МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКИХ МІСТ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ІЩЕНКО Григорій Григорович

УДК 351.78:352

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКИХ МІСТ

Спеціальність: 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СТЕПАНЕНКО Анатолій Васильович,
доктор географічних наук, професор

КИЇВ – 2009
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ МІСТ 13
1.1. Огляд наукових досліджень з проблем регулювання природно-техногенної безпеки регіонів і міст 13
1.2. Природно-техногенні загрози і ризики небезпек у великих містах 23
1.3. Механізми державного регулювання природно-техногенної безпеки 33
1.4. Методичні підходи до дослідження природно-техногенної безпеки великих міст 47
Висновки до розділу 1 57
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ І ОЦІНКА МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКИХ МІСТ 61
2.1. Динаміка і структура природно-техногенної безпеки 61
2.2. Державне регулювання природно-техногенної безпеки великих міст 70
2.3. Інструменти регулювання природно-техногенної безпеки органами місцевого самоврядування. 80
2.4. Потенційно небезпечні об’єкти та їх вплив на безпеку великих міст 91
2.5. Комплексна оцінка ризиків і загроз природно-техногенній безпеці 100
висновки до розділу 2 114
РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКИХ МІСТ 118
3.1. Пріоритети державної політики у забезпеченні природно-техногенної безпеки 118
3.2. Прогнозування природно-техногенної безпеки у системі державного управління 126
3.3. Стратегічні напрями гарантування природно-техногенної безпеки 136
3.4. Концептуальні основи формування моделі регулювання природно-техногенної безпеки великих міст 146
Висновки до розділу 3 156
ВИСНОВКИ 159
ДОДАТКИ 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТО - адміністративно-територіальна одиниця
АТ - акціонерне товариство
АЕС - атомна електростанція
ВАТ - відкрите акціонерне товариство
ВПК - військово-промисловий комплекс
ГЕС - гідроелектростанція
ЖКГ - житлово-комунальне господарство
ЗМІ - засоби масової інформації
КП - комунальне підприємство
МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
НС - надзвичайна ситуація
НТП - науково-технічний прогрес
НХР - небезпечно-хімічні речовини
ОПН - об’єкти підвищеної небезпеки
ПНО - потенційно-небезпечний об'єкт
ПТБ - природно-техногенна безпека
ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Забезпечення природно-техногенної безпеки в Україні продовжує залишатися одним з основних завдань сучасної державної політики на всіх рівнях управління. У зв’язку з постійним зростанням частоти і масштабів надзвичайних ситуацій (НС), а також людських та матеріальних втрат особливої актуальності набувають заходи щодо нейтралізації природних і техногенних загроз та запобігання їм. Такі заходи неможливі без наукового обґрунтування, розробки й застосування дієвих механізмів державного управління, а саме: належного нормативно-правового забезпечення, тісної взаємодії органів державного та місцевого управління всіх рівнів і різного відомчого підпорядкування, якісного кадрового, фінансового й матеріально-технічного забезпечення, постійного моніторингу та контролінгу тощо.
Незважаючи на те, що у вітчизняній науці вжиті досить ефективні заходи щодо теоретичного обґрунтування основ державного регулювання природно-техногенної безпеки, й досі актуальними є розробка і запровадження цілісного механізму реалізації державної політики у сфері екологічної безпеки на всіх ієрархічних рівнях державного управління та місцевого самоврядування.
Особливої уваги з точки зору гарантування безпеки життєдіяльності людини потребують міські поселення з високим рівнем концентрації потенційно небезпечних об’єктів, насамперед великі міста – Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса та Львів. Саме на території цих міст, поруч із 803 потенційно небезпечними об’єктами, на яких зберігається майже 2 тис. т отруйних хімічних речовин, проживає понад 8 млн громадян України.
Організація захисту населення, об’єктів і територій великих міст від НС природного і техногенного характеру через свою специфіку, зумовлену складним адміністративно-територіальним устроєм, а також надзвичайно розгалужену систему органів центральної та місцевої влади, перед якими поставлено завдання забезпечення природно-техногенної безпеки, потребує окремого дослідження.
Характеризуючи загальний стан вивченості проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки, необхідно зазначити, що великий внесок у розвиток її базових засадничих принципів зробили такі вчені, як Б.М.Данилишин [42], С.М.Волошин [36], С.С.Засунько [72], А.Б.Качинський [94], Р.Кохонен [196], В.С.Кравців [109], І.М.Синякевич [161], Г.П.Ситник, А.В.Степаненко [19], А.М.Федорищева [47], Є.В.Хлобистов [180], В.М.Шмандій [184] та ін.
Проблема забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, наукове обґрунтування безпеки життєдіяльності у системі державного управління перебувала у полі зору таких вітчизняних дослідників, як В.М.Ваку-ленко [31], П.І.Гаман [37], А.Л.Жукова [56], О.Я.Лазор [112], О.Ю.Лебе-динська [113], С.О.Линник [114], В.О.Мартиненко [119], І.М.Шпильовий [187] та ін.
Однак, незважаючи на суттєві наукові досягнення згаданих учених у сфері забезпечення екобезпеки, в їхніх працях лише фрагментарно висвітлюються питання природно-техногенної безпеки у великих містах, насамперед у контексті врахування особливостей управління розвитком мегаполісів в умовах високого рівня концентрації потенційно небезпечних об’єктів та різноманітних комунікацій, що забезпечують сталий розвиток не лише власне міст, а й значної за площею приміської території.
Загалом актуальність дисертаційного дослідження зумовлена відчутним браком наукових розробок у сфері теоретико-методологічного обґрунтування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст, а також об’єктивною важливістю цього питання для розвитку науки державного управління в цілому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлене і пройшло апробацію на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» за темою «Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення адміністративної та політичної реформ» (ДР № 0105U4001412), у якій автором обґрунтовано методологічний підхід до формування теоретико-методологічних основ дослідження державного регулювання природно-техногенної безпеки міст.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення їх формування та функціонування. відповідно до мети були поставлені такі завдання:
- оцінити ступінь дослідженості існуючих проблем державного регулювання природно-техногенної безпеки на різних управлінських рівнях;
- удосконалити методичні підходи щодо дослідження природно-техногенної безпеки великих міст;
- провести комплексну оцінку ризиків і загроз природно-техногенній безпеці великих міст України;
- здійснити аналіз розміщення і розвитку потенційно небезпечних техногенних об’єктів та їх впливу на безпеку великих міст;
- розробити інструменти щодо вдосконалення механізму запобігання виникненню НС природного і техногенного характеру;
- проаналізувати ефективність існуючих механізмів органів місцевого самоврядування щодо регулювання природно-техногенної безпеки та підготувати пропозиції щодо їх удосконалення;
- обґрунтувати пріоритети державної політики у сфері забезпечення природно-техногенної безпеки;
- виробити концептуальні засади формування моделі регулювання природно-техногенної безпеки великих міст.
Об’єкт дослідження – особливості державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст України.
Предмет дослідження – державно-управлінські механізми регулювання природно-техногенної безпеки великих міст як засіб реалізації державної політики щодо забезпечення безпеки життєдіяльності їх населення.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що розробка та запровадження ефективних механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст дасть змогу значно знизити ризики виникнення НС і нейтралізувати їх, суттєво підвищити безпеку життєдіяльності населення мегаполісів та більш раціонально використовувати матеріально-технічні і фінансові ресурси.
Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань було застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників, аналітичні матеріали та статистичні дані, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), а також власний авторський досвід.
У роботі застосовувалися такі емпіричні та теоретичні методи наукового дослідження: системно-структурного і порівняльного аналізу – в процесі ієрархічної структуризації загроз природно-техногенній безпеці великих міст, класифікації напрямів теоретичних досліджень природно-техногенної безпеки в умовах здійснення структурних змін економіки, дослідження типології і класифікації інструментів механізму державного регулювання природно-техногенної безпеки; статистичні методи – під час оцінювання стану природно-техногенної безпеки великих міст України; проблемно-орієнтований метод – для обґрунтування стратегічних напрямів гарантування безпеки; моделювання і прогнозування – в процесі дослідження сучасних тенденцій розвитку механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки та прогнозування реалізації загроз природно-техногенній безпеці в майбутньому. Для вивчення нелінійних залежностей розвитку системи державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст, зокрема прогнозу загрози виникнення НС природно-техногенного походження, було використано нейромережеві методи побудови карт самоорганізації Кохонена.
З метою уникнення упереджених оцінок щодо процесів та явищ, які відбуваються у сфері забезпечення природно-техногенної безпеки України, а також об’єктивного аналізу сучасного стану безпеки життєдіяльності мешканців великих міст дослідження здійснювалося на засадах української державності, об’єктивності й політичної толерантності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першою в Україні спробою розробити цілісний авторський підхід щодо наукового обґрунтування та впровадження ефективних механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст України.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній:
вперше:
- запропоновано авторську методику аналізу та прогнозування природно-техногенної безпеки великих міст у системі державного управління із застосуванням нелінійних нейромережевих методів дослідження;
- розроблено типізацію великих міст України за такими критеріями, як: 1) стан їх природно-техногенної безпеки; 2) імовірність виникнення НС на території мегаполісу;
- обґрунтовано та апробовано на практиці критерії оцінювання ефективності реалізації управлінських рішень органів місцевого самоврядування щодо забезпечення природно-техногенної безпеки на локальному рівні управління;
удосконалено:
- існуючу систему здійснення комплексної оцінки ризиків і загроз природно-техногенної небезпеки у форматі зіставлення інтегральних оцінок стану готовності до запобігання проявам НС, мінімізації їх негативних наслідків та ймовірності виникнення;
- підходи щодо запобігання виникненню НС та фінансового забезпечення заходів із ліквідації наслідків НС природно-техногенного характеру через запровадження нової системи страхування відповідальності потенційно небезпечних об’єктів перед третіми особами, а також через стимулювання їх зацікавленості у вжитті превентивних екологічних заходів;
дістали подальшого розвитку:
- механізми державного регулювання природно-техногенної безпеки на рівні оптимізації системи організаційно-економічних методів, інструментів та заходів, за допомогою яких держава забезпечує реалізацію функцій щодо гарантування належного рівня екологічної безпеки;
- концептуальні засади формування моделі регулювання природно-техногенної безпеки у великих містах України в умовах повсякденної життєдіяльності, аварійної ситуації на потенційно небезпечних об’єктах, а також в умовах масштабних НС, що передбачають: конкретизацію та комплексне охоплення природних і техногенних загроз; накопичення територіальних матеріальних резервів, необхідних для запобігання НС та мінімізації їх негативних наслідків; вжиття комплексних заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення НС.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблений і запропонований для застосування цілісний підхід щодо наукового обґрунтування та впровадження ефективних механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст України. Теоретичні положення й практичні рекомендації дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані при розробці стратегічних документів щодо забезпечення природно-техногенної безпеки великих міст, регіонів і країни в цілому, а також при підготовці нормативно-правових документів з екологічного страхування.
Розроблений прогноз стану природно-техногенної безпеки міст та запропоновані моделі її регулювання можуть бути використані для вдосконалення роботи територіальних підрозділів МНС, органів місцевого самоврядування щодо забезпечення природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення. Практична реалізація рекомендацій дисертаційного дослідження забезпечить реальну можливість конкретизувати фактори запобігання НС, а також суттєво підвищить ефективність використання державних ресурсів при попередженні й мінімізації соціально-економічних та екологічних наслідків НС.
Розробки, отримані в процесі дисертаційного дослідження, використані: Державною екологічною Академією післядипломної освіти та управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (довідка № 563 від 30 грудня 2008 р.); Департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (акт впровадження від 9 квітня 2009 р.); Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (довідка № 733 від 20 травня 2009 р.); Академією пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (довідка № 1035 від 7 серпня 2009 р.); у навчальному процесі Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України під час проведення лекційних, семінарських і практичних занять з курсантами та слухачами заочної форми навчання при викладанні спеціальних курсів та курсу «Безпека життєдіяльності».
Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дослідження результати апробовані автором на трьох науково-практичних конференціях за міжнародною участю, зокрема: «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (Київ, 2008), «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (Київ, 2008), «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ, 2009). Матеріали дисертаційного дослідження неодноразово обговорювалися та дістали підтримку на засіданнях кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,5 др. арк., з них 4 статті у фахових наукових виданнях з державного управління, затверджених ВАК України, загальним обсягом 2,0 др. арк.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 201 сторінка. Дисертація містить 22 рисунки, 1 таблицю, додатки на 15 сторінках. Список використаних джерел складається із 201 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень у дисертаційній роботі розроблено наукові положення та отримано практичні результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання в галузі державного управління щодо теоретико-методологічного обґрунтування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення їх формування, функціонування та реалізації.
Апробація одержаних результатів, їх використання в практичній діяльності підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження. Поставлену мету досягнуто, основні завдання виконано, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації.
1. Характеризуючи загальний рівень дослідження питань природної і техногенної безпеки, необхідно зазначити, що, незважаючи на досить велику кількість робіт, насамперед у контексті використання системного підходу та математичного моделювання при оцінці рівня безпеки, а також упровадження економічного механізму забезпечення захисту населення і територій від НС природного і техногенного характеру, питання державно-управлінських механізмів регулювання природно-техногенної безпеки залишаються не вирішеними.
У вітчизняній науці відчувається брак робіт, присвячених розробці теоретичних основ та запровадженню практичних рекомендації щодо формування і функціонування механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст, особливо на рівні місцевого самоврядування.
2. З метою вдосконалення методичних підходів щодо дослідження механізмів державного регулювання природно-техногенної безпеки великих міст пропонується застосовувати такий алгоритм: 1) визначення особливостей системи регулювання безпеки органами державної влади та місцевого самоврядування; 2) оцінка її рівня та стратегічних напрямів реалізації ефективної державної політики у сфері забезпечення природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення; 3) розробка і впровадження практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності реалізації управлінських рішень органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно забезпечення природно-техногенної безпеки.
3. Результатом проведення комплексної оцінки ризиків і загроз природно-техногенній безпеці великих міст України є те, що половина з них потрапили до групи міст, небезпечних для життя і діяльності населення. Українські мегаполіси Донецьк, Харків та Одеса, де мешкає понад 43% жителів і для яких визначався рівень природно-техногенної небезпеки життєдіяльності населення, рівень готовності до запобігання НС та мінімізації їх негативних наслідків, потребує термінового запровадження ефективної стратегії подолання загрози виникнення масштабних природно-техногенних катастроф.
4. Для здійснення аналізу розміщення і розвитку потенційно небезпечних техногенних об’єктів та їх впливу на безпеку великих міст були розроблені авторські карти самоорганізації, що показують значну залежність випадків прояву масштабних НС у межах великих міст від рівня концентрації на їх території потенційно небезпечних об’єктів. Дію цих чинників характеризує розподіл у кластерах частки проявів НС та накопичених промислових відходів у межах міських територій.
Для Донецька та Дніпропетровська характерні низький рівень готовності протидіяти НС природно-техногенного походження при високому ризику їх виникнення, для Одеси та Львова – низький рівень залученого до попередження та протидії НС людського потенціалу й порівняно невисокий рівень загрози. Середні рівні загроз та готовності протидіяти їм притаманні Харкову. Найвищий рівень характеризованих ознак спостерігається в Києві. Прогноз виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження у м. Києві на період до 2012 р. показує високий рівень загрози виникнення масштабних НС у майбутньому та стійку тенденцію до її зростання.
5. Удосконалення механізму запобігання виникненню та забезпечення фінансування ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру можливе за умов запровадження обов’язкового екологічного страхування з метою формування системи фондів, що акумулювали б достатню кількість коштів для покриття збитків від НС, не створюючи при цьому додаткового навантаження на державний та місцеві бюджети. Показано переваги страхування та можливі загрози, пов’язані із запровадженням цього інструменту. Запропоновано сформувати в країні трирівневу систему страхових фондів: загальнодержавного, регіонального та місцевого. Механізм зацікавлення керівництва об’єктів підвищеної небезпеки у вжитті превентивних заходів передбачає зменшення розмірів страхових внесків залежно від статистики НС за попередній період.
6. Ефективність діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення природно-техногенної безпеки залежить від розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Серед завдань та функцій останніх мають бути: 1) створення матеріального резерву для запобігання, ліквідації НС техногенного і природного характеру та їх наслідків; 2) участь у формуванні та використанні коштів регіональних і місцевих страхових фондів; 3) удосконалення екологічної освіти та встановлення партнерських відносин між населенням міст, підприємцями та посадовцями щодо забезпечення природно-техногенної безпеки; 4) гарантування готовності підприємств, установ і організацій комунальної власності до надзвичайних ситуацій та реагування на них.
У роботі обґрунтовано та запропоновано для практичного використання систему управління якістю в органах місцевого самоврядування, основними критеріями якої є: виконання плану створення матеріального резерву запобігання та ліквідації наслідків НС природного і техногенного характеру; розробка та виконання програми щодо освіти в галузі безпеки життєдіяльності, організації навчання населення користуванню засобами захисту, правильним діям у НС тощо.
7. Визначаючи пріоритети державної політики у сфері природно-техногенної безпеки, необхідно, насамперед, враховувати, що особливої уваги з точки зору забезпечення безпеки життєдіяльності людини потребують місця високої концентрації потенційно небезпечних об’єктів. Це, насамперед, великі міста – Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса та Львів. Саме на їх території поруч із 803 потенційно небезпечними об’єктами, на яких зберігається майже 2 тис. т отруйних хімічних речовин, проживає понад 8 млн громадян України. Велику загрозу в межах великих міст України можуть становити НС на хімічно небезпечних об’єктах, стан систем життєзабезпечення яких є вкрай незадовільним, а зношеність обладнання та мереж перевищує в середньому 50%. Найбільша ймовірність масштабних НС у системах життєзабезпечення зберігається у містах Харкові та Одесі.
У цьому контексті регулювання природно-техногенної безпеки у розрізі великих міст дає можливість конкретизувати загрози, їх рівень, ефективно розподілити ресурси, необхідні для зниження ризику НС в Україні загалом. В умовах сприятливого для життєдіяльності населення стану регулювання природно-техногенної безпеки великих міст запропоновано управлінське забезпечення комплексної діагностики природно-техногенної безпеки, прогнозування змін її стану, планування системи гарантування безпеки та розробку програми цільових заходів з підвищення її рівня із зазначенням механізмів її реалізації. В умовах виникнення аварійної ситуації більш активно використовується моніторинг розвитку ситуації та визначаються заходи із запобігання катастрофічним наслідкам НС.
8. Концептуальні засади формування моделі регулювання природно-техногенної безпеки великих міст в умовах сприятливого для життєдіяльності населення її стану передбачають: 1) управлінське забезпечення здійснення комплексної діагностики природно-техногенної безпеки; 2) прогнозування змін її стану; 3) планування системи гарантування безпеки; 4) розробку програми цільових заходів щодо підвищення її рівня із зазначенням механізмів реалізації.
Державні механізми регулювання природно-техногенної безпеки великих міст до кінця не сформовані. Їх удосконалення має здійснюватись виходячи з таких принципів: пріоритетності цілей безпеки перед економічними цілями; оптимального поєднання економічних та адміністративних засобів управління; децентралізації, запровадження ринкових механізмів зацікавлення суб’єктів господарювання у підвищенні рівнів природно-техногенної безпеки; інтеграції природоохоронного і економічного підходів до розвитку та розміщення продуктивних сил. Основними напрямами поліпшення механізмів є: вдосконалення системи діагностування та контролювання стану безпеки, а також ресурсного забезпечення управління; підвищення ефективності управління безпекою на всіх рівнях; завершення формування правової бази забезпечення природно-техногенної безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкина И.Л. Страхование экологических рисков (из практики США) / И.Л. Абалкина – М.: ИНФРА, 1998. – 88 с.
2. Аварии и катастрофы: предупреждение и ликвидация последствий. – М.: Изд-во «АСВ», 2001. – 415 с.
3. Авер'янов В.Б. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В.Б. Авер'янов, В.А. Дерець, М.І. Ославський, Г.М. Писаренко, А.А. Пухтецька – К.: Юстиніан, 2007. – 288 c.
4. Адаменко Я. О. Оцінка впливів техногенно небезпечних об'єктів на навколишнє середовище: науково-теоретичні основи, практична реалізація: дис... д-ра техн. наук: 21.06.01 / Адаменко Ярослав Олегович. – Івано-Франківськ, 2006. – 425 с.
5. Азаров С. И. Методология анализа техногенно опасных объектов и территорий для управления их экологической безопасностью: дис... д-ра техн. наук: 21.06.01 / Азаров Сергей Иванович. – К., 2005. – 348 c.
6. Азанов С.Н. Еще раз о риске / С.Н. Азанов, С.Н. Вангородский, Ю.Ю. Корнейчук и др. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 1999. – № 7. – С. 3-51.
7. Акимов В.А. Природная и техногенная безопасность регионов России: сравнительная оценка / В.А. Акимов, Б.В. Потапов, Н.Н. Радаев // Экология и промышленность России. – 1998. – № 11. – С. 8- 13.
8. Актуальные проблемы регулирования природной и техногенной безопасности в ХХI веке: материалы X Междунар. научно-практ. конф. по проблемам защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций (19-21 апреля 2005 г.) / РАН ; Совет безопасности Российской Федерации; Российское научное общество анализа риска – М.: Ин-октаво, 2005. – 383 с.
9. Алексеев Н. А. Стихийные явления в природе: проявление, адекватность защиты. / Н. А. Алексеев – М.: Мысль, 1988. – 254 с.
10. Андреева Н.Н. Экологоориентированые инвестиции в системе ресурсно-экологической безопасности / Н. Н. Андреева, С. К. Харичков. – О., 2000 г. – 196с.
11. Арнольд В.И. Теория катастроф / В.И. Арнольд. – М.: Наука, 1990. – 128 с.
12. Артеменко А.П. Проблемы экологического страхования / А.П. Артеменко – Луганск: из-во «ИМТ», 2002. – 256 с.
13. Архипова Н. И.Управление в чрезвычайных ситуациях / Н. И. Архипова, В. В. Кульба – [2-е из-е., перераб. и доп.] – М.: Российский гуманитарный ун-т, 1998. – 175 с.
14. Бабаєв В. М. Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління : дис... д-ра з держ. упр.: 25.00.04 / Бабаєв Володимир Миколайович. – К., 2004. – 445 с.
15. Базилевич В.Д. Страхова справа / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. – К. : Знання, 2006. – 351 с.
16. Бегун В.В. Методологічні проблеми управління ризиком / В.В. Бегун, І.М. Науменко, Г.В. Лисиченко, В.О. Баклан // Інститут проблем моделювання в енергетиці. – К. – 2002. – Вип.16. – С. 24-29.
17. Безпека в надзвичайних ситуаціях; Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 4933:2008. – (Чинний від 2008-01-07). – К.: Держспоживстандарт України, 2008. – III, 17 с. –(Національний стандарт України).
18. Безпека в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення: ДСТУ 3994-2000 – (Чинний від 2001-01-07) – К.: Держстандарт України. 2001. – 20 с. – (Національний стандарт України).
19. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування. У 2-х т. Т. 1: Природно-техногенна екологічна безпека: Монографія / Б.М.Данилишин, А.В.Степаненко, О.М.Ральчук та ін. – К.: Наукова думка, 2008 – 390 с.
20. Бендюг В. І. Система оцінки техногенної безпеки промислових підприємств: методологія та алгоритм розрахунку: дис... канд. техн. наук: 21.06.01 / Бендюг Владислав Іванович. – К., 2005. – 193 с.
21. Бєлявцева О. М. Соціально-економічні та правові аспекти управління природокористуванням в регіоні: дис... док. екон. наук: 08.02.03 / Бєлявцева Ольга Миколаївна. – Харків., 1997. – 169 л.
22. Биченок М. М. Проблеми природно-техногенної безпеки в Україні / М.М. Биченок, О.М. Трофімчук. – К.: УІНСіР, 2002. – 179 с.
23. Біла С. О. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки / Біла С. О. – К.: Видавництво УАДУ, 2001. – 407 с.
24. Болотин В. В. Применение методов теории вероятностей и теории надёжности в расчётах сооружений. / В.В. Болотин – М.: Стройиздат, 1971. – 251 с.
25. Бочкарева Т. В. Экологические «Джины» урбанизации / Бочкарева Т. В.. – М.: Мысль, 1988. – 270 с.
26. Бридун Є.В. Моделювання системи компенсації еколого-економічних збитків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.03.02 «Економіко–математичне моделювання» / Є.В. Бридун. – К., 2002. – 20 с.
27. Буравльов Є. П. Управління техногенною безпекою України / Є. П. Буравльов, В. В. Гетьман; під ред. В. П. Горбуліна. – К.: Ін-т проблем національної безпеки, 2006. –236 с.
28. Бурков В.Н. Управление риском: экономические аспекты обеспечения производственной безопасности / В.Н. Бурков, Г.С. Сергеев // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях – 1993. – № 12. – С.18 – 30.
29. Бутрим О.В. Розвиток і розміщення потенційно небезпечних виробництв у містах України та їх вплив на економіку техногенно-екологічної безпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / О.В. Бутрим. – К., 1999. – 19 с.
30. Вакуленко В. М. Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління : дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.04 / Вакуленко Володимир Миколайович. – К., 2003. – 216 с.
31. Вакуленко В.М. Управління розвитком міста: навч.посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.М. Вакуленко, М.К. Орлатий, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін.. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 389 с.
32. Вихтин А. К. Меры безопаснсти при ликвидации последствий стихийных бедствий и производственных аварий. / А. К. Вихтин – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 288 с.
33. Відоменко О.І. Економіко-екологічні аспекти техногенно-природної безпеки прикордонних регіонів (на прикладі західних областей України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / О.І. Відоменко. – К., 2000. – 20 с.
34. Вихров А.И. Безопасность, риск и устойчивость сложных систем / А.И. Вихров, В.Г. Семенов // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 1999. - № 3. – С. 21 – 29.
35. Волошин С. М. Територіальна організація потенційно-небезпечного промислового виробництва: дис... канд. техн. наук: 05.09.16 / Семен Михайлович Волошин – К., 2007.– 23 с.
36. Волошин С.М. Територіальна організація потенційно небезпечного виробництва України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / С.М. Волошин. – К., 1999. – 19 с.
37. Гаман П.І. Державна політики екологобезпечного розвитку економіки в трансформаційний період: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.02 «Механізми державного Управління» / П.І. Гаман. – Х., 2005. – 16 с.
38. Гардашук Т. В. Екологічна політика та екорух. Сучасний контекст. / Т. В. Гардашук – К.: ТОВ ВПЦ “Техпринт”, 2000. – 126с.
39. Годовой отчет Международного Комитета Красного Креста за 2007 год. – Режим доступу до ресурсу: http://www.icrc.org/web/rus/ siterus0.nsf/htmlall/section_annual_report?OpenDocument
40. Горбатовский В. В. Экологическая безопасность в городе / В. В. Горбатовский, Н. Г. Рыбальский. – М., РЭФИА, 1996. – с. 425
41. Гошовський С.В. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів / Гошовський С. В., Рудько Г. І., Преснер Б. М. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2002.– 624 с.
42. Данилишин Б. М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічно) безпеки: Монографія / Б. М. Данилишин, В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К.: Лекс Дім, 2004. – 552 с.
43. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління / Б.М. Данилишин. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. — 260 с.
44. Дегодюк Е. Г. Еколого-техногенна безпека України / Е. Г. Дегодюк, С.Е.Дегодюк. – К.: Видавництво ЕКМО, 2006. – 306с.
45. Действия населения в чрезвычайных условиях / Под ред. И. А.Томчука, А. В.Труфанова – Ногинск: Шерна, 1993. – 41 с.
46. Дырда В.И.Устойчивое развитие и проблемы глобальной безопасности / В.И.Дырда, В.П. Осипенко // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 1995. – № 12. – С. 3 – 22.
47. Дорогунцов С.І. Виробництва підвищеного ризику – джерело формування екологічних конфліктів в Україні / С.І. Дорогунцов, А.М. Федорищева // Економіка України. – 1995. – № 9. – С. 14-23.
48. Дорогунцов С. І. Економіко–правові і екологічні засади приватизації потенційно небезпечних підприємств / Дорогунцов С. І., Ковтун В. В., Степаненко А. В. – К.: Логос, 1998. – 171с.
49. Дорогунцов С. І. Проблеми підвищення техногенно-природної безпеки в Україні / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Луцьк, 2000. – с. 3 – 19.
50. Дорогунцов С. И. Управление техногенно-екологической безопасностью в контексте парадигмы устойчивого развития: концепция системно-динамического решения / С. И. Дорогунцов, А. Н. Ральчук. – К.: Наукова думка, 2002. – 200 с.
51. Досвід роботи органів управління та сил Цивільної оборони України щодо ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – К., 2002. – 265с.
52. ДСТУ-П IWA 4:2006. Системи керування якістю; Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 в суб'єктах місцевого самоврядування (IWA 4:2005, IDT) / А. Сухенко (пер.і наук.-техн.ред.). – Офіц. вид – К. : Держспоживстандарт України, 2006. – XІ, 45с. – (Національний стандарт України).
53. Екологічний аудит: Посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту / В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін, Р.М.Навроцький та інші – К.: Символ-Т, 1997. – 221 с.
54. Економіко-екологічні проблеми територіальної організації виробництва і природокористування / Ред. П. Г. Борщевський. – К.: Лібра, 1996. – 208с.
55. Елохин А.Н. Проблемы страхования промышленных рисков / А.Н. Елохин // Гражданская защита. – 1999. – № 9. – С. 31-32.
56. Жукова Л.А. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Л.А. Жукова. – К., 2007. – 20 с.
57. Журавель Н.М. Экологическое страхование – форма привлечения инвестиций в регион / Н.М. Журавель // Регион: экономика и социология – 1998. – № 2. – С.103 – 115.
58. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження / [наук. Керівн. С.І. Дорогунцов, В.Ф.Гречанінов] – К.: РВПС НАН України, 1995. – 121 с.
59. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №4 – ст. 25.
60. Закон України «Про державний матеріальний резерв» // Відомості Верховної Ради. – 1997. – №13 – ст. 112.
61. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №12: Законодавство України про надзвичайні ситуації. – К., 2002. – с. 267 – 288.
62. Закон України «Про класифікацію надзвичайних ситуацій» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №12: Законодавство України про надзвичайні ситуації. – К., 2002. – с. 20 – 23.
63. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». – Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 420. – ст. 348.
64. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради . – 1999. – № 20-21. – ст. 190.
65. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» № 586-XIV від 9.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради . – 1999. – № 20-21. – ст. 190.
66. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». – Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 15. – ст. 73.
67. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану». – Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 23. – ст. 176.
68. Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р., № 401-XIV // Відомості Верховної ради. – 1999. – № 11. – Ст. 79.
69. Закон України «Про страхування» 07.03.1996 № 85/96-ВР – Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 18. – ст. 78.
70. Законодательные и нормативные акты стран СНГ по проблемам чрезвычайных ситуаций : Материалы государств участников СНГ в области предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций. – М., 2001. – 308с.
71. Законодательство стран СНГ по проблемам чрезвычайных ситуаций // Материалы государств участников СНГ в области предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций. – М., 2000. – 432 с.
72. Засунько С. С. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення техногенної безпеки в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07/ Засунько Сергій Станіславович. – К., 2005. – 250 с.
73. Засунько С.С. Законодавче забезпечення техногенної та природної безпеки / С.С. Засунько // Вісник Запорізького юридичного інституту. Вип. 3(28) – Запоріжжя, 2004. – С. 140–151.
74. Засунько С.С. Теоретичний аналіз сутності забезпечення техногенної безпеки в Україні / С.С. Засунько // Держава і право – Випуск 27, Збірник наукових праць. – К., 2005. – С. 288–295.
75. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій та техногенної безпеки /[упоряд. Юрій Григорович. Сукач] – Л., 2007. Ч. 1 : Нормативні документи. – 2007. – 576 с.
76. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій та техногенної безпеки /[упоряд. Юрій Григорович. Сукач] – Л., 2007. Ч. 2 : Нормативні документи. – 2007. – 412 с.
77. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій та техногенної безпеки /[упоряд. Юрій Григорович. Сукач] – Л., 2007. Ч. 3 : Нормативні документи. – 2007. – 472 с.
78. Зербіно Д. Антропогенні екологічні катастрофи / Д. Зербіно// Надзвичайна ситуація. – 1999. - № 7. – С. 44 – 45.
79. Зозуля И. В. Основы промышленной безопасности : в 4 т. И. В. Зозуля, В. П. Полуянов – Х.: Бизнес Информ, 1999. – 257 с. Т. 1 : Техногенная опасность и промышленное производство. – 1999. – 198 с.
80. Зозуля И. В. Основы промышленной безопасности : в 4 т. И. В. Зозуля, В. П. Полуянов – Х.: Бизнес Информ, 1999. – 257 с.
81. Зозуля И.В. Предупреждение промышленных аварий / И.В. Зозуля: учебн.пособ. [для студ. высш. уч. зав.] – К.: ИСИО, 1994. – 154 с.
82. Ивченко Б. П. Информационная екологія / Б. П. Ивченко, Л. А. Мартыщенко. – С.Пб.: Нордмед-Издат, 1998 – 187 с. – Ч. 1 : Оценка риска техногенных аварий и катастроф ; Статистическая интерпретация экологического мониторинга ; Моделирование и прогнозирование экологических ситуаций. – 1998. – 208 с.
83. Изотов С. А. Формирование системы риск-менеджмента экологических опасностей / С.А. Изотов – Одесса: Астропринт, 2002. – 63 с.
84. Ілляшенко І. О. Стратегія забезпечення природно-техногенної (екологічної) безпеки у великих містах України / І. О. Ілляшенко. – К.: Еконт, 2005. – 82 с.
85. Іл'янович К. Б. Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації: автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / Іл'янович Катерина Борисівна. – Сімф., 2008. – 16 с.
86. Іщенко Г. Г. Механізми державного регулювання природно-техногенної безпеки міст / Г. Г. Іщенко // Упр. сучас. містом. – 2006. – № 3–4/7-12(23-24). – С. 93–100.
87. Іщенко Г. Г. Страхування відповідальності як засіб забезпечення природно-техногенної безпеки міст / Г. Г. Іщенко // Упр. сучас. містом. – 2007. – № 1-12 (25-28). – С. 215–221.
88. Іщенко Г. Г. Аналіз та прогноз природно-техногенної безпеки великих міст із застосуванням нелінійних методів / Г. Г. Іщенко // Економіка і держава: [міжнар. практ. журн.]. – 2009. – № 8. – С. 48–53.
89. Іщенко Г. Г. Пріоритети державної політики забезпечення природно-техногенної безпеки великих міст / Г. Г. Іщенко // Економіка і держава: [міжнар. практ. журн.]. – 2009. – № 4. – С. 97–101.
90. Іщенко Г. Г. Вплив потенційно небезпечних об’єктів на екологічну безпеку великих міст // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р. – К. : НАДУ, 2008. – С. 121–122.
91. Іщенко Г. Г. Динаміка і структура природно-техногенної безпеки крупного міста (на прикладі м. Києва) // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 23-24 жовт. 2008 р. / Рада по вивченню продукт. сил України НАН України : у 3 ч. – К.: РВПС України НАН України. – Ч. 3. – С. 330–332.
92. Іщенко Г. Г. Управління надзвичайними ситуаціями природного і техногенного характеру / Г. Г. Іщенко // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2009 р. – К.: НАДУ, 2009. – С. 205–207.
93. Касти Дж. Большие системы. Связность, сложность, катастрофы / Дж.Касти. – Пер. с англ. – М.: Мир, 1982 – 216 с.
94. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський – К.: НІСД, 2001. – 311 с.
95. Качинський А.Б Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. – К.: НІСД, 1997. – 127 с.
96. Каякин В.В. Прогноз и предотвращение чрезвычайных ситуаций, связанных с техноприродными процессами / Каякин В.В., Мулина А.В., Дмитриева И.Л. // Экология и промышленность России. – 1997. – № 3. – С. 41 – 44.
97. Ковалевская Ю. Н. Стихийные бедствия и катастрофы / Ю.Н. Ковалевская. – Рига, 1986. – 107с.
98. Козьменко С.Н. Економіка катастроф (інвестиційні аспекти) / С.Н. Козьменко – К.: Наукова думка, 1997. – 201 с.
99. Козьменко С. Н. Управление чрезвычайными ситуациями в условиях ограничения инвестиционных ресурсов: дис... док. екон. наук: 08.02.02. – Сумы, 1997. – 359 л.
100. Комарницький В.М. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій в Україні / В.М. Комарницький – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 152 с.
101. Кононенко О. Ю. Екологічна ефективність промислового виробництва регіону / О. Ю. Кононенко, А. Л. Мельничук // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення [зб. наук. праць]. – Херсон, 2005. – c. 176 – 179.
102. Кононенко О. Ю. Основні тенденції розвитку техногенно-екологічних загроз для навколишнього середовища та населення України / О. Ю. Кононенко// Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ «Обрії», 2002. – С. 293 – 294.
103. Кононенко О.Ю. Внутрішньорегіональні відмінності природно-техногенної безпеки Київського регіону / О. Ю. Кононенко, А. Л. Мельничук // Вісник Київ. ун-ту . – Сер. «География». – вип. 51. – с. 24 – 25.
104. Кононенко О.Ю. Розвиток потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій (на прикладі Східного регіону): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / О.Ю. Кононенко. – К., 2001. – 20 с.
105. Концепція сталого збалансованого розвитку м. Києва у XXI сторіччі / [Ред О.М. Невелєв, Б.М. Данилишин]. – К., 2001. – 88 с.
106. Корнійчук М. Т. Ризик і надійність. Економіко-стохастичні методи і алгоритми побудови та оптимізації систем / М. Т. Корнійчук, І. К. Совтус. – К., 2000р. – 210 с.
107. Костерін В. О. Управління економічним комплексом великого міста : дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.05 / Костерін Володимир Олександрович. – К., 2002. – 202 с.
108. Котляревский В. А. Безопасность резервуаров и трубопроводов / Котляревский В. А., Шаталов А. А., Ханухов Х. М. – М.: «Экономика и информатика», 2000. – 552с.
109. Кравців В.С. Регіональна екологічна політика в Україні та механізми її реалізації / В.С. Кравців. – Л.: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2007 – 72 с.
110. Лазор О.Я. Державне управління областей, міст Києва та Севастополя: адміністративно-правовий аналіз: Зб. наук. пр. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – Вип. 1. – С. 104-112.
111. Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики: організаційно-правові засади: Монографія / О.Я. Лазор – Л.: Ліга-Прес, 2003. – 542 с.
112. Лазор О.Я. Правове забезпечення функціонування моделі екологічно сталого розвитку міст: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – Х.: ХарРІ УАДУ «Магистр», 2002. – № 2 (13). – Ч. 2. – С. 183-187.
113. Лебединська О.Ю. Розвиток і розміщення продуктивних сил в умовах глобалізації та регіоналізації світогосподарських процесів / О.Ю.Лебединська, А.В.Степаненко // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2003. – № 1. – С. 162-171.
114. Линник С.О. Нові підходи до формування державної екологічної політики / С.О. Линник // Теорія та практика державного управління. – Вип. 3(12). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магистр», 2005. – С. 80-87.
115. Луцько В. С. Удосконалення економічного механізму регулювання екологічної безпеки : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01 «Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища»/ В. С. Луцько. – К., 2001. – 19 с.
116. Луцько В. С. Шляхи вдосконалення системи державного управління у сфері екобезпеки України / В. С. Луцько. – К., 1999. – 36с.
117. Лысенко Н. С. Техногенно-экологическая безопасность (организационно-экономический организм обеспечения) / Н. С. Лысенко / Науч. ред. Н. Г. Ковалёва. – О, 1999. – 141с.
118. Мамин Р. Г. Урбанизация и охрана окружающей среды в Российской Федерации / Мамин Р. Г. – М.: РЭФИА, 1995. – 215 с.
119. Мартиненко В.О. Система реформування охорони природного середовища в трансформаційному суспільстві: регіональний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.О. Мартиненко. – Х., 2007. – 19 с.
120. Маршалл В. Основные опасности химических производств / В. Маршалл – Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 672 с.
121. Мастрюков Б.С. Прогнозирование последствий локальных техногенных чрезвычайных ситуаций / Мастрюков Б.С., Иванов А.В., Фомин С.Я., Довгорук Е.И. // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. – 1998. – № 5. – С. 18 – 27.
122. Математичні моделі у дослідженні соціально-економічних проблем великого міста (на прикладі міста Дніпропетровська) : Монографія / [О. В. Піскунова, Ю. Ю. Погребняк, Л. В. Ральченкота ін.] / Під. ред. Н. І. Редіна. – Д., 2007. – 194 с.
123. Мельничук А. Л. Основні загрози природно-техногенній безпеці життєдіяльності населення України / А. Л. Мельничук // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К., 2003. – Вип.54. – С. 99 – 105.
124. Мельничук А. Л. Природні загрози безпеці життєдіяльності населення України: гострота, розподіл за регіонами, заходи щодо запобігання і усунення / А. Л. Мельничук // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. – К., 2002. – Вип.53– С. 142 – 149.
125. Мельничук А. Л. Радіаційна безпека підприємств з видобутку та переробки уранової сировини в Середньому Придніпров’ї / А. Л. Мельничук // Молоді науковці – географічній науці – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С. 27 – 29.
126. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищенної небезпеки. – К.: Основа, 2003. – 192 с.
127. Методика оценки риска аварий методами теории надёжности. // Аварии и катастрофы. Предупреждения и ликвидация последствий. – М.: Из-во АСВ, 1996. – С. 180 – 194.
128. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химических опасных объектах и транспорте. Штаб ГО СССР. РД 52.04.253-90.
129. Механизмы эколого-экономического управления предприятиями. – Донецк, 2002. – 311с.
130. Миценко І.М. Безпека життєдіяльності: організаційно-економічні та соціальні аспекти управління / Миценко І.М. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. – 380 с.
131. Мордвінов О. Цілі та функції державного управління природокористуванням в аграрній сфері / О. Мордвінов // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 2. – С. 90-99.
132. Мордвінов О.Г. Управління аграрним природокористуванням в умовах ринкової трансформації / О.Г. Мордвінов. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – 344 с.
133. Мягков С.М. Социально-экологическая устойчивость территориально-хозяйственных комплексов / С.М. Мягков // Вестник Московского Университета. – Сер. геогр. – 1996. – № 2. – С. 3-10.
134. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій т у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21.12.1998 р. № 387 «Про затвердження типового положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» // Офіційний вісник України. – 1999. – № 7. – С. 248-259.
135. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 р.// Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/annual_report/ 2008/content_1.ua.php?m=B5.
136. Невелєв О. М. Проблеми охорони навколишнього природного середовища та утилізації відходів у м. Києві / О. М. Невелєв, Б. М. Данилишин, Т. В Іванова. – К.: Нічлава, 1997. – 40с.
137. Олійник Я. Б. Еволюція парадигми безпеки / Я.Б. Олійник, А. В. Степаненко // Регіональні екологічні проблеми [зб. наук. праць]. – К.: ВГЛ «Обрії», 2002. – c. 308 – 311.
138. Підкамінний І.М. Регіональні аспекти техногенно-екологічної безпеки населення України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / І.М. Підкамінний. – К., 2000. – 20 с.
139. Підтоплення в великих містах України (на прикладі м. Харкова)=Подтопление в крупных городах Украины (на примере г.Харькова) = Underflooding in the large cities of Ukraine (on the example of Kharkiv) / [Бабенко В. Д., Бабиченко В. Я., Вергелес Ю. І. та ін.]. – Х., 1998. – 128 с.
140. Постанова Кабінету Міністрів України «Про положення про єдину державну систему запобігання і реагування на аварії, катастрофи і інші надзвичайні ситуації» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №12: Законодавство України про надзвичайні ситуації. – К., 2002. – С. 141 – 162.
141. Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуації та їх наслідків» від 4 лютого 1999 р. № 140 // http://www.rada.gov.ua.
142. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і їх наслідків» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №12: Законодавство України про надзвичайні ситуації. – К., 2002. – С. 119 – 122.
143. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 16 лютого 1998 р. № 174 // http://www.rada.gov.ua.
144. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня» від 16 листопада 2001 р. № 1567 // http://www.rada.gov.ua.
145. Постанова Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 р. № 956 // http://www.rada.gov.ua.
146. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 27 липня 1995 р. № 554 // http://www.rada.gov.ua
147. Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення» від 15 вересня 1993 р. № 733// http://www.rada.gov.ua.
148. Правові, нормативно-технічні і організаційні основи забезпечення безпеки життєдіяльності: Метод. рек. / [уклад. А.В. Баб'юк]. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – 22 с.
149. Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік. – К.: Фенікс, 2006. – 210 с.
150. Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік // Режим доступу: http: www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id =195430.
151. Регіональне управління і місцеве самоврядування. Основи формування регіональної соціально-економічної політики / Ред. М. Долішній – Л., 2000. – 378 с.
152. Регіональний вимір екологічної безпеки України з урахуванням загроз виникнення техногенних і природних катастроф / Н.В. Агаркова, А.Б. Качинський, А.В. Степаненко. – К.: НІСД, 1996. – 82 с. (Серія «Екологічна безпека»; вип. 2).
153. Регіональні особливості техногенних та природних загроз в Україні у 2007 р. // Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2007 році. – Режим доступк до ресурсу: http://www.mns.gov.ua/annual_report/2008/4.pdf
154. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. / Н. Ф. Реймерс – М.: Мысль, 1990. – 637с.
155. Рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2008 рік» // Хрещатик. – 2008. – 5 березня 2008 р.
156. Рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №525/1186 «Про заходи щодо запобігання виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного характеру на штучних спорудах м. Києва» // Режим доступу: http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/ alldocWWW/8B7601 C990856D24C22573C000538DE5?OpenDocument
157. Роль д