МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ КОМІСАРІАТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ІСТРАТОВ Олександр Леонідович

УДК 355:34 (477)

МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ КОМІСАРІАТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Остапенко О.І.
кандидат військових наук,
старший науковий співробітник

Одеса-2011

ЗМІСТ
ВСТУП ..............…………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ І ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ У СИСТЕМІ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВИ ТА ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ ..................................... 14
1.1 Теоретичні питання військового управління у системі врядування ................................................................................ 14
1.2. Військові комісаріати в механізмі воєнної організації держави та державного управління на місцевому рівні ....... 40
1.3. Історичні та компаративні засади розвитку військових комісаріатів................................................................................ 70
Висновки до розділу ................................................................. 93
РОЗДІЛ ІІ РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ ВІЙСЬКОВОГО КОМІСАРІАТУ З ПИТАНЬ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ОПЕРАТИВНОЇ РОБОТИ .......... 96
2.1. Участь військових комісаріатів в організації та керівництві територіальною обороною ...................................................... 96
2.2. Механізми функціонування військових комісаріатів з питань забезпечення мобілізаційної готовності та мобілізаційної підготовки ....................................................... 120
2.3. Робота військових комісаріатів з питань забезпечення комплектування Збройних Сил України особовим складом 144
Висновки до розділу ................................................................. 167
РОЗДІЛ ІІІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ КОМІСАРІАТІВ З КАДРОВОЇ РОБОТИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ........................................... 170
3.1. Зміст та організація роботи військових комісаріатів з атестації військових кадрів ......................................................
170
3.2. Роль військових комісаріатів в адаптації військовослужбовців, що звільняються в запас ................... 219
Висновки до розділу ................................................................. 219
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 220
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 225
1. Заходи з виконання Програми „Про територіальну оборону АРК на 2010-2014 рр.”
2. Анкета опитування працівників військових комісаріатів з питань допризовної підготовки молоді
3. Програма проведення диспуту „Збройні Сили України: вчора, сьогодні, завтра” працівниками військових комісаріатів у середніх навчальних закладах
4. Професіограма призовника
5. Відповідність основних груп військових спеціальностей показникам різних видів діяльності допризовника та призовника
6. Психологічна класифікація спеціальностей особового складу строкової служби (за критеріями подібності професійно важливих якостей)
7. Анкета вивчення морально-психологічного стану військовослужбовців
8. Анкета вивчення проблеми адаптації військовослужбовців, що звільняються із Збройних Сил у зв’язку із реформуванням армії
9. Класифікація військових та цивільних професій (за подібністю вимог до спеціаліста) з метою адаптації військовослужбовців, що звільняються із Збройних Сил у зв’язку з реформуванням армії
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 248

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АРК – Автономна Республіка Крим
АТУ – адміністративно-територіальний устрій
ВК – військові комісаріати
ВО – військовий облік
ВОД – воєнна організація держави
ВС – військова служба
ВФ – військові формування
ВРУ – Верховна Рада України
ВЧ – військова частина
ГШ – Генеральний штаб Збройних Сил України
ДП, ДПМ – допризовна підготовка молоді
ДУ – державне управління
ЗС, ЗСУ – Збройні Сили, Збройні Сили України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОУ – Міністерство оборони України
МГ – мобілізаційна готовність
МП – мобілізаційна підготовка
МР – мобілізаційні ресурси
ОВВ – органи виконавчої влади
ОМС – органи місцевого самоврядування
ПОК – Південне оперативне командування
РМ АРК – Рада міністрів АРК
ТО – територіальна оборона
ЦО – цивільна оборона
ЦОВВ – центральні органи виконавчої влади

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбуваються у системі здійснення публічної влади як в Україні, так і за кордоном, суттєво впливають на такі традиційні інститути держави, як армія та військова служба. Покликані забезпечувати суверенітет та територіальну цілісність держави, збройні сили завжди були найважливішою складовою частиною оборони та безпеки держави, її внутрішньої та зовнішньої політики.
Становлення України як суверенної, незалежної держави неможливо уявити без розбудови власних Збройних Сил та підтримання на належному рівні їх боєздатності й готовності до виконання завдань за призначенням. У зв’язку із загальною демілітаризацією суспільних відносин в Україні, що відбувається протягом останніх двох десятиріч, армія поступово посідає своє належне місце у державному механізмі. Відбувається скорочення чисельності воєнної організації України, здійснюється її структурна перебудова, змінюється сприйняття армії як суспільної цінності. Але ці процеси відбуваються також на фоні послаблення матеріально-фінансового забезпечення Збройних Сил, зниження рівня їх боєготовності, наявності негативних явищ при проходженні військової служби. Проте, в результаті якісного прориву у військових технологіях та засобах ведення бойових дій суттєво збільшилися вимоги до громадян, що проходять військову службу. Все більше значення набувають професіоналізм, фізіологічний та психічний стан військовослужбовців, їх життєві настанови та психологічна підготовка.
Військова реформа, що впроваджується зараз в Україні, також здійснює великий вплив на інститут Збройних Сил України та військову службу. Все це передбачає суттєві якісні та кількісні зміни у перебудові військового організму, у тому числі комплектуванні Збройних Сил особовим складом та створення відповідної нормативно-правової бази. Але, на жаль, приходиться констатувати, що не завжди проблемам українського війська приділяється належна увага з боку вищого політичного керівництва держави. Характерними на разі є проблемні питання, які виникають у зв’язку з виконанням Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рр., зокрема скорочення Збройних Сил та досягнення чисельності у 230 тис. чол. При цьому необхідно зазначити, що в плануючі документи щодо розвитку Збройних Сил скорочення чисельності закладено не заради самого скорочення, – воно скоріше є наслідком приведення складу та структури Збройних Сил України до перспективної, якісно нової моделі, яка відповідатиме вимогам до сучасної армії : невелика за чисельністю, добре озброєна і забезпечена, укомплектована високопрофесійним персоналом.
Враховуючи необхідність збереження бойового потенціалу військ (сил), досягти визначеної чисельності Збройних Сил України сплановано за рахунок створення нової системи логістики, позбавлення військових частин непритаманних їм функцій щодо утримання та обслуговування об’єктів інфраструктури, скорочення арсеналів, баз, складів шляхом забезпечення належних темпів утилізації та реалізації надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів, запровадження прозорих схем конверсії військових містечок, які вивільняються внаслідок реформування Збройних Сил.
Але ретельно сплановані, за запевненнями військового відомства, заходи виконати на практиці, як з’ясувалось, не так-то й легко. Виконання Державної програми, проведення заходів щодо переходу Збройних Сил до перспективної структури та відповідного скорочення їх чисельності дає певні збої, їх проведення гальмується цілою низкою як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. На нашу думку, головними з них є недоліки у системі військового управління, яка значною мірою не є ефективною.
Для належного регулювання всього інституту військової служби та Збройних Сил необхідно актуальне, чітке усвідомлення системи військового управління як складового елементу державного управління. Головне тут – комплексний аналіз передумов (детермінантів) військового управління, аналіз ефективності окремих його складових. Одним із ключових елементів військового управління є військові комісаріати. Саме на них покладені функції підготовки громадян до військової служби, обліково-призовної роботи, вдосконалення системи мобілізаційної готовності та мобілізаційної підготовки тощо. Перебуваючи як у системі військового управління, так і у системі виконавчої влади, військові комісаріати є прикладом розвитку цивільно-військових відносин в нашій країні. Дослідження їхнього статусу, функції, накопиченого досвіду є вкрай актуальним і може сприяти підвищенню ефективності всієї системи військового управління та встановлення зв’язків з органами цивільного управління.
У зв’язку із зазначеним, дослідники поступово привертають свою увагу до проблем управління військовою сферою, наслідком чого є поступове оформлення певного наукового напряму на стику військових наук, права, соціології, політології, економіки, психології, науки державного управління. Зокрема, державну політику у сфері національної безпеки України, військово-політичні відносини досліджували В. Богданович, В. Говоруха, В. Грубов, В. Зьолка, Л. Ільчук, Е. Кальницький, Г. Новицький, Л. Поляков, А. Семенченко, Г. Ситник. Воєнна організація держави була докладно проаналізована в працях М. Гончарука, В. Горовенка, В. Гречанінова, А. Гриценка, А. Єрмоленка, М. Лобка, Г. Манчуленка, В. Ольшевського, С. Остапенка, Г. Перепелиці, А. Солнишкіна, В. Чорного. Система управління Збройними Силами України вивчалася В. Богдановичем, М. Єжеєвим, С. Кириченком, В. Клименком, В. Кохном, П. Крутем, А. Лобановим, С. Нечхаєвим, П. Проциком, І. Свидою, В. Слуговиним, В. Шкідченком. Питання військової служби в Україні досліджували В. Александров, В. Галєєв, Є. Григоренко, Ю. Гусак, І. Корж, С. Корольов, В. Пашинський, І. Романченко, А. Сбітнєв, В. Шамрай. Питанням комплектування Збройних Сил України ґрунтовно займалися В. Артюх, В. Гейко, Ю. Гусак, О. Лойко, О. Розумцев, І. Романченко. Територіальну оборону, як напрямок діяльності Збройних Сил України, вивчали Р. Бондарчук, Є. Дмитренко, В. Палій, В.С. Фролов, А.І. Шевцов. Історія військового будівництва в Україні знайшла своє відображення в працях Л. Гриневича, Р. Мельника тощо.
Поряд із цим, аналіз літератури з предмету дисертаційного дослідження свідчить, що, незважаючи на велику кількість наукових праць, управлінські аспекти, які пов’язані безпосередньо з функціонуванням органів військового управління на місцевому рівні, зокрема, військових комісаріатів, досліджені недостатньо. Попри практичну значущість цього питання як для органів військового, так і для органів цивільного державного управління, їх керівники здебільшого вимушені вирішувати існуючі проблеми, виходячи з особистого досвіду та уподобань, а не спиратися на ґрунтовні наукові розробки.
Актуальність зазначеної проблеми, обмеженість теоретичних напрацювань в межах предмету, що розглядається, відсутність прикладних розробок й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась протягом 2008-2010 рр. в межах комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України „Обґрунтування напрямків підвищення ефективності державного управління складовими національної безпеки України ” (номер державної реєстрації 0109U002691). Робота виконана також у рамках розробки проекту Закону України „Про статус військовослужбовців в Україні ” Комітетом з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України. Тема дослідження відповідає Державній програмі розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рр., що затверджена Указом Президента України від 27.12.2005 №1865.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень щодо військового управління у системі державного управління, узагальнення досвіду діяльності та вироблення практичних рекомендацій з удосконалення механізмів функціонування військових комісаріатів в Україні.
Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені та розв’язуються такі наукові завдання:
– дослідити теоретичні основи військового управління в системі державного управління;
– визначити організаційні механізми функціонування військового управління на місцевому рівні;
– проаналізувати статус військових комісаріатів у системі державного та військового управління;
– узагальнити досвід функціонування військових комісаріатів у механізмі управління воєнною організацією держави;
– дослідити вітчизняний та закордонний досвід функціонування місцевих органів військового управління;
– визначити основні види управлінських взаємодій між військовими комісаріатами та органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування;
– розкрити критерії ефективності функціонування військових комісаріатів в аспектах напрямів їх діяльності;
– розробити конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування військових комісаріатів у системі державного управління.
Об’єкт дослідження – система державного управління воєнною організацією держави.
Предмет дослідження – механізми функціонування військових комісаріатів у системі державного управління на територіальному рівні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що військовим комісаріатам властиві ознаки як місцевих органів виконавчої влади, так і органів військового управління. Якщо так, то від ефективності їх функціонування залежатиме стан та розвиток системи цивільно-військових відносин в Україні.
Теоретична, методологічна та емпірична основа дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії державного управління, мережевого підходу, концепції демократичного врядування та нового публічного менеджменту, теоретичні розробки в галузі організації управління у системі виконавчої влади. В роботі використовувалися:
– метод системного аналізу, що дозволив визначити мережу управлінських взаємозв’язків в механізмі здійснення функцій військових комісаріатів у системі публічної влади;
– метод структурно-функціонального аналізу, що дозволив визначити структурні складові військового управління у цілому та у середині військових комісаріатів та їх ролі (функцій) відносно один одного;
– метод моделювання, що дав змогу проаналізувати процеси, що відбуваються у системі військового управління та здійснити їх імітацію на рівні військових комісаріатів;
– ситуативний метод, що дав змогу врахувати особливості виконання функцій місцевого військового управління в умовах конкретних військових комісаріатів, зокрема у військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим.
– соціологічні методи (контент-аналізу, експертного опитування, анкетування), що дало змогу здійснити порівняння, узагальнення та інтерпретацію ефективності функціонування військових комісаріатів у системі виконавчої влади та військового управління;
– історичний метод, який дозволив вивчити еволюцію місцевого військового управління в Україні та здійснити його оцінку в контексті відповідного періоду;
– метод порівняльного аналізу, який дозволив здійснити аналіз ефективності механізмів місцевого військового управління за кордоном та порівняти їх з вітчизняною моделлю.
Емпіричною основою дослідження стали нормативно-правові та інші акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади та військового управління, довідкові та статистичні матеріали, що розміщені на web-ресурсах органів виконавчої влади, матеріали здійснених автором соціологічних досліджень, особисті спостереження автора, що були отримані у процесі наукової роботи та перебування на військовій службі.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і розробці методичних положень, сукупність яких забезпечує ефективне функціонування військових комісаріатів у системі державного управління. У результаті проведеного дослідження отримано нові наукові та практичні результати:
вперше
– розкрито сутність та поняття військового управління у системі державного управління шляхом виявлення та систематизації його основних засад та рис, факторів виділення із загальної системи публічного управління;
– виокремлено місцеве військове управління у системі державного управління, досліджені його інституційні засади та структура;
– вивчений статус та діяльність військових комісаріатів у механізмі державного та військового управління на місцевому рівні.
удосконалено
– теоретичну модель цивільно-військових відносин, зокрема з’ясовані механізми взаємодії військових комісаріатів з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
– існуючі підходи до організації територіальної оборони з метою забезпечення підвищення ефективності зв’язків між військовими комісаріатами та органами виконавчої влади;
– зміст технологій допризовної підготовки молоді та призову громадян на військову службу, що здійснюється органами військового управління.
набули подальшого розвитку
– методичні підходи до вдосконалення організаційних форм функціонування військових комісаріатів та підвищення їх ефективності;
– засоби, що застосовують органи військового управління для адаптації військовослужбовців, що звільнені у запас або відставку;
– практичні методики атестаційного процесу, що здійснюється на рівні військових комісаріатів.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблено теоретичні та методичні положення й алгоритми, які дають змогу підвищити ефективність функціонування системи військового управління на місцевому рівні, у першу чергу військових комісаріатів, сформувати дієві технології реалізації функцій, що покладені на військові комісаріати у системі державного управління. Впровадження результатів дисертаційного дослідження у практику діяльності органів державної влади та військового управління підтверджено відповідними актами: Радою міністрів АРК при розробці програми розвитку територіальної оборони в АРК (акт №3031 від 25.11.2010); військовим комісаріатом АРК при вдосконаленні системи атестації офіцерських кадрів, механізмів соціальної реабілітації військовослужбовців (акт №1309 від 20.11.2010), військовим комісаріатом АРК при вдосконаленні механізмів взаємодії між військовими комісаріатами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування (акт №3950 від 25.11.2009).
Апробація роботи. Дисертацію виконано на кафедрі європейської інтеграції ОРІДУ НАДУ при Президентові України та обговорено на розширеному засіданні кафедри. Основні положення дослідження висвітлено в доповідях на науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2010 р.); ІІ Всеукраїнських громадських слуханнях „Політико-правове забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування” (м. Одеса, 2010); „Теорія і практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2010); „Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи” (Херсон, 2010).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 8 наукових публікацій, у тому числі 4 у наукових спеціалізованих виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Основний обсяг дисертації 224 сторінки. Список використаних джерел включає 234 найменування. У роботі наведено 19 рисунків, 12 таблиць, 9 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу про те, що військовим комісаріатам властиві ознаки як місцевих органів виконавчої влади, так і органів військового управління, а від так від ефективності їх функціонування залежатиме стан та розвиток системи цивільно-військових відносин в Україні.. Узагальнення результатів дослідження дає змогу сформулювати висновки, які мають теоретичне й практичне значення та мають певну новизну.
1. Військове управління має своїм джерелом державну владу, походить від інституту держави, має свої підстави для існування у повноваженнях державної влади та управління, які надаються державою для вирішення специфічних питань у військовому організмі держави, який утворюється з цією метою. При цьому військове управління представляє собою самостійну область державної діяльності, а вищі органи військового управління зосереджують у собі, організовують, спрямовують та контролюють діяльність військових органів нижчої ланки.
2. Під військовим управлінням розуміється регулюючий, забезпечувальний, виконавчий та організуючий вплив органів державної влади в межах військової організації держави та безпосереднє керівництво військовими формуваннями і установами з метою виконання завдань із забезпечення оборони та військової безпеки держави та суспільства. Виконавча влада, що здійснюється органами військового управління, будучи складовою системи органів державної влади, має свої особливості, що обумовлюється специфікою сфери, у якій вона реалізується. Вона діє на основі як загальних принципів здійснення виконавчої влади, так і специфічних, найбільш характерними з яких є послідовна централізація, повна єдиноначальність, строга військова дисципліна. За своїм правовим статусом органи військового управління є органами розпорядницько-виконавчими.
3. Воєнна організація держави – це охоплена єдиним керівництвом сукупність органів державної влади, військових формувань, частини правоохоронних органів і державних спеціалізованих органів, діяльність яких безпосередньо спрямована на захист національних інтересів держави від зовнішніх загроз у воєнній сфері воєнними методами. Державне управління збройними силами, що є частиною воєнної організації держави, спрямоване виключно на збройні сили, включає до себе систему органів та структур, підлеглих вищому органу виконавчої влади у сфері оборони (Міністерству оборони України) та не стосується інших військових формувань та цивільних установ, що входять до військової організації держави. На відміну від управління в межах військової організації держави, яке є за своєю суттю здебільше політичним та здійснюється центральними органами державної влади, державне управління збройними силами є виключно адміністративним та здійснюється не лише центральними органами військового управління, але й місцевими органами військового управління.
4. З позицій системного підходу, компонентами (складовими) військового управління є: 1) посадові особи, які беруть участь в управлінні, з їх інтелектуальним потенціалом, професіоналізмом, морально-бойовими та психологічними якостями, здатністю оволодівати новітніми засобами управління й перспективними методами роботи; 2) матеріальна база, до якої входять засоби добування, передавання, оброблення, захисту й видачі інформації, а також засоби, які забезпечують функціонування пунктів управління; 3) методологія управління, що визначає цілі, принципи, функції, завдання, форми й способи управління та методи роботи посадових осіб.
5. За предметною специфікою можна виділити військово-соціальну та військово-технічну сфери військового управління, а всередині військово-соціальної виділити військово-господарську, військово-фінансову, військово-адміністративну, військово-педагогічну та інші види військової діяльності. Військовий характер вони набувають не тому, що ними займаються військові люди, а тому, що розгортаються в інтересах військової справи у мирний час та успішного ведення військових дій або спеціальних операцій у воєнний час.
6. У системі управління військовою організацією держави та військовому управлінні виокремлюється його центральна ланка – рівень загальнодержавних інституцій та його територіальна ланка. При цьому остання будується за двома засадами – з прив’язкою до територіального поділу країни (військові комісаріати, інші місцеві органи виконавчої влади, що входять до військової організації держави) та без такої (оперативні командування, повітряні командування, військово-морські зони, прикордонні напрями, військові гарнізони тощо). До елементів військової організації держави на територіальному рівні входитимуть підрозділи Збройних Сил України та інших військових формувань, місцеві правоохоронні органи, місцеві державні адміністрації, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До системи суто військового управління на територіальному (місцевому) рівні входитимуть оперативні командування (управління) та управління військових корпусів, управління Повітряних командувань, угруповання, з’єднання Збройних Сил України та частини Сухопутних військ, ВПС, ВМС, військові комісаріати.
7. Об’єднуючою ланкою між військовою та цивільною підсистемами державного управління є військові комісаріати. Вони, з одного боку, є місцевими органами військового управління та входять до системи Збройних Сил України. З іншого боку, вони характеризуються як органи виконавчої влади, що входять до системи органів виконавчої влади на територіальному рівні. Внаслідок цього на військові комісаріати одночасно поширюється правовий режим як Збройних Сил України, так і органів виконавчої влади.
8. Органи місцевого військового управління мають глибоке коріння у в історії, розвиваючись у формі рекрутських та військових присутствій, місцевих дільничних начальників, управління місцевих бригад. Сучасна система військового управління в Україні бере свій початок та генетично пов’язана із військовими комісаріатами, що були утворені у 1918 р. в межах радянської державності. Світовий досвід місцевого військового управління свідчить про наявність двох головних традицій його побудови – деконцентрований (розосереджений) характер в межах єдиної системи військової організації держави (країни НАТО) та переважно централізований підхід в межах цілісної воєнної організації держави (країни СНД та ШОС).
9. Аналіз функцій військових комісаріатів на основі критеріїв відповідності їх повноважень цілям існування Збройних Сил України, наявності можливості вирішувати завдання, що стоять перед військовими комісаріатами без впливу з боку інших органів виконавчої влади, наявності системи контролю реалізації певних повноважень військових комісаріатів з боку органів військового управління тощо свідчить про “перевантаженість” військових комісаріатів функціональними обов’язками, які не відповідають їх прямому призначенню. Поступове запровадження системи комплектування Збройних Сил України на добровільних засадах вимагає перебудову структури та механізмів управління у системі місцевого військового управління.
10. Складовим елементом системи забезпечення обороноздатності України є територіальна оборона, організація якої на рівні адміністративно-територіальних одиниць покладаються на військові комісаріати, а також на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Взаємодія між органами виконавчої влади та органами військового управління в сфері територіальної оборони є проявом цивільно-військових відносин, в межах яких, з одного боку, відбувається підтримка дій цивільної влади ресурсами збройних сил, а з іншого - підтримка збройних сил ресурсами, що є у розпорядженні цивільної влади. В Україні одночасно співіснує кілька моделей територіальної оборони, що є наслідком того, що у своїй основі сучасну систему територіальну оборону Україна успадкувала від СРСР. Одночасно до цієї моделі були неприродно інкорпоровані окремі риси майже всіх із існуючих у світі моделей територіальної оборони. Зазначена ситуація не сприяє ефективності територіальної оборони, викликає суттєві кроки щодо її реформування.
11. Розвиток військових комісаріатів нерозривно пов’язаний зі створенням концептуально нової системи роботи з офіцерськими кадрами. Здійснення цього завдання можливо лише при якісно нової моделі атестаційного процесу. Розуміння системної природи процесу управління, виявлення сутності атестації офіцерських кадрів, розкриття його змісту, визначення її організаційних умов створює передумови для ефективного управління розвитком військових комісаріатів, оскільки атестація при дотриманні закладених принципів її проведення стає механізмом реалізації потенціалу офіцерських кадрів, сприяє зростанню їх професійного рівня. Атестацію офіцерських кадрів необхідно розглядати як умову та чинник розвитку військового комісаріату, а її результати як узагальнений показник професійного рівня офіцерського колективу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонов С.А. Інститут Президента в системі державної влади України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: [Електронний ресурс] / С.А. Агафонов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 16с.
2. Александров В.М. Військова служба як особливий вид державної служби в Україні: Атореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / В.М. Александров; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 20с.
3. Александров В.М. Управління військовою службою в Україні [Текст] / В.М. Александров // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. – X., 2008. – Вип. 16. – С. 132-140.
4. Алтухов П.К. Основы управления войсками [Текст] / П.К. Алтухов. – М.: Воениздат, 1984. – 184с.
5. Артим І. Зміст та методологія поняття “ефективність державного управління” [Текст] / І. Артим // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. – Львів: ЛРІДУ УАДУ. – 2002. – Вип. 1-2. – С. 21-26.
6. Артюх В.М. Забезпечення комплектування Збройних Сил України особовим складом: стан, проблеми та напрями удосконалення [Текст] / В.М. Артюх, І.С. Романченко, Ю.А. Гусак // Наука і оборона. – 2010. – № 1. – С. 13-21.
7. Афанасенко В.С. Особистісні фактори ефективності управлінської діяльності військового керівника: Автореф. дис... канд. психол. наук [Електронний ресурс] / В.С. Афанасенко; Університет внутрішніх справ. – Х., 2000. – 19с.
8. Бармак М. Губернатор у системі державної служби Російської імперії (ХVІІІ-перша половина ХІХ ст.)/ М. Бармак // Вісник НАДУ. – 2005. – № 3. – С. 147-156.
9. Бельков О.А. Военное управление: политологический ракурс [Електронний ресурс] / О.А. Бельков. – Режим доступу: http://viperson.ru/data/200509/politologiceskiirakurs.doc
10. Беседовський О.М. Прийняття управлінських рішень: процесний підхід: Автореф. дис... канд. екон. наук [Електронний ресурс] / О.М. Беседовський; Харківський національний економічний ун-т. – Х., 2004. – 20с.
11. Біла книга 2008. Оборонна політика України [Текст] // Військо України. – 2009. – № 2. – С. 99-118.
12. Біла О.О. Психологія управління (соціально-психологічний контекст): навч. посіб. / О.О. Біла. – О.: Видавець СПД М.П. Черкасов, 2008. – 232с.
13. Богданович В.Ю. Основи державного управління забезпеченням обороноздатності України: теорія і практика [Текст] / В.Ю. Богданович, М.Ф. Єжеєв, І.Ю. Свида. – Л.: ЛІСВ, 2008. – 300с.
14. Богданович В.Ю. Системний підхід до оформлення та реалізації державної політики у сфері управління забезпеченням національної безпеки [Текст] / В.Ю. Богданович, А.І. Семенченко // Наука і оборона. – 2006. – № 3. – С. 3-5.
15. Бондарчук Р.В., Концептуальні підходи до формування державної політики у сфері територіальної оборони [Текст] / Р.В. Бондарчук, А.І. Шевцов // Наука і оборона. – 2001. – № 3. – С. 24-27
16. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика [Текст] / М. Вебер. – К. : Основи, 1998. – 534с.
17. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2007. – 1736с.
18. Винниченко В. Відродження нації [Текст] / В. Винниченко. – К.; Відень: Дзвін, 1991. – Ч. 2. – 328с.
19. Военное управление [Текст] // Энциклопедический словарь в 86 томах. – СПб.: Типография Акц. общ. Брокгауз-Ефрон, 1902. – Т. 12. – С. 849-853
20. Военно-социальное управление: проблемы теории и практики: Сб.ст. [Текст]. – М.: Военный ун-т, 2001. – 245с.
21. Военный комиссариат [Текст] // Гражданская война и военная интервенция в СССР. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – С. 107.
22. Воєнна доктрина України / Закон України від 19.10.1993 №3529-ХІІ
23. Воинский начальник уездный [Текст] // Военная энциклопедия / Под ред. В.Ф. Новицкого и др. – СПб.: Т-во И.В. Сытина, 1911-1915. – Т. 7. – С. 1-2.
24. Волостнев Г.К. Проблемы терминологии теории управления войсками [Текст] / Г.К. Волостнев, Я.Д. Голод // Военная мысль. – 1992. – №10. – С. 48-52.
25. Галєєв В.А. Соціальний статус військовослужбовців в умовах трансформації суспільства: Автореф. дис.... канд. соціол. наук [Електронний ресурс] / В.А. Галєєв; НАН України, Інститут соціології. – К., 1995. – 19 с.
26. Гацко М. Способы комплектования военнослужащими Вооруженніх Сил иностранных государств [Текст] /М. Гацко // Зарубежное военное обозрение. – 2009. – № 1. С. 28-31.
27. Гейко В.І. Особливості комплектування збройних сил на прикладі зарубіжних країн [Електронний ресурс] / В.І. Гейко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr/pravo/2009_4/files/LA409_28.pdf
28. Гобозов И.А. Власть [Текст]/ И.А. Гобозов //Философский энциклопедический словарь. – M.: Гардарики, 2004. – 480с.
29. Говоруха В.В. Державне управління військово-цивільними відносинами в Україні: теоретичні засади та механізми: Дис... канд. держ. упр. [Текст] / В.В. Говоруха; ХарІДУ НАДУ при Президентові України. – Х., 2007. – 191с.
30. Говоруха В.В. До питання визначення функцій воєнної організації держави [Текст]/ В.В. Говоруха, Ю.П. Бабков, О.М. Попригін // Наука і оборона. – 2001. – №2. – С. 14-19.
31. Голубко В. Питання військової доктрини УНР у практичній діяльності та теоретичній спадщини С.Петлюри [Текст] / В. Голобко// Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. – Львів, 2002. – Вип. 1-2. – С. 137-142.
32. Горовенко В.К. Проблеми визначення складу Воєнної організації держави та планування її розвитку [Текст] / В.К. Горовенко, М.М. Лобко // Наука і оборона. – 2008. – №1. – С. 8-12.
33. Граждан В.Д. Деятельностная теория управления [Текст] / В.Д. Граждан. – М.: Издат. РАГС. – 1997. – 179с.
34. Гречанінов В. Воєнна організація України: перспективи визначення [Текст] / В. Гречанінов // Чорноморська безпека. – 2007. – № 1(5). – С. 82-84.
35. Гречихин В.Г. Актуальные проблемы социологии управления. (Материалы „круглого стола”) [Текст] / В.Г. Гречихин // Социологические исследования. – 1998. – №2. – С. 98-106.
36. Григоренко Є.І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / Є.І. Григоренко; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 18с.
37. Гриневич Л.В. Військове будівництво в Україні у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст.: національний аспект: Автореф. дис...канд. іст. наук [Електронний ресурс] / Л.В. Гриневич; Університет „Львівська політехніка”. – Львів, 1995. 19с.
38. Гриненко О.І. Аналіз ефективності планування використання мобілізаційних ресурсів [Текст] / О.І. Гриненко // Наука і оборона. – 1999. - №4. – С. 13-17.
39. Гриценко А.С. Про функції Воєнної організації держави [Текст] / А.С. Гриценко, Г.М. Перепелиця // Наука і оборона. – 1999. – №1. – С. 28-33.
40. Грубов В.М. Військова політика України: сутність і механізми реалізації в сучасних умовах: Автореф. дис... канд. політ. н. [Електронний ресурс] / В.М. Грубов; Ін-т національних відносин і політології НАН України. – К.:, 1996. – 21с.
41. Гурский А.И. Методологическая культура офицера и проблемы ее формирования [Текст] / А.И. Гурский // Вестник Академии военных наук. – 2005. – №11. – С. 145-148.
42. Давтян С.Г. Механізми взаємодії місцевих державних адміністрацій та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади: автореф. дис... канд. наук з держ. упр. [Електронний ресурс] / С.Г. Давтян; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Харк. регіон. ін-т держ. упр. – Х., 2008. – 20 с.
43. Давтян С.Г. Організаційно-правовий механізм державного управління на місцевому рівні: Навч. посіб. [Текст] / С.Г. Давтян, А.М. Пойченко, С.Є. Саханенко С.Є. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. – 252с.
44. Декларація про Державний суверенітет України: Поставнова Верховної Ради України від 16.07.1990 №55-ХІІ.
45. Декреты Советской власти в 15 тт. – Т. 4. – М.: Наука, 1998.
46. Демчук П.О. Соціально-політичні проблеми державного і воєнного управління: Навчальний посібник [Текст] / П.О. Демчук. – К.: НАО України, 2002. – 172с.
47. Дерець В.А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини [Текст] / В.А Дерець. – К.: Юридична думка, 2007. – 180 с.
48. Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій: Монографія [Текст] / В.Б.Дзюндзюк. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2003. – 236 с.
49. Димитрова Л.М. Соціологія управління та організацій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів [Текст] / Т.М. Димитрова. – К. : Політехніка НТТУ „КПІ”, 2005. – 156с.
50. Діденко Н.Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти взаємодії [Текст] / Н.Г. Діденко. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – 128с.
51. Дмитренко Є.Є. Деякі проблеми в організації територіальної оборони державними і військовими органами управління на регіональному і місцевому рівнях [Текст] / Є.Є. Дмитренко // Наукові праці Одеського інституту Сухопутних військ: Зб. наук. пр. – Одеса: Вид-во ОІСВ, 2007. – С. 21-23.
52. Добровольский А. Основы организации центрального военного управления в России и в важнейших Западно-Европейских государствах [Текст] / А. Добровольский. – СПб.: Военная типография, 1901. – 419 с.
53. Драгомиров М.И. Армейские заметки [Текст] / М.И. Драгомиров // Избранные труды. – М.: Военздат, 1956. – 686с.
54. Ермишян А.Г. Базис теории военного управления [Текст] / А.Г. Ермишян // Вестник Академии военных наук. – №1 (2). – С. 70-75.
55. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России [Текст] / Н.П. Ерошкин. – М.: Высшая школа, 1983. – 352с.
56. Єрмоленко А. Збройні Сили України як базовий компонент Воєнної організації держави [Текст] / А. Єрмоленко // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3. – С. 16-27.
57. Залесский А.А. Рекрутская повинность [Текст] / А.А. Залесский // Советская историческая энциклопедия. – М: Советская энциклопедия, 1968. – Т. 11. – Стб. 1004.
58. Зражевський С.Ф. Адаптація як соціальний процес: буттєвісні вияви та практичні експлікації: Автореф. дис... канд. філос. наук [Текст] / С.Ф. Зражевський; АПН України; Інститут вищої освіти. – К., 2006. – 20с.
59. Зьолка В.Л. Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади у сфері забезпечення національної оборони [Текст] / В.Л. Зьолка // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Вип. 3. – РВВ ЛАВС, 2003. – С. 35-47.
60. Иванов Д.А. Основы управления войсками в бою [Текст] / Д.А. Иванов, В.П. Савельев, П.В. Шеманский. – M.: Воениздат, 1977. – 321 с.
61. Іващенко Г.І. Управління військами (силами): термінологічний аспект [Текст] / Г.І. Іващенко // Наука і оборона. – 2008. – №4. – С. 49-53.
62. Ільчук Л.І. Воєнно-політичні відносини: сутність, зміст, умови функціонування і тенденції розвитку: Автореф. дис... канд. політ. наук [Електронний ресурс] / Л.І. Ільчук; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 1998. – 18с.
63. Кавалеров А.І. Соціальна адаптація: феномен і прояви [Текст] / А.І. Кавалеров, А.М. Бондаренко. – О.: Астропринт, 2005. – 112с.
64. Кальницький Е.А. Воєнна політика держави в умовах трансформаційних процесів (соціально- філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук [Електронний ресурс] / Е.А. Кальницький; Харківський військовий ун-т. – Х., 2002. – 17с.
65. Камбур А.В. Соціальна адаптація особистості в суспільстві переходного типу: зміна ціннісних приіоритетів: Автореф. дис... канд. соціол. наук [Електронний ресурс] / А.В. Камбур; Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2007. — 20с.
66. Каськів І.В. Організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів: Автореф. дис... канд. психол. наук [Електронний ресурс] / І.В. Каськів; Національна академія держ. прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2004. – 18с.
67. Квашнин А.В. Выступление на общем собрании (конференции) Академии военных наук 24.01.04г. [Текст] / А.В. Квашнин // Вестник Академии военных наук. – 2004. – № 1 (6). – С. 8-13.
68. Кириченко С.О. Система управління Збройних Сил України: ретроспективний аналіз і перспективи розвитку [Текст] / С.О. Кириченко. – Наука і оборона. – 2007. – №3. – С. 13-18.
69. Киричук В.В. Історія державного управління в Україні: Навч. посіб. [Текст] / Киричук В.В., Тимцуник В.І. – К.: Видавництво УАДУ, 2001. – 244с.
70. Клепиков Д.В. О теории военной организации [Текст] / Д.В. Клепиков // Военная мисль. – 2004. – №11. – С. 48-53.
71. Клименко В.С. Збройні Сили України у політичній системі суспільства: політологічний аналіз морально- етичних основ військового будівництва: Автореф. дис... канд. політ. наук [Електронний ресурс] / В.С. Клименко; НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К., 1998. – 18с.
72. Князев В.К. Автоматизация управления в сложных системах [Текст] / В.К. Князев. – M.: Наука, 1979. – 367с.
73. Коваленко А.А. Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні: Автореф. дис... д-ра політ. наук [Електронний ресурс] / А.А. Коваленко; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. – К., 2003. – 36с.
74. Колесніков В.О. Короткий довідник з основ управління та прийняття рішень у військовій справі: Навч. посіб. для курсантів та викладачів Військового ін-ту артилерії [Текст] / В.О. Колесніков, В.О. Мазуренко, В.М. Супрун. – Суми : Козацький вал, 2001. – 170с.
75. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
76. Корж І.Ф. Військова служба в Україні: правове регулювання: монографія [Текст] / І.Ф. Корж . – К.: СБ України, 2006. – 208с.
77. Корзун Л.В. Военная организация Советского государства [Текст] / Л.В. Корзун // Коммунист Вооруженных Сил. – 1979. – №7. – С. 8-18.
78. Корольов С.С. Соціальні гарантії військовослужбовців Збройних Сил України в період їх реформування як проблема правового врегулювання [Текст] / С.С. Корольов // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2006. – № 2. – С. 189–195.
79. Кравець В.Р. Щодо визначення поняття атестації державних службовців [Текст] / В.Р. Кравець //Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 19. – С. 422-426.
80. Кравченко А.И. Классики социологии менеджмента: Ф. Тейлор, А. Гастев [Текст] / А.И. Кравченко. – СПб.: Изд-во Русского Христианского гуманитарного ин-та, 1999. – 319с.
81. Кравчук М. Військове будівництво УСРР [Текст] / М. Кравчук /. – Івано-Франківськ: Лілея- НВ, 1998. – 48с.
82. Краткий словарь современных понятий и терминов [Текст]. – М.: Республика, 1993. – 669 с.
83. Кремень В.Г. Філософія управління: підручник для студ. вищих навч. закл. [Текст] / В.Г. Кремень, С.М. Пазиніч, О.С. Пономарьов. – Х.: НТУ „ХПІ”, 2008. – 524с.
84. Круть П.П. Армія як суб’єкт забезпечення національної безпеки України (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис... канд. філос. наук [Електронний ресурс] / П.П. Круть; Харківський військовий ун-т. – Х., 1999. – 19с.
85. Кузьмін М.В. Синергетична парадигма та її роль в методології науки: Автореф. дис... канд. філос. наук [Електронний ресурс] / М.В. Кузьмін; НАН України; Інститут філософії. – К., 1996. – 23с.
86. Кузьмук О.І. На варті миру та міжнародного правопорядку [Текст] / О.І. Кузьмук // Наука і оборона. – 2008. – № 2. – С. 5-8.
87. Лелехов А.А. К вопросу о категориях теории управления войсками [Текст] / А.А. Лелехов // Вестник Академии военных наук. – 2004. – №2 (7). – С. 69-72.
88. Ленин В.И. Речь на 2-м всероссийском совещании ответственных организаторов по работе в деревне 12 июня 1920 г. [Текст] / В.И. Ленин // Полн.собр.соч. – т. 41. – С. 138-151.
89. Линьов К.О. Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр. [Електронний ресурс] / К.О. Линьов; Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2004. – 20с.
90. Лобанов А.А. Нормативно-правова база функціонування системи забезпечення військової безпеки України: проблеми та шляхи вирішення [Текст] / А.А. Лобанов // Труди Академії оборони України. – 2008. – №4 (84). – С. 5-8.
91. Лойко О.М. Стратегія комплектування Збройних сил незалежної України [Текст] / О.М. Лойко // Проблеми гуманітарних наук. – 2004. – Вип. 14. – С. 104-114.
92. Лохвицкий А.В. Губерния: ее земские и правительственные учреждения [Текст] / А.В. Лохвицкий. – СПб, 1864. – 221с.
93. Маковецький А.М. Соціологія організації та управління: Навч.посіб. [Текст] / А.М. Маковецький. – Чернівці : Рута, 2006. – 76с.
94. Манжула А.А. Державне управління на місцевому рівні: адміністративно-правовий аспект: Автореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / А.А. Манжула; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 19с.
95. Манчуленко Г. Щодо деяких акцентів у реформуванні окремих компонентів Воєнної організації України [Текст] / Г. Манчуленко // Воєнна історія. – 2005. – №1-2. – С. 5-12.
96. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія) [Текст] / В.М. Мартиненко. – Х.: Видавництво ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2003. – 218с.
97. Маслоу А. Маслоу о менеджменте. Самоактуализация. Просвещенный менеджмент. Организационная теорія [Текст] / А. Маслоу. – СПб.: Питер, 2003. – 413с.
98. Мельник Р.П. Комплектування української національної армії у 1917-1920 рр. та її вплив на подальший розвиток військової справи в Україні [Електронний ресурс] / Р.П. Мельник. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Armia/2009_652/12.pdf
99. Мельник Ю.В. Правове регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади: Автореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / Ю.В. Мельник; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. – К., 2006. – 18с.
100. Методичні рекомендації командирам військових частин та військовим комісарам усіх рівнів Збройних Сил України щодо організації рекламування військової служби за контрактом [Текст]. – К.: ЦНДІ ЗС України, 2004. – 49с.
101. Мокроусов С.М. Философско-социологический анализ социальной сущности и соціально-политической роли военной интеллигенции в капиталистическом и социалистическом обществах: Автореф. дис. к.филос.н. [Текст] / С.М. Мокроусов. – М.: ВПА, 1977. – 20с.
102. Надолішній П.І. Теорія та історія державного управління: Навч. посіб. [Текст] / П.І. Надолішній. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 326с.
103. Нечхаєв С.М. Органи вищого військового управління держави [Текст] / С.М. Нечхаєв // Наука і оборона. – 1999. – №1. – С. 23-27.
104. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. [Текст] / Н.Р. Нижник, О.А. Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 159с.
105. Никофорук Б.В. Системний підхід до прийняття управлінських рішень [Текст] / Б.В. Никофорук. – Л.: Українська академія друкарства, 2007. – 229c.
106. Новицький Г.В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України: монографія [Текст] / Г.В. Новицький. – К.: Інтертехнологія, 2008. – 496c.
107. Ольшевський В.Й. Воєнна організація чи збройні сили держави? [Текст] / В.Й. Ольшевський, М.Г. Гончарук // Труди академії оборони України. – 1999. – №15. – С. 14-21.
108. Ольшевський В.Й. Проблеми економічної мобілізації в сучасних умовах [Текст] / В.Й. Ольшевський // Наука і оборона. – 1997. – №1-2. – С. 35-40.
109. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: навч. посіб. [Текст] / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2010. – 543 с.
110. Орленко В.І. Історія державного управління в Україні: Навч. посібник [Текст] / В.І. Орленко. – К., 2001. – 268с.
111. Основы кибернетики. Теория кибернетических систем. Учебное пособие для вузов [Текст]. – М.: Высшая школа, 1976. – 438 с.
112. Остапенко С. Військові формування України: теоретико-прикладні аспекти [Текст] / С. Остапенко // Право військової сфери. – 2007. – №7-8. – С. 16-17; 14-15.
113. Павлов Д.М. Організаційно-правові засади забезпечення ефективності функціонування системи органів виконавчої влади (державного управління): Автореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / Д.М. Павлов; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2004. – 20 с.
114. Пашинський В. Конституційно-правовий статус військовослужбовців в Україні [Текст] / В.Й. Пашинський // Право України. – 2005. – № 4. – С. 40–44.
115. Петров В.П. Военно-профессиональная ориентация молодежи [Текст] / В.П. Петров, А.Т. Ростунов. – М.: МО СССР, 1988. – 215 с.
116. Положение о военных комиссариатах/ Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 11.06.2005 №624. – Режим доступу: http://busel.org/texts/cat3ax/id5fwvfuv.htm
117. Положення про атестаційні комісії у Збройних Силах України/ Наказ Міністра оборони України від 25.05.2009 № 246.
118. Поляков В.Г. Человек в мире управления [Текст] / В. Г.Поляков. – Новосибирск : Наука. Сибирское отделение, 1992. – 184 с.
119. Поляков Л.В. Воєнна політика України: конструктивна невизначеність? [Текст] / Л.В. Поляков // Національна безпека і оборона. – 2004. – №8. – С. 13-19.
120. Приходченко Л.Л. Особливості визначення критеріїв та показників вимірювання ефективності державного управління [Текст] / Л.Л. Приходченко // Теорія та практика державного управління. Зб. наук.праць. – Вип. 3 (14). – Х.: ХарРІДУ НАДУ, 2006. – С. 89-95.
121. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12.12.1991р. № 1975-XII.
122. Про війська Цивільної оборони: Закон України від 24.03.1999 № 556-XIV.
123. Про військовий обов’язок та військову службу: Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII.
124. Про військово-територіальний поділ України: Указ Президента України від 02.06.2006 № 469/2006.
125. Про військову Службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 07.03.2002 № 3099-III.
126. Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26.03.1992 № 2235-XII.
127. Про воєнну доктрину України: Указ Президента України від 15.06.2004 №648/2004.
128. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19.06.2003 № 975-IV.
129. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 № 661-IV
130. Про заснування Дня мобілізаційного працівника: Наказ Міністра оборони України від 22.08.2000.
131. Про затвердження Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рр.: Указ Президента України від 27.12.2005 №1865.
132. Про затвердження інструкції про організацію виконання положення про проходження громадянами України військової служби Збройних Силах: Наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.
133. Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 №377.
134. Про затвердження положення про військові комісаріати: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1235.
135. Про затвердження Положення про Головне управління (управління) МНС України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі: Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №686 від 24.10.2006.
136. Про затвердження Положення про Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №667.
137. Про затвердження Положення про Державний комітет України у справах ветеранів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1262.
138. Про затвердження Положення про Міністерство оборони України: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1080.
139. Про затвердження Положення про раду оборони Автономної Республіки Крим і ради оборони областей: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2007 №507 (текст не для друку)
140. Про затвердження Положення про територіальний центр комплектування військовослужбовцями за контрактом: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2007 р. № 1054.
141. Про затвердження Положення про територіальну оборону України: Указ Президента України від 27.03.1998 № 225.
142. Про затвердження Положення про управління з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної та мобілізаційної роботи апарату обласної держадміністрації: Розпорядження Луганської облдержадміністрації від 23.09.2004 р. № 690. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/fpart62/idx62848.htm
143. Про затвердження Порядку діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади: Наказ Головдержслужби України від 02.04.2010 №91
144. Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №106
145. Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2007 № 996.
146. Про Збройні Сили України: Закон України від 16.12.1991 №1934-ХІІ.
147. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16.05.2008 № 279-VI.
148. Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України: Постанова Верховної Ради України від 16.01.1997 №3/97-ВР.
149. Про концепцію кадрової політики в Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 27.11.2007 №659
150. Про Концепцію переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями контрактної служби на період до 2015 р.: Указ Президента України від 07.04.2001 № 239/2001.
151. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280-97-ВР.
152. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 № ХІV.
153. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 31.10.1993 №3543-ХІІ.
154. Про оборону України: Закон України 16.12.1991 №1932-ХІІ.
155. Про організацію оборонного планування: Закон України 18.11.2004 № 2198-IV.
156. Про основи національної безпеки України: Закон України 19.06.2003 № 964-IV.
157. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ: Закон України від 31.01.1992 № 2083-XII.
158. Про підпорядкування військових комісаріатів на території України: Указ Президії Верховної Ради України вiд 27.08.1991 № 1440-XII.
159. Про підпорядкування військових комісаріатів: Постанова Верховної Ради України вiд 17.11.1993 № 3609-XII.
160. Про положення про відділ оборонної та мобілізаційної роботи: Рішення Кіровоградської міської ради від 12.03.2009 № 1859. – Режим доступу: http://www.kr-rada.gov.ua/decisions/date/2?date=2009-03-12.
161. Про Положення про військові комісаріати Президент України Указ Президента України вiд 15.02.1994 № 48/94 (втратив чинність).
162. Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України: Указ Президента України від 10.12.2008 № 1153.
163. Про правовий режим воєнного стану / Закон України від 06.04.2000 № 1647-III
164. Про проходження строкової військової служби громадянами Української РСР та використання працівників правоохоронних органів республіки за її межами: Постанова Верховної Ради УРСР вiд 30.07.1990 № 88-XII.
165. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України вiд 05.03.1998 № 183/98-ВР.
166. Про Службу безпеки України: Закон вiд 25.03.1992 № 2229-XII.
167. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII.
168. Про стан виконання постанови Верховної Ради Української РСР від 30 липня 1990 року в питанні проходження військової служби громадянами республіки: Постанова Верховної Ради УРСР вiд 10.10.1990 № 341-XII.
169. Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист: Закон України від 24.03.1998 № 203/98-ВР
170. Про структуру військового резерву людських ресурсів/ Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 №1426.
171. Про тимчасові положення проходження військової служби громадянами України: Указ Президента України від 13.05.1993 № 174/93 (втратив чинність).
172. Про хід виконання постанов і доручень Верховної Ради Української РСР з питань проходження громадянами республіки строкової військової служби: Постанова Президії Верховної Ради УРСР вiд 05.07.1991 № 1332-XII.
173. Про Цивільну оборону України: вiд 03.02.1993 № 2974-XII.
174. Проблемы методологии системного исследования [Текст]. – М.: Мысль, 1970. – 386 с.
175. Програма навчальної дисципліни „Військова адміністрація” / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого [Текст] / Ю.П. Битяк (уклад.). – Х., 2001. – 15с.
176. Прохоренко М.М. Система військового законодавства України: Автореф. дис... канд. юрид. наук [Електронний ресурс] / М.М. Прохоренко; Харківський національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2007. – 20с.
177. Проценко Т.О. Діяльність органів виконавчої влади в регіоні України: організаційно-правові засади: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр [Електронний ресурс] / Т.О. Проценко; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2002. – 20с.
178. Процик П.Й. Військове будівництво в Україні: єдність теорії та практики [Текст] / П.Й. Процик, В.Д. Кохно // Наука і оборона. – 2002. – №3. – С. 9-14
179. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації: монографія [Текст]. – Чернівці : Технодрук, 2008. – 432с.
180. Розумцев О.Г. Комплектування збройних сил України: досвід, проблеми, перспективи [Електронний ресурс]