ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ




  • скачать файл:
  • Назва:
  • ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ КАЧЕСТВОМ ОБЩЕЙ СЕРЕДНОЙ ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
  • Кількість сторінок:
  • 521
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
  • Рік захисту:
  • 2005
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ




    На правах рукопису




    ЛУКІНА Тетяна Олександрівна


    УДК 37.014.61: 303.442


    ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
    ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ



    25.00.02 - механізми державного управління

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    доктора наук з державного управління


    Науковий консультант:
    Ляшенко Олександр Іванович,
    доктор педагогічних наук, професор,
    академік АПН України








    КИЇВ -2005











    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................................



    6




    ВСТУП.....................................................................................................................


    7




    РОЗДІЛ 1
    ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ...............




    19




    1.1. Сутність та особливості державного управління якістю загальної середньої освіти як одного з видів соціального управління..................



    19




    1.2. Вплив загальносвітової тенденції забезпечення рівного доступу до якісної освіти на процеси реформування системи державного управління в Україні.................................................................................




    44




    1.3. Якість загальної середньої освіти як об'єкт державно-громадського управління освітою............................................................



    56




    1.3.1. Якість загальної середньої освіти в державній освітній політиці України .............................................................................



    56




    1.3.2. Полінауковість змісту категорії якості загальної середньої освіти...................................................................................................



    59




    1.3.3. Основні підходи до визначення якості загальної середньої освіти в державному управлінні освітою .........................................



    63




    1.3.4. Моделі якості загальної середньої освіти...............................


    72




    1.4. Сутність моніторингу якості загальної середньої освіти як інформаційної основи державного управління освітою...................



    82




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1................................................................................


    89




    РОЗДІЛ 2
    ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ......................




    94




    2.1. Значення світової освітньої кризи для розвитку і впровадження в системи освіти оцінних технологій .........................................................



    94




    2.2. Розробка системи показників і критеріїв якості освіти як міжнародна проблема державного управління освітою .......................



    104




    2.2.1. Міжнародні системи індикаторів якості шкільної освіти.......


    104




    2.2.2. Переваги та недоліки психолого-педагогічних підходів до розробки системи показників і критеріїв якості загальної середньої освіти в системі державного управління освітою...........


    121




    2.3. Принципи побудови та структура національної системи показників якості загальної середньої освіти в Україні........................



    131




    2.4. Аналіз нормативно-правової бази щодо реалізації державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти в Україні



    145




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.................................................................................


    149




    РОЗДІЛ 3
    МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ...............................................................................




    152




    3.1. Стандарт якості загальної середньої освіти як нормативна основа механізму державного управління нею..............................................



    152




    3.1.1. Стандарти і технології управління якістю в освіті.................


    152




    3.1.2. Модель стандарту якості загальної середньої освіти в Україні....................................................................................................



    156




    3.2. Принципи і функції державного управління якістю загальної середньої освіти.................................................................................



    182




    3.3. Механізми державного управління якістю загальної середньої освіти на національному та регіональному рівнях.................................



    201




    3.4. Критерії соціальної ефективності державного управління якістю загальною середньою освіти.....................................................................



    223




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.................................................................................


    233










    РОЗДІЛ 4
    НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ .........................................





    236




    4.1. Використання результатів моніторингових досліджень якості освіти у роботи органів державного управління шкільною освітою: міжнародний та вітчизняний досвід ........................................................




    236




    4.2. Класифікація основних видів моніторингу якості освіти................


    253




    4.3. Методологічні засади функціонування національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти як складової механізму державно-громадського управління якістю освіти в Україні....




    257




    4.4. Інформаційне забезпечення державного управління якістю загальної середньої освіти в Україні...................................................



    263




    4.5. Модель національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти в Україні..................................................................



    275




    4.5.1. Структура і пріоритетні напрямі діяльності національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти..................



    276




    4.5.2. Основні завдання національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти на національному рівні державного управління освітою ..............................................................................




    282




    4.5.3. Основні організаційні етапи діяльності центрів моніторингу якості загальної середньої освіти на регіональному рівні державного управління освітою..........................................................




    289




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4.................................................................................


    296




    РОЗДІЛ 5
    ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНОВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРІОРИТЕНИХ НАПРЯМІВ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ....................................................................





    300




    5.1. Забезпечення рівного доступу до якісної освіти як центральна проблема державного управління освітою: сутність та шляхи її вирішення для України .................................................................................




    300




    5.2. Аналіз рівня бюджетного фінансування загальної середньої освіти в Україні (у порівнянні з постсоціалістичними країнами)................................................................................................................




    308




    5.3. Реалізація принципів доступності та неперервності освіти............


    316




    5.4. Якість загальної середньої освіти та її інфраструктури як основа оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю освіти в Україні..........................................................................................




    326




    5.4.1. Сутність збалансованого впливу в державно-громадському управлінні якістю загальної середньої освіти....................................



    326




    5.4.2. Ефективність діяльності органів державного управління освітою щодо ресурсного забезпечення якості загальної середньої освіти.....................................................................................................




    331




    5.4.3. Результати впровадження державної політики України щодо розвитку особистісно-орієнтованої освіти....................................



    348




    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5.................................................................................


    369




    ВИСНОВКИ.............................................................................................................


    371




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................


    380




    ДОДАТКИ..............................................................................................................


    456











    ВСТУП

    Актуальність теми. Державне управління освітою, зокрема загальною середньою, посідає одне з центральних місць у реалізації державної політики країни, особливо в період суспільно-політичних та економічних реформ, оскільки від їх результативності в освітній сфері залежить якість людського та інтелектуального потенціалу нації, економічна і політична незалежність України. Під впливом загальносвітових освітніх тенденцій, що визначились у другій половині минулого століття, одним з пріоритетних завдань державного управління освітою стало забезпечення рівного доступу громадян до якісної освіти.
    Реформування освітньої галузі в Україні зумовило необхідність модернізації системи державного управління освітою, в тому числі й загальною середньою, спрямування її діяльності на забезпечення й всебічне поліпшення якості освіти, впровадження технологій систематичного оцінювання та прогнозування розвитку системи освіти, тобто системи моніторингу якості освіти та освітніх послуг, та формування ефективних механізмів державно-громадського управління якістю освіти. Проте поки що не створено необхідні механізми, технології та процедури, що давали б змогу реалізувати завдання, проголошені державною освітньою політикою. Причиною цього є відсутність необхідних теоретико-методологічних напрацювань, адаптованих до сфери загальної середньої освіти (ЗСО), технологій оцінювання якості освіти та її складових, вітчизняних методик вимірювання досягнутої якості ЗСО й ефективності державного управління нею тощо. Втрати Україною позицій на світовій арені за рівнем розвитку людських ресурсів і за окремими соціально-економічними показниками розвитку освіти зумовлені, на нашу думку, відсутністю цілісної, науково-обгрунтованої програми розвитку на перспективу. Для вирішення цих проблем стає актуальною необхідність побудови механізму державного управління якістю ЗСО в Україні, що ґрунтується на потужній системі інформаційного забезпечення й впровадження в освітню галузь адекватних систем якості та ефективних оцінних технологій.
    Важливість та актуальність цього завдання підтверджена кількома державними актами та програмами, зокрема: указами Президента України Про Національну доктрину розвитку освіти” від 17 квітня 2002 р. № 347 та Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні” від 9 жовтня 2001 р. № 941; Постановою Кабінету Міністрів України Про деякі питання запро­вадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти” від 25 серпня 2004 р. № 1095 та ін.
    Сутність, методологічні засади та різноманітні аспекти державного управління розкрили в своїх працях Г.В.Атаманчук [23 -26], І.Л.Бачило [44], В.Д.Бакуменко [36-40; 168; 270], Л.М.Зайцева [206], В.В.Киричук [267], В.М.Князєв [168; 270], Б.П.Курашвiли [322], О.Є.Луньов [403], В.Я.Малиновський [423], Н.Р.Нижник [471-476], В.А.Ребкало [162], Ю.А.Тихомиров [747; 748], В.В.Токовенко [749] та багато інших. Проблему визначення та підвищення ефективності державного управління досліджували колектив вчених Ю.М.Бажал, О.І.Кілієвич і О.В.Мертенс [186-188; 190], О.П.Романюк [187; 188; 649], Г.Саймон [662], В.В.Цвєтков [164; 788], В.М.Шаповал [808; 809] та інші вчені.
    Питання державного управління у сфері освіти України стали предметом дослідження порівняно недавно. Так, різні аспекти цієї проблеми досліджували С.Б.Жарая [197], С.А.Калашникова [232], В.І.Луговий [345-348], В.К.Майборода [164], С.В.Майборода [407] та інші. Проте державне управління якістю ЗСО як цілісний процес, наукова проблема не вивчалося. У педагогічних працях досліджували різні аспекти школознавства та управління загальноосвітньою школою Є.С.Березняк [51-52], В.І.Бондар [66 - 68], Л.І.Даниленко [513], Л.М.Калініна [234-237; 239], М.І.Кондаков [285], В.І.Маслов [429-431], Н.П.Піщулін [529-530], Н.М.Островерхова [513], П.І.Третьяков [750-752; 806], П.В.Худомінський [786], Т.К.Чекмарьова [807], Т.І.Шамова [806; 807], В.В.Шаркунова [429; 430] та багато інших. Окремі аспекти державного управління якістю шкільної освіти розглядали російські вчені: Е.К.Бако [35], Г.В.Гутнік [153- 155], Г.Ч.Тахтамишева [740] та ін. Проблема розробки технологій оцінювання якості освіти в цілому та якості навчальних досягнень учнів дослідниками розглядалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук і не була предметом наукового опрацювання з державного управління.
    Важливість і необхідність ґрунтовного наукового пізнання процесів вимірювання якості освіти та ефективності державного управління нею пояснюється тим, що й дотепер у науковій зарубіжній та вітчизняній літературі не сформовано єдиного категорійно-понятійного апарату, що зумовлює використання різноманітних підходів до тлумачення термінів управління освітою”, якість освіти” і якість ЗСО”. Бракує науково-аналітичного супроводу освітніх реформ та процесів модернізації державного управління якістю ЗСО в Україні. Відсутність загальноприйнятого і нормативно затвердженого визначення цих понять відповідно позначилася й на нормативно-правових документах України, що призвело до неточного застосування термінів, відсутності методик оцінювання, показників і критеріїв якості ЗСО та ефективності державного управління нею, довільності тлумачення наслідків освітніх реформ.
    Якість ЗСО розглядається дисертантом як об’єкт управлінського впливу, складна категорія державного управління. Проте більшість досліджень якості освіти здійснювалась у межах педагогічних теорій з позицій школознавства та менеджменту освіти (Г.В.Асауляк [21], І.Є.Булах [79-81], Н.О.Губа [148], Г.В.Єльнікова [194], А.Карамазина [244], Н.Кеннт [262], Г.С.Ковальова [274-280], В.І.Маслов [429-431], В.П.Нуждін [478-479]], В.П.Панасюк [521-522], Т.Невілл Послтуейт [262], Н.А.Селезньова [669], О.І.Субетто [255-260; 723-729] та ін.).
    Проблеми використання різних методів і технологій в управлінні розвитком освіти досліджували П.Вакулі [87], К.П.Волокітін [112], Е.П.Гусинський [151-152], Г.В.Гутник [153-155], Г.А.Дмитренко [177-179], С.Г.Молчанов [452], А.М.Стрижов [720], В.В.Хабін [112]; питання оцінювання результативності освіти В.Є.Безверха [50-51], В.П.Беспалько [53-56], І.Є.Булах [79-81], М.І.Грабар [147], А.П.Єгоршин [184], А.Єрмола [195-196], Л.П.Одерій [489-490], А.І.Підласий [531], С.Б.Прянічніков [184]та багато інших.
    У процесі дисертаційного дослідження обґрунтовано, що державне управління якістю ЗСО має реалізуватись через відповідний механізм такого управління, складовою якого буде національна система моніторингу якості ЗСО. Розробку методологічних засад моніторингових досліджень якості ЗСО та формування понятійного апарату з питань моніторингу в освітній галузі здійснювали багато вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема В.С.Аванесов [2; 3], І.М.Гавриленко [122], В.А.Кальней [240; 815], Н.А.Кулємін [317; 318], А.Н.Майоров [409; 411-412], Д.Ш.Матрос і Д.М.Полєв [433 - 435], О.І.Севрук [668], І.В.Філімонова [668], С.Є.Шишов [240; 815], О.А.Юдіна [668] та ін. Питання організації моніторингу якості ЗСО на різних рівнях вивчали В.П.Безпалько [53-56], Є.В.Боровська [70], В.Г.Попов [541], П.В.Голубков [541] та ін. Різні аспекти використання результатів педагогічного моніторингу досліджували В.Г.Горб [139], Л.Н.Засорина і Є.М.Плюсніна [212]; проблеми застосування інформаційних систем і технологій в організації моніторингу якості освіти аналізували Ю.С.Барановський [73], Є.Ю.Диканський [73], А.Н.Багіров [33], Т.В.Воронова [114], Л.Н.Лядова [114], А.І.Міков [114], Л.М.Калініна [234 - 237], П.К.Одинцов [492], Є.Н.Каракозова [492]та багато інших.
    У дисертаційній роботі на підставі концептуального обґрунтування запропоновано механізм реалізації державного управління якістю ЗСО в Україні, що ґрунтується на державно-громадській формі управління і передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як єдиної інформаційно-аналітичної основи державного управління якістю ЗСО в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, одержані в процесі реалізації Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України у процесі виконання кількох науково-дослідних робіт за темами: Науково-методичні засади діагностування професійної компетентності державних службовців” (номер державної реєстрації 0102U002539), у розробці якої дисертант брала участь як відповідальний виконавець, а також Основні напрямки державного управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0101U002902), Становлення державно-громадського управління освітою в Україні” (номер державної реєстрації 0102U002535) та Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U004103). Окремі результати дисертаційного дослідження були використані під час реалізації проектів Центр тестових технологій”, що здійснювався Міжнародним Фондом Відродження”; Освітня політика та освіта рівний-рівному”, запровадженого Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй (підтверджено довідками про впровадження).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є концептуальне обґрунтування механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях в умовах реформування школи та науково-організаційне забезпечення шляхів використання здобутих результатів у практиці державного управління ЗСО в Україні.
    Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
    1. Проаналізувати стан вітчизняних і зарубіжних теоретико-методо­ло­гічних напрацювань з питань державного управління якістю освіти й вимірювання його ефективності та нормативно-правову базу щодо організації державного контролю й управління якістю освіти в Україні.
    2. Уточнити на основі систематизації та узагальнення науково-практичних підходів понятійно-категоріальний апарат, зокрема конкретизувати дефініції державне управління якістю ЗСО”, якість ЗСО” як категорії державного управління освітою в Україні та визначити проблемні питання їх оцінювання.
    3. Визначити й конкретизувати принципи та функції державного управ­ління якістю ЗСО, заснованого на державно-громадській формі управління.
    4. Обґрунтувати концептуальне розуміння державного управління якістю ЗСО як складною, багатоаспектною, динамічною системою та необхідність створення технологічної бази інформаційного забезпечення для здійснення ефективного державного управління якістю ЗСО.
    5. Сформулювати теоретико-практичні засади моніторингу якості ЗСО як засобу державного управління якістю освіти України.
    6. Розробити:
    - модель державного стандарту якості ЗСО як складової механізму державного управління якістю ЗСО в Україні;
    - структурні моделі якості ЗСО як системи, освітнього процесу та результату;
    - модель національної системи моніторингу якості ЗСО як засобу державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях;
    - систему показників і критеріїв якості ЗСО в Україні з огляду на результати порівняльного аналізу міжнародних систем індикаторів якості шкільної освіти та вітчизняної освітньої статистики.
    7. Описати структуру та принцип дії механізму державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях, ґрунтуючись на розумінні цілісності та систематичності зовнішнього оцінювання досягнутої якості ЗСО.
    8. Здійснити комплексний аналіз ефективності державного управління освітою в Україні щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її високої якості як пріоритетних напрямів освітньої політики.
    Об’єкт дослідження система загальної середньої освіти в Україні.
    Предмет дослідження механізми державного управління якістю ЗСО як основа реалізації сучасної державної політики України в галузі освіти.
    Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження запропонованих механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях, що ґрунтуються на державному стандарті якості ЗСО та національній системі моніторингу якості ЗСО, сприятимуть реалізації державної освітньої політики, підвищенню ефективності державного управління якістю ЗСО та конкурентоспроможності освітньої системи України.
    Методи дослідження. Для реалізації мети дослідження та поставлених завдань використовувався комплекс сучасних загальнонаукових методів дослідження і підходів, а саме:
    - теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з філософії, соціології, державного управління, менеджменту, теорії управління, теорії якості продукції, педагогіки, статистики, а також з прикладних наук, законодавчих актів і нормативно-правових документів України, Російської Федерації та інших країн з питань державного управління якістю шкільної освіти і використання механізмів та інструментів контролю й оцінювання цієї якості;
    - історико-логічний, що дав можливість проаналізувати розвиток механізмів державного управління якістю шкільної освіти, інституту зовнішнього оцінювання її якості та освітніх проблем у ретроспективі;
    - системний підхід при здійсненні комплексного аналізу реалізації державної освітньої політики та оцінки стану ЗСО;
    - структурно-функціональний підхід до визначення механізму державного управління якістю ЗСО з погляду його організаційної будови, функціональної реалізації та динаміки змін;
    - компаративістський, який надав можливості порівняти й проаналізувати різні підходи до визначення категорій якості ЗСО, державного управління якістю ЗСО, моніторингу якості ЗСО, побудови механізмів управління якістю освіти на різних рівнях функціонування системи ЗСО;
    - інформаційно-аналітичні методи дослідження, які використовувались для оцінювання досягнутого стану ЗСО та ефективності державного управління щодо забезпечення її якості та доступності як пріоритетного напряму державної освітньої політики в Україні;
    - контент-аналіз дефініцій поняття моніторингу в освітній сфері;
    - структурно-логічне моделювання як концептуальний підхід до описів механізму державного управління якістю ЗСО та вироблення рекомендацій щодо підвищення його ефективності;
    - соціологічні методи (анкетування, опитування, бесіди, інтерв’ювання) з метою вивчення громадської думки щодо результативності освітніх реформ та якості освітнього середовища;
    - тестування якості навчальних досягнень учнів ЗНЗ за технологіями моніторингового дослідження.
    Збирання інформації з досліджуваної проблеми, її комплексний аналіз та наступна систематизація дали змогу конкретизувати напрями дослідження та методику його проведення.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором отримані науково-обгрунтовані результати, які розкривають сутність державного управління якістю ЗСО в Україні та його визначальну роль у реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики. Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням проблеми державного управління якістю освіти в Україні.
    Державне управління якістю ЗСО розглядається як складова підсистема наукової галузі державне управління” з позицій системного підходу. Автором здійснено концептуальне обґрунтування державного управління якістю ЗСО; розроблена модель державного стандарту ЗСО як складова механізму державного управління якістю ЗСО в Україні. Системно пода
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    Проведене дослідження проблеми державного управління якістю ЗСО України, аналіз та узагальнення його результатів підтверджують, що вихідна методологія вибрана правильно, гіпотеза підтверджена, поставлені завдання повністю виконані, мета дослідження досягнута. Покладені в основу дослі­дження сутність, структура якості ЗСО, технології її оцінювання, запропо­нований механізм державного управління якістю ЗСО, що ґрунтується на визнанні якості освіти пріоритетним напрямом державної освітньої політики України, повною мірою виправдали себе як концепція.
    Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки і запропонувати рекомендації.
    1. Усебічний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблематики показав, що державне управління якістю ЗСО в Україні є однією з найважливіших проблем становлення відкритого демократичного суспільства та реформування освітньої галузі. Результати проведеного аналізу свідчать про наявність великої кількості праць, особливо в зарубіжних джерелах, щодо здійснення управління якістю освіти на регіональному та місцевому рівнях, запровадження оцінних технологій в освітній процес. Проте ця проблема вивчалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук, школознавства та адміністрування, інакше кажучи, вона не була предметом вивчення науки державного управління як галузі наукового знання.
    2. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні проблема державного управління якістю ЗСО потребує наукового обґрунтування. Чинна система державного управління ЗСО не має відповідного ефективного механізму реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Понятійно-категорійний апарат з питань державного управління якістю освіти загалом та ЗСО зокрема практично відсутній. Не розроблено структурні та аналітичні моделі, теоретико-методологічні засади механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО на різних рівнях державного управління освітою, не сформована повністю нормативно-правова база щодо функціонування системи державного управління якістю ЗСО тощо.
    Зважаючи на це автор присвятила дисертаційну роботу концептуальному обґрунтуванню державного управління якістю ЗСО та побудові теоретичної моделі механізмів державного управління якістю ЗСО, що базується на державно-громадській формі управління; з’ясуванню змісту та структури якості ЗСО як об’єкта управлінського впливу з боку органів державного управління ЗСО; оновленню освітньої статистики України та розробці моделі національної системи показників і критеріїв якості ЗСО, визначенню показників і критеріїв ефективності державного управління якістю ЗСО; системному аналізу досягнутого ЗСО стану з погляду з’ясування соціальної ефективності державного управління ЗСО та ступеня реалізації державної освітньої політики щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні.
    3. Розглядаючи генезу поняття державного управління, дисертант дійшла висновку про необхідність уточнення терміна державне управління якістю ЗСО”. Встановлено, що державне управління якістю ЗСО належить до одного з видів соціального управління і є специфічним видом суспільної діяльності, що спрямована на підтримку та поліпшення якості й результативності функціо­нування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів зокрема. Суб’єктами державного управління якістю ЗСО виступають органи державного управління освітою та громадські структури, які починають формуватись під впливом сучасних суспільно-політичних процесів і мають утворити принципово нову форму державно-громадського управління якістю ЗСО. Об’єктом державного управління якістю ЗСО виступає система ЗСО в аспекті її якості, причому управлінський вплив спрямовується на складові цієї системи: матеріально-технічні, фінансові та людські ресурси. Складовими системи державного управління якістю ЗСО виступають: об’єкт управління (тобто система ЗСО в аспекті її якості); єдина інформаційна система, що дає можливість систематично отримувати відомості про стан об’єкта, на який спрямовано управлінський вплив (національна система моніторингу якості ЗСО); генератор управлінських рішень (поєднання аналітичної системи з відповідним органом державного управління, що приймає конкретне управлінське рішення) та виконавча система, що здійснює безпосередній вплив на об’єкт управління через відповідний механізм державно-громадського управління якістю ЗСО з метою реалізації прийнятого рішення.
    Обгрунтовано, що державне управління якістю ЗСО як складної системи має свої специфічні особливості, що зумовлює доцільність виокремлення його в самостійний об’єкт для подальшого наукового дослідження.
    З’ясовано, що якість освіти є одним з центральних понять проблеми державного управління якістю ЗСО. В основу вивчення її сутності покладений системний підхід, який дає змогу розглядати якість ЗСО як управлінську категорію із складною динамічною структурою, що описується через сукупність певних норм, вимог і стандартів.
    4. Установлено, що державне управління якістю ЗСО як різновид державного управління ґрунтується на певних принципах його здійснення і виконує низку функцій. Серед принципів, що притаманні державному управлінню загалом, виокремлено ті, що зумовлюють специфіку досліджуваної проблеми, а саме принципи: детермінованості державного управління якістю ЗСО, розвитку державно-громадської форми управління якістю ЗСО, інформаційної достатності та відкритості доступу до інформації, системності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей певній ієрархії, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв’язку, відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об’єктів державного управління (тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО), адаптивності державного управління якістю ЗСО, розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, багатоаспектності державного управління якістю ЗСО та деякі інші.
    Доведено, що усвідомлення представниками органів державного управління освітою функцій державного управління якістю ЗСО, вміння ранжувати їх за ступенем важливості й пріоритетності впливає на ефективність діяльності системи державного управління ЗСО. Обґрунтовано доцільність поділу функцій на дві групи: основні (забезпечення органів державного управління всіх рівнів управлінською інформацією, управління кадровими ресурсами) та циклічно-локалізовані, або процесуальні (цілепокладання і прогнозування; планування й програмування; організація та мотивація; контроль і регулювання). З огляду на специфічність державного управління якістю ЗСО уточнено змістове наповнення цих функцій.
    5. Побудовано загальну структурну модель якості ЗСО як сукупності внутрішньої та зовнішньої якості ЗСО, структурну модель якості освіченості випускника загальноосвітнього навчального закладу як кінцевого продукту діяльності системи ЗСО і державного управління нею та моделі якості ЗСО як освітнього процесу.
    6. Обґрунтовано, що створення в Україні сучасної технологічної бази інформаційного забезпечення та впровадження в практику державного управління механізмів оцінювання досягнутої системою ЗСО якості є важливим політичним завданням, вирішення якого сприяє своєчасному виявленню факторів негативного впливу та з’ясуванню причин їх виникнення. Це забезпечує успішну реалізацію освітньої політики та підвищує соціальну та політичну ефективність державного управління якістю освіти.
    7. Виходячи із структурної моделі якості ЗСО та основних завдань описано структуру та принцип дії механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях. Запропоновані механізми базуються на державно-громадській формі управління, що передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як інформаційної бази державного управління освітою.
    8. Побудовано модель державного стандарту якості ЗСО, який є центральним елементом запропонованого механізму державного управління якістю ЗСО. Цей стандарт розглядається як сукупний унормований опис властивостей і якостей усіх складових системи освіти, випускника як кінцевого продукту, а також вимог до технологічних процедур і процесів, які здійснюються, та ресурсів, що витрачаються, для досягнення проголошеної якості. Передбачається, що цей стандарт має використовуватися для оцінки якості всіх складових ЗСО як системи, освітнього процесу та якості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Змістова частина зазначеного стандарту має переглядатись разом з державним освітнім стандартом, прийняттям нормативних документів щодо політики в галузі освіти. Нормативного затвердження та сертифікації потребують об’єкти оцінювання, система показників та критеріїв якості, інструменти оцінювання, процедури проведення вимірювань, обробки та використання результатів оцінювання тощо.
    9. Запропоновано модель національної системи моніторингу якості ЗСО як структурний елемент системи державного управління якістю ЗСО і як засіб такого управління.
    10. Сформульовано основні принципи і функції створення та функціонування системи моніторингу якості ЗСО. Визначено теоретичні та практичні засади функціонування системи моніторингу якості ЗСО в Україні. Побудовано динамічну структурну модель системи моніторингу якості ЗСО на національному і регіональному рівнях з урахуванням основних завдань і напрямів діяльності. На підставі проведених нами всеукраїнських та регіональних моніторингових досліджень, спрямованих на оцінку якості результатів функціонування та ресурсного забезпечення системи ЗСО, визначено завдання, що мають виконуватись на національному, регіональному та нижчих організаційних рівнях системи державного управління освітою.
    11. Доведено, що для отримання управлінської об’єктивної інформації про різноманітні складові системи ЗСО з метою виявлення факторів впливу на досягнуту якість освіти та з’ясування причин їх виникнення потрібно вдосконалити вітчизняну систему освітньої статистики. Цьому сприятиме впровадження в практику державного управління ЗСО в Україні механізмів система­тичного оцінювання досягнутої системою ЗСО якості, що є важливим політичним завданням, оскільки подальше державне управління освітою та освітня політика держави мають ґрунтуватись на результатах цієї оцінки.
    У контексті завдань європейської інтеграції системи освіти України розроблено систему показників і критеріїв якості ЗСО, що дає змогу аналізувати якість ЗСО одночасно як системи, освітнього процесу і результату за показниками забезпеченості, ефективності та результативності її функціонування.
    12. Зважаючи на специфічність сфери освіти, обґрунтовано доцільність оцінювання результативності державного управління якістю ЗСО за показниками її соціальної ефективності. Відповідно до такого розуміння всі визначені критерії соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО поділено на групи за такими ознаками: критерії кадрового потенціалу, створення умов діяльності, спрямованості державно-управлінської діяльності та її організації, критерії впливу на освітнє середовище і результативності системи ЗСО.
    13. Здійснено аналітичне дослідження ефективності діяльності органів державного управління освітою щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її якості як пріоритетних напрямів освітньої політики України. Встановлено, що оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО, що базується на вимірюванні окремих показників якості результатів функціонування системи ЗСО та аналізі соціального ефекту і громадської думки щодо цього, має бути обов’язковим атрибутом механізму державного управління якістю ЗСО в Україні.
    У процесі аналітичного дослідження з’ясовано фактори, виявлено тенденції, що негативно впливають на ефективність державного управління якістю ЗСО і знижують її якість. Зроблені висновки щодо досягнутого стану ЗСО та соціальної ефективності державного управління якістю освіти і виявлені тенденції у сфері ЗСО в Україні ґрунтуються на результатах порівняльного аналізу показників функціонування вітчизняної системи ЗСО із системами шкільної освіти країн Центральної, Східної Європи та Балтії у пост­соціалістичний період їх розвитку.
    За результатами проведеного дисертаційного дослідження вироблено рекомендації щодо діяльності вищих органів державної влади, державного управління освітою, що сприятимуть впровадженню механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО та підвищенню соціальної ефективності такого управління, зокрема:
    · Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти і науки України доцільно розробити й затвердити низку нормативно-правових документів щодо впровадження державно-громадського управління якістю ЗСО, зокрема Положення Про національну систему моніторингу якості ЗСО”, Державний стандарт якості ЗСО;
    · Державному Комітету статистики України, Міністерству освіти і науки України необхідно здійснити підготовчу роботу, за результатами якої підготувати наказ Про оновлення системи освітньої статистики та впро­вадження ефективних механізмів збору й обробки статистичної інформації щодо результатів функціонування системи освіти ЗСО в Україні” тощо;
    · обласним (міським, районним) державним адміністраціям, управ­лінням освіти і науки створити сприятливі умови для відродження системи патронату (шефства) підприємств над загальноосвітніми навчальними закладами як громадської форми управління ЗСО; сприяти розвитку культурної інфраструктури та системи позашкільних закладів освіти як складової механізму реалізації особистісно орієнтованої освіти та багато інших.
    Виявлено, що деякі аспекти досліджуваної проблеми потребують по­дальшого теоретичного вивчення і практичної реалізації, зокрема:
    - вивчення зарубіжного досвіду щодо побудови національних механізмів державного контролю за якістю шкільної освіти, фінансування освітньої сфери та розподілу ресурсів з метою пошуку найбільш раціональних структур і технологій;
    - створення спеціальних оцінних технологій, призначених для вимірювання й оцінювання усіх складових системи ЗСО та її якості в цілому, результативності державної освітньої політики України та ефективності державного управління якістю ЗСО за різними показниками і критеріями;
    - розробка навчальних програм, курсів, модулів для спеціальної підготовки та перепідготовки державних службовців системи державного управління ЗСО і навчання їх технологіям випереджаючого державного управління якістю освіти, навичкам роботи з інформаційними потоками (затвердження відповідного освітнього стандарту спеціальності, створення освітньо-професійних програм і освітньо-кваліфікаційних характеристик) та багато інших питань.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абрамовских Н.В. Педагогический мониторинг в образовательном процессе дошкольного учреждения // Стандарты и мониторинг в образовании, 1999. - № 3. - С. 51 - 54.
    2. Аванесов В.С. Композиция текстовых заданий. - М.: Ассоциация инженеров-педагогов, 1996. - С. 190.
    3. Аванесов В.С. Теоретические основы разработки заданий в тестовой форме. - М., 1995.
    4. Авер'янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. - Х.: Право, 1998. - 37 с.
    5. Агильфиева Е.Ф. и др. Качество обучения в средней школе и проблемы его оценки с учетом мнения учащихся // Социс. - 1998. - № 8. - С. 74-81.
    6. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров (основы квалиметрии). - М., 1982.
    7. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України: Аналітична доповідь УЦЕПД //Нац. безпека і оборона. - 2001. - № 1. - С. 2 - 50.
    8. Актуальные вопросы совершенствования оценочной деятельности в образовании и культуре: // Квалиметрия человека и образования: методология и практика: 9-й симпозиум. - г. Москва, 23 ноября 2000 г.) / Н.А. Селезнёва, А.И. Субетто (ред.). - М.: Изд-во Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2000. - 81 с.
    9. Алексеев Н.Ч. Принципы и критерии экспертизы программ развития образования //Школьн. технологии. - 2000. - № 2. С. 221 - 228.
    10. Алексеев С.С. Право и управление в социалистическом обществе // Сов. государство и право. - 1973. - № 6. - С. 14.
    11. Алексеев Ю.М. Україна: освіта і держава (1987-1997) / Ю.М. Алексеев. - К.: Експрес-об'ява, 1998. - 110 с.
    12. Алиджанов Э.К. Проблема оценки уровня учебной подготовки учащихся в условиях современной образовательной ситуации //http://ooipkro.nm.ru/ Text.
    13. Алиев М. Об учете региональных особенностей организации управления народным образованием на уровне района (города) // Совершенствование управлением народным образованием в условиях демократизации современного образования: Тезисы докл. конф. - Ч. 2. - М., 1988. - С. 269 - 272.
    14. Алферов Ю.С. Роль общественности в управлении образованием в зарубежных странах // Педагогіка. - 1994. - № 3. - С. 100 - 107.
    15. Алферов Ю.С. Роль федерального правительства в управлении образованием // США - ЭПИ.-1990. - № 11. - С. 51 - 58.
    16. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління / Укл. Г. Райт та ін.: Пер. В. Івашко. - К.: Основи, 1996. - 128 с.
    17. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 1989. - 519 с.
    18. Ануфрієва О. Вимірювання результатів діяльності початкової школи //Освіта і упр.. - 1997. - Т. 1. - № 4. - С. 64 - 67.
    19. Апонте Е. К новой системе оценивания высшей школы // Перспективы: сравнительные исслед. в области образования. - 1999. - № 3. - Т.28. - С. 47-56.
    20. Аракелян С.М., Дудина Н.В., Духанов А.В. и др. Эффективность образования в условиях ограниченного финансирования //Школьн. технологии. - 2002. - № 5. - С. 88 - 94.
    21. Асауляк Г.В. Разработка единых требований к проверке школьных знаний на основе классификации ошибок учащихся: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Моск. гос. пед. ин-т. - М., 1974. - 23 с.
    22. Аспицкая А.Ф., Фоминых Ю.Ф. Проблема оценки качества учебников //Школьн. технологии. - 1999. - № 1 - 2. С. 277 - 280.
    23. Атаманчук Г. Методологічні проблеми сучасного державного управління //Вісник УАДУ. - 2001. - № 3. - С. 219.
    24. Атаманчук Г. Методологічні проблеми сучасного державного управління //Вісник УАДУ. - 2000. - № 3. - С. 44 - 49.
    25. Атаманчук Г.В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы: Учеб. пособие. - М.: ОАО "НПО" Экономика", 2000. - 303 с.
    26. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит . - 1997. - 400 с.
    27. Аттестация образовательных учреждений в Санкт-Петербурге: Сб. нормативных документов и методических материалов / Сост. Н.В. Громова. - СПб, 1995. - 75 с.
    28. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. - М., 1973.
    29. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. - М.: Политиздат, 1977. - 382 с.
    30. Афанасьева М.П., Клейман И.С., Козлова С.А., Севрук А.И. Управление качеством образования в общеобразовательном учреждении // Стандарты и мониторинг в образовании. - 1999. - № 1. - С. 35 - 46.
    31. Афонина Г.М. Составление оценочных шкал для контроля знаний //Новое в пед. науках. - 1976. - № 2 (28). - С. 27.
    32. Ахренов В., Орлов В. Общие цели, общие задачи: Роль муниципальных органов управления образованием в совершенствовании внутрисистемного и внутришкольного управления // Учитель. - 2000. - №3. - С. 13 - 17.
    33. Багиров А.Н. Методы и средства информационной технологии мониторинга коррекционной деятельности преподавателя: Автореф. дис. канд. техн. наук. - К., 1991. - 15 с.
    34. Бажуткина Л.П. К вопросу об оценке управленческой деятельности //Управление и планирование промышленного производства в новых условиях хозяйствования. - Куйбышев: КГУ, 1990.
    35. Бако Э.К. Структурная перестройка системы управления образованием: новые принципы и подходы // Школьн. технологии. - 1999. - № 3. - С. 56-65.
    36. Бакуменко В. Державне управління: державно-управлінські рішення: вступ до досліджень // Вісник УАДУ. - 1999. - № 4.- С. 68 - 79.
    37. Бакуменко В. Методична база державно-управлінських рішень //Вісник УАДУ. - 2000. - № 1. - С. 5 - 19.
    38. Бакуменко В.Д. Аналітичне забезпечення формування державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. - 2000. - № 4. - С. 350 - 359.
    39. Бакуменко В.Д. Методологічний підхід до аналізу розвитку соціальних систем з позицій дослідження сфери їх впливу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одес.філ. УАДУ. - О., 1999. - Вип. 2. - С. 72-82.
    40. Бакуменко В.Д. Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень: Дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01. - К., 2001. - 451 с.
    41. Барна М., Гірний О. Оцінювання навченості учня: термінологія та методологія // Рідна шк. - 1999. - № 12. С.34 - 38.
    42. Баршиполець О., Карамушка Л., Карасьова Н., Слюсаревський М. Психологічне забезпечення управління освітою // Рідна шк. - 1995.- № 4. - С. 25 - 27.
    43. Бахмутский А.Е. Школьная система оценки качества образования //Школьн. технологии. - 2004. - № 1. - С. 136. - 143.
    44. Бачило И.Л. Функции органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. - М.: Юрид. лит., 1976. - 198 с.
    45. Безверха В.Є. Педагогічні умови використання в школі тестового контролю знань учнів // Педагогіка і психологія. -1997. - № 1. С. 53 - 55.
    46. Безверха В.Є. Тестовий контроль знань учнів старших класів з гуманітарних предметів (на матеріалі літератури): Дис... канд. пед. наук: 13.00. 01. К., 1996. - 201 с.
    47. Бердяев Н.А. Новое религиозное сознание и общественность. - М.: Канон+, ОИ "Реабилитация", 1999. - 464 с.
    48. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1993. - 383 с.
    49. Бердяев Н.А. Философия неравенства. - М.: Има-пресс, 1990. - 288 с.
    50. Березняк Е.С. Важное условие повышения качества обучния и воспитания. - К.: О-во УССР "Знание", 1982. - 49 с.
    51. Березняк Е.С. Руководство современной школой. - М.: Просвещение, 1983. - 207 с.
    52. Березняк Є.С., Черпінський М.В. Керівництво роботою школи. - К.: Рад. школа, 1970. - 262 с.
    53. Беспалько В.П. Критерии для оценки знаний учащихся и пути оптимизации процесса обучения // Теория поэтапного формирования умственной дееспособности и управление процессом обучения. - М.: Изд-во МГУ, 1967. - С.3 -23.
    54. Беспалько В.П. Мониторинг качества обучения средство управления образованием // Мир образования. - 1996. - № 3.
    55. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. - Воронеж.: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. - 304 с.
    56. Беспалько В.П. Проблема образовательных стандартов в США и России // Педагогика, 1995. - № 1. - С. 89 - 94.
    57. Беспалько В.П. Стандартизация образования: основные идеи и понятия //Педагогика. - 1993. - № 5. С. 16 - 24.
    58. Бех І. Д. Критерії моральної вихованості молодших школярів. - К.: Рад. школа, 1989. 96 с.
    59. Биченко А. Українська освіта очима українців //Нац. безпека і оборона. - № 4. - 2000. - С. 42 - 46.
    60. Близнюк С.Л. Психолого-педагогические аспекты оценки знаний //Народное образование. - 1980. - № 8. - С. 48 - 50.
    61. Блох А.Я. Тестовая система оценки знаний по математике в школах США //Математика в школе. - 1990. - № 5. - С. 74 - 78.
    62. Бобрышев Д.Н., Семенцов С.П. История управленческой мысли. - М.: Акад. нар. хоз-ва, 1985. - 128 с.
    63. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посібник. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 102 с.
    64. Божович Е.Д. Практико-ориентированная диагностика учения: проблемы и перспективы // Педагогика, 1997. - № 2. С.14 - 20.
    65. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: избр. психол. тр. / Под ред. Д.И. Фельдштейна.- М.: Ворнеж, 1995. 352 с.
    66. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. - К.: Рад. школа, 1987. - 156 с.
    67. Бондар В.І., Севастюк М.С. Педагогічне прогнозуванян як процес формування прогностичних умінь учителя початкової школи. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - 60 с.
    68. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчанні в школі. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. - 192 с.
    69. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення державного управління та місцевого самоврядування в контексті реформи адміністративного праа //Вісник УАДУ. - 2000. - № 1. - С. 209 - 216.
    70. Боровская Е.В. Многоуровневый педагогический мониторинг //Информация и образование. - 2000. - № 8. С.18 - 21.
    71. Боттани Н. Показатели ОЭСР в области образований: цели, организации и процес создания // Перспективы. - 1999. - № 1. Т.XXVIII. C. 67 - 84.
    72. Ботылева О.Н. Оценка психологических компонентов мастерства учителя в ходе его аттестации // Школьн. технологии. - 1999. - № 1 - 2. - С. 272-276.
    73. Брановський Ю.С., Диканський Е.Ю. Новые информационные технологии в организации мониторинга педагогических систем //Пед. информатика. - 2002. - № 2.- С. 31 - 36.
    74. Браун П., М. Пол. Посібник з аналізу державної політики. - К.: Основи, 2000.-190 с.
    75. Бриггс Денни. Краткий обзор тенденций образования в США //Перспективы: сравнительные исследования в области образования. - 1996. - Т. XXV. - № 3. - С. 37 - 58.
    76. Брус Т. Аналіз державної політики: оцінка як важливий етап процесу //Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ДФ УАДУ при Президентові України. - Д., 2000. - Вип 1.- С. 83 - 91.
    77. Брус Т. Аналіз політики і стратегічне планування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетр. філ. УАДУ при Президентові України. - Д., 2000. - Вип. 2 (2). - С. 167 - 173.
    78. Бугайов О., Садовий М. Про критерії державного стандарту // Фізика та астрономія в школі. - 1997. - № 4. С. 15 - 18.
    79. Булах І.Є. Діагностика рівня знань за різних методів вимірювання. Порівняльний аналіз // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб.-К.:ІСДО, 1995. - Вип. 13. - 158 с.
    80. Булах І. Методи контролю та оцінювання рівня знань // Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України: Зб. ст. / За ред. В. Зубка.- К.: Видавн. "КМ Academia", 1997. - С. 169 - 185.
    81. Булах І.Є., Шило І.М. Мотивація навчання і валідизація оцінювання рівня знань //Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 125 - 129.
    82. Буллер Т.А., Мякинченко Л.П. Как оценить качество образования? (Из опыта работ
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА