МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЧЕБОТАРЬОВА Олена Костянтинівна

УДК 351.711:332.33 (1-2) (477)

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ВЕЛИКОГО
ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник -
Дехтяренко Юрій Федорович
кандидат економічних наук,
доцент, заслужений економіст України

КИЇВ – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ 13
1.1. Теоретичні основи управління земельними ресурсами 13
1.2. Становлення та розвиток системи управління земельними ресурсами
України 40
1.3. Зарубіжний досвід управління земельними ресурсами та можливості
його використання в Україні 47
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ (НА ПРИКЛАДІ м. ДОНЕЦЬКА) 67
2.1. Стан земельного фонду міста і динаміки його змін 67
2.2. Аналіз ефективності використання земельних ресурсів міста 75
2.3. Особливості управління земельними ресурсами міста 100
Висновки до розділу 2 113
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА 116
3.1. Механізми управління та раціонального використання земельних
ресурсів великого промислового міста 116
3.2. Механізми стимулювання приватизаційних та інвестиційних процесів
у сфері земельних відносин на рівні великого промислового міста 128
3.3. Механізми вдосконалення інформаційного забезпечення управління
земельними ресурсами великого промислового міста 136
Висновки до розділу 3 157
ВИСНОВКИ 160
ДОДАТКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187

ВСТУП

Актуальність теми. Земля – це одне з основних національних багатств України. Особливу цінність становлять міські землі. Хоча вони займають лише 2% від зага-льної площі території країни, тут проживає понад дві третини населення, сконцент-ровано майже три чверті основних промислово-виробничих фондів, левову частку виробничого, наукового та соціально-культурного потенціалу. Саме це, з одного боку, створює для користувачів земель населених пунктів виключно сприятливі можливості для господарювання та підприємництва, а з другого – потребує ефективного використання міських земель, що є необхідною умовою успішного проведення економічних і соціальних ринкових перетворень, оскільки саме міста, насамперед великі і найбільші, є свого роду каркасом нових форм господарювання в країні.
Високий ступінь усуспільнення використання міських земель в умовах розвит-ку приватної земельної власності покладає на органи місцевого само¬врядування відповідальність за врахування інтересів усіх суб’єктів земельних відносин та забезпечення цілеспрямованого розвитку міста. Тому одним із най¬актуальніших завдань є розробка і впровадження раціональних механізмів держав¬ного управління земельними ресурсами, гарантування прав власності на землю.
Різні аспекти управління земельними ресурсами і регулювання земельних від-носин органами місцевого самоврядування та особливості здійснення повноважень місцевих рад у період проведення земельної реформи в Україні досить широко ви-світлено в наукових працях.
Істотний внесок у розвиток правового регулювання земельних відносин, зок-рема, зробили: В. Андрейцев [6], Д. Богорад [18], І. Бистряков [51], Д. Добряк [53], Й. Дорош [56], О. Дорош [57, 183], Ю. Гоцуляк [41], Ш. Ібатуллін [88], М. Лавейкін [104], Л. Новаковський [124-127], А. Сохнич [173-176], В. Трегобчук [184], А. Тре-тяк [185-189], А. Шаповал [219], М. Хвесик [210, 211], М. Федоров [193], А. Юрче-нко [225], В. Юрчишин [226] та інші.
Однак зазначені правові проблеми земельних відносин досліджувалися в той час, коли в законодавстві існувала монополія держави на землю, використовувались здебільшого адміністративні методи управління економікою та природними ресурсами, була встановлена значна централізація у вирішенні питань використання й охорони земель. Такого правового режиму вимагала об’єктивна реальність, зумовлена необхідністю здійснення індустріалізації та колективізації в сільському господарстві, повоєнної відбудови народного господарства, забезпечення безпеки країни та ін. У дослідженнях права власності і права користування землею не враховувалися екологічні чинники, що нівелювало відмінності між майновими об’єктами і земельними ресурсами.
Організаційно-правові та економічні основи земельних відносин, які склалися в минулому, на сучасному етапі певною мірою стали перешкодою у вирішенні низки найважливіших питань ефективного і раціонального використання земель в умовах формування ринкових відносин. Тому багато принципових положень, які вироблені раніше наукою з проблем управління земельними ресурсами, зараз втрачають значимість або потребують істотного коригування.
З огляду на це заслуговують на увагу праці та статті Ю. Дехтяренка [47-50],
Д. Добряка [53-54], Й. Дороша [53], О. Дорош [56], О. Драпіковського [48, 58],
І. Іванової [48, 58], М. Лихогруда [107, 108], О. Канаша [92, 93], В. Кривова [100, 101], А. Мерзляк [114], Л. Новаковського [124-127], Ю. Палехи [133], А. Третяка [185-189], А. Юрченка [225] та ін.
Суттєвий внесок у розвиток теорії та практики землекористування, планування системи розселення, просторового розвитку міст і міських агломерацій зробили
Б. Адамов [1], Ю. Білоконь [12, 13], Д. Богорад [18], О. Вашкулат [39], М. Дьомін [44, 45], В. Нудельман [39, 129], Г. Фільваров [197-200], І. Фомін [201, 202] та ін.
З огляду на предмет дослідження, особливої уваги заслуговують праці представників школи державного управління. Серед них, у першу чергу, необхідно назвати праці В. Бакуменка [9], В. Вакуленка [21, 191], В. Воротіна [29], В. Голубь [31],
О. Ігнатенка [192], М. Корецького [98], В. Куйбіди [192], О. Лебединської [191],
В. Мамонової [21, 109], В. Мартиненка [112], С. Серьогіна [52], Ю. Сурміна [52],
В. Удовиченка [190] та ін.
Водночас важливі аспекти зазначеної проблеми залишаються ще не розробле-ними, особливо ті, що стосуються вдосконалення механізмів управління зе-мельними ресурсами населених пунктів, зокрема великих промислових міст, що викликає суперечки і дискусії.
Таким чином, актуальність обраної теми зумовлюється, з одного боку, тим, що забезпечення ефективного управління земельними ресурсами регіонів, на-самперед великих промислових міст, є однією з найскладніших проблем, розв’язання якої потребує системних дій на основі виваженої державної політики, а з другого – недостатньою розробленістю вітчизняною наукою механізмів реалізації державної політики у сфері земельних відносин, невідповідністю зарубіжного досвіду вітчизняним реаліям, оскільки процеси, які відбуваються в зарубіжних країнах і в Україні, відрізняються. На усунення зазначених недоліків і спрямоване дисертаційне дослідження, що визначає його актуальність, наукову і практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науковими дослідженнями кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, які здійснювалися в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації РК 0199U002827) за темою “Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіонів в Україні” (номер державної реєстрації 0108U002025), у рамках якої автор була співвиконавцем у підготовці розділу “Системний підхід до планування та раціонального використання земельних ресурсів населених пунктів”, де було розкрито сутність категорії “земельних ресурсів” на засадах міждисциплінарного підходу, особливості використання системного підходу до управління земельними ресурсами міст, визначено поняття та зміст рентоутворюючого характеру використання земель населених пунктів.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теорети-ко-методичне обґрунтування механізмів державного управління земельними ресур-сами великих промислових міст та виявлення на цій основі основних напрямів ре-формування земельних відносин, спрямованих на забезпечення реалізації державної політики у цій сфері, створення еколого-соціальних, економічних та функціонально-просторових умов підтримання життєдіяльності населення міста.
Для досягнення мети передбачалося вирішення таких завдань:
 проаналізувати стан досліджуваної проблеми у вітчизняних та зарубіжних лі-тературних джерелах для здійснення теоретико-методичного аналізу механізмів державного управління земельним ресурсами на регіональному рівні, у тому числі на рівні великого промислового міста;
 розширити та уточнити категорійно-понятійний апарат державного управ-ління земельними ресурсами і регулювання земельних відносин на регіональному рівні з метою науково-теоретичного обґрунтування необхідності й доцільності єди-ного використання термінів і понять, що використовуються в галузі управління зе-мельними ресурсами;
 визначити цілі та основні чинники раціонального використання земельних ресурсів для обґрунтування концептуальних підходів до управління земельними ре-сурсами і розвитку земельних відносин на рівні великого промислового міста;
 запропонувати цілісну модель державного управління земельними ресу-рсами великого промислового міста;
 обґрунтувати механізми державного управління стимулюванням приватиза-ційних та інвестиційних процесів, удосконаленням інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у галузі регулювання земельних відносин на рівні великих промислових міст.
Об’єкт дослідження – управління земельними ресурсами на регіональному рів-ні.
Предмет дослідження – механізми державного управління земельними ресур-сами великого промислового міста як фактор забезпечення реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин та дотримання умов сталого землекористування.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що запропоновані в дисерта-ційному дослідженні державні механізми вдосконалення управління земельними ре-сурсами на рівні великих промислових міст сприятимуть підвищенню ефективності використання земель населених пунктів в умовах формування ринкових відносин.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугували положення сучасних теорій державного управління та місцевого самоврядування, основоположні законодавчі та нормативні акти України: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також наукові праці вітчизняних учених з питань розвитку земельної реформи, зокрема формування організаційно-правових та економічних механізмів управління земельними ресурсами, особливостей становлення, компетенції та діяльності системи місцевого самоврядування в Україні у сфері регулювання земельних відносин.
Методологія наукового пошуку ґрунтується на комплексному використанні ві-домих методів наукового пізнання: монографічного – під час опрацювання наукових праць з питань управління земельними ресурсами, економіки та екології землекористування, землеустрою, статистичних збірників; абстрактно-логічного – для уточнення сутності основних категорій, понять і визначень у сфері землекористування та земельних відносин; історичного – при вивченні тенденцій розвитку управління земельними ресурсами; статистичного аналізу – в процесі дослідження тенденцій розвитку землекористування, формування управління земельними ресурсами в умовах трансформації земельних відносин; проблемно-орієнтованого – для обґрунтування наукових основ та механізмів державного управління земельними ресурсами на регіональному рівні; моделювання – при побудові цілісних моделей управління земельними ресурсами на державному, регіо-нальному та місцевих рівнях.
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти з питань земельної реформи Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Донецької міської ради та її виконавчого органу, статистичні дані Державного комітету України із земельних ресурсів, Донецького обласного головного управління земельних ресурсів, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, розробки з обраної проблематики вітчизняних і зарубіжних наукових організацій та окремих авторів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми в галузі державного управління, що полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методичних засад механізмів державного управління земельними ресурсами великого промислового міста, вироблення на цій основі практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин з метою досягнення умов сталого землекористування.
Найважливіші результати дослідження, які характеризуються науковою новиз-ною, полягають у тому, що:
уперше:
 розроблено цілісну модель державного управління земельними ресурсами великого промислового міста, яка базується на забезпеченні оптимального землекористування й раціонального управління земельними ресурсами з ура-хуванням вимог містобудівної і землевпорядної документації, застосуванні су-часних організаційно-правових, містобудівних та економічних механізмів і спрямована на реалізацію державної політики, регіональних та місцевих програм управління земельними ресурсами, створення еколого-соціальних, економічних та функціонально-просторових умов підтримання життєдіяльності населення міста;
 обґрунтовано концептуальні підходи до управління земельними ресурсами та розвитку земельних відносин: на державному рівні визначено пріоритети щодо розвитку систем розселення, розміщення виробництва, забезпечення соціальною та інженерно-транспортною інфраструктурою за видами економічної діяльності у сфері управління земельними ресурсами; на регіональному – перспективи сталого розвитку адміністративно-територіальних утворень з урахуванням державних пріоритетів та потреб територіальних громад; на рівні великого промислового міста – особливості застосування організаційно-правових, містобудівних та економічних механізмів управління земельними ресурсами;
удосконалено:
 сутність категорії “земельні ресурси” як сукупних ресурсів території населе-ного пункту, що утворюють просторовий базис для ведення господарської діяльності, розселення населення та екологічної сталості міського середовища;
 змістову сутність рентоутворючого характеру використання земель насе-лених пунктів, цінність яких характеризується показниками диференційної, абсолю-т¬ної та монопольної ренти, що зумовлюється виникненням відносин влас¬ності на землю, які є, по суті, суспільними та мають об’єктивний характер і є економіч¬ними відносинами з точки зору використання земельних ресурсів міста як просто¬рового базису задоволення потреб держави, територіальної громади та бізнесу;
набули подальшого розвитку:
 механізми державного регулювання ринку землі за рахунок створення необ-хідних ринкових передумов формування інвестиційного та бюджетного потенціалів цього ринку, забезпечення його прозорості, нормативно-правового супроводу його легального функціонування і цивілізованого регулювання;
 методичні підходи до розробки та ведення земельного кадастру як багатоці-льової реєстраційної інформаційної системи зі збирання, обробки, систематизації, збереження, узагальнення, поновлення і надання відомостей та документів про пра-вовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок з розміщеними на них об’єктами нерухомості, а також про юридичних і фізичних осіб, їх права власності, права користування землею та договори на оренду землі, в тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і закладоутримувачів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та методичні положення, викладені в дисертації, є науковим підґрунтям для подальшого розвитку теорії управління земельними ресурсами й розробки регіональних систем управління. Основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і конкретних практичних пропозицій, які можуть бути цілеспрямовано використані в процесі формування державної регуляторної політики в галузі управління раціональним використанням та охороною земель.
Висновки щодо удосконалення управління земельними ресурсами застосовані в процесі підготовки розділу “Розрахунок орендної плати за використання земельної ділянки під вбудованими (вбудовано-прибудованими) приміщеннями без виділення на місцевості (в натурі), при погодинній оренді нерухомого майна” положення “Про орендну плату за землю в м. Донецьку” (акт про впровадження від 20.05.2010 р.).
Теоретико-методичні розробки дисертації були використані при виробленні концептуальних основ розмежування земель державної та комунальної власності м. Донецька (довідка про впровадження від 27.05.2010 р.).
Теоретичні положення та деякі результати дисертаційного дослідження засто-совувалися при розробці матеріалів щодо оновлення нормативної грошової оцінки міста (довідка про впровадження від 27.05.2010 р.).
Результати досліджень щодо підвищення ефективності управління земельними ресурсами міста впроваджено Донецькою міською радою, виконавчим комітетом Донецької міської ради під час підготовки проектів рішень, що стосувались програм соціально-економічного і культурного розвитку м. Донецька на 2006 - 2009 роки (довідка про впровадження від 27.05.2010 р.).
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі під час ви-кладання у Національній академії державного управління при Президентові України навчальних дисциплін “Планування розвитку територій” і “Планування розвитку міста” (довідка про впровадження від 12.03.2010 р.).
Матеріали дисертації використовувалися під час виконання науково-дослідних робіт за комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самов-рядування” за темою “Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіонів в Україні” (довідка про впрова-дження від 08.04.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науко-вою працею автора, в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать
С. В. Богачову, Ю. Ф. Дехтяренку, О. І. Драпіковському, І. Б. Івановій та Т. Л. Поп-лавській. У монографії у співавторстві з Ю. Ф. Дехтяренком, О. І. Драпіковським,
І. Б. Івановою “Регулювання земельних відносин у сучасному місті” автором підго-товлено такі розділи: основні напрями державного регулювання земельних відно-син, інформаційне забезпечення управління міськими землями та іншими об’єктами нерухомого майна, досвід регулювання земельних відносин у великих містах. У працях у співавторстві з С. В. Богачовим та Т. Л. Поплавською у статті “Аналіз ста-ну реформування земельних відносин та формування перспективних напрямів щодо вдосконалення управління міськими землями” авторським є класифікація земель населених пунктів, характеристика властивостей ринкового потенціалу земель великих промислових міст, пропозиції щодо підвищення бюджетної привабливості ринку землі і повнішого використання його потенціалу, обґрунтування заходів щодо організаційно-правового забезпечення земельної реформи. У тезах конференції у співавторстві з Ю. Ф. Дехтяренком “Регулирование земельных отношений в городах в контексте земельной реформы в Украине” авторським є запропонований комплекс заходів щодо забезпечення оптимального землекористування та раціонального використання земельних ресурсів населених пунктів, належного інституційного забезпечення. У тезах конференції у співавторстві з Ю. Ф. Дехтяренком “Підвищення ролі міської влади в формуванні та стимулюванні розвитку ринку землі” авторським є запропонований комплекс заходів щодо реалізації поточних та перспективних завдань щодо реалізації інвестиційного та бюджетного потенціалів ринку землі населених пунктів, забезпечення його прозорості, нормативно-правового забезпечення його легального функціонування і цивілізованого регулювання.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи були ап-робовані на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007), “Управление в ХХІ веке” (Россия, Киров, 2007), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Київ, 2007), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2009), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Державне управління: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010) та на круглих столах.
Основні результати й висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафе-дри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом На-ціональної академії державного управління при Президентові України протягом 2005-2009 рр. та схвалені на розширеному засіданні кафедри (протокол № 20
від 3 червня 2010 р.).
Публікації. Найважливіші результати дослідження опубліковано в 15 наукових працях, у тому числі в монографії, трьох статтях у фахових виданнях з державного управління, затверджених ВАК України, одній статті в іншому виданні та 10 тезах до науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій без співавторів становить 3,9 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розді-лів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 208 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту, вона включає 9 таблиць, 11 ри-сунків, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 268 найменувань, у тому числі 39 – іноземними мовами.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблено наукові положення та отримано практичні результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання в галузі науки державного управління щодо теоретико-методичного обґрунтування механізмів державного управління земельними ресур-сами великого промислового міста, спрямованих на забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, дотримання умов сталого землекористування, створення еколого-соціальних, економічних та функціонально-просторових умов забезпечення життєдіяльності населення міста.
Апробація одержаних наукових результатів, їх використання в практичній дія-льності органів державної влади та місцевого самоврядування підтверджують гіпо-тезу та методологію, покладені в основу дослідження, що дало змогу сформулювати такі висновки та рекомендації.
1. Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також зако-нодавчих актів з проблеми дослідження показав, що питання розробки механізмів державного управління земельними ресурсами на регіональному рівні, у тому числі на рівні великого промислового міста, ще не було предметом комплексного дослі-дження. Окремі наукові праці стосуються лише деяких аспектів зазначеної пробле-ми і мають фрагментарний характер. Багато принципових положень, які вироблені раніше наукою з проблем управління земельними ресурсами, нині втрачають значи-мість або потребують істотного коригування.
Усе це підтверджує необхідність та актуальність дисертаційного дослідження.
2. Розширено та уточнено окремі дефініції понять, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин.
Для уникнення непорозуміння і непрозорості при вживанні термінів розглянуто та обґрунтовано авторське бачення сутності таких важливих термінів, як: “територія”, “територіальні ресурси”, “земля”, “земельні ресурси”, “земельна ділянка”, “землекористування”, “об’єкт нерухомого майна”. Визначено, що земельні ресурси – це складне поняття, яке умовно можна визначити як “природно-соціальне утворення”, що характеризується ознаками просторового та інтегрального ресурсу, а також є об’єктом господарської діяльності і розселення, визначає екологічні умови життя людей. З погляду об’єкта дослідження земельні ресурси – це сукупні ресурси території населеного пункту як просторового базису господарської діяльності, розселення населення та екологічної сталості міського середовища.
Стосовно землі як об’єкта управління слід зазначити, що на кожному етапі іс-торичних, соціальних та економічних умов формується відповідна система управ-ління, в якій одночасно накопичується відповідний досвід, що з різною динамікою доповнюється новими управлінськими надбаннями. Управління земельними ресур-сами має розглядатися в двох аспектах: з одного боку, земля є уразливим ресурсом, що потребує захисту і проведення відповідної державної політики, з другого – це об’єкт, здатний впливати на соціально-економічний розвиток і створювати багатство, якщо права на нього мають статус товару. Все це ускладнює процес формування планувальної та функціональної організації території, яка б забезпечувала сталий розвиток міст, і потребує розробки нових методологічних підходів та державних механізмів щодо управління земельними ресурсами на різних рівнях.
Уточнено зміст рентоутворюючого характеру використання земель населених пунктів, цінність яких характеризується показниками диференційної, абсолютної та монопольної ренти. Це зумовлюється виникненням відносин власності на землю (володіння, користування, розпорядження), що є, по суті, вольовими суспільними відносинами, які мають об’єктивний характер, а також економічними відносинами з погляду використання земельних ресурсів міста як просторового базису задоволення потреб держави, територіальної громади та бізнесу.
3. Визначено та обґрунтовано методичні основи і розкрито цілі, основні чинники й механізми формування ефективного управління земельними ресурсами великого промислового міста із застосуванням системного підходу. При цьому, з одного боку, доведено необхідність урахування всіх екологічних й соціально-економічних факторів (у тому числі, наприклад, вплив різних економічних і соціальних секторів на навколишнє середовище й природні ресурси), а з другого – усіх компонент навколишнього середовища й ресурсів (як, наприклад, повітря, вода, біота, земля, геологічні й природні ресурси).
Запропоновано концептуальні основи управління земельними ресурсами та ро-звитку земельних відносин на рівні великих промислових міст за такими напрямами: зміцнення системи гарантій прав власності на землю, формування стабільних та ефективних ринків землі, запровадження механізмів ефективного управління землекористуванням, розвиток повноцінної системи реєстрації прав власності на землю та нерухоме майно, ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру, запровадження інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності, удосконалення систем оцінки земель та платності землекористування, а також законодавчої, нормативно-правової та інституційної бази й інструментів подальшого регулювання земельних відносин та створення сприятливих умов для планового і сталого розвитку всіх територій України, збільшення надходжень від плати за землю до державного та місцевих бюджетів, залучення громадськості до участі в процесі планування використання земельних ресурсів і підвищення рівня суспільної свідомості стосовно охорони земель, гармо-нізація земельного та містобудівного законодавства, посилення охорони земель та забезпечення екологоорієнтованого використання земельних ресурсів, підвищення якості підготовки фахівців у сфері земельних відносин.
4. Розроблено цілісну модель державного управління земельними ресурсами великого промислового міста, яка базується на забезпеченні оптимального землекористування й раціонального управління земельними ресурсами з урахуванням вимог містобудівної та землевпорядної документації і застосуванні сучасних організаційно-правових, містобудівних, економічних механізмів управління, спрямовану на забезпечення реалізації державної політики, регіональних і місцевих програм у сфері управління земельними ресурсами, всебічного взаємоузгодженого підходу до використання земельних ресурсів, визначення стратегії розвитку міста в контексті сталого землекористування.
5. Обґрунтовано механізми державного управління стимулюванням привати-заційних та інвестиційних процесів, удосконаленням інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень у галузі регулювання земельних відносин на рівні великих промислових міст.
Доведено, що для реалізації інвестиційного потенціалу ринку землі великого промислового міста необхідно: передбачити можливості вибору інвесторами земе-льних ділянок для підприємницької діяльності та зміни цілей використання земель-них ділянок у разі неефективної діяльності розміщених на них об’єктів; здійснювати прозору і прогнозовану земельну та інфраструктурну політику; забезпечувати стабі-льність законодавства у сфері земельних відносин та платежів за землю; створювати спільні з інвесторами підприємства за участю місцевих органів влади (з внесенням до статутних фондів вартості права володіння або користування земельними ділянками).
Для підвищення бюджетної привабливості ринку землі і більш повного використання його потенціалу запропоновано: забезпечити переведення на орендні умови користування (за орендну плату) усіх земель державної і комунальної власності; збільшувати обсяги продажу земельних ділянок за ринковими цінами; здійснювати приватизацію нерухомого майна виключно на умовах одночасного продажу земельної ділянки або оформлення права її оренди; установити порядок надання дозволів на будівництво та введення в експлуатацію об’єктів тільки за наявності права власності на землю або її оренди; практикувати емісію земельних цінних паперів та залучення до бюджетів коштів від їх продажу.
Доведено, що ефективним економічним механізмом регулювання земельних ві-дносин та управління земельними ресурсами виступає платність використання міських земель. Центральне місце в реформуванні системи міського землекористування належить саме інституту земельної власності, що дає цілісне уявлення про земельні відносини в місті і виразно демонструє відмінність між плановою та ринковою економіками. Саме ця система визначає зміст інтересів окремих землекористувачів, суть та характер організації землекористування в цілому і управління ним.
Виявлено основну властивість ринкового потенціалу міста – високу доступність для приватизації (вищу, ніж загалом у державі), а також основні чинники, що характеризують його. Це, насамперед, вільні від забудови земельні ділянки, сільськогосподарські угіддя, ділянки під житловими та промисловими об’єктами, що підлягають приватизації; численні суб’єкти земельних відносин, що підвищує конкурентоспроможність ринку землі; високий рівень інфраструктурного облаштування, а також персоніфікації земельних ділянок, що є визначальним для приватизації і має важливе значення для формування і конкурентного функціонування ринку землі; велика частка незайнятих земель, що підвищує їх привабливість для включення в економічний обіг.
Запропоновано механізми удосконалення інформаційного забезпечення прийн-яття управлінських рішень у галузі регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами.
Показано, що регулювання земельних відносин і управління земельними ресурсами в місті потребує розробки та ведення земельного кадастру – багатоцільової реєстраційної інформаційної системи зі збирання, обробки, систематизації, збереження, узагальнення, поновлення і надання відомостей та документів про правовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок з розміщеними на них об’єктами нерухомості, а також про юридичних і фізичних осіб, їх права власності, права користування землею та договори на оренду землі, в тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і заставоутримувачів, рішень у сфері регулювання земельних відносин на місцевому рівні.
6. На підставі наукових результатів, отриманих у дисертаційному дослідженні, а також узагальнення відповідного вітчизняного та зарубіжного досвіду можна за-пропонувати такі рекомендації щодо наукового забезпечення управління земельни-ми ресурсами:
Верховній Раді України, приймаючи законодавчі акти щодо врегулювання зе-мельних відносин, слід враховувати:
 обґрунтовані державні пріоритети щодо розвитку систем розселення, розмі-щення виробництва, забезпечення соціальною та інженерно-транспортною інфра-структурою за видами економічної діяльності у сфері управління земельними ресурсами;
 перспективи сталого розвитку адміністративно-територіальних утворень з урахуванням державних пріоритетів та потреб територіальних громад;
 особливості застосування організаційно-правових, містобудівних та економічних механізмів управління земельними ресурсами;
Кабінету Міністрів України при прийнятті нормативних актів щодо формуван-ня державної регуляторної політики у сфері земельних відносин брати до уваги пропозиції щодо:
 розвитку інституту земельної власності, запровадження механізмів ефектив-ного управління землекористуванням, удосконалення повноцінної системи реєстрації прав власності на землю та нерухоме майно, ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру;
 особливостей процесу розмежування земель державної та комунальної власності на рівні різних територіальних утворень;
місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для забезпечення та регулювання ринку землі доцільно:
 розробити регіональні та місцеві правила забудови, дотримуватися нормати-вних строків узгодження проектної документації і цільового використання земель-них ділянок;
 створити на місцевому рівні спеціальні підрозділи з питань менеджменту та маркетингу на ринку землі, оцінки та продажу земельних ділянок;
 поліпшити нормативно-методичну базу зонування територій населених пунктів для забезпечення більшої доступності приватизації (продажу) земельних ділянок, передачі їх в оренду, відновлення порушених і забруднених земель;
 забезпечити розробку та ведення державного земельного кадастру.
У цілому отримані в процесі дослідження результати мають не тільки теорети-чне значення, але й чітко виражену практичну спрямованість. Основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і конкретних практичних пропозицій, які можуть бути цілеспрямовано використані в процесі формування державної регуляторної політики в галузі управління раціональним використанням та охороною земель як на рівні великих промислових міст, так і на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамов Б. І. Організаційно-економічні основи управління розвитком міст / Б. І. Адамов. – К. : Грот, 1998. – 215 с.
2. Адміністративне право України. / [ Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький,
В. М. Гаращук та ін. ] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Харків : Право, 2001. – 528 с
3. Азаров М. Я. Все про податки / М. Я. Азаров, В. Д. Кольга, В. А. Онищенко. – К. : Експерт-Про, 2000. – 492 с.
4. Алаев Э .Б. Социально–экономическая география: понятийно терминологический словарь / Э. Б. Алаев. – М. : Мысль, 1983. – 350с.
5. Алисов И. В. Экономическая и социальная география мира / И. В. Алисов, Б.С.Хорев. – М. : Гардарики, 2001. – 704 с.
6. Андрейцев В. І. Економічне і земельне право України / В. І. Андрейцев. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 271 с.
7. Афанасьева Т. В. Правовое зонирование города. Введение в проблемы градорегулирования в рыночных условиях / Т. В. Афанасьева, Э. К. Трутнев. – М. : Фонд “Институт экономики города”, 1999. – 48 с.
8. Бабурин В. Л. Географические основы управления / В. Л. Бабурин, Ю.Л.Мазуров. – М. : Дело, 2000. – 288 с.
9. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 320 с.
10. Бартименко В. І. Закон про місцеве самоврядування в Україні. Науково–практичний коментар / В. І. Бартименко, В. І. Борденюк, Г. В. Виноградова. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – 397 с.
11. Бархан М. Г. Основные вопросы теории градостроительной композиции. Город. Структура и композиція / М. Г. Бархан. – М.: Наука, 1986. – 264 с.
12. Белоконь Ю. Н. Региональное планирование (теория и практика) /
Ю. Н. Белоконь ; под. ред. И. А. Фомина. – К. : Логос, 2003. – 259 с.
13. Білоконь Ю. М. Управління розвитком територій (планувальні аспекти) / Ю. М. Білоконь ; за ред. И. А. Фоміна. – К. : Укрархбудінформ, 2002. – 148 с.
14. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): [навч. посібник] / П. Д .Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. – К. : Атака, 2000. –128 с.
15. Битунов В. В. Методы планирования хозяйства города / В. В. Битунов,
Е. Г. Чистяков, В. А. Шульга. – М. : Экономика, 2000. – 380 с.
16. Блейклі Е. Дж. Планування місцевого економічного розвитку. Теорія і практика. / Е. Дж. Блейклі ; [пер. з англ. Анжела Кам`янець]. – 2-е вид. – Львів : Лі-топис, 2002. – 416 с.
17. Богачов С. В. Аналіз стану реформування земельних відносин та форму-вання перспективних нап щодо вдосконалення управління міськими землями /
С. В. Богачов, Т. Л. Поплавська, О. К. Чеботарьова // Управління сучасним містом. – 2005. – № 1–2/1–6 (17–18). – С. 272–281.
18. Богорад Д. И. Городские агломерации Украинской ССР. Основные поло-ження и выводы / Д. И. Богорад. – К. : НИИСП госстроя УССР, 1996. – 73 с.
19. Бокий М. Обратная связь в городском управлении / М. Бокий, Л. Шапиро // Социс. – 1997. – № 4. – С. 130–136.
20. Борденюк В. І. Деякі аспекти співвідношення державного управління і місцевого самоврядування в контексті реформи адміністративного права / В. І. Борденюк // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 1. – С. 34–58.
21. Вакуленко В. М. Стратегічне планування на регіональному та місцевому рівнях: [навч. посібник] / В. М. Вакуленко, В. В. Мамонова, Ю. П. Шаров. – К. : НАДУ, 2004. – 210 с.
22. Варламов А. А. Методологические положения управления земельными ресурсами / А. А. Варламов, Р. Т. Нагаев, С. А. Кальченко // Теоретические и мето-дические положения управления земельными ресурсами и формирование системы государственного земельного кадастра. – М. : ГУЗ, 2001. – С. 5–24.
23. Василик О. Д. Державні фінанси України: [підручник] / О. Д. Василик,
К. В. Павлюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 594 с.
24. Введение в философию. – Т.2. – М. : Политиздат, 1989. – 638 с.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.]. – К. : Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
26. Взаємовідносини представницької і виконавчої влади на регіональному рівні: організаційно-правовий аспект // Державна виконавча влада в Україні: форму-вання та функціонування: зб. наук. праць / за ред. Нижник Н. Р. – Ч. I. – К. : УА-ДУ, 2000. – 352 с.
27. Виконавча влада в Україні: [навч. посібник] / заг. ред. Н. Р. Нижник]. – К. : УАДУ, 2002. – 128 с.
28. Владимиров В. В. Управление градостроительством и территориальным развитием / В. В. Владимиров. – М. : Отдел инф. изд.деятельности РААСН, 2000. –
92 с.
29. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : монографія / В. Є. Воротін. – К. : Вид–во НАДУ, 2002. – 392 с.
30. Генеральна схема планування території. – К., 2001. – 32 с.
31. Голубь В. В. Державно-управлінська взаємодія у контексті розвитку кон-цепцій державного менеджменту / В. В. Голубь // Збірник наукових праць Академії муніципального управління. – К. : АМУ, 2009. – С. 28-39.
32. Горлачук В. В. Управління земельними ресурсами / В. В. Горлачук,
В. Г. В’юн, А. Я. Сохнич. – Миколаїв : Вид–во МФН, 2002. – 316 с.
33. Города и системы расселения. – М.: Стройиздат, 1981.
34. Города Украины. Экономико–географический справочник. – К. : Выс-шая школа, 1990. – 279 с.
35. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст.144.
36. Грибовский С. В. Математические методы оценки недвижимого имуще-ства: учеб. пособие / С. В Грибовский, С. А Сивец. – М. : Финансы и статистика, 2008. – 368 с.
37. Грищук Н. В. Іспанський реєстр власності: чим може скористуватися український законодавець? / Н. В. Грищук // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 4. – С. 41–46.
38. Груза И. Теория города / И. Груза . – М. : Изд-во лит. по стр-ву, 1972. – 246 с.
39. Гусаков В. Регулювання використання та забудови території населених пунктів (зонінг) : [довідник] / В. Гусаков, У. Валетта, О. Вашкулат, В. Нудельман. – К. : Падко, 1996. – 112 с.
40. Гутнов А. Э. Эволюция градостроительства / А. Э. Гутнов. – М. : Стройиздат, 1984. – 256 с.
41. Гуцуляк Ю. Г. Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки / Ю. Г. Гуцуляк. – Чернівці : Прут, 2002. – 124 с.
42. Даниленко А. С. Управління відтворенням і збереженням родючості гру-нту у контексті сталого талого розвитку землекористування /
[ А. С. Даниленко, В. В. Горланчук, В. В. Янчук та ін.]. – Миколаїв : Іліон, 2003. –
39 с.
43. Данциг Дж. Компактный город. Проект организации городской среды / Дж. Данциг, Т. Саати. – М. : Стройиздат, 1977. – 200 с.
44. Дёмин Н. М. Управление развитием градостроительных систем /
Н. М. Дёмин. – К. : Будівельник, 1991. – 184 с.
45. Дьомін М. М. Актуальні проблеми містобудування за межами першого десятиліття незалежності України / М. М. Дьомін // Містобудування та територіа-льне планування. – К.: КНУБА. – 2001. – № 9 – С. 6–14.
46. Державне будівництво і місцеве самоврядування: [навч. посіб. для студ. юрид. спец.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 303 с.
47. Дехтяренко Ю. Ф. Формування ринку землі в Києві в умовах трансфор-маційних процесів: досвід, проблеми, перспективи / Ю. Ф. Дехтяренко // Столичний регіон. – 2004. – № 1. – С. 57–65.
48. Дехтяренко Ю. Ф. Регулювання земельних відносин у місті / Ю. Ф. Де-хтяренко, О. І Драпіковський, І. Б. Іванова. – К. : Основи, 1997. – 139 с.
49. Дехтяренко Ю. Ф. Вплив грошової оцінки на ринок земель у місті Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку / Ю. Ф. Дехтяренко, Ю. М. Манцевич, Ю. М. Палеха // Землеустрій і кадастр. – 2008. – № 12. – С. 59–68.
50. Дехтяренко Ю. Ф. Фактори, що впливають на формування ціни землі у місті Києві / Ю. Ф. Дехтяренко, Ю. М. Манцевич, Ю. М. Палеха // Землеустрій і ка-дастр. – 2008. – № 2. – С. 39–51.
51. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні : [кол.авт.: І. К. Бистряков, О. С. Новоторов, Т. С. Ніколаєнко, О. О. Кучер, В. М. Будяк]. – К. : РВПС України НАН України, 2002. – 350 с.
52. Днепропетровск в зеркале общественного мнения : монография /
Ю. П. Сурмин, С. М. Серегин, А. В. Решетниченко и др. – Д. : Пороги, 2002. – 244 с.
53. Добряк Д. С. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія, практика / Д. С. Добряк, А. Г. Тихонов, Л. В. Паламарчук. – К. : Урожай, 2004. –
133 с.
54. Добряк Д. С. Еколого-економічні механізми захисту земельних ресурсів від деградаційних процесів у ринкових умовах / Д. С. Добряк, О. З. Черпіцький. – К. : Урожай, 2007. – 144 с.
55. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети / М. І. Долішній. – К. : Наукова думка, 2006. – 520 с.
56. Дорош Й. М. Еколого-економічні основи формування інституту обме-жень та обтяжень при використанні земель / Й. М. Дорош. – К. : ТОВ “ЦЗРУ”, 2007. – 236 с.
57. Дорош О. С. Управління земельним ресурсами на регіональному рівні /
О. С. Дорош. – К. : ТОВ “ЦЗРУ”, 2004. – 142 с.
58. Драпіковський О. І. Основні напрями та проблеми реформування земельних відносин у містах України / О. І. Драпіковський, І. Б. Іванова // Управління сучасним містом. – 2001. – № 4–6. – С. 94–114.
59. Економіка міст України і світовий досвід / за ред. В. О. Макухи. – К. : Основи, 1997. – 243 с.
60. Євсюков Т. О. Моніторинг земельних ресурсів із застосуванням геоінфо-рмаційних технологій / Т. О. Євсюков // Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 67. –
С. 242–249.
61. Закон України про власність // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
62. Закон України про Генеральну схему планування території України // Ві-домості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
63. Закон України про засади державної регуляторної полі¬тики у сфері гос-подарської діяльності // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
64. Закон України про засади державної регуляторної полі¬тики у сфері гос-подарської діяльності // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
65. Закон України про землеустрій // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
66. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
67. Закон України про оренду державного та комунального майна // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.
68. Закон України про оренду землі // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст.280.
69. Закон України про основи містобудування // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
70. Закон України про охорону земель // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
71. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
72. Закон України про оцінку земель // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
73. Закон України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 228.
74. Закон України про підприємництво // Відомості Верховної Ради Украї-ни. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
75. Закон України про планування і забудову територій // Відомості Верхов-ної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
76. Закон України про плату за землю // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
77. Закон України про приватизацію державного майна // Відомості Верхов-ної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348.
78. Закон України про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самовря-дування : прийнятий 15.07.1997 р. № 452 / 97 – ВР// Урядовий Кур’єр. – 1997. – 24 липня.
79. Закон України про стимулювання розвитку регіонів // Відомості Верхов-ної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548.
80. Законодавство України про державний контроль за використанням та охороною земель : Зб. нормат.-прав. Актів : Станом на 30 березня 2007 року / Ук-лад.: В.І.Курило та ін. – К.: Магістр-XXI ст., 2008. – 384 с.
81. Занадворов В.С. Экономика города : [учеб. пособие] / В. С. Задворнов,
А. В. Занадворова. – М. : Магистр, 1998. – 272 с.
82. Земельна реформа: питання і відповіді. – К., 2001. – 62 с.
83. Земельне право України: [підручник] / за ред. О. О. Погрібного, І. І. Ка-ракаша. – К. : Істина, 2003.– 448 с.
84. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 98.
85. Земельний кодекс України. – К.: Атіка, 2001. – 96 с.
86. Земельні відносини в України: Законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. – К.: Урожай, 1998. – 816 с.
87. Земельное право России / под ред. В. В. Петрова. – М., 1995. – 300 с.
88. Ібатуллін Ш. І. Капіталізація земель приміських зон великих міст: теорія, методологія, практика / Ш. І. Ібатуллін. – К. : НАУ, 2007. – 260 с.
89. Изард У. Методы регионального анализа / У. Изард. – М. : Прогресс, 1966. – 659 с.
90. Искржицкий Г. И. Рассказ о градостроительстве / Г. И. Искржицкий. – М. : Стройиздат, 1985. – 128 с.
91. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика) /
С. І. Іщук. – [5–е вид., доп.]. – К. : Європейський університет, 2002. – 352 с.
92. Канаш О. П. Основні проблеми сільськогосподарського земельно-оціночного районування / О. П. Канаш // Землевпорядкування. – 2001. – № 4. –
С. 35–38.
93. Канаш О. П. Принципи класифікації земель як основа раціонального ви-користання земельних ресурсів / О. П. Канаш // Вісник аграрної науки. – 2002. –
№ 3. – С. 62–65.
94. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. – М. : Прогресс, 1948. – 90 с.
95. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної ради України
28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
96. Концепція вдосконалення земельних відносин на 2006–2015 роки. Про-ект // www.kovaliv.kiev.ua.
97. Концепція сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ра-ди України // http://zakon.rada.gov.ua.
98. Корецький М. Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій еко-номіці : монографія / М. Х. Корецький. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 260 с.
99. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М. : Прогресс, 1990. – 736 с.
100. Кривов В. М. Екологічно безпечне землекористування. Лісостеп України. Проблеми охорони грунтів / В. М. Кривов. – К. : Урожай, 2006. – 304 с.
101. Кривов В. М. Основи землевпорядкування / В. М. Кривов, Р. В. Тихенко, І. П. Гетманчук. – К. : Урожай, 2008. – 324 с.
102. Куліков П. М. Генезис земельних відносин в України і їх вплив на фор-мування сучасних земельних відносин / П. М. Куліков, О. Й. Кузьмич, В. А. Ліщук // Містобудування та територіальне планування [науково-технічний збірник № 21]. – К. : КНУБУ, 2005 – С.140–146.
103. Кулініч В. В. Деякі аспекти вдосконалення земельно–кадастрового обліку для еколого–економічної оцінки земель / В. В. Кулініч, А. Г. Мартин, Т. О. Євсюков // Землевпорядний вісник. – 2004. – № 4. – С. 11–15.
104. Лавейкін М. І. Реформування системи землекористування в Україні /
М.І. Лавейкін. – К. : РВПС України НАН України, 2003. – 376 с.
105. Лаврик Г. И. Методологические основы районной пласировки / Г. И. Лаврик, Н. М. Демин. – М. : Стройиздат, 1975. – 96с.
106. Лаппо Г.М. Урбанизация и природная среда, географические аспекты урбанизации / Г. М. Лаппо, Ю. Л. Пивоваров. – М. : Наука, 1971. – 480 с.
107. Лихогруд М. Г. Автоматизована система державного земельного кадастру України (концепція створення) / М. Г. Лихогруд // Інженерна геодезія. – К.: КНУБА. – 2001. – № 45. – С. 123–141.
108. Лихогруд М. Г. Структура й особливості формування кадастрового но-меру земельної ділянки та іншої нерухомості / М. Г. Лихогруд // Землевпорядний вісник. – 2000. – № 4. – С. 64–68.
109. Мамонова В. В. Методологія управління територіальним розвитком : монографія / В. В. Мамонова. – Х. : ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 196 с.
110. Мартин А. Г. Управління земельними ресурсами: пріоритетні завдання на сучасному етапі реформ / А. Г. Мартин // Землевпорядний вісник. – 2008. – № 2. –
С. 30–36.
111. Мартин А. Г. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення: наслідки та перспективи / А. Г. Мартин.,С. М. Горбатович // Землевпорядний вісник. – 2006. – № 2. – С. 58–60.
112. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Укра-їні: [монографія] / В. Ф. Мартиненко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 296 с.
113. Менеджмент землевпорядкування: [кол. авт.: А. М. Третяк, А. Я. Сохнич, В. М. Другак, Л. І. Смоленська, Р. А. Третяк]. – К. : ТОВ “ЦЗРУ”, 2004. – 344 с.
114. Мерзляк А.В. Інформаційне забезпечення державного управління земель-ними ресурсами України : монографія / А.В.Мерзляк, В.А.Боклаг; Класич. приватн. ун-т. – Запоріжжя : [Вид-во КПУ], 2010. – 152 с.
115. Мерлен П. Город: Количественные методы изучения / П. Марлен. – М. : Прогресс, 1977. – 564 с.
116. Мерфи Р. Американский город / Р. Мерфи. – М. : Прогресс. – 1972. –
320 с.
117. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок // Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1531 // http://zakon.rada.gov.ua.
118. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні / [Ю. Ф Дехтяре-нко, М. Г Лихогруд., Ю. М. Манцевич, Ю.М. Палеха]– К. : Профі, 2002. – 256 с.
119. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні / [Ю. Ф Дехтяре-нко, М. Г Лихогруд., Ю. М. Манцевич, Ю.М. Палеха] – К. : Профі, 2007. – 624 с.
120. Міста України: довідник. – К. : НВП Картографія, 1999. – 135 с.
121. Місцеве самоврядування в Україні: історія, сучасність, перспективи роз-витку : [навч. посіб.] / [ В. В. Кравченко, Н. В. Кравченко, В. М. Лисюченко та ін.]. – К., 2001. – 231 с.
122. Національний стандарт № 1 “Оцінка нерухомого майна” / Постанова Ка-бінету Міністрів України від 10 жовтня 2003 р. № 1440 // http://zakon.rada.gov.ua.
123. Національний стандарт № 2 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” / Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 // http://zakon.rada.gov.ua.
124. Новаковський Л. Я. Проблеми реалізації Земельного кодексу України /
Л. Я. Новаковський // Землевпорядкування. – 2003. – № 2. – С. 3–10.
125. Новаковський Л. Я. Удосконалення земельних відносин у містах /
Л. Я. Новаковський, В. О. Леонець. – К. : Урожай, 2006. – 144 с.
126. Новаковський Л. Я. Основні положення концепції розвитку земельної реформи в Україні / Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк. – К. : Інститут землеустрою УААН, 2000. – 96 с.
127. Новаковський Л. Я. Розвиток суспільства і проблеми земельних відносин / Л. Я. Новаковський, А. М. Третяк // Землевпорядкування. – 2001. – № 3. – С. 9–18.
128. Новотворов О. С. Економіка землекористування: теорія, методологія /
О. С. Новотворов / за ред. Б. М. Данилишина / РВПС НАН України. – К. : ТОВ “ДКС центр”, 2009. – 628 с.
129. Нудельман В. Розробка Стратегії розвитку територіальної громади: зага-льні засади методики / Київ. Центр Ін–ту Схід–Захід. / В. Нудельман, І. Санжаровський. – К. : Вид–во “Дата Банк Україна”, 2002. – С. 22–57.
130. О’Салливан А. Экономика города / О’Салливан А. ; [пер с англ.]. – 4–е изд. – М. : ИНФРА–М., 2002. – 724 с.
131. Оситнянко А. П. Планування розвитку міста / А. П. Оситнянко. – К. : КНУБА, 2001.– 460 с.
132. Основні напрями поглиблення земельних відносин в Україні (тези до ви-ступу голови Держкомзему України А.С.Даниленка на IV Всеукр. конгресі вчених економістів–аграрників 25 черв. 2002 р.) // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 3. – С. 8–12.
133. Палеха Ю. М. Економіко–географічні аспекти формування вартості тери-торій населених пунктів : [наукове видання] / Ю. М. Палеха. – К. : Профі, 2006. –
324 с.
134. Панчук О. Я. Державний земельний кадастр, його структура та призна-чення / О. Я. Панчук // Землевпорядний вісник. – 1997. – №1. – С. 20–23.
135. Панчук О. Я. Місце державного земельного кадастру в системі управлін-ня земельними ресурсами / О. Я. Панчук // Землевпорядний вісник. – 1999. – № 2. – С.8–14.
136. Панчук О. Я. Реформа земельного кадастру / О. Я. Панчук // Землевпорядний вісник. – 1998. – № 2. – С.16–18.
137. Перцик Е. Н. Города мира. География мировой урбанизации / Е. Н. Пер-цик. – М. : Изд–во Международные отношения, 1999. – 381 с.
138. Перші кроки Земельного кодексу України // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 3. – С. 6–9.
139. Петраковська О. С. Формування ринку землі у містах / О. С. Петраковська // Містобудування та територіальне планування. Вип.19. – 2004. – C. 186–192.
140. Пікуляк М. Зауваги до реформування територіального устрою держави / М. Пікуляк // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 4 (30). – С. 57–60.
141. Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок / Наказ Держкомзему України від 23 травня 2003 р. № 2 // http://zakon.rada.gov.ua.
142. Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку / [М. Лендьел, Б. Винницький, Ю. Ратейчак, І. Санжаровський І. / за ред. І. Санжаровського, Ю. Полянського]. – К. : К.І.С., 2007. – 80 с.
143. По Україні продано понад 50 тисяч земельних ділянок // http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish.
144. Правовое зонирование: Опыт разработки “Правил землепользования и настройки” в городах России / под. ред. А. Высоковского, У. Валетты. – М. : Русская панорама, 1999. – 200 с.
145. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та транс-формацій / під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б. М.Данилишина. – К. : ЗАТ “Нічлава”, 2006. – 704 с.
146. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обме-жень. Закон України № 1952–IV від 1 липня 2004 р. № 1952–IV // Голос України. – 2004. – № 142. – С. 12–14.
147. Про затвердження грошової оцінки земель м. Донецька : Рішення вико-навчого комітету Донецької міської ради від 28 серпня 2002 року № 384 // http://www.lukyanenko.donensk.ua
148. Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення. – Указ Президента України від 04.02.2000 р. № 168/2000 // http://portal.rada.gov.ua/.
149. Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення: Указ Президента України від 4 лют. 2000 р. № 168 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 6. – Ст.205.
150. Про земельну реформу: Постанова Верховної Ради Української РСР від 12 груд. 1990 р. № 563–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 100.
151. Про концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25.05.2001 № 341 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – С. 20– 28.
152. Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призна-чення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 // Законодавство України про землю: Земельний кодекс України. Нормативно-правові акти з земельних питань. – 2001. – №14 . – С. 280–285.
153. Про методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №525 // Законодавство України про землю: Земельний кодекс України. Нормативно-правові акти з земельних питань. – 2001. – № 14. – С. 285–288.
154. Про нормативну грошову оцінку земель м. Донецька : Рішення Донецької міської ради від 23 липня 2009 року № 35/37 // http://www.lukyanenko.donensk.ua
155. Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001–2005 роки: Указ Президента України від 30 трав. 2001 р. № 372 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 986.
156. Про порядок ведення державного земельного кадастру : Постанова Кабі-нету Міністрів України від 12 січ. 1993 р. № 15 // http://zakon.rada.gov.ua.
157. Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів) // Спільний наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету України по водному господарству, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006 №19/16/22/11/17/12 // http://zakon.rada.gov.ua.
158. Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів // Спільний наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерства аграрної політики України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 // http://zakon.rada.gov.ua.
159. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі : Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. № 2200–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.
160. Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р.
№ 1355 // http://zakon.rada.gov.ua.
161. Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення: Указ Президента України від 19 січ. 1999 р. № 32 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 3. – Ст.93.
162. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 р. “Про стан додержання вимог