ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Іванов Євген Геннадійович

УДК 351.817

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Дзюндзюк Вячеслав Борисович,
доктор наук з державного управління, доцент

Харків 2008

ЗМІСТ

ВСТУП... 3
РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ... 9
1.1.Сучасне інформаційне суспільство: поняття й особливості 9
1.2.Реалізація інформаційної функції держави в інформаційному суспільстві 26
1.3.Державне регулювання сфери телекомунікацій. 42
Висновки до першого розділу. 56
РОЗДІЛ2.РОЗВИТОК ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І УКРАЇНСЬКА СПЕЦИФІКА... 58
2.1.Умови функціонування телекомунікаційної сфери в Україні 58
2.2.Моделі телекомунікаційного розвитку розвинених країн світу та можливості їх використання в Україні 74
2.3.Інформаційні технології в діяльності територіальних органів влади 96
Висновки до другого розділу. 106
РОЗДІЛ3.ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ. 108
3.1.Стратегічні напрями розвитку державного регулювання телекомунікацій в Україні 108
3.2.«Електронний уряд» як складова механізму державного регулювання у сфері телекомунікацій. 126
3.3.Удосконалення механізму забезпечення доступу громадян до універсальних послуг. 140
Висновки до третього розділу. 157
ВИСНОВКИ... 160
ДОДАТКИ... 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 168

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічні трансформації та техніко-технологічні зміни другої половини XX ст. стали об’єктивною передумовою для становлення і розвитку інформаційного суспільства, де знання та інформація набувають значення вирішальних чинників соціального поступу, а телекомунікаційні технології спричиняють суттєвий вплив на підвищення рівня і якості життя громадян. Характерною рисою такого суспільства стають глобальні зміни в усіх сферах громадського життя. У кінцевій вартості продукту зростає питома вага нематеріальних (насамперед, інформаційних) ресурсів, глобалізуються ринки основних ресурсів, посилюється вплив інформації та телекомунікаційних технологій на підвищення добробуту населення. У ключовому для соціальної держави понятті «рівність можливостей» акцент переноситься, в першу чергу, на інформаційну рівність (за умови розв’язання проблеми забезпечення базових життєвих потреб людини).
У результаті швидкого розвитку сфери інформаційного обміну, світового ринку праці, капіталу й виробництва видозмінюються засоби забезпечення державного суверенітету, роль держав як суб’єктів міжнародної політики, динаміка суспільних процесів, що розширює можливості кожної людини, підприємства, країни і водночас підвищує ризики, пов’язані з маніпулюванням інформацією, у т.ч. з виникненням глобальних конфліктів. Відтак, одним з основних завдань державного управління стає визначення та послідовна реалізація стратегічних напрямків діяльності в телекомунікаційній сфері, забезпеченні вільного доступу населення до сучасних телекомунікаційних послуг.
Стан наукової розробки проблеми. Загальні питання, що стосуються генезису інформаційного суспільства, аналізуються у працях Р. Абдєєва, С.Алстрома, Р.Барнета, Д.Белла, К.Боулдинга, Т.Вороніної, У.Дайзарда, Р.Дарендорфа, Ж.Еллюля, А.Етционі, В.Іноземцева, Г.Кана, І.Курносова, О.Лактіонова, Дж.Ліхтхайма, А.Ракітова, Р.Сейденберга, Т.Стоуньєра, О.Тоффлера, А.Турена та ін.
Проблеми комунікації на основі суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин в державному управлінні досліджують окремі українські науковці: В.Бакуменко, В.Дзюндзюк, Н. Корабльова, В. Корженко, Ю.Куц, В. Мамонова, В.Мартиненко, О.Машков, Н.Мельтюхова, Н.Нижник, Г.Одінцова, Л. Савенко, Т. Хомуленко, С.Серьогін, В.Цвєтков, О. Чаплигін, Ю.Шаров та ін. Серед зарубіжних авторів слід виділити Д.Голдмана, Дж.Кларка, П.Девіса, В.Кі, Д.Розенблюма та ін.
Питання державного регулювання телекомунікацій та їх використання в діяльності органів влади розглядаються у працях таких фахівців, як А.Голобуцький, Г.Головко, С. Зуєв, Н.Корніловська, Ю.Машкаров, О.Мельник, О.Мостовенко, О.Орлов, В.Стеклов, В.Тронь, О.Шевчук та ін.
Проте, зазначені та інші наукові праці здебільшого присвячені або суто теоретичним і методологічним проблемам, що стосуються розвитку інформаційного суспільства, або загальним питанням державно-управлінських відносин, нормативно-правовому регулюванню телекомунікацій з боку держави чи виключно технічним аспектам впровадження телекомунікаційних технологій. У той же час залишається недостатньо розробленою проблема власне державного регулювання телекомунікаційної сфери в умовах становлення інформаційного суспільства з урахуванням необхідності переходу до сучасних принципів державного управління, що й актуалізує тему дослідження, визначає його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із НДР «Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади» (державний реєстраційний номер 0105U002743), що виконувалась кафедрою державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління у межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування». Здобувачем обґрунтовано напрямки удосконалення механізму державного регулювання телекомунікаційної сфери на етапі становлення інформаційного суспільства.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних заходів щодо вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку телекомунікаційної сфери в Україні в сучасних умовах. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- з’ясувати зміст інформаційної функції держави в умовах становлення інформаційного суспільства;
- визначити специфічні особливості механізмів державного регулювання телекомунікаційної сфери;
- розкрити сучасний стан телекомунікаційної сфери в Україні;
- узагальнити зарубіжний досвід запровадження моделей телекомунікаційного розвитку та визначити реальні можливості його використання в Україні;
- оцінити ступінь володіння працівників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями та їх використання у практичній діяльності;
- обґрунтувати перспективні напрями удосконалення механізмів державного регулювання розвитку телекомунікаційної сфери в Україні та розробити практичні заходи з їх реалізації.
Об’єктом дослідження є процес реалізації державної інформаційної політики.
Предмет дослідження сучасні засоби удосконалення механізмів державного регулювання телекомунікаційної сфери в Україні.
Методи дослідження. Цілісність дослідження забезпечують системний і комплексний підходи. Для теоретичного осмислення різних аспектів проблеми застосовуються аналіз і синтез (можливості адаптації західних зразків до процесів, що відбуваються в сучасній Україні, аналіз умов функціонування телекомунікаційної сфери), моделювання (з’ясування особливостей моделей державного регулювання інформаційної сфери суспільства), абстрагування та узагальнення (визначення шляхів удосконалення механізмів державного регулювання телекомунікаційної сфери, порівняння сучасних моделей телекомунікаційного розвитку), соціологічного опитування (з’ясування питань інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності працівників органів влади).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень щодо вдосконалення механізмів державного регулювання телекомунікаційної сфери, виходячи із особливостей становлення інформаційного суспільства в Україні, та опрацювання відповідних практичних заходів. Новизна наукових результатів конкретизується у таких положеннях:
уперше:
розроблено механізм державного регулювання телекомунікаційної сфери, що базується на принципі універсального доступу до інформаційних ресурсів та включає такі складові, як створення нормативно-правових та організаційних передумов для розвитку і вдосконалення телекомунікаційної сфери, формування пакету універсальних телекомунікаційних послуг, гарантування доступу населення до них, контролювання користувачами інформації доступу до послуг галузі з метою максимального забезпечення якісних гарантій з боку їх виробників;
удосконалено:
підходи до визначення напрямів державного регулювання інформаційної сфери шляхом виокремлення його прямої форми і форми контролю за розповсюдженням інформації та законодавчим впливом на цілі створення і споживання інформації;
модель «електронного уряду», у якій до онлайнових стосунків «держава-громадяни», «держава-бізнес», «держава-службовці», «держава-держава» додано взаємодію у системі «громадянигромадяни», що полягає у формуванні за участі держави простору розгортання для віртуальних структур;
дістало подальший розвиток:
визначення змісту інформаційної функції держави, яка в умовах становлення інформаційного суспільства має подвійну спрямованість зовнішню і внутрішню;
характеристика умов функціонування телекомунікаційної сфери в сучасній Україні;
інформаційно-комунікаційне забезпечення діяльності працівників органів влади на територіальному рівні;
процедура впровадження в діяльність органів влади положень концепції «електронного уряду».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні перспективних напрямів удосконалення механізмів державного регулювання телекомунікаційної сфери в Україні з урахуванням її сучасного стану та конкретних заходів з їхньої реалізації. Основні положення та висновки дисертації запропоновано для використання органами влади при реформуванні телекомунікаційної сфери в Україні, а результати дослідження адаптовано для підготовки підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів, лекцій та практичних занять з державної інформаційної політики у вищих навчальних закладах відповідного спрямування.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено Дергачівською міською радою Харківської області (довідка №357 від 28.12.2006р.) при розробленні програми розвитку інформаційного середовища в місті (дод. А), Дергачівським районним центром зайнятості (довідка №19/01 від 03.01.2007р.) при створенні електронного пошукового контенту для спрощення та прискорення процедури визначення відповідності користувача кваліфікаційним вимогам існуючих вакансій (дод.Б) та Центром електрозв’язку №11 Харківської філії ВАТ «Укртелеком» (довідка №17 від 04.01.2007 р.) при територіальному розподілі та визначенні меж необхідності розширення нетрадиційних видів послуг (дод. В).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі сформульовані в ній висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертації обговорювались на V та VІ міжнародних конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, лютий 2005р.; м.Харків, лютий2006р.), на регіональних науково-практичних конференціях «Адміністративне реформування територіальних органів влади» (м.Харків, вересень 2004 р.), «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження» (м.Одеса, жовтень, 2006р.), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м.Харків, листопад 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у 5 наукових працях, опублікованих у виданнях, що включені до переліку ВАК України як фахові з державного управління, загальним обсягом 2,5 авт. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Удосконалення регулятивного впливу держави, поглиблення процесів інформатизації та формування інформаційного суспільства в сучасних умовах виступають важливими факторами соціально-економічного розвитку України, що дозволяє зробити такі загальні висновки:
1. Інформаційне суспільство являє собою особливу стадію розвитку цивілізації, характерною рисою якої є глобальний характер суспільних змін: у кінцевій вартості споживаного продукту зростає частка нематеріальних ресурсів, глобалізуються ринки основних ресурсів, стрімко зростає вплив інформації й інформаційно-комунікаційних технологій на добробут людей, у ключовому для соціальної держави понятті «рівності можливостей» акцент переноситься на інформаційну рівність. Тому інформаційні функції держави (внутрішня і зовнішня ), що реалізуються у системі відносин «держава суспільство» і в межах системи «державне управління», полягають у послідовному впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій, забезпеченні доступу населення до телекомунікаційних послуг.
2. Удосконалення функціонування телекомунікацій знаходиться на шляху впровадження механізмів державного регулювання, за допомогою яких розв’язуються такі завдання, як створення політичних, організаційних, юридичних, економічних та ідеологічних передумов розвитку галузі; формування пакету універсальних послуг та гарантування доступу населення до них; контроль за наданням ринкових послуг з метою запобігання зловживанням і порушенням правил поведінки суб’єктами їх виробництва.
3. Державні структури, на які покладено функції розробки і впровадження державної політики у сфері телекомунікацій (Міністерство транспорту і зв’язку України, Національна комісія регулювання зв’язку та ін.), зобов’язані своєчасно формувати і корегувати стратегію прискореного розвитку телекомунікаційної сфери, яка б передбачала наступні кроки: приведення чинного законодавства, що регулює взаємовідносини у сфері телекомунікацій, у відповідність з потребами інформатизації суспільства; врегулювання конкурентних відносин у телекомунікаційному просторі; заміну застарілого телекомунікаційного обладнання новітнім; підвищення якості інформаційних і телекомунікаційних послуг для населення; ефективне використання сучасних інформаційних технологій у діяльності органів влади.
4. З огляду на недостатній рівень професійної підготовки працівників органів виконавчої влади у питаннях використання досягнень комп’ютеризації постає нагальне завдання удосконалення їх професійної перепідготовки, зокрема, щодо опанування навичками оперування і захисту комп’ютерної інформації, використання мережі Інтернет, сучасної організаційної техніки та її програмного забезпечення.
5. Узагальнення світових тенденцій регулювання телекомунікаційної сфери дозволило виокремити чинники її прискореного розвитку: наявність виваженої державної стратегії розвитку галузі; домінування принципу відкритості мереж для всіх операторів ринку і державне сприяння розвитку приватного сектора у цій сфері, розвиток конкуренції між надавачами послуг у різних сегментах телекомунікаційного простору; правова регламентація діяльності монополістів; забезпечення стабільності, прозорості і прогнозованості тарифів на послуги, що надаються, а також збільшення питомої ваги універсальних послуг високої якості.
6. Прискорення інтеграції України до ЄС потребує запровадження в національну систему телекомунікацій сучасних стандартів та рекомендацій, визначених Міжнародним союзом електрозв’язку, Міжнародною організацією стандартизації, Міжнародною електротехнічною комісією і Всесвітнім поштовим союзом відповідно до Галузевої програми розвитку стосунків між Україною та Європейським Союзом.
7. Сучасні умови диктують необхідність радикального оновлення інформаційно-аналітичних систем органів державного управління і органів місцевого самоврядування, які мають задовольняти потреби населення відповідних територій в інформації, вибудовувати ефективні комунікативні відносини, забезпечувати функціонування «електронного уряду», оперативність збору інформації, створення необхідних інформаційних ресурсів для підвищення ефективності управлінських рішень.
8. Створення системи «електронного уряду вимагає закріплення за державними органами певних інформаційних ресурсів, розробки регламенту взаємодії суб’єктів і об’єктів управління, упровадження математичних методів обробки й аналізу економічної і соціальної інформації.

Таким чином, подальший розвиток галузі має відбуватися на основі комплексного підходу, коли держава, виходячи з масштабності та багатогранності існуючих проблем, шляхом посилення управлінського впливу повинна забезпечувати упровадження стандартів інформаційного суспільства в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации /АбдеевР.Ф. М.: Знание, 1994. 287 с.
2. АндреєваТ.Б. Особливості сучасної приватизації /АндреєваТ.Б. //Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. №1. 2001. С.5559.
3. Батлук В.А. Охорона праці в галузі телекомунікацій: навч. посіб. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г., Уваров Р.В. /Національний ун-т "Львівська політехніка"; Державний ун-т інформаційно-комунікаційних технологій. Л.: Афіша, 2003. 320 с.
4. БачилоИ.Л. Функции органов управления /БачилоИ.Л. М.: Юридическая литература, 1996. 341 с.
5. БебикВ.М. Засоби масової інформації посткомуністичної України /БебикВ.М., СидоренкоО.І. /Міжрегіональна академія управління персоналом; Дослідницький центр історії української преси. К., 1996. 124с.
6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. /Белл Д. М.: Наука, 1999. 221 с.
7. БерезінськаН. Децентралізація: поняття, види та доцільність її реалізації /БерезінськаН. // Вісник УАДУ. 1999. № 1. С. 117 125.
8. Беркман Л.Н. Методи і засоби підвищення показників якості систем управління телекомунікаційними мережами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техн. наук спец. 05.12.02 /Л.Н.Беркман. О., 2001. 37 с.
9. Білинський Й.Й. Основи телекомунікацій: навч. посіб. для студ. і магістрантів техн. спец. /Білинський Й.Й. /Вінницький держ. технічний ун-т. Вінниця: ВДТУ, 1999. 110 с.
10.БрамінськийС.Г. Конкурентна корпоративно-державна економіка. Політична економія: дискусійні проблеми та шляхи оновлення/БрамінськийС.Г., ПевзнерА.Я. М., 1991. 387 с.
11.БраунК. «Третий сектор» и проблемы общественной самоорганизации в современной России» /Браун К., Кени С., Резниченко Л. // Общество и экономика. 1998. № 10 11. С. 151 164.
12.Василик О. Державні фінанси України /Василик О. К.: 3нання, 1997. 387с.
13.ВасильеваЕ.Н. Гражданская правоспособность государства /Васильева Е.Н. // Субъекты гражданского права: сб. науч. тр. / ИГПАН. М., 2000. С. 4569.
14.Веймер Д. Аналіз політики. Концепції і практика /Веймер Д., Вайнінг Е. К.: Основи, 1998. 620 с.
15.Внедрение концепции «электронного правительства». Стратегия по автоматизации государственных служб. Режим доступу: http://www.microsoft.com/ rus/ government/ whitepapers/ eGov_Strategy.asp.
16.Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, проблемы /Воронина Т.П. М.: Издательский отдел ЦАГИ, 1998. 442 с.
17.Всесвітня декларація місцевого самоврядування// Місцеве самоврядування. 1996. № 1. С.3 15.
18.Гальчинский А. Дееспособность государства /Гальчинский А. // Зеркало недели. 2000. 25 марта. С. 3.
19.Гальчинський А. Обраним шляхом /Гальчинський А. К.: Либідь, 1999. 64 с.
20.Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє /Гальчинський А. К.: Основи, 1999. 220 с.
21.Голобуцький А. Електронний уряд /Голобуцький А., Шевчук О. К.: Основи, 2002. 346 с.
22.Головко Г.Г. Формування тарифної політики на нові види послуг в галузі телекомунікацій на сучасному етапі технологічної конвергенції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.02 /Г.Г.Головко. К., 2005. 23 с.
23.Гоне Ж. Освіта і засоби масової інформації /Гоне Ж.: [пер. з франц. Марина Марченко]. К.: К.І.С., 2002. 100 с.
24.Горенко Т.І. Складові організаційно-економічного механізму корпоратизації сучасних операторів телекомунікацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 /Т.І.Горенко. О., 2005. 19 с.
25.Городенко Л.М. Засоби масової інформації у контексті громадської думки: формування, функціонування, жанрові прийоми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.08 /Л.М.Городенко. К., 2003. 19с.
26.Григоренко И. Концепция развития телекоммуникаций Украины до 2010 г. предусматривает инвестиции в 5,65 млрд грн в модернизацию и расширение сетей фиксированной связи /Григоренко И. // Зеркало недели. 2006. №22. С.3.
27.Громов Г.Р. Очерки информационной технологии /Громов Г.Р. М.: ИнфоАрт, 2001. 383 с.
28.Дайзард У. Наступление информационного века /Дайзард У. М.: Прогресс, 1998. 476 с.
29.Державне управління в Україні: централізація і децентралізація/ [відп. ред. Н.Р. Нижник] К.: Видавництво УАДУ, 1997. 456 с.
30.Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у таблицях і схемах /[Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.] за заг. ред. д.е.н., проф. Г.С. Одінцової. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492 с.
31.Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій: [монографія] /Дзюндзюк В.Б. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ Магістр”, 2003. 236 с.
32.Дзюндзюк В.Б. Проблема прозорості” у діяльності органів виконавчої влади /Дзюндзюк В.Б. // Збірник наукових праць УАДУ. 2001. № 1. Ч. V. С. 7880.
33.Довгий С.О. Міжнародне співробітництво України у сфері інформатизації і телекомунікацій /Довгий С.О., Банкет В.Л., Клікич А.В. К.: Укртелеком, 2001. 448 с.
34.ДовгийС.О. Телекомунікації України /ДовгийС.О., ОмельяненкоЮ.І. К.: Техніка, 2001. 351 с.
35.Дубровский Е.Н. Информационно-обменные процессы как факторы эволюции общества /Дубровский Е.Н. М.: МГСУ, 1996. 310 с.
36.Дядюра І.Г. Довідник термінів з телекомунікацій /Дядюра І.Г., Стішенко І.К., Тарасенко Г.І. К.: ТОВ "ПоліграфКонсалтінг", 2004. 270 с.
37.Енергетична стратегія України на період до 2030 р. та подальшу перспективу: концептуальні положення // http://ua.hit.gemius.p/hitredir/id =ofWQmvOHtyiJPxCXMxRjYbR2DoryZ4NQScu8FAmoRFz..7/url=http://zakon1.rada.gov.ua/signal/kr06145a.doc.
38.ЄпіфановА.О. Регіональна економіка /ЄпіфановА.О., СалоІ.В.. К.: Наукова думка, 1999. 341 с.
39.Закон України „Про Антимонопольний комітет” // Офіційний вісник України. 2000. № 33 С.1 21.
40.Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 20. С.523 544.
41.Закон України „Про внесення змін до Закону України Про підприємства в Україні”// Офіційний вісник України. 1998. № 8 С.14.
42.Закон України „Про господарські товариства”// Офіційний вісник України. 1998. № 3. С. 111.
43.Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік // Відомості Верховної Ради України. 2006. №9, №10-11. Ст.96.
44.Закон України „Про Державну програму приватизації”// Офіційний вісник України. 2000. № 24. С. 127.
45.Закон України „Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”. Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3475-15
46.Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” //Відомості Верховної Ради . 1993. №1. Ст. 1.
47.Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції”// Відомості Верховної Ради України. 1996. № 36. С. 164 174.
48.Закон України „Про захист інформації в в інформаційно-телекомунікаційних системах” // Відомості Верховної Ради України. 1994. №31. Ст.286.
49.Закон України „Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
50.Закон України „Про концесії”// Відомості Верховної Ради України. 1999. № 41. С. 372 377.
51.Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”// Вісник державної служби України. 1997. № 2. С. 587.
52.Закон України „Про Національну програму інформатизації” // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 2728. Ст. 181.
53.Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”// Відомості Верховної Ради України. 1992. № 21. С. 296 305.
54.Закон України „Про оренду державного та комунального майна”// Відомості Верховної Ради України. 1995. № 15. С. 99 112.
55.Закон України „Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства Укртелеком” // Офіційний вісник України. 2000. № 32. С. 1 8.
56.Закон України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” // Відомості Верховної Ради України. 1998. №34. С. 228 232.
57.Закон України „Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 24. С. 272 288.
58.Закон України „Про приватизаційні папери” // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 24. С. 354 368.
59.Закон України „Про приватизацію державного майна”// Офіційний вісник України. 2000. № 25. С. 117.
60.Закон України „Про природні монополії”// Урядовий кур’єр. 2000. 24 травня С. 6 9.
61.Закон України „Про телебачення та радіомовлення” // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 10. Ст. 43.
62.Закон України „Про телекомунікації” // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 12. Ст. 155.
63.Зеленський С.В. Корпоративно-управлінська функція держави: мета і передумови удосконалення /Зеленський С.В. // Фінанси України. 2000. №9. С.25 31.
64.Зуєв С.І. Оптимізація процесів управління мережними елементами телекомунікаційних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.12.13 / С.І.Зуєв. Х., 2003. 20 с.
65.ИноземцевВ.Л. Современное постиндустриальное общество /Иноземцев В.Л. М.: Логос, 2000. 518 с.
66.Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции /Иноземцев В.Л. М.: Логос, 1999. 417 с.
67.Информационное общество: принципы, проблемы, развитие / Публикации Центра «Право и СМИ». Режим доступу: www.medilaw.ru/ wb-tele/ 1012.html.
68.Использование информационных технологий в процессе государственного управления. 2001. Ч. 2. Вып. 8. сентябрь. Режим доступу:http://www.microsoft.com/rus/government/newsletters/eGov_2_Newsltr.asp.
69.Іванов В.Ф. Законодавство про засоби масової інформації: український та зарубіжний досвід / Іванов В.Ф. К.: ВЦ «Київський університет», 1999. 188 с.
70.Кальченко О. ГРК, Міжнародна Фінансова Корпорація, член групи Світового Банку // Бюлетень з корпоративного управління. 2000. С. 15 17. № 10 (19), листопад.
71.Каныгин Ю.М. Информатизация: социальный аспект /Каныгин Ю.М., Маркашов В.Е. // Вестник ВОИВТ. 1990. № 2. С. 2842.
72.КастельсМ. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура /Кастельс М. М.: Academia, 2000. 347 с.
73.Кільчицький Є.В. Підвищення показників якості систем і пристроїв управління мережами та послугами телекомунікацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.12.02 / Є.В. Кільчицький Одеса, 2001. 20 с.
74.КлейкерГ. Управление корпоративными предприятиями в переходной экономике /Клейкер Г. // Вопросы экономики. 1999. № 8. С. 64 80.
75.Козак І.А. Телекомунікації в бізнесі: навч. посіб. К.: КНЕУ, 2004. 368 с.
76.Конституции государств Европейского Союза. М.: Юридическая литература, 1997. 546 с.
77.Конституции зарубежных государств. М.: Юридическая литература, 1996. 639 с.
78.Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
79.Концепція економічної безпеки України. /[кер. проекту В.М.Гєєць]. К.: Лотос, 1999. 56 с.
80.КорніловськаН.В. Інформатизація процесів удосконалення телекомунікаційних каналів автоматизованих систем переробки інформації й управління: дис... кандидата техн. наук: 05.13.06 / Н.В.Корніловська Херсон, 2003. 203 с.
81.Корпоратизація: правовий статус відмітні особливості// Економіка України. 1994. № 2. С. 46 51.
82.Кравченко В. Місцеві фінанси України /Кравченко В. К.: Вища школа, 1999. 487 с.
83.Кравченко В. Формується економіка України /Кравченко В. К.: Видавництво Фонду сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України, 1994. С. 118 127.
84.КравчукО.Я. Планування та регулювання розвитку підприємницької діяльності (на прикладі сфери телекомунікацій): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 / О.Я.Кравчук. Л., 2000. 19 с.
85.КузьміновА.В. Узгодження мотиваційних впливів на ефективність механізму управління телекомунікаціями регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 / А.В.Кузьмінов. О., 2005. 19с.
86.Кучма Л.Д. Економіка: час кардинальних змін /Кучма Л.Д.// Урядовий кур’єр. 2000. № 98 С. 3 6. 1 червня.
87.Лактионов А. Информационное общество /Лактионов А. М.: АСТ, 2004. 528 с.
88.ЛапинГ. Самоорганизация населения в трансформирующейся социальной системе /Лапин Г. // Общество и экономика. 1998. № 8 9. С. 13 23.
89.Леотар Ж.Ж. Состояние постмодерна /Леотар Ж.Ж. СПб.: Питер, 1998. 295 с.
90.Леслі А. Пал. Аналіз державної політики /Леслі А. Київ: Основи, 1999. 411с.
91.Лист Головної Державної податкової інспекції України Про порядок сплати дивідендів (частини прибутку) підприємствами, у статутному фонді яких є частка державного майна” від 10 липня 1996 року № 14//
92.Луніна І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ /Луніна І. // Економіка України. 1998. № 3. С. 31 39.
93.Магас В. Теоретичні проблеми неконкурентної приватизації /МагасВ.// Економіка України. 2000 № 8. С. 42 46.
94.Макконнел К.Р. Экономикс: принципы проблемы и политика: [пер. с англ. 11 го изд.] Макконнел К.Р., Брю С.Л К.: Хагар Демос, 1993. 785 с.
95.МаркузеГ. Одномерный человек: исследование идеологии развитого индустриального общества / История философии: энциклопедия [под ред. А.А. Грицанова]. М.: Знание, 2002. 829 с.
96.Материалы межгосударственного статистического комитета СНГ // Общество и экономика. 2000. № 2. С.118 132.
97.Мелещенко О.К. Комп’ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.01.08 / О.К.Мелещенко. К., 1998. 39 с.
98.Мелещенко О.К. Комп’ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовій інформаційний простір / Київський ун-т імені Тараса Шевченка. К., 1998. 195 с.
99.МельникД.С. Стратегічні засади розвитку телекомунікаційних послуг (на прикладі Львівської області): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 / Д.С.Мельник. Одеса, 2003. 20 с.
100. Мелюхин И.С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития /Мелюхин И.С. М.: Изд-во МГУ, 1999. 362 с.
101. Мікроекономіка і макроекономіка /[за заг. ред. С.К.Будаговської К.: Основи, 1998. 517 с.
102. Мікроекономіка і макроекономіка: підруч. для студентів екон. спец. закл. освіти: У 2ч. / [С.Будаговська, О.Кілієвич, Ш.Луніна та ін./за заг. ред. С.Будаговської]. К.: Основи, 1998. Ч. 2 518 с.
103. МорозоваЛ.А. Проблемы современной государственности /Морозова Л.А. М.: Юридическая литература, 1998. 394 с.
104. МостовенкоО.О. Науково-методичні основи регулювання тарифної політики у сфері телекомунікацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 / О.О.Мостовенко. К., 2006. 19 с.
105. Наказ ФДМУ Про затвердження типового договору доручення на виконання функцій управління пакетом акцій, що належать державі” від 07 вересня 2000 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. 2000. № 11. С. 56.
106. Наказ ФДМУ Про ліквідацію холдінгових компаній Прикарпатліс”, Тернопильлісматеріали” та Укрпромприлад” від 15 травня 2001 р. // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. 2001. №7. С.16.
107. Нас всех посчитают // Эксперт-Интернет. 2001. № 4 (12). Режим доступу: http://archive.expert.ru/internet/01/01-18-78/efilos.htm.
108. Наступні 1000 днів: заходи економічної політики для України / Німецька консультативна група при Уряді України. К., 1999. 136 с.
109. НижникН.Р. Системний підхід в організації державного управління /НижникН.Р., МашковО.А. К.: Вид. УАДУ, 1998. 155 с.
110. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. М.: Знание, 1999. 547 с.
111. Олійник В.Ф. Основи теорії систем зв’язку: математичні моделі телекомунікаційних систем /Олійник В.Ф. К. : Техніка, 2000. 152 с.
112. Омельяненко Ю.І. Телекомунікації України: події, дати, імена /Омельяненко Ю.І. К.: Раритет, 2003. 111 с.
113. ОреховА.М. Информатизация обществаинформационное общество /ОреховА.М. // Социальная информатика 93. М., 1993. С.2938.
114. ОрловС.О. Кримінально-правова охорона інформації в комп’ютерних системах та телекомунікаційних мережах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / С.О.Орлов Х., 2004. 20 с.
115. ОрловаО.В. Економічні складові механізму взаємодії операторів у сфері телекомунікацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.04 / О.В.Орлова. Одеса, 2005. 19 с.
116. Офіційний сайт ВАТ «Укртелеком» // http://www.ukrtelecom.ua.
117. Офіційний сайт державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/.
118. Офіційний сайт Національної комісії з питань регулювання зв'язку України // www.nkrz.gov.ua.
119. ОчкасГ. Кінці знайти важко... Корпоративні права держави оцінюються по різному /ОчкасГ. // Закон і бізнес. 1999. № 48. С. 6.
120. Панфілов І.П. Вимірювання в телекомунікації: підручн. із спец. за напрямом вищої освіти "Телекомунікації" / Панфілов І.П., Гаврилюк М.С. Українська держ. академія зв’язку ім. О.С.Попова. Одеса, 1998. 255 с.
121. ПевзнерЛ.Я. Конкурентный корпоративно-государственный капитализм /ПевзнерЛ.Я. // Мировая экономика и международные отношения. 1990. № 3. С. 111 114.