ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Григанська Світлана Василівна

УДК 351:37.046.16

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
д.держ.упр., професор
Огаренко Віктор Миколайович

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИЩОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ...................... 10
1.1. Сучасна парадигма та особливості державного регулювання системи вищої освіти........................................................................................................................ 10
1.2. Обґрунтування необхідності державного фінансування системи вищої освіти 43
Висновки до першого розділу...................................................................... 72
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ...................................................... 77
2.1. Сучасний стан розвитку системи вищої освіти...................................... 77
2.2. Ефективність бюджетного фінансування системи вищої освіти.......... 100
2.3. Прогнозування розвитку системи вищої освіти в Україні.................. 124
Висновки до другого розділу..................................................................... 138
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ........................................................................................................... 143
3.1. Удосконалення механізмів державного регулювання системи вищої освіти.................................................................................... 143
3.2. Державно-громадський контроль у системі вищої освіти.................. 174
Висновки до третього розділу.................................................................... 203
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 209
ДОДАТОК А................................................................................................... 225

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова України як незалежної, демократичної, правової європейської держави потребує створення відповідної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які визначають темпи й рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу і здатні до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності, швидкої адаптації до змін у соціально-економічній сфері, у галузях науки, техніки й технології.
На рубежі ХХХХІст. сформувалася нова парадигма вищої освіти, заснована на тому, щоб навчити людину жити в інформаційному суспільстві, створити їй умови для безперервного розвитку й набуття в процесі освіти навичок швидкого переключення на суміжні галузі професійної діяльності. У таких умовах незмірно зріс статус вищої освіти в системі не лише професійної підготовки людини, а і її самоосвіти з метою найповнішої реалізації закладених у кожній особі інтелектуальних можливостей.
В українській системі вищої освіти сьогодні відбуваються перетворення, які пов’язані з постійною адаптацією до змінних умов зовнішнього середовища.
Система вищої освіти проникає в усі сфери життя людини, а найтіснішим є її зв'язок із розвитком ринку праці держави. При цьому стимулювання розвитку системи вищої освіти здійснити простими адміністративними методами або шляхом саморегулювання самої освітньої системи видається нам малоймовірним. Необхідною є якісна перебудова системи державного регулювання в освітній сфері, яка передбачає застосування сучасного інструментарію, методів і концепцій державного управління.
Значна частина проблем системи вищої освіти спричинені економічним дисбалансом у державі, постійними політичними кризами, неспроможністю органів публічної влади вчасно приймати ефективні управлінські рішення, реагувати на зміни в суспільстві, щоб адаптувати систему вищої освіти до нових викликів держави.
Основні напрями розвитку системи вищої освіти й механізми її державного регулювання мають бути конкретизовані розвиненою законодавчою базою, достатнім та ефективним бюджетним фінансуванням, досконало продуманою та виваженою концепцією.
Питання управління освітою вивчали В.Андрущенко, В.Бакуменко, Л.Беззубко, В.Бобров, В.Дзоз, Д.Дзвінчук, О.Жабенко, О.Зайченко, О.Іваницька, І.Каленюк, В.Князєв, В.Козубняк, В.Кремень, В.Лутай, В.Луговий, В.Майборода, О.Мінаєв, А. Мерзляк, В.Огаренко, С.Ніколаєнко, Н.Нижник, В.Огнев’юк, Н.Островерхова, Н.Протасова, О.Падалка, Н.Подольчак, В.Тертичка, В.Цвєтков. Реформування вищої медичної освіти розглядає М.Білинська. Правові аспекти фінансування видатків на освіту та науку досліджує А.Монаєнко.
Серед найбільш відомих зарубіжних учених, котрі розробляли проблеми вищої школи, можна назвати Ф.Альтбаха, Г.Келлі, К.Павловського, А.Річардса, П.Скотта та ін. Досить ґрунтовно та всебічно досліджують розвиток сучасної вищої школи російські вчені, а саме: А.Галаган, Б.Гершунський, О.Ліферов, В.Садовнічий та ін. В Україні питання реформування вищої освіти вивчали такі фахівці, як: В.Андрущенко, М.Згуровський, К.Левківський, В.Козаков, К.Корсак, М.Степко та ін.
Незважаючи на велике різноманіття порушених питань та глибину їх дослідження, у сучасній науці окремі їх аспекти державного регулювання вищої освіти залишились не вирішеними. Так, потребує подальших досліджень сучасний стан регулювання системи вищої освіти; недостатньо чітко виділені механізми досягнення ефективності освітньої сфери, потребують обґрунтування напрями вдосконалення бюджетного фінансування вищої освіти та оцінювання її якості.
Актуальність проблеми, недостатнє її відображення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Класичного приватного університету.
У рамках виконаної теми особисто здобувачем було вдосконалено механізм державного регулювання системи вищої освіти, оцінювання якості вищої освіти шляхом запровадження інституту громадського контролю та його інституціалізації в особі Громадської асоціації контролю вищих навчальних закладів.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання системи вищої освіти. Для її досягнення було поставлено такі завдання:
- уточнити поняття та сутність державного регулювання системи вищої освіти;
- визначити напрями вдосконалення механізму державного регулювання системи вищої освіти;
- дослідити особливості діяльності закладів вищої освіти в Україні;
- визначити шляхи підвищення результативності діяльності дорадчих органів при Президентові України;
- проаналізувати сучасний стан державного регулювання системи вищої освіти;
- дослідити систему бюджетного фінансування вищої освіти;
- удосконалити систему оцінювання якості вищої освіти.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання системи вищої освіти в умовах її реформування.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування механізмів державного регулювання системи вищої освіти в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного регулювання системи вищої освіти та їх запровадження у практику діяльності органів державної влади дадуть змогу посилити демократизацію управління, дадуть поштовх розвитку вищих навчальних закладів, покращать якість підготовки фахівців для різних галузей економіки держави.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові методи: проблемно-цільовий та структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління системи освіти для виділення й обґрунтування механізмів її державного регулювання; історико-логічне вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління та управління освітою; конкретно-історичний аналіз для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку системи вищої освіти; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження є закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали державних органів статистики, дані провідних вищих навчальних закладів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- визначено засади застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб та розширення його інституціональної основи шляхом створення Фонду підтримки вищої освіти, мета діяльності якого полягатиме у фінансовому забезпеченні навчання студентів;
удосконалено:
- підхід до організації бюджетного фінансування вищої освіти шляхом розподілу бюджетних повноважень між органами державної влади: пропонується видатки Державного бюджету спрямовувати на оплату праці професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, а з місцевих бюджетів фінансувати утримання будівель, матеріально-технічної бази, оплату комунальних послуг вищих навчальних закладів;
- оцінювання якості вищої освіти шляхом запровадження інституту громадського контролю та його інституціалізації в особі Громадської асоціації контролю діяльності вищих навчальних закладів, мета якої полягатиме в налагодженні тісної співпраці з Державною службою зайнятості України та її регіональними відділеннями і спільній розробці єдиних критеріїв оцінювання якості освітніх послуг;
- механізм державного регулювання системи вищої освіти через розробку державної стратегії розвитку вищої освіти, яка містить концепцію прогнозування та програмування розвитку вищої освіти;
набуло подальшого розвитку:
- обґрунтування ефективності діяльності дорадчих органів при Президентові України через створення координаційної ради при Президентові України з реалізації національних проектів, що дасть змогу посилити координацію та контроль за виконанням освітніх національних програм і проектів в Україні;
- визначення дефініції поняття державного регулювання системи вищої освіти як системи економічних, соціальних, правових, політичних та організаційних форм і методів впливу держави на суб’єктів освітніх процесів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів удосконалення державного регулювання системи вищої освіти забезпечує створення передумов для ефективного контролю якості підготовки фахівців у системі вищої освіти та її зв'язок з ринком праці.
Результати досліджень використані в діяльності органів управління освіти Запорізької обласної державної адміністрації (довідка №091/923від 25.06.2008р.), Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 12/123 від 09.07.2008 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Управління освітою”, Менеджмент у державному та муніципальному управлінні” (довідка №371від 07.05.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м.Харків, 2007р.), Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України ” (м.Запоріжжя, 2007р.), Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м.Одеса, 2007р.), Наука і освіта 2008” (м.Софія, 2008р.), Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя, 2008р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11наукових праць загальним обсягом 4,05д. а., з них 6 у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 205сторінках, додатку, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 230сторінок. Робота містить 6рисунків, 17таблиць, 1 додаток, список використаних джерел, який включає 162 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення державного регулювання системи вищої освіти шляхом визначення напрямів і механізмів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Державне регулювання системи вищої освіти визначено як систему економічних, соціальних, правових, політичних та організаційних форм і методів впливу держави на суб’єктів освітніх процесів, яка створює умови для реалізації ними тих цілей і завдань, які одночасно відповідали б як стратегічним інтересам держави, так і безпосереднім інтересам самих цих суб’єктів.
2. За результатами дослідження встановлено, що механізм державного регулювання системи вищої освіти має полягати у поєднанні державної стратегії розвитку вищої освіти із концепцією прогнозування та програмування вищої освіти. Удосконалений механізм державного регулювання системи вищої освіти дасть змогу вдосконалити діяльність органів державного управління у сфері освіти; спрямувати навчально-виховний процес у системі вищої освіти на всебічний розвиток особистості, задоволення її потреб, виховання свідомого громадянина, забезпечення запитів суспільства та ринку праці в конкурентоспроможних, компетентних та відповідальних фахівцях; визначити відповідальність виробників освітніх послуг за надану їх якість.
3. Особливості діяльності закладів вищої освіти в Україні полягають у тому, що навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах ще далекий від досконалості, не відповідає сучасним потребам розвитку людини та вимогам розвитку ринкової економіки. Знизився престиж педагогічної й наукової праці, відбувається відплив перспективної творчої молоді в інші галузі економіки та за межі України, має місце процес старіння педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Діюча мережа вищих навчальних закладів малоефективна через їх численність. Територіальна розпорошеність вищих навчальних закладів та їх різне підпорядкування не сприяють впровадженню ефективного управління галуззю на загальнодержавному рівні й на рівні регіонів. Поки що відсутня відповідальність за якість наданих освітніх послуг. Порушилися партнерські зв’язки підприємств та організацій з вищими навчальними закладами. Роботодавці поки що не беруть участі у формуванні змісту вищої освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді.
4. Існуюча модель державного управління вищою освітою не повністю відповідає сучасним вимогам демократичності: розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Недостатньо ефективно проводиться моніторинг якості вищої освіти, а також оцінювання діяльності вищих навчальних закладів та оприлюднення його результатів. Ці проблеми посилюють необхідність державного втручання у розвиток вищої освіти.
5. Потребує вдосконалення діяльності суб'єктів державного регулювання освітньої сфери. У зв'язку з цим запропоновано створити координаційну раду при Президентові України з метою координації та контролю за виконанням різноманітних освітніх програм та проектів. Створення такого органу надасть змогу посилити президентський контроль у сфері освіти та оптимізувати роботу органів державного управління освітньою сферою, наукових установ з метою розробки державної стратегії розвитку вищої освіти, вироблення єдиної державної освітньої політики, а також визначити пріоритетні напрями розвитку вищої освіти на законодавчому рівні.
6. Встановлено, що відносні обсяги бюджетного фінансування вищої освіти за останні десять років значно зменшились, що свідчить про тенденції до перерозподілу коштів Державного бюджету України в бік стратегічно важливих напрямів розвитку економіки та країни в цілому. Бюджетне фінансування не стимулює розвитку вищих навчальних закладів. Брак бюджетних коштів не забезпечує належного фінансування поточних видатків вищих навчальних закладів. Вищі заклади освіти не можуть планувати свою поточну діяльність, поліпшувати свою матеріально-технічну базу.
7. Дослідження системи бюджетного фінансування вищої освіти дозволило удосконалити підхід до організації бюджетного фінансування системи вищої освіти. Зокрема, запропоновано виділити видатки з Державного бюджету України на фінансування оплати праці професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, а з місцевих бюджетів, у зв’язку з постійним дефіцитом коштів у Державному бюджеті України на фінансування поточних видатків вищих навчальних закладів, фінансувати видатки вищих закладів освіти на утримання будівель, матеріально-технічної бази, оплату комунальних послуг. У зв'язку з цим, необхідно у Бюджетному кодексі України закріпити відповідні бюджетні повноваження між центральними та місцевими органами державної влади щодо фінансування видатків з Державного та місцевого бюджету на розвиток вищої освіти. Такий механізм децентралізації бюджетного фінансування видатків дасть змогу оптимізувати фінансування бюджетних коштів на розвиток вищих навчальних закладів та покращити ефективність їх діяльності.
8. З метою застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб запропоновано створити Фонд підтримки вищої освіти, діяльність якого полягатиме в оплаті навчання студентів у вищих навчальних закладів через механізми освітнього страхування фізичних осіб. Створення такого Фонду надасть можливість майбутнім абітурієнтам ще зі школи вносити необхідні страхові платежі через страхові компанії, які при вступі до вищого навчального закладу на контрактній основі будуть слугувати необхідною сумою оплати за весь період навчання. Такий механізм полегшить фінансове навантаження для сімей у майбутньому при оплаті за надані вищим навчальним закладом освітні послуги та створить прозорість та прогнозованість надходження фінансових ресурсів у сферу вищої освіти.
9. Дослідження показало недосконалу систему оцінки якості вищої освіти. У зв'язку з цим, запропоновано удосконалити оцінювання якості вищої освіти шляхом інституціалізації громадського контролю в особі Громадської асоціації контролю діяльності вищих навчальних закладів. Основним призначенням такої організації має стати розробка спільно з Державною службою зайнятості України та її регіональними відділеннями єдиних критеріїв оцінювання якості освітніх послуг для різних типів вищих навчальних закладів, координація розвитку системи вищої освіти із ринком праці. Співпраця Громадської асоціації із службами зайнятості створить механізми для узгодження навчальних програм у вищих на середніх навчальних закладах, визначення реальної потреби у відповідних фахівцях на національному та регіональних ринках праці.
10. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання системи вищої освіти належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку вищої освіти та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань державної стратегії розвитку вищої освіти, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінювання якості вищої освіти, обґрунтування напрямів інноваційного розвитку вищої освіти, створення сприятливих умов діяльності вищих навчальних закладів недержавної форми власності, підвищення ефективності державного та громадського моніторингу стану розвитку вищої освіти, забезпечення належного, не нижче від гарантованого державою рівня бюджетного фінансування діяльності вищих навчальних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Влада і політика.// Аблов А. Ф. Одеса: Маяк, 1998. 35 с.
2. Вища освіта в постболонському просторі: спроба прогностичного аналізу // Андрущенко В.П. // Філософія освіти. 2005. №2.
3. Мониторинг развития образования в мире.// Алферов Ю.С. // Педагогика. 2002. № 7. С.91.
4. Наука, освіта і культура України в постБолонському просторі // Андрущенко В.П. // Вища освіта України. 2004. № 4. С. 1113.
5. Теория государственного управления: Курс лекций.// Атаманчук Г.В. М.: Юрид. лит., 1997. С. 23.
6. Человек в управлении обществом. // Афанасьєв В.Г. М.: Политиздат, 1977. С. 234236.
7. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія.// Бакуменко В.Д. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328с.
8. Розвиток системи освіти у сучасних умовах. // Беззубко Л. В., Черниш О. І., Соколова Л. С. Макіївка, 2005. 132 с.
9. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти. // Боголіб Т.М. // Фінанси України. 2005. № 2. С.106/
10. Аспекти управлінської діяльності щодо створення системи якості вищої медичної освіти в Україні // Білинська М. // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетр. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. Д., 2003. Вип. 2(12). С. 7986.
11. Управління якістю навчання студентів вищої медичної школи на основі математичної моделі // Білинська М. // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 197202.
12. Рейтингова оцінка вищих медичних навчальних закладів: кваліметричний аналіз // Статистика України. 2004. № 1. С. 2731.
13. Вдовенко С. Управління освітою в перехідний період. Стан, тенденції. Напрями реформування та критерії оцінки // Білинська М. // Вісник УАДУ. 1998. №3. С.176180.
14. Економічний механізм системи вищої освіти: напрями удосконалення // Вітренко Ю. // Вища школа. 2003. № 1. С. 37 50.
15. Основні критерії та показники якості освіти // Вікторов В. // Вища освіта України. 2006. № 1. С. 5459.
16. Финансовый контроль в СССР. // Вознесенский Е.А. М.: Юридическая литература. 1973. 134 с.
17. Фінансове право України: Підручник. // Воронова Л.К. К.: Прецедент; Моя книга, 2006. 448 с.
18. Визначення основних пріоритетних напрямів діяльності держави у сфері освіти та науки // Григанська С.В. // Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України. Збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції. 11-12 жовтня 2007 року. Запоріжжя: ГУ "ЗІГМУ". 2007. Т.3. С.31-32.
19. Визначення пріоритетних напрямів державного фінансування освіти // Григанська С.В. // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 року. Т.1. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. С.41-43.
20. Вища європейська освіта в Україні. // Гуляева Н.М. // Освіта України. 916 лютого 2005 р. № 3 С.12.
21. Державно-громадський контроль в сфері вищої освіти // Григанська С.В. // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. 2006. № 4. С. 123-129.
22. Досвід реформування вищої освіти в країнах Центральної тта Східної Європи і його значення для України // Григанська С.В. // Наука і вища освіта: Збірник тез доповідей 16-ї міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 року: у 4 т., Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2008. Т2. С. 214-215.
23. Державне регулювання відносин на ринку послуг вищої освіти // Григанська С.В. // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України. Матеріали науково-практичної конференції. 27 листопада 2007 року. Видавництво ХарРІ НАДУ: "Магістр", 2007. С.56-58.
24. Механізми реалізації державної політики в галузі вищої освіти // Григанська С.В. // Держава та регіони.Серія: державне управління. 2008. №1. С. 59-69.
25. Ринок освітніх послуг як об'єкт державного регулювання // Григанська С.В.// Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта 2008". Т.5. 3-5 січня 2008 року. Економіка. Державна адміністрація. Софія: "Бял ГРАД- БГ" ООД. С.90-91.
26. Розвиток національнорго законодавства щодо реформування вищої освіти // Григанська С.В. // Економіка та держава. 2008. №4. С.103-106.
27. Розробка заходів розвитку вищої освіти в Україні // Григанська С.В. // Держава та регіони. Серія: державне управління. 2008. №2. С.50-54.
28. Фінансове забезпечення розвитку вищих навчальних закладів на державному рівні // Григанська С.В. // Державне будівництво [Електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. 2007. №2. Режим доступу до журн.: http://www.kbuapa.kharkov.ua.
29. Удосконалення державного управління вищою освітою // Григанська С.В. // Держава та регіони. Серія: державне управління. 2007. №4. С.52-58.
30. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні // Гуржій А., Гапон В. // Вища освіта України. 2006. №1. С. 2331.
31. Університет України і Європейський регіон вищої освіти: процес інтеграції. Проблеми освіти: Наук.-метод.зб. // Дем’яненко Н.М. / Кол.авт. К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. Вип.42. С.10.
32. Державна політика незалежної України в галузі освіти // Дем’янчук О. // Нова політика. 2000. № 4 С.2629.
33. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Моногр. / Кол.авт.; За заг.ред. проф. О.Ю.Оболенського. Хмельницький: Поділля, 1999. 294 с.
34. Центральні органи управління освітою в законодавстві України // Дзвінчук Д. // Вісн.УАДУ. 2003. № 1 . С.265.
35. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу. // Дмитренко Г.А. К.: Ін-т змісту і методів навчання (МОУ), 1996. 130с.
36. Управлінські можливості морального оздоровлення українського суспільства // Дмитренко Г. // Вища школа. 2003. № 6. С. 2432.
37. Современная школьная реформа в России. // Днепров Э.Д. М.: Наука, 1998. С. 156 163.
38. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. // Друкер П.Ф. М., 1992. С. 40 57.
39. Система вищої освіти в контексті європейського освітнього простору: позитивні результати і застереження. Загальні збори АПН України // Євтух М., Волощук І. // Педагогічна газета. 2006. № 12. С. 45.
40. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: Моногр. // Єльнікова Г.В. К.: ДАККО, 1999. 303 с.
41. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів в Україні: передумова, зміст, експеримент: Наук-метод.осіб. // Єльникова Г.В. Х.: ТО „Гімназія”, 1999. 160с.
42. Проблеми управління якістю освіти в Україні в контексті становлення навчального закладу нового типу // Жарая С. // Вісник УАДУ. 1997. №4. С. 175181.
43. Соціальне партнерство в Україні: Навч.посіб. // Жуков В., Скуратівський В. К.: Видво УАДУ, 2001. 200 с.
44. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. // Журавський В.С. К.: Видавничій дім "Ін Юрі", 2003. С.11.
45. Європейська система забезпечення якості вищої освіти // ЗагороднійА. // Вища школа. 2006. №4. С.1522.
46. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні //Зайчук В. // Вища школа. 2002. № 23. С.318.
47. Державне управління післядипломною освітою: проблема специфіки // Коваленко В.П. // Державне регулювання економіки та соціального розвитку територій та підприємств. Т. III. Вип. 14. Серія Державне управління. Донецьк, ДонГАУ, 2002. С. 237247.
48. Специфіка державного управління інноваційним розвитком // Коваленко В.П. // Менеджер. Донецьк, 2005. № 2. С. 165175.
49. Теоретичні засади розробки механізму державного управління якістю післядипломної освіти // Коваленко В.П. // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 1. С. 232245.
50. Можливості управлінського впливу на мотиваційну сферу особистості в умовах післядипломної освіти в Україні // Коваленко В.П. // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України. Т. VI. Вип. 48. Серія Державне управління. Донецьк: Норд-Прес. 2005. С. 284294).
51. Відкрита модель вищої освіти як базова в період трансформацій // Колисниченко Н. // Вісн.УАДУ. 2002.- № 2. С.171172.
52. Державна освітня політика та її законодавче забезпечення // Красняков Є.В. // Рідна школа. 2003. № 7. С.3.
53. Освіта і наука України інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати.// Кремень В.Г. К.: Грамота, 2005.
54. Вища освіта і наука пріоритетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті // Кремень В. // Вища школа. 2002. № 45. С. 333.
55. Вища освіта і наука пріоритетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті // Кремень В. // Вища школа. 2002. №6. С. 917.
56. Удосконалення механізмів фінансування гуманітарної сфери // Лобас В.М. // Менеджер. 2003. № 3. С. 93101.
57. Проблема адаптації системи вищої освіти України до стандартів європейського освітнього простору // Луговий В.І. // Вища освіта України. Додаток 3 (т.1) 2006. Тематичний випуск "Вища освіта у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" 480 с.
58. Інститут вищої освіти: завдання сьогодення // Луговий В.І. // Вища освіта України. 2007. № 1. С. 1118.
59. Удосконалення державного регулювання ринку освітніх послуг // Шилова В.І. // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. № 4. С. 191-194.
60. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (19171959 рр.): Моногр. // Майборода С.В. К.: Видвщ УАДУ, 2000. 308 с.
61. Управління вищою школою України в 19171920 рр. // МайбородаС. // Вісник УАДУ. 1996. №2. С.3134.
62. Державне управління: Навчальний посібник. Вид. 2-ге. доп. та перероб. //Малиновський В.Я. К.: Атіка, 2003. 576 с.
63. Комплексна оцінка ефективності навчально-виховного процесу. // Матвієнко П.І. Полтава: ПОІПОПП, 2001. 180 с.
64. Удосконалення нормативно-правового забезпечення управління освітою в Україні // Монаєнко А.О. // Підприємництво, господарство і право. 2007. №10. С.1619.
65. Фінансування видатків на освіту та науку як складова фінансової діяльності держави // Монаєнко А.О. //Наше право. 2008. №1. С.101106.
66. Класифікація видатків на освіту та науку// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 37. // Монаєнко А.О. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. С. 369374.
67. Вища освіта джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. // Ніколаєнко С. К.: Знання, 2005.
68. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє / Ніколаєнко С. // Вища освіта. 2006. №2. С. 56.
69. Сучасна законодавча основа в системі майбутніх освітнього та наукових процесів в Україні. // Ніколаєнко С. // Вища освіта в Україні. 2003. № 45. С.9.
70. Невідкладені завдання Міністерства освіти і науки України на 20062010 роки. // Ніколаєнко С.М. К.: Знання, 2006. 58с.
71. Фінансування вищої освіти: напрями та тенденції // Ніколенко Ю., Жукова Ю. // Вища освіта України. 2002. № 2. С. 3136.
72. Общая теория финансов: Учебник/ Под ред. Л.А.Дробозиной. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. 210 с.
73. Розвиток вищої школи в умовах змін ринкового середовища // Огаренко В.М. // Актуальні проблеми держ. упр.: Зб. наук. пр. Вип. 3 (19). Одеса: :ОРІДУ НАДУ, 2004. С. 136142.
74. Розвиток вищої педагогічної освіти // Огаренко В.М. // Зб. наук. пр. НАДУ // За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 2. С. 544551.
75. Перспективи розвитку вищих начальних закладів в Україні // Огаренко В.М. // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. Вип. 5 (19). С. 2837.
76. Критерії ефективності управління вищим навчальним закладом // Огаренко В.М. // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 248253.
77. Маркетингові підходи у системі державного управління вищою освітою // Огаренко В.М. // Держави та регіони. Серія державне управління. 2008. №1. С. 7379.
78. Наукові аспекти управління освітою // Огаренко В.М. // Держави та регіони. Серія державне управління. 2008. №2. С. 8185.
79. Стратегія розвитку освіти: національні та регіональні аспекти / Огнев’юк В. // Вісн. УАДУ. 2000. № 3. С.2229.
80. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. / Огнєв’юк В.О. К.: Знання України, 2003. 450 с.
81. Змістовні та організаційні оцінки реформації вищої освіти / Омелянович Л.О. // Вища освіта: сучасні підходи до формування нового змісту освіти у третьому тисячолітті. Зб. тез доп. з метод. роботи. Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. С.68.
82. Формирование Фонда поддержки высшего образования как фактор совершенствования качества образования / Остапчук В.В. // Збірник матеріалів ІІ між нар.наук.-практ.конф.”Сучасні проблеми управління”: Частина 2 / Уклад.: Б.В.Новіков, І.І.Федорова та ін. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2003. С.3940.
83. Організація роботи з іноземними студентами і розвиток міжнародного співробітництва в освіті України: Зб.інформ.-довід.матеріалів / Уклад.: К.М.Лубинець та ін. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. С. 56.
84. Реформування освіти регіону в контексті соціально-економічних проблем / Охрименко И.В. // Освіта і управління, 1998. С. 810.
85. Трансформації вищої освіти в XX1 столітті: польський погляд. / Павловський К. К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні». 2005. С. 81.
86. Оптимізація навчально-виховного процесу: педагогічні інновації / Підласий А.// Освіта і управління. 2001. Т. 3. С. 5968.
87. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручн. / Плішкін В.М. / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. К.: НАВСУ, 1999. С. 21.
88. Демократизація управління і контролю за вищим навчальним закладом / Пономарьова Г. // Вища школа. 2006. № 56. С. 39.
89. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні в XX ст. / Попова О.В./ Харк. держ. пед. ун-т. ім. Г.С.Сковороди. Харків: ОВС, 2001. 256 с.
90. Программно-целевое управление развитием образования: опыт, проблемы, перспективы: Пособие для руководителей образовательных учреждений и территориальных образовательных систем / Под ред. А.М.Моисеева. М.: Педагогическое общество России, 1999. 191 с.
91. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку. / Протасова Н.Г. К.: 1998. 176 с.
92. Післядипломна освіта педагогів як відкрита система. / Протасова Н.Г. // Післядипломна освіта в Україні. 2001. № 1. С. 1013.
93. Теорія і практика зарубіжного досвіду в підприємницькій освіті України: Монографія. / Романовський О.О. К.: Деміур, 2002. 400 с.
94. Бізнес-освіта як бізнес. „Освітянський продукт” має купуватися / Руденко О. // Синергія. 2003. №3. С. 710.
95. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів / Семиченко В.А. // Післядипломна освіта в Україні. 2001. № 1. С. 5457.
96. Государственная политика в сфере образовательных интеграционных процессов / Сикорская И.Н. // Зб. наук. праць ДонДУУ: «Фінансовий механізм державного управління економікою України»: серія «Державне управління», т.V, вип. 37. Донецьк: Норд-Прес, 2004. С.123132
97. Интересы власть управление / Сиренко В.Ф. / АН УССР, Инт государства и права; Отв. ред. В.В. Цветков. К.: Наук. думка, 1991. С. 109.
98. Основи використання соціальних технологій в управлінні вищими закладами освіти: Навчальний посібник. / Скідін О.Л. Запоріжжя: ЗДУ, 2003. 277с.
99. Випробування реформами або про деякі особливості відображення в громадській думці стану освіти і проблем її модернізації / СлюсаревськийМ. // Освіта: 2006. № 3637.
100. Экономика государственного сектора. / Стиглиц Дж.Ю. М.: ИНФРА, 1997. 340 c.
101. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С.Власюка. К.: НІСД, 2002. 864 с.
102. Пріоритети розвитку державного управління як галузі науки в дзеркалі проблемного простору українського суспільства / Сурмін Ю. // Вісник Національної академії державного управління. 2004. №3. С.126136.
103. Сучасні проблеми державного управління: дослідження, технології, методики / За заг. ред. В.М. Князева. К.: Вид-во УАДУ, 1999. 204 с.
104. Стан та перспективи розвитку освіти в Україні у контексті євроінтеграції / Табачник Д. // Вища школа. 2004. № 4. С.15.
105. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні. / Тертичка В. К.: Основи, 2002. 297 с.
106. Соціально-політичні аспекти та перспективи участі України в Болонському процесі. / Тимошенко З.І. // Матеріали міжнародної наук.-практ.конф. «Україна-субєкт європейського освітнього простору».- К.: Видавництво Європ. Ун-ту, 2005. С.9.
107. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії: Моногр. / Токовенко В.В. К.: Видво УАДУ, 2001. С.37.
108.