні аспекти оцінки якості первинної медико-санітарної допомоги дитячому населенню м. Києва / О. Дудіна, Г. Курчатов, Т. Мазур // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2001. - №2. - С. 52-54.
50. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод. Подписанная правительствами-членами Совета Европы в Риме 4 ноября 1950 года. - М. : Знание, 1990. - Протокол № 6, Р. III, ст. 8, 9. - С. 276-302.
51. Єсипчук Н.М. Система органів державного управління як складовий елемент механізму державного управління / Н. Єсипчук // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Харків : Вид-во ХарРІДУ НАДУ, 2004. - №1 (19). - С. 151-156.
52. Жадан О.В., Кретова А.В. Механізми державного управління як об’єкт удосконалення / О. Жадан, А. Кретова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Харків: Вид-во ХарРІДУ НАДУ, 2005. - №3 (26). - С. 112-115.
53. Жак В. Допомога чи послуга? (Право громадян України на охорону здоров’я) / В. Жак // Урядовий кур’єр. - 1997. - 28 червня. - С.14.
54. Женевская декларация о врачебной тайне (1948, 1968, 1983, 1994 г.г.) // Права человека и профессиональная ответственность врача: международные организации - Всемирная медицинская ассоциация, Всемирная психиатрическая ассоциация, ООН, Совет Европы. - Киев, 1995. - 234 с.
55. Журавель В.В., Мегедь В.П., Гаврилова Т.П. Соціально-економічна політика як напрямок реформування системи охорони здоров’я / В. Журавель, В. Мегедь, Т. Гаврилова // наук.-практ. конф. за між нар. уч., 24-25 квітня 2002 р. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С. 72-89.
56. Журавель В.И., Запорожан В.М. Менеджмент в системе медицинской помощи / В. Журавель, В. Запорожан. - Одеса : ОГМУ, 2000. - 432 с.
57. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская политика здравоохранения. - Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1991. - 392 с.
58. Закон України від 14 вересня 2000 р. № 1950-ІІІ Про імплантацію електростимуляторів” // Голос України. - 2000. - 5 жовтня.
59. Закон України від 15 лютого 1995 р. № 61/95-ВР Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” // Відомості Верховної Ради. - 1999. - №43 . - С. 14-25.
60. Закон України від 15 лютого 1995 р. № 64/95-ВР Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 10. - С. 57-62.
61. Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХІІ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №4. - С.16-24.
62. Закон України від 16 липня 1999 р. № 1007-XIV Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” // Урядовий кур’єр. - 1999. - № 155-156. - 19 вересня. - С.12-21.
63. Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-XII (зі змінами і доповненнями) Про основи соціальної захищеності інвалідів” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 21. - С. 248-260.
64. Закон України від 21 листопада 1992 р. № 2811-XII Про державну допомогу сім’ям з дітьми” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №4. С. 16-20.
65. Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - С. 379-429.
66. Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 45. - С. 422-434.
67. Закон України від 23 лютого 2000 р. № 1489-III Про психіатричну допомогу” // Урядовий кур’єр. - 2000. - 5 квітня. - С. 12-18.
68. Закон України від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР (зі змінами та доповненнями) Про донорство крові та її компонентів” // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 23. - С. 180-194.
69. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4039а-ХІІ Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я” // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28. - С.230-342.
70. Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 13. - С. 170-184.
71. Закон України від 3 лютого 1993 р. № 2978-XII Про доповнення статті 61 Основ законодавства України про охорону здоров’я” // Голос України. - 1993. - № 38. - С. 2-19.
72. Закон України від 6 квітня 2000 року № 1645-III Про захист населення від інфекційних хвороб” // Голос України. - 2000. - 16 травня. - С. 13-26.
73. Законодавство України про охорону здоров’я : коментарі та постатейні матеріали. - К. : Атіка, 2000. - 256 с.
74. Законодавство України про охорону здоров’я : зб. нормат. док. / відп. ред. В.Ф.Москаленко. - К. : Юрінком Інтер, 2000. - 528 с.
75. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я : зб. нормат. док. - К. : Парламентар, 1998. - 368 с.
76. Здоровье - 21. Основы политики достижения здоровья для всех в европейском регионе ВОЗ, ЕРБ. - Копенгаген. - 1999. - 310 с.
77. Зміни до Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров’я”. // Новости медицины и фармации. - 2007, - №16 (222). - С. 1-7.
78. Иванюшкин А.Я. О врачебной тайне и профессиональной небрежности в медицине / А. Иванюшкин // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 1999. - №4 - С. 37-40.
79. Ийорыш А.И. Правовые и этические проблемы клонирования человека / А. Ийорыш // Государство и право. - 1998. - №11. - С. 87-93.
80. Іванов Ю., Павлюк В., Чубучний В. Система охорони здоров’я в США / Ю. Іванов, В. Павлюк, В. Чубучний // Медична газета України, 2005.- № 6-7. - С.57-66.
81. Інформаційний матеріал до звіту депутатів Миколаївської міської ради ІV скликання. - Миколаїв: Миколаївська міська рада, 2005. - 78 с.
82. Каминский Л.С. Статистическая обработка лабораторных и клинических даннях / Л. Каминский. - Л. : Ленинградское отделение изд-ва Медицина”, 1964. - 358.
83. Карамишев Д.В. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я: дис. докт. наук з держ.упр : 25.00.02 / Д.В. Карамишев. - Донецьк, 2007. - 486 с.
84. Карамишев Д.В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров’я: державні механізми : [монографія] / Д.В. Карамишев. - Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ Магістр”, 2006. - 304 с.
85. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні : перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Ніна Карпачова. - К. : Парламентар, 2000. - С. 3-16.
86. Ковалёв М.И. Генетика человека и его права / М.Ковалёв // Государство и право. - 1994. -№1 - С. 12-22.
87. Ковалёв М.И. Юридические проблемы современной генетики / М. Ковалёв // Государство и право. - 1995. - №6. - С. 15.
88. Ковалевський С. Наукові основи адміністративного управління / С.Ковалевський ; [пер. з польск]. - М. : Знание, 1979. - С. 84-85.
89. Козуліна С.О. Механізм державного управління діяльністю закладів охорони здоров’я (організаційно-правовий аспект) : дис. ...канд.наук з держ.упр : 25.00.02 / Світлана Козуліна. - Одеса, 2004. - 191 с.
90. Коломиец Ю., Коломиец Г. Право на охрану здоровья в Украине / Ю. Коловиец, Г. Коломиец // Бізнес-информ. - 1997. - №15. - С.27-29.
91. Коломийчук В., Рудюк В. Безплатної медицини не буває / В. Коломийчук, В. Рудюк // Голос України. - 1994. - 16 грудня. - С. 11.
92. Конвенція МОП № 102 Про мінімальні норми соціального забезпечення” // Міжнародне законодавство про охорону праці : Конвенції та рекомендації МОП. .- К. : Основи, 1997. - У 3-х т. - Т.2 - С. 145-158.
93. Конвенція МОП № 124 Про медичний огляд молодих людей з метою визнання їхньої придатності до праці на підземних роботах в шахтах і копальнях” // Міжнародне законодавство про охорону праці : Конвенції та рекомендації МОП. - У 3-х т. - Т.2. - К. : Основи, 1997. - С. 124-131.
94. Конвенція МОП № 157 Про встановлення міжнародної системи збереження прав в галузі соціального забезпечення” // Міжнародне законодавство про охорону праці : Конвенції та рекомендації МОП. К. : Основи, 1997. - У 3-х т. - Т.3. - С. 313-347.
95. Конвенція МОП № 73 Про медичний огляд моряків” // Міжнародне законодавство про охорону праці : Конвенції та рекомендації МОП. - К. : Основи, 1997. - У 3-х т. - Т.2. - С. 98-120.
96. Конвенція МОП № 78 Про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці на непромислових роб