УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДРОБКО ЕДУАРД ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 351:314.74+351.83 (477)

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник –
МАЛИК Ярослав Йосипович,
доктор історичних наук, професор

Львів – 2011

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………..………..............…….......4
ВСТУП ……………………..…………………..…………………………...... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТРУДОВОЮ МІГРАЦІЄЮ .....................................................................................14
1.1. Теоретична основа дослідження механізмів
державного управління трудовою міграцією......................................................…14
1.2. Джерельна база та методологічна основа дослідження
зовнішньої трудової міграції ………........................................................................39
Висновки до першого розділу ....................................................................... 56
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ ГРОМАДЯН
УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ..................................59
2.1. Аналіз організаційно-правовового забезпечення зовнішньої
трудової міграції громадян України .................................................................…..59
2.2. Формування механізмів державного управління процесами
працевлаштування та соціального захисту громадян України за кордоном ......86
Висновки до другого розділу ......................................................................100
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЮ ТРУДОВОЮ МІГРАЦІЄЮ
ГРОМАДЯН ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ ...…....................................103
3.1. Формування механізмів державного управління трудовою
міграцією та їх реалізація у країнах Європейського Союзу......................…......103
3.2. Особливості функціонування механізмів управління
міграційними процесами у країнах СНД …………………................................. 137
3.3. Вироблення інструментів удосконалення державного
управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України …...............…166
Висновки до третього розділу ......................................................................184
ВИСНОВКИ …..……………........………………………………................188
ДОДАТКИ .........…………...……………………………………...............195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................241

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР України Верховна Рада України
ГНЕУ Головне науково-експертне управління Верховної Ради України
ДАК Державна акредитаційна комісія Міністерства освіти і науки України
ДДГІРФО МВС України Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України
ДМС України Державна міграційна служба України
ДСЗ Державна служба зайнятості
ЄС Європейський Союз
МВС України Міністерство внутрішніх справ України
МЗС України Міністерству закордонних справ України
МОМ Міжнародна організація з міграції
МОП Міжнародна Організація Праці
МПА СНД Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
ООН Організація Об’єднаних Націй
РНБО Рада національної безпеки і оборони України
CEPS (The Centre for European Policy Studies) Центр вивчення європейської політики
СНД Співдружність Незалежних Держав
УВКБ ООН Управління Верховного комісара ООН у справах біженців

ВСТУП
Актуальність теми. Процес здобуття Україною незалежності, вихід її у 90-ті роки на міжнародну арену як самостійного суб’єкта міжнародних відносин актуалізував питання оптимального залучення її до світових загальноінтеграційних процесів, в т.ч. і до міжнародної міграції. Проте нинішня ситуація в цій сфері має свої характерні особливості й складнощі, породжені сукупністю внутрішніх і зовнішніх факторів.
Весь період розвитку радянської імперії носив закритий (автаркічний) характер. Країна була „зачиненою” як для своїх же громадян, так і для іноземців. Держава суворо регламентувала та відслідковувала виїзд наших співвітчизників на роботу за кордон. Перелік країн, куди мали змогу виїжджати на роботу українці, обмежувався соціалістичними або соціалістично орієнтованими державами. Працювали за кордоном тільки певні категорії фахівців, в основному викладачі, лікарі, будівельники та військові.
Із здобуттям Україною незалежності було усунуто обмеження щодо реалізації права людини на вільне пересування і вибір місця проживання.
Створення відповідної законодавчої бази, суттєве спрощення механізму оформлення документів на виїзд стали своєрідним каталізатором стрімкого зростання еміграційної активності в суспільстві. Але основна економічна причина небувалого зростання обсягів еміграції українських громадян за кордон у 90-ті роки полягала у кризовому становищі на внутрішньому ринку праці та різкому падінні рівня життя населення. Активна участь громадян України у міжнародному трудовому міграційному обігу була і поки що залишається вимушеним кроком у пошуках добре оплачуваної роботи за кордоном.
У зв’язку із світовою фінансовою кризою ситуація на внутрішньому ринку праці загострилась. У цих умовах певна, порівняно невелика, частина трудових мігрантів, що заробляє гроші за кордоном (переважна більшість яких – спеціалісти будівельної галузі), спробувала повернутись в Україну. В даній ситуації влада не спроможна запропонувати варіанти для їхнього працевлаштування. Все це спонукає їх знову ж таки повертатися в ті країни, де вони працювали до недавнього часу. Ситуація в країнах із сильною економікою набагато краща, ніж в Україні. Там люди, в разі потреби, все-таки можуть знайти роботу.
Отже, ситуація на вітчизняному ринку праці сприяє подальшій активізації еміграційних настроїв значної частини працездатного населення, оскільки для багатьох наших співвітчизників іншого виходу просто не існує.
Держава не має на даний момент чітко визначених стратегічних цілей, принципів та завдань державної міграційної політики, напрямів діяльності державних органів у сфері управління міграційними процесами. Це перешкоджає виробленню засад державної міграційної політики, підвищенню ефективності протидії явищам, що становлять загрозу національній безпеці України.
На теренах країн СНД починаючи з 1991 р. вийшла значна кількість робіт, присвячених міграційній проблематиці, причому були зроблені нові акценти проблеми, які безпосередньо відображали соціальні та політичні зміни після розпаду СРСР. Серед них роботи Н. Зінченко [381], В. Іонцева [191; 192; 193], Ж. Зайончковської [246], О. Кириллової [198], І. Кисельова [199], В. Петрова [396], А. Топіліна [401], Л. Шахотько [365], та ін.
Суспільне значення трудової міграції зумовило підвищену увагу до неї і українських науковців. У їхніх дослідженнях розкрито різні аспекти сучасного зарубіжного заробітчанства. Серед них можна виділити роботи: Д. Антончука [108], І. Гнибіденка [143], І. Кухти [213], О. Малиновської [235], C. Мосьондза [258], О. Надьона [261], С. Пирожкова [285; 398], І. Прибиткової [297; 298; 299], О. Хомри [382], В. Шибка [367], та ін. Проте, зосереджуючи увагу передусім на визначенні масштабів трудової міграції та її соціально-економічних наслідках, переважна більшість українських авторів, за винятком незначної кількості науковців, менше уваги відводять державному управлінню в цій сфері, розробці та реалізації можливих управлінських рішень. Разом з тим значний і багатофакторний вплив заробітчанства на різноманітні аспекти життя країни вимагає постійної уваги держави до нього, цілеспрямованих дій з метою мінімізації негативних наслідків зарубіжних поїздок на заробітки, максимального використання їх позитивних результатів.
Якщо економічні проблеми трудової міграції пов’язані з врегулюванням всієї економічної моделі в нашій державі (або в зміні економічної моделі), то правова сторона може бути врегульована укладенням міждержавних угод, необхідних для того, щоб легалізувати і захистити трудові права громадян України, які працюють нелегально, їх недоторканість (їх життя) і безпеку.
Очевидним є удосконалення механізмів державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України.
Все вищесказане актуалізує обрану для дослідження тему дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Удосконалення механізмів державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України” виконано в рамках наукової проблематики Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: “Програмно-цільове управління суспільним розвитком” (ДР № 0106U006388).
Об’єктом дисертаційного дослідження є процес зовнішньої трудової міграції громадян України.
Предметом дослідження є шляхи удосконалення механізмів державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України.
Мета дисертації: дослідити механізми державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України та визначити шляхи їх удосконалення.
Відповідно до поставленої мети визначені наступні дослідницькі завдання:
– розкрити теоретико-методологічну основу вдосконалення механізмів державного управління трудовою міграцією та удосконалити понятійно-категорійний апарат механізму державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України;
– проаналізувати становлення державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України, дослідивши організаційно-правове забезпечення в цій сфері;
– дослідити процес формування механізмів державного управління у сфері працевлаштування та соціального захисту громадян України за кордоном;
– простежити процес формування механізмів державного управління трудовою міграцією та виявити їх реалізацію у країнах ЄС;
– виявити особливості функціонування механізмів управління міграційними процесами в країнах СНД, звернувши увагу на розкриття механізмів регулювання міграційних процесів у Російській Федерації, формування її демографічної та міграційної політики, яка безпосереднім чином спрямована на залучення на постійне проживання до Росії громадян України;
– визначити шляхи удосконалення державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України, розробивши проекти нормативно-правових актів, а також виробити пропозиції щодо удосконалення структури Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплексне використання сукупності загальнонаукових та спеціальних методів дослідження:
– історичний – для дослідження історичних підвалин вивчення трудової міграції на науковому рівні; при дослідженні в динаміці процесу розвитку правового регулювання зовнішньої трудової міграції громадян України; частково при дослідженні класифікації міграції населення у науковій літературі;
– порівняльно-правовий та узагальнення – для удосконалення понятійно-категорійного апарату механізму державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України; порівняння законодавства України та законодавства ЄС та Росії у сфері зовнішньої трудової міграції, а також механізмів державного управління трудовою міграцією громадян України, в тому числі й соціального захисту українських громадян за кордоном; для дослідження демографічної та імміграційної політики сусідніх країн; при підготовці авторського проекту Концепції державної міграційної політики України в частині опрацювання всіх аналогічних законопроектів, які подавались до Верховної Ради України впродовж 2003-2009 рр.;
– логічний – для дослідження питання працевлаштування українських громадян відповідно до міжнародних (універсальних) стандартів праці, розробки графічної моделі Концепції державної міграційної політики України, удосконалення моделі механізму державного управління та в процесі вироблення пропозицій щодо удосконалення структури Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дисертація є одним із небагатьох комплексних досліджень питань державного управління у сфері трудової міграції громадян України, яке дозволило обґрунтувати нові наукові положення щодо удосконалення системи державного управління трудовою міграцією громадян України.
У дисертаційній роботі:
вперше:
– розроблено авторський проект Концепції державної міграційної політики України, в якому враховано недоліки попередніх проектів, що подавались до Верховної Ради України впродовж 2003-2009 рр., а також рекомендації Регіонального Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Білорусі, Молдові та Україні;
– запропоновано нову процедуру затвердження проекту Постановою Верховної Ради України; розроблено зміст супровідних документів до проекту;
удосконалено:
– теоретичну модель механізму державного управління у частині доповнення її складових “Політика” та “Методи” відповідно елементами “Правова” та “Правові”, складової “Інструменти” – елементами “Укладення Україною міжнародних договорів” та “Прийняття Верховною Радою України законів, постанов та інших актів”. Складову “Правове забезпечення” доповнено елементами “Конституція України” та “Міжнародні договори України”, відкореговано та зменшена кількість елементів складової, зроблено детальний коментар щодо вищевказаних нововведень;
– процес взаємодії між міністерствами і відомствами у частині обґрунтування створення уповноваженого органу виконавчої влади (державної міграційної служби), який би ніс всю повноту відповідальності за формування основ державної міграційної політики в Україні;
– організаційну структуру Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України в частині виокремлення нового структурного підрозділу;
одержали подальший розвиток:
– понятійно-категорійний апарат, зокрема поняття “трудівник-мігрант”, “міжнародна трудова міграція”, “державне управління у сфері міграції”, “державна міграційна політика”, “правовий механізм державного управління”, “механізм державного управління зовнішньою трудовою міграцією” в частині надання авторських узагальнених визначень;
– пропозиції щодо правових засад та інституціонального забезпечення в контексті посилення державного управління у сфері трудової міграції громадян України;
– напрями державного управління, зокрема в організаційному та правовому вимірах з метою вдосконалення правової бази держави та системи органів державного управління зовнішніми міграціями, механізмів державного регулювання та соціального захисту громадян України за кордоном, спрямованих на скорочення обсягів відпливу населення за кордон, стимулювання повернення мігрантів, заохочення імміграції в Україну на основі визнаних преференцій;
– конкретні управлінські рішення стосовно зменшення негативних наслідків та використання позитивних результатів міграції, зокрема щодо залучення інтелектуального, матеріального потенціалу, фінансового капіталу української діаспори до розбудови української держави, спрямованих на посилення співробітництва України із країнами ЄС та СНД щодо регулювання зовнішньої міграції та вироблення спільних заходів для запобігання незаконній (нелегальній) міграції.
Практичне значення отриманих результатів.
Теоретичні положення, висновки й рекомендації, запропоновані в дисертації, можуть бути використані:
– для розробки положень державної міграційної політики України, інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у даній сфері діяльності органів державної влади, в тому числі й щодо створення органу виконавчої влади, відповідального за формування міграційної політики в державі;
– для подальшого наукового дослідження окремих аспектів проблеми державного управління в сфері трудової міграції громадян України;
– для вдосконалення нормативно-правової бази в Україні щодо законодавчого забезпечення її діяльності, вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні;
– для процесу підготовки фахівців з державного й регіонального управління.
Наукові висновки, положення й рекомендації можуть стати основою:
– у навчальному процесі при підготовці лекційних курсів і семінарських занять з відповідних питань державного управління;
– як дидактичний матеріал при викладанні дисциплін, спеціальних курсів з підготовки фахівців у галузі державного управління;
– у практичній діяльності державних службовців і посадовців регіонального та місцевого самоврядування.
Матеріали дослідження використано:
– у діяльності Управління МВС України в Рівненській області (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 06.01.2010 р.);
– у навчальному процесі Національного університету водного господарства та природокористування (Акт про впровадження від 06.01.2010 р.);
– в діяльності Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (Акт про впровадження від 14.01.2010 р.);
– у діяльності Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України (лист від 22.10.2010 р. за № 04 – 28 / 14 – 831 (213751)).
Особистий внесок здобувача. Всі результати дослідження отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження.
Матеріали і результати дослідження багаторазово обговорювалися на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Принципові ідеї, ключові положення дисертаційного дослідження та його висновки було викладено в доповідях на 5-ти наукових заходах:
– Третій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2006 р.);
– Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008 р.);
– Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009 р.);
– Міжнародній науково-технічній конференції “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2009 р.);
– Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика” (Львів, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в одинадцяти наукових публікаціях загальним обсягом 5,41 д.а., чотири з яких є статтями, опублікованими у фахових виданнях із державного управління.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, 1 рисунка, 4 таблиць, 14 додатків, списку використаних джерел та літератури (451 позиція). Загальний обсяг дисертації – 295 сторінок, у т.ч. основного тексту – 194 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертації запропоновано теоретичні узагальнення та представлено практичне вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні механізмів державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України та запропонуванні шляхів їх удосконалення.
1. Дослідження теоретико-методологічної основи, нормативно-правової і джерельної бази державного управління трудовою міграцією показало сутність поняття державного управління у сфері міграції та дало можливість уточнити його зміст, суттю якого є здійснення управлінського організуючого впливу на цю сферу шляхом використання повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного впливу на дану сферу, а також забезпечення реалізації державної міграційної політики. Аналіз вітчизняних наукових джерел, присвячених проблемам державного управління у сфері зовнішньої трудової міграції громадян України, показав, що проблеми міграції належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, які на даний момент характеризуються недостатнім рівнем вивчення і розв’язання, що зумовлює необхідність ґрунтовних і комплексних досліджень. Удосконалено понятійно-категорійний апарат механізму державного управління зовнішньою трудовою міграцією громадян України, запропоновано власні узагальнені визначення наступних понять: “трудівник-мігрант”, “міжнародна трудова міграція”, “державне управління у сфері міграції”, “державна міграційна політика”, “механізм державного управління зовнішньою трудовою міграцією”.
Удосконалено теоретичну модель механізму державного управління, запропоновану Р. Рудніцькою, О. Сидорчук, О. Стельмахом та О. Федорчак, у частині доповнення її складових “Політика” та “Методи” відповідно елементами “Правова” та “Правові”, складової “Інструменти” – елементами “Укладення Україною міжнародних договорів” та “Прийняття Верховною Радою України законів, постанов та інших актів”, зроблено детальний коментар щодо цих понять, впорядковано інші складові частини цієї моделі.
2. Проаналізовано організаційно-правове забезпечення зовнішньої трудової міграції громадян України. Встановлено, що за роки незалежності України напрацьована певна законодавча база, яка регулює відповідні питання міграції громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Проте, вона не є остаточно сформованою. Проаналізовано історію становлення і розвитку в Україні державних органів управління міграційними процесами. Констатовано розпорошеність функцій регулювання міграційними процесами між цілою низкою державних відомств, відсутність чіткої координації діяльності в цій сфері державного управління. Доведено необхідність створення в Україні єдиного органу державної виконавчої влади (державної міграційної служби), який би займався розробкою та впровадженням державної міграційної політики України, а також координацією діяльності інших органів державної виконавчої влади, причетних до регулювання міграційних процесів у державі. Доведено, що для ефективної діяльності цієї структури необхідно, щоб законодавець прийняв фундаментальний документ у цій сфері – Концепцію державної міграційної політики України, де будуть чітко окреслені стратегічні цілі, принципи та завдання державної міграційної політики, напрями діяльності державних органів у сфері управління міграційними процесами.
3. Досліджено формування механізмів державного управління процесами працевлаштування та соціального захисту громадян України за кордоном.
Встановлено, що майже в усіх країнах ЄС та СНД уведений дозвільний порядок працевлаштування іноземних громадян. У багатьох країнах встановлені щорічні квоти на в’їзд іноземців, в тому числі й для осіб, що спеціально приїжджають для роботи у відповідній країні. Реалізація державної політики України в даній галузі здійснюється через укладення міжурядових угод про надання її громадянам певних квот для працевлаштування за кордоном та розв’язання інших питань, пов’язаних з працевлаштуванням.
З’ясовано проблеми, з якими стикаються українські громадяни за кордоном у зв’язку із тим, що Україна поки що не є учасницею цілої низки міжнародних договорів. Показано, що зусилля держави повинні бути спрямовані на ратифікацію в максимально короткі терміни відповідних Конвенцій МОП № 97, 118, 143, 157 та інших, які стосуються міграції, а також повністю ратифікувати Європейську соціальну хартію (зокрема, ст. 19) з тим, щоб права українських громадян в галузі працевлаштування за кордоном були більш захищеними.
4. Простежено процес формування механізмів державного управління трудовою міграцією та їх реалізацію в країнах Європейського Союзу. Встановлено, що правові акти та політика Євросоюзу спрямовуються на посилення імміграційного контролю та імміграційної політики, найперше стосовно мігрантів із країн так званого “третього світу”. Одночасно ЄС створює сприятливі умови для залучення висококваліфікованої робочої сили, спеціалістів, наукових кадрів. Встановлено, що основним завданням ЄС є розробка та реалізація такої міграційної політики, інструментів і засобів залучення мігрантів, забезпечення їм необхідних прав і свобод, відповідних соціально-економічних умов. Подальше поглиблення співпраці України із Євросоюзом, підписання та ратифікація різного роду міжнародних угод у сфері міграції, по-перше, поліпшить умови захисту прав та інтересів громадян України за кордоном; по-друге, розширить можливості працевлаштування в країнах ЄС.
5. Досліджено особливості механізмів управління міграційними процесами в країнах СНД, проблеми незаконної міграції та вироблення сучасних прийомів і методів для їх подолання. Встановлено, що результатом скоординованих дій країн-учасниць СНД стало підписання цілої низки багатосторонніх угод та інших міжнародних документів (Конвенцій та протоколів до них, тощо), що охоплюють питання правового регулювання основних напрямків розвитку міграційних процесів у рамках СНД. Розкрито позитивні моменти такої співпраці: по-перше, це сприяє подальшому розвитку співробітництва та виробленню узгодженої політики на міждержавному рівні в даній галузі, взаємодії у вирішенні питань міграції та запобігає незаконній міграції; по-друге, дає можливість Україні формувати власну державну політику щодо незаконної міграції, враховуючи спільні напрацювання та досвід цих держав. У контексті цього розкрито механізми регулювання імміграційних процесів у Російській Федерації, формування її демографічної та міграційної політики. Встановлено, що чинні законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти Росії спрямовані на заохочення до переселення в Російську Федерацію громадян країн СНД, і в першу чергу з України. Державні програми Росії спрямовані на залучення на постійне проживання до Росії не тільки мільйонів українських громадян, а й також осіб призовного віку до служби за контрактом у Збройних Силах цієї держави (що, відповідно до законодавства України, є кримінально караним діянням). Запропоновано конкретні кроки української держави, щоб загальмувати процес виїзду українських громадян за кордон з метою працевлаштування, в тому числі й до Росії, а також залучення українських громадян на службу за контрактом у Збройних Силах Російської Федерації.
В даному контексті (як наслідок міграційних процесів у світі) проаналізовано ситуацію та механізми незаконного набуття частиною громадян України громадянства країни перебування – Російської Федерації. Встановлено, що одним із способів отримання російського громадянства громадянами України є правова колізія між законодавством України і Росії. Відповідно до чинного законодавства України, існує певна правова процедура виходу із громадянства України. Отримання ж громадянами України російського громадянства в обхід вищевказаної процедури є незаконним.
6. Розроблено авторський проект Концепції державної міграційної політики України, графічну модель цієї Концепції та низку супровідних документів, які подаються до Верховної Ради України; запропоновано цілу низку практичних рекомендацій, які повністю узгоджуються із проектом Концепції державної міграційної політики України, і які повинна запровадити держава, щоб ліквідувати наявні прогалини в державному управлінні в сфері зовнішньої трудової міграції громадян України, серед яких найважливішими є наступні:
1) Для вирішення нагальної проблеми у прийнятті міграційного законодавства України, рекомендовано Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України виокремити із “Підкомітету з питань жертв політичних репресій, етнополітики, упередження національних конфліктів, біженців, міграції та у зв’язку з українцями, які проживають за кордоном” ще один “Підкомітет з питань міграційної політики”, передавши до компетенції останнього контрольні функції в наступних сферах: громадянства, статусу іноземців та осіб без громадянства; імміграції, біженців та надання притулку в Україні; співробітництва з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародної організації з міграції, Комісією ООН з прав людини відповідно до статутних завдань зазначених організацій, що збігаються з компетенцією Комітету; співробітництва з національними установами країн – членів СНД з питань міграційних процесів; забезпечення зв’язків з українцями за кордоном. У зв’язку з цим необхідно “Підкомітет з питань жертв політичних репресій, етнополітики, упередження національних конфліктів, біженців, міграції та у зв’язках з українцями, які проживають за кордоном” перейменувати на “Підкомітет з питань жертв політичних репресій, етнополітики, упередження національних конфліктів”, передавши до його компетенції контрольні функції з усіх раніше визначених питань, за виключенням тих, які будуть віднесені до компетенції “Підкомітету з питань формування міграційної політики”.
2) Зусилля держави повинні бути спрямовані на ратифікацію в максимально короткі строки Конвенцій МОП № 97 “Про працівників-мігрантів” (1949 р.); №118 “Про рівноправність громадян країни та іноземців і осіб без громадянства в галузі соціального забезпечення” (1962 р.); № 143 “Про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівності можливостей і рівного ставлення” (1975 р.); № 157 “Про встановлення міжнародної системи збереження прав в галузі соціального забезпечення” (1982 р.), та інших, які стосуються міграції, а також повністю ратифікувати Європейську соціальну хартію (зокрема, ст. 19) з тим, щоб права наших громадян в галузі працевлаштування за кордоном були більш захищеними.
3) Необхідно також:
• ініціювати та вести переговори із країнами-реципієнтами, в першу чергу Іспанією, Італією, Португалією та іншими країнами, де зосереджена велика кількість українських трудових мігрантів, про підписання міждержавних угод про взаємне визнання трудового стажу. Це дасть можливість українським громадянам, які здійснюють відрахування до пенсійних фондів країн-реципієнтів, у разі повернення на Батьківщину, отримувати в Україні зароблені пенсії за кордоном;
• в короткі терміни підписати з країнами, де є в цьому нагальна потреба, відповідні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень;
• розробити та запровадити в практичній діяльності, зокрема банківських установ України за кордоном, систему заходів, які заохочували б мігрантів переказувати зароблені гроші в Україну, гарантуючи їм право на недоторканність приватної власності. Широко висвітлювати ці заходи в українських та зарубіжних засобах масової інформації, через дипломатичні та консульські установи України за кордоном, через чисельні громадські організації українських заробітчан у країнах-реципієнтах;
• розробити і запровадити комплекс державних заходів для повернення в Україну наших співвітчизників.
Отже, враховуючи всі наведені факти, є необхідність вирішувати дану проблему комплексно.
4) Для підвищення ефективності державного управління у цій сфері, а також після врегулювання питань із створенням єдиного органу в державі, який би займався питаннями міграції, зусилля держави були б зосереджені на:
• створенні спеціалізованої системи підготовки фахівців у сфері міграції;
• розробці та затвердженні державної статистичної методології дослідження міграційних процесів замість відомчих показників, що існують зараз;
• розробці та запровадженні єдиної автоматизованої інформаційної системи обліку та аналізу міграційних потоків;
• забезпеченні контролю та нагляду у сфері зовнішньої трудової міграції;
• залученні іноземних працівників в Україну та працевлаштування громадян України за її межами;
• міжнародному співробітництві цього органу у міграційній сфері, як єдиного представника України, з органами державної влади іноземних держав, міжнародними організаціями та поглиблення взаємодії з міграційними службами зарубіжних країн.
Необхідно реформувати прикордонну службу із воєнізованої структури у повноцінний правоохоронний орган із наданням йому повноважень для проведення слідчих дій у сфері нелегальної міграції. Також потрібні реформи, спрямовані на перетворення МВС на орган формування внутрішньої політики держави (як це є на Заході), зокрема в галузі керування міграційними процесами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

нормативно-правові акти
1. Адміністративна угода про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення вiд 25.06.2003 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2006. — № 24. — Ст. 1798.
2. Вопросы Федеральной миграционной службы : Указ Президента Российской Федерации № 928 от 19.07.2004 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2004. — № 30. — Ст. 3150.
3. Всеобщая декларация прав человека от 10.12.1948 г. // Действующее международное право [Текст] : в 3-х т. Т. 2 / Сост. Колосов Ю. М. и Кривчикова Э. С. — М. : Издательство Московского независимого института международного права, 1997. — С. 5—10.
4. Декларация о согласованной миграционной политике государств – участников Содружества Независимых Государств [Электронный ресурс] : докум., принят. решен. Совета глав государств Содружества Независимых Государств 05.10.2007 г., г. Душанбе. — Режим доступа : http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=10236.
5. Декларація про державний суверенітет України : прийнята Верховною Радою Української РСР 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УССР [Текст]. — 1990. — № 31. — Ст. 429.
6. Деякі питання державного управління у сфері міграції : Постанова Кабінету Міністрів України № 559 вiд 07.07.2010 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2010. — № 51. — Ст. 1696.
7. Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики: Постанова Кабінету Міністрів України № 558 від 18.06.2008 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2008. — № 46. — Ст. 1495.
8. Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики: Постанова Кабінету Міністрів України № 692 вiд 30.07.2008 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2008. — № 58. — Ст. 1943.
9. Деякі питання організації діяльності Державної міграційної служби: Постанова Кабінету Міністрів України № 807 вiд 29.07.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 59. — Ст. 2070.
10. Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства від 25.03.1957 р. // Опришко В. Ф. Право Європейського Союзу. Загальна частина [Текст] : підруч. для студ. вищ. навч. закладів / В. Ф. Опришко, А. В. Омельченко, А. С. Фастовець; кер. авт. кол. д. ю. н., проф., член-кореспондент НАН України В. Ф. Опришко. — К. : Київський національний економічний університет, 2002. — С. 205—359.
11. Договор о создании Экономического союза от 24.09.1993 г. // Действующее международное право [Текст] : в 3 т. Т. 3 / сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. — М. : Издат. МНИМП, 1997. — 832 с.
12. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів: Конвенція Ради Європи № ETS N 93 вiд 24.11.1977 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2007. — № 74. — Ст. 2788.
13. Європейська конвенція про соціальне забезпечення: Конвенція Ради Європи № ETS N 78 вiд 14.12.1972 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_581.
14. Європейська угода про відміну віз для біженців: Угода Ради Європи № ETS N 31 вiд 20.04.1959 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_311.
15. Конвенція між Україною і Португальською Республікою про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал вiд 09.02.2000 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 40. — Ст. 1366.
16. Конвенція між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень вiд 26.02.1997 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2004. — № 4. — Т. 2. — Ст. 212.
17. Конвенція про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення : Конвенція МОП № 143 вiд 24.06.1975 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_163.
18. Конвенція про рівноправність громадян країни та іноземців і осіб без громадянства у галузі соціального забезпечення : Конвенція МОП № 118 вiд 28.06.1962 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_017.
19. Конституція України : Закон України № 254к-96-ВР від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
20. Концепция поэтапного формирования общего рынка труда и регулирования миграции рабочей силы государств – участников СНГ, от 15.12.2000 г. // Сборник основных документов, подготовленных с участием Консультативного Совета по труду, миграции и социальной защите населения государств – участников СНГ [Текст]. — М. : Финстатинформ, 2002. — 152 с.
21. Международный пакт о гражданских и политических правах от 16.12.1966г. // Действующее международное право [Текст] : в 3-х т. Т. 2 / сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. — М. : Издательство Московского независимого института международного права, 1997. — С. 21—39.
22. Ніццький Договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, договорів про заснування Європейських Співтовариств та деяких пов’язаних з ними актів від 26.02.2001 р. // Опришко В. Ф. Право Європейського Союзу. Загальна частина [Текст] : підруч. для студ. вищ. навч. закладів / В. Ф. Опришко, А. В. Омельченко, А. С. Фастовець; кер. авт. кол. д. ю. н., проф., член-кореспондент НАН України В. Ф. Опришко. — К. : Київський національний економічний університет, 2002. — С. 360—442.
23. Об утверждении Концепции демографической политики Российской Федерации на период до 2025 года [Электронный ресурс] : Указ Президента Российской Федерации №1351 от 09.10.2007 г. — Режим доступа : http://demoscope.ru/weekly/knigi/koncepciya/koncepciya25.html.
24. Об утверждении Положения о порядке рассмотрения вопросов гражданства Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации № 1325 от 14.11.2002 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2002. — № 46. — Ст. 4571.
25. О Государственной миграционной программе на 2006 — 2010 годы [Электронный ресурс] : Постановление Совета Министров Республики Беларусь №1403 от 08.12.2005 г. — Режим доступа : http://pravo.kulichki.com/zak/new03/newc3245.htm.
26. О гражданстве Российской Федерации : Федеральный закон Российской Федерации № 62-ФЗ от 31.05.2002 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2002. — № 22. — Ст. 2031.
27. О мерах по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом : Указ Президента Российской Федерации № 637 от 22.06.2006 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2006. — № 26. — Ст. 2820.
28. О правовом положении иностранных граждан в Российской Федерации : Федеральный закон Российской Федерации № 115-ФЗ от 25.07.2002 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2002. — №30. — Ст. 3032.
29. О порядке определения исполнительными органами государственной власти потребности в привлечении иностранных работников и формирования квот на осуществление иностранными гражданами трудовой деятельности в Российской Федерации : Постановление Правительства Российской Федерации № 783 от 22.12.2006 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2007. — № 1. — Ч. 2. — Ст. 247.
30. О привлечении и использовании в Российской Федерации иностранной рабочей силы : Указ Президента Российской Федерации № 2146 от 16.12.1993 г. // Собрание актов Президента Российской Федерации [Текст]. — 1993. — № 51. — Ст. 4934.
31. О совершенствовании государственного управления в области миграционной политики : Указ Президента Российской Федерации № 232 от 23.02.2002 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2002. — № 8. — Ст. 813.
32. Питання Державної міграційної служби України : Постанова Кабінету Міністрів України № 750 вiд 17.07.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 54. — Ст. 1881.
33. Питання Міністерства України у справах національностей та міграції [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 487 від 26.06.1993 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=487-93-%EF.
34. Питання переведення системи реєстраційного обліку фізичних осіб з паперових на електронні носії [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України № 958-р вiд 29.07.2009 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=958-2009-%F0.
35. О выходе Российской Федерации из Соглашения о безвизовом передвижении граждан государств СНГ по территории его участников : Постановление Правительства Российской Федерации № 641 от 30.08.2000г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2000. — № 36. — Ст. 3662.
36. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України № 810 вiд 29.07.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 59. — Ст. 2073.
37. Про встановлення міжнародної системи збереження прав у галузі соціального забезпечення [Електронний ресурс] : Конвенція МОП № 157 вiд 21.06.1982 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_012.
38. Про громадянство України : Закон України № 1636-XII від 08.10.1991 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1991. — № 50. — Ст. 701.
39. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України № 107-VI вiд 28.12.2007 року // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2008. — № 5—8. — Ст. 78.
40. Про Державну програму переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом : Указ Президента України № 348/2002 від 17.04.2002 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2003. — № 9. — Ст. 351.
41. Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю : Указ Президента України № 276/2008 від 28.03.2008 р. // Офіційний вісник Президента України. — 2008. — № 8. — Ст. 433.
42. Про зайнятість населення : Закон України № 803-12 від 01.03.1991 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1991. — № 14. — Ст. 170.
43. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах : постанова Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2003. — № 51. — Т. 1. — Ст. 2707.
44. Про затвердження Положення про Державний комітет України у справах національностей та релігій : Постанова Кабінету Міністрів України № 201 від 14.02.2007 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2007. — № 12. — Ст. 419.
45. Про затвердження Положення про Міністерство України у справах національностей, міграції та культов : Указ Президента України № 703/94 від 26.11.1994 р. // Інформаційний бюлетень Міністерства України у справах національностей, міграції та культів [Текст]. — 1995. — № 1. — С. 8—12.
46. Про затвердження форм державної статистичної звітності про зовнішню трудову міграцію для Міністерства праці України [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства статистики України № 28 від 31.01.1996 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0054-96.
47. Про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей [Електронний ресурс] : Конвенція ООН від 18.12.1990 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_203.
48. Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання конституційності постанови Кабінету Міністрів України №558 від 18.06.2008 р. [Електронний ресурс] : Конституційне подання Президента України вiд 21.07.2008 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0026100-08.
49. Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність постанови Кабінету Міністрів України № 692 від 30.07.2008 р. [Електронний ресурс] : Конституційне подання Президента України вiд 14.08.2008 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0029100-08.
50. Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність деяких положень постанови Кабінету Міністрів України № 643 від 24.06.2009 р. [Електронний ресурс] : Конституційне подання Президента України вiд 14.07.2009 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0019100-09.
51. Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність деяких положень постанов Кабінету Міністрів України № 750 від 17.07.2009 р., № 807 та № 810 від 29.07.2009 р., розпорядження Кабінету Міністрів України № 958-р від 29.07.2009 р. [Електронний ресурс] : Конституційне подання Президента України вiд 27.08.2009 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0029100-09.
52. Про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення [Електронний ресурс] : Конвенція МОП №143 вiд 24.06.1975 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_163.
53. Про зупинення дії деяких положень постанов Кабінету Міністрів України № 750 від 17.07.2009 р., № 807 та № 810 від 29.07.2009 р., розпорядження Кабінету Міністрів України № 958-р від 29.07.2009 р. : Указ Президента України № 675/2009 вiд 27.08.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 67. — Ст. 2312.
54. Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України № 643 від 24.06.2009 р. : Указ Президента України № 544/2009 вiд 14.07.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 54. — Ст. 1862.
55. Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 18.06.2008 р. : Указ Президента України вiд 21.07.2008 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2008. — № 54. — Ст. 1802.
56. Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України № 692 від 30.07.2008 р. : Указ Президента України № 711/2008 вiд 14.08.2008 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2008. — № 61. — Ст. 2071.
57. Про міжнародні договори України : Закон України № 1906-IV вiд 29.06.2004 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2004. — № 50. — Ст. 540.
58. Про Міністерство України у справах національностей та міграції [Електронний ресурс] : Указ Президента України № 145/93 від 26.04.1993 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=145%2F93.
59. Про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності [Електронний ресурс] : Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.06.2007 р. — Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=255475.
60. Про національні меншини в Україні: Закон України № 2494-XII від 25.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1992. — № 36. — Ст. 529.
61. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 р. : Указ Президента України № 717/2000 від 24.05.2000 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2000. — № 21. — Ст. 858.
62. Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління МВС [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України № 191-р від 05.04.2006 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=191-2006-%F0.
63. Про першочергові заходи щодо вирішення питань виїзду громадян України за кордон [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 738 від 31.12.1992 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=738-92-%EF.
64. Про податок з доходів фізичних осіб : Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2003. — № 37. — Ст. 308.
65. Про Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції : Указ Президента України № 269/2002 від 19.03.2002 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2002. — № 12. — Ст. 560.
66. Про Положення про Міністерство України у справах національностей, міграції та культів [Електронний ресурс] : Указ Президента України № 703/94 від 26.11.1994 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=703%2F94.
67. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України : Закон України № 3857-XII від 21.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1994. — № 18. — Ст.101.
68. Про порядок оформлення документів на право виїзду за кордон [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 247 від 09.10.1991 р. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=247-91-%EF.
69. Про Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1074-95-%EF.
70. Про правовий статус закордонних українців : Закон України № 1582-IV вiд 04.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2004. — № 25. — Ст. 343.
71. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 1994. — № 23. — Ст. 161.
72. Про працівників-мігрантів (переглянута 1949 року) [Електронний ресурс] : Конвенція МОП №97 вiд 01.07.1949 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_159.
73. Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб: Закон України № 116-VI від 15.01.2008 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2008. — № 9. — Ст. 86.
74. Про рівноправність громадян країни та іноземців і осіб без громадянства у галузі соціального забезпечення [Електронний ресурс] : Конвенція МОП №118 вiд 28.06.1962 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=993_017.
75. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року „Про напрями державної міграційної політики України та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності” : Указ Президента України № 657/2007 від 20.07.2007 р. // Офіційний вісник Президента України [Текст]. — 2007. — № 21. — Ст. 427.
76. Про роз’яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи: Постанова Кабінету Міністрів України №236 вiд 05.03.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 21. — Ст. 677.
77. Про співробітництво в галузі трудової міграції і соціального захисту трудівників-мігрантів: Угода країн СНД від 15.04.1994 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України [Текст]. — 2004. — № 1. — С. 178—179.
78. Про статус трудящих-мігрантів [Електронний ресурс] : Європейська конвенція від 24.11.1977 р. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_307.
79. Про створення органів міграційної служби в Україні : Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1994 р. // Інформаційний бюлетень Міністерства України у справах національностей та культов [Текст]. — 1995. — черв. — № 2. — С. 63.
80. Протокольное решение о проекте Конвенции о правовом статусе трудящихся-мигрантов и членов их семей государств – участников Содружества Независимых Государств [Электронный ресурс] : документы, принятые Советом глав правительств Содружества Независимых Государств (22.11.2007 г., г. Ашхабад). — Режим доступа : http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=10520.
81. Про трудящих-мігрантів [Електронний ресурс] : Конвенція МОП № 97 (переглянута 1949 р.) від 01.07.1949 р. — Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/show.cgi?nreg=993_159&print=1.
82. Про утворення Державного комітету України у справах національностей та релігій : Постанова Кабінету Міністрів України № 1575 від 08.11.2006 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2006. — № 45. — Ст. 3019.
83. Про утворення Державної міграційної служби України : Постанова Кабінету Міністрів України № 643 вiд 24.06.2009 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2009. — № 50. — Ст. 1670.
84. Решение о Концепции сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств в противодействии незаконной миграции от 16.09.2004 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_750.
85. Решение о Положении об общей базе данных о незаконных мигрантах и лицах, въезд которым в государства-участники Соглашения о сотрудничестве государств-участников СНГ в борьбе с незаконной миграцией закрыт в соответствии с их действующим национальным законодательством, и порядке обмена информацией о незаконной миграции от 25.01.2000 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_537.
86. Решение о предложениях по согласованной миграционной политике государств – участников Содружества Независимых Государств [Электронный ресурс] : документы, принятые Советом глав государств Содружества Независимых Государств (05.10.2007 г., г. Душанбе). — Режим доступа : http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=10178.
87. Решение о создании рабочей группы для разработки проекта Программы государств-участников Содружества Независимых Государств по борьбе с незаконной миграцией на 2006 — 2008 годы от 15.09.2004 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_796.
88. Решение Совета министров иностранных дел государств-членов Содружества о проекте Заявления глав государств-участников Содружества Независимых Государств об активизации сотрудничества в борьбе с незаконной миграцией от 10.10.2006 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_e40.
89. Решение Совета министров иностранных дел государств-участников Содружества о проекте Решения о Концепции сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств в противодействии незаконной миграции от 15.09.2004 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_941.
90. Соглашение о безвизовом передвижении граждан государств – участников СНГ по их территории от 09.10.1992 г. // Бюллетень международных договоров [Текст]. — 1993. — № 10. — С. 34—36.
91. Соглашение об образовании Консультативного Совета по труду, миграции и социальной защите населения государств-участников Содружества Независимых Государств от 13.11.1992 г. // Сборник основных документов, подготовленных с участием Консультативного Совета по труду, миграции и социальной защите населения государств – участников СНГ [Текст]. – М. : Финстатинформ, 2002. — 152 с.
92. Соглашение об образовании Совета руководителей миграционных органов государств – участников Содружества Независимых Государств [Электронный ресурс] : документы, принятые Советом глав государств Содружества Независимых Государств (05.10.2007 г., г. Душанбе). — Режим доступа : http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=10178.
93. Соглашение о взаимном признании виз государств – участников СНГ от 13.11.1992 г. // Бюллетень международных договоров [Текст]. — 1994. — № 4. — С. 16—17.
94. Соглашение о гарантиях прав граждан государств – участников СНГ в области пенсионного обеспечения от 13.03.1992 г. // Закон [Текст]. — 1998. — № 4. — С. 77—78.
95. Соглашение о порядке выезда граждан государств-уча¬стников Содружества Независимых Государств в государ¬ства, не входящие в Содружество Независимых Государств, и въезда из них от 17.01.1997 г. // Сборник документов по консульским вопросам 1988 — 1997 гг. — М. : [б. и.], 1997. — С. 240—244.
96. Соглашение о сотрудничестве в области трудовой миграции и социальной зашиты трудящихся-мигрантов от 15.04.1994 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 1996. — № 47. — Ст. 5299.
97. Трудовой кодекс Российской Федерации № 197-ФЗ от 30.12.2001 г. // Собрание законодательства Российской Федерации [Текст]. — 2002. — № 1 (ч. 1). — Ст. 3.
98. Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про реадмісію від 22.12.2006 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=643_337.
99. Угода між Україною і Республікою Білорусь про регулювання процесу переселення і захист прав переселенців і членів їх сімей від 19.03.2003 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2006. — № 30. — Ст. 2181.
100. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб вiд 18.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України [Текст]. — 2008. — № 9. — Ст. 86.
101. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. // Офіційний вісник України [Текст]. — 2006. — № 24. — Ст. 1794.
102. Угода про співробітництво у галузі трудов