СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису
УДК 354.81 : 631.15

ГАЛАНЕЦЬ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Спеціальність: 25.00.02 Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
кандидат економічних наук, доцент
Чемерис Анатолій Олексійович

Львів 2003
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ ТА РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

1.1. Сутність, зміст та практична реалізація державного управління сільськогосподарським виробництвом. 11
1.2. Теоретичні основи стратегічного управління сільськогосподарським виробництвом . 36
1.3. Методика дисертаційного дослідження. 55
Висновки до першого розділу.... 61

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

2.1. Оцінка впливу зовнішнього середовища на розвиток сільського господарства..... 64
2.2. Оцінка чинників внутрішнього середовища. 82
2.3. Визначення результативності та ефективності діяльності суб'єктів господарювання в аграрній сфері... 96
Висновки до другого розділу.. 108

РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯННЯ МЕТОДІВ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ АПК

3.1. Стратегія пошуку ефективних форм господарювання..... 111
3.2. Розробка стратегічного плану розвитку сільськогосподарського виробництва регіону .. 125
3.3. Інтеграція виробництва і переробки сільськогосподарської продукції як стратегічний напрям розвитку агропромислового виробництва. 139
3.4. Удосконалення системи державного управління агропромисловим комплексом.. 147
Висновки до третього розділу ... 169

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 177
ДОДАТКИ.. 196
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток України як суверенної держави об'єктивно зумовив необхідність переведення соціально-економічних відносин в країні на принципово нові - ринкові. У зв'язку з тривалим політичним протистоянням у верхніх ешалонах влади щодо того, яка суспільно-політична система в Україні має бути побудована, як розвиватися державі в соціально-економічному плані, які механізми треба задіяти, від самого початку освоєння нової ринкової системи господарювання було допущено багато помилок і прорахунків.
Аграрний сектор економіки не був винятком у цьому процесі. В сільському господарстві стали проявлятися різнопланові соціально-економічні процеси і явища, які з часом одержали певну правову базу і назву аграрної реформи. Відсутність єдності поглядів політичних партій і рухів щодо способів та механізмів переведення сільського господарства на новий шлях розвитку вкрай негативно впливали на опрацювання аграрної політики, здійснення аграрної реформи, розробку механізмів її забезпечення. Аграрна реформа не була навіть продекларована, не опрацьована стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва, не затверджена єдина державна аграрна політика. То ж не дивно, що фрагментарні, не об'єднані єдиним задумом аграрні реформування так довго не дають бажаних соціально-економічних наслідків. Відсутність чіткої стратегії щодо реформування агропромислового комплексу, нестабільність економічної політики призвели до довготривалої аграрної кризи та соціально-економічної деградації села.
Щоб вийти з економічної кризи і успішно завершити аграрну реформу, зважаючи на регіональні особливості, об'єктивною необхідністю стало проведення наукових розробок і практичне здійснення стратегічного управління, розробка стратегій розвитку сільськогосподарського виробництва на всіх рівнях: державному, регіональному, локальному. Львівська область займає серед областей України особливе місце. Вона характеризується малоземеллям, високою густотою населення і внаслідок цього значно меншим, ніж в інших областях, землезабезпеченням. З початку проведення земельної реформи тут спостерігалося підвищене тяжіння селян до приватної власності, вони сміливіше переходили до нетрадиційних форм господарювання, еволюційний шлях трансформацій нерідко підмінявся революційним, деколективізація ототожнювалася селянами з руйнуванням колгоспів і радгоспів. Це призвело до знищення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва. Допущені державними органами управління помилки і прорахунки в роботі тепер треба виправляти.
Аналізу проблем державного управління та можливих шляхів їх вирішення присвячені роботи вчених: В.І.Авер'янова, В.Д.Бакуменка, Г.А.Дмитренка, О.П.Крайник, М.Д.Лесечка, А.В.Ліпенцева, В.І.Лугового, О.А.Машкова, А.Ф.Мельник, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, Р.М.Рудніцької, В.В.Цвєткова, А.О.Чемериса, Ю.П.Шарова та ін.
При обгрунтуванні теоретичних основ стратегічного управління вивчалися праці зарубіжних вчених: Г.П.Азоєва, М.Альберта, І.Ансоффа, Р.Барта, О.С.Виханського, Д.Гарольда, Б.Гурне, П.Друкера, Б.Карлофа, М.Кларка, С.А.Кузнєцової, В.Д.Маркової, М.Мескона, М.Портера, Й.Пеарке, Р.Робінсона, М.Хедоурі.
Питаннями проведення аграрної реформи, трансформації форм господарювання присвячені праці вітчизняних економістів-аграрників: І.Ф.Баланюка, В.Г.Галанця, І.І.Лукінова, О.М.Онищенка, П.Т.Саблука, В.В.Юрчишина, Л.О.Шепотько та багатьох інших. Питаннями стратегічного управління виробництвом займаються Л.Є.Довгань, Й.С.Завадський, В.М.Малес, В.Д.Нємцов, В.Ф.Оберемчук, С.В.Оборська, А.М.Поліщук, Ж.В.Поплавська, З.С.Шершньова та інші.
Враховуючи змінність та важливість стратегічних чинників зовнішнього та внутрішнього середовища аграрного виробництва та регіональних особливостей, залишається ще широке поле для дослідження. Це й обумовлює актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена у 1999 році вченою радою Львівського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України і є складовою його плану науково-дослідних робіт, зокрема теми Механізм підвищення ефективності державного управління в регіоні” (номер державної реєстрації 0100V002070).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне розкриття сутності державного управлінського впливу на розвиток аграрного виробництва і встановлення шляхів виходу регіону (на прикладі малоземельної Львівської області) з аграрної кризи з допомогою стратегічного планування і управління сільськогосподарським виробництвом.
Відповідно до мети необхідно було вирішити такі завдання:
- розкрити суть, зміст та узагальнити практику реалізації державного управління аграрною реформою;
- уточнити і доповнити теоретичну основу стратегічного управління сільськогосподарським виробництвом;
- провести економічну оцінку загальної ситуації в сільському господарстві України і визначити головні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають на результати господарювання;
- виявити тенденції розвитку сільського господарства на прикладі Львівської області та провести критичний аналіз допущених помилок і прорахунків при здійсненні аграрних реформувань;
- обгрунтувати підходи щодо структурних змін в регіональному агропромисловому комплексі і подальшої трансформації форм господарювання в сільськогосподарському виробництві;
- визначити пріоритетні орієнтири у відродженні сільського господарства при стратегічному плануванні з врахуванням природно-економічних умов Львівщини;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення системи державного управління АПК та управління виробництвом.
Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є система економічних відносин, предметом стратегічне планування і управління сільськогосподарським виробництвом Львівської області, яка однією із перших приступила до аграрних реформувань і де цей процес здійснювався динамічніше, ніж в інших регіонах.
Методи дослідження. Складність явищ, що відбуваються в управлінні виробництвом вимагає використання комплексу методів дослідження. Вивчалася не тільки дійсність, але й історія трансформації форм господарювання та відносин управління (історичний підхід).
Регіональний агропромисловий комплекс розглядався як єдине ціле. Вирішення окремих проблем підпорядковувалось загальній проблемі відродження сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки країни (системний підхід).
Був взятий на озброєння комплексний аналіз як сукупність методів, нормативів і програм, що забезпечують всебічне вивчення стану виробництва і управління ним, використання ресурсів, виявлення можливостей відродження ефективного сільського господарства.
Для вивчення окремих аспектів розвитку виробництва і управління ним у процесі дослідження використовувалися методи: статистико-економічний аналіз (для вивчення об'єкта дослідження, розчленування його на окремі частини, визначення динаміки середніх та відносних величин); монографічний; експериментальний; розрахунково-конструктивний (при прогнозних розрахунках); соціологічний; абстрактно-логічний; економіко-математичний (для знаходження оптимального варіанту).
Вихідною інформацією для вивчення послужили законодавчі акти Верховної Ради, Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів, статистична інформація, наукова література, особисті дослідження та спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- розкрито суть та зміст державного управління аграрною реформою та сільськогосподарським виробництвом. Державне управління сільськогосподарським виробництвом протягом перших 10 років було найслабкішою ланкою в процесі здійснення аграрної реформи. Тут панувала інтуіція, імпровізація і безвідповідальність, на зміну яким нами рекомендується стратегічне планування і управління;
- узагальнені та доповнені теоретичні засади стратегічного планування і управління в аграрній сфері. Основним завданням сільськогосподарських підприємств було (та й зараз ще залишається) вижити в умовах економічної кризи. Їм важко застосовувати стратегічне управління через складні умови господарювання, відсутність знань, брак коштів для впровадження інноваційних процесів. З 2000 року ситуація покращується. Обгрунтовано, що загострення конкуренції та погіршення соціального становища товаровиробників викликає потребу застосовувати в їх роботі нові методи господарювання на підставі стратегічного планування, розвитку маркетингової та інноваційної діяльності;
- здійснена економічна оцінка загальної ситуації в сільському господарстві як складної і загрозливої для продовольчої безпеки держави. Виявлено, що вплив чинників зовнішнього середовища є несприятливим для розширеного відтворення в сільському господарстві; чинники внутрішнього середовища також не здійснюють позитивного впливу на збільшення обсягів виробництва та підвищення його ефективності; ресурсний потенціал використовується частково;
- виявлені прорахунки, допущені в процесі проведення аграрних реформувань. Узагальнені позитивні та негативі наслідки реформи, в ході якої основна увага зосереджувалася на розширенні меж приватної власності і меншою мірою на економічному механізмові господарювання, на матеріально-технічному забезпеченні, розробці і реалізації інноваційних та інвестиційних проектів. В результаті цього відбувся спад виробництва сільськогосподарської продукції, зниження рівня його рентабельності;
- для виправлення становища в АПК запропонована стратегія комплексного розвитку великих, середніх та дрібних агроформувань за якою кожен суб'єкт господарювання займе своє місце в інтегрованій системі сільськогосподарського виробництва;
- наголошено на необхідності розробки і реалізації державної програми розвитку фермерських господарств, підвищення престижу даного виду діяльності;
- обгрунтовано, що в перспективі підсобні господарства не можуть бути пріоритетною формою господарювання, оскільки за своїми розмірами і рівнем технічної оснащеності вони не здатні до запровадження досягнень науково-технічного прогресу, без чого вийти на рівень розвинутих в аграрному відношенні країн неможливо;
- визначені пріоритетні напрями діяльності сільськогосподарських підприємств області в першу чергу розвиток тваринництва, зокрема молочного скотарства. Галузь сьогодні нерентабельна. Однак, навіть у цих умовах собівартість молока на Львівщині на 25% нижча, ніж в інших регіонах, умови для вирощування кормів також кращі. Підвищення рентабельності галузі буде забезпечено за рахунок зміцнення кормової бази і підвищення надоїв молока від корів до рівня, який був досягнутий у 1990 році;
- розроблено економіко-математичну модель, за допомогою якої визначено, що оптимальний план кормовиробництва дозволяє збільшити виробництво кормів на 46%, молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в 1,9 раза, яловичини в 1,7 раза, забезпечити потреби області в молоці до 2006 року, в м'ясі - до 2015 року;
- розроблені рекомендації щодо подальшого вдосконалення системи державного управління агропромисловим виробництвом: остаточне розмежування об'єктів управління в системі АПК; регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва економічними важелями (ціноутворення), створення необхідного правового і нормативного поля, переведення регіонів на самодостатність. Поєднуючим елементом суспільних інституцій виступатимуть: розвинута інформаційна система АПК, служба моніторингу продовольчого ринку.
Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації щодо переходу на стратегічне управління, удосконалення економічного механізму господарювання здатні підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, перетворити галузь у прибуткову.
Орієнтація на відновлення концентрації виробництва дозволить впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема в селекції і племінній справі, технічному обслуговуванні, що сприятиме збільшенню обсягів виробництва і підвищенню його ефективності.
Обгрунтування напрямку в стратегії трансформацій на розвиток фермерського укладу і кооперації (виробничої, переробної, обслуговуючої), збереження сільськогосподарських підприємств дозволить створити належний мотиваційний механізм, поліпшити демографічну ситуацію на селі, успішніше вирішувати соціальні проблеми, забезпечити продовольчу безпеку.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж навчання на стаціонарі в аспірантурі (1999-2002 рр.). Шляхом здійснення системного аналізу дисертант дав економічну оцінку ситуації в аграрній сфері України і Львівської області, розкрив допущені помилки і прорахунки, зробив спробу обгрунтувати основні напрямки розвитку галузі в умовах Львівської області на перспективу.
Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідалися щорічно на наукових конференціях студентів Львівського державного аграрного університету (1995-1999рр.), та на наукових конференціях Львівського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України (1999-2002рр.). Автор виступав з доповідями на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” 17-18 травня 2001р. у Харківському державному технічному університеті, Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” 25-26 вересня 2001р. в Харківському державному аграрному університеті та Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” у Львівському державному аграрному університеті 25-27 вересня 2002р.
Результати дослідження використовувались у роботі Головного управління сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації при розробці стратегії розвитку аграрного виробництва, що підтверджується документально.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 21 науковій праці, опублікованих у фахових та інших виданнях, загальним обсягом 7,9др.арк. в т.ч. 6 праць у співавторстві і 15 самостійних. Загальний обсяг авторського опублікованого матеріалу становить 6,5 др.арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Аграрні реформування на Львівщині розпочалися раніше і здійснювалися динамічніше, ніж в інших регіонах. Негативно впливала на їх проведення відсутність законодавчого акту, який би вказував чого в процесі реформи треба досягти, в якій послідовності, яким тактичним схемам віддати перевагу. В умовах політичного протистояння у верхніх ешалонах влади реформа не була навіть продекларована.
Це стало причиною революційного” підходу у Львівській області до деколективізації, що призвело до руйнування матеріально-технічної бази потужних великих господарств. Основними виробниками сільськогосподарської продукції стали особисті підсобні господарства, які у 2001 році виробили 89% валової продукції сільського господарства, а сільськогосподарські підприємства разом з фермерськими господарствами - лише 11%
Господарства населення були хибно обрані пріоритетною формою господарювання, стратегічним напрямком розвитку сільськогосподарського виробництва Львівщини.
2. Дослідженнями встановлено, що підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва дрібні селянські господарства неспроможні. Порівняно з 1990 роком вони збільшили обсяги виробництва валової продукції на 28,5%, але це відбулося екстенсивним шляхом площа сільськогосподарських угідь збільшилася в 4,5 раза. Компенсувати втрати, допущені в сільськогосподарських підприємствах, господарства населення не змогли.
3. У стратегічному плані розвитку аграрної сфери рекомендуємо зберегти успішні великі сільськогосподарські підприємства, які ще залишилися, переваги концентрації виробництва доведені світовим досвідом. Шанси підвищення її рівня на Львівщині ще є. Господарства населення залишаються, оскільки в тактичному плані вони стали основним джерелом існування селянської сім'ї, допомагають вирішувати продовольчу проблему, зайняти зайві” робочі руки. Однак у довготривалій перспективі вони престануть бути пріоритетною формою господарювання, займуть свою нішу в багатоукладній аграрній економіці.
4. Для розвитку фермерських господарств необхідно розробити державну програму їх розвитку і всебічної підтримки державних органів управління та проводити моніторинг її реалізації. У перспективі вони стануть вагомою складовою аграрного ринку.
5. Нами визначено, як стратегічний орієнтир кооперацію різного напряму: створення виробничих, переробних, інтегрованих, сервісних кооперативів, їх асоціацій забезпечить підвищення рівня мотивації праці. Ефективність цієї форми господарювання підтверджується досвідом європейських постсоціалістичних країн: Німеччини, Чехії, Словаччини, Угорщини. Розвиток кооперації на селі рекомендуємо здійснювати у двох напрямках: виробничі та обслуговуючі кооперативи, їх асоціації та міжгосподарська кооперація для заготівлі, переробки і реалізації готових продуктів харчування;
6. Ми пропонуємо і обгрунтовуємо необхідність заміни розрізнених видів аграрної і промислової діяльності на селі інтегрованим агропромисловим виробництвом, яке сприятиме багатопрофільному розвитку села, дозволить відкрити на селі нові робочі місця, підвищить рівень життя села, сприятиме розвитку соціальної інфраструктури.
7. У роботі доведено необхідність складення програм і здійснення стратегічного планування розвитку сільськогосподарського виробництва в кожній області, зокрема, з врахуванням її природно-економічних умов, балансів продуктів харчування і величини затрат на виробництво продукції як складових загальнодержавної системи стратегічного планування сільськогосподарського виробництва.
Для Львівської області пріоритетним напрямком діяльності в аграрній сфері є традиційна для неї галузь тваринництва, зокрема, молочне скотарство, на якій область спеціалізувалася у недалекому минулому.
8. У роботі встановлено, що населенням Львівської області менше мінімальної норми споживається передусім продуктів тваринного походження молока і м'яса. Білково-вітамінний тип харчування змінився на менш біологічно цінний - вуглеводний. Причинами є зменшення обсягів виробництва молока і м'яса та суттєве скорочення платоспроможності населення. Систематично підвищується собівартість основних видів сільськогосподарської продукції.
9. За результатами проведеного економіко-математичного моделювання ми визначили, що забезпечити населення області молоком за фізіологічними нормами харчування можна до 2006р., а для збільшення нормативного обсягу виробництва м'яса потрібно щонайменше 15 років.
Для відновлення рентабельності галузі молочного скотарства до рівня 1990 року планується збільшити обсяг виробництва кормів на 46% і середньорічний надій на корову з 2338кг у 2001році до 3176кг, який був досягнутий у 1990р.
10. У роботі обгрунтована потреба створення в регіонах інноваційних фондів для здійснення інноваційної науково-технічної політики на селі.
11. Стратегічне планування розвитку сільськогосподарського виробництва в системі державного управління дозволить сформувати економічну політику в регіонах та в країні загалом, сприятиме переходу регіонів із дотаційних в самодостатні, дасть поштовх до соціально-економічного розвитку села, аграрного виробництва, сприятиме підвищенню конкурентоздатності сільськогосподарської продукції України на світовому ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. -К., 1997.
2. Закон України Про власність” // Голос України. -1991. - №79.
3. Закон України Про підприємство” // Голос України. -1991. - №44.
4. Закон України Про колективне сільськогосподарське підприємство” // Голос України. -1992. -20 березня.
5. Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про селянське (фермерське) господарство” // Урядовий Кур'єр. -1993. -29 липня.
6. Закон України Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. -1994. -16 грудня.
7. Закон України Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. -1997. - №39.
8. Закон України Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради України. -1997. -18 лютого.
9. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997р. // Відомості Верховної Ради України. -1997. - №24.
10. Закон України Про оренду землі” // Урядовий Кур'єр. -1998. -22 жовтня.
11. Закон України Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 17 жовтня 1990р.
12. Закон України Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств” 16 березня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №14.
13. Закон України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки” // Урядовий Кур'єр. -2001. -18 січня.
14. Указ Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” // Земельна реформа: законодавчі та нормативні акти: Збірник документів. -К., ІАЕ УААН. -1996. - 23с.
15. Указ Президента України Про державну підтримку малого підприємництва” // Урядовий кур'єр. - 1998. - 12 червня.
16. Указ Президента України Про фіксований сільськогосподарський податок” // Голос України. -1998. - 23 червня.
17. Указ Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” // Урядовий кур'єр. -1999. 8 грудня.
18. Указ Президента України Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку”. // Урядовий кур'єр. -2000 -8 червня.
19. Указ Президента України Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” від 18 червня 2001 року.
20. Указ Президента України Про основні напрямки земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки. // Сільський час. - №23. - 8 червня 2001 року.
21. Україна 2010” // Урядовий кур'єр. -1999. - 3 квітня; Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000р. // Урядовий кур'єр. - 2000. - 23 лютого.
22. Аграрна реформа в Україні: Законодавчі акти і нормативно-методологічні документи (1990-1996) / За ред. М.В.Зубця. - Київ, 1996. -331с.
23. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденція та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. Саблука П.Т. - К.: ІАЕ, 2000. Випуск 5. - 608с.
24. Державне управління. Теорія і практика (за ред.д-ра юрид.наук, проф. В.Б.Аергенова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432с.
25. АзоевГ.П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. -М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 386с.
26. АлексееваМ.А. Планирование деятельности фирмы. М.: Финансы и статистика. 1998. - 406с.
27. Аналіз еквівалентності цінового обміну в АПК та напрями державної підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. Інститу аграрної економіки УААН. - К., 1998, - 45с.
28. АндрійчукВ.Г. Важливі підойми відродження АПК // Економіка АПК. -2000. - №4.
29. АнсоффИ. Стратегическое управление / Пер.с англ. - М.: Экономика, 1989. -364с.
30. АтаманчукГ.В. Теория государственного управления. - М.: Юрид.лит. 400с.
31. БакуменкоВ.Д. Державне регулювання економіки в умовах переходу до ринку // Вісник УАДУ. -1997. - №1 - С.68-81.
32. БакуменкоВ.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. Київ: Вид-во УАДУ, 2000. -328с.
33. БалакінР. Сільське господарство України на порозі радикальних реформ. // Тенденції української економіки. - 2000 -Березень.
34. БаланюкІ.Ф. Науково-прикладні аспекти розвитку аграрних відносин у регіоні Карпат. Інститут аграрної економіки УААН. К. 2000, - 104с.
35. БаланюкІ.Ф. Реформування в аграрному секторі регіону. К.: ІАЕ, 1999 -270с.
36. БалякА.В. Дрібне підприємство в сільскому господарстві Угорщини // Економіка АПК, 1998. -№4. - С.94-96.
37. БерезівськийП.С. Особисте селянське господарство Львівщини: реалії та перспективи // Економіка України в ХХІ столітті: ретроспектива і перспектива. Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. - С.34-62.
38. БерезівськийП.С., БерезівськийЗ.П. Скотарський підкомплекс АПК Львівщини: стан, проблеми та шляхи розвитку. - Львів: Українські технології, 2000. - 140с.
39. БіликВ.О., БолгароваН. Стратегія аграрної реформи та її реалізація // Економіка АПК. 2001. - №7. -С. 7-11.
40. БіттерО.А., БерезівськийП.С., МельникВ.В. Ефективність сільськогосподарського виробництва і рівень життя сільського населення. Львів: Українські технології, 1997. - 187с.
41. БугуцькийО.Л. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК. 1998. - №8. - С .45-50.
42. БугуцькийО.Л. Потенціальні можливості щодо зростання продуктивності праці та доходності в сільському господарстві // Економіка України. - 1998. - №5. - С. 60-67.
43. БугуцькийО.Л. Розвиток фермерських господарств в Україні // Економіка АПК. 1998. - №6, - С. 25-28.
44. БуздаловИ., ШмелевГ. Факторы и условия стабилизации и развития сельскохозяйственного производства // Общество и экономика. 1998. -№4/5. -С. 68-87.
45. Виробництво сільськогосподарської продукції в особистих підсобних господарствах населення (за даними вибіркового обстеження), -Львів, Львівське обласне управління статистики. 1998. - 45с.
46. ВиханскийО.С. Стратегическое управление: Учебник. - 2-е изд.перераб. и доп. - М.: Гардарики, 1998. - 296с.
47. ГаланецьВ.Г., МорозД.В. Проблеми економічного і соціального розвитку села // Економіка АПК. 1995. - №3. -С. 71-75.
48. ГаланецьВ.Г., ШульськийМ.Г. Вплив управлінських структур на проведення реформи на селі // Економіка АПК 1998. - №2. - С.6-8.
49. ГаланецьВ.Г., ГаланецьВ.В. Тенденції розвитку сільського господарства в перехідний період // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №2. - Львів, 1996. - С. 84-88.
50. ГаланецьВ.В. Лібералізація цін в агропромисловому комплексі // Вдосконалення виробничих відносин і управління сільськогосподарським виробництвом різних форм господарювання. Львівський державний аграрний університет: Зб.наук.праць. - Львів, 1996. - С. 65-69.
51. ГаланецьВ.В., ТопішкоІ.І. До питання формування ринку продовольства Львівської області // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб.наук.праць Львівського державного університету Львівська політехніка. - Львів, 1996. - С. 41-42.
52. ГаланецьВ.В., КирилейзаВ.П. Формування ринку продовольства // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №3. - Львів, 1997. - С. 160-164.
53. ГаланецьВ.В. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків в аграрному секторі Львівщини // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. - Львів, 1998. - №4. - С. 230-233.
54. ГаланецьВ.В. Виробництво і споживання продуктів харчування у Львівській області // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів, 1999. - №6. - С. 219-223.
55. ГаланецьВ.В. Державне управління як чинник успішного завершення аграрної реформи // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів, 2000. - №7(1). - С. 115-119.
56. ГаланецьВ.В. Стратегія економічного розвитку регіонального АПК. // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів, 2000. - №7(2). - С. 90-95.
57. ГаланецьВ.В. Стратегічне управління аграрною реформою // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Української Академії державного управління при Президентові України. Львівський філіал. - Львів, 2000. Вип. 2. - С. 92-100.
58. ГаланецьВ.В. Державне управління агропромисловим комплексом у період переходу до ринкових відносин // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць Української Академії державного управління при Президентові України. Львівський філіал. - Львів, 2000. Вип. 3. - С. 182-192.
59. ГаланецьВ.В. Реформування сільськогосподарського виробництва: наслідки і проблеми // Ефективність державного управління (регіональний аспект): Матерали щорічної науково-практичної конференції Української Академії державного управління при Президентові України, Львівський філіал. 22 січня 2001року. - Львів, 2001. С. 31-34.
60. ГаланецьВ.В. Оцінка демографічної ситуації на селі // Актуальні проблеми державного управління. Зб.наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України, Львівський філіал. - Львів, 2000. - Вип. 4. - С. 91-99.
61. ГаланецьВ.Г., ГаланецьВ.В. Удосконалення економічного механізму господарювання пріоритетний напрям аграрних реформувань // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Колективна Монографія. За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, - 2001, Част.2. - С.8-11.
62. ГаланецьВ.Г., ГаланецьВ.В. Використання трудових ресурсів села // Вісник Харківського аграрного університету: Серія Економіка АПК і природокористування”. - Харків. 2001, - №5. С.155-157.
63. ГаланецьВ.В. Стратегічне управління економічним розвитком АПК // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - ЛДАУ, 2001. - №8. - С. 475-481.
64. ГаланецьВ.В. Стратегічні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища господарських формувань у сільському господарстві // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України, Львівський філіал. - Львів, 2002. - Вип.6. - С. 79-91.
65. ГаланецьВ.В. Стратегічні можливості збільшення пропозиції продукції молочного скотарства на продовольчому ринку Львівської області // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. ЛДАУ, 2002. - №9 - С. 334-340.
66. ГаланецьВ.В. Стратегічне управління сільськогосподарським виробництвом (на матеріалах Львівськоїх області) // Еколого-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. ЛДАУ. - Львів, 2002. Т.2. - С. 409-414.
67. ГаланецьВ.Г. Агропромисловий комплекс Львівщини: стратегія і тактика економічного зростання // Економіка України у ХХІ столітті: ретроспектива і перспектива / Львівський національний університет ім. Івана Франка. - Львів, 2002. - С. 101-123.
68. ГерчиковаИ.И. Менеджмент. - М. Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.
69. ГладійМ.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики) Інститут регіональних досліджень НАН, -Львів, -1998, - 294с.
70. ГладійМ.В. Особливості аграрної реформи у Львівській області // Економіка України, -1996, №5, -с.34-43.
71. ГладійМ.В. Прискорювати реформування агропромислового виробництва // Економіка АПК. - 2000. - №2.
72. Голубков Е.П. Какое принять решение? - М. - 1990. - 145с.
73. ГубеніЮ.Е. Аграрна реформа в Чеській республіці: від оксамитової революції” до європейської інтеграції. Приклад гідний наслідування. Львів: Українські технології, 2001. - 368с.
74. ГубеніЮ.Е. Регулювання аграрного ринку в сільському господарстві Чехії // Економіка АПК. 1998. - №2. - С. 72-77.
75. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц В.Шовкуна. - К.: Основи, 1993. - 165с.
76. Державне управління: теорія і практика / За заг.ред. д-ра юрид.наук, проф. В.Б. Аверв'янова. - К.: Юрінком, Інтер 1998. - 432с.
77. Державне управління. Навч.посіб. / За ред. доктора економ. наук, проф. А.Ф.Мельник. - К.: Знання-Прес, - 2003. - 343с.
78. Дмитренко Г.А и др. Мотивация и оценка персонала: Учебн. Пособие. К.: МАУП, 2002. 248с.
79. ДрубицькийВ.В. Становлення інтегрованих агропромислових формувань ринкового типу // Економіка АПК. - 2000. - № 10. - С. 17-20.
80. ДрукерП. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пер.з англ. - К.: Україна, 1994. - 319с.
81. ЗавадськийЙ.С. Менеджмент. - К.: Видавництво європейського університету, 2002. - Т. 2. - С. 640.
82. ЗавадськийЙ.С. Менеджмент. Management. -К.: УФІМБ, 1997, Т. 1. - 543с.
83. Земельний кодекс України прийнятий 25 жовтня 2001р. // Відомості Верховної Ради. - 2001.
84. ЗубА.Т., ЛоктионовМ.В. Системный стратегический менеджмент: Методология и Практика. -М.: Генезис, 2001. - 752с.
85. ІваницькийІ.Є. Обгрунтування оптимального розвитку агропромислового виробництва регіону. - Львів: Українські технології, 1998, - 38с.
86. КарасьЛ. Управленческая диагностика основа совершенствования менеджмента // Проблемы теории и практики управления. - 1996. - № 6.
87. Карлоф Б. Деловая стратегия. - М.:Экономика, 1991.
88. КларкМ., СтюартДж. Стратегия успеха / Пер.с англ. - Клайпеда: Центр по исследованию проблем местного самоуправления, 1993. - 83с.
89. КоваленкоЮ.С. Аграрний ринок України: організація та управління. Інститут аграрної економіки, -К.: - 1998, - 108 с.
90. КолотухаС.М. Стабілізація фінансового стану сільськоргосподарських підприємств в умовах кризи розрахунково-платіжної системи // Економіка АПК. - 2001. - № 8.
91. КонохМ.С. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” (у схемах). -Дніпропетровськ, 1998.
92. Концепція відродження і розвитку сільського господарства Львівщини: Постанова Львівської обласної Ради народних депутатів // За Вільну Україну. - 1990. -25 вересня.
93. КириленкоІ.Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі // Економіка АПК. - 2003. - № 11 - С.3-11.
94. КрайникО. Роль держави в регулюванні економічними процесами // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць. Українська Академія державного управління при Президентові України. Львівський філіал. - Львів. -1999. - Вип. 2. - С.100-105.
95. КрайникО.П. Особливості регулювання економічними процесами в регіоні // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць. Українська Академія державного управління при Президентові України. Львівський філіал. -Львів. - 2001. - Вип. 6. - С.130-138.
96. КредісовА.І., ПанченкоЄ.Г., КредісовВ.А. Менеджмент для керівників -К.: Т-во Знання”, КОО, 1999. - 556с.
97. КсенофонтовМ. Оцінка організаційних заходів з реформування аграрного сектора // Економіка України. -2000. - №10 - С.62-66.
98. ЛесечкоМ., ВойтовичІ. Державне регулювання цінового паритету в аграрному секторі // Ефективність державного управління (регіональний аспект). Матеріали щорічної науково-практичної конференції. 22 січня 2001 року. - Львів, Українська Академія державного урправління при Президентові України. Львівський філіал. Львів, 2001. - С.87-90.
99. ЛесечкоМ., ВойтовичІ. Цінова політика в агропромисловому комплексі України // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць - Львів, Українська Академія державного управління при Президентові України. Львівський філіал. - 2000. -Вип. 4. - С.142-149.
100. ЛесечкоМ., ЧемерисА. Системний підхід до реформування органів державного управління // Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 22 січня 2001 року. - Львів, Українська Академія державного управління при Президентові України. Львівський філіал. - Львів, 2001. - С.90-92.
101. ЛесечкоМ.Д. Сільське розселення: соціально-економічні проблеми становлення і розвитку // Економіка України в ХХІ столітті: ретроспектива і перспектива. Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка. -2002. - С.238-272.
102. ЛишиленкоВ.І. Раціональне використання трудового потенціалу сільского господарства в умовах аграрної реформи // Вісник аграрної науки. - 1998. - №8. - С.73-76.
103. ЛомакоЛ.Б. Про менеджмент регіонального ресурсного забезпечення. // Економіка АПК - 1998. - №4. - С.57-60.
104. ЛуговийВ.І., КнязєвВ.М. Адміністративна реформа в Україні: кадрове і наукове забезпечення // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 2 - С.4-8.
105. ЛуговийВ.І., КнязєвВ.М. Державне управління як галузь професійної діяльності: академічної підготовки, наукових досліджень // Вісник УАДУ. - 1997. - №3/4. - С.9-12.
106. ЛукіновІ.І. Наукова модель економіки перехідного періоду. // Економіка АПК. - 1995. - №9. - С.22-27.
107. ЛукіновІ.І. Ефективно реформувати агропромислову сферу. // Економіка АПК. - 1995. - 1999. - №4. - С.3-14.
108. МарковаВ.Д., КузнецоваС.А. Стратегический менеджмент, М., ИНФРА-М. - 2000. - 288с.
109. МельникА.В., ОболенськийО.Ю., ВасінаА.Ю., ГордієнкоЛ.Ю. Державне управління: Навч. посіб. - Київ: Знання-Прес”, 2003. - 343с.
110. Месель-ВасилякВ.Я. Удосконалення економічних відносин учасгників інтегрованих формувань // Економіка АПК. - 1998. - №6. - С.19-20.
111. МесконМ.Х., АльбертМ., ХедоуриФ. Основы менеджмента / Пер. с англ. - М.: Дело, 1992. - 702с.
112. Методичні рекомендації щодо організації пайових відносин в сільськогосподарських підприємствах. -К., УНДІЕОСГ ім. О.Г.Шліхтера, 1990, - 12с.
113. МихасюкІ., КосовичБ. Регулювання земельних відносин: Монографія. - Львів: Вид-во ЛНУ ім.Івана Франка, 2002. - 264с.
114. МихасюкІ., МайовецьС. Аграрний сектор АПК: Проблеми і шляхи вирішення. Львів: Вид-во ЛНУ ім.Івана Франка, 2002. - 142с.
115. МихасюкІ.Р. та ін. Державне регулювання економіки. - Львів, Українські технології. - 1999. - 640с.