МЕХАНІЗМ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗА ЧИННИКОМ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

РИБЧИНСЬКА Людмила Василівна

УДК 35.08

МЕХАНІЗМ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ЗА ЧИННИКОМ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Бакуменко Валерій Данилович,
доктор наук з державного управління,
професор, Заслужений діяч науки і
техніки України

КИЇВ – 2009
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ……………………….

12
1.1. Розкриття змісту та визначення понятійного апарату людського виміру …………………………………………..
12
1.2. Людський вимір як чинник державотворення …………... 33
1.3. Аналіз стану досліджень з оцінювання державного управління за чинником людського виміру …………….
41
Висновки до розділу 1 ……………………………………. 61
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ОЦІНЮВАН¬НЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ЗА ЧИННИКОМ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ ……….…..

65
2.1. Загальна методика дослідження у контексті нових концепцій державного управління……………………….
65
2.2. Виявлення та аналіз сучасних механізмів та моделей людського виміру для оцінювання державного управління на різних його рівнях ………..………………

75
2.3. Формування критеріальних моделей та оціночного поля людського виміру державного управління…………….….
85
2.4. Визначення суб’єктів та механізмів людського виміру в контексті його оцінювання у системі публічного управління………………………………………………..…
97
Висновки до розділу 2……………………………………... 110
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗА ЧИННИКОМ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ …………………………………

115
3.1. Верифікація критеріальних моделей людського виміру державного управління (дослідницька концепція та опис експерименту) ……………………………………………...

116
3.2. Базові засади оцінювання людського виміру державного управління ………………………………………………….
123
3.2.1. Функціональне оцінювання ………………………... 123
3.2.2. Критеріальне оцінювання ………………………….. 127
3.2.3. Експертне оцінювання сучасного стану людського розвитку в Україні …………………………………………
136
3.2.4. Оцінювання чинників негативного впливу на процеси гуманізації державного управління в сучасній Україні ………………………………………………………

147
3.3. Перспективні напрями та завдання вдосконалення державного управління на засадах людського виміру ......
152
Висновки до розділу 3 …………………………………….. 160
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. 164
ДОДАТОК А. Матеріали експертного опитування можливостей досягнення та оцінювання людського виміру державного управління та з’ясування його реального стану ……………………………………… 171
ДОДАТОК Б. Довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження ………………………………………………………………... 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 180

ВСТУП

Актуальність теми. На європейському шляху розвитку України найбільш актуальними напрямами є подальша демократизація країни, принципова зміна відношення до людини в суспільстві, не тільки визначення її у всіх правових та програмних документах як найбільшої суспільної цінності, а й реальне покращення її добробуту та середовища, в якому вона знаходиться, створення належних умов збільшення її життєвих можливостей та перспектив як основне завдання, що безпосередньо повязується з поняттям людського виміру. Важливим видом управлінської діяльності з реалізації цього завдання є систематичне оцінювання державного управління на предмет його відповідності такому виміру.
Загальним питанням людського виміру та його застосуванню в різних напрямах суспільної діяльності присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників: Х. Альберта 330, М. Армстронга [345], Г. Беккера [31, 346], Б. Бо¬лена [347], Ю. Волкова [63], Б. Едвардса [349], Т. Заславської [128], Д. Дж. Кел¬лі [353], Дж. Кіна [146], В. Колє¬сова [325], К. Ледже [354], Г. Лоурі [355], Т. Маккінлі [325], В. Мандибури [202], П. Мстиславського [218, 219], В. Полікарпова [63], М. Смирнова [286], О. Стогової [298], М. Фоулі [349], Д. Шафрітца 330 та ін. [58, 88, 98, 131, 180, 181, 184, 185, 223, 232, 275, 278, 357].
Важливе значення духовності загалом та цінностям як інтегруючому ядру в процесі суспільного розвитку з позицій людського виміру приділено в роботах таких дослідників як П. Бурдьє [48], Р. Войтович [62, 250], І. Воронов [67-74], А. Галкін [76], Й. Гах [79], В. Горбатенко [83], С. Іцкофф [352], М. Каган [138], А. Колодій [154-158], В. Кремень [168], В. Купрійчук [172], В. Ларцев [175, 176], Б. Личко [186], Р. Мертон [209], Т. Парсонс [237], Ю. Па¬хо¬мов [240], В. Покровський [247], С. П’янзін [257], В. Селіванов [272-274], О. Скаленко [280], В. Скура¬тівський [281-283], П. Соро¬кін [289], Ч. Тейлор [299], В. Трощинський [281], О. Хомра [317], С. Чукут [281] та ін. [65, 132, 170, 178, 186, 213, 304, 313, 329, 342].
Концептуальний підхід до людського розвитку, взаємозв’язок економіч¬ного росту, соціальної стабільності та людського розвитку, показники людського розвитку, методологію створення індексу людського розвитку, його визначення та оцінювання для країн різного типу досліджували С. Айвазян [7-9], О. Білорус [34], В. Боб¬ков [35-38], К. Вандес-крик [51], В. Виноградов [55], О. Власюк [59], В. Єльмєєв [119], В. Жуков [122], М. Згуровський [126], А. Іванов [130], Ю. Кожуро [149], Е. Лібанова [137, 187, 190-194], М. Макгілларі [356], Н. Маліков [197, 198], В. Мартиненко [206], О. Мельник [207], С. Пи¬рож¬ков [59], М. Смирнов [286] та ін. Питанням застосування такого підходу на регі¬ональному рівні присвячені роботи таких вчених як А. Артеменко [15], В. Артеменко [16], С. Вов¬ка¬нич [60], Дж. Л. Галлагер [290], А. Гулюгіна [94], М. Денісов [97], І. Калачова [139], Х. Копи¬стянська [60], В. Літвінов [184, 185], І. Ніколіна [227], У. Садова [269], Л. Се¬мів [276, 277], О. Стогова [297, 298] та ін.
В науковій літературі поняття людського виміру використовується поряд з такими поняттями як людський розвиток, людський капітал, людсь-кий чинник суспільного розвитку, людські ресурси, права і свободи людини, якість життя (В. Антонюк [14], С. Баженов [22], В. Бакіров [343], О. Грішнова [91], І. Дзюба [108], І. Дунаєв [118], Дж. Коулман [164], М. Критський [169], В. Мандибура [201-203], І. Саксельцев [270], Т. Стюарт [360], К. Чу [348], В. Щетінін [338] та ін. [5, 216, 268, 322-324, 332, 359].
Окремим питанням людського виміру та оцінювання в державному управлінні присвятили дослідження: В. Авер’янов [106], О. Амосов [105], Г. Атаманчук [19, 20], В. Бакуменко [23-27, 101, 107, 210, 285, 312], В. Бодров [40], М. Браун [45], Т. Бутирська [343], Е. Вайнінґ [53], К. Вайс [49], О. Валевський [50], Е. Ведунг [52], Д. Веймер [53], В. Голубь [311], Я. Гон¬ціяж [165], А. Гошко [84], І. Грицяк [90], С. Дубенко [102, 103], І. Дунаєв [118], В. Князєв [101, 148, 210, 312], В. Козаков [150, 151], Б. Крав-чен¬ко [165], В. Купрійчук [172], Ю. Куц [173], В. Луговий [210, 312], В. Ма-ли¬новський [199, 200], В. Мартиненко [206], А. Мельник [100], А. Михненко [312], Г. Мостовий [105], П. Надолішній [23, 26], Н. Нижник [102, 103, 226], О. Оболенський [100], Г. Одінцова [105], В. Олуйко [231], Л. Пал [236], Л. Пашко [241-243], І. Розпутенко [120], П. Ситник [279], Ю. Сурмін [24, 210, 285], В. Тертичка [302], В. Цвєтков [106], В. Шаповал [106], Л. Штика [285], О. Якубовський [343] та ін. [104, 234, 320, 327].
Проте, незважаючи на численні дослідження, саме поняття людського виміру на сьогодні потребує переосмислення, бракує методологічних досліджень та розробок з його оцінювання у державному управ¬лінні, що визначило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, проведених в Національній академії державного управління при Президентові України за темою "Концептуальні засади аналізу та оцінювання ефективності механізмів регулювання інтеграційних процесів в Україні" (ДР-РК № 0107U005897; ДР-ОК № 0208U005327) в межах комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" (ДР № 0201U004833). Роль дисертанта полягала у дослідженні механізму оцінювання людського виміру в контексті євроінтеграційних процесів, обґрунтуванні напрямів їх застосування в державному управлінні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка науково-практичних рекомендацій щодо впровадження механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру.
Досягнення визначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:
- шляхом аналізу вітчизняного та зарубіжного наукового доробку з’ясувати сутність людського виміру та визначити основні напрями його застосування стосовно державного управління;
- виділити, проаналізувати та розглянути можливість удосконалення сутнісних концепцій та моделей державного управління з точки зору їх відповідності підходу людського виміру;
- розкрити сутність механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру, виявити специфіку та розглянути особливості його застосування;
- розробити методику та сформувати оціночну базу для механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру;
- визначити суб’єкти та здійснити систематизацію механізмів людського виміру в контексті його оцінювання у публічному управлінні;
- провести експертну верифікацію отриманих результатів дослідження, визначити перспективні напрями та завдання вдосконалення державного управління на засадах людського виміру і запропонувати відповідні науково-прикладні рекомендації.
Об’єктом дослідження є система державного управління.
Предметом дослідження є механізм оцінювання державного управління за чинником людського виміру.
Методи дослідження. В основу концепції дисертаційного дослідження покладено системний та комплексний підходи, структурно-функціональний аналіз. Для виявлення результатів досліджень попередників та обґрунто¬вання вибору її теми використано методи бібліографічного аналізу та узагальнення. При розробленні моделі збалансованого державного управління застосовано метод історичного та порівняльного аналізу. Виділення базових критеріальних моделей людського виміру проведено із застосуванням методів класифікаційного, структурно-функціонального й порівняльного аналізу, інтерпретації джерел, синтезу теорії і практичної діяльності в контексті узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду. Застосування методу експертного опитування дозволило провести верифікацію отриманих критеріальних моделей та оціночного поля людського виміру.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі вперше:
- запропоновано модель державного управління, яка розроблена із врахуванням підходу людського виміру шляхом виділення та поєднання кращих положень концепцій та моделей класичного державного управління, державного менеджменту, «доброго управління» та пожвавлення державного управління;
- наголошено на широкому розумінні сутності людського виміру як такої харак¬те¬ристики суспільства, за якої людина визнається найвищою соціальною цін¬ністю, а забезпечення її прав, свобод, якості життя та зростання людського капіталу визначає зміст і спрямування державного управління;
- визначено механізм оцінювання державного управління за чинни-ком людського виміру як сукупність практичних заходів, засобів, важелів, стимулів, спрямованих на вдосконалення діяльності органів державної влади та управління шляхом здійснення систематичної її оцінки у порівнянні з комплексом світових та вітчизняних стандартів забезпечення прав і свобод, підвищення якості та рівня життя і створення умов людського розвитку;
удосконалено:
- механізм оцінювання ефективності державного управління з позицій людського виміру шляхом використання критеріальних ознак мети, засобів, результативності, ефективності, а також забезпечення його комплексності за різними підходами: функціональним, критеріальним, антикри¬тері¬аль¬ним (запобігання негативного впливу) та експертним;
- формування оціночної бази для механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру шляхом розроблення низки критеріальних моделей (інтегрована модель компонентів людського розвитку; модель демократичних чинників людського виміру; модель забезпечення якості життя; модель зростання людського капіталу; критеріально-мотиваційна модель; модель пріоритетів суспільної безпеки за підходу людського виміру) на засадах поєднання показників забезпечення умов формування і дотримання людської гідності укупі зі створенням й дотриман¬ням умов людського розвитку, визначення на їх підставі загального оціночного поля та його верифікації за допомогою методу експертного опитування;
дістали подальшого розвитку:
- обґрунтування доцільності розгляду людського виміру в системі державного управління як одного з основних параметрів її якості, що відображає суспільну значимість та цінність людини в процесах розвитку держави на засадах гуманістично орієнтованої демократичної держави;
- визначення основних напрямів застосування людського виміру стосовно державного управління, серед яких: різні сфери міжнародної діяльності; процеси розроблення та реалізації дер¬жав¬ної політики, зокрема кадрової; діяль¬ність державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; без¬псередня щоденна діяльність керівників всіх рівнів державного управління та місцевого самоврядування, державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;
- визначення суб’єктів людського виміру у системах державного управління та місце¬вого самовря¬дування, до яких віднесено державних діячів, політиків, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників гро¬мадсь¬кості у громадських радах, а також виявлення специфіки оцінювання людського виміру в цих системах, пов’язаної з його ініціюванням керівниками;
- систематизація механізмів людського виміру, за якої вони: бувають прямими та зворотними; є засобами, способами, методами, важелями впливу, спрямованими на практичну реалізацію забезпечення прав і свобод у суспільстві, якості та рівня життя і створення умов людського розвитку; залежать від рівня та терміну їх застосування в суб’єкт-суб’єктних та суб’єкт-об’єктних відносинах; є концентрованою реакцією на потреби сус¬пі¬ль¬ства в економічному, політичному, соціальному і гуманітарному розвитку;
- визначення пріоритетів пожвавлення системи державного управління у напряму підвищення її людського виміру, серед яких: забезпечен¬ня участі населення у прийнятті та реалізації рішень в державному управлінні; розробка і проведення ефективної державної кадрової політики, спрямованої на підвищення поваги до людини праці; створення ефективної системи взаємодії державної та місцевої влади з громадянським суспільством; сприяння сталому розвитку людського потенціалу; розвиток соціальних технологій; викоренення у суспільстві явища тотальної корупції та безвідповідальності влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення й висновки дисертаційного дослідження пройшли практичну верифікацію шляхом експертного опитування й можуть бути безпосередньо використані в органах державної влади та місцевого самоврядування, в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України, в системі підвищення кваліфікації державних службовців, як інформаційно-аналітичний матеріал при підготовці державно-управлінських рішень щодо формування та реалізації державної економічної та соціальної політики, розроблення програм розвитку галузей та територій. Про використання отриманих результатів свідчать довідки про впровадження від Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України від 21 травня 2009 р. № 04-15/17-2098 та від Вінницької обласної ради від 15 червня 2009 р. № 458/7-1. Здобувачем підготовлено розділ «Механізми людського виміру на державному та міждержавному рівнях у контексті інтеграційних процесів» у навчальному посібнику «Механізми регулювання інтеграційних процесів в Україні», який підготовлено колективом авторів Національної академії державного управління при Президентові України та Ужгородського національного університету і рекомендовано МОН України для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18-1-Г-14 від 09 січня 2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дос-лід¬ження оприлюднено на науково-практичних конференціях за міжна¬род¬-ною участю: Стратегія реформування системи державного управління на за-садах демократичного врядування (м. Київ, 2007 р.); Європейські орієнтири му¬ні¬ципального управління (м. Київ, 2008 р.), Новітні тенденції розвитку демо¬кратичного врядування: світовий та український досвід (м. Київ, 2008 р.).
Дисертаційна робота обговорювалася на засіданні кафедри управління суспільним розвитком НАДУ при Президентові України.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 11 друкованих працях загальним обсягом 4,89 др. арк., в т. ч. в 7 наукових статтях у фахових наукових виданнях України з державного управління та 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі всту-пу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 219 стор., основного тексту - 170 стор., 24 рисунки на 22 стор., 9 таблиць – на 10 стор., два додатки на 9 стор. Список використаних джерел містить 361 найменування на 40 стор., з них 16 іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано вирішення наукового завдання теоретико-методологічного обґрунтування та розробки науково-практичних рекомендацій щодо впровадження механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру. При цьому отримані такі результати дослідження:
1. Проведено аналіз вітчизняного та зарубіжного наукового доробку щодо сучасного стану реалізації підходу людського виміру в процесах суспільного розвитку взагалі та державного управління зокрема. Показано, що у відповідних дослідженнях найбільша увага приділена питанням загального визначення поняття людського виміру, політичному, соціально-еконо¬міч¬ному та правовому аспектам його впровадження. Наголошено на широкому розумінні сутності людського виміру як такої харак¬те¬ристики суспільства, за якої людина визнається найвищою соціальною цін¬ністю, а забезпечення її прав, свобод, якості життя та зростання людського капіталу визначає зміст і спрямованість цієї діяльності. Визначено основні напрями застосування людського виміру стосовно державного управління, а саме: різні сфери міжнародної діяльності; процеси розроблення та реалізації дер-жав¬ної політики стосовно всіх сфер і галузей суспільної діяльності; про¬цеси розроблення та реалізації державної кадрової політики, зокрема, в діяль-ності державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; без¬псередня щоденна діяльність керівників всіх рівнів державного управління та місцевого самоврядування й відповідних організаційних структур, спрямо¬вана на реалізацію кадрової політики в своїх організаціях; безпосередня щоденна діяльність державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування, спрямована на надання послуг організаціям та громадянам.
Фактично, людський вимір ви¬ступає важливим принципом у державному управлінні, що проголошує забезпечення та дотримання основних гуманістичних цін¬нісних орієнтацій суспільства у процесах державотворення, обґрунтованих реальною практикою державно-управлінського регулювання соціально-економічних, гуманітарних та політичних процесів. В той же час бракує методологічних досліджень, які розкривають сучасні тенденції, моделі та механізми, прита¬манні цьому важливому й багатогранному підходу в держав¬ному управ¬лінні. Насамперед, це стосується механізму оцінювання державного управ¬ління за чинником людського виміру.
2. Обгрунтовано доцільність розгляду людського виміру в контексті дер¬жавного управління як одного з основних параметрів якості управлінської системи, що відображає суспільну значимість цінності людини як соціаль¬но¬го суб’єкту в процесах сталого розвитку держави, регіонів, окремих терито¬рій на засадах гуманістично орієнтованої демократичної держави. Виходячи з цієї позиції, виділено та проаналізовано сутнісні концепції та моделі державного управління (класичного державного управління, державного менеджменту, «доброго управління», пожвавлення державного управління), що реалізо¬вувалися в світі в останні десятиріччя, на предмет їх відповідності підходу людського виміру та запропоновано, як наступний крок їх трансформації, мо¬дель збалансованого державного управління, що передбачає системне поєд¬нан¬ня кращих рис і властивостей цих концепцій та моделей з перспективою розви¬тку у бік забезпечення якості життя населення, що відпо¬ві¬дає сучасним тенденціям зміни соціальних стандартів у розвинених країнах світу.
3. Розкрито сутність механізму оцінювання державного управління за чинником людського виміру. Це практичні заходи, засоби, важелі, стимули, спрямовані на вдосконалення діяльності органів державної влади та управління шляхом здійснення систематичної її оцінки у порівнянні з комплексом світових та вітчизняних стандартів забезпечення прав і свобод, підвищення якості та рівня життя, а також створення умов людського розвитку. Виявлено специфіку оцінювання людського виміру в системі державного управління, яка полягає в тому, що воно, як правило, можливе лише за ініціа¬ти¬ви керівників органів влади та управління, коли добрі побажання переоблад¬нання суспільства виходять з верхніх ешелонів влади і підтримуються на нижчих. Це можливе за умови чіткої взаємодії ієрархії влади, сильних владних політичних партій, наявності їх дієвих представ-ництв на всіх рівнях публічного управління, подальшої демократизації країни. Виділено та охарактеризовано такі механізми оцінювання людського виміру, які мають універсальний характер для будь-якої сфери суспільної діяльності. Показано, що в оцінюванні, використовуються всі основні методи досліджень: експертиза, моніторинг, аналіз, соціологічні та експертні опитування, моделювання, експеримент.
4. Обґрунтовано, що оціночною базою в меха¬нізмі оцінювання державного управління на всіх його рівнях за чинником людського виміру є критеріальні моделі (складовими яких є критерії) та утворене ними оціночне поле. Розроблено методику формування відповідної оціночної бази, що передбачає: визначення об’єкта та завдань дослідження; на підставі цього інтеграцію показників, згрупованих у кількох критері¬альних моделях; виділення загального оціночного поля людського виміру; його верифікацію за допомогою методу експертного опитування; внесення необхідних корекцій щодо складу критеріїв та показників. Проведено аналіз відомих критеріальних моделей людського виміру, зокрема індексу людського розвитку, відповідних інтеграль¬них індексів для регіонів України, моделей певних сфер задоволення потреб людини, якості життя населення, критеріальних моделей видів суспільної діяль¬ності, а саме: політичної (складові елементи: гуманізм, демократія, суверенітет, консенсус, грома¬дян-ське суспільство), економічної (складові елементи: робота, достаток, сприятлива демографія), соціальної (складові елементи: здоров’я, захист, допомога), культурної (складові елементи: духовність, традиції, наука, освіта), екологічної (складові елементи: безпека довкілля, природокористування, охорона приро¬ди), а також таких, що є забезпечуючими, а саме: правової (складові елементи: права, обов’язки, свободи), кадрової (складові елементи: організаційні відносини, кадрова політика, кар’єра), інформаційної (складові елементи: комунікація, консалтинг, статистика, технології).
Виходячи з широкого розуміння сутності людського виміру (забе¬з-печення прав і сво¬бод людини; підвищення якості її життя; створення умов людсь¬кого розвитку) запропоновано низку крите¬рі¬альних моделей, серед яких: інтегрована модель компонентів людсь¬кого розвитку, в якій враховано стан правового забезпечення людського розвитку, стан інформатизації суспіль¬ства, рівень культури, політичні умови людського розвитку; модель демократичних чинників людського виміру, що базується на критеріях дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) прав і свобод людини, їх гарантії; модель забезпечення якості життя, що охоплює критерії якості життя, добробуту населення, якості соціальної сфери та навколиш¬нього середо¬вища та є відкритою моделлю внаслідок її великої розмірності й перспектив поповнення; модель зростання людського капіталу, що базується на критеріях освіти, культури (як узагальнення гуманітарного та технологічного здобутків людства), ефективності управління державою (регіонами, територіями), відповідної державної кадрової та демографічної політики, створення умов для ефективного використання людського потенціалу, приведення людських ресурсів у відповідність потребам економічного та соціального розвитку, включення в ці процеси інститутів громадянського суспільства; критеріально-мотиваційна модель, що базується на показниках задоволення потреб людини у безпеці життя, досягнутому матеріальному рівні, рівні поваги до неї в країні, регіоні, місці, де вона мешкає, у кожній конкретній організації та колективі, де вона працює, стані професійного та кар’єрного зростання тощо; модель пріоритетів суспільної безпеки за чинником людського виміру. Визначено системні чинники (“антикритерії”), що свідчать про незадовільний стан реалізації людського виміру у суспільстві.
5. Наголошено, що від влади, обраного способу її організації, визначеної нею стратегії розвитку держави, характеру процесів державотво-рення зале¬жить реалізація підходу людського виміру у багаторівневій системі публіч¬ного, й, зокрема, державного управління. В цій системі важлива роль приді¬ляється суб’єктам та механізмам управління суспільством. Визначено, що суб’єк¬ти управління суспільством фактично є й суб’єктами людського виміру. До останніх у системах державного управління та місце¬вого самовря¬дування віднесено державних діячів, політиків, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників гро¬мадсь¬кості у громадських радах. Людина одно¬часно є суб’єк¬том та об’єктом людського виміру у демократичному розвиненому суспільстві.
Здійснено систематизацію механізмів людського виміру, за якої вони: бувають прямими та зворотними; мають реалізовуватися безпе¬рервно; є засобами, способами, методами, інструментами, важелями впливу, спрямованими на практичну реалізацію забезпечення прав і свобод у суспільстві, якості життя населення та зростання людського потенціалу; залежать від рівня їх застосування, оскільки конкретизуються в якісних зав-дан¬нях суб’єкт – суб’єктних відносин (міждержавних, державних, міжрегіо-нальних, підприємницьких тощо) та кількісних завданнях суб’єкт-суб’єк¬т¬них відносин на рівні як органів влади, так і конкретної людини; залежать від моменту їх застосування, оскільки мають якісний та кількісний вимір, що базується на певних прийнятих на конкретний момент соціальних та інших стандартах суспільства; є концентрованою реакцією на потреби сус¬пі¬ль¬ства в економічному, політичному, соціальному і гуманітарному розвитку.
6. Шляхом експертного опитування та узагальнення його результатів проведено експертну верифікацію отриманих результатів дослідження, що підтвердили існування реальної необхідності у покращенні стану людського виміру в державному управлінні та місцевому самоврядуванні в Україні, а також обґрунтованість запропонованих методологічних засобів для його оцінювання. Систематизовано критерії людського виміру як параметри оцінювання за такими ознаками: „критерії мети” (довголіття, рівень життя, стан культури, освіти і науки), „критерії засобів” (забезпечення соціаль¬ної справедливості, участь населення в державному управлінні, досягнення ефективної зайнятості, забезпечення охорони здоров’я, материнства і дитин¬ства, забезпечення екологічної безпеки), „критерії результативності” (рівень освіти, умови проживання населення, рівень культури, стан соціального середовища, стан охорони здоров’я, матеріальний добробут населення, стан демографічного розвитку) та „критерії ефективності” (стан екологічної ситу¬ації, стан правового забезпечення людського розвитку, стан інформатизації суспіль¬ства, політичні умови людського розвитку, стан фінансування людського розвитку). Визначено основні пріоритети пожвавлення системи державного управління у напряму підвищення її людського виміру, серед яких: забезпечен¬ня участі населення у прийнятті та реалізації рішень в державному управлінні; розробка і проведення ефективної державної кадрової політики, спрямованої на підвищення поваги до людини праці; створення ефективної системи взаємодії державної та місцевої влади з громадянським суспільством; сприяння сталому розвитку людського потенціалу; розвиток соціальних технологій; викоренення у суспільстві явища тотальної корупції та безвідповідальності влади.
На підставі отриманих результатів дослідження сформовано наступні рекомендації. Запропоновано: комплексно і всебічно впроваджувати людський вимір у процесах вітчизняного державотворення, розроблення та реалізації державної політики стосовно всіх сфер і галузей суспільної діяльності; посилити системну продуману боротьбу з явищами корупції та бюрократизму як прин¬ци¬пово несумісними з підходом людського виміру; запровадити механізм оцінювання стану людського виміру як показника якості управління та демократизації країни в практику політичного та державного управління на всіх його рівнях, в усіх владних структурах; інформувати суспільство через систему статистики та ЗМІ про результати цього оцінювання; для запровадження такого оцінювання використовувати підходи, критеріальні моделі та методику, запропоновані в дисертаційній роботі; в освітньо-професійні програми підготовки магістрів та професійні програми підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій з освітнього напряму 1501 «Державне управління» включити навчальну дисципліну (або тему) «Людський вимір державного управління та методи його оцінювання».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України [Електронний ресурс] : за станом на 27 листопада 2008 р. / Верховна Рада України // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про прожитковий мінімум” [Електронний ресурс] : за станом на 22 травня 2008 р. / Верховна Рада України // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
3. Постанова Президії Національної академії наук України “Міграція населення України : мотиви, наміри, причини” [Електронний ресурс] : за станом на 10 квітня 2002 р. / Національна академія наук України // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.5241.0
4. Автономов А. С. У истоков гражданского общества и местного само-управления : [очерки] / Автономов А. С. – М. : Формула права, 2002. – 80 с.
5. Агарков О. А. Визначення концепції “інтелектуальний капітал державного управління” та її теоретико-методологічні можливості / О. А. Агар¬ков // Персонал. – 2006. – № 3. – С. 72-79.
6. Агарков О. А. Інтелектуальний капітал дер¬жавного управління України : структура і пер¬спективи розвитку / О. А. Агарков // Грані. – 2004. – № 2. – С. 106-112.
7. Айвазян С. А. Интегральные индикаторы качества жизни населения : их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях / Сергей Арутюнович Айвазян. – М. : ЦЭМИ РАН, 2000. – 117 с.
8. Айвазян С. А. Межстрановой анализ интеральных категорій качества жизни населения (эконометрический поход) / Сергей Арутюнович Айвазян. – М. : ЦЭМИ РАН, 2001. – 61 с.
9. Айвазян С. А. Методология анализа и пример ее применения [Электронный ресурс] / С. А. Айвазян // Россия в межстрановом анализе синтетических категорий качества жизни населения. – Режим доступа : http://www.hse.ru/journals/wrldross/vol01_4/ivazian1.htm.
10. Алкоголізм в Україні стає епідемією [Електронний ресурс] // Газета по-українські. – Режим доступу до газети : http://www.gpu.ua/index.php?&id=250230.
11. Андресюк Б. П. На шляху до громадянського суспільства : Європейсь-кий контекст суспільно-політичного розвитку України / Борис Павлович Андресюк. – К. : ЗАТ “Видавництво “Політична думка”, 2000. – 135 с.
12. Аникеева О. Б. Развитие институтов гражданского общества / О. Б. Ани¬кеева // Аналитический вестник : Перспективы социально-экономи-ческого развития Российской Федерации : анализ проекта Программы социально-экономического развития Российской Федерации на среднесроч-ную перспективу (2005-2008 годы). – 2005. – № 4 (256). – С. 38-42.
13. Антикорупційні ініціативи Президента України [Електронний ресурс] / Президент України Віктор Ющенко. Офіційне Інтернет-представництво. – Режим доступу : http://www/president.gov.ua/content/anticorruption.html.
14. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку / В. П. Антонюк. – Донецьк : Інститут економіки промисловості НАН України. – 2007. – 347 с.
15. Артеменко А. Б. Методи iнтегральної оцiнки якостi життя населення в управлiннi регiональним розвитком / А. Б. Артеменко // Регiональна економiка. – 2002. – № 1. – С. 166-177.
16. Артеменко В. Основи вимірювання регіонального розвитку з використанням концепції якості життя / В. Артеменко // Регіональна економіка. – 2003. – № 2. – С.133-142.
17. Астапов К. Л. Последствия расширения Европейского Союза для российской экономики / К. Л. Астапов // Аналитический вестник : Актуальные проблемы экономики. – 2003. – № 21 (214). – С. 34-43.
18. Астапов К. Устранение структурных ограничений экономического роста. Долгосрочный прогноз роста российской экономики / К. Астапов // Аналитический вестник : Перспективы социально-экономического развития Российской Федерации : анализ проекта Программы социально-экономического развития Российской Федерации на среднесрочную перспективу (2005-2008 годы). – 2005. – № 4 (256). – С. 74-83.
19. Атаманчук Г. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) / Григорій Атаманчук. – М. : ОАО “НПО Экономика”, 2000. – 302 с.
20. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : куpc лекций / Григорій Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 387 с.
21. Багратян Г. А. Общество и государство / Грант Арараттович Багратян ; [пер. с арм. В. Аветисян]. – М. : Изограф, 2000. – 320 с.
22. Баженов С. А. Качество жизни населения : теория и практика / С. А. Баженов, Н. С. Маликов // Уровень жизни населения регионов России. – 2002. – № 10. – С. 10-53.
23. Бакуменко В. Д. Державне управління : основи теорії, історія і практика : навч. посіб. / [В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, Іжа М. М., Арабаджі Г. І.]. – К. : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 460 с.
24. Бакуменко В. Д. Методологія державного управління : проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Д. Бакуменко, В. М. Князєв, Ю. П. Сурмін // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2003. – № 2. – С. 11-27.
25. Бакуменко В. Д. Роль державно-управлінських рішень у становленні громадянського суспільства / В. Д. Бакуменко // Формування громадянського суспільства в Україні : стан, проблеми, перспективи : [зб. наук. праць УАДУ / за заг. ред. Лугового В. І., Князєва В. М.]. – К. : УАДУ, 2001. – С. 234-247.
26. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
27. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : [монографія] / Валерій Данилович Бакуменко. – К. : УАДУ, 2000. – 328 с.
28. Барков В. Ю. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / В. Ю. Барков. – К., 1999. – 38 с.
29. Безматерних В. Г. Механізми активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 “Політична економія” / В. Г. Безматерніх. – К., 2001 р. – 19 с.
30. Безматерних В. Г. Механізми активізації трудової діяльності в умовах ринкової економіки : дис. … канд. економ. наук : 08.01.01 / Безматерних Віктор Григорович. – К., 2000. – 140 с.
31. Беккер Г. Человеческое поведение : Экономический поход : избр. труды по экономической теории / Гэри Беккер ; [пер. с англ. Е. В. Батракова]. – М. : ГУ-ВШЭ, 2003. – 672 с.
32. Бистрицький Є. К. Метафізика суспільного, що сумірна людині / Є. К. Бистрицький // Концепція мультикультуралізму : [зб. наук. праць / віпов. ред. Гомілко О. Є. та ін.]. – К. : Стилос, 2005. – С. 43-51. – (Серія “Філософські контакти : Україна-світ”).
33. Бистрицький Є. К. Протодемократія та культурполітичні трансформації в Україні / Є. К. Бистрицький // Політична думка. – 1994. – № 4. – С. 17-23.
34. Білорус О. Глобалізація розвитку і соціальна безпека / О. Білорус, Н. Маслова-Лисичкіна // Віче. – 2001. – № 5. – С. 22-44.
35. Бобков В. Н. Бедность, уровень качества жизни: методология анализа и механизмы реализации / В. Н. Бобков // Уровень жизни населения регионов России. – 2005. – № 1. – С. 7-20. – (Качество жизни : сущность, содержание, измерения).
36. Бобков Н. В. Оплата труда и цена рабочей силы / Н. В. Бобков, Е. М. Половая, М. А. Ходякова // Уровень жизни населения регионов России. – 2001. – № 10. – С. 55-61.
37. Бобков В. Н. Трудное выздоровление России / В. Н. Бобков // Уровень жизни населения регионов России. – 2003. – № 3. – С. 8-28.
38. Бобков В. Н. Уровень жизни населения России в 2002 г. / В. Н. Бобков В. А. Литвинов, А. А. Гулюгина // Уровень жизни населения регионов России. – 2003. – № 3. – С. 29-36.
39. Бобровник С. В. Механізм та апарат держави / С. В. Бобровник // Теорія держави і права : академ. курс : підруч. / С. В. Бобровник. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 146-147.
40. Бобылев А. И. Общество, гражданское общество, личность, государство, право. Их взаимодействие на современном этапе / А. И. Бобылев // Право и политика. – 2001. – № 3. – С. 70-79.
41. Бодров В. Цінності економічного лібералізму в процесі розбудови відкритого громадянського суспільства / В. Бодров // Формування громадянського суспільства в Україні : стан, проблеми, перспективи : [зб. наук. праць УАДУ / за заг. ред. Лугового В. І., Князєва В. М.]. – К. : УАДУ, 2001. – С. 125-138.
42. Бойко Н. Л. Феномен соціально-психологічної залежності особистості і перспективи створення громадянського суспільства / Н. Л. Бойко // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2000. – № 492. – С. 110-114. – (Соціологічні дослідження сучасного суспільства : методологія, теорія, методи).
43. Борисов А. Большой экономический словарь / А. Борисов. – М. : Книжный мир, 1999. – 895 с.
44. Братасюк М. Громадянське суспільство як суб’єкт ствердження правової держави / М. Братасюк // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 30 трав. 2001 р. / Українська Академія державного управління при Президентові України : тези доповідей : у 3 т. – К., 2001. – Т.1. – С.40-43.
45. Браун М. П. Посібник з аналізу державної політики / Пол М. Браун ; [пер. з англ. Л. Тарахан]. – К. : Основи, 2000. – 243 с.
46. Булеев И. П. Трансформация общества и экономика: опыт и перспективы : [монографія] / Булеев И. П. – Донецк : ИЭП НАН Украины, 2006. – 336 с.
47. Буник М. З. Принципи моделювання громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 “Теорія та історія політичної науки” / М. З. Буник. – Львів, 2006. – 19 с.
48. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье ; [пер. с фр. Ю. М. Ледовских, Г. А. Чередниченко, Е. Д. Вознесенской и др. / под ред. Н. А. Шматко]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 336 с.
49. Вайс К. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Керол Г. Вайс ; [пер. з англ. Р. Ткачук, М. Корчинська / наук. ред. пер. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 2000. – 671 с.
50. Валевський О. Л. Державна політика в Україні : методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія] / Валевський О. Л. – К. : НІСД, 2001. – 242 с.
51. Вандескрик К. Демографический анализ : учебник / Кристоф Вандескрик ; [пер. с фр. Л. М. Калмыкова]. – М. : Акад. проект : Гаудеамус, 2005. – 241 с. – (Серия : “Концепции”).
52. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Еверт Ведунг ; [пер. з англ. В. Шульга]. – К. : Все увито, 2003. – 350 с.
53. Веймер Д. Аналіз політики : концепції і практика / Д. Веймер, Е. Вайнінґ ; [пер. з англ. І. Дзюби, А. Олійника / наук. ред. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 1998. – 654 с.
54. Вилков А. А. Эволюция избирательной и партийной системы и перспективы становления гражданского общества в современной России // Публичное пространство, гражданское общество и власть : опыт развития и взаимодействия : статьи / А. А. Вилков. – М. : Российская ассоциация политической науки (РАПН) : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. – С. 94-106.
55. Виноградов В. В. Экономика России : учеб. пособ. / Виноградов В. В. – М. : Юрист, 2001. – 319 с.
56. Витюк В. В. Состав и структура гражданского общества как особой сферы социума / Витюк В. В. // Гражданское общество: теория, история, современность : статьи. – М., 1999. – С. 28-67.
57. Витюк В. В. Становление идеи гражданского общества и ее историческая эволюция / Витюк Виктор Владимирович. – М. : РАН Институт социологии, 1995. – 91 с.
58. Вишневский А. Г. Экономическая политика против “человека эконо-ми¬ческого” / А. Г. Вишневский // Politeconom : Российско-германский журнал по экономической теории и практике. – 2000. – № 2 (14). – С. 107-114.
59. Власюк О. С. Індекс людського розвитку: досвід України : [монографія] / О. С. Власюк, С. І. Пирожков; Нац. ін-т стратегічних досліджень. – К. : НІСД, 1995. – 84 с.
60. Вовканич С. Людський вимір інноваційного потенціалу розвитку : глобальний і регіональний аспекти / С. Вовканич, Х. Копистянська // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 25-40.
61. Войтенко В. П. Укpаїна : десять pоків самотності : системний погляд на безсистемні реалії / Войтенко В. П. – Львів : Унівеpсум, 2001. – 143 с.
62. Войтович Р. В. Вплив глобалізації на систему державного управління : дис. … доктора наук з держ. упр.: 25.00.02 / Войтович Радмила Василівна. – Національна академія державного управління при Президентові України. – 2009 – 409 с.
63. Волков Ю. Интегральная природа человека : естественнонаучный и гуманитарный аспекты : учеб. пособ. / Ю. Волков, В. Поликарпов. – Ростов-на-Дону : Изд-во РГУ, 1993. – 288 с.
64. Волков Ю. Человек : энциклопедический словарь / Ю. Волков, В. Поликарпов. – М. : Гардарики, 2000. – 520 с.
65. Волкова А. В. Гуманитарные технологи и формирование цінностей [Электронный ресурс] / А. В. Волкова // СПб-ий Политологический журнал. – Вып. 3 (12’01). – Режим доступа к журн. : http://politjournal.spb.ru.
66. Воловик В. Політична культура і влада / В. Воловик // Людина і влада. – 2000. – № 11-12. – С. 12-15.
67. Воронов І. Громадянське суспільство і влада / І. Воронов // Людина і політика. – 2003. – № 1 (25). – С. 31-41.
68. Воронов І. Концепція правової держави: історичний генезис / І. Воронов // Нова парадигма : альманах наук. праць. – 2002. – Вип. 27. – С. 77-85.
69. Воронов І. Людина як пріоритетна цінність правової держави / І. Воронов // Борисфен : літературно-мистецький, публіцистичний та науково-популярний щомісячник. – 2002. – № 8 (134). – С. 26-29.
70. Воронов І. Правова держава і громадянське суспільство : співвідношення і взаємозв`язок / І. Воронов // Актуальні проблеми державного управління : [зб. наук. праць / наук. ред. Корженко В. В.]. – Харків : ХРІДУ УАДУ “Магістр”, 2002. – № 3 (14). – С. 34-41.
71. Воронов І. Правова держава як взаємообумовленість двох формуючих понять : держави і права / І. Воронов // Актуальні проблеми політики : [зб. наук. праць / голов. ред. Ківалов С. В.]. – Одеса : Юридична література. – 2002. – Вип. 15. – С. 311-320.
72. Воронов І. Правова держава як втілення ідеї верховенства права / І. Воронов // Трибуна. – 2002. – № 9-10. – С. 34-35.
73. Воронов І. Правова держава як предмет політологічного аналізу: [монографія] / Воронов І. – К. : Віра ІНСАЙТ. – 2000. – 375 с.
74. Воронов І. Правова держава як соціальний феномен / І. Воронов // Перспективи : наук. журн. – 2001. – № 4 (16). – С. 38-43.
75. Вплив децентралізації на соціальну політику в Україні (за результатами соціологічного дослідження) / [Ліпенцев А. В., Музичук О. Є., Чемерис А. О., Ципук В. М.]. – К. : ЛРІДУ УАДУ : Центр дослідження адміністративної реформи, 2002. – 144 с.
76. Галкин А. А. Культура толерантности перед вызовами глобализации / А. А. Галкин, Ю. А. Красин // Социологические исследования – 2003. – № 8. – С. 64-74.
77. Галкина Е. В. Гражданское общество и толерантность на Юге России // Публичное пространство, гражданское общество и власть : опыт развития и взаимодействия : статьи / Е. В. Галкина. – М. : Российская ассоциация политической науки (РАПН) : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. – С. 56-81
78. Галушко М. Формування соціальної держави та інститутів громадянського суспільства в незалежній Україні / М. Галушко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2001. – Вип. 16. – С. 324-337. – (Серія : “Політологія і етнологія”).
79. Гах Й. Гуманізм і духовність / Гах Й. М., Кизима Г. Г., Савич В. І. – Івано-Франківськ : ІМЕ, 2002. – 364 с.
80. Гбур З. Зміст моніторингу в державному управлінні / З. Гбур // Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції : щорічна наук.-практ. конф., 23 січня 2004 р. / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України : тези доп. : у 2 ч. – Львів, 2004. – Ч. 1. – С. 89 -91.
81. Глушанок Т. Интегральные критерии оценки уровня жизни населения / Т. Глушанок // Человек и труд. – 2006. – № 10. – С. 50-52.
82. Гонтмахер Е. Ш. Общественный договор как основа оптимальной социальной модели / Е. Ш. Гонтмахер // Аналитический вестник : Социальные модели общества в период перехода к социально-ориентированной рыночной экономике (к вопросу о разработке социальной модели России ХХІ века). – 1999. – № 24 (112). – С. 21-26. – (Серия : “Основные проблемы социального развития России – 26”).
83. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства / Володимир Павлович Горбатенко. – К. : Видавничий центр “Академія”, 1999. – 240 с.
84. Гошко А. О. Оцінка діяльності місцевих органів самоврядування / Анатолій Олександрович Гошко. – К. : В-во УАДУ : Вид. Дім “Соборна Україна”, 1998. – 328 с.
85. Гражданское общество : истоки и современность : [сб. науч. трудов / научн. ред. проф. Кальной И. И.]. – СПб. : Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2000. – 256 с.
86. Гражданское общество. Мировой опыт и проблемы России : [сб. науч. трудов / отв. ред. Хорос В. Г.]. – М. : Едиториал УРРС, 1998.– 376 с.
87. Гранин Ю. Человеческий потенциал под угрозой / Ю. Гранин // Свободная мисль - XXI. – 2000. – № 9. – С. 74-84.
88. Гржейщак С. Е. Региональное политическое лидерство в современной России: институциональный аспект / С. Е. Гржейщак // Общественные науки и современность. – 2000. – № 1. – С. 36-45.
89. Гриценко Н. Н. Выбор – социальное государство / Н. Н. Грищенко // Аналитический вестник : Социальные модели общества в период перехода к социально-ориентированной рыночной экономике (к вопросу о разработке социальной модели России ХХІ века). – 1999. – № 24 (112). – С. 38-42. – (Серия : “Основные проблемы социального развития России – 26”).
90. Грицяк І. А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні : дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / Грицяк Ігор Андрійович. Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2006. – 416 с.
91. Грішнова О. А. Людський капітал : формування в системі освіти і професійної підготовки / Грішнова О. А. – К. : Знання, 2001. – 254 с.
92. Громадянське суспільство в Україні : проблеми становлення / [В. Ф. Сі¬рен¬ко, В. І. Тимошенко, Т. І. Ковальчук та ін.]. – К. : Логос, 1997. – 124 с.
93. Громадянське суспільство як здійснення свободи : центрально-східноєвропейський досвід : [зб. наук. праць / за ред. Карася А.]. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. – 384 с.
94. Гулюгина А. А. Региональный аспект мониторинга доходов и уровня жизни населения / А. А. Гулюгіна // Уровень жизни населения регионов России. – 2002. – № 12. – С. 16-27.
95. Гуторов В. А. Гражданское общество в политическом измере¬нии / В. А. Гуторов // Гражданское общество : истоки и современность. – СПб., 2000. – С. 99-130.
96. Демографічна ситуація в Україні [Електронний ресурс] // Міністрество закордонних справ України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/378.htm.
97. Денисов Н. А. Качество жизни населения различных регионов России / Н. А. Денисов // Уровень жизни населения регионов России. – 2002. – № 2. – С. 23-35.
98. Дергачов О. Європа тисне чи кличе? [Електронний ресурс] / О. Дергачов // Прозора політика. – 2004. – № 10 (15). – 9-16 березня. – Режим доступу : http://www.tomenko.kiev.ua/cgi/redir.cgi?url=prozpol15.html.
99. Державне регулювання праці [Електронний ресурс] // Державне регулювання економіки : підруч. – Режим доступу : http://polkaknig.narod.ru/econom/dre/10.htm.
100. Державне управління : навчальний посібник / [Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.]. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с. – (Серія : “Вища освіта ХХІ століття”).
101. Державне управління : словник-довідник / [уклад. Бакуменко В. та ін.]. – К. : УАДУ, 2002. – 228 с.
102. Державне управління в Україні : наукові, правові, кадрові та органі-заційні засади : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / [Білоус В. Т., Дубенко С. Д., Задорожна М. Я. та ін. ; за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка]. – Л. : НУ “Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
103. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади : навч. посіб. / [Нижник Н. Р., Дубенко С. Д., Мельниченко В. І. та ін. ; за ред. Н. Р. Нижник]. – К. : УАДУ, 2002. – 164 с.
104. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування : посіб. для навч. закладів системи підготовки та підвищення кваліфікації держ. службовців, керівників держ. підприємств, установ, організацій / [Андрушко В. К., Баранчик В. М., Бодрухін В. М. та ін. ; за ред. О. Ю. Оболенського]. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 567 с.
105. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у таблицях і схемах для студ. вищих навч. закладів / [Одінцова Г. С., Мостовий Г. І., Амо¬сов О. Ю. та ін. ; за заг. ред. Г. С. Одінцової]. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
106. Державне управління : теорія і практика / [Авер’янов В. Б., Цвєтков В. В., Шаповал В. М. та ін. ; за ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
107. Державно-управлінські аспекти розвитку процесу євроатлантичної інтеграції України / В. Д. Бакуменко, Л. М. Гогіна, Ю. Г. Іванченко та ін. // Актуальні проблеми євроатлантичної інтегра¬ції : [зб. наук. праць / за заг. ред. В. П. Горбуліна]. – К. : Євроат¬лан¬тикінформ, 2005. – Вип. 5. – С. 87-104. – (Серія : “Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України”).
108. Дзюба І. В. Категорія рівня життя населення : сучасний підхід / І. В. Дзюба // Статистика України. – 2004. – № 1. – С. 68-73.
109. Дікон Б. Глобальна соціальна політика : міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту / Дікон Б., Халс М., Стабс П. ; пер. з англ. А. Олійник та ін. – К. : Основи, 1999. – 346 с.
110. Добропас І. Громадянське суспільство : витоки, основні етапи формування / І. Добропас // Вісник Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 1999. – Вип.1. – С. 82-86. – (Серія : “Філософські науки”).
111. Добропас І. Громадянське суспільство у культурно-історичному контексті / І. Добропас // Громадянське суспільство як здійснення свободи : центрально-східноєвропейський досвід : [зб. наук. праць / за ред. Карася А.]. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. – С. 121–130.
112. Довгунь Т. Громадянське суспільство та нація: варіанти взаємодії / Т. Довгунь // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – 2001. – Вип. 7. – С. 78-83. – (Серія : “Філософія”).
113. Доклад о развитии человека за 1997 год. [Электронный ресурс] // Нью-Йорк ; Оксфорд : Оксфорд юниверсити пресс, 1997. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/esa/hdr/.
114. Доклад о развитии человека 2004 : Культурная свобода в современном многообразном мире / [осн. автор Сакико Фукуда-Парр и др. ; пер. с англ. изд-ва Весь мир]. – М. : Изд-во “Весь мир”, 2004 – 328 с.
115. Доклад о развитии человека 2005 : Международное сотрудничество на перепуть : помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / [осн. автор Кевин Уоткинс и др. ; пер. с англ. изд-ва Весь мир]. – М. : Изд-во “Весь мир”, 2005. – 416 с.
116. Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру (ОБСЄ) 29 червня 1990 року [Електронний ресурс] / ОБСЄ. – Режим доступу : http//www.rada.gov.ua.
117. Доповідь про людський розвиток 1996 [Електронний ресурс] // Програма розвитку ООН. – Щорічні доповіді про людський розвиток. – Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr1996/.
118. Дунаєв І. В. Механізми державного регулювання розвитку людського капіталу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління” / І. В. Дунаєв. – Харків, 2008. – 20 с.
119. Ельмеев В. Я. Человек и его развитие в зеркале двух противоположных парадигм – стоимостной и потребительскостоимостной / В. Я. Ельмеев // Человек. Государство. Глобализация : [cб. филос. статей / под ред. В. В. Парцвания]. - СПб. : Санкт-Петербургское философское общество ; Тбилиси : Институт политологии АН Грузии, 2005. – Вып. 3. – С. 118-135.
120. Ефективність державного управління та управлінських кадрів в умовах змін : [зб. наук. праць / за заг. ред. І. Розпутенка]. – К. : НАДУ, 2005. – 168 с.
121. Єщенко І. С. Сучасна економіка : навч. посіб. / І. С. Єщенко, Ю. І. Палкім. – К. : Вища школа, 2005. – 327 с.
122. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні : навч. посіб. / В. Жуков, В. Скуратівський. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.
123. Заболотная Г. М. Социальный и политический капитал гражданского общества в условиях посткоммунистического перехода : региональный аспект // Публичное пространство, гражданское общество и власть : опыт развития и взаимодействия : статьи / Г. М. Заболотная. – М. : Российская ассоциация политической науки (РАПН) : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. – С. 44-55.
124. Задоянчук О. І. Гpомадянське суспільство / Олександр Іванович Задоянчук. – К. : Знання, 1999. – 18 с.
125. Задоянчук О. І. Політолог