ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ НЕЗАЙНЯТИХ ГРОМАДЯН У ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ НЕЗАЙНЯТИХ ГРОМАДЯН У ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МЕХАНИЗМА УПРАВЛЕНИЯ ТРУДОУСТРОЙСТВОМ НЕЗАНЯТЫХ ГРАЖДАН В ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЕ ЗАНЯТОСТИ УКРАИНЫ
  • Кількість сторінок:
  • 233
  • ВНЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
  • Рік захисту:
  • 2008
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Донецький державний університет управління

    на правах рукопису

    кретова аліна вікторівна

    УДК 351.82:331.526


    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯМ НЕЗАЙНЯТИХ ГРОМАДЯН У ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ


    Спеціальність 25.00.02 Механізми державного управління


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління

    Науковий керівник
    Жадан Олександр Володимирович,
    кандидат технічних наук,
    доцент



    Донецьк 2008




    ЗМІСТ





    ВСТУП


    3




    РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади визначення ролі держави у забезпеченні зайнятості населення



    10




    1.1.


    Соціально-економічна природа зайнятості


    10




    1.2.


    Сучасна класифікація зайнятості


    29




    1.3.


    Державне управління зайнятістю населення


    48







    Висновки до розділу 1


    69




    РОЗДІЛ 2. методологічні і методичні засади досліджен-ня механізму державного управління працевлаштуванням незайнятих громадян




    75




    2.1.


    Методологія та методика дослідження стану і механізму регулювання ринку праці



    75




    2.2.


    Реалізація державної політики зайнятості населення


    99




    2.3.


    Аналіз та оцінка ефективності функціонування механізму управління працевлаштуванням у державній службі зайнятості України




    112







    Висновки до розділу 2


    126




    РОЗДІЛ 3. Основні напрямки удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості




    132




    3.1.


    Основні напрямки удосконалення державної політики зайнятості на державному та регіональному рівнях



    132




    3.2.


    Порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України




    159




    3.3.


    Розвиток індустрії інформаційно-комунікаційних технологій як головного фактора чистого приросту зайнятості




    169







    Висновки до розділу 3


    197




    ВИСНОВКИ


    202




    ДОДАТОК А


    208




    ДОДАТОК Б


    212




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    215







    ВСТУП

    Актуальність теми. Ринкова трансформація соціально-економічних процесів в Україні загострила проблему зайнятості, яка, як відомо, має економічний та соціальний характер.
    Спрямованість на побудову соціально орієнтованої економіки потребує цілеспрямованого впливу держави на найважливіші характеристики зайнятості з метою вирішення проблеми економічної ефективності та соціальної справедливості та гарантії рівних можливостей доступу до робочих місць. Звідси випливає, що управління зайнятістю, крім суто економічних питань, має враховувати і соціальні аспекти.
    Однак сучасний стан керованості процесів на ринку праці та зайнятості, недоліки у працевлаштуванні незайнятих громадян у державній службі зайнятості, збереження таких негативних тенденцій, як високий рівень неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції, свідчать про те, що в Україні ще не існує ефективного механізму державного управління зайнятістю. Тому актуальність даної проблеми не викликає сумніву і зумовила вибір теми дисертації, її мету і завдання.
    Проблеми зайнятості населення завжди були в центрі уваги української науки, сучасних учених-економістів і управлінців. Вагомий внесок у розвиток управлінської науки про зайнятість, трудовий потенціал, ринок праці зробили Д.П. Богиня, В.В. Дорофієнко, А.О. Дєгтяр, Л.Б. Костровець, Е.М. Лібанова, О.Ф. Новікова, І.Л. Петрова, В.М. Петюх та інші. Тривають дослідження стосовно підвищення ефективності політики зайнятості, удосконалення механізмів державного управління зайнятістю.
    Зазначаючи їх вагомий внесок у розвиток управлінської науки, слід зауважити, що форми і методи вирішення проблеми зайнятості на різних етапах суспільного розвитку значно відрізняються між собою. Тому вдосконалення механізму управління зайнятістю потребує сьогодні виконання певної послідовності дій щодо синтезу механізму, його аналізу і визначення недоліків у функціонуванні, розробки відповідних рекомендацій з поліпшення дії механізму управління.
    Сьогодні механізм управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості, як і будь-який інший механізм державного управління, має здійснювати цілеспрямований управлінський вплив з боку держави через підвищення ефективності діяльності державної служби зайнятості щодо надання послуг з працевлаштування незайнятим громадянам, а також поліпшення роботи щодо взаємодії з роботодавцями. Розробка відповідних рекомендацій щодо удосконалення такого механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості і визначила предмет дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. За участю здобувача були виконані дослідження за темою „Дослідження та оцінка виробничого потенціалу підприємств регіону” (номер державної реєстрації 0101U002856). У межах цієї теми автором досліджувалася роль державної служби зайнятості у реалізації державної політики зайнятості населення з метою визначення недоліків діючого механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян і розробки відповідних рекомендацій щодо його вдосконалення.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України в контексті завдань активної державної політики зайнятості. Відповідно до цієї мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:
    здійснено системний аналіз сутності зайнятості, класифікації форм та видів, а також факторів, які її визначають, з метою визначення категорії „зайнятість” в умовах ринкової економіки як об’єкта державного управління;
    обґрунтовано напрямки державного управління зайнятістю в контексті визначеної категорії „зайнятість”;
    проведено оцінку стану та тенденцій розвитку механізму регулювання ринку праці на засадах його структурування з метою розробки основних показників цього розвитку;
    проаналізовано роль державної служби зайнятості в реалізації державної політики зайнятості населення та сформульовано пропозиції щодо напрямків удосконалення механізму управління працевлаштуванням;
    визначено та обґрунтовано напрямки удосконалення державної політики зайнятості на державному та регіональному рівнях;
    встановлено особливості побудови організації управління працевлаштуванням у центрах зайнятості на основі аналізу законодавчо-нормативної бази;
    запропоновано порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості;
    визначено передумови для успішної побудови національної індустрії інформаційно-комунікаційних технологій, яка забезпечить більшу частину приросту зайнятості.
    Об’єктом дослідження є процеси державного управління зайнятістю населення в Україні та її регіонах.
    Предметом дослідження є комплекс заходів, засобів і прийомів щодо вдосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України.
    Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем управління соціально-економічними процесами в державі, удосконалення механізмів управління зайнятістю в умовах трансформації соціально-економічних процесів і зміни парадигми використання інструментів державного впливу на сферу зайнятості та ринок праці у країні. У дисертації використано законодавчі акти щодо політики зайнятості населення, конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці та інші.
    У роботі застосовано загальнонаукові методи: аналізу і синтезу при дослідженні теоретичних основ формування зайнятості населення, визначенні ролі держави в управлінні зайнятістю та вивченні досвіду зарубіжних країн у сфері зайнятості; принципи системного підходу при визначенні категорії „зайнятість” як об’єкта державного управління, а також при проведенні аналізу ролі державної служби зайнятості в реалізації державної політики зайнятості населення; структурно-функціональний підхід, теоретичного узагальнення та порівняння, статистичний і графічний при аналізі та оцінці ефективності функціонування механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості; також використано методи дедукції та індукції при визначенні та обґрунтуванні основних напрямків удосконалення державної політики зайнятості на державному та регіональному рівнях, встановленні передумов побудови національної індустрії інформаційно-комунікаційних технологій.
    Інформаційною базою дисертації є праці вітчизняних та зарубіж­них учених з проблем зайнятості населення та використання трудового потенціалу, статистич­ні дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, звітна документація Донецького обласного Центру зайнятості населення, інші літературні джерела та результати особистих досліджень.
    Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, одержані автором, полягають у розробці теоретико-методичних засад удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України в контексті завдань активної державної політики зайнятості. Основні положення, які визначають наукову новизну, полягають у такому:
    вперше:
    визначено категорію „зайнятість” як об’єкт державного управління, який знаходить відображення у поєднанні двох сторін: соціальної, що визначає соціальний стан людей, та економічної купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва, і має складну багаторівневу структуру. Об’єкту притаманна властивість мінливості, обумовлена часом, простором, впливом зовнішніх та внутрішніх процесів, а також активною реакцією на управлінський вплив;
    удосконалено:
    основні показники стану та тенденцій розвитку ринку праці на основі побудови наукового передбачення, яке полягає у розрахунку майбутньої чисельності економічно активного населення;
    принципи побудови організації управління працевлаштуванням незайнятих громадян у центрах зайнятості на основі відкритості здатності швидко та адекватно реагувати на зміни соціально-економічних, організаційно-технічних (зовнішніх і внутрішніх) умов діяльності, готовності до вдосконалення, а також законності відповідальності кожного органу управління за виконання регламентованих функцій;
    дістали подальшого розвитку:
    напрямки державного управління зайнятістю в контексті визначеної категорії „зайнятість”, які передбачають здійснення управляючого впливу у трьох основних підсистемах: проведення економічної політики в інтересах зайнятості; активне сприяння працевлаштуванню; активізація власних зусиль безробітних;
    послідовність дослідження механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості на основі структурно-функціонального підходу, що дало змогу визначити його як сукупність законодавчо-правових, економічних і адміністративно-організаційних методів впливу на фактори, від стану яких залежить результат діяльності управлінського об’єкта;
    напрямки удосконалення державної політики зайнятості на державному та регіональному рівнях, такі як: удосконалення трудового законодавства; збалансування зайнятості; розвиток системи соціального партнерства; розвиток підприємництва; сприяння зростанню рівня реальних доходів населення;
    порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян, згідно з яким встановлення критеріїв оцінювання процесу та результатів відбувається з урахуванням впливу змісту інформаційних потоків, що надходять із зовнішнього середовища;
    рекомендації щодо створення передумов для успішної побудови національної індустрії інформаційно-комунікаційних технологій, яка забезпечить більшу частину чистого приросту зайнятості.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути покладені в основу побудови організації управління працевлаштуванням у центрі зайнятості.
    Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості запровадження нових прогресивних підходів до процесу вдосконалення і функціонування механізму регіонального управління у сфері зайнятості населення в Україні та Донецькому регіоні (довідка Ясинуватського міського центру зайнятості № 42 від 10.01.2008 р.).
    Теоретико-методичні та прикладні розробки здобувача можуть бути застосовані при опрацюванні стратегії соціально-економічного розвитку, вдосконаленні регіональних програм зайнятості населення, управлінні трудовими ресурсами та прогнозуванні розвитку і розміщення продуктивних сил.
    Результати дисертаційної роботи з проблем працевлаштування незайнятих громадян центром зайнятості використано Головним управлінням економіки Донецької обласної держадміністрації при розробці „Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 2008 рік” (довідка № 128-01/08-11 від 10.01.2008 р.).
    Окремі положення, методичні розробки використовуються, а деякі будуть використовуватися в навчальному процесі при викладанні дисципліни „Управління трудовими ресурсами” в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (довідка № 01-12/102 від 06.02.2008 р.). Довідки про впровадження результатів дослідження наведені в Додатку А.
    Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення роботи розроблено здобувачем самостійно. Вони одержані особисто автором і є його внеском у розвиток науки державного управління. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які належать особисто здобувачу.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати дослідження, а також загальні результати дослідження подано у вигляді доповідей і повідомлень на 8 науково-практичних конференціях різного рівня, а саме: на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління за підсумками науково-дослідної роботи (2005-2007 рр., м. Донецьк), І Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Актуальні проблеми сучасної науки” (2005 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (2006 р., м. Тернопіль); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика ‘2006” (2006 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції „Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (2006 р., м. Запоріжжя); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати” (2007 р., м. Донецьк).

    Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 10 наукових працях (5 у фахових виданнях), з них 5 у збірниках наукових праць та 5 у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,5 д.а., з них особисто автору належить 2,3 д.а.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертаційній роботі розроблено та обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України в контексті завдань активної державної політики зайнятості. Підсумовуючи викладене в дисертації, можна зробити такі висновки.
    1. Роль держави у забезпеченні зайнятості населення полягає в наданні громадянам рівних прав на вибір виду діяльності та спеціальності, на професійну підготовку та свободний вибір географічного місця прикладення праці; створенні та підтримці високого і стабільного рівня зайнятості, сприянні вдосконаленню її структури, оптимальному функціонуванню ринку праці; гарантуванні захисту суб’єктів на ринку праці з посиленою увагою до захисту безробітних. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку економіки України спостерігаються в цілому позитивні тенденції забезпечення зайнятості. Однак для формування ефективного управління зайнятістю населення потрібно вирішити суперечності законодавчо-правового, економічного, організаційного та соціального характеру засобом „збудження” органів державного управління зайнятістю в їх єдності з громадськістю та реалізації активної політики зайнятості.
    2. Визначено категорію „зайнятість” в умовах ринкової економіки як об’єкт державного управління, який знаходить відображення у поєднанні двох сторін: соціальної, що визначає соціальний стан людей, та економічної купівля-продаж робочої сили як одного з факторів виробництва, і має складну багаторівневу структуру. Об’єкту притаманна властивість мінливості, обумовлена часом, простором, впливом зовнішніх та внутрішніх процесів, а також активною реакцією на управлінський вплив. Управління зайнятістю постає складовою управління розвитком суспільства, оскільки економіка держави є цілісною системою і функціонує як єдиний організм. Об’єктом управління зайнятістю виступають відносини зайнятості, які складаються з приводу трудового потенціалу між його носієм-індивідом та суспільством. Суб’єктом управління у даному випадку є держава, а саме органи державної влади та управління, яка здійснює заходи, спрямовані на забезпечення співпадіння бажань індивіда реалізувати власний трудовий потенціал у конкретній сфері трудової діяльності з наявністю реальних умов для їх здійснення та потреб суспільства.
    3. Дістали подальшого розвитку напрямки державного управління зайнятістю в контексті визначеної категорії „зайнятість”, які відповідають принципам державної політики зайнятості і передбачають здійснення управляючого впливу у трьох основних підсистемах: проведення економічної політики в інтересах зайнятості передбачає розробку і реалізацію економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць; активне сприяння працевлаштуванню здійснення комплексу заходів сприяння громадянам, які шукають роботу (у тому числі тим, хто працює), у швидкому підборі підходящої роботи; активізація власних зусиль безробітних реалізується переважно органами державної служби зайнятості і полягає у використанні активних методів впливу (організація перенавчання, громадських робіт, надання допомоги з організації самозайнятості).
    4. Застосовуючи прийом структурування ринку праці, розроблено основні показники стану та тенденцій розвитку ринку праці на основі побудови наукового передбачення і розрахунку майбутньої чисельності економічно активного населення. Основу методології та методики оцінки та прогнозування стану ринку праці і механізму його регулювання становить ряд нормативно-правових документів, рекомендації, розроблені Міністерством праці та соціальної політики України, Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, Донецьким обласним центром зайнятості, науковими установами, з корекцією відповідно до науково-практичних підходів, які викладено в дослідженні.
    Зважаючи на становище, в якому перебуває Україна, на невизначеність та динамічність сучасного розвитку, вважаємо недоцільним та методологічно невиправданим побудову довгострокового прогнозу. Водночас в умовах невизначеності та нерівноважності розвитку економічної системи все більшого значення набуває метод експертних оцінок.
    Доведено, що короткострокове прогнозування показників ринку праці здійснюється методом екстраполяції з використанням динамічних рядів окремих показників, що характеризують стан ринку праці. Прогноз базується на припущенні щодо повільних чи стрімких змін в економічній системі загалом та сфері зайнятості зокрема; активної чи пасивної поведінки населення на ринку праці. Водночас, зазнаючи впливу багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників, ринок праці може формуватися згідно з різноманітними сценаріями розвитку. Доцільним є застосування сценарного (варіантного) підходу, який би забезпечував ув’язку прогнозних параметрів з очікуваними показниками соціально-економічного розвитку регіону. У дослідженні прийняте припущення щодо відносної стійкості та незмінності сучасного нормативного поля формування ринку праці і збереження повільного соціально-економічного зростання.
    5. Аналіз ролі державної служби зайнятості у реалізації державної політики зайнятості населення дозволив встановити, що послуги центрів зайнятості (первинних ланок державної служби зайнятості), пов'язані з пошуком і підбором роботи, а також працевлаштуванням, є пріоритетними перед іншими видами послуг. При проведенні дослідження на основі структурно-функціонального підходу визначено недоліки діючого механізму управління працевлаштуванням, в результаті чого запропоновано напрямки його удосконалення, які можна об’єднати в дві групи: напрямки щодо активізації власних зусиль незайнятих громадян у вирішенні проблеми своєї трудової зайнятості та напрямки, які сприяють пошуку та підбору роботи незайнятим громадянам, їх працевлаштуванню.
    6. Визначено та обґрунтовано напрямки удосконалення державної політики зайнятості на державному та регіональному рівнях, такі як: удосконалення трудового законодавства; збалансування зайнятості; розвиток системи соціального партнерства; розвиток підприємництва; сприяння зростанню рівня реальних доходів населення.
    Запропоновані напрямки вдосконалення державної політики зайнятості мають бути використані, перш за все, на регіональному рівні. Причому в цьому аспекті вони одержать найбільш повну реалізацію з цілого ряду причин. По-перше, регіональні органи управління безпосередньо впливають на ринок праці, що прискорює формування зворотного зв’язку між суб’єктами та об’єктами управління. По-друге, регіональна політика має комплексний характер і охоплює своїм регулюючим впливом усі сфери, що забезпечують життєдіяльність людини і розвиток суспільного виробництва.
    Взаємодія двох зазначених обставин дозволяє конкретизувати державну політику зайнятості стосовно до особливостей економічного розвитку регіону, у зв’язку з чим стає об’єктивно необхідним розширення повноважень регіональних органів управління у виборі засобів регулювання. Зокрема, для підвищення ефективності державної політики зайнятості суб’єкти регіонального регулювання мають самі з урахуванням економічної кон’юнктури регіону визначати розмір пільгового оподатковування, пільгові ставки кредитування. На державному рівні має бути створений регуляторний комітет з контролю за проведенням заходів у сфері зайнятості по регіонах. Окремим напрямком діяльності регуляторного комітету мають стати регіони з кризовим положенням у сфері зайнятості.
    7. На основі аналізу законодавчо-нормативної бази встановлено особливості побудови організації управління працевлаштуванням в центрах зайнятості відповідно до вимог та принципів, напрацьованих управлінською наукою, з урахуванням особливостей діяльності працівників соціальної служби, які пов’язані із специфікою послуг, що надаються. Для сприяння працевлаштуванню незайнятих громадян у мінімальний термін запропоновано при організації управління працевлаштуванням дотримуватися також принципу відкритості здатності швидко та адекватно реагувати на зміни соціально-економічних, організаційно-технічних (зовнішніх і внутрішніх) умов діяльності, готовності до вдосконалення і принципу законності відповідальності кожного органу управління за виконання регламентованих функцій.
    8. Запропоновано порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості, згідно з яким встановлення критеріїв оцінювання процесу та результатів відбувається з урахуванням впливу змісту інформаційних потоків, що надходять із зовнішнього середовища. На його основі базові центри зайнятості мають можливість самостійно ініціювати зміни у механізмі управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості і розробляти рекомендації Державному центру зайнятості щодо коригування управлінських цілей. У той же час за Державним центром зайнятості зберігається право встановлювати критерії оцінювання процесу і результатів, які доводяться до базових центрів зайнятості у вигляді управлінських впливів щодо вдосконалення методів управління.
    Такий підхід до процесу вдосконалення дозволяє змінювати зміст управлінських впливів (удосконалювати механізм управління працевлаштуванням незайнятих громадян в державній службі зайнятості) завдяки змінюванню змісту інформаційних потоків.
    Механізм управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості може бути вдосконалений через змінювання змісту інформаційних потоків щодо організації діяльності державної служби зайнятості з надання послуг з працевлаштування незайнятим громадянам, організації взаємодії з роботодавцями, а також стимулювання зацікавленості роботодавців у працевлаштуванні громадян, які шукають роботу.
    Запропонований порядок удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості щодо організації діяльності державної служби зайнятості за рахунок змінювання змісту інформаційних потоків може бути використаний на практиці шляхом прийняття рішень про підходящу роботу на основі оцінки рівня якості трудового потенціалу осіб, які шукають роботу. Інформаційною базою для цього виступатимуть відомості про клієнта, які отримує спеціаліст з працевлаштування під час співбесіди, а також вимоги роботодавців до рівня якості трудового потенціалу, необхідного для певного робочого місця. Оцінювання рівня якості трудового потенціалу незайнятих громадян, які звернулися до служби зайнятості з приводу пошуку роботи, також доцільно проводити при визначенні підстав для надання статусу безробітного, застосування форм активної підтримки безробітних тощо.

    9. Базуючись на аналізі розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури в Україні, визначено передумови для успішної побудови національної індустрії інформаційно-комунікаційних технологій, яка забезпечить більшу частину приросту зайнятості. У зв’язку з цим доведено, що динамічний розвиток України є детермінатором та акселератором процесу глобалізації світової економіки, а також визначальним чинником конкурентоспроможності національних господарств на шляху до інформаційного суспільства. Значення та нагальна необхідність розвитку індустрії інформаційно-комунікаційних технологій є очевидними для всіх країн, що прагнуть не залишитись „на узбіччі” цивілізаційного процесу. Це повною мірою також стосується нашої держави. Доведено, що його успішна реалізація можлива лише за умови інтеграції у світовий ринок інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки потреби національного ринку в товарах і послугах цієї індустрії є просто мізерними порівняно із світовими. Це викликано тим, що в Україні сформована модель економіки, побудована переважно на третьому та четвертому технологічних укладах, що не передбачають широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, які належать до п’ятого технологічного укладу і є фундаментом для розвитку наступних технологічних укладів.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адамчук В. В. Экономика и социология труда: учеб. [для вузов] / В. В. Адамчук, О. В. Ромашов, М. Е. Сорокина. — М. : ЮНИТИ. — 1999. — 407 с.
    2. Амоша О. І. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза / [Амоша О. І., Новікова О. Ф., Антонюк В. П. та ін.] / НАН України; ІЕП. — Донецьк : ІЕП, 2006. — 208 с.
    3. Аналіз стану і прогнозування регіонального ринку праці: метод. реком. / [Бандур С. І., Дрозд О. М., Онікієнко В. В. та ін.]; під заг. ред. Ю. П. Туранського. / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України; Львівський обласний центр зайнятості. — К., 1999. — 115с.
    4. Бабич Д. В. Становление государственного регулирования / Д. В. Бабич, В. М. Лобас // Менеджер. — 2000. — № 4 (11). — С. 49-53.
    5. Баланда А. Зарубіжний досвід дослідження неформальної зайнятості та його застосування в умовах України / А. Баланда // Україна: аспекти праці. — 1999. — № 5. — C. 40.
    6. Баласинович Б. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці та зайнятість / Б. Баласинович // Україна: аспекти праці. — 2005. — № 1. — С. 30-34.
    7. Бандур С. І. Ринок праці Львівської області (оцінка і прогноз) / БандурС.І., ОнікієнкоВ.В., ТуранськийЮ.П. / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 1999. — 96с.
    8. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. — М. : Academia, 1999. — 787 с.
    9. Белокрылова О. С. Занятость и рынок труда в переходной экономике: теория и практика / О. С. Белокрылова, А. А. Заиченко. — Ростов н/Д. : «Книга», 1998. — 212 с.
    10. Богданова Т. І. Організаційно-економічні аспекти формування структури трудових ресурсів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.09.01 „Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / Т. І. Богданова. — Одеса, 1998. — 16 с.
    11. Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посіб. [для студ. екон. спец.] / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова / Київський економічний ін-т менеджменту. — К. : Знання-Прес, 2000. — 312 с. — (Вища освіта ХХІ століття).
    12. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов [авт.-сост.]. — [2-е изд., перераб., доп.]. — М. : Книжный мир, 2001. — 895 с.
    13. Бондар І. Державне регулювання зайнятості населення України / Моніторинг соціальних процесів в Україні / І. Бондар, Н. Соколенко; за ред. І. Бондар, Г. Ярошенко, В. Науменко, Н. Соколенко. — К. : Знання. — 1999. — С. 34-46.
    14. Бондар І. Концепція повної зайнятості суть, реалії, шляхи оновлення / І. Бондар, Н. Юрлова // Україна: аспекти праці. — 1999. — № 2. — С. 35-42.
    15. Борисов Е. Ф. Экономическая теория. Курс лекций для студентов высших учебных заведений / Е. Ф. Борисов. — М. : Общество «Знание» России. Центральный институт непрерывного образования. — 1996. — 478 с.
    16. Боровик В. С. Занятость населения: учеб. пособ. / Боровик В. С., Ермакова Е. Е., Похвощев В. А. — Ростов н/Д : «Феникс», 2001. — 320 с.
    17. Борщ Л. Инвестиции в человеческий капитал основа экономического роста Украины / Л. Борщ // Персонал. — 2001. — № 4. — С. 64-65.
    18. Братковский М. Л. Современные ориентации государственного управления в Украине / М. Л. Братковский // Менеджер. — 2004. — № 5. — С. 53-57.
    19. Бреев Б. Д. Становление рыночных отношений и занятость населения / Б. Д. Бреев // Общество и экономика. — 1995. — № 7-8. — С.162-165.
    20. В Україні менше 10% сімей мають комп'ютери [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/news/news-58042.html.
    21. Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість: навч. посіб. / В. С. Васильченко. — К. : Вища школа, 1996. — 137 с.
    22. Вербицька М. В. Моделі оцінювання ефективності управління державним сектором / М. В. Вербицька // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. — 2006. — № 6. — С. 57-61.
    23. Влияние уровня компьютерного пиратства наразвитие мировой экономики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.microsoft.com/Rus/Government/Newsletters/Idc/05/03.mspx.
    24. Вовканич С. Структура и особенности мотивации занятости / С. Вовканич, Х. Копыстянская, О. Рындзак // Экономика Украины. — 2002. —№ 3. — С. 43-51.
    25. Войнович Р. Місце, роль та функції національної держави в контексті сучасних глобалізацій них процесів / Р. Войнович // Вісник НАДУ при Президентові України. — 2005. — № 6. — С. 70-81.
    26. Вугальтер А. Л. Логика общественно-экономического процесса / А. Л. Вугальтер, В. И. Щелкунов. — [2-е изд]. — К. : НикаЦентр, 2001. — 239 с.
    27. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: учеб. [для студ. вузов, обуч. по экон. спец.] / Б. М. Генкин. — [2.изд., испр. и доп.] — М. : Издательская группа Норма-Инфра-М, 2000. — 412 с.
    28. Герасимчук В. І. Проблеми трансформації зайнятості і розвитку ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення) / В. І. Герасимчук / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К. : ТОВ „ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2001. — 503 с.
    29. Головатый Н. Новая эволюционная роль института государства / Н. Головатый, Я. Матийчик // Персонал. — 1999. — № 4. — С. 6-12.
    30. Голуб А. Программные инвестиции / А. Голуб // Компаньон. — 2002. — № 28. — С. 15.
    31. Горловський Р. Мінімальна заробітна плата як інструмент мотивації праці / Р. Горловський // Україна: аспекти праці. — 2003. — № 1. — С. 43- 47.
    32. Государственные и региональные приоритеты управления инновационной и научно-технической деятельностью / [Дорофиенко В. В., Колосюк В. П., Калинович С. В., Долгалева Е. В.]. — Донецк : ВИК, 2005. — 259 с.
    33. Гречишкін В. Удосконалення державного управління зайнятістю населення / В. Гречишкін // Україна: аспекти праці. — 2003. — № 7. — С. 17-19.
    34. Гуляєв В. Інформація в системі соціального партнерства / В. Гуляєв // Україна: аспекти праці. — 2000. — № 7. — С. 28-30.
    35. Давидова І. Інституціональні основи зайнятості в перехідній економічній системі / І. Давидова, М. Кім // Економіка України. — 1998. — № 4. — С. 44-45.
    36. Державна програма зайнятості населення на 2001-2004 роки // Голос України. — 23 квітня 2002 р. — № 76. — С. 6-11.
    37. Державне управління: Словник-довідник / УАДУ при Президентові України; Інститут проблем держ. управління та місцевого самоврядування / В.М. Князєв [заг.ред.], В.Д. Бакуменко [уклад.], В.Д. Бакуменко [заг.ред.]. — К. : Видавництво УАДУ, 2002. — 228 с.
    38. Державне управління: теорія і практика / [Авер'янов В. Б., Цвєтков В. В., Шаповал В. М. та ін.]; за ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 431 с.
    39. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / А. О. Дєгтяр. — Х. : Видавництво ХарPI НАДУ „Магістр”, 2004. — 224 с.
    40. Дєгтяр А. О. Організаційне забезпечення інформаційно-аналітичного обслуговування органів державної влади в процесі прийняття і реалізації державно-управлінських рішень / А. О. Дєгтяр // Статистика України. — 2003. — № 2. — С. 36-39.
    41. Дєгтяр А. О. Удосконалення організаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності в системі державного управління / А. О. Дєгтяр // Державне управління в Україні: реалії та перспективи: зб. наук. праць. — Київ, 2005. — С. 64-69.
    42. До кінця 2005 року в Україні буде 20 млн людей з мобілками [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://hotline.net.ua/content/view/4253/34/.
    43. Дорин А. В. Экономическая социология: учеб. пособие / А. В. Дорін. — Мн. : ИП «Экоперспектива», 1997. — 254 с.
    44. Дослідження української індустрії експорту ІТ-послуг і продуктів [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://research.aventures.biz/result.html.
    45. Доходы и расходы американцев [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.washprofile.org/Facts/salary.html.
    46. Економічна енциклопедія: [у 3 т.] / [відп. ред. С. В. Мочерний]. — К. : Видавничий центр Академія”. — Т. 1. — 2000. — 864 с.
    47. Економічна енциклопедія: [у 3 т.]. / [відп. ред. С. В. Мочерний]. — К. : Видавничий центр Академія”. — Т. 3. — 2001. — 952 с.
    48. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 20022011рр. — К. : Преса України, 2002. — С. 33.
    49. Єдина інформаційно-аналітична система служби зайнятості. — К. : ТОВ „Лтава Лізинг”, 2003. — 7 с.
    50. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України / [Маршавін Ю., Ляміна Л., Фокас Л. та ін.]. — К. : Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. — 300 с.
    51. Завадський Й. С. Менеджмент. Management: підруч. [для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.] [у 3 т.] / Й. С. Завадський. — К. : Вид-во Європ. ун-ту. — Т. 2. — 2002. — 640 с.
    52. Загальноекономічні показники розвитку // Бюлетень НБУ. — 2003. — № 1. — С. 50-67.
    53. Зайцева К. В. Управление трудовой занятостью в условиях смешанной экономики: монография / К. В. Зайцева. — Донецк : МЧП «ВИК». — 2003. — 294 с.
    54. Зайцева К. В. Занятость как экономическая проблема / К. В. Зайцева, В. М. Лобас // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць ДонДАУ. — Донецьк, 2001. — Т. II, вип. 4, серія Державне управління”. — С. 146-149.
    55. Загвойська О. Сутність та особливості формування продуктивної зайнятості сільського населення як об’єкт державного регулювання / О. Загвойська // Вісник НАДУ. — 2005. — № 2. — С. 366-372.
    56. Закон України „Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 14. — Ст. 170. — Зміни та доповнення: Відомості Верховної Ради. — 2006. — № 32. — Ст. 271.
    57. Закон Украины „Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки” // Відомості Верховної Ради. — 2002. — № 31. — Ст. 215.
    58. Законодавство України про працю (Станом на 25 трав. 1999 р.): зб. нормат. актів: [у 3 кн.] / [упоряд. і наук. ред. В. Вакуленко]. — К. : Істина. — Кн. 1. — 1999. — 704 с.
    59. Заславский И. К новой парадигме рынка труда / И. Заславський // Вопросы экономики. — 1998. — № 2. — С. 83-95.
    60. Зв’язок та телекомунікації // Щоденний бюлетень про новини в галузі зв’язку і телекомунікацій. — 2004. — № 29. — С. 5.
    61. Зоидзе Д. Р. Основные теоретические моменты в характеристике категории «занятость» / Д. Р. Зоидзе // Вісник ХДЕУ. — 2001. — № 4. — С. 33-36.
    62. Зоідзе Д. Р. Напрямки удосконалення регулювання зайнятості населення в сучасних умовах України / Д. Р. Зоідзе // Динаміка наукових досліджень ‘2003: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 20—27 жовт. 2003 р.: тез. доп. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 31-32.
    63. Зоідзе Д. Р. Регулювання зайнятості населення в сучасних умовах України // Україна наукова ‘2003: міжнар. наук.-практ. конф., 16—20 черв. 2003 р.: тез. доп. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 19-20.
    64. Золотогоров В. Г. Энциклопедический словарь по экономике / В. Г. Золотогоров. — Мн. : Полымя, 1997. — 571 с.
    65. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. — М. : Academia, 1998. — 640 с.
    66. Інноваційна стратегія українських реформ / [Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П.]. — К. : Знання України, 2004. — 338 с.
    67. Інноваційний шлях розвитку України: гасло чи реальність? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.uceps.org/ua/show/696/.
    68. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): учеб. пособ. / А. В. Калина. — [4-е изд.]. — К. : МАУП, 2003. — 312 с.
    69. Капелюшников Р. Российская модель рынка труда: что впереди? / Р. Капелюшников // Вопросы экономики. — 2003. — № 4. — С. 83-100.
    70. Капелюшников Р. И. Российский рынок труда: адаптация без реструктуризации / Р. И. Капельшников. — М.: ГУВШЭ, 2001. — 309 с.
    71. Карпенко С. Здійснення реформування державної служби в Україні / С. Карпенко // Вісник НАДУ при Президентові України. — 2006. — № 4. — С. 54-61.
    72. Кашепов А. Об оценке эффективности политики на рынке труда / А. Кашепов // Общество и экономика. — 2001. — № 6. — С. 55-81.
    73. Кашепов А. В. Рынок труда
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)