ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ природних монополій (на прикладі електроенергетики)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО освіти і науки УКРАЇНИ
Донецький державний університет управління

На правах рукопису

Сагір Владислав Георгійович

УДК 35.075.5

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ природних монополій
(на прикладі електроенергетики)

Спеціальність 25.00.02 Механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Циганов Олександр Рувімович,
кандидат економічних наук,
доцент

Донецьк 2004

Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Теоретико методологічні основи державного
управління функціонуванням природних монополій 12
1.1. Сутність природних монополій як об’єктів державного управління 12
1.2. Системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів
та інструментарію державного регулювання електроенергетики 35
1.3. Закордонний досвід регулювання природних монополій та напрями
його використання в Україні 57
Висновки до розділу 1 75
Розділ 2. Дослідження інструментарію державного регулювання
природних монополій (на прикладі електроенергетики) 79
2.1. Модель енергетичного ринку: державне регулювання, еволюція
та сучасні проблеми 79
2.2. Державне регулювання цінової та тарифної політики
на ринку електроенергії 100
2.3. Розвиток та ефективність процесів роздержавлення в енергетичній
галузі 121
Висновки до розділу 2 139
Розділ 3. Удосконалення державного регулювання
природних монополій (на прикладі електроенергетики) 141
3.1. Концептуальне забезпечення розвитку системи управління
державними корпоративними правами в електроенергетиці 141
3.2. Запровадження механізму штучної конкуренції в
електроенергетиці на основі синергетичної парадигми 163
3.3. Формування механізму державного регулювання енергетичного
ринку в конкурентному середовищі 182
Висновки до розділу 3 208
Висновки 212
Література 215
Додатки 232

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АС атомні станції
АТ акціонерне товариство
ВАТ відкрите акціонерне товариство
ВЕО виробниче енергетичне об’єднання
ГЕС гідроелектростанції
ГЦС гранична ціни системи
ДП - державне підприємство
ДКП державні корпоративні права
ДРЕ державне регулювання економіки
ЕК енергетична компанія
ЗаТЕС Запорізька ТЕС
КНТВЕ - коефіцієнт нормативних технологічних втрат електроенергії
КрТЕС Криворізька ТЕС
МФО - міжнародні фінансові організації
МШС Міністерство шляхів сполучення
НДЦ національний диспетчерський центр
НЕК - національна енергетична компанія
НКРЕ національна комісія регулювання електроенергетики
НТВЕ - нормативні технологічні втрати електроенергії
ОЕС - об’єднана енергетична система України
ОРЕ оптовий ринок електроенергії
ПЕМ підприємство електричних мереж
ПРБ правила регулювання і балансування
ПрТЕС Придніпровська ТЕС
РЕМ - районні електричні мережі
ТЕС теплоелектростанція
ТЕЦ теплоелектроцентраль
ФДМ фонд державного майна

Вступ

Актуальність теми. Побудова системи державного регулювання економіки шляхом поєднання активного державного впливу та ринкових правил є важливою умовою подолання кризових явищ та стабілізації макроекономічного стану в країні. Невід'ємним атрибутом ринкової економіки є існування конкуренції, яка забезпечує вибір найкращого товару і приводить до змагальності підприємців, що в кінцевому підсумку сприяє економічному та технологічному прогресу суспільства. Саме тому держава докладає чимало зусиль для попередження створення монополій, а там, де вони вже існують, намагається запобігти зловживанню монопольним становищем і по можливості здійснити демонополізацію. Однак, в економіці будь-якої країни монополістична організація притаманна окремим галузям економіки, які підлягають жорсткому контролю з боку спеціальних державних органів.
Електроенергетика, яка є базовою галуззю національної економіки, підвалиною структурних перетворень економіки, найбільш яскраво демонструє проблеми функціонування природних монополій в Україні. В основу реформування галузі на початку 90-х років було закладено наступні принципи: збереження об'єднаної енергетичної системи країни та централізованого управління нею, демонополізація регіональних енергооб'єднань, створення умов для конкуренції між енерговиробниками і постачальниками електричної енергії. Однак, криза в економіці України значно загострила стан справ у електроенергетиці, негативні тенденції загрозливого характеру пов’язані із незадовільним технічним станом енергетичного обладнання, постачанням станцій паливно-енергетичними ресурсами, збитковістю енергопостачальних підприємств, станом розрахунків за спожиту електроенергію. За таких умов існують прямо протилежні підходи до реформування електроенергетики, найбільш гострі дискусії стосуються проблем цінової та тарифної політики, необхідності та форм роздержавлення підприємств галузі, доцільності залучення до неї іноземних інвестицій.
Концептуальні основи діалектики конкуренції та монополії викладено в працях Стиглиця Дж., Чемберлина Е., Канна А., Лоренцо Т., Лукінова І. Дослідженню складних проблем державного регулювання розвитку природних монополій і електроенергетики, зокрема, в контексті загальної розбудови та реформування економіки у період переходу до ринку присвячені досить численні роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених економістів, спеціалістів-практиків, а саме Базилевича В., Білько О., Борисенка З., Вінслава Ю., Галиці І., Гольденберга І., Золотарьової О., Карандакової І., Паламарчука В., Рубана А., Склепової А., Філюка Г.
Разом з тим, опрацювання опублікованих теоретичних концепцій, методичних та практичних рекомендацій, нормативних положень показує, що більшість з них спрямовано лише на розгляд окремих засобів державного регулювання природних монополій, таких як структурне, майнове, податкове, цінове, антимонопольне, зовнішньоекономічне. В той же час, помітно відстає теоретичне обґрунтування та розробка на цій основі пропозицій щодо комплексного застосування інструментів державного регулювання електроенергетичної галузі.
Актуальність пошуку засобів і шляхів практичного вирішення проблем електроенергетиці України на підставі відокремлення в ній потенційно конкурентних та природно монопольних сфер, необхідність оптимального сполучення активізації конкурентних засад в галузі та посилення її державного регулювання обумовили вибір теми, мету та задачі дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана і виконувалася у межах науково-дослідної теми Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України «Удосконалення економічних методів управління суб’єктами ринкових відносин» (номер державної реєстрації 0102U004435). У рамках цієї теми автором досліджено теоретичні і практичні основи державного регулювання природних монополій, доказано необхідність відокремлення потенційно конкурентних і природно монопольних сфер в електроенергетиці з метою підвищення ефективності ії регулювання, розроблено концептуальні основи запровадження в галузі механізму штучної конкуренції. Побудовано модель функціонування оптового ринку електроенергії на основі прямих контрактів і ф’ючерсної торгівлі ними. Обґрунтовано напрями удосконалення регулювання тарифів на передачу і розподіл електроенергії на підставі нормування прибутку на капітал. Розроблено концептуальне забезпечення розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання природних монополій.
Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:
визначено сутність природних монополій як об’єктів державного управління;
реалізовано системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів
та інструментарію державного регулювання електроенергетики;
узагальнено закордонний досвід регулювання природних монополій з метою визначення напрямів його використання в Україні;
проаналізовано еволюцію методів державного регулювання енергетичного ринку і його сучасні проблеми;
виконано оцінку ефективності державного регулювання цінової та тарифної політики на ринку електроенергії;
узагальнено розвиток процесів і наслідки роздержавлення в енергетичній галузі;
запропоновано концепцію розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці;
розроблено механізм штучної конкуренції в електроенергетиці на основі синергетичної парадигми;
сформовано механізм державного регулювання енергетичного ринку в конкурентному середовищі.
Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання природних монополій в контексті загальної розбудови і реформування економіки на конкурентних засадах.
Предметом дослідження є теоретичні положення і практичні аспекти щодо удосконалення державного регулювання природних монополій в умовах реформування енергетичного сектору України на ринкових засадах.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод, фундаментальні положення теорії державного управління і економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення комплексних наукових досліджень. Теоретичною основою дослідження послугували наукові праці вітчизняних і закордонних учених у галузі державного управління економічними процесами.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти, що регулюють функціонування електроенергетики, розвиток монопольних і конкурентних ринків, нормативні акти Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії регулювання енергетики, Антимонопольного комітету, офіційні статистичні і інформаційно-аналітичні матеріали, дані фінансової та статистичної звітності суб’єктів енергетичного ринку.
В роботі використовувалися такі методи: системний підхід (при розкритті суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики), економічного моделювання (при дослідженні еволюції моделей енергетичного ринку і обґрунтуванні її раціональної форми в конкурентному середовищі), коефіцієнтний аналіз (при дослідженні фінансового стану суб’єктів енергетичного ринку), методи бухгалтерського і податкового обліку (при дослідженні впливу оцінки активів і оподатковуваного прибутку на фінансовий стан енергопідприємств), теорія систем (при обґрунтуванні механізму штучної конкуренції на основі синергетичної парадигми), комплексний підхід і методи фінансового менеджменту (при розробці концепції розвитку системи управління державними корпоративними правами), методи ціноутворення (при оцінці та розробці цінової та тарифної політики на енергетичному ринку), методи оцінки цілісних майнових комплексів (при виборі бази нормування прибутку природних монополій і проведенні передприватизаційної підготовки).
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні державного регулювання природних монополій в контексті підвищення ефективності приватизаційної політики і розвитку конкурентного середовища в електроенергетиці.
До найбільш суттєвих результатів, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, відносять такі ідеї, положення і розробки:
вперше:
сформовано наукове уявлення про електроенергетику як системний об’єкт державного управління з позицій інституціонального відділення в ній потенційно конкурентних (виробництво і постачання електроенергії та тепла) і природно монопольних видів діяльності (передача і розподіл електричної енергії, транспортування нафти, нафтопродуктів, природного і нафтового газу трубопроводами та їх розподіл);
реалізовано системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики, що знайшло відображення в розробці організаційної моделі державного регулювання електроенергетики; виконано класифікацію методів державного регулювання в електроенергетиці за формами впливу (прямі, непрямі) і засобом впливу (адміністративні, економічні, пропагандистські), встановлено причинно-наслідкові зв’язки між їх формою і засобом впливу;
на основі синергетичної парадигми розроблено механізм запровадження штучної конкуренції в електроенергетиці, що заснований на гармонізації державного регулювання і задач саморегулювання галузі як системи; доведено, що державне регулювання спроможне організувати штучну конкуренцію в галузі шляхом визначення "вихідних" параметрів галузі, а синергетичні аспекти визначатимуть механізм самонастроювання системи на найбільш ефективний результат функціонування в рамках заданих "вихідних" параметрів;
дістали подальший розвиток:
механізм державного регулювання стабільності цін на ринку прямих договорів і балансуючого ринку шляхом обґрунтування форматів ф’ючерсних контрактів на електроенергію (на затверджений тариф на відпущену в оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) електричну енергію; на оптову ринкову ціну; на середній тариф на електричну енергію, відпущену в ОРЕ; на різницю між середнім тарифом на електричну енергію, відпущену в ОРЕ генеруючими компаніями теплоелектростанціями (ТЕС) і фактичною оптовою ринковою ціною, розрахованою ДП «Енергоринок»);
концепція розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці (встановлення терміну закріплення пакету акцій в державній власності, максимальне використання можливостей реструктуризації за рахунок поділу на конкурентні і регульовані галузі, вибір моделі управління в залежності від суб’єктів приватизації, реструктуризація боргів в процесі досудової санації підприємства, переоцінка вартості об’єктів, що підлягають приватизації);
удосконалено:
методи ціноутворення на продукцію природних монополій шляхом переходу від витратного підходу і врахування інвестиційних складових до нормування прибутку на капітал з метою забезпечення однакової структури цін та тарифів для всіх суб’єктів ринку, впровадження умов до економії витрат і раціонального інвестування;
методичні підходи до оцінки капіталу енергопідприємств з метою нормування прибутку і передприватизаційної підготовки на основі використання комбінованого методу, коли вартість капіталу, отримана частковими методами, зважується на коефіцієнт довіри до них; доведено доцільність застосування певних методів оцінки капіталу в залежності від ступеня монополізації окремих видів діяльності в галузі.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що науково-методичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання природних монополій доведено до рівня конкретних пропозицій та впроваджено в енергетичній галузі. Вони можуть бути використані також в інших природно-монопольних галузях. Застосування цих рекомендацій на практиці сприятиме розвитку конкурентного середовища в економіці, підвищенню ефективності управління державними корпоративними правами, досягненню суттєвих економічних і соціальних ефектів.
Впровадження результатів дисертаційної роботи підтверджується актами і довідками. Механізм запровадження штучної конкуренції на основі синергетичної парадигми схвалено і використано в ВАТ „Дніпроенерго” (акт №01/5572 від 02.12.2003 р.). Концепцію розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці запроваджено Міністерством палива та енергетики України (довідка №13/2-1209 від 18.12.2003 р.). Пропозиції щодо регулювання цін на основі нормування прибутку до капіталу суб’єктів природних монополій використані Національною комісією регулювання електроенергетики України (довідка №02-1848 від 4.02.2004 р.). Комбінована модель визначення вартості капіталу енерго-підприємств в процесі їх передприватизаційної підготовки знайшла своє застосування в Фонді державного майна України (довідка №01-16/3401 від 04.12.2003 р.). Механізм державного регулювання електроенергетики в умовах розвитку прямих договорів, балансуючого ринку і фінансових контрактів схвалено Радою Оптового ринку електроенергії (довідка № 316 від 24.06.2004 р.). Методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання природних монополій використано при розробці Програми науково-технічного розвитку Запорізької області до 2020 р. в частині розвитку енергетичної галузі (довідка № 08-32/2193 від 02.12.2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли своє відображення в наукових роботах, опублікованих без співавторів. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано в списку публікацій.
Дисертант є ініціатором, керівником і безпосереднім учасником практичного впровадження отриманих наукових і прикладних результатів дослідження.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертації доповідалися і обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях. Зокрема, на II Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2003 р.), на II Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2003» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), на Міжнародному семінарі «Нова економіка і вища школа» (м. Донецьк, 2003 р.), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми державного управління та менеджменту» (Запоріжжя, 2003 р.), на конференціях за підсумками роботи за 2002-2003 рр. професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України, Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган Барановського Міністерства освіти і науки України.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових робіт, серед яких 3 в збірниках наукових праць, 5 в журналах, 4 в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,1 д.а., із яких 3,3 д.а. особисто належить здобувачу.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових робіт [68; 69; 143; 144; 145; 146; 147; 148; 149; 150, 151; 170]. У їх числі: 7 статей у фахових наукових виданнях з проблем державного управління (у тому числі 2 у співавторстві), 4 статті у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,1 д.а., із яких 3,3 д.а. особисто належить здобувачу.

Список літератури

Висновки

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці науково-методичних основ удосконалення державного регулювання природних монополій в контексті підвищення ефективності приватизаційної політики та розвитку конкурентного середовища в електроенергетиці.
На підставі комплексного системного дослідження питань організаційного та методичного забезпечення державного регулювання природних монополій, узагальнення закордонного та вітчизняного досвіду функціонування підприємств енергетики, вироблено ряд наукових висновків та рекомендацій, зміст яких полягає у такому:
1. Формування наукового уявлення про електроенергетику як системний об’єкт державного управління дозволило встановити циклічність розвитку конкурентних відносин і конкретно-історичну «природність» монополізації тих або інших галузей діяльності. На цій основі доведено необхідність прямого втручання держави в економіку з метою зниження втрат суспільства від монопольної влади. Встановлено, що особливістю природно - монополістичних структур в Україні є вміщення у себе як природно - монопольних сегментів, так і підприємств, що за своєю суттю та економічним змістом не є такими і можуть ефективно функціонувати на конкурентних засадах. Це дало змогу обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності управління за рахунок інституціонального відділення регульованих монопольних секторів від підгалузей, що функціонують за ринковою схемою.
2 Реалізація системного підходу до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики дозволила встановити відсутність в Україні достатньо ефективної системи, яка б надійно захищала споживачів від зловживань природних монополістів. На цій основі обґрунтовано пропозиції щодо необхідності відокремлення функцій регулятора та контролера Антимонопольного комітету щодо суб’єктів природних монополій та створення незалежних регуляторних комісій на транспорті, у зв'язку, сфері житлово-комунального господарства. Встановлено, що результати функціонування монопольної галузі в набагато більшій мірі залежать від масштабів і методів її регулювання, чим від форми власності й інституціональної організації. Регулювання вимагає більш тонких, більш витончених механізмів настроювання, чим ринкові механізми. Систематизація етапів та узагальнення результатів роздержавлення в електроенергетиці дозволили встановити наявність умов для перетворення державної монополії на монополію приватну, в тому числі іноземного капіталу. Тому розроблено пропозиції щодо регулювання фінансово-інвестиційних операцій суб’єктів природних монополій: обмеження пакетів акцій, які може придбати один покупець, в тому числі іноземний, лімітування обсягів інвестування в залежності від його об’єкту. Це дозволить налагодити ефективний державний контроль за діяльністю природних монопольних структур.
3. Адаптація синергетичної парадигми до сфери управління дозволила довести ефективність системи нетрадиційної (штучної) конкуренції в електроенергетиці. Впровадження методу „гонки за лідером” для генеруючої та енергопостачальних компаній дозволило знизити собівартість виробітку та рівень втрат електроенергії, що в кінцевому підсумку сприятиме зниженню цін на продукцію природно - монопольного сектору.
4. Дослідження структури власників енергетичних компаній дозволило встановити, що переважна частина акцій належить державі, але система управління державними корпоративними правами в Україні є недосконалою. Огляд існуючих у світі концепцій і форм управління державною власністю взагалі і корпоративними правами, зокрема, свідчить про їхню численність і багатоваріантність, але більшість перехідних економік пішло шляхом створення спеціальних органів для представлення інтересів держави. Розробка пропозицій щодо запровадження стрункої і розгалуженої інституціональної системи управління державними корпоративними правам сприятиме розмежуванню регулятивних функцій і функцій оперативного управління, а на цій основі підвищенню ефективності державного регулювання енергетичної галузі. Сприйняття управління державними корпоративними правами як системи дозволило зробити висновок про неправомірність запровадження процедури банкрутства до підприємств енергетики, "штучно збанкрутілих" з причин неефективної податкової, інвестиційної та регуляторної політики держави; підготовлено організаційно-економічні підходи до їх санації. Це дозволить зберегти енергопідприємства як цілісні майнові комплекси, уникнути безпідставних ліквідаційних процедур і роздрібного продажу активів за зниженими цінами, ефективно провести передприватизаційну підготовку.
5. Побудовано перспективну модель енергоринку в умовах розвитку конкуренції, визначено функції і повноваження органів державного регулювання в рамках цієї моделі, розроблено організаційно економічні заходи, що необхідно забезпечити на перехідному етапі до перспективної моделі. Це дозволить підвищити ефективність демонополізації і лібералізації електроенергетики шляхом еволюційної реалізації реформістських заходів та їх раціонального сполучення з механізмами державного регулювання.
6. Розроблено специфікації строкових контрактів через систему біржової торгівлі для страхування цінових ризиків, що налагоджуватиме запровадження саморегулюючого механізму стабілізації ціни на стимулюватиме розвиток конкурентних відносин на енергоринку.
7. Доведено доцільність зміни підходів до регулювання цін природно - монополістичних сфер діяльності шляхом впровадження нормування прибутку на капітал, що підвищить обґрунтованість рівня формування операційного прибутку підприємства, сприятиме збільшенню ефективності інвестування та оптимізації структури капіталу.
8. Розроблено комбінований метод вимірювання капіталу підприємств енергетичної галузі, що підвищить об’єктивність визначення вартості їх цілісних майнових комплексів та бази регулювання цін суб’єктів природних монополій на основі нормування прибутку.

Література

1. Алехин Б. Рынок ценных бумаг экономическая основа вертикали власти // Рынок ценных бумаг. 2002.-№12.- С.29-34.
2. Анастасьева Л. «Ручное регулирование» на оптовом рынке электроэнергии сохраняется ?// Энергобизнес. 2003.- №17-18 (293-294).-С.53-54
3. Анастасьева Л. АМК-НКРЭ: есть ли повод для конфликта?// Энергобизнес. 2003.- №21(297).-С.53-54
4. Анастасьева Л. Президент ветировал поправки к Закону «Об электроэнегетике», касающиеся оплаты стоимости экологической брони // Энергобизнес. 2003.- №24 (300).-С.44
5. Базилевич В., Филюк Г. Разгосударствление естественных монопольных структур в Украине // Экономика Украины. 2002. - №3. С.35-42.
6. Байков Н. Топливно-энергетический комплекс // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - №8. С.61-66.
7. Балацкий Е. Измерение масштабов государственного сектора // Экономист. 1999. - №9. С.69-74.
8. Бар’яхтар В., Кухар В., Пальшин Г. Енергетика України у контексті загальносвітових тенденцій // Вісник НАН України. 2000. - №7. С.14-26.
9. Бауер Х., Кремер Ю., Шмідт К. Українська енергетика після закриття ЧАЕС // Енергетика та ринок. 2002.-№1.-С.37-42.
10. Белоусова Н., Васильева Е., Лившиц В. О государственном регулировании естественных монополий в экономике России // Общество и экономика. 2002.-№1.-С.19-45.
11. Беляев Л.С., Марченко О.В. Энергетика мира как фактор устойчивого развития // Энергетика: экономика, техника, экология. 2001.-№11.-С.9-13.
12. Бєляєв О., Маслюченко С. Трансформація державного регулювання на сучасному етапі суспільного розвитку// Схід. 2002. - №1. С.17-21.
13. Білько О.В. Моделювання інвестиційного потенціалу антикризових рішень в електроенергетиці: Автореф. дис...канд. екон. наук: 08.03.02 / Інститут економічного прогнозування НАН України. Київ, 2001.-19с.
14. Бірюков О.О. Державне регулювання діяльності підприємств електроенергетики в умовах ринкових перетворень: Автореф. дис...канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Київ, 1998.-21с.
15. Богиня Д., Волынский Г. Социально-экономические аспекты большой приватизации: цели и результаты // Экономика Украины. 2002.-№12.-С.35-43.
16. Бойко Д. Государственное регулирование экономики в промышленно развитых странах // Бізнес-информ. 1999. - №7-8. С.58-60.
17. Борисенко А. Эффективность комбинированной выработки электрической и тепловой энергии // Экономика Украины. 2001.-№2.-С.42-42.
18. Борисенко З. Державне регулювання природних монополій // Управління сучасним містом. 2002.-№7-9.-С.96-106.
19. Борисенко З. Условия экономической конкуренции в Украине // Экономика Украины. 2002. - №10. С.4-10.
20. Будкин В. Предпосылки и результаты трансформации собственности в постсоциалистических государствах // Экономика Украины. 2002.-№5.-С.80-81.
21. Винслав Ю., Деревянченко А., Крестьянинов А., Кулишова Р., Шаленко В. Социальные проблемы реструктурирования общеотраслевых корпораций (на примере РАО «ЕЭС России») // Российский экономический журнал. 2001.-№11-12.-С.18-35.
22. Владимиров Ю.В., Смилянский И.И. о методике расчетов оплаты за перетоки реактивной электроэнергии между энергоснабжающей организацией и потребителями // Энергетика и электрификация. 2002.-№11.-С.31-34.
23. Волков А. Государственное регулирование ценообразования в Швеции // Экономист. 1995. - №8. С.90-96.
24. Волынский Г. Государственное регулирование рыночной экономики // Эономика Украины. 1996. - №11. С.69-76.
25. Воропай Н.И., Паламарчук С.И., Подковальников С.В. Современное состояние и проблемы электроэнергетики России // Проблемы прогнозирования. 2001.-№5.-С.49-69.
26. Газовая промышленность и электроэнергетика: меры регулирования и реформы // Вопросы экономики. 2002.- №6.-С.32-91.
27. Галица И. Государственное регулирование в условиях рыночных отношений // Экономика Украины. 2002. - №6. С.54-58.
28. Галица И. Организация искусственной конкуренции как метод стимулирования экономики // Общество и экономика.-2001.- №2.-С.98-106
29. Галстян А. На шляху лібералізації електроенергетичного ринку Вірменії // Енергетика та ринок. 2002.-№2.-С.43-46.
30. Глисин Ф. О конкуренции на рынках промышленной продукции в 1999-2000 гг. ( по данным конъюнктурных обследований предприятий промышленности) // Экономика Украины. 2001. - №4. С.39-44.
31. Гольденберг И.А. Проблемы институциональной реформы и регулирование естественной монополии // Проблемы прогнозирования. 2002.-№2.- С.98-119.
32. Городецкий А., Павленко Ю. Реформирование естественных монополий // Вопросы экономики. 2000.-№1.-С.137-140.
33. Губский Б. Конкурентоспособность украинской экономики: ориентиры макрополитики в кризисных условиях // Экономика Украины. 1999. - №4. С.4-14.
34. Гусак Л. В тенетах марнотратства: енергетична криза // Голос України. - 2000. - №99. - с.8.
35. Державне регулювання економіки: Навч. Посібник / С.М.Чистов, А.Е.Нікіфоров, Т.Ф.Куценко та ін.-К.: КНЕУ, 2000. 316с.
36. Дерзский В.Г. Проблемы формирования и использования дифференцированного тарифа на электроэнергию // Энергетика и электрификация. 2002.-№2.-С.28-31.
37. Дерзский В.Г. Расчет коэффициентов потерь электроэнергии и их влияние на розничные тарифы на электроэнергию // Энергетика и электрификация. 2002.-№6.-С.26-27.
38. Дерзский В.Г. Экспертиза структуры потерь электроэнергии в распределительных сетях Минтопэнерго // Энергетика и электрификация. 2002.-№4.-С.18-22.
39. Додатко Т., Пчелкин В., Арцишевский Л. Реформа жилищно-коммунального комплекса // Экономист. 2002. - №8. С.59-66.
40. Долишний М., Козориз М. Модели государственного регулирования в рыночной экономике // Экономика Украины. 1999. - №6.-С.13-22.
41. Домбровская Г.П., Радченко Ю.В., Щелепова О.И. Особенности формирования тарифов на электроэнергию для промышленных потребителей // Энергетика и электрификация. 2002.-№4.-С.31-36.
42. Дубовской С., Доценко С. Стратегия развития энергетической отрасли Украины на период до 2030 г.// Энергобизнес. 2003.-№5 (281). С.42-45.
43. Евдокимов В.Ф., Куцан Ю.Г, Борукаев З.Х., Остапченко К.Б., Грицюк Л.И. О компьютерной системе мониторинга энергетического рынка Украины // Энергетика и электрификация. 2002.-№12.-С.15-17.
44. Егоров П.В. Стратегическое позиционирование в условиях становления энергорынка // Вісн. Донец. ун-ту. Сер. В. Економіка і право. Донецьк, 1999.-№1.-С.105-110.
45. Егоров П.В. Эффективное управление рисками функционирования энергогенерирующего предприятия // Финансы, учет, банки: Тенденции и перспективы развития: Тез. докл. и выступ. науч.-практ. конф. Донецк, 1999. С.106.
46. Егоров П.В., Ягода А.В. Организационная модель управления энергосбережением // Финансы, учет, банки: Сб. науч. тр. Донецк. 1998. С.3-9.
47. Егоров П.В., Ягода А.В. Тенденции реформирования управления энергетическим комплексом Украины // Вісн. Донецьк. ун-ту. Сер. В. Економіка і право. Донецьк, 1998. Вип.1. С.107-111.
48. Елвангер Н., Непман Ф., Кьонг Р. Доступ до оптової торгівлі електроенергією для невеликих енергопостачальних компаній // Енергетика та ринок. 2002.-№2.-С.39-44.
49. Жадан И. Концептуальное обеспечение управления государственными корпоративными правами // Экономика Украины. 2002.-№7.-С.47-51.
50. Закржевский В.И. Опыт реформирования электроэнергетического сектора Северных стран // Инновации. 2001.-№9-10.-С.91-93.
51. Замулко А.І. Формування тарифів на електричну енергію в умовах енергоринку України // Энергетика и электрификация. 2002.-№2.-С.31-34.
52. Золотарева Е. Кто уничтожает украинскую энергетику // День. - 1999. - № 188. - с. 15.
53. Золотарева Е. Стратегия развития электроэнергетики Украины // Вопросы энергетики. - 1999. - № 7.
54. Золотарьова О.Л. Економіко-математичне моделювання інвестиційних процесів в електроенергетиці: Автореф. дис...канд. екон. наук: 08.03.02/Київський національний економічний університет. Київ, 2000. 19с.
55. Иванченко В. Государство и корпорации // Экономист. 2000. №1. С.68-74.
56. Ивашковская И.В. Стратегический подход к финансовому управлению крупными корпорациями: международный опыт и российские задачи // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. 1999. - №5. С.14-22.
57. Инвестиции в основной капитал в отраслях естественных монополий (по материалам Госкомстата России)//Вопросы статистики. 1999. - №2. С.54-59.
58. Інформація від НКРЕ // Енергетика та ринок. 2003.-№1.-С.25-34
59. Кабанец О.В. Управление формированием инвестиционных ресурсов на предприятии // Менеджер. 2002. №1.-С.86-90.
60. Карандакова І.Г. Концепція та механізми забезпечення результативності інвестування (на прикладі постачальних компаній електроенергетичного сектору України): Автореф. дис...канд. екон. наук: 08.02.03/Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. Київ, 2000.-18с.
61. Кияшко Ю., Садовська Ю. Правові та економічні аспекти страхування в електроенергетиці України // Енергетика та ринок. 2003.-№1.-С.34-40
62. Ковалко М. Енергетика ключова ланка економіки // Вісник НАН України. 1999. - №9. С.17-18.
63. Коновалюк В.И. Проблемы совершенствования механизма регулирования деятельности естественных монополий // Економіка промисловості. 2002.- №4.-С.35-41.
64. Концепція державної енергетичної політики України на період до 2030 року (проект) // Національна безпека і оборона. 2000.-№2.-С.3-16.
65. Концепція функціонування та розвитку ОРЕ України, затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1789
66. Коросташ А. Теоретические аспекты монопольной цены // Экономика Украины. 1995. - №1. С.21-32.
67. Корякин Ю.И. Исторические императивы развития электроэнергетики Запада и России // Энергия: экономика, техника, экология. 2001.-№7.-С.23-29.
68. Косова Т.Д., Сагір В.Г. Цінова складова інвестиційної привабливості природних монополій в Україні // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування / Голов. ред. О.О.Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - Випуск 15, т. III. - C.61-67
69. Косова Т.Д., Сагір В.Г. Фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів природних монополій: концепція реформи // Економіка України. 2004. - №3. С.12-18.
70. Костуєв О. Конкуренція і монополія і їх історичній динаміці // Економіст. 2003. - №5.-С.86-89.
71. Косянчук І. Формула достатності енергоресурсів: питання економії енергоресурсів// Урядовий кур'эр. - 2000. - №20. - с.9.
72. Кузовкин А., Голубченко В. Топливно-энергетический комплекс: финансовое положение и ценообразование // Экономист. 1998. - №6. С.39-43.
73. Куратченко В. Державна стратегія розвитку енергетики України // Вісник НАН України. 1999. - №9. С.10-13.
74. Куцан Ю.Г. Головні складові стратегії енергетичного сектору України // Энергетика и электрификация. 2002.-№12.-С.19-23.
75. Лапидус Б.М. Синергетические подходы к управлению железнодорожным транспортом // Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика. 2000. - №1. С.75-86.
76. Лапинин И.Г., Шестеренко А.В. Перспективы использования систем учета электроэнергии с предоплатой // Энергетика и электрификация. 2002.-№3.-С.35-37.
77. Ларцев В. Сущность и основные формы процесса разгосударствления в Украине // Экономика Украины. 2001.-№9.-С.17-23.
78. Лимонова Л.О. Державні корпоративні права основа управління економікою // Фінанси України. 2001.-№8.-С.84-87.
79. Логвиненко В., Лазня И. Собственность и приватизация // Экономика Украины. 1995. - №1. С.33-38.
80. Лоренцо Томас Ди. Миф о «естественной монополии» // Эко. 2001. №4. С.81-99.
81. Лукинов И. Методы и средства государственного регулирования экономики переходного периода // Экономика Украины. 1999. - №5. С.8-11.
82. Люта Г. Энергорынок: поиск компромисса // Зеркало недели. - 1999. - №47. - с.9.
83. Магомедов Ш., Петросян Д., Шульга В. Государственное регулирование рыночной экономики // Экономист. 1999. - №8. С.29-35.
84. Маргулов Г.Д. Энергетика и общество курс на устойчивое развитие // Энергия: экономика, техника, экология. 2001.-№4.—С.17-21.
85. Матафонов Д., Иванин Г. Реформа в электроэнергетике. Оценка стоимости генерирующих активов // Рынок ценных бумаг. 2002.-№10.- С.33-37.
86. Матвеев В., Литвинов Ф. Энергетическая безопасность России: политика и экономика // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - №7. С.99-105.
87. Махова В.А., Преображенская Л.Б., Колесникова Н.М. Реструктуризация электроэнергетики в странах мира // Энергия: экономика, техника, экология. 2002.-№10.-С.25-32.
88. Мельникова Е. Особенности национальной монополии // Экономика Украины. 2001.-№2.-С.50-52
89. Методика визначення монопольного становища підприємців на ринку: Розпорядження Антимонопольного комітету України. Затв. 10 березня 1994 р. № 1-р. // Офіційний вісник України. — 1994. — 23 липня. — № 27.
90. Мищенко В., Науменкова С. Проблемы совершенствования управления государственными корпоративными правами // Экономика Украины. 2002.-№5.-С.29-36.
91. Мовсесян А. О стратегии государственного регулирования экономики // Экономист. 1998. - №10. С.18-28.
92. Молодюк В. Существующее состояние рынка электрической энергии в России и проблемы его развития // Промышленная политика в Российской Федерации. 2001.-№1.-С.31-39.
93. Моргунов В. Нормирование прибыли при регулировании цен естественных монополий // Вопросы экономики. 2001. - №9. С.28-37.
94. Мурга С. Еволюція розрахунків в електроенергетиці України // Економіст. - 2000. - №10.-с.55.
95. Мухетдинова Н. Инвестиции и государственная инвестиционная политика // Российский экономический журнал. 2002. - №8. С.50-60.
96. Наливайченко С. Экономические рычаги совершенствования государственного регулирования // Экономика Украины. 2001. - №11. С.35-41.
97. Находов В.Ф., Замулко А. І. Роздрібні тарифи на електричну енергію в умовах енергоринку України // Энергетика и электрификация. 2002.-№4.-С.22-27.
98. Некрасов А.С., Синяк Ю.В., Узяков М.Н. Электроэнергетика России: экономика и реформирование // Проблемы прогнозирования. 2001.- №5.-С.12-48.
99. Нижник Н. Р., Машков О. А. Системний підхід в організації державного управління. - К.: Издательство УАГУ.- 1998. 211с.
100. Никеров Г.И. Монополизация рынка по законодательству США, ЕС и России // США. Канада. Экономика, политика, культура. 1999. - №6. С.83-90.
101. Никоголорский Д.Ю. Крупные интегрированные структуры в промышленности // ЭКО. 1997. - №11. С.70-83.
102. Новосад В.О. Створення інформаційної системи керування економічною діяльністю енергетичних компаній // Энергетика и электрификация. 2002.-№9.-С.19-21.
103. О естественных монополиях: Закон Республики Беларусь от 16.12.2002г.// Вестник Высшего Хозяйственного Суда Республики Беларусь. 2003.- №2.-С.7-18.
104. Об электроэнергетике: Закон Украины // Ведомости Верховной Рады Украины . - 2000. Ст. 45.
105. Оганян Г. Энергоносители - головная боль Украины // Электроэнергетика и рынок. - 2001. - № 2.
106. Оріча Джозеф Якубу. Економічна оцінка варіантів організації взаємодії суб’єктів енергетичного ринку: Автореф. дис... канд.. екон. наук: 08.02.03. НАН України. Інститут економічного прогнозування. К.: Знання, 2000.- 19с.
107. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні// Економіка. Фінанси. Право. 2001.-№5.- С.11-15.
108. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Практика господарювання та необхідність державного регулювання природних монополій в українській економіці // Економіка. Фінанси. Право. 2001.-№8.- С.5-7.
109. Підсумки роботи галузі за 2001 рік // Енергетика та ринок. 2002.-№1.-С.4-7.
110. Плачков І. Науково-технічний прогрес в енергетиці основа стабілізації та розвитку економіки України // Вісник НАН України. 1999. - №9. С.14-16.
111. Плышевский Б. Условия восстановления государственного регулирования экономики // Экономист. 1998. - №6. С.14-23.
112. Подковальников С.В. Тенденции, механизмы и проблемы развития электроэнергетики в условиях либерализации // Энергия: экономика, техника, экология. 2003.-№4.-С.27-32.
113. Положення про контроль за економічною концентрацією: Розпорядження Антимоно­польного комітету України. Затв. 25 травня 1998 р. // Офіційний вісник України. — 23 липня. — № 27.
114. Полуянов В. Монополизированность промышленности Украины и тенденции формирования рыночных субъектов хозяйствования // Экономика Украины. 2001. - №9. С.36-42.
115. Послання Президента України до Верховної Ради „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” // Економіст. 2002.-№6. С.4-57.
116. Послання Президента України до Верховної Ради „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році” // Економіст. 2003.-№5. С.21-83.
117. Потьомкіна Н. Теплоенергетика: механізм вибору постачальників вугільного палива // Економіст. 2002. - №8.-С.57-59.
118. Праховник А.В. Рекомендации к энергетической стратегии Украины // Энергетическая политика Украины. 2001.-№6.-С.32-33.
119. Пресс-релиз к тематическому докладу президента Украины Л.Д. Кучмы "Энергообеспечение экономики Украины и энергосбережение" // Энергосбережение. - 2001. - № 2.
120. Про Антимонопольний комітет України: Закон України // Ведомости Верховной Рады (ВВР). - 2000. - N 30. - ст. 238.
121. Про електроенергетику: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1998.- № 1.- ст.1
122. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. // ВВР України. — 2001. — № 12. — Ст. 64.
123. Про Національну комісію регулювання електроенергетики України: Указ Президента України: від 21 квітня 1998 року N 335/98
124. Про основні показники роботи паливно-енергетичного комплексу за січень-груден