ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОЛОСОВСЬКА Ірина Ігорівна

УДК 35:172.12:352(477)

ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ЛЕСЕЧКО Мирон Дмитрович,
доктор економічних наук, професор

Львів-2004

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП.

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ.

10

1.1. Стан дослідження проблеми....................

10

1.2. Нормативно-правова база..

17

1.3. Методологія дослідження.

32

1.4. Модель іміджу місцевої державної адміністрації..
Висновки до розділу 1..

54
61

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ...

63

2.1. Методика оцінювання іміджу...

63

2.2. Діяльність інформаційних служб у контексті формування іміджу органів влади.

79

2.3. Аналіз впливу організаційної культури на формування іміджу місцевої державної адміністрації
Висновки до розділу 2...

91

105

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ....

107

3.1. Управління процесом формування іміджу..

107

3.2. Концепція програми формування і підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій.

132

3.3. Моніторинг процесу реалізації програми формування і підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій
Висновки до розділу 3...

145
153

ВИСНОВКИ.

156

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

161

ДОДАТКИ

177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Невід’ємною рисою громадянського суспільства є забезпечення відкритості, прозорості та ефективності діяльності владних інституцій. Таке суспільство прямує до децентралізації державної влади, передаючи частину своїх повноважень органам самоуправління, до налагодження взаємодії органів влади з громадськістю на основі узгодження їх позицій, взаємної співпраці та користі. Дієвим інструментом досягнення такого взаєморозуміння у суспільстві є зростання його поінформованості та побудова позитивного іміджу владних інституцій.
Сучасний розвиток українського суспільства, прагнення України досягти стандартів європейської спільноти заохочують вивчати світовий досвід формування позитивного іміджу інституцій державного управління, а також розробляти власні моделі. Якщо у політиці, бізнесі проблеми іміджу, репутації, перспективи їх формування вже почали досліджуватись, то у державному управлінні ця проблема ще маловивчена.
Державне управління на сьогодні в Україні є складним, суперечливим процесом з багатьма бюрократичними деформаціями. Невисокий рівень ефективності системи державного управління, недосконалість політичної системи викликає занепокоєння за реалізацію владними інституціями політичних, соціальних та економічних реформ, за їх конкретні, практичні результати. Позитивний імідж органів державного управління у демократичному суспільстві є одним із елементів довіри населення. Формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій повинно сприяти, з одного боку, підтримці населенням демократичних перетворень у суспільстві та налагодженню ефективного зворотного зв’язку, а з іншого підвищенню рівня ефективності та результативності діяльності органів влади.
Здебільшого державна адміністрація розглядається лише як апарат, машина, що здійснює певні функції за допомогою інтелектуальних чи матеріальних ресурсів. Проте адміністрація це, насамперед, організована спільнота людей, яка забезпечує її діяльність. Ці люди, з притаманними їм цінностями та інтересами, віддзеркалюють настрої суспільства і складають основу формування внутрішнього іміджу місцевої державної адміністрації.
Однак неможливо зрозуміти суть діяльності місцевої державної адміністрації (далі МДА), якщо розглядати її поза середовищем громадськості, для задоволення потреб якої вона призначена. Думка широкої громадськості стосовно владних інституцій, як свідчать матеріали засобів масової інформації, результати проведених досліджень, здебільшого не є позитивною. Основне, на що нарікають споживачі адміністративних послуг, це ставлення до них чиновників, які утримуються платниками податків; невисока якість послуг, що надаються; неефективність ухвалених управлінських рішень; непрозорість діяльності органів державної влади тощо. Загалом це свідчить про незадовільний зовнішній імідж владних інституцій, який потребує реальної оцінки та розробки комплексу заходів із його вдосконалення.
Актуальність теми обумовлюється також необхідністю реалізації Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 20032006 рр., законів України та указів Президента України, що стосуються забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади, та завдань, поставлених Президентом України у щорічних посланнях до Верховної Ради України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі ЛРІДУ НАДУ), зокрема планової теми Механізми підвищення ефективності державного управління в регіоні” (номер державної реєстрації 0100V002070), в якій дисертант брала безпосередню участь (довідка № 32/01 від 20.07.2004 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних та прикладних засад формування іміджу, підходів, моделей і механізмів управління ним у місцевих державних адміністраціях.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- з’ясувати сутність , структуру і природу поняття імідж”;
- обґрунтувати теоретичну модель іміджу владної інституції (на прикладі місцевої державної адміністрації) і на цій основі дослідити взаємодію суб’єкта, об’єкта і засобів його формування;
- охарактеризувати відносини місцевої державної адміністрації з об’єктами формування іміджу;
- розробити методику оцінювання іміджу місцевої державної адміністрації і проаналізувати основні тенденції його формування;
- оцінити ефективність діяльності інформаційних служб місцевих державних адміністрацій щодо формування іміджу;
- з’ясувати роль і здійснити оцінку організаційної культури у формуванні іміджу місцевої державної адміністрації;
- розробити механізм управління іміджем місцевої державної адміністрації на основі цільових комплексних програм.
Об’єктом дослідження є діяльність місцевих державних адміністрацій в умовах становлення ринкових відносин і проведення адміністративної та політичної реформ.
Предметом дослідження є процес формування іміджу місцевих державних адміністрацій як чинника ефективності їх діяльності.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії державного управління, менеджменту, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з проблем ефективності державного управління і формування іміджу.
У процесі дисертаційного дослідження використано методи системного аналізу, індукції та дедукції, моделювання, аналізу і синтезу. Для з’ясування ролі організаційної культури у формуванні іміджу та оцінки останнього об’єктами управління застосовано методи опитування, експертної оцінки, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
- обґрунтовано багаторівневу модель іміджу місцевої державної адміністрації; доведено, що взаємозумовленість різних складових іміджу формує цілісне уявлення про природу іміджу;
- запропоновано методику оцінювання іміджу місцевої державної адміністрації на основі методу експертної оцінки за такими складовими: імідж керівника, імідж персоналу, імідж послуг, соціальний імідж, візуальний імідж; проаналізовано отримані показники, що характеризують імідж Львівської, Івано-Франківської та Рівненської обласних державних адміністрацій;
удосконалено:
- модель формування іміджу державного службовця, яка базується на оцінці його ділових якостей, що включає 18 позицій, встановлено, що реально імідж державних службовців є досить низьким (Кі = 0.51);
- методику експертної оцінки ефективності діяльності інформаційних служб в контексті формування позитивного іміджу владної інституції;
- механізм управління процесом формування іміджу місцевої державної адміністрації, який передбачає взаємодію суб’єкта, об’єктів та засобів формування іміджу, класифікацію яких запропоновано автором;
одержали подальший розвиток:
- обґрунтування ролі організаційної культури у формуванні іміджу органу влади, аналітичних оцінок рівня культури районних державних адміністрацій, які свідчать про переважання в їх діяльності культури влади і культури ролей, розподілу типів організаційних культур щодо переорієнтації діяльності владних інституцій на культуру досягнень і культуру співпраці;
- концептуальні засади розробки програми формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій, яка базується на принципах цілісності, об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності, ресурсозабезпеченості та дотримання загальнодержавних інтересів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані наукові положення і висновки, методичні підходи та практичні рекомендації можуть бути використані у діяльності місцевих державних адміністрацій для формування власного позитивного іміджу, що сприятиме підвищенню рівня ефективності державного управління, вдосконаленню управлінських процесів, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності владних інституцій.
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у ЛРІДУ НАДУ при підготовці магістрів державного управління, зокрема при викладанні курсів Політична іміджеологія”, Етика державного управлінця”, Психологія та конфліктологія в управлінні” (довідка № 31/01 від 13 липня 2004 р.), Львівською обласною державною адміністрацією (довідка № 5/13-3152/5-10 від 21.07.2004 р.), Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області (довідка № 1.16-1092-1 від 19.07.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та методологічні розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну, одержані дисертантом особисто. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною протягом 20012004 рр. у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації оприлюднено на таких наукових конференціях: Ефективність державного управління (регіональний аспект)” (Львів, січень 2001р.); Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, травень 2003р.); Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, січень 2004р.); Менеджмент у ХХI столітті: розвиток організацій та управління персоналом” (Львів, квітень 2004р.). Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри політичних наук і філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, де рекомендована до захисту.
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 7 наукових праць, з яких 4 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, з яких основний зміст 160 сторінок, додатки 20 сторінок. Список використаних джерел нараховує 170 позицій (зокрема 11 - іноземною мовою).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження теоретико-методологічних засад та оцінки формування іміджу місцевих державних адміністрацій дало змогу сформулювати низку узагальнених висновків, що мають теоретичне та практичне значення:
1. Імідж місцевої державної адміністраціїї це узагальнене уявлення (розуміння і оцінка) індивідами і різноманітними групами громадськості на основі інформації, яка зберігається в їх пам'яті, про різні сторони діяльності владної інституції. У державному управлінні імідж забезпечує, з одного боку, позитивне ставлення громадськості до діяльності органів влади, а з іншого створює умови для підвищення рівня ефективності управління та забезпечення прозорості і відкритості діяльності владних інституцій. Імідж владних інституцій формують такі складові: імідж послуг (наскільки вчасно та якісно органи влади надають послуги і наскільки вони потрібні); управлінський імідж (чи ефективна система управління та чи ухвалюються оптимальні управлінські рішення); громадський імідж (чи прозора діяльність органів влади і чи активні вони у громадському житті); імідж державної служби (чи престижна посада державного службовця та як мікроклімат у владних структурах впливає на працівників).
2. Імідж місцевої державної адміністрації є складним і суперечливим феноменом, який відображає економічні, політичні, соціальні, організаційні та інші аспекти функціонування владної інституції. З огляду на складність категорії „імідж”, багатогранність діяльності органу влади, обґрунтовано багаторівневу модель іміджу місцевої державної адміністрації, яка передбачає структурування іміджу і включає: соціальний імідж, внутрішній імідж, імідж керівника, імідж персоналу, візуальний імідж і бізнес-імідж. Запропонована модель системно описує різні аспекти формування іміджу та може слугувати основою для процесу формування позитивного іміджу владної структури та управління ним.
3. Для органів влади позитивний імідж має соціально-економічний і політичний вимір і є опосередкованим індикатором ефективності їх діяльності. Позитивний імідж органу влади дозволяє ефективно управляти суб’єктами управління через довіру, взаємодію, тобто через накопичення соціального капіталу, який може трансформуватися у капітал фізичний. Імідж організації повинен мати низку ознак: бути простішим за об’єкт, який він репрезентує; яскравим і конкретним; правдоподібним та вірогідним; формуватися з використанням різних видів діяльності; процес формування іміджу повинен включати як внутрішню, так і зовнішню складову; бути синтетичним, плануватися та управлятися; бути тісно пов’язаним з іміджем керівника (лідера).
4. Суб’єктом формування іміджу є місцеві державні адміністрації, об’єктом громадяни, соціальні групи і суспільні інститути, на які впливає орган управління. Засоби впливу на формування іміджу запропоновано класифікувати так: комунікаційні, організаційні, психологічні, мотиваційні. Формування позитивного іміджу залежить від ефективності використання засобів впливу, а також чітко визначеної мети і критеріїв.
5. Найважливішими чинниками, які формують імідж місцевих державних адміністрацій, за оцінками експертів, є: якість послуг, що надаються; рівень компетентності працівників; діяльність місцевої державної адміністрації у вирішенні соціальних проблем; імідж голови адміністрації; дотримання державними службовцями етичних норм. Саме ці складові моделі іміджу місцевої державної адміністрації найнижче оцінені експертами.
6. Результати аналізу різноманітних форм і напрямів роботи владних структур із громадськістю свідчать, що реально практика діяльності інформаційних служб не співпадає з найефективнішими формами роботи з формування іміджу. Недостатнє врахування громадської думки у практиці роботи інформаційних служб органів виконавчої влади не лише унеможливлює налагодження дієвого зворотного зв’язку” з населенням, а й перешкоджає оперативному коригуванню діяльності цих служб. Державні інституції здебільшого використовують найменш ефективні форми роботи з громадянами: зустрічі з журналістами і громадськістю на прес-конференціях та публікації інтерв’ю та доповідей у пресі. Запропоновано змінити їх використання у спосіб проведення гарячих ліній” у пресі й на радіо, організації зустрічей із громадянами на підприємствах та за місцем проживання. Необхідно забезпечити більшу відкритість та вільний доступ громадян до інформації щодо діяльності органів державної влади шляхом створення спеціальних структур з надання населенню інформаційних та консультаційних послуг; визначення більш чітких правил та процедур взаємодії владних структур усіх рівнів із засобами масової інформації; створення державної системи зв’язків із громадськістю.
7. Важливим чинником формування іміджу місцевої державної адміністрації є організаційна культура. Результати дослідження показують, що панівною культурою у владних інституціях на сьогодні є культура влади та культура ролей. Це свідчить про те, що організація з таким типом культури, як правило, має жорстку ієрархічну структуру, є забюрократизованою, характеризується суворим розподілом ролей, функціонує на основі правил і процедур. Для формування позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій і підвищення рівня їх ефективності запропоновано суттєву зміну організаційної культури: від існуючої культури влади і культури ролей до культури досягнень і культури співпраці.
8. Процес формування позитивного іміджу органів влади вимагає забезпечення ефективного механізму управління ним. Керований імідж це результат складної, психологічно грамотної і зваженої діяльності, спрямованої на підтримку та підсилення позитивного ставлення до інституції. Загальними принципами, які доцільно враховувати при управлінні процесом формування іміджу є: цілеспрямованість управління, повнота інформації про об’єкт управління, наявність управлінського ресурсу, ефективність зворотного зв’язку, надійність системи критеріїв та показників для здійснення оцінки ефективності діяльності.
9. Комплексна програма формування та підтримки позитивного іміджу місцевих державних адміністрацій спрямована на отримання таких результатів: вища якість управлінських послуг, підвищення іміджу державних службовців, підвищення соціального іміджу місцевих державних адміністрацій, підвищення іміджу керівників місцевих державних адміністрацій, підвищення рівня організаційної культури, підвищення бізнес-іміджу, стабільний візуальний імідж місцевих державних адміністрацій. Практична реалізація запропонованої програми зумовила необхідність визначення передумов ефективного управління процесом впровадження програми та розробки системи моніторингу.
10. Практичне впровадження запропонованої програми зумовило необхідність визначення передумов ефективного управління процесом впровадження програми та розробки системи моніторингу, яка включає наступні складові: цілі програми, індикатори оцінки досягнення поставлених цілей та необхідні джерела даних. Основними принципами моніторингу як знаряддя управління процесом впровадження програми є: системність та достовірність інформації, оперативність отриманих даних та їх співставимість, поєднання узагальнених і диференційованих оцінок, науковість, правовідповідальність, професіоналізм.
11. Формування позитивного іміджу владної інституції та ефективне управління цим процесом підвищує рівень довіри до органу влади, його престиж, авторитетність, а також сприяє мобілізації невикористаного потенціалу і ресурсних можливостей, створюючи основу для ефективності та результативності роботи місцевих державних адміністрацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України . - К.: Преса України , 1996. 80 с.
2. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Офіційний вісник України. 1999. № 18.
3. Закон України «Про державну службу» // Відомості Верховної Ради України. 1993 . № 52.
4. Закон України «Про звернення громадян» // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 47.
5. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості Верховної Ради України. 2000. №25.
6. Закон України „Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48.
7. Закон України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” // Українське законодавство: засоби масової інформації. К.: Центр вільної преси, 2000.
8. Концепція адміністративної реформи в Україні // Офіційний вісник України. 1999. № 21.
9. Про заходи щодо збереження конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України // Вісник державної служби України . 1997. № 1.
10. Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Державної Програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003-2006 роки» від 15 жовтня 2003 р. № 1609. // Офіційний вісник України. 2003. № 42.
11. Аверьянов В.Б. Роль права в повышении эффективности государственного управления // Эффективность и качество управленческой деятельности. К., 1980. C.127 153.
12. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: Монографія / А.О. Чемерис, М.Д. Лесечко, А.В. Ліпенцев, А.О. Каляєв, В.П. Ципук, О.Л. Пастух, О.В. Поляк / За заг. ред. А.О. Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. 152 с.
13. Алешина И. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетологов. М., 1997. 202 с.
14. Арсенко А., Грищенко К., Привалов Ю. Сучасні проблеми функціонування державної служби (аналіз зарубіжних матеріалів) // Вісник УАДУ. 1997. № 4. С.66-73.
15. Бакаєв Ю. В. Держава та державне управління в сучасній свідомості цивілізації Стародавнього сходу /В кн. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., проф. В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С. 1137.
16. Бакуменко М.І. В.Д. Філософсько-методологічні засади державно-управлінських рішень / В кн. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., проф. В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С.147169.
17. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. К., 1997. 236 с.
18. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматися на політичному Олімпі. К: Абрис, 1993. 144 с.
19. Блек С. Паблик рилейшнз. Что это такое? М., 1990. 286 с.
20. Браун Л. Имидж путь к успеху. СПб., 1996. 156 с.
21. Бугерко А. Проблеми фахової підготовки та підвищення кваліфікації працівників місцевих державних адміністрацій // Вісник УАДУ. 2001. № 2/1. C.338 341.
22. Вайс, Керол Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / Пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської. К.: Основи, 2000. 671 с.
23. Вачугов Д.Д. Венегин. В.Р. Менеджер и стиль руководства. // Социально-политический журнал. 1993. № 7. С.33-41.
24. Ведунг, Еверт. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В. Шульга.- К.: Всеувито, 2003. 350 с.
25. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник.-3-е изд. М.: Гардарики, 2001. 528 с.
26. Водолазький В. Експертні методи аналізу ефективності PR-діяльності муніципальних органів місцевого самоврядування. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 3. С. 103116.
27. Гаєвський Б.А., Ребкало В.Л. Культура державного управління: організаційний аспект: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 144 с.
28. Герберта Саймон. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції. Пер. з англ. К.: АртЕк, 2001 392 с.
29. Глущак Ю.І., Ліпенцев А.В. Основні поняття та теорії мотивації // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2003. Ч.1. С. 167 171.
30. Гошко А. Оцінка діяльності місцевих органів самоврядування: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, Видавничий дім «Соборна Україна», 1998. 380 с.
31. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В. Шовкуна. К.: Основи, 1993.- 165 с.
32. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч. посіб. / Кол. авт. ; За заг. ред. В.Л. Ребкала, В.В. Тертички. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 232 с.
33. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с.
34. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. авт.; Відп. ред. проф. Н.Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
35. Державне управління і менеджмент: Навч.посібник у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г.С. Одінцової. Х.: ХарРІДУ УАДУ, 2002. 492 с.
36. Державно-управлінська проблематика в творчості М.С. Грушевського / В кн.. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монограф. / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., проф. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С. 145-146.
37. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование, продвижение. СПб.: Питер, 2000. 224 с.
38. Дзюндзюк В.Б. Фактори ефективності роботи органів виконавчої влади: експертна оцінка // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць / Ред. кол.: Г.І.Мостовий, В.Я.Амбросов, О.Ю.Амосов та інші. Харків: ХарРІДУ УАДУ, 2000. Вип.1(6). С. 69-74.
39. Дзюндзюк В.Б. Структурні чинники ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць / Ред. кол.: Г.І. Мостовий, В.Я. Амбросов, О.Ю. Амосов та інші. Харків: ХарРІДУ УАДУ, 2000. Вип. 2(10). С.136-141.
40. Драгоманов М.П. Листи на Наддніпрянську Україну // Б. Грінченко, М. Драгоманов. Діалог про українську національну справу. Джерело з теорії суспільно-політичного руху в Україні ХІХ поч. ХХ ст. К., 1994. Вип. 1 28 с.
41. Дубенко С. Д. Державна служба в Україні. К.: Видавництво УАДУ, 1998. 168 с.
42. Ефективність державного управління / Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс та ін., За заг.ред. І.Розпутенка. К.: Видавництво «К.І.С», 2002. 420 с.
43. Эффективность государственного управления: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А. Батчикова и С.Ю. Глазьева. М., 1998. 848 с.
44. Если Вы - руководитель... Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. 3-е изд., доп. и перераб. Кричевский Р. Л. - М.: Дело,1993. 205 с.
45. Журавлев А.Л. Статья «Стиль руководства для управления социально-психологическим климатом производственного коллектива» из сборника: Социально-психологический климат коллектива: теория и методы изучения. М.: Наука, 1979. 147 с.
46. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера РR. 2-е изд. СПб.: Союз, 1997. 285 с.
47. Зв'язки з громадськістю. Посібник для студентів / Укладач Л.Д. Клеманська Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2002. 83 с.
48. Ібрагімова І. Паблік рілейшнз і державне управління // Вісник УАДУ. 2002. № 4. С. 242-248.
49. Ібрагімова І. Прозорість влади. Основи забезпечення інформаційної взаємодії державних органів з громадськістю (презентаційні схеми). Проект ПРООН. Київ, 2002. 30 с.
50. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. М., 1994.
51. Кашуба М.В. Філософські проблеми управління соціальним та гуманітарним розвитком: Навч. посібник. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. 72 с.
52. Князєв В.М. Державна влада та державне управління як предмет філософського розгляду /В кн : Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н. , проф. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С.310.
53. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. К., 1995. 124 с.
54. Колосовська І.І. Управління процесом формування іміджу владних інституцій // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О.Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. Вип. 4. С. 237241.
55. Колосовська І.І. Оцінювання іміджу місцевих державних адміністрацій // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О.Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. Вип. 5. С. 215221.
56. Колосовська І.І. Культура підприємницької діяльності як предмет соціологічного аналізу // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи: Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2001. № 511. С.8491.
57. Колосок С.В. Поняття і функції паблік рілейшнз // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2000. Вип. 4. С. 95-102.
58. Колосок С.В. Зв’язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління. Автореферат. К., 2003.- 20 с.
59. Коржова О. Професійна підготовка державних службовців як чинник підвищення ефективності державної служби в Україні // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: 3б. наук праць / За заг. ред. В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. С. 270275.
60. Королько В.Г. Паблік рілейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник. 2-е вид. доп. К.: Скарби, 2001. 400 с.
61. Костенко Н.В. Ценности и символы массовой коммуникации. К., 1993. 124 с.
62. Кухта Б., Романюк А., Старецька Л., Угрин Л., Красівський О., Ткаченко Г. Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни. Львів: Кальварія, 2003. 500 с.
63. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. 2-ге вид., перероблене і доповнене. Львів: Кальварія, 1997. 224 с.
64. Кучма Л.Д. Націю звеличують великі цілі і діла. К., 2000.
65. Лесечко М.Д. Соціальні основи архітектурно-будівельного комплексу. - Львів: ЛДАУ, 2002. 120 с.
66. Лесечко М.Д. Основи системного підходу: Теорія, методологія, практика. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. 300 с.
67. Лесечко М.Д., Чемерис А.О., Рудніцька Р.М. Технологія прийняття управлінських рішень у державному управлінні та місцевому самоврядуванні / За наук. ред. проф. М.Д. Лесечка. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. 424 с.
68. Липинський В. Листи до братів хліборобів: Про ідею організації українського монархізму // За ред. Ф.Пеленського. КиївФіладельфія, 1995. Т.6 Кн.1 470 с.
69. Литвин В.М. Украина: политика, политики, власть. К.,1997.
70. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000). К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2000. 360 с.
71. Ліпенцев А., Фокшей У. Організаційна культура органів державного управління та місцевого самоврядування: проблеми діагностики // Вісник УАДУ. 2000. № 3. С.75 79.
72. Лозниця В.С. Психологiя менеджменту: Навч. посiбник. - К.: КНЕУ, 1997. 248 с.
73. Луговий В.І. Реформування системи підготовки управління кадрів // Вісник УАДУ. 1998. - № 4. C. 100 105.
74. Луговий В.І., Князєв В.М. Державне управління як галузь професійної діяльності академічної підготовки наукових досліджень // Вісник УАДУ. 1997. № 3-4. C. 9-12.
75. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник - Луцьк: Вежа, 2000. 558 с.
76. Матеріали круглого столу „Адміністративна реформа скільки повинні коштувати населенню та підприємцям послуги від держави”. Київ.: ВАІТЕ, 2003. 85 с.
77. Мельник М.І. Державно-управлінська проблематика в німецькій класичній філософії ХІХ ст. /В кн . Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., проф. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С. 74-83.
78. Мельник М.І. Теоретична модель ідеальної державної організації Платона /В кн :Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія./ Кол. авт. за ред. д-ра філос.н., проф. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С. 3537.
79. Мельник Л.П. Психологiя управлiння: Курс лекцiй.-2-ге вид., стереотип. К.: МАУП, 2002. 176 с.
80. Мельникова К.І., Рєзанова С.Є. «Паблік рілейшнз» як функція управління в органах державної влади // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. № 2. Харків: ХФ УАДУ, 1998. С. 4049.
81. Мельниченко В. Адаптація державного управління до умов політичної демократії як важливий чинник підвищення його ефективності // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: 3б. наук. праць / За заг. ред. В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. C. 5864.
83. Мильнер Б.З.Теория организаций. М.: ИНФРА-М, 1998. 335 с.
84. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. К.: ВИРА, 1999. 376 с.
85. Морозов А.В. Деловая психология. Курс лекций. - СПб.: Союз, 2000. 576 с.
86. Надольний І.Ф. Національна свідомість домінанта і стратегія гуманітарної політики /В кн. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт. за ред. д-ра філос. н., проф. В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, Міленіум, 2003. С.203-217.
87. Нижник Н. До проблеми ефективності державного управління в Україні // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: 3б. наук. праць / За заг. ред. В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. С.6-11.
88. Ницше Ф. Воля к власти. М.: REFL - book, 1994. 253 c.
89. Невзлин Л.Б. Паблик рилейшнз. Кому это нужно? М., 1993. 247 с.
90. Общественное мнение и власть: механизм взаимодействия. К., 1993. 186 с.
91. Олуйко О. Проблеми реформування регіональної кадрової політики // Вісник УАДУ. 2001. № 2 1. С. 333338.
92. Омаров А.М. Руководитель: размышления о стиле управления. М.: Политиздат,1984. 255 с.
93. Опитування громадської думки як внесок в адміністративну реформу / Переклад з англ. Л.Б.Магдюк, О.М.Рудік. - Дніпропетровськ: Центр економічної освіти, 2000.- 124 с.
94. Организационная психология / Сост. и общая редакция Л.В. Винокурова, И.М. Скриплюка СПБ.: Питер, 2000. 512 с.
95. Організаційна поведінка /Д. Гелрігел, Дж. В. Слокум-молодший, Р.В. Вудмен, Н.С.Тренінг / Пер. з англ. І.Тарасюк, М.Зарицька, Н.Гайдукевич. К.: Основи, 2001. 726 с.
96. Основы менеджмента. Пер. с англ. / Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. М.: Дело,1998. 800 с.
97. Основы менеджмента / Науч. ред. Радугин А.А. М.: Центр,1998. 432 с.
98. Основы менеджмента: Учеб. для ВУЗов / Под. ред. Д.Д.Вачугова. М.: Высшая школа,2001. 367 с.
99. Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. К.: Інститут соціології НАНУ, 1999. 114 с.
100. Пал, Леслі А. Аналіз державної політики / Пер. з англ. І. Дзюб. К.: Основи, 1999. 22 с.
101. Палеха Ю.И., Молл Е.Г. Менеджмент: организационное поведение. М., 1998. 155 с.
102. Палеха Ю.I. Ключi до успiху, або органiзацiйна та управлiнська культури. К.: Вид-во Європейського університету фінансiв, iнформаційних систем, менеджменту i бiзнесу, 2000. - 211 с.
103. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер ? Или о том, как создавать свой имидж. М.: Дело, 2001. 240 с.
104. Парсонс Т. Человек в современном мире. М., 1985.
105. Патнам Р. Творення демократії: Традиції громадянської активності в сучасній Італії К.: Основи, 2001. 302 с.
106. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. М. : Высшая школа, 1989. 367 с.
107. Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2 т. Т.1. Чары Платона. М.: Феникс, 1992. - 448 с.
108. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента.- К: Изд-во АДЕФ-Украина, 1997.- 140 с.
109. Почепцов Г.Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов К.: Рекламное агенство губерникова, 1995. 236 с.
110. Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер. К.: ИМСО МО Украины, НВФ «Студцентр», 1998. 178 с.
111. Пригожин И., Стенарс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Пер с англ. / Общ. ред. В.М. Аршинова, Ю. Я. Климантовича, Ю.В. Сачкова. М.: Прогресс, 1986. 432 с.
112. Радугин А.А., Радугин К.А. Введение в менеджмент: социология организаций и управления. Воронеж, 1995. 349 с.
113. Райт Г. Державне управління /Перекл. з англ. В.Івашка, О.Коваленка, С. Соколик. К.: Основи, 1994. 191 с.
114. Ратхутдимов Р.А. Система менеджмента. Учебно-практическое пособие. Москва, 1996 . 248 с.
115. Ребкало В., Гаєвський Б. Українське політичне управління: деякі сучасні риси // Вісник УАДУ. 2000. - № 2. - C. 169 177.
116. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Колектив авторів. Наук. керівник Цвєтков В.В. - К.: Оріяни, 1998. 364 с.
117. Рудніцька Р.М. Менеджмент людських ресурсів. Методичні рекомендації з організації проведення оцінки