РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО–БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ УКРАЇНИ

Короткий опис

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

СІМАК Сергій Васильович

УДК 351.824 : 332.14

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО–БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
КАЧНИЙ Олександр Сталіноленович,
кандидат наук з державного управління

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО–МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО – БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ 11
1.1. Теоретичні основи державного управління інвестиційно – будівельним комплексом 11
1.2. Методичні основи формування стратегії розвитку інвестиційно – будівельного комплексу 31
1.3. Чинники, що впливають на формування та розвиток системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом 58
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО–БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ 77
2.1. Оцінка сучасного стану інвестиційно–будівельного комплексу 77
2.2. Особливості державного управління інвестиційно–будівельним комплексом на національному та регіональному рівнях 100
2.3. Етапи формування й удосконалення системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом 134
Висновки до розділу 2 147
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО–БУДІВЕЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ 153
3.1. Реалізація концепції державного управління інвестиційно– будівельним комплексом 153
3.2. Моделювання системи державного управління житловою сферою регіону в короткостроковій перспективі 177
3.3. Вдосконалення методичних підходів до розробки стратегій розвитку інвестиційно–будівельного комплексу 197
Висновки до розділу 3 222
ВИСНОВКИ 227
ДОДАТКИ 232
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 239

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин, нових форм власності, вимагають формування адекватних цим процесам систем управління у всіх ланках і галузях економіки, зокрема і в будівництві. Відмова від планової централізованої системи управління і її демонтаж в часі не поєднуються з адаптацією системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом у нових умовах. Навіть після двадцяти років незалежності України система, що склалася, виявилася неефективною в розв’язанні проблем розвитку економіки. Це зумовлено тим, що одним з важливих наслідків приватизації є порушення зв'язків між суб'єктами інвестиційної і будівельної діяльності, що ускладнило системність їх функціонування в умовах ринкових реформ.
Проблема вдосконалення системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом для вітчизняної і зарубіжної науки і практики – не нова. Цією проблемою займаються багато відомих учених і фахівці. Проте питання системного підходу до її вирішення, в якому враховувалися б особливості інвестиційної і будівельної діяльності, а також соціально–економічні умови їх сумісного і ефективного функціонування на сьогоднішній день розроблені недостатньо. У зв’язку з цим проблема розвитку інвестиційно–будівельної діяльності на рівні країни і її регіонів ставить завдання створення методології її системного управління, заснованої на принципах, методах і організаційних формах, що дозволяють перейти до цільової орієнтації всіх елементів системи на розв’язання стратегічних і тактичних задач стабілізації і подальшого підйому економіки у всіх галузях і сферах господарювання.
Характер розробленості завдання, поставленого в темі дисертаційного дослідження, може бути охарактеризований як неоднорідний. Серед фундаментальних наукових робіт, що відносяться до даної проблемної сфери, потрібно виділити праці таких авторів, як: А. Асаул, А. Белоус, В. Бузирев, Н. Варламов і багато інші. Цілком очевидно, що теорія управління інвестиційно–будівельним комплексом вимагає свого розвитку з урахуванням основних положень концепції інформаційного суспільства, обґрунтованої в роботах таких вчених, як: Д. Белл, Дж. Гелбрейт, В. Іноземцев, В. Макаров, Б. Мільман, Т. Сакайя, Р. Уотермен та інші. Розгляд предмета теорії державного управління об'єктивно вимагає доповнення вищезгаданих методологічних положень і теоретичних постулатів принципами когнітивної економічної теорії. Основоположною базою для цього є наукові публікації наступних авторів: Ф. Гуїяр, К. Камерон, Дж. Келлі, Р. Куїнн, Р. Мінцберг та інші.
Вагомий внесок у розв’язання загальних та галузевих проблем розвитку інвестиційно–будівельного комплексу здійснили вітчизняні науковці: О. Амоша, В. Авер’янов, Н. Александрова, В. Бакуменко, З. Варналій, В. Гейць, Б. Данилишин, М. Долішний, М. Дітковська, Я. Жаліло, Ю. Кальниш, О. Качний, М. Козоріз, М. Корецький, Ю. Макогон, Н. Мікула, Л. Пісьмаченко, В. Плакіда, Д. Плеханов, М. Цвік та інші.
Проте, незважаючи на значний науковий доробок, у вітчизняній економічній літературі, не повністю розв’язано всю сукупність проблем взаємозв'язку і взаємозалежності діяльності суб'єктів з урахуванням їх регулювання. Зокрема, потребують удосконалення інституційне забезпечення та методичні підходи до формування ефективної системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом на національному та регіональному рівнях. Актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Роль автора полягає у розробці концептуальних підходів до вдосконалення системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико–методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування ефективної системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом України.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення в дисертаційній роботі таких завдань:
 дослідити теоретико–методологічні основи формування системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом;
 визначити методичні основи розвитку системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом;
 проаналізувати тенденції розвитку та структурних зрушень у інвестиційно–будівельному комплексі на національному та регіональному рівнях;
 визначити етапи формування й удосконалення системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом;
 обґрунтувати концепцію розвитку інвестиційно–будівельного комплексу на основі сучасних методів державного управління;
 розробити модель системи державного управління житловою сферою регіону;
 обґрунтувати методичні підходи до розробки стратегій розвитку інвестиційно–будівельного комплексу.
Об’єктом дослідження є система державного управління інвестиційно–будівельним комплексом.
Предметом дослідження є розвиток системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом України.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно–логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко–статистичний – для аналізу сучасного стану державного управління інвестиційно–будівельним комплексом; аналізу і синтезу – для розробки системи управління інвестиційно–будівельним комплексом; розрахунково–конструктивний – з метою вдосконалення механізму реалізації концепцій, стратегій, програм, проектів розвитку інвестиційно–будівельного комплексу; експериментальний – для розробки концептуальних положень і заходів стратегії розвитку інвестиційно–будівельного комплексу; порівняльного аналізу – для зіставлення ефективних форм і механізмів підтримки розвитку інвестиційно–будівельного комплексу.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є офіційні статистичні матеріали Держкомстату України, інформація Комітетів Верховної Ради України, міністерств та регіональних органів влади, монографії, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, огляди, науково–методичні публікації, Інтернет–ресурси, періодичні видання вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інституцій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико–методологічних засад та науково–прикладних рекомендацій щодо впровадження державної політики розвитку інвестиційно–будівельного комплексу на національному та регіональному рівнях шляхом розробки концептуальних підходів, стратегій державного управління, уточнення понятійно–категорійного апарату дослідження, удосконалення механізмів розвитку будівельної та житлової сфери, їх інвестиційного забезпечення. Зокрема, у дисертації:
вперше:
– розроблено концептуальні засади моніторингу системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом, що базуються на оцінці її ефективності на основі матричної моделі, критерії якої сформовані за принципами адаптивності, комплексності, ефективності, балансу інтересів;
удосконалено:
– методологічні підходи до розробки стратегії державного управління інвестиційно–будівельним комплексом за наступними змістовними етапами: 1–й етап – аналіз (діагностика стану регіону, вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток, SWOT–аналіз (у рамках етапу аналізу доцільно використовувати сценарний підхід)); 2–й етап – цілепокладання – визначення й затвердження головної мети, основних стратегічних напрямів, цілей за напрямами; 3–й етап – планування (формування підстратегій досягнення цілей за кожним напрямом й відбір заходів, розподіл відповідальності за реалізацію стратегії);
– механізм визначення оптимальної комбінації варіантів розвитку окремих елементів системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом із застосуванням математичного програмування, за якого склад, структура й закономірності функціонування описуються технологічною матрицею, що з позицій аналізу результатів корегує механізм оцінки управлінських впливів на формування альтернативних варіантів елементарних об'єктних, групових функціональних стратегій;
дістали подальшого розвитку:
– підходи щодо розвитку системи державного управління житловою сферою на основі алгоритму розрахунку вектора житлового будівництва, який представлений у вигляді структурної схеми, що відображає класифікацію соціального й комерційного житлового будівництва та експертну оцінку важливості (вагомості) задоволення потреби на житло тієї або іншої групи населення;
– інституційне забезпечення системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом, яке формується на чітко визначеній методологічній основі, має виважену обґрунтовану структуру та відповідає критеріям економічності і якості функціонування системи з погляду її стабільності, стійкості й гнучкості;
– поняття “державне управління інвестиційно–будівельним комплексом”, яке тлумачиться як цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток окремої галузі матеріального виробництва, що забезпечує створення та реконструкцію об’єктів виробничого, комунально–побутового, соціально–культурного й житлового призначення з метою досягнення цілей та реалізації функцій держави.
Практичне значення одержаних результатів. Загальним результатом дослідження є розроблення концептуальних засад та механізмів розвитку системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом України. Проведені дослідження та висновки є основою для поглибленого наукового вивчення теорії державного управління розвитком інвестиційно–будівельного комплексу України, розробки рекомендацій з удосконалення системи управління інвестиційно–будівельним комплексом держави, концептуальних положень і заходів стратегії розвитку. Результати досліджень використані: Міністерством будівництва та житлово–комунального господарства України в процесі запровадження структурного механізму розвитку регіонального інвестиційно–будівельного комплексу (довідка № 16–09/183/0/7–11 від 04.03.2011 р.); Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово–комунального господарства та регіональної політики у процесі розробки окремих положень Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" та пропозицій щодо поліпшення інвестиційного клімату та розвитку інфраструктури інвестиційно–будівельного комплексу регіону (довідка № 04–13 від 03.03.2011 р).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при підготовки фахівців з державного управління (довідка № 08–22 від 09.03. 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході досліджень, розроблено здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на науково–практичних конференціях, конгресах і семінарах, зокрема: “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно–інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.), “Фінансово–бюджетна політика в контексті соціально–економічного розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2010 р.), “Сучасні тенденції розвитку менеджменту” (м. Запоріжжя, 2010 р.).
Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 10 друкованих роботах загальним обсягом 2,9 друк. арк. які належить особисто автору, серед них 5 статей в наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що налічує 198 найменувань. Робота викладена на 258 сторінках, з яких 231 сторінку займає основний текст, містить 15 таблиць, 26 рисунків, 7 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених наукових досліджень наведено нове вирішення важливого науково–прикладного завдання щодо формування ефективної системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом України.
Отримані у процесі дослідження результати дають можливість сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. У роботі зазначено, що інвестиційно – будівельний комплекс першочергово потребує конструктивних змін, оскільки є базовим та має суттєвий вплив на соціально–економічний розвиток країни з огляду на його участь у створенні основних фондів інших галузей економіки, а також забезпеченні населення одним з первинних суспільних благ – житлом. Дослідження праць, у яких висвітлюються питання сутності, функціонування та державного управління інвестиційно–будівельним комплексом, свідчать про відсутність єдиного трактування його значення. Тривалі дискусії з приводу економічної сутності інвестиційно–будівельного комплексу зумовлені неоднозначним трактуванням таких економічних категорій, як “комплекс”, “будівельний комплекс”, “інвестиції”. Шляхом з’ясування генезису наведених категорії уточнено понятійно–категорійний апарат теорії державного управління розвитком інвестиційно–будівельного комплексу, а саме: запропоновано державне управління інвестиційно–будівельним комплексом розглядати як цілеспрямований організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток галузі матеріального виробництва, що забезпечує створення та реконструкцію об'єктів виробничого, комунально–побутового, соціально–культурного й житлового призначення. У вузькому розумінні – це процес реалізації державної влади, її зовнішнє, матеріалізоване вираження в процесі регулювання взаємодії учасників інвестиційно–будівельного циклу з приводу освоєння ресурсів і створення матеріальних і інших благ.
2. Встановлено, що стратегія розвитку інвестиційно–будівельного комплексу має наступні специфічні особливості: її розроблення завершується визначенням загального напряму розвитку інвестиційно–будівельного комплексу; головне її завдання – концентрація зусиль на конкретних найважливіших завданнях і можливостях розвитку інвестиційно–будівельного комплексу; окреслення стратегії передбачає можливість її уточнення в перспективі: в ході реалізації можуть виникати непередбачені нові можливості розвитку інвестиційно–будівельного комплексу; реалізація стратегії може бути успішною лише за умови забезпечення зворотного зв'язку із користувачами; рівень її якості – це ступінь досягнення орієнтирів на конкретний часовий період з максимальним урахуванням факторів будівництва. Запропоновано розробляти стратегії за наступними змістовними етапами: 1–й етап – аналіз (діагностика стану регіону, вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток, SWOT–аналіз (у рамках етапу аналізу доцільно використовувати сценарний підхід)); 2–й етап – цілепокладання (визначення й затвердження головної мети, основних стратегічних напрямів, цілей); 3–й етап – планування (формування підстратегій досягнення цілей по кожному напрямку й відбір заходів, розподіл відповідальності за реалізацію стратегії ).
3. Встановлено, що інвестиційно–будівельний комплекс виступає одним із важелів економічного зростання, реалізуючи значну частину інвестицій в основний капітал усіх галузей виробничої сфери та інфраструктури. Тим не менше у 2010 р. будівельна галузь залишається єдиним видом економічної діяльності, який ще не подолав негативні наслідки впливу світової фінансово–економічної кризи та продовжує демонструвати скорочення обсягів виробництва. Вихід із кризи є надзвичайно складним завданням, однак глибока рецесія, яка і досі не завершилась у будівництві, може стимулювати підприємства переглянути неефективну стратегію поведінки на ринку, яка мала місце у галузі у період економічного зростання, та відповідно сприяти самореформуванню галузі з урахуванням сучасних потреб корпоративних та приватних споживачів, а також наявних фінансових ресурсів. Відзначено, що на негативну динаміку скорочення обсягів виконаних будівельних робіт впливало ряд чинників як з боку попиту, так і з боку пропозиції, а саме: подальше скорочення попиту з боку домогосподарств пов’язане, головним чином, із суттєвим зменшенням обсягів іпотечного кредитування; досить низькі обсяги кредитування суб’єктів економічної діяльності, що значно обмежує обсяги їх оборотних коштів та можливості до інвестування; через складний фінансовий стан позичальників та наявність значної частки проблемних кредитів банки продовжують надавати перевагу короткостроковому кредитуванню, а вимоги до позичальників залишаються досить жорсткими; значний рівень заборгованості будівельних компаній по запозиченням попередніх років.
4. Запропоновано реалізацію процесу вдосконалення організації системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом здійснювати за наступними етапами: аналіз, визначення цілей і завдань вдосконалення організації системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом, де підсумковим документом є перелік завдань і напрямів удосконалення (надалі, перелік і формулювання проблем і вимог як до системи в цілому, так і до окремих її ланок уточнюються); другий етап починається з визначення цілей і завдань, відповідно до яких повинна бути побудована структура системи (підсумковим документом цього етапу є дерево цілей і завдань, яке відображає напрями діяльності за рівнями і ланками системи управління з деталізацією конкретних завдань структурних підрозділів і окремих працівників); на третьому етапі визначається ефективність й здійснюється вибір варіанта, близького до оптимального на основі критеріїв, і показників, що відображують економічність і якість функціонування системи з погляду її стабільності, стійкості й гнучкості, а також ступеня відповідності системи управління і її окремих структурних характеристик заданому рівню.
5. У роботі запропоновано концептуальні засади системи управління інвестиційно–будівельним комплексом, що зумовлені об’єктивною необхідністю своєчасного задоволення потреб ринку в сучасних будівельних матеріалах, деталях та конструкціях, підвищення ефективності їх виробництва, транспортування та використання, формування потужностей будівельної індустрії, достатніх для виконання робіт у запланованих обсягах та у відповідності зі встановленими термінами, які базувалися б на принципі адаптивності, комплексності, ефективності, балансу інтересів. Запропоновано здійснювати моніторинг функціонування галузі за наступними кроками: спостереження за процесами, що відбуваються в галузі, – аналіз – розробка (коректування) програми – досягнення наміченої мети розвитку.
6. Встановлено, що при формуванні механізму управління житловим будівництвом необхідно визначитися, у першу чергу, із цілями та завданнями створення такого механізму. Метою розвитку житлової сфери запропоновано вважати досягнення деякого рівня розвитку соціально–економічних механізмів і структур у житлово–будівельному комплексі. Система цілей визначає вимоги до майбутнього стану або напряму його зміни. Завдання вирішуються шляхом визначення оптимальних (а не максимальних) величин ефективності тих або інших проектів (стратегій) для досягнення тієї або іншої мети розвитку міста, здебільшого – це поліпшення житлових умов населення. Запропоновано алгоритм розрахунку вектора житлового будівництва, який представлений у вигляді структурної схеми, що відображає класифікацію соціального й комерційного житлового будівництва, експертну оцінку важливості (вагомості) задоволення потреби на житло тієї або іншої групи населення. Критерієм оптимальності є максимальне задоволення потреби населення у житлі при заданому рівні сукупних інвестиційних витрат на житлове будівництво.
7. Запропоновано методичні підходи до розробки стратегій розвитку інвестиційно–будівельного комплексу на основі індикації проблем державного управління інвестиційно–будівельним комплексом у вигляді впорядкованої сукупності індикатумів; виявлення пріоритетних для вирішення проблем, а також перспективних проблем, тобто назріваючих, які вже дають про себе знати, і очікуваних, які можуть виникнути за певних умов у процесі розвитку системи; формулювання цілей на всіх рівнях і їх коректування. Наведено механізм визначення оптимальної комбінації варіантів розвитку окремих елементів системи державного управління інвестиційно–будівельним комплексом із застосуванням математичного програмування (при цьому склад, структура й закономірності функціонування описуються технологічною матрицею, де в сукупності досліджуються можливості зміни властивостей кожного окремого елемента), що дозволить владним структурам використовувати зручний у реалізації з позицій аналізу результатів механізм визначення управлінських впливів на формування альтернативних варіантів елементарних об'єктних, групових функціональних стратегій, здійснювати оцінку витрат і результатів по кожній з них.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонов ВА. Анализ стратегий и разработка комплексных программ / В.А. Агафонов. – М.: Наука, 1990. – 342с.
2. Алаев Э.Б. Социально–экономическая география. Понятийно–терминологический словарь / Алаев Э.Б. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
3. Александрова В.П. Пріоритети технологічного розвитку економіки України перехідного періоду/ Александрова В.П. // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 1. – С. 70–85.
4. Аналітичний моніторинг [Електронний ресурс] / (Макроекономіка. Політика. Світові процеси) – Випуск 3(45). – 2007 р. – Режим доступу: polkaknig(at)narod.ru, ICQ – 303173559 © 2005–2007. – http://www.web12/web/02b2bd25a8a8a6a6122a816ba898f575/sape.php
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Ансофф И.– СПб.: Питер, 1999.– 416 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / Ансофф И.– М.: Экономика, 1989. – 519 с.
7. Асаул А.Н. Финансово–строительные группы –основа региональных строительных комплексов/ А.Н. Асаул, А.В. Батрак // Экономика строительства. – 1999. –№3. – С.8 – 12.
8. Асаул А.Н. Региональный аспект строительного комплекса на территории России / А.Н. Асаул, А.В. Батрак // Экономика строительства. – 1999. – № 4. – С.12 – 17.
9. Асаул А.Н. Корпоративные структуры в региональном инвестиционно–строительном комплексе / А.Н. Асаул, А.В. Батрак – М.: АСВ. – 2001. – 168 с.
10. Баранников А.Ф. Анализ интенсификации управленческого труда в строительстве (системный подход) [Учебное пособие] / А.Ф. Баранников, В.Ш. Гавриков. – М.: МНУ. – 1989. – 236 с.

11. Боумэн Клифф. Основы стратегического менеджмента / Боумэн К. – М.: Банки и биржи, 1997. – 175 с.
12. Бурляй О.И. Метод рационального распределения ограниченных бюджетных средств в капитальное строительство / О.И. Бурляй // [науч. тр.] Крым. гос. агротехн. ун–т.– Симферополь, 2005.– Вып. 87: Экон. науки.– С. 178–189.
13. Буров В. П. Стратегия управления фирмой: Моделирование. Практикум. Деловая игра / Буров В. П., Морошкин В. А., Ушаков В. А. – М.: ЦИПККАП, 2006. – 264 с.
14. Бусловіч Є. Концептуальний проект будівництва житлового мікрорайону у передмісті Львова. Енергозберігаючі технології у будівництві [Електронний ресурс] / Бусловіч Є., Сивик С. – Режим доступу: http://www.kraina2.org.ua/ua/module/fuel–independency/conception/418/
15. Бутко М. Інноваційні імперативи регіонального розвитку в Україні / Бутко М. // Економіст. – 2006. – №7. – С. 26–29.
16. Вайман Р. “Якщо працюватиме будівництво – працюватиме маса заводів” [Електронний ресурс] / Вайман Р. // Бізнес–портал Луцька. –– Режим доступу: http://toplutsk.com/look–news_32.html
17. Варда Я. Острови надій: розробка стратегії локального розвитку / Я.Варда, В.Клосовскі – Івано–Франківськ: Видавництво “Нова зоря”, 2003. – 339 с.
18. Василенко В. О. Стратегічне управління / Василенко В. О., Ткаченко Т. І. – К.: ЦУЛ, 2003. – 395с.
19. Вачевський М.В. Основи наукової інформації: підруч. / Вачевський М.В. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 1995. – 134 с.
20. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) [Уклад. і гол. ред. В.Т.Буселc]. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
21. Виконання будівельних робіт за січень–лютий 2009 року [Електронний ресурс] / Експрес–випуск № 51 від 13.03.2009. – К.: Держкомстат України, 2009. – 2 с. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
22. Виханский О. С. Стратегическое управление / Виханский О.С. – М.: Гардарики, 2002. – 296с.
23. Волович А. І. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Волович А.І., Тарасенко В.І., Захарченко М.В. [під заг. ред. Воловича А.І.] – К.: Український центр духовної культури, 1988.–736с.
24. Володькина М.В. Стратегический менеджмент / Володькина М.В. – К.: Знання–Прес, 2002. – 149с.
25. Воронкова В.Г. Соціально–економічне прогнозування: [навч. посіб.] / Воронкова В.Г. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 288 с.
26. Воськало В.І. Інвестування договорів часткового будівництва за договорами часткової (пайової) участі та інвестиційними договорами / Я.С Карп’як, В.І. Воськало // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.–техн. пр.]. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2008, вип.18.10. – С. 194–201.
27. Галушка З.І. Стратегічний менеджмент: [навч.–мет. посіб.] / З.І.Галушка, І.Ф.Комарницький. – Чернівці: Рута, 2006. – 248 с.
28. Гапоненко А.Л. Стратегическое управление / А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. – М.: Омега–Л, 2004. – 472с.
29. Герасимов Н.В. Экономические системы: генезис, структура, развитие / Н.В. Герасимов – М.: Наука и техника, 1991. – 295с.
30. Герасимчук З.В. Організаційно–економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. Монографія. / Герасимчук З.В., Вахович І.М. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 248с.
31. Гладишко О. Перспективи розвитку житлового кредитування громадян України [Електронний ресурс] / Гладишко О. – Режим доступу: http://kraina.org.ua/ua/module/credits/conception/224/
32. Грабович А.А. Опыт реализации комплексных программ в строительстве / А.А. Грабович . – К.: УкрНИИНТИ, 1986. – 296 с.
33. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: [учебн. для вузов] / Гранберг А.Г. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
34. Данилишин Б.М. Соціально–економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. [за ред. д.е.н., проф., чл.–кор. НАН України Б.М Данилишина]. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 315с.
35. Демографічні перспективи України до 2026 року / В. Тешенко, О. Рудницький, О. Хомра, А. Стафановський. – К.: Ін–т економіки НАН України, 1999. – 55 с.
36. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року / Постанова Кабінету Міністрів України № 1001 від 21 липня 2006 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1001–2006–%EF
37. Державна цільова соціально–економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1249 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1249–2009–%EF
38. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ – ХХІ століть: нові пріоритети / Долішній М.І. – К.: Наукова думка. – 2006.– 511с.
39. Дорошенко Ю.М. Підходи до класифікації житлової нерухомості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.krivbassproect.dp.ua/doroshenko–2.htm
40. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [за ред. акад. НАН України В.М. Гейця]. – К.: Ін–т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
41. Єдиний класифікатор житлових будинків [Електронний ресурс] / наказ Держбуду України від 30.09.1998 №215. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.2862.0
42. Житлове будівництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyivproekt.com.ua/ua/ghitlovebud.html
43. Житловий кодекс України від 07.07.2005 №2776–IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JD2RK00G.html
44. Забродська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії / Забродська Л.Д. – Х.: Консум, 2004. – 208с.
45. Закон України “Цивільний кодекс України” від 16.01.2003 р. №435–IV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №40 – 44 – Ст. 356.
46. Закон України “Господарський кодекс України” від 16.01.2003 р. №436–IV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №18, №19 – 20, №21 – 22. – Ст. 144.
47. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” від 14.05.1992 р. №2343–ХІІ// Відомості Верховної Ради. – 1992. – №31 – Ст. 440.
48. Закон України “Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій ” від 9.04.2004 р. №1676–ІV// Відомості Верховної Ради. – 2004. – №32. – Ст. 384.
49. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки ” від 11.07.2001 р. №2623–III// Відомості Верховної Ради. – 2001. – №48. – Ст. 253.
50. Закон України “Про наукову та науково–технічну діяльність ” від 13.12.1991 р. №1977–XII// Відомості Верховної Ради. – 1992. – №12. – Ст. 165.
51. Закон України “Про інноваційну діяльність ” від 04.07.2002 р. №40 –ІV// Відомості Верховної Ради. – 2002. – №36. – Ст. 266.
52. Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003 р. №433–ІV// Відомості Верховної Ради. – 2003. – №13. – Ст. 93.
53. Закон України “Про державні цільові програми ” від 18.03.2004 р. №1621–ІV// Відомості Верховної Ради. – 2004. – №25. – Ст. 352.
54. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні ” вiд 21.05.1997 р. №280/97–ВР// Відомості Верховної Ради. – 1997. – №24. – Ст. 170.
55. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»// www.zakon.rada.gov.ua
56. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України” від 23.03.2000 р. №1602–III// Відомості Верховної Ради. – 2000. – №25. – Ст. 195.
57. Закон України “Про інвестиційну діяльність ”// Відомості Верховної Ради. – 1991. – №47. – С. 646; 2002. – №15. – С. 100.
58. Закон України “Про підприємництво ” від 07.02.1991 р. №2984–IV// Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – №15. – Ст. 201.
59. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»// Голос України. – 1999. – 21 вересня.
60. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів від 8.09.2005 р. №2850// Офіційний вісник України. – 2005. – №40. – Ст. 2529.
61. Запоточний І.В. Державне регулювання регіональної економіки: навч. посібник/ І.В. Запоточний, В. І. Захарченко. – Х.: ООО „Одіссей”, 2003. – 592с.
62. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №25. – С.195.
63. Закон України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25 грудня 2008 року № 800–VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №19. – С.257
64. Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів” від 8 вересня 2005 року №2850–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №51. – С.548.
65. Збірник “Регіони України”. Частина І. – К.: Держкомстат України, 2008. – 362 с.
66. Збірник “Регіони України”. Частина ІІ. – К.: Держкомстат України, 2008. – 797 с.
67. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: основные понятия и принципы / Зуб А.Т. – М.: Университетский гуманитарный лицей, 2001. – 316 с.
68. Иванов А.А. Формирование региональных строительных комплексов в транзитивной экономике / А.А. Иванов, А.П. Асаул – СПб.: Петровский фонд, 1999. – 234 с.
69. Инвестиционно–строительный комплекс в рыночных условиях: [ Учеб.пособие ] / В.В.Бузырев, О.Г.Иванченко, Д.А.Ващук, И.В.Федосеев; Под ред В.В.Бузырева. – СПб.: СПбГИЭА, 1994. – 125 с.
70. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.
71. Інформаційні системи і технології в економіці. [посіб. для студ. вищих навч. закладів] // За ред. В.С.Пономаренка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 544 с.
72. Карлик Ю.Ю. Розвиток підприємств і державне управління на регіональному рівні/ Ю.Ю. Карлик// Управління сучасним містом. – 2004. – №2. – С. 162.
73. Капленко Г.В. Економічні інтереси як основа регіонального відтворювального процесу і методи їх регулювання/ Г.В. Капленко// Регіональна економіка. – 2002. – №3. – С. 222 – 229.
74. Керецман В.Ю. Регіональний моніторинг як інформаційно–політична база державного регулювання розвитку регіонів/ В.Ю. Керецман// Статистика України. – 2004. – №4. – С. 23 – 26.
75. Керецман В.Ю. Регіональний розвиток як предмет державного регулювання/ В.Ю. Керецман// Вісник національної академії державного управління при Президентові України. – 2003. – №4. – С. 397 – 401.
76. Керецман В.Ю. Співвідношення понять державного регулювання регіонального розвитку та регіонального управління/ В.Ю. Керецман// Управління сучасним містом. – 2004. – №7 – 9. – С. 79.
77. Кадол Л.В. Етапи реструктуризації підприємств будівельної галузі // Вісн. Криворіз. техн. ун–ту: Зб. наук. пр. – Кривий Ріг, 2005.– Вип.6.– С.193–196.
78. Колесников Г. Стратегическое управление и организационная культура / Колесников Г. // Персонал. – 2000. – №3. – С. 40–46.
79. Концепція Загальнодержавної програми забезпечення громадян доступним житлом на період 2009 – 2016 років: Проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=1946
80. Колодинський С.Б. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємств регіону/ С.Б. Колодинский// Вісник Академії економічних наук України. – 2004. – №1. – С. 95 – 98.
81. Кондрашов О.М. Реформування регіональної економічної політики: завдання та напрями підвищення її дієвості/ О.М. Кондрашов// Економіка та держава. – 2007. – №7. – С. 74 – 76.
82. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації/ [Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін.]; за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2005. – 388с.
83. Конкурентоспроможність: країна, регіон, підприємство/ Рада конкурентоспроможності України; За ред. Ю.В. Полунєєва.– К.: ЛАТ&К, 2006. – 176с.
84. .Корелин В.В. Антикризисная промышленная политика/ В.В. Корелин , Д.Н. Патрушев, Б.В. Прянков. – М.: Экономика, 2004. – 415с.
85. Коротич О.Б. Стратегія державного управління регіональним розвитком України/ О.Б. Коротич// Теорія та практика державного управління. – 2007. – Вип. 1. – С. 43 – 50.
86. Кочуєв В. Проблеми прийняття господарських рішень в умовах ризику та невизначеності на регіональному й місцевому рівнях/ В. Кочуєв// Аспекти самоврядування. – 2005. – №2. – С. 57.
87. Коротич О.Б. Підвищення ролі системи місцевого самоврядування в управлінні розвитком регіонів України/ О.Б.Коротич// Вісник Академії економічних наук України. – 2004. – №1. – С. 37 – 42.
88. Коротич О.Б. Державне управління регіональним розвитком України: [Монографія]/ О.Б. Коротич. – Х. : Вид–во ХарРІНАДУ “Магістр”, 2006. – 220с.
89. Коротич О.Б. Принципи державної регіональної політики/ О.Б. Коротич// Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х.: Вид–во ХарРІНАДУ “Магістр”, 2009. – №2 (36). – С. 156–162.
90. Кравченко В.І. Фінансування будівництва житла: Новітні тенденції. / Кравченко В.І., Паливода К.В. – К.: Міжнародний Інститут Фінансів, Ч.1, 2006. – 175 с.
91. Лапыгин Д.Ю. Разработка плана стратегического развития региона/ Д.Ю. Лапыгин// Менеджмент в России и за рубежом. – 2006. – №2. – С. 85.
92. Лапыгин Д.Ю. Методическое обеспечение процесса разработки плана стратегического развития региона/ Д.Ю. Лапыгин// Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. – №6. – С. 40 – 52.
93. Лебедева Н.А. Перспективы развития частно–государственного–партнерства Н.А. Лебедева// Наука и образование. Межвузовский сборник научных трудов «Лексин В.Н., Швецов А.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития/ В.Н. Лексин, А.Н. Швецов. – М.: УРСС, 2003. – 366с.
94. Ложачевська О.М. Регулювання процесів економічних перетворень у регіоні/ О.М. Ложачевська // Залізничний транспорт України .– 2003. – №2. – С. 40 – 42.
95. Лисенко Ю.Г. Структура цілей управління регіоном/ Ю.Г. Лисенко, Л.Н. Сергєєва// Економіка України. – 2004. – №5. – С. 37 – 43
96. Лужко Е.В. Методологические основы формирования модели развития предприятий строительного комплекса Украины в условиях глобальных изменений / Е.В. Лужко, Л.К. Глиненко // Економіка буд–ва. – 2005.– Вип.2.– С. 18–23.
97. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан / [Авт. колектив: Е. М. Лібанова, Н. С. Власенко та ін.]. – К.: Рада з вивчення продуктивних сил України НАНУ, 2002. – 121с.
98. Лялікова Н.Є. Аналіз ринку сучасних будівельних матеріалів [Електронний ресурс] / Лялікова Н.Є. – Режим доступу: – http://www.kpds.kiev.ua/svittenderiv.htm
99. Макаренко П. М. Стратегічне планування: процес та процедура реалізації в менеджменті / Макаренко П. М., Миронова Р. М., Макаренко А. П. – Д.: ВКФ "Оксамит–Текст", 2003. – 142с.
100. Макконелл Кеммпбелл Р. Экономикс: Принципы: проблемы и политика / Макконелл Кеммпбелл Р., Брю Стенли Л. // В 2–т.: пер. с англ. 11–е изд., Т.2 – М.: Издательство “Республика”, 1992. – 399 с.
101. Малий І. Економічна наука: проблеми усвідомлення методології / Малий І., Галабурда М. // Економіка України. – 2006. – №9. – С. 45–54.
102. Матеріали і технології в сучасному будівництві: Підручник / Є.К. Карапузов, В.Г. Соха, Т.Є. Остапченко. – К.: Вища. освіта, 2005.– 495 с.
103. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання: [навч. посіб.] / Машина Н.І.– К/: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
104. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: [підручник.– 3–тє вид., випр. і допов.] / Мельник Л.Г. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006.– 367 с.
105. Мельник Л.Г. Економіка і інформація: економіка інформації і інформація в економіці: [Енциклопедичний словник] / Мельник Л.Г.– Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – 384 с.
106. Місто і економіка (або місцевий економічний розвиток). Посібник для працівників органів місцевого самоврядування / [Джеймс Г. Баддс, Магдалена Северська, Марина Губа та ін.]. – К.: Академпрес, 2003. – 152 с.
107. Михасюк І. Державне регулювання економіки/ І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. – К.: Атака, Ельга–Н, 2000. – 592с.
108. Мищенко В.В. Государственное регулирование экономики/ В.В. Мищенко. – М.: Юность, 2005. – 364с.
109. Моргачев В.Н. Формы и методы территориального управления в США и Канаде/ В.Н. Моргачев. – М.: Наука, 1997. – 267с.
110. Моніторинг соціальної ситуації в Україні: аналіз та прогноз [Електронний ресурс] / Л.І. Ільчук. – К.: Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України, 2008. – Режим доступу: http://cpsr.org.ua/?pr=7&id=426
111. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент / Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. – К.: ТОВ "УВПК ЕксОб", 2002. – 560 с.
112. Олейник П.П. Создание региональных норм продолжительности строительства зданий и сооружений/ П.П. Олейник// Промышленное и гражданское строительство. – 2007. – №10. – С. 56.
113. Особенности финансирования жилищного строительства Украины в современных условиях / Ю.А. Костенко, В.В. Маликов, И.Н. Абакуменко // Наук. вісн. буд–ва. – Х., 2005.– Вип.30.– Т.2.– С. 269–274.
114. Особенности формирования структурной модели корпоративного управления в Украине // Менеджер. – 2001. – №2(14). – С. 12–19.
115. Особливостi державного регулювання у сферi розробки стратегiї розвитку пiдприємств з виробництва будiвельних матерiалiв та житлового будiвництва. Проблеми наукового забезпечення адмiнiстративної реформи в Українi: [зб. наук. пр. УАДУ] / За заг. ред. В.I.Лугового, В.М.Князєва. Вид–во УАДУ, 1999 г. – Вип. 2. – В 2 ч. Ч. 1. С. 259–263.
116. Осовська Г. В. Стратегічний менеджмент: теорія та практика / Осовська Г. В., Фіщук О. Л., Жалінська І. В. – К.: Кондор, 2003. – 196 с.
117. Офіційний веб–сайт Держкомстату України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
118. Офіційний веб–сайт Мінрегіонбуду. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua
119. Оценка эффективности производственной деятельности строительной организации / Н.В. Игумнова, Г.В. Дядченко // Економіка буд–ва. – 2005.– Вип.2.– С.37–39.
120. Павлов В. Механізми стимулювання розвитку сучасного ринку нерухомості / В. Павлов, І. Кривов’язюк // Регіон. економіка. – 2005.– №2 – С. 67–75.
121. Панибратов Ю.П. Развитие регионального строительного комплекса в условиях рынка / Ю.П. Панибратов, Н.И. Барановская, В.П. Асташенков // Изв. вузов. Стр–во. – 1997. – № 10. – С. 23–27.
122. Перспективи розвитку житлового кредитування громадян України. Проект [Електронний ресурс] / Автор та керівник ініціативної групи О. Гладишко. – “Ідеальна Країна”. – 2005. – Режим доступу: http://www.mailto:info@kraina.org.ua
123. Перспективи та проблеми інвестиційної політики підприємств будівельного комплексу України в умовах ринкової економіки / О.М. Панько // Економіка та держава. – 2005.– №4.– С. 25–29.
124. Поважный А.С. Защита прав инвесторов как фактор эффективности корпоративного управления / Поважный А.С. // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – 2001. – №4. – С. 78–84.
125. Поважний О.С. Проблеми використання фінансових інструментів у акціонерних товариствах / Поважний О.С. // Фінанси України. – 2001. – №1. – С. 137–143.
126. Поважный А.С. Проблемы управления и организации деятельности акционерных обществ в Украине. / Поважный А.С. [2–е изд., перераб. и доп.] – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 300 с.
127. Поважный А.С. Тенденции глобализации корпоративного управления / Поважный А.С. // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – Т.1. – С. 171–182.
128. Поважный А.С. Трансформационные процессы корпоративного управления / Поважный А.С.. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 290 с.
129. Пойченко А.М. Досвід наукового супроводження регіональних перетворень: [Причорноморський регіон]/ А.М. Пойченко, В.М. Кривцова, С.А. Попов // Теорія та практика державного управління. – 2006. – Вип.3. – С. 82 – 89.
130. 327.Покрытан А. О характере производственных отношений в современной Украине/ А. Покрытан// Экономика Украины.  1999.  №10.  С. 61 – 69.
131. Покрытан А. Рыночная трансформация и проблемы приоритетов в экономике Украины/ А. Покрытан// Экономика Украины.  1997.  №12.  С. 18 – 27.
132. Полежаев А.П. Программный подход к экономическому управлению/ А.П. Полежаев. – М.: Экономика, 1989. – 310с.
133. Послання Президента України до Верховної Ради України від 30.04.2002. Європейський вибір: Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки. – Інноваційне законодавство України: Повне зібрання нормативно–правових актів. – Т.1. – К., 2003. – С. 70 – 76.
134. Попов С. А. Стратегический менеджмент. Видение – важнее, чем знание / Попов С. А. – М.: Дело, 2003. – 352с.
135. Портер М. Стратегія конкуренції / Портер М. [пер. з англ.]. – К.: Основи, 1998. – 390с.
136. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budinfo. org.ua/index.php?lang_id=1&menu_id=676&article_id=162376
137. Пояснювальна записка до проекту структури Державної цільової соціально–економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2009–2016 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.budrealty.com/uploadfiles/FCKeditor/file/PDF/02_12_08/pojasn_zap.pdf
138. Правове регулювання державного кредитування молодіжного житлового будівництва в Україні / С.Ніщимна // Підприємництво, госп–во і право. – 2005.– №2.– С.24–27.
139. Принципы формирования интегративного управления в инвестиционно–строительном комплексе / А.Н. Асаул, В.П. Грахов // Вісн. Хмельниц. нац. ун–ту. Екон. науки.– 2005.– №3.– Т.1.– С.15–21.
140. Проблеми та перспективи управління розвитком соціальної інфраструктури на місцевому рівні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/April/7.htm
141. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року / Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2006 р. №1001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1001–2006–%EF
142. Рахман И.А. Пути повышения конкурентоспособности строительных организаций / И.А. Рахман // Экономика строительства – 2000. – №6.– С. 23 – 26.
143. Реструктуризація підприємств будівельної галузі / Л.В. Кадол // Вісн. Криворіз. техн. ун–ту: [зб. наук. пр.].– Кривий Ріг, 2005.– Вип.8.– С.259–263.
144. Рубан В. Інноваційна модель стратегічного розвитку України: методологія і досвід / Рубан В., Чубукова О., Некрасов В. // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 14–18.
145. Семенов С.М. Совершенствование методологических основ управления деятельностью строительного комплекса / С.М. Семенов, В.М. Березин // Экономика строительства. –2008. – № 2. – С.33 – 36.
146. Сімак С.В. Державно–приватне партнерство у сфері будівництва / С.В. Сімак // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 4. – С. 45 – 48.
147. Сімак С.В. Прямі та зворотні зв’язки інвестиційних процесів у державній політиці щодо будівництва та його підгалузей / С.В. Сімак // Науковий вісник Академії муніципального управління: Вип. 1/2011: Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. – К.: ВПЦ АМУ, 2011. – С. 340 – 351.
148. Сімак С.В. Вдосконалення аналізу стратегії розвитку інвестиційно–будівельного комплексу [Електронний ресурс] / С.В. Сімак // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2011. – № 2. – Режим доступу до журналу: http://www.dy.nayka.com.ua
149. Сімак С.В. Формування цілісної системи управління розвитком житлового будівництва / С.В. Сімак // Науковий вісник Академії муніципального управління: Вип. 3/2011: Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. – К.: ВПЦ АМУ, 2011. – С. 240 – 253.
150. Сімак С.В. Концептуальні засади державного управління інвестиційно– будівельним комплексом / С.В. Сімак // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 5. – С. 112 – 116.
151. Сімак С.В. Модель державного управління інвестиційно–будівельною діяльністю / С.В. Сімак // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно–інноваційного розвитку в Україні: міжнар. наук.–практ. конф., 23–24 жовтня 2008 р.: [у 3 частинах]. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – Ч.3. – С. 334 – 336.
152. Сімак С.В. Механізм залучення інвестицій у будівництво на державному та регіональному рівнях / С.В.Сімак // Фінансово–бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів: міжнар. наук.–практ. конф., 10–20 березня 2009 р.: [у 2 т.].– Дніпропетровськ, ДДФА, 2009. – Т. 1. – С. 119 – 120.
153. Сімак С.В. Складова змістовної інтерпретації теоретичних основ стратегічного управління інвестуванням в сфері будівництва / С.В. Сімак // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес: міжнар. наук.–практ. конф., 7–8 жовтня 2010 р.: [у 3 т.]. – Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. – Т. 2. – С. 81 – 83.
154. Сімак С.В. Прогнозування ймовірних наслідків розвитку ринкових перетворень у будівельному комплексі / С.В. Сімак // Сучасні тенденції розвитку менеджменту: міжрег. наук. конф., 9 грудня 2010 р. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – С. 172 – 173.
155. Сімак С.В. Сучасні вимоги до механізму розподілу бюджетних коштів у капітальному будівництві / С.В. Сімак // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: всеукр. наук.–практ. інтернет–конференція, 10 листопада 2010 р.: [у 2 т.]. – Харків: ХНТУСГ, 2010. – Т. 2. – С. 171 – 174.
156. Словарь современной экономической теории Макмиллана / Под общей ред. Дэвида У.Пирса: [пер. с англ.]. – М.: ИНФРА – М, 1997. – 608с.
157. Современный экономический словарь / [Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.]. – 4–е изд., перераб. и дополн. – М.: ИНФРА–М, 2005. – 480 с.
158. Составление прогнозов регионального развития. Моделирование и прогнозирование [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ais.vis.ru/site/
159. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І.Бандур, Т.А.Заяць, В.І.Куценко та ін. [за заг. ред. д–ра екон. наук, проф., чл.–кор. НАН України Б.М.Данилишина]. – 2–ге вид. доповн. і переробл. – Черкаси: Брама–Україна, 2006. – 620 с.
160. Социологический словарь / Николас Аберкромби, Стивен Хилл, Брайан С.Тернер: [пер. с англ. под ред. канд. социол. наук С.А.Ерофеева.] – М.: Экономика, 1999. – с.73–74.
161. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення: Монографія / О.Г.Осауленко, О.Ф.Новікова, О.І.Амоша, Н.С.Власенко та ін. // НАН України. Ін–т економіки промисловості. – Донецьк–Київ, 2003. – 440 с.
162. Строительный комплекс в капиталистической экономике: функционирование экономического механизма и новые явления в развитии /Я.А.Рекитар, В.Б.Кондратьев, Н.А.Сидорова и др. – М.: Наука, 1991. – 273 с.
163. Стратегія розвитку Кракова. Головні цілі і завдання [Електронний ресурс] / Кшиштоф Кодура. Відділ розвитку міста. – Режим доступу: http://www.um.krakow.pl/Pl–iso/bp/biznesk/1rozwoj/12jutro/jutro–0.html
164. Суворова А.П. Формирование концептуального методологического подхода к анализу строительного комплекса / А.П. Суворова // Проблемы эффективного функционирования строительного комплекса в современных условиях: Сб. науч. тр. – СПб.: СПбГУЭиФ, 2003. – 142 с
165. Тимків Р.М. Сучасні технології комфорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.extim.com.ua/about.html
166. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент / Томпсон А.А. – М.: Вільямс, 2005. – 928 с.
167. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні/ За ред. В.М. Гейця.  Х.: Форт, 2003.  440с.
168. Третяк В.В. Розвиток регіональних зовнішньоекономічних зв’язків: питання теорії та практики: Монографія/ НАН України. Ін–т економіко–правових досліджень/ В.В. Третяк. – Донецьк: ТОВ «Юго–Восток Лтд», 2005. – 331с.
169. Трофимова В.В. Регіональні інноваційні комплекси в глобальній економіці: Монографія/ В.В. Трофимова. –