УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ

Короткий опис

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО Сергій Олександрович

УДК 338.26:330.341.1

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ
25.00.02 - механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ТРОНЬ Віталій Панасович,
доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ 2003 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .................................................................. 4
ВСТУП .................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ПЛА­НУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ .......................................... 13
1.1. Системно-діяльнісний підхід до відобра­жен­ня планування нау­ко­вих дослід­жень та його механізму ............................................................................................ 13
1.2. Процес плану­вання науко­вих досліджень як об’єкт теоретичного аналізу ....................................................................................................................... 26
1.3. Можливості й ефективність сучасного методо­ло­гіч­ного забезпечення механізму плану­вання науко­вих досліджень .............................................................. 41
Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 62
РОЗДІЛ 2 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕН­НЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКО­ВИХ ДОСЛІД­ЖЕНЬ У ДЕРЖАВ­НИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ ................................................................................................... 66
2.1. Моделювання поля нау­кових до­сліджень як засіб систематизованого формування множини їх раціо­наль­них напрямів ........................................................... 66
2.2. Морфологічне моделювання як основа чіткої й конкретної по­ста­новки цілей і завдань наукових досліджень ..................................................................... 74
2.3. Розробка моделей імовірного роз­витку нау­ко­вих знан­ь з метою ви­­значення множини доцільних шляхів наукових досліджень .................................... 96
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 147
РОЗДІЛ 3 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ УДОСКОНА­ЛЕН­НЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКО­ВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТА­НОВАХ УКРАЇНИ ................................................. 152
3.1. Удосконалення механізму плану­ван­ня наукових досліджень у дер­жав­них організаціях і установах України на загальнодер­жавному рівні ................... 153
3.2. Плану­ван­ня наукових досліджень на рівнях відомств, дер­жав­них організацій і установ України та напрями удосконалення його меха­ніз­му .......................... 165
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 180
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 190

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДНТП

-

Державна науково-технічна програма

ДФФД

-

Держав­ний фонд фундамен­тальних досліджень України

ДЦП

-

Державна цільова програма

Мін­еконо­міки України

-

Міністерство еко­но­­мі­­ки та з питань євро­­пейсь­кої ін­те­­гра­ції України

Мінфін України

-

Міністерство фінансів України

МОН України

-

Міні­стерство освіти і науки України

НАН України

-

Національна академія наук України

НДДОУ

-

Наукові дослідження в державних організаціях і ус­та­новах

НДР

-

Науково-дослідна робота

НДФ

-

Наукові дослідження Державного фонду фундамен­тальних досліджень України

НЧДП

-

Наукові час­тини дер­жавних цільових програм

ПНДДОУ

-

Планування наукових досліджень в державних орга­нізаціях і установах

ПНР

-

Прикладні наукові та науково-технічні розробки з пріори­тет­них напрямів

ФДУ

-

Фундаментальні дослідження наукових установ

ВСТУП

Актуальність теми. В сучас­ному світі відбувається перехід від індустрі­аль­ного суспіль­ст­ва до суспільства, що базується на накопиченні та ефек­тив­ному вико­рис­танні знань. У зв’язку із цим здобутки в науковій сфері ста­­ють вирішальним чин­ником со­ці­ально-еко­но­мічного розвитку краї­ни. Са­ме тому, як зазнача­єть­ся в Посланні Президента України до Верховної Ради України "Євро­пей­ський вибір. Концептуальні засади стратегії еконо­міч­но­го та соціа­льного розвитку України на 2002-2011 роки", однією з ви­зна­чаль­них цілей держав­ного управління має стати забезпечення розвитку та ефек­тив­ного вико­рис­тання національного наукового потенціалу, що дасть ­змогу Україні по­сісти належне місце в Європі і світі.
Важливим чинником досягнення високого рівня наукового розвитку України є формування ефективного механізму плану­вання наукових до­слід­жень. Зокрема, в Концепції науково-технологічного та інно­ва­цій­но­го роз­­витку України наголошується на необхідності вдоско­на­лен­ня системи фор­му­вання державних пріоритетів у сфері науки та техно­ло­гій на основі прин­ципу їх відповідності головним проблемам і перспек­тивам роз­витку су­спільства. Згідно із цими пріоритетами мають роз­по­діля­тися ре­сур­­си дер­жа­ви, насамперед на фундаментальні дослід­жен­ня віт­­чиз­няних нау­ко­вих ко­лек­тивів, що мають світове визнання, найваж­ли­віші наукові й нау­ково-тех­нічні програми. Пере­важ­на більшість наукових до­­слід­жень в Украї­­ні здійсню­ється в дер­жавних орга­ні­заціях і уста­новах за ра­хунок кош­­тів дер­жавного бюджету, що зу­мов­­лює особ­ливу актуальність проб­ле­ми вдо­ско­на­лен­ня механізму плану­ван­ня саме цих до­слід­жень.
Водночас ува­га науковців в основному зосереджується на про­бле­мі оп­тимі­за­ції побу­до­ви системи органів державного планування науко­вих до­слід­жень. Відпо­від­ний механізм планування з урахуванням впровад­ження но­вих управ­­лінсь­ких технологій залишається об’єктом, що потребує по­глиб­ле­ного теоре­тич­ного аналізу. Це, передусім, є вимогою практики, де про­­цеси пла­нування ще є не досить чіт­кими, прозорими та вимагають більш детальної регла­ментації, а серед методологічних засобів система­тич­но вико­ристо­ву­ються ли­­ше методи екс­пертних оцінок.
Розвитку теоре­тич­них засад побу­дови та функціону­ван­ня ме­ханіз­му пла­­­­­­нування присвячено багато праць з теорії соціального управ­ління та нау­­ко­знавства вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема, Г.Ата­ман­чу­ка, В.Афа­насьєва, В.Бакуменка, М.Башина, К.Боумена, І.Булкіна, В.Глуш­кова, Г.Доб­ро­ва, Ю.Єршова, П.Завліна, Е.Задо­рож­ного, Й.Кхола, Г.Лах­ті­на, В.Ле­бедєва, В.Лисичкіна, М.Мес­ко­на, Дж.Мор­рисея, В.Налі­мова, Н.Ниж­­­ник, О.Машкова, В.Онопрієнка, Г.Райта, В.Рижих, Т.Сааті, І.Сал­ти­сова, В.Со­ловйо­ва, В.Терещенка, В.Трапезнікова, В.Тро­ня, Е.Уткіна, Ф.Хе­до­урі, В.Янкевича, Е.Янча та ін. Науковцями сфор­мульовано прин­ципи планування, розроблено низку схем відповідного про­­цесу та ме­то­­до­логіч­них за­собів до­стат­ньо­го рівня ефек­­тивності. Разом з тим для окремих етапів планування відсутні такі засоби, розроблення яких вимагає доклад­ного ана­лізу можли­вос­тей застосу­ван­ня сукупності ство­ре­них ме­тодоло­гіч­них за­со­бів. Такий аналіз у науковій лі­те­ратурі не про­во­­дився. Відомі на сьогодні схе­ми процесу планування ма­ють різний сту­пінь де­талі­зації та від­мін­­ності в по­слідов­нос­тях ета­пів пла­ну­вання, що зумов­лює необхідність ство­рення на основі цих схем одно­знач­ної, універ­саль­ної та деталі­зованої схе­­ми для практичного використання.
Таким чином, акту­­альним та важ­ливим науковим завдан­ням стає ана­­ліз системи пла­нування науко­вих до­сліджень у держав­них ор­ганізаціях і уста­новах з метою розроб­лення і теоре­тичного обгрунту­ван­ня шляхів та ме­тодологічних засобів удоско­на­лення відповідного меха­ніз­му плану­ван­ня.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­цій­на робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отри­ма­­ні ним при виконанні робіт за темою "Розроблення словника-довідника з ме­то­дології дер­жав­ного управління" (ДР-ОК № 0303U001184) комп­лекс­­ного наукового проекту Української Академії державного управ­ління при Пре­зидентові України "Державне управління та місцеве самовря­дування", до­говором на розроблен­ня і пе­ре­дачу наукової продукції за темою "Ана­ліз діючої правової бази України щодо Зони від­чу­ження і безумовного (обо­в’яз­­кового) відселення та розроб­лен­ня пропозицій по її удос­ко­на­лен­ню" (ДР-ІК № 0298U001540).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослід­жен­ня є розроблення і теоретичне обгрунтування шляхів та методоло­гіч­них засобів удоско­на­лення меха­нізму плану­вання науко­вих досліджень у дер­жавних організа­ціях і уста­но­вах.
Для досягнення мети були визначені такі завдання дослід­жен­ня:
- обгрунтувати методологічний підхід до аналізу системи плану­вання науко­вих досліджень у дер­жавних організа­ціях і уста­но­вах;
- здійснити поглиблений тео­ретичний аналіз системи планування науко­вих досліджень у дер­жавних організа­ціях і уста­но­вах з метою виявлення по­треб в удо­ско­­на­лен­ні відповідного меха­нізму планування;
- сформувати та обгрунтувати нові моделі сукупності мож­­­ливих форм, про­це­сів ство­рен­­ня й розвитку наукових знань як теоретичну основу вдо­­ско­нален­ня ме­ха­­нізму планування нау­ко­вих досліджень у державних ор­га­ні­заціях і уста­новах;
- удосконалити методологічне забезпечення формування множини ра­ціо­­наль­­них напря­мів, постановки цілей і завдань, визна­чення доцільних шляхів нау­кових до­сліджень у державних організаціях і установах;
- визначити напрями вдосконалення механізму пла­­­ну­­ван­ня нау­ко­вих досліджень у державних організаціях і уста­но­вах Украї­ни.
Об’єкт дослідження - управління науко­вими дослідженнями в держав­них організаціях і установах.
Предмет дослідження - механізм планування науко­вих дослід­жень у державних організаціях і установах.
Методи дослідження. В дисертації застосовано широкий спектр сучас­них підходів та методів дослідження. Для тео­ретичного аналізу системи пла­­нування науко­вих до­сліджень у дер­жав­них ор­ганізаціях і уста­новах вико­­рис­­тано си­стемно-діяль­нісний підхід. На основі про­цесного підходу, побу­дованих у межах теорії соціального управління та нау­ко­знавства схем про­цесу пла­нування розроблено деталі­зо­вану схему про­­це­су планування нау­кових до­с­лі­д­жень у державних орга­ні­заціях і установах.
Метод структурного моделю­вання використано для формування типо­вої моделі системи орга­нів держав­ного планування нау­кових досліджень. За допо­мо­гою ме­­тодів узагальнення та класифіка­цій­ного аналізу виявлено мож­ли­вості й ефек­тив­ність застосу­ван­ня всієї сукуп­ності наявних методо­ло­­гіч­них засобів у процесі плану­ван­ня нау­кових до­с­лі­д­жень у дер­жав­них орга­нізаціях і уста­новах. Мор­фоло­гіч­ний метод система­тичного покриття поля, аналіз дисци­плі­нарної структури науки, виді­лен­ня та опис можливих форм наукових знань стали основою створення су­куп­нос­ті мор­фологічних моделей можли­вих результатів науко­вих дослід­жень у дер­жав­них орга­нізаціях і установах, методів система­тизованого фор­му­ван­ня мно­жини ра­ціональних на­пря­­мів, чіткої й конкретної поста­нов­ки цілей і за­вдань таких до­сліджень. Під ра­ціо­наль­­ним напрямом науко­вих до­слід­жень розумі­ється пер­вин­­ний загальний опи­с фраг­мента дійсності, дослід­ження яко­го пев­ною на­у­ко­­вою си­сте­мою можли­ве і доцільне в період плану­вання.
За допомогою моделювання процесів ство­рен­­ня й роз­­вит­ку наукових тео­рій, ме­то­дологічних засобів наукових досліджень, при­кладних нау­­кових знань та закономірностей перебігу цих процесів сформовано комплекс ти­пових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­­­вит­ку науко­вих знань, а також розроблено метод визначення множини доцільних шляхів нау­ко­вих до­слід­жень у дер­жавних ор­га­­ні­заціях і установах. Під такими шляхами розуміються послі­дов­­ності вирішення завдань, що дають змогу досягти мети нау­ко­вих до­слід­­жень, обгрунтовані логікою розвитку наукових знань. Аналіз норма­тив­­но-правової ба­­­зи, пла­нів науково-до­слід­них робіт та їх супро­відних мате­ріа­лів, результатів ін­тер­в’ю з праців­ни­ками органів держав­ного управ­­лін­ня та керів­ними пра­ців­ни­ками наукових уста­нов, розроблені в дисер­та­ції підходи, схе­­ми, методи за­сто­со­вано для ви­значення на­пря­мів і підго­тов­ки реко­мен­дацій щодо вдо­ско­на­лення механізму плану­ван­ня нау­ко­вих до­сліджень у дер­жав­них ор­га­­ні­заціях і установах України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про можливість удо­ско­на­лення механізму пла­­­­нування науко­вих досліджень у державних органі­за­ціях і уста­новах шля­­­­­хом розроблення та впровадження нових методоло­гіч­них за­собів, заснованих на моделю­ванні дисциплінарної струк­тури науки, сукупності мож­­­ливих форм, процесів ство­рен­­ня й розвитку наукових знань.
Емпіричною базою дослідження є:
- сукупність підходів, процедур, схем та методів плану­вання наукових до­сліджень у дер­жав­них ор­га­­ні­заціях і установах, вияв­лених у результаті ана­лізу чин­ної нормативно-пра­вової бази України;
- масив даних про сучасний стан і недоліки механізму плану­вання нау­ко­­вих досліджень у дер­жав­них ор­га­­ні­заціях і установах України, отрима­ний шляхом проведення інтерв’ю з працівниками органів держав­ного управ­­лін­ня та ке­рів­ними пра­цівниками наукових уста­нов;
- факти, отримані в результаті аналізу планів науково-дослідних робіт у межах Дер­жав­ного бюджету України, державних наукових і науково-тех­нічних програм, тематичних планів досліджень міністерств, державних ко­мі­­те­тів, інших державних організацій і установ, супровід­них планових ма­теріалів, зо­крема про­гнозних розробок, заявок на фінансування тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
· вперше:
- здійснено поглиблений тео­ретичний аналіз системи пла­нування науко­вих до­сліджень у дер­жав­них ор­ганізаціях і уста­новах на основі системно-діяльнісного підходу; в результаті розробле­но деталізовану схему процесу пла­ну­ван­ня, за допомогою якої ви­яв­ле­но потреби в удо­ско­наленні від­по­­від­ного меха­ніз­­му пла­нування на основі створення ме­то­до­ло­гіч­них за­со­бів до­стат­ньо­го рівня ефек­­тивності для етапів систематизованого форму­ван­­ня мно­­жи­ни ра­ціо­­наль­них на­прямів, чіткої й конкретної поста­нов­ки цілей і зав­дань, ви­зна­­чен­­ня найбільш доцільних шляхів нау­ко­­вих досліджень;
- створено сукупність морфологічних моделей можли­вих результатів нау­­­­­­­ко­вих дослід­жень у дер­жав­них орга­нізаціях і установах, що грунту­ють­ся на поданні та­ких результатів як форм науко­вих знань та дають змогу до­сяг­­ти чіткої й конкретної по­ста­нов­­ки цілей і завдань нау­кових досліджень;
- сформовано комплекс типових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­вит­ку науко­вих знань, що базуються на відповідних законо­мір­ностях і дають змогу на ос­но­ві систематизованого виявлення можливостей такого розвитку обгрун­то­вано визначати доцільні шляхи нау­ко­вих до­слід­­жень у державних ор­га­­ні­заціях і установах;
· удосконалено методологічне забезпечення механізму планування нау­­ко­­вих дослід­жень у державних організаціях і установах шляхом:
- розробки методу система­тизованого формування множини раціо­наль­­них напря­мів нау­кових до­сліджень на основі побудови й конкре­ти­зації мо­делі поля наукових дослід­жень, під яким розу­міється сукупність всіх на­пря­мів фунда­мен­­тальних і прикладних досліджень, що виділилися на сучас­ному етапі розвитку науки;
- створення методу чіткої й конкретної постановки цілей і завдань нау­ко­вих досліджень у державних організаціях і установах, що базується на ви­ко­­ристанні сукуп­ності морфологічних моделей можли­вих результатів та­ких до­слід­жень та по­лягає у моделюванні поля форм наукових знань про об’єк­ти досліджень і по­стано­вці цілей та завдань у вигляді отримання або вдоскона­лен­ня науко­вих знань у певних формах;
- формування методу визна­чення множини доцільних шляхів нау­кових до­сліджень у державних організаціях і установах, що перед­ба­чає систе­ма­тизо­ва­не вияв­лен­ня можливостей роз­вит­ку нау­ко­вих знань за допомогою ком­плексу типових моделей, вибір та кон­­кре­ти­за­цію цих мо­де­лей залеж­но від потреб і стану пізнання об’єктів досліджень;
· дістало подальшого розвитку визначення та обгрунтування на­пря­мів удосконалення механізму планування науко­вих досліджень у держав­них організаціях і уста­новах України, що передбачають впровадження:
- узгодженого форму­ван­ня множини раціональних на­прямів нау­ко­вих до­сліджень шляхом систематизованого вияв­лен­­­ня перс­пек­­тив­них мож­ли­вос­тей та потреб розвит­ку су­спільства і самої науки на основі мо­делювання поля наукових дослід­жень;
- чіткої й конкретної постановки цілей і зав­дань науко­вих досліджень за допомогою сукуп­ності морфологічних моделей їх можли­вих результатів та ви­зна­чення доцільних шля­хів науко­вих досліджень з ви­ко­­рис­тан­ням ком­плексу типових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­вит­ку нау­ко­вих знань;
- принципу пов­но­го ре­сурс­но­го забез­печен­ня пріо­ри­­тет­них цілей науко­вих дослід­жень, що визначаються на основі крите­рію ефек­тив­ності шляхом зіставлення перед­бачува­ної цін­­нос­ті заплано­ва­них ре­зуль­татів дослід­жень з ви­тратами ре­сур­сів на їх одер­жан­ня, для чо­го необхідне розроб­лен­ня відповідних систем крите­ріїв та методик.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові резуль­та­ти дисер­­­та­цій­ного дослідження стали осно­вою роз­роб­лення:
- методики, що дає змогу систематизовано формувати множину ра­ціо­наль­­них на­прямів, чітко і конкретно ста­вити цілі й завдання та ви­зна­чати до­ціль­ні шляхи науко­вих досліджень у державних організаціях і уста­новах;
- реко­мен­­дацій щодо вдосконалення механізму плану­ван­ня наукових до­сліджень у державних організаціях і установах України, які мо­жуть бути ви­ко­рис­­тані на базових рівнях системи державного планування.
Прикладні результати дисертаційної роботи впроваджено в процесі:
- формування плану науково-дослідних і до­слід­но-конструкторських ро­біт Міні­стерства еколо­гії та при­род­них ресурсів України на 2002 р. (довідка про впровадження від 05.02.2003 р. № 62/15/3-13);
- обгрунтування, підготовки та захисту плану науково-дослідних і до­слід­но-конструкторських робіт державного де­пар­таменту - Адміністрації зо­­ни відчуження і зони безумовного (обов’яз­ко­во­го) відселення Міні­стерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту на­селення від наслідків Чорно­бильської катастрофи на 2002 р. (довідка про впровадження від 24.10.2002 р. № 22/04-1116);
- розроблення Поло­ження про організацію та проведення наукової роботи в Українській Ака­демії дер­жавного управління при Президентові Украї­ни, схваленого Вченою радою Академії, протокол № 82/1 від 31.01.2003 р., складання про­грам і тех­нічних завдань за темами науково-до­слідних робіт Комплексного нау­ко­вого проекту Академії на 2002-2004 рр. (довідка про впровадження від 06.02.2003 р. № 42).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного до­слід­­жен­­­­­ня оприлюднені на нау­ково-практич­них кон­ферен­ціях за між­на­родною учас­­тю: "Державна регіональна політика та місцеве самоврядування" (Київ, УАДУ, 2000), "Cуспільні ре­фор­ми та становлення гро­мадянського су­спільст­­ва в Україні" (Київ, УАДУ, 2001), "Державне управ­лін­ня в умовах ін­те­грації України в Європейський Союз" (Київ, УАДУ, 2002), "Ефектив­ність дер­жавного управління в контексті становлення громадянського су­спільст­ва" (Львів, ЛРІДУ УАДУ, 2002). Основні результати й висновки дисертації обговорювалися на засідан­нях кафедри інформаційних техно­логій, управління координації наукових досліджень, семінарах Інституту проблем державного управління та місце­вого самоврядування Української Ака­демії дер­жавного управління при Пре­зидентові України.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опуб­ліко­ва­но в десяти нау­­­­кових працях, зокрема у восьми стат­тях в нау­кових фахових виданнях України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене тео­ретичне узагальнення і нове вирішення нау­ко­вого завдан­ня, що полягає в аналізі системи пла­нування нау­ко­вих до­слід­жень у держав­них ор­ганізаціях і уста­новах з метою розроб­лен­ня і тео­ре­тичного обгрунту­ван­ня шляхів та ме­тодологічних засобів удо­ско­на­лення відповідного меха­ніз­му плану­ван­ня. Результати дослід­­жен­ня під­­­тверд­жу­ють гіпотезу, покла­дену в його основу, і по­лягають у наступ­ному.
1. В сучас­ному світі здобутки у науковій сфері стають вирішальним чин­­ником со­ці­ально-еко­но­мічного розвитку краї­ни. Тому однією з визна­чальних цілей держав­ного управління має стати забезпечення розвитку та ефек­тив­ного вико­рис­тання національного наукового потенціалу, що вима­гає форму­вання ефек­тивного механізму плану­вання наукових дослід­жень. Пе­ре­­важ­на більшість останніх в Україні на сьогодні здійс­ню­ється в дер­жав­них орга­ні­заціях і установах за рахунок кош­­тів дер­жавного бюджету, що зу­мов­­­лює особ­ливу актуальність проб­ле­ми вдо­­ско­на­лен­ня механізму їх пла­ну­­ван­­ня. За­зна­чений ме­ханізм з ураху­ван­ням впровад­жен­ня но­вих управ­лінсь­ких техно­ло­гій залишається об’єк­том, що потребує по­глиб­ле­ного теоре­тич­ного ана­лізу. На практиці про­це­си пла­­нування ще є не­ до­сить чіт­кими, про­зо­рими та регла­ментованими, а серед методоло­гіч­них за­со­бів система­тично вико­ристо­ву­ються ли­­ше ме­тоди екс­пертних оці­нок.
2. Обгрунтовано, що системно-діяль­ніс­ний підхід доцільно покласти в ос­­нову аналізу системи пла­ну­­ван­­ня наукових до­слід­жень у державних ор­га­­­­ні­заціях і установах, оскільки він най­більш повно відобра­жає структуру цієї системи, яка скла­дається із суб'єкта, об'єк­та, мети, ре­­зуль­та­ту, за­со­бів і процесу планування. Механізм пла­ну­вання є по­єд­нан­ням ос­танніх двох ком­понентів, зв’язок між якими обу­мов­ле­ний вимогою від­по­відності засо­бів завдан­ням пла­ну­ван­ня.
3. Відомі на сьо­годні схеми процесу планування, розроб­лені в межах тео­рії соціального управління і наукознавства, ма­ють різний ступінь де­та­лі­зації та від­мін­ності в по­слідов­нос­тях етапів пла­ну­ван­ня. Разом з тим для потреб практики необхідно сформувати одно­значну, універ­саль­ну та дета­лі­­зовану схе­­му, яку можна вико­рис­товувати на ба­зових рів­нях си­сте­ми дер­жав­ного плану­вання в Україні. З цією метою ство­ре­но де­талізо­вану схему про­цесу ПНДДОУ, що включає дві ста­дії: цілепо­кла­дання і ці­­ле­за­без­пе­чен­ня. При роз­роб­ці схеми обгрунтовано важ­ливість етапів: си­стематизо­ва­но­го фор­му­­­ван­­ня мно­жи­ни раціональ­них на­пря­мів наукових досліджень; чіт­кої й кон­крет­ної постановки відповідних цілей і зав­дань; роз­по­ділу ре­сур­сів на до­сяг­нення раціональних цілей виходячи з їх пріо­ри­тет­ності; ви­зна­­чен­­ня най­більш до­цільних шляхів наукових досліджень. На основі класи­фі­кації на­яв­них методологічних засобів за мож­ли­востями й ефек­тив­ністю за­стосу­ван­ня в процесі пла­­ну­ван­ня виявлено по­тре­би ство­рення та­ких за­со­бів до­стат­­­нього рівня ефек­­­тив­ності для здійс­нення зазна­чених його ета­пів.
4. Розкрито можливість удосконалення механізму ПНДДОУ шля­хом розроб­лен­ня і впровадження нових методологічних засобів, що реалі­зу­ють принцип об’єктивності, розвивають ідею мор­фо­логічного ме­тоду си­стема­тичного покриття поля та ба­зу­ються на моде­лю­­ванні дисци­плі­нарної струк­­тури нау­ки, сукупності мож­­­ли­вих форм, про­цесів ство­рен­­ня й роз­вит­ку наукових знань.
Визначено, що моделювання поля наукових дослід­жень, під яким ро­зу­міється мно­жина всіх напрямів фунда­мен­­тальних і прикладних дослід­жень, що виділилися на сучасному етапі розвитку науки, відображає її дис­­­­циплі­нарну структуру і дає змогу си­сте­ма­­тизовано ви­­яв­ляти нау­кові напрями, які можливо та доцільно розви­вати у період планування. По­будова й кон­кретизація зазначеної моделі є основою розробленого методу формування мно­жи­ни раціональних на­пря­­мів НДДОУ. Мо­дель пропону­ється будувати шля­хом ана­лі­зу прийнятих в Україні та в світі кла­си­фі­­­каторів на­у­ки і па­спортів спеціальностей її галузей. Конкретизацію мо­де­лі поля нау­кових досліджень перед­ба­ча­ється здійс­­ню­ва­ти шляхом ви­ді­лення з неї множини раціональних напрямів на основі вияв­лен­­ня потреб нау­кового забезпечення сфер суспільної ді­яль­ності шляхом ана­­­лі­зу відпо­від­­них стра­тегій, кон­цепцій, про­грам, планів, а також потреб і мож­ли­вос­тей роз­­вит­ку галузей науки на основі результатів їх до­слід­ниць­кого прогно­зу­вання.
5. Доведено, що чітка й конкретна по­ста­нов­­ка ці­лей і завдань нау­кових до­слід­жень у державних орга­­ні­заціях і установах за­безпечується при їх ви­зна­ченні як очікуваних результатів у вигляді форм нау­­кових знань, що в дисертаційній ро­бо­ті пропонується здійс­ню­­вати на основі моде­лю­вання поля всіх таких форм та чіт­ко­го опису їх оз­нак. Таке моделювання вико­нано шляхом створення сукупності морфо­ло­гіч­них моде­лей можли­вих ре­зуль­татів НДДОУ та уза­галь­нення описів форм нау­кових знань, що є еле­ментами мо­делей. Мож­ливі форми ре­зуль­­та­тів фундаментальних до­слід­­жень поді­лено на емпі­ричні, лінгвістичні, мо­дель­но-ре­пре­зентативні, проб­­лемні, ев­­рис­­­­тич­ні, ме­то­­до­ло­гіч­ні та нау­ко­­ві теорії, а при­кладних дослід­жень - на проб­­лемні, ев­­рис­­­тич­ні та ме­то­­до­логічні.
На основі су­куп­­нос­ті зазначених моделей в дисер­тації запропоновано метод постановки цілей і завдань НДДОУ. Метод перед­ба­чає побудову мо­делі поля форм наукових знань, які в принципі можливо отримати про кон­крет­ний об’єкт дослід­жен­ня, та аналіз наповненості поля шляхом вияв­лен­ня потреб в отриманні або удо­­ско­на­лен­ні нау­ко­вих знань у певних формах, зумовлених їх відсут­ніс­­тю або недосконалістю. Згідно з виявленими потребами цілі нау­ко­вих дослід­жень ви­знача­ють­ся як отримання або вдосконалення нау­­­кових знань у систем­них фор­мах, а зав­дання - у формах, в яких виража­ються елементи систем науко­вих знань.
6. Унаслідок багато­варіантності й структурної не­визначе­нос­ті про­це­сів наукових досліджень у дер­жав­них орга­ні­за­ціях і ус­та­новах при плану­ван­ні необхід­но розробляти мно­жину їх до­цільних шля­хів, з якої вже в про­цесі самих до­сліджень буде вибрано най­кращий. Обгрун­то­ване роз­роб­лен­ня та­кої мно­жини, особ­ли­во при проведенні фунда­мен­тальних до­слід­жень, по­тре­бує ефек­тив­них методоло­гіч­них засобів. Виходячи з такої по­тре­би в дисертації сформовано комплекс типових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­­вит­ку нау­ко­вих знань, що дають змогу на ос­но­ві си­стематизованого ви­яв­лення можливостей такого розвитку обгрун­то­вано ви­­­значати доцільні шля­­­хи нау­ко­вих до­слід­­жень. Моделі є послідовностями одержання або вдо­­ско­на­лення наукових знань у певних формах, що базу­ють­ся на зако­но­мір­ностях ство­рення й розвитку наукових тео­рій, ме­то­дологічних засо­бів наукових дослід­жень і при­клад­них нау­­кових знань. Виявлено, що спрямо­ва­ність та­ко­го ство­­­рення й роз­вит­ку залежить від зна­чень низ­ки па­ра­мет­рів, які ха­рак­тери­зу­ють потреби та стан пізнання об’єк­та дослідження, то­му їх сукуп­ність доцільно назвати пізнавальною ситуацією. У дисертації ви­­ділено ти­пи та­ких ситуа­цій, що можуть породжувати наукові проблеми, які вияв­ля­ють­ся у необ­хідності створення нових або доко­рін­ної зміни наяв­них нау­ко­вих тео­рій, завдання що­до розвитку наукових теорій і ме­то­до­ло­гічних за­со­­бів нау­кових дослід­жень, отримання при­клад­них наукових знань.
На основі створеного комплексу типових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­вит­ку науко­вих знань запропонова­но метод ви­зна­­чення мно­жи­ни доцільних шляхів НДДОУ. Ме­тод пе­редбачає визна­чення типів пізнавальних си­туа­­цій та ви­бір відповідних типових мо­де­лей. Далі аналізується наявність нау­кових знань про об’єкти досліджень за до­по­могою мор­­фо­ло­гіч­них мо­­де­лей мож­­ли­вих ре­зуль­­татів НДДОУ. За результа­та­ми аналізу кон­кре­тизуються типові мо­де­лі - вида­ляються послі­дов­ності отри­мання форм, в яких ці знан­ня не потребують роз­роб­лення або вдоско­на­лення. Час­­ти­ни моделей, що за­ли­шаються, утво­рю­ють доцільні шля­хи НДДОУ.
7. На основі розроблених у дисертації підходів, мо­делей та методів ство­­­рено методику, що дозволяє систематизовано форму­ва­ти множину ра­ціо­наль­них на­прямів НДДОУ, чітко і конкретно ста­вити від­­повідні цілі й зав­дання, ви­зна­чати до­ціль­ні шляхи НДДОУ. Уні­версальність методики обу­мовлює можливість її за­сто­су­вання на всіх базо­вих рівнях ПНДДОУ (загальнодержавному, відомчому, державних організацій і установ), а сту­пінь фор­ма­лізації дає змогу після побу­до­ви відпо­відних алгоритмів та реа­лі­зації у ви­гляді прикладних комп’ю­тер­них про­грам використати її в різ­­номанітних системах підтримки прийняття рішень в процесах планування.
8. Ви­зна­чено й обгрунтовано на­пря­ми, а та­кож роз­роб­­­­лено ре­ко­мен­да­ції щодо вдосконалення ме­ха­нізму планування нау­кових до­слід­жень у дер­жавних орга­­ні­заціях і установах України, що передбачають наступне.
Пропонується на базових рів­нях ПНДДОУ впровадити узгод­жене форму­ван­ня множини раціональних на­прямів ФДУ, ПНР, НЧДП, ДНТП шляхом систематизованого вияв­лен­­­ня перспек­тив­них можли­вос­тей та по­треб у розвит­ку су­спільст­ва і самої науки. Це передбачає введення систе­матич­ного дослідниць­кого прогно­зу­вання науки та ана­лізу стра­те­гіч­них пла­­нів, кон­цепцій, про­­­­грам держав­ного розвитку. Як засіб уз­год­ження до­ціль­­но вико­ристати розроблений в дисер­тації ме­тод, що ба­зується на по­бу­дові й конкре­ти­зації мо­делі поля нау­ко­вих дослід­жень.
Важливим на­прямом удосконалення ме­ха­ніз­му ПНДДОУ в Україні є впро­вадження чіткої й конкретної постановки цілей і зав­дань НДДОУ за до­помогою сукуп­ності морфологічних моделей їх можли­вих результатів, ви­зна­чення доцільних шля­хів НДДОУ з ви­ко­­рис­тан­ням ком­плексу типових мо­де­лей імо­вір­но­го роз­вит­ку нау­ко­вих знань.
Доцільним є встановлення на базових рівнях планування принципу пов­но­го ре­сурс­но­го за­без­печен­ня пріо­ри­­тет­них цілей ФДУ, ПНР, НЧДП та ДНТП, що ви­зна­чаються на основі крите­рію ефек­тив­ності наукових досліджень. Для цьо­го необхідне розроблення спеціальних методик, що мають грунтуватися на співставленні перед­бачуваної цін­ності заплано­ваних ре­зуль­татів НДДОУ з ви­тратами ресурсів на їх одержання, що потребує формування відповідних сис­тем критеріїв.
9. Впровадження розроблених у дисер­тації методологічних засобів у пла­­­нуванні науко­вих досліджень Міні­стерства еколо­гії та при­род­них ре­сур­сів України, державного де­пар­таменту - Адміністрації зони відчу­жен­ня і зо­ни безумовного (обов’яз­ко­во­го) відсе­лен­ня Міністерства України з пи­тань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чор­но­бильської катастрофи, Україн­ської Ака­демії дер­жавного управління при Президентові Украї­ни засвідчило про ефективність таких засобів для вдо­сконалення ме­ха­­ніз­му пла­ну­­ван­­ня наукових до­слід­жень у держав­них орга­­ні­заціях і уста­но­­вах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Щекин Г.В. Теория социального управления: Моногр. - К.: МАУП, 1996. - 408 с.
2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менедж­мента: Пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 702 с.
3. Моррисей Дж. Целевое управление организацией: Пер. с англ. / Под ред. И.М. Верещагина. - М.: Сов. радио, 1979. - 144 с.
4. Современное управление: Энцикл. справ. В 2 т. - М.: Издатцентр, 1997. - 584 с.
5. Литвак Б.Г. Управленческие решения. - М.: Ассоц. авт. и изд. "Тандем": Изд-во ЭКМОС, 1998. - 248 с.
6. Íàçàðîâ Þ.À. Îñíîâû ìåíåäæìåíòà. - Âîëãîãðàä: ÈÏÊ "Öàðè­öûí", 1997. - 128 ñ.
7. Управление - это наука и искусство / А.Файоль, Г. Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд. - М.: Республика, 1992. - 351 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. - 272 с.
9. Êóíö Ã., Î'Äîííåë Ñ. Óïðàâëåíèå: ñèñòåìíûé ñèòóàöèîííûé àíàëèç óïðàâëåí÷åñêèõ ôóíêöèé /  2 ò.: Ïåð. ñ àíãë. / Îá­ù. Ðåä. Ä.Ì.Ãâèøè­àíè. - Ì.: Ïðîãðåññ, 1981. - Ò. 2. - 512 ñ.
10.Ðàéò Ã. Äåðæàâíå óïðàâë³ííÿ / Ïåð. ç àíãë. Â. ²âàøêà, Î. Êîâà­ëåí­êà, Ñ. Ñîêîëèê. - Ê.: Îñíîâè, 1994. - 191 ñ.
11.Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управ­ле­ние. - М.: Политиздат, 1981. - 432 с.
12.Волкова В.Н., Воронков В.А., Денисов А.А. Теория систем и ме­тоды си­стемного анализа в управлении и связи. - М.: Радио и связь, 1983. - 248 с.
13.Гвишиани Д.М. Организация и управление. - М.: Наука, 1970. - 383 с.
14.Месарович М., Мако Д., Такахара И. Теория иерархических много­уро­в­невых систем / Пер. с англ. под ред. Г.С.Поспелова. - М.: Мир, 1973. - 344 с.
15.Нижник Н.Р., Машков О.А., Мосов С.П. Системний підхід до ке­рівницт­ва організацією: функція планування // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3-4. - С. 22-28.
16.Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Нав. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 160 с.
17.Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 224 с.
18.Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
19.Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: про­б­леми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
20.Луговий В.І., Князєв В.М. Державне управління як галузь про­фесійної ді­яльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3-4. - С. 9-12.
21.Князєв В.М. Роль Української Академії державного управління при Президентові України в розвитку наукових досліджень у галузі держав­ного управління // Вісн. УАДУ. - 1998. - № 3. - С. 14-21.
22.Кхол Й. Эффективность управленческих решений / Пер. с чеш. под общ. ред. Б.В.Губина и А.Г.Певзнера. - М.: Прогресс, 1975. - 165 с.
23.Малюта А.Н. Система деятельности.- К.: Наук. думка, 1991. - 208 с.
24.Тронь В.П. Оптимізація майбутнього // Управління сучасним містом. - 2002. - № 1-3 (5). - С. 13-28.
25.Тронь В.П. Механізм приборкування некомпетентності і без­від­повідальності в управлінні ієрархією // Управління сучасним містом. - 2001. - № 7-9 (3). - С. 3-18.
26.Глушков В.М., Добров Г.М., Терещенко В.И. Беседы об управлении. - М.: Наука, 1974. - 224 с.
27.Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее науко­ве­де­ние. - К.: Наук. думка, 1970. - 320 с.
28.Управління наукою / За заг. ред. Г.М. Доброва. - К.: Наук. думка, 1971. - 268 с.
29.Пирогов С.В. Управление наукой (социально-экономи­чес­кий аспект). - М.: Мысль, 1983. - 190 с.
30.Щедровицкий Г.П. Философия. Наука. Методология. - М.: Шк. культ. политики, 1997. - 656 с.
31.Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Мето­дол. проб­лемы соврем. науки. - М.: Наука, 1978. - 392 с.
32.Николов Л. Структуры человеческой деятельности / Под общ. ред. и с пре­дисл. д-ра филос. наук, проф. Л.П.Буевой. - М.: Прогресс, 1984. - 176 с.
33.Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. - М.: Полит­издат, 1977. - 382 с.
34.Актуальні питання методології та практики науково-техно­ло­гічної політики / Під ред. Б.А. Малицького. - К.: УкрІНТЕІ, 2001. - 204 с.
35.Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы науч­ных иссле­до­ва­ний: Учеб. пособие. - К.: О-во "Знания": КОО, 2000. - 114 с.
36.Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. - К.: Вища шк., 1997. - 271 с.
37.Основные положения принятой в странах ОЭСР ме­то­дологии оценок в сфере НИОКР // Проблеми науки. - 1998. - № 2. - С. 38-42.
38.Руководство по статистике науки и техники. - Париж, 1984.- 128 с.
39.Научное управление обществом / Под ред. В.Г. Афана­сьева. - М.: Мысль, 1971. - Вып. 5. - 357 с.
40.Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск: Наука, 1980. - 176 с.
41.Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. - М.: Мысль, 1974. - 568 с.
42.Методологические проблемы оптимизации в науке / В.Т. Воронин, О.С. Разумовский, Н.Н. Семенова и др. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - 255 с.
43.Эффективность научных исследований (методология оценки и проб­ле­мы повышения). - Алма-Ата: Наука КазССР, 1978. - 301 с.
44.Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. - К.: Держ­ком­стат, 2000. - 317 с.
45.Наука стран Европы на пороге III тысячелетия / Е.В.Авсенев, И.Ю.Его­ров, В.И.Карпов, А.А.Слонимский. - К.: НИИ статистики Госком­стата Украины, 1998. - 205 с.
46.Герасимов И.Г. Научное исследование. - М.: Политиздат, 1972. - 279 с.
47.Добров Г.М., Задорожный Э.М., Щедрина Т.И. Управление эффек­тив­ностью научной деятельности. - К.: Наук. думка, 1978. - 240 с.
48.Тушко А., Хаскелевич С. Научные исследования - органи­зация и управ­ле­ние: Сокр. пер. с пол. / Под ред. С.Р.Микулин­ского и Ю.М.Шейни- на. - М.: Прогресс, 1971. - 230 с.
49.Щербаков А.И. Эффективность научной деятельности в СССР: Мето­дол. аспект. - М.: Экономика, 1982. - 224 с.
50.Ïðî âíóòð³øíº ³ çîâí³øíº ñòàíîâèùå Óêðà¿íè ó 2001 ðîö³: Послання Президента України до Верховної Ради України // http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
51.Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур'єр. - 2002. - 4 червня.
52.Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Затв. постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-XIV // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 37. - Ст. 336.
53.Методические рекомендации по комплексному прогнозиро­ва­нию разви­тия науки и техники / Г.М.Добров, А.А.Коренной, А.В.Скофенко, В.В.Му­сиенко и др. - К.: ИСМ АН УССР, 1987. - 47 с.
54.Матвієнко В.Я. Прогностика. - К.: Укр. пропілеї, 2000. - 484 с.
55.Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. Д.М.Гвишиани. - 2-е изд., доп. - М.: Прогресс, 1974. - 586 с.
56.Башин М.Л. Эффективность фундаментальных исследований (эконо­ми­чес­кий аспект). - М.: Мысль, 1974. - 255 с.
57.Áóõàðèí Í.È. Ìåòîäîëîãèÿ è ïëàíèðîâàíèå íàóêè è òåõíè­êè: Èçáð. òð. - Ì.: Íàóêà, 1989. - 344 ñ.
58.Управление развитием науки и техники / Под ред. В.А. Трапез­ни­ко­ва. - М.: Экономика, 1980. - 232 с.
59.Управление научно-техническим прогрессом в условиях раз­­витого со­циализма: Учеб. пособие для руководящих работников м-в и ве­­домств, об-ний, предприятий пром-сти и др. отраслей / Под общ. ред. В.Г. Лебе­дева. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1984. - 252 с.
60.Управление НИОКР: исследования, разработки, внедрение / Под ред. В.А.Трапезникова. - М.: Экономика, 1979. - 224 с.
61.Проблемы управления наукой в условиях научно-техничес­кой рево­люции. - М.: Знание, 1972. - 224 с.
62.Про­­грам­но-цільовий підхід до наукового забезпечення реформи дер­жав­­­но­го управ­ління / В.М.Князєв, В.Д.Бакуменко, Є.О.Ралдугін, Ю.В.Ба­каєв // Сучасні проблеми державного управління: дослідження, тех­нології, методики / За заг. ред. В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С. 17-21.
63.Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посіб. для слуха­чів, аспірантів, докторантів спец. "Держ. упр.". - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 302 с.
64.Вопросы экономики и организации научно-исследова­тель­ской работы / Под общ. ред. Г.А. Лахтина. - Новосибирск: Наука, 1967. - 184 с.
65.Диденко Н.И. Управление многотемными научными разра­бот­­ка­ми. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. - 168 с.
66.Нижник Н.Р., Машков О.А., Мосов С.П. Системний підхід до керівництва організацією: організаційна функція // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 2. - С. 22-27.
67.Твисс Б. Управление научно-техническими нововве­дения­ми: Сокр. пер. с англ. / Авт. предисл. и науч. ред. К.Ф. Пузыня. - М.: Эконо­мика, 1989. - 271с.
68.Власюк О.С., Пирожков С.І. Індекс людського розвитку: до­свід України. -К.: Нац. ін-т стратег. досліджень, 1995. - 84 с.
69.Дикусар А.И. Взаимное влияние процессов социально-эконо­ми­чес­кого и науч­ного развития общества // Науковедение. - 1999. - № 2. - С. 51-74.
70.World Development Report 2000/2001. - Washington D.C.: Oxford Uni­ver­sity Press, Inc., 2001. - 335 p.
71.Некоторые особенности развития научного потенциа­ла Велико­бри­тании в 90-х годах: роль исследовательских советов // Проб­леми науки. - 1998. - № 1.- С. 6-9.
72.Государственная поддержка наукоемких отраслей на примере США и Японии // Проблеми науки. - 1999. - № 1. - С. 15-23.
73.Рижих В.М. Державне управління науково-технічним прогре­сом: еконо­мічні аспекти. - X.: Прапор, 1998. - 398 с.
74.Закон України про наукову і науково-технічну діяльність // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 50. - С. 8-22.
75.Закон Российской Федерации о науке и государственной научно-техни­ческой политике // http://www-sbras. nsc.ru/win/laws/law-sciences.html.
76.Проблемы и тенденции развития научного потен­циа­ла Швейцарии // Пробле­ми науки. - 1998. - № 5. - С. 9-13.
77.The U.S. national science and technology council // http://www.ostp.gov/ NSTC/html/NSTC_Home.html.
78.The British parliamentary office of science and technology // http://www.parliament.uk/post/welcome.htm.
79.Организация государственного финансирования НИОКР в Японии // Пробле­ми науки. - 1998. - № 7. - С. 15-18.
80.Современная практика оценки научных программ в го­сударст­вен­ных ведомст­вах США // Проблеми науки. - 1999. - № 10. - С. 48-53.
81.Терещенко В.И. Проблема выбора: политика научных прио­ри­­тетов на Западе. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 156 с.
82.Принципы организации и приоритеты развития науки в Австрии // Проблеми науки. - 1998. - № 4. - С. 8-11.
83.Политика в сфере НИОКР в Бельгии // Пробле­ми науки. - 1998. - № 9. - С. 12-16.
84.The U.S. office of science and technology policy // http://www.ostp.gov/ html/ostpmission.html.
85.Japanese government polices in education, science, sports and culture, 1997. Scientific research: opening the door to the future. Science policy in other countries // http://wwwwp.mext.go.jp/eky1997/index-21.html.
86.Organisation of research and technological development in Austria // http://www.bmwf.gv.at/en/rdt/orge.htm.
87.The competences of the authorities in Belgium responsible for scientific researc // http://www.ostc.fgov.be/belspo/scienpol/index_uk.stm.
88.Norway's science policy // http://www.nsf.gov/home/int/europe/reports/ 98.htm.
89.Во­про­сы Министерства промышленности, науки и технологий Рос­сий­ской Фе­де­рации: Постановление Правительства Российской Федерации от 12 июля 2000 г. № 515 // http://www.minprom.ru/docs/ pp515.htm.
90.О структуре федеральных органов исполнительной власти: Указ Президен­та Российской Федерации от 17 мая 2000 г. № 867 // http://www.minprom.ru/docs/uk867.htm#minprom.
91.Регулирующая роль государства в научно-тех­нической политике Япо­нии // Проблеми науки. - 1998. - № 6. - С. 9-12.
92.Положення про Міністерство освіти і науки України: Затв. Указом Пре­зи­ден­та України від 7 червня 2000 р. № 773/2000 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 23. - Ст. 24.
93.Новое в научно-технической политике Велико­бри­та­нии // Проб­леми науки. - 1999. - № 11. - С. 23-24.
94.Организация науки в Норвегии // Проблеми науки. - 1998. - № 4. - С. 3-5.
95.The research scene in Austria // http://www.bmwf.gv.at/en/rdt/ landsche.htm.
96.The Ministry of Education, Research and Church Affairs of Norway // http://odin.dep.no/kuf/engelsk/dep/om_dep/014081-990135/index-dok000-b-n-a.html.
97.Organisations of science and technology policy in Switzerland // http://www.swtr.ch/swtr_en/links.htm.
98.Статут Національної академії наук України: Затв. Загальними збора­ми Національної академії наук України 20 берез. 1992 р. - К.: Вид-во Ін-ту економіки АН України, 1992. - 16 с.
99.New comprehensive state-by-state report details how federal R&D investments drive U.S. economic prosperity and productivity // http://www.ostp.gov/html/00615_2.html.
100.Роль штатов в научно-техническом развитии США // Проблеми нау- ки. - 1998. - № 1. - С. 4-5.
101.Íàóêîâî-òåõí³÷íèé ïîòåíö³àë Óêðà¿íè òà ïåðñïåêòèâè éî­ãî ðîçâèòêó (òåìàòè÷íà äîïîâ³äü, ï³äãîòîâëåíà â³äïîâ³äíî äî ðîçïîðÿä­æåí­íÿ Ïðåçè­äåíòà Óêðà¿íè "Ïðî ï³äãîòîâêó ùîð³÷íîãî ïîñëàííÿ Ïðåçè­äåí­­òà Óê­ðà¿­íè äî Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè" â³ä 11 æîâòíÿ 2000 ð., ¹ 311/2000-ðí). - Ê.: ÖÄÍÒÏ²Í ÍÀÍ Óêðà¿íè, 2000. - 48 ñ.
102.Экономические реформы и развитие науки в Китае // Проблеми нау- ки. - 1998. - № 5. - С. 4-8.
103.Использование библиометрического анализа для оценки вклада стран в общемировой прогресс науки // Проблеми науки. - 1998. - № 10. - С. 42-45.
104.Закон України про пріоритетні напрями розвитку науки і тех­ні­ки // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 48. - Ст. 253.
105.Положення про державну наукову і науково-технічну про­граму: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовт. 1995 р. № 796 // http://www.rada.kiev.ua/ laws/pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
106.Методика визначення економічної ефективності витрат на нау­ко­ві до­слідження і розробки та їх впровадження у виробництві: Затв. наказом Міністерства економіки та з питань інтеграції та Міністерства фі­нансів України від 25 вересня 2001 р. № 218/446 // http://www.rada.kiev.ua/laws/ pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
107.Тèì÷àñîâèé ðåãëàìåíò Кабінету Міністрів України: За­тв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 черв. 2000 р. № 915 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 24. - Ст. 994.
108.Кияк Б.Р. Методи, алгоритми та моделі інформаційних техно­логій наукового прогнозування (гранти і пріоритети для фундаментальних досліджень). -