МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
Донбаська національна академія будівництва і архітектури

На правах рукопису

ЦИПЛУХІНА Вікторія Сергіївна

УДК 353.711.14

МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
25.00.02 механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Дорофієнко Вячеслав Володимирович
доктор економічних наук, професор

Макіївка - 2008 ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................

5

Розділ 1.

Теоретичні засади управління земельними ресурсами на регіональному рівні .........................................................

14

1.1.

Еволюція державного управління земельними ресурсами в Україні та її відображення в теорії .....................................

15

1.2.

Органи управління земельними ресурсами: функції, структури, процедури діяльності ...........................................

33

1.3.

Зарубіжний досвід, як теоретико-методологічна основа управління земельними ресурсами .......................................

48

Висновки до першого розділу ...............................................

64

Розділ 2.

Система державного управління земельними ресурсами на регіональному рівні .....................................

67

2.1.

Аналіз механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами ............

68

2.2.

Місце контрольної функції державного управління в системі контролю за раціональним використанням і охороною земель .....................................................................

104

2.3.

Особливості управління земельними ресурсами на прикладі м. Макіївка ...............................................................

112

Висновки до другого розділу ................................................

128

Розділ 3.

Засади удосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами .........................................................

131

3.1.

Модель взаємовідносин органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в процесі управління земельними ресурсами ...........................................................

132

3.2.

Удосконалення системи контролю за раціональним використанням і охороною земель ........................................

165

3.3.

Оцінка якості (результативності) послуг населенню з питань землекористування та землеволодіння ....................

171

Висновки до третього розділу ...............................................

176

Висновки .....................................................................................................

181

Додатки .......................................................................................................

186

Список використаних джерел ................................................................

211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ТОЗР

Територіальні органи земельних ресурсів

Держкомзем

Державний комітет земельних ресурсів

ОМС

Органи місцевого самоврядування

МДА

Місцеві державні адміністрації

Держземінспекція

Державна земельна інспекція

ОВВ

Органи виконавчої влади

ЗКУ

Земельний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні питання управління земельними ресурсами на загальнодержавному рівні постало надзвичайно гостро. Радою національної безпеки і оборони України відзначається, що залишаються невирішеними проблемні питання, пов’язані з реформуванням відносин власності на землю, вдосконаленням земельного законодавства, створенням інфраструктури ринку земель, організацією автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру тощо; залишаються надмірно складними процедури прийняття рішень щодо надання (вилучення) земельних ділянок, повільними темпами оформлюються правовстановлюючі документи на право власності на землю; недостатніми темпами ведуться роботи щодо інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель; не встановлено меж більшості населених пунктів; на початковому етапі перебуває робота з розмежування земель державної та комунальної власності, що стримує завершення процесу земельної реформи.
Зазначені недоліки створюють умови для масових порушень земельного законодавства, а також порушень конституційних прав громадян. Сфера земельних відносин, уражена корупцією, стала сприятливим середовищем для діяльності організованих злочинних угруповань, у тому числі з залученням працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Частішають випадки прийняття судами неправомірних рішень у справах з питань земельних відносин, внаслідок чого органи виконавчої влади вимушені вчиняти незаконні дії щодо надання, всупереч вимогам законодавства, земельних ділянок у власність суб'єктам господарювання. Усе більшого поширення набувають випадки самовільного зайняття земельних ділянок. Масовим явищем стала забудова прибережних захисних смуг уздовж річок, морів, навколо озер та водосховищ.
Головною причиною наростання негативних тенденцій у сфері управління земельними ресурсами є критичне зниження ефективності функціонування механізмів взаємовідносин органів публічної влади, обумовлене неадекватними організаційними змінами, недостатнім нормативно-правовим регулюванням їх діяльності, фінансовим, матеріально-технічним забезпеченням та незадовільною кадровою політикою в зазначених органах.
З огляду на це, вирішення проблем правового забезпечення земельної реформи, підвищення ефективності державного управління та контролю у сфері земельних відносин, використання і охорони земель набуває особливої актуальності й обумовлює необхідність розробки нового підходу до реалізації державної політики у сфері управління земельними ресурсами, використання та охорони земель.
Проблеми державного управління земельними ресурсами досліджувались багатьма вченими. Особливості державного управління земельними ресурсами розкриті в працях Ю.Білика, А.Даниленка, О.Дорош, Й.Завадського, М.Калюжного, М.Корецького, П.Кулинича, П.Макаренко, О.Могильного, Л.Новаковського, О.Охрія, В.Пересоляка, Ю.Полтавського, К.Радченко, А.Третяка, М.Хвесика, О.Шапоренко. Питання ролі місцевого самоврядування у сфері земельних відносин досліджено в працях В.Бабича, М.Баймуратова, Л.Бойко-Бойчука, В.Кампо, Ю.Лебединського, О.Мечинського, М.Мягченка, М.Пікуляка, В.Погорілка, Т.Смирнової, І.Солоненка, М.Пухтинського, В.Шаповала, Ю.Шарова та ін.
Віддаючи належне проведеним дослідженням, слід відзначити, що дослідження механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами ще не отримало системного характеру. Насамперед йдеться про вирішення проблем, пов’язаних з розмежуванням повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Також потребують подальшого аналізу питання удосконалення нормативно-правового механізму регулювання земельних відносин, забезпечення контролю за раціональним використанням та охороною земель. Недостатня розробка цих питань обумовила вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донбаської національної академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України. За участю здобувача проведено наукові дослідження за темою: «Організаційно-економічні аспекти стратегії і тактики управління будівельними організаціями регіону в умовах ринку» (номер держреєстрації 01004005543). За результатами досліджень автором визначено проблеми функціонування механізмів взаємовідносин між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, розроблено методичні рекомендації щодо створення організаційної структури з питань земельних ресурсів у системі органів місцевого самоврядування, запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад ефективного функціонування механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами на регіональному рівні, визначенні шляхів удосконалення системи контролю за раціональним використанням і охороною земель.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- узагальнити теоретичні напрацювання з державного управління земельними ресурсами в контексті регулювання та контролю за їх раціональним використанням та охороною, виявити недосліджені питання в даному напрямі;
- розкрити необхідність теоретичної розробки проблеми взаємовідносин органів публічної влади у сфері управління земельними ресурсами;
- з’ясувати зміст та уточнити базові поняття державного управління земельними ресурсами, обґрунтувати необхідність поглиблення тлумачення змісту терміну «механізми взаємовідносин органів публічної влади»;
- виявити напрями взаємовідносин органів публічної влади на регіональному рівні в процесі управління земельними ресурсами та особливості функціонування механізмів цих взаємовідносин на сучасному етапі;
- обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення нормативно-правового, економічного, організаційного та соціального механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами та здійснення контролю за раціональним використанням і охороною земель;
- визначити шляхи удосконалення системи управління земельними ресурсами на місцевому рівні, зокрема: обґрунтувати структурно-функціональну схему контролю за раціональним використанням і охороною земель; уточнити критерії оцінки результативності послуг, що надаються органами публічної влади з управління земельними ресурсами на регіональному рівні; розробити конкретні рекомендації щодо функціонування інституту громадських інспекторів.
Об’єкт дослідження система управління земельними ресурсами на регіональному рівні.
Предмет дослідження механізми взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що удосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами сприятиме підвищенню ефективності реалізації державної політики у сфері управління земельними ресурсами, використання та охорони земель, покращенню якості надання послуг населенню.
Методи дослідження. В дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволило обґрунтувати напрями вдосконалення механізмів взаємовідносин між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління земельними ресурсами. Було застосовано методи:
- системно-структурний аналіз при систематизації теоретичної бази державного управління земельними ресурсами, виявленні напрямів взаємовідносин між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління земельними ресурсами, принципів їх функціонування і повноважень;
- статистичний при обробці інформації та аналізі управління земельними ресурсами у м. Макіївка;
- комплексний і системний підходи, логічне моделювання систем при розробці рекомендацій щодо організаційного механізму взаємовідносин між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління земельними ресурсами;
- метод порівняння при системному порівняльному аналізі фінансового забезпечення основних напрямків земельної реформи.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених щодо управління земельними ресурсами і діяльності органів публічної влади. Нормативно-правову основу дослідження становлять: Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державного комітету земельних ресурсів України. Інформаційною основою для проведення роботи є звітність Макіївського міського управління земельних ресурсів, програми соціально-економічного розвитку Донецької області та м. Макіївка.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці концептуальних засад і практичних пропозицій щодо удосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами, суть яких полягає у наступному:
уперше:
- визначено і теоретично обґрунтовано концептуальні засади ефективного функціонування механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами, що базуються на таких принципах, як: законність; розмежування повноважень між органами публічної влади на регіональному рівні; організаційне, кадрове та фінансове забезпечення; послідовність і прозорість;
- запропоновано структурно-функціональну схему контролю за раціональним використанням і охороною земель та розроблено рекомендації щодо функціонування інституту громадських інспекторів для малих та середніх міст, що дає змогу налагодити механізми взаємовідносин між суб’єктами управління земельними ресурсами на регіональному рівні;
удосконалено:
- понятійний апарат державного управління земельними ресурсами стосовно поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення базових понять (земельні відносини, механізми взаємовідносин між органами публічної влади ) і їх співвідношення;
набуло подальшого розвитку:
- визначення напрямів взаємовідносин органів публічної влади на регіональному рівні в процесі управління земельними ресурсами, що дає змогу більш глибоко та систематизовано дослідити взаємовідносини органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;
- виявлення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами на регіональному рівні, ефективне функціонування яких базується на чіткому розмежуванні сфер діяльності, повноважень та відповідальності;
- узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду нормотворчої діяльності в галузі управління земельними ресурсами, у результаті якого встановлено, що законодавче забезпечення раціонального землекористування потребує удосконалення низки нормативно-правових актів стосовно регулювання земельних відносин.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження становлять певну методологічну базу для подальших наукових розробок. У дисертації формулюються теоретичні положення і науково-обґрунтовані рекомендації, які можуть бути використані:
- у науково-дослідницькій роботі під час розробки концепції державної політики у сфері регулювання земельних відносин і практичних рекомендацій щодо запобігання порушень земельного законодавства;
- у державно-управлінській сфері і законотворчому процесі при формуванні дієвих механізмів державно-управлінського впливу у сфері земельних відносин та створення нових організаційних структур, призначених для забезпечення ефективного контролю за раціональним використанням і охороною земель;
- у навчальному процесі для методичного та наукового забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах при розробленні та викладанні курсів зі стратегічного управління, регіональної економіки, управління земельними ресурсами; у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів з метою оволодіння навичками прийняття оптимальних рішень у земельних спорах.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено у діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування:
- Головного управління земельними ресурсами у Донецькій області (довідка № 01-47-1045-09 від 25.06.2007 р., довідка № 01-92-235-01 від 14.02.2008 р.);
- Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області (довідка № 01-18-144-2 від 18.02.2008 р.);
- Макіївського міського управління земельними ресурсами (довідка № 01-2115 від 21.06.2007 р.);
- Виконавчого комітету Макіївської міської ради (довідка № 22/07.12-01161 від 25.06.2007 р.);
- використано під час розробки та викладання у Донбаській національній академії будівництва і архітектури навчальних дисциплін: «Регіонально-адміністративний менеджмент»; «Державне регулювання економіки»; «Управління земельними ресурсами міської громади» (довідка № 4-04-125 від 10.12.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є особистим здобутком автора у сфері вдосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам. Особистий внесок здобувача в наукових працях, написаних у співавторстві, наведено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення, теоретичні, методологічні і практичні результати, а також загальні результати дослідження було представлено і схвалено на науково-практичних конференціях у вигляді доповідей на: Восьмій міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів (м. Макіївка, 2005 р.); Четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів», (м. Святогірськ, 2006 р); Третій міжнародній науково-практичній конференції «Спецпроект: аналіз наукових досліджень», (м. Дніпропетровськ, 2007 р).
Публікації. Основні наукові положення і результати дослідження опубліковано у 13 працях, у тому числі: один параграф у колективній монографії, 6 статей у наукових фахових виданнях і 6 публікацій у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 16,25 д.а., з них автору належить 3,75 д.а.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 185 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 18 рисунків, 6 таблиць, які представлено на 14 сторінках. Список використаних джерел із 164 найменувань наведено на 18 сторінках, додатки на 23 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному досліджені наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами та розроблено науково-обґрунтовані рекомендації, практична реалізація яких сприятиме підвищенню результативності реалізації державної політики у сфері управління земельними ресурсами. Отримані результати показують, що вихідна методологія виявилася ефективною, гіпотеза підтвердилася, поставлені завдання реалізовані і мета досягнута. На основі здійсненого дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.
1. Аналіз теоретичних напрацювань за темою дисертації показав, що удосконалення механізмів взаємовідносин між органами публічної влади в процесі управління земельними ресурсами є малодослідженим і актуальним завданням теорії і практики державного управління. Потребують уваги питання, пов’язані з розмежуванням повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, удосконалення нормативно-правового механізму регулювання земельних відносин, забезпечення контролю за раціональним використанням та охороною земель. Розкриття зазначених питань обумовило уточнення понятійного апарату державного управління земельними ресурсами стосовно поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення базових понять «земельні відносини», «механізми взаємовідносин органів публічної влади», що розширило можливості дослідження в даному напрямку.
2. Визначено основні напрями взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами: здійснення земельної реформи; організація здійснення землеустрою і охорони земель; розпорядження землями (припинення, вилучення (викуп), передача у власність (оренда), надання у користування земельних ділянок); підготовка пропозицій щодо плати за землю; здійснення контролю за використанням та охороною земель; ведення державного земельного кадастру; розгляд земельних спорів. Наведена класифікація дозволяє більш глибоко та систематизовано дослідити взаємовідносини органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.
3. Дослідження функціонування механізмів взаємовідносин ОВВ і ОМС виявило необхідність їх вдосконалення в аспектах:
- узгодження законодавчого забезпечення регулювання земельних відносин;
- впровадження принципів децентралізації і деконцентрації, що надасть змогу розмежувати сфери діяльності, функції та відповідальність між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування; визначити послуги, які надають органи публічної влади населенню, чітко розділити власні і делеговані повноваження та усунути невідповідності в їх реалізації
- державного фінансування заходів земельної реформи;
- запровадження системи дієвого контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель;
- проведення розмежування земель державної і комунальної власності;
- спрощення процедури розпорядження землями, шляхом впровадження дозвільних органів;
- створення єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру.
4. Механізм взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами - це спрямована на підвищення якості надання послуг населенню система організаційних форм, засобів, методів реалізації повноважень з вирішення завдань державної політики у сфері управління земельними ресурсами. Механізми взаємовідносин між органами публічної влади базуються на таких принципах, як: законність; розмежування повноважень з управління земельними ресурсами між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організаційне, кадрове і фінансове забезпечення; організація та координація дій та вимог всіх учасників взаємовідносин, в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; послідовність і прозорість.
5. Визначено основні шляхи вдосконалення нормативно-правового, економічного, організаційного і соціального механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами. Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду нормотворчої діяльності в галузі управління земельними ресурсами, дозволило встановити, що законодавче забезпечення раціонального землекористування потребує внесення змін до існуючого Земельного кодексу України в частині:
- перерозподілу повноважень у сфері регулювання земельних відносин між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади у частині делегування повноважень місцевих рад їх виконавчим органам (стаття 12 Земельного кодексу України);
- введення та регламентація інституту дозволеного використання (стаття 20 ЗКУ);
- надання права юридичним особам (заснованим громадянами України або юридичним особам України) набувати у власність земельні ділянки без обмежень у використанні (стаття 82 ЗКУ);
- надання можливості орендарю переважного права на отримання орендованої земельної ділянки у власність у випадках і порядку, визначеним земельним законодавством (стаття 93 ЗКУ).
Економічний механізм взаємовідносин органів виконавчої влади і місцевого самоврядування потребує забезпечення належного фінансування робіт щодо розроблення та затвердження у встановленому порядку проектів розподілу територій кварталів; землевпорядних робіт, необхідних для проведення розмежування земель державної і комунальної власності.
Належне функціонування організаційного механізму взаємовідносин органів виконавчої влади і місцевого самоврядування вимагає:
- удосконалити діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, порядок їх взаємодії з прокуратурою, органами внутрішніх справ та запровадити практику систематичного проведення спільних комплексних перевірок додержання суб’єктами земельних відносин земельного законодавства;
- створити координаційні органи щодо здійснення на міжвідомчій основі контролю за використанням земель.
Для вдосконалення соціального механізму потрібно:
- здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, передбачений статтею 189 Земельного кодексу України та статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- проводити профілактичну роботу з попередження порушень земельного законодавства, інформування населення про діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель;
- оцінювати ступінь задоволеності населення якістю послуг, діяльністю установ, що надають послуги з питань землеволодіння та розпорядження землями.
6. Запропоновано структурно-функціональну схему контролю за раціональним використанням і охороною земель та розроблено рекомендації щодо функціонування інституту громадських інспекторів для малих та середніх міст, що дає змогу налагодити механізми взаємовідносин між суб’єктами управління земельними ресурсами на регіональному рівні. Виходячи з цього, обґрунтовано доцільність створення управління з регулювання земельних відносин міської ради у якому передбачається три відділи:
1) по вирішенню земельних спорів і розпорядженню землями;
2) по веденню земельного кадастру;
3) по здійсненню самоврядного контролю.
Також в управлінні може бути сектор по розробці пропозицій до програм розвитку земельних відносин, охорони і раціонального використання земель. З цією метою у роботі надаються пропозиції щодо функціонування управління з регулювання земельних відносин міської ради.
7. За результатами дослідження встановлено необхідність подальших розробок у цьому науковому напрямі. Зокрема, перспективу для досліджень складають: інструменти та методи оцінювання результативності функціонування удосконалених механізмів взаємовідносин органів публічної влади в процесі управління земельними ресурсами, розвиток самоврядного контролю, а також напрями взаємовідносин органів публічної влади.
Система управління земельними ресурсами повинна забезпечувати порядок і стабільність в суспільстві шляхом забезпечення гарантій для країни в цілому.

Отже, перед Україною стоїть складне завдання створення української системи землегосподарювання, яка дозволила б на основі поєднання вільного володіння землею і соціальної справедливості її використання задовольнити економічні та екологічні потреби суспільства і в якій земля та земельні відносини є складовою частиною процесу економічного розвитку території.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парлам. вид-во, 2005. 68 с.
2. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806- IV від 06.09.2005 // Офіційний вісник України. 2005. №39.
3. Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 №489-V // Офіційний вісник України. 2006. №52. - С. 5495.
4. Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 №107-VІ // Офіційний вісник України. 2008. №1. С. 974.
5. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963- IV // Офіційний вісник України. 2003. №29. C. 337.
6. Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року N 1808-IV // Офіційний вісник України. 2004. №28. С. 1567.
7. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV // Офіційний вісник України. 2004. №30. С. 1148.
8. Закон України «Про захист конституційних прав громадян на землю» від 20 січня 2005 року N 2375-IV // Офіційний вісник України. 2005. №4. С. 2078.
9. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858- IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. №36. С. 939.
10. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV. Офіційний вісник України. 2003. №28. С. 2748.
11. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 року N 979-IV // Офіційний вісник України. 2003. №30. С. 435.
12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05 1997 N280/97-ВР(із змінами) // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. С. 5684с
13. Закон України «Про оренду землі» від 02.10.2003 №1211-IV // Урядовий кур’єр. 2003. №208. С. 739.
14. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 №962- IV // Офіційний вісник України. 2003. №39. С. 2353.
15. Закон України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року № 78-IV // Офіційний вісник України. 2004. №1. С. 3762.
16. Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 (із змінами) № 2535-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. №38. С. 638.
17. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899- IV // Офіційний вісник України. 2003. №26. С. 1437.
18. Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 5 лютого 2004 року N 1457-IV // Офіційний вісник України. 2004. №28. С. 5473.
19. Закон України «Про фермерське господарство» від 3 червня 2003 року N 973-IV // Офіційний вісник України. 2003. №29. С. 1329.
20. Земельний кодекс України від 25.10.1991 №2196-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. №25. С. 2648.
21. Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2002. №34. С. 3482.
22. Декрет Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 №15-92. // Відомості Верховної Ради України. 1993. №10. С. 1247.
23. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.05.2006 №45 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» // Офіційний вісник України. 2006. №23. С. 2441.
24. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2006 №39 «Про тимчасовий порядок формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру» // Офіційний вісник України. 2006. №20. С. 2764.
25. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства» від 09.03.2004 № 67 // Офіційний вісник України. 2004. №12. С. 3784.
26. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення» від 18.05.2004 № 147 // Офіційний вісник України. 2004. №28. С. 1842.
27. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства» від 14.12.2004 № 407 // Офіційний вісник України. 2004. №52. С. 2660.
28. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» від 12.12.2003 №312 // Офіційний вісник України. 2003. №52. С. 4873.
29. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Методичних рекомендацій з розробки проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 16.03.2006 №103 // Офіційний вісник України. 2003. №55. С. 6886.
30. Наказ Держкомзему України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок здійснення органами державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель» від 29.07.93 №65 //Земельні відносини в Україні. - № 45. С. 3452.
31. Наказ Держпідприємництва України «Про затвердження Типового положення про адміністратора та порядок його взаємодії з місцевими дозвільними органами, суб‘єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності» від 05.12.2005 р. №116// Офіційний вісник України. 2006. №1. С. 1739.
32. Наказ Мінекології та природних ресурсів України «Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля» від 27.02.2002 №88 // Офіційний вісник України. 2002. №12. С. 2351.
33. Положення про Донецьку регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 20.08.2003 №100-к [Електронний ресурс] : www.cdzk.donetck.ua
34. Положення Про Макіївське міське управління земельних ресурсів, затверджене начальником обласного управління земельних ресурсів від 09.06.2003 [Електронний ресурс] : www.mmzr.donetck.ua
35. Постанова Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 №563-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. №10. C. 2947.
36. Постанова Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13.03.1992 №2201-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. №25. С. 6582.
37. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження основних напрямків державної політики України в сфері охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки від 05.03.98 №188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. №38. С. 2451.
38. Постанова Верховної Ради України Про Рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні» від 22 вересня 2005 року №2897 // Голос України. 2005. №187. С. 34.
39. Постанова Кабінету Міністрів України «Про вилучення (викуп), надання у постійне користування та в оренду земельних ділянок для суспільних та інших потреб, погодження місць розташування об'єктів та зміну цільового призначення земель» від 22 вересня 2004 р. № 1249 // Офіційний вісник України. 2004. №39. С. 3762.
40. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державне агентство земельних ресурсів» від 04.04.2007 №614 // Офіційний вісник України. 2007. №26. С. 327.
41. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів» від 31 березня 2004 р. № 427 // Офіційний вісник України. 2004. №14. С. 1436.
42. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26 травня 2004 р. № 677 // Офіційний вісник України. 2004. №21. С. 3762.
43. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності» від 01.08.2002 №1100 // Офіційний вісник України. 2002. №31. С. 1131.
44. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються для проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів» від 27 липня 2005 р. № 659 // Офіційний вісник України. 2005. №31. С. 4362.
45. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення державної інспекції з контролю за використання і охороною земель» від 25.12.2002 №1958 // Офіційний вісник. 2002. №52. С. 5463.
46. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію» від 17.11.2001 №1520 // Офіційний вісник України. 2001. №47. С. 4061.
47. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 // Вісник Верховного суду України. 2004. №6. С. 828.
48. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання Програми державної підтримки розвитку місцевого самоврядування в Україні» від 13.03.2002 №123-р [Електронний ресурс] : zakon.rada.gov.ua/.cgi-bsn/Laws/masn.cgi/
49. Указ президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2008 року «Про стан виконання Указу Президента України від 21 листопада 2005 року № 1643 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 року «Про стан додержання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» № 121/2008 від 14.02.2008 [Електронний ресурс] : zakon.rada.gov.ua
50. Указ Президента України «Про концепцію державної регіональної політики» від 25.05.2001 №341/2001 // Офіційний вісник України. 2001. №22. С. 2341.
51. Указ Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» від 19.01.1999 №32/99 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. Книга 1. К. : Урожай, 2002. С. 613615.
52. Указ Президента України «Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами» від 19.08.2002 №720/2002 // Офіційний вісник України. 2002. №34. С. 28.
53. Указ Президента України «Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні» від 30.08.2001 №749/2001 // Офіційний вісник України. 2001. №36. С. 1220.
54. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення» від 04.02.2000 №168/2000 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 620629.
55. Указ Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17.02.2003 №134/2003 // Офіційний вісник України. 2003. №8. С. 312.
56. Указ Президента України «Про концепцію державної регіональної політики» від 25.05.2001 №341/2001 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 662666.
57. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення додержання законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» від 11 листопада 2004 року N 1396/2004 // Урядовий кур’єр України. 2004. №219. С. 1019.
58. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.011.1994 №666/94 : нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 594595.
59. Указ Президента України «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005» роки від 30.05.2001 №372/2001 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 667677.
60. Указ Президента України «Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах» від 14.08.2000 №970/2000 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 655661.
61. Указ Президента України «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» від 12.07.1995 №608/95 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожай, 2002. Книга 1. С. 596597.
62. Указ Президента України «Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів» від 06.01.1996 №34/96 : Нормативне виробничо-практичне видання. Земельне законодавство України. К. : Урожа», 2002. Книга 1. С. 601.
63. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні : [монографія] / В. Авер’янов. К.: Юн Юре, 1997. 48 с.
64. Аграрное, земельное и экологическое право Украины: особенные части учебных курсов ; [уч. пособ.] / Под ред. А.. Погребного. Харьков : Наука, 2001. С.131.
65. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України ; [навч. посібн.] / Під ред. В.Тимошук. К. : Факт, 2003. 494 с.
66. Актуальні проблеми управління земельними ресурсами міст України : посібник для депутатів міських рад України. К. : ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні», 2004. 60 с.
67. Александров В.Т. Послуги системи державного управління / В.Александров, В.Гусєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. Х. : Вид-во ХарРІДУ НАДУ «Магістр». 2003. № 3. С. 208213.
68. Андрейцев В. П. Земельная реформа: Приватизация. Экология. Право [підручник] / В. П. Андрейцев. К. : УЭАН, 1997. 297 с.
69. Аратский Д.Б. Механизмы управления земельными ресурсами на региональном уровне: : автореф. дис. На здобуття наук. ступеня докт. екон. наук : спец. 08.00.05 / Д. Аратський. М., 1999. 22с.
70. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : [учебное пособие] / Г.В. Атаманчук. М. : ОАО НПО Экономика”, 2000. 302 с.
71. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : [Навчальний посібник] / П.Біленчук, В.Кравченко, М.Підмогильний. К. : Атака. 2000. 304 с.
72. Білик Ю.Д. Науково-технічні дослідження в галузі землевпорядкування та їх вплив на раціональне використання землі / Ю.Білик // Науково-виробничий журнал Землевпорядний вісник. 2002. №2. С. 3738.
73. Білик Ю.Д. Організаційно-економічні та правові аспекти вдосконалення державного управління земельними ресурсами / Ю. Білик // Землевпорядний вісник : науково-виробничий журнал. 2003. №1. С. 1618.
74. Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) : [монографія] / О. Вівчаренко. Івано-Франківськ : ІНУ, 1998. 179 с.
75. Войтенко С.П., Володін М.В. Аналіз витоків землеустрою і чинників формування сучасного землеустрою / С.П. Войтенко // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття : міжнар. конф. 20 квітня 2001 р. : тези доп. К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. С. 8792.
76. Гайдуцький П. І. Земельна реформа: особливості і завдання / П. І. Гайдуцький // Урядовий кур'єр. 1995. № 7. С. 2627.
77. Гнаткович Д.І., Гречух О.Д. Моніторинг земель у системі управління земельними ресурсами / Д.І. Гнаткович // Вісник аграрної науки. 1993. № 2. С.1214.
78. Горлачук В.В. Розвиток системи управління земельними ресурсами / В.В. Горлачук // Землевпорядкування і кадастр : вісник Львівського державного аграрного університету. 2003. № 4. С. 614.
79. Даниленко А.С. Сучасний стан земельної реформи в Україні / А.С. Даниленко, М.Ю. Гарбуз, В.В. Жмуцький та ін. К. : Урожай, додаток до журналу «Землевпорядний вісник». 2005. C. 2345.
80. Державне управління в Україні: оргаізаційно-правові засади : навч. посібник / [Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.М. Мельниченко та ін.] / за заг. ред. проф. Н.Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
81. Дигмайер Ф. В. Землемерная деятельность и кадастр Германии / Ф. Дигмайер // Российский кадастр: новое видение : междуран. науч.-техн. конф, 18 мая 2004 г. : тезисы докл. М., 2004. С. 2326.
82. Добряк Д.С. Концептуальні засади розвитку землеустрою / Д.С. Добряк // Землевпорядкування. 2001. №1. С. 2732.
83. Добряк Д.С. Стан і перспективи розвитку землеустрою в Україні / Д.С. Добряк // Землевпорядкування. 2002. №2. С. 2231.
84. Долечек В. Управлінські послуги: сутність, ознаки, види / В.Долечек // Вісник НАДУ при Президентові України. 2003. №3. С. 99106.
85. Драпіковський О.І., Іванова І.Б. Міські землі як матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування / О.І Драпіковський, І.Б. Іванова // Економічний науково-практичний журнал. 2003. №4-5. С. 5455.
86. Системи управління якістю. Основні положення та словник (ISO 9000-2001, IDT) : ДСТУ ISO 9000-2001. [Чинний від 2001-01-01]. Київ: Держстандарт України, 2001. 31 с.
87. Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001-2001, IDT) : ДСТУ ISO 9001-2001. [Чинний від 2001-01-01]. Київ: Держстандарт України, 2001. 23 с.
88. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності (ISO 9004-2001, IDT): ДСТУ ISO 9004-2001 [Чинний від 2004-01-01]. Київ: Держстандарт України, 2001. 27 с.
89. Екологічне законодавство України : збірник нормативних актів, судової та арбітражної практики / за ред. О.Погрібного, І.Каракаша. Одеса, 2001. Кн.1. С. 543546.
90. Заєць В.М. Економіко-правові аспекти оцінки нерухомості з метою її оподаткування / В.М. Заєць // Земельне право України : Український інформаційно-правовий центр. 2006. №7. С.28.
91. Заєць О. І. Правові аспекти земельної реформи в Україні : [Монографія] / О. І. Заєць. К. : ВПЦ «Київський університет», 2006. 185 с.
92. Законодавчі акти і нормативні документи / За ред. Л.Я.Новаковського. К. : Урожай,1998. С.714716.
93. Заславська Л.П. Історичний досвід земельних реформ в Україні / Л.П. Заславська // Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель : міжнар. конф., 2 жовт. 2000 р. : тези доп. К. : РВПС України НАН України. 2000. Ч.1. С.95-97.
94. Збірник документів. Земельна реформа: Законодавчі та нормативні акти. К. : СП «Студія Лева». 1996. 293 с.
95.