ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДМИТРЕНКО Геннадій Васильович

УДК 351.731:336.22(477):061.1ЄС

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

25.00.02 - механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Романюк Ольга Панасівна,
кандидат економічних наук, доцент

Київ - 2004
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.
ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ЯК СИСТЕМОФОРМУЮЧИЙ
ФАКТОР РОЗВИТКУ 16
1.1.Аналіз системи оподаткування в Україні 16
1.2.Ідеальна система оподаткування: загальні принципи 39
1.3.Ключові завдання податкової реформи...в Україні 51
Висновки до першого розділу 61
РОЗДІЛ 2.
АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
І ПОЛІТИКИ ДО ВИМОГ ЄС 64
2.1.Умови набуття Україною статусу асоційованого
членства в ЄС 64
2.2. Нормативно-правове та організаційне забезпечення
процесу адаптації законодавства України 79
2.3.Загальні підстави адаптації податкового законодавства 83
Висновки до другого розділу 99
РОЗДІЛ 3.
ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ 101
3.1.Порівняльна характеристика податкової політики ЄС 101
3.2.Характеристика проекту Податкового кодексу України в
контексті його адаптації до вимог ЄС 108
3.3.Членство України в СОТ і адаптація податків 146
Висновки до третього розділу 158
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167
ДОДАТКИ 192

ВСТУП

Глобалізаційні процеси, які відбуваються у світовій політиці та економіці, призводять до встановлення тісного політичного діалогу між окремими країнами та регіонами світу, а також до поглиблення міжнародних господарських зв'язків. Сьогодні країни інтегруються заради збереження миру та забезпечення економічного процвітання. Найбільшими та найпотужнішими інтеграційними об'єднаннями у світі є Світова Організація Торгівлі (СОТ) та Європейський Союз (ЄС), метою створення якого якраз і є сприяння економічному добробуту, підвищенню життєвого рівня народів Європи, зміцненню миру і свободи та створення стійкого союзу народів Європи.
Одним із напрямків Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" є орієнтація України на інтеграцію в Європейський Союз та інші євроатлантичні структури [ 155].
Європейський вибір для України це широке концептуальне бачення, яке не обмежується суто географічним поняттям. Це, насамперед, вибір шляху розвитку в напрямку європейської цивілізаційної моделі, реалізація якого покликана сприяти прогресу у всіх сферах життєдіяльності суспільства і держави.
Україна має достатній потенціал, щоб здійснити прорив до нових технологій у промисловому виробництві, до нових відносин у сфері економіки, до нових поглядів на якість і рівень життя, до соціально-культурної інтеграції нашого народу в європейське співтовариство.
В своєму широкому розумінні поняття "зробити європейський вибір" означає - зосередити пріоритетні зусилля на розвитку внутрішнього потенціалу та забезпечити його якомога ефективну реалізацію в напрямку досягнення європейських цінностей.
В ході "розширення" Європи на Схід стратегічною метою України є підвищення національних стандартів життя і демократичних засад до рівня європейських, що сприятиме вступу нашої країни до Європейського Союзу.
Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як фактора сприяння державній незалежності, безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, відновленню європейської сутності країни. Маючи перед собою мету інтеграції до європейських структур, Україна усвідомлює, що західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній системі, зокрема у всесвітньому економічному комплексі і в міждержавних інституційних механізмах управління глобальними і регіональними процесами.
Вступ України до ЄС принесе, насамперед політичний авторитет держави на міжнародній арені, можливість знаходитися в зоні загальноєвропейської безпеки, запобігаючи при цьому новим лініям поділу на континенті, можливість перебувати в центрі подій, бути невід’ємною часткою прогресивної політики, а значить перебувати в єдиному інформаційному просторі. Вступ України до ЄС пов'язується також з можливістю використання переваг міжнародної кооперації та спеціалізації. Цю ідею можна застосовувати і до теперішнього стану відносин між Україною та ЄС, бо вона є запорукою у подоланні економічної кризи на Україні та розриву між рівнями економіки з країнами ЄС.
На сьогоднішній день Європейський Союз відіграє визначну роль у забезпеченні стабільності та безпеки європейського континенту, а процес розширення та реформування ЄС слід розглядати не тільки як розширення кордонів «спільного ринку», а й як активний чинник створення нової європейської архітектури безпеки, яка має комплексний та взаємопов'язаний характер і різні виміри - вiйськовий, політичний та економічний.
Участь в процесах глобалізації світового господарства вирішує питання розробки стратегії адаптації України до сучасного ритму життя у всепланетарному масштабі, пошуку свого місця в міжнародному економічному просторі. Необхідність інтеграції держави до ЄС неодноразово була підкреслена в працях багатьох вітчизняних дослідників, зокрема І. Бураковського, В.Будкіна, І.Грицяка, Л.Губернського, А.Кредисова, Д.Лук'яненка, В.Мірошниченка, Г.Немирі, С.Осики, А.Осики, А.Поручника, В.Пятницького, А.Румянцева, В.Сіденка, А.Філіпенка, В.Шамрая [11; 12-15; 93; 125-131; 187191-192; 216]та ін.
Для ефективної та організаційно оформленої інтеграції України в світогосподарські зв'язки, на думку багатьох дослідників, необхідні певні політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні передумови [41; 43; 52; 87; 188].
З економічного погляду інтеграція України до Європейського Союзу мала б однозначний позитивний вплив на функціонування ринкового господарства. Вона б надала переваги, які ми згрупували так:
1) торговельні, тобто можливість реалізації вітчизняних товарів на європейський ринок без перешкод;
2) макроекономічні - протистояти циклічним коливанням кон'юнктури через участь в спільній економічній політиці ЄС, а також уможливила б вирівнювання економічних показників;
3) фінансові - на макрорівні - забезпечення утримання валютного курсу на стабільному рівні через участь в єдиній валютній системі, можливість користуватися бюджетними фондами, щоб вирівняти економічний розвиток, координація спільної фіскальної та монетарної політик через перенесення компетенції на наднаціональний рівень, зниження податкових та митних бар'єрів; на мікрорівні - зниження операційних витрат для підприємств через участь в єдиній валютній системі, можливість безперешкодного створення філіалів головного офісу фірм; збільшення обсягів перебігу інвестиційного капіталу в Україну з країн ЄС. Проте найбільші можливості, як зазначають вітчизняні дослідники, виникають у сфері потенційних приватних інвесторів, що вимагає... створення умов для філій банків ЄС і страхових компаній, інвестиційних фондів [ 12-16; 67, 3-72; 87].
На даний момент вже пройдено певну частину шляху в напрямку створення реальних передумов для вирішення основного геополітичного завдання нашої держави - вступу України до Європейського Союзу. У 1998 р. набула чинності після ратифікації Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною та Європейським Союзом. У 1998 та 2000 рр. Указами Президента України затверджено Стратегію і Програму інтеграції України в ЄС [222; 225-227].
Важливе значення для зміцнення відносин між нашою державою та Євросоюзом мало схвалення Європейською Радою у грудні 1999 р. Спільної стратегії ЄС щодо України, в якій висловлюється бачення шляхів партнерства з Україною з боку ЄС. Принциповим кроком у зміцненні та розвитку стратегічного партнерства стали саміти Україна - ЄС за 2001-2003 рр.
Слід зазначити, що така послідовна робота виводить весь комплекс відносин Україна - ЄС у площину практичної реалізації завдань, пов'язаних із вступом нашої країни до Євросоюзу. Вкрай важливо, щоб на ці цілі спрямовувалися всі інституційні перетворення, політика економічних, соціальних та гуманітарних реформ. Йдеться, насамперед, про такий комплекс системних перетворень, який би дав можливість нашій державі до кінця 2007 р. претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011р. - створити реальні (внутрішні) передумови для вступу України в ЄС [155, 18].
Реалізація завдань європейської інтеграції вирішальною мірою залежaтиме від прогресу на головному напрямі - забезпечення сталого зростання та прискореного подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення між Україною та державами - членами ЄС. За останні роки цей розрив значно зріс і тепер він у кілька разів більший, ніж у Польщі, Чехії та Угорщині, які, як передбачається, найближчим часом набудуть членства в ЄС.
За такої ситуації особливо важливо, як наголошує Президент України Л.Д.Кучма, реалізувати стратегію випереджаючого розвитку, яка могла б забезпечити щорічні темпи зростання ВВП в Україні у півтора-два рази вищі, ніж загалом у країнах ЄС. Таке зростання має супроводжуватися глибокими якісними перетвореннями, реалізацією цілей та завдань сталого розвитку, які окреслені міжнародним співтовариством в Порядку денному на 21 століття, Декларації Тисячоліття, Монтеррейському консенсусі та в плані виконання рішень Всесвітнього саміту зі сталого розвитку та визначаються як стратегія існування у XXI столітті.
У процесі поглиблення реформ зусилля докладаються в напрямку подолання штучного протиставлення держави і ринку. Це обумовлюється тим, що основним суб'єктом політики економічного зростання, подальшої демократизації суспільства та поглиблення інтеграційних процесів є держава. Звідси випливає об'єктивна необхідність істотного зміцнення її дієздатності. Водночас, слід виключити надмірне її втручання в ті сфери, де цього не повинно бути. Як уявляється, логіка роботи на цьому напрямі має полягати не у витісненні вже сформованих ринкових механізмів, а в їх доповненні, удосконаленні, зміцненні, посиленні дієвості та ефективності.
На новому етапі розвитку визначальним завданням держави є створення сприятливих інституційних передумов для реалізації завдань європейської інтеграції та утвердження в Україні соціально орієнтованої структурно-інноваційної моделі розвитку.
З подальшою інтеграцією країн Європи до ЄС зв'язок між проведенням податкової політики та інших галузей політики ЄС стає все більш очевидним. Сьогодні існує досить велика збірка законів ЄС стосовно регулювання різних питань, пов'язаних з оподаткуванням, які можуть бути використані громадянами у разі порушення законодавства ЄС у країнах-членах. Для забезпечення відповідної адаптації цієї збірки законів до швидких темпів соціальних змін, а також для подальшого спрощення законодавства Європейський Союз також запроваджує нові інструменти проведення податкової політики, які дозволять йому вирішувати нові проблеми у майбутньому, а саме:
• створення постійно діючого форуму для того, щоб країни-члени обмінювалися інформацією, серед усього іншого, стосовно прямих податків та підтримували свою присутність у міжнародних організаціях, таких як ОЕСР,
• запровадження діалогу з населенням та компаніями з метою надання їм інформації стосовно їхніх прав у інших країнах ЄС;
• забезпечення узгодженості національних податкових систем та їх відповідність до цілей Європейського Союзу з метою створення умов для реалізації економічного та валютного союзу;
• сприяння конкурентоспроможності всієї промисловості ЄС на міжнародному рівні;
• розширення Європейського Союзу для включення до його складу нових країн-членів;
• боротьба з податковими махінаціями та ефективне вирішення інших порушень у цій сфері.
Країни, що наближаються до вступу в ЄС, мають повністю адаптуватися до законодавства Європейського Союзу та утримуватись від запровадження будь-яких заходів, що вступають у конфлікт з законодавством ЄС. Сьогоднішні "країни-кандидати" продовжують працювати над адаптацією до європейського законодавства та узгодженням запроваджених ними нових податкових заходів у відповідності до правил ЄС стосовно оподаткування компаній. Це один із пріоритетних напрямків, що їх визначив Європейський Союз у "положеннях про партнерство" з метою надання допомоги цим країнам у їх майбутньому вступі до ЄС [5; 9; 35; 62; 69; 78; 117; 140].
Єврокомісія розробила детальну стратегію, включаючи проведення аналізу та моніторингу процесу запровадження змін у податкових системах та адміністративних структурах країн, що є потенційними кандидатами до вступу в ЄС, а також надання допомоги у проведенні тренінгу для державних службовців таких країн.
Відбувся ряд структурних змін в органах влади, які повинні продемонструвати рішучість України щодо обраного курсу: створено Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, відповідний урядовий комітет, комітет у Верховній Раді, практично в усіх міністерствах та облдержадміністраціях створено підрозділи з питань європейської інтеграції, а при Президентові України створена Національна рада з питань адаптації законодавства до норм ЄС [225-226].
Однією з проблем, яку доведеться вирішувати Україні на шляху європейської інтеграції, є проблема адаптації національного податкового законодавства до норм ЄС.
Що стосується України, то на сьогоднішній день вона, на жаль, не є офіційно визнаним кандидатом на вступ до ЄС у якості повноправного члена. Основним документом, що визначає характер стосунків між Україною та ЄС, є Угода про Партнерство і Співробітництво від 16 червня 1994 року. Ця угода не містить будь-яких конкретних зобов''язань щодо зміни податкової системи України та її адаптації до законодавства ЄС. Разом з тим, оскільки Україна остаточно визначила свій зовнішньополітичний вектор щодо співпраці з ЄС в усіх сферах, доцільно при розробці важливих нормативно-правових документів брати до уваги норми і стандарти ЄС.
Національне податкове законодавство потребує більш тісного узгодження з законодавством Європейського Союзу. Очевидно, слід активніше вдаватися до практики зниження податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимального спрощення процедури оподаткування, впровадження податкових стимулів інноваційної діяльності та накопичення капіталу. Водночас, має бути запроваджений жорсткий та ефективний контроль за використанням державних фінансів, який відповідав би принципам та нормам фінансового контролю в країнах ЄС.
Як правило, проблема євроінтеграції України розглядається в руслі глобального процесу економічної політики, спрямованої, з одного боку, на економічне зростання, а з другого, на забезпечення основних вимог здійснення соціальної політики [120; 151;177].
Значний сегмент наукових досліджень, присвячених інтеграції в ЄС, займає проблема національної, економічної безпеки. Автори напряму пов”язують факт вступу в ЄС з системою європейської безпеки [10; 11;15; 38; 42;43; 67;133], що, безумовно, має раціональне зерно. Особливо, коли враховувати факт активного співробітництва з різними політичними та військовими структурами (НАТО). Безумовно, активна політика України в Європі і поза її межами сприятиме швидкому визнанню України як держави, що живе проблемами Європи і прагне зайняти гідне місце.
Не менш важливим кроком входження в ЄС є вступ України в СОТ. Досвід, який вже напрацьований науковцями та практиками (В.Пятницький, С.Осика, О.Покрещук, В.Полюхович та ін.), доречно використовувати при підготовці документів щодо вступу в ЄС. Знаменно, сам факт вступу в СОТ засвідчить незворотність входження в ЄС [125; 126; 127; 128; 129; 130; 131148; 149; 150].
Недостатньо уваги в сучасній економічній літературі приділяється адаптації економічної системи України до вимог ЄС. Ймовірно, що на дефіциті наукових видань цього напрямку відбилася невизначеність векторів у зовнішній політиці, а тому така ідеологічна обережність” спровокувала затримку як в теорії, так і в практичній площині реалізації євроатлантичних намірів.
Доречно зазначити, що в сучасній науковій літературі можна зустріти й інші інтерпретації процесу інтеграції податкових систем. Мова йде про підміну поняття адаптація” поняттям гармонізація”, що не властиво для сучасного стану розвитку та переговорного процесу України з ЄС. Як на наш погляд, у нинішніх умовах слід користуватися терміном адаптація”, тобто пристосування до вже існуючого і функціонуючого в Європі податкового поля. Тим паче, що є рекомендації ЄС щодо формування податкових систем, яких мали б дотримувалися країни-апліканти концептуально. Слід відмітити, що ряд науковців (В.Пятницький) вживає такий нейтральний термін як наближення”[169].
Що стосується терміну гармонізація” податкової системи, податкової політики, то ми вважаємо, що користуватися цим терміном мають більше підстав країни-члени ЄС.
Звідси, із широкого кола питань, пов’язаних з інтеграційними процесами та вступом України в ЄС, обрана проблема адаптації податкової системи України до вимог ЄС.
Даний підхід не заперечує дослідження окремих складових євроінтеграційної політики України в контексті загального її входження в європейський простір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030); пов’язане з темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345). Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної теми полягає в опрацюванні механізмів адаптування податкової системи до вимог ЄС.
Вибраний напрямок дослідження відповідає Програмі діяльності Кабінету Міністрів України
Об’єкт дослідження - податкова система, через яку державні органи здійснюють управління (регулювання) бюджетно-податковою, соціальною, інноваційно-інвестиційною сферою.
Предмет дослідження - процес адаптації податкової політики в умовах європейської інтеграції.
Метою дисертаційної роботи є науково-практичне обгрунтування заходів щодо процесу адаптації податкової системи й її основних складових до вимог ЄС.
У зв’язку з цим у дисертації розглядаються питання, які пов’язані з діяльністю органів державного управління у сфері оподаткування, стосовно існуючих вимог з боку Європейського Союзу.
У контексті означеної проблеми дисертаційної роботи відповідно до основної цільової орієнтації поставлено наступні завдання:
· проаналізувати наукову літературу, законодавчу й нормативну базу з питань адаптації податкової системи України до вимог Європейського Союзу;
· виявити вимоги щодо ідеальної системи оподаткування;
· оцінити ключові завдання щодо реформування податкової системи;
· розкрити поняття адаптації законодавства;
· дослідити загальні підстави адаптації податкового законодавства;
· визначити умови набуття Україною статусу асоційованого членства в ЄС;
· простежити трансформацію системи оподаткування шляхом:
*порівняльної характеристики податкової політики країн-членів ЄС;
* вивчення процесу адаптації основних податків (податок на прибуток, ПДВ та ін.)
* узагальнити попередній досвід підготовчої роботи щодо вступу України в СОТ.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що впровадження отриманих результатів та запропонованих заходів щодо адаптації податкової системи відповідно до вимог ЄС викличе ланцюгову реакцію і в інших важливих сферах економічної політики, а теоретичні положення, висновки і пропозиції, зроблені в результаті дослідження, дадуть можливість раціональніше підійти до вирішення проблеми ефективного проведення податкової політики в Україні в трансформаційних умовах.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких як діалектичний матеріалізм, логіка, аналіз, синтез, індукція, дедукція, методи порівняльних величин, статистичні та математичні методи дослідження.
Декомпозицію мети адаптації податкової системи, тобто розкладання її на сукупність під цілей та конкретних управлінських завдань щодо кожного із податків, виконано за допомогою дедуктивного методу. Індуктивний метод застосовувався при об”єднанні засобів, інструментів, що складають механізм адаптації податкової системи до вимог ЄС. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження еволюції податкової системи України.
Важливою складовою методології дослідження є сучасна законодавча та нормативно-правова база, що регламентує державне управління податковою системою.
Функціональний аналіз використано для визначення рівня компетенції органів державного управління в прийнятті рішень щодо шляхів адаптації податкової системи до вимог ЄС.
Методологічну базу дослідження доповнюють положення сучасної економічної теорії, базові концепції, роботи провідних вчених і фахівців в області європейської інтеграції, економічної політики, оподаткування, теорії державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
· вперше шляхом проведеного узагальнення податкова політика виступає як системоформуючий фактор державного управління і впливу останнього на розвиток економічних і політичних відносин українського суспільства на шляху європейської інтеграції;
· удосконалено методологічне забезпечення механізму адаптації податкової системи шляхом:
o аналізу наукової літератури, законодавчої й нормативної бази;
o виявлення вимог щодо ідеальної системи оподаткування;
o оцінки ключових завдань реформування податкової системи;
o розкриття поняття адаптації податкового законодавства;
o дослідження трансформації податкової системи;
§ дістали подальший розвиток умови активізації трансформаційного процесу базових податків до шаблонів ЄС; критерії для оцінки варіантів змін податкової системи:
· вплив на діловий клімат та довгострокові інвестиції;
· простота адміністрування податків;
· збільшення реальних доходів населення;
· рівність умов для українських підприємств, а також українських та іноземних підприємств;

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. У результаті проведеного дисертаційного дослідження виявлено, що Європейська інтеграція є логічним наслідком процесу світової глобалізації. Рух до Європи означає не тільки економічні зміни. Європейська інтеграція — це перш за все спосіб прискорення внутрішніх перетворень українського суспільства.
2. Існуюча податкова система не тільки не заохочує, а в ряді випадків прямо перешкоджає зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності. Вона не відповідає цілям економічної політики держави.
Нинішня податкова система України характеризується наступними негативними рисами:
§ велика кількість нормативних документів та невідповідність законів та підзаконних актів, які регулюють податкові відносини;
§ нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни та поправки до існуючих законів;
§ відсутність регулюючої функції та зосередження на фіскальній ролі податків;
§ наявність законів, які належать до інших галузей права, але зачіпають питання регулювання податкових відносин;
§ збільшення податкового навантаження.
3. Створення ефективної податкової системи повинно здійснюватися здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду в сфері оподаткування з метою адаптування податкової системи до вимог ЄС.
4. Основні вимоги щодо формування ефективної, ідеальної податкової системи синтезують проведення спільної податкової політики і поступового переходу до створення території з єдиним податковим режимом, що базуватиметься на таких принципах:
* національна податкова політика не повинна перешкоджати вільному руху товарів;
* податкова політика держави не повинна перешкоджати вільному руху робочої сили;
* податкова політика кожної країни не повинна суперечити політиці ЄС.
5. Ключові завдання в процесі реформування податкової системи:
* адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС, яка створює умови для рівноправного партнерства України з Європейським Союзом, покращує умови діяльності іноземних компаній в Україні та створює сприятливий інвестиційний клімат;
* відповідність податкового законодавства України міжнародним нормам, зокрема нормам Європейського Союзу;
* позитивний вплив на діловий клімат та довгострокові інвестиції;
* транспарентність, простота адміністрування податків;
* збільшення реальних доходів населення.
6. Реформування податкової системи повинно здійснюватись шляхом:
* поступового зниження податкового навантаження;
* спрощення механізму оподаткування;
* розширення бази оподаткування;
* стимулювання розвитку виробництва;
* збільшення податкових надходжень до бюджету і на цій основі вирішення соціально-економічних проблем у державі;
* відміни окремо діючих податкових пільг та запровадження мораторію на встановлення нових податкових пільг;
* детінізації доходів населення.
7. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу це:
* поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу, забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з Європейським Союзом;
* розвиток законодавства України у напрямі його наближення до законодавства Європейського Союзу та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів законів та інших нормативно-правових актів;
* формування правової бази для інтеграції України до Європейського Союзу;
* створення на законодавчому рівні загальнодержавного механізму адаптації законодавства, який визначав би цілі та сфери, етапи адаптації законодавства, складовими елементами якого повинно бути фінансове, інформаційне, наукове та кадрове забезпечення;
* забезпечення системності та узгодженості у роботі органів державної влади під час здійснення заходів з адаптації законодавства;
* вдосконалення порядку планування нормотворчої роботи на основі довгострокової програми розвитку законодавства України з метою його наближення до законодавства Європейського Союзу;
* вироблення єдиних, обов'язкових для всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи правил підготовки проектів нормативно-правових актів у процесі адаптації законодавства;
* вдосконалення інформаційного забезпечення роботи з адаптації законодавства;
* вдосконалення кадрового забезпечення в органах державної влади, підготовка спеціалістів, які відповідали б особливим кваліфікаційним вимогам, що ставляться до учасників процесу адаптації законодавства;
* підвищення рівня володіння офіційними мовами держав - членів Європейського Союзу державних службовців;
* вдосконалення порядку підготовки щорічних пропозицій щодо обсягів фінансування заходів з адаптації законодавства в рамках Державного бюджету України.
8. Найвагомішими умовами набуття Україною статусу асоційованого членства в Європейському Союзі, є форсоване впровадження ринкових перетворень в країні, що вимагає:
• зміцнення державних фінансів;
• проведення адміністративної реформи;
• зменшення перешкод на шляху приватної економічної діяльності;
• прискорення процесів приватизації;
• реструктуризації ключових секторів економіки;
• поліпшення умов конкуренції;
• покращання системи соціального захисту, що передбачає, насамперед, проведення пенсійної реформи;
• подальшої лібералізації торгівлі.
9. Виходячи з критеріїв формування податкової системи, які розглядалися в роботі, пропонуються наступні основні елементи структури основних податків:
* податок на додану вартість (ПДВ). Це повинен бути податок, який спирається на широку базу, на кінцеве внутрішнє споживання, який не утримується з проміжного споживання (і таким чином зводить до мінімуму сумарне обкладання податком у міру руху товару з однієї стадії виробництва до іншої) або з експорту і який не проводить різниці між джерелами виробництва (внутрішніми чи зовнішніми);
* податок на прибуток. Ідеально податок на прибуток повинен збиратися за єдиною ставкою, яка співмірна верхній межі ставки податку на особисті доходи громадян. Це зводить до мінімуму вірогідність обумовлених податковими причинами переміщень між особистими доходами, товариствами і корпораціями;
* акцизні податки. Можна встановити відповідне число акцизних податків з метою обмеження споживання специфічних категорій товарів пов`язування податкових платежів з наявністю негативних побічних ефектів або оподаткування деяких видів предметів розкошу. Акцизи повинні стягуватись рівним чином з товарів внутрішнього виробництва та з імпортних товарів і повинні вираховуватися на адвалерній основі (особливо, в інфляційних умовах);
* мито. Якщо визнається доцільним підтримати місцеву промисловість за рахунок помірного рівня протекціонізму, то найкращим інструментом є встановлення єдиного невисокого мита, за умови, що воно належним чином погоджене з ПДВ та акцизами;
* прибутковий податок. Рівень особистого доходу, який звільнений від оподаткування, повинен бути достатньо високим, щоб податок не зачіпав найбідніших, а достатню міру прогресивності можна забезпечити за рахунок лише небагатьох податкових категорій, які розрізняються за розміром доходу. Подоходний податок повинен збиратися із сукупної бази подоходного податку, які включають у себе всі форми доходу.
10. Набуття Україною членства в СОТ є необхідним практичним кроком на її шляху до європейській інтеграції. Виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, більшість статей якої грунтуються на принципах СОТ, реалізація положень Спільної стратегії ЄС щодо України і запровадження зони вільної торгівлі з ЄС неможливі без вступу України до СОТ у найближчій перспективі. А тому, зважаючи на необхідність подальшої адаптації законодавства України до норм і принципів СОТ, ряд положень проекту Податкового Кодексу України має бути спрямованими на гармонізацію податкової системи до вимог ЄС.
Відтак, стабільність податкового законодавства забезпечить достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки країни, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Крім того, стабільність податкового законодавства, помірне податкове навантаження на платників і надійний захист їх прав і гарантій забезпечить подальше підвищення економіки, істотно спростить процедуру адміністрування податків, зменшить порушення та зловживання, спрямовані на ухилення від сплати податків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник. - К.: Експерт-Про, 2000. - 492 с.
2. Акцизний податок у проекті Податкового кодексу // "Вісник податкової служби України", листопад 2000р., №41.- C. 13.
3. Аналітичні записки з розробки напрямів державної політики / Уклад.: В.Є.Романов, О.І.Кілієвич. Центр досліджень адміністративної реформи. - К.: УАДУ, 2001. - 236 с.
4. Бальцерович Ляшек. Свобода і розвиток. Економія вільного ринку. - Львів, 2000. - 332 с.
5. Банківські та страхові послуги. - Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. - К.: Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства, 1999. - 52с.
6. Бартерна економіка: негрошові операції в бюджетному секторі України. / Під ред. Януша Ширмера. - К.: Альтерпрес, 2000. - 208 с.
7. Білоусова І. Виступи учасників конференції з проблем "Кордони та інтеграція у Європі" та "Розширення ЄС: стимули та перешкоди" // Міжнародні відносини. - 1999. - №9. -С. 13-17.
8. Бобро А.Ю., Жовтяк Є.Д. Бюджетний процес в Україні в 1998-2000 роках: спроба реформ. - К.: Просвіта, 2001. - 319 с.
9. Боршарт К.-Д. Абетка Законодавства європейського співтовариства. Пер. З англ. В. Мардак. - К.: Представництво Європейської Комісії, 2001. - 112 с.
10.Борщевський В.В. Європейська інтеграція України крізь призму економічної безпеки держави. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.200-204.
11.Будкін В. У рамках особливого партнерства. Через співробітництво з НАТО до об'єднаної Європи// Політика і час, №9 -1998. - С. 23-28.
12.Бураковський І. Україна та європейські інтеграційні процеси: вироблення національної стратегії//Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі в контексті європейської інтеграції: Матеріали наукового симпозіуму. - ч-на 2. -К., 1998.
13.Бураковський Ігор. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. - 241 с.
14.Бураковський І.В. Зовнішні фактори соціально-економічного розвитку України. - Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. - К.: НТУУ КПІ, 2001. - С.162-166.
15.Бураковський І. Зовнішньоекономічні аспекти безпеки України: статичний та динамічний контекст. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.204-207.
16.Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Дорога в майбутнє - дорога в Європу. Європейська інтеграція України. - Київ, 2000.
17.Буряковський В.В. Роль податків у наповненні бюджетів усіх рівнів // Фінанси України, 2001. - №5. - С.78-81.
18.Бюджетний і Податковий Огляд. Перший квартал 1999 р. - К. - 60 с.
19.Бюджетний процес-2000: попередні результати. За ред В. Юрчишина. - К.: Агенство гуманітарних технологій, 1999. - 95 с.
20.Вайлер Джозеф. Переосмислюючи Європейські інституції. - Матеріали міжнародної наукової конференції: Ялта-2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. - Ялта. - 2000. - С. 145-149.
21.Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України//Фінанси України. - 1997. -№ 10. - С. 37-42.
22.Василик О.Д., Павлюк К.В. Шляхи зміцнення фінансового становища держави//Фінанси України. - 1998. -№ 7 - С. 5-9.
23.Ватульов А. Реформування податкової політики в Україні як передумова економічного зростання // Вісник УАДУ. - 1998. - №3. - С. 153-159.
24.Відкритий бюджет України. - За ред. Анджея Гончаша і Віктора Пинзеника. - К.: 1999. - 111 с.
25.Вожжов А.П., Новикова Р.О. Фінансові методи забезпечення економічного зростання // Фінанси України. - 2001. - №3. - С.74-83.
26.Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. Пер. з англ. - К.: Наук. думка, 1990. - 208 с.
27.Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи. - К.: Наук. думка, 1992. - 128 с.
28.Гальчинський Анатолій. Україна: поступ у майбутнє. - К.: Основи, 1999. - 220 с.
29.Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. - М.: Инфра-М, 1996. - 560 с.
30.Геєць В. М. Економіка України: моделі реформування, зміна структури та прогноз розвитку. - К.: ІДУС, 1993. - 120 с.
31.Геєць В. М. Розширена економетрична модель фінансового програмування та вихідні положення політики економічного зростання в умовах фінансового програмування та вихідні положення політики економічного зростання в умовах фінансової нестабільності // Економіст. - 1998. - №5. - С. 12-21.
32.Геєць В. М. Довгострокові умови та фактори розвитку економіки України // Економіст. - 1998. - №3. - С. 16-28.
33.Геєць В., Степанкова Т., Кваснюк Б. та ін. Від кризи до росту: Методичні рекомендації. - К.: УАДУ, 1995. - 87 с.
34.Геєць В., Кваснюк Є. та ін. Трансформація моделі економіки України. - К.: Логос, 1999. - 498 с.
35.Гнатовський М. Деякі проблеми імплементації Угод про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та новими незалежними державами // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин.- 1999. - Вип. 15.
36.Годун С.Д. Проблеми інтеграції України до Європейського Союзу: Навч. посібник. - К.: Інститут міжнародних відносин, 1999. C.17-42.
37.Гончарук Андрій. На шляху до Світової організації торгівлі // Урядовий кур’єр. - 1999. - №184. - С.4.
38.Гриневич О.С. Зона вільної торгівлі у межах СНД як чинник підвищення рівня економічної безпеки України. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.402-405.
39.Гринченко Ю. Роль Європейської комісії в формуванні нового економічного простору на порозі нового тисячоліття // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Інститут міжнародних відносин, 1999. - Вип.14.
40.Губені Ю. Розвиток і адаптація аграрної політики Чеської Республіки до інтеграційних вимог Європейського Союзу // Економіка України. - 2002. - №7. - С.78-83.
41.Губерський Л. Україна-ЄС: формування нової стратегії взаємовідносин //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К. : Інститут міжнародних відносин, 1999. - Вип.13.
42.Гуминська Н.В. Наслідки приєднання країн з перехідною економікою до СОТ та їх вплив на економічну безпеку у цілому. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.377-380.
43.Гусєва Т.М. Формування у Польщі економічних передумов інтеграції до Європейського Союзу та економічна безпека держави. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.14-18.
44.Дзюбик С. Д. Антиінфляційна політика: Навч. посібник. - К.: УАДУ, 1996. - 76 с.
45.Дзюбик С. Д. Фіскальна політика. - К.: Видавництво УАДУ, 1998. -С. 20-21.
46.Дзьобко А. Україна та ЄС: сучасний стан та перспективи взаємовідносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К. : Інститут міжнародних відносин, 2000. - Вип.23.
47.Дербін Е., Кілієвич О. Економічна теорія і державний сектор: теорія, практика, термінологія, джерела. - К.: УАДУ, 1997. - 106 с.
48.Деякі аспекти оподаткування доходів фізичних осіб в Україні і Російській Федерації (порівняльний аналіз) // Вісник податкової служби України, липень 2001р., № 28, с. 44.
49.Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 209 с.
50.Ділові послуги, включаючи професійні. - Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. - К.: Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства, 1999. - 35с.
51.Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - 814 с.
52.Забігайло Володимир. Гармонізація націoнального права як передумова інтеграції України до Європейського Союзу. - Матеріали міжнародної наукової конференції: Ялта-2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. - Ялта. - 2000. - С. 260-267.
53.Загальні адміністративні положення у проекті Податкового кодексу України// "Вісник податкової служби України", грудень 2000р.- № 47.-C.4.
54. Зайдель Х., Теммен Р. Основы учения об экономике. Пер. с нем. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 400 с.
55. Закон України про Державний бюджет України на 1998 рік // Фінанси України. - 1998. - №3. - С. 5-25.
56.Закон України про Державний бюджет України на 1999 рік // Закони України. - 1999. - №16. - С. 354-372.
57.Закон України про Державний бюджет України на 2000 рік // Урядовий кур’єр, 14 березня 2000. - №46.
58.Закон України про Державний бюджет України на 2001 рік // Урядовий кур’єр, 28 грудня 2000. - №243.
59.Закон України про Державний бюджет України на 2002 рік // Урядовий кур’єр, 28 грудня 2001. - №243.
60.Закон України від 14 червня 1994 року, №237/94-ВР Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною”
61.Закон України 21 листопада 2002 року, №228-ІУ "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"
62.Заснування та діяльність компаній. - Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. - К.: Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства, 1999. - 28с.
63.Зельонка Ян. Сучасна розрізненість Європи. - Матеріали міжнародної наукової конференції: Ялта-2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. - Ялта. - 2000. - С. 60-63.
64.Економіка України та шляхи її подальшого реформування: матеріали Всеукраїнської наради економістів 14-15 травня 1995/Відп.ред. І.Ф.Курас. - К.: Генеза, 1995. - 215 с.
65.Економіка України та шляхи її подальшого реформування. Матеріали Всеукраїнської наради економістів 14-15 вересня 1994 р. - К.: Генеза, 1995. - 324 с.
66.Євробюлетень. Інформаційний бюлетень Представництва Європейської Комісії в Україні. - К.: 2001, вересень. - 15 с.
67.Європейська інтеграція та Україна / За заг. ред. І.Розпутенка. - К.; К.І.С. 2002.- 72с.
68.Іванов В.М. Бюджетна система. - К.: МАУП, 1999. - 80 с.
69.Іващук І.О. Сучасне європейське оподаткування // Фінанси України, 2001. - №10. - С.72-79.
70.Каламбет С.В., Антонов А.В. Удосконалення формування податкової системи // Фінанси України, 2001. - №5. - С.82-86.
71.Кваснюк Б. Економічне зростання в країнах з перехідною економікою // Розбудова держави. - 1998. - №1-2. - С.35.
72.Квартальні передбачення. Дослідження економіки України. - К.: Міжнародний центр перспективних досліджень. - 1998, січень. 15с.
73.Квартальні передбачення. Дослідження економіки України. - К.: Міжнародний центр перспективних досліджень. - 1999, січень. - С.92.
74.Кизима Т. Оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями // Фінанси України. - 1996. - №9. С.105.
75.Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). - К.: НІОС, 2000. - 384 с.
76.Ковальчук С.С. До питання про входження України до європейського інтеграційного простору. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.113-115.
77.Колодій С.Ю. Децентралізація бюджетної системи та економічне зростання // Фінанси України. - 2001. - №3. - С. 63-68.
78.Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 16 серп. 1999 р. // Офіц. вісн. України. - 1999. - №33. - Ст. 1735.
79.Копійка Валерій. Деякі теоретичні аспекти сучасних європейських інтеграційних процесів. - Матеріали міжнародної наукової конференції: Ялта-2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. - Ялта. - 2000. - С. 178-182.
80.Копійка В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник. - К.: Видавничий Дім Ін Юре”, 2001. - 448с.
81.Кораблин С. К проблеме финансирования бюджетного дефицита. - Финансовая Украина, 17 декабря 1996 г.
82.Корнаи Я. Путь к свободной экономике. Пер. с англ. - М.: Экономика, 1990. - 149 с.
83.Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навч. посіб. - К.: Т-во Знання”, 1999. - 487 с.
84.Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики.- К.: НДФІ, 1997. - 191 с.
85.Крисоватий А.І. Наукова парадигма трансформації універсального акцизу // Фінанси України. 2001.- №10. - С.80-90.
86.Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. - М.: Юнити, 1997. - 769 с.
87.Крупка М.І. Фінансові особливості економічної інтеграції України у світове господарство // Фінанси України.- 2001. - №9. - С.8-21.
88.Куйбіда В.С., Фрис Р.Д. Механізми взаємодії державної системи управління і органів місцевого самоврядування в Україні// Регіональна економіка. 2003. - №1. С.91-95.
89.Куценко В., Розпутенко І., Юрчишин В. 1998. Тінь” економічних реформ в Україні // Вісник УАДУ. - 1998. - №2. - С. 39-51.
90.Ламперт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь. Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1992. - 520 с.
91.Леонтьев, Василий. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика. - М.: Политиздат, 1990. - 413 с.
92.Лещенко Леонід. Політичні, економічні та стратегічні чинники європейського вибору України. - Матеріали міжнародної наукової конференції: Ялта-2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. - Ялта. - 2000. - С. 248-253.
93.Лук'яненко Д. Розвиток національної економіки в умовах міжнародної інтеграції. - К., 1996. -ЗЗ6 с.
94.Линдерт П. Х. Экономика мирохозяйственных связей. Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1992. - 520 с.
95.Лист Міністерства юстиції України "Про Рекомендації щодо адаптації податкового законодавства України та проекту Податкового кодексу України до законодавства Європейського Союзу".
96.Лист ДПА України "Про розгляд Рекомендацій щодо адаптації податкового законодавства України та проекту Податкового кодексу України до законодавства Європейського Союзу".
97.Луніна І. О. Теорія і практика бюджетного регулювання в ФРН. - К.: ІДУС, 1994. - 76 с.
98.Луніна І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ // Економіка України. - 1998. - №3. - С.31-41.
99.Луніна І. Шляхи реформування міжбюджетних відносин в Україні // Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1999. - №3 (6). - С.100-103.
100.Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави // Фінанси України. - 1998. - №6. - С. 101-103.
101.Мельник П. Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи їх подолання // Економіка України, 2001. - №7. - С.16-22.
102.Мельничук Гулд Наталі. Нове НАТО та партнерство з Україною //Економічний часопис, 2001. - №6. - С. 9.
103.Михалевич М.В. Взаємний вплив чинників платіжної кризи та обсягів експорту чорних металів з України. - Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С.32-35.