РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Короткий опис

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ВЕТВИЦЬКИЙ Дмитро Олександрович

УДК 354:338.242:334.012.644

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Іванова Тамара Вікторівна,
кандидат економічних наук,
професор

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
1.1. Аналіз наукових досліджень щодо здійснення державної екологічної політики 10
1.2. Особливості застосування екологічної політики України в умовах глобальних викликів 26
1.3. Специфіка здійснення регіональної екологічної політики України 43
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 62
2.1. Забезпечення соціально-економічного й екологічного моніторингу безпеки в сучасних умовах 62
2.2. Чинники впливу на здійснення державної екологічної політики в Україні 77
2.3. Пріоритети системи екологічного моніторингу в регіонах і містах 90
Висновки до розділу 2 106
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 111
3.1. Перспективи екологічного розвитку України в умовах глобалізації 111
3.2. Пріоритетні напрями реалізації державної екологічної політики в Україні 125
3.3. Стратегічні напрямки реалізації екологічної політики держави в регіонах і містах 141
Висновки до розділу 3 156
ВИСНОВКИ 160
ДОДАТКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Успішність реалізації концепції сталого розвитку в Україні залежить від багатьох аспектів, в першу чергу – від обраних стратегій екологічної політики, її ґрунтовності, змістовності й взаємоузгодженості. Процес переходу країни на засади сталого розвитку повинен здійснюватися паралельно на всіх рівнях господарювання (державному, регіональному та на рівні окремих господарюючих суб’єктів) відповідно до пріоритетного розвитку держави та з обов’язковістю зворотного зв’язку.
Вирішення екологічних проблем, що виникли внаслідок збільшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище у глобальному масштабі, передбачає їх першочергове розв’язання. Проблеми реалізації принципів державної екологічної політики пов’язані з недосконалістю законодавчих та нормативно-правових актів, відсутністю необхідних обсягів фінансування, неузгодженістю дій органів влади та суб’єктів господарювання, безвідповідальною, руйнівною для природи діяльністю підприємств, а головне – з необґрунтованістю, розмитістю, нечіткістю стратегічних рекомендацій і планів дій щодо формування заходів, спрямованих на їх розв’язання. Загострення вищезазначених проблем потребує науково обґрунтованого розроблення та поетапної реалізації державної екологічної політики України в умовах глобалізації.
Теоретичні та практичні основи державної екологічної політики в умовах глобалізації, які є ключовим аспектом даного дослідження, розробляються в Україні за кількома науковими напрямами. Зокрема, екологічні проблеми та концептуальні засади сталого розвитку висвітлені в роботах Васюти О.А., Веклич О.О., Галушкиної Т.П., Гамана П.І., Голян В.А., Данилишина Б.М., Загвойської Л.Д., Іванової Т.І., Кураєвої Н.В., Кравціва В.С., Лінника С.О., Мельника Л.Г., Семишкур В.В, Синякевича І.М., Харічкова С.К., Хвесика М.А. та багатьох інших, які сформували теоретичне підґрунтя для подальших досліджень.
Разом з тим, наукові дослідження розвитку державної екологічної політики в Україні в умовах глобалізації, не дивлячись на отримані результати і накопичений досвід, на наш погляд, потребують удосконалення напрямів забезпечення соціально-економічного й екологічного моніторингу безпеки в сучасних умовах, чинників впливу на здійснення державної екологічної політики в Україні, пріоритетів системи екологічного моніторингу в регіонах і містах, перспектив екологічного розвитку України в умовах глобалізації, стратегічних напрямів реалізації екологічної політики держави в регіонах і містах.
Їх вирішення надасть можливість сформувати такі стратегічно обґрунтовані рекомендації, які підвищать ефективність практичної реалізації державної екологічної політики в Україні в умовах глобалізації.
Актуальність цих та ряду інших питань, їх велика теоретична і практична значущість зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах науково-дослідної теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164), зокрема дисертантом обґрунтовано напрями в реалізації державної екологічної політики в Україні в умовах глобалізації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних, методичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення системи розвитку державної екологічної політики України в умовах глобалізації.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
– проаналізувати стан досліджень та розглянути світовий досвід здійснення державної екологічної політики, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”;
– визначити особливості застосування екологічної політики України в умовах глобальних викликів;
– дослідити специфіку здійснення регіональної екологічної політики України;
– проаналізувати напрями забезпечення соціально-економічного й екологічного моніторингу безпеки в сучасних умовах;
– розглянути чинники впливу на здійснення державної екологічної політики в Україні;
– виявити пріоритети системи екологічного моніторингу в регіонах і містах;
– визначити перспективи екологічного розвитку України в умовах глобалізації;
– розробити та запропонувати пріоритетні напрями реалізації державної екологічної політики в Україні, її регіонах і містах.
Об’єктом дослідження є державна екологічна політика.
Предметом дослідження є розвиток державної екологічної політики України в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи. До основних загальнонаукових методів дослідження, слід віднести: а) методи теоретичних досліджень – ідеалізацію, гіпотези та припущення, історичний та логічний методи, системний підхід; б) методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях досліджень – абстрагування, аналіз і синтез, індукцію та дедукцію; в) методи емпіричного дослідження – спостереження, порівняння, вимірювання. Із застосованих спеціальних методів можна зазначити: а) економіко-статистичні – зведення та групування даних, розрахунок узагальнюючих та синтетичних показників, вибіркові обстеження, методи інтерполяції та екстраполяції; б) економіко-математичні – табличний та графічний методи, моделювання та програмування; в) економічного аналізу – факторного аналізу, метод балансової ув’язки, евристичні прийоми економічного аналізу. Сполучення використаних спеціальних методів забезпечило цілісність проведеного аналізу розвитку державної екологічної політики України в умовах глобалізації.
Всі зазначені підходи застосовуються, доповнюють один одного в усіх компонентах основної частини роботи і в сукупності дозволяють всебічно розглянути предмет дослідження.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань розвитку державної екологічної політики України в умовах глобалізації, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, міністерств і відомств, підприємств, організацій, а також монографії і наукові праці, видані в Україні та за кордоном.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
удосконалено:
– систему екологічного моніторингу в регіонах і містах в Україні з урахуванням вимог законодавства про місцеве самоврядування, європейських орієнтирів, досвіду регіонів з розробки і здійснення екологічної політики та введення в дію нормативно-правового акта з регіональної екологічної політики, пріоритетів вирішення регіональних еколого-соціальних проблем, відповідних механізмів розподілу відповідальності й ресурсів, запровадження регіональних (обласних) і місцевих екологічних програм за методологією, рекомендованою Регіональним екологічним центром для країн Центральної та Східної Європи;
– методичні підходи до розробки стратегії державної екологічної політики України в умовах глобальних викликів, яка орієнтована на перехід від моделі, що заснована на ліквідації наслідків екологічних порушень (до якої належить Україна), до моделі, що базується на прогнозуванні та попередженні забруднень довкілля і покращенні його стану, включаючи синхронізацію напрямів соціально-економіко-екологічних перетворень;
– систематизацію участі громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля та здійсненні державної екологічної політики України на всіх рівнях шляхом систематичного інформування про діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища через засоби масової інформації, Інтернет та офіційні видання;
дістали подальшого розвитку:
– визначення поняття державної екологічної політики як комплексу засобів і заходів, спрямованих суспільством і державою на охорону та оздоровлення довкілля, ефективне поєднання природокористування і охорони природи, забезпечення нормальної життєдіяльності громадян, який має два виміри – нормативний (система правил і норм) та регуляційний (конкретні дії для охорони навколишнього середовища);
– напрями в реалізації державної екологічної політики в Україні, а саме: сприяння зменшенню впливу споживання на довкілля через менший вплив товарів та послуг на етапах виробництва, використання та видалення відходів; налагодження контролю споживання ресурсів на всіх рівнях (від індивідуального споживача до галузі); проведення реформи тарифів на енергоресурси; забезпечення модернізації систем розподілення тепла; повторне використання будівельних матеріалів і матеріалів від споруд, що руйнуються; застосування економічних механізмів для стимулювання використання комбінованих пристроїв для генерації тепла й енергії та використання біомаси або відходів для заміщення викопного палива; впровадження механізму «зелених» державних закупівель;
– напрями здійснення регіональної екологічної політики України, зокрема було запропоновано розробити та прийняти Концепцію регіональної екологічної політики як єдиний визначальний нормативний документ на рівні регіону, який має забезпечити злагоджену взаємодію різних державних, регіональних структур та суспільних інституцій у формуванні й проведенні регіональної екологічної політики як складової державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку окремої території у контексті національної безпеки України в умовах глобалізації;
– перспективи екологічного розвитку в Україні в умовах глобалізації, де основними було визначено поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема: підвищення якості атмосферного повітря у найбільш техногенно навантажених містах; забезпечення впровадження технологічних нормативів допустимого викиду забруднювальних речовин у атмосферне повітря із теплосилових установок; зменшення рівня забруднення водних ресурсів та забезпечення очистки стічних вод шляхом будівництва та реконструкції інженерних споруд систем водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах, посиленням контролю за їх проектуванням та експлуатацією; удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів держав Європейського Союзу;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть виступати науковим підґрунтям удосконалення процесу розвитку державної екологічної політики України в умовах глобалізації. Практичні розробки використані Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в процесі розробки Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» від 21 вересня 2000 року № 1989-III (дов. №24560/04/4/10-10 від 30.11.2010 р.). Пропозиції автора стосуються відтворення природного стану елементів екологічної мережі та забезпечення виконання природоохоронних функцій національної екологічної мережі.
Науково-практичні висновки, практичні рекомендації щодо теоретико-методологічних оцінок та практичних аспектів розвитку державної екологічної політики України в умовах глобалізації використані Міністерством промислової політики України щодо напрямів здійснення регіональної екологічної політики України (дов. № 27-12-01/16 від 07.04.2010 р.). Розробки автора щодо системи екологічного моніторингу в регіонах і містах в Україні використані в роботі Київської обласної державної адміністрації (дов. № 13/654 від 27.05.2010 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні таких дисциплін: “Правове забезпечення державного управління”, “Соціальна і гуманітарна політика” (довідка № 342–67 від 24.09.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. В дисертації не використовуються ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці. Всі наукові положення, що виносяться на захист, являють собою особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації були апробовані у виступах на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (м. Київ, 2010); «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (Дніпропетровськ, 2009); «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу» (Київ, 2010); «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2010); «Перспективи впровадження екологічного оподаткування в Україні» (Ірпінь, 2010).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій – 3,4 обл.вид.арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 198 с., у т.ч. 2 рисунка на 2 с. та 3 таблиці на 3 с., 3 додатки – на 8 с. Список використаних джерел з 191 найменування розміщений на 23 с.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене вирішення конкретного наукового завдання, що полягає у вдосконаленні державної екологічної політики України на основі розвитку теоретико-методологічних засад та обґрунтуванні відповідних науково-прикладних рекомендацій. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані такі висновки.
1. Встановлено, що наявні публікації зарубіжних та вітчизняних учених висвітлюють переважно загальноприйняті на сучасному етапі теорії екологічної політики. При цьому упор у досягненні екологічних цілей був зроблений на наступні адміністративні засоби впливу: жорсткість стандартів і нормативів на якість продукції та навколишнього середовища; використання екологічної експертизи виробничих проектів для контролю за їх розміщенням; угоди, що укладаються місцевими органами влади про контроль за забрудненням; системи арбітражу екологічних конфліктів; природоохоронні програми всіх рівнів (локальний – рівень підприємства, організації; місцевий – рівень адміністративного району, міста; регіональний – рівень області; національний – рівень держави; міждержавний – рівень кількох держав). Цим зумовлюється необхідність подальших досліджень з виявлення тенденцій трансформації адміністративних засобів у державній екологічній політиці.
Розглянувши основні напрямки світового досвіду здійснення державної екологічної політики зроблено висновок, що державна екологічна політика є комплексом засобів і заходів, спрямованих суспільством і державою на охорону та оздоровлення довкілля, ефективне поєднання природокористування і природоохорони та забезпечення нормальної життєдіяльності громадян, який має два виміри – нормативний і регуляційний. Перший – це система правил і норм, другий – це конкретні дії для охорони навколишнього середовища.
2. Визначено, що основою державної екологічної політики України в умовах глобальних викликів має бути стимулювання природоохоронної діяльності, яке ґрунтується на існуючій методологічній базі, апробованій вітчизняною практикою, а також враховує досягнення інших країн у вирішенні екологічних проблем. Тому, було встановлено, що стратегія державної екологічної політики України в умовах глобальних викликів має бути спрямована на перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію наслідків екологічних порушень (до якої належить зараз Україна), до моделі, що базується на прогнозуванні та попередженні забруднень довкілля і покращанні його стану, характерної для більшості розвинених країн світу. Однак без синхронізації напрямів соціально-економіко-екологічних перетворень державна екологічна політика залишатиметься неефективною.
На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду формування механізмів вирішення соціальних і екологічних проблем, проаналізувавши стратегічні напрями реалізації екологічної політики в Україні, було запропоновано виділити принципи державної екологічної політики України в умовах глобальних викликів: пріоритет екології над економікою, поступовий та поетапний перехід до нових механізмів державного управління у сфері реалізації екологічної політики; відповідність механізму державного управління у сфері реалізації екологічної політики фактичному стану розвитку суспільства; узагальнення позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду з метою вирішення екологічних проблем; участь держави у фінансуванні екологічних програм; забезпечення сталого і невиснажливого природокористування; неперервне екологічне виховання, екологічна освіта й отримання екологічної інформації.
3. Регіональна екологічна політика визначається виходячи з пріоритетності національних і регіональних інтересів, є невід’ємною складовою державної екологічної політики. Вона органічно вплітається в державну політику національної екологічної безпеки і здійснюється шляхом реалізації стратегій, концепцій і програм відповідно до чинних нормативних актів як на державному рівні, так і правових актів місцевих органів влади і самоврядування.
В ході дослідження було запропоновано прийняти єдиний нормативно-правовий акт, який скоординував би взаємодію всіх регіональних органів на вироблення єдиної цілі - забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку області, тобто Концепцію регіональної екологічної політики, як єдиний визначальний нормативний документ на рівні регіону, який має забезпечити злагоджену взаємодію різних державних і регіональних структур та суспільних інституцій у формуванні і проведенні регіональної екологічної політики, як складової державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку окремої території у контексті національної безпеки України в умовах глобалізації.
4. Активізація забезпечення соціально-економічного й екологічного моніторингу безпеки потребує від адміністративної влади неформальних підходів і високого рівня виконавчої дисципліни. Необхідна екологічно безпечна політика сталого розвитку, яка передбачає реалізацію цілого комплексу заходів: затвердження повномасштабної правової основи для докорінного поліпшення стану навколишнього природного середовища в країні; створення ефективного механізму реалізації природоохоронної політики за рахунок неухильного зменшення ресурсоємності економіки через залучення у господарський обіг накопичених відходів, а також запобігання надзвичайним ситуаціям з важкими еколого-економічними наслідками; технічне і технологічне переозброєння з метою ефективного раціонального природокористування та постійного зростання коефіцієнта корисної дії економіки; підвищення екологічної свідомості та рівня екологічної освіти.
Виявлене розуміння на державному рівні соціальної потреби в конструктивній, дієвій державній екологічній політиці, оновленій на засадах сталого розвитку, спонукало розроблення проекту Закону «Про Стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року», який було розроблено Мінприроди 27 травня 2010 року, але на сьогоднішній день проект відкликано. Необхідність прийняття проекту Стратегії також зумовлена послабленням дієвості екологічної політики та інституцій, істотним зниженням ефективності структури управління в галузі охорони довкілля на державному та регіональному рівнях, сповільненням необхідних змін у законодавстві, послабленням дієвості контролю за дотриманням екологічних вимог, що призводить до зростання темпів забруднення довкілля, неефективного та виснажливого використання природних ресурсів.
5. Було встановлено, що до основних чинників впливу на здійснення державної екологічної політики в Україні необхідно віднести: правові, програмні та інституційні механізми; науково-освітні механізми;
фінансово-економічні механізми; моніторинг стану довкілля та екологічний контроль. Розробка методологічних основ та впровадження безперервної екологічної освіти є чинником впливу на здійснення державної екологічної політики в Україні та парадигмою її успішної реалізації. Такі її надзвичайно важливі елементи, як екологічна освіта для сталого розвитку, програма екологічної освіти в рамках державних освітніх програм для середніх, технічних та вищих навчальних закладів є мірилом успішності реалізації Стратегії.
Розглянувши основні чинники впливу на здійснення
державної екологічної політики в Україні, було визначено, що Україні сьогодні необхідне підвищення прозорості діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища та діяльності інших органів влади, що впливає на довкілля, шляхом систематичного інформування про діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища через засоби масової
інформації, Інтернет та офіційні видання. Тобто, необхідне забезпечення постійної участі громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля, та здійсненні державної екологічної політики України на всіх рівнях.
6. Пріоритетами системи екологічного моніторингу в регіонах і містах в Україні, було визначено: розроблення з урахуванням вимог законодавства про місцеве самоврядування, європейських орієнтири, досвіду регіонів з розробки і здійснення екологічної політики та введення в дію нормативно-правового акту з регіональної екологічної політики, з визначенням пріоритетів вирішення регіональних еколого-соціальних проблем, відповідних механізмів розподілу відповідальності і ресурсів; запровадження регіональних (обласних) і місцевих екологічних програм за методологією, рекомендованою Регіональним екологічним центром для країн Центральної та Східної Європи; впровадження басейнового та екосистемного принципів екологічної політики на рівні місцевих та регіональних планів, проектів, програм; забезпечення пришвидшення оновлення природоохоронних основних фондів на підприємствах базових галузей промисловості; впровадження обов’язкової сертифікації зі зниження природно-техногенного ризику господарювання (об’єктів, технологій, видів діяльності) згідно стандартів ЄС.
В ході дослідження було визначено, що основними функціональними елементами системи екологічного моніторингу в регіонах і містах мають стати: 1. Багатовимірна база даних, призначена для нагромадження й зберігання соціально - економічних і фінансових показників регіону в галузевому й територіальному розрізах. 2. Розрахунково-аналітична підсистема підтримки прийняття управлінських рішень, що складається з комплексу імітаційних і цільових моделей, які відображають основні соціально-економічні процеси регіону, і прогнозування динаміки соціально-економічних показників. Багатовимірна база даних має складатися з декількох блоків.
7. В ході дослідження було визначено, що найважливішим напрямом перспективного екологічного розвитку в Україні в умовах глобалізації є поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки. Діяльність всіє природоохоронної системи має спрямовуватись на утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально-економічного розвитку держави, формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва і споживання, еколого-інноваційної модернізації економіки України. Адже екологічна безпека – компонент системи національної безпеки з нормальними умовами для розширеного відтворення природних ресурсів та життя людей.
Було відзначено, що необхідним в напрямах поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки є вирішення наступних завдань: поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, зокрема: підвищення якості атмосферного повітря у найбільш техногенно навантажених містах; забезпечення впровадження технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря із теплосилових установок; зменшення рівня забруднення водних ресурсів та забезпечення очистки стічних вод шляхом будівництва та реконструкції інженерних споруд систем водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах, посиленням контролю за їх проектуванням та експлуатацією; удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів держав Європейського Союзу.
8. У зв’язку з поглибленням світової екологічної кризи та загостренням інших глобальних проблем, для України, дедалі більшого значення набувають політичні аспекти заходів, що вживаються в окремих державах, та міжнародних заходів щодо розв’язання окремих питань екологічної безпеки. Тому, найбільш гостро постає питання взаємодії практичних заходів на міжнародному, регіональному, національному рівнях. Це вимагає формування моделі екологічно стійкого розвитку. Було доведено, що необхідно добиватися встановлення міжнародного екологічного порядку для всіх держав.
Були визначені пріоритетні напрями в реалізації державної екологічної політики в Україні, якими мають стати: сприяння зменшенню впливу споживання на довкілля через менший вплив товарів та послуг на етапах виробництва, використання та видалення відходів; налагодження контролю споживання ресурсів на всіх рівнях (від індивідуального споживача до галузі); зміна характеру споживання у масовому масштабі з метою зміщення попиту від категорій товарів і послуг з високим рівнем використання матеріалів та енергії до категорій нижчого рівня; перехід до органічного землеробства; проведення реформи тарифів на енергоресурси; забезпечення модернізації систем розподілення тепла; збільшення теплоізоляційних можливостей будівель;повторне використання будівельних матеріалів і матеріалів від споруд, що руйнуються; застосування економічних механізмів для стимулювання використання комбінованих пристроїв для генерації тепла й енергії та використання біомаси або відходів для заміщення викопного палива; сприяння розвитку громадського транспорту; впровадження механізму «зелених» державних закупівель.
9. Проаналізувавши основні пріоритети системи екологічного моніторингу в регіонах і містах, було запропоновано ряд суттєвих недоліків, які необхідно усунути, а саме: суб’єкти моніторингу здійснюють свою діяльність у відповідності з відомчими програмами, що неузгоджені між собою на обласному рівні; служби спостережень роз’єднані і не мають єдиної системи, яка дозволяла б оперативно обмінюватися інформацією у випадках виникнення надзвичайних ситуацій; мережа спостережень, яка діє на теперішній час, має недостатню кількість пунктів спостереження та слабо забезпечена сучасними контрольно-вимірювальними приладами; в регіонах і містах майже відсутні автоматизовані системи контролю стану об’єктів довкілля.
Усунення визначених недоліків є стратегічним напрямом реалізації екологічної політики держави в регіонах і містах. З метою усунення цих недоліків Держуправлінням мають бути розроблені скоординовані регіональні програми організації моніторингу довкілля. В рамках цих програм за кошти обласних фондів охорони навколишнього природного середовища мають бути розроблені обласні системи моніторингу довкілля, які будуть визначати організаційну і функціональну структуру системи моніторингу, її ієрархічні рівні та принципи взаємодії між суб’єктами моніторингу в регіонах і містах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреєва Н.Н. Організаційно-економічні інструменти регіональної екологічної політики / Н.Н. Андреєва // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса: ОДЕУ, 2005. – Вип. 20. – С. 19-26.
2. Білорус О.Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: (Системні маркетол. дослідж.) / О.Г. Білорус, Ю.М. Мацейко. – К.: МАУП, 2005. – 492 с.
3. Борщук Є.М. Глобальна енергетична проблема і концепція стійкого розвитку / Є.М. Борщук // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 11. – С.218 - 225.
4. Борщук Є.М. Концепція стійкого розвитку і проблеми переходу на еколого-економічну модель господарювання / Є.М. Борщук // Науковий Вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – Львів: НЛТУУ. – 2005. - вип. 15.6. –С.160 -165.
5. Борщук Є.М. Стійкий розвиток як еколого-економічний фактор європейської інтеграції / Є.М. Борщук //Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 20. – Львів :Видавництво ЛКА, 2006. - С.85-91.
6. Боткилин В.E. Мeтодологичeскиe подxоды к формированию стратeгии устойчивого социо-экологичeского развития АПК рeгиона и инвeстиционныe мexанизмы ee обeспeчeния / В.E. Боткилин, В.Г. Садков [Eлeктронний рeсурс] // Управлeниe общeствeнными и экономичeскими систeмами. – 2006. – №2. – Рeжим доступу до журналу : www.bali.ostu.ru/umc/arhiv/2006/2/Botkilin_Sadkov.doc.
7. Будзяк В.М. Сільськогосподарське землекористування (економіко-екологічні та управлінські аспекти) / В.М. Будзяк. – К.: Оріяни, 2006. – 386 с.
8. Буркинський Б. Глобалізація економіки та національна екологічна доктрина: проблем реформ / Б. Буркинський, Т. Галушкіна // Економіст.- 2002.- №9.- С.20-23.
9. Буркинский Б.В. Экологизация политики регионального развития / Б.В. Буркинский, Н.Г. Ковалева. – Одесса : Институт проблем рынка и экономико–екологических исследований НАН Украины, 2002. – 328 с.
10. Буркинский Б.В. Экономико-экологические основы регионального природопользования и развития / Б.В. Буркинский,
В.Н. Степанов, С.К. Харичков // НАН Украины. Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований. – Одесса, 2005. – 575 с.
11. Валлерстайн И. Экология и экономика в глобальном контексте / И. Валлерстайн // Вопросы экономики. – 2006. - № 11. - С.95-103.
12. Васюта О.А. Екологічна політика України на зламі тисячоліть / О.А. Васюта / моногр. – К.: КМУ, 2003. – 306 с.
13. Васюта О.А. Екологічна політика: національні та глобальні реалії: У 4 т. / О.А. Васюта, С.І. Васюта, Г.Г. Філіпчук, І.Ф. Курас (ред.). - Чернівці: Зелена Буковина, 2004. - 480 с.
14. Ваxович І.М. Тeорeтико-мeтодологічні засади формування та рeалізації рeгіональної політики фінансового забeзпeчeння сталого розвитку : авторeф. дис. на здобуття наук. ступeня д-ра. eкономічниx наук, спeц.: 08.00.05 - розвиток продуктивниx сил і рeгіональна eкономіка / І.М. Ваxович. - Одeса: НАН Укр. Ін-т проблeм ринку та eкономіко-eкологічниx досліджeнь, 2008. - 35 с.
15. Веклич О.О. Потрібен “євроремонт” економічного механізму екологічного регулювання / О.О. Веклич, В.В. Бугас // Вісн. НАН України. – 2006. – № 3. – С. 49 – 57.
16. Веклич О. Современное состояние и эффективность экономического механизма экологического регулирования / О.О. Веклич // Экономика Украины. – 2003. – №10. – С.62-70.
17. Веклич О.О. Україна в міжнародних рейтингах екологічної сталості / О.О. Веклич // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (20 травня 2008 р.).Ч.1. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2008. – С. 123.
18. Веклич О.О. Фінансові інструменти вилучення екологічної ренти / О.О. Веклич // Економіка України. – 2008. - № 9. – С. 9.
19. Вeклич О.О. Xарактeрні ознаки сучасного eкономічного мexанізму eкологічного рeгулювання / О.О.Вeклич // Продуктивні сили України. – 2007. - № 2 (003). - С. 97-106.
20. Ветвицький Д.О. Інструмeнти регулювання eкологічно сталого рeгіонального розвитку в ринковиx умоваx / Д.О. Ветвицький // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 1/2010. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред.
В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2010. – С.286-296.
21. Ветвицький Д.О. Політика комплексного моніторингу якості життя населення України з урахуванням екологічних факторів /
Д.О. Ветвицький // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 9. – С.94-96.
22. Ветвицький Д.О. Роль держави у раціональному використанні природних ресурсів та охорони довкілля щодо забезпечення якості життя / Д.О. Ветвицький // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 2/2010. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2010. – С.233-239.
23. Ветвицький Д.О. Урахування екологічного фактору в процесі формування стратегії розвитку держави [Електронний ресурс] /
Д.О. Ветвицький // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2010. – №2. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
24. Ветвицький Д.О. Формування рeгіональної стратeгії eкологічно сталого розвитку в україні відповідно до умов зовнішнього середовища /
Д.О. Ветвицький // Економіка та держава. – 2010. – №7. – С. 126-128.
25. Ветвицький Д.О. Визначення на місцяx державної політики у галузі оxорони навколишнього середовища / Д.О. Ветвицький // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (09.04.10) / За заг. ред.
В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової. – К. Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, у 2-х частинах, Ч.2, 2010. – С.219-221.
26. Ветвицький Д.О. Екологічно орієнтована продукція як інструмeнт забeзпeчeння eкологічно сталого розвитку / Д.О. Ветвицький // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. коф., 25-26 груд. 2009 р.: В 5-т. – Т. 5. – Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. – С.60-63.
27. Ветвицький Д.О. Інвестиційне забезпечення екологічної освіти в країні / Д.О. Ветвицький // Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: Міжнар. наук.-прак. конф. – К. КНЕУ, 2010. – С.70-72.
28. Ветвицький Д.О. Формування дeржавної eкологічної політики в Україні / Д.О. Ветвицький // Державне управління та місцеве самоврядування: тези Х Міжнар. наук. конгресу, 26 березня 2010 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2010. – С. 280-282.
29. Ветвицький Д.О. Якість життя як оцінка поточного соціо-еколого-економічного стану в державі / Д.О. Ветвицький // Перспективи впровадження екологічного оподаткування в Україні: зб. матер. наук.-практ. круглого столу, 4 червня 2010 р. – Ірпінь: Нац. учнів. ДЕС. Україні, 2010. – С.42-44.
30. Войтович Р. Регіоналізація як обернена форма глобалізації та її вплив на систему державного управління / Р. Войтович // Вісник НАДУ. – 2004. – №3.– С.15– 25.
31. Волошин В.В. Концeптуальні засади сталого розвитку рeгіонів України / В.В. Волошин, В.М. Трeгобчук // Рeгіональна eкономіка – 2002. – №. 1. – С. 7 21.
32. Воротін В.Є. Модифікація та вдосконалення механізму державного управління соцільно-економічним розвиткм України: регіональний вимір / В.Є. Воротін, Р.Є. Демчак // Економіка та держава. – 2010. - № 4. – с. 107-110.
33. Воротін В.Є. Ринкова модифікація державного регулювання економіки в умовах глобалізації / В.Є. Воротін // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2003. - № 1. – с. 128-132.
34. Врублeвська О.В. Конспeкт лeкцій з eкономіки природокористування / О.В. Врублeвська. – Львів : УкрДЛТУ, 2003. — 210 с.
35. Галушкіна Т.П. Eкологічна політика як складова дeржавної рeгіональної політики / Т.П. Галушкіна, Л.М. Качаровська // Вісник Xмeльницького інституту рeгіонального управління та права. – № 2 (6) – 2003. – С.216-220.
36. Галушкіна Т.П. Проблeми становлeння eкологічної сeртифікації в Україні / Т.П. Галушкіна, О.Є. Купцова, Є.Г. Гордійчук // Вісник Сумського національного аграрного унівeрситeту. Eкономіка та мeнeджмeнт. - 2005. - № 3 - 4(16 - 17). - С. 91 - 95.
37. Гаман П.І. Державна політика екологобезпечного розвитку економіки в трансформаційний період: дис. ... канд. екон. наук / П.І. Гаман. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2005. – 218 с.
38. Гаман П. Державне управління системою фінансування екологічної діяльності / П. Гаман // Вісник НАДУ при Президентові України.– 2004. – № 3. – С.275–279.
39. Гeрасимчук З.В. Організаційно-eкономічний мexанізм формування та рeалізації стратeгії розвитку рeгіону: [монографія] / З.В. Гeрасимчук, І.М. Ваxович. – Міністeрство освіти і науки України. Луцький дeржавний тexнічний унівeрситeт. – Луцьк, 2002. – 248 с.
40. Гeрасимчук З.В. Рeгіональна політика сталого розвитку: мeтодологія формування, мexанізми рeалізації: [монографія] / З.В. Гeрасимчук // Національна акадeмія наук України, Ін-т рeгіональниx досліджeнь. - Луцьк : Надстир’я, 2001. - 528 с.
41. Голян В.А. Природокористування як сфера економічних відносин: суперечності та пріоритети / В.А. Голян // Економіка та держава. – 2007. – № 6. – С. 20 – 22.
42. Гринeвeцький С. Дeржавна стратeгія рeгіонального розвитку: бюрократичний докумeнт чи шляx до консолідації країни? / С. Гринeвeцький. // – Дзeркало тижня. – № 45. – 2006. – С. 5.
43. Данилишин Б.М. Україна в міжнародниx рeйтингаx сталого розвитку / Б.М. Данилишин, О.О. Вeклич // Eкономіка України. - 2008. - №7. - С. 13 - 23.
44. Дацишин М. Інституційнe забeзпeчeння рeгіональної політики та практика взаємодії органів влади в Україні / М. Дацишин, В. Крeцман. – К. : Вид-во «К.І.С.», 2007. – 102 с.
45. Дегтярева И. Б. Синергизм эколого-экономических взаимосвязей при переходе к устойчивому развитию / И. \ Б. Дегтярева // Стратегія забезпечення сталого розвитку України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р. — Київ, 2008. - Ч. 1. - С. 59—61.
46. Дeржавна рeгіональна політика України: особливості та стратeгічні пріоритeти: монографія / З.С. Варналій, В.Є. Воротін,
В.С. Куйбіда та ін., за рeд. З.С. Варналія // Нац. ін-т стратeг. дослідж. - К.: НІСД, 2007. - 768 с.
47. Долішній М.І. Рeгіональна політика на рубeжі XX-XXІ століть: нові пріоритeти / М.І. Долішній. – Київ : Наукова думка, 2006. – 510 с.
48. Долішній М.І. Регіональна політика в Україні: нові акценти та завдання економічної науки / М.І. Долішній, В.С. Кравців // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 254. Економіка. – Чернівці: Рута, 2005.- С. 3-6.
49. Дорогунцов С. Государственное регулирование техногенно-экологической безопасности в регионах Украины / С. Дорогунцов,
А. Федорищев // Экономика Украины. – 2002. – №4. – С. 79 – 77.
50. Дорогунцов С.І. Екосередовище і сучасність. Стратегія регіонального розвитку й екосередовище / С.І. Дорогунцов, М.А. Хвесик, Л.М. Горбач. – К.: Кондор, 2006. – 362 с.
51. Дубовик О.Л. Экологическое право: учебник / О.Л. Дубовик. – М.: Проспект, 2005. – 584 с.
52. Дьомін В.О. Вступ до екологічної політики / В.О.Дьомін. – К. : Тандем, 2000. – 194 с.
53. Екологічна політика: національні та глобальні реалії. У 4-х томах: Чернівці: Зелена Буковина. Т. 1. – 2003. – 480 с.; Т.2. – 2004. – 520 с.; Т.З. – 2004. – 520 С.; Т.4. – 2004. – 552 с.
54. Eкологічнe управління : [підручник] / [В.Я. Шeвчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін.]. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.
55. Єрмілов С. Енергетична стратегія України на період до 2030 року: проблемні питання змісту та реалізації : [Електронний ресурс] /
С. Єрмілов // Дзеркало тижня . ― № 20 (599) 27 травня — 2 червня 2006. ― Режим доступу до газети : http://www.dt.ua/2000/2200/53482/
56. Жарова Л.В. Стратегічні засади та нормативно-правове забезпечення формування національної екологічної політики / Л.В. Жарова // Механізм регулювання економіки. - №2. - 2008. - С. 58-65.
57. Жулавский А.Ю. Основы эколого-экономической сбалансированности развития региона / А.Ю. Жулавский // Вісник СумДУ, Серія Економіка. - 2007. - № 1. Т.2. - С. 112-122.
58. Завгородня Т.В. Збір за забруднення довкілля / Т.В. Завгородня // Фінанси України. – 2002. - №2. – С.76-81.
59. Загвойська Л. Екологічна економіка і менеджмент сталого лісового господарства / Л. Загвойська, І. Соловій // Економіка України. -2008. - № 3. - С. 92 – 95.
60. Загвойська Л.Д. Підxоди і мeтоди оцінки впливів на довкілля / Л.Д. Загвойська, О.Я. Лазор, О.Д Лазор // Eкономіка України. – 2007. – № 3. – С. 80-89.
61. Загвойська Л.Д. Прeвeнтивні стратeгії eкономічного зростання / Л.Д. Загвойська // Матeріали міжнар. наук.-практ. конф. «Стратeгія забeзпeчeння сталого розвитку України». – К. : НАН України, РВПС України, 2008. – Т.1. – С. 73- 78.
62. Загвойська Л.Д. Пріоритетні напрямки наукових досліджень екологічної економіки / Л.Д. Загвойська // Науковий вісник: екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Львів: НЛТУ. – 2005, вип. 15.6. – С.136-143.
63. Загорський В.С. Індикатори стійкого розвитку еколого-економічної системи / В.С. Загорський, Є.М. Борщук // Вісник економічної науки України. - 2007. - № 2. - С. 45 - 49.
64. Закон України «Про eкологічну eкспeртизу» № 46/95-вр вiд 09.02.1995 // Відомості Вeрxовної Ради (ВВР). – 1995. – N 8. – С.54.
65. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. № 1264-XII // ВВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
66. Заржицький О.С. Правові аспeкти рeгіональної eкологічної політики (на матeріалаx Придніпровського рeгіону): авторeф. дис. на здобуття наук. ступeня канд. юрид. наук : спeц. 12.00.06 – «Зeмeльнe право; аграрнe право; eкологічнe право; природорeсурснe право» / О.С. Заржицький. – Київський національний ун-т ім. Тараса Шeвчeнка. - К., 2002. - 22с.
67. Злупко С.М. Екологічні засади регіональної політики сталого розвитку в умовах глобалізації: взаємодія людини і довкілля / С.М. Злупко // Регіональна економіка - 2002.-№4.- С.28-35.
68. Зуєв В. Правове регулювання реалізації екологічного управління в Україні та шляхи його вдосконалення / В. Зуєв // Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи вирішення. – К.: , 2003. – С. 55-56.
69. Ілляшeнко С.М. Формування ринку eкологічниx інновацій: eкономічні основи управління : монографія / С.М. Ілляшeнко,
О.В. Прокопeнко, за рeд. д.e.н., проф. С.М. Ілляшeнка. – Суми: ВТД «Унівeрситeтська книга». - 2002. – 250 с.
70. Кадацький М.О. Основні пріоритети охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів /
М.О. Кадацький // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів СНАУ. – Суми: Університетська книга, 2005. – C. 378-379 с.
71. Калашнікова Т.М. Науково-мeтодичнe забeзпeчeння формування стратeгії розвитку рeгіону: авторeф. дис... канд. eкон. наук: 08.00.05 /
Т.М. Калашнікова; НАН України. Ін-т eкон.-прав. дослідж. – Донецьк. - 2007. - 19 с.
72. Караєва Н.В. Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території: Дис. ... канд. екон. наук / Н.В. Караєва. – Суми. - 2005. – 230 с.
73. Карпов І.Ю. Питання контролю виконання стратeгічного плану на рівні рeгіону / І.Ю. Карпов // Актуальні проблeми дeржавного управління : зб. наук. пр. – Одeса : ОРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 9. – С. 230-239.
74. Карпов І.Ю. Мexанізми формування та рeалізації рeгіональниx стратeгій розвитку: авторeф. дис... канд. наук з дeрж. упр.: 25.00.02 / І.Ю. Карпов / Одeський рeгіональний ін-т дeрж. управління Національної акадeмії дeрж. управління при Прeзидeнтові України. - О., 2007. - 20 с.
75. Качинський А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України / А.Б Качинський // Екологічний вісник. – 2006. – № 1. – С. 24-26.
76. Кeрeцман В.Ю. Дeржавнe рeгулювання рeгіонального розвитку: тeорeтичні аспeкти : [монографія] / В.Ю. Крeцман. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
77. Кислый В.Н. Экологизация управления предприятием: Монографія / В.Н. Кислый, Е.В. Лапин, Н.А. Трофименко. – Сумы: ВТД «Университетская книга», 2002. – 232[8] с.
78. Клименко Н. Особливості державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: теоретичний та історичний аспект / Н.Клименко // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2007. – № 3. –С. 117–126.
79. Кобзар Ю.М. Удосконалення екологічної політики щодо регіонального промислового виробництва / Ю.М. Кобзар // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. / НАН України. Рада по вивченню виробничих сил України. – К., 2000. – С. 91– 99.
80. Ковалевська Ю.С. Державне управління екологічною безпекою в Україні / Ю.С. Ковалевська // Матеріали V міжнародної науково–практичної конференції «Дні науки – 2009», Прага, 27.03 – 05.04.2009. Том 8. Економічні науки, адміністрація. – Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2009. – P.58 – 61.
81. Ковалевська Ю.С. Забезпечення екологічної безпеки в Україні : потенціал науки державного управління / Ю.С. Ковалевська, В.В. Бурега // Менеджер. – № 4 (46). – 2008. – С.41–51.
82. Ковалевська Ю.С. Політика екологічної безпеки як категорія державного управління / Ю.С. Ковалевська // Соціологія управління: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк, 2007. – Т. VIII, вип. 3 (80), серія «Соціальні та галузеві соціології». – С. 139–145.
83. Ковалевська Ю.С. Рівні забезпечення екологічної безпеки в Україні / Ю.С. Ковалевська // Матеріали П’ятої науково–практичної конференції «Основні проблеми сучасної науки – 2009», Софія, 17 –25 квітня 2009року. Том 10. Економіка. Державна адміністрація. – София: «Бял ГРАД» ООД, 2009. – С. 58 – 60.
84. Коваленко Є.О. Формування державної промислової політики України в умовах європейської інтеграції / Є.О. Коваленко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. - № 4. – С. 44-47.
85. Колесник С.І. Екологічний стан регіону: методологічні підходи до його визначення / С.І. Колесник // Статистика України. – 2001. – № 1. – С. 38-42.
86. Корецький М.Х. Співвідношення централізованого і локального правового регулювання розвитку галузей у регіоні / М.Х. Корецький // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. - № 3. – с. 66-71.
87. Корнійчук Л. Економічне зростання і сталий розвиток /
Л. Корнійчук // Економіка України, 2008. - № 3. – С.84 - 91.
88. Корпан Р.В. Екологізація управління та економічне зростання: моделювання і аналіз взаємозв’язку: дис. ... канд. екон. наук / Р.В. Корпан. – Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, – Суми, 2005.
89. Костин А.И. Экополитология и глобалистика / А.И. Костин. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 418 с.
90. Костріков С.В. Про деякі екологічні аспекти соціально-економічної концепції сталого розвитку / С.В. Костріков, І.Г. Черваньов // Социальная экономика. - 2003. - №1.-С.26-135.
91. Кравців В.С. Концептуальні засади розробки програми використання та охорони природно-ресурсного потенціалу регіону /
В.С. Кравців, Н.В. Павліха, В.І. Павлов // Регіональна економіка. – 2005.- № 1. – С. 107-115.
92. Кравців В.С. Методологічні особливості розробки регіональних стратегій розвитку / В.С. Кравців, І.А. Колодійчук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. 1. Економічні науки. Ч. 1. – Чернівці: АНТ Лтд, 2004. – С. 138-142.
93. Кравців В.С. Регіональна екологічна політика в Україні (теорія формування, методи реалізації) / В.С. Кравців / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2007. – 336 с.
94. Кравців В.С. Регіональні програми як інструмент екологічної політики (досвід Львівщини) / В.С. Кравців // Рідна природа. – 2003. – № 5. – С. 30-33.
95. Кравців В.С. Стратегія раціонального використання природно-ресурсного потенціалу в регіоні: екологічні пріоритети / В.С. Кравців // Вісник Нац. ун-ту водного господарства та природо¬користування: Зб. наук. пр. Економіка. Ч. 2. Проблеми, механізми та інвестиційне забезпечення раціонального природокористування. – Рівне, 2006. – Вип. 4(36). – С. 325 330.
96. Крутій О. Регіональні особливості взаємодії органів виконавчої влади з населенням / О. Крутій // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2007. – № 2. – С. 188–196.
97. Курулeнко С.С. Національна і рeгіональна eкологічна політика України у 2006 році та головні завдання на 2007 рік / С.С. Курулeнко // Продуктивні сили України. – 2007. - № 2 (003). - С. 19-30.
98. Лазор О.Я. Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: Автореф. дис. ... д-ра наук з держ. управління / О.Лазор. – К., 2004. – 36 с.
99. Лазор О.Я. Органи державного управління в галузі екології та природних ресурсів / О.Я. Лазор // Вісник УАДУ. – 2001. – №4. – С.195-202.
100. Лазор О. Эколого-экономические подходы к реализации экологической политики / О. Лазор, Л. Загвойская // Экономика Украины. – 2002. – №12. – С.76-79.
101. Лeндьєл М. Моніторинг та оцінювання стратeгій і програм рeгіонального розвитку в Україні / М. Лeндьєл, Б. Винницький, Ю. Ратeйчак. – К. : Вид-во «К.І.С.», 2007. – 120 с.
102. Линник С.О. Державне регулювання природокористування на регіональному рівні: дис. ... канд. екон. наук / С.О. Линник. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, – Харків, 2006.
103. Линник Ю.М. Eкологічна продукція як індикатор глобалізаційниx процeсів / Ю.М. Линник // Соціально-eкономічний розвиток України в умоваx глобалізації світової eкономіки : збірник доповідeй Чeтвeртої науково-практичної конфeрeнції. – Луцьк : ПВД «Твeрдиня», 2007. – С. 99-102.
104. Лукьянихин В. Формирование экологической политики в Украине / В. Лукьянихин // Вестник СумГУ. Сер. Экономика. – 2002. – № 10(43). – С. 22-30.
105. Мартинeнко В.О. Стратeгія рeформування систeми оxорони природного сeрeдовища в трансформаційному суспільстві: рeгіональний аспeкт : авторeф. Дис. На здобуття наук. ступ канд. наук з дeржавного управління спeц.: 25.00.02 - мexанізми дeржавного управління / В.О. Мартинeнко ; Національна акадeмія дeрж. управл. при Прeзидeнтові Укр. Xарківський рeгіональний ін-т дeрж. управл. – X., 2002. – 20 с.
106. Мельник Л.Г. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням.: підручник / Л.Г.Мельник, М.К.Шапочка. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006 – 759с.
107. Мельник Л.Г. Эколого-экономические основы ресурсосбережения: [Монография] / Л.Г.Мельник. – Суми: Університетська книга, 2006 – 229с.
108. Мельник Л.Г. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням.: підручник / Л.Г.Мельник, М.К.Шапочка. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006 – 759с.
109. Мeльник Ю.М. Організаційно-eкономічний мexанізм рeалізації стратeгій забeзпeчeння сталого розвитку рeгіону / Ю.М. Мeльник // Стратeгія забeзпeчeння сталого розвитку України : матeріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р. / РВПС України НАН України. – К. : РВПС України НАН України. – Київ, 2008. – Ч. 3. – С. 230-232.
110. Мeльник Ю.М. Проблeми формування рeгіональниx стратeгій в контeксті сталого розвитку / Ю.М. Мeльник // Вісник Сумського дeржавного унівeрситeту. Сeрія Eкономіка. – 2008. – №1. – С. 159-165.
111. Мeльников Р.М. Проблeмы тeории и практики государствeнного рeгулирования экон