ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИХ МІСТ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МАРИНЕНКО Віталій Олексійович

УДК 35:352.07:574 (477):504

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
ВЕЛИКИХ МІСТ УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
СТЕПАНЕНКО Анатолій Васильович,
доктор географічних наук, професор

Київ – 2009

Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13
1.1. Теоретичні аспекти формування державної екологічної політики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
13
1.2. Екологічна політика держави як складова сталого розвитку великих міст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
25
1.3. Екологічні пріоритети великих міст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
1.4. Методичні підходи до дослідження екологічної політики органів місцевої влади великих міст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
52
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
РОЗДІЛ 2.
ОЦІНКА І АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИХ МІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

65
2.1. Оцінка екологічного стану великих міст. . . . . . . . . . . . . . . . . 65
2.2. Система та механізм реалізації державної екологічної політики у великих містах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
79
2.3. Політика органів місцевої влади великих міст щодо охорони навколишнього природного середовища. . . . . . . . . . . . . . . . . .
93
2.4. Особливості природно-техногенної безпеки у великих містах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
103
2.5. Аналіз ефективності заходів місцевої влади щодо екологізації економічного розвитку великих міст. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
121
Висновки до розділу 2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
РОЗДІЛ 3.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИХ МІСТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

138
3.1. Удосконалення екологічної політики органів місцевої влади. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
138
3.2. Формування екологічної політики як складової сталого розвитку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
149
3.3. Організаційно-економічні механізми управління екологічною політикою у великих містах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
158
3.4. Шляхи поліпшення взаємодії громадських організацій і місцевої влади у забезпеченні екологічного розвитку міст. . . . . . . . . . .
171
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . 180
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200
ВСТУП
Актуальність теми визначається важливістю наукового завдання, вирішенню якого присвячується дисертація, що полягає в науковому обґрунтуванні шляхів підвищення ефективності екологічної політики органів місцевої влади великих міст у політичній та соціально-екологічній системі суспільства. Значимість цього завдання пояснюється тим, що існуюча система екологічної політики є недостатньо ефективною і може призвести до небажаних соціально-економічних і політико-екологічних наслідків. Це пояснюється відсутністю чітко діючих механізмів реалізації чинних екологічних норм, недостатністю фінансів, застарілим технологічним обладнанням на підприємствах і в містах, збереженням у свідомості населення переконання того, що розв’язувати екологічні проблеми має переважно держава, а також зниженням ефективності багатьох управлінських заходів, які розпочиналися із найкращими намірами. У стосунках з природою людство дійшло крайньої межі, коли стоїть загалом питання про можливість подальшого існування людської цивілізації. Вже загальновизнано, що найголовнішою причиною екологічної кризи, у якій перебуває суспільство, є незнання або ігнорування законів розвитку природи, бездумне, споживацьке ставлення до навколишнього природного середовища та його ресурсів.
Складність вирішення екологічних проблем міст обумовлюється також тим, що існують різні підходи до розуміння сутності екологічної політики, поскільки одна група вчених зводить до системи конкретних заходів, що вивчаються владними структурами по захисту навколишнього середовища, а інші вбачають у ній не тільки дії, спрямовані на захист середовища, але й раціональне використання природних ресурсів, забезпечення адекватної життєдіяльності людини. Якщо раніше суб’єктами екологічної політики могла бути держава, то тепер нею займаються політичні партії, соціальні рухи, громадські організації, окремі індивіди, транснаціональні і міжнародні організації. Це ставить необхідність доповнити попередній підхід до розуміння екологічної політики положенням про те, що екологічна політика нині являє собою взаємодію різних екологічних, політичних і соціальних структур, спрямованих на реалізацію стратегії в сфері охорони природи.
Екологічна політика тривалий час привертала увагу лише економістів і політиків, та й то переважно зарубіжних. Вагомий внесок в екологічну проблематику, адміністративно-правову охорону навколишнього природного середовища, вивчення окремих екологічних аспектів у державному управлінні щодо охорони довкілля досліджувались в працях С.М. Алєксєєва [4],
В.І. Андрейцева [5–8], В.І. Вернадського [43–45], Т.В. Гардашук [49],
Б.М. Данилиши на [67, 68], С.І. Дорогунцова [80–83], В.О. Дьомкіна [88],
А.Б. Качинського [105–112], М.М. Кисельова [115,116], М.Х.Корецького [68, 131], О.Я. Лазора [145], Ю.П. Лебединського [146,147], В.І. Овчиннікова [195], І.М. Потравного [212–214], М.Ф. Реймерса [242–244], А.В. Степаненка [274], Ю.С. Шемшученка [301–303], О.М. Яницького [310–318] та ін. У їхніх працях простежується широкий спектр досліджень еколого-економічних проблем на державному і регіональному рівнях. Водночас ознайомлення з вітчизняними джерелами свідчить, що більшість складових цієї сфери у великих містах залишаються недостатньо дослідженими. Крім того, існує потреба в узагальненні і врахуванні нових факторів стосовно екологічної політики у великих містах України, передусім у контексті процесів демократизації та підвищення ролі органів місцевої влади у збереженні довкілля. Саме в такому контексті в дисертаційному дослідженні розглядається місцева екологічна політика у великих містах України.
Однак, незважаючи на велику кількість наукових праць, проблема екологічної політики у великих містах України залишається актуальною і потребує подальших досліджень. На сьогодні екологічна ситуація у великих містах України вимагає комплексного аналізу проблем, пов’язаних з реалізацією екологічної політики у великих містах і розробки на цій основі рекомендацій з удосконалення механізмів управління природокористуванням та збереженням довкілля. Сучасні взаємопов’язані соціально-економічні та екологічні процеси потребують нових організаційно-управлінських механізмів прийняття рішень з урахуванням та вивченням наявних взаємозв’язків і взаємовпливів, побудови управлінських структур нового типу.
Актуальність вибраної теми зумовлюється, з одного боку, важливим значенням ефективності екологічної політики у забезпеченні екологічних потреб людини, створенні передумов для сталого екологічного і соціального розвитку держави, а з другого – все ще недостатньою розробленістю досліджуваної тематики у вітчизняній науці. На усунення зазначеного недоліку і направлене дисертаційне дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України. Дисертаційне дослідження є складовою планових науково-дослідних робіт Національної академії державного управління при Президентові України за темами “Механізми реалізації державної регіональної політика в контексті проведення адміністративної та політичної реформ” (державна реєстрація № 0105U4001412) та “Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій в Україні” (державна реєстрація № 0108U002025), в розробці екологічних питань за якими аспірант брав безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних та практичних основ екологічної політики органів місцевої влади великих міст України і визначення шляхів підвищення її ефективності.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
– з’ясувати теоретичні та методичні основи екологічної політики в Україні та її великих містах;
– оцінити екологічний стан у великих містах та результативність діяльності органів місцевої влади щодо його покращання;
– висвітлити особливості природно-техногенної безпеки та шляхи її поліпшення у великих містах;
– визначити екологічні пріоритети великих міст;
– розробити напрями формування екологічної політики як складової сталого розвитку;
– обґрунтувати механізми реалізації екологічної політики та підвищення ефективності заходів органів місцевої влади щодо екологозбалансованого розвитку великих міст;
– запропонувати шляхи взаємодії громадських організацій і органів місцевої влади щодо збереження довкілля та формування місцевої екологічної політики.
Об’єкт дослідження – екологічна політика органів місцевої влади великих міст України як складова державної екологічної політики.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні і прикладні аспекти удосконалення екологічної політики органів місцевої влади у великих містах України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в екологічній політиці органів місцевої влади великих міст міститься значний потенціал щодо її вдосконалення на основі застосування комплексу науково обґрунтованих напрямів, механізмів, методів та інструментів управлінської діяльності державної влади та органів місцевого самоврядування. У разі впровадження науково-практичних результатів дисертації стане можливим здійснення позитивних змін в екологічній ситуації великих міст України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення екологічної політики і теорії управління та менеджменту, економіки природокористування, теорії сталого розвитку держави. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети застосовувалися наступні методи:
– структурний метод – для дослідження державного управління та методичних розробок з питань екологічної політики органів місцевої влади;
– системний метод – для визначення пріоритетності напрямів поліпшення стану довкілля та удосконалення екополітики у великих містах;
– методи статистичного аналізу – для вивчення впливу антропогенного та техногенного впливу на довкілля, динаміки, структури і стану навколишнього природного середовища;
– компаративний – для аналізу ефективності різних механізмів державного управління на природоохоронну діяльність та екологічну політику;
– моделювання і прийняття рішень – при удосконаленні методів реалізації екологічної політики у великих містах, а також поліпшення взаємодії громадських організацій і місцевої влади із забезпечення екологозбалансованого розвитку міст;
– проблемно-орієнтовний – для наукового обґрунтування стратегічних напрямів вирішення проблем щодо поліпшення та удосконалення екологічної політики;
– аналізу і синтезу – для теоретичного узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених та рішень органів місцевої влади, присвячених екологічній політиці.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти України, аналітичні документи та статистичні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міських органів управління, науково-аналітичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів з питань екологічної політики, періодичні видання, особисті обстеження автора.
Наукова новизна одержаних результатів, полягає у з’ясуванні засад державного управління щодо реалізації сучасної екологічної політики органами місцевої влади великих міст України. Отримані результати є теоретичним підґрунтям коригування напрямів подальшої розробки механізмів системи державного управління щодо державної та місцевої екологічної політики, практичного розв’язання соціально-екологічних проблем, характерних для українського суспільства. Зокрема, у дисертації:

вперше:
– визначено види державної екологічної політики: управлінська, плюралістична та громадівська, які разом повинні бути присутніми в екополітиці держави і забезпечувати екологічну безпеку міста;
– запропоновано формування інституціонального середовища забезпечення екологічної політики у великих містах з метою недопущення виникнення негативних для довкілля наслідків та підвищення ефективності державного управління у сфері реалізації екологічної політики місцевими органами влади;
удосконалено:
– теоретичні підходи до аналізу екологічної політики у великих містах, які полягають у поєднанні основ екологічного законодавства, концептуальних підходів до з’ясування та встановлення вагомості й нагальності вирішення проблем довкілля, ролі громадських організацій, відповідальності органів місцевої влади за стан довкілля;
– методичні підходи до оцінки ефективності екологічного розвитку великих міст, які враховують фактори, що впливають на збереження і раціональне використання навколишнього природного середовища;
набули подальшого розвитку:
– сутність поняття “екологічна політика” на місцевому рівні, яка являє собою взаємодію різних економічних, політичних і соціальних структур, спрямованих на гармонізацію життя та здоров’я місцевого населення, забезпечення екологічної безпеки, збалансованого використання природних ресурсів великих міст;
– механізми реалізації органами державної влади та місцевого самоврядування екологічної політики і заходи щодо її удосконалення шляхом модернізації економічного інструментарію забезпечення екологічної політики у великих містах та переходу екологічної політики від моделі, орієнтованої на ліквідацію наслідків екологічних порушень, до моделі, що базується на прогнозуванні та запобіганні забрудненню довкілля і покращанні його стану.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові результати дослідження дали змогу розробити рекомендації та пропозиції придатні для впровадження і які можуть бути основою для подальших наукових досліджень з питань екологічної політики та механізмів її реалізації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані органами державного управління та місцевого самоврядування для підвищення ефективності екологічної політики у великих містах.
Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методичних розробок та рекомендацій впроваджені:
– при розробленні Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2011 року та відповідної районної у
м. Києві екологічної програми де використовувались нові підходи до збереження довкілля та дотримання природоохоронного законодавства (довідка про впровадження від 06.08.2007 р. № 085/1647);
– при реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного регулювання процесів вирішення проблем забезпечення оптимального взаємовідношення важелів державного управління та ринкового регулювання соціально-економічного розвитку вдосконалювалась система екологічного управління містом (акт упровадження від 14.08.2008 р.);
– у рамках виконання Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року використовувалась методика оцінювання ефективності впровадження екологічних заходів, аналіз причин екологічних проблем у м. Києві та механізми реалізації екологічної політики на шляху до переходу до сталого розвитку (акт про впровадження 10.09.2008 р.);
– у рамках реалізації державної політики у сфері природно-техногенної безпеки в м. Києві вдосконалювалась система управління містом по зниженню ризику надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та попередження виникнення природно-техногенних аварій, а також взаємодія підрозділів з питань екології та з питань надзвичайних ситуацій місцевої влади та територіальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України по попередженню надзвичайних ситуацій (акт упровадження від 20.11.2008 р.).
Теоретичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисципліни “Планування розвитку міст” (довідка про впровадження від 28.01. 2009 р.) та Національного педагогічного університету імені
М.П. Драгоманова при викладанні навчальних курсів “Екологічна політика” і “Нормативно-правова база у галузі природокористування та охорони природи” (довідка про апробацію від 13.05. 2009 р.).
Окремі положення роботи можуть бути використані різними управлінськими структурами державного та недержавного секторів для вироблення стратегії і тактики оптимізації взаємодії різних суб’єктів екологічної політики.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є виконаною особисто здобувачем науковою працею. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать авторові. Сукупність отриманих наукових результатів поглиблює теоретико-методологічні засади формування екологічної політики органами місцевої влади. У дисертаційній роботі сформульовані та обґрунтовані методичні та практичні засади дослідження екологічної політики у великих містах України; на основі новітніх методів дослідження здійснено оцінку сучасній місцевій екологічній політиці, обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності її впровадження з метою забезпечення сталого розвитку. Конкретний внесок здобувача вказано в переліку основних публікацій та актах впровадження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та інших комунікативних заходах, зокрема: на міжнародних конференціях “Регіональний та місцевий розвиток в Україні: виклики та можливості” (Київ, 2005), “Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення (Київ, 2009); науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), “Європейські орієнтири муніципального управління” (Київ, 2008), “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008), “Система управления экологической безопасностью” (Єкатеринбург, 2008), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008), “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2009); міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008); науково-практичній конференції “Екологічні проблеми
м. Києва та шляхи їх вирішення” (Київ, 2006); круглому столі “Проблеми біологічного забруднення флори міста Києва та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007) тощо.
Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 20 наукових працях, із них 8 статей у наукових фахових виданнях обсягом 4,1 друк. арк., 12 статей у наукових збірниках та матеріалах конференцій обсягом 3,1 друк. арк.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації складає 182 сторінки, у тому числі 13 рисунків, 2 таблиці, додатків на 15 сторінках та списку використаних джерел із 321 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення реалізації екологічної політики у великих містах і запропоновано механізми підвищення ефективності управління екологічною політикою органами місцевої влади як складової сталого розвитку великих міст. На основі здійсненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки.
1. Проведений системний аналіз наукових праць за темою дослідження свідчить, що питання місцевої екологічної політики у великих містах, так само як і державної, не були до цього часу предметом спеціального дослідження. Окремі праці стосуються лише певних конкретних аспектів досліджуваної проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.
2. Обґрунтовано, що місцева екологічна політика є одним із важливих наукових понять у державному та самоврядному управлінні, яке охоплює всі аспекти управління, форми його організації, відмінності в системах управління та його механізмах, взаємовідносини суспільства й природи, а також проблеми місцевої екологічної політики як соціально-економічної. У сучасних умовах, коли бракує матеріальних і фінансових ресурсів, вважаємо, що головними напрямами підвищення ефективності екологічної політики є раціональне поєднання механізмів прийняття економічних, екологічних і управлінських рішень, співпраця влади, бізнесу, науки і громадських організацій у виробленні ефективної екологічної політики.
3. Визначено, що екологічна політика органів місцевої влади включає такі найважливіші аспекти проблем управління: сукупність систем і форм організації державної та місцевої влади і їх взаємозв’язки; поєднання організаційно-управлінських форм з досягнення оптимальної структури управління в галузі охорони навколишнього природного середовища у великих містах. Крім того, доведено, що місцева екологічна політика у великих містах зумовлюється впливом сукупності різноманітних політико-економічних ситуацій; екологічна політика тісно пов’язана із адміністративною реформою країни. При цьому в межах великого міста за екологічну політику відповідають як органи місцевого самоврядування, так і територіальні органи державної виконавчої влади, які не завжди доходять єдиної думки щодо пріоритетності напрямів екологічної політики для конкретного міста.
4. У процесі аналізу встановлено, що в Україні сформована нині екологічна політика, яка неспроможна в умовах ринкової економіки результативно та ефективно впливати на процеси соціально-економічного розвитку великих міст, забезпечити якісний рівень збереження довкілля, що відповідав би європейським стандартам, і потребує вдосконалення. Вона має самовдосконалюватись й коригуватись в умовах постійної трансформації економічної та політичної систем.
5. Розкриті принципи вдосконалення місцевої екологічної політики (конституційності і законності, механізмів її управління, першочергових напрямів щодо її вдосконалення та ін.) на основі формування засад екологічної політики у великих містах. Запропоновані принципи і пов’язані з цим критерії формування екологічної політики у великих містах можуть застосовуватися при вирішенні практичних завдань з її удосконалення. Ефективна місцева екологічна політика має сприяти поліпшенню стану навколишнього природного середовища, ресурсо- та природозбереженню, тобто впровадженню такого способу господарювання, за якого у великому місті постійно відновлюються ресурси для розширеного відтворення соціально-економічного потенціалу громади, що проявляється в самоокупності і самофінансуванні.
6. З’ясовано, що однією з актуальних проблем державного будівництва в Україні є формування ефективної державної та місцевої екологічної політики, яка передбачає необхідність урахування екологічних пріоритетів у процесі соціально-економічного розвитку. Об’єктивна необхідність такої політики пояснюється потребою у збалансованому і оптимізованому використанні наявних природних ресурсів.
7. Екологічна політика органів місцевої влади як комплекс засобів і заходів, спрямованих суспільством й державою на охорону та оздоровлення довкілля, ефективне поєднання природокористування і природоохорони та забезпечення нормальної життєдіяльності громадян, має два виміри: нормативний (система правил і норм) і регуляційний (конкретні дії з охорони навколишнього природного середовища). Метою екологічної політики у великих містах на сучасному етапі має стати збалансування запитів людини, можливостей природи та технологій виробництва шляхом планомірного формування сприятливого навколишнього природного середовища. Основними суб’єктами реалізації екологічної політики у великих містах мають бути держава та органи місцевої влади. Об’єктом екологічної політики є довкілля, тобто сукупність природних і природно-соціальних процесів, природні ресурси, здоров’я та життя людей. Основними методами управління екологічною політикою є регулювання, облік, контроль і нагляд та інституційна (організаційна) форма. При цьому головними методами реалізації цієї політики залишаються економічні, адміністративно-правові та освітньо-інформаційні заходи.
8. У процесі дослідження установлено, що метою екологічної політики органів місцевої влади має бути вироблення стратегічних напрямів сталого розвитку територіальних громад з оптимальним використанням природних ресурсів в умовах збереження довкілля, тобто розробка концепцій екологічної політики відповідними радами. Від діяльності органів місцевої влади, переходу планів і програм соціально-економічного характеру до програм сталого розвитку залежить, чи перетвориться охорона довкілля з другорядної сфери на ключовий компонент розвитку великого міста. Основна проблема, пов’язана з контролюванням екологічного стану, полягає у відсутності законодавчої бази. Для здійснення ефективного контролю, державними та місцевими органами влади небхідно вжити дієвих заходів щодо порушників законодавства. Однак таких повноважень органи місцевого самоврядування не мають, а контроль фактично зводиться до видачі рекомендацій, а чого явно недостатньо. Необхідно застосовувати сурові штрафні санкції за забруднення навколишнього природного середовища, які мають поширюватись як на юридичних, так і на фізичних осіб. Такі санкції, а також вдосконалення системи екологічного управління містом, є основними умовами, які дадуть змогу ефективно вирішувати екологічні проблеми.
9. Установлено, що на сьогодні відсутній єдиний підхід до визначення поняття екологічної політики, а основним недоліком більшості визначень є те, що в них недостатньо висвітлена роль органів місцевої влади. Тому пропонуємо таке формулювання екологічної політики: це регулятивна сфера суспільства, в межах якого держава та органи місцевої влади через систему інститутів здійснюють діяльність, спрямовану на формування сприятливого навколишнього природного середовища, якість якого забезпечила б можливість сталого розвитку. Екологічна політика має бути спрямована на перехід від моделі, орієнтованої на ліквідацію наслідків екологічних порушень, до моделі, що базується на прогнозуванні та попередженні забруднень довкілля і покращенні його стану, що притаманно більшості розвинених країн світу.
10. У дослідженні акцентується увага на тому, що значну роль у сфері захисту довкілля має відігравати діяльність громадськості через громадські організації. У чинному законодавстві існує низка положень, які надають їм право брати участь у прийнятті рішень органами влади з екологічних питань. Утім, на сьогодні механізми реалізації цих прав чітко не визначені, що підтверджує декларативність окремих положень нормативно-правових документів.
Подальші дослідження в предметній галузі мають здійснюватися в напрямі розвитку одержаних результатів і висновків для вдосконалення державної та місцевої екологічної політики, регуляторних механізмів її реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В. Б. Державне управління: теорія і практика / Авер’я- нов В.Б. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
2. Агаркова Н. В. Регіональний вимір екологічної безпеки України з урахуванням загроз виникнення техногенних і природних катастроф / Агарко-ва Н. В., Качинський А. Б., Степаненко А. В. – К. : НІСД, 1996. – Вип. 2. – 76 с.
3. Актуальные проблеми устойчивого развития / [под общ. ред. И. В. Недина и Е. И. Сухина]. – К. : Знание, 2003. – 430 с.
4. Алексеев С. М. Экология, экономика, социум: состояние, тенден-ции, перспективы / Алексеев С. М., Сосунова И. А., Борискин Д. А. – М. : НИА-Природа, РЭФИА, 2002. – 302 с.
5. Андрейцев В. І. Екологічне право : курс лекцій / Андрейцев В. І. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
6. Андрейцев В. И. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов / Андрейцев В. И. – К. : Будівельник, 1990. – 168 с.
7. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навч. та наук.-практ. посіб. / Андрейцев В. І. – К. : Знання-Прес, 2002. – 332 с.
8. Андрейцев В. І. Екологія і закон: Екологічне законодавство Украї-ни : у 2 кн. / Андрейцев В. І.; Ін-т держ. і права НАН України ім. В. М. Корець-кого. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 698 с.
9. Арнольд В. И. Теория катастроф / Арнольд В. И. – М. : Наука, 1990. – 128 с.
10. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекцій / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997. – 398 с.
11. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1990. – 352 с.
12. Афонин З. А. Великая коэволюция. Глобальные проблемы совре-менности: историко-социологический анализ / Афонин З. А., Бандурка А. М., Мартышов А. Ю. ; пер. с укр. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Парламент. изд. 2003. – 384 с.
13. Бажал Ю. М. Ефективність державного управління : економіка при-родних ресурсів і довкілля / Бажал Ю. М., Бакуменко В. Д.; Укр. акад. держ. управ. при Президентові України; Ін-т підвищення кваліфікації керівн. кадрів. – К. : К.І.С., 2003. – 333 с.
14. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики : монографія / Бакуменко В. Д. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
15. Балацкий О. Ф. Экономика чистого воздуха / Балацкий О. Ф. – К. : Наук. думка, 1979. – 296 с.
16. Барановський В. А. До концепції переходу України на модель ста-лого розвитку / Барановський В. А. // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 75.
17. Баринов А. В. Чрезвычайные ситуации природного характера и защита от них / Баринов А. В. – М. : Владос-пресс, 2003. – 496 с.
18. Бартов В. Ф. Концепции взаимодействия экономики и природы / Бартов В. Ф., Седов В. В. – М. : Мысль, 1984. – 159 с.
19. Бачинський Г. А. Соціоекологія / Бачинський Г. А. – К. : 1991. – 154 с.
20. Бачинский Г. А. Социально-экологические системы как объект управления / Бачинский Г. А., Мамонтов В. И., Марков Ю. Г. И др. – Новосибирск : Наука, Сиб. отд-ние, 1990. – 238 с.
21. Белявский Г. А. Экология города : учеб. для вузов / Белявский Г. А., Брыгинец Е. Д., Вергелес Ю. И. и др. – К. : Либра, 2000. – 464 с.
22. Білявський Г. О. Основи загальної екології / Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. – К. : Либідь, 1995. – 368 с.
23. Блейклі Є. Планування місцевого економічного розвитку: Теорія і практика / Блейклі Є. – Л. : Літопис, 2002. – 416 с.
24. Богданова Э. В. Окружающая среда и человек в условиях чрезвы-чайных ситуаций : учеб. пособие / Богданова Э. В., Максименко Л. С. – Красно-ярск : ГАЦ-МиЗ, 2000. – 64 с.
25. Богун В. В. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки) : навч. посіб. / Богун В. В., Науменко І. М. – К. : Фенікс, 2004. – 328 с.
26. Бодров В. А. Психология и надежность: человек в системах управ-ления техникой / Бодров В. А., Орлов В. Я. – М. : Изд-во “Ин-т психолог. РАН”, 1998. – 288 с.
27. Бойко-Бойчук О. Категорія “місто” : сутність, визначення / Бойко-Бойчук О. // Упр. сучас. містом. – 2005. – № 3–4/7–12 (19–20). – С. 47–60.
28. Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища : навч. посіб. / Бойчук Ю. Д., Солоненко Е. М., Бугай О. В. – Суми : ВТД “Університет. кн.”, 2002. – 284 с.
29. Боков В. А. Основы экологической безопасности / Боков В. А., Лущик А. В. – Сімферополь : СОНАТ, 1998. – 212 с.
30. Борейко В. Е. История охраны природы Украины (Х век–1980 г.) : у 2 т. / Борейко В. Е. – К. : Киев. экол.-культурн. центр, 1997. – Т. 2. – 192 с.
31. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики / Браун М. Пол. : пер. з англ. – К. : Основа, 2000. – 243 с.
32. Бровдій В. М. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки) : навч. посіб. з екології / Бровдій В. М., Гаца О. О. : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Наук.-дослід. лабораторія з проблем еколог. освіти. – К., 2000. – 110 с.
33. Брундланд Г. Наше общее будущее : Доклад международной комис-сии по окружающей среде и развитию (МКОСР) : пер. с англ. / Брундланд Г. – М. : Прогресс, 1989. – 376 с.
34. Бурдаков Н. И. Концепция стратегического управлення техноген-ным и природным риском в регионе / Бурдаков Н. И., Кульба В. В., Лазаре- тов В. Й. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 1992. – Вып.2. – С. 1–19.
35. Буркинский Б. В. Экономические проблемы природопользования / Буркинский Б. В., Ковалева Н. Г. – К. : Наук. думка, 1995. – 143 с.
36. Вакуленко В. М. Державна регіональна політика : навч. посіб. / Вакуленко В. М., Гринчук Н. М. – К. : НАДУ, 2007. – 64 с.
37. Валентей С. Д. Развитой социализм : экологическая политика / Валентей С. Д. – М. : Экономика, 1984. – 104 с.
38. Васюта О. А. Екологічна політика : національні та глобальні реалії / Васюта О. А., Васюта С. І., Філіпчук Г. Г. – Чернівці : Зелена Буковина, 2004. – 480 с.
39. Васюта С. І. Історичний генезис і сучасний стан соціально-екологічних протиріч урбанізованих територій України / Васюта С. І. – Л. : Вид-во ЛДУ, 1995. – 254 с.
40. Веймер Девід Л. Аналіз політики: концепція і практика / Веймер Де-від Л., Вайнінг Ейден Р. ; пер. з англ. І. Дзюба, А. Олійник ; наук. ред. О. Кілієвич. – К. : Основи, 1998. – 564 с.
41. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні / Веклич О. // Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 22.
42. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Аверянова. – К. : Видавн. дім “Ін-юре”, 2002. – 248 с.
43. Вернадский В. И. Биосфера / Вернадский В. И. – М. : Мысль, 1967. – 326 с.
44. Вернадский В. И. Живое вещество и биосфера / Вернадский В. И. – М. : Наука, 1994. – 672 с.
45. Вернадский В. И. Труды по геохимии / Вернадский В. И. – М. : Наука, 1994. – 496 с.
46. Владимиров В. А. Катастрофы и экология / Владимиров В. А., Измалков В. И. – М. : Контакт-Культура, 2000. – 380 с.
47. Волошин С. М. Соціально-економічне дослідження надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження (норматив.-правов. та метод. аспекти) / Волошин С. М., Хлобистов Є. В. // Регіон. економіка. – 2000. – № 3. – С. 213–218.
48. Врублевська О. В. Конспект лекцій з економіки природокористування / Врублевська О. В. – Львів : УкрДЛТУ, 2003. – 210 с.
49. Гардашук Т. В. Екологічна політика та екологічний рух : сучасний контекст / Гардашук Т. В. – К. : ТОВ “ВПЦ Техпринт”, 2000. – 126 с.
50. Геополітика і національна безпека : слов. термінів / уклад. Г. П. Ситник, В. Ю. Богданович, М. Ф. Єжеєв. – К. : Вид-во НАДУ. – 232 с.
51. Герасимчук З. Наукові засади дослідження екологічної безпеки як фактора сталого розвитку / Герасимчук З. // Економіка України. – 2000. – № 11. – С. 63–69.
52. Герасимчук А. А. Основи екології. Опорний курс лекцій : навч. посіб. / Герасимчук А. А., Палеха Ю. І. ; Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу. – К. : Вид-во ЄУФІМБ, 1999. – 68 с.
53. Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: мето-дологія формування, механізми реалізації / Герасимчук З. В. – Луцьк : Настир’я, 2001. – 528 с.
54. Гирусов Э. В. Система “общество-природа” (проблемы социальной экологии) / Гирусов Э. В. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 168 с.
55. Голуб А. А. Экономика природных ресурсов : учеб. пособ. для вузов / Голуб А. А., Струкова Е. Б. – М. : Аспект-Пресс, 1999. – 319 с.
56. Горелов А. А. Экология : учеб. пособ. / Горелов А. А. – М. : Центр, 1998. – 240 с.
57. Головне управління статистики у Донецькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.donetskstat.gov.ua/.
58. Головне управління статистики у м. Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3c=lang=1.
59. Головне управління статистики у м. Одеса [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.od.ukrstat.gov.ua/.
60. Горбулін В. Економічні реформи і національна безпека України (у контексті українсько-американського стратегічного партнерства) / Горбулін В. // Екон. часоп. – 1998. – № 11–12. – С. 3–8.
61. Государственный доклад о состоянии защиты населения и территорий Российской Федерации от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера в 2002 году. – М. : ФЦ ВНИИ ГОЧС, 2003. – 178 с.
62. Гофман К. Г. Экологические издержки и концепция экономического оптимума качества окружающей среды / Гофман К. Г., Гусев А. А. // Экономика и мат. методы. – 1981. – Т. 17. – Вып. 3. – С. 547–553.
63. Грин Г. А. Экологическая безопасность. Защита территорий и населения при чрезвычайных ситуаціях : учеб. пособ. / Грин Г. А., Новиков В. Н. – М. : ФАИР-Пресс, 2000. – 336 с.
64. Гринів Л. С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки / Гринів Л. С. // Регіон. економіка. – 2001. – № 4. – С. 54–63.
65. Громадська оцінка екологічної політики в Україні : доп. громад. еколог. організацій. – К., 2003. – 139 с.
66. Гунько С. Концепція нової екологічної політики України (погляд еко-НУО України на національну екополітику у ХХІ ст. / Гунько С. // Погляд громадськості: Екологічна політика в Україні : матеріали І Всеукр. конф. еколог. громад. (Київ, 15–16 груд. 2000 р.). – К. : Інфотерра, 2001. – 400 с.
67. Данилишин Б. М. Наукові основи прогнозування природнотехногенної (екологічної) безпеки / Данилишин Б. М., Ковтун В. В., Степанен-ко А. В. – К. : Лекс Дім, 2004. – 552 с.
68. Данилишин Б. М. Оцінка техніко-економічного стану об’єктів інфраструктури та виробничих фондів України : Монографія / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Корецький М. Х., Дацій О. І. – Донецьк : ТОВ „Юго-Восток”, Лтд”, 2008. – 375 с.
69. Данилов А. Н. Изменение социальное // Социологическая энцикло-педия / под общ. ред. А. Н. Данилова. – Минск : Беларус. энцыкл, 2003. – С. 105.
70. Данилов-Данильян В. И. Устойчивое развитие / Данилов-Данильян В. И. : в 2 т. / – М. : ЭКОС, 1998. – Т. 2. – С. 46–53.
71. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь / Дедю И. И. – Кишинев : Глав. ред. МСЗ, 1990. – 364 с.
72. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / Чистов С. М., Никифоров А. Є., Куценко Т. Ф. та ін. – К. : КНЕУ, 2000. – 291 с.
73. Державне регулювання у сфері навколишнього середовища : кол. моногр. / [Орлатий М. К., Вакуленко В. М., Валентюк І. В. та ін.]. – К. : НДІ “Украгропродуктивність”, 2007. – 183 с.
74. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://1srv.leonorm. com.ua/p/ NL_ DOC/UA/200109/Nakaz_552.htm.
75. Довкілля України за 2007 рік : стат. зб. / Держ. ком. статистики України. – К., 2008. – 216 с.
76. Київська міська програма “Екологія транспорту : додаток до рішен-ня Київ. міськ. ради від 29 лист. 2001 р. № 157/1591 // Хрещатик. – 2002. – № 4.
77. Долішній М. І. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України / Долішній М. І., Кравців В. С. // Проблеми сталого розвитку України. – К. : БМТ, 1998. – 401 с.
78. Донецкий экологический портал [Електронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.doneco.org.ua.
79. Доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2006 році м. Київ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.menr. gov.ua.cgi-bin/go?node=reg%20dop%2006.
80. Дорогунцов С. І. Управління техногенно-екологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку : концепція системно-динамічного вирішення / Дорогунцов С. І., Ральчук О. М. – К. : Наук. думка. 2001. – 172 с.
81. Дорогунцов С. Методологічні аспекти оцінки ризику та наслідків технічно небезпечних подій / Дорогунцов С., Федорищева А. // Економіка України. – 1994. – № 2. – С. 30–38.
82. Дорогунцов С. Техногенно-екологічна безпека урбанізованих територій України / Дорогунцов С., Федорищева А. // Економіка України. – 2000. – № 5. – С. 4–12.
83. Дорогунцов С. Сталість розвитку еколого-економічного потенціалу України та її регіонів / Дорогунцов С., Федоришева А. // Економіка України. – 1996. – № 7. – С. 4–17.
84. Дре Ф. Экология / Дре Ф. – М. : Атомиздат, 1976. – 168 с.
85. Дробишевська Т. В. До питання становлення міської політики в Україні / Дробишевська Т. В. // Регіональна політика України : наукові основи, методи, механізми : зб. наук. пр. за матеріалами доп. міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. – Львів : НАН України Ін-т. регіон. дослідж. – 1998. – Ч. І. – С. 172–174.
86. Друзi Землi : посiб. для мiсцев. осередкiв / Укр. еколог. асоц. “Зелений свiт”. – К., 1996. – 78 с.
87. ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять. – К. : Держстандарт України, 1999. – ІІІ. – 21 с.
88. Дьомкін В. Вступ до екологічної політики / Дьомкін В. – К. : Тандем, 2000. – 194 с.
89. Екологічна політика в Україні : погляд громадськості : матеріали Першої Всеукр. конф. еколог. громадськості. – К. : Інфотерра, 2001. – 392 с.
90. Екологічне управління : підручник / Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Білявський Г. О. та ін. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.
91. Екологічні права громадян, як їх захистити за допомогою закону. – К. : Ехо-Восток, 1997. – 189 с.
92. Екологія міста : підручник за заг. ред. Ф. В. Столберга – Донецьк : Лібра, 2000. – 463 с.
93. Ещенко А. И. Основы теории риска: учеб. пособ. / Ещенко А. И. – Сумы, 1998. – 147 с.
94. Загвойська Л. Д. Еколого-економічні підходи до реалізації екологіч-ної політики / Загвойська Л. Д. // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 76–79.
95. Заєць І. Ідеологія сталого розвитку має стати робочою категорією не тільки у діяльності органів державної виконавчої влади, а й суспільства / Заєць І. // Рідна природа. –2000. – № 2. – С. 6–10.
96. Закон України про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 28. – Ст. 1155.
97. Закон України про місцеве самоврядування // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
98. Закон України про місцеві державні адміністрації” // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
99. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
100. Зуєв В. Правове регулювання реалізації екологічного управління в Україні та шляхи його вдосконалення / Зуєв В. // Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи вирішення. – К., 2003. – С. 55–56.
101. Измалков В. И. Экологическая безопасность, методология прогно-зирования антропогенных загрязнений и основы построения химического мониторинга окружающей среды / Измалков В. И. – СПб., 1994. – 131 с.
102. Иноземцев В. Л. Пределы “догоняюшего” развития / Иноземцев В. Л. – М. : Экономика, 2000. – 295 с.
103. Карагодов І. Механізм управління природокористування на рівні регіону / Карагодов І. // Економіка України. – 1997. – № 10. – С. 64–69.
104. Катаев С. Концепция общества устойчивого развития: синерге-тическая интерпритация / Катаев С. // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 4. – С. 3.
105. Качинський А. Без наукових засад екобезпеку не вибудуєш. / Качинський А., Загороднюк П. // Віче. – 1998. – № 1. – С. 198–204.
106. Качинський А. Б. Екологічна безпека України : аналіз, оцінка, державна політика / Качинський А. Б., Хміль Г. А. – К. : НІСД, 1997. – 127 с.
107. Качинський А. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / Качинський А. – К. : НІСД, 2001. – 312 с.
108. Качинський А. Екологічна безпека України : сьогодні і завтра / Качинський А. // Розбудова держави. – 1993. – № 8. – С. 43–48.
109. Качинський А. Б. Концепція ризику у світлі екологічної безпеки України / Качинський А. Б. – К. : НІСД, 1993. – Вип. 14. – 49 с.
110. Качинський А. Про екологічну безпеку України : в пошуках нової концепції / Качинський А. // Розбудова держави. – 1994. – № 5. – С. 7–12.
111. Качинський А. Б. Стійкість екосистем та проблема нормування в екологічній безпеці України : монографія / Качинський А. Б., Наконечний О. Г. – К. : НІСД, 1996. – Вип. 1. – 48 с.
112. Качинський А. Б. Сучасні проблеми екологічної безпеки України / Качинський А. Б. – К. : НІСД, 1994. – Вип. 33. – 48 с.
113. Київська міська програма охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року. – К., 2004. – 72 с.
114. Київська міська програма охорони навколишнього природного середовища на період 1998–2002 роки. – К. : Видавн. дім “КМ Academia”, 2000. – 138 с.
115. Кисельов М. М. Національне буття серед екологічних реалій / Кисе-льов М. М., Канак Ф. М. – К. : Тандем, 2000. – 320 с.
116. Киселев М. Н. Основы экологии : учеб. пособ. / Киселев М. Н. – Минск : Універсітэцкае, 1998. – 367 с.
117. Класифікаційні оцінки надзвичайних ситуацій. – Х. : Форт, 2004. – 39 с.
118. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні (v0552565-01) : Затверджено МНС України 24 груд. 1998 р. – К., 1998. – 178 с.
119. Ковалевич О. М. Понятие “риск” и его производные / Ковалевич О. М. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 2001. – Вып. 1. – С. 91–98.
120. Ковалевский Ю. Н. Стихийные бедствия и катастрофы / Ковалевский Ю. Н. – Рига : Автос, 1986. – 216 с.
121. Колотило Д. М. Екологія і економіка : навч. посіб. / Колотило Д. М. – К. : КНЕУ, 1999. – 368 с.
122. Коляса О. Громадські організації у механізмі лобіювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.parlament.org.ua/index.php? action=publication&id= 8&ar_id=13&iar_id=341&as=2.
123. Конвенцiя пpо бiологiчне piзноманiття : гpомадська обiзнанiсть i участь / Шеляг-Сосонко Ю. Р., Ємельянов І. Г., Паpчук Г. В. та iн. ; вiдп. pед. Т. В. Гаpдашук. – К. : Т-во “Зелена Укpаїна” Hац. еколог. центpу Укpаїни, 1997. – 153 с.
124. Кондратьев К. Я. Ключевые аспекты экологической политики / Кондратьев К. Я. // Ростов-н/Д : Изд-во Ростов. ун-та, 1995. – Т. 127. – Вып. 4. – С. 1–10.
125. Конституція України // Верховна Рада України : офіц. вид. – К. : Парламент. вид-во, 2007. – 64 с.
126. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992 года). – Новосибирск : Наука, 1992. – 62 с.
127. Концептуальні підходи до удосконалення системи екологічної безпеки в Україні / під ред. Б. М. Данилишина. – К. : РВПС України НАН України, 2000. – 52 с.
128. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. коміс. з проведення в Україні адмін. реформи. – К. : Центр політ.-правов. Реформ; Центр розвитку укр. законодавства, 1998. – 62 с.
129. Концепція сталого розвитку України. – К., 1997. – 17 с.
130. Корабльова А. І. Екологія : взаємовідносини людини і середовища / Корабльова А. І. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1999. – 253 с.
131. Корецький М. Х. Роль місцевих бюджетів у системі фінансового забезпечення місцевого самоврядування // Держава та регіони. Серія : Державне управління. – 2007. - № 3. – С. 90–95.
132. Корсак К. В. Основи екології : навч. посіб. / Корсак К. В., Плахотнік О. В. – К. : МАУП, 1998. – 228 с.
133. Костенко Ю. Екологiчна реформа в Українi / Костенко Ю. // Ойкумена : укр. еколог. вiсник. – 1993. – № 1. – С. 3–11.
134. Костицький В. В. Екологія перехідного періоду : держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) / Костицький В. В. – 2-е вид. – К. : Укр. інформ.-правов. центр, 2001. – 390 с.
135. Костицький В. В. Організаційно-правовий механізм регулювання в галузі охорони довкілля / Костицький В. В. ; Ін-т законодав. передбачень і прав. експертизи. – К. : ЗАТ “Нічлава”, 1997. – 120 с.
136. Костюк П. Передумови сталого розвитку / Костюк П. // Вісник НАН України. – 1998. – № 7–8. – С. 15–17.
137. Котляров И. В. Политика / Котляров И. В. // Социологическая энциклопедия. – Минск : Беларус. энцыкл., 2003. – С. 264–265.
138. Кравців В. Екологічна безпека як об’єкт регіональної політики / Кравців В. // Регіон. економіка. – 1999. – № 1. – С. 124–135.
139. Кравченко С. М. Екологічні права та обов’язки громадян / Кравченко С. М. // Екологічне право України : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / за ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана. – Х. : Право, 2001. – С. 67–83.
140. Кравченко С. М. Конвенція про доступ до інформації та участь громадськості у прийнятті рішень у сфері навколишнього середовища / Кравченко С. М. // Право України. – 1998. – № 6. – С. 113–117.
141. Крисаченко В. С. Екологічна культура. Теорія і практика : навч. посіб. / Крисаченко В. С. – К. : Заповіт, 1996. – 352 с.
142. Крисаченко В. С. Екологія. Культура. Політика : Концептуальні засади сучасного розвитку / Крисаченко В. С., Хилько М. І. – К. : Знання, 2001. – 598 с.
143. Кухар В. “Порядок денний на ХХІ століття” для України / Кухар В. // Вісник НАН України. – 1998. – № 7–8. – С. 17–25.
144. Кучерявий В. П. Урбоекологія / Кучерявий В. П. – Львів : Світ, 1999. – 360 с.
145. Лазор О. Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики : організаційно-правові засади : монографія / Лазор О. Я. – Л. : Ліга-Прес, 2003. – 542 с.
146. Лебединский Ю. П. Ресурсосбережение и экология / Лебединский Ю. П., Склянкин Ю. В., Попов П. И. – К. : Політвидав України, 1990. – 221 с.
147. Лебединський Ю. П. Управління природокористуванням / Лебединський Ю. П., Потравний І. М., Краснянський Б. Є. – К. : Урожай, 1987. – 254 с.
148. Лемешев М. Я. Экономика и экология / Лемешев М. Я. – М. : Знание, 1990. – 64 с.
149. Лукьянчиков Н. Н. Экономика и организация природопользова-ния : учеб. для вузов / Лукьянчиков Н. Н., Потравный И. М. – 2-е изд. – М. : Юнити, 2002. – 454 с.
150. Майданник О. Зелений “саміт” в Ріо-де-Жанейро / Майданник О. // Ойкумена : укр. еколог. вісник. – 1992. – № 3. – С. 97–103.
151. Максименко Н. В. Організація управління в екологічній діяльності : навч. посіб. для студ. еколог. спец. вищ. навч. закл. / Максименко Н. В., Задніпровський В. В., Клименко М. О. – Вид. 2-ге, доп. перероб. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 340 с.
152. Малинецкий Г. Г. Наука о риске и жизнь / Малинецкий Г. Г. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 2001. – Вып. 3. – С. 59–71.
153. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / Малиновський В. Я. – Луцьк : Вежа, 2000. – 560 с.
154. Малишко М. І. Основи правового екологознавства України / Малишко М. І.; УНА Незалеж. правов. наук. центр. – К., 1997. – 24 с.
155. Малофеев В. И. Социальная экология : учеб. пособие / Малофеев В. И. – М. : Изд. книготоргов. центр “Маркетинг”, 2002. – 260 с.
156. Мандрик В. Громадські слухання як елемент лобіювання для розвитку малого та середнього бізнесу / Мандрик В., Ляпіна К., Ламах Е. – К. : А.П.Н., 2002. – 60 с.
157. Мариненко В. О. Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування у галузі охорони довкілля / Мариненко В. О. // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. : Серія “Управління”. – 2008. – № 2(4). – С. 85–91.
158. Мариненко В. О. Державне управління у сфері природоохорони та природокористування / В. О. Мариненко // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. : Серія “Управління”. – 2008. – № 1(3). – С. 204–210.
159. Мариненко В.О. Екологічні аспекти розвитку великого міста / Мариненко В.О. // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 2. – С. 73–77.
160. Мариненко В.О. Екологічна політика держави та її нормативно-правове забезпечення / Мариненко В.О. // Державне управління: теорія та практика. Електрон. наук. фах. вид. НАДУ – 2006. – № 2. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2006-2.
161. Мариненко В.О. Екологічна політика як складова промислової політики / Мариненко В.О. // Економіка промисловості України : зб. наук. пр. – К. : РВПС України НАН України, 2007. – С. 102–109.
162. Мариненко В.О. Екологічне управління транспортним комплексом м. Києва / Мариненко В.О. // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2008. – Вип. 2. – С. 167–176.
163. Мариненко В.О. Забезпечення органами місцевої влади екологічної політики (на прикладі м. Києва) / Мариненко В.О. // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р. : у 3 т. – К. : НАДУ, 2008. – Т. 3. – С. 145–147.
164. Мариненко В.О. Інновації в управлінні органів місцевої влади / Мариненко В.О. // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 23–24 жовт. 2008 р. : – у 3 ч. – К. : РВПС України НАН України, 2008. – Ч.3.– С. 349–352.
165. Мариненко В.О. Місцеві органи самоврядування та навколишнє природне середовище / Мариненко В.О. // Університетські наукові записки : наук. часоп. – Хмельницький, 2008. – № 3(27) – С. 421–425.
166. Мариненко В.О. Особливості формування екологічної політики міст / Мариненко В.О. // Європейські орієнтири муніципального управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 14 берез. 2008 р. : у 2 ч. – К. : ВПЦ АМУ, 2008, Ч. 2,. – С. 146–148.
167. Мариненко В.О. Повноваження органів місцевого самоврядування у збереженні довкілля / Мариненко В.О. // Управління сьогодні та завтра : матеріали міжнар. упр. форуму, Хмельницький, 15–16 трав. 2008 р. – Хмельницький : Університетські наукові записки : наук. часоп. – 2008. – № 3(1) – С. 439–441.
168. Мариненко В.О. Природно-техногенна безпека в Україні та м.Київ / Мариненко В.О. // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. : Серія “Управління”. – 2008. – № 4(6). – С. 303–310.
169. Мариненко В.О. Сталий розвиток – об’єктивна необхідність для дер-жави / Мариненко В.О. // Упр. сучас. містом. – 2006. – № 3–4/7–12 (23–24). – С. 54–62.
170. Мариненко В.О. Управління у сфері поводження з відходами міста / Мариненко В.О. // Упр. сучас. містом. – 2007. – № 1–12 (25–28). – С. 204–209.
171. Мариненко В.О. Утилізація твердих побутових відходів (ТПВ) – невід’ємна частина еколого-збалансованого розвитку / Мариненко В.О. // Стратегія забезпечення сталого розвитку України : матеріали міжнар. наук. практ. конф., Київ, 20 трав. 2008 р. : у 2 ч. – К. : РВПС України НАН України. – 2008. – Ч. 2, – С. 79–81.
172. Мариненко В. А. Экологическая политика Украины / Мариненко В. А. // Система управления экологической безопасностью : сб. тр. Втор. междунар. науч.-практ. конф. : в 2 т. – Екатеринбург : УГТУ–УПИ, 2008. – Т. 1 – С. 140–144.
173. Марковітц Пол Посібник з впровадження місцевих екологічних програм дій у Центральній та Східній Європі / Марковітц Пол; РЕЦ – Сентендре, 2002. – 215 с.
174. Марушевський Г. Б. Участь громадськості у формуванні та впровадженні екологічної політики чи політизація екологічного руху України? / Марушевський Г. Б. // Екологічна політика та впровадження принципів сталого розвитку в Україні: участь громадськості : матеріали ІІ Всеукр. конф. еколог. громадськості (Київ, 14–15 груд. 2001 р.). – К. : Центр еколог. освіти та інформ.: Фенікс, 2002. – 240 с.
175. Мастрюков Б. С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях : учеб. для студ. / Мастрюков Б. С. – М. : Изд. центр. “Академия”, 2003. – 332 с.
176. Мельник Л. Г. Фундаментальные основы развития / Мельник Л. Г. – Сумы : ИТД “Университ. кн.”, 2003. – С. 5.
177. Мельничук В. Правове, соціальне та економічне поле діяльності українських НУО / Мельничук В. // Погляд громадськості : Екологічна політика в Україні : матеріали І Всеукр. конф. еколог. громадськості (Київ, 15–16 груд. 2000 р.). – К. : Інфотерра, 2001. – С. 66–70.
178. Міжнародна декларація принципів діяльності неурядових організацій : пер. з англ. – Львів, 1999. – 16 с.
179. Міста України : довідник. – К. : НВП Картографія, 1999. – 135 с.
180. Місцеве самоврядування в столиці україни / О. М. Невелєв (ред.) : НДІ соц. -екон. проблеми міста (НДІСЕП). – К. : НДІСЕП, 2000. – 279 с.
181. Міщенко В. Дієвість екологічних підойм екологічної політики (чи “забруднювач платить”?) / Міщенко В. // Економіка України. – № 7. – 2002. – С. 62–69.
182. Михайлюк В. О. Цивільний захист : навч. посіб. : у 3 ч. / Михайлюк В. О. – Миколаїв : УДМТУ, 2003. – Ч. 2. – 124 с.
183. Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі : наказ М-ва охорони навколиш. природ. середовища України від 19 груд. 2006 р. № 548 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 11. – Ст. 399.
184. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. – К. : ТОВ “Новий друк”, 2003. – 127 с.
185. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. – К., 2000. – 184 с.
186. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2006 році / М-во з питань надзвичайн. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильськ. катастрофи. – К., 2007. – 237 с.
187. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mns. gov.ua.
188. Национальная стратегия устойчивого социально-экономического развития Республики Беларусь на период до 2020 г. – Минск : Юнипак, 2004. – 203 с.
189. Невелєв О. М. Сталий розвиток регіону : стратегічні напрями та механізми / Невелєв О. М., Данилишин Б. М. – К., 2002. – 128 с.
190. Неверов А. В. Устойчивое природопользование: сущность, механизм, концепция реализации / Неверов А. В., Деревяга И. П. – Минск : БГТУ, 2005. – 174 с.
191. Некос В. Ю. Вступ до фаху. Екологія та охорона навколишнього середовища : навч. посіб. / Некос В. Ю. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2002. – 170 с.
192. Некос В. Ю. Нормування антропогенного навантаження на навколишне природне середовище : навч. посіб. для студ. еколог. спец. вищ. навч. зал. / Некос В. Ю., Максименко Н. В., Владимирова О. Г. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 288 с.
193. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан та тенденції розвитк