ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДЕРУН Тетяна Миколаївна

УДК 351:352:332.14(1-21)(477)

ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ

Спеціальність: 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ЛЕЛЕЧЕНКО Анжела Павлівна,
кандидат наук з державного управління

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ 14
1.1. Стан наукових досліджень щодо формування і реалізації державної політики розвитку малих міст 14
1.2. Методологічна основа дослідження державної політики розвитку малих міст 33
1.3. Зарубіжний досвід здійснення державної політики розвитку малих міст 43
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ 56
2.1. Основні тенденції розвитку малих міст 56
2.2. Нормативно-правове забезпечення державної політики розвитку малих міст 77
2.3. Механізми державного регулювання розвитку малих міст 89
2.4. Інструменти формування і реалізації державної політики розвитку малих міст України 111
Висновки до розділу 2 119
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ 122
3.1. Механізм формування і реалізації державної політики розвитку малих міст в контексті державного управління та місцевого самоврядування 122
3.2. Механізми зміцнення фінансової основи розвитку малих міст 140
3.3. Взаємодія суб’єктів місцевого розвитку як пріоритет державної політики щодо малих міст 155
Висновки до розділу 3 172
ВИСНОВКИ 174
ДОДАТКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КСРНП Концепція сталого розвитку населених пункт
ОСББ об’єднання співвласників багатоквартирних будинків
НДО недержавні організації
ДПП державно-приватне партнерство
БКУ Бюджетний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. Міста завжди були і залишаються найважливішими елементами соціально-економічної системи суспільства. Вони належать до складних і поки що малодосліджених суспільних феноменів, але стан і тенденції їх функціонування є індикатором якісного проживання у державі та її сталого розвитку. При цьому важливу роль відіграють саме малі міста, оскільки закономірно вони є найчисленнішою за кількісним складом групою міст та визначають характер і рівень розвитку суспільного виробництва, продуктивних сил, інноваційні можливості, напрями та засоби державної політики як на регіональному, так і на місцевому рівні.
На сьогодні в малих містах склалася складна економічна і соціальна ситуація. Недостатнє врахування специфіки малих міст під час проведення економічних, політичних та соціальних реформ спричинило занепад міської інфраструктури, виникнення безробіття та зубожіння населення, а також зумовило необхідність ідентифікації проблем малих міст, визначення їх слабких сторін та розробки механізмів перспективного розвитку, враховуючи положення в регіональній ієрархії. Виходячи з цього дії державних органів влади мають полягати як у створенні належних базових передумов для розвитку пріоритетних сфер функціонування малих міст, формуванні сприятливого зовнішнього середовища, визначенні механізмів реалізації стабілізаційних заходів, так і в моніторингу їх ефективності і результативності. Розуміння того, що в процесі життєдіяльності малі міста виконують важливі суспільно значимі функції, вимагає розробки й застосування нових механізмів і важелів стосовно формування та реалізації державної політики із забезпечення їх ефективного розвитку. Державна політика має охоплювати комплекс заходів щодо аналізу всього спектра проблем і потреб, можливостей і ресурсного забезпечення розвитку малих міст України. У цьому контексті особливої уваги потребує розробка практичних напрямів державної політики розвитку малих міст, які, з одного боку, мають передбачати позитивні зміни в різних суспільно важливих сферах життєдіяльності міст, їх прилеглих територій, що сприяють розв’язанню комплексних проблем розвитку місцевого рівня, а з другого – уособлювати пріоритети державної політики розвитку регіонів, місцевого самоврядування в цілому та малих міст зокрема.
Дослідження процесу формування і реалізації державної політики розвитку малих міст спираються на науково-теоретичні положення і підходи до розгляду державно-управлінських дій вітчизняних і зарубіжних учених: В.М.Бабаєва [7], Є.Д.Блейклі [14], О.В.Бойка-Бойчука [17], В.М.Вакуленка [22], Т.В.Голікової [32], М.І.Долішнього [143], О.С.Ігнатенка [155], В.Ю.Керецмана [65], О.Ю.Лебединської [39], В.В.Мамонової [88], А.Ф.Мельник [40], Ю.М.Мель-ника і О.В.Молодцова [92], В.М.Нудельмана [108], О.Ю.Оболенського [112], М.К.Орлатого [148], В.А.Ребкала [36], С.А.Романюка [150], Б.О.Татта [162], В.В.Тертички [163], О.Г.Топчієва [166], В.П.Удовиченка [169] , Ю.П.Шарова [176] та ін.
До вивчення міських поселень як складних форм розселення і господарювання долучались вчені-економісти, політологи, соціологи, історики, екологи та ін. Вагомий внесок у дослідження міст зробили В.Д.Бакуменко [9], П.С.Коваленко [68], В.С.Куйбіда [80], М.І.Мельник [178], А.П.Осітнянко [114], Е.І.Петюренко [119]. Різні аспекти функціонування малих міст вивчалися у працях Б.І.Адамова [1], В.І.Борденюка [20], О.І.Васильєвої [104], Є.Є.Клюшниченка [67], Г.М.Лаппо [82], В.К.Мамутова [89], П.Мерлена [93], Е.Н.Перцика [120], А.В.Степаненка [156], Д.М.Стеченка [157], Н.Ф.Тимчука [164], Б.С.Хорєва [173], Ж.Шабо [16], Л.Т.Шевчука [178]. Цінною для дисертаційного дослідження була також низка праць вітчизняних учених, які об’єднує спільний підхід до розгляду державного управління в контексті формування і реалізації державної політики на місцевому рівні (В.Б.Авер’янова [45], О.Л.Валевського [23], О.Д.Лазора [81], Л.Пала [117], В.Д.Полтавець [121], В.В.Романова [149], С.Є.Саханенка [152], Ю.П.Сурміна [161], О.І.Федіва [172], А.Г.Ягоди [181]).
Однак у науковій літературі відсутні комплексні дослідження процесів формування і реалізації державної політики розвитку малих міст, аналіз і систематизація їх проблем, недостатньо уваги приділено питанням нормативно-правового забезпечення цих процесів, пошуку шляхів удос-коналення і реалізації державно-управлінських дій щодо розвитку малих міст, їх фінансового забезпечення і формування самостійних бюджетів. Необхідність вирішення цих питань, що безпосередньо впливають на ефективність розвитку малих міст, значною мірою зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційне дослідження підготовлене і пройшло апробацію на кафедрі регіо-нального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” за темами: “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150108 “Місцеве самоврядування” для професійної діяльності у сфері публічного управління” (номер державної реєстрації 0109U003015), де автор як виконавець розробила узагальнюючі наукові положення щодо запровадження інструментів відновлення соціально-економічного потенціалу малих міст шляхом взаємодії суб’єктів місцевого розвитку та держави, визначила місце малих міст у системі регіональних відносин; “Дослідження теоретико-методологічних засад запровадження спеціалізацій спеціальностей 8.150108 “Місцеве самоврядування” та 8.150109 “Регіональне управління” (номер державної реєстрації 0110U000424), де вона як науковий співробітник обґрунтувала науковий підхід до формування теоретико-методологічних основ дослідження державної політики функціонування й розвитку малих міст України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування концептуальних підходів до розробки механізму формування і реалізації державної політики розвитку малих міст та вироблення на цій основі практичних рекомендацій щодо усунення дис-пропорцій розвитку малих міст України.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
- дослідити стан наукової розробленості теоретико-методологічних підходів до формування і реалізації державної політики розвитку малих міст у науковій літературі для виявлення основних напрямів її удосконалення;
- уточнити шляхом узагальнення та систематизації понятійно-катего-рійний апарат із зазначеної проблематики з метою чіткого використання термінів і понять у галузі науки “державне управління”;
- запропонувати на основі аналізу та адаптації зарубіжного досвіду напрями реалізації державної політики розвитку малих міст України;
- виокремити основні тенденції розвитку малих міст, проаналізувати дієвість державної політики із застосуванням авторського підходу щодо систематизації існуючих проблем та потенціалу міського розвитку;
- провести комплексний аналіз ефективності застосування механізмів державного регулювання розвитку малих міст та на цій основі виробити практичні рекомендації щодо усунення диспропорцій їх розвитку;
- виділити механізм формування і реалізації державної політики розвитку малих міст для конкретизації дій органів державного управління та місцевого самоврядування з метою вирішення проблем розвитку малих міст;
- розробити пропозиції щодо зміцнення фінансової основи розвитку малих міст з метою реформування міжбюджетних відносин для підвищення рівня життя населення малих міст;
- виявити взаємозв’язки між суб’єктами місцевого розвитку та дер-жавою, визначити умови формування і реалізації державної політики у малих містах України для побудови моделі взаємодії влади, підприємництва і громадськості.
Об’єкт дослідження – державна політика розвитку малих міст України.
Предмет дослідження – механізми формування і реалізації державної політики розвитку малих міст України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували такі загальнонаукові та спеціальні методи: ідентифікації та зіста-вно-порівняльного аналізу (розкрито основні теоретичні й методологічні аспекти державного впливу на розвиток малих міст та здійснено порівняння механізмів державного регулювання розвиту малих міст); ідеалізації (сформульовано окремі поняття понятійно-категорійного апарату досліджу-ваної проблеми); структурно-функціональний та прогностичний (проведено комплексний аналіз тенденцій розвитку і ресурсного потенціалу малих міст та їх впливу на покращання соціально-економічної ситуації у суспільстві); системного аналізу (розроблено механізм формування і реалізації державної політики розвитку малих міст та визначено шляхи його активізації); моде-лювання (розроблено модель взаємодії суб’єктів місцевого розвитку та влади); аналізу і синтезу (досліджено можливості підвищення збалансо-ваності місцевих бюджетів).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі розроблено новий методологічний підхід до формування і реалізації дер-жавної політики розвитку малих міст, на основі якого запропоновані практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів державного управ-ління, спрямованих на усунення диспропорцій розвитку малих міст України. Зокрема, в дисертації:
вперше:
- виділено в контексті перспективних напрямів удосконалення і реалізації державної політики механізм формування і реалізації державної політики розвитку малих міст з метою подолання диспропорцій між рівнями розвитку їх виробничої та соціальної інфраструктури та складові цього механізму, які включають: загальносистемні принципи державної політики (які базуються на концентрації зусиль та ресурсних можливостей державних і місцевих органів влади, спрямованих на забезпечення соціально-економічного розвитку малих міст), пріоритети державної політики (адаптовані до реалій і потреб малих міст, інноваційні підходи щодо державного впливу на розвиток малих міст) та напрями державної політики (використання наявного потенціалу міста і його конкурентних переваг, які передусім необхідно виокремити для розв’язання комплексу проблем функціонування малих міст);
- розроблено модель взаємодії суб’єктів місцевого розвитку та держави, в основу якої покладено розширення повноважень місцевої влади, підтримку і сприяння розвитку підприємництва та ініціатив недержавних організацій, громадсько-приватну кооперацію з метою більш ефективної реалізації програм соціально-економічного розвитку малих міст;
удосконалено:
- трактування дефініцій понять: “мале місто” як міського поселення, що має свою історію (причину) виникнення, певні ресурси, виконує певні суспільні функції, є сукупністю демографічних, соціальних, економічних, промислових, адміністративних елементів, спрямованих на забезпечення високого рівня життя городян і населення прилеглих сільських населених пунктів; “державна політика розвитку малих міст”, яку пропонується роз-глядати як сукупність заходів органів державної влади правового, економічного і адміністративного характеру, спрямованих на створення передумов для розвитку малих міст;
- методологічний підхід щодо формування і реалізації державної полі-тики розвитку малих міст, який дає змогу розкрити особливості функціо-нування цих міст як складної організаційної цілісності, забезпечує можливість вироблення концепції державної політики відносно їх активізації і розвитку;
- основні підходи щодо аналізу тенденцій інтенсифікації процесів урбанізації розвитку малих міст на підставі авторської систематизації їх проблем та причин виникнення, які полягають у недостатності фінансових ресурсів, невисокому рівні соціального розвитку, обмежених економічних можливостях, незадовільному стані житлово-комунального господарства, низьких темпах будівництва житла, об’єктів соціальної інфраструктури та ін.;
дістали подальшого розвитку:
- принципи формування фінансово-бюджетної основи розвитку малих міст шляхом децентралізації міжбюджетних відносин на підставі розме-жування доходів, витрат між державним і місцевим бюджетами через фінансове вирівнювання та закріплення єдиних соціальних стандартів;
- актуалізація й узагальнення європейського досвіду щодо формування і реалізації державної політики розвитку малих міст у контексті інтегрування України в Євросоюз шляхом досягнення світових стандартів життєдіяльності міст, а також практичного впровадження основних зарубіжних інструментів такої політики в українську практику;
- застосування механізмів державного регулювання розвитку малих міст (правових, економічних, соціальних, фінансових і екологічних) щодо вирішення основних проблем таких міст у межах реалізації державної політики їх розвитку в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблений і запропонований для застосування цілісний підхід щодо наукового обґрунтування та впровадження ефективного механізму формування і реалізації державної політики розвитку малих міст України. Теоретичні положення й практичні рекомендації дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані в законотворчій діяльності центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а саме: в процесі обговорення і коригування нормативно-правових актів регіональної і місцевої політики; розробки обласними державними адміністраціями програм соціально-економічного розвитку малих міст.
Результати дисертаційної роботи впроваджені:
- Асоціацією малих міст України в процесі підготовки Проекту “Місто-модель місцевого самоврядування” в частині розробки механізму державно-приватного партнерства як засобу реформування комунального сектору в малих містах, системи підвищення збалансованості бюджетів малих міст за рахунок розширення бази місцевих податків та зборів (акт про впровадження від 25.05.2010 р.);
- Департаментом регіональної політики Міністерства регіонального розвитку і будівництва України під час розробки проектів нормативно-правових актів з питань регіонального і місцевого розвитку, підвищення узгодженості і покращання координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади з розроблення і виконання планів-заходів щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку, враховуючи особливості розвитку малих міст (довідка про впровадження № 3/3-3/764 від 03.08.2010 р.);
- міською радою м. Могилева-Подільського Вінницької області в процесі розробки Програми соціально-економічного розвитку міста Могилева-Подільського на 2010 р. та надання пропозицій щодо удосконалення моніторингу Програми “Енергетична стратегія та першочергові заходи у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбе-реження м. Могилів-Подільський”, а також підготовки Програми “Благоустрій міста Могилева-Подільського на 2009 рік” (рішення № 727 від 12.01.2009 р.) щодо механізмів використання його фінансових ресурсів (акт про впровадь-ження від 04.08.2010 р.);
- Національною академією державного управління при Президентові України у навчальному процесі під час підготовки магістрів державного управління зі спеціальності 8.150000 “Державне управління” з дисципліни “Планування розвитку міста” спеціалізації “Управління містом” (довідка про впровадження № 1/5-01-881 від 16.08.2010 р.);
- Вінницькою обласною державною адміністрацією при формулю-ванні пропозицій щодо напрямів здійснення державної регіональної політики стосовно підтримки комплексного розвитку малих міст у 2011-2015 рр. та удосконалення методики аналізу соціально-економічного розвитку малих міст і селищ на основі показників, за якими проводиться моніторинг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. № 288 (акт про впровадження від 06.09.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно. У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, автору належать: у [16] – виділення основних принципів формування місцевих бюджетів та бюджетів малих міст у контексті реформування міжбюджетних відносин; у [18] – розробка словника основних термінів і понять; у [19] – визначення напрямів адаптації міжнародних стандартів місцевого самоврядування у вітчизняну практику державного управління.
Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дослідження результати апробовані автором на шести науково-практичних конференціях за міжнародною участю, зокрема: “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008); “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (Мінськ, 2010); “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010) і на ІХ Міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2009). Матеріали дисертаційного дослідження обговорені та схвалені на засіданнях кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей (з них 6 у фахових виданнях), 11 тез доповідей на наукових конференціях різного рівня. Загальний обсяг наукових робіт, що належать автору, становить 5,67 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з них 178 сторінок основного тексту. Робота містить 4 таблиці, 7 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел складається із 190 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання в галузі науки “державне управління” щодо обґрун-тування підходів до формування і реалізації державної політики розвитку малих міст і вироблення на цій основі дієвих механізмів державного управління для усунення диспропорцій розвитку малих міст України.
Отримані узагальнюючі результати дають підстави сформулювати відповідні висновки та розробити рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури за темою дисер-тації показав, що в науці державного управління дотепер практично відсутні ґрунтовні комплексні дослідження проблем державного впливу на розвиток малих міст. Незважаючи на значний інтерес учених і практиків до пробле-матики малих міст, історична ґенеза і теоретичні засади формування й реалізації державної політики розвитку малих міст недостатньо висвітлюються в опублі-кованих ними наукових працях. З цього випливає, що наукова розробленість теми дослідження є недостатньою, а сучасний стан малих міст вимагає удоско-налення методологічного підходу до формування і реалізації державної політики їх розвитку, який полягає у визначенні механізмів державного впливу на соціально-економічний стан малого міста, функціональної сутності остан-нього і сукупності ознак, які його характеризують; способів активізації розвитку міста шляхом державного стимулювання залучення внутрішніх резервів, зокрема використовуючи взаємовигідну співпрацю влади, бізнесу і громадськості; джерел фінансування проектів розбудови малого міста та підвищення рівня життя людей. Державна політика розвитку малих міст має забезпечити підтримку на оптимальному рівні пропорцій між їх господар-ськими і соціальними елементами, формування на цій основі раціональної міської структури за умови ефективного використання ресурсів та повного задоволення соціальних потреб населення.
2. Теоретичний аналіз існуючих у вітчизняних наукових працях підходів до трактування використаної в дисертаційному дослідженні базової термінології “мале місто” та “державна політика розвитку малих міст” дає підстави стверджувати, що відсутність чіткості у визначенні понять призвела до розбіжностей у тлумаченні похідних від них дефініцій, зміст яких у науці державного управління потребує уточнення. Запропоновано термін “мале місто” розглядати як міське поселення, що має свою історію (причину) виникнення, певні ресурси, виконує певні суспільні функції, є сукупністю демографічних, соціальних, економічних, промислових, адміністративних елементів, спрямованих на забезпечення високого рівня життя городян і населення прилеглих сільських населених пунктів, а поняття “державна політика розвитку малих міст” – як сукупність заходів органів державної влади правового, економічного і адміністративного характеру, спрямованих на створення передумов для розвитку малих міст.
3. Вивчення процесів сучасного державного впливу на соціально-економічний розвиток малих міст у зарубіжних країнах (Східної Європи, а також Франції, Швеції, Японії, США, Канаді, Росії) доводить існування комплексної, деталізованої системи заходів на загальнодержавному рівні, в місцевій політиці щодо формування самодостатніх бюджетів, державного субсидіювання, які в сукупності забезпечують комплексне організаційно-правове регулювання малих міст. У порядку адаптації світового досвіду автором виокремлено основні напрями здійснення державної політики розвитку малих міст України, які полягають у розширенні субнаціональної автономії, повноважень, підкріплених правами на власність і контролем над фінансовими ресурсами; обмеженні функцій уряду, чіткому окресленні статусу, повноважень, функцій малих міст, поєднанні державних і приватних вкладень капіталу; запро-вадженні досвіду використання муніципальної власності.
4. Аналіз основних тенденцій розвитку малих міст дав змогу виявити низку проблем соціально-економічного, організаційно-фінансового, техно-логічного, політичного характеру, що негативно впливають на цей розвиток. На основі цього виявлено, що умови забезпечення дієвості державної політики щодо вирішення основних проблем малих міст визначаються такими інструментами, як: законодавчі норми; фінансове забезпечення; привати-зація, розширення приватного сектору, створення державно-приватних підприємств; застосування адміністративних методів; податковий інструмент.
5. Обґрунтовано важливість використання державного регулювання як складової державної політики розвитку малих міст для створення умов щодо забезпечення поступового розвитку життєво важливих сфер функціонування міст. З’ясовано, що на основі цілісності, структурності й існування у певному середовищі державне регулювання розвитку малих міст використовує низку механізмів, а саме: організаційно-правовий механізм для створення умов щодо реалізації владних повноважень на місцевому рівні; економічний, спрямований на вдосконалення і підвищення ефективності господарського комплексу малих міст; соціальний, що включає напрями державної соціа-льної політики, адаптуючи їх до місцевих потреб; фінансовий, пов’язаний із забезпеченням фінансової самодостатності місцевих органів влади; еколо-гічний, спрямований на збереження навколишнього середовища, захист життя і здоров’я населення. Кожний з названих механізмів державного регулювання розвитку малих міст орієнтований на вирішення їх конкретних проблем та коригування параметрів функціонування.
6. У процесі дослідження проблематики дисертаційної роботи за результатами аналізу існуючих інструментів державної політики, проблем її вироблення та нормативно-правового забезпечення виділено механізм, який безпосередньо стосується державної політики розвитку малих міст, визначає послідовність дій з її формування і реалізації. З метою визначення нових підходів до системи управління містом, запровадження принципово нових елементів планування та прогнозування виокремлено критерії механізму формування і реалізації державної політики розвитку малих міст, які включають: загальносистемні принципи, пріоритети та напрями державної політики в контексті державного управління і місцевого самоврядування.
7. Показано, що основою для поступового оздоровлення та зміцнення місцевих фінансів має стати децентралізований підхід щодо удосконалення міжбюджетних відносин. Доведено, що ключовими напрямами рефор-мування фінансової основи малих міст мають стати чітке розмежування повноважень і функцій різних рівнів влади в бюджетних відносинах; визначення основних принципів формування місцевих бюджетів, уточнення умов здійснення субнаціональних видатків; розбудова потужних джерел місцевих доходів; зміцнення інституційних та правових засад фінансово-бюджетної основи; створення усталеної та прозорої системи трансфертів.
8. З’ясовано, що пожвавлення економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності територій та держави здійснюються за рахунок упровадження ринкових механізмів, які компенсують різні деструктивні стихійні процеси. З огляду на це аргументовано доцільність упровадження у вітчизняну практику управління розвитком малих міст моделі взаємодії суб’єктів місцевого розвитку та держави з метою розширення можливостей засто-сування більш гнучких форм кооперації, координації та інтеграції їх спільних дій. Доведено необхідність встановлення та дотримання рівноправних та прозорих відносин між усіма учасниками процесу, які передбачають: форму-вання довіри між партнерами; стратегічне мислення представників органів місцевого самоврядування та неурядового сектору; застосування практики звітності партнерів один перед одним; визнання того, що процес установлення відносин є сталим; розвиток специфічних навичок запровадження партнерств; дотримання концепції взаємності та рівності у формуванні взаємовідносин. Виявлено, що взаємодія між суб’єктами місцевого розвитку та державою є одним із пріоритетних напрямів державної політики розвитку малих міст, стрижневим елементом системи управління їх функціонуванням та вирішення місцевих проблем.
9. На підставі узагальнення результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду можна запропонувати окремі практичні рекомендації для органів державної влади та органів місцевого самоврядування:
- внести до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, проекту нової Державної цільової програми підтримки розвитку малих міст на 2011–2015 роки в частині вирішення питань взаємодії місцевої влади, підприємництва та громадськості пропозиції щодо передачі під юрисдикцію місцевої влади права власності на землю, технічних і фінансових ресурсів; політичної підтримки міською владою бізнесу; участі місцевих органів влади у фінансово-кредитних відносинах; громадсько-приватної кооперації; сприяння роботі місцевих недержавних організацій та ін.;
- включити до Національної доповіді “Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави” розділ, присвячений аналізу соціа-льно-економічного стану малих міст, з метою висвітлення основних тенденцій їх розвитку та визначення пріоритетних напрямів управління малими містами як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні;
- продовжити, спираючись на науково обґрунтовані концептуальні за-сади, системне реформування міжбюджетних відносин для підвищення рівня життя населення малих міст шляхом прискорення запровадження нових місцевих податків та зборів; дотримання природного порядку стягування податку на землю (повністю залишивши його в бюджеті територіальної гро-мади); внесення змін до бюджетного законодавства з метою створення гаран-тованих умов для забезпечення стабільної майнової і фінансової бази стосовно здійснення органами місцевого самоврядування малих міст власних повноважень, формування бюджетів розвитку, а також фінансового забезпе-чення у гарантованих державою обсягах, виконання ними делегованих пов-новажень, що виключить існуючу нині залежність місцевого самоврядування від органів виконавчої влади.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання в галузі науки “державне управління” щодо обґрун-тування підходів до формування і реалізації державної політики розвитку малих міст і вироблення на цій основі дієвих механізмів державного управління для усунення диспропорцій розвитку малих міст України.
Отримані узагальнюючі результати дають підстави сформулювати відповідні висновки та розробити рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури за темою дисер-тації показав, що в науці державного управління дотепер практично відсутні ґрунтовні комплексні дослідження проблем державного впливу на розвиток малих міст. Незважаючи на значний інтерес учених і практиків до пробле-матики малих міст, історична ґенеза і теоретичні засади формування й реалізації державної політики розвитку малих міст недостатньо висвітлюються в опублі-кованих ними наукових працях. З цього випливає, що наукова розробленість теми дослідження є недостатньою, а сучасний стан малих міст вимагає удоско-налення методологічного підходу до формування і реалізації державної політики їх розвитку, який полягає у визначенні механізмів державного впливу на соціально-економічний стан малого міста, функціональної сутності остан-нього і сукупності ознак, які його характеризують; способів активізації розвитку міста шляхом державного стимулювання залучення внутрішніх резервів, зокрема використовуючи взаємовигідну співпрацю влади, бізнесу і громадськості; джерел фінансування проектів розбудови малого міста та підвищення рівня життя людей. Державна політика розвитку малих міст має забезпечити підтримку на оптимальному рівні пропорцій між їх господар-ськими і соціальними елементами, формування на цій основі раціональної міської структури за умови ефективного використання ресурсів та повного задоволення соціальних потреб населення.
2. Теоретичний аналіз існуючих у вітчизняних наукових працях підходів до трактування використаної в дисертаційному дослідженні базової термінології “мале місто” та “державна політика розвитку малих міст” дає підстави стверджувати, що відсутність чіткості у визначенні понять призвела до розбіжностей у тлумаченні похідних від них дефініцій, зміст яких у науці державного управління потребує уточнення. Запропоновано термін “мале місто” розглядати як міське поселення, що має свою історію (причину) виникнення, певні ресурси, виконує певні суспільні функції, є сукупністю демографічних, соціальних, економічних, промислових, адміністративних елементів, спрямованих на забезпечення високого рівня життя городян і населення прилеглих сільських населених пунктів, а поняття “державна політика розвитку малих міст” – як сукупність заходів органів державної влади правового, економічного і адміністративного характеру, спрямованих на створення передумов для розвитку малих міст.
3. Вивчення процесів сучасного державного впливу на соціально-економічний розвиток малих міст у зарубіжних країнах (Східної Європи, а також Франції, Швеції, Японії, США, Канаді, Росії) доводить існування комплексної, деталізованої системи заходів на загальнодержавному рівні, в місцевій політиці щодо формування самодостатніх бюджетів, державного субсидіювання, які в сукупності забезпечують комплексне організаційно-правове регулювання малих міст. У порядку адаптації світового досвіду автором виокремлено основні напрями здійснення державної політики розвитку малих міст України, які полягають у розширенні субнаціональної автономії, повноважень, підкріплених правами на власність і контролем над фінансовими ресурсами; обмеженні функцій уряду, чіткому окресленні статусу, повноважень, функцій малих міст, поєднанні державних і приватних вкладень капіталу; запро-вадженні досвіду використання муніципальної власності.
4. Аналіз основних тенденцій розвитку малих міст дав змогу виявити низку проблем соціально-економічного, організаційно-фінансового, техно-логічного, політичного характеру, що негативно впливають на цей розвиток. На основі цього виявлено, що умови забезпечення дієвості державної політики щодо вирішення основних проблем малих міст визначаються такими інструментами, як: законодавчі норми; фінансове забезпечення; привати-зація, розширення приватного сектору, створення державно-приватних підприємств; застосування адміністративних методів; податковий інструмент.
5. Обґрунтовано важливість використання державного регулювання як складової державної політики розвитку малих міст для створення умов щодо забезпечення поступового розвитку життєво важливих сфер функціонування міст. З’ясовано, що на основі цілісності, структурності й існування у певному середовищі державне регулювання розвитку малих міст використовує низку механізмів, а саме: організаційно-правовий механізм для створення умов щодо реалізації владних повноважень на місцевому рівні; економічний, спрямований на вдосконалення і підвищення ефективності господарського комплексу малих міст; соціальний, що включає напрями державної соціа-льної політики, адаптуючи їх до місцевих потреб; фінансовий, пов’язаний із забезпеченням фінансової самодостатності місцевих органів влади; еколо-гічний, спрямований на збереження навколишнього середовища, захист життя і здоров’я населення. Кожний з названих механізмів державного регулювання розвитку малих міст орієнтований на вирішення їх конкретних проблем та коригування параметрів функціонування.
6. У процесі дослідження проблематики дисертаційної роботи за результатами аналізу існуючих інструментів державної політики, проблем її вироблення та нормативно-правового забезпечення виділено механізм, який безпосередньо стосується державної політики розвитку малих міст, визначає послідовність дій з її формування і реалізації. З метою визначення нових підходів до системи управління містом, запровадження принципово нових елементів планування та прогнозування виокремлено критерії механізму формування і реалізації державної політики розвитку малих міст, які включають: загальносистемні принципи, пріоритети та напрями державної політики в контексті державного управління і місцевого самоврядування.
7. Показано, що основою для поступового оздоровлення та зміцнення місцевих фінансів має стати децентралізований підхід щодо удосконалення міжбюджетних відносин. Доведено, що ключовими напрямами рефор-мування фінансової основи малих міст мають стати чітке розмежування повноважень і функцій різних рівнів влади в бюджетних відносинах; визначення основних принципів формування місцевих бюджетів, уточнення умов здійснення субнаціональних видатків; розбудова потужних джерел місцевих доходів; зміцнення інституційних та правових засад фінансово-бюджетної основи; створення усталеної та прозорої системи трансфертів.
8. З’ясовано, що пожвавлення економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності територій та держави здійснюються за рахунок упровадження ринкових механізмів, які компенсують різні деструктивні стихійні процеси. З огляду на це аргументовано доцільність упровадження у вітчизняну практику управління розвитком малих міст моделі взаємодії суб’єктів місцевого розвитку та держави з метою розширення можливостей засто-сування більш гнучких форм кооперації, координації та інтеграції їх спільних дій. Доведено необхідність встановлення та дотримання рівноправних та прозорих відносин між усіма учасниками процесу, які передбачають: форму-вання довіри між партнерами; стратегічне мислення представників органів місцевого самоврядування та неурядового сектору; застосування практики звітності партнерів один перед одним; визнання того, що процес установлення відносин є сталим; розвиток специфічних навичок запровадження партнерств; дотримання концепції взаємності та рівності у формуванні взаємовідносин. Виявлено, що взаємодія між суб’єктами місцевого розвитку та державою є одним із пріоритетних напрямів державної політики розвитку малих міст, стрижневим елементом системи управління їх функціонуванням та вирішення місцевих проблем.
9. На підставі узагальнення результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду можна запропонувати окремі практичні рекомендації для органів державної влади та органів місцевого самоврядування:
- внести до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, проекту нової Державної цільової програми підтримки розвитку малих міст на 2011–2015 роки в частині вирішення питань взаємодії місцевої влади, підприємництва та громадськості пропозиції щодо передачі під юрисдикцію місцевої влади права власності на землю, технічних і фінансових ресурсів; політичної підтримки міською владою бізнесу; участі місцевих органів влади у фінансово-кредитних відносинах; громадсько-приватної кооперації; сприяння роботі місцевих недержавних організацій та ін.;
- включити до Національної доповіді “Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави” розділ, присвячений аналізу соціа-льно-економічного стану малих міст, з метою висвітлення основних тенденцій їх розвитку та визначення пріоритетних напрямів управління малими містами як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні;
- продовжити, спираючись на науково обґрунтовані концептуальні за-сади, системне реформування міжбюджетних відносин для підвищення рівня життя населення малих міст шляхом прискорення запровадження нових місцевих податків та зборів; дотримання природного порядку стягування податку на землю (повністю залишивши його в бюджеті територіальної гро-мади); внесення змін до бюджетного законодавства з метою створення гаран-тованих умов для забезпечення стабільної майнової і фінансової бази стосовно здійснення органами місцевого самоврядування малих міст власних повноважень, формування бюджетів розвитку, а також фінансового забезпе-чення у гарантованих державою обсягах, виконання ними делегованих пов-новажень, що виключить існуючу нині залежність місцевого самоврядування від органів виконавчої влади.