СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПОБІГАННЯМ ТА ЛІКВІДАЦІЄЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (на прикладі Управління пожежної безпеки в Харківській області)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Харківський регіональний інститут

На правах рукопису

ТРУШ Олександр Олегович

УДК 351:614.8

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАПОБІГАННЯМ
ТА ЛІКВІДАЦІЄЮ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
(на прикладі Управління пожежної безпеки в Харківській області)

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
кандидат економічних наук,
професор
Мостовий Г.І.

Харків 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...4
ВСТУП................6
РОЗДІЛ 1. Державне управління в системі запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації (НС) техногенного і природного характеру.......14
1.1. Поняття та зміст державного управління НС......14
1.2. Стратегії формування структур державного управління в системі
запобігання і реагування на НС...............................................33
1.3. Моделі структур державного управління в системі запобігання і
реагування на НС та критерії їх ефективності...................................50
Висновки до першого розділу..............................................................................65
РОЗДІЛ 2. Функціональна структура управління в Державній пожежній
охороні (ДПО) України............................................67
2.1. Елементи системи управління ДПО та їх функції..................67
2.2. Структура системи органів та підрозділів ДПО.............76
2.3. Ефективність функціональної структури органів та підрозділів ДПО.90
Висновки до другого розділу...............................................................................98
РОЗДІЛ 3. Науково-методичне забезпечення оптимізації структури
управління Державною пожежною охороною ....101
3.1 Декомпозиція структури функцій підрозділів ДПО на основі
лінгвістичних відношень схожості....101
3.2. Моделювання функціональної структури управління підрозділами
ДПО України........121
3.3. Формування оптимальних структур управління ..............124
Висновки до третього розділу............................................................................135
ВИСНОВКИ........................137
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............142
ДОДАТКИ.......156
Додаток А. Структура органів управління, сил і засобів ЄДС НС.............157
Додаток Б. Склад задач, що виконують відділи та підрозділи апарату
управління ДПО у різних галузях діяльності, який виявлено при
обстеженні їх функцій.........................................................................................158
Додаток В. Анкета з дослідження суміщення функцій апаратів управління Державної пожежної охорони....................166
Додаток Г. Фрагмент матриці взаємозв’язку задач..............174

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства поставив перед теорією і практикою державного управління завдання комплексного розвитку системи запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС), які виникають в Україні, удосконалювання управління цією системою. Її вирішення тісно пов’язано з особливостями проектування ефективних організаційних структур (органів і підрозділів), що безпосередньо виконують відповідні управлінські функції. Проектування й удосконалювання зазначених структур управління найчастіше будується на основі лише якісних показників та оцінок. При створенні нових об’єктів управління, в основному, застосовуються тільки типові структурні рішення. Разом з тим, проектування будь-якої структури управління, а тим більше у сфері державного управління безпекою населення, складне завдання, що вимагає обліку та врахування значної кількості чинників, які є визначальними в діяльності апарату і структури, впливають на вибір оптимальних варіантів управлінських рішень. Характерною рисою державного управління пожежною безпекою можна вважати своєчасну і єдино правильну реакцію суб’єкта управління на обставини, що швидко змінюються, непередбачувані події, що вимагають негайних дій відповідної організаційної структури.
Нові умови управління, пов’язані з докорінними змінами соціального та економічного середовища, значно обмежили можливості використання традиційних” типових структур і старих інструментів управління. Це стосується не лише державних оперативних і аварійно-рятувальних служб (АРС), які зазвичай першими прибувають на місце небезпечної події, а й органів та підрозділів Державної пожежної охорони (ДПО).
Отже, розробка науково обґрунтованих методів аналізу найсуттєвіших функцій державних органів управління запобіганням і ліквідацією наслідків НС та ефективних технологій побудови їх організаційних структур є актуальною науковою проблемою.
Стан наукової розробки проблеми. Розв’язанню окремих проблем пожежної безпеки присвячено наукові праці М.Брушлинського, Ю.Глуховенка, В.Тарасова та ін. У більш широкому контексті досліджуються актуальні питання національної та екологічної безпеки (Е.Глинські, В.Говоруха, Б.Горлицький, О.Даніл’ян, О.Дзюбань, М.Падун, Б.Порфир’єв, А.Смелявцев, В.Шамрай, О.Урсул).
Разом з тим, пожежна безпека, як і інші види безпеки (воєнна, соціальна, економічна, продовольча, інформаційна тощо), потребують особливої уваги науковців у зв’язку з трансформаційними процесами в українському суспільстві (О.Власюк, О.Грязнова, Є.Кисельов, Е.Коротков, Л.Лисюткіна, Б.Панасюк, С.Пирожков, В.Рижих, В.Ткаченко, Б.Холод), новими уявленнями щодо специфічної природи” суспільства та суспільних відносин (Д.Белл, Ж.Бодрій, А.Гор, Н.Луман, І.Пригожин, І.Стенгерс, О.Тоффлер, А.Турен, Ф.Фукуяма, Ф.Хайєк) та враховуючи нові розробки про сучасну державу як складну соціальну систему (В.Афанасьєв, В.Бакуменко, І.Василенко, В.Корженко, Г.Малинецький).
Критичного переосмислення проблем пожежної безпеки вимагають і нові ідеї в сучасному державному менеджменті (Дж.Гордон, Б.Гурне, Д.Олафс, Г.Райт, Дж.Стерлінг, Д.Шуман), управлінні суспільними процесами (В.Вайріх, В.Гончаров, Р.Дафт, Р.Друкер, Д.Дунган, Г.Емерсон, Г.Кунц, Дж.Мередіс, С.О’Доннел, Г.Осовська, С.Паркінсон, Р.Пушкар, Д.Руг, М.Рустомджі, Д.Сульє, Н.Тарнавська, Ф.Тейлор, Ю.Тихонравов, Е.Турбан, А.Файоль, В.Хілл) та в сфері науки державного управління (В.Авер’янов, Г.Атаманчук, В.Кобзаненко, Г.Одінцова, В.Скуратівський, В.Тронь, В.Цвєтков та ін.). Зокрема, йдеться про застосування моделювання у сучасному програмно-цільовому управлінні (В.Бакуменко), упровадження стратегічного планування (Ю.Шаров, Ю.Шахов), реалізацію системного підходу в організації державного управління (Н.Нижник, Л.Артюшин, О.Машков, С.Мосов), державне регулювання економіки (О.Амосов, Л.Анічин, Л.Головко, Л.Дідівська, З.Залога, М.Крупка, А.Мельник, І.Михасюк, Г.Мостовий, М.Тимчук, Л.Шатихіх, В.Черняк), управління персоналом в органі державного управління (О.Кібанов, М.Пірен, Г.Саймон, Е.Старобинський, С.Янг), сучасну теорію регіоналістики” (В.Забродський, В.Поповкін, В.Симоненко, В.Сорокіна, О.Топчієв), інформаційні технології в державному управлінні (В.Сидоренко, В.Тронь), упровадження новітніх соціальних технологій (В.Іванов, В.Князєв, Г.Щьокін), розвиток міста та місцевого самоврядування (В.Бабаєв, Ю.Лебединський, Т.Морозова, В.Ясюнас).
Потребує подальшого розвитку та обґрунтування практика застосування методу математичного моделювання щодо окремих сфер державного управління, в тому числі і для структурно-функціонального забезпечення територіального управління запобіганням та ліквідацією надзвичайних ситуацій, адже в недалекому минулому вже започатковано математичне моделювання організаційних структур управління (Л.Базилевич, Б.Байрієв, В.Дудорін, Є.Кузнєцов, Б.Лагоша, А.Лейбкінд, І.Мучник, О.Сиротін, О.Цвіркун та ін). Ця обставина, разом з зазначеними іншими, значною мірою вплинула на вибір теми для даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної роботи Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Адміністративне реформування на рівні територіальних органів влади в Україні” (державний реєстраційний номер 0100U001207), яка є складовою комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління і місцеве самоврядування”, а також пов’язана з науковим комплексним дослідженням Удосконалення організаційно-функціональних структур управління в ДПО”, яке здійснюється в Академії пожежної безпеки України (державний реєстраційний номер 0102U003512) і координується Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці механізмів державного управління попередженням і ліквідацією НС, методів і моделей для визначення складу, змісту і розподілу функцій управління при проектуванні структури органів і підрозділів ДПО в системі державного управління НС, обґрунтовані пропозицій щодо засобів реалізації запропонованої методики аналізу функцій.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних принципових питань, що становлять задачі дослідження:
з’ясувати місце ДПО в системі державного управління НС;
виявити основні наукові підходи в дослідженнях з проектування структур управління;
розробити методичні положення щодо аналізу функцій управління органами і підрозділами ДПО задля визначення множини їх функцій в конкретних умов дій;
дослідити наявні структури функцій в ДПО та організаційну побудову її підрозділів;
обґрунтувати підходи в оцінці структури функцій органу (підрозділу) ДПО;
розробити алгоритм формалізованого опису організаційної структури органів управління ДПО на основі узагальненої структури функцій;
реалізувати запропоновану методику в реальному органі управління ДПО територіального рівня.
Об’єкт дослідження процес державного управління НС та механізми формування структури органів і підрозділів ДПО.
Предмет дослідження наукове обґрунтування та методичне забезпечення побудови раціональних структур державного управління попередженням та ліквідацією НС на прикладі діяльності органів (підрозділів) ДПО територіального рівня.
Методи дослідження, їх різновидність та вибір для застосування в дисертації залежать від складності та функціональних особливостей відповідних об’єктів пізнання. Зокрема, при узагальненні та систематизації нормативно-правових актів і концептуальних підходів щодо предмету дослідження, структуризації адаптованих до умов ДПО цілей та функцій, з’ясуванні організаційної побудови і місця ДПО в системі попередження і ліквідації НС використано методи системного та функціонального аналізу; для визначення етапів побудови нових структур управління загальнонауковий метод аналізу і синтезу; експертного опитування фахівців ДПО для оцінки розподілу функцій в органах і підрозділах ДПО та визначення коефіцієнтів міри зв’язку між функціями методи експертного опитування та експертних оцінок; для обробки результатів експертного опитування використано засоби теорії нечітких множин; для розбивки заданої кінцевої множини функцій на однорідні підмножини, що не перетинаються метод кластерного аналізу; при розробці алгоритмів побудови функціональних структур управління математичний апарат організаційного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена цілісним системним аналізом структурно-функціональної побудови органів державного управління територіального рівня запобіганням і ліквідацією НС (на прикладі УПБ в Харківській області) та розробкою нових ефективних підходів щодо створення їх оптимальних структур із застосуванням засобів математики.
Новизна наукових результатів конкретизується у наступних положеннях:
уперше:
визначено адекватне місце управлінських підрозділів ДПО в системі державного управління попередженням і реагуванням на НС з урахуванням змін у підпорядкованості ДПО на центральному рівні виконавчої влади, чіткого розподілу функцій між підрозділами аварійно-рятувальних служб, до яких належить і пожежна охорона та оптимальної внутрішньої структуризації ДПО;
розроблено алгоритм оцінки зв’язку елементів у системі управління апаратом (підрозділом) ДПО з використанням теорії нечітких множин та лінгвістичного аналізу схожості, у відповідності з наявною нормативно-правовою базою і на основі експертних даних фахівців-практиків;
запропоновано метод формування структури цілей і функцій управління апаратом (підрозділом) ДПО і рекомендації з його адаптації до досліджуваного об’єкта, що дозволяє перейти від якісних характеристик оцінки близьких за змістом функцій органів і підрозділів управління ДПО до кількісних (значне збільшення обсягів сформалізованих параметрів);
удосконалено:
класифікатор НС в Україні із внесенням до нього пожеж в житловому секторі, які мають локальний характер, але є найбільш поширеними НС та найнебезпечнішими (дають найбільший відсоток загибелі людей);
дістало подальшого розвитку:
механізми державного управління попередженням і ліквідацією НС;
застосування системно-цільового підходу (структуризація цілей, метод організаційного моделювання та експертних оцінок, засоби математики) для аналізу специфічної системи державного управління попередженням і реагуванням на НС;
використання існуючих методів структуризації цілей і функцій до апаратів (підрозділів) ДПО.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблений і запропонований в дисертації новий підхід щодо аналізу функцій управління органів і підрозділів ДПО, а також засоби його реалізації дозволяють здійснювати вибір відповідної (найбільш ефективної в конкретних умовах) методики структуризації цілей і функцій, отже, знижують трудомісткість цього процесу, забезпечують можливість для планомірної діяльності з створення оптимальної системи державного управління попередженням і реагуванням на НС.
Висновки та результати виконаного дослідження можуть використовуватися при проектуванні структури управління як нового утвореного апарату (підрозділу) ДПО, так і такого, що реконструюється або розширюється, для підвищення ефективності його діяльності при виконанні задач по попередженню і ліквідації наслідків НС.
Розроблені дисертантом технології певним чином реалізовані при вирішенні практичних задач удосконалення структури апарата управління пожежної безпеки (УПБ) в Харківській області. Окремі положення і розробки впроваджені в навчальний процес в Академії пожежної безпеки України при викладанні дисциплін Організація управління в діяльності пожежної охорони” та Організаційно-керівні аспекти профілактики пожеж”.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки дослідження доповідались і були схвалені на теоретичних семінарах двох кафедр: управління та організації діяльності пожежної охорони Академії пожежної безпеки України (1999 2001рр.); філософії, теорії державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України (2001 2003рр.), на міжнародній науково-методичній конференції Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи” (м.Харків, 2000р.), на міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м.Харків, 2000р.), на міжнародній науково-технічній конференції Системи безпеки 2001” (м.Москва, 2001р.), міжрегіональній науково-практичній конференції Формування механізму регіонального управління в Україні” (м.Харків, 2001р.), науково-практичній конференції Адміністративне реформування на рівні територіальних органів влади” (м.Харків, 2001р.), міжнародній науково-практичній конференції Пожежна безпека 2001” (м.Львів, 2001р.), ІІ та ІІІ міжнародних наукових конгресах Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2002, 2003рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 робіт, три з них у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань з державного управління, затвердженого ВАК України. Їх загальний обсяг становить понад 2,0обліково-видавничих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, чотирьох додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 174 сторінки. Список використаних джерел містить 177 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Однією з найважливіших сфер державного управління є система попередження і ліквідації НС, від якості й ефективності роботи якої залежить стан безпеки в державі. Зазначена система складається з певних підсистем, зокрема й ДПО України, підрозділи якої першими беруть участь в ліквідації НС, у тому числі й пожеж та їх негативних наслідків.
Проведений аналіз показав, що найчастіше пожежі виникають в житловому секторі, в ньому ж спостерігається самий високий відсоток загиблих на пожежах людей. Згідно з Класифікатором НС, пожежі в житлі до нього не входять, хоча за своєю сутністю є надзвичайними ситуаціями. Відтак, для більш якісного обліку обсягів роботи підрозділів ДПО, сил та засобів, необхідних для попередження і ліквідації НС, запропоновано удосконалити Класифікатор НС і внести до нього відповідні зміни.
Виникнення будь-якої НС, масштаби її поширення залежать від ефективності реагування на них АРС, і перш за все ДПО як найбільш мобільної структури, яка здатна динамічно вирішувати несподіванні проблеми, пов’язані з НС.
Основними структурними одиницями в системі державного управління НС є територіальні органи ДПО, на які покладено завдання з попередження і ліквідації НС. Для цього вони виконують певні функції і мають відповідні структури управління.
У життєдіяльності населення кожної АТО можуть виникати різні НС. Їх кількість та ступінь поширення залежить від стану соціально-економічної системи АТО, її підсистем, пов’язаних із запобіганням та ефективним оперативним реагуванням на НС у разі їх виникнення. Тому заздалегідь важливо побудувати (передбачити побудову) механізм управління і такі раціональні структури управління, які були б здатними адекватно відреагувати на кожну з них.
Суттєвий вплив на ефективність будь-якої системи здійснює організаційна і функціональна побудова її елементів, характер їх взаємодії та підпорядкованості, механізм управління. Вихідною задачею проектування організаційної структури є визначення складу і змісту функцій управління апаратом (підрозділом) ДПО. Існує об’єктивна необхідність у розробці методу аналізу функцій управління, що забезпечило б можливість синтезу структури управління, повноту функцій, урахування особливостей конкретного апарату (підрозділу) ДПО й умов його діяльності в ЄДС НС, невисоку трудомісткість виконуваних робіт.
Формування структур управління в основному є прерогативою самого управлінського апарата. Функціональна структура, як правило, створюється апаратом управління під свої власні інтереси. При цьому отримувані практичні результати, як правило, не виходять за межі відомих аналогів типових схем, що пов’язані з минулим досвідом. Проте поява нових функцій ДПО не дозволяє створювати її ефективні структури на цій основі. До того ж, подібний емпіричний” (науково не обгрунтований) підхід до формування структур управління вступає в суперечність з реальною складністю сучасного об’єкта управління, а це обумовлює необхідність для ефективної реалізації різноманітних моделей на різних рівнях управління керуватись цілями, функціями і задачами управління.
У цілому висновки щодо створення ефективної структури управління підрозділами ДПО можна навести в наступних положеннях:
1. Вихідною задачею проектування організаційної структури є визна-чення складу і змісту функцій управління апаратом, підрозділом ДПО. Існує об’єктивна необхідність у розробці методики аналізу функцій управління, що забезпечила б: можливість синтезу структури управління, повноту поданих функцій, облік особливостей конкретного апарату, підрозділу ДПО й умов його діяльності, невисоку трудомісткість виконуваних при цьому робіт.
2. Існуючі в даний час методи аналізу і синтезу структур управління підрозділів ДПО не забезпечують вирішення задачі аналізу функцій системи ДПО з метою синтезу структури управління.
3. Найбільше придатним для аналізу й удосконалювання функціональ-ної структури управління підрозділів ДПО є системно-цільовий підхід, реалізований методом структуризації цілей у сполученні з методом організаційного моделювання й експертного методу.
4. Синтез структури управління доцільно здійснювати на основі кла-стерного аналізу як основи організаційного моделювання.
5. Критерій оптимізації структури управління підрозділів ДПО зада-ється у формі мінімізації перехресних або, що еквівалентно, мінімізації внутрішніх зв’язків між елементами, що входять до різноманітних класифікаційних груп. У прикладному відношенні це означає, що в раціонально організованій системі управління основна інформаційна діяльність по координації управління протікає усередині системи, в її підсистемах (підрозділах). На рівень керівництва системи в цілому (ДДПБ, УПБ тощо) виноситься відносно невелике число функцій і задач, що торкаються інтересів всієї організації. Це відповідає одночасно принципам єдності системи в цілому й автономності підсистем, що входять до її складу.
6. У математично формалізованій постановці модель декомпозиції системи управління підрозділами ДПО являє собою задачу цілочисельного програмування з булєвими перемінними, лінійними обмеженнями, з квадратичним або з лінійним функціоналом, але в останньому випадку розмірність задачі, і без того як правило велика, різко зростає. У тому і в іншому випадку внаслідок або нелінійності, або надзвичайно великої розмірності застосування на практиці точних методів оптимізації дискретних систем виявляється неможливим.
7. Недосяжність реальних спроб одержання точного рішення збільшу-ється невисокою точністю вихідних даних, насамперед коефіцієнтів зв’язку структуроутворюючих елементів. На перший план виступає актуальність використання експертних оцінок при визначенні зазначених коефіцієнтів, причому ці оцінки базуються на нечітких лінгвістичних відношеннях, що відносяться до елементів теорії нечітких множин.
8. Усі зазначені чинники визначають доцільність використання на практиці евристичних алгоритмів декомпозиції. Даний напрямок розвивається давно, йому відповідає достатньо велика бібліографія. Проте проведений у першому розділі огляд і аналіз літератури вказує на відсутність достатньо точних методів. Тому показаний у роботі метод, що використовує локальні правила пріоритетів у частині застосування елементів теорії нечітких множин, його реалізація і подальші напрямки досліджень будуть найбільше оптимальними для вирішення поставлених у роботі задач.
9. Теоретичні положення, розкриті в перших двох главах, були зас-тосовані до рішення практичної задачі з моделювання функціональної структури УПБ крупного регіону України (на прикладі УПБ в Харківській області) і дозволили виявити причини порушень основного принципу відповідності функціональної й організаційної структури апарату УПБ:
по-перше, фундаментальною причиною дублювання функцій є наявність у гарнізоні двох груп підрозділів територіальних і відомчих;
по-друге, наявність віддалених територій і, відповідно, віддалених підрозділів ДПО призводить до того, що управління такими підрозділами здійснюється через закріплених співробітників апарату УПБ, незважаючи на приналежність співробітника до конкретного підрозділу апарату управління;
по-третє, дублювання функцій інформаційно-аналітичної роботи обумовлене тим, що аналіз діяльності УПБ по певних напрямках здійснюють співробітники профільних відділів, тоді як для цього створений контрольно-аналітичний підрозділ у рамках центру управління засобами зв’язку (ЦУЗЗ).
10. Запропонована в роботі математична модель (3.1) (3.6.) і сформо-ваний, на її підставі алгоритм дозволили сформувати пропозиції щодо удосконалення структур апаратів управління і підрозділів ДПО.
11. Для організації ефективного управління підрозділами УПБ в струк-турі апарату УПБ в Харківськії області необхідно зробити зміни, які зазначені у висновках третього розділу роботи.
12. Запропонований в роботі механізм управління попередженням і ліквідацією НС, підхід до формалізації процедур та метод побудови функціональних і організаційних структур управління дає змогу формувати нові, ефективні структури, забезпечити ефективне управління запобіганням і ліквідацією НС на рівні теріторіальних органів державної влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Юрінком, 1996.- 76 с.
2. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”- Х.: Інтехком, 1998.- 61 с.
3. Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характера” //Офіційний вісник України.- 2000. - №28. С.2-20.
4. Закон України „Про аварійно-рятівальні служби” //Офіційний вісник України.- 2000. - №1. С.1-21.
5. Указ Президента України № 80/2001 від 09.02.2001 р. „Про заходи по підвищенню рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характера” //Офіційний вісник України.- 2001. - №7. С.106 -109.
6. Постанова КМУ № 1099 від 15.07.98 р. Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” // Надзвичайна ситуація. 1998. № 8. С. 40 49.
7. Постанова КМУ № 1198 від 03.08.1998 р. Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру” // Надзвичайна ситуація. 1998. № 8. С. 42 51.
8. Постанова КМУ № 1313 від 22.08.2000 р. Про затвердження Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації на 2000 2005роки” // Надзвичайна ситуація. 2000. № 11. С. 27 29.
9. Постанова КМУ № 122 від 07.02.2001 р. „Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характера, попередження та оперативного реагування на них, на період до 2005 року” ”//Офіційний вісник України.- 2001. - №7. С.113 - 123.
10. Аналіз стану з пожежами і наслідками від них в Україні за 1997-2002 роки. К.: ДДПБ МВС України, 2003. 21 с.
11. Аналіз надзвичайних ситуацій на Україні за 1998 рік (узагальнений матеріал) // Рятувальник. - 1999. - №12 (74). - С.2 -3.
12. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1999 рік (узагальнений матеріал) // Рятувальник. 1999. - №6 (120). - С.4 -5.
13. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. К.: Наук. думка, 1993. 168 с.
14. Антикризисное управление: Учеб. / Под ред. Э.М.Короткова. М.: ИНФРА-М, 2002. 432 с.
15. Антикризисный менеджмент / Под ред. проф. А.Г.Грязновой. М.: Изд-во Экмос”, 1999. 368 с.
16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит-ра, 1997. 400 с.
17. Артюшин Л.М., Машков О.А., Сивов Н.С. Теория управления. К.: КИВВС, 1995. 628 с.
18. Афанасьев В.Г. Общество, системность, познане и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
19.Базилевич Л.А. Комплексный критерий оценки качества организационной структуры // Количественные методы анализа и синтеза структур организационных систем. М.: МНИИПУ, 1983. 180 с.
20. Базилевич Л.А. Моделирование организационных структур. Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. 160 с.
21. Байриев Б.С., Лагоша Б.А. Оптимизация структур управления. Ашхабад: Наука, 1985. 193 с.
22. Бакуменко В.Д., Горлицький Б.О. Формування системи екологічних макроіндексів як засобу підвищення ефективності державного управління охороною навколишнього середовища // Вісник УАДУ. 1997. № 2. C.59 64.
23. Бакуменко В.Д. Підходи і моделі у сучасному програмно-цільовому управлінні // Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 1. С. 440 451.
24. Бакуменко В.Д., Проскура М.І., Холоша В.І. Сучасні підходи до вирішення проблем Чорнобильської зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення: Монографія / За заг. ред. В.І. Холоші. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 152 с.
25. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
26. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт соціального прогнозирования / Пер. с англ. М.: Academia, 1999. 956 с.
27. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підруч. 2-е вид. К.: Либідь, 1995. 368 с.
28. Богданов А.А. Тектология: Всеобщая организационная наука. М., 1989. 216 с.
29.Брушлинский Н.Н. Системный анализ деятельности государственной противопожарной службы. М.: МИПБ МВД России, 1998. 253 с.
30. Василенко И. Альтернативные концепции прогресса // Вестник РАН. 1998. Апр. С. 291 296.
31. Власюк О.С., Пирожков С.І. Індекс людського розвитку: досвід. К.: Нац. ін-т стратегічних досліджень, 1995. 84 с.
32.Глуховенко Ю.М. Разработка методов совершенствования организационной структуры противопожарной и аварийно-спасательной службы: Автореф. дис. канд. техн. наук. М., 1992. 20 с. (ВИПТШ).
33.Глущенко В.В. Менеджмент: системные основы. Железнодорожный, Моск. обл.: ТОО НЦП Крылья”, 1996. 216 с.
34. Говоруха В.В., Кузніченко С.О. Проблемні аспекти надзвичайних режимів у державному управлінні // Вісник Університету внутрішніх справ. 2000. Вип. №10. С. 72 83.
35.ГоворухаВ.В. Механізм державного управління цивільно-військовими відносинами правової демократичної держави // Матеріали І-го міжнародного наукового конгресу „ Державне управління та місцеве само-врядування”. Харків:Вид-воУАДУ (Харківський філіал), 2001.- С.36 37.
36. Гончаров В.В. Важнейшие понятия и концепции в современном управлении. М.: МНИИПУ, 1998. 176 с.
37. Гор А. Земля на чаше весов. В поисках новой общей цели // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. С. 557 571.
38. ГОСТ 12.1.004 91. Пожарная безопасность. Общие требования. М.: Изд-во стандартов, 1992. 54 с.
39. Государственное управление: основы теории и организации: Учеб. / Под ред. В.А.Кобзаненко. М.: Статут, 2000. 912 с.
40. Гурне Б. Державне управління: Наук.-попул. вид. / Пер. з фр. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.
41. Даніл’ян О.Г., Дзюбань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: Навч. посіб. Х.: Фоліо, 2002. 286с.
42. Дафт Р.Л. Менеджмент: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2002. 832 с.
43. Державне управління в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред В.Б.Авер’янова. К., 1999. 266 с.
44. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Відпов. ред. проф. Н.Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 448с.
45. Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін. Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. 492 с.
46. Дідівська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. К.: Знання-Прес, 2000. 209 с.
47. Дружинин В.В., Канторов Д.С. Проблемы системологии. М.: Сов. радио, 1976. 296 с.
48. Друкер П. Эффективное управление: Экономические задачи и оптимальные решения / Пер. с англ. М.: ФАИР-ПРЕСС, 1998. 288 с.
49. Дудорин В.И., Сиротин А.В. Моделирование организационных структур управления. М.: ММУ им. С.Орджоникидзе, 1976. 232 с.
50. Дунган Д.У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. М.: Дело, 1996. 272 с.
51. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ: Пер. с англ. Е.З. Демиденко. М.: Статистика, 1977. 128 с.
52. Заде Л. Понятие лингвистической не переменной и ее применение к понятию приближенных значений. М.: Радио и связь, 1980. 112 с.
53.Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз. К.: Основи, 1996. 419 с.
54. Інформаційний звіт Харківської підсистеми УІАС НС за 1998 - 2002 рр.- Х.:Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2003.
55. Каган М.С. Система и структура // Системные исследования. Методологические проблемы: Ежегодник. М.: Наука, 1983. 365 с.
56. Кибанов А.Я. и др. Управление персоналом организации: Учеб. / Под ред. А.Я. Кибанова. М.: ИНФРА-М, 1997. 512 с.
57. Кисельов Є. Методологічне обґрунтування регіонального поділу України за геополітичними ознаками // Вісник УАДУ. 2000. № 4. С. 17 22.
58. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні. К.: Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, 1998. 179 с.
59. Классификация и кластер / Под ред. Дж. Райзина. М.: Мир, 1980. 389с.
60. Князев В.Н. Человек и технология: соціально-философский аспект. К.: Лыбидь, 1990. 175 с.
61. Корженко В.В. Напруга раціональності в процесі державотворення // Актуальні проблеми державного управління. 1998. №2. Х.: ХФ УАДУ, 1998. С.27 34.
62. Корниенко А.А., Подаребный В.К., Щербаков В.А. О минимальных резервах графа // Кибернетика и ВУЗ. Томск: Изд-во ТПИ, 1971. Вып. 4. 180 с.
63. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств: Пер. с фр. М.: Радио и связь, 1982. 432 с.
64. Кузнецов Е.Н. Анализ структуры матрицы связей с помощью построения на ней монотонной системы // Автоматика и телемеханика. 1980. № 7. С.128 136.
65. Кузнецов Е.Н., Мучник И.Б. Монотонные системы для анализа организационных структур // Методы анализа многомерной экономической информации. Новосибирск: Наука (Сиб. отд.), 1981. С. 71 83.
66. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: В 2-х т. / Пер. с англ.; Общ. ред. акад. Д.М.Гвишиани. М.: Прогресс, 1981. Т. 2. 512 с.
67. Лагоша Б.А. АСУ и проблемы моделирования организационных структур // Приборы и системы управления. 1991. № 2. С. 25 28.
68. Лагоша Б.А., Шаркович В.Г., Дегтярева Т.Д. Методы и модели совершенствования организационных структур. М.: Наука, 1988. 186 с.
69. Лагоша Б.А. Экономико-организационные основы отраслевого управления. М.: Наука, 1981. 192 с.
70. Лейбкинд А.Р., Рудник Б.Л. Моделирование организационных структур (классификационный подход). М.: Наука, 1982. 144 с.
71. Лейбкинд А.Р., Рудник Б.Л., Тихомиров А.А. Математические методы и модели формирования организационных структур управления. М.: Изд-во МГУ, 1982. 230 с.
72. Лисюткина Л. Постиндустриализм и посттоталитаризм. Проблемы переходного периода на Западе и Востоке // ПОЛИС. 1991. № 5. С. 87 98.
73. Луман Н. Понятие риска // THESIS. 1994. Вып. 5. С. 135 160.
74. Малинецкий Г.Г. Нелинейная динамика ключ к теоретической истории // Общественные науки и современность. 1995. № 4. С. 98 112.
75. Мераен П. Город. Колличественные методы изучения. М.: Прогресс, 1977. 263 с.
76. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело ЛТД, 1994. 702 с.
77. Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системный подход к организации управления. М.: Экономика, 1983. 224 с.
78.Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підруч. / За ред. д.е.н., проф.. І.Р. Михасюка. К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. 592 с.
79. Моисеев Н. Алгоритмы развития. М.: Наука, 1987. 309 с.
80. Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання: Монографія. Х.: Основа, 2002. 300 с.
81. Муллат И.Э. Экстремальные подсистемы монотонных систем // Автоматика и телемеханика. 1977. № 1. С. 109 119.
82. Муниципальный менеджмент: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. проф. Т.Г. Морозовой. М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. 263 с.
83. Наказ МВС України № 464 від 11 травня 1999 р. Типове положення про Управління (Відділ) Державної пожежної охорони ГУМВС (УМВС) України”. К., 1999.
84. Наука управляти: з історії менеджменту: Хрестоматія / Упор. І.О.Сленов. К.: Либідь, 1993. 304 с.
85. Нечеткие множества и теория возможностей: новейшее достижение / Под ред. Р.Р. Ягера. М.: Радио и связь, 1986. 406 с.
86. Нижник Н., Машков О., Мосов С. Системний підхід до керівництва організацією: організаційна функція // Вісник УАДУ.1997.№2. С.227.
87. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.
88.Общеотраслевые научно-методические рекомендации по формированию организационных структур управления объединениями и предприятиями. М.: ГКНТ, 1978. 58 с.
89. Овсиевич Б.Л. Модели формирования организационных структур. Л.: Наука, 1979. 159 с.
90. Огляд стану служби, підготовки та пожежогасіння в Україні за 2002 рік. К.: ДДПБ МВС України, 2003. 28 с.
91.Одінцова Г.С. Актуальні проблеми реформування структурно-функціонального забезпечення державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. збірник. Х.: ХФ УАДУ, 1998. № 1. С. 8 17.
92.Орлов А.И. Задачи оптимизации и нечеткие переменные // Математика сегодня / Под ред. А.Я. Дороговцева. М.: Знание, 1980. 164с.
93.Основы системного проектирования АСУ организационными комплексами / Под ред. Ф.И. Перегудова. Томск: Изд-во ТГУ, 1984. 177с.
94.Основы социального управления: Учеб. пособие / Под ред. В.Н.Иванова. М.: Высшая школа, 2001. 271 с.
95. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посіб. Житомир: ЖІТІ, 1998. 600 с.
96. Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. К.: Поліграфкнига, 1998. 304 с.
97. Паркинсон С.Н., Рустомджи М.К. Искусство управления: Пер. с англ. М.: Агентство ФАИР”, 1998. 272 с.
98. Петров Э.Г. Организация управления городом и его подсистемами (методы и алгоритмы). Х.: Вища школа, 1986. 143 с.
99. Підвищення ефективності місцевого самоврядування в Харкові на основі науково-технічного, соціально-економічного і кадрового потенціалу міста: Монографія / В.А.Шумілкін, В.М.Бабаєв, В.І.Луговий та ін. Х.: НТУ ХПІ”, 2003. 400 с.
100. Пірен М.І. Основи конфліктології: Навч. посіб. 2-е вид. / Міжнар. фонд Відродження”, Тов. конфліктологів України. К., 1997. 212 с.
101.Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник /За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф.Кравченка. К.:НАВСУ, 1999.702с.
102. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи: В 8 т. К.: Основи, 1997. Т. 1. 560 с.
103. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. К.: Наук. думка, 1993. 220 с.
104. Попов Ю.С., Посохин Н.В., Гутнов А.Э., Шмульян Б.Л. Системный анализ и проблемы развития городов. М.: Наука, 1983. 512 с.
105.Порфирьев Б.Н. Государственное управление в чрезвычайных ситуациях. М.: Наука, 1991. 137 с.
106. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / Пер. с англ. Ю.А. Данилова; Общ. ред. В.И. Аршинова, Ю.Л.Климентовича и Ю.В. Сачкова. М.: Прогресс, 1986. 432 с.
107.Провести исследования и разработать рекомендации по обоснованию численности аппарата управления пожарной охраны области (края, республики): Отчет о НИР (заключительный) /ВНИИПО МВД СССР. П.29.Н.001.79. М., 1982. 130 с.
108.Провести исследования и разработать предложения по совершенствованию организационных структур аппарата управления пожарной охраны области (края, республики): Отчет о НИР (заключительный) /ВНИИПО МВД СССР. П.29.Д.004.83. М., 1984. 212 с.
109. Проблемы управления социально-экономическими системами в переходный период / В.А. Ткаченко, Б.И. Холод, И.Л. Сазонец. Донецк: ИЭП, 1997. 44 с.
110. Развитие систем управления: структура, функции, нормативы / Г.С.Одинцова, В.И.Горошко, Л.А.Лимонова и др.; Отв. ред. Г.С.Одинцова. К.: Наук. думка, 1989. 196 с.
111. Разработка типовых структур и исходных данных для определения численности личного состава аппаратов УПО-ОПО автономных республик, краев, областей: Отчет о НИР /ВНИИПО МВД СССР: П-119-71; инв. № 602. М., 1972. 145 с.
112. Райт Г. Державне управління: Пер. з англ. В.Івашка, О.Коваленка, С.Соколик. К.: Основи, 1994. 191 с.
113. Региональное управление. Методология и моделирование / Под ред. В.А.Забродского. Х.: Основа, 1991. 96 с.
114. Рижих В.М. Державне управління науково-технічним прогресом: економічні аспекти. Х.: Прапор, 1998. 398 с.
115. Ру Д., Сульє Д. Управління: Пер. з фр. К.: Основи, 1995. 442 с.
116. Саймон Г. и др. Менеджмент в организациях: Сокр. пер. с англ.; Под общ. ред. А.М.Емельянова. М.: Экономика, 1995. 335 с.
117.Сидоренко В.М. Інформаційні технології в державному управлінні: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 208 с.
118. Симоненко В. Регионы Украины: Проблемы развития. К.: Наук. думка, 1997. 263 с.
119. Смелзер Н. Соціологія: Пер. с англ. М.: Феникс, 1994. 688 с.
120.Смелявцев А.П. Сутність феномену загроз інтересам безпеки України // Наук. записки Харк. військ. ун-ту: соціальна філос., педагогіка, психологія. Х.: ХВУ, 2000. Вип. VIII. С. 127 130.
121.Скуратівський В.А., Шевченко М.Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1998.
122. Сорокина В. Региональная политика в Великобритании // Мировая экономика и международные отношения. 1996. № 6. С. 136 139.
123. Социальные технологии: Толковый словарь / Отв. ред. В.Н.Иванов. М.: Луч; Белгород: Центр социальных технологий, 1995. 309с.
124. Стан техногенної та природної безпеки в Україні в 2001 році. К.: МНС України; НАН України. - 2002. 252 с.
125.Старобинский Э.С. Как управлять персоналом. М.: Интел-Синтез, 1995. 240 с.
126. Статистичний аналіз про стан з пожежами, загоряннями та наслідками від них по Харківській області за 1998 рік. Х.: УПБ УМВС України в Харківській області, 1999. 23 с.
127. Статистичний аналіз про стан з пожежами, загоряннями та наслідками від них по Харківській області за 1999 рік. Х.: УПБ УМВС України в Харківській області, 2000. 28 с.
128. Статистичний аналіз про стан з пожежами, загоряннями та наслідками від них по Харківській області за 2000 рік. Х.: УПБ УМВС України в Харківській області, 2001. 26 с.
129. Статистичний аналіз про стан з пожежами, загоряннями та наслідками від них по Харківській області за 2001 рік. Х.: УПБ УМВС України в Харківській області, 2002. 31 с.
130. Статистичний аналіз про стан з пожежами, загоряннями та наслідками від них по Харківській області за 2002 рік. Х.: УПБ УМВС України в Харківській області, 2003. 30 с.
131. Сучасні проблеми державного управління: дослідження, технології, методики / За заг. ред. В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 1999. 286с.
132. Тарасов В.Н. Проведение исследований и разработка предложений по совершенствованию организационных структур аппарата управления пожарной охраны области (края, республики). М.: ВНИИПО, 1980. 135 с.
133.Тарасов В.Н. Проведение исследований и разработка рекомендаций по обоснованию штатной численности аппарата управления пожарной охраны области (края, республики). М.: ВНИИПО, 1981. 128 с.
134. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підруч. для вузів. К.: Карт-Бланш, 1997. 456 с.
135. Тейлор Ф. Принципы научного менеджмента: Пер с англ. М., 1991. 104 с.
136.Тимчук М.Ф., Шатихін Л.Г. Системний аналіз соціально-економічних процесів. К.: ІММБ, 1998. 126 с.
137. Тихонравов Ю.В. Теория управления: Учеб. курс. М.: Вестник, 1997. 336 с.
138. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 140 с.
139. Тоффлер О. Адаптивная корпорація // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под. ред. В.Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. С.448 462.
140. Тронь В.П. Стратегія прориву: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 1995. 344 с.
141.Труш О.О. Некоторые результаты анализа функциональных структур управления в государственной пожарной охране МВД Украины // Проблемы пожарной безопасности: Сб. науч. тр. АПБ Украины. Х.: Фолио, 2001. Вып. 9. С. 101 105.
142.Труш О.О. Шляхи удосконалення структури управління в державній пожежній охороні (ДПО) МВС України // Пожежна безпека 2001: Збірн. наук. праць. Львів: СПОЛОХ, 2001. С. 106 108.
143.Турен А. От обмена к коммуникации: рождение программированного общества // Новая технократическая волна на Западе. М.: Прогресс, 1986. С. 410 430.
144. Управление это наука и искусство / А. Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд: Сб. / Сост. Г.Л. Подвойский. М., 1992.
145. Урсул А.Д. Экологическая безопасность: развитие, проблемы и перспективы // Социально-политические науки. 1991. № 12. с. 3 11.
146. Фу К.С. Лингвистический подход к распознанию образов // Классификация и кластер: Пер. с англ. М.: Мир, 1980. 389 с.
147. Фукуяма Ф. Конец истории // США: экономика, политика, идеология. 1990. № 5. С. 41 52.
148. Хаек Ф.А. Пагубная самонадеянность: Ошибки социализма / Пер. с англ. М.: Изд-во Новости”, 1992. 304 с.
149. Холод Б.И. Системный анализ форм и методов управления социально-экономическими процессами. Донецк: ИЭП, 1997. 46 с.
150. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). Х.: Прапор, 1996. 164 с.
151. Цвиркун А.Д. и др. Имитационное моделирование в задачах синтеза структуры сложных систем. Оптимизационно-имитационный подход. М.: Наука, 1985. 173 с.
152. Цвиркун А.Д. Основы синтеза структуры сложных систем. М.: Наука, 1982. 200 с.
153. Черняк В. Модель економіки: вибір України // Економіка України. 1995. № 9. С. 31 39.
154. Шамрай В. Аспекти реформування військових формувань Воєнної організації України // Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 2. Ч. І. С.169 175.
155. Шамрай В. Правове регулювання діяльності військових формувань України // Вісник УАДУ. 1999. №2. С. 17 22.
156.Шамрай В. Система забезпечення національної безпеки військовими формуваннями України. // Вісник УАДУ при Президентові України, №2 ,2001, ч. 1, С.117-123.
157. Шахов Ю.П. Стратегічне планування в соціо-технічних системах і в місцевому самоврядуванні. К.: Вид-во УАДУ, 1996. 88 с.
158. Шаров Ю.П. Управління змінами: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 76 с.
159. Шорин В.Г. Организационные структуры. М.: ИУНХ, 1975. 129с.
160. Щекин Г.В. Теория социального управления: Монографія. К.: МАУП, 1996. 408 с.
161.Эффективность государственного управления / Пер.сангл.; ред. С.А. Батчикова и С.Ю. Глазоева. М.: Фонд За эк. грамотность”,1998. 848с.
162. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение,пониманиесоциальнойреальности.М.:Добросвет,1999.596с.
163.Янг С. Системное управление организацией: Пер. с. англ. Э.А.Антонова и др.; Под ред. С.П. Никанорова и С.А. Битасова. М.: Сов. радио, 1972. 456 с.
164.Ясюнас В.Л. Местное самоуправление: Комментарии, разъяснения. М.: Ось-89, 1997. 175 с.
165. Drucker P. Management: tasks, responsibilities, practices. Harper & Row, Publisher. New York, Hagerstown, SanFrancisco, London, 1974. 839 p.
166. Everitt B.S. Cluster Analysis.L.:Halsted Press,N.Y.:Willey,1974.22p.
167. Gordon G.J. Public Administra