Кириченко Ганна Володимирівна Інформаційно-комунікаційні механізми формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні

Короткий опис

Кириченко Ганна Володимирівна, заступник начальника відділу аспірантури Міжрегіональної Академії управління персоналом, доцент кафедри публічного адміністрування Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом за сумісництвом. Назва дисертації: «Інформаційно-комунікаційні механізми формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні». Шифр та назва спеціальності 25.00.02 механізми державного управління. Спецрада К 26.142.06 Міжрегіональна Академія управління персоналом

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ nEPCOHAJ МЕКРЕГІОНАЛЬНЛ АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КИРИЧЕНКО ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 351:659.4:17.022Л
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
25.00.02 - механізми державного управління
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
(підпис, ініціали та прізвище здобувана)
Науковий керівник - доктор політичішх наук, професор Головатий Микола Федорович
Київ-2019

ЗМІСТ
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 31
1.1 Понятійно-категоріальний апарат у сфері формування іміджу
органів державної влади 31
1.2 Джерелознавчий аналіз сфери формування позитивного іміджу
органів державної влади 45
1.3 Природа інформаційно-комушкаційпих механізмів формуваппя
іміджу органів державної влади 58
Висновки до Розділу 1 73
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ КОНСТРУКТИ ТА ПРАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 77
2.1 Систематизація теоретичних конструктів формування
позитивного іміджу органів державної влади 77
2.2 Компаративгаш аналіз кращих світових практик формування
іміджу органів державної влади 95
2.3 Інформаційно-комунікаційні механізми як інновації у системі
формування позитивного іміджу органів державної влади 113
Висновки до Розділу- 2 129
РОЗДІЛ З СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАІЦННО-КОМУШКАЩЙНИХ
МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАШІЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 132
3.1 Особливості стаповлсшія та розвитку інформаційно- комунікаційних механізмів формування іміджу7 органів державної влади в
Україні 132
3.2 Сучасний стан та проблеми розвитку іпформаційно-
комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів держав ної влади в У країні 15 5
3.3 Шляхи подальшого вдосконалення інформаційно-комунікаційних
механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні 169
Висновки до Розділу 3 186
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність теми. Формування сучасної системи державного управліппя в Україні вимагає від дсржавпої влади палсжпого іпформаційпого забезпечення. Розвиток нових комунікативних форм і методів взаємодії органів влади із пасслсіпіям, з одпого боку, та паявність громадського відгуку — з іншого, повинні стимулювати позитивний імідж політиків і підтримку демократичного перетворення країші загалом. Суспільство, яке розвішається у час інформаційних перетворень, як і будь-яка політична реформа, може бути успішним лише за наявності достатньої інформаційної та комунікаційної підтримки для переконання державних органів влади в тому, що необхідні певні дії для реалізації соціальних змін.
У такий спосіб, процес політичної модернізації влади, який здійснює нині Україна, повинен супроводжуватися системою заходів, спрямованих на створення позитивного сприйняття рішень і програм, що реалізуються громадськістю, тобто, потрібно створити внутрішній імідж держави. Насамперед, це необхідно, бо авторитет органів влади залишається на досить низькому рівні, тому шо громадяни розчаровані діяльністю політиків і не вірять в обіцяні зміни. Крім того, внутрішній імідж держави безпосередньо впливає на її зовнішній імідж і спршїняття іншими країнами світу на міжнародній арені.
Зазначене актуалізує необхідність детальнішого паукового пошуку ефективних засобів формування іміджу органів державної влади, який має стимулюючий, активний вплив на суспільство і може діяти для вирішення проблем, пов’язаних з політичною модернізацією.
Питания становления та розвитку теорії Імідж}* державних органів як категорії державно-управлінської науки, у своїх працях досліджували і розробляють такі науковці, як: Л. Балабонова. Р. Войтович, І. Жукова, Д. Кіслов, І. Колосовська, С. Колосок, В. Гошовська, В. Корнієнко, Ю. Падафет, І. Пантелейчук, О. Пархоменко-Куиевіл та інші. Однак, незважаючи на наявні дослідження, в умовах швидкоплинних процесів глобалізації, європейської інтеграції Украйні та розвитку інформаційного суспільства, надзвичайно актуальною с потреба не лише в аналізі генезису таких понять, як; «імідж», «політичний імідж», «імідж органів державної влади», «Імідж державної служби», але й у формуванні об'єктивних критеріїв вимірювання ефективності напрямів удосконалення іміджу, включаючи і його політичний різновид.
Що стосується сфери державного управління, то підтримка, розвиток іміджу у роботі органів влади представлені у працях, зокрема, таких управлінців, як: В. Гурковський, О. Дацій, Ю. Калы шш. С. Могильний, Т. Мотрепко, О. Радченко, Є. Романенко, С. Серьогін, Т. Федорів та інших. Проте, якщо розглядати проблему комплексно, то розробка цілісної моделі для створсіпія позитивного іміджу органів державної влади та стратегії підтримки їх комунікативної репутації е, передусім, прикладним завдаїшям. а тому потребує більш повного концептуального розуміння державно-управлінською наукою.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу ігідготовлено на кафедрі публічного адміністрування
Міжрегіональної Академії управління персоналом при виконанні науково- дослідної роботи «Дослідження теоретнко-методологічних основ розвитку української державності в контексті світових модернізаційних процесів формування національних громадянських суспільств: політичний, юридичний, економічний, соціальний, психологічний та управлінський аспекти» (ДР № 0119U100492). Особисто автором у межах цієї теми досліджено теоретичні та науково-практичні підходи до запровадження та удосконалення іпформаційпо-комупікаціГппіх мехапізмів формуваппя позітпгвного іміджу органів державної влади в Україні.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні сучасних тенденцій і закономірностей формування інформапійно- комупікаційпих мехапізмів діяльності державних органів в Україні щодо удосконалення наявних та утворення нових підходів до формування позитивного іміджу органів державної влади.
Для реалізації зазначеної мети, необхідно виконати такі заедания:
проаналізувати понятійно-категоріальний апарат у сфері формування іміджу органів державної влади;
охарактеризувати сутність, стан та специфіку теоретико-джерельної бази дослідження інформаційно-кокіунікаційних механізмів формування іміджу органів державної влади;
дослідити природу інформаційно-комунікаційних механізмів формування іміджу органів державної влади;
провести систематизацію тсорстігчтшх копструктів формування позитивного іміджу органів державної влади;
проаналізувати іііформаційпо-комуткаційні механізми як ііпговації у системі формування позитивного іміджу органів державної влади;
дослідити сучасні особливості стаповлсппя та розвитку іпформапійпо- комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні;
- охарактеризувати сучасніш стан та проблеми інформаційно- комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні та запропонувати перспективні напрями їх розвитку.
Об'єктом дослідження є теоретичні та науково-практичні підходи щодо
формуваппя, стаповлсппя та розвитку іміджу* державних органів.
Предметном дослідження виступають інформаційно-комунікаційні механізми формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні.
Методи дослідження. Складність і специфіка досліджуваної проблематики обумовили використання сутсупності методологічного інструментарію, зокрема загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що спираються на діалектичні пршіципи об’ективпоеті та послідовності, обґрунтованості та всебічності, логічності й критичності. Аналіз етапів формуваппя позитивного іміджу органів державної влади у сучасній теорії і практиці іміджмейкінгу зумовив застосування історичного методу. Описовий (монографічний) метод дав змогу висвітлити дискурсне поле обраної проблематики. Використання методів системного аналізу дозволило визначити імідж органів державної влади як системне, комплексне явище, що має складну організаційну структуру. Структурно-функщональний метод дав змогу розкрити провідні чинники, фактори та складові формування потенціалу іпформапійпо-комупікаціГпіих механізмів щодо створення імідж)' органів державної влади у країнах Європейського Союзу та можливості їх використання у системі державного управління України. Компаративний метод дозволив порівняти результативність іміджевої взаємодії між органами державної влада та громадськістю. Сукупність системних та аналітичних методів стали основою для створення й наукового обгрунтування моделі вдосконалення інформаційно- комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади, засобів та критеріїв вимірювання її ефективності, за допомогою яких можна реалізовувати і оцінювати ефективність інформаційно-комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі наведено узагальнення і нове вирішення науково- теоретичного завдання, що полягає у виявленні сучасних тенденцій і закономірностей формування іпформаційно-комунікаційних механізмів роботи державних органів в Україні щодо реформування наявних та утворення нових нідходіи до реалізації та удосконалення іміджу органів державної влади, зокрема:
вперше:
- сформовано наукове бачення функціонального та організаційного забезпечень моделі вдосконалення інформаційно-комунікаційних механізмів формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні, упровадження якої, на відміну від наявних, складається із чотирьох послідовних кроків: розширення системи зв'язків з громадськістю через розробку сучасних онлайн алгоритмів постійного аналізу громадської думки СПОСОБНО ДІЙ владних структур; підвищення взаємодії державної влади та засобів масової комунікації як результат систематичного контролю запитів громадян відносно змісту, форми та напрямів передачі інформації; удосконалення механізму надання державних послуг через діджиталізацію двостороннього інформаційного потоку для отримання послуг громадянами, які не потребують особистого контакту з представниками влади; оптимізація роботи кадрового механізму через формування методологічних та практичних основ комунікативної культури органів влади у процесі розвитку нового «клієнтоорієнтованого» стилю державного управління;
удосконалено:
о
- понятійно-категорійний апарат теорії державного управління шляхом уточнення поняття «імідж органів державної влади», як ефективності прийнятих рішень органів влади під впливом їх прямої взаємодії із громадянами, або на основі інформації, одержаної з інших джерел комунікації, зміст якої ґрунтується на судженнях пасслс-пія щодо виконання органами влади своїх функцій, передвиборних обіцянок і демонструється у визнанні їх заслуг, у поліпшенні суспільного життя;
- систематизацію змістовпих характеристик інформаційно- комунікаційних механізмів формування іміджу органів державної влади, що відрізняються від уже наявних їхнім розглядом, як зовнішньої форми відображення змісту діяльності органів влади, що характеризується символічністю, стереотипністю та грунтується на оціночних суджешіях громадян щодо виконання органами державної влади своїх функціональних обов'язків, які сформувались у процесі отримання державних послуг, або ж на основі інформації, яка надійшла із різних каналів комунікації;
- сучасне бачення розвитку' інформаційно-комунікацінпих технологій формування позитивного іміджу органів державної влади в Україні, що передбачає вирішення чотирьох основних проблем у сфері зв’язків з громадськістю, серед яких: недостатнє юридичне та правове забезпечення іпформаційпо-комупікаційпої діяльності державних установ, що перешкоджає впровадженню у сферу зв’язків з громадськістю стандартів, розроблених у країнах СС; недосконалий рівень відкритості та прозорості дій органів влади для їх аналізу інститутами громадянського суспільства; недостатня якість роботи влади через неналагоджену електронну систему подання петицій відповідно до завдань європейської інтеграції; незавершене створення в Україні інституту громадських зв’язків органів публічної влади з громадськістю;
дістали подальшого розвитку-:
- розкриття сутпості та змісту7 іміджу органів державної влади шляхом виокремлення восьми компонентів його структури: діловий імідж органу влади (сприйняття як суб’єкта ділової активності); особистий імідж працівників (інформація про спосіб життя та деякі особнстісні риси працівників); внутрішній імідж органу влади (знання співробітників про свою організацію); імідж ключових менеджерів органу влади (ціннісні орієнтації, психологічні характеристики та зовнішній вигляд керівників); імідж персоналу (загальна ідея для співробітників виявляє найбільш характерні .тля них риси); наочний (візуальшпї) імідж органу влади (ідея організації, субстратом якої є візуальне відчуття, охоплює інформацію про інтер’єр офісу); соціальний імідж органу7 влади (знання громадськості про соціальні цілі органу влади); імідж, спрямований на послуги (спріпгняття людьми послуг, що надаються, їх особливостей і характеристик).
- розуміння сучасних тенденцій формування позитивного іміджу органів державної влади, що вирізняється базуванням на міжнародному досвіді реалізації принципів трьох «С» діяльності органів влади, серед яких: стратегічність (означає, шо далекоглядна тактика органів державної влади характеризуй їх спроможність запропонувати суспільству7 перспективні та результативні програми вирішення економічних та суспільно-політичних проблем): справещпгоість (передбачає, що робота органів влади, передусім, асоціюється Із прозорістю та законністю їх діяльності, з дотриманням визначених етичних та правових стандартів громадського устрою); стабільність (передбачає те, що безперебійне функціонування органів державної влади складає враження передбачуваності та статичності процесів реалізації державної політики);
- іпформаційно-комупікашйпі механізми як інновації у системі державного управління, через концентуалізацію трьох ключових факторів формування іміджу державної влади, серед яких: ініціативність уряду щодо ефективного застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення участі громадян та незалежних організацій у створенні та реалізації державної політики, включаючи підтримку населенням піпотних Інтернет-проектів; використання засобів масової інформації для організації дискусійної платформи, де громадяни можуть відстоювати та захищати суспільні інтереси; діяльність влади, що спрямована на контроль і аналіз роботи «мобільного уряду» для оігпімізації механізму надання державних послуг.
Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованих розробок може сприяти встановленню ефективної системи відносин між органами державної влади та суспільством на всіх рівнях влади, орієнтуючись на ефективний діалог із суспільством, в основі якого - принципи відкритості та прозорості. Науково-практичні розробки дисертаційної роботи можуть бути використані для сприяння організації, проведення наукових досліджень з питань ставлення громадян щодо прийнятих державно- управлінських рішень, для розуміння ступеня їхньої довіри до органів державної влади, що є ключовою складовою демократизації системи державного управління в Україні, а теоретичні узагальнення у науково-дослідній сфері при розробці фундаментальних праць у галузі державного управліїшя та місцевого самоврядування, соціальної політики, теорії управління, у законотворчій діяльності, що стосується розробки державної та регіональної політик, програм соціально-економічного розвитку шляхом обговорень, дорадчих комітетів тощо.
Результати дисертаційного досліджсппя впроваджено у практичпій діяльності: Громадської наукової організації «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управліппя» (Довідка про впроваджсшія від 20 вересня 2019 року № 2-9/19); Народного депутата України Кузьмїних С. В. (Довідка про впроваджсшія від 8 листопада 2019 року № 08.11.29/1); Державного архіву Миколаївської області (Миколаївської обласної державної адміністрації) (Довідка про впровадження від 12 лютого 2020 року № 89/01.1-11/о); Державного комітету телебачення і радіомовлення України (Довідка про впровадження від 17 лютого 2020 року .4° 898/28/4).
Основні положення та результати дослідження були використані у навчальному процесі Міжрегіональної Академії управліїпія персоналом у теоретичній підготовці та реалізації програмних професійних компетентностей фахівців освітньо-кваліфіїсаціїшого рівня «Бакалавр» та «Магістр» за спеціальностями: «Теорія та історія державного управління», «Механізми державного управління і місцевого самоврядування», «Державна інформаційна політика», «Публічне управління та адміністрування», «Етика державного службовця», «Електронне врядування» (Довідка про впровадження від 6 листопада 2019 року № 3057).
Особистий внесок здобувана. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі сформульовані в ній положення і висповки обгрунтовано
на основі особистих досліджень автора. У тексті дисертації ідеї співавторів наукових публікацій не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені у дисертації, оприлюднено на семи науково-практичних конференціях, зокрема, на: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми культури наукової роботи та академічної доброчесності у сучасному світі» (м. Київ, 29 березпя 2018 р.); VII Міжнародній науково-практичній інтернет-коноереннії «Проблеми та псрспскпгви розвитку сучасної пауки в країнах Європи та Азії» (м. Переяслав-Хмельницький. 31 серпня 2018 р.): Звітній науково-практичній конференції «Соціальпа практика та тсорстико-методологічні засади модернізації України» (м. Київ, 29 листопада 2018 р.); Міжнародній науково практичній конференції «Актуальні проблеми модернізації недержавного сектору освіти в Україні у контексті світових тенденцій і національної практики» (м. Київ, 11 квітня 2019 р.); ХПІ Міжнароднії! науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні дослідження у соціальній сфері» (м. Одеса, 17 травня 2019 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування на сучасному етапі державотворення» (м. Київ, 24 жовтня 2019 р.); Звітній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку демократичної державності в контексті світових модернізаційних процесів формування національних громадянських суспільств (політичний, юридичний, економічніш, соціальний, психологічний та управлінський аспекти)» (м. Київ, 28 листопада 2019 р.).
Публікації. Основні паукові результати дисертаційної роботи висвітлено у 13 публікаціях, зокрема: 5 статей - у наукових фахових виданнях України, 1 - в іноземному науковому' виданні, 7 у тезах науково-практичних конференцій, що засвідчучоть апробаціїо матеріалів дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з анотації, вступу', трьох розділів, логічно об'єднаних у 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 226 сторінок, з них основного тексту - 175 сторінок. Дисертація містить 20 рису'нків та 16 таблиць. Список використаної літератури налічує 197 джерел і займає 21 сторінку. Додатки розмішено на 11 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає у виявленні сучасних тенденцій і закономірностей формування інформаційно-комунікаційних механізмів роботи державних органів в Україні щодо реформування наявних та утворення нових підходів до реалізації та удосконалення іміджу органів державної влади, зокрема:
1. Узагальнення наукових підходів у сфері формування іміджу органів державної влади дало змогу визначити, що імідж цілісного образу державної влади, закладений у загальній або індивідуальній свідомості людей, вкорінюсться і формується внаслідок сприйняття інформації про об’єкт державного управління, що надходить із навколишнього середовища, крізь призму наявних стереотипів та за допомогою специфічних управлінських інструментів, що сприяють формуванню загальнолюдських цінностей, ідеологічних цілей державного розвитку, соціальшіх порм і правил поведінки, в результаті яких регулюється соціальна взаємодія, інтеграція держави в єдину соціальну спільність. З цією мстою, державне управління матеріалізується, зокрема, через певні символічні утворення, в яких смислові форми поєднують духовні поняття, що становлять ціннісно-смисловий зміст і інструментальне забезпечення державного управління як соціокультурного явища, з реальними об’єктами системи державного управління.
2. Встановлено, що теоретико-методологічне дослідження сфери формування позитивного іміджу державної влади має суттєвий вплив на зовнішнє середовище, зокрема, на ефективність діяльності державних органів у виконанні їх громадських та функціональних обов'язків. У такий спосіб, можна стверджувати, що імідж державних органів влади, зокрема н імідж центральних органів виконавчої влади, має оціночний характер. Рівень оцінки іміджу органів влади громадянами може змінюватися відповідно до соціально-політичних, економічних і культурних умов розвитку суспільства. Оцінка іміджу органів державної влади може здійснюватися за двома показниками: дія і поведінка. Оцінка діяльності органів державної влади визначається якістю виконання їх функціональних завдань, а також результатами їх роботи для суспільства. Па визначення якісних характеристик іміджу (позитнвного/негативного) впливають: поведінка державних службовців і ставлення громадськості до неї. З огляду на це, формування позитивного іміджу с важливим завданням для органів державної влади.
3. Проведений компаративний аналіз наукової думки щодо природи інформаційно-комунікаційних механізмів формування іміджу органів державної влади, загалом дав підстави визначити, що їх основними завданнями є:
1) падання громадської підтримки державним заходам, шляхом підвищення рівня довіри населення до роботи представницьких органів влади;
2) здійснення єдиної державної комунікаційної політики шляхом створення комплексної системи інформаційного виливу на громадськість;
3) створеїшя та підтримка ефективного зворотного зв’язку з громадянами для моніторингу суспільно-політичної ситуації та оцінки результатів роботи органів влади;
4) налагоджешія взаємодії, співпраці з засобами масової інформації, з метою інформування громадськості про проведену державою політику та для встановлення й підтримки позитивного іміджу влади.
4. За результатами аналізу практики основної традиції наукових досліджепь теоретичних конструктів формування позитивного іміджу органів державної влади, виокремлено основні механізми його подальшого розвитку,
серед яких: організаційно-інституційний (забезпечує функціонування структурних одиниць за допомогою утворення сукупності фундаментальних політичних, правових, економічних та соціальних законодавчих актів, які визначають стандартні умови формування позитивного іміджу органів державної влади); правовий (передбачає створення нормативно-правового забсзпсчсппя і регулювання суспільних в і дп осип між громадянами та владою у ході формування позитивного іміджу органів державної влади); фінансово- економічний (об’єднує комплекс заходів з публічного управління майновими ресурсами, їх розподілу і доцільного використання для досягнення цілей побудови іміджу держави); науковий (сприяє задоволенню потреб щодо вивчення нових тенденцій, закономірностей, розвитку демократії, науково пояснює завдання предметної сфери побудови позитивного іміджу органів державної влади, розглядає пропозиції з формування іміджевої стратегії); кадрово-політичний (здійснює безпосередній вплив на підготовку висококваліфікованих кадрів у сфері державного управління, освічених і підготовлених до виконання службових обов'язків в умовах нової політики, спроможних ефективно виконувати завдання, які ставить перед ними держава та суспільство); інформаційно-комунікаційний (сприяє ініціюванню створення нових аспектів державної комунікативної політики, імплементацію стандартів інформаційного обміну між органами державної влади, засобами масової інформації і суспільством).
5. Обґрунтовано три основні цілі розвитку інформаційно- комунікаційних механізмів, як інновацій у системі формувати іміджевої стратегії органів влади, з-поміж яких виокремлено: модернізацію інформаційної освіти громадян, яка передбачає розвиток у громадян павичок у користуванні Інтернет, щоб вони мали змогу формувати повну інформаційну картину про суспільні дискусії і брати в пих активну участь у реальному часі; розширення меж спілкування громадян - передбачає існування спеціально створених форумів, робота яких спрямована на проведення громадських дискусій, тематика яких дає змогу зміцнити довіру, викликати повагу й бажання громадян взаємодіяти з органами державної влади: підвищення рівня взаємодії громадян і владних інститутів. Головною умовою розвитку демократичного суспільства є налагоджсппя механізму зворотпого зв’язку між суспільством і державпими інститутами влади. Зворотній зв'язок дає змогу об’єктивно оцінити результати від заплаповапих дій та своєчасно зробити псобхідпі корективи.
6. Доведено, що процеси, спрямовані на використання нових можливостей іпформаційпих техпологій для формування позитивного іміджу органів державної влади, реалізуються шляхом створення одинадцяти основних напрямів забезпечешія, а саме:
- вдосконалення офіційних сайтів органів влади для розміщення відповідної інформації та її подальшого коригування, з урахуванням змін у законодавстві України;
забезпечення органів публічного управління необхідною нормативно- методичною базою з використання інформаційних технологій;
створення та постійне вдосконалення інформаційних систем, що забезпечують ефективну реалізацію повноважень органів виконавчої влади;
формування єдиної системи управління кадровим складом державної служби України;
розвиток організаційно-технічної інфраструктури для здійснення електронних платежів за надання певних державних послуг;
забезпечення функціонування та вдосконалення інформаційних систем у сфері публічних торгів та закупівель;
- удосконалення інформаційної системи, яка забезпечує незалежну реєстрацію організації та провсдсппя електронних аукціонів на електронних торгових платформах;
- удосконалення інформаційно-технічної системи підтримки ефективного використання національних інформаційних ресурсів в усіх сферах життя і діяльності громадянина, суспільства й держави;
- розвиток системи інформаційно-аналітичного забезпечення спеціального призначення, з урахуванням національних особливостей та інтересів під час забезпечення інформаційної безпеки на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях;
- формування захищеної системи міжвідомчого електронного документообігу шляхом створення необхідних економічних і соціокультурних умов та правових і організаційних механізмів їх реалізації;
захист мережі Інтернет шляхом оптнмізашї державної політики інформатизації щодо забсзпсчсішя науково-технічних, виробішчо-тсхиологічішх та організаційно-економічних умов використання інформації.
7. Обгрунтовано, що важливим аспектом удосконалсппя інформаційно- комунікаційних технологій для формування позитивного іміджу органів влади, є оптимізація роботи кадрового механізму через постаппуг реалізацію шести основних напрямів: регу.іярна організація навчальних кзрсів з управління інформаційно-комунікаційними технологіями, яка враховує постійний розвиток комп’ютерного, офісного, організаційного та комунікаційного обладнань, а також інновацій у використанні технічних нововведень у практичній роботі органів влади; підтримка формування позитивного іміджу влади, зокрема підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації її представників у сфері реалізації інформаційно-комунікаційних технологій, залежно від ступеня централізації здійснення державних процесів; забезпечення чіткості та прозорості у діяльності органів державної влади через здійснення управління на основі інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів: формування високого рівня професіоналізму та відповідальності у державно-управлінській діяльності як результат урізноманітнення форм подаїпія інформації, забсзпсчсішя зворотного зв'язку та ширших можливостей діалогізації; надання високоякісних державних послуг, необхідних для виконання службових обов'язків органів влади та для забезпечення законних інтересів, прав громадян, шляхом широкого використання візуатьпо-спостсрсжувальїтх засобів у роботі дсржслужбовців; розробка прозорих і чітких критеріїв оцінювання ефективності роботи
працівників державних органів на основі використання спеціально-розроблеиого
програмного забезпечення, що дас змогу економити час