ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗАХАРОВА СВІТЛАНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 332.025.12

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

25.00.02 – Механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Огаренко Віктор Миколайович,
доктор наук з державного управління, професор

Запоріжжя – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ 10
1.1. Сутність, стан та можливості розвитку державно-приватного партнерства 10
1.2. Механизми розвитку державно-приватного партнерства у сфері туризму 20
1.3. Зарубіжний досвід державно-приватного партнерства в туристичній галузі 32
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ 52
2.1. Сучасний стан розвитку туристичної галузі в Україні 52
2.2. Створення умов для розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі 67
2.3. Розробка принципів розвитку державно-приватного партнерства та методики побудови державних програм розвитку туристичної галузі 79
2.4. Участь населення в проектах державно-приватного партнерства через інститути колективного інвестування 90
Висновки до розділу 2 102
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ 106
3.1. Удосконалення Стратегії розвитку туристичної галузі в Україні 106
3.2. Використанні інновацій при розробці Стратегіі розвитку туристичної галузі в Україні 143
3.3. Методичні рекомендації щодо складання довгострокової регіональної програми розвитку туристичної галузі 162
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 182
ДОДАТКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201

ВСТУП

Актуальність теми обумовлена необхідністю розвитку державно-приватного партнерства як однієї з ефективних форм концентрації ресурсів влади, бізнесу і населення для вирішення завдань розвитку туризму. В економічно розвинутих державах послуги туристичної індустрії забезпечують близько 50% ВВП, тоді як в Україні цей показник ледве перевищував 6%. Разом з економічним ефектом туріндустрія дає змогу отримати послуги, орієнтовані на підвищення культурного рівня і збереження здоров'я населення.
Туристична індустрія пропонує різні можливості підвищення якості життя людей. Серед них: організація оздоровчого відпочинку і курортного лікування, забезпечення культурного й спортивного дозвілля, створення нових маршрутів подорожей, екскурсійних і пізнавальних турів, розвиток бізнес-туризму, зокрема, проведення конференцій, симпозіумів, корпоративних заходів і міжнародного культурного обміну.
Разом з тим, незважаючи на певні успіхи в розвитку туризму, держава мало бере участь у його становленні: не визначено умови державно-приватного партнерства у сфері туризму та механізми їх створення; не розроблено принципи розвитку державно-приватного партнерства; відсутні організаційні структури управління, що координують процеси взаємодії учасників партнерства; не розроблено організаційні основи інформаційного забезпечення управлінських рішень; не розроблено економічні механізми участі населення в проектах розвитку інфраструктурних об'єктів туристичної галузі, що функціонують на основі державно-приватного партнерства.
Вирішення цих завдань є актуальним і має важливе наукове і практичне значення для теорії державного управління економічними системами. Взаємодія держави і бізнесу на основі партнерства є порівняно новим напрямом, що вимагає уважного і детального наукового дослідження. Не випадково дослідженню процесів становлення та розвитку державно-приватного партнерства присвячені праці багатьох учених і фахівців.
Проблеми й особливості розвитку туризму знайшли своє відображення в наукових дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: В. Азар, М. Борущок, П. Гаман, Л. Гринів, П. Гаман, П. Гудзь, Б. Данилишин, В. Дмитренко, В. Євдокименко, І. Зорін, Д. Карамишев, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Козирєв, В. Кравців, В. Лобас, О. Любіцева, М. Мальська, В. Мацола, А. Мельник, О. Мілашевська, О. Мордвінов, В. Федорченко, С. Харічков, В. Цибух, А. Чечель, О. Шаптала та інші.
Разом з тим відчувається нестача теоретичних і методичних підходів до управління розвитком державно-приватного партнерства у сфері туризму, особливо в розробці концептуальних основ цієї діяльності і практичних рекомендацій щодо їх застосування.
Актуальність та невідкладність вирішення проблем, пов’язаних з активізацією державної туристичної політики, необхідність формування системи державно-приватного партнерства в туристичній галузі визначили тему дисертаційної роботи, зумовили зміст, мету, завдання і структуру дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах теми Класичного приватного університету «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113). Роль автора полягає в розробці ключових положень Стратегії розвитку туризму і курортів.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій щодо формування системи державно-приватного партнерства в туристичній галузі як складової державного регулювання суспільного розвитку України.
Для досягнення мети дисертаційної роботи було поставлено та вирішено такі завдання:
– визначити сутність державно-приватного партнерства в туристичній галузі та розробити принципи його розвитку;
– визначити необхідні умови розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі, а також механізми їх створення;
– дослідити зарубіжний досвід розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі;
– обґрунтувати необхідність створення організаційних структур управління розвитком державно-приватного партнерства в туристичній галузі;
– розробити механізми участі населення в проектах розвитку інфраструктури туристичної галузі, що функціонують на основі державно-приватного партнерства;
– поглибити концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі;
– запропонувати заходи регулювання державно-приватного партнерства в туристичній галузі.
Об’єкт дослідження – процес управління розвитком державно-приватного партнерства в туристичній галузі.
Предмет дослідження – управлінські, соціально-економічні та інституційні відносини між державою, бізнесом і населенням, що виникають у процесі розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована система управління розвитком державно-приватного партнерства в туристичній галузі, законодавче забезпечення діяльності інститутів державно-приватного партнерства є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування туристичної галузі.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження в галузі програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові й організаційні основи суспільних відносин у системі державно-приватного партнерства в туристичній галузі як в Україні, так і за кордоном.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження практики державно-приватного партнерства в туристичній галузі в зарубіжних країнах; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану туристичної галузі; методи аналізу й синтезу – для розробки принципів розвитку державно-приватного партнерства та методики побудови державних програм розвитку туристичної галузі; експериментальний – при розробці блочної довгострокової регіональної програми розвитку туристичної галузі, формування напрямів удосконалення державно-приватного партнерства в туристичній галузі.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали, звітна документація управлінь та відділів обласних державних адміністрацій і туристичних підприємств України, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
- науково обґрунтовано та запропоновано розробку ключових положень блочної регіональної програми розвитку туристичної галузі в окремо взятому регіоні, що включає такі блоки: визначення проблемних завдань розвитку туристичної галузі; визначення кола завдань для розробників програми; формування «дерева цілей» програми; розробка різних варіантів реалізації програми; оцінювання та вибір найбільш доцільного варіанта реалізації програми; механізми здійснення державно-громадського контролю за виконанням програми; оформлення та впровадження проекту програми;
удосконалено:
- науково-практичний підхід до формування цілісної системи управління розвитком державно-приватного партнерства в туристичній галузі шляхом створення Центру стратегічного розвитку туризму як інституту державно-приватного партнерства у туристичній галузі, діяльність якого полягає в інформаційно-аналітичному та дорадчому забезпеченні діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування і суб’єктів приватного сектора економіки щодо розвитку цієї галузі;
- методичний підхід до формування механізмів розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі шляхом застосування туристичного мультиплікатора, під яким запропоновано розуміти коефіцієнт непрямого впливу туризму на розвиток економіки певного регіону та який відображає збільшення доходів місцевого бюджету відповідної адміністративно-територіальної одиниці залежно від витрат туристів;
- теоретичний підхід до подальшої розробки ключових положень Стратегії розвитку туризму і курортів шляхом виділення окремого розділу, який регламентує порядок узгодження програм соціально-економічного та культурного розвитку адміністративно-територіальних одиниць із цією стратегією та визначення системи показників моніторингу сталого розвитку туристичної галузі;
набуло подальшого розвитку:
- визначення шляхів законодавчого забезпечення діяльності інститутів державно-приватного партнерства в туристичній галузі шляхом внесення змін до чинного Закону України «Про туризм», зокрема введення окремого розділу, суть якого полягає у правовому врегулюванні суспільних відносин щодо створення, порядку функціонування, особливостей діяльності таких інститутів і партнерських відносин між органами державної влади та суб’єктами приватного сектора економіки в туристичній галузі;
- визначення поняття державно-приватного партнерства в туристичній галузі як особливої системи суспільних відносин між державою і бізнесом, у яких держава має узагальнювати досвід державного регулювання туристичної галузі, акумулювати фінансові ресурси для створення туристичної інфраструктури, створювати бізнесу прозорі умови для участі у спільних проектах, а роль бізнесу полягає в інвестуванні матеріальних та трудових ресурсів у туристичну галузь з метою вирішення проблем її розвитку, отримання прибутку, збереження природних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані Запорізькою обласною радою при розробці блочної регіональної програми розвитку туристичної галузі (довідка № 17/49-10 від 23.10.2007 р.).
Бердянською районною державною адміністрацією апробовано механізм розвитку державно-приватного партнерства в туристичній галузі шляхом застосування туристичного мультиплікатора (довідка № 47-08 від 10.12.2008 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Економіка туристичного та готельного господарства», «Ринок туристичних послуг», «Державне регулювання економіки», «Основи туристичного бізнесу», а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 299-09 від 19.09.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах, круглих столах: «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2005 р.), «Культура і освіта фахівців туристичної сфери – сучасні тенденції та прогнози» (м. Київ, 2005 р.), «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м. Запоріжжя, 2007 р.), «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у
8 публікаціях, із них 4 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом
3,8 обл.-вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 218 сторінок, із них 14 рисунків, 3 таблиці, 1 додаток, список використаних джерел (179 найменувань) – 16 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичне завдання розробки теоретичних, методичних і практичних положень з удосконалення механізмів управління розвитком державно-приватного партнерства в туристичній галузі.
1. Уточнено, що державно-приватне партнерство в туристичній галузі є особливою системою суспільних відносин між державою і бізнесом, у яких держава має узагальнювати досвід державного регулювання туристичної галузі, акумулювати фінансові ресурси для створення туристичної інфраструктури, створювати бізнесу прозорі умови для участі у спільних проектах, а роль бізнесу полягає в інвестуванні матеріальних та трудових ресурсів у туристичну галузь з метою вирішення проблем її розвитку, отримання прибутку, збереження природних ресурсів. Важливим чинником для виникнення державно-приватного партнерства є межа державного втручання в економіку, а також рівень соціальної відповідальності бізнесу. Найбільш ефективними формами для розвитку державно-приватного партнерства визначено спільні підприємства і концесійні угоди.
2. З метою ефективного управління державно-приватним партнерством у сфері туризму доцільно створити спеціалізований галузевий орган некомерційного партнерства, який буде здійснювати управління в цій сфері – «Центр стратегічного розвитку туризму». До основних функцій Центру стратегічного розвитку туризму належать такі: управління розвитком державно-приватного партнерства в туризмі; розробка спільних з державою проектів партнерства; організація збору проектів; проведення експертизи проектів; проведення конкурсів серед претендентів на отримання державної підтримки проектів; розробка реєстру державної власності у сфері туризму.
3. Проаналізовано зарубіжний досвід розвитку державно-приватного партнерства та встановлено, що впровадження організаційної системи управління туристичною галуззю, що використовується в Сполучених Штатах Америки, доповнення новими функціями діяльності компетентних у сфері туризму державних структур, створення і використання таких інструментів, як Бюро з проведення конференцій і залучення гостей, Грошовий фонд міста (досвід США), дадуть змогу покращити умови для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та підсилити потенціал державних ресурсів у партнерстві. Фінансові інструменти реалізації туристичної політики Європейського Союзу представлені у вигляді єдиної системи спеціалізованих фондів і Європейського інвестиційного банку, за допомогою яких фінансується вирішення завчасно позначених і поставлених цільових завдань у рамках єдиної туристичної політики ЄС.
4. Держава проголосила туризм одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури й економіки. Туризм має вагомий вплив на такі ключові галузі господарства, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та багато інших. В Україні за останні роки вироблено загальну стратегію вдосконалення вітчизняного туризму, з’ясовано головні вектори його подальшого розвитку, визначено найближчі орієнтири державної політики в туристичній сфері, напрями діяльності всіх ланок національного туризму.
5. На підставі проведеного аналізу виявлені негативно чинники, які перешкоджають подальшому розвитку туризму, комплексному санаторно-курортному оздоровленню населення та перетворенню Запорізької області на туристично-екскурсійний центр: відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами в області; повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму області; відсутність відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідність переважної більшості туристичних, курортних закладів міжнародним стандартам; тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області; незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідності їх збереження; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку туризму та курортів; недостатня забезпеченість туристичної й курортної галузі висококваліфікованими спеціалістами; недосконалість бази даних стосовно об'єктів туристичної та курортної сфер; недостатня реалізація наявного рекреаційного та історико-культурного потенціалу; низькі темпи процесів модернізації застарілої курортно-рекреаційної та туристичної інфраструктури та залучення інвестицій в їх розвиток; стійке зниження кількості населення; надмірний податковий тиск на підприємства галузі; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому й, особливо зовнішньому ринках, недоліки територіальної організації туристично-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури.
6. Для здійснення партнерства держави і бізнесу у сфері туризму й управління його розвитком необхідна наявність таких умов: технічних і організаційних умов надходження інформації про інтереси потенційних учасників партнерства (сайт, офіс, персонал тощо); технічних і організаційних умов інвентаризації, оцінювання й систематизації ресурсної бази учасників; наявність ефективних механізмів залучення та використання цих ресурсів; наявність різноманітних інструментів реалізації інтересів учасників; наявність системи фінансових інструментів, що забезпечують надходження коштів на проекти державно-приватного партнерства у сфері туризму; наявність інститутів управління розвитком державно-приватного партнерства у цій галузі; наявність нормативно-правових актів, що регулюють державно-приватне партнерство у сфері туризму.
7. Запропоновано використання туристичного мультиплікатору, під яким розуміється коефіцієнт непрямого впливу туризму на розвиток економіки певного регіону та який відображає збільшення доходів місцевого бюджету відповідної адміністративно-територіальної одиниці залежно від витрат туристів. Це дає змогу ввести критерій в систему національних рахунків і систему обліку та звітності та відображає величину мультиплікативного ефекту.
8. Удосконалення законодавчої бази розвитку державно-приватного партнерства передбачає формування спеціалізованого розділу законодавства про державно-приватне партнерство, зокрема у сфері туризму. Визначено, що однією з необхідних умов розвитку державно-приватного партнерства є прийняття Закону «Про державно-приватне партнерство в Україні», що є необхідною і достатньою умовою забезпечення розвитку державно-приватного партнерства у сфері туризму та створення нових його механізмів, зокрема єдиного інформаційного сайту з туризму; банку даних спільних проектів на основі технології багаторівневої системи збору, аналізу, систематизації та зберігання спільних проектів, що реалізуються у сфері туризму на основі взаємодії бізнесу і влади; правових умов, які забезпечують залучення та використання ресурсів учасників; механізмів участі населення в проектах державно-приватного партнерства у сфері туризму; фінансових інститутів, які використовуються для підтримки проектів державно-приватного партнерства у сфері туризму; організаційної структури управління розвитком державно-приватного партнерства у сфері туризму.
9. У результаті проведеного дослідження виявлені необхідно умови розвитку державно-приватного партнерства у сфері туризму. До них належать: розвиток сфери туризму як самостійної галузі економіки, розробка та прийняття необхідного галузевого законодавства; включення туристичних послуг у споживчий кошик і подальше врахування цієї статті витрат у бюджетах; зміна податкового законодавства в частині заохочення витрат громадян на відпочинок всередині країни й ініціатив бізнесу зі створення туристичної інфраструктури в регіонах; внесення змін до системи єдиної статистики туризму в Україні та здійснення переходу на міжнародну систему статистичного обліку й звітності в туризмі. Введення нових статистичних показників туризму, таких як туристична рухливість, туристичний мультиплікатор, туристичне споживання, туристичні витрати, інтенсивність туризму, туристичний оборот, для точного розрахувати ВВП; співвідношення цілей загальної державної соціально-економічної політики з регіональною політикою розвитку туризму, а також наявність системних підходів і скоординованих дій місцевих органів влади в розвитку інфраструктури регіону, заснованих на методиці побудови програм розвитку туристичної інфраструктури.
10. У процесі розробки принципів розвитку державно-приватного партнерства у сфері туризму обґрунтовано та запропоновано такі принципи: рівного інформаційного забезпечення всіх зацікавлених учасників партнерства (влади, населення й бізнесу); поступального скоординованого розвитку туризму в регіонах на основі проектів партнерства держави та бізнесу; орієнтації проектів державно-приватного партнерства у сфері туризму на потреби населення; поетапного розвитку інфраструктури туризму на основі державно-приватного партнерства при використанні державної власності.
11. Визначено стратегічні завдання розвитку туризму і курортів в Україні, до яких належать: створення законодавчих, нормативно-правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських умов для перетворення туризму на соціально та екологічно орієнтовану, економічно ефективну сферу діяльності; підвищення ефективності державної політики у сфері туризму і діяльності курортів, формування і впровадження ефективної моделі державного управління з метою координації, регулювання та захисту інтересів учасників туристичної діяльності; посилення ролі місцевих громад і громадських організацій у запровадженні принципів сталого розвитку туризму, вдосконалення наявних та впровадження нових ефективних механізмів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, наукових і освітніх установ сфери туризму; формування туристичного простору з метою раціонального та ефективного використання туристичних ресурсів шляхом створення та забезпечення функціонування зон сталого розвитку туризму, розроблення та впровадження конкурентоспроможного національного й регіональних туристичних продуктів; сприяння покращенню інвестиційного клімату у сфері туризму, залученню інвестицій у розвиток інженерно-транспортної та комунальної інфраструктур; раціоналізація використання фінансових і матеріальних ресурсів у сфері туризму, наповнення бюджетів усіх рівнів від туристичної діяльності, збільшення надходження валютних коштів від туризму; створення робочих місць, розвиток малого та середнього підприємництва у сфері туризму, розширення зайнятості у сільській місцевості від розвитку туризму; створення рівних можливостей для суб'єктів туристичної діяльності, формування передумов для розвитку ефективного та прозорого туристичного ринку; створення об’єктів туристичної інфраструктури в межах територій з високою концентрацією цінних природних та історико-культурних туристичних ресурсів за напрямами національної мережі туристичних маршрутів; формування інформаційного простору туризму, створення сприятливих умов для забезпечення рівного доступу до інформації у сфері туризму; формування сучасного механізму державного обліку та контролю здійснення туристичної діяльності; розроблення ефективних державної та місцевих програм розвитку туризму та курортів, економічно обґрунтованих планів їх реалізації, у тому числі в рамках програм соціально-економічного розвитку регіонів; розвиток міжнародного співробітництва у сфері туризму та діяльності курортів, покращення туристичного іміджу держави, ефективне використання можливостей, пов’язаних з проведенням фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу “Євро – 2012” в Україні.
12. Визначено основні чинники, які характеризують стан у сфері туризму та діяльності курортів в Україні: низький рівень усвідомлення населенням країни та органами влади, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку держави; відсутність сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеність напрямів їх освоєння та розвитку, неефективне використання унікальних природних та історико-культурних ресурсів; відсутність ефективної системи захисту прав та інтересів туристів; відсутність сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, державної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів та належної підтримки розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема в’їзного та внутрішнього, сільського, екологічного; руйнація системи соціального туризму, недоступність туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку; відсутність належного прогнозування та планування розвитку туризму.
13. Запропоновано індикатори моніторингу сталого розвитку туризму, які визначають відповідність тенденцій розвитку туризму принципам сталого розвитку: рівень «функціональної сумісності» нормативно-правового забезпечення сфери туризму в Україні; рівень контролю з боку державних органів, органів місцевого самоврядування й громадських організацій за діяльністю суб’єктів туристичної діяльності, за раціональним використанням туристичних ресурсів, за розподілом грошових і матеріальних коштів, спрямованих на їх охорону та відновлення довкілля; рівень участі місцевих громад у туристичній діяльності, контролі за раціональним використанням й охороною туристичних ресурсів; наявність та ефективність функціонування спеціальної державної інституції із забезпечення раціонального використання туристичних ресурсів, сталого розвитку туризму; рівень автономності в управлінні та організації туристичної діяльності, а також відповідальності за раціональне використання туристичних ресурсів регіональних і місцевих органів самоврядування; структурно-функціональна відповідальність національної туристичної мережі та національної екологічної мережі України.
14. Блочна регіональна програма розвитку туризму є ефективним засобом піднесення економіки на регіональному рівні, забезпечить можливість ефективного спільного функціонування державного, приватного і громадського секторів туризму, стане важливим елементом регіонального планування. У регіональній програмі розвитку туризму необхідно врахувати такі елементи: визначення етапів розвитку туризму в регіоні; створення програм освіти і професійної підготовки; вибір доцільних форм розвитку та типів в'їзних і внутрішніх туристичних сегментів, які слід залучати; створення єдиної інформаційної мережі; визначення шляхів багатоцільового використання туристичної інфраструктури; визначення територіальних меж розвитку туризму, виходячи з реальних умов екологічного, соціокультурного й інфраструктурного стану розвитку регіону; визначення відповідних функцій державного і приватного сектора в справі планування та розвитку туризму для посилення економічного й соціального явища, використовуючи його як каталізатор розвитку інших секторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азар В.И. Экономика и организация туризма / В.И. Азар. – М. : Профиздат, 1983. – 347с.
2. Александрова А.Ю. Международный туризм / А.Ю. Александрова. – М., 2001. – 542с.
3. Алєксєєва Ю. Економіко-правові засади розвитку соціального туризму в Україні / Ю. Алєксєєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Магістр, 2004. – № 1 (19). – С. 58–64.
4. Алєксєєва Ю. Вплив державної політики на розвиток туристичної галузі України / Ю. Алєксєєва // Актуальні проблеми внутрішньої політики : зб. наук. пр. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – № 1. – С. 103–107.
5. Андрушків В. Міркування про можливості розвитку туризму в Україні / В. Андрушків // Аспекти самоврядування. – 2001. – № 3 (11). –
С. 31–34.
6. Антропова А.А. Разработка механизма управления финансово-информационными потоками в туристическом бизнесе Донецкого региона / А.А. Антропова // Вестник Херсонского государственного технического университета. – 2001. – № 1 (10). – С. 107–110.
7. Бабарицкая В.К. Организация туризма : учебно-методическое пособие / В.К. Бабарицкая. – К., 1994. – 140 с.
8. Бабарицька В. Розвиток міжнародного туризму в умовах глобалізації суспільно-економічних процесів / В. Бабарицька // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – К. ; Луцьк, 2000. – Т. 1. – С. 347–351.
9. Багров Н.В. Принципы и концепции рекреационного развития Крыма / Н.В. Багров // Український географічний журнал. – 1997. – № 1. –
С. 28–33.
10. Басюк Д.І. Основи туризмології : навчально-методичний посібник / Д.І. Басюк. – Камянець-Подільський : Аксіома, 2005. – С. 109.
11. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация / С.И. Байлик.  К. : ВИРА-Р : Альтпрес, 2001.  208 с.
12. Безносюк В. Туризм і його місце в соціально-економічного розвитку України / В. Безносюк // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 232–235.
13. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик.  К. : Інститут туризму федерації профспілок України, 1998.  130 с.
14. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик.  К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2001.  395 с.
15. Бережна І.В. Особливості стану рекреаційної галузі Криму в контексті ефективного використання рекреаційного потенціалу регіону / І.В. Бережна // Схід. – 2004. – № 4 (62). – С. 28–33.
16. Борисов К.Г. Международный туризм и право / К.Г. Борисов. – М. : НИМП, 1999. – 352 с.
17. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика : монография : пер. с польск. / М. Борущак. – Мн. : БГЭУ, 2002. – 166 с.
18. Буравченков А.О. Культура і туризм: взаємозалежність, взаємодія і збагачення / А.О. Буравченков, І.П. Гаврилишин // Культура на зламі тисячоліть: [філософія, туризм, освіта] : зб. наук. ст. – К., 1996. – С. 89–102.
19. Валевський О.Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : монографія / О.Л. Валевський. – К. : НІСД, 2001. – 240 с.
20. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу / А. Виноградська // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – № 5. – С. 13–18.
21. Волошин Н.И. Международный туризм: правовые акты : учеб. пособ. / Н.И. Волошин. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 400 с.
22. Воротін В.Є. Державне регулювання інтеграційних процесів в Україні та його вплив на економічне зростання / В.Є. Воротін // Вісник УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 174–186.
23. Гавран В.Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.02.03 / В.Я. Гавран ; Мін-во освіти і науки України, Національний ун-т “Львівська політехніка”. – Л., 2002. – 19 с.
24. Гайдук А. Формування туристичної ринкової інфраструктури як фактор підвищення ефективності функціонування ринку туристичних послуг / А. Гайдук // Регіональна економіка. – 1999. – № 2. – С. 172–178.
25. Герасимова А. Туристический бизнес: особенности бухучёта и налогообложения / А. Герасимова, М. Скапенкер // Экономика и жизнь. – 1996. – № 14. – апрель. – С. 45–51.
26. Глобальний етичний кодекс туризму. – 1999. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.world-tourizm.org.
27. Гринів Л.С. Методологія і методика визначення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використання / Л.С. Гринів. – Л., 1992. – 26 с.
28. Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах : зб. наук. праць.  К., 2001.  238 с.
29. Гудзь П.В. Информация в системе маркетингового управления курортным городом / П.В. Гудзь // Економіка та право.  2001.  № 1. 
С. 71–74.
30. Гудзь П.В. Механізми розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.10.01 / П.В. Гудзь ; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-прав. досліджень. – Донецьк, 2003. – 36 с.
31. Гулич О.І. Актуальні питання інформаційного забезпечення розвитку туристично-рекреаційного бізнесу в регіоні / О.І. Гулич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації : збірн. наук. праць / НАН України, Інститут регіональних досліджень ; редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній.  Л., 2002.  Вип. 5 (ХХХVІ). – С. 563–569.
32. Данилишин Б.М. Україна: проблеми сталого розвитку / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, Е.М. Лібанова // Наукова доповідь. – К. : РВПС України НАН України, 1997. – 157 с.
33. Декларація з довкілля та сталого розвитку [Електронний ресурс]. – Ріо-де-Жанейро, 1992. – Режим доступу: www. world-tourizm.org.
34. Декларація з світового туризму [Електронний ресурс].  Маніла, 1980. – Режим доступу: www.world-tourizm.org.
35. Державне регулювання економіки : підруч. для студ. екон. спец. вузів / І.Р. Михасюк, А.Ф. Мельник, М.І. Крупка, З.М. Залога ; за ред. І.Р. Михасюка. – К. : Атака : Ельга-Н, 2000. – 592 с.
36. Чистов С.М. Державне регулювання економіки : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / С.М. Чистов. – К. : КНЕУ, 2002. – 208 с.
37. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України : навч. посіб. / кол. авт.: В.М. Вакуленко, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 112 с.
38. Державне управління : словник-довідник/ уклад.: В.Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О. Безносенко, І.М. Варвар та ін. ; за заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
39. Дергачов В. Формування зон вільного підприємництва туристичного курортно-рекреаційного призначення / В. Дергачов, О. Живицький, М. Тараканов, О. Хуторний, В. Тиктулов // Економіка України. – К., 1992. – № 1. – С. 60–64.
40. Джафари Д. Феноменология туризма / Д. Джафари // Теория и практика физ. культуры. – 2000. – № 8. – С. 23–27.
41. Дмитренко В.М. Проблеми й тенденції розвитку туризму в Україні / В.М. Дмитренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 3. – С. 63–67.
42. Дмитренко В.М. Інструменти здійснення регуляторної політики в галузі туризму / В.М. Дмитренко // Економіка та держава. – 2007. – № 10. – С. 57–59.
43. Добровольский А.Б. Активізація туризму в Україні на основі розвитку вільних економічних зон / А.Б. Добровольский // Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці, 1995. – Ч. 3. – С. 75–78.
44. Документи Всесвітньої Туристської Організації (ВТО), рішення її Генеральних Асамблей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.world-tourizm.org.
45. Долішній М. Концептуальні засади розвитку регіональної політики / М. Долішній // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2000. – № 7–8. – С. 5–8.
46. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм. – М., 1991. – 476 с.
47. Економічний аналіз та його роль в управлінні регіоном // Регіональне управління : навч. посіб. / кол. авт.: Л.М. Зайцева, С.М. Серьогін та ін. ; за наук. та заг. ред. Л.М. Зайцевої. – Д., 2000. – С. 35–62.
48. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування. Механізм реалізації) / В.К. Євдокименко. – Чернівці : Прут, 1996. – 288 с.
49. Європейська Рамкова Конвенція загальних принципів транскордонного співробітництва // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / за ред. С. Максименка, І. Студеннікова. – К. : Логос, 2000. – С. 186–196.
50. Живицкий А.В. Рекреационные аспекты концепции устойчивого развития приморских регионов Украины / А.В. Живицкий, Е.А. Доманюк, И.А. Бердников, А.Н. Медяная // Экономические инновации. – 1999. – Вып. 6. – С. 78–87.
51. Жученко В.Г. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи / В.Г. Жученко // Регіон. перспективи. – 2001. – № 1. – С. 83–84.
52. Захарова С.Г. Роль органів місцевого самоврядування в розвитку індустрії туризму / С.Г. Захарова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2008. – № 4. – С. 119–125.
53. Захарова С.Г. Державне регулювання туристичної галузі в Україні / С.Г. Захарова // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2008. – Вип. 4 (23). – С. 298–305.
54. Захарова С.Г. Підвищення ефективності використання туристично-рекреаційних ресурсів України / С.Г. Захарова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2009. – №1 (35). – С. 227–232.
55. Захарова С.Г. Державне регулювання інфраструктури туризму в Україні / С.Г. Захарова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. – № 1. – С. 64–69.
56. Захарова С.Г. Зарубіжний досвід державно-приватного партнерства в туристичній галузі / С.Г. Захарова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Культура і освіта фахівців туристичної сфери – сучасні тенденції та прогнози». – К., 2005. – С. 477–479.
57. Захарова С.Г. Перспектива розвитку туризму в Запорізькому регіоні / С.Г. Захарова // Дні науки : зб. тез доповідей : в 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ» [ред. кол. В.М. Огаренко та ін.]. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2005. – Т.2. – С. 177–179.
58. Захарова С.Г. Стандартизація та сертифікація як фактори підвищення якості готельних послуг в Україні / С.Г. Захарова // Дні науки : зб. тез доповідей : в 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ» [ред. кол. В.М. Огаренко та ін.]. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т.2. – С. 345–346.
59. Захарова С.Г. Розробка принципів розвитку державно-приватного партнерства та методики побудови державних програм розвитку туристичної галузі / С.Г. Захарова // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір : зб. наук. праць учасників ІХ Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів (Мелітополь, 17–18 травня 2009 р.) : у 2 ч. / [за заг. ред. А.А. Ткача]. – Мелітополь : МІДМУ «КПУ», 2009. – Ч. 1. – С. 52–55.
60. Зелінський К. Удосконалення статистичної методології і практики в сфері рекреації / К. Зелінський // Статистика України. – 1999. – № 3. – С. 32–34.
61. Зінченко В.А. Міжнародний молодіжний туризм в Україні
(70-80-ті роки XX ст.) / В.А. Зінченко ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Ін-т історії України, 2002. – 58 с.
62. Зорин И.В. Теоретические основы профессионального туристского образования : монографія / И.В. Зорин. – М. : Совет. спорт, 2001. – 264 с.
63. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни / О.В. Ільїна ; Луцьк. ін-т розвитку людини Відкрит. міжнар. ун-ту розвитку людини “Україна”. – Луцьк : Терен, 2004. – 104 с.
64. Казачковська Г.В. Підвищення ефективності функціонування міського рекреаційно-курортного господарства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.10.01 / Г.В. Казачковська ; НАН України, Ін-т екон.-прав. досліджень. – Донецьк, 2003. – 20 с.
65. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма / Н.И. Кабушкин. – 4-е изд. – М. : Новое Знание, 2004. – 432 с.
66. Калитюк В.А. Рекреаційно-туристичний комплекс в умовах ринку / В.А. Калитюк.  Л., 1999.  162 с.
67. Карсекін В.І. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні / В.І. Карсекін, Т.І. Ткаченко // Економіка України. – 1997. – № 9. – С. 41–46.
68. Кравців В.С. Науково-методичні підходи та алгоритм розробки регіональних програм розвитку рекреаційної сфери / В.С. Кравців, В.О. Полюга, О.І. Гулич // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи : зб. наук. пр. / НАН України, Інститут регіональних досліджень.  Л., 2004.  Вип. 1 (XLV)  С. 9–17.
69. Крачило М.П. Іноземний туризм в Україні. Стан і шляхи розвитку / М.П. Крачило // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи : зб. наук. пр. – К. : Слов’янський діалог, 1995. – С. 39–45.
70. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления / В.А. Квартальнов ; Рос. междунар. акад. туризма. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 489 с.
71. Квартальнов В.А. Туризм / В.А. Квартальнов. – М. : Фінанси та статистика, 2000. – 320 с.
72. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : монографія / В.Ю. Керецман. – К. : Вид-во НАДУ, 2002. – 188 с.
73. Кифяк В. Розвиток міжнародного туризму як один із факторів становлення економіки України / В. Кифяк // Економіка України. – 1995. – № 7. – С. 85–88.
74. Козырев В.М. Туристическая рента как фактор саморазвития отрасли / В.М. Козырев // Теория и практика физ. культуры. – 2000. – № 8. – С. 27–31.
75. Козюра І.В. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція) : навч. посіб. / І.В. Козюра, О.Ю. Лебединська. – Ужгород : Патент, 2003. – 224 с.
76. Концепція розвитку українських курортів : проект Держтурадміністрації України. – К. : ДТАУ, 2004. – 14 с.
77. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм / Ф. Котлер, Дж. Боузн, Дж. Майкенз. – М., 1998. – 700 с.
78. Король О.Д. Основи туристичного маркетингу / О.Д. Король ; Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Рута, 2002. – 110 с.
79. Кравців B.C. Туризм в Україні: стан та шляхи активізації / B.C. Кравців // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2000 – № 7–8. – С. 9–10.
80. Крайник О.П. Економічний розвиток регіону : монографія / О.П. Крайник ; за ред. М.І. Долішного ; УАДУ при Президентові України, Львів. регіон. ін-т. – Л. : Ліга-Прес, 2002. – 294 с.
81. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма / А.А. Крючков. – М. : Высш. шк. по туризму и гостиничному хозяйству, 1999. – 93 с.
82. Кудинов Б.Ф. Из истории развития туризма / Б.Ф. Кудинов. – М. : Профиздат, 1986. – 147 с.
83. Кулагина Г. Туристская деятельность в сателлитных счетах СНС / Г. Кулагина, А. Татаринов // Вопросы статистики. – 1999. – № 1. – С. 27 32.
84. Курортні ресурси України / за ред. М.С. Лободи. – К. : ТАМЕД, 1999. – 344 с.
85. Лебединський Ю.П. Ресурсосбережение и екологія / Ю.П. Лебединський, Ю.В. Склянкин, П.И. Попов. – К. : Политиздат Украины, 1990. – 223 с.
86. Лебедько С. Туристические приоритеты – 99 / С. Лебедько // Компаньон. – 1999. – № 23. – С. 37–38.
87. Лугова О.В. Управління інвестиційними ресурсами адміністративно-територіальних формувань в туристичній сфері / О.В. Лугова // Упр. сучас. міст. – 2003. – № 2/4-6(10). – С. 107–114.
88. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева. – К. : Альтерпрес, 2002.  436 с.
89. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу : навч. посіб. / М.П. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух. – Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – С. 28.
90. Мацола B.I. Рекреаційно-туристичний комплекс України / B.I. Мацола. – Л. : Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. – 259 с.
91. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посіб. / за ред. І.М. Школа. – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. – 662 с.
92. Мерзляк А.В. Механізми державного управління іноземними інвестиціями: регіональний аспект : монографія / А.В. Мерзляк ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 300 с.
93. Мілашевська О.І. Організаційно-методичні засади формування спеціальних туристично-рекреаційних зон : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.02.03 / О.І. Мілашевська ; Наук.-дослід. екон. ін-т. – К., 1998. – 20 с.
94. Методические рекомендации по экономической оценке и оптимизации использования лечебных рекреационных ресурсов. – Львов, 1983. – 40 с.
95. Мироненко Н.С. Рекреационная география / Н.С. Мироненко, И.Т. Твердохлебов. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 207 с.
96. Митровцій І. Організація туристично-рекреаційного процесу в нових економічних умовах: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / І. Митровцій, С. Болдижар. – Режим доступу: www.tour.сom.ua/publications.
97. Мордвінов О.Г. Природокористування в аграрній сфері перехідної економіки України / О.Г. Мордвінов ; Ніжин. держ. пед. ун-т ім. Миколи Гоголя. – Ніжин : Вид-во НДПУ, 2000. – 187 с.
98. Мордвінов О.Г. Державне управління аграрним природокористуванням України в умовах ринкової трансформації : автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. : 25.00.05 / О.Г. Мордвінов ; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 32 с.
99. Наймушин А. Социальний туризм / А. Наймушин, В. Белолипцев. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 245 с.
100. Населення і трудові ресурси села : навч. посіб. / за ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого. – К. : Ін-т аграр. політики УААН, 2002. – 277 с.
101. Наказ Держтурадміністрації України та Держкомстату України “Про затвердження Методики розрахунку обсягів туристичної діяльності” від 12.11.2003 р. № 142/394 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
102. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” / Г.П. Науменко, С.В. Грибанова, О.П. Дорошко та ін. – К., 1998. – 401 с.
103. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління : навч. посіб. / Н.Р. Нижник, О.А. Машков ; за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
104. Окландер М.А. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку території / М.А. Окландер, О.Г. Милашко // Статистика України. – 2002. – № 4. – С. 49–52.
105. Олесневич Д.Л. Регіональна організація туризму у Великобританії / Д.Л. Олесневич, С.П. Кузик // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. – Л., 1998. – С. 52.
106. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : навч. посіб. / кол. авт.: Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, Н.Г. Плахотнюк та ін. ; за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – 288 с.
107. Организация туризма / [под ред. Н.И. Кабушкина, А.П. Дуровича]. – М. : Новое Знание, 2004. – 632 с.
108. Орлов А. Правові проблеми визначення понять курортних, лікувально-оздоровчих і рекреаційних територій / А. Орлов // Підприємство, господарство і право.  2000.  № 5.  С. 48–50.
109. Пал Л.А. Аналіз державної політики / Л.А. Пал ; пер. з англ. І. Дзюб. – К. : Основи, 1999. – 422 с.
110. Панасюк Б. Державне регулювання економіки / Б. Панасюк // Економіка України. – 1994. – № 1. – С. 19–23.
111. Педагогіка туризму : навч. посіб. / В.К. Федорченко, Н.А. Фоменко, М.І. Скрипник, Г.С. Цехмістрова. – К. : Слово, 2004. – 296 с.
112. Пермінова Г. Тенденції розвитку туризму в Україні на межі тисячоліть у контексті світового досвіду / Г. Пермінова // Україна, українці, українознавство у ХХ ст. в джерелах і документах : зб. наук. пр. : у 2 ч. – К., 1999. – Ч. 2. – С. 570–577.
113. Пилипенко С. Туристична галузь України: інвестиційний аспект // Командор : вісн. держ. службовця. – 2002. – № 1. – С. 38–41.
114. Пи П. Туризм как экономический феномен / П. Пи // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная література : реф. журн. Серия 2: Экономика. – 1994. – № 2. – С. 58–94.
115. Полюга В. Аспекти статистичного вивчення стану туристичної галузі регіону / В. Полюга // Регіональна економіка. – 2001. – № 2. – С. 176–180.
116. Полюга В. Методи активізації діяльності суб’єктів туристичного господарювання на ринку рекреаційних послуг / В. Полюга // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці : АНТ Лтд, 2004.  Вип. 1. Економічні науки. – Ч. 2. – С. 38–41.
117. Правове регулювання туристської діяльності в Україні : станом на 1 січня 2002 р. / за заг. ред. В.К. Федорченка. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 800 с.
118. Про затвердження Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямами національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004–2010 роках : постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 612 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 19. – Ст. 1328.
119. Про утворення Ради з питань туризму : постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2004 р. № 1045 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 32. – Ст. 2164.
120. Про утворення Наукового центру розвитку туризму : постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1132 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 34. – Ст. 1572.
121. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002–2010 рр. : постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 583 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 18. – Ст. 935.
122. Про схвалення Концепції розвитку санаторно-курортної галузі : постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 231-р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 17. – Ст. 785.
123. Затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму : розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 298-р. – К., 2004.
124. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 390-р // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 27. – Ст. 1339.
125. Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму : Указ Президента України від 14.12.2001 р. № 1213/2001 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 51. – Ст. 2266.
126. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні : інформ.-аналіт. матеріали до парлам. слухань / авт.-упор.: В.І. Цибух, Г.П. Науменко, В.К. Федорченко та ін. – К. : Вид-во КІТЕП, 2000. – 87 с.
127. Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку : праці Міжнар. конгресу.  Трускавець, 2000  275 с.
128. Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів / Д. Прейгер, І. Малярчук // Економіка України.  2001.  № 6. – С. 2127.
129. Регіональна політика: ме