МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Салієв Енвер Ібрагімович

УДК 351.778.3 (477.75)

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ
В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СИЧ Наталія Анатоліївна
кандидат економічних наук

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

.

ВСТУП.......................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ...

13

1.1. Теоретико-методичні визначення у сфері водопостачання...........

13

1.2. Державна політика у сфері водопостачання на сучасному етапі.....

28

1.3. Реалізація державної політики у сфері реформування водопостачання як підгалузі житлово-комунального господарства.

42

Висновки до розділу 1...

48

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ....

52

2.1. Технологічно-виробничі особливості системи водопостачання кримського регіону.

52

2.2. Функціонально-організаційні особливості реформування системи водопостачання кримського регіону....

62

2.3. Система водопостачання Автономної Республіки Крим специфічний об’єкт державної політики, управління та реформування..

72

Висновки до розділу 2.........

82

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ...

86

3.1. Формування регіональних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання Автономної Республіки Крим

86

3.2. Удосконалення організаційних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання Автономної Республіки Крим.

97

3.3. Обґрунтування моделі реорганізації регіональної системи водопостачання Автономної Республіки Крим..

103

3.4. Удосконалення фінансово-економічних та функціонально-регуляторних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання Автономної Республіки Крим..

131

Висновки до розділу 3.............

147

ВИСНОВКИ............................................................................................

151

ДОДАТКИ.......

158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................

165

ВСТУП
Актуальність теми. Сьогодні проблеми забезпечення населення якісною питною водою, надійного водопостачання посідають одне з перших місць у світі поряд з такими глобальними проблемами, як стан довкілля, товщина озонового шару, кліматичні зміни тощо. За даними експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров`я, 60% захворювань людства пов’язані з уживанням неякісної води.
В Україні показник запасів води в розрахунку на одну людину значно менший, ніж в інших європейських державах - 1 тис. куб. м. Рівень використання розвіданих ресурсів для питного водопостачання є недостатнім.
При цьому інтенсивність та об`єми вживання води, навпаки, значно вищі від відповідних показників цих самих держав. Питомі норми водоспоживання перевищують аналогічні показники розвинутих країн у 1,5-3 рази і становлять понад 300 л на одну особу за добу. Витоки в системах водопостачання сягають 30-40%, а в деяких регіонах перевищують 50%.
Крім об’єктивних, існують інші причини такого становища. Їх можна узагальнити таким чином: нераціональне ставлення до водних ресурсів, недостатня культура водокористування, поганий технічний стан інфраструктури, недосконалий організаційно-економічний механізм галузі.
Різке погіршення фінансово-економічного стану водоканалів та відсутність зацікавленості у їх інвестуванні призвели до старіння основних фондів галузі, що за неналежного фінансування робіт з капітального ремонту споруд та мереж водопостачання (лише 8-10% від потреби) практично унеможливлює безперебійне та якісне обслуговування споживачів, спричиняє збільшення кількості аварійних об‘єктів, виникнення надзвичайних ситуацій (Алчевськ, Щолкіно, Орджонікідзе та ін.).
Як і для багатьох регіонів України, для Автономної Республіки Крим (АРК) належне водопостачання сьогодні є пріоритетною проблемою. Показники забезпеченості водними ресурсами півострову одні з найнижчих, що зумовлено природно-кліматичними особливостями.
Ситуація, яка склалася у системі водопостачання в кримському регіоні унікальна, але вона й відображає низку проблем, характерних для галузі в інших регіонах.
Якщо дослідити взаємозв'язок джерел водопостачання та способів виробництва і транспортування води, то видно практично весь спектр технологічних, економічних та організаційних проблем у цій сфері. Тому регіональна система водопостачання АРК є показовим об’єктом для відпрацювання механізмів удосконалення функціонування такої системи.
Аналіз наукових публікацій свідчить, що організаційно-технологічні питання водопостачання досить активно досліджуються фахівцями, зокрема в роботах Г. Дрозда [47], В. Кравченка [89, 90, 91], Б. Охримюка [121], В. Сліпченка [119, 186, 187] та ін.
Розвитку тематики державного регулювання та реформування водопостачання як підрозділу житлово-комунального господарства присвятили праці такі вчені і фахівці, як В. Бабаєв [4, 5, 6], П. Качур [15, 79,189], С. Корнійчук [46, 87, 88], О. Кучеренко [93, 94], Н. Олійник [114, 115, 116, 117, 118], О. Романюк [7, 49], М. Руль [159, 190], Г. Семчук [33, 34, 177, 178, 179, 180, 181, 182], Ю. Хіврич [201, 202] та інші.
Важливий внесок у розробку науково-теоретичних основ вироблення та аналізу державної політики зробили Г. Атаманчук [2, 3], В. Тертичка [193], О. Кілієвич [5, 49, 158], Н. Нижник [38, 41, 42, 183] та ін.
Засади державної політики у сферах економічної діяльності аналізуються у працях Ю. Бажала [10, 32, 49, 50, 51], В. Бакуменка [11, 12, 38, 43], В. Бодрова [1, 16, 51], В. Воротіна [26, 27], А. Гальчинського [29, 30, 31], В. Гейця [29, 31, 32], В. Мартиненка [98, 99], І. Розпутенка [49, 50, 51], А. Савченка [160, 161, 195], В. Юрчишина [49, 52, 209, 210, 211] та ін.
У дослідженнях Б. Данилишина [37], В. Дорофієнко [45, 46], С. Корнійчука [46, 87, 88], В. Лобаса [95, 96], Н. Олійник [115, 116], І. Осипенко [120], В. Пили [124, 125], О. Рибалко [152], О. Романюк [7, 49], Д. Стеченко [191, 192] та інших учених відображені прикладні аспекти державної політики у сфері розвитку житлово-комунального господарства.
У цілому дослідження, присвячені проблемам водопостачання, переважно стосуються виробничих аспектів. Менше висвітлені питання реалізації державної політики у сфері водопостачання, розвитку організаційно-економічних механізмів цієї сфери, що за умов розгорнутої житлово-комунальної реформи є актуальним предметом дослідження.
Таким чином, актуальність обраної теми зумовлюється, з одного боку, тим, що забезпечення належного водопостачання для регіонів України сьогодні є однією з найскладніших проблем, розв’язання якої потребує системних дій з подолання економічно-організаційної кризи на основі ефективної державної політики, а з другого недостатньою розробленістю вітчизняною наукою організаційно-економічних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання.
На усунення зазначеного недоліку і спрямовується дисертаційне дослідження, що визначає його актуальність, наукову і практичну цінність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими дослідженнями кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, які здійснювались в межах комп­лексного наукового проекту «Державне управління та місцеве само­врядування» (номер державної реєстрації РК 0199U002827) за темою «Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення адміністративної та політичної реформ» (номер державної реєстрації №0105U001412), в рамках якої автор був співвиконавцем і за розділом наукового проекту «Організаційні та нормативні передумови розвитку регіональної інфраструктури» розробив підходи до визначення водопостачання як організаційно-економічної системи регіональної інфраструктури, а за розділом «Методичні засади реалізації інфраструктурних проектів на засадах партнерства в регіоні» довів доцільність застосування в системі інвестиційного забезпечення системи водопостачання методики розробки та реалізації інфраструктурного проекту.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування шляхів удосконалення регіональних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання.
Для досягнення мети в роботі були поставлені такі завдання:
дослідити науково-методичні засади організації та функціонування системи водопостачання на регіональному рівні;
здійснити аналіз державної політики у сфері водопостачання в Україні та АРК;
виявити технологічні та функціонально-організаційні особливості сфери водопостачання АРК і систематизувати їх за ступенем впливу на реалізацію державної політики;
установити взаємозв’язки та залежності у сфері водопостачання АРК, які визначають її як регіональну організаційно-економічну систему та специфічний об’єкт державної політики;
визначити регіональні механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання АРК на основі врахування особливостей цієї сфери як регіональної системи;
обґрунтувати регіональні інструменти підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері водопостачання АРК;
розробити модель реорганізації регіональної системи водопостачання АРК.
Об'єкт дослідження державна політика у сфері водопостачання в сучасних умовах реформування галузі.
Предмет дослідження механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання на регіональному рівні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що запропоновані в дисертаційному дослідженні рекомендації, спрямовані на удосконалення функціонально-організаційної структури водопостачання АРК та системи управління ним як регіональною системою життєзабезпечення, сприятимуть відпрацюванню регіональних механізмів, необхідних для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері водопостачання на сучасному етапі соціально-економічного розвитку АРК.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дисертації є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення сучасної теорії державного управління, науково-методичних розробок з питань реалізації державної політики в окремих сферах суспільного розвитку та економічної діяльності, а також з питань реформування житлово-комунального господарства. У процесі дослідження використовувалися такі методи:
- інформаційно-логічного аналізу при дослідженні науково-методичних засад організації системи водопостачання;
- системного аналізу для дослідження процесу вироблення державної політики у сфері водопостачання;
- порівняльного аналізу з метою оцінювання ефективності діяльності підприємств водопостачання різних організаційно-правових форм, а також при вивченні зарубіжного досвіду організації систем водопостачання;
- моделювання у процесі розробки моделі реорганізації регіональної системи водопостачання;
- статистичного аналізу при вивченні системи фінансового забезпечення різних груп підприємств у сфері водопостачання;
- проблемно-орієнтовний для обґрунтування регіональних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання.
Інформаційну базу дослідження становлять загальнодержавні законодавчі та нормативно-правові документи, нормативні акти АРК, аналітичні матеріали Міністерства житлово-комунального господарства АРК, статистичні дані, розробки вітчизняних і зарубіжних наукових організацій та окремих авторів з обраної проблематики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі на базі системного аналізу основних проблем функціонування системи водопостачання та засад державної політики у цій сфері розроблені науково-методичні підходи до вдосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання АРК як регіональної організаційно-економічної системи. В дисертаційному дослідженні:
уперше:
обґрунтовано специфіку сфери водопостачання АРК як об’єкта державної політики, що полягає у наявності функціонально-організаційних особливостей, обумовлених технологічно і економічно різними схемами постачання води на території республіки та функціонуванням об’єктів сільських територіальних громад, що справляє суттєвий вплив на реалізацію державної політики;
розроблено модель реорганізації регіональної системи водопостачання АРК, яка передбачає поетапне створення республіканської водної компанії із визначенням функціональних параметрів суб’єктів регіональної системи водопостачання та базується на засадах оптимального поєднання централізації та децентралізації, впорядкування власності, удосконалення районних схем управління водопостачанням;
удосконалено:
регіональні організаційні механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання в частині впорядкування взаємовідносин між суб’єктами регіональної системи водопостачання, зокрема формалізовано механізм інтеграції в систему об’єктів водопостачання сільських територіальних громад та визначення виконавця послуг водопостачання;
тлумачення поняття «регіональна системи водопостачання» як сукупності не тільки технологічно пов’язаних об’єктів, а й організаційно-економічних елементів, на основі налагодженої та скоординованої взаємодії яких забезпечується цілісність та ефективне функціонування цієї системи та можливість реалізації відповідної державної політики, а також понять «виробник» та «виконавець» послуг водопостачання як суб’єктів цієї системи;
дістали подальшого розвитку:
регіональні фінансово-економічні механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання, зокрема запропоновано підходи до удосконалення інвестиційного механізму модернізації регіональної системи водопостачання та підвищення контролю за використанням коштів;
функціонально-регуляторні механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання в частині пропозицій щодо більш ефективного розподілу регуляторних функцій між суб’єктами регіональної системи водопостачання;
організаційні аспекти реформування системи водопостачання АРК в частині розробки заходів з упорядкування організаційної схеми управління водопостачанням на районному рівні з урахуванням територіального чинника.
Відмінність одержаних у дисертації результатів від тих, що наведені в інших відомих наукових працях, полягає в системному охопленні проблем водопостачання як регіональної системи та напрямів державної політики у цій сфері, а також у науковому обґрунтуванні шляхів удосконалення регіональних механізмів реалізації цієї політики.
Практичне значення одержаних результатів визначається комплексним підходом дослідження. В дисертації отримано наукові результати, які дали змогу розробити рекомендації, що сприятимуть розв’язанню організаційно-економічних проблем водопостачання та інших систем життєзабезпечення регіону. Основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і конкретних практичних пропозицій, які можуть бути основою для подальших наукових досліджень з питань розвитку сфери водопостачання як об’єкта державної політики та управління, використовуватись у процесі формування регіональних механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання та інших інфраструктурних підрозділів, реалізації регіональних програм реформування житлово-комунального господарства.
Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методичних розробок та рекомендацій впроваджені:
Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у процесі підготовки Закону України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки» (положення дисертаційного дослідження з удосконалення управління системою водопостачання на регіональному рівні) та змін і доповнень до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» (положення дисертаційного дослідження щодо удосконалення системи контролю якості питної води) - акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 20.08.2007 р.;
Радою Міністрів АРК у процесі розробки Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства АРК (рекомендації з організаційних аспектів реформування системи водопостачання АРК) та проекту Державної цільової соціально-економічної програми «Питна вода Криму» на період до 2020 року (заходи з реорганізації системи управління водопостачанням в сільській місцевості АРК) - акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 10.09.2007 р.;
Національною Академією природоохоронного та курортного будівництва у навчальному процесі підготовки спеціалістів і магістрів зі спеціальності 7.092601 «Водопостачання та водовідведення» з дисциплін «Менеджмент і маркетинг систем водопостачання та водовідведення», «Економіка галузі» (науково-методичні положення дисертаційного дослідження з організації функціонування регіональної системи водопостачання) - довідка від 28.08.2007 р. № 01/571/1.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були підготовлені окремі наукові публікації. Внесок автора в опубліковані у співавторстві роботи конкретизовано у списку опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження є логічним продовженням попередніх досліджень автора. Основні положення та результати дисертації оприлюднені на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах, найважливішими з яких були: міжнародний симпозіум «ЕТЕВК» (Ялта, 2007), XXI міжнародна конференція «UKR-POWER 2007» (Ялта, 2007), науково-практичні конференції за міжнародною участю «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (Київ, 2005), «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні» (Київ, 2006), науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів Національної Академії природоохоронного та курортного будівництва (Сімферополь, 2007).
Публікації. Окремі результати дослідження опубліковані у 18 працях, з яких 4 (обсягом 1,2 друк. арк.) входять до затвердженого ВАК України переліку наукових фахових видань з державного управління, 4 у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 187 сторінок. Дисертація містить 5 рисунків, 2 додатки. Список використаних джерел складається з 214 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо розробки організаційно-економічних інструментів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері водопостачання АРК як регіональної системи життєзабезпечення та специфічного об’єкта державної політики. На основі здій­сненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки.
1. Проведений системний аналіз наукових праць за темою дослідження вказує на те, що питання реалізації державної політики та державного регулювання у сфері водопостачання АРК до цього часу не були предметом спе­ціаль­ного дослідження. Окремі праці стосуються лише деяких аспектів цієї проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність роз­робки окресленої тематики створює передумови для її ґрунтовного дослідження.
Вивчення науково-методичних джерел показало, що сфера водопостачання як інфраструктурна система життєзабезпечення регіону майже не розглядається. Разом з тим докорінне реформування організаційно-економічного механізму функціонування водопостачальних підприємств зумовило необхідність уточнення низки методичних визначень. Тому в роботі уточнено поняття «регіональна системи водопостачання», а також «виробник» та «виконавець» послуг як суб’єкти цієї системи.
Крім сукупності технологічних об’єктів, водопостачання як регіональну систему життєзабезпечення відрізняє наявність комплексу організаційно-економічних елементів, на основі скоординованої взаємодії яких забезпечується цілісність цієї системи та можливість реалізації відповідної державної політики. Такими елементами пропонується вважати власників джерел водопостачання, власників об’єктів (підприємств) водопостачання, виробників та постачальників послуг, споживачів, регуляторів та органи ліцензування у сфері водопостачання, а також комплекс сервісних служб. Ураховуючи регіональну специфіку АРК, до окремого елемента цієї системи слід віднести об’єкти водопостачання сільських територіальних громад.
Уточнення й розрізнення понять «виробник» і «виконавець» послуг водопостачання як суб’єктів регіональної системи набуло особливої актуальності з розвитком ринку, що діє переважно на основі договірних відносин, які потребують чіткого встановлення меж, рівня, якості та умов надання кожної окремої послуги в кожному окремому договорі між виробником, постачальником і споживачем.
2. Дослідження засвідчили, що державна політика у сфері водопостачання на даному етапі формується за умови дії таких зовнішніх параметрів розвитку цієї сфери.
Водопостачання одна з галузей, що є невід’ємним елементом національної економічної та соціальної безпеки держави. Припинення на початку 90-х рр. ХХ ст. державної монополії на водопостачання (як і на інші підрозділи житлово-комунальної сфери), передача його об’єктів в комунальну власність разом із перекладанням відповідальності за якість послуг на рівень територіальної громади, стрімке скорочення фінансування модернізації галузі з державного бюджету, невпорядкованість системи встановлення тарифів та подальший непродуманий процес децентралізації спричинили негативні структурні зміни і фактичне розбалансування галузі. Вертикальну систему було зруйновано, а створення місцевої стало повністю залежати від органів місцевого самоврядування, які, володіючи майновим комплексом галузі, не в змозі ефективно управляти цим комплексом та забезпечувати її розвиток як із суто об’єктивних фінансово-економічних причин, так і з суб’єктивних.
Витратна економіка підприємств, недостатність інвестицій, економічно необґрунтовані тарифи та невідповідність їх динаміки індексу цін на енергоносії, заборгованість, податковий тягар, що постійно зростає, практично кредитування підприємствами водопостачання пільг, наданих законодавством численним категоріям громадян, зумовили кризовий стан однієї з основних систем життєзабезпечення.
Доведено, що проблеми водопостачання вийшли за межі місцевих галузевих проблем, вони можуть бути вирішені лише шляхом відпрацювання ефективного механізму управління майновим комплексом і системою надання послуг галузі. Місцеві органи такий механізм гарантувати не можуть. Держава, приймаючи низку законів, активно вдосконалює (а за деякими напрямами формує) державну політику у цій сфері.
3. Проведений аналіз показав, що основні засади державної політики у сфері водопостачання сьогодні визначено у більш ніж семи найважливіших законодавчих актах. Водопостачання один з перших підрозділів житлово-комунального господарства, стосовно якого було прийнято базовий галузевий законодавчий акт Закон України «Про питне водопостачання», а також Загальнодержавну програму розвитку до 2020 року.
У дослідженні встановлені функціональні напрями державної політики на даному етапі: політика у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; засади ефективного водокористування; екологічні аспекти водного господарства та функціонування галузі; регуляторна політика; тарифна політика; фінансова політика, підвищення економічної ефективності функціонування суб’єктів господарювання у сфері водопостачання; технічна політика модернізації, оновлення, оснащення засобами обліку та енергозбереження в галузі; реформування системи управління та інституційної структури галузі; підвищення якості питної води та покращання якості послуг; захист прав споживачів послуг.
Не всі наведені функціональні напрями дістали належної розробки. Між ними існує певна неузгодженість, що зумовлено їх виробленням різними суб’єктами державної політики. Тому вважати державну політику у сфері водопостачання сформованою, чітко спрямованою поки що не можна.
У роботі обґрунтовано, що як об’єкт державної політики водопостачання має розглядатись насамперед як регіональна система. Це передбачає вплив не тільки (і не стільки) на галузеві технологічні аспекти функціонування водопостачання, а й на системні організаційно-економічні елементи, які на регіональному рівні сьогодні справляють визначальний вплив на ефективність водопостачання як систему життєзабезпечення.
Механізми реалізації державної політики (правові, програмно-цільові, організаційно-нормативні, регуляторні та фінансово-економічні) мають враховувати регіональний чинник, адже основний рівень реалізації державної політики місцевий, оскільки водопостачання технологічно прив’язано до певної території.
4. У дисертації доведено, що водопостачання АРК є специфічним об’єктом державної політики, управління та реформування. Доведення ґрунтується на виявленні й систематизації за ступенем впливу на технологію управління галузевих, регіональних технологічних та організаційних особливостей водопостачання, виробничих особливостей діяльності локальних природних монополій. Серед них за ступенем впливу на реалізацію державної політики особливо слід виділити:
у цілому від’ємний водогосподарський баланс;
нерівномірну структуру забезпечення водними ресурсами території АРК і наявність технологічно відмінних систем постачання води;
небезпечно високий рівень зношеності мереж водопостачання;
особливості інституту комунальної власності в АРК;
невпорядкованість організаційної структури галузі;
регіональну специфіку системи ліцензування і здійснення регуляторної політики;
практичну відсутність на сьогодні ефективної системи координації сектору сільського водопостачання, в якому найбільше проблем.
Установлено, що взаємопов’язаність і залежність організаційних особливостей водопостачання АРК від наявності технологічно і економічно різних схем постачання води на її території та об’єктів сільських територіальних громад визначають його як регіональну організаційно-економічну систему та специфічний об’єкт державної політики.
5. Відповідно до цього конкретизовано регіональні механізми реалізації державної політики у сфері водопостачання АРК та обґрунтовано необхідність формування регіональних інструментів їх удосконалення. Серед них на даному етапі найбільш актуальними є:
організаційні (через невпорядкованість децентралізації галузі, неефективний функціональний розподіл);
фінансово-економічні (особливо інвестиційний механізм);
функціонально-регуляторні.
Доводиться пріоритетність на сучасному етапі організаційних механізмів. Зроблено висновок, що саме невпорядкованість функціонально-інституційної структури водопостачання АРК є чинником негативного впливу на реалізацію державної політики у цій сфері.
6. На основі узагальнення досвіду провідних водопостачальних компаній та вивчення вітчизняного законодавства запропоновано модель реорганізації регіональної системи водопостачання АРК шляхом створення республіканської компанії. Установлено, що оптимальною організаційно-правовою формою компанії виходячи з чинників гнучкості управління, перерозподілу фінансових потоків, дотримання інтересів державної політики, територіальних громад і окремих споживачів є холдинг.
В основу розробленої моделі покладено принцип оптимального поєднання централізації та децентралізації, а також визначення функціональних параметрів суб’єктів регіональної системи водопостачання, адже саме по собі створення компанії не буде ефективним без впорядкування відносин власності і відносин з приводу використання об'єктів водопостачання. Тільки підвищуючи значущість організаційного механізму, можливо досягти бажаних результатів. В дисертації обґрунтовано, що основними параметрами організаційних вдосконалень мають стати:
- централізація: залежність водокористувачів значної частини АРК від «централізованого» джерела (Північно-Кримського каналу) зумовлює на регіональному рівні необхідність структури, яка б координувала діяльність суб'єктів водопостачанням і відповідала за «загальні» джерела і водозабори;
- спеціалізація, розмежування «сфер відповідальності»: холдингова компанія має виконувати управлінські функції, спрямовуючи діяльність підконтрольних підприємств; підприємства, у свою чергу, мають зосередити увагу на поточній роботі з надання послуг споживачам;
- співпраця з недержавним і некомунальним сектором: чинне законодавство дозволяє надавати послуги з водопостачання суб'єктам господарювання всіх форм власності, що передбачає взаємодію з приватним сектором. З одного боку, у місцевих органів залишаються економічні і майнові важелі впливу на приватний сектор (наприклад через передачу або не передачу мереж в концесію); з другого боку, вони зацікавлені у фінансових ресурсах, які може надати приватний сектор;
- законність: життєва важливість нормальної роботи підприємств водопостачання для АРК означає, що їх діяльність має здійснюватися в правовому полі, адже порушення чинного законодавства підприємством може теоретично призвести до його зупинки через значні фінансові санкції, арешт майна тощо. Необхідно привести у відповідність із законодавством (а в разі потреби отримати нові) дозвільні документи (ліцензії, дозволи), а також документи, що встановлюють право на мережі і споруди, засновницькі і реєстраційні документи підприємств;
- оптимальний розподіл власності: об'єкти водопостачання мають перебувати у власності АРК і територіальних громад згідно зі своїм призначенням і техніко-економічною доцільністю.
7. У дисертації доводиться необхідність зміщення акцентів у використанні фінансово-економічних інструментів, доцільність виокремлення серед них регіонального інвестиційного механізму. Запропоновано підходи до його вдосконалення, зокрема підвищення контролю за використанням коштів на основі застосування технології управління інвестиційними інфраструктурними проектами.
З огляду на розроблену модель реорганізації в роботі пропонуються заходи щодо ефективного перерозподілу регуляторних функцій між учасниками інституційної структури регіональної системи водопостачання.
В частині організаційного аспекту реформування водопостачання АРК розроблено заходи щодо впорядкування організаційної схеми управління на районному рівні з урахуванням об’єктів сільських територіальних громад.
8. Подальші дослідження в предметній галузі мають спрямовуватись на розвиток й застосування одержаних результатів за напрямами вироблення державної політики стосовно регіональних систем водопостачання та інших систем життєзабезпечення регіонів, регуляторних механізмів її реалізації, організаційних вдосконалень системи надання послуг водопостачання в регіонах України, фінансово-економічних механізмів модернізації регіональних систем водопостачання.

Список використаних джерел
1. Абалкин Л. И. Проблемы экономики переходного общества : Сб. науч. тр. ученых России и Украины /Л. И. Абалкин, В. Д. Базилевич, В. В. Белоцерковец и др. ; отв. ред. : В. М. Геец, Д. С. Львов. Запорожье : ГУ «ЗИГМУ», 2004. 386 с.
2. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: курс лекций. / Г. В. Атаманчук. М. : Юрид. лит., 1997. 254 с.
3. Атаманчук Г. В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : учеб. пособие / Г. В. Атаманчук. М. : «НПО «Экономика», 2000. 302 с.
4. Бабаєв В. М. Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління : автореф. дис д-ра наук з держ. упр. : 25.00.04 / В. М. Бабаєв. К., 2000. 36 с.
5. Бабаєв В. М. Практика муніципального управління: Навч. посіб. / В. М. Бабаєв. Х. : ХДАМГ, 2002. 311 с.
6. Бабаєв В. М. Управління міським господарством : теоретичні та прикладні аспекти [Монографія] / В. М. Бабаєв. Х. : Вид-во РІ НАДУ, 2004. 204 с.
7. Бабак А. В. Ефективне регулювання цін природних монополістів / А. В. Бабак, О. П. Романюк // Аспекти тарифної реформи. 2003. № 1. С. 19.
8. Багнюк В. Питна вода: якою вона має бути / В. Багнюк // Надзвичайна ситуація. 2007. № 5. С. 3437.
9. Бажал Ю. М. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / Ю. М. Бажал (ред.), І. В. Одотюк, В. П. Александрова та ін. НАН України; Ін-т екон. прогнозування. К., 2002. 320 с.
10. Бажал Ю. М. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення : наук. доп. / Ю. М. Бажал, І. В. Одотюк, Данько М. С. та ін. НАН України; Ін-т екон. прогнозування. К., 2002. 80 с.
11. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлiнських рішень : проблеми теорiї, методологiї, практики : Монографія / В. Д. Бакуменко; за ред. В. М. Князєва, П. I. Надолiшнього, М. I. Мельника та iн . К. : Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
12. Бакуменко В. Д. Методологічне забезпечення реалізації поширених завдань програмно-цільового управління / В. Д. Бакуменко // Упр. сучас. містом. 2002. № 13 (5). С 313.
13. Биендет Б. Приватизация систем водоснабжения в будущем / Б. Биендет Б. // Інформ.-аналіт. зб. Держбуду України. 2001. № 2. С. 19.
14. Блейклі Е. Дж. Планування місцевого економічного розвитку. Теорія і практика. Вид. 2-е / Блейклі Е. Дж. Л. : Літопис, 2002. 416 с.
15. Бойко-Бойчук О. В. Нові підходи до розвитку міст та регіонів (Методологічні засади державно-правових експериментів) / О. В. Бойко-Бойчук, І. В. Васюник, П. С. Качур та ін. К. : Міленіум, 2003. 134 с.
16. Бодров В. Г. Соціальне ринкове господарство: Навч. посіб. для студ. екон. вузів і фак. / В. Г. Бодров, А. І. Кредисов (ред.), П. М. Леоненко. К. : Либідь, 1995. 126 с.
17. Бондарчук І. Інвестиційна політика в Україні : Навч. посіб. / І. Бондарчук. К. : Вид-во УАДУ, 2003. 24 с.
18. Браун П. Посібник з аналізу політики / П. Браун. К. : Основи, 2000. 243 с.
19. Брус Т. Аналіз державної політики: оцінка як важливий етап процесу / Т. Брус // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. Дніпропетр. філ. УАДУ. Д., 2000. № 1. С. 8391.
20. Бушуєв С. Д. Динамическое лидерство в управлении проектами / С. Д. Бушуєв, В. В. Морозов. К. : МАУП, 2000. 310 с.
21. Бюджетний кодекс України // ВВР. 2001. № 37 38. Ст. 189.
22. Валевський О. Л. Державна політика в Україні : методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження / О. Л. Валевський. К. : Вид-во УАДУ, 2001. 168 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.
24. Виступ президента України Л. Д. Кучми на ІХ всеукраїнських муніципальних слуханнях 26 вересня 2003 р. Шляхи розвитку місцевого самоврядування // Уряд. кур’єр. 2003. 30 верес. (№ 182).
25. Водний кодекс України // ВВР. 2001. № 37 38. Ст. 189.
26. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія / В. Є. Воротін. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
27. Воротін В. Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій : Автореф. дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 / В. Є. Воротін. К., 2003. 36 с.
28. Вступ до аналізу державної політики : навч. посіб. / В. Романов, О. Рудік, Т. Брус. К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. С. 3453.
29. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, С. Г. Бабенко. : Офіц. вид. К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. 416 с.
30. Гальчинський А. С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи: Методологічні аспекти / А. С. Гальчинський. Ін-т стратег. оцінок. К. : Либідь, 2006. 310 с.
31. Гальчинський А. С. Інноваційна стратегія українських реформ / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, А. К. Кінах, В. П. Семиноженко. К. : Знання України, 2002. 336 с.
32. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В. М. Геєць, В. П. Александрова, Т. І. Артьомова та ін. / НАН України; Ін-т екон. прогнозування. К. : Фенікс, 2003. 1008 с.
33. Гіроль М. М. Ефективність систем водопостачання України як фактор національної безпеки держави /М. М. Гіроль, Г. М. Семчук // Надзвичайна ситуація. 2001. № 5. С.10.
34. Гіроль М. М. Стан водопостачання та водовідведення в Україні / М. М. Гіроль, О. А. Ткачук, Г. М. Семчук та ін. // Вісн. одес. держ. акад.. будівництва та архітектури. 2005. № 19. С. 3-9.
35. Гончарук В. В. О разработке стандартов Украины «Источники централізованого водоснабжения» и «Вода питьевая» / В. В. Гончарук, В. Ф. Скубченко // Химия и технология воды. 2003. № 2. С. 103-105.
36. Господарський кодекс України // ВВР. 2003. № 1822. Ст. 144.
37. Данилишин Б. М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины / Б. М. Данилишин. К. : СОПС Украины НАН Украины, 1996. 260 с.
38. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування : Зб. наук. пр. / кол. авт.; наук. кер. Н. Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 2000. Ч. І. 224 с.
39. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України : навч. посіб. / кол. авт. : В. М. Вакуленко, О. С. Ігнатенко, О. Ю. Лебединська та ін. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 112 с.
40. Державне управління : теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Аверянова. К. : Юрінком Інтер, 1998. 431 с.
41. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін.; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 164 с.
42. Державне управління в Україні : наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. Л. : Вид-во Нац. ун. «Львів. політехніка», 2002. 352 с.
43. Державне управління : Словник-довідник / укл. В. Д. Бакуменко, Д. О. Безносенко, І. К. Варвар та ін.; заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
44. Донцова Л. В. Система регулирования инвестиционных процессов в развитых странах / Л. В. Донцова // Менеджмент в России и за рубежом. 1999. № 4. С. 91.
45. Дорофієнко В. В. Регіональне управління науково-технічним потенціалом в умовах ринкової трансформації економіки : автореф. дис... д-ра екон. наук : 25.00.04 / В. В. Дорофієнко. Х., 1998. 35 с.
46. Дорофієнко В. В. Формування державних механізмів управління житлово-комунальним господарством в сучасних умовах господарювання / В. В. Дорофієнко, С. В. Корнійчук // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. пр. ДонДАУ : серія «Держ. упр.». Донецьк : ДонДАУ, 2002. т. 3. вип. 18. С. 39.
47. Дрозд Г. Я. Підвищення експлуатаційної довговічності та екологічної безпеки каналізаційних мереж : автореф. дисд-ра техн. наук / Г. Я. Дрозд. Макіївка, 1998. 35 с.
48. Економіка міст : Україна і світовий досвід : навч. посіб. / кол. авт. : В. М. Вакуленко, Ю. Ф. Дехтяренко, О. І. Драпіковський та ін.; за заг. ред. : В. О. Макухи. К. : Видво «Основи», 1997. 243 с.
49. Економічний розвиток і державна політика : навч. посіб. / Ю. М. Бажал, О. І. Кілієвич та ін.; за заг. ред. Ю. Єханурова та І. Розпутенка. К. : Вид-во УАДУ, 2001. 480 с.
50. Економічний розвиток і державна політика : практикум. Економічні аспекти міського будівництва і житлової політики / Ю. М. Бажал, О. І. Кілієвич та ін.; за заг. ред. Ю. Єханурова та І. Розпутенка. К. : К.І.С., 2001. 72 с.
51. Ефективність державного управління : Монографія / кол. авт. : Ю. М. Бажал, О. І. Кілієвич, О. В. Мертенс та ін.; за заг. ред. І. Розпутенка. К. : К.І.С., 2002. 420 с.
52. Жаліло Я. А. Українська економіка після виборів: що далі? / Я. А. Жаліло (відп. ред.), Белінська Я. В., В. В. Юрчишин та ін. Нац. ін-т стратег. дослідж. К. : НІСД, 2007. 78 с.
53. Жуков Н. Н. Акционирование отрасли водоснабжения и водоотведения путь выхода из кризиса / Н. Н. Жуков, М. Ю. Швец // Інформ.-аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. К., 2003. № 2. С. 6266.
54. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 379429.
55. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. 1999. № 2021. Ст. 190.
56. Закон України про передачу об'єктів права державної та комунальної власності // Відом. Верховної Ради України. 1998. № 34.
57. Закон України про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. режим доступу : // http://zakon.rada.gov.ua.
58. Закон України про захист прав споживачів // ВВР. 1991. № 30.
59. Закон України про ціни і ціноутворення // Інформ.-аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. К., 2003. № 1. С. 48.
60. Закон України про питну воду та питне водопостачання // ВВР. 2002. № 16. Ст.112.
61. Закон України про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності // ВВР. 2004. № 9. Ст. 79.
62. Закон України про оренду державного та комунального майна // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 30. Ст. 416.
63. Закон України про ліцензування певних видів господарської діяльності // Відом. Верховної Ради України. 2000. № 36. Ст. 299.
64. Закон України про метрологію та метрологічну діяльність. режим доступу : // http://zakon.rada.gov.ua.
65. Закон України про органи самоорганізації населення // Відом. Верховної Ради України. 2001. № 48. Ст. 254.
66. Закон України про житлово-комунальні послуги // Відом. Верховної Ради України. 2004. № 47.
67. Закон України про концесії // Відом. Верховної Ради України. 1999. № 41. Ст. 372.
68. Закон України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти // Відом. Верховної Ради України. 2000. № 20. Ст. 148.
69. Закон України про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 2010 роки // ВВР. 2004. № 51. Ст. 548.
70. Закон України про економічну концентрацію // Відом. Верховної Ради України. 2002. № 34.
71. Закон України про охорону навколишнього середовища // Відом. Верховної Ради України. 2001. № 18.
72. Закон України про природні монополії // Відом. Верховної Ради України. 2000. № 30. Ст. 238.
73. Закон України про захист економічної конкуренції // Відом. Верховної Ради України. 2001. № 12. ст. 64.
74. Закон України про зовнішній благоустрій населених пунктів України // Відом. Верховної Ради України. 2005. № 87.
75. Закон України про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2010 роки // ВВР. 2005. № 15.
76. Закон України про інвестиційну діяльність ВВР. 1991. № 47.
77. Збірник матеріалів «Про стан та перспективи депресивних регіонів, міст та селищ України» та парламентських слухань «Регіональна політика та місцеве самоврядування в Україні: законодавчі аспекти». / за заг. ред. В. Яцуби, А. Матвієнко. К. : Друк. ДУС, 2003. 368 с.
78. Каспин В. И. Планирование развития жилищно-коммунального хозяйства / В. И. Каспин. М. : Стройиздат, 1990. 168 с.
79. Качур П. Інтерв’ю. Інтернет-ресурс / П. Качур. Режим доступу : // http: // for-ua.com /interview/ 2007/ 02/ 12/ 093806.html .
80. Керецман В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : Монографія / В. Ю. Керецман. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 188 с.
81. Киcилев В. В. Реформирование жилищно-коммунального хозяйства требует инициативы и творчества / В. В. Киcилев // Інформ.аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. К., 2002. № 4. С. 3847.
82. Класифікація видів економічної діяльності ((NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005) Національного класифікатора України. К. : Держспоживстандарт України. 301 с.
83. Конституція України. К. : Вид-во Право, 2002. 48 с.
84. Концепція державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства. Проект. Режим доступу : // http: // www.djkg.gov.ua.
85. Керівництво з експлуатації та обслуговування систем водопостачання підприємствами, створеними на базі співтовариств / Р. Н. Мазінов, В. А. М’якішев, Е. І. Салієв. Сімф. : ОригіналМ, 2007. 192 с.
86. Корнійчук С. В. Механізми забезпечення стратегії регіональної організації житлово-комунального господарства / С. В. Корнійчук // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. пр. ДонДАУ : серія «Держ. упр.». Донецьк : ДонДАУ, 2002. вип. 10. С. 204206.
87. Корнійчук С. В. Дослідження теоретико-методологічних проблем та закономірностей державних механізмів управління розширенням відтворення житлово-комунального господарства у регіоні / С. В. Корнійчук // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. пр. ДонДАУ : серія «Держ. упр.». Донецьк : ДонДАУ, 2003. вип. 21. С. 109111.
88.