ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ПРОНІНА Оксана Володимирівна

УДК 351.82:504

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ДАЦІЙ Олександр Іванович,
доктор економічних наук,
професор

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 11
1.1. Врахування негативного впливу економіки на довкілля у державній політиці 11
1.2. Екологізація природокористування та політика ресурсозбереження в сучасних умовах 28
1.3. Інституціональне забезпечення системи раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища 57
Висновки до розділу 1 70
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УКРАЇНІ 73
2.1. Економічний механізм державної політики охорони довкілля 73
2.2. Ефективність управління в галузі використання й охорони земельних і водних ресурсів 98
2.3. Державна політика охорони надр та використання мінерально-сировинної бази 124
Висновки до розділу 2 135
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 139
3.1. Формування економіко-правових засад природокористування в Україні 139
3.2. Напрями державного регулювання природоохоронної діяльності 157
3.3. Формування стратегічних програм охорони навколишнього середовища 172
Висновки до розділу 3 203
ВИСНОВКИ 206
ДОДАТКИ 211
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 240

ВСТУП

Актуальність теми. Сфера природокористування в економіці України відіграє значну роль. Але на сьогодні є проблема наявності незадовільної державної політики, яка призводить до розбалансування соціально-економічних відносин щодо раціонального використання природних та екологічних ресурсів. Враховуючи існуючі характеристики природоресурсної привабливості України та її регіонів, стає необхідним формування нового управлінського інструментарію. Державна політика охорони навколишнього середовища повинна стосуватися не тільки окремо земельних, водних, лісових ресурсів, надр, але й інтегрального екологічного ресурсу, який є основою забезпечення сталого розвитку.
На даний час в Україні спостерігаються тенденції актуалізації проблеми екологічно сталого природокористування, яке забезпечувало б поєднання високої продуктивності використання природних ресурсів з максимальним збереженням і збільшенням їх корисних властивостей і якостей. Особливої значущості набувають розробки, пов'язані з визначенням критеріїв екологічної ефективності використання природних ресурсів, які все більше підпорядковуються об'єктивній необхідності пошуку найбільш виважених з погляду охорони навколишнього середовища способів економічно продуктивного, соціальноефективного й екологічноорієнтованого господарювання та відповідного інституціонального забезпечення.
На сучасному етапі раціональне природокористування пов’язане, в першу чергу, із визначенням інституту власності у користуванні певних видів природних ресурсів. Тут необхідні рішучі зміни, починаючи з формування структури цілей і завдань управління природними ресурсами, прийомів та методів досягнення екологічного ефекту в різних галузях та сферах діяльності. Пріоритетними на сьогоднішній день для суспільства стають завдання такої організації та використання природоресурсного потенціалу, коли вирішуються не тільки питання зменшення процесів деградації природних ресурсів, але в той же час досягається мета підвищення ефективності виробництва, яке його використовує.
Необхідно відмітити також й те, що на сучасному етапі суттєву роль починають відігравати зовнішні фактори екологічного впливу на формування соціально-економічних відносин в Україні, а також фактор підвищення вартості природних ресурсів, тобто суттєвий вплив на розвиток мають ті природні ресурси, які задовольняють певні потреби людини в якісному екологічному середовищі життєдіяльності.
Проблемами екологічної безпеки, вивченням питань функціонування механізмів державного управління, аналізом завдань місцевого самоврядування для забезпечення їх роботи на рівні дисертаційних досліджень займалися О. Галацан, Т. Грушева, Г. Дзян, О. Лазор, І. Ляшко, Т. Проценко, В. Сиченко, М. Шафоростова та інші. На вивчення питань державного управління у природоохоронній сфері, формування державної політики, спрямованої на досягнення та підтримання стану екологічної безпеки, екологічної політики в контексті державотворення, спрямовували зусилля С. Васюта, М. Кисельов, Н. Маєвська, О. Стегній ті інші. Правові, економічні, організаційні, політичні та інші аспекти вирішення екологічних проблем, подолання екологічної кризи висвітлювали в своїх працях В. Андрейцев, Н. Барбашова, О. Врублевська, Т. Гардашук, Е. Гирусов, О. Дацій, О. Ковтун, В. Крисаченко, В. Куценко, П. Лайко, О. Мостяєв, В. Пілюшенко, А. Толстоухов, М. Хилько, О. Шапоренко, Н. Шиян, І. Шкуратова та інші.
Провідні вчені, такі як С. Дорогунцов, М. Хвесик, С. Харічков, О. Кашенко, О. Веклич, І. Бистряков, В. Борисова, І. Галиця, Є. Хлобистов, С. Ілляшенко, В. Кравців, О. Царенко, В. Міщенко, І. Синякевич, Є. Мішенін, особливий наголос роблять на інституціонально–правових аспектах ефективного природокористування, а також пропонують ринкові інструменти стимулювання процесів ресурсозбереження та екологізації.
На даний час існує значний вітчизняний теоретичний і методологічний потенціал у сфері економіки природокористування, інституціоналізації відносин та прав власності, сфери екологічної політики тощо, який потребує нового осмислення. Узагальнення наукових поглядів як вітчизняних, так і зарубіжних учених щодо оптимізації управління процесами природокористування та екологізації господарської діяльності дає можливість стверджувати, що розробка теми з проблем удосконалення державної політики охорони навколишнього середовища є подальшим кроком на шляху формування національної моделі сталого розвитку.
Актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукової теми Академії муніципального управління „Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Роль автора полягає у розробці концептуальних підходів до вдосконалення державної політики охорони навколишнього середовища на шляху до формування національної моделі сталого розвитку.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних та методологічних засад, розробка практичних рекомендацій щодо формування ефективної державної політики охорони навколишнього середовища в Україні.
Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:
– обґрунтувати теоретичні підходи до оцінки впливу державної політики охорони навколишнього середовища на економіку;
– визначити та систематизувати вектори екологічного розвитку вітчизняної економіки в умовах впливу глобальних ризиків;
– уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема поняття «екологізація господарського комплексу»;
– удосконалити систему організації природоохоронної діяльності в Україні;
– проаналізувати стан та визначити основні проблеми охорони природних ресурсів;
– удосконалити складові державної політики охорони навколишнього середовища;
– розглянути передумови ефективного використання природних ресурсів;
– розробити напрями екологізації законодавства;
– розробити методичні підходи та обґрунтувати напрями формування програм охорони навколишнього середовища.
Об’єктом дослідження є формування та реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього середовища.
Предмет дослідження – державна політика охорони навколишнього середовища в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системний підхід до пізнання фундаментальних положень економічної науки стосовно державної політики охорони навколишнього середовища. За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії, зіставлення, індукції, дедукції, уточнено поняття „екологізація господарського комплексу”, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. При аналізі специфіки державної політики охорони навколишнього середовища та її стану в Україні використано статистико-економічний метод, зокрема прийоми – графічний і порівняння. За допомогою монографічного методу було досліджено державну політику охорони навколишнього середовища в розвинутих країнах. Для вивчення оцінки основного змісту нормативно-правового забезпечення діяльності органів державної влади для регулювання відносин у форматі „держава – органи державного управління – суб’єкти діяльності” щодо природокористування та захисту навколишнього середовища – права громадян на екобезпечні умови життя застосовувалися елементи контент-аналізу. З метою формування уявлень про зміст і структуру теоретичної моделі стратегії державної політики охорони навколишнього середовища в Україні використано метод моделювання.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є офіційні статистичні матеріали Держкомстату України, інформація Комітетів Верховної Ради України, міністерств та регіональних органів влади, монографії, дані річних звітів, інформаційних та аналітичних бюлетенів, оглядів, науково-методичних публікацій, Інтернет-ресурсів, періодичних видань вітчизняних і міжнародних організацій, неурядових інституцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею і полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та науково-прикладних рекомендацій щодо впровадження державної політики охорони навколишнього середовища в Україні шляхом розробки концептуальних підходів, стратегій державного управління, уточнення понятійно-категорійного апарату дослідження. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта у розвиток теорії державного управління, є наступні:
вперше:
– систематизовано вектори екологічного розвитку вітчизняної економіки в умовах впливу глобальних ризиків за такою ієрархією: транскордонний характер екологічних проблем; екологічноорієнтоване вдосконалення регіональних виробничих систем; виробництво інноваційно-екологічних товарів та послуг; підвищення екологічної свідомості населення;
удосконалено:
– систему організації природоохоронної діяльності на основі принципів планомірності, пропорційності, оптимальності, реалізованих у напрямах: удосконалення інституціонального середовища щодо вимог екологічної безпеки; удосконалення процедури оцінки техногенного впливу на навколишнє середовище відповідно до вимог європейського законодавства; поширення механізмів екологічного аудиту;
– систему державної політики щодо охорони навколишнього середовища за рахунок удосконалення складових: державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів; механізму зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; механізму відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля;
набули подальшого розвитку:
– понятійно-категорійний апарат державної політики охорони навколишнього середовища шляхом тлумачення сутності екологізації господарського комплексу як цілеспрямованого процесу перетворення економіки за рахунок зменшення інтегральної екологічної дії виробництва і споживання екологічних товарів та послуг;
– підходи до оцінки впливу державної політики на економіку шляхом врахування еколого-соціально-економічного рівня використання природних ресурсів;
– основні передумови ефективного використання природних ресурсів з визначенням основних передумов ефективного землекористування, комерціалізації водогосподарської діяльності та інтенсифікації комплексності використання водних ресурсів та переглядом стратегії використання мінерально-сировинної бази;
– напрями розвитку екологічного законодавства України у відповідності з конвенціями європейського союзу, а саме: екологічна правотворчість, яка полягає у розробці і прийнятті компетентними державними органами нормативно-правових актів екологічного спрямування; екологічне коректування законодавства;
– методичні підходи щодо створення ефективної державної системи охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування з обґрунтуванням напрямів формування програм охорони навколишнього середовища в основних галузях економіки України.
Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового пошуку можуть бути використані науково-дослідними та проектними установами при розробленні методів оптимізації використання, відтворення продуктивного потенціалу екологічних ресурсів, а також урядовими структурами при визначенні державної політики в галузі управління раціональним природокористуванням та охороною навколишнього середовища, розробленні стратегій економічного та соціального розвитку областей України, удосконаленні Генеральної схеми планування території України та схем і проектів планування окремих регіонів України тощо.
Результати досліджень розкривають суть, зміст, форми і механізм узгодження суспільних інтересів щодо природокористування в ринкових умовах, а також формують основи інституціонального забезпечення раціонального природокористування в Україні і розвитку національного господарства в цілому. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України використано систему факторів впливу на формування ефективного природокористування, розроблені пропозиції щодо інфраструктури інституціонального забезпечення природокористування та охорони навколишнього середовища (довідка № 83–98/985 від 10.03.2011 р.), Київською обласною радою використано пріоритетні напрями інституціоналізації та сучасні моделі управління природокористуванням в ринкових умовах України (довідка № 32–4/15–77 від 20.03.2011 р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні дисциплін: “Теорія державного управління”, “Державне регулювання економіки”, “Менеджмент у державному та муніципальному управлінні” (довідка № 435 від 28.01.2011 р.)
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані в ході проведення досліджень, розроблені здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема: „Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), „Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки” (м. Полтава, 2009 р.), „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2010 р.), „Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2010 р.).
Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення викладені у 8 друкованих роботах загальним обсягом 3,1 обл.-вид. арк. які належить особисто автору, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях з державного управління.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що налічує 243 найменування. Робота викладена на 263 сторінках, з яких 209 сторінок займає основний текст, містить 9 таблиць, 10 рисунків, 10 додатків на 27 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні державної політики охорони навколишнього середовища в Україні на основі розвитку теоретико-методологічних засад та обґрунтування відповідних науково-прикладних рекомендацій. Отримані у процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Встановлено, що вплив державної політики на економіку відбувається шляхом врахування еколого-соціально-економічного рівня використання природних ресурсів, а саме: економіка як сфера матеріального виробництва безпосередньо залежить від ресурсної бази, територіального базису та природної сировини, а державна політика контролю якості й кількості останніх визначають як можливості, так і межі економічного зростання. Сучасна економіка стає все більш залежною від екологічних факторів, тому змушена рахуватися з фактами і закономірностями природного середовища. Людство відчуває та поступово усвідомлює і те, що екологічні антропогенні перевантаження все більше стають лімітуючим фактором й добробуту. Тому вирішального значення у формуванні збалансованої національної економіки набуває державна політика охорони навколишнього середовища, що забезпечує залучення природних благ у господарський оборот. Природні ресурси розглядаються як інтегровані ресурси з необхідністю проведення комплексної оцінки на трьох рівнях: природно-історичному, природно-ресурсному та еколого-соціально-економічному.
2. Визначено, що прагнення максимально використовувати свої природні ресурси з метою прискореного промислового розвитку призвело до таких наслідків: виснаження природних ресурсів; підриву стійкості екосистем; порушення водного балансу; деградації ґрунтів; скорочення біологічного різноманіття; знеліснення; підвищення рівня забруднення довкілля. Тому основними векторами екологічного напряму розвитку вітчизняної економіки визначено: транскордонний характер екологічних проблем (у найближчому майбутньому потреба в екологічних товарах та послугах буде тільки збільшуватися; у цих випадках у країни є шанси зайняти провідні позиції в міжнародних екологічних програмах); екологічноорієнтоване вдосконалення регіональних виробничих систем, особливо за рахунок зменшення енергоємності та матеріалоємності одиниці продукції, що може стати значним резервом інвестиційних коштів, які можна буде використати, у свою чергу, на розвиток перспективних напрямів економіки і для подальшого підвищення її ефективності; виробництво інноваційно-екологічних товарів та послуг, яке спирається на потужний науковий потенціал України; підвищення екологічної свідомості населення.
3. Уточнено понятійно-категорійний апарат державної політики охорони навколишнього середовища шляхом тлумачення сутності екологізації господарського комплексу, яке визначається як цілеспрямований процес перетворення економіки, націлений на зменшення інтегральної екологічної дії процесів виробництва і споживання товарів та послуг у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту. Теоретично обґрунтовані основні передумови та важелі екологізації економіки. Встановлено, що фінансування екологізації навколишнього середовища потребує значних коштів внутрішніх національних і зовнішніх іноземних інститутів та передбачає виконання таких умов: забезпечення існуючих схем позики; наявність природоохоронних фондів, заснованих цими інститутами; пріоритетний напрям фінансування; норми процента за позиками; мінімальний розмір позики за проектом; термін повернення позики.
4. Наголошено, що природоохоронна діяльність нині є невід’ємною частиною природокористування, і система її регулювання поєднує в собі нормативні, управлінські, технологічні, економічні та інші компоненти. Система організації природоохоронної діяльності повинна будуватись на основі принципів планомірності, пропорційності, оптимальності. Розкрито інституційне середовище природоохоронної діяльності, яке розглядається в якості впорядкованого набору інститутів, що створюють матриці економічного поводження, які визначають обмеження для суб’єктів господарювання, що формується в межах державної політики охорони навколишнього середовища. Зроблено розподіл функцій інституцій природоохоронної діяльності за ієрархічними рівнями: національний, регіональний та місцевий, а також визначено шляхи вдосконалення інституційного забезпечення такої діяльності.
5. Проаналізовано стан природних ресурсів в Україні, який характеризується значною інтенсивністю виснаження, кризовими явищами в економіці та значним зменшенням фінансування природоохоронних заходів. Недосконала система економічного механізму практично виключає заохочення екологічної діяльності та має ряд значних недоліків. Здійснено виявлення основних проблем охорони водних, земельних ресурсів та використання мінерально-сировинної бази.
6. Визначено, що запорукою ефективного природокористування є наявність мобільного економічного механізму залучення природних ресурсів у господарський оборот. Найважливішими функціональними елементами державної політики охорони навколишнього середовища є наступні: механізми зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; система державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів. Утвердження економічних (ринкових) підходів до управління природокористуванням у нашій державі означає наукову розробку і практичне впровадження надійних економіко-правових механізмів оздоровлення природного середовища на всіх рівнях господарювання. Причому впровадження економічного механізму регулювання природокористування повинне здійснюватися шляхом не адміністративного тиску, а точніше – економічного диктату, а створенням таких умов для виробничої діяльності, за яких господарюючим суб’єктам стало б вигідним досягнення екологічних цілей.
7. Розглянуті основні передумови ефективного використання природних ресурсів, такі як: формування інституціонального механізму землекористування з поєднанням традиційних та нових інститутів; системи фіскального регулювання водокористування з комерціалізацією водогосподарської діяльності. Визначено необхідність зміни існуючої системи оподаткування користування окремими видами природних ресурсів до дійсно рентних платежів. Обґрунтовано доцільність розробки основних заходів з перегляду стратегії використання мінерально-сировинної бази.
8. Встановлено, що ефективне природокористування неможливе без екологізації законодавства, а саме: розробки й удосконалення чинного законодавства відповідно до об’єктивних потреб оптимальної взаємодії суспільства і природи з врахуванням сукупної дії об’єктивних законів їх розвитку і відображення цих законів у механізмі дії правових норм. Визначені основні напрями та інструменти екологічного законодавства. Розвинутий правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов’язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
9. Визначено, що вирішення проблем охорони навколишнього середовища вимагає створення державної системи управління цими процесами та розробки екологічних програм. Розв`язання проблем техногенно-екологічної безпеки потребує перебудови техногенного середовища, технічного переозброєння, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії з розробкою напрямів формування програм охорони навколишнього середовища за основними галузями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Т. Киотский протокол: за и против // Т. Авдеева // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 11. – С. 89.
2. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. Человек – Экономика – Биота –Среда: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 566 с.
3. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология: Уч. для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. – С. 118.
4. Актуальні проблеми екологічного права: матеріали міжнар. круглого столу, присвяч. 15-річчю прийняття Закону України "Про екологічну експертизу" та ратифікації "Угоди про створення міждержавного Євразійського об'єднання вугілля та металу", 22 - 23 квіт. 2010 р., Дніпропетровськ. Ч. 1 / Ред.: В.І. Андрейцев; Нац. гірн. ун-т, Євраз. асоц. правн. шк. та правників. –Д., 2010. –102 с.
5. Андрусевич Н. Огляд екологічного права Європейського Союзу // Вісник екологічної адвокатури. – 2003. – № 21. – С. 18-22.
6. Антикризове управління економічною безпекою: монографія / О.С. Поважний, Н.М. Ткачова, В.Л. Пілюшенко; Донец. держ. ун-т упр. –Донецьк: ВІК, 2010. –309 с. –Бібліогр.: 284 назв
7. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах: Навч. посібник. – К., 2006. – С. 80.
8. Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 501 с.
9. Бондаренко Н.О. Стратегія розвитку взаємовідносин Україна – ЄС // Н.О Бондаренко// Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. – № 4 (27). – С. 23.
10. Борисова В. А. Екологічні основи природокористування в АПК. – Суми: Видавництво “Довкілля”, 2004. – 356 с.
11. Бохан А.В. Визначальні принципи екологізації підприємництва в сучасних умовах трансформації суспільства / А.В. Бохан // Актуал. пробл. економіки. –2007. –N 9. –С. 153-160. –Бібліогр.: 14 назв. –укp.
12. Браун Л. та ін. Стан світу 2000. ВГО Україна. Порядок денний на ХХІ століття та Інститут сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2000. – 285 с.
13. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил (теоретические и методологические аспекты). – К.: ООО «Международное финансовое агентство». – 1997. – 225с.
14. Васенко О.Г. Концептуальні підходи та принципи раціонального використання та охорони річкових басейнів // О.Г. Васенко //Матеріали науково-практичних конференцій ІІ Міжнародного Водного Форуму “АКВА Україна – 2004”. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 50.
15. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання // О. Веклич // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 62.
16. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні // Веклич О// Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 40.
17. Веклич О., Яхеєва Т. Урахування природного капіталу як базового компонента економічного розвитку країни // О. Веклич., Т.Яхеєва // Економіка України. – 2005. – № 12. – С. 73-80.
18. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Кн.1. Пространство и время в неживой и живой природе. – М.: 1975. – С. 49.
19. Відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: економічні аспекти: Моногр. / В.А. Борисова. –Суми: Довкілля, 2003. –372 с. –Бібліогр.: 324 назв.
20. Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель: Матеріали Міжнар. наук. конф., Київ, 29 - 31 трав. 2000 р. Ч. 1 / Ред.: С.І. Дорогунцов; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. –К., 2000. –278 с. –укp.
21. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000. – 456 с.
22. Водоподготовка и процесы в микробиологии: Уч. пособ. / С.С.Душкин, Л.И.Дегтярева, Л.В.Крамаренко, А.Л.Яровицкая. – К., 1996. – 164 с.
23. Галиця І. Інновації у контексті економіко-екологічних процесів //І.Галиця// Вісник НАН України. – 2004. – № 3. – С. 10-23.
24. Галиця І. Про поточні та довгострокові аспекти розвитку в руслі політики економічного зростання // І.Галиця// Збірн. наук. праць ІСЕМВ НАН України. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2000. – Вип. 28. – С. 15-19;
25. Гальперин М.В. Экологические основы природопользования: Учебник. – М.: Инфра-М, 2004. – 256 с.
26. Гвоздик П. Відповідальність за екологічну шкоду, заподіяну внаслідок ядерного інциденту // П.Гвоздик / Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С. 49-52.
27. Гетьман А. Проблеми реформування екологічного законодавства: до питання про створення Екологічного кодексу України // А.Гетьман// Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 3 (46). – С. 172-181.
28. Гетьман А.П., Размєтаєв С.В. До питання розробки проекту Екологічного кодексу України // А.П.Гетьман, С.В Размєтаєв // Екологічний вісник. – 2003. – № 4. – С. 20.
29. Гирусов Э.В. Гуманистическая составляющая экологического знания / Э.В. Гирусов // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 7-я Междунар. конф. "Крым 2000": Материалы конф. –Симф., 2000. –Т. 2 –С. 276-278.
30. Голян В.А. Інституціональне середовище водокористування: сучасний стан та механізми вдосконалення: [монографія] / В.А. Голян. – Луцьк: Твердиня, 2009. – 592 с.
31. Голян В.А., Шубалий О.М. Напрями вирішення проблем лісокористування // В.А.Голян, О.М Шубалий.// Е кономіка та держава. – 2006. – №11. – С.44-47.
32. Горев Л.Н., Дорогунцов С.И., Хвесик М.А. Оптимизация экосред. – К.: Наукова думка. – Кн. 3. – 540 с.
33. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Радіоактивність природних вод. – К.: Вища школа, 1993. – 174 с.
34. Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України. – К.: Логос, 2003. – С. 123.
35. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Регулювання розвитку інноваційного потенціалу в економіці: Монографія. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – 220 с.
36. Данилишин Б., Міщенко В. Реформування відносин власності на природні ресурси // Б. Данилишин, В. Міщенко // Економіка України. – 2003. – № 9. – С. 34-42.
37. Данилишин Б.М. Економіка природокористування: [підручник] / Б.М. Данилишин, М.А. Хвесик, В.А. Голян. – К.: Кондор, 2009. – 465 с.
38. Дейли Герман “Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку”, Київ, Інтелсфера, 2002, 298 стор.
39. Державні механізми економіко-правового регулювання природокористування: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Т.І. Грушева; Донец. держ. ун-т упр. –Донецьк, 2008. –20 с. –укp.
40. Деркач А. Питання удосконалення державного контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки // А. Деркач // Право України. – 2006. – № 11. – С. 82.
41. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Н.І. Шиян; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. –Х.: Формат Плюс, 2008. –384 c.
42. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні: стан та напрямки вдосконалення / І.К. Бистряков, О.С. Новоторов, Т.С. Ніколаєнко, О.О. Кучер, В.М. Будзяк; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. –К., 2002. –133 с.
43. Дзяна Г. О. Енергозбереження – необхідна умова сталого розвитку регіону [Текст] / Г. О. Дзяна // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. –Вип. 3 / за заг. ред. А. О. Чемериса. –Львів : ЛРІДУ УАДУ, 2003 –С. 178—185.
44. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності /Укл.: В.Шевчук, М.Пилипчук та інші. – К.: Геопринт, 2000. – С.22.
45. Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання: Наукова доповідь / РВПС України НАН України. – Київ, 1999. – С. 6.
46. Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Головинський І.Л. Водне господарство України: сучасний стан та перспективи розвитку. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – С. 8.
47. Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Екосередовище і сучасність. Т.1. Природне середовище у сучасному вимірі: Монографія. – К.: Кондор, 2006. – 424 с.
48. Дубов В.И. Совершенствование законодательной базы в интересах оптимального природопользования // В.И. Дубов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 6. Экономика. – 2000. – № 4. – С. 68.
49. Екологічна експертиза: теорія, методологія, практика / О.Я. Лазор; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України, Львів. регіон. ін-т держ. упр. –Л.: Ліга-Прес, 2002. –362 с. –Бібліогр.: 91 назв.
50. Екологічна політика: національні та глобальні реалії: Моногр. У 4 т. Т. 2 / О.А. Васюта, С.І. Васюта, Г.Г. Філіпчук. –Чернівці: Зелена Буковина, 2004. –520 с
51. Екологічний рух в Україні: соціологічний аналіз / О.Г. Стегній; НАН України. Ін-т соціології. –К.: Вид. дім "КМ Академія", 2001. –243 с. –Бібліогр.: с. 231-242.
52. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / За ред. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Х.: Право, 2006. – С.182.
53. Екологія. Культура. Політика. Концептуальні засади сучасного розвитку / В.С. Крисаченко, М.І. Хилько; Нац. ін-т стратег. дослідж. при Адмін. Президента України, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. –К.: Знання України, 2001. –597 с. –Бібліогр.: с. 577-591.
54. Екологічне право України. Академічний курс: Підруч. для вищ. навч. закл. / Г.І. Балюк, Н.В. Барбашова, А.П. Гетьман, М.І. Єрофеєв, В.М. Комарницький; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ. ун-т права. –К.: Юрид. думка, 2005. –848 с.
55. Екологічна економіка = Экологическая экономика: підруч. / Л.Г. Мельник. –3-тє вид., виправл. і доповн. –Суми: Унів. кн., 2006. –367 с. –(Б-ка "Екон. освіта"Сер. "Стійкий розв."). –Бібліогр.: с. 283-289
56. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегем / А.В. Толстоухов, М.І. Хилько; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. –2-е вид. –К.: "Знання України", 2007. –332 с. –Бібліогр.: 235 назв.
57. Екологічний аспект економічних категорій / О.Л. Кашенко; Сум. держ. аграр. ун-т. –К.: Вища шк., 1999. –90 с. –Бібліогр.: 32 назв.
58. Екологічна безпека трансформаційної економіки: Моногр. / Є.В. Хлобистов; Ред.: С.І. Дорогунцов; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. –К.: Агентство "Чорнобильінтерінформ", 2004. –334 с. –Бібліогр.: 561 назв.
59. Екологічна складова політики сталого розвитку: монографія / Б.М. Данилишин; Рада по вивч. продукт. сил України. –Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2008. –256 с. –Бібліогр.: с. 231-255.
60. Економічний потенціал регіону: пріоритети використання: Монографія / І.М.Школа, Т.М.Ореховська, І.Д.Козменко та ін.; за ред. І.М.Школи. – Чернівці, 2003. – 464 с.
61. Економічна та продовольча безпека України в екстремальних умовах: Моногр. / П.А. Лайко, В.Ф. Шмирков. –К.: ННЦ "Ін-т аграр. економіки", 2007. –183 с. –Бібліогр.: 101 назв.
62. Економічні та соціальні аспекти розвитку господарського комплексу України: Моногр. / С.І. Юрій, Р.А. Іванух, С.Л. Дусановський; Терноп. акад. нар. госп-ва, Ін-т регіон. дослідж. НАН України. –Т.: Збруч, 2003. –466 с
63. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні / О.О. Веклич; Рада нац. безпеки і оборони України, Укр. ін-т дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. –К., 2003. –88 с.
64. Ерофеев Б.В. Экологическое право: Учебник для вузов. – М.: Юриспруденция. – 1999. – 448 с.
65. Железняк Н. Проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2004. – № 11. – С. 140-143.
66. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В.Цвіка та ін. – Х., 2002. – С. 272.
67. Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

68. Закон України про місцеве самоврядування в Україні Документ 280/97-вр, остання редакцiя вiд 12.03.2011 на пiдставi 3038-17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

69. Закон, від 2001.01.18, № 2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

70. Закон, від 2002.01.17, № 2988-III "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

71. Закон, від 1991.06.25, № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

72. Закон, від 2002.01.10, № 2918-III "Про питну воду та питне водопостачання" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

73. Закон, від 2004.06.24, № 1864-IV "Про екологічну мережу України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

74. Закон, від 2004.06.17, № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

75. Закон, від 2003.06.19, № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

76. Закон, від 2004.06.24, № 1862-IV "Про екологічний аудит" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

77. Закон, від 1992.10.16, № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

78. Закон, від 2003.06.19, № 962-IV "Про охорону земель" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

79. Закон, від 1999.04.09, № 591-XIV "Про рослинний світ" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

80. Закон, від 1995.06.30, № 255/95-ВР "Про поводження з радіоактивними відходами" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

81. Закон, від 2000.01.14, № 1389-XIV "Про меліорацію земель" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

82. Закон, від 2000.09.21, № 1989-III "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

83. Закон, від 1995.02.09, № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

84. Закон, від 2004.02.04, № 1430-IV "Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

85. Закон, від 2002.02.07, № 3055-III "Про Червону книгу України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

86. Закон, від 1998.10.14, № 180-XIV "Про захист рослин" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

87. Закон, від 2005.0.03, № 2455-IV "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

88. Закон вiд 17.11.2009 № 1718-VI
Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

89. Закон вiд 03.09.2008 № 356-VI
Про ратифікацію Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

90. Закон вiд 03.02.2004 № 1417-IV
Про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

91. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М.Ситника. – К.: Вища шк., 2003. – 358 с
92. Іванух Р., Данилишин Б. Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення ефективності його використання // Р Іванух., Б Данилишин // Економіка України. – 1995. – №11. – С.39-45.
93. Ілляшенко С., Прокопенко О. Екологічний маркетинг // С. Ілляшенко., О.Прокопенко // Економіка України. – 2003. – № 12. – С. 56.
94. Інструменти екополітики: теорія і практика / І.М. Синякевич; Укр. держ. лісотехн. ун-т. –Л.: ЗУКЦ, 2003. –188 с.: табл. –Бібліогр.: 169 назв.
95. Калініченко Л.І., Карук Б.П., Тищенко О.І. Управління водогосподарськими комплексами: Навч. посібн. – К.: ДІУЕВР, 2000. – 328 с.
96. Капля О. Вплив права ЄС на процес реформування ОВС України в умовах інтеграції до Європейського Співовариства // Л.І Калініченко., Б.П Карук., О.І Тищенко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 44-46.
97. Кисельов М. Екологічні виклики на межі тисячоліть / М. Кисельов // Філософ. думка. –2006. –N 2. –С. 101-118.
98. Кирюхин А.М. Международный опыт и особенности разработки экологических программ охраны вод для трансграничных речных бассейнов // А.М. Кирюхин // Мат. наук.-практ. конференцій ІІ Міжнародного Водного форуму “АКВА-Україна – 2004”. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 132.
99. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
100. Ковтун О.М. Законодавство України про довкілля: Посібник. – К.: Прецедент, 2005. – 144 с.
101. Ковтун О.В. Еволюція наукової думки про картографування грунтів України: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / О.В. Ковтун /; Держ. вищ. навч. закл. "Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди". –Переяслав-Хмельниц., 2008. –20 с. –укp.
102. Кодекс водний, від 1995.06.06, № 213/95-ВР "Водний кодекс України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

103. Кодекс земельний, від 2001.10.25, № 2768-III "Земельний кодекс України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

104. Кодекс лісовий, від 1994.01.21, № 3852-XII "Лісовий кодекс України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

105. Кодекс про надра, від 1994.07.27, № 132/94-ВР "Кодекс України про надра" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

106. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право: Навчальний посібник. – 3-е вид. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.
107. Конституція України. Закон України “Про внесення змін до Конституції України”. – К.: Велес, 2005. – С.26.
108. Концептуальні виміри екологічної свідомості: Моногр. / М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук, А.В. Толстоухов, Ф.М. Канак; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди, Благод. орг. "Центр практ. філос.". –К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. –312 с. –Бібліогр.: с. 299-308.
109. Костюкевич Р.М., Костюкевич А.М. Розвиток водного господарства у контексті євро інтеграції // Р.М.Костюкевич, А.М Костюкевич.// Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Ч. ІV. Зб. наук. праць. Вип. 4 (28). – Рівне: РВЦ НУВГП, 2004. – С. 219-227.
110. Кравців В.С. Стратегія раціонального використання природно-ресурсного потенціалу в регіоні: екологічні пріоритети // В.С. Кравців// Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка. Частина 2. Випуск 4(36). – Рівне, РВЦ НУВГП. – 2006. – С. 325-330.
111. Кравців В.С Регіональна екологічна політика в умовах становлення ринкової економіки в Україні (теорія, методи, практика): автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.06 / В.С. Кравців; НАН України. Рада по вивченню продукт. сил України. –К., 2007. –40 с. –укp.
112. Кравчук І. Адаптація права України до права Європейського Союзу: цілі, етапи, пріоритети // І Кравчук// Право України. – 2004. – № 10. – С. 132-135.
113. Кудрявцев А. Деякі питання вдосконалення правового регулювання повноважень державного комітету України по земельних ресурсах // А. Кудрявцев// Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 56-59.
114. Кузнецова С. Розвиток правових форм фінансування природоохоронної діяльності в контексті загального процесу “Довкілля для Європи” // С.Кузнецова// Право України. – 2000. – №4. – С.87.
115. Куцевич М. Порівняльний аналіз екоциду за нормами міжнародного кримінального права та Кримінального Кодексу України //М. Куцевич // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 127.
116. Куцевич М. Проблемні аспекти об’єктивної сторони складу злочину “екоцид” за Кримінальним Кодексом України // Куцевич М.// Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 131-134.
117. Лісова політика: теорія і практика у контексті економічних, екологічних та соціальних проблем лісокористування: монографія / І.М. Синякевич, І.П. Соловей, О.В. Врублевська, А.М. Дейнека, А.М. Польовский, О.П. Павліщук; Нац. лісотехн. ун-т України. –Л.: Піраміда, 2008. –611 c. –Бібліогр.: с. 565-606.
118. Лозанський В. Адаптація Водного кодексу України до Європейського екологічного законодавства // В. Лозанський // Мат. наук.-практ. конференції Міжнародного Водного Форуму “АКВА Україна-2004”. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С. 26.
119. Лозанський В.Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною / УкрНДІЕП. – Харків, 2000. – С. 40-48.
120. Ляшко И.И. О необходимости формирования эколого-экономического механизма в условиях истощения природных ресурсов //И.И.Ляшко// Зб.наук.пр. ДонДАУ, т.Ш, серія “Державне управління”, вип.14 “Державне регулювання економіки і соціального розвитку території та підприємств”. - Донецьк: ДонДАУ, 2002.- С.190-197.
121. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. – С. 508.
122. Маєвська Н.В. Механізми державного управління екологізацією надрокористування у вугільній промисловості України: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Н.В. Маєвська; Донец. держ. ун-т упр. –Донецьк, 2007. –20 с. –укp.
123. Манжул І. Компетенція органів державного управління у сфері ядерної енергетики // І Манжул // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 52.
124. Методи оцінки екологічних втрат: Моногр. / Л.Г. Мельник, О.І. Карінцева, М.К. Шапочка, О.Ф. Балацький. –Суми: Унів. кн., 2004. –287 с
125. Механізми забезпечення соціальної безпеки на рівні територіальної громади: теорія і практика: монографія / В.Г. Бульба, С.О. Горбунова-Рубан, А.В. Меляков, А.Є. Тамм, І.М. Шурма, О.В. Галацан, Л.М. Хижняк, В.В. Сичова, В.Е. Лунячек, В.П. Єлагін; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Харк. регіон. ін-т держ. упр. –Х.: Магістр, 2009. –417 с
126. Минц А.А. Экономическая оценка естественных ресурсов. – М.: Мысль, 1972. – 303 с.
127. Міщенко В. Плата за надра і фінансування геологорозвідувальних робіт // В.Міщенко // Економіка України.– 1999.– №7.– С.28-35.
128. Морозов В.И., Церцек Н.Ф. Киотский протокол к рамочной Конвенции ООН об изменении климата // География в школе. – 2002. – № 7. – С. 3-7.
129. Моткін Г.Институциональное обеспечение экологизации экономического развития /В кн.: "Современные тенденции развития экономической науки". - Курск: КГУ, 2009.
130. На пороге ХХІ века. Доклад о мировом развитии 1999/2000 года. – М.: Весь мир, 2000. – С. 92.
131. Носік В. Проблеми кодифікації земельного законодавства України: тенденції і перспективи //В. Носік// Право України. – 2006. – № 11. – С. 94-97.
132. Огляд результативності природоохоронної діяльності. Україна – Женева: Комітет екологічної політики Європейської економічної комісії ООН, 2000. – 232 с.
133. Одинаев Х.А. Водный баланс и проблемы устойчивого водопользования в Таджикистане // Вестник Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. – 2003. – №2. – С. 41.
134. Організаційно-правові засади розвитку аграрного і земельного ринків в Україні: Моногр. / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, Л.О. Панькова, Т.П. Проценко, О.А. Поліводський; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. –К.: Юрид. думка, 2006. –262 с. –Бібліогр.: с. 247-262
135. Основи діагностики комплексного природокористування: регіональний вимір: монографія / М.Д. Балджи, С.К. Харічков; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж., Одес. держ. екон. ун-т. –О., 2008. –144 с.
136. Основы экологической безопасности: Учеб. пособие / В.А. Боков, А.В. Лущик. –Симф.: Сонат, 1998. –223 с. –Библиогр.: с. 216-223.
137. Охрана природы в агропромышленном комплексе / О.И. Шапоренко; Донец. гос. ун-т упр. –Донецк: Норд-Пресс, 2004. –222 с. –Библиогр.: с. 213-219.
138. П’ята Всеєвропейська конференція міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи” // Екологічний вісник – 2003. – № 5-6. – С. 2.
139. Пахомова Н. Противозатратный хозяйственный механизм природопользования //Н. Пахомова // Экономические науки. – 1989. – №1. – С. 32-40.
140. Пахомова Н., Рихтер К. Экономический анализ экологического права // Н. Пахомова // Вопросы экономики. – 2003. – № 10. – С. 34.
141. Пахомова Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и охраны окружающей среды: Учеб. пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. – 220 с.
142. Перга Т.Ю. Глобальні зміни клімату та Україна: хто кого? // Т.Ю Перга // Екологічний вісник. – № 3. – 2004. – С. 3.
143. Петрунин В.В. Проблемы рентных платежей за пользование природными ресурсами // В.В. Петрунин // Финансы. – № 3. – С. 62.
144. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI Офіційний вісник України вiд 10.12.2010 - 2010 р., № 92, том 1, стор. 9, стаття 3248, код акту 53775/2010
145. Подуст А.Н., Черняев А.М., Розчупкин В.П., Натальчук С.М. Доктрина устойчивого водопользования в Российской Федерации // А.Н Подуст., А.М Черняев., В.П., Розчупкин С.М Натальчук. // Водное хозяйство России. – Т.4. – № 2. – 2002. – С. 107-117.
146. Положення про Державну службу заповідної справи. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 33. – С. 1540.
147. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” // Урядовий кур’єр. – 2002. – від 4 червня.
148. Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2003 році”. – К.: Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2004. – 472 с.
149. Постанова Верховної Ради, від 2004.11.02, № 2133-IV "Про направлення на повторне перше читання проектів законів України про Загальнодержавну програму використання та охорони земель та про Національну програму охорони родючості ґрунтів" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

150. Постанова Верховної Ради, від 2004.06.29, № 1915-IV "Про прийняття за основу проекту Закону України про доповнення статті 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності суб'єктів господарської діяльності у сфері надрокористування)" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

151. Постанова Верховної Ради, від 1998.03.05, № 188/98-ВР "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

152. Постанова Верховної Ради, від 1997.02.27, № 123/97-ВР "Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

153. Постанова Верховної Ради, від 1999.12.14, № 1289-XIV "Про об'єднання проектів законів України про Програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки і про Національну програму збереження біологічного різноманіття на 2000 - 2015 роки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

154. Постанова Верховної Ради, від 1997.06.05, № 320/97-ВР "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

155. Постанова КМУ від 28 лютого 2011 р. N 163 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для комплексної реалізації державної екологічної політики, здійснення природоохоронних заходів http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=163-2011-%EF

156. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформацій / Під загальною редакцією чл.-кор. НАН України Б.М.Данилишина. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2006. – 704 с.
157. Прієшкіна О. Децентралізація державної влади та розширення прав місцевого самоврядування: проблеми і перспективи // О. Прієшкіна// Право України. – 2006. – № 11. – С. 86.
158. Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 196.
159. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу. Указ Президента України // Політика і час. – 2000. – № 3-4. – С. 30-35.
160. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 21.11.2002 р. № 228-IV // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 236. – С. 1-5.
161. Про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Указ Президента України // Офіційний вісник України. – 2005. – №16. – С. 824.
162. Проніна О.В. Формування рeгіональної стратeгії розвитку держави з ураxуванням eкологічного фактору [Електронний ресурс] / О.В. Проніна // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2009. – №4. – Режим доступу до журналу: http: //www.dy.nayka.com.ua
163. Проніна О.В. Екологічно збалансований розвиток в державі // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 1/2010. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2010. – С.222-227.
164. Проніна О.В. Посилення ресурсно-екологічної безпеки держави // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 6. – С.70-73.
165. Проніна О.В. Засади еколого-орієнтованого розвитку з використанням ринкових механізмів та ситуативного державного регулювання // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 7. – С.76-79.
166. Проніна О.В. Екологічна безпека як об’єкт державної екологічної політики // Економіка та держава. – 2010. – № 4. – С.150-153.
167. Региональная экономика / Под ред. Т. Морозовой. – М., 1998. – С. 46.
168. Реймерс Н.Ф. Экология: теории, законы, правила, принципы и гипотезы. – М.: Россия молодая, 1994. – 367 с.
169. Ресурсозбереження та економічний розвиток України: формування механізмів переходу суб’єктів господарювання України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій: Монографія.– Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 551 с.
170. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. – К.: ВД "К.–М. Академія" – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.
171. Савелко Т.В. Уточнення економічного змісту й особливості глобалізації //Т.В. Савелко// Фінанси України. – 2004. – № 7.
172. Саінчук Н.В. Фінансовий потенціал інвестиційної діяльності в Карпатському регіоні (на прикладі