МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Напрієнко Денис Володимирович

УДК 351.9:332.025.12

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
доктор наук з державного управління, доцент
Ільяшенко Вікторія Анатоліївна

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ 12
1.1. Поняття природної монополії в державному управлінні 12
1.2. Обґрунтування необхідності втручання держави в діяльність природних монополій 35
1.3. Конкурентна політика держави як механізм державного управління діяльністю природних монополій 52
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ 66
2.1. Аналіз проблем державного управління діяльністю природних монополій в Україні 66
2.2. Особливості функціонування органів державного управління у сфері регулювання діяльності суб'єктів природних монополій 80
2.3. Зарубіжний досвід державного управління діяльністю природних монополій 101
Висновки до розділу 2 132
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ 138
3.1. Розробка нових механізмів державного управління діяльністю природних монополій 138
3.2. Система реструктуризації природних монополій через превентивне державне управління 154
3.3. Напрями вдосконалення державного контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій у регіоні 167
Висновки до розділу 3 180
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останнього десятиліття ХХІ ст. галузі економіки, в яких функціонують суб’єкти природних монополій, переживають кардинальну трансформацію. Адміністративна реформа, розвиток конкурентних умов господарювання, дерегулювання, модернізація регулювальних механізмів державного управління яскраво характеризують загальний напрям цієї трансформації.
Сьогодні триває жвава дискусія про те, що є природними монополіями: рушійні сили економіки, здатні вивести Україну на новий етап економічного розвитку, або корпоративні структури, що вийшли з планово-адміністративної системи і гальмують розвиток ринкових відносин у країні. Природні монополії – це особливий стан ринку, який характеризується двома основними ознаками, перша з яких притаманна сфері пропозиції, або виробництва, а друга – попиту, або споживання. Вплив цих сфер на економіку особливо великий в умовах сучасного етапу розвитку України. У зв'язку з цим питання розробки дієвих механізмів державного управління діяльністю природних монополій залишаються гострими впродовж усіх років з початку реалізації економічних реформ в Україні.
Через відсутність цілісної концепції забезпечення стійкого й ефективного функціонування природних монополій в Україні стимулюється розвиток економічних відносин у країні і використання можливостей, які відкриваються в рамках цього розвитку.
Необхідність державного управління діяльністю природних монополій зумовлена історично. Регулювання слугує меті збереження ефективного функціонування великомасштабного виробництва шляхом контролю над ринком, яка була частиною так званої «концепції прогресивного суспільного інтересу», що застосовувалася до регулювання державного сектора економіки на початку XX ст.
Традиційне регулювання природних монополій має сторічну історію. Воно зародилося на рубежі XIX і XX ст., істотно розширилося в 1930-х рр. і до 1960-х рр. застосовувалося досить успішно і бурхливо розвивається сьогодні. В зазначені періоди передбачалося, що мета регулювання – забезпечити соціально бажані результати в державі за умов відсутності конкуренції на ринках товарів і послуг. Регулювання шляхом прямого втручання в економічні процеси заміщує собою «невидиму руку» ринку, діє так звана «видима рука».
В контексті природної монополії розглядаються такі сектори економіки, як: енергетичний сектор (включаючи електрику і газ), зв'язок (мобільний зв'язок, пошта, кабельне телебачення), транспорт (залізнодорожний, повітряний), нафтовий сектор, послуги житлово-комунального господарства (водопостачання). Можна виділити три компоненти, які наявні в кожній з цих галузей і роблять їх схожими за структурою: виробництво, передача, розподіл. Довгий час всю цю вертикально інтегровану структуру прийнято було розглядати крізь призму природної монополії.
В економічному житті сучасного світу природні монополії являють собою найбільш значущу форму організації бізнесу. Значна і все більш зростаюча економічна роль природних монополій визначає основні тенденції їх взаємовідносин з державою і суспільством. Об'єктивна суперечність монополізації економіки полягає в тому, що економічно процес посилення природних монополій через їх укрупнення вигідний суспільству. Тому воно без шкоди для себе не може послабляти природні монополії, а навпаки, у своїх економічних інтересах має сприяти їх розвитку. Але економічне посилення природних монополій неминуче призводить до посилення їх політичної влади. Добре відома практика впливу монополій на державну владу в різних країнах з метою найбільш вигідної експлуатації суспільних ресурсів у власних інтересах на шкоду інтересам суспільства, що особливо яскраво виявляється в Російській Федерації. Це означає, що монополії слід розвивати й удосконалювати, але при цьому суворо контролювати їх діяльність, створюючи особливий організаційно-правовий режим, який передбачав би розумне обмеження їх представництва в системі державної влади.
Наприкінці XX ст. та на початку ХХІ ст. у науці державного управління були здійснені спроби переосмислити поняття природної монополії і механізми регулювання її діяльності на основі критики існуючих підходів до визначення ролі і місця природних монополій у системі економічних відносин у розвинених країнах. Проблема розвитку конкурентних відносин у природних монополіях є однією із найбільш спірних питань, складною і недостатньо вивченою вітчизняною наукою державного управління.
Питання дослідження природної монополії продовжують викликати великий інтерес. Це пов'язано з тим, що розвиток природної монополії породжує нові явища, що вимагають теоретичного переосмислення. Більшість наявних наукових праць розглядають лише окремі сторони природної монополії, мають конкретно економічний, політичний, судовий, а не управлінський характер, багато аспектів усе ще залишаються дискусійними, при цьому відсутнє комплексне спеціальне дослідження розвитку механізмів державного управління діяльністю природних монополій в умовах сучасної економіки.
В Україні проблеми конкурентних відносин в умовах ринкової трансформації, механізмів державного управління у сфері конкурентної політики досліджувалися в працях багатьох науковців і практиків: О. Андрійко, Ю. Бажала, Е. Бакалінської, З. Борисенко, С. Валітова, Н. Галазюк, Г. Губерної, А. Дєгтяра, В. Дорофієнка, Ю. Журика, В. Ільяшенко, Т. Косової, О. Костусева, В. Ласкутової, В. Мамутова, О. Мордвінова, А. Мерзляк, О. Олійник, В. Паламарчук, Л. Пашка, О. Поважного, С. Поважного, Р. Попова, Д. Решиткова, В. Савчука, В. Сагіра, Н. Саніахметової, І. Талатури, Н. Трегубець, Г. Філюка та інших.
Проте деякі питання у сфері реалізації механізмів державного управління діяльністю природних монополій не здобули належного висвітлення. При всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах не розроблено пропозицій щодо формування системи превентивного державного управління діяльністю природних монополій, розвитку організаційного та економічного механізмів державного управління діяльністю природних монополій, створення єдиного центрального органу державної влади з питань регулювання діяльності природних монополій, не приділено достатньої уваги виробленню понятійного апарату державного управління діяльністю природних монополій.
Актуальність проблеми, необхідність розробки нових механізмів державного управління діяльністю природних монополій визначили вибір теми, предмет, мету та завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукових тем Класичного приватного університету: «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113), «Актуальні проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні» (номер державної реєстрації 0110U003965). У рамках виконаних тем особисто здобувачем було обґрунтовано та запропоновано науково-теоретичний підхід до формування системи превентивного державного управління проектами реструктуризації природних монополій у ринкових умовах, науковий підхід до формування економічного та організаційного механізмів державного управління діяльністю природних монополій, науково-практичний підхід до формування ефективної системи державного управління діяльністю природних монополій через механізм державного контролю за діяльністю природних монополій на державному та регіональному рівнях.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування механізмів державного управління діяльністю природних монополій в Україні, а також формулювання практичних пропозицій щодо їх удосконалення. Для досягнення мети поставлено такі завдання:
- визначити поняття природної монополії як об’єкта державного управління;
- удосконалити класифікацію критеріїв віднесення підприємств до категорії суб’єктів природних монополій;
- розвинути понятійний апарат науки державного управління у сфері природних монополій;
- удосконалити науковий підхід до формування економічного механізму державного управління діяльністю природних монополій;
- удосконалити науковий підхід до формування організаційного механізму державного управління діяльністю природних монополій;
- провести аналіз ефективності державного управління діяльністю природних монополій;
- теоретично обґрунтувати та запропонувати науково-теоретичний підхід до формування системи превентивного державного управління проектами реструктуризації природних монополій у ринкових умовах;
- розробити пропозиції щодо формування ефективної системи державного управління діяльністю природних монополій через механізм державного контролю за діяльністю природних монополій на державному та регіональному рівнях.
Об’єктом дослідження є процес державного управління діяльністю природних монополій в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування й розвитку механізмів державного управління діяльністю природних монополій в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного управління діяльністю природних монополій та їх запровадження в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування дадуть можливість ефективно реалізовувати державну політику щодо розвитку конкурентних відносин у галузях економіки, створити дієві організаційні, економічні та правові механізми державного управління природними монополіями, здійснювати ефективний перерозподіл національного доходу в галузях діяльності природних монополій.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і синтезу – при дослідженні особливостей державного управління діяльністю природних монополій; статистичного аналізу, порівняння та узагальнення – при дослідженні ефективності державного управління діяльністю природних монополій в Україні; монографічний метод – для вивчення вітчизняного досвіду реалізації державної політики у сфері природних монополій; абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційну базу дослідження становили закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, статистичні матеріали Антимонопольного комітету України та Державної служби статистики України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
– теоретично обґрунтовано та запропоновано науково-теоретичний підхід до формування системи превентивного державного управління проектами реструктуризації природних монополій у ринкових умовах, яка складається з інформаційної та організаційної підсистем, блоку прийняття превентивних управлінських рішень, що включає підсистему аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, і моделі розробки оптимальних управлінських рішень за кожним проектом холдинга природної монополії;
удосконалено:
– класифікацію критеріїв віднесення підприємств до категорії суб’єктів природних монополій шляхом виділення просторового, галузевого та часового критеріїв, які дають змогу виділити класифікаційні параметри для визначення товарних ринків взагалі і ринків природних монополій зокрема;
– науковий підхід до формування економічного механізму державного управління діяльністю природних монополій через метод встановлення норми віддачі на капітал, суть якого полягає у встановленні органами державної влади контролю над рівнем прибутковості природної монополії на вкладений капітал;
– науковий підхід до формування організаційного механізму державного управління діяльністю природних монополій через метод стимулювального регулювання, суть якого полягає в коректуванні тарифів на продукцію та послуги природної монополії на основі індексу інфляції, рекомендаційної ціни залежно від зовнішньої інформації, встановленні державою верхньої межі ціни на продукцію та послуги природної монополії, середньогалузевих витрат, участі держави в прибутках природної монополії;
– науково-практичний підхід до формування ефективної системи державного управління діяльністю природних монополій через механізм державного контролю за діяльністю природних монополій на державному та регіональному рівнях, суть якого полягає у створенні єдиного центрального органу виконавчої влади з питань контролю за діяльністю суб’єктів природних монополій та його територіальних органів на місцях, що унеможливило б розпорошення контрольних повноважень держави серед національних галузевих комісій з регулювання природних монополій (Національна комісія регулювання електроенергетики України та Національна комісія з питань регулювання зв'язку України) та Антимонопольного комітету України, та оптимізації системи центральних органів державної влади і видатків Державного бюджету України на апарат державного управління;
набуло подальшого розвитку:
– понятійний апарат науки державного управління через визначення дефініції природної монополії як привілейованого державою підприємства або об’єднання кількох підприємств, які володіють правами власності на виробничі фонди, за допомогою яких створюється пропозиція товарів (послуг), собівартість, а отже, й ціна яких, як очікує держава, в умовах монополії буде нижчою, ніж в умовах конкуренції, через виникнення ефекту масштабу;
– понятійний апарат науки державного управління через визначення дефініції державного управління діяльністю природних монополій як діяльності органів державної влади щодо планування показників соціально-економічного розвитку, реалізації заходів із досягнення природними монополіями очікуваного рівня цих показників, мотивації природних монополій до ефективної реалізації економічної та соціальної функцій, контролю та регулювання їхньої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів і механізмів державного управління діяльністю природних монополій в Україні приведе до створення передумов для ефективної реалізації державної політики у сфері конкурентних відносин, розвитку чинного законодавства України щодо регулювання природних монополій, підвищення ефективності державного управління діяльністю на ринках природних монополій та суміжних ринках, сприятиме одержанню споживачами якісних товарів, послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами, захисту прав і охоронюваних законом інтересів споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках, подальшому зміцненню економічного потенціалу держави та підвищенню її міжнародного авторитету.
Результати досліджень використано в діяльності Запорізької обласної державної адміністрації при формуванні механізму державного контролю за діяльністю природних монополій на державному та регіональному рівнях, суть якого полягає у створенні єдиного центрального органу виконавчої влади з питань контролю за діяльністю суб’єктів природних монополій та створення його територіальних органів на місцях (довідка від 12.10.2010 р. № 109–1/45).
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Державне управління», «Державне регулювання економіки», «Державна регіональна політика» (довідка від 03.09.2010 р. № 499).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки й рекомендації, які винесено на захист, одержано здобувачем самостійно та розкрито в наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглих столах: «Інституціональні зміни системи державного управління в умовах суспільних трансформаційних перетворень в Україні» (м. Запоріжжя, 2009 р.), «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2010 р.), «Наука і вища освіта - 2010» (м. Запоріжжя, 2010 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,15 д. а., з них 5 – у фахових наукових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 206 сторінок, з яких 5 рисунків займають 3 сторінки, 1 таблиця – 1 сторінка, список використаних джерел включає 168 найменувань, викладений на 19 сторінках..

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання вдосконалення механізмів державного управління діяльністю природних монополій в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Розвинуто понятійний апарат науки державного управління через визначення дефініції природної монополії, під якою запропоновано розуміти привілейоване державою підприємство або об’єднання кількох підприємств, які володіють правами власності на виробничі фонди, за допомогою яких створюється пропозиція товарів (послуг), собівартість, а отже й ціна яких, як очікує держава, в умовах монополії буде нижчою, ніж в умовах конкуренції, через виникнення ефекту масштабу.
2. Удосконалено класифікацію критеріїв віднесення підприємств до категорії суб’єктів природних монополій через виділення просторового, галузевого та часового критеріїв, які дають змогу виділити класифікаційні параметри для визначення товарних ринків взагалі і ринків природних монополій зокрема. Просторовий і галузевий критерії характеризують географічні і товарні межі ринків. Залежно від географічних меж ринку, виділено загальнодержавні природні монополії (наприклад, транспортування нафти й нафтопродуктів, природного i нафтового газу трубопроводами тощо) та локальні природні монополії (наприклад, водо-, теплопостачання та водовідведення). Галузевий критерій у випадку природної монополії набуває особливого значення, оскільки основною причиною економії на масштабі виробництва є технічна економія (зниження питомої вартості машин і обладнання в міру збільшення їх потужності), тісно взаємопов’язана з технологією виробництва, галузевою належністю ринку. Під пропонованим часовим критерієм мають на увазі рівень впливу науково-технічного прогресу, а також зміни попиту, появи субститутів на стан конкурентного середовища на досліджуваному ринку. До того ж НТП може стимулювати розширення меж ринку тощо.
3. Під поняттям державного управління діяльністю природних монополій запропоновано розуміти діяльність органів державної влади щодо планування показників соціально-економічного розвитку, реалізації заходів із досягнення природними монополіями очікуваного рівня цих показників, мотивації природних монополій до ефективної реалізації економічної та соціальної функцій, контролю та регулювання їхньої діяльності.
4. З метою вдосконалення механізмів державного управління діяльністю природними монополіями виділено такий економічний механізм, як встановлення норми віддачі на капітал, що передбачає встановлення органами державного державної влади контролю над рівнем прибутковості природної монополії на вкладений капітал. На практиці даний метод покликаний забезпечити компенсацію всіх поточних витрат (експлуатаційних витрат, амортизації і податкових відрахувань за рахунок собівартості) і гарантію узгодженої з регулятором норми прибутку на вкладений капітал. Крім цього, визначення розміру контрольованого рівня прибутковості є джерелом розбіжностей між регулювальним органом і природною монополією, що інколи значно підвищує витрати на ведення переговорів (необхідне використання дорогих схем аудиту і контролю за наданою природною монополією інформацією).
5. З метою вдосконалення механізмів державного управління діяльністю природними монополіями виділено такий організаційний механізм, як стимулювальне регулювання. Його можна поділити на два види: 1) коректування тарифів природної монополії на основі індексу інфляції (визначається тимчасова точка, відносно якої відбувається індексація тарифу) і 2) коректування тарифів на основі рекомендаційної розцінки (в цьому випадку тариф встановлюється на основі зовнішньої інформації). Основним методом стимулювального регулювання є модель цінових лімітів. Основна ідея цього методу полягає у встановленні для природної монополії верхнього ліміту ціни. В цьому випадку проблема інформаційної асиметрії повинна відійти на другий план, оскільки основну цінність у цьому випадку матиме не структура витрат, а кінцева ціна. Ціновий ліміт постійно коректується регулятором залежно від зміни екзогенних факторів. Другим методом стимулювального регулювання є метод середньогалузевих витрат. У цьому випадку органи державного управління збирають інформацію про діяльність підприємств, що функціонують у схожих умовах. При використанні цього методу природна монополія отримує винагороду залежно від того, як працює група підприємств, що перебувають в аналогічних умовах. Таким чином, в об’єкта регулювання створюються сильні стимули до зниження витрат. Третім методом стимулювального регулювання є метод участі в прибутках. Суть цього методу полягає у встановленні формули розподілу прибутку між природною монополією і споживачем. Застосування зазначеного методу на практиці не дає певних переваг порівняно з методом встановлення ліміту ціни і, як правило, є доповненням до нього.
6. В результаті аналізу ефективності державного управління діяльністю природних монополій встановлено, що на сьогодні не впроваджено модель державного управління, яка б повністю відповідала ідеології та принципам регулювання діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках, закріпленим у Законі України “Про природні монополії”, у ряді сфер природних монополій відсутні органи державного регулювання, а певні регулювальні функції здійснюються органами виконавчої влади, в тому числі місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Основними недоліками національного законодавства з питань регулювання діяльності суб’єктів природної монополії є його внутрішня неузгодженість та невідповідність європейським стандартам. Також важливою проблемою залишаються численні зловживання суб’єктами природних монополій своїм монопольним становищем на товарних ринках. Із понад 12300 зловживань монопольним становищем, виявлених та припинених протягом 2000–2009 рр. органами Антимонопольного комітету України, більше половини здійснено у сферах природних монополій. Щорічно спостерігається збільшення кількості виявлених та припинених органами Антимонопольного комітету України зловживань монопольним (домінуючим) становищем, яка у 2009 р., порівняно із 2000 р., зросла майже у 2,5 раза. Найбільша кількість таких зловживань припадає на ринки житлово-комунального господарства, електроенергетики та газопостачання.
7. Науково обґрунтована та запропонована система превентивного державного управління проектами реструктуризації природних монополій у ринкових умовах. У запропонованій системі здійснено спробу узагальнити питання організаційного забезпечення управлінських рішень без ув'язки з існуючою організаційною структурою і функціональною структурою вирішення управлінських завдань підприємств – природних монополій з реалізації проектного процесу реструктуризації. Впровадження такої системи в практичну діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування приведе до створення механізмів запобігання та вчасного виявлення порушень суб’єктами природних монополій умов і правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках.
8. Удосконалено науково-практичний підхід до формування ефективної системи державного управління діяльністю природних монополій, у результаті чого запропоновано створення єдиного органу виконавчої влади з територіальними управліннями, до компетенції якого входило б вирішення питань, пов'язаних з регулюванням діяльності всіх без винятку природних монополій, що функціонують на місцевих товарних ринках. Створення єдиного органу державної влади з регулювання діяльності природних монополій може привести до скорочення кількості автономно функціонуючих територіальних органів регулювання природних монополій у паливно-енергетичному комплексі, у сфері зв'язку, транспорту (відповідні національні комісії), оптимізувати систему видатків на фінансування апарату державного управління та сконцентрувати контрольні функції за діяльністю природних монополій в одному органі державної влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов И.Б. Виконавча влада і державний контроль / И.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 128 с.
2. Адамовська О. Штрафні санкції та заздалегідь встановлені збитки / О. Адамовська // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 8. –
С. 45–48.
3. Актуальні проблеми управління : монографія : у 2 т. / [В. Огаренко (голова), А.В. Мерзляк та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – Т. 1: Механізми державного управління інвестиційним процесом. – С. 249377.
4. Алєксєєв І.В. Управління розвитком природних монополій: завдання, функції, методи / І.В. Алєксєєв, С.В. Князь, І.М. Талатура // Конкуренція : вісник Антимонопольного комітету України – 2007 – № 1 (24). – С. 35–45. – (Наукове, правове видання з питань економіки і бізнесу).
5. Алєксєєв І.В. Удосконалення державного управління розвитком маркетингу природних монополій / І.В. Алєксєєв, С.В. Князь, І.М. Талатура // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” : зб. наук. пр. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2007 – № 580. – С. 191–199. – (Серія: “Логістика”).
6. Амброзевич П.С. Ефективне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у житловокомунальному господарстві – важливий фактор підвищення конкурентоспроможності економіки України / П.С. Амброзевич, Л.Г. Кузьменко, А.В. Бабак // Антимонольноконкурентна політика: теорія і практика : зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 1. – С. 151–187.
7. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О.Ф.Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 230 с.
8. Антимонопольна діяльність : підручник / [В.Д. Лагутін, Л.С. Головко, Ю.І. Крегул та ін. ; за ред. проф. В.Д. Лагутіна]. – К. : КНТЕУ, 2005. – 580 с.
9. Антимонопольное регулирование в США (по материалам The Economist) // Экономика. – 2000. –№ 37. – С. 3–6.
10. Бакалінська О. Деякі аспекти формування конкурентного законодавства і права України / О. Бакалінська // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 66–71.
11. Бакалінська О. Шляхи вдосконалення державного контролю за дотриманням конкурентного законодавства / О. Бакалінська // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 76–78.
12. Бобров Н. Конкурентная борьба / Н. Бобров // Маркетинг. – 2003. – № 5. – C. 24–28.
13. Большой экономический словарь / [под ред. А.Н. Азрилияна]. –
5-е изд., доп. и перераб. – М. : Ин-т второй экономики, 2002. – 1280 с.
14. Большой юридический словарь / [под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских]. – М. : ИНФРА, 2004. – 704 с.
15. Борисенко З.М. Державне регулювання природних монополій / З.М. Борисенко // Управління сучасним містом. – 2002. – № 7–9. – С. 96–106.
16. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики : підручник / З.М. Борисенко. – К. : Таксон, 2004. – 704 с.
17. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія : підручник / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Бардаш. – Житомир : Рута, 2000. – 145 с.
18. Валітов С.С. Застосування штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції / С.С. Валітов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. пр. – Донецьк, 2006. – № 1. – С. 92–100.
19. Валитов С.С. Конкурентное право Украины : учеб. пособ. / С.С. Валитов. – Донецк : Норд-Пресс, 2005. – 384 с.
20. Валитов С.С. Разграничение компетенции антимонопольных органов при контроле за соблюдением конкурентного законодательства на региональных рынках / С.С. Валитов // Город, регион, государство: проблемы разграничения полномочий : матер. междунар. науч.-практ. конф. – Донецк, 2006. – С. 35-38.
21. Валітов С.С. Захист конкуренції та контроль за економічною концентрацією / С.С. Валітов, О. Грицай // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1 (4). – С. 36.
22. Валітов С.С. Деякі питання удосконалення процесуальних норм конкурентного законодавства / С.С. Валітов // Правничий часопис Донецького університету. – 2006. – № 2. – С. 77–82.
23. Валітов С.С. До питання удосконалення державного контролю в сфері конкуренції / С.С. Валітов // Менеджер. – 2006. – № 2. – С. 224–230.
24. Віскозі Кіп В. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика / В. Кіп Віскозі, М. Джон Вернан, Е. Джозеф Гарингтон ; [наук. ред., пер. та авт. передм. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 2004. – 1047 с.
25. Галазюк Н.М. Вплив державного регулювання на результати діяльності природних монополій / Н.М. Галазюк // Вісник Львівської державної фінансової академії / [голов. ред. П.Ю. Буряк]. – Л. : ЛДФА, 2006. – № 11. – С. 25–30.
26. Галазюк Н.М. Проблеми регулювання фінансовим та податковим механізмом результатів діяльності природних монополій Н.М. Галазюк // Економічні науки. Серія : Економічна теорія та економічна історія : зб. наук. пр. / Луцький державний технічний університет. – Луцьк, 2007. – Вип. 4 (15). –
С. 98–107.
27. Галазюк Н.М. Теоретичні аспекти регулювання доходності природних монополій / Н.М. Галазюк // Науковий вісник : зб. наук.-тех. пр. – Л. : НЛТУУ, 2006. – Вип. 16 (3). – С. 162–168.
28. Галазюк Н.М. Формування прибутку муніципальних природних монополій / Н.М. Галазюк // Науковий вісник : зб. наук.-тех. пр. – Л. : НЛТУУ України, 2006. – Вип. 16 (1). – С. 332–338.
29. Дахно І.І. Антимонопольне право : курс лекцій / І.І. Дахно. – К. : Четверта хвиля, 1998. – 352 с.
30. Денисенко О. Потреба удосконалення стягнення штрафних санкцій / О. Денисенко // Право України. – 2008. – № 7. – С. 136–140.
31. Денисов С.А. Формирование контрольной ветви государственной власти и ограничение коррупции / С.А. Денисов // Государство и право. – 2002. – № 3. – С. 12–13.
32. Державне управління: теорія і практика / [за ред. проф. В.Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
33. Дзюбик С. Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. – К. : Основа, 1994. – 336 с.
34. Дідківська Л.І. Методологічні підходи до трактування категорії “економічна конкуренція” та їх практичне значення / Л.І. Дідківська // Конкуренція : вісник Антимонопольного комітету. – 2006. – № 2. – С. 29–34.
35. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика / О.О. Дудоров. – К. : Юридична практика, 2003. – 924 с.
36. Ерицян А. Государственный контроль за соблюдением законодательства субъектами предпринимательской деятельности (теоретический аспект) / А. Ерицян // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 103–108.
37. Журик Ю.В. Отримання доказів та здійснення доказування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції / Ю.В. Журик // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 1–2 (9–10). – С. 130–138.
38. Журик Ю.В. Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України / Ю.В. Журик // Предпринима-тельство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 14–17.
39. Журик Ю.В. Розгляд антимонопольними органами України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції : монографія / Ю.В. Журик. – Кам’янець-Подільський : Вид-во М.І. Мошак, 2006. – 148 с.
40. Закон України “Про захист економічної конкуренції” : коментар на основі порівняльного аналізу з правилами конкуренції Європейського союзу. – К. : Альфа-Прайм, 2006. – 441 с.
41. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. № 107/VI // Відомості Верховної Ради України.
42. Законодавство України про захист економічної конкуренції // Юридичний збірник. – К., 2006. – 362 с.
43. Замедлина Е.А. Теория управления : учеб. пособ. / Е.А. Замедлина. – М. : ПРИОР, 2007. – 152 с.
44. Звіт Антимонопольного комітету України за 2009 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua.
45. Звіт про науково-дослідну роботу за темою “Тенденції розвитку конкурентних відносин в економіці України у 2005 році” / [за ред. А.В. Щербака]. – К. : АМКУ, 2006.
46. Кайдаш Г.М. Вдосконалення антимонопольного регулювання діяльності природних монополій: питання теорії та проблеми практики / Г.М. Кайдаш // Вісник Запорізького державного університету. – 2001. – № 2. – С. 209–215.
47. Коваль В.Я. Недобросовісна конкуренція: поняття та ознаки / В.Я. Коваль // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 3. – С. 178–185.
48. Когут О. Особливості правового статусу Антимонопольного комітету України / О. Когут // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 1. – С. 93–96.
49. Козлов В. Штрафные санкции / В. Козлов // Конкуренция : вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2002. – № 1. – С. 23–32.
50. Конкурентное законодательство Украины : юрид. сб. – К., 2002. – 310 с.
51. Конкуренция в Украине : аналитический доклад о состоянии, тенденциях и проблемах развития экономической конкуренции в Украине в 2000–2005 гг. / Антимонопольный комитет Украины, Центр комплексных исследований по вопросам антимонопольной политики, Ин-т экономики и прогнозирования НАН Украины. – К., 2006. – 40 с.
52. Конкуренція в Україні : аналітична доповідь щодо стану, тенденцій і проблем розвитку економічної конкуренції у 2000–2005 рр. – К. : АМКУ, Центр комплексних досліджень з питань антимонопольної політики, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2007. – 40 с.
53. Конституція України : прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
54. Косова Т.Д. Цінова складова інвестиційної привабливості природних монополій в Україні / Т.Д. Косова, В.Г. Сагір // Торгівля і ринок України : темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування / [голов. ред. О.О. Шубін]. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2003. – Вип. 15. – Т. III. – C. 61–67.
55. Костусев А.А. Государственный контроль над концентрацией субъектов хозяйствования в Украине / А.А. Костусев // Конкуренция : вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2005. – № 4. – С. 10–13.
56. Костусєв О.О. Конкурентна політика в Україні / О.О. Костусєв. – К. : КНЕУ, 2004. – 310 с.
57. Костусєв О.О. Природна монополія як об’єкт конкурентної політики / О.О. Костусєв // Конкуренція : вісник Антимонопольного комітету України. – 2004. – № 2. – С. 42–46.
58. Кравченко Ю.Г. Запровадження моделей регулювання діяльності природних монополій у галузі зв’язку / Ю.Г. Кравченко, Л.Ф. Ляшенко, В.Г. Садюк та ін. // Антимонольноконкурентна політика: теорія і практика : зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 1. – С. 188–213.
59. Крушельницька Т. Державна монополія як чинник реформування алкогольно-тютюнової сфери / Т. Крушельницька // Управління сучасним містом. – 2003. – № 7–9 (11). – С. 72–79.
60. Кузьмина С. Проблемы применения законодательства о конкуренции / С. Кузьмина // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 9. –
С. 8–11.
61. Макаренко М. Моделі регулювання цін на продукцію природних монополій / М. Макаренко // Ефективність реформування української економіки : зб. наук. пр. / НАН України, Інститут економіки. – К., 1999. – С. 144–149.
62. Малиновская В. О совершенствовании антимонопольного законодательства / В. Малиновская // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 8. – С. 8–11.
63. Малиновський В.Я. Державне управління : навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
64. Мельник С.Б. Государственное регулирование деятельности субъектов хозяйствования, занимающих монопольное положение на рынке / С.Б. Мельник // Актуальні проблеми держави та права. – Одеса : Одес. нац. юрид. акад., 2000. – Вип. 7. – С. 27–35.
65. Мельниченко О. Про деякі питання розвитку галузі конкурентного права / О. Мельниченко // Вісник комерційного права. – 2001. – № 3. – С. 4–6.
66. Мерзляк А.В. Державне регулювання інноваційного розвитку регіону : монографія / А.В. Мерзляк, О.В. Кіктенко. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – Т. 1. – С. 200.
67. Мерзляк А.В. Перспективи розвитку інвестиційних можливостей регіону в період інституційних перетворень / А.В. Мерзляк // Державне управління економічного розвитку регіонів та підприємств : зб. наук. пр. – Донецьк : ДонДУУ, 2004. – Т. V. – Вип. 42. – С. 19–24. – (Серія: “Державне управління”).
68. Михайлов А. ФПГ: принципы антимонопольного контроля / А. Михайлов // Российский экономический журнал. – 1997. – № 11–12. – С. 25–28.
69. Мумладзе И. Понятие государственного контроля за предпринимательской деятельностью / И. Мумладзе // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2005. – № 8. – С. 93–96.
70. Мумладзе І. Способи захисту прав суб’єктів підприємництва при здійсненні державного контролю за їх діяльністю / І. Мумладзе // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2006. – № 1. – С. 53–56.
71. Напрієнко Д.В. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції / Д.В. Напрієнко // Інституціональні зміни системи державного управління в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства : збірник матеріалів семінару / [редкол.: В.М. Огаренко, О.Г. Мордвінов та ін.]. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2009. –
С. 231–232.
72. Напрієнко Д.В. Природні монополії як об’єкт державного управління / Д.В. Напрієнко // Актуальні проблеми державного управління та самоврядування : зб. наук. пр. ДонДУУ. – Серія : Державне управління. – 2008. – Т. 9. – Вип. 99. – С. 261–275.
73. Напрієнко Д.В. Роль спеціальних природних монополій у соціально-економічному розвитку держави / Д.В. Напрієнко // Наука і вища освіта : матеріали ХVII міжнар. наук. конф., м. Запоріжжя, 22-23 квітня 2010 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2010. – Т. 3. – С. 179-180.
74. Напрієнко Д.В. Фактори, які впливають на ефективність державного управління діяльністю природних монополій / Д.В. Напрієнко // Державне управління та місцеве самоврядування : матеріали Х Міжнар. наук. конгресу, 26 березня 2010. – Х. : ХаРІ НАДУ, 2010. – С. 57–60.
75. Напрієнко Д.В. Державне регулювання діяльності природних монополій / Д.В. Напрієнко // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2009. – № 4. – С. 55–59.
76. Напрієнко Д.В. Особливості визначення ефективності державного регулювання суб’єктів природних монополій в Україні / Д.В. Напрієнко // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2010. – № 4. – С. 83–86.
77. Напрієнко Д.В. Особливості здійснення державного контролю антимонопольними органами / Д.В. Напрієнко // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2010. – № 2. – С. 46–54.
78. Напрієнко Д.В. Розвиток державної політики щодо регулювання діяльності природних монополій в Україні / Д.В. Напрієнко // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2010. – № 1. – С. 67–75.
79. Никеров Г.И. Антимонопольное регулирование в США: 115-летний опыт и его итоги / Г.И. Никеров // Государство и право. – 1999. – № 6. –
С. 69–76.
80. Об ограничении монополизма и недопущении недобросовестной конкуренции в предпринимательской деятельности : Закон Украины от 18.02.1992 г. № 2132-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 296; 1995. – № 28. – Ст. 202; 1998. – № 34. – Ст. 229.
81. Огляд структури і діяльності Антитрестовського відділу Міністерства США // Семінар з антимонопольної політики. – Відень, 1996. –
60 с.
82. Паламарчук В.О. Державне регулювання природних монополій в Україні / В.О. Паламарчук, Г.М. Филюк // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 5. – С. 11–15.
83. Паламарчук В.О. Практика господарювання та необхідність державного регулювання природних монополій в українській економіці / В.О. Паламарчук, Г.М. Филюк // Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – № 8. – С. 5–7.
84. Плетньова О. Актуальні проблеми реформування деяких повноважень Антимонопольного комітету України / О. Плетньова // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 1. – С. 170–174.
85. Плетньова О. Нормативно-правове визначення статусу Антимоно-польного комітету України / О. Плетньова // Право України. – 2006. – № 8. – С. 50–53.
86. Поважний О.С. Ефективне державне регулювання економіки ринкового типу і планові механізми / О.С. Поважний, О.М. Савінова // Менеджер. – 2006. – № 2. – С. 99–105.
87. Подлесный В. Контроль за соблюдением антимонопольного законодательства / В. Подлесный // Бухгалтерия. – 2001. – № 14/2. – С. 29–34.
88. Подцерковний О. Проблеми визначення методів і форм державного регулювання господарських відносин / О. Подцерковний, О. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. – 2002. − № 8. – С. 36.
89. Положение о порядке подачи заявлений в органы Антимонопольного комитета Украины о предварительном получении разрешения на концентрацию субъектов хозяйствования // Конкурентное законодательство Украины : юрид. сб. – К. : Феникс, 2002. – С. 147–197.
90. Положение о территориальном отделении Антимонопольного комитета Украины : Распоряжение Антимонопольного комитета Украины от 23.02.2001 г. // Конкурентное законодательство Украины : юрид. сб. – К. : Феникс, 2002. – С. 247–255.
91. Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію) : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 225.
92. Положення про порядок розгляду заяв на одержання згоди органів Антимонопольного Комітету України на створення, реорганізацію (злиття, приєднання), придбання активів (цілісних майнових комплексів), або часток (акцій, паїв), ліквідацію господарюючих суб’єктів (про контроль за економічною концентрацією) : Розпорядження Антимонопольного Комітету України від 09.12.1994 р. № 15-р // Бізнес. – 1995. – 21 березня.
93. Положення про складання та ведення Переліків суб’єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на товарних ринках : Наказ Антимонопольного комітету України від 25.02.2005 р. № 13 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 6. – Ст. 351.
94. Положення про службове доручення: Наказ голови Антимонопольного комітету України від 23.09.1997 р. № 63/01 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua.
95. Попелюк В. Правові засади контролю у сфері господарювання: сучасний стан / В. Попелюк // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 86–89.
96. Попов Р.А. Ефективність державного управління розвитком природних монополій / Р.А. Попов // Актуальні проблеми державного управління та самоврядування : зб. наук. пр. / ДонДУУ. – Донецьк, 2008. – Т. ІХ. – Вип. 99. – С. 247–260.
97. Попов Р.А. Законодавство щодо діяльності Антимонопольного комітету України та можливість його удосконалення / Р.А. Попов // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2009. – № 3. – С. 157–161.
98. Попов Р.А. Механізми реалізації державної антимонопольної політики України / Р.А. Попов // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2008. – № 2. – С. 101–105.
99. Попов Р.А. Поняття антимонопольної діяльності / Р.А. Попов // Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики : матер. наук.-практ. конф. (2–3 жовтня 2008 р.) / [відпов. ред. В.Я. Малиновський]. – Луцьк : СПД Ж.В. Гадяк, 2008. –
С. 101–102.
100. Попов Р.А. Поняття монополії в ринковій економіці / Р.А. Попов // Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства : зб. матер. семінару / [редкол. : В.М. Огаренко, О.Г. Мордвінов та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – С. 281–283.
101. Попов Р.А. Проблеми державного регулювання діяльності природних монополій в Україні / Р.А. Попов // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2009. – № 4. – С. 59–62.
102. Попов Р.А. Проблеми розвитку антимонопольного законодавства України / Р.А. Попов // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2010. – № 1. – С. 169–174.
103. Попов Р.А. Розвиток державної політики в сфері антимонопольної діяльності / Р.А. Попов // Економіка та держава. – 2008. – № 5. – С. 25–28.
104. Попов Р.А. Суть та сучасні підходи щодо визначення інституційної спроможності уряду / Р.А. Попов // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2007. – № 4. – С. 86–91.
105. Попов Р.А. Теоретичні засади аналізу інституційної спроможності / Р.А. Попов // Зб. наук. пр. НАДУ / [за заг. ред. В.Т. Нанівської]. – К. : Вид-во НАДУ, 2008. – № 1. – С. 222–230.
106. Портер М.Э. Конкуренция : пер. с англ. / М.Э. Портер. – М. : Вильямс, 2000. – 495 с.
107. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств : підруч. для юрид. вузів і фак-тів / [В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, М.І. Титов та ін. ; за ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана]. – Х. : Право, 2000. – 288 с.
108. Предпринимательское право Украины : учебник / [Р.Б. Шишка, А.М. Сытник, В.Н. Левков и др. ; под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки]. – Х. : Эспада, 2001. – 624 с.
109. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26.11.1993 р. № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
110. Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності : Указ Президента України від 23.07.1998 р. № 817 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Cт. 1119.
111. Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.1994 р. № 765 // Збірник постанов України. – 1995. – № 1. – Ст. 23.
112. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
113. Про затвердження методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 778.
114. Про затвердження положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 р. № 4-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua.
115. Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію) : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2002 р. № 33-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 679.
116. Про затвердження Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 2З.02.01. № 32-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
117. Про затвердження порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання : Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 219 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 405.
118. Про затвердження про положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання (Положення про узгоджені дії) : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 26-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 11. – Ст. 542.
119. Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19.05.1994 р. № 90/299, зі змін. та доп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
120. Про затвердження типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгодженні дії суб’єктів господарювання : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 27-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 11. – Ст. 543.
121. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
122. Про питання Антимонопольного комітету : Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.1999 р. № 51 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 3. – Ст. 96.
123. Про положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції : Розпорядження Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 р. № 182-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.nau.ua/doc/?code=z0139-02
124. Про природні монополії : Закон України від 20.04.2000 № 1682-III // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 92. – С. 5–9.
125. Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності : Указ Президента України від 03.02.1998 р. № 79/98 // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 25-26.
126. Пугачова М.В. Конкурентне середовище в Україні: тенденції останніх років / М.В. Пугачова, А.В. Щербак // Конкуренція : вісник Антимонопольного комітету України. – 2005. – № 2. – С. 19–24.
127. Ревчун Б. Природні монополії в Україні: важливість термінологічного визначення та його практичного застосування / Б. Ревчун // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Серія :Економічні науки. – Кіровоград : КДТУ, 2000. – Вип. 8. – С. 62–67.
128. Регламент адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України : затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 25-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua.
129. Регламент Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України : затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 25-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua.
130. Савчук В.С. Механізми державного управління в сфері захисту економічної конкуренції в Україні : монографія / В.С. Савчук. – Л., 2006. – 220 с.
131. Савчук В.С. Організаційна структура системи органів Антимонопольного комітету України / В.С. Савчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 2. – С. 253–258.
132. Савчук В.С. Шляхи вдосконалення інституційних механізмів державного захисту економічної конкуренції і забезпечення подальшого розвитку ринкової економіки / В.С. Савчук // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні : матер. міжнар. наук.-практ. конф. ЛРІДУ НАДУ (20 січня 2006 р.) : у 2 ч. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Ч. 2. – С. 267–270.
133. Сагір В.Г. Закордонний досвід державного регулювання природних монополій та напрями його використання в Україні / В.Г. Сагір // Фінансовий механізм державного управління економікою України : зб. наук. пр. Донецької державної академії управління. Серія : Державне управліннят. – Донецьк : ДонДАУ, 2003. – Т. IV. – Вип. 28. – С. 72–84.
134. Сагір В.Г. Природні монополії як об’єкт державного управління: економіко-політичний аспект / В.Г. Сагір // Менеджер. – 2003. – № 2 (24). – С. 37–41.
135. Саниахметова Н. Основания и виды юридической ответственности за злоупотребление монопольным (доминирующим) положением на рынке / Н. Саниахметова, С. Мельник // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2003. – № 3. – С. 27–30.
136. Саниахметова Н. Антимонопольне законодавство США / Н. Саниахметова // Правничий часопис Донецького університету. – 2003. – № 1 (9). – С. 44–50.
137. Семьонова Л.М. Антимонопольне і конкурентне право / Л.М. Семьонова. – К. : Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, 1998. – 136 с.
138. Стадницький Ю.І. Причини виникнення та існування природних монополій / Ю.І. Стадницький, В.В. Кривуцький //Державне регулювання економіки. – 2003. – № 10. – С. 25–39.
139. Станько Н.Л. Проблеми монополії та механізації її виявлення в національній економіці / Н.Л. Станько // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування : зб. наук.-тех. пр. – Л. : УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 12 (6). – С. 72–76.
140. Супрун В.П. Без державного регулювання сфери природних монополій економіка країни втрачає великі кошти / В.П. Супрун // Консультант. – 2000. – № 27 (246). – С. 1–2.
141. Талатура І.М. Державне управління розвитком природних монополій: сутність поняття, методи реалізації / І.М. Талатура // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наук. пр. – Серія : Механізми відтворення людських і матеріальних ресурсів. – Рівне, 2006 – Вип. 4 (36). – Ч. 1. – С. 174–184.
142. Талатура І.М. Проблеми інвестування промислового виробництва в умовах монополізованих ринків / І.М. Талатура, І.В. Алєксєєв // Теоретичні та прикладні питання економіки : зб. наук. пр. – К. : Київський університет, 2006. – Вип. 9. – С. 77 81
143. Талатура І.М. Регулювання діяльності підприємств природної монополії / І.М. Талатура // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки – 2005. – № 1. – С. 188–293. – (Серія: Економічні науки).
144. Талатура І.М. Розвиток виробничо-господарської діяльності підприємств природної монополії з допомогою інноваційних механізмів / І.М. Талатура, В.С. Савчук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи : зб. наук. пр. – Л : ІРД НАН України, 2004. – Вип. 1 (XLV). – С. 481–487.
145. Тимчасовий порядок координації органів Антимонопольного комітету України при підготовці виїзних Тимчасових адміністративних колегій Антимонопольного комітету України : затверджений Наказом голови АМКУ від 03.04.2007 р. № 38 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amc.gov.ua.
146. Тимчасові методичні рекоменд