ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ В УКРАЇНІ: СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПАРАЩИЧ Ігор Миронович

УДК 351.77:614.2 (477) (094)

ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ В УКРАЇНІ: СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
РАДИШ Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління, професор

Київ – 2009
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ В УКРАЇНІ………………………………..………………..….…..14
1.1. Права людини: сутність, генезис та шляхи реалізації норм права……..14
1.2. Проблеми забезпечення, реалізації та захисту прав пацієнтів в Україні…………………………………………………...…………………..…...22
1.3. Методологія дослідження та його програмно–цільова структура…………………..………………………………………………..……57
Висновки до розділу 1……….…………………..………………….……..…….63
РОЗДІЛ 2
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН ПРИ НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ…………..…….….67
2.1. Забезпечення та захист прав громадян при наданні медичної допомоги в зарубіжних країнах: досвід для України……………….……..…………....…..68
2.2. Надбання і недоліки в механізмах забезпечення прав пацієнтів у державах Європейського Союзу та окремих країнах колишнього СРСР……81
2.3. Тенденції розвитку механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів: міжнародний досвід та українські реалії…………………….….……..…........99
Висновки до розділу 2……………..………………….…………..……………110
РОЗДІЛ 3
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЗАХИСТУ ПРАВ ПАЦІЄНТІВ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ……….…..…………..………..113
3.1. Способи захисту прав пацієнтів в Україні: стан і перспективи їх розширення……………………………………….……..…………….………..113
3.2. Прийняття Етичного кодексу лікаря – шлях до запровадження світових стандартів і механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів і медичних працівників в Україні………………………………….…………..…………...130
3.3. Підходи до удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні….………………………………………..136
Висновки до розділу 3……….……………………..…………………………..147
ВИСНОВКИ……..…………………………..……………………….…………149
ДОДАТКИ…..………………….……………..…………….………….……….153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..…………..…….…………..163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМН України – Академія медичних наук України;
ВМА – Всесвітня медична асоціація;
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я;
ВУЛТ – Всеукраїнське лікарське товариство;
ЕСК – ембріональні стовбурові клітини;
ЄС – Європейський Союз;
ЛПЗ – лікувально-профілактичний заклад;
МГП – міжнародне гуманітарне право;
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України;
МОП – Міжнародна організація праці;
НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України;
ОМС – обов’язкове медичне страхування;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПМСД – первинна медико-санітарна допомога;
РАМН – Російська академія медичних наук;
РФ – Російська Федерація;
СНД – Союз Незалежних Держав;
СНІД – синдром набутого імунодефіциту;
СФУЛТ – Світова федерація українських лікарських товариств;
ЦСЄ – країни Центральної і Східної Європи.

ВСТУП
Здоров’я – ще не все,
але решта без здоровя – ніщо
Сократ

Ефективність законодавства –
рівень реалізації його регулюючої функції

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства надзвичайної актуальності набуває проблема державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я. Це обумовлено, зокрема, і недостатністю ґрунтовних наукових досліджень, які б охоплювали весь спектр державного регулювання медичних правовідносин та розробляли б нові підходи до визначення прав пацієнтів і вирішення проблеми щодо їх реалізації та захисту.
Здійснений автором аналіз літературних джерел за темою дослідження дає право стверджувати, що в усьому світі питання захисту прав пацієнтів характеризується сьогодні підвищеною активністю. Система ж захисту прав пацієнтів в Україні переживає лише період свого становлення.
Актуальність дослідження саме і зумовлюється необхідністю формування національного законодавства щодо забезпечення прав пацієнтів в Україні.
Теоретико-методологічні засади державного управління, його механізми, шляхи вирішення ключових питань реалізації державної політики в різних сферах суспільства в умовах трансформаційних перетворень досліджували у своїх наукових працях В.Бакуменко [9] В.Воротін [20], В.Голубь [138], В.Гошовська [28], І.Грицяк [32], Н.Грицяк [33], О.Ігнатенко, [48], Ю.Кальниш [49], В.Князєв [53], М.Корецький [56], В.Куйбіда [60] О.Лазор [61, 62], О.Лебединська [63], АМерзляк [74, 75], П.Надолішній [9], Н.Нижник [84], О.Оболенський [85], В.Олуйко [87], І.Розпутенко [118], Г.Ситник [84], Ю.Сурмін [88], В.Тертичка [133], В.Трощинський [139, 140] та інші науковці [114 – 116].
На важливості наукового пошуку щодо різних складових державного регулювання сфери охорони здоров’я України наголошують дослідники цієї проблеми: О.Баєва [6], Т.Бахтєєва [7], М.Білинська [8], С.Бугайов [14], Ю.Вороненко [18, 19], Т.Грузєва [34], Л.Жаліло [40], Д.Карамишев [50], Н.Кризина [59], В.Лехан [107, 108], О.Литвинова [65], В.Лобас [66], О.Мартинюк [68, 69], В.Москаленко [77 – 79], З.Надюк [80], Я.Радиш [110 – 113], Н.Рингач [117], І.Рожкова [126], Г.Слабкий [39], І.Солоненко [125, 126], Н.Солоненко [127], І.Хожило [143], О.Черниш [145], О.Шаптала [146], Н.Ярош [4] та інші дослідники [27, 31, 36, 73, 89, 99 – 101, 136].
У контексті правового регулювання медичної діяльності окремі питання прав пацієнтів найбільш ґрунтовно висвітлювали у своїх наукових працях С.Антонов [5], В.Галай [21, 22], В.Глуховський [25, 26], Р.Гревцова [29, 30], С.Козуліна [54], Н.Кризина [59], Д.Медніс [72], В.Москаленко
[76 – 79], В.Рудий [119], І.Сенюта [121, 131], В.Стеценко [131], С.Стеценко [129 – 131] та ін. [15, 16, 46, 57, 67, 81, 132, 141].
Але, незважаючи на розробки зазначених вище та інших дослідників, слід визнати, що досі залишаються невирішеними чимало питань, пов’язаних з опрацюванням та впровадженням ефективних механізмів регулювання прав пацієнтів в Україні. Відтак, необхідність теоретичного обґрунтування нової парадигми системи державного регулювання відносин, які існують між пацієнтом і лікарем, в умовах розширення недержавного сектора охорони здоров’я, багатоканального фінансування, включення у процеси реформування галузі інститутів громадянського суспільства і зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, що отримані в процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Удосконалення організаційно-правових засад збереження і розвитку трудового потенціалу України” (державний реєстраційний номер 0108U002030). Проблематика дисертації відповідає темі, що досліджується кафедрою управління охороною суспільного здоров’я: “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 Державне управління у сфері охорони здоров’я для професійної діяльності у сфері публічного урядування” (державний реєстраційний номер 0109U003016), в якій дисертантом науково обґрунтовано шляхи оптимізації державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні за рахунок їх закріплення спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена – Уповноваженого з питань охорони здоров’я.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад та опрацювання методичних положень і практичних заходів щодо вдосконалення державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів і на цій основі конкретизація механізмів державного регулювання медичної діяльності за умов трансформації системи охорони здоров’я України.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
– проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні та визначити його програмно-цільову структуру;
– дослідити механізми захисту прав пацієнтів в Україні та виявити проблеми щодо їх реалізації;
– з’ясувати права пацієнтів у міжнародних нормативно-правових актах і дослідити механізми забезпечення прав пацієнтів в окремих країнах колишнього СРСР та державах Європейського Союзу;
– визначити роль і місце громадського контролю у забезпеченні прав пацієнтів та основні організаційні принципи системи медичної допомоги, орієнтованої на пацієнта;
– обґрунтувати перспективи формування нормативно-правової бази щодо забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні за рахунок їх закріплення спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена – Уповноваженого з питань охорони здоров’я, узагальнити результати дослідження та виявити перспективні напрями подальших пошуків у поглибленій розробці теми.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини в галузі охорони здоров’я України.
Предмет дослідження – стан і тенденції розвитку державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є теоретичні положення сучасної теорії державного управління, наукові праці українських і зарубіжних учених, що присвячені проблемам державного управління у сфері охорони здоров’я.
Для реалізації визначених мети і завдань у процесі дослідження широко використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів:
 історичного і логічного аналізу літературних джерел для вивчення рівня розробленості проблеми у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі;
 метод функціонально-структурного аналізу, що передбачав вивчення державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я та дав змогу простежити причинно-наслідкову зумовленість виникнення цього процесу;
 метод порівняльного і статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу для дослідження динаміки розвитку нормативно-правової бази, що регулює діяльність системи охорони здоров’я; виявлення особливостей та нововведень у системі державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я;
 системний і комплексний підходи, які, по-перше, забезпечили цілісність дослідження, а, по-друге, дали можливість розглянути систему державного регулювання прав пацієнтів як комплекс взаємопов’язаних підсистем, з’ясувати властивості державного регулювання медичної діяльності, її внутрішні та зовнішні зв’язки;
 метод узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій та пропозицій щодо обґрунтування шляхів оптимізації системи державного регулювання прав пацієнтів у контексті європейської інтеграції України;
 метод обробки даних – для узагальнення отриманих результатів дослідження держаного регулювання прав пацієнтів та зниження суб’єктивізму у висновках.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних положень і концептуальних підходів, які в сукупності розв’язують важливе наукове завдання щодо розвитку державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні.
Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну і розкривають логіку та зміст дисертаційного дослідження, є такі:
уперше:
– доведено, що неврегульованими на сьогоднішній день залишаються права пацієнтів щодо: надання медичної допомоги на платній основі; безпека медичної послуги; отримання інформації про виконавця послуги і самої послуги; отримання пацієнтами інформації щодо причин, які можуть впливати на якість медичної послуги; форма та зміст інформованої згоди пацієнта на медичне втручання; вибір та використання санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань угоди про медичну послугу; дотримання виконавцем послуги термінів надання медичних послуг, у тому числі й своєчасне виконання медичних послуг, виходячи з їх специфіки тощо;
– обґрунтовано еволюційні особливості системи забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні та визначено два основні напрями її оптимізації: законодавче закріплення прав пацієнтів спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадженням в державі інституту медичного омбудсмена – Уповноваженого з питань охорони здоров’я;
удосконалено:
– тлумачення понять “пацієнт” та “медичне втручання”. У першому випадку авторське трактування відрізняється від загальноприйнятих дефініцій його спрямованістю на правовий статус пацієнта - систему закріплених державою в законодавчому порядку прав, свобод, юридичних гарантій їх реалізації та захисту законних інтересів, а також обов’язків особистості, яка є суб’єктом медико-правових відносин. Зміст поняття “медичне втручання” пропонується розширити до розуміння під цим терміном будь-якого обстеження та лікування, що має профілактичну, діагностичну, лікувальну, реабілітаційну або дослідницьку спрямованість, виконуване лікарем або іншим медичним працівником у відношенні до конкретного пацієнта;
– методологічний підхід до розробки законодавства України в галузі прав пацієнтів основою якого можуть бути три основні стратегії: а) практика прецедентного права; б) створення законодавства про права пацієнтів з використанням національної законодавчої процедури; в) використання способу розробки хартії пацієнтів;
доповнено:
– загальну наукову картину розвитку державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я України, зокрема виділено й актуалізовано питання про те, що повинен існувати й перелік прав пацієнтів, які отримують певний вид медичної допомоги, наприклад, трансплантологія, психіатрія. Специфіка вказаних напрямів медичної діяльності робить обґрунтованим створення норм права, що відображають правовий статус осіб, які отримують подібну медичну допомогу;
набули подальшого розвитку:
– теорія і методологія державного управління в контексті формування нормативно-правової бази з регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я через прискорення прийняття нової редакції Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, Законів України “Про права пацієнтів” та “Про права медичних і фармацевтичних працівників”;
– систематизація й узагальнення досвіду зарубіжних країн з питань прав пацієнтів, що підтверджує необхідність удосконалення чинної в Україні нормативно-правової бази та розширення ролі громадського контролю у забезпеченні прав пацієнтів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони становлять теоретичну і методологічну основу для практичного вдосконалення системи державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я України.
Зокрема, результати дослідження сприятимуть оптимізації державного регулювання медичної діяльності шляхом прийняття Закону України “Про права пацієнтів”. Запровадження в державі інституту медичного омбудсмана – Уповноваженого з питань охорони здоров’я дасть можливість ефективніше здійснювати управління лікувально-профілактичними закладами. Зроблені на основі результатів дослідження висновки та рекомендації створюють основу щодо формування нового теоретико-методологічного і практичного підходу до удосконалення нормативно-правової бази з реалізації та захисту прав пацієнтів в Україні.
Запропоновані автором підходи щодо оптимізації механізмів державного регулювання прав пацієнтів в Україні використано Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я під час парламентських слухань “Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні” 20 травня 2009 р. (довідка від 22 травня 2009 р. № 04-24/9-425), медичним управлінням Державного управління справами при формуванні плану розвитку закладів охорони здоров’я Державного управління справами на період до 2012 р. (довідка від 13 травня 2009 р. № 03-21/1-2-0986), Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань захисту прав пацієнтів (довідка від 16 квітня 2009 р. № 16/3 - 458), Міністерством охорони здоров’я України при формуванні шляхів розвитку системи охорони здоров’я на період до 2012 р. (довідка від 15 травня 2009 р. № 1.06/14), Всеукраїнським лікарським товариством при підготовці Етичного кодексу лікаря України (довідка від 29 квітня 2009 р. № 04-07).
Методологічні розробки дисертаційного дослідження можуть бути використані при опрацюванні нових та оновленні існуючих навчальних курсів з підготовки та підвищення кваліфікації магістрів державного управління за фахом “управління охороною суспільного здоров’я”, написанні навчальних посібників з державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що основні ідеї, а також розробки, висновки, пропозиції та рекомендації стосовно роботи, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, теоретичну цінність роботи та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто. У наукових розробках, що висвітлені в статтях опублікованих спільно зі співавторами, участь здобувача була вирішальною для їх завершення та поєднання в єдине ціле. Зокрема, у статті [6] особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел і формулюванні висновків. Авторські с. 124. У статті [7] особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел і формулюванні висновків. Авторські с. 217 – 218. У статті [9] здобувачеві належить збір матеріалу та підготовка статті до друку. Авторські с. 35 – 41. Особистий внесок здобувача у статті [10] полягає у формулюванні висновків та підготовці статті до друку. Авторські с. 32 – 33. У статті [11] особистий внесок здобувача полягає у формулюванні висновків. Авторські с. 23 – 24. Ідеї і напрацювання авторів, з якими були підготовлені спільні статті, у дисертаційній роботі не використовуються.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати даного дослідження апробовані на наукових і науково-практичних конференціях та в інформаційно-методичних вісниках.
На міжнародному та Всеукраїнському рівнях: “Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности” (Москва, 2004); “Стратегія реформування системи державного управління на
засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); “Медичне право
України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” (Львів, 2008); “Фінансування охорони здоров”я та медичне страхування
в Україні” (Київ, 2009); “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” (Львів, 2009); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009). На засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 15 травня 2009 р. № 23) та на розширеному засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я (протокол від 05 червня 2009 р. № 24).
Публікації. Основні положення, висновки та пропозиції за темою дисертаційного дослідження автором опубліковані в 11 наукових публікаціях (з них – 5 статей у фахових виданнях з державного управління рекомендованих ВАК України, ще 6 статей опубліковані в інших виданнях та матеріалах науково-практичних конференцій).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел та трьох додатків. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінок і включає 192 найменування використаних джерел.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені наукові положення та отримані нові результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання, що полягає в науковому обґрунтуванні стану і тенденцій розвитку державних механізмів забезпечення і захисту прав пацієнтів в Україні.
Апробація одержаних наукових результатів, їх використання на практиці державними управлінцями та реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки та рекомендації.
1. Незважаючи на те, що різні аспекти державного регулювання суспільних відносин у сфері медичної діяльності досліджувалися як вітчизняними так і зарубіжними науковцями, проте, до цього часу існує певна неоднозначність у розумінні питань реалізації та захисту прав пацієнтів.
Окремі праці українських авторів стосуються лише організаційно-правових аспектів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні і мають фрагментарний характер. Це дало підстави стверджувати, що стан наукового опрацювання вказаної проблеми не можна вважати задовільним і необхідні подальші комплексні дослідження за обраною темою
На основі системного аналізу наукової літератури, законодавчих і нормативних джерел доведено, що неврегульованими на сьогоднішній день залишаються права пацієнтів щодо: надання медичної допомоги на платній основі; безпека медичної послуги; отримання інформації про виконавця послуги і самої послуги; отримання пацієнтами інформації щодо причин, які можуть впливати на якість медичної послуги; форма та зміст інформованої згоди пацієнта на медичне втручання; вибір та використання санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань угоди про медичну послугу; дотримання виконавцем послуги термінів надання медичних послуг, у тому числі й своєчасне виконання медичних послуг, виходячи з їх специфіки тощо.
2. Підтверджено, що основними способами захисту прав пацієнтів в Україні на сьогоднішній день є такі: адміністративне оскарження, цивільне судочинство та кримінальне судочинство. Перспективними судовими способами щодо захисту прав пацієнтів визначено наступні: звернення до Конституційного суду, адміністративне судочинство, звернення до Європейського суду з прав людини та використання механізму третейського судочинства у захисті пацієнтів.
3. З’ясовано, що стандарти та механізми забезпечення прав пацієнтів визначені низкою Міжнародних нормативно-правових актів серед яких на особливу увагу заслуговують такі: Європейський кодекс соціального розвитку (1990), Декларація про політику в галузі забезпечення прав пацієнтів в Європі (1994), Конвенція про захист прав і гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини (1996), Європейська хартія пацієнтів (2002) та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи – “Про універсальний доступ до медичної допомоги”, “Про критерії організації списку осіб, що потребують безоплатної медичної допомоги і термінах очікування у сфері охорони здоров’я”, “Про організацію медичного обслуговування осіб, що страждають хронічними захворюваннями” тощо
В Європейських державах і країнах колишнього СРСР існує багатий досвід щодо реалізації та захисту прав пацієнтів. Зокрема, доведено, що в країнах Європейського Союзу права пацієнтів захищені комбінацією федерального і регіонального законодавств, загальним правом, хартіями, та низкою організаційних механізмів.
Результати аналізу досвіду щодо забезпечення прав пацієнтів у країнах колишнього СРСР свідчить, що серед основних причин конфліктних ситуацій, претензій та позовних заяв від пацієнтів Російської Федерації переважають неналежна якість надання медичної допомоги; недотримання деонтологічних принципів, відсутність довірливих взаємовідносин з пацієнтом; недоліки у веденні первинної документації тощо. В Латвії, звертаючись за медичною допомогою, пацієнт стикається з трьома основними проблемами: недоступність медичних послуг через брак засобів; низька якість послуг; дорожнеча ліків.
Основними умовами, які сприяють удосконаленню законодавства з прав пацієнтів у країнах Європейського Союзу є: необхідність надання споживачам послуг системи охорони здоров’я можливості безпосередньо впливати на діяльність служб медичної галузі; прагнення створити спеціальний механізм контролю практичної реалізації окремих політичних пріоритетів; намагання посилити правовий захист пацієнта в системі охорони здоров’я тощо.
4. Доведено, що вагому роль в реалізації прав пацієнтів та забезпеченні їх захисту як на рівні медичної галузі, так і на рівні формування державної політики з охорони здоров’я, спрямованої на пацієнтів, відіграє громадський контроль. Показано, що основними організаційними принципами системи медичної допомоги, орієнтованої на пацієнта, повинні стати досконале законодавче забезпечення галузі та безперервна освіта для всіх, хто залучений до процесу організації й надання медичної допомоги.
5. Обґрунтовано перспективи формування нормативно-правової бази щодо забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні за рахунок їх закріплення спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена – Уповноваженого з питань охорони здоров’я.
Показано, що удосконалення державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні може стати ключовим інструментом реалізації державної політики в даній сфері, оскільки, дозволить не тільки здійснювати суттєвий вплив на підвищення якості медичного обслуговування, а й активізує процес адаптації національного законодавства у сфері охорони здоров’я до міжнародних та європейських стандартів медичного права.
6. Комплексний аналіз опрацьованих у процесі роботи літературних джерел доводить, що питання стану і тенденцій розвитку державних механізмів забезпечення і захисту прав пацієнтів в Україні комплексно не розглядалися. Саме тому в контексті даної проблематики подальшого дослідження потребують:
– аналіз правового статусу пацієнта, як комплексного теоретико-правового явища, що включає в себе такі характеристики, як правосуб’єктність, основні права, обов’язки, відповідальність, гарантії реалізації його прав і свобод тощо;
– питання гармонізації національного законодавства України у галузі охорони здоров’я з правовими стандартами Європейського Союзу;
– правове регулювання прав медичних і фармацевтичних працівників та їх юридична відповідальність за професійні правопорушення;
– правове регулювання приватної медичної діяльності.
7. Урахування результатів даного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду, сучасних потреб системи охорони здоров’я України дає підстави запропонувати Верховній Раді України прискорити прийняття нової редакції Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, Законів України “Про права пацієнтів” та “Про права медичних і фармацевтичних працівників”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 2-го скликання // ВВР. – 1996. – № 30. – Ст. 141
2. Библия – Новый Завет // Житомир-РИКО-ПРЕСС-РЕКЛАМА. Издательство НИ-КА. - Ж.: 2003. – 768 с.
3. Абрамов В.А. Психиатрия как объект социальной политики государства. Донецк: Китис, 2000. – 130 с.
4. Айстраханов Д.Д., Банчук М.В., Волинкін І.І., Дудіна О.О.,
Євсеєв В.І., Кризина Н.П., Кульчицька Т.К., Ситенко О.Р., Слабкий Г.О., Черелевська Л.А., Шевченко М.В., Ярош Н.П., Янченко С.М. Загальний огляд медико-демографічної ситуації та аналіз тенденцій у сфері охорони здоров’я за останні п’ять років (2002 – 2006 рр.) // Україна. Здоров’я нації. – 2007. -
№ 3 – 4. – С. 7 – 15.
5. Антонов С.В. Договір про надання платних медичних послуг: від укладення до виконання // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 18 – 23.
6. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 640 с.
7. Бахтєєва Т. Охорона здоров’я України: гра без правил // Дзеркало тижня, 16 травня 2009 р. – С. 11.
8. Білинська М.М.Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2005. – 36 с.
9. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навчальний посібник. – К.: Міленіум, 2003. – С. 24 – 44.
10. Бедрик І.О., Буравльов Л.О., Паращич І.М., Радиш Я.Ф. Медична послуга: класифікація та правовий вимір // ІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” 23-24 квітня 2009 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2009. – C. 20 - 24.
11. Безпрозванна В.М., Паращич І.М. Особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)”17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – C. 30 – 33.
12. Безумные грани таланта: Энциклопедия патографий / Авт.-сост. А.В. Шувалов. – М.: ООО “Издательство АСТ”: ООО “Издательство Ас трель”: ОАО “ЛЮКС”, 2004. – 1212 с.
13. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
14. Бугайцов С.Г. Державне управління системою надання онкологічної допомоги населенню України: генезис і тенденції розвитку: Монографія. – Київ-Одеса: Друкарський дім, 2007. – 352 с.
15. Булеца С.Б. Дотримання прав пацієнта в українському законодавстві: проблеми та способи вирішення // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)”17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – C. 38 – 41.
16. Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я (порівняльно-правовий аспект). Монографія. – Ужгород: Ліра, 2006. – 172 с.
17. Воєнні аспекти міжнародного права: Навчальний посібник /
Під заг. ред. В.В. Толубка. – Вид. 2-ге доопрац. – К.: “Азимут-Україна”,
2004. – 240 с.
18. Вороненко Ю.В., Радиш Я.Ф. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку // Український медичний часопис, 2006. - № 5 (55). – С. 5 – 10.
19. Вороненко Ю.В., Радиш Я.Ф. Право – важлива складова програми післядипломної підготовки керівників системи охорони здоров’я України // Український медичний часопис, 2006. – № 6 (56). – С. 35 – 39.
20. Воротін В. Досвід посткризового державного управління трансформаційним розвитком // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 4. – С. 101-107.
21. Галай В. Медіація як один з альтернативних способів захисту прав пацієнтів // Право України. – 2007. - № 10. – С. 35 – 37.
22. Галай В.О. Способи захисту прав пацієнтів в Україні: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2009. – 72 с.
23. Герич І.Д. Кодекс честі науковця, або етичні норми на добрі манери у науці // Матеріали ювілейного VIII з”їзду Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченого 15-річчю організації (1990 – 2005 рр.), м. Івано-Франківськ, 21 – 22 квітня 2005 р. – К., 2005. – С. 625 – 630.
24. Глухарева Л. И. Права человека в современном мире (социально-философские основы и государственно-правовое регулирование). – М.: Юристь, 2003. – 303с.
25. Глуховский В.В., Ангелов А.В. Права пациента, терминологический словарь-справочник. - М.: ТОВ “Дизайн і поліграфія”, 2008. – 132 с.
26. Глуховский В.В. Стандарты и механизмы обеспечения прав пациентов в системах здравоохранения. – М.: ТОВ “Дизайн і поліграфія”, 2008. – 136 с.
27. Голяченко О.М., Федчишин І.Є. Цідилко У.М. Територіальний аспект здоров’я людей // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – № 2. – С. 32 – 34.
28. Гошовська В.А., Ільчук Л.І. Українські реалії соціальної держави: Навч. посіб. / За заг. ред.. В.А. Гошовської. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 96 с.
29. Гревцова Р.Ю. Інформована згода пацієнта на медичне втручання: юридичні аспекти отримання і оформлення // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 12 – 17.
30. Гревцова Р.Ю. Правові питання відносин між лікарем і пацієнтом // Therapia. Український медичний вісник, 2007. – № 7 – 8. – С.77.
31. Григорович В.Р. Соціологічне опитування як підхід до вивчення механізмів державного управління в галузі охорони здоров’я // Економіка та держава, 2009. – № 4. – С. 115 – 118.
32. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади: Моногр. – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2006. – 398 с.
33. Грицяк Н.В. Формування гендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики: Моногр.- К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 384
34. Грузєва Т.С. Обґрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.02.03. – К., 2004. – 39 с.
35. Данилін Є.Ю. Деякі думки щодо подальшого розвитку третейських судів в Україні // Юридична газета. – 2005. - № 17. – С. 6.
36. Джегус И. Секреты дентального маркетинга, или Как стать “продвинутым” стоматологом. – Харьков. – Форсинг. – 2002. – 256 с.
37. Древний мир. (Всемирная история, т. 1) – СПб: “Специальная литература”, 1997. – 824 с.
38. Екологічні права громадян: як їх захистити за допомогою закону. – К.: Інформаційне аенство “Ехо-Восток”, 1997. - 160 с.
39. Євсєєв В.І., Слабкий Г.О. Нормативний аналіз соціально-економічних перетворень в охороні здоров”я // Україна. Здоров’я нації, 2007. - № 3 – 4. – С. 102 – 107.
40. Жаліло Л.І., Мартинюк О.І., Надута Г.М. Тенденції гуманізації рефор у сфері охорони здоров’я // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: Світовий та український досвід: матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю, Київ, 30 трав. 2008 р. у 3 т. /
за заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: НАДУ, 2008. – Т.1. –
С. 181 – 182.
41. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30.
42. Закон України “Основи законодавства про охорону здоров’я”
від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 4.
43. Закон України “Про основи національної безпеки України” // Уряд. Кур’єр. – 2003. – 30 лип. – С. 1 – 5.
44. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 р. № 1489-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 19.
45. Закон України “Про третейські суди” від 11 травня 2004 р. № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35.
46. Запорожан В.М. Біоетика: Підручник / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв. – К.: Здоров’я, 2005. – 288 с.
47. Зіллер Жак. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняль¬ний аналіз. – К.: Основи, 1996. – 479 с.
48. Ігнатенко О., Мазепа В., Пілунський І. Організаційне управління вирішенням питань місцевого значення // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. /
За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. –
Т.4. – С.3 – 4.
49. Кальниш Ю.Г. Політична аналітика в державному управлінні: теоретико-методологічні засади: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ,
2006. – 272 с.
50. Карамишев Д.В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров’я: державні механізми: [Монографія]. – Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 304 с.
51. Каркавина Д.Ю. Настольная книга пациента, или Как защитить свои права при обращении за медицинской помощью / Д.Ю. Каркавина. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – 352 с.
52. Київ.proUA.com / 19.02.2009 17:48
53. Князєв В. Держава й людина в умовах формування громадянського суспільства // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.–практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового,
В.М. Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2001. – С. 8–11.
54. Козуліна С.О. Механізми державного управління діяльністю закладів охорони здоров’я (організаційно-правовий аспект): Автореф. дис. канд. наук. з держ. упр. 25.00.02. – Одеса, 2004. – 20 с.
55. Колоколов Г.Р., Косолапова Н.В., Никульникова О.В. Основы медицинского права. Курс лекцій: Учебноепособие для вузов /
Г.Р. Колоколов, Н.В. Косолапова, О.В. Никульникова. – М.: Издательство “Экзамен”,2005. – 320 с.
56. Корецький М.Х. Механізм регулювання соціальних процесів // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського,
С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.200 – 201.
57. Коробцова Н.В. Цивільно-правова охорона таємниць, особистого життя людини: Монографія. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2005. – 152 с.
58. Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. – 320 с.
59. Кризина Н.П. Державна політика в галузі охорони здоров’я: генезис та закономірності розвитку (Могографія). – К.: Вид-во НАДУ,
2007. – 224 с.
60. Куйбіда В.С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. – К.: МАУП, 2004. – 432.
61. Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: організаційно-правові засади: Монографія. Передмова
і загальна наукова редакція проф.. Лесечка М.Д. – Львів: Ліга-Прес,
2003. – 542 с.
62. Лазор О.Д., Лазор О.Я., Чемерис А.О. Територіальна організація влади в Україні: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2007. – 576 с.
63. Лебединська О.Ю. Міський продовольчий комплекс: організація та управління: Моногр. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – 272 с.
64. Леонтьев О.В. Юридические основы медицинской деятельносты: учеб. Пособие / О.В. Леонтьев. – 2-е изд., испр. И доп. – СПб: СпецЛит,
2006. – 128 с.
65. Литвинова О.Н. Лікар, який охороняє здоров’я. – Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”, 2008. – 236 с.
66. Лобас В.М., Оборнев Л.Е., Дорохова Е.Т., Попов С.В., Попова М.В., Слабкий Г.О., Оборнев А.Л., Адоньева Н.Н. Профессионально-деятельностный-компетентностный подход и отдаленные квалиметрические технологии в проектировании системы последипломного медицинского образования // Україна. Здоров’я нації, 2007. - № 2. – С. 121 – 124.
67. Луцький І.М., Луцький А.І., Каленюк О.М. Організаційно-правовий аспект захисту прав людини у системі права ЄС // Економіка та держава, 2009. – № 4. – С. 77 – 79.
68. Мартинюк О.І. Концептуально-методологічні засади механізмів державного управління міжгалузевою співпрацею з охорони громадського здоров’я / Упр. сучас. містом. – 2004. – № 4/10 – 12 (16). – С. 213-218.
69. Мартинюк О.І. Міжгалузева взаємодія з охорони суспільного здоров’я на рівні місцевого самоврядування /Державне управління: теорія та практика: (електрон. вид. фах. журн.). – 2005. – № 2 // www.nbuv.gov.ua
70. Марцеляк О.В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: Монографія / Відп. ред. член-кор. АПрН України О.Н. Ярмиш. – Харків: Вид-во Нац. Ун-ту внутр. Справ, 2004. – 449 с.
71. Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н.Б.Болотіна. – Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 412 с.
72. Меднис Д.Ю. Согласие на медицинское вмешательство. Отказ от медицинского вмешательства: Практические рекомендации по подготовке документов. Образцы документов. – К.: ЗАО “ВІПОЛ”, 2007. – 156 с.
73. Менеджмент у системі медичної допомоги / Журавель В.І., Запорожан В.М. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2000. – 432 с.
74. Мерзляк А.В., Михайлова Г.О. Система прогнозування реальних можливостей залучення власного та іноземного капіталу щодо соціально-економічного розвитку України // Держава та регіони, 2007. - № 1. –
С. 100 – 105.
75. Мерзляк А. Ознаки підвищення конкурентоспроможності України у світовому господарстві // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.
О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. –
С.201 – 203.
76. Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С., Іншакова Г.В. Право на охорону здоров’я у нормативно-правових актах міжнародного та європейського рівня. – Х.: ВПП “Контраст”, 2006. – 296 с.
77. Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С. Конституційне визначення права на охорону здоров’я // Україна. Здоров’я нації, 2007. - № 1. – С. 85 – 89.
78. Москаленко В.Ф. Медичне страхування – актуальна проблема військової медицини: стан і перспективи: інформаційно-аналітичний збірник / В.Ф. Москаленко, О.Г. Шекера. – К.: ТОВ “ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ЕКМО”, 2008. – 330 с.
79. Москаленко В.Ф. Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров’я: український контекст. Монографія. – К.: “Книга плюс”, 2008. – 320 с.
80. Надюк З.О. Державне регулювання ринку медичних послуг в Україні: монографія / З.О. Надюк; передмова проф.. В.М. Огаренка. – Запоріжжя, 2008. – 296 с.
81. Назар П.С., Віленський Ю.Г., Грандо О.А. Основи медичної етики. – К.: Здоров’я, 2002. – 344 с.
82. Найда А., Малик О. Професійні правопорушення медичних працівників за новим кримінальним законодавством України /
Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х Регіональної науково-практичної конференції. 5 – 6 лютого 2004. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. – 2004. – С. 384.
83. Наулік Н.С. Інститут медичного омбудсмана в Україні: запровадження та перспективи розвитку // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)”17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – C. 210 – 212.
84. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навч. посіб. / За заг. ред. П.В. Мельника, Н.Р. Нижник. – Ірпінь, 2000. – 304 с.
85. Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. – К.: КНЕУ, 2006. – 472 с.
86. Общая теория человека // Е. А. Лукашева, В. А. Карташкин, Н.С. и др.; РАН. Институт государства и права, - М.: Норма, 1996. – 520с.
87. Олуйко В.М. Парламентське право України: проблеми теорії та практики. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 216 с.
88. Основи європейської та євроатлантичної інтеграції України: Навчальний посібник. / В.В. Говоруха, В.Г. Бульба, Ю.П. Сурмін та ін.; За заг. ред. Академіка НАН України, д.т.н. В.П. Горбуліна. – К.: ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2006. – 416 с.
89. Панорама охорони здоров”я населення України / А.В. Підаєв,
О.Ф. Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М. Пономаренко та ін. – здоров’я,
2003. – 396 с.
90. Паращич І.М., Васютін О.М. Загальнотеоретичні проблеми захисту прав пацієнтів в Україні // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Медичне право України: проблеми становлення і розвитку” (19 – 20 квітня 2007 р., м. Львів) / Упор. к.ю.н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я. – Львів: ЛОБФ “Медицина і право”, 2007. – С. 216 – 218.
91. Паращич І. М. Законодавче забезпечення прав громадян України на охорону здоров’я // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: У 4 т. / За заг. ред.
О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, - К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т. 4. –
С. 269 – 271.
92. Паращич І.М. Міжнародно-правові норми про захист прав пацієнтів і національне законодавство: питання адаптації // Економіка та держава, 2009. - № 3. – С. 64 – 65.
93. Паращич І. М. Можливості щодо реалізації прав пацієнтів в Україні // Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2009 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, – К.: Вид-во НАДУ, 2009. – Т. 2. – С. 157 – 158.
94. Паращич І.М. Організаційно-правові аспекти забезпечення
та захисту прав пацієнтів в Україні // Економіка та держава, 2008. – № 2. –
С. 93 – 95.
95. Паращич І.М. Права громадян і права пацієнтів та їх захист у системі охорони здоров’я України // Економіка та держава, 2009. – № 2. –
С. 71 – 72.
96. Паращич І.М. Права пацієнтів: проблеми та їх вирішення
(досвід країн Європейського Союзу) // Економіка та держава, 2009. - № 5. – С. 78 – 80.
97. Паращич І.М. Проблеми реалізації прав пацієнтів в Російській Федерації, Латвії, Естонії та Грузії (досвід для України) // Економіка та держава, 2009. - № 6. – С. 87 - 89.
98. Пиріг Л. Морально-етичні засади діяльності українського лікаря // Матеріали ювілейного VIII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченого 15-річчю організації (1990 – 2005 рр.), м. Івано-Франківськ,
21 – 22 квітня 2005 р. – К., 2005. – С. 599 – 601.
99. Пищита А.Н. Правовое регулирование медицинской деятельности в современной России. Теоретико-правовые аспекты. М.: ЦКБ РАН,
2008. – 196 с.
100. Пищита А.Н., Стеценко С.Г., Паращич И.М. Проблемы реализации права пациента на добровольное информированное согласие // Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности: Материалы 2-й Всероссийской научно-практической конференции. Москва, 26 марта 2004 г. / Под общ. ред. д.ю.н. С.Г.Стеценко. М.: Издательская группа “Юрист”, 2004. С. 123-124
101. Підаєв А.В. Діяльність системи охорони здоров’я України в контексті стратегії економічного та соціального розвитку держави на 2002 – 2011 роки // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України, 2003. - № 1. – С. 5 – 12.
102. Права человека: итоги века, тенденции, перспективи. // Под общ. ред. чл.- кор. РАН Е.А. Лукашевой. – М.: НОРМА, 2002. – 573с.
103. Правозавство: Підручник / А.І. Берлач, Д.О. Карпенко,
В.С. Ковальський, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.О. Підопригора; За ред.. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. – К.: Хрінком Інтер, 2005. – 752 с.
104. Проект Закону України “Про внесення змін до Основ законодавства про охорону здоров’я”: http://www.kmu.gov.ua.
105. Проект Закону України „Про права пацієнтів в Україні” від
21 лютого 2005 року за № 2649-1, внесений народними депутатами України Симоненком П.М., Сіренком В.Ф. та Лободою М.В: http://www.kmu.gov.ua.
106. Про психіатричну допомогу. Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1489 – ІІІ // Вісник Верховної Ради України, 2000, №19, ст. 143.
107. Радиш Я., Лехан В., Крюков С. Державне управління охороною здоров’я в Україні: конституційно-правові засади // Вісник НАДУ, 2004. – №1. – С.159 – 168.
108. Радиш Я., Лехан В., Крюков С. Проблеми державного управління охороною здоров’я в Україні // Вісник НАДУ, 2004. – №2. – С.182 – 188.
109. Радиш Я.Ф. Взаємозалежність між успішною управлінською діяльністю і психічним здоров’ям керівника (вступ до проблеми) // Психічне здоров’я/Mental Health, 2006. - № 3 (12). – С.8 – 14.
110. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування (Монографія) / Передмова
і загальна редакція – проф. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. –
С. 224-230
111. Радиш Я.Ф. Категорійно-понятійний апарат медичного права // Лікарська справа-Врачебное дело, 2007. - № 1-2. – С.78 – 83.
112. Радиш Я.Ф., Паращич І.М., Безпрозванна В.М. Законодавства щодо прав пацієнтів у країнах Європейського Союзу // Матеріали конференції., 18 – 20 травня 2009 р. НМУ. Верховна Рада України С. 34.
113. Радиш Я.Ф., Паращич І.М., Кузьмінський П.Й. Медична помилка, медична таємниця, біоетика: сутність і правовий вимір (до проблеми захисту прав лікаря і пацієнта в охороні здоров’я) // Лікарська справа-Врачебное дело, 2008. – № 1-2. – С. 30 – 43.
114. Ребкало В., Пірен М. Психологічні чинники розвитку управлінських навиків особистості державного службовця в Україні // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 235–242.
115. Ребкало В., Шахов В. Культурні чинники владних відносин в Україні // Суспіл. реформи та становлення громадян. суспільства в Україні: Матеріали наук.–практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2001. – Т. 3. – С. 258–264.
116. Рижих В.М. Державне управління науково–технічним процесом: економічні аспекти: Автореф. д–ра з держ. упр.: 25.00.05 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 1999. – 36 с.
117. Рингач Н. Експертна оцінка заходів національної політики у сфері планування сім”ї (в рамках International Family Planning Program Stady) // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.217 – 219.
118. Розпутенко І.В. Державне будівництво “по-українськи”/ – К.: “К.І.С.”. – 2007. – 157 с.
119. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров’я в Україні. – К.: Сфера, 2005. – 272 с.
120. Сенюта І.Я. Адміністративно-правовий захист прав пацієнтів в Україні // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: Зб. матеріалів наук.-практ. конференції (Київ, 22 грудня 2006 р.) / О.М. Джужа, В.М. Дзюба, С.Г. Стеценко та ін. – Київський нац. Ун-т внутр. Справ, 2006. – С. 226.
121. Сенюта І.Я. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: Монографія. – Львів: Астролябія, 2007. – 224 с.
122. Скалецька З.С. До питання реформування законодавства щодо прав пацієнтів та їх реалізації // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)”17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – C. 300 – 303.
123. Скалецька З.С. Реалізація та захист прав пацієнтів в умовах інформатизації охорони здоров’я // ІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” 23-24 квітня 2009 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2009. – C. 249 – 255.
124. Слома В.М. Права пацієнтів в Україні та гарантії їх здійснення //
IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” 17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. –
C. 304 – 308.
125. Солоненко І. Аналіз державної політики з реформування галузі охорони здоров’я // Упр. сучас. містом. – 2001. – № 10–12 (4). – С. 54–59.
126. Солоненко І.М. Управління організаційними змінами у сфері охорони здоров”я: Монографія / І.М. Солоненко, І.В. Рожкова – К.: Фенікс, 2008. – 276 с.
127. Солоненко Н. Економіка охорони здоров’я: Навч. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416 с.
128. Стефанчук Р.О. До питання про систему особистих немайнових прав пацієнта // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)”
17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. – C. 319 – 324.
129. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учебник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – 572 с.
130. Стеценко С.Г., Пищита А.Н., Гончаров Н.Г. Очерки медицинского права. М.: ЦКБ РАН, 2004. – 170 с.
131. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 507 с.
132. Терешкевич Г.Т. Біоетика в системі охорони здоров’я і медичної освіти: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2008. – 344 с.
133. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні: - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 750 c.
134. Тихомиров А.В. Медицинское право. Практическое пособие. – М.: Издательство “Статут”, 1998. – 418 c.
135. Тихомирова Т.О. До проблеми захисту прав пацієнтів // IІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” 17-18 квітня 2008 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2008. –
C. 345 – 347.
136. Ткач Л.І. Методологічні основи формування гарантованого рівня та обсягів надання медичної допомоги населенню // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 1999. - № 1. – С. 86 – 88.
137. Тодика Ю. М. Право і свободи людини і громадянина. // Нац. юрид. академія України ім. Я .Мудрого. - Х.: - 2004. - 24с.
138. Токовенко В.В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії: Моногр. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 256 с.
139. Трощинський В. Гуманітарна ситуація в Україні крізь призму соціального самопочуття людини // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.170 – 174.
140. Трощинський В. Державна кадрова політика в соціогуманітарному вимірі // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського,
В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 190 – 192.
141. Турак Й.А. Етичні та правові засади медичного втручання:
З погляду лікаря-практика. – Ужгород: ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, 2002. – 192 с.
142. УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. Ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. – Київ, “Ірина”, 1999. – 1551 с.
143. Хожило І. Міжвідомча співпраця у формуванні державно-громадської відповіді на виклик ВІЛ/СНІДу: аналіз загроз і можливостей // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського,
С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.213 – 215.
144. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 42.
145. Черниш О.І. Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально-значимих послуг: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2006. – 39 с.
146. Шаптала О.С. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин: : Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2005. – 36 с.
147. Шевченко І.М. Міжнародний та український досвід захисту прав пацієнтів ІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” 23 – 24 квітня 2009 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2009. – C. 324 – 330.
148. Якою буде Україна у ХХІ сторіччі, залежить від того, що ми зробимо для неї зараз: Виступ Президента України Л.Д. Кучми при поданні Річного послання до Верховної Ради України 21 берез. 1997 р. // Уряд. кур’єр. – 1997. – 22 берез. – № 52–53.
149. Якубовський О.П., Пахомова Т.І., Драгомирецька Н.М. Управління кризами і ризиками суспільного розвитку: Навч.-метод. посіб. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – 188 с.
150. Ярменчук А.Д. Менеджеру здравоохранения. Теория искусства управления: В 2 ч. – Ч. 1. Общие проблемы. – К., 1991. – 176 с.
151. Ярменчук А.Д. Менеджеру здравоохранения. Теория искусства управления: В 2 ч. – Ч. 2. Частные проблемы. – К., 1991. – 300 с.
152. Ярменчук А.Д., Усенко В.И. Руководителю, менеджеру, предпринимателю – руководство по проблемам человека, деятельности, общения, логики управленческого мышления и искусства управления: В 4 ч. – Ч. 1. Проблемы человека, деятельности, общения. – К., 1993. – 122 с.
153. Ярош Н. Проблеми розвитку державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України та шляхи їх вирішення // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.275 – 276.
154. Яцуба В.Г. Кадрове забезпечення державного управління: організаційно–правовий аспект: Автореф. канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 1999. – 19 с.
155. Яцюк В.А. Удосконалення підвищення кваліфікації державних службовців в Україні: організаційно–правовий аспект: Автореф. канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 20 с.
156. A Health Telemetric Policy in Support of the WHO Consultation on Health Telemetric. – Geneva, WHO, 1998. – P. 7–10.
157. Arrow, K. Uncertainly and the Welfare Economics of Medical Care.//American Economic Review. – 1963. - Vol.53. - Pp.941-973.
158. Berman P. Health Sector Reform: Making Health Development Sustainable // Health Policy. – 1995. – Vol. 32. – P. 3–13.
159. Berwick D., Enthoven A., Bunker J. Quality Management in the
NHS: the Doctors Role – II British Medical Journal. – 1992. – V.25 January. –
P. 235–239.
160. Berwick D., Enthoven A., Bunker J. Quality Management in the
NHS: the Doctors Role – II British Medical Journal. – 1992. – V.25 January. –
P. 304–308 Dr.
161. Black, J. Constitutionalising Self-Regulation // Modern Law Review. – 1996. - Vol.59. - Pp.24-55.
162. Bojcun M. Ukraine in the World Economy. – London: University
of North London, 2000.
163. Cane, P. Self-Regulation and Judicial Review//Civil Justice Quarterly/ – 1987. – Vol.6. – Pp.324 – 247.
164. Cassels A. Health Sector Reform: Key Issues in Less Developed Countries. – Geneva: World Health Organization, 1995.
165. Convention for the Prptection of Human Rights and Dignity of Human Being with Regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine. Oviedo Rights, 4. IV. 1997. Europen Treaty Series/ 164. – 11 p.
166. Darvall, L. Self-Regulation of Advertising and the Consumer Interest.// Australian Business Law Review. – 1980. - Vol. 8. - №5. - Pp.309-320.
167. Donabedian A. The definition of quality and approached to its