МОНІТОРИНГ РИНКУ ПРАЦІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

БОНДАРЕНКО Олександр Геннадійович

УДК 351.83:316.6

МОНІТОРИНГ РИНКУ ПРАЦІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
МІНЕНКО Володимир Леонідович
кандидат наук з державного управління, доцент

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................

3

РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ...............................................

11

1.1. Ринок праці: сутнісні ознаки, структура та механізми державного регулювання............................................................................................................

11

1.2. Домінанти державної політики зайнятості населення......................

27

1.3.Моніторинг ринку праці як складова системи державної діагностики попиту та пропозиції робочої сили...............................................

43

Висновки до першого розділу....................................................................

56

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ.......

58

2.1. Особливості становлення і розвитку національного ринку праці.........................................................................................................................

58

2.2. Вади та перспективи розвитку ринку праці Харківського регіону.....................................................................................................................

85

Висновки до другого розділу......................................................................

104

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ...................................

108

3.1. Методичні рекомендації щодо проведення моніторингу ринку праці на державному і регіональному рівнях......................................................

108

3.2.Організаційно-правові засади удосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення.................................................

138

Висновки до третього розділу....................................................................

155

ВИСНОВКИ.................................................................................................

158

ДОДАТКИ....................................................................................................

161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....... ....

174

ВСТУП

Актуальність теми. Україна, як відомо, проголошена правовою і соціальною державою, що насамперед пов’язано з розбудовою сучасної соціально спрямованої ринкової економіки, яка своєю інфраструктурою повністю інтегрована у світовий простір. Відтак, потребують вирішення не тільки складні економічні питання, а й практичне завдання держави щодо підвищення рівня та якості життя населення.
Становлення сучасного ринку праці є однією з ключових проблем функціонування системи життєзабезпечення людини. Саме ступінь розвитку ринку праці свідчить про якість соціально-економічних відносин і відображає досягнутий баланс інтересів між приватним і державним секторами.
Існуючі в Україні форми й методи державного регулювання зайнятості населення не повною мірою враховують кон’юнктуру ринку праці, господар­ську спеціалізацію регіонів із відповідною орієнтацією працездатних грома­дян на недержавні форми зайнятості (малий бізнес, підприємницька діяль­ність тощо), ринковий характер формування зайнятості та ін. Тому виникає необхідність проведення теоретичних розвідок щодо вдосконалення механізмів державного регулювання попиту і пропозиції робочої сили, покращення дії окремих елементів системи зайнятості населення, формування сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення, зокрема, запровадження державного моніторингу ринку праці.
Стан наукової розробки проблеми. Проблеми державного регулювання ринку праці завжди були предметом наукових досліджень провідних економічних наукових шкіл і течій. Зокрема, вони розглядались у роботах західних економістів Р. Барра, Дж. Бюкенена, Т. Веблена, Дж. Кейнса, В. Ойкена, А. Маршала, Дж. С. Мілля, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта, Дж. Стігліца, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера, А. Філіпса, М. Фрідмена та ін.
У вітчизняній економічній літературі існує декілька ключових концепцій стосовно форм і методів впливу держави на зайнятість населення. Вагомий внесок у вирішення проблем, пов’язаних із дослідженням ринку праці, зробили Д.П. Богиня, О.А. Грішнова, В.І. Герасимчук, М.М. Кім, Е.М. Лібанова, В.Л. Міненко, А.А. Никифорова, В.В. Онікієнко, В.М. Петю­х та ін. Питання формування національного ринку праці на етапі перехідної економіки порушують у своїх дисертаційних дослі­дженнях В.В. Близнюк, Т.І. Броварна, Ж.В. Гарбар, В.Г. Герасимчук, Р.П. Жадан, В.В. Юрченко та ін.
Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені дослідженню загальних проблем теорії та практики державного управління: В.Б.Авер’янова, О.Ю. Амосова, В.Г. Атаманчука, В.Д. Баку­менка, А.О. Дєгтяря, В.М. Князєва, Т.П. Козарь, В.В. Корженка, В.І. Лугового, В.К. Майбороди, В.М. Мартиненка, О.Г. Мордвінова, П.І. Надо­ліш­нього, І.Ф. Надольного, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенського, Г.С. Одінцової, В.А. Ребкала, І.В. Розпутенка, В.А. Скура­тів­ського, В.В. Тертички, В.П. Трощинського та ін.
Тривають наукові дискусії щодо специфіки формування та особливос­тей вивчення ринку праці у трансформаційних умовах, коли за орієнтир роз­витку обрано соціальні пріоритети. Водночас, формування та функціонування повноцінного ринку праці неможливе лише за умов саморегуляції за раху­нок дії ринкових механізмів. Регулювання ринку праці повинно базуватися на застосу­ванні сучасних технологій контролю та моніторингу поточного стану соціально-економічного розвитку територій. Разом з тим за наявності великої кількості ідей, думок і пропозицій невирішеним залишається пи­тання щодо формування національної моделі державного регулювання ринку праці.
З огляду на викладене, вагомого значення набуває вивчення ринку праці з точки зору методичних підходів, напрямів, заходів і технологій державного регулювання зайнятості населення, що й обґрунтувало актуальність та зумо­вило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова наукового дослідження, що проводиться кафедрою управління персоналом і економіки праці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою Вдосконалення державних механізмів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону” (державний реєстраційний номер 0105U002746 від 02.01.2005 р.), в якій автор брав безпосередню участь, що полягала в розробці теоретичних засад проведення моніторингу регіонального ринку праці.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури сучасного ринку праці України, розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів держав­ного регулювання зайнятості населення, зокрема, опрацюванні методики моніторингу ринку праці на державному і регіональному рівнях.
Для досягнення мети визначено та вирішуються такі завдання:
- з'ясувати сутнісні ознаки вітчизняного ринку праці, розкрити концептуальні положення щодо застосування механізмів державного регулювання зайнятості населення;
- визначити домінанти державної політики зайнятості населення на сучасному етапі розвитку України;
- узагальнити теоретичні підходи до діагностики попиту і пропозиції робочої сили;
- здійснити аналіз діяльності органів державної влади щодо ефективності регулювання національного ринку праці, а також факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ринку праці Харківського регіону (методом SWOT-аналізу) та побудувати матрицю стратегічних переваг;
- розробити методичні рекомендації та алгоритм моніторингу регіонального ринку праці;
- надати пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання зайнятості населення.
Предмет дослідження удосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення.
Методи дослідження. Методична основа дослідження наукові принципи, методи та засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів роботи та досягнення поставленої мети.
Для вирішення окремих теорети­чних завдань застосовуються системний аналіз, синергетичний підхід та метод наукової абстракції. Поряд з цим використано макроекономічний, системний, структурно-функціональний та інституціональний підходи задля узагальнення концептуальних засад державного регулювання зайнятості населення. Прикладні аспекти предмета дослідження ви­магають застосування низки емпіричних методів (спостереження, індукції та дедукції, вимірювання, ана­лізу та синтезу тощо). Широко використовуються специфічні ме­тоди статистико-економічного аналізу: порівняння, SWOT-аналізу, кластерного аналізу, дискримінантного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу. Комплексність методів, що використовувались, забез­печила цілісність, узгодженість і системність дослідження.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі, нормативні та ме­тодичні документи України та Міжнародної організації праці, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистична інформація Держкомстату України та Го­ловного управління статистики у Харківській області, дані Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості, Харківського обласного центру зайнятості, результати особистих спостережень тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в те­оретичному узагальненні і розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку праці в Україні. Наукову новизну складають такі основні тео­ретичні та методичні розробки:
вперше:
розроблено методичні рекомендації щодо моніто­рингу національного ринку праці з використанням алгоритму, побудованого на основі кластерного і дискримінантного аналізу (на відміну від існуючих підходів при аналізі збалансованості ринку праці пропонується враховувати такі фактори, як інвестиції в основний капітал, рівень споживання енергетичних ресурсів, чисельність економічно активного населення, ВВП на душу населення та ін.);
сформовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання попиту і пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці (запропонована методика комплексного оцінювання, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз різних адміністративно-територіальних утворень за визначений проміжок часу);
удосконалено:
сутнісні ознаки ринку праці, зокрема, пропонується розглядати ринок праці як систему соці­ально-економічних і суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією праці задля досягнення оптимального співвідношення попиту та пропозиції робочої сили, забезпечення соціального захисту і гарантій зайнятості працездатного населення (відтак, ринок регулюється не тільки системою економічних, соціальних, правових норм, включаючи механізм саморегулювання, а є фактором встановлення та дотримання балансу інтересів між праців­никами, роботодавцями, посередниками і державою);
змістовні характеристики державного регулювання ринку праці (доведено, що державне регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності попиту на робочу силу її пропозиції за обсягом і структурою, тобто має на меті досягнення їх ефективної збалансованості);
підходи до визначення домінант державної політики зайнятості населення (регулятивні заходи держави мають передбачати регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері; вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості; розподіл і перерозподіл доходів населення; формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення; забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури та ін.);
алгоритм моніторингу ринку праці, застосування якого дозволяє виявити погір­шення ситуації на деяких сегментах ринку і спрогнозувати реальну зміну базових по­казників;
дістало подальший розвиток:
принципи державного регулювання ринку праці, зокрема, пропонується враховувати при розробці державної політики зайнятості населення такі принципи, як рівність (правова, економічна, нормативна) сторін і відносин, раціональне використання трудових ресурсів та суспільного визнання унікальної цінності праці (використання людини за її фахом, кваліфікацією та з врахуванням набутого досвіду);
визначення поняття моніторинг ринку праці”, що полягає в уточненні його системності та основних економічних і суспільних функцій;
алгоритм проведення моніторингу регіонального ринку праці за допомогою SWOT-аналізу (додатково вводяться такі структурні блоки, як привабливість ринку, загрози ринку, ресурси і можливості ринку та тенденції внутрішніх змін);
теоретичні уявлення щодо зовнішніх загроз ринку праці Харківського регіону (трудова міграція, обсяги інвестицій в економіку сусідніх областей, конкуренція у сфері наукомістких технологій тощо).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні та науково обґрунтовані практичні рекомендації можуть слугувати підставою для прийняття відповідних управлінських рішень щодо вирішення проблем державного регулювання зайнятості населення.
Окремі положення дисертаційної роботи доцільно використовувати при реалізації Державної програми зайнятості населення на 20052011 рр., в економіко-аналітичній та прогнозній роботі Міністерства праці та соціальної політики України, при розробці нормативних та програмних документів регіональних органів влади, місцевого самоврядування та регіональних центрів зайнятості, а також при викладанні відповідних курсів у вищих навчальних закладах.
Пропозиції щодо вдосконалення організаційно-управлінського, економічного та правового механізмів державного регулювання ринку праці, а також методичний підхід щодо оцінки величини попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці Харківського регіону було прийнято для впровадження в діяльність Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 01-54/7168 від 06.12.2007 р.) (Додаток А) і використано при розробці навчальних модулів „Управління трудовими ресурсами”, „Управління трудовими ресурсами регіону”, а також при читанні лекцій і проведені практичних занять у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з дисциплін „Ринок праці”, „Регіональний ринок праці”, „Державне регулювання зайнятості” (акт про впровадження від 30.01.2008 р.) (Додаток Б).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним, завершеним дослідженням автора, в якій викладено науковий підхід до вирішення теоре­тико-прикладного завдання щодо застосування державного механізму моніторингу ринку праці шляхом удосконалення соціально-економічних відносин. У дисертації не використовуються ідеї чи розробки, що належать Л.Ю. Гордієнко, у співавторстві з якою опубліковані окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на п’яти міжнародних науково-практичних конференціях: Сучасні економічні проблеми розвитку промислових підприємств” (м. Харків, 2006 р.), Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 р.), Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, 2006 р.), Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях (6 статей у наукових виданнях, у тому числі 4 у фахових виданнях з державного управління) загальним обся­гом 3,5 друк. арк., з яких особисто авторові належить 2,8 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг ди­сертації складає 188 стор. тексту, включає 16 таблиць (на 24 стор.), 22 рисунки (на 22 стор.) і 5 додатків (на 13 стор.). Список використаних джерел налічує 184 найменування (в т.ч. 12 іноземною мовою).

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено та вирішено нове науково-практичне завдання щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку праці шляхом запровадження його комплексного моніторингу на державному та регіональному рівнях.
За результатами дослідження можна сформулювати такі положення та висновки:
1. Ринок праці як система соціально-економічних відносин і об’єкт державного управління перш за все залежить від ступеня розвинутості ринкового простору. Адекватні рішення щодо взаємодії покупців і продавців праці можна досягти завдяки збалансованості системи відносин між працівниками, підприємствами і державою. Також необхідно запровадити меха­нізм державного регулювання зайнятості населення, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найма­ними працівниками (такий підхід знайшов відображення в розробленій автором моделі оцінки трудових ресурсів країни залежно від рівня управління).
2. Сучасне ринкове суспільство вимагає задіяння моніторингу ринку праці як спеціально організованої комплексної системи вивчення соціально-економічної ситуації щодо попиту та пропозиції робочої сили, спостереження за нею, аналізу основних груп факторів, які впливають на процеси, що відбуваються на ньому, та надання можливості державного регулювання таких головних параметрів: рівень зайнятості та безробіття, наявність робочих місць, тенденції розвитку ринку праці, стабілізація та запобігання загострення ситуації. Виконання комплексу завдань, що постають перед моніторингом ринку праці, дозволить швидко та оперативно реагувати на зміни у співвідношенні попиту та пропозиції в сфері зайнятості, прогнозувати виникнення критичних ситуацій, планувати і здійснювати активну політику на ринку праці, за необхідністю вносити ті або інші корективи.
3. Використання сучасного інструментарію моніторингу ринку праці в державі та в окремому регіоні (Харківська обл.) дозволяє з’ясувати регіональні особливості, визначити можливості та обмеження стосовно використання наявних конкурен­тних переваг щодо трудових ресурсів. Це дає змогу встановити стосовно досліджуваних сегментів ринку праці наявність стійкої організаційної структури та диференціації якіс­них і кількісних характеристик трудових ресурсів для здійснення заходів із підтримки рівноваги між попитом на робочу силу та її пропозицією, сформувати резерв трудових ресурсів з метою забезпечення нормального процесу суспільного відтворення.
4. Застосування методу SWOT-аналізу, на відміну від інших методів стратегічного аналізу, уможливлює не тільки моніторинг ринку праці, а й дозволяє визначати конкретні перспективи розвитку ринку в цілому та окремих його сегментів. Зокрема, дослідження сильних та слабких сторін елементів ринку праці Харківського регіону та побудова матриці профілю стратегічних переваг окремих його параметрів, дозволяє конкретизувати здатності стосовно ширшого використання Поля Сили і Можливос­тей та нейтралізації чи пом’якшення дії Поля Слабкості і Загроз у таких сферах: трудова міграція, демографічна ситуація, обсяг інвестицій в економіку регіону та конкуренція на місцевому ринку інших регіонів-лідерів у вищій освіті, науці, залученні іноземного капіталу, міжнародній співпраці та отриманні до­норських коштів.
5. Упровадження технології моніто­рингу ринку праці, в основу якої покладено оцінку можливостей досягнення оптимального співвід­ношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку. Такий підхід сприяє науково обґрунтованому визначенню основних напрямків державної політики зайнятості населення, дозволяє скоординувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних із розробленням та реалізацією регуляторних заходів, а також є інструментом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та регіональних органів державної влади (завдяки здійсненню моніторингу найбільш впливо­вих зовнішніх і внутрішніх факторів та оцінки можливостей інноваційного розвитку національного й регі­онального сегментів ринку праці).
6. Інформаційне забезпечення ринку праці в сукупності з удосконаленням організаційної структури управління, дозволяє розро­бити прогноз балансу ринку праці, передбачити зміни ситуації на деяких сегментах ринку і спрогнозувати реальну зміну по­казників шляхом введення в дію заходів забезпечення рівноваги на ньому.
7. Комплексна модель оцінки величини попиту та пропозиції робочої сили за допомогою інтегральних показників, що запропонована в дисертації, дозволяє державним органам проводити комплексне оцінювання величини попиту та пропозиції робочої сили, виконувати порівняльний статистичний аналіз різних економічних об’єктів за визначений термін, а також проводити постійний моніторинг та контроль виконання управлінсь­ких рішень.
8. Практичні рекомендації, що запропоновані в дисертаційній роботі, стосуються вдосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення та спрямовані на підвищення ефективності кадрової політики, правового, економічного, соціального та інформаційного забезпечення гнучкості ринку праці з акцентуванням на питаннях забезпечення вдосконалення та розширення системи профорієнтації населення, підготовки та перепідготовки робочих кадрів відповідно до потреб галузей національної еко­номіки, підвищення ролі інформаційно-аналітичної бази як основи державного регулювання ринку праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Закон України від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” // Відомості Верховної Ради. 2000. № 22. Ст. 171.

2.

Закон України від 21.03.1991 р. №875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні” // Відомості Верховної Ради. 1991. № 21. Ст. 252.

3.

Закон України від 01.03.1991 р. №803-XII "Про зайнятість населення" // Відомості Верховної Ради. 1991. № 14. Ст. 170.

4.

Закон України від 24.03.1995 р. №108/95 „Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради. 1995. № 17. Ст. 121.

5.

Закон України від 20.12.2005 р. №3248-ІV „Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” // Відомості Верховної Ради. 2006. № 14. Ст. 119.

6.

Закон України від 08.09.2005 р. №2850-ІV „Про стимулювання розвитку регіонів” // Відомості Верховної Ради. 2005. № 51. Ст. 548.

7.

Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради. 2003. № 49-51. Ст. 376.

8.

Закон України від 05.02.1993 №23/93-1 „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” // Відомості Верховної Ради. 1993. № 16. Ст. 167.

9.

Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-III // Відомості Верховної Ради. 2000. № 48. Ст. 409.

10.

Закон України „Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. № 1282-XII // Відомості Верховної Ради. 1991. № 42. Ст. 551.

11.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції демографічного розвитку на 2005-2015 роки” від 8 жовтня 2004 р. № 724-р // Відомості Верховної Ради. 2004. № 22. Ст. 26.

12.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2006 р. № 32 "Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року" // Відомості Верховної Ради. 2006. № 16. Ст. 344.

13.

Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) Шляхом Європейської інтеграції” Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. 416 с.

14.

Указ Президента України від 11 липня 2005 року N 1073/2005 "Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні" // Відомості Верховної Ради. 2005. № 21. Ст. 534.

15.

Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.Б. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. М.: Наука, 1986. 280 с.

16.

Амосов О.Ю. Суперечності в реалізації політики зайнятості населення та проблеми інтеграції України у міжнародне співтовариство // Актуальні проблеми державного управління: Наук. збірн. Х.: УАДУ ХФ, 2001. №1 (9). 188 с.

17.

Арон Е.И., Калити Г.И. Микроэлементное нормирование и проектирование труда. Киев: Техника, 1983. 169 с.

18.

Баланда А.Л. Неформальна зайнятість як новітній фактор розвитку національного ринку праці України. К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 1999. 58с.

19.

Бараник З.П. Статистика ринку праці К.: Знання Прес, 2005.167с.

20.

Белобрагин В.Я. Современные проблемы теории управления эффективностью производства и качеством продукции в условиях становления рынка. М.: Изд-во стандартов, 1994. 188 с.

21.

Белошапка В.А. Стратегическое управление и международная практика: Учебник / В.А. Белошапка, Г.В, Загорий; Под ред. В.А. Белошапки. К.: Абсолют-В, 1998. 352с.

22.

Богданова Т.И. Субъективный фактор в обеспечении эффективной занятости населения // Сучасні інформаційні системи та методи управління підприємствами: Додаток до Вісника соціально-економічних досліджень”. Вип.1 Одеса: Ока, 1997. С.7-12.

23.

Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного ринку праці: інституційний аспект.// Україна: аспекти праці. 2005. №1. С.3-8.

24.

Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. К.: Знання Прес, 2002. 313 с.

25.

Бондаренко О.Г. Удосконалення механізму оцінки напруженості на регіональному ринку праці за допомогою використання SWOT-аналізу // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Вип. №4. З.: Вид-во Запорізького гуманітарного університету "ЗІДМУ", 2006. С.26-31.

26.

Бондаренко О.Г. Розробка концептуальної моделі моніторингу ринку праці в умовах соціально-економічних перетворень // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. Вип. 3 (15). Х.: ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. С. 167-177.

27.

Бондаренко О.Г. Організаційно-управлінські, правові та економічні важелі механізму державного регулювання ринку праці // Державне будівництво [електронне наукове фахове видання Харківського регіонального інституту НАДУ при Президентові України], 2007. №1. Ч2 // http//www.nbuv.gov.ua.

28.

Бондаренко О.Г. Розробка моделі визначення попиту на робочу силу на регіональному ринку праці // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Вип. №2. З.: Вид-во Запорізького гуманітарного університету "ЗІДМУ", 2007. С.20-24.

29.

Бондаренко О.Г. Моніторинг ринку праці в умовах трансформації економічної системи України: функції, принципи, завдання та складові// Матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу 2004”. Том 13. Управління трудовими ресурсами. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 14-17.

30.

Бондаренко О.Г. Моніторинг як механізм дослідження ринку праці // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. С. 213.

31.

Бондаренко О.Г. Моделювання попиту на робочу силу на регіональному ринку праці // Інноваційні технології та механізми державного управління на регіональному ринку праці: Матеріали наук.-практ. конф., 28 листопада 2006 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. С.95-105.

32.

Бондаренко О.Г. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки// Управління розвитком. Випуск №2: Збірник наукових статей: Х.: Вид-во ХДЕУ, 2003. С. 134-135.

33.

Брагинский С.В. Монетаризм как экономическая доктрина //Деньги и кредит. 1992. №2. С. 34-39.

34.

Бойченко О.В. Заборгованості із заробітної плати в Україні мікроеконометричний аналіз// Наук. запис. Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія», Сер.: Екон. науки. 2004. №30. С.85-90.

35.

Бугуцкий А., Бугуцкий Ю. Проблемы стоимости рабочей силы в отраслях экономики Украины // Экономика Украины. 1999. №3 С.50-58.

36.

Буланов В. С. Рабочая сила в условиях реформирующихся отношений. М.: РАУ, 1994. 207с.

37.

Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини. К.: Центр навч. Літ., 2004. 440 с.

38.

Бушмарин И. Формирование трудовых ресурсов: опыт Запада и Россия// Мировая экон. и междунар. отношения. 2005. №2. С.48-52.

39.

Веденяпин Г.В. Общая методика экспериментального исследования и обработки опытных данных. М.: Колос 1973. 194 с.

40.

Гармідер Л.Д. Аналіз ринку праці: регіональний аспект// Економіка: проблеми теорії та практики. 2004. №195, Т. ІІ. С.434-440.

41.

Гавкалова Н.Л., Маркова Н.С. Моніторинг соціально-трудових відносин// Управління розвитком: Зб. наук. робіт. 2005.- №1. С.16-19.

42.

Гаджиев А. Г. Издержки воспроизводства рабочей силы // Общ. и экономика. 1995. №9 С.130-141.

43.

Гармідер Л.Д. Методика кількісного визначення узагальненого рівня розвитку регіонального ринку праці // Економічний вісник Донбасу. 2005. №1(2). С.7-10.

44.

Геєць В. Ринкова трансформація в 1991 2000 роках: здобутки, труднощі, уроки // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку: Мат. наук. конф. К.: НТУУ КІІІ, 2001. 340 с.

45.

Гнибиденко И. Трансформация занятости сельского населения в условиях аграрных преобразований// Экономика Украины. 2007. №4. С.21-28.

46.

Гринева В.Н., Гольдфарб А.Г. Механизм формирования трудового потенциала промышленного предприятия// Економіка розвитку. 2005. №1.- С.73-77.

47.

Гольдан М. И. Актуальные проблемы развития трудового потенциала общества // Вопросы философии. 1982. №7 С.61-67.

48.

Гордієнко Л.Ю., Бондаренко О.Г. Виявлення особливостей ринку праці в умовах трансформації економічної системи // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 186: В 4 т. Том ІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. С. 377-386.

49.

Гордієнко Л.Ю., Бондаренко О.Г. Проблеми моніторингу ринку праці в умовах державно-управлінських перетворень // Теорія та практика державного управління: Вип. 9: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІV Між нар. наук. конгресу, 26 лютого 2004 р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. С. 3-4.

50.

Грачев М. Управление трудом (теория и практика капиталистического хозяйствования). М. 1991. 186с.

51.

Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України // Україна: аспекти праці. 2005. №2. С.13-17.

52.

Держ. електрон. інформац. бюл. 2007 р. Державний комітет статистики України Режим доступу: hhtp://www.ukrstat.gov.ua/

53.

Дєгтяр А.О., Карамишев Д.В. Підвищення ефективності державно-управлінських рішень щодо розв’язання демографічних проблем в Україні // Збірн. наук. праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. № 2 (29): У 2 ч. Ч. 2. С. 16-24.

54.

Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки К.: Знання, 2004. 213 с.

55.

Длин А.М. Факторный анализ в производстве. М.: «Статистика», 1985 328с.

56.

Дмитренко Г. А. Шарапатова Е.А., Максименко Т.М. Мотивация и оценка персонала. К.: МАУП, 2002. 248 с.

57.

Долишний М.И., Беленький П.Е., Цапенко Б.В. Социально-экономические проблемы качества продукции и труда. К.: Наукова думка.- 1997. 188с.

58.

Дрогунцов С.І. Маргіналізація населення як наслідок системної соціально-економічної кризи в Україні // Зайнятість та ринок праці. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2001. №14. С. 3-12.

59.

Дорогунцов С. І. Структурні зрушення у сфері зайнятості // Україна: аспекти праці. 1997. №1. С.15-18.

60.

Драгунова Т. Роль трансформації міграційного процесу у відтворенні людського потенціалу: теорія і практика // Україна: аспекти праці. 2005. №7. С.31-37.

61.

Дубовиков Б.А. Основы научной организации управления качеством. М.: Економика, 1966. 176с.

62.

Дубровений Ю.Н., Мельнов М.А., Цетлин Б.В. Научная организация труда. М., 1974. 184 с.

63.

Дядкова Н. Про заходи щодо підвищення результативності роботи міністерства праці та соціальної політики // Україна: аспекти праці. 2005. № 2.

64.

Единый Европейский рынок и новые тенденции в управлении качеством: Роль и задачи международных и европейских организаций ИСО, МЭК, ИЛАК, ЕСИС, ЕОК, ЕФУК. (Аналитический обзор). М.: Изд-во ВНИИС, 1995. 245 с.

65.

Економічне зростання в України: питання і ризики / Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень. 2001. №100. 116 с.

66.

Жовнір Н.М. Культура праці в системі регіональних факторів інвестування інтелектуального капіталу // Економіка: пробл. теорії та практики. 2004. №191, Т. ІІІ. С.670-674.

67.

Жовнір Н.М. Управління мотивацією праці в структурі організаційної культури регіону// Економіка: пробл. теорії та практики. 2004. №192, Т. ІІІ. С.931-935.

68.

Жуков В. И. Что такое ИРЧП? К вопросу о «человеческом потенциале»// Социс. 1996. №4 С.101-110.

69.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення: у цифрах і фактах К.: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, 2004. 45 с.

70.

Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Минск, 1997. 458 с.

71.

Іванова О.Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти. К.: Академія, 2003. 107с.

72.

Історія економічних учень.: Підручник під ред. А. Я. Корнійчук, Н .О. Татаренко, А.К. Поручнік. К.: КНЕУ, 1999. 564 с.

73.

Игошин М.М. Украинский рынок труда и система занятости населения// Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины. Алушта, 2004. С.91-92.

74.

Ильяшенко С. Н. Экономические аспекты поиска целевых рынков: сегментация, оценка рисков, экономический инструментарий. Сумы: ВВП Мрія 1” ЛТД, 1997. 156 с.

75.

Исикава Каору. Японские методы управления качеством. М., 1988. 138с.

76.

Калина А. В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование. К., 1997.

77.

Капица В.Ф. Культура труда как производительное творчество человека. К., 1989. 164с.

78.

Катречко М.О. Мотиваційні аспекти стимулювання праці в Україні в сучасних умовах// Економіка: пробл. теорії та практики. 2004. №194, Т. ІІІ. С.694-704.

79.

Качалов В.А. 41-й конгресс ЕОК: Зарубежный опыт развития методов менеджмента качества // Стандарты и качество. 1997. №10 11.

80.

Квартальні передбачення (дослідження економіки України). К.: Центр перспективних досліджень, січень 1999, 120 с.

81.

Кім М.М., Краснопьорова С.В. Удосконалення структури механізму управління зайнятістю // Актуальні проблеми державного управління: Наук. збірн. Х.: УАДУ ХФ, 2000. №3 (8). С. 132-136

82.

Кинько Е.Н. Институт социального партнерства как фактор формирования новых социально-трудовых отношений в условиях рыночной трансформации экономики // Економіка: пробл. теорії та практики. 2004. №191, Т. ІІІ. С.641-648.

83.

Клиновий Д. Проблеми збалансованого розвитку трудоресурного потенціалу регіональної економіки: ретроспективний погляд і проблеми сьогодення // Зайнятість та ринок праці. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. 2001. №14. С. 35-45.

84.

Колосова Р. П. Трудовой потенциал промышленности. М.: Изд-во МГУ, 1987. 161 с.

85.

Колосова Р. П., Моисеенко В.М. Учет и планирование трудовых ресурсов и рабочих мест в условиях рыночных отношений // Вестник Московского ун-та. 1992. №5 С.54-63.

86.

Колот А.М. Нормування праці і його роль у функціонуванні економіки ринкового типу // Україна: аспекти праці. 1998. № 1. С. 18-20.

87.

Комлев Е.Н. Научные основы управления и организации труда. М.: 1997. 335 с.

88.

Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий М.: Прогресс, 1987. 384 с.