ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Мірко Наталія Вікторівна

УДК 351.013:330.322

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Царенко Оксана Вячеславівна,
доктор економічних наук, доцент

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державного регулювання розвитком внутрішнього ринку продукції легкої промисловості 11
1.1. Еволюція, генезис теорії формування внутрішнього ринку та розвиток її понятійно-категоріального апарату 11
1.2. Концептуальні основи державного регулювання розвитком внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України 31
1.3. Зарубіжний досвід державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості та можливості використання його в Україні 51
Висновки до розділу 1 67
Розділ 2. Аналіз та оцінка результатів державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості 71
2.1. Економічні проблеми розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України і резерви підвищення ефективності 71
2.2. Науково-методичні підходи до оцінки органами державної влади рівня конкуренції та конкурентних переваг на галузевому товарному ринку 90
2.3. Інституціональне забезпечення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості 109
Висновки до розділу 2 132
Розділ 3. Напрями удосконалення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості 135
3.1. Вдосконалення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни 135
3.2. Обґрунтування комплексу заходів по формуванню і розвитку внутрішнього ринку товарів легкої промисловості 157
3.3. Розробка механізмів державної підтримки інноваційного забезпечення розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості 168
Висновки до розділу 3 190
ВИСНОВКИ 195
ДОДАТКИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 217

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах посилення глобальної конкуренції та транснаціоналізації, поряд із втратою значної частки внутрішніх і зовнішніх ринків, загострюється проблема відновлення діяльності національних товаровиробників. Одним з найважливіших завдань держави на сучасному етапі розвитку є регулювання розвитку промислового виробництва, зокрема внутрішнього ринку продукції легкої промисловості. Багато в чому це обумовлено наростанням невизначеності економічного, технологічного й соціального середовища. На сучасному історичному етапі саме функціонування легкої промисловості дозволяє відтворити макроекономічні виміри регіональних економічних систем як найбільш соціально орієнтована, енергоефективна й наукоємна галузь, із швидким обігом капіталу, економічною віддачею, соціальним ефектом.
Як внутрішнє, так і зовнішнє середовище легкої промисловості ставлять жорсткі умови для побудови ефективних систем державного управління. Структурні зрушення, що відбулися в економіці з початку 90-х років, привели до того, що в галузі загострилися численні економічні та соціальні проблеми. Широкий імпорт товарів сприяє витісненню з ринку продукції легкої промисловості вітчизняного виробництва. Оскільки легка промисловість представлена практично у всіх регіонах України, а на підприємствах галузі традиційно зайнята більшість населення, то негативні процеси проявилися у вигляді формування анклавів застійної бідності, що веде до дестабілізації соціально-економічних відносин.
Ґрунтовне дослідження проблем державного регулювання розвитку промисловості здійснили у своїх працях вітчизняні вчені: Л.В. Беззубко, С.О. Біла, В.М. Геєць, В.Г. Горник, А.О. Дєгтяр, О.С. Ігнатенко, О.М. Кондрашов, М.Х. Корецький, О.М. Суходоля, та закордонні вчені: М. Альберт, І. Ансофф, Р. Нельсон, М. Портер, Р. Харрод та ін. Питання, пов’язані з розвитком легкої промисловості, розглядаються у працях О.М. Алимoва, О.І. Амоші, В.Н. Амітана, І.П. Булеєва, М.П. Бутка, М.П. Войнаренка, А.П. Гречан, І.М. Грищенка, В.П. Гончарова, М.П. Денисенка, М.М. Єрмошенка, М. Полякова, В.Я. Рубана, В.Ф. Столярова, О.В. Царенко, О.Ю. Чубукової, М.Г. Чумаченка та ін.
У дослідженнях вітчизняних і закордонних авторів наведені визначення основних понять, пов'язаних з державним регулюванням економічних систем, у тому числі легкої промисловості, сформовані й обґрунтовані принципи оцінки й аналізу розвитку відповідних механізмів. Однак можливості використання підходів сценарного планування в удосконалюванні методів державного регулювання економічних систем галузей, у тому числі легкої промисловості, залишаються маловивченими як у вітчизняній, так і закордонній літературі.
Недостатній рівень розроблення теоретико-методологічних підходів щодо формування внутрішнього ринку продукції легкої промисловості в контексті соціально-економічного зростання країни свідчить про об’єктивну необхідність подальшого дослідження зазначеної наукової проблеми. Саме цим зумовлений вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розвиває й доповнює інші науково-дослідні роботи, що виконані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України в межах комплексних тем “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (державний реєстраційний номер 0106U005191) і “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (державний реєстраційний номер 0107U004762). У виконанні науково-дослідних робіт участь автора полягає в удосконаленні механізмів державної підтримки розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування й розробка пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості в Україні.
Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:
– сформулювати базові положення теорії формування ринкової економічної системи як ключового елемента розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості;
– поглибити і конкретизувати концептуальні основи державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України;
– дослідити світовий досвід державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості та можливості його використання в Україні;
– визначити економічні проблеми розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України та резерви підвищення результативності його регулювання;
– удосконалити науково-методичні підходи до оцінювання органами державної влади рівня конкуренції та конкурентних переваг на галузевому товарному ринку;
– здійснити оцінку інституціонального забезпечення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості;
– запропонувати структуру і функції організаційно-економічного механізму регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості;
– обґрунтувати заходи щодо формування та розвитку внутрішнього ринку товарів легкої промисловості;
– розробити механізми державної підтримки інноваційного забезпечення розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості.
Об’єктом дослідження є процес розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості.
Предметом дослідження є державне регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської та економічної наук. У роботі використано: логічний метод – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану державного управління розвитком внутрішнього ринку продукції легкої промисловості в Україні; методи аналізу і синтезу – для розробки системи інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку інновацій; розрахунково-конструктивний – з метою удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації інноваційних проектів; експериментальний – для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії розвитку інновацій в Україні; порівняльного аналізу – для зіставлення ефективних форм і механізмів державної підтримки розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України.
Джерельною та статистичною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, матеріали Комітету Регіонів Європейського Союзу, теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, статистичні збірники, матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Конкретний особистий внесок полягає в розробці концептуальних засад реалізації державної політики для забезпечення розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України, науково-методичних підходів до оцінювання органами державної влади рівня конкуренції та конкурентних переваг на галузевому товарному ринку; удосконаленні класифікації провідних елементів інфраструктури внутрішнього ринку продукції легкої промисловості, методичних підходів до вибору засобів реалізації механізму регіональної політики економічного зростання внутрішнього ринку продукції легкої промисловості та оцінки його інституціонального забезпечення, понятійно-категоріального апарату теорії формування внутрішнього ринку, а саме:
уперше:
– запропоновано комплексний підхід щодо активізації внутрішнього ринку продукції легкої промисловості, який визначає концептуальні основи реалізації державної політики: зростання і підтримка малих підприємств галузі, прискорення модернізації устаткування і технологій, розширення сировинної бази, поліпшення якості продукції, диверсифікації, посилення конкуренції на внутрішньому ринку, виділення пріоритетних галузей і напрямів, інновації, формування і розвиток ринкової інфраструктури;
удосконалено:
– науково-методичні підходи до оцінювання органами державної влади рівня конкуренції та конкурентних переваг на галузевому товарному ринку, що, на відміну від традиційних, враховують репрезентативну базу даних (платоспроможний попит, зовнішньоекономічний баланс, ефективність макроекономічного регулювання), пріоритети розвитку легкої промисловості та можливості зміцнення її конкурентних позицій у регіонах (підвищення якості продукції, розміщення замовлень, навчання працюючих фахівців, переозброєння підприємств, організація збуту продукції);
– класифікацію провідних елементів інфраструктури внутрішнього ринку продукції легкої промисловості за критеріями системно-функціонального призначення потенціалу державного регулювання, зокрема: організаційний, матеріальний, інформаційний, фінансово-кредитний, кадровий та нормативно-правовий;
– методичні підходи до вибору засобів реалізації механізму регіональної політики економічного зростання внутрішнього ринку продукції легкої промисловості, що, на відміну від існуючих, враховують інституціональні та інноваційні регулятори трансформацій потенціалу легкої промисловості в межах промислового комплексу країни;
дістали подальшого розвитку:
– методологічні принципи ідентифікації та формування внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни, відмінність яких від усталених полягає у: поєднанні структурного, поведінкового та функціонального підходів для класифікації типів конкуренції; використанні ринкового та ресурсного підходів для обґрунтування структури організаційно-економічного механізму регулювання діяльності легкої промисловості з визначенням: засобів поширення й підтримки конкурентного середовища; інфраструктурних інститутів ринку; інструментів регулювання обсягу грошової маси в обігу;
– зміст дефініції «державне регулювання розвитку внутрішнього ринку галузі» як системного механізму цілеспрямованої державної підтримки розвитку легкої промисловості з обґрунтуванням пропозицій щодо забезпечення процесу розширеного відтворення стратегічного потенціалу, в основу яких покладено сутність економічних суперечностей розвитку продуктивних сил, вдосконалення інституціональних та організаційних механізмів, загальних зв’язків, властивостей і тенденцій для подальшого збільшення ємності внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни;
– методичні підходи до оцінки інституціонального забезпечення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості з виділенням таких блоків, як: невизначеність формальних процедур; викривленість неформальних правил; недосконалість системи контролювання; суб’єктивний вплив політичних організацій; адміністративні інституціональні бар’єри; нерозвиненість суспільних форм захисту підприємництва і споживачів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й науково обґрунтовані теоретичні положення, висновки за результатами дослідження можуть бути застосовані для удосконалення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості.
Результати дисертаційного дослідження використані при підготовці Програм стабілізації та регіонального розвитку Київської області в напрямах: створення економічних стимулів та інституційного режиму для заохочення й ефективного використання досягнень науки в промисловості; розбудови ефективної відновлювальної системи, що об’єднує компанії, дослідні центри, університети, венчурні підприємства та інші організації в галузі; формування динамічної інформаційної інфраструктури та конкурентного інформаційного сектора промисловості (довідка № 8-1/133 від 17.02.2010 р.). Пропозиції щодо підвищення ролі науки в структурних трансформаціях та розробки інноваційної стратегії економічного розвитку легкої промисловості використані Міністерством промислової політики України (довідка № 81-720/1-5 від 15.01.2010 р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка № 142 від 22.01.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень пройшли обговорення та знайшли схвалення на науково-практичних конференціях: “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006), “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” (м. Луцьк, 2006), “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008), “Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008), “Сучасні виклики для України у сфері політики, економіки та права в умовах глобалізації” (м. Ірпінь, 2010).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 15 наукових працях, загальним обсягом 5,8 обл.-вид. арк., у тому числі в 7 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління, 3 – в інших виданнях та 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 237 сторінок комп’ютерного тексту, що містить 17 рисунків, 29 таблиць. Список використаних джерел із 238 найменувань викладено на 21 сторінці, 10 додатків – на 17 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні вдосконалення системи державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості в Україні та розробленні відповідних практичних рекомендацій. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Визначено, що витоками розвитку теорії формування ринку виступають методологічні підходи, сформовані в межах теорії конкуренції школами класичної та неокласичної політекономії, представники яких опрацювали моделі ринкових структур: чистої монополії, досконалої, монополістичної та олігополістичної конкуренції. Сукупність цих моделей утворює науковий інструментарій для аналізу конкретних реальних ринків і розробки заходів щодо їх державного регулювання або, навпаки, дерегулювання. Узагальнюючи наявні теоретичні здобутки, запропоновано дефініцію “державне регулювання розвитку внутрішнього ринку галузі” тлумачити як системний механізм цілеспрямованої державної підтримки розвитку легкої промисловості з обґрунтуванням пропозицій щодо забезпечення процесу розширеного відтворення стратегічного потенціалу, в основу яких покладено сутність економічних суперечностей розвитку продуктивних сил, вдосконалення інституціональних та організаційних механізмів, загальних зв’язків, властивостей і тенденцій для подальшого збільшення ємності внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни.
2. Доведено, що державне регулювання розвитком внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни спрямоване на формування конкурентного ринкового середовища, що базується на наступних концептуальних положеннях: стимулюванні створення виробничою системою легкої промисловості ефективної сукупної пропозиції; стимулюванні збільшення обсягів попиту на товари кінцевого споживання; стимулюванні інвестиційного попиту та створення системи виробничого фінансування капітальних вкладень; звільненні ринку від безпрецедентного державного втручання в ринковий механізм шляхом вдосконалення низки законів, що пригнічують конкуренцію між виробниками і узаконюють знищення вітчизняного товаровиробника. Доведено, виходячи з принципу пріоритетності державних інтересів, що вирішальну роль у регулюванні внутрішнього ринку продукції легкої промисловості та подоланні кризових явищ у галузі має відігравати держава шляхом реалізації засобів поширення й підтримки малого бізнесу, активізації засобів впливу і системоутворювальних регуляторів, інноваційних інфраструктурних інститутів ринку та відповідних інструментів стимулювання.
3. Виявлено необхідність дослідження світового досвіду державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості інших країн та його використання для України. Негативна ситуація, що склалася, вимагає від Уряду України швидкого введення в економічну політику ефективного механізму регулювання цін. Наголошено, що корисним для України є закордонний досвід в сфері інвестиційної діяльності для стимулювання капітальних інвестицій. Запропоновано застосовувати переважно податкові стимули, які дозволяють компаніям витрачати більшу частину свого прибутку й амортизації на вкладення в основний капітал. У якості фінансових засобів доцільно використовувати довгострокові кредити фінансових установ, розміщення облігацій і акцій на ринках капіталу. Показано, що державної підтримки потребують заходи з реорганізації підприємств галузі, організації підготовки кадрів середньої й вищої ланки управління.
4. Здійснено комплексну прогнозно-аналітичну оцінку розвитку та результативності регулювання внутрішнього ринку продукції легкої промисловості країни з метою виявлення резервів промислового зростання та підвищення ефективності виробництва. Накопичені проблеми у галузі та відсутність системного підходу до реформування легкої промисловості спричиняє невиправдано повільний її розвиток та зумовлює глибокі диспропорції між якісними і ціновими показниками продукції на внутрішньому регіональному ринку країни. Виявлено найбільш суттєві чинники, що стримують ефективний розвиток внутрішнього ринку продукції легкої промисловості, серед яких такі: засилля внутрішнього ринку імпортними товарами легкої промисловості, в тому числі зі заниженою митною вартістю та товарами “секонд-хенд”; відсутність ефективного власника; відсутність сприятливих умов для закупівлі технологічного обладнання, яке не виробляється в Україні; розукрупнення швейних, трикотажних та взуттєвих підприємств на дрібні виробництва, що переходять на єдиний податок або у тіньове виробництво; низька заробітна плата працівників галузі тощо.
5. За результатами аналізу сучасного стану державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України обґрунтована необхідність оцінювання рівня конкуренції та конкурентних переваг на галузевому товарному ринку, що базуються на методиці діагностики, яка враховує репрезентативні фактори впливу, пріоритетні напрями розвитку галузі та зміцнення її конкурентних позицій. Дослідно-експериментальна перевірка адекватності пропонованого інструментарію дозволила: отримати узагальнені дані щодо рівня конкуренції на регіональних галузевих ринках на прикладі Запорізької та Івано-Франківської областей; порівняти отримані результати з ситуацією у легкій промисловості України в цілому. Інтерпретація параметричних значень засвідчила кількісну оцінку розвиненості внутрішнього ринку продукції легкої промисловості з погляду самих виробників за фактором “конкурентні переваги”, що суттєво поліпшує інформативність бази даних для прогнозування.
6. Удосконалено методичні підходи до оцінки інституціонального забезпечення державного регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості з виділенням таких блоків, як: нестабільність системи формальних правил (з одного боку, у формальних правилах недостатньо визначено права власності, що призводить до зростання трансакційних витрат, з іншого – формальні правила не завжди доповнюють вже існуючі формальні та вступають у конфлікт з неформальними правилами); викривлення системи неформальних правил(з одного боку, правила професійної етики конкуренції ще не затвердилися, з іншого – серед неформальних правил чільне місце займає корупція); недосконалість системи санкцій за невиконання правил; проблеми політичних організацій з одного боку, створювані державою інституціональні адміністративні бар’єри відволікають ресурси, необхідні для повноцінного розвитку підприємництва, з іншого – державна допомога галузям промисловості призводить до порушення рівності ведення конкурентної боротьби; нерозвиненість суспільних організацій для захисту підприємців і покупців.
7. Запропоновано структуру і функції організаційно-економічного механізму регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості, обґрунтовані його рівні, принципи реалізації дії, ресурси та інструментарій. Основними елементами цієї субструктури є системи: формування і підтримки конкурентного середовища, що включає інструменти антимонопольного регулювання, розвитку малого і середнього бізнесу, антидемпінгової політики, захисту вітчизняних товаровиробників, індикативного планування, взаємодії із спорідненими та підтримуючими галузями; інфраструктурних інститутів ринку легкої промисловості, що включає інструменти економічного і нормативно-правового регулювання; регулювання розміру грошової маси в обігу, що включає інструменти кредитно-грошової політики, підтримки рівня внутрішніх цін і регулювання інфляційних процесів, створення нових організаційно-правових форм (у т.ч. корпоративні).
8. Обґрунтовано заходи щодо формування і розвитку внутрішнього ринку товарів легкої промисловості, його інфраструктури, що включає: ув'язку промислової політики з політикою розвитку галузевого товарного ринку; вдосконалення механізму господарських зв'язків торгівлі з виробництвом; розробку цільових програм розвитку галузі і розширення асортименту галузевої продукції; градацію галузевих підприємств на “стартові”, “які стійко розвиваються” та “які прогресують” для визначення доцільності і пріоритетності різних форм допомоги з боку держави і позабюджетних організацій; пропозиції щодо захисту внутрішнього ринку; встановлення пропорційності між елементами інфраструктури внутрішнього ринку продукції легкої промисловості через виділення відповідних комплексів(організаційний, матеріальний, інформаційний, фінансово-кредитний, кадровий, нормативно-правовий) з їх градацією на “раніше існуючі”, “нові” та “ті, яких бракує”; ліквідацію адміністративно-територіальних та інших бар’єрів для міжрегіонального товарообміну; становлення та розвитку інституціональної системи регулювання ринку: на державному рівні, на регіональному рівні, на локальному рівні.
9. Запропоновано склад механізмів реалізації інноваційних трансформацій у легкій промисловості регіонів та окремих її підгалузях. Він включає сукупність заходів, засобів і регуляторів організаційно-економічного впливу та ресурсно-функціонального забезпечення щодо: розвитку малого й середнього підприємництва у легкій промисловості (у т. ч. швейної); прискорення техніко-технологічного переозброєння (звільнення виробництва від обладнання, яке не використовується); інтенсифікації процесів модернізації та оновлення виробничого потенціалу; забезпечення результативності функціонування виробництва через створення підприємств за державною участю з лізингу обладнання для легкої промисловості регіонів, з субсидованим відсотком за кредит; підтримки діяльності венчурних підприємств та використання корпоративного венчурінга, трансферту технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. Стратегічне ринкове управління / Д.Аакер; [ пер. з англ. за ред. Ю.Н. Каптуревського]. – Львів: Світ історії, 2003.– 544 с.
2. Альберт М. Основы менеджмента / Альберт М. ,Мескон М. X., Хедоури Ф. ; Пер.с англ.— М.: Дело, 1992. — 702 с.
3. Алимoв O.М. Cтруктура прoмиcлoвoгo вирoбництва в cиcтeмi ринкoвoї eкoнoмiки / О.М. Алимoв ,Н.П. Гoнчарoва , В.В.Лoбанoв. – К. – 1999. – 56 c. – ( Прeпринт / НАН України, Iнcтитут eкoнoмiки ; 99– 1).
4. Амоша А.И. Микро- и макропроцессы в экономике : методологический поход / А.И. Амоша, Е.Т. Иванов.– Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. – 42 с.
5. Амитан В.Н. Регион в ресурсной структуре государства / В.Н. Амитан // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5 – 6. – С. 15 – 17.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / И.Ансофф. – М.: Экономика, 1989.– 519с.
7. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления /Атаманчук Г.В.– М.:Юрид. лит., 1980. –256 с.
8. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления / Атаманчук Г.В.// Курс лекций. Изд. 2-е, дополн. – М.: Омега-Л, 2004. – 584 с.
9. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования). /Афанасьев В.Г. – М.: Политиздат, 1973. – 390 с.
10. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень / Бакуменко В.Д.– К.: УАДУ, 2000. – 328 с.
11. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. / Бахрах Д.Н. – Пермь: ПГУ, 1978. – 102 с.
12. Бахрах Д.Н. Форма государственного управления / Бахрах Д.Н. // Сов. гос. и право. – 1983. – № 4. – С.20-27.
13. Бачило И.Л. Административное право и управление производством /Бачило И.Л. – М.: Знание, 1985. – 64 с.
14. Бiлoуc O. Глoбалiзацiя i нацioнальна стратегія / О.Білоус. – К.: ВO «Батькiвщина», 2001. – 300c.
15. Біла С.О. Концептуальні засади структурного регулювання галузі та території / С.О. Біла // Статистика України. – 2004.– №1. – С. 104–114.
16. Бірюков О.О. Державне регулювання діяльності підприємств легкої промисловості в умовах ринкових перетворень: Автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. економ. Наук: спец. : 08.02.03. Організація управління, планування і регулювання економікою/ Бірюков О.О. – К., 1998. – 21 с.
17. Бодров В.Г. Державні та ринкові регулятори економічного оновлення Україна: поступ у XXI століття / Бодров В.Г. – К.: Вид-во УАДУ, 2000.
18. Бодров В.Г. Ринкова трансформація промисловості України: порівняльний аналіз / Бодров В.Г. // Україна на порозі XXI століття: уроки реформ та стратегія розвитку: міжнар наук. конф., 20 березня 2001р.:тези допов.: у 2-х ч. – К.: Вид-во НТУУ “КШ”, 2001.– Ч.1. – 340 с.
19. Бодров В.Г. Соціальне ринкове господарство / В.Г. Бодров, А.I. Кредисов, П.М. Леоненко // – К.: Либідь, 1995. – 128 с.
20. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління : Навч. посіб./Бодров В.Г.// – К., 2006. – 101 с.
21. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: роль міжнародних фінансових організацій /Бодров В.Г. // Вісник УАДУ. – 2001. – № 4.
22. Борденюк В. Механізм (апарат) державного управління як система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / Борденюк В. // Право України – 2005. – № 6. – С.16-21.
23. Бородиня О. Інтереси виробників захищатиме Ліга / О.Бородиня // Легка промисловість. – 1998. – № 4. – С.52-53.
24. Буpлаков О.М. Основи маpкетингу / О.М.Буpлаков, С.В. Скибiнський. – К.: Заповіт, 1991.– 146 с.
25. Булеев И.П. Управление трансакционными издержками в переходной экономике: [монография] / И.П. Булеев. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 154 с.
26. Булеев И.П. Предприятие в системе общественных отношений: институциональный аспект: [монография] / И.П. Булеев. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – 424 с.
27. Регіональне управління: інноваційний підхід: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / М.П. Бутко, О.О. Зеленська, С.М. Зеленський та ін.; За заг. ред. д.е.н, проф. Бутка М.П. – К.: Знання України, 2006. – 560 с.
28. Василенков П.Т. Основные принципы и система органов управления народным хозяйством /Василенков П.Т. – М.: ВЮЗИ, 1983. – 48 с.
29. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие / Васильев А.С. – Х.: Одиссей, 2001. – 288 с.
30. Веденеев Ю.А. Организационные реформы государственного управления промышленностью в СССР: Историко-правовое исследование (1957-1987 гг.). / Веденеев Ю.А. – М.: Наука, 1990. – 256 с.
31. Вергун Л. Природні монополії як об’єкт державного регулювання (на прикладі країн Європейського Союзу) /Вергун Л//Вісник Національної академії державного управління. – 2003. - №4. – С.318-328.
32. Височин В.В. Визначення конкурентоспроможності підприємств методом бенчмаркінгу: матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції[«Управління організацією: регіональні аспекти»], (Чернігів, 12–13 квітня 2002 р. / за ред. В.Г. Герасимчука. – К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»", 2002. – С. 46-47.
33. Войнаренко М.П. Формування джерел фінансування фондів текстильної промисловості/ М.П. Войнаренко . – К.: Логос, 1999. – 270 с.
34. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій. /Воротін В.Є. – К.: УАДУ, 2002. – 392 с.
35. Воротін В.Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій: Автореф. дис. докт. наук з держав. управління. /Воротін В.Є. – К., 2003. – 35 с.
36. Всемирный банк поможет Украине решить проблемы с электроэнергией и газом // Топливно-энергетический комплекс. – 2003. - №5. – С.15-16.
37. Габричидзе Б.Н. Аппарат управления местных Советов. / Габричидзе Б.Н. – М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
38. Геєць В. Спеціальні економічні зони: «чорні діри» чи точки економічного зростання? [Електронний ресурс] / В. Геєць, В. Семиноженко // Дзеркало тижня. – 2006. – № 44 (623). Режим доступу до газети :http://www.dt.ua/2000/2020/55122/
39. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. посібник. / Гладун З.С.– Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с.
40. Гончаров В.П. Руководство для высшего управленческого персонала / Гончаров В.П. – М.: Сувенир, 1994. – 488 с.
41. Горник В.Г. Взаємодія і розподіл функцій держави й регіонів як суб’єктів реалізації промислової політики // Управління сучасним містом. – 2004. - № 3/7 – 9 (15), – С. 154 – 160;
42. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та приорітетні напрями їх реалізації. – К.: ВІРА – Р, 1999. – 319 с.
43. Гречан А.П. Методологічні основи розвитку легкої промисловості на інноваційних засадах 2006 года: автореф. дис... д – ра екон. наук: 08.07.01 / А.П. Гречан. – Донецьк, 2006. – 31 с.
44. Гречан А. П. Методика оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства / А. П. Гречан // Вісник КНУТД. – 2005. – № 4. – С. 94 – 97.
45. Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. /Гриньова В.М., Новікова М.М. – Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2004. – 756 с.
46. Грищенко В. Энергоинтеграция в Европу /Грищенко В.//Энергетическая политика Украины. – 2003 . – №9. – С.16.
47. Гулєвська Г.Ю. Організаційно-правові аспекти державного регулювання нотаріальної діяльності в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – /Гулєвська Г.Ю. Ірпінь, 2004. – 19 с.
48. Гурне Б. Державне управління /Гурне Б. ; Пер. с франц. В.Шовкуна. – К.: Основи, 1993. – 166 с.
49. Гурней Б. Введение в науку управления. /Гурней Б.; Пер. с франц. Г.С.Яковлева. – М.: Юрид. лит., 1969. – 429 с.
50. Губайдуллина Ф.C. Крупныe транcнациoнальныe кoрпoрации на нoвых рынках / Ф.С. Губайдуллина // ЭКO. – 2003. –№3. – C. 20-33.
51. Гурова К.Д. Економическая реформа (некоторые аспекты реализации) / К.Д. Гурова. – Харьков : Фолио, 2009. – 388 с.
52. Данилишин Б.М. Інвестиційна політика в Україні: [монографія ] / Б.М.Данилишин, М.Х. Корецький, О.І.Дацій. – Донецьк: «Юго–Восток, Лтд», 2006.– 292с.
53. Дацій О.І. Перспективи розвитку венчурного бізнесу в Запорізькій області / О.І. Дацій //Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні: між нар. наук.-практ.конф., 29-30 травня 2001р.: –Запоріжжя: ЗНТУ, 2001.– С.40 – 42.
54. Державне управління: Навч. посібник /За ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.
55. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики /За ред. Б.В.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
56. Денисенко М.П. Инвестирование: [монографія ] / М.П. Денисенко. – К. : Центр економіки та маркетингу. – 2000.– 440 с.
57. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення./ Дєгтяр А.О. - Х.: Вид-во ХарPI НАДУ “Магістр”, 2004. - 224 с.
58. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч.посіб. /Дідківська Л.І., Головко Л.С. – К.: Знання-Прес, 2002. – 214 с.
59. Драго Р. Административная наука. /Драго Р.; Пер. с франц. В.М.Энтина. Под ред. Б.М.Лазарева. – М.: Прогресс, 1982. – 245 с.
60. Дубровін В. Бенчмаркинг як один з інструментальних засобів загального керування якістю/ В. Дубровін , О. Риженко , М. Корецький // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2000. – №3. – С. 39 – 41.
61. Дударь А.П. Особенности формирования конкурентной стратегии торгово-производственной фирмы / А.П. Дударь, А.Я.Федишин. – Симферополь: Таврида, 2000. – 182 с.
62. Єрмошенко М. М. Менеджмент: [навч. посіб] / М. М. Єрмошенко М. М., С.А. Єрохін, О.А. Стороженко. – К. : НАУ, 2006. – 656 с.
63. Закон Укpаїни «Пpо захист пpав споживачів» // Вiдомостi Верховної Ради Укpаїни. – 1993. – № 1. – С. 2–20.
64. Закон Укpаїни «Пpо обмеження монополiзму та недопущення недобpосовiстної конкуpенцiї у пiдпpиємницькiй дiяльностi» // Вiдомостi Веpховної Ради Укpаїни . – № 21. – 1992. – С. 101–118.
65. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
66. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2008. – № 2984-IV.– Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
67. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2008. – № 3659-XII. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
68. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про промислово–фінансові групи в Україні» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2005. – № № 483/96-ВР. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
69. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2005. – № 2850- IV. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
70. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2007. – № 489- V. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
71. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2007. – № 2063- IІІ. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
72. Закон України „Про Державну програму приватизації” // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2005. – № 1723- IІІ. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
73. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2007. – № 2396- IV. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
74. Закон України «Про захист економічної конкуренції» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2008. – № 2210- IІІ. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
75. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2008. – № 2813- IV. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
76. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2004. – № 2157- IV. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
77. Закон України «Про природні монополії» // Відомості Верховної Ради (ВВР): [Електронний ресурс]. – 2005. – № 2334- IV. – Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua.
78. Замулко А., Гордиенко Г., Соколовская Ю., Коцюба Ю. Полная свобода или разумные ограничения //Энергетическая политика Украины. /Замулко А., Гордиенко Г., Соколовская Ю., Коцюба Ю. – 2005. - №2. – С. 88-93.
79. Запоточний І.В., Захарченко В.І. Державне регулювання регіональної економіки /Запоточний І.В., Захарченко В.І. //За заг.ред. Захарченка В.І. – Харків – Львів – Одеса: Одіссей, 2003 – 592 с.
80. Захарова Р.Ф. Правовые проблемы совершенствования хозяйственного механизма топливно-энергетического комплекса //XXVII съезд КПСС и правовые вопросы перестройки хозяйственного механизма. /Захарова Р.Ф. – М.: ИГПАН, 1987. – С.135-137.
81. Іванов Ю.Б. Основи теорії конкуренції / Ю.Б. Іванов – К: Ред МарТ, 2000. – 448 с.
82. Ігнатьєва І. А. Методичні засади оцінювання конкурентних позицій підприємств легкої промисловості / І.А. Ігнатьєва. // Вісник КНУТД. – 2007. – N3. – С. 98 – 102.
83. Ігнатенко, О. Оптимальна стратегія державотворчої політичної партії / О. Ігнатенко // Голос України : Газета Верховної Ради України / Верховна Рада України. – 2007. – № 103 (4103). – С. 7.
84. Історія народного господарства Української РСР у 3-х томах, 4-х книгах. Т.3. Кн. 2. Соціалістична економіка в 1960-1980-ті роки. – К.: Наукова думка, 1987. – 440 с.
85. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: навчально-методичний посібник. /Ківалов С.В., Біла Л.Р.– Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
86. Клеванов Е. В ожидании экономического чуда /Клеванов Е. В //Топливно-энергетический комплекс. – 2005. – №4. – С.14-16.
87. Кнорринг В.И. Основы государственного и муниципального управления / Кнорринг В.И.– М.: Екзамен, 2004. – 416 с.
88. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. /Коваль Л.В. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
89. Коваль Л.В. Економічна реформа і горизонтальна інтеграція функцій державного господарського управління /Коваль Л.В. //Правові проблеми управління народним господарством. міжнар наукової конференції 1971 р.: тези допов. – К.: Наукова думка, 1971. – 176 с.
90. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством СССР. Часть I. Сущность, функции, методы. /Козлов Ю.М.– М.: МГУ, 1969. – 160 с.
91. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. /Козлов Ю.М., Фролов Е.С. – М.:Наука, 1986. – 248 с.
92. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. /Колпаков В.К., Кузьменко О.В. – К.:Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
93. Концепція державної промислової політики України на період до 2020 року (проект УЦЕПД) //Національна безпека і оборона. – 2001. - №2. – С.2-61 .
94. Короткий Ю.Г. Товарная конкурентоспособность и ее количественное представление / Ю.Г.Короткий // Маркетинг. – 2000. – №2. – С. 17-25.
95. Коренев А.П. Правоприменительные акты управления //Акты управления (Вопросы теории). Межвузовский сборник научных трудов. /Коренев А.П. – Иваново: [Б.в.], 1987. – С.111-121.
96. Корецький М.Х. Державне регулювання інноваційної діяльності в АПК / М.Х. Корецький, О.І. Дацій //Економіка АПК.- 2004.- № 4.- С. 14-18.
97. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. /Кунц Г., О’Доннел С.; Пер. с англ. Общ. ред. Д.М.Гвишиани. Т.1. – М.: Наука, 1981. – 493 с.
98. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления. /Курашвили Б.П. – М.: Наука, 1987. – 292 с.
99. Курінний Є. Державне управління: оновлений погляд на визначення категорії / Курінний Є.//Підприємництво, господарство і право. – 2009. - №12. – С.82-85.
100. Кхол Й. Эффективность управленческих решений. /Кхол Й.;Пер. с чешск. – М.: Прогресс, 2004. – 198 с.
101. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. /Лазарев Б.М.– М.: Юрид. лит., 1988. – 320 с.
102. Литвин В.В., Проданова Л.В. Дослідження сутності механізму державного управління із диференціацією його складових /Литвин В.В., Проданова Л.В. //Теорія та практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей всеукраїнської наук.-практ. конфер. /Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р. Т.1. Теоретико-методологічні аспекти трансформаційних процесів управління. Форми і методи державного управління. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – С.210-215.
103. Лисевич В.В. Дослідження конкурентоспроможності товарів у системі стратегічного маркетингового аудиту конкурентоспроможності підприємств / В.В. Лисевич // Наук.– практ. журнал ,,Продуктивність”. – Краматорськ, 2009. – № 4. – С.14 – 18.
104. Лисяк Л.В. Реальність потенційних джерел інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні/ Л.В. Лисяк , В.М. Шумський // Фінанси України.– 2000.– № 2.– С.74 – 78.
105. Литвиненко А. Конкурентоспособность экспортной продукции: (вопросы оценки и анализа) / А.Литвиненко // Внешняя торговля. – 1985. – №6.– С.44 – 52.
106. Лончаков А.П. Административно-правовая организация управления объектами социалистической собственности в промышленности. /Лончаков А.П. – Горький: Горьковская высшая школа МВД СССР, 1975. – 103 с.
107. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления./ Лунев А.Е. – М.: Наука, 1974. – 247 с.
108. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. /Малиновський В.Я. –К.: Атіка, 2003. – 576 с.
109. Маpенич А.I. Упpавлiння конкуpентоспpоможнiстю пiдпpиємства: автоpефеpат дисеpтацiї на здобуття наук. ступеня кандидата економiчних наук: спец. 08.06.02 « Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / А.І. Маренич. – Харків, 1996. – 16 с.
110. Марчук В.М. Основы научной организации государственного управления (административно-правовой аспект). Учебное пособие /Марчук В.М. – К.: НИРИО КВШ МВД СССР, 1979. – 95 с.
111. Мірко Н.В. Теоретичні засади активізації внутрішнього ринку продукції легкої промисловості / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 20. – С. 47-51.
112. Мірко Н.В. Державне регулювання внутрішнього ринку легкої промисловості / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – № 20. – С. 33-36.
113. Мірко Н.В. Державний механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків легкої промисловості / Н.В. Мірко // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». Вип. 4/2010. Державне управління та місцеве самоврядування. – К.: ВПЦ АМУ, 2010. – С. 480-492.
114. Мірко Н.В. Державний організаційно-економічний механізм регулювання та активізації розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – № 21. – С. 30-33.
115. Мірко Н.В. Державна економічна політика розвитку легкої промисловості / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – № 22. – С. 13-17.
116. Мірко Н.В. Державна політика на внутрішньому ринку промислової продукції / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – № 23. – С. 30-32.
117. Мірко Н.В. Державний механізм захисту внутрішнього товарного ринку / Н.В. Мірко // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – № 24. – С. 23-26.
118. Мірко Н.В. Інвестиційно-інноваційний розвиток внутрішнього ринку промислової продукції / Н.В. Мірко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2007. - №6. – Т.2. – С.72-77.
119. Мірко Н.В. Внутрішній ринок промислової продукції як основа економічного зростання / Н.В. Мірко // Національне господарство України: теорія та практика управління: зб. Наук. праць – К.: РВПС України НАН України, 2009. – С.66-70.
120. Мірко Н.В. Оцінка стану та тенденцій розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості [Електронний ресурс] / Н.В. Мірко // Ефективна економіка. – 2010. – № 10. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
121. Мірко Н.В. Державне регулювання промисловості в період трансформації економіки / Н.В. Мірко // Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграціцї: міжнар. наук.-практ. конф., 8-9 черв.2006 р.: тези доп. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. – С. 191-193.
122. Мірко Н.В. Промисловий менеджмент в період трансформації форм власності / Н.В. Мірко // Методологія та практика менеджменту на порозі ХНІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти : міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. – Полтава: ПУСКУ, 2006. –С. 100.
123. Мірко Н.В. Роль держави у становленні інноваційної моделі економіки / Н.В. Мірко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р.: тези доп. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – Ч. 3. – С. 232-236.
124. Мірко Н.В. Інноваційний розвиток економіки України в умовах глобалізації / Н.В. Мірко // Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. – Хмельницький, 2008. – С. 117-123.
125. Мірко Н.В. Конкуренті відносини на внутрішньому ринку легкої промисловості / Н.В. Мірко // Сучасні виклики для України у сфері політики, економіки та права в умовах глобалізації : міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. – Ірпінь, 2010. – С. 345-347.
126. Мiщенко В.Я. Регіональна економiка виpобничо–пiдпpиємницької дiяльностi / Міщенко В.Я. – К.: IСДО, 2004. – 256 с.
127. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки //Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. /За ред. І.Р.Михасюка. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
128. Мозер Г. Відродження легкої промисловості – проблема загальнодержавна/ Г. Мозер // Легка промисловість. – 1998. – №3. – С.5 – 6.
129. Мордвінов, О. Г. Рейтинг регіонів за розвитком малого підприємництва як критерій оцінки діяльності органів державної влади / О.Г. Мордвінов, М.А. Погрібняк. – С.54-59
130. Нагребельний В. Правові основи державного управління економічною сферою та їх вдосконалення /Нагребельний В//Вісник Академії правових наук України. – 2003. –№2-3. – С.301-313
131. Надолішній П. Організаційно-функціональна структура державного управління: поняття і соціальна практика /Надолішній П. //Вісник Національної академії державного управління. – 2003. - №3. – С.31-42.
132. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку:[ монографія] / А.П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.
133. Научные основы государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1968. – 240 с.
134. Нижник Н. Про співвідношення державного управління і виконавчої влади / Нижник Н., Мосов С. // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. – № 4. – С. 23-29.
135. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління / Нижник Н.Р., Машков О.А. – К.: УАДУ, 1998. – 160 с.
136. Нельсон P.P. Зволюционная теория экономических изменений/ Нельсон P.P, Уинтер С.Дж. - М.: Изд-во "Дело", 2009. - С. 59.
137. Ноздрачев А.Ф. Содержание института административно-правового регулирования экономических отношений /Институты административного права (третьи “Лазаревские чтения”) /Ноздрачев А.Ф. //Государство и право. – 1999. - №10. – С.5-26.
138. Одінцова Г.С. Сучасні проблеми державного управління/ Одінцова Г.С. – Х.: УАДУ (ХФ), 2000. – 74 с.
139. Омаров А.М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики. /Омаров А.М.–М.: Наука, 1980. – 269 с.
140. Опрышко В.Ф. Народно-хозяйственный комплекс: управление и право /Опрышко В.Ф. – К.: Политиздат Украины, 1983. – 167 с.
141. Осипов В. І. Економика підприємства: [підручник] / В.І. Осипов. –Одесса: Маяк, 2005. – 724 с.
142. Осипов В.І. Оценка конкурентоспособности продукции производственного назначения / В.І. Осипов, О.А. Стрелец. – О., 2001. – 152 с.
143. Основин В.С. Основы науки социального управления. /Основин В.С. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 260 с.
144. Отраслевое управление (организационно-правовой аспект) /Отв. ред. В.Н.Селиванов. – К.: Наукова думка, 2005. – 204 с.
145. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні / Паламарчук В.О., Филюк Г.М. //Економіка. Фінанси. Право. – 2001. – №5. – С.11-15.
146. Пахомов І.М., Андріанов М.І., Додін Є.В. Радянське адміністративне право (Особлива частина) /Пахомов І.М., Андріанов М.І., Додін Є.В. //За ред. І.М.Пахомова. – К.: Вища школа, 1971. – 302 с.
147. Петров Г.И. Основы советского социального управления. /Петров Г.И. – Л.: ЛГУ, 1974. – 291 с.
148. Пикулькин А. В. Система государственного управления /Пикулькин А. В.// Издательство: Юнити-Дана, 2004 г.-218с.
149. Пискотин М.И. Методы организации и деятельности аппарата управления /Пискотин М.И. //Сов. гос. и право. – 1970. - №9. – С.15-23.
150. Пискотин М.И. Об объектах и содержании социалистического государственного управления /Пискотин М.И.//Сов. гос. и право. – 1979. - №12. – С.20-28.
151. План дій Україна – Європейський Союз // www.mpe.energy.gov.ua
152. Повний С. Паливно-промисловий комплекс як об’єкт державного управління /Повний С. //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. - №1. – С.262-266.
153. Погудаева М.Ю. Вопросы государственного регулирования экономики: основные направления и формы /Погудаева М.Ю. //Экономика и право. – 2004. - №1. – С.22-27.
154. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран / М. Портер; пер. с англ. А.В. Шнитц.– М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.
155. Поляков О.М. Государственное регулирование экономики Украины./ Поляков О.М., Лега Ю.Г. - К: Наукова думка, 2005. – 460 с.
156. Про заходи щодо запобігання поглиблення промислової кризи в Україні: постанова Верховної Ради України (проект) //www.rada.gov.ua.
157. Про Національну комісію регулювання легкої промисловості України: Закон України (проект) //www.rada.gov.ua.
158. Про орган державного регулювання в легкій промисловості України: Закон України (проект) //www.rada.gov.ua.
159. Проблемы общей теории социалистического государственного управления /Отв. ред. Б.П. Курашвили. – М.: Наука, 1981. – 312 с.
160. Пырьев А. Модели разные нужны, модели разные важны /Пырьев А. //Топливно-энергетический комплекс. – 2003. - №10. – С.59-63.
161. Райзберг Б.А., Фатхутдинов Р.А. Управление економи кой. /Райзберг Б.А., Фатхутдинов Р.А. -К.: Интел-Синтез,1999.-516с.
162. Райт Г. Державне управління /Райт Г. ;Перекл. з англ. – К.: Основи, 1994. – 191 с.
163. Райзберг Б.Н. Современный зкономический словар./ Райзберг Б.Н., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. - М.: ИНФРА-М, 1996.- С. 267.
164. Рикардо Д. Сочинения : [у 3-х т.] / Д. Рикардо. – М.: Госполитиздат-Соцэкгиз, 1961.– Т. ІІІ. – 320 с.
165. Рубан В. Инновационная модель стратегического развития Украины: методология и опыт / В. Рубан, О. Чубукова, В. Некрасов // Экономика Украины .– 2003. – № 6. – С. 14 – 19.
166. Рубин А.М. Организация управления промышленностью в СССР (1917-1967) /Рубин А.М. – М.: Экономика, 1969. – 236 с.
167. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин /Рябченко О.П.//За заг.ред. О.М.Бандурки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 304 с.
168. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект): Автореф. дис… д-ра юрид. наук. /Рябченко О.П. – Х., 2000. – 36 с.
169. Саймон Герберт А. Адміністративна поведінка: дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції. /Саймон Герберт А.– К.: АртЕК, 2001. – 392 с.
170. Самуэльсон П.А. Экономика: В 2 т. / [П.А.Самуэльсон]. – М.: НПО «Алгон», 1992.Т.1. – 1992. – С.335; Т.2. – 1992. – С. 331.
171. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б.Санто; [пер. с венгер. Б.В.Сазонова]. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
172. Селіванов В., Цвєтков В. Від “здорового глузду” до теорії державного управління /Селіванов В., Цвєтков В. //Право України. – 2004. -№5. – С.18-24.
173. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов / А.Смит. – М.: Изд-во социально-экономической литературы, 1962. – 684 с.
174. Сміт В. Органи регулювання природних монополій /Сміт В. // Промислова політика України. – 2002. – №2. – С.36-40.
175. Сморгунов Л.В. Современная сравнительная политология. /Сморгунов Л.В. – М.: РОССПЭН, 2002. – 472 с.
176. Совершенствование аппарата государственного управления (конституционный аспект) /Под общ. ред. В.В. Цветкова. –К.: Наукова думк