ЕКОНОМІКО-ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В ПЕРЕХІДНИХ УМОВАХ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛЯХОВИЧ Галина Іванівна

УДК:338.22:304.4

ЕКОНОМІКО-ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В ПЕРЕХІДНИХ УМОВАХ

25.00.02 - механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
РОЗПУТЕНКО Іван Васильович,
доктор з державного управління,
професор

КИЇВ - 2004

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 14
1.1. Суть формування соціальної політики 14
1.2. Цілеспрямованість соціальної політики 29
1.3. Економічний зміст здійснення соціальної політики 37
Висновки до першого розділу 66

РОЗДІЛ 2
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ
СФЕРИ 68
2.1. Зарубіжний досвід фінансування соціальної сфери 68
2.2. Фінансування соціальної сфери в умовах
децентралізації управління 96
Висновки до другого розділу 118

РОЗДІЛ 3
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 121
3.1. Механізм балансування розвитку економічної і
соціальної сфер 121
3.2. Вплив податкових інструментів на здійснення
соціальної політики 157
Висновки до третього розділу 170
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 198

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення нової соціально-економічної системи, заснованої на ринкових відносинах, безпосередньо пов’язане з реформуванням існуючої соціальної політики і соціального управління. Досить часто в теорії і практиці проблема формування нової соціальної політики визначається виключно як заходи щодо соціального захисту окремих категорій населення (пенсіонерів, інвалідів, студентів, багатодітних сімей і т.д.). Такий підхід, як правило, мотивується тим, що в умовах ринку кожна працездатна людина повинна індивідуальними зусиллями забезпечити добробут своєї сім’ї та її соціальну захищеність.
Однак світовий досвід переконує, що така система матеріального самозабезпечення не створюється автоматично, довільно. Для її появи та функціонування необхідні певні макроекономічні передумови (фінансово-економічні підстави), які б зачіпали інтереси всіх членів суспільства, його соціальних груп. У розвинутих країнах світу створенню сприятливих передумов для матеріального самозабезпечення працездатних приділяється велика увага.
Незважаючи на зменшення ступеня втручання держави в регулювання соціально-економічних процесів, у переважній більшості країн з ринковою економікою діють гарантії в галузі доходів, створенні розгалуженої мережі банку робочих місць, функціонують державні системи регулювання зайнятості, підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів, стимулюється професійна і територіальна мобільність населення, застосовуються інші інструменти соціального захисту населення.
Перед Україною на цьому напрямі стоїть масштабне й складне завдання: реформувати універсальну за своїм характером і патерналістську за змістом соціальну сферу, перетворивши її в ефективний сектор ринкової економіки, стимул прискорення економічного розвитку.
Найважливішим стратегічним пріоритетом державної політики були й залишаються стабілізація та підвищення рівня життя населення України.
Вивчення фундаментальних управлінських, соціально-економічних питань знайшло своє відображення в працях В.Бакуменка, П.Гайдуцького, В.Князєва, В.Лугового, В.Майбороди, Н.Нижник, В.Яценка та ін.
Соціальні аспекти економічного зростання останнім часом грунтовно досліджуються В.Геєцем, Е.Лібановою, В.Новіковим, О.Палій, В.Скуратів­ським та ін. За таких умов, проблема формування фінансово-економічних підстав реалізації соціальної політики в Україні набуває особливого звучання. На цьому напрямку плідно працюють М. Дехтярчук, О.Кілієвич, І.Розпутенко, О.Романюк, В.Юрчишин та ін.
З економічної точки зору послуги є такими ж продуктами праці, як і матеріальні блага. Частину з них споживач отримує в обмін на грошові доходи, а частину - в міру виникнення потреб. До безкоштовних належать соціально значущі послуги, які активно впливають на людину, її життєдіяльність, професійну підготовку і т.д.
Сучасна соціально-економічна література останнім часом усе більшу увагу звертає на зв’язок наявних соціальних проблем з розвитком ринку праці, а звідси - подолання безробіття та бідності (Л.Добровольська, А.Колот, Е.Лібанова, В.Онікієнко, В.Петюх та ін.).
Необхідність боротьби з бідністю стала для України однією з головних цілей при формуванні сучасної соціально-економічної політики. У Посланні Президента України до Верховної Ради України зроблено висновок, що наше суспільство належить до країн не лише з високим, а й зростаючим рівнем бідності. Значний спад виробництва за умов економічної кризи, інфляція, зниження продуктивності праці, штучне утримування на виробництві зайвої робочої сили, зростання рівня та тривалості безробіття у поєднанні з монопольним становищем окремих галузей і підприємств призвели до зниження обсягів валового внутрішнього продукту на душу населення, скорочення частки оплати праці в його структурі, зменшення реальних доходів та реальної заробітної плати, зниження платоспроможного попиту населення і обсягів споживання при одночасному погіршенні його якості та структури. До цього додався процес поляризації колишнього егалітарного суспільства, який характеризується, з одного боку, стрімкою концентрацією коштів та майна в руках нечисленних груп населення, з другого - прогресуючим збільшенням масштабів бідності та знедоленості широких верств.
Отже, актуальність теми дослідження визначається тим, що дисертаційна робота тісно пов’язана з розробкою як теоретичних, політичних, так і практичних проблем зниження соціальної напруженості в суспільстві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030); пов’язане з темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345). Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної теми полягає в опрацюванні механізмів фінансування соціальної сфери на етапі виходу економіки країни із кризи.
Мета дослідження - науково-теоретичне обгрунтування системи заходів формування фінансово-економічних підстав реалізації соціальної політики.
Відповідно до основної цільової орієнтації поставлено наступний комплекс завдань:
- розкрити суть формування соціальної політики на основі вивчення, селекції й орієнтованої адаптації відповідного понятійного апарату;
- проаналізувати досвід останніх років реформування соціальної сфери в Україні;
- вивчити можливості застосування зарубіжного досвіду фінансу­вання соціальної сфери в українських умовах;
- виявити й оцінити ключові тенденції здійснення соціальної політики;
- дослідити взаємозв’язок економічного і соціального зростання в Україні;
- визначити пріоритетні сфери соціальної політики України, які потребують першочергового і невідкладного фінансування;
- обгрунтувати конкретні шляхи фінансування соціальної сфери в Україні.
Предметом дослідження є сучасні проблеми формування економіко-фінансових механізмів здійснення державної соціальної політики в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність економічних, фінансових взаємовідносин, які виникають у процесі формування і здійснення соціальної політики.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що діяльність органів державної влади щодо виявлення джерел фінансування в процесі формування і реалізації соціальної політики містить значний потенціал, правильне використання якого надає фактор стабільності в суспільстві. При впровадженні запропонованих заходів щодо формування економічних і фінансових підстав реалізації соціальної політики в Україні стануть можливими відповідні зміни у визначенні пріоритетів щодо соціальної сфери.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як діалектичний матеріалізм, логіка, аналіз, синтез, індукція, дедукція, методи порівняльних величин, статистичні та математичні методи дослідження. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції постановки проблеми і шляхів її вирішення; статистико-економічний - для аналізу сучасного стану державного впливу на вирішення проблем соціального розвитку. Методологічну базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, базові концепції, роботи провідних учених і фахівців, присвячені формуванню і реалізації соціальної політики. Використані також економіко-аналітичні й описові методи, методики обліку фактографічного матеріалу, інтерпретації експертних оцінок.
Інформаційною базою наукового пошуку є вітчизняні та зарубіжні публікації з досліджуваних проблем; закони, постанови, розпорядження, укази та інші нормативно-правові документи України. У процесі дослідження використовувалися фактологічні дані Держкомстату України, Мінфіну України, Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, а також результати дослідницьких робіт наукових центрів України тощо.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у здійсненні системного аналізу економічної природи соціальної політики як особливого типу економічних відносин із власними особливостями та закономірностями розвитку, специфічним середовищем (демографічні аспекти), в обґрунтуванні пріоритетів і заходів щодо формування та реалізації соціальної політики.
· Уперше в теорії державного управління зроблено системний аналіз економіко-фінансових механізмів здійснення соціальної політики відповідно до вимог євроатлантичної інтеграції України з урахуванням наявності макроекономічних показників, адаптованого до європейських норм законодавства, сприятливого інвестиційного клімату, стабільної національної валюти, і найголовніше - відповідного рівня соціальних стандартів.
· Удосконалено концептуальний підхід щодо співвідношення понять економічне зростання” і соціальна справедливість”. Доведено, що будь-яке споживання є інвестиціями у певну галузь економіки. Споживання - основний фактор, що впливає на економічне зростання, і тому є рівноцінним фактором реалізації соціальної політики.
· Набули подальшого розвитку питання:
- максимальної збалансованості державних фінансів у частині податкових надходжень і бюджетних видатків;
- сумісності стабільної соціальної системи з фінансово-економічною стабілізацією та неінфляційним економічним зростанням;
- конструктивності впливу бюджетної сфери на реалізацію базових завдань економічних та соціальних перетворень;
- коригування податкової системи в напрямі стимулювання еконо­мічного зростання - зниження ставок й оптимізації порядку оподат­ку­вання доходів фізичних осіб та відрахувань на соціальні заходи;
- створення на регіональному рівні Фонду соціальної підтримки населення, що є позабюджетним фондом та може бути заснований відповідно до рішення регіональної влади для фінансування заходів щодо соціального захисту населення. Джерелами формування фонду можуть бути відрахування від державних акцизних зборів, продажу окремих видів продукції, коштів міського бюджету, добровільні внески підприємств та окремих громадян;
- розробки заходів, що мають забезпечити необхідну орієнтацію децентралізованих фінансових фондів на нагромадження капіталу й інвестування його в реальну економіку з метою виконання статутних функцій щодо позитивних змін у соціальній політиці;
- створення мотиваційних чинників щодо фінансування соціальної сфери підприємницькими структурами на регіональному рівні.
Практичне значення отриманих результатів полягає в якнайшвидшому впровадженні обов’язкових і необхідних вимог щодо позитивних змін у реалізації соціальної політики; перенесенні акцентів на формування механізмів ефективного використання бюджетних і залучених фінансових коштів у соціальній сфері. Основні результати роботи доведені до рівня конкретних методичних рекомендацій.
Крім того, практична й теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в підготовці державних службовців з новим економічним і політичним мисленням, скерованим на отримання позитивного соціального ефекту.
У 1998-2003 рр. автор дисертації брав участь у підготовці матеріалів, які були направлені Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, українським міністерствам і відомствам, представництвам Європейського Союзу в Україні, посольствам держав-членів Європейського Союзу в Україні, Комісії Європейського Союзу (Брюссель) для практичного використання (довідка 126-17/116 від 12.02.2002 р.); у виробленні методики обчислення інтегрованих характеристик життєвого рівня населення (довідка заступника голови Івано-Франківської облдержадміністрації від 11 грудня 2003 р.); у розробці, складанні та затвердженні планів заходів щодо поліп­шення стану соціального захисту населення Калуського району Івано-Франківської області (довідка від 10 вересня 2003 р.)
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки здійсненого автором дослідження були покладені в основу доповідей дисертанта на конференціях: Проблеми економічної інтеграції в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти” (Ялта-Форос, 1998), Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії” (Ялта-Форос, 2001), Проблеми європейської інтеграції України” (Київ, 2002), Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003).
Теоретичні питання цієї теми обговорювалися на засіданнях кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Теоретичні розробки були здійснені на основі вивчення законодавчих, нормативних документів, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків.
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 10 наукових статей, в тому числі 3 у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (205 позицій) та додатків.

Дисертація викладена на 215 сторінках та містить 19 таблиць (у тому числі 11 - в додатках) і 6 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження й узагальнення його результатів зроблено ряд висновків та рекомендацій, які мають теоретичне і практичне значення. Отримані наукові результати підтверджують гіпотезу, покладену в основу дослідження, а реалізована мета й завдання в сукупності дали змогу вирішити наукове завдання, що має важливе значення для розвитку науки державного управління.
1. Аналіз використаних джерел та проведені дослідження показали, що держава потребує переходу на новий, вищий етап здійснення економічних реформ і налагодження дійової системи партнерства, передбачає функціонування ефективних механізмів консолідації дій держави, підприємств та найманих працівників.
2. Основним стратегічним вектором продовження економічних ре­форм слід визначити створення соціально орієнтованої ринкової економіки на базі відродження та прискореного розвитку перспективних секторів виробництва, моделювання його за оціночним критерієм приросту економічного ефекту.
3. У соціальній сфері головним завданням має стати цілеспрямоване забезпечення надійних передумов реалізації прав та свобод громадян, утвердження середнього класу - основи політичної стабільності та демократизації суспільства, значне обмеження загрозливої диференціації доходів населення та подолання бідності. Йдеться не лише про істотне посилення соціальної спрямованості курсу реформ, а й про перетворення її на важливий інструмент прискорення економічного зростання, зміцнення злагоди та порозуміння в суспільстві. Побудова в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки європейського типу - визначальний чинник посилення суспільної привабливості реформ, забезпечення їм широкої громадської підтримки, утвердження сучасних європейських стандартів якості життя.
4. Завдання побудови стійкої системи соціального захисту зали­шається проблематичним, що викликає ланцюгову реакцію як в ускладненні реалізації соціально-економічної політики, так і суто політичному процесі.
5. Стабільна соціальна система повинна бути сумісна зі стабілізацією і неінфляційним економічним зростанням. Вона будується на жорсткій дисципліні відрахувань, соціальному партнерстві основних груп, поєднан­ні державних і приватних форм соціального захисту, інтеграції завдань соціальної політики в макроекономічну стратегію.
6. Пріоритетним напрямком формування фінансово-економічних ме­ха­нізмів соціальної політики має стати досягнення максимальної збалансованості державних фінансів у частині податкових надходжень і бюджетних видатків. Реалізація урядом цього завдання повинна розглядатися як одна з базових проблем реформування фінансової системи держави.
Проблема ефективності бюджетних видатків є однією з най­складніших. Усі країни прагнуть стимулювати економічність, ефективність і дієвість своїх соціальних програм.
7. У бюджетній політиці для покращення ефективності бюджет­них видатків слід:
· привести зобов’язання держави у відповідність з її ресурсами, забезпечити на цій основі реальну збалансованість та бездефіцитність державного бюджету;
· вжити заходів, які забезпечать прозорість бюджетного процесу та дієвий контроль за використанням бюджетних коштів на всіх рівнях;
· забезпечити надходження коштів до бюджетів усіх рівнів тільки у грошовій формі;
· перевести місцеві бюджети на казначейське обслуговування;
· забезпечити своєчасність розрахунків за спожиті енергоносії на основі жорсткої політики енергозбереження у державній сфері.
8. Критерієм ефективності бюджетної реформи повинен стати конструктивний вплив бюджетної сфери на реалізацію базових завдань економічних та соціальних перетворень. У відповідності із світовою практикою бюджет має стати основним інструментом економічної політики, насамперед утвердження надійної політичної та соціальної стабільності в державі.
Обов’язковою складовою бюджетної реформи має стати запро­вадження нових механізмів і додаткових заходів щодо забезпечення гласності та посилення контролю за використанням бюджетних ресурсів, залучення до цього широких верств населення.
9. Досі не визначено чіткої концепції побудови системи оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих та непрямих податків, визначення об’єктів оподаткування і джерел сплати податків, рівня податкових ставок і принципів їх диференціації, напрямків та умов надання податкових пільг.
Вважаємо, що визначну роль у податковій системі України мають відігравати податки на майно, на землю і на використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є стабільними, а отже, створюють гарантію поповнення бюджету й будуть стимулювати ефективне використання природних ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.
10. З огляду на існуючі недоліки податкової системи необхідно сконцентрувати свої зусилля на швидкому реформуванні та раціоналізації податкової системи. Для цього варто використовувати момент економічного зростання, оскільки воно може полегшити податковий тягар без зменшення бюджетних надходжень. Слід створити нейтральну, стабільну і постійну податкову систему, із широкою базою оподаткування, що буде сприяти стабільному економічному зростанню і соціальному забезпеченню. Вважаємо, що податкова реформа повинна спрямовуватися на створення привабливої і стабільної у довгостроковій перспективі податкової системи. Крім того, органи влади перед тим, як почнуть знижувати податкові ставки, повинні вживати заходів для розширення податкової бази.
11. Життєво важливим завданням формування і реалізації соціальної політики є прийняття Податкового кодексу та реформування на його основі податкової системи, що забезпечить:
· відчутне зниження податкового навантаження;
· розширення бази оподаткування;
· вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за рахунок скасування пільг (особливо тих, що надаються за галузевими і територіальними ознаками).
12. Переконливим є підхід, згідно з яким податкова система повинна зазнати комплексного реформування з метою переорієнтації всіх її елементів і системи в цілому (поряд із виконанням фіскальних функцій) на виконання функцій стимулювання економічного розвитку. Саме такий підхід у податковому сегменті державної економічної політики забезпечить вирішення питання про надання економічному зростанню сталості, постійності, стабільності.
Принциповим у запропонованому підході є те, що ідея зниження податкового тиску трансформується в ідею оптимізації податкових навантажень (з урахуванням бюджетних потреб), а акцент робиться на внесення в податкову систему змін, спрямованих на розв’язання конкретних завдань, суттєвих для забезпечення сталого економічного розвитку. Такими завданнями є:
* вивільнення коштів підприємств зі сфери обслуговування недосконалих податкових процедур і спрямування цих коштів на продуктивні цілі;
* спрямування фінансових потоків (із застосуванням податкового інструментарію) на стимулювання попиту на внутрішньому ринку, передусім попиту населення як базового;
* залучення в економіку додаткових ресурсів, зокрема коштів населення, які є найбільш стабільним джерелом інвестиційних і кредитних ресурсів.
13. Твердження, що економічне зростання і соціальна справедливість - речі несумісні, оскільки споживання незаможними верствами населення скорочує заощадження, які можна було спрямувати в економіку, є безпідставним. Будь-яке споживання - це вже інвестиції у певну галузь економіки. І хоча неможливо максимізувати водночас економічне зростання й рівень соціальної справедливості, але, очевидно, можна досягти збільшення цих показників одночасно.
Споживання є основним фактором, що впливає на економічне зростання, і тому є рівноцінним фактором реалізації соціальної політики.
Політика економічного зростання повинна органічно поєднуватися з реалізацією ключових завдань соціального розвитку - зупиненням процесів зростання бідності та майнового розшарування населення, створенням цивілізованого ринку праці та забезпеченням ефективної зайнятості, випереджаючих темпів підвищення реальних доходів населення, насамперед заробітної плати та пенсій.
Соціальна політика - потужний чинник економiчного розвитку. По-перше, серед заходiв з пiдтримки соцiальної сфери - суто економiчнi важелi бюджетної, податкової, кредитної полiтики. Зрозумiло, що врахування цього аспекта дiї названих важелiв справляє помiтний вплив на їх застосування для досягнення iнших цiлей, причому можливi конфлiкти як мiж державною соцiальною стратегiєю i, зокрема, кон’юнктурною тактичною полiтикою, так i мiж такими стратегiчними заходами, як промислова й соцiальна полiтика тощо. По-друге, реалiзацiя заходiв соцiальної полiтики впливає на деякі економiчні параметри, збiльшуючи норму споживання i зменшуючи нагромадження, пожвавлюючи сукупний попит. Нарештi, дiйова соцiальна полiтика забезпечує суспiльну злагоду, соцiальне партнерство, легiтимнiсть влади, а отже формує здатнiсть уряду здійснювати заходи власне економiчної полiтики.
14. Виконане дослідження дає змогу запропонувати такі ре­комендації:
· необхідно зробити методичний аналіз і коригування податкового законодавства з метою мінімізації коштів, що відволікаються з економіки на обслуговування податкових процедур, а також коштів, які необгрунтовано сплачуються до бюджету у вигляді штрафів. Ці кошти є реальним ресурсом економічного зростання;
· одним із важливих завдань коригування податкової системи в напрямі стимулювання економічного зростання є зниження ставок й оптимізація порядку оподаткування доходів фізичних осіб та відрахувань на соціальні заходи. Удосконалення шкали та розмірів ставок оподаткування доходів фізичних осіб, передбачене проектом Податкового кодексу, сприятиме скороченню практики виплати тіньової” заробітної плати, надходженню додаткових коштів на внутрішній споживчий ринок і, тим самим, - економічному зростанню. Водночас, цей процес стримува­тиметься високими розмірами встановлених для роботодавців соціальних нарахувань на заробітну плату та інші виплати фізичним особам, особливо враховуючи те, що на багатьох підприємствах існують можливості для винагороди працівників в інших формах, ніж виплата легальної заробітної плати. Реальне вирішення зазначеного питання у середньостроковій перспективі полягає в перерозподілі внесків на соціальні заходи між роботодавцями і найманими працівниками. У довгостроковій перспективі матиме місце суттєве зниження розмірів таких внесків. Даний підхід повинен враховуватися при розгляді питань зниження податкового тиску в майбутньому, оскільки вони навряд чи будуть вичерпані з прийняттям Податкового кодексу;
· необхідно врівноважувати податкові інтереси громадян та держави, а державі використовувати податкову систему як механізм залучення громадян у сферу виробництва та надання послуг та як інструмент для створення сприятливих умов для цього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алієва В. Аналіз казначейської системи виконання Державного бюджету України: переваги і недоліки // Економіст. 2000, №12. С.51-53.
2. Альтонін Е. Система соціального захисту і соціальної освіти у Фінляндії // Соціальна політика і соціальна робота. 1998. - №1-2. С.32.
3. Американское государство накануне XXI века: стратегия и тактика в экономике / А. А. Дынкин, В. Т. Мусатов, В. А. Федорович и др. - М. : Наука, 1990. - 272 с.
4. Білик М. Соціальний захист найманих працівників і напрями його поліпшення // Україна: аспекти праці. 1999. - №5. С.24.
5. Бланкарт Шарль. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Пер. З нім. - К.: Либідь, 2000. - 654 с.
6. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Глобалізм і дослідження соціальної політики./ Київ Основи. 1999 р.
7. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Стан добробуту в світі./ Київ Основи. 1999 р.
8. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Соціальна політика світових структур./ Київ Основи. 1999 р.
9. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Міжнародні організації та формування посткомуністичної соціальної політики./ Київ Основи. 1999 р.
10. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Неурядові організації і світова соціальна політика в умовах конфліктів./ Київ Основи. 1999 р.
11. Боб Дікон, Мішель Халс, Пол Станс. Глобальна соціальна політика. // Перспективи світової соціальної політики./ Київ Основи. 1999 р.
12. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. - К.: УАДУ, 2002.
13. Божик С., Надточій Б. Піклування про малозабезпечених непрацездатних громадян // Соціальний захист. 1994. - №4. С.47.
14. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. 2000. - №4. С.39.
15. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: узів. - К.: Просвіта, 1996. - Розд. 14. Ринок, справедливість і рівність; Розд. 16. Соціальний захист і безпека людини.
16. Большой экономический словарь. /Под ред. А.Н.Азрилияна.-М.,1994.-C.384.
17. Бондарчук К. Сприяння зайнятості інвалідів // Економіка України. - 2002. - №9. - С.37-44.
18. Братута О. Удосконалення механізму управління депресивними регіонами // Економіка України. - 2002. - №10. - С.43-48.
19. Бурджалов Ф.Е., Гришин И.В. Типы социальной политики: концепции, практика // Общество и экономика. - 1997. - №1-2. -С.19-40.
20. Буряк С.В., Дубровіна О.О., Мунтіян В.І. Проект Доктрини податкової системи України// Ефективність державного управління. Практикум. Економіка природних ресурсів і довкілля / Ю.Бажал, В.Бакуменко, С.Буряк та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2003.. - С.158-175.
21. Варнхейген М. Розвиток системи державного і недержавного пенсійного забезпечення в США // Соціальний захист. - 1998. - №8. - С. 92-99.
22. Василишин М.М. Формування місцевих бюджетів та обґрунтування міжбюджетних відносин // Фінанси України, 2001. - №7. - С.125-129.
23. Васильев В. С. США: федеральный бюджет и национальные приоритеты. - М. : Наука, 1987. - 208 с.
24. Вегера С. Європейські соціальні стратегії і Україна // Україна: аспекти праці. - 2001. - №6. - С.28.
25. Величко О. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: проблеми та перспективи // Економіка України. - 1998. -№2. - С.39-44.
26. Величко О.Д. Соціальний захист населення у системі бюджетного забезпечення // Україна: аспекти праці. - 1999. - №6. - С.40-43.
27. Від соціального забезпечення до соціальної політики: Зб. наук. статей / Під ред Я.А. Жаліла. К.: Сатсанга”, 2001. 124 с.
28. Вінер М., Вон Р., Яценко В. Дискусії навколо пенсійної реформи в Україні / Україна: аспекти праці. - К.: 2000. - №1. - С.3-7.
29. Вінер М. Повчальний досвід для України: криза пенсійної реформи в Казахстані / Україна: аспекти праці. - К.: 2000. - №1- С.23-31.
30. Вінер М. Фінансовий стан Пенсійного фонду України у 1991-1998 роках / Україна: аспекти праці. - К.: 2000. - №1. - С.32-43.
31. Волков А. М. Швеция: социально-экономическая модель. - М. : Мысль, 1991. - 188 с.
32. Вон Р., Мучник М. Програма Пенсійного фонду України зі створення системи персоніфікованої звітності й загальнодержавної інформаційної системи // Україна: аспекти праці. - К.: 2000. - №1. - С.44-51.
33. Воротнікова С. Підходи до становлення мінімальної заробітної плати в країнах із розвиненою ринковою економікою. // Соціальний захист. -2003. - №9
34. Вплив децентралізації на соціальну політику в Україні (за результатами соціологічного дослідження) / А.В. Ліпенцев, О.Є. Музичук, А.О. Чемерис, В.М. Ципук. - К.: 2002. - 144 с.
35. Гаєвська О. Б. Управління як соціальний феномен: Моногр. - К.: КНЕУ, 2000. - 168 с.
36. Галушко О.С. Формування державного та місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки // Фінанси України, 2001. - №5. - С. 51-57.
37. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки .- К.: Основи, 1995. - 237 с.
38. Гайдуцький П., Подолєва О.Є. Фінансування соціальної політики: Навч. посіб.- К.: Вид-во УАДУ, 1995. 72с.
39. Геєць В. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України // Економіст. 1999. - №3. С.21-23.
40. Геєць В. Інфляція та економічне зростання // Фінансові ризики. 1999. - №1. С.55-59.
41. Герасимів Т.З. Принципи права соціального забезпечення України: Автореф. Дис. ... канд.. юр. наук. К.: 2002. С.8.
42. Гнибіденко І. Концептуальні напрямки соціальної політики в Україні // Україна: аспекти праці. 1997. - №6. С.25.
43. Голиновска Станислава. Процесс внедрения новой системы пенсионного обеспечения. В кн.: Четыре реформы. От концепции до реализации. Под ред. Лены Колярской-Бобиньской. - Варшава, Oficyna naukova, 2000. - C.93-118.
44. Гордей О.Д. Фінансування соціальних гарантій як чинник зростання суспільного добробуту // Фінанси України. - 2002. - №5. - С.44-50.
45. Горіло В. Пенсії і соціальний захист // Урядовий кур”єр. 1998. 1 жовтня.
46. Горохова К. Г., Семеко Г. В. Экономическая политика буржуазных государств в 80-е годы. - М. : Знание, 1984. - 64 с.
47. Горянська С.В. Фінансове забезпечення соціального захисту населення // Фінанси України, 2001. - №6. - С.87-95.
48. Григораш Т.Ф. Фінансові чинники формування місцевих бюджетів // Фінанси України, 2001. - №5. - С.62-65.
49. Громиницька О. Проблеми державно-правового регулювання соціальних відносин в Україні // Економіка. Фінанси. Право. 1999. - №10. С.38-39.
50. Грынкевич Юзефина. Внедрение социальных реформ. В кн.: Четыре реформы. От концепции до реализации. Под ред. Лены Колярской-Бобиньской. - Варшава, Oficyna naukova, 2000. - C.331-350.
51. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанси України. - 2002. - №8. - С.130-136.
52. Гушта О.В. Фінансове забезпечення охорони здоров’я в Україні // Фінанси України. - 2002. - №3. - С.87-93.
53. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населенних пунктів України: Навч. посіб. / Кол. авт.: В.М. Вакуленко, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін. - К.: УАДУ, 2002. - 112 с.
54. Дехтярчук М. Ефективне управління макроекономічною ситуацією. Чи можлива жорстка монетарна політика при м’якій бюджетній політиці? // Вісник УАДУ. - 1999. - №4. - С.157-162.
55. Дехтярчук М. Макроекономічне управління рівнем цін в економіці // Вісник УАДУ. - 2000. - №1. - С.110-117.
56. Дехтярчук М. Взаємозв’язок між пропозицією грошей та інфляцією // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Екон. Думка. - 1999. - С.180-184.
57. Дехтярчук М. Політика обмінного курсу в Україні // Економіст. - 1999. - №9. - С.19-23.
58. Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. - К.: Основи, 1999. - 346 с.
59. Добровольська Л.М. Соціальні видатки бюджету України // Фінанси України. - 2002. - №2.- С.13-18.
60. Дрига А.Б. Активізація акцизного оподаткування в регулюванні соціальних процесів // Фінанси України, 2001. - №5. - С.95-104.
61. Дрозд І.К. Формування механізму соціального захисту сільського населення в умовах ринкової економіки України.-Кіровоград, 1997.-C.6.
62. Закон України Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002р., №380-ІУ // Фінанси України. 2003. - №3. С.27-96.
63. Закон України Основи законодавства України про охорону здоров”я” від 19.ХІ.1992 р., №2801-ХІІ // Вісник Верховної Ради України. 1993. - №14.
64. Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту” // Соціальний захист. 1998. - №1. С.4.
65. Закон України Про пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. 1992. - №3.
66. Закон України Про підвищення соціальних гарантій для трудящих” // Відомості Верховної Ради України. 1991. -№42.
67. Закон України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб командного і рядового складу органів внутрішніх справ” // Відомості Верховної Ради України. 1994. - №5.
68. Закон України Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік” // Соціальний захист. 1999. - №10.
69. Закон України "Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії" від 5.10.2000// "Урядовий кур'єр”, №206 від 7.11.2000.
70. Закон України Про підвищення мінімальної пенсії” // Відомості Верховної Ради України. 1999. - №40. С.358.
71. Законодавство України про охорону здоров”я: Збірник нормативних актів / Відп. ред. В.Ф.Москаленко. К.: Юрінком Інтер, 2000. 528с.
72. Злепко Н.П. Вплив імпортного мита на суспільний добробут // Фінанси України, 2001. - №10. - С.112-117.
73. Економічна активність населення України у 2001 році: Стат. Зб. / Відп. за вип. Н.В. Григорович. - К.: Держкомстат України, 2002. - 216 с.
74. Економічний розвиток і державна політика / Ю. Бажал, О. Кілієвич та ін. Навч. посібник за заг. ред. Ю. Єханурова та І. Розпутенка. - К.: УАДУ, 2001. - 480 с.
75. Єрмоловська О.Ю. Соціальний захист як фактор стабілізації життєвого рівня населення в умовах трансформації економіки. -Харків, 1996.-C.13.
76. Изменения в области социальной политики: Удовлетворение потребностей в 90-х годах. - Нью-Йорк, изд-во ООН, 1990. - 136 с.
77. Какач Л. Аналіз соціальної роботи: підсумки, проблеми і перспективи // Соціальний захист. 1999. - №2. С.10.
78. Кілієвич О. Економічна теорія соціальної політики // Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Соціальна політика / Бажал Ю., Грицяк Н., Дзюбик С. та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2002. - С.58-74.
79. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. - К.: НІСД, 1995.
80. Кучма Л.Д. Виступ Президента України на засіданні Національної Ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування. // Урядовий курєр., 14.03.2001р. №5.
81. Кучма Л.Д. Послання Президента України до Верховної Ради України. // Урядовий кур’єр., 4 червня 2002 р. № 100.
82. Кучма Л.Д. Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє. Виступ Президента України на науковій конференції . 16 лист.2000 р. // Уряд. кур’єр . 2000. - №215. -18 лист.
83. Кушніренко О. Роль місцевих органів влади у забезпеченні права громадян на достатній життєвий рівень. // Право України. 2000. - №1 С.14-16.
84. Коваленко В. Організаційні та фінансові аспекти використання трудового потенціалу робочої сили. // Фінанси України, 2001 . - №9.
85. Колісниченко Н. Відкрита модель вищої освіти як базова в період соціальних тарнсформацій. // Збірник наук. праць УАДУ при Президентові України / За заг. ред В.І.Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. Вип.2. С.166-175.
86. Колот А. глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу // Україна: аспекти праці. 2001. - №3.- С.23-29.
87. Кондратюк С.Я. Позабюджетні надходження медичних закладів держави // Фінанси України, 2001. - №8 С.71-83.
88. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. К. -1996.-№30.
89. Крисоватий А.І. Теоретичні засади податку як соціально-економічної категорії // Фінанси України. -2002. -№8. С.4-10.
90. Крупка М.І. Фінансові методи соціальної політики // Фінанси України. 2002. - №7.
91. Куницький Р.Й. Соціальний захист населення в умовах переходу до ринкової економіки. Львів. -1995. С.11.
92. Лібанова Е., Палій О., Скуратівський В. Людський розвиток: від ідеї до державної стратегії // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України, 1996, №1.- С. 159-171.
93. Лібанова Е. Ринок праці як самостійна відкрита соціально-економічна підсистема // Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Ринок праці в умовах перехідної економіки / Бажал Ю., Вюртенбергер Томас, С.В.Грищенко та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2002. - С.20.
94. Лібанова Е. Пропозиція товару на ринку праці // Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Ринок праці в умовах перехідної економіки / Бажал Ю., Вюртенбергер Томас, С.В.Грищенко та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2002. - С.21-25.
95. Лібанова Е. Зайнятість в Україні 90-х років // Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Ринок праці в умовах перехідної економіки / Бажал Ю., Вюртенбергер Томас, С.В.Грищенко та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2002. - С.39-41.
96. Лібанова Е.Гнучкий ринок праці// Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Ринок праці в умовах перехідної економіки / Бажал Ю., Вюртенбергер Томас, С.В.Грищенко та ін. За заг ред І.Розпутенка. - К.: Вид-во К.І.С.” - 2002. - С.71-77.
97. Либман Г.И., Преснякова Л.В. Шведская модель” социальной политки // Российский экономический журнал. - 1993. - №8. - С.88-94.
98.Лисого Л. Приховане безробіття в Україні: сучасний стан та шляхи легалізації. // Економіка України. Том 20 / Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників/ Київ. 2000 р.
99. Ліппотт Йоахим. Правові перешкоди для фінансової стабільності в Україні. - К.: Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства, 1999. - 31с.
100.Лондар С., Чугунок І. Динаміка податково-бюджетного навантаження на економіку України // Економіст. 2000. - №10. С.32-36.
101.Луніна І.О. Бюджетний кодекс України і реалії між бюджетних відносин // Економіст. 2000. - №7-8. С.32-36.
102.Луніна І.О. Державні видатки: тенденції і фактори зростання // Фінанси України. 2001. - №4. С.104-110.
103.Ляхович Г.І. Проблеми становлення страхової медицини в Україні // Матеріали Третьої міжнародної наукової конференції: "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти" - Ялта-Форос, 1998. - С. 124-133.
104.Ляхович Г.І. Соціальна політика: демографічна ситуація, ринок праці і соціальний захист // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної влади&