ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я ЯК СКЛАДОВОЮ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

РИНГАЧ Наталія Олександрівна

УДК 351.77:614.1:351.86

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ’Я ЯК СКЛАДОВОЮ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора наук з державного управління

Науковий консультант БІЛИНСЬКА Марина Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри державного управління Національного університету біоресурсів і природокористування України

КИЇВ - 2009

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 4
Вступ 5
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження впливу громадського здоров’я на національну безпеку 17
1.1. Медико–демографічна ситуація як фактор національної безпеки 18
1.2. Аспекти формування та збереження здоров’я у законодавстві з питань національної безпеки та відповідні пріоритети державного управління 35
1.3. Міжнародна безпека у сфері охорони громадського здоров’я 55
1.4. Вплив глобальної економічної кризи на здоров’я населення України 65
Висновки до розділу 1 70
Розділ 2. Значення і роль державного управління охороною здоров’я у забезпеченні національної безпеки 73
2.1. Медико-демографічна ситуація в Україні як об’єкт впливу державно-управлінських рішень: проблеми та прогнози 83
2.2. Вплив очікуваної тривалості життя – інтегрального показника соціально-економічного благополуччя країни – на рейтинг України за Індексом людського розвитку

142
2.3. Місце охорони громадського здоров’я в системі забезпечення національної безпеки: управлінські чинники
154
Висновки до розділу 2 161
Розділ 3. Методичні підходи до оцінки ефективності державної політики у сфері громадського здоров’я 163

3.1. Втрати життєвого потенціалу населення внаслідок передчасної смертності 169
3.2. Оцінка рівнів смертності, якій можна запобігти/керованої смертності 178
3.3. Експертна оцінка державної політики у сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї 189
3.4. Досягнення Україною цільових параметрів Цілей розвитку тисячоліття як критерій реалізації державної соціальної політики 196
Висновки до розділу 3 224
Розділ 4. Ідентифікація та оцінка ризику передчасної смертності як компонент забезпечення національної безпеки України
227
4.1. Передчасна смертність населення України як загроза національній безпеці
234
4.2. Оцінка наявних і потенційних ризиків для здоров’я населення і системи охорони здоров’я в Україні, спричинених економічною кризою
268
4.3. Кількісна та якісна оцінка ризику передчасної смертності 276
Висновки до розділу 4 288
Розділ 5. Удосконалення механізмів державного управління із забезпечення достатнього для національної безпеки рівня громадського здоров’я 292
5.1. Алгоритм мінімізації ризиків, пов’язаних зі здоров’ям 294
5.2. Оптимізація міжгалузевої взаємодії та мобілізація потенціалу спільнот для покращання громадського здоров’я
299
5.3. Концептуальні підходи до розробки національної стратегії збереження і зміцнення здоров’я
311
5.4. Організація моніторингу ефективності управлінських заходів з мінімізації ризиків, пов’язаних зі здоров’ям (на прикладі передчасної смертності)

321
5.5. Визначення пріоритетних напрямів зменшення негативного впливу економічної кризи на здоров’я населення та задачі державного управління охороною громадського здоров’я.

340
Висновки до розділу 5 346
Висновки 348
Додатки 354
Список використаних джерел 371

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВВП – валовий внутрішній продукт
ВООЗ – Всесвітня Організація охорони здоров’я
ВРУ – Верховна Рада України
Держкомстат – Державний комітет статистики України
ЗМІ – засоби масової інформації
ЗДВ – Здоров’я для всіх
ЄС – Європейський Союз
ІЛР – Індекс людського розвитку
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
КМУ – Кабінет Міністрів України
НБ – національна безпека
ОЗ – охорона здоров’я
ООН – Організація Об’єднаних націй
ОТЖ – очікувана тривалість життя
ОТЗЖ – очікувана тривалість здорового життя
РНБОУ – Рада національної безпеки і оборони України
СНБ – система національної безпеки
СНІД – синдром набутого імунодефіциту
СОТЖ – середня очікувана тривалість життя при народженні
ЦОВВ – центральні органи виконавчої влади
ЦРТ – Цілі розвитку тисячоліття
ЦСЄ – Центральна і Східна Європа

ВСТУП

Актуальність теми. У минулому питання національної безпеки пов’язувалось переважно з політичними, воєнними, економічними аспектами, з приділенням більшої уваги зовнішнім чинникам порівняно з внутрішніми, а заходи щодо захисту від загроз в інших сферах, крім зовнішньополітичної, фахівцями визнано явно недостатніми [Г.П.Ситник, В.М.Олуйко, М.П.Вавринчук, 2007]. На думку спеціалістів, в Україні не приділялось достатньої уваги “невоєнній” складовій сектору безпеки (В. П. Горбулін, А. І. Гриценко, А. І. Семенченко).
Сьогодні, за умов визнання ролі людського капіталу однією з основних у розвитку суспільства (Г. Беккер, Т. Шульц, Б. Вейсброд, Дж. Мінцер, Л. Хансен тощо), існує нагальна потреба вивчення стану здоров’я з точки зору забезпечення національної безпеки. Адже за концепцією людського розвитку головним інструментом досягнення високого рівня суспільного добробуту є інвестиції в людський капітал, а однією з основних цілей – забезпечення можливості прожити тривале здорове життя. Достатність і раціональне використання людського потенціалу є необхідною умовою розвитку та самозбереження держави. Необхідна кількість та якість народонаселення (в тому числі статево-вікова структура) може бути забезпечена за рахунок його відновлення та приросту через проведення державою ефективної соціальної, демографічної та освітньо-виховної політики; збереження (зменшення втрат) – за рахунок ефективної охорони здоров’я, навколишнього середовища та правопорядку. Погіршення стану здоров’я створює загрозу не лише обороноздатності, а й нормальному функціонуванню держави, про що свідчать найвищі в Європі темпи депопуляції, коли високу смертність не компенсують ні певне підвищення народжуваності, ні успіхи у збереженні життя дітей і матерів.
Хоча Основами законодавства України про охорону здоров’я "визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України" задекларовано одним із основних принципів охорони здоров’я в Україні (ст. 4), а Законом України "Про основи національної безпеки України" зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу держави, подолання кризових демографічних явищ віднесено до основних напрямів державної політики з питань національної безпеки (ст. 8), реальна медико-демографічної ситуація є катастрофічною. Високий рівень загальної захворюваності населення одночасно з широким розповсюдженням факторів ризику захворювань, поширення епідемії туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, постаріння, виражена нерівність в питаннях доступності медичної допомоги обумовлюють прогресивне зростання потреби у медичній допомозі, яку існуюча система охорони здоров’я задовольнити не в змозі, що сприяє виникненню „порочного кола” і поглибленню медико-демографічної кризи з наступним виснаженням як ресурсів охорони громадського здоров’я і соціального захисту, так і ресурсного потенціалу держави в цілому.
Удосконалення механізмів державного управління охороною суспільного здоров’я має особливе значення в умовах суспільних перетворень і галузевих реформ, особливо під час нинішньої економічної кризи, коли існує нагальна потреба більш ефективного витрачання обмежених ресурсів. Оцінка ефективності потребує розробки сучасних методів та підвищення інформативності індикаторів.
За визнання здоров’я одним з найважливіших пріоритетів нації та показників стану безпеки, загальносуспільна, міжгалузева відповідальність за його стан на сьогодні носить здебільшого декларативний характер. В Україні наявна недооцінка необхідності залучення громадськості до вирішення проблем громадського здоров’я, а механізм впливу населення на систему охорони здоров’я є недосконалим.
На важливості показників здоров’я для економічного і соціального благополуччя країни, використанні результатів аналізу його стану для потреб державного управління зупинялися відомі вітчизняні та зарубіжні вчені Е.М. Андрєєв, М.М. Білинська А.Г. Вишневський, Л.І. Жаліло, А.Е. Іванова, Ю.О. Михайлова, В.Ф. Москаленко, Е.М. Лібанова, О.Ю. Оболенський, В.М. Пономаренко, Я.Ф. Радиш, І.М. Солоненко, В.І. Стародубов, В.С. Стешенко, В.М. Школьников, L.Chenet, M. McKee, E. Notte, W.W. Holland, на проблемі вагомості внутрішніх загроз національній безпеці наголошують О.Ф. Бєлов, В.Т. Білоус, В.Ю. Богданович, А.В. Возженников, І.Ф. Гнибіденко, В.П. Горбулін, А.Б. Качинський, П.В. Мельник, Н.Р. Нижник, С.І. Пирожков, Г.П. Ситник.
Актуальність дослідження обумовлена також нагальною необхідністю вирішення наявних суперечностей між:
• визнанням здоров’я населення суспільною цінністю та відсутністю економічних та мотиваційних механізмів його збереження/поліпшення;
• важливістю залучення громадськості до вирішення проблем громадського здоров’я та недосконалістю реального політичного механізму впливу населення на функціонування і розвиток системи охорони здоров’я;
• необхідністю підвищення обізнаності державних службовців про значимість здоров’я як чинника національної безпеки на всіх рівнях державного управління, усвідомлення важливості таких знань і змістом професійної підготовки державних службовців.
Збере¬жен¬ня і поліпшення здоров’я є одним з найважливіших пріоритетів державного управління, метою проведення соціально-економіч¬них реформ, і саме стан здоров’я має стати головним критерієм доцільності й ефективності будь-якої діяльності. Президентом України (2006) наголошено на значущості охорони здоров’я як складової національної безпеки держави. Таким чином, удосконалення державного управління охороною здоров’я має стати невід’ємною складовою системи забезпечення національної безпеки України. Зазначене й зумовило актуальність цього дослідження, визначило його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планового комплексного проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР – ОК № 0201U004833) за науково-дослідною роботою кафедри управління охороною суспільного здоров’я за темами “Удосконалення організаційно-правових засад місцевого самоврядування в галузі охорони здоров’я” (ДР № 0106U004369), “Удосконалення організаційно-практичних засад збереження і розвитку трудового потенціалу України” (ДР № 0108U002030) та “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 “Державне управління у сфері охорони здоров’я” для професійної діяльності у сфері публічного управління” (ДР № 0109U003016), у процесі розробки яких автор на основі аналізу медико-демографічної ситуації в країні запропонувала та обґрунтувала пріоритетність програмних заходів зі збереження здоров’я здорових при формуванні національної політики у сфері громадського здоров’я, основних шляхів зниження передчасних втрат людського потенціалу та розробила пропозиції до вмісту навчальної програми дисциплін “Державне регулювання охорони громадського здоров’я” та “Державна стратегія здорового способу життя” за спеціальністю “Державне управління у сфері охорони здоров’я” освітнього напряму “Державне управління”. Окрім того, результати стосовно оцінки наявних та потенційних резервів підвищення тривалості життя та обґрунтування демополітичних рекомендацій щодо їх реалізації було отримано при виконанні планово-бюджетної наукової теми “Резерви підвищення тривалості життя в Україні” Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України (ДР № 0107U000706).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів державного управління охороною здоров’я населення України як складової системи забезпечення національної безпеки та розвиток методологічних засад і практичних рекомендацій з мінімізації ризиків для національної безпеки, пов’язаних зі здоров’ям, а також спрямованих на збереження і відновлення громадського здоров’я.
Ґрунтуючись на меті дослідження та спираючись на аналіз стану вивчення досліджуваної теми в теорії державного управління за даними вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, у дисертації були визначені основні напрями дослідження, в межах яких поставлено та вирішено такі завдання:
• обґрунтувати науково-теоретичні положення щодо визначення значення і функцій державного управління охороною здоров’я у системі забезпечення національної безпеки України; проаналізувати нормативно-правову базу у сфері національної безпеки, зокрема з позиції висвітлення факторів, що формують здоров’я населення та впливають на нього;
• удосконалити сутність дефініцій: “національна безпека у сфері громадського здоров’я”, “керована смертність”;
• здійснити аналіз медико-демографічної ситуації в Україні як об’єкта впливу державно-управлінських рішень, виявити загрози національній безпеці України, пов’язані зі здоров’ям населення, та визначити їх значущість;
• здійснити оцінку демографічних та економічних втрат Української держави внаслідок порушень здоров’я і передчасної смертності громадян, показати можливість використання отриманих даних як об’єктивного інформаційно-аналітичного забезпечення державно-управлінських рішень при формуванні державної політики у сфері громадського здоров’я;
• розробити на базі зарубіжного і вітчизняного досвіду методологічні підходи до визначення ефективності механізмів державного управління охороною здоров’я;
• здійснити ідентифікацію і оцінку основних ризиків для національної безпеки, пов’язаних зі здоров’ям, та розробити пропозиції стосовно управління ризиками та вдосконалення існуючих методик їх оцінки;
• побудувати алгоритм мобілізації потенціалу спільнот на комплексне вирішення проблем суспільного здоров’я та національної безпеки;
• визначити та обґрунтувати основні напрями реалізації комплексних заходів щодо збереження людського потенціалу, сформувати концептуальні підходи до розробки національної стратегії зі збереження й укріплення здоров’я нації, що сприятиме підвищенню результативності державного управління охороною громадського здоров’я;
• обґрунтувати та розробити пропозиції стосовно вдосконалення змісту програм професійної підготовки державних службовців з метою підвищення обізнаності щодо значущості здоров’я як чинника національної безпеки та можливостей впливу на цей чинник державного управління охороною здоров’я.
Об’єктом дослідження є державне управління охороною.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні основи удосконалення механізмів державного управління охороною здоров’я як складовою системи забезпечення національної безпеки України.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено системний підхід, використано комплекс методів дослідження: як загальнонаукових, так і спеціальних, що дозволили досліджувати проблему у певних ракурсах, а саме:
• історичного і логічного аналізу для дослі¬дження еволюції постановки проблеми й наступності в її розв’язанні у вітчизняній та світовій науковій літературі;
• структурно-функціонального аналізу для визначення місця, значення і функцій охорони здоров’я як складової системи забезпечення національної безпеки України;
• статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу для дослідження медико-демографічної ситуації в країні (у динаміці та порівняно з іншими країнами) як об’єкта впливу державно-управлінських рішень;
• контент-аналізу для вивчення нормативно-правової бази у сфері національної безпеки стосовно висвітлення факторів, що формують здоров’я населення і впливають на нього, та дослідження міжнародних документів з питань взаємозв’язку безпеки і здоров’я, сучасних поглядів щодо ролі охорони здоров’я у суспільному розвитку і національній безпеці;
• соціологічний метод для цільового опитування при вивченні думки державних службовців щодо значущості здоров’я як чинника національної безпеки та опитування національних експертів з метою оцінки ефективності політики в сфері репродуктивного здоров’я;
• потенціальної демографії для обрахування ймовірних втрат людського потенціалу через передчасну смертність;
• системного аналізу для вивчення сукупного впливу окремих медико-демографічних чинників на національну безпеку та обґрунтування їх значущості.
На основі синергетичного підходу визначені складові елементи міжсекторальної взаємодії, доведено необхідність оптимізації взаємодії як компонента удосконалення державного управління охороною громадського здоров’я з метою формування здоров’я населення і його збереження, намічено шляхи укріплення такої співпраці.
Наукова новизна одержаних результатів новизна отриманих результатів полягає в розробленні наукових положень, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему в галузі державного управління щодо розвитку теоретико-методологічних засад управління у сфері охорони громадського здоров’я як складової системи забезпечення національної безпеки та розробки напрямів підвищення його ефективності для зменшення загроз національній безпеці, пов’язаних з громадським здоров’ям.
У результаті наукових досліджень у дисертації вперше:
- виокремлено проблему високого рівня передчасної смертності на основі аналізу пов’язаних із чинниками здоров’я загроз життєво важливим національним інтересам та доведено, що саме передчасна смертність, передусім її “керована” частина, є тією складовою у низці медико-демографічних проблем, потенційний вплив на яку державного управління охороною здоров’я є найбільш результативним з огляду на зменшення внутрішніх загроз національній безпеці України в економічній, демографічній, воєнній та соціальній сферах та можливості запобігання безповоротним втратам людського потенціалу;
– розкрито функції державного управління охороною здоров’я як складовою системи забезпечення національної безпеки, які полягають у реалізації стратегії мінімізації дії реальних та потенційних ризиків для здоров’я, що ґрунтується на їх ідентифікації та оцінці, а також консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін з метою забезпечення національної безпеки;
– запропоновано спосіб оцінки ефективності механізмів (політичного, економічного, організаційного та ін.) державного управління охороною здоров’я, що полягає в аналізі рівнів керованої смертності за допомогою адаптованої до сучасних українських умов методики. Розроблено національний перелік показників для моніторингу й оцінки, що відрізняється від міжнародних стандартів та зарубіжних аналогів урахуванням специфічних особливостей структури смертності в Україні (за причинами, статтю і віком);
удосконалено:
- методологічні підходи до аналізу медико-демографічної ситуації в Україні як об’єкта державно-управлінської діяльності з огляду на забезпечення національної безпеки, що полягають у ідентифікації основних загроз національній безпеці та визначенні їх значущості (масштабу та вектору дії) як підвалин для окреслення можливостей, цілей і механізмів державно-управлінських впливів;
– понятійний апарат (зокрема, “національна безпека у сфері охорони здоров’я”; “керована смертність”);
– методичний підхід до комплексної оцінки ефективності механізмів державного управління охороною громадського здоров’я, що передбачає комбінацію об’єктивного та суб’єктивного оцінювання, а також використання як традиційних, так і нового критерію – показника керованої смертності;
набули подальшого розвитку:
- алгоритм мобілізації потенціалу спільнот на комплексне вирішення проблем громадського здоров’я та національної безпеки, що полягає у розширенні та пристосуванні до відповідних цілей інтегрованої моделі взаємодії в суспільстві заради соціальних змін (CFSC) для більш повного врахування потреб та інтересів суспільства, розвитку дієвого діалогу між владою і громадськістю й удосконалення організаційного механізму управління;
- визначення напрямів державно-управлінських впливів через обґрунтування пріоритетності програмних заходів зі збереження здоров’я здорових при формуванні національної політики у сфері громадського здоров’я з метою збереження людського потенціалу та подовження тривалості життя;
– критерії оцінки рівнів безпеки, зокрема удосконалено чинну Методику розрахунку рівня економічної безпеки, що полягає в пропозиції включення до переліку показників демографічної безпеки індикатора, який характеризує передчасну смертність;
– алгоритм прийняття управлінських рішень з ідентифікації, оцінки та мінімізації ризиків, пов’язаних зі здоров’ям населення, на національному та регіональному рівнях державного управління охороною громадського здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних пропозицій у формі, придатній для використання органами державного управління на національному рівні. Зокрема, одержані в процесі виконання дисертаційної роботи результати використані:
– Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я в частині аналізу демографічної ситуації та впливу глобальної кризи на стан громадського здоров’я при підготовці проекту Концепції розвитку галузі охорони здоров’я (довідка від 8 квітня 2008 р. № 04-24/9-305), парламентських слухань та Постанови Верховної Ради України вiд 21 жовтня 2009 року № 1651-VI “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” (довідка від 27 квітня 2009 р. № 04-24/9-394);
– Радою Національної безпеки і оборони України при підготовці засідань (2007–2009 рр.), Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 19 вересня 2007 року “Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України” в частині оцінки загроз, пов’язаних з чинниками здоров’я, та розробки пропозицій щодо напрямів реформування медичної галузі; в роботі Міжвідомчої комісії з питань подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України при РНБО (довідки від 5 листопада 2007 р. № 181-11/409; від 2 квітня 2008 р. № 6/9-1235-6-6 та від 21 травня 2009 р. № 6/9-1802-6-6);
– Міністерством охорони здоров’я України при розробці Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року (довідка від 31 березня 2008 р. № 19.02/1/147); підготовці аналітичних матеріалів до парламентських слухань “Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” в частині аналізу сучасних проблем громадського здоров’я та впливу стану здоров’я на національну безпеку (довідка від 12 червня 2009 р. № 02.04-02/156);
– Міністерством економіки України при розробці проектів Прогнозу соціально-економічного і соціального розвитку на 2007–2011 роки та Державної програми економічного та соціального розвитку на 2007 рік, визначенні національних Цілей розвитку тисячоліття та підготовці національної аналітичної доповіді “Цілі розвитку тисячоліття: Україна” (довідка від 19 листопада 2007 р. № 46-26/150).
Ряд основних положень, висновків і рекомендацій дослідження використано при підготовці:
– Експертної доповіді до Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна у 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку” (довідка від 15 травня 2009 р. № 293/300);
– науково-аналітичної доповіді для Кабінету Міністрів України “Сучасна демографічна ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи поліпшення” (2007 р.);
– Щорічних доповідей про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію за 2006, 2007 рік;
– у навчальному процесі з підготовки та підвищення кваліфікації магістрів державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України (довідка від 12 травня 2009 р. № 63); курсантів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (акт про впровадження від 13 березня 2009 р.); студентів Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (акт про впровадження від 12 січня 2009 р.); ДВНЗ “Київський Національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (акт про впровадження від 6 квітня 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки, виконані в його рамках, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, теоретичну цінність роботи та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто. Внесок автора у статтях, надрукованих зі співавторами у фахових виданнях: з І.Курило – аналіз сучасних детермінант народжуваності в Україні [7]; з О.Мартинюк – оцінка втрат людського потенціалу [234]; з Я.Радишем та ін. – обґрунтування програмних заходів щодо боротьби з онкологічними захворюваннями [264]; з О.Виноградовим – розробка алгоритму мобілізації потенціалу спільнот для комплексного вирішення проблем суспільного здоров’я і національної безпеки [315]; з Л.Жаліло та О.Мартинюк – визначення потреби у комплексних заходах зі збереження здоров’я здорових [350]; з М.Білинською – доведення необхідності виділення в окрему групу пов’язаних зі здоров‘ям чинників, що впливають на забезпечення національної безпеки [353].
Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи та результати досліджень оприлюднені на міжнародних та національних конференціях та заходах: “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики” (Київ, 2007); “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2007); „Статистика в диалоге общества и власти (Санкт-Петербург, 2008); “Демографическое будущее России: проблемы и пути решения» (Москва, 2008); конф., присв. Всесвітньому дню здоров’я (Київ, 2007, 2008, 2009 рр.); “Россия: ключевые проблемы и решения” (Москва, 2008); “Демографическая ситуация в современной России: состояние и перспективы” (Тверь, 2008); Круглому столі “Громадське обговорення концепцій розвитку охорони здоров’я” (Київ, 2007) та поточних засіданнях Дорадчо-консультативної Ради при Комітетові ВРУ з питань охорони здоров’я; “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008) та “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009); Круглому столі за результатами Медико-демографічного обстеження населення України у 2007 році (Київ, 2008); “Розбудова системи моніторингу та оцінки заходів протидії епідемії ВІЛ/СНІД в Україні”, (Ялта, 2008); IV з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (Житомир, 2008); Круглому столі в рамках Національної громадської інформаційно-просвітницької кампанії представництва ООН щодо Цілей розвитку тисячоліття “Україна-2015” (Київ, 2008); у електронному бюлетені “Население и общество” Демоскоп Weekly Ін-ту демографії Государственного университета - Высшей школы экономики (Росія) Демоскоп Weekly Ін-ту демографії Государственного университета – Высшей школы экономики № 327 – 328/2008 та № 403–404/2009 на сайті demoscope.ru; конф. “Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” (Київ, 2009); міжнар. наук.-практ. конф. “Жінка-лідер: вплив на економіку, політику, культуру” (Чернівці, 2009); Х національному Конгресі кардіологів України (Київ, 2009).
Дисертацію обговорено і рекомендовано до захисту на розширеному засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України (протокол №3 від 10 вересня 2009 р.).
Публікації. Основні наукові результати дослідження опубліковано в одній одноосібній і 4 колективних монографіях, 21 статті у фахових наукових виданнях (з них 15 одноосібних). Загальний обсяг публікацій за темою дисертаційного дослідження – 40,6 друк. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені наукові положення та отримані результати, які в сукупності розв’язують важливу наукову проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад удосконалення державного управління у сфері охорони здоров’я як складової системи забезпечення національної безпеки та розробки методологічних засад комплексної оцінки ефективності механізмів державного управління охороною громадського здоров’я, і практичних рекомендацій з визначення напрямів і можливостей впливу державного управління охороною здоров’я, спрямованого на зменшення загроз національній безпеці, пов’язаних зі здоров’ям.
1. Збереження та розвиток протягом тривалого часу існуючих негативних тенденцій громадського здоров’я становить реальну і потенційну загрозу національній безпеці України. Системна криза в охороні здоров’я посилює негативний вплив на національну безпеку через неспроможність галузі здійснювати адекватну діяльність, спрямовану на збереження і зміцнення здоров’я населення України, детермінуючи тим самим подальше погіршення здоров’я населення і дедалі більшу невідповідність потребам громадян. Відсутність у визначеному Стратегією національної безпеки України переліку життєво важливих національних інтересів чинника здоров’я вказує на недооцінку його значущості для національної безпеки, зменшення пріоритетності державно-управлінських заходів із протидії загрозам, пов’язаним зі здоров’ям населення. Системний аналіз наукових публікацій свідчить, що домінує переважно фрагментарне представлення окремих аспектів проблеми впливу чинників, пов’язаних зі здоров’ям, на національну безпеку держави. Ступінь розробки питання щодо значення і ролі державного управління охороною здоров’я у системі забезпечення національної безпеки не можна вважати достатнім і воно потребує подальшого дослідження.
2. Визначено функції державного управління охороною здоров’я як складовою системи забезпечення національної безпеки, що полягають у: реалізації стратегії мінімізації дії реальних і потенційних ризиків для здоров’я на основі їх ідентифікації та оцінки, а також консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін з метою забезпечення достатнього для розвитку об’єктів безпеки (людини, суспільства, держави) рівня національної безпеки; визначенні перспективних напрямів політики у сфері охорони здоров’я; забезпеченні раціонального управління і моніторингу діяльності щодо передбачення, запобігання і контролю загроз здоров’ю в інтересах безпеки як окремої людини, так і певних груп і суспільства в цілому.
3. Системний аналіз значущості медико-демографічних чинників для національної безпеки довів: на сучасному етапі саме високий рівень передчасної смертності населення України є найважливішою ознакою медико-демографічної кризи і однією з найвагоміших загроз національній безпеці держави, що зумовлює необхідність визнання передчасної смертності пріоритетним об’єктом впливу державного управління охороною громадського здоров’я. Кількісна та якісна оцінка ризику передчасної смертності у динаміці (1989–2007 рр.) виявила зростання ймовірності померти для громадян України (до 0,514 для чоловіків та 0,216 для жінок) та значну її диференціацію за статтю та структурою. Для чоловіків ймовірність померти до досягнення до 65 років удвічі вища, ніж для жінок, і практично дорівнює ймовірності дожити до цього віку. Показано, що пересічний український громадянин наразі має вищий ризик померти у працездатному віці, ніж мешканці країн з розвиненою ринковою економікою (у 4–5 разів більший для чоловіків і у 2–2,5 – для жінок). Доведено, що передчасна смертність, передусім керована смертність, є тією складовою у низці медико-демографічних проблем, на яку можна впливати з найбільшою результативністю з метою зменшення внутрішніх загроз національній безпеці та запобігання втратам людського потенціалу.
4. Аналіз наявних і потенційних ризиків для здоров’я населення і системи охорони здоров’я в Україні, спричинених економічною кризою, підтверджує вірогідність негативних наслідків останньої для громадського здоров’я і неспроможність існуючої системи охорони здоров’я адекватно протистояти таким наслідкам, а також дозволяє спрогнозувати можливе підвищення рівня передчасної смертності (особливо серед соціально незахищених та малозабезпечених верств населення) і невиконання окремих взятих на себе Україною зобов’язань у межах Цілей розвитку тисячоліття, що стосуються охорони громадського здоров’я.
5. Доведено вагомість втрат суспільства в результаті розладів здоров’я і високої передчасної смертності, а саме: скорочення середньої очікуваної тривалості життя (різниця з економічно розвиненими країнами світу становить більше ніж 10 років), що зумовлює низькі позиції України у рейтингу за Індексом людського розвитку; щорічні втрати близько 4 млн. людино-років потенційного життя та від 48 до 89 млрд. грн. недовиробленого національного продукту; здійснення близько 5 млрд. грн. соціальних виплат за рік (на страхову допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю разом з виплатами через виробничі травми та професійні захворювання). Близько половини смертних випадків у віці 25–64 роки (57% у чоловіків та 52% у жінок) за досліджуваний період належать до таких, яких можна було б уникнути.
6. Ідентифікація й оцінка ризиків, розуміння зв’язку впливу чинників ризику і соціально-економічних детермінант, усвідомлення масштабів загрози національній безпеці є необхідними кроками на шляху до ефективної нейтралізації або, принаймні, мінімізації руйнівної дії ризиків. Необхідними складовими адекватної успішної діяльності з мінімізації ризиків для громадського здоров’я мають стати: усвідомлення існування факторів ризику; спостереження за ними; розробка і реалізація політики, спрямованої на боротьбу з конкретними факторами ризику; розробка відповідного законодавства; скоординована міжсекторальна діяльність; використання оздоровчих, лікувально-профілактичних та реабілітаційних стратегій з науково доведеною ефективністю; цілеспрямовані стратегії для груп населення підвищеного ризику; інформаційно-просвітницька робота щодо наявних ризиків і можливості їх мінімізації; лобіювання інтересів охорони громадського здоров’я; підготовка відповідних кадрів; контроль, динамічний нагляд та реєстрація кінцевого результату; моніторинг і оцінка всіх аспектів діяльності щодо заключного впливу на стан здоров’я. Мінімізація високого ризику передчасної смерті потребує термінових системних зусиль, спрямованих на переорієнтацію системи цінностей усіх верств українського суспільства і, в першу чергу – керівництва державою, у бік пріоритетності збереження та відтворення здоров’я населення.
7. Показано, що складне соціо-медико-біологічне явище передчасної смертності у сучасних умовах характеризується зростаючим негативним ефектом, високим рівнем загрози сталому розвитку і національній безпеці держави, поєднуючи в собі ознаки проблеми нагальної і довготривалої. Це потребує як вжиття заходів невідкладного реагування, так і розробки системи довгострокової протидії за трьома основними напрямами:
– формування усвідомленої позиції громадян щодо відповідального ставлення до власного здоров’я та особистої безпеки;
– виконання державою конституційних зобов’язань стосовно забезпечення безпечних умов життєдіяльності, захисту навколишнього природного середовища та створення соціально-економічних умов для зміцнення здоров’я нації одночасно з економічним і моральним стимулюванням дотримання здорового способу життя;
– здійснення реформи системи охорони громадського здоров’я з визнанням за пріоритет її профілактичної спрямованості.
8. Запропоновано адаптовану до сучасних українських умов методику оцінки ефективності механізмів державного управління охороною здоров’я, що полягає у використанні аналізу рівнів смертності, якій можна запобігти, або керованої смертності, для:
– оцінки результативності діяльності системи охорони здоров’я (як на національному, так і на регіональному рівнях) і національної політики у сфері охорони здоров’я в цілому;
– вибору пріоритетів в охороні здоров’я та розподілу ресурсів поміж територіями і ланками медичної служби;
– визначення потреб населення у наданні медичної допомоги.
Уперше розроблено Мінімальний національний перелік причин смертності, якій можна запобігти, на основі аналізу рівнів керованої смертності в Україні (у цілому, за окремими причинами і статтю в динаміці).
9. Доведено, що удосконалення управління охороною громадського здоров’я всебічно сприятиме ефективній інтеграції інтересів охорони здоров’я в усі сфери державної політики. Цей процес має відбуватись одночасно з посиленням активності та потенціалу спільнот для вирішення проблем, пов’язаних зі здоров’ям, оптимізацією міжгалузевої взаємодії з метою формування та збереження здоров’я населення й залученням громадськості до розробки і реалізації соціальної політики. Збалансована співпраця на національному, регіональному та місцевому рівнях управління щодо збереження людського потенціалу країни, створення умов для зміцнення здоров’я нації та максимально можливого його покращання, зменшення рівня смертності населення і підвищення тривалості життя матиме наслідком зміцнення національної безпеки України.
Основні наукові результати виконаного дослідження з урахуванням вітчизняного й зарубіжного досвіду та потреб сучасного розвитку охорони здоров’я населення дозволили запропонувати з метою вдосконалення державного управління галуззю охорони здоров’я такі практичні рекомендації:
– Верховній Раді України прискорити прийняття змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, в яких необхідно визначити механізми економічного та морального стимулювання за дотримання засад здорового способу життя, використання сучасних технологій впровадження здорового способу життя і відповідального ставлення до здоров’я з боку громадян, роботодавців та медичних працівників; розробити і прийняти Закон України “Про демографічну безпеку”;
– Раді національної безпеки і оборони України створити у своєму штаті структурно-функціональний підрозділ з проблем, пов’язаних з громадським здоров’ям;
– Національній академії державного управління при Президентові України забезпечити врахування у навчальних програмах зі спеціальності “Державне управління у сфері охорони здоров’я” аналітичної інформації стосовно впливу чинника здоров’я населення на національну безпеку і відповідних завдань державного управління, створення на базі кафедри управління охороною суспільного здоров’я навчального курсу з підготовки та підвищення кваліфікації магістрів державного управління інших спеціальностей на тему “Громадське здоров’я і національна безпека”;
– центральним та місцевим органами виконавчої влади використовувати методику аналізу керованої смертності (смертності, якій можна запобігти) для обґрунтування розробки державних і регіональних цільових програм з покращення здоров’я населення та моніторингу й оцінки їх реалізації, визначення ефективності політики в сфері охорони здоров’я та функціонування системи охорони здоров’я на національному та регіональному рівнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кисіль Ю. Принципи формування соціальної безпеки в полікультурному суспільстві / Ю. Кисіль // Політичний менеджмент. – 2009. – № 2. – С. 128–135.
2. Rothschild E. What is Security? / E. Rothschild // Daedalus. – 1995. – Vol. 124, № 3. – P. 53–58.
3. Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми "Здорова нація" на 2009-2013 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 трав. 2008 р. № 731-р. // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 37. – С. 26. – Ст. 1241.
4. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 вересня 2007 року „Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України” : Указ Президента України від 19 верес. 2007 р. № 895/2007. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана.
5. Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 черв. 2006 р. № 879 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 26. – С. 161. – Ст. 1898.
6. Курило І. О. Про чинники сучасного зниження народжуваності в Україні / І. О. Курило // Демографічні дослідження : міжвідом. зб. наук. пр. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2001. – Вип. 23. – С. 296–311.
7. Курило І. О. Народжуваність в Україні: аналіз детермінант та статистична оцінка ефектів пронаталістських заходів / І. О. Курило, Н. О. Рингач // Статистика України. – 2007. – № 4. – С. 80  89.
8. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / [В. С. Стешенко, В. П. Піскунов, І. О. Курило та ін.]. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2001. – 560 с.
9. Стешенко В. С. О некоторых направлениях демографической политики в сфере рождаемости / В. С. Стешенко // Демографические исследования : сб. науч. тр. – К. : Ин-т экономики НАН Украины, 1990. – Вып. 14. – С. 56–66.
10. Стешенко В. С. Когортна народжуваність і плідність у жінок України / В. С. Стешенко // Демографічні дослідження : зб. наук. пр. – К: Ін-т економіки НАН України, 2003. – Вип. 25. – С. 933.
11. Белова В. А. Число детей в семье / В. А. Белова. – М. : Статистика, 1975. – 175 с.
12. Кайлова О. В. Семейная политика в странах Европейского Союза (социально-демографические аспекты) : автореф. дис. ... канд. экон. наук : спец. 08.00.05 „Экономика и управление народным хозяйством” / О. В. Кайлова. – М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 2004. – 20 с.
13. Макарова О. В. Тенденції народжуваності та нові підходи до демографічної політики / О. В. Макарова // Вісн. Прикарпат. ун-ту. Серія : Економіка. – Івано-Франківськ : [б. в.], 2007. – Вип. 4. – С. 149–153.
14. Пальян З. О. Регіональні особливості народжуваності в Україні / З. О. Пальян // Населення України – 2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАНУ ; Держкомстат України, 2004. – С. 83102.
15. Коломієць О. О. Державна політика економічної підтримки сімей з дітьми: порівняльний аспект / О. О. Коломієць // Стратег. пріоритети. – 2007. – № 2 (3). – С. 8390.
16. Жилинский Е. Социально-экономические аспекты демографической политики Росии / Е. Жилинский // Власть. – 2008. – № 6. – С. 3–9.
17. Дудіна О. О. Деякі проблеми репродуктивного здоров’я населення України / О. О. Дудіна, Р. О. Моісеєнко // Україна. Здоров’я нації. – 2008. – № 34 (78). – С. 2834.
18. Фоміцька Н. В. Життєдіяльність населення як фактор розвитку території [Електронний ресурс] // Держ. будівництво. – № 1. – 2007. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/n_1_2007/index.html. – Заголовок з екрана.
19. Роговина А. Г. Динамика преждевременной и предотвратимой смертности в Российской Федерации / А. Г. Роговина // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2006. – № 6. – С. 1014.
20. Фойгт Н. А. Загальні тенденції смертності та тривалості життя в Україні в умовах соціально-економічної трансформації / Н. А. Фойгт // Журн. практ. лікаря. – 2002. – № 3. – С. 610.
21. Тишук Е. А. Преждевременная смертность и ее предотвратимость / Е. А. Тишук, В. О. Щепин // Проблемы соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2001. –№ 3. – С. 1418.
22. Андреев Е. М. Продолжительность здоровой жизни / Е. М. Андреев, В. М. Школьников, М. Мак Ки // Вопр. статистики. – 2002. – № 11. – С. 1621.
23. Залучення чоловіків до збереження здоров’я в Україні : аналіт. звіт / [Е. М. Лібанова, Г. В. Герасименко, С. В. Ничипоренко, О. І. Щербина]. – К. : Фонд народонаселення ООН, Мінсім’ямолодь України, 2006. – 70 с.
24. Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. Біла книга державної політики / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К. : НІСД, 2008. – 186 с.
25. Україна: Cтратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006 : монографія / за ред. О. С. Власюка. – К. : НІСД , 2006. – 576 с.
26. Понякіна С. А. Тривалість життя населення – критерій суспільного розвитку / С. А. Понякіна // Охорона здоров’я в Україні. – 2008. – № 1 (29). – С. 211212.
27. Пирожков С. І. Демографічний фактор у глобальній стратегії розвитку України / С. І. Пирожков // Демографія та соціальна політика.  2004.  № 12.  С. 520.
28. Позняк О. В. Міграція населення як чинник соціально-демографічного та економічного розвитку / О. В. Позняк // Міжнародна міграція та розвиток України в контексті європейської інтеграції : зб. наук. пр. за матеріалами міжнар. наук. конф. (16 жовт. 2007 р., м. Київ) / за заг. ред. О. В. Власюка. – К. : ПЦ „Фоліант”, 2008. – 264 с.
29. Левчук Н. М. Нелегальні міграції як чинник порушення якісних характеристик населення України / Н. М. Левчук // Міжнародна міграція та розвиток України в контексті Європейської інтеграції : зб. наук. пр. за матеріалами міжнар. конф. 16 жовт. 2007 р. – К. : ПЦ „Фоліант”, 2008. – С. 147155.
30. Реформування сектору безпеки // Україна в 2006 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку : експерт. доп. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/DOPOVID07/Dopovid-Rozd-4.pdf – Заголовок з екрана.
31. Сучасна демографічна ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи вирішення (наук.-аналіт. доп.). / за ред. акад. С. І. Пирожкова. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2007. – 72 с.
32. Соціальна безпека: теорія та українська практика : монографія / І. Ф. Гнибіденко, А. М. Колот, О. Ф. Новікова та ін.; за ред. І. Ф. Гнибіденка, А. М. Колота, В. В. Рогового. – К. : КНЕУ, 2006. – 292 с.
33. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії : Наказ М-ва охорони здоров’я України від 18 листоп. 1999 р. № 272.
34. Деякі питання продовольчої безпеки : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 груд. 2007 р. № 1379 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 93. – С. 48. – Ст. 3405.
35. Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квіт. 2000 р. № 656 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 16. – С. 97. – Ст. 675.
36. Стан економічної безпеки України за 2006 рік : аналіт. записка. – К. : М-во економіки України, 2007. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738. – Заголовок з екрана.
37. Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України : монографія / [О. М Балакірєва, Н. О. Рингач, Р. Я. Левін та ін.] / наук. ред. О. М. Балакірєва. – К. : Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка, 2007. – 128 с.
38. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України. Затверджена Наказом М-ва економіки України від 2 берез. 2007 р. № 60. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738. – Заголовок з екрана.
39. Діяльність державної санепідслужби щодо здійснення державного санепіднагляду за безпечністю харчових продуктів за 2007 рік. – Режим доступу : http://moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=10565 25.08.2008. – Заголовок з екрана.
40. Elliott V. Food safety falls short of national goals [Електронний ресурс] / V. Elliott // AMNews staff. – 2008. – May 5. – Режим доступу : http://www.ama-assn.org/amednews/2008/05/05/hlsd0505.htm. – Заголовок з екрана.
41. Міністр охорони здоров’я В. Князевич : "Якість питної води безпосередньо впливає на здоров’я громадян" 18.07.08 / В. Князевич. – Режим доступу : http://moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=10530. – Заголовок з екрана.
42. Safer water, better health [Електронний ресурс]. – WHO : Geneva, 2008. – 53 p. – Режим доступу : http://whqlibdoc.who.int/publications/2008/9789241596435
_eng.pdf. – Заголовок з екрана.
43. Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів та продукції, отриманої з їх використанням : Проект постанови Кабінету Міністрів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=8388. – Заголовок з екрана.
44. Державна політика з охорони громадського здоров’я : навч. посіб. / за ред. І. М. Солоненка, Л. І. Жаліло. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 116 с.
45. Екологічне громадське здоров’я : від теорії до практики : Навч. вид. / за заг. ред. К. Чу, Р. Сімпсон; пер. : О. В. Кунгурцев, О. І. Мартинюк, Н. Д. Солоненко ; наук. ред. пер. : І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2002. – 290 c.
46. Москаленко В. Ф. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров’ю та міжнародна безпека в охороні здоров’я / В. Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. – 2007. – №1. – С. 9–11.
47. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році. – К. : М-во охорони навколиш. природ. середовища України, 2007. – Режим доступу : http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=NAC%20dop %20p%20NPS. – Заголовок з екрана.
48. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращання / А. Б. Качинський. – К. : НІСД, 2001. – 312 с.
49. Белінська Я. В. Cоціально-демографічні чинники впливу на фінансовий потенціал економічного розвитку / Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку / Я. В. Белінська, Л. Д. Яценко, С. І. Лавриненко : монографія / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К. : НІСД, 2007. – 538 с.
50. Національна безпека України, 1994-1996 рр. : наук. доп. НІСД / Редкол. : О. Ф. Бєлов (голова) та ін. – К. : НІСД, 1997. – 197 с.
51. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. Т. Білоус : навч. посіб. / за заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. – Ірпінь : [б. в.], 2000. – 304 с.
52. Бєлов О. Ф. Найважливіші підсумки роботи НІСД у 1997–2000 роках // Стратегії розвитку України: теорія і практика / О. Ф. Бєлов / за ред. О. С. Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.
53. New dimensions of human security / Human Development Report 1994. – New York Oxford : United Nations Development Programme, Oxford University Press, 1994. – Р. 22–46.
54. Биктимирова З. З. Безопасность в концепции развития человека / З. З. Биктимирова // Общественные науки и современность. – 2002. – № 2. – С. 135–142.
55. Human security approach for global health / K. Takemi, M. Jimba, S. Ishii et al. // The Lancet. – 2008. – Vol. 372, іs. 9632. – P. 13–14.
56. Богданович В. Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення / В. Ю. Богданович. – К. : ВПЦ „Тираж”, 2003. – 322 с.
57. Радиш Я. Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування : монографія / Я. Ф. Радиш. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 358 с.
58. Ситник Г. П. Національна безпека України: теорія і практика : монографія / Г.П. Ситник, В.М. Олуйко, М.П. Вавринчук / [за заг. ред. Г.П. Ситника]. – Хмельницький; Київ : Вид-во "Кондор", 2007. – 606 с.
59. О Концепции национальной безопасности Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации от 10 янв. 2000 г. № 24 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2000. – № 2. – Ст. 170.
60. Национальная программа демографической безопасности Республики Беларусь на 2007–2010 годы. – Режим доступа : http://www.minzdrav.by. – Заглавие с экрана.
61. Про демографічну безпеку України : проект Закону України. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=16041. – Заголовок з екрана.
62. Демографічна криза загрожує безпеці : [Комент. голови Ком. Верховної Ради України з питань нац. безпеки та оборони Г. Крючкова щодо підготовки до проведення 21 трав. 2003 р. парламент. слухань "Демограф. криза в Україні: її причини та наслідки"] // Голос України. – 2003. – 13 трав. – С. 19.
63. Стешенко В. Демографічна криза в Україні – криза національна / В. Стешенко // Україна. – 2003. – № 5. – С. 17–18.
64. Курило І. Про медико-демографічні чинники формування і відтворення трудового потенціалу населення України / І. Курило // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 8. – С. 35–42.
65. Про основи національної безпеки України : Закон України // Відом. Верховної Ради. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
66. Міжнародний Пакт про економічні, соціальні та культурні права. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_042&c=1#Public. – Заголовок з екрана.
67. Москаленко В. Ф. Право на здоров’я та охорону здоров’я у міжнародному законодавстві / В. Ф. Москаленко, Т. С. Грузєва, Г. В. Іншакова // Україна. Здоров’я нації. – 2008. – № 3–4 (7–8). – С. 103–114.
68. Про Стратегію національної безпеки України : Указ Президента України від 12 лют. 2007 р. № 105/2007 // Уряд. кур’єр. – 2007. – № 43.
69. Towards health security. А recent health crises in the WHO European Region / Ed. by G. Rockenschaub, J. Pukkila and M. C. Profili. – Copenh., WHO, Reg. Of. for Europe. – 2007. –77 p.
70. Международная безопасность в области здравоохранения. Инвестируя в здоровье, построим более безопасное будущее : аналитическая записка. – Женева : ВОЗ, 2007. – 13 с.
71. Международные медико-санитарные правила (2005 г.). – Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=897_007. – Заглавие с экрана.
72. Нові медико-санітарні правила. – Режим доступу : http://www.yurincom.kiev.ua/main/uvu-publ-details.php?lang=ua&Parameter=PB-9633b35. – Заголовок з екрана.
73. Міжнародні медико-санітарні правила. – Режим доступу : http://health.unian. net/ukr/detail/1878. – Заголовок з екрана.
74. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2006 році. – Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/annual_report/2007/content_1. – Заголовок з екрана.
75. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 січня 2006 року "Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами : Указ Президента України вiд 14 лют. 2006 р. № 132/2006. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрана.
76. Более безопасное будущее: глобальная безопасность в области общественного здравоохранения в XXI веке : доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2007 г. – Женева : ВОЗ, 2007. – 74 с.
77. Пасічник С. І. Запобігання та протидія біотероризму: підходи та концепції / С. І. Пасічник, Г. І. Миронюк, Г. В. Василенко // Стратег. панорама. – 2007. – № 3. – С. 70–78.
78. Кринична І. Медико-соціальні аспекти управління запобіганням техногенним катастрофам / І. Кринична // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 31 трав. 2007 р.). : у 4 т. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – Т. 4. – С. 209–211.
79. Про затвердження Правил санітарної охорони території України : Постанова Кабінету Міністрів України (проект). – Режим доступу : http://moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=8200. – Заголовок з екрана.
80. Данюк Н. Санітарно-епідемічне благополуччя в Україні перебуває під контролем / Н. Данюк [Електронний ресурс] // Ваше здоров’я. – 2007. – № 24 (901). – Режим доступу : http://www.vz.kiev.ua/med/24-07/9.shtml. – Заголовок з екрана.
81. World Economic Situation and Prospects 2009. – New York : United Nations, 2009. – 188 р.
82. Цілі розвитку тисячоліття: Україна – К. : М-во економіки та з питань європейської інтеграції. – 2003. – 29 с.
83. Охрана здоровья в условиях глобального экономического кризиса: задачи, стоящие перед Европейским регионом ВОЗ. Обзор ситуации в Европейском регионе ВОЗ : справочно-аналитический документ. – Копенгаген : Европейское регион. бюро ВОЗ, 2009. – 16 с.
84. Охрана здоровья в условиях глобального экономического кризиса: задачи, стоящие перед Европейским регионом ВОЗ : документ для обсуждения. – Копенгаген : Европейское регион. бюро ВОЗ, 2009. – 10 с.
85. Лехан В. М. Структурна перебудова як шлях підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я в умовах фінансово-економічної кризи / В. М. Лехан, Г. О. Слабкий, В. В. Рудень, М. В. Шевченко // Охорона здоров’я України. – 2009. – № 1(33). – С. 18–20.
86. Набоков А. Ю. Переживет ли здравоохранение кризис? / А. Ю. Набоков // Новости медицины и фармации. – 2009. – № 1–2 (267–268). – С. 23.
87. Лехан В. М. Проблеми та перспективи перебудови стаціонарної медичної допомоги вторинного рівня / В. М. Лехан, Л. В. Крячкова, В. В. Волчек // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. – 2008. – Т. 2, № 2. – С. 44–52.
88. Федорова О. Ю. Принципи побудови і функціонування системи забезпечення національної безпеки / О. Ю. Федорова. – Режим доступу : http://www.br.com.ua/referats/Viysk_kafedra/1652.htm. – Заголовок з екрана.
89. Англо-український словник термінів і понять з державного управління / [укл. Г. Райт, К. Е. Мак-Вікар, Т. Монастирський та ін.] ; пер. В. Івашко. – К. : Основи, 1996. – 128 с.
90. Кілієвич О. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки / О. Кілієвич. – К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. – 510 с.
91. Інтегрування системи менеджменту людських ресурсів у процес реформування державної служби / Пер. Л. Ільченко-Сюєва, Ю. Полянський, В. Ростопіра, С. Соколик ; ред. С. Соколик. – К. : Вид-во УАДУ при Президентові України, 1999. – 552 с.
92. Дуганов М. Д. Оценка эффективности расходов на здравоохранение на региональном и муниципальном уровнях / М.Д. Дуганов. – М. : ИЭПП, 2007. – 112 с.
93. Бутиевская В. Б. Методика анализа эффективности затрат в рамках программы социально-экономического развития здравоохранения региона / В. Б. Бутиевская, И. Д. Тургель. – Режим доступу : http://chinovnik. uapa. ru/modern/ article.php?id=586. – Заголовок з екрана.
94. Smith P. C. Оценка эффективности реформирования системы здравоохранения: опыт, проблемы и перспективы / P. C. Smith, E. Mossialos, I. Papanicolas. – Copenhagen : ВООЗ, Европейская обсерватория по системам и политике здравоохранения, 2008. – 33 с.
95. Людський розвиток в Україні: 2003 рік : щоріч. наук.-аналіт. доп. / [кол. авт.] / за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
96. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію, 2006 рік. – К. : Укр. ін-т громад. здоров’я МОЗ України, 2007. – 398 с.
97. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію, 2007 рік. – К. : Укр. ін-т громад. здоров’я МОЗ України, 2008. – 282 с.
98. Показники здоров’я населення та використання ресурсiв охорони здоров’я в Українi за 2007 рiк : стат. довід. – К. : МОЗ України, 2008. – 704 с.
99. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАНУ, 2007. – 468 с.
100. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів : монографія. – К. : АДЕФ-Україна, 2008. – 288 с.
101. Кундієв Ю. І. Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна. – К. : Авіценна, 2006. – 316 с.
102. Нагорна А. М. Професійна захворюваність і виробничий травматизм як соціально-гігієнічна проблема / А. М. Нагорна // Україна. Здоров’я нації. – 2008. – № 3 4 (7–8). – С. 23–27.
103. Горбулін В. П. Стратегічні ризики – нова парадигма стратегії національної безпеки України / В. П. Горбулін, А. Б. Качинський [Електронний ресурс] // Стратег. панорама. – 2005. – № 1. – Режим доступу : http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=prnb0&issue=2005_1 – Заголовок з екрана.
104. Жаліло Л. Здоров’я нації – важлива складова національної безпеки / Л. Жаліло, Я. Радиш, І. Солоненко // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 336–342.
105. Кульчицька Т. К. Особливості захворюваності підлітків / Т. К. Кульчицька, Т. С. Грузєва // Панорама охорони здоров’я населення України. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 56–59.
106. Косарчук В. В. Наукове обґрунтування оптимізації медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в системі "допризовник-призовник-молодий солдат" : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.02.03 / В. В. Косарчук. – К., 2004. – 24 с.
107. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз : [кол. моногр.] / за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2007. – 328 с.
108. Стан здоров’я допризовної молоді в Україні за 1996-2004 роки : стат. довід. / [під заг. ред. В. Л. Весельського]. – К. : МОЗ України, 2005. – 232 с.
109. Актуальні проблеми реалізації політики національної безпеки України в оборонній сфері. / [за заг. ред. В. П. Горбуліна]. – К. : ДП НВЦ „Євроатлантікформ”, 2006. – Вип. 27. – 196 с.
110. Копниця О. Військовий психолог сьогодні – це не данина моді, а вимога часу / О. Копниця // Військо України. – 2006. – № 5. – С. 40–31.
111. Радецький В. Негайна відмова від призову: реальність чи красивий міф? / В. Радецький. [Електронний ресурс] // Військо України. – № 1. – 2008. – Режим доступу : http://www.vu.mil.gov.ua/index.php?part=article&id=617. – Заголовок з екрана.
112. Погоріла Н. Б. Моніторинг поведінки військовослужбовців як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління / Н. Б. Погоріла, О. В. Сасько, В. Л. Пашкевич. – К. : МБФ „Міжнар. Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні”, 2005. – 28 с.
113. Права людини в Україні – 2006. XVII. Право на охорону здоров’я та медичну допомогу. – Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php?id=1187868417#_ftn1. – Заголовок з екрана.
114. Мельник П. Військово-медична служба: від етапу «стабілізації» до етапу розвитку / П. Мельник // Військо України. – 2007. – № 6. – С. 34–35.
115. Баланда А. Л. Державне регулювання ринку праці в контексті забезпечення національної безпеки України / А. Л. Баланда // Університетські наукові записки : часоп. Хмельниц. ун-ту упр. та права. – 2007. – № 1 (21). – С. 323–329.
116. Лойко О. М. Демографічні і соціальні аспекти необхідності реформування системи комплектування Збройних сил України / О. М. Лойко // Ефективність державного управління : зб. наук. праць / [за заг. ред. А. О. Чемериса]. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004/2005. – Вип. 6/7. – С. 227–231.
117. Курило І. О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації / І. О. Курило. – К. : І-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006. – 472 с.
118. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2005 г. Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья детей и всего населения. ― Копенгаген : Европ. регион. бюро ВОЗ. ― 168 с.
119. World Health Report 2003. Shaping the future. – Geneva : WHO, 2003. – 193 p.
120. Курило І. О. Соціально-економічна диференціація стану здоров’я й смертності населення в Україні / І. О. Курило // Охорона здоров’я України. – 2007. – № 1 (25). – С. 16–18.
121. Москаленко В. Ф. Відмінності в здоров’ї населення та стратегії досягнення рівності в охороні здоров’я / В. Ф. Москаленко, В. М. Пономаренко, Т. С. Грузєва // Вісн. соц. гігієни і організації охорони здоров’я України.– 2004. – № 1. – С. 5–10.
122. Левчук Н. М. Соціальна диференціація стану здоров’я і смертності в Україні / Н. М. Левчук // Демографія та соц. економіка. – 2007. – № 1. – С. 12– 27.
123. Иноземцев В. Л. Социальное неравенство как проблема становления постэкономического общества / В. Л. Иноземцев // На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. ― М. : ЗАО «Изд-во Экономика», 2003. – С. 199–229.
124. Лехан В. Соціологічне опитування населення України стосовно ситуації в системі охорони здоров’я та перспектив її розвитку / В. Лехан // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2008. – № 4. – С. 207 – 210.
125. Величковский Б. Жизнеспособность нации / Б. Величковский // Государственная служба [Електронний ресурс] : електрон. наук. фах. вид. – Режим доступу: http://www.rags.ru/node/2009–3. – Заголовок з екрана.
126. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / [під заг. ред. В. М. Лехан, В. М. Рудого]. – К., Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.
127. Звіт з людського розвитку в Україні за 2006 рік. Людський розвиток і європейський вибір України. – К. : ПРООН, 2008. – 122 с.
128. Здоровье – XXI. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. – Копенгаген : Европ. регион. бюро ВОЗ, 2000. – 310 с.
129. Тульчинский Т. Г. Новое общественное здравоохранение: введение в современную науку / Т. Г. Тульчинский, Е. А. Варавикова. – Иерусалим : Amutah for Education and Health, 1999. – 1049 с.
130. Deaton A. Mortality, Education, Income and Inequality among American Cohorts : Paper prepared for NBER Aging group meeting / А. Deaton, С. Paxson. – The Boulders, Carefree, Arisona. – 1999. – May 6–9. – 12 р.
131. Wilkinson R. G. Unhealthy Societies: The Affliction of Inequality / R. G. Wilkinson – London : Routledge, 1996. – 176 p.
132. Роуз Р. Социальные потрясения, социальная уверенность и здоровье / Р. Роуз // Социальный капитал и социальное расслоение. – М. : Альпина Паблишер, 2003. – С. 119–143.
133. Тапилина В. С. Социально-экономическое неравенство регионов России и здоровье населения / В. С. Тапилина // Россия, которую мы обретаем. – Новосибирск : Наука, 2003. – С. 474–490.
134. Рынгач Н. А. Анализ предотвратимой смертности населения как инструмент принятия управленческих решений / Н. А. Рынгач // Статистика в диалоге общества и власти : материалы междунар. наук.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 27 – 30 янв. 2008 г.). – СПб. : Знание, 2008. – С. 218 – 220.
135. Левчук Н. М. Смертність від вбивств в Україні: соціальна нерівність винуватців і жертв злочинів / Н. М. Левчук // Демографія і соціальна економіка. – 2006. – № 2. – С. 64–74.
136. Стан здоров’я населення (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2005 року) : стат. бюл. – К. : Держкомстат України, 2006. – 166 с.
137. Москаленко В. Ф. Самооцінка здоров’я – складова частина моніторингу європейської політики "Здоров’я для всіх в Україні" / В. Ф. Москаленко, В. М. Пономаренко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – № 1. – С. 5–10.
138. Здоровье молодых людей и окружающая их среда. Исследование “Поведение детей школьного возраста в отношении здоровья” (HBSC): результаты международного обследования 2001/2002 гг. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.euro.who.int/document/e82923 – Заглавие с экрана.
139. Inequalities in young people’s health. HBSC international report from the 2005/2006 survey. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.euro.who.int/ InformationSources/Publications/Catalogue/20080616_1. – Заголовок з екрана.
140. Головаха Є. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження / Є. Головаха, А. Горбачик, Н. Паніна. – К. : Ін-т соціології НАНУ, 2006. – 142 с.
141. Шкаратан О. И. Социально-экономическое неравенство и его воспроизводство в современной России / О. И. Шкаратан. – М. : ЗАО "ОЛМА Медиа Групп