МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ (організаційно-правові засади)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДЕРКАЧ Юрій Васильович

УДК 351.773+338.51+61.58.38/477.86

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
(організаційно-правові засади)

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
РАДИШ Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................................................4
ВСТУП .....................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКИХ І ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВЦІВ ТА В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ: ДЖЕРЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ ………………………………..…………………………………………….16
1.1. Медико-демографічні проблеми в Україні – важливий чинник доцільності зміцнення санаторно-курортного потенціалу ……………..…………..17
1.2. Санаторно-курортний потенціал – важлива складова рекреаційного комплексу України ……………………….………………………………………......29
1.3. Розвиток спеціалізованої медичної допомоги в санаторно-
курортних закладах прикарпатського регіону та управління ціноутворенням
на оздоровчі послуги ……………………..…………………………………..………39
Висновки до розділу 1 ……….……....................…………………………….56
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ……………………………………..……..…..…………………...….59
2.1. Програмно-цільова структура дисертаційного дослідження ..............…59
2.2. Аналіз нормативно-правової бази з регулювання санаторно-курортної діяльності: український та міжнародний досвід …….………………..........................65
2.3. Роль і місце санаторно-курортного лікування в розвитку репродуктивного здоров’я в Україні ……….........................………..…………..……84
Висновки до розділу 2 ……………..…………………………………………..96

РОЗДІЛ 3
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ …………………….……………......99
3.1. Оптимізація управління санаторно-курортною діяльністю………..…101
3.2. Формування корпусу сучасної управлінської еліти для галузі
охорони здоров’я – стратегічний напрям розвитку санаторно-
курортного потенціалу …………………………………………………………….. 113
3.3. Ефективність запропонованої моделі державного регулювання
розвитку системи санаторно-курортного потенціалу прикарпатського
регіону України ………………………….…………………………………………..121
Висновки до розділу 3 ……………………………………...………………137
ВИСНОВКИ ………………………….………………………….……………..……140
ДОДАТКИ .………..……………..…………………….…………………………….144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..…………..…......166

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП – внутрішній валовий продук;
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я;
ДРТ – допоміжні репродуктивні технології;
ДУПР – державно-управлінські рішення;
ЄС – Європейський Союз;
ЗАТ – закрите акціонерне товариство;
Комітет ВР – комітет Верховної Ради України;
КМ – Кабінет Міністрів України;
ЛПЗ – лікувально-профілактичні заклади;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України;
МО України – Міністерство оборони України;
СКП – санаторно-курортний потенціал;
СНІД – синдром набутого імунодефіциту;
ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція.

ВСТУП

Актуальність теми. Важливим напрямом соціальної політики будь–якої цивілізованої держави є охорона здоров’я населення – одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства. Впродовж останніх років показники здоров’я населення України набули негативних тенденцій: зросли рівні захворюваності та смертності, зменшилася середня тривалість життя, з’явилися протиріччя й невідповідності між фактичними потребами населення в медичній допомозі та послугах і реальними можливостями здоровоохоронної сфери щодо якісного задоволення цих потреб. Істотною причиною такого явища, з одного боку, стало те, що функціонування галузі відбувається в складних умовах перехідного періоду, трансформацій в соціально-економічній сфері, скорочення бюджетного фінансування медичної допомоги, а, з другого, – використанням керівництвом галузі недосконалих механізмів її державного регулювання.
Спрямованість теорії та практики державного управління на реформування сфери охорони здоров’я в Україні зумовлює оновлення механізмів державного регулювання даною галуззю, що вимагає наукового обґрунтування та практичного впровадження нових методів управління, які б концентрували зусилля органів державної влади на розв’язанні існуючих протиріч та усуненні можливих суперечностей на шляху до забезпечення населення сучасною й якісною медичною допомогою.
Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров’я – збереження й зміцнення здоров’я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик стану й механізмів державного регулювання розвитку санаторно-курортної допомоги в Україні.
Санаторно-курортне лікування – важлива і невід’ємна складова медичної допомоги. Діяльність санаторно-курортних закладів дає можливість досягати високої ефективності у справі відновлення, збереження та зміцнення здоров’я населення, сприяє реалізації конституційних гарантій щодо забезпечення українського народу правом на охорону здоров’я та медичну допомогу.
Санаторно-курортна діяльність належить до тієї сфери державного управління, від якої залежить здоров’я людей – головний показник соціально-культурного розвитку суспільства, якості життя в країні та ефективності системи державного управління в цілому.
Різним аспектам вирішення проблем державного управління соціально-економічними процесами приділяли увагу багато вітчизняних і зарубіжних науковців.
Теоретико-методологічні засади державного управління, його механізми, застосування системного підходу в державному управлінні та вирішення ключових питань реалізації державної політики в різних сферах суспільства в умовах трансформаційних перетворень досліджували у своїх роботах українські дослідники: В.Д. Бакуменко [5, 6 ], В.Є. Воротін [18], В.А. Гошовська [29],
І.А. Грицяк [30], Н.В. Грицяк [31], А.О. Дєхтяр [42], М.Х. Корецький [68],
О.Ю. Лебединська [73], В.І. Луговий [78], В.К. Майборода [81], Н.Р. Нижник [97], О.Ю. Оболенський [98], І.В. Розпутенко [123], Є.В. Ромат [124], В.А. Скуратівський [132, 133], Ю.П. Сурмін [138], С.В. Сьомін [139], В.В. Тертичка [141],
В.П. Трощинський [146, 147], О.І. Черниш [161] та ін. [162 – 168].
Дедалі більшу увагу науковці України приділяють пошукові шляхів удосконалення державного управління санаторно-курортним потенціалом держави. Так, окремі важливі сфери управління охороною здоров’я вже стали предметом розгляду багатьох дослідників. Вагомий внесок у розвиток специфічних особливостей теорії та практики державного управління охороною здоров’я зробили М.М. Білинська [10, 11], С.Г. Бугайцов [12], Ю.В. Вороненко [16, 17], Ю.О. Гайдаєв [19], А.О. Голяченко [27], Т.С. Грузєва [32], В.М. Запорожан [52],
Д.В. Карамишев [58 – 60], В.М. Князевич [62 - 64], Б.П. Криштопа [72], В.М. Лехан [114, 115], В.М. Лобас [77], В.Ф. Москаленко [94, 95], Я.Ф. Радиш [116, 117],
І.В. Рожкова [120, 129], Г.О. Слабкий [64], І.М. Солоненко [128, 129], І.І. Хожило [156], О.С. Шаптала [165] та ін.
Вивченню різних аспектів державного регулювання санаторно-курортного потенціалу та пошуку шляхів удосконалення санаторно-курортної діяльності присвячені праці українських дослідників А.І. Амоші [2], І.М. Валентюк [149],
П.І. Гамана [26], В.К. Мамутової [86], М.І. Мацоли [87], О.Г. Розметової [121 – 122], Д.М. Стеченка [137], С.Ю. Цьохла [158], О.С. Шаптала [165] та багатьох інших.
Результати наукових досліджень вказаних вище та інших авторів складають певний інтерес для науки державного управління і мають важливе практичне значення для розуміння проблеми державного регулювання рекреаційної сфери. Водночас, і попри велику кількість праць з різних аспектів діяльності санаторно-курортного потенціалу України, комплексного дослідження організаційно-правових аспектів державного регулювання санаторно-курортним потенціалом прикарпатського регіону – як одного із типових для України – досі не існує, хоча не підлягає сумніву нагальна потреба теоретичного аналізу вказаної проблеми у площині науки державного управління.
Як наслідок, усе це негативно позначилося на сфері санаторно-курортного обслуговування в прикарпатському регіоні і призвело до ситуації, для якої характерними стали: відсутність системності в управлінні й комплексності в розвитку складових згаданої сфери; нераціональне використання санаторно-курортних ресурсів; надмірне забруднення навколишнього середовища; невідповідність розвитку санаторно-курортних об’єктів як основного елемента сфери санаторно-курортного обслуговування; централізоване планування обсягів санаторно-курортних послуг без урахування реальних потреб як їх виробників, так і споживачів; відсутність економічних стимулів для подальшого розширення обсягів послуг, що надаються, їх видів та якості; жорстке адміністрування і втручання у внутрішньогосподарську діяльність санаторно-курортних закладів; соціальна незахищеність широких верств населення при формуванні цін на санаторно-курортні послуги.
Такі обставини зумовили виникнення актуального наукового завдання щодо обґрунтування механізмів державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України. Розв’язання зазначеного завдання дасть змогу реалізувати системний принцип управління цією сферою і формувати своєчасні різнопланові рішення в інтересах розвитку цілісної інфраструктури сфери рекреаційного обслуговування на Прикарпатті, зокрема, та в Україні, взагалі, для створення конкурентоспроможних санаторно-курортних послуг.
Відтак, необхідність теоретичного обґрунтування нової парадигми організаційно-правових засад державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України та нових його форм і засобів в умовах розширення недержавного сектора охорони здоров’я, багатоканального фінансування галузі, включення у процеси реформування інститутів громадянського суспільства та широкого загалу самих медичних працівників і зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Тема дослідження відповідає курсу на європейську інтеграцію України, узгоджується з основними напрямами державної політики України в галузі охорони здоров’я.
Основні результати дисертаційного дослідження можна буде застосовувати при оновленні нормативно-правової бази щодо подальшого розвитку санаторно-курортного комплексу України, при розробці доповнень до Національного плану дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 “Про невідкладні заходи реформування системи охорони здоров’я населення” – Дорожньої карти реформування системи охорони здоров’я та Міжгалузевої комплексної програма “Здоров’я нації” та в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України за фахом “Державне управління в галузі охорони здоров’я”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, що отримані в процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (державний реєстраційний номер 0201U004833). Проблематика дисертації відповідає темі, що досліджується кафедрою управління охороною суспільного здоров’я: “Удосконалення організаційно-правових засад збереження і розвитку трудового потенціалу України” (державний реєстраційний номер 0108U002030). Здобувачем розроблено перспективну модель державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону та обґрунтовано умови її ефективного функціонування. В межах науково-дослідної роботи “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 “Державне управління у сфері охорони здоров’я для професійної діяльності у сфері публічного управління” (державний реєстраційний номер 0109U003016)” автором розроблені ситуаційні завдання для навчального модуля “Моделювання управлінських рішень”. Дисертаційне дослідження зорієнтоване на наукове забезпечення процесу формуючого впливу держави на стан і зміцнення здоров’я населення України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування організаційних і правових аспектів розвитку системи державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України та визначення на цій основі стратегії вдосконалення державного управління санітарно-курортною діяльністю як основи підвищення ефективності медичної галузі України.
Виходячи з мети дослідження та спираючись на аналіз вітчизняних
і зарубіжних літературних та інформаційних джерел, у дисертації були визначені основні напрями дослідження, в межах яких поставлені та вирішуються
такі завдання:
 проаналізувати на основі системного та порівняльного підходів стан дослідженості теми державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України в теорії державного управління та визначити його програмно-цільову структуру;
 виявити основні чинники, що впливають на розвиток санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України;
 визначити напрями і розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України;
 розробити модель державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону та обґрунтувати умови її ефективного функціонування;
– уточнити сутність поняття “державне регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу” та виявити перспективні напрями подальших пошуків у поглибленій розробці теми.
Об’єкт дослідження – система державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України.
Предмет дослідження – організаційні та правові механізми розвитку системи державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України.
Для реалізації визначених мети і завдань у процесі дослідження широко використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів:
 історичного і логічного аналізу літературних джерел для дослідження ретроспективи еволюції постановки досліджуваної проблеми й наступності в її розв’язанні у вітчизняній та світовій науковій літературі;
 метод функціонально-структурного аналізу, що передбачав вивчення досліджуваної проблеми і дав змогу простежити причинно-наслідкову та історичну зумовленість її виникнення;
 метод порівняльного і статистичного аналізу фактів і явищ, їх синтезу для дослідження динаміки розвитку нормативно-правової бази, що регулює діяльність системи охорони здоров’я; виявлення особливостей та нововведень у системі державного регулювання санаторно-курортного потенціалу;
 системний і комплексний підходи, які, по-перше, забезпечили цілісність дослідження, а, по-друге, дали можливість розглянути санаторно-курортний потенціал комплекс взаємопов’язаних підсистем, з’ясувати властивості досліджуваної системи, її внутрішні та зовнішні зв’язки;
 метод узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій та пропозицій щодо обґрунтування шляхів оптимізації системи державного регулювання санаторно-курортним потенціалом прикарпатського регіону;
 метод обробки даних – для узагальнення отриманих результатів дослідження та зниження суб’єктивізму у висновках.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних положень і концептуальних підходів, які в сукупності розв’язують важливе наукове завдання щодо розкриття організаційних та правових аспектів державного регулювання розвитку санаторно–курортного потенціалу прикарпатського регіону України.
Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну і розкривають логіку та зміст дисертаційного дослідження, є такі:
уперше:
 проведено аналіз стану санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України та виділено організаційні та правові аспекти державного регулювання розвитку санаторно–курортного потенціалу прикарпатського регіону України в окремий предмет дослідження;
 виявлено основні чинники (рівень соціально-економічного розвитку держави взагалі та регіону, зокрема; екологічний стан території, де розміщений
і функціонує конкретний курортний об’єкт, показники здоров’я населення; різноманітність та якість медичних послуг і тип санаторно-курортного об’єкта),
що впливають на розвиток санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України;
 визначено основні напрями (удосконалення управління санаторно-курортною діяльністю через внесення доповнень до нормативно-правової бази з її регулювання, зокрема, надання більшої самостійності регіональним органам управління та підготовку нової генерації фахівців для галузі охорони здоров’я) з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку системи санаторно–курортного потенціалу прикарпатського регіону України;
 запропоновано модель державного регулювання розвитку системи санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону в основу якої покладено принцип взаємовпливу на рівень санаторно–курортного потенціалу загальної стратегії розвитку економіки Прикарпаття, програми соціального та економічного розвитку краю, зовнішніх та внутрішніх чинників (соціальних, економічних, демографічних, екологічних);
удосконалено:
 інструментарій оцінки медико-демографічних процесів на теренах прикарпатського регіону України (необхідність врахування географічних особливостей Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема, еколого-деструктивних районів (Калуш, Новий Роздол), наявність нерівномірної щільності населення та прояви матеріальної скрути серед молодих сімей тощо);
доповнено:
 загальну наукову картину державного регулювання системи санаторно-курортного забезпечення населення України;
набули подальшого розвитку:
 підходи щодо підвищення якості медичного обслуговування в санаторно-курортних закладах з метою створення позитивного іміджу України як країни з потужними оздоровчими центрами.
 понятійний апарат теорії державного управління, зокрема, уточнено сутність поняття “державне регулювання розвитку санаторно–курортного потенціалу”;
 процес впровадження та реалізації на регіональному та місцевому рівні програм соціального спрямування з урахуванням соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони становлять теоретичну і методологічну основу для практичного вдосконалення системи державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України.
Запропоновані автором підходи щодо оптимізації системи державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону використані Головним управлінням охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації при формуванні стратегічного плану розвитку системи охорони здоров’я області на 2006 – 2010 (довідка від 31 листопада 2007 р.
№ 1510/02 – 19/09), Головним управлінням туризму і культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації при опрацюванні змін і доповнень до формування стратегії “Розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 р.” (довідка від 05.05.2008 р. № 65/01-6/09), Головним управлінням охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації при формуванні перспективного плану розвитку системи охорони здоров’я області на 2006 – 2010 рр. (довідка від 7 травня 2008 р. № 1858/05), Івано-Франківським державним медичним університетом при формуванні програми підвищення кваліфікації медичного персоналу санаторно-курортних закладів (довідка від 05.052008 р. № 02/1473), а також Державним підприємством “Санаторій “Моршинський” при визначенні стратегічних напрямів розвитку підприємства на період до 2012 року (довідка від 25 травня 2009 р. № 77).
Результати дослідження і зроблені на їх основі висновки створюють основу щодо формування нового теоретико-методологічного і практичного підходу до удосконалення нормативно-правової бази з регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу України.
Методологічні розробки дисертаційного дослідження можуть бути використані при опрацюванні нових та оновленні існуючих навчальних курсів з підготовки та підвищення кваліфікації магістрів державного управління за фахом “управління охороною суспільного здоров’я”, написанні навчальних посібників.
Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні організаційних та правових аспектів державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, містить одержані особисто автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо обґрунтування організаційних та правових аспектів державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України. Основні ідеї і розробки, виконані в рамках дисертаційного дослідження, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, теоретичну цінність роботи та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто. У наукових розробках, що висвітлені в статтях опублікованих спільно зі співавторами, участь здобувача була вирішальною для їх завершення та поєднання в єдине ціле. Зокрема, у статті [4] особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі літературних джерел і формулюванні висновків. Авторські с. 45 – 46. У статті [5] здобувачеві належить збір матеріалу, формулювання висновків та підготовка статті до друку. Авторські с. 34 – 35. Особистий внесок здобувача у статті [6] полягає у формулюванні висновків та підготовці статті до друку. Авторські с. 93 – 95. У статті [9] особистий внесок здобувача полягає у формулюванні висновків. Авторські с. 194. У статті [10] здобувачеві належить збір матеріалу та формулювання висновків. Авторські с. 296 – 297. У статті [11] здобувачеві належить збір матеріалу, формулювання висновків та підготовка статті до друку. Авторські с. 29 - 30. Ідеї і розробки авторів, з якими були підготовлені спільні статті, у дисертаційній роботі не використовуються.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати даного дослідження апробовані на наукових і науково-практичних конференціях, в інформаційно–методичних вісниках, на презентаціях навчальної дисципліни.
Найбільш вагомі з них оприлюдненні:
а) на міжнародному рівні: “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” (Львів);
б) дисертація заслухана на засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 14 листопада 2008 р. № 10) та на розширеному засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я (протокол від 30 червня 2009 р. № 28).
Публікації. Основні положення, висновки та пропозиції за темою дисертаційного дослідження автором опубліковані в 11 наукових публікаціях
(з них – 6 статей у фахових виданнях). Загальний обсяг публікацій, що належить особисто автору дисертаційного дослідження, становить 1,5 авт. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок. Робота ілюстрована таблицями та рисунками. Перелік використаних джерел містить 224 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені наукові положення та отримані нові результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні організаційно-правових аспектів розвитку системи державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України.
Апробація одержаних наукових результатів, їх використання на практиці державними управлінцями, реалізована мета і завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки та рекомендації.
1. Незважаючи на те, що різні аспекти державного регулювання рекреаційної сфери досліджувалися як вітчизняними так і зарубіжними науковцями, проте, до цього часу існує певна неоднозначність у розумінні деяких питань.
Окремі праці українських авторів стосуються лише організаційних, економічних та кадрових аспектів рекреаційної сфери. Це дало
підстави стверджувати, що рівень наукового опрацювання стану та перспектив розвитку організаційно-правових аспектів розвитку системи державного регулювання санаторно-курортного потенціалу прикарпатського
регіону України не можна вважати задовільним і необхідні подальші комплексні дослідження за обраною темою.
На основі комплексного аналізу наукової літератури, законодавчих і нормативних джерел визначено, що державне регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України є одним із ключових чинників державної політики в сфері охорони здоров’я, а наявність важливих трансформаційних процесів у суспільстві, їх вплив на низку суперечностей соціальної сфери зумовлюють необхідність більш чіткого визначення сутності, мети, напрямів, цілей завдань державного регулювання санаторно–курортної діяльності через призму конституційного права населення України на медичну допомогу як такого, що гарантує їм фізичне існування та є умовою збереження і зміцнення здоров’я нації.
2. Визначено, що найважливішими чинниками, що впливають на розвиток санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону та визначають ефективність державного управління об’єктами санаторно–курортної сфери, будуть наступні: рівень соціально-економічного розвитку держави взагалі та регіону, зокрема; екологічний стан території, де розміщений і функціонує конкретний курортний об’єкт, показники здоров’я населення; різноманітність та якість медичних послуг і тип санаторно-курортного об’єкта.
Доведено, що в кожній області регіону України функціонують санаторно-курортні центри основними з яких є здравниці Трускавця, Яремчі, Моршина, Косова, Криворівні, Верховини та Шешор. Найважливішими лікувально-оздоровчими ресурсами краю є мінеральні води та чисте гірське повітря.
3. Визначено основні напрями з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку системи санаторно–курортного потенціалу прикарпатського регіону України, якими являється удосконалення управління санаторно–курортною діяльністю через внесення доповнень до нормативно-правової бази з її регулювання, зокрема, надання більшої самостійності регіональним органам управління та підготовку нової генерації фахівців для галузі охорони здоров’я.
4. Обґрунтована, побудована і запропонована модель реалізації регіональної програми розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського краю. В основу вказаної моделі покладено принцип взаємовпливу на рівень санаторно-курортного потенціалу загальної стратегії розвитку економіки Прикарпаття, програми соціального та економічного розвитку краю, зовнішніх та внутрішніх чинників (соціальних, економічних, демографічних, екологічних тощо). При цьому, провідна роль у зміцненні санаторно-курортного потенціалу краю належить фінансуванню програми. Результатом реалізації регіональної програми розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону за розробленою моделлю повинно стати підвищення рівня комфортності у санаторно-курортних закладах прикарпатського регіону до світових стандартів, задоволення потреб населення у медичних послугах і, як наслідок, підвищення ефективності функціонування інфраструктури регіону.
5. Обґрунтовано, що “санаторно-курортний потенціал” – це ресурс можливостей, сил та засобів системи управління санаторно-курортним комплексом, що можуть бути мобілізовані та задіяні для реалізації державної політики щодо санаторно-курортної діяльності. Основними структурними компонентами санаторно-курортного потенціалу є такі: нормативно-правова база, державні інституції, органи місцевого самоврядування та громадські організації, кадрові та фінансові ресурси, інформаційна політика. Результати дослідження дають підстави констатувати, що санаторно-курортну діяльність, як складну комплексну систему, що має відповідну сукупність взаємозалежних елементів, функціонує у сфері соціальних відносин, має всі необхідні атрибути, які притаманні їх структурній композиції (вхід, вихід (мету), внутрішнє середовище, зв’язок із зовнішнім середовищем), включає організацію та безпосереднє надання громадянам санаторно-курортних послуг, – слід розглядати як об’єкт державної політики, а система державного управління санаторно-курортною діяльністю повинна розглядатися як структура, на вході якої є мета: оптимізація діяльності об’єктів курортної сфери, а виходом – бажані показники діяльності об’єкта управління.
6. Показано, що удосконалення організаційно-правових механізмів державного регулювання системи розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України може стати ключовим інструментом реалізації державної політики в даній сфері, оскільки, дозволить не тільки здійснювати суттєвий вплив на підвищення якості медичного обслуговування, але й сприятиме створенню позитивного іміджу краю як потужного оздоровчого центру.
Складна та багатоаспектна тема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Перспективними видають розробки питань правового регулювання санаторно–курортної діяльності в Україні та гармонізації національного законодавства України у галузі санаторно-курортної діяльності з правовими стандартами Ради Європи та Європейського Союзу; дослідження ролі і місця міжнародної співпраці у розширенні санаторно–курортного потенціалу прикарпатського регіону; виявлення особливостей державного регулювання санаторно-курортної діяльності в лікувально-профілактичних закладах приватної форми власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сес. Верховної Ради України 28 черв.1996 р. – К.: Хрінком, 1996.
2. Амоша А.И., Федоренко В.Г., Белопольский Н.Т. Турченко Д.К. Экономические подходы к эффективному использованию энергетических ресурсов // Держава та економыка, 2008. - № 1. – С. 4 – 8.
3. Бабов К.Д., Лобода М.В. Санаторно-курортне лікування і медична реабілітація // Панорама охорони здоров’я населення України / А.В, Підаєв, О.Ф. Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М. Пономаренко та ін. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 266 – 270.
4. Байцим В.Ф. Підприємницька модель антикризового управління підприємством: Автореф.дис. канд..екон.наук 08.06.02.-Харків, 2002.-20 с.
5. Бакуменко В. Теоретико–методологічні засади формування державно–управлінських рішень: Автореф. д–ра наук з держ. упр.: 25.00.01 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 36 с.
6. Бакуменко В. Напрями і підходи до розвитку теоретико–методологічних засад формування державно–управлінських рішень // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 1. – С. 5–14.
7. Бахтеєва Т. Медицина – не та галузь, що може почекати до “кращих” часів // Ваше здоров’я, 29 травня 2009 р. – С. 3 – 4.
8. Безпрозванна В.М., Дарчин Б.С., Деркач Ю.В., Радиш Я.Ф., Радиш Л.Я. Надання медичної допомоги як самостійна сфера правового регулювання // ІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” 23-24 квітня 2009 р. м. Львів. – Л.: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”, 2009. – C. 25 - 30.
9. Біла Н.Г. Ціна як категорія економічної теорії та економіки охорони здоров’я // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до 80-ти річчя кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров’я): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-19 вересня м. Одеса, 2003 р. // За заг. ред. акад. В.М.Запорожана та проф. В.І.Журавля.
10. Білинська М.М.Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2005. – 36 с.
11. Білинська М., Виноградов О. Термінологічні аспекти державного управління в охороні здоров”я: медична допомога та медична послуга Вісник НАДУ, 2006. - №2. – С.382 – 391.
12. Бугайцов С.Г. Державне управління системою надання онкологічної допомоги населенню України: генезис і тенденції розвитку: Монографія. – Київ-Одеса: Друкарський дім, 2007. – 352 с.
13. Бутова В.Г.. Каплан М.З., Малахова Н.Г. Методические подходы к анализу экономической среды стоматологических организаций // Экономика здравоохранения,-1999.-№7,8,-С.37-39.
14. Вакуленко В.М., Гринчук Н.М. Державна регіональна політика: Навч. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 64 с.
15. Виноградов О. В. Механізми державного управління багатоканальним фінансуванням системи охорони здоров’я України: Автореф. дис. канд.н.з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2009. – 20 с.
16. Вороненко Ю.В., Радиш Я.Ф. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку // Український медичний часопис, 2006. -
№ 5 (55). – С. 5 – 10.
17. Вороненко Ю.В., Радиш Я.Ф. Право – важлива складова програми післядипломної підготовки керівників системи охорони здоров’я України // Український медичний часопис, 2006. - № 6 (56). – С. 35 – 39.
18. Воротін В. Державне управління в умовах глобалізації // Командор. – 2002. – № 1. – С. 14–16.
19. Гайдаєв Ю.О. Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні Державних цільових програм покращання здоров’я нації: Автореф. дис. д. мед. наук.– 14.02.03. - К.: 2007. – 26 с.
20. Гакало В.В., Деркач Ю.В., Радиш Л.Я. Криза в галузі охорони здоров’я України: вступ до проблеми // Держава та регіони, 2007. - № 1. –
с. 44 - 46.
21. Гаман П.І. Деркач Ю.В. Туризм та оздоровлення на території Івано-Франківської області – як об’єкт державного управління (до проблеми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону України) // Держава та регіони, 2007. - № 3. – С. 33 – 35.
22. Гаман П.І. Державне управління рекреаційною сферою Карпатського регіону: вступ до проблеми // Економіка та держава, 2007. - № 10. –
С.83 – 85.
23. Гаман П.І., Деркач Ю.В. Управління ціноутворенням на медичні послуги в санаторно-курортних закладах України // Економіка та держава, 2008. - № 3. – С. 90 – 95.
24. Гаман П., Деркач Ю. Механізми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону України: актуальність проблеми // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: У 4 т. / За заг. ред.. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, - К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т. 4. – С. 192 – 194.
25. Гаман П.І. Менеджмент – як теорія і практика для керівника санаторно-курортного закладу // Економіка та держава, 2007. - № 9. – с. 56 – 59.
26. Гаман П.І. Розвиток рекреаційної сфери Карпатського регіону України: теорія та практика державного управління: Монографія. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2008. – 306 с.
27. Голяченко А. Наукове обґрунтування оптимізації системи медичної реабілітації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні: Автореф. дис. д-ра мед. наук.: 14.02.03. – К., 2008. – 36 с.
28. Гошко А.О. Цільовий підхід до оцінки діяльності місцевих органів самоврядування. – К.: Вид–во УАДУ, 1998. – 64 с.
29. Гошовська В.А., Ільчук Л.І. Українські реалії соціальної держави: Навч. посіб. / За заг. ред.. В.А. Гошовської. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 96 с.
30. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади: Моногр. – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2006. – 398 с.
31. Грицяк Н.Формування гендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики: Моногр.- К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 384
32. Грузєва Т.С. Обґрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства: Автореф. дис. д–ра мед. наук. – К., 2004. – 40 с.
33. Гуменюк В.В. Кредитно-фінансовий механізм сприяння розвитку туризму в регіоні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук.пр. – Вип.. 187. – В IV т. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004. – Т.ІІ. – С. 288 – 294.
34. Деркач Ю.В. Івано-Франківщина – курортно-рекреаційний центр України (до проблеми державного регулювання системи санаторно-курортного забезпечення Карпатського регіону України) // Економіка та держава, 2008. - № 1.- с. 86 - 88.
35. Деркач Ю.В. Санаторно-курортний потенціал Карпатського регіону – важлива складова рекреаційного комплексу України // Економіка та держава, 2008. - № 5. – С.68 – 69.
36. Деркач Ю.В. Теоретико-методологічні засади державного управління санаторно-курортним потенціалом Карпатського регіону України // Держава та регіони, 2008. - № 1. – С. 81 – 85.
37. Деркач Ю., Гаман П. Основні структурні компоненти санаторно-курортного потенціалу Прикарпатського регіону України: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. Участю “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід”, Київ, 30 трав. 2008 р.: у 3 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. – Т.1. – С. 295 – 297.
38. Деркач Ю. Основні проблеми державного управління системою санаторно-курортного лікування Карпатського регіону України // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – Т.2. – С.310 – 311.
39. Деркач Ю. Новий напрям у санаторно-курортному оздоровленні Карпатського регіону України: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т.2. – С. 446 – 447.
40. Деркач Ю.В., Радиш Я.Ф. Оптимізація механізмів державного регулювання розвитку санаторно-курортного потенціалу прикарпатського регіону України (організаційно-правові засади) // Україна. Здоров’я нації, 2009. – № 3 (11). – С. 45 - 52.
41. Дерлоу, Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. З англ.. – К.: Всеувито, Наукова думка, 2001. – 242 с.
42. Дєхтяр А.О., Сарбей Д.Ф. Фінансове забезпечення розвитку рекреаційної галузі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – № 3 (26). - С. 127 – 134.
43. Джегус И. Секреты дентального маркетинга, или Как стать «продвинутым» стоматологом. – Харьков. – Торсинг.- 2002. -256 с.
44. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Техн. шк. бизнеса, 1994. – 316 с.
45. Эддоус М., Стенсфилд Р. Методы принятия решений. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997.-146 с.
46. Єнікеєва В.М. Наукове обґрунтування функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров”я сільських жінок
на регіональному рівні: Автореф. дис. канд. мед. наук.: 14.02.03. – К.:, 2007. – 20 с.
47. Загородній В.В. Механізми державного регулювання реформуванням системи охорони здоров’я (на матеріалах м. Києва): Автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.05. – К., 2001. – 17 с.
48. Закон України “Про курорти” // Відомості Верховної Ради, 2000. -
№ 50, ст. 435.
49. Закон України “Про основи національної безпеки України” // Уряд. Кур’єр. – 2003. – 30 лип. – С. 1 – 5.
50. Закон України “Про підприємництво” // ВВР України. - № 14. – С. 168.|
51. Закон України “Про туризм” // Відомості Верховної Ради, 2004. - № 13, ст. 180.
52. Запорожан В.М. Біоетика: Підручник / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв. – К.: Здоров’я, 2005. – 288 с.
53. Зінько Ю., Горішевський П. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку сільського туризму у Карпатському регіоні // Туризм сільський зелений, 2005. - № 3. – С.5.
54. Іванов С.В. Наукове обґрунтування організації роботи та оснащення підрозділів надання медичної допомоги при масових ураженнях сильнодіючими отруйними речовинами: Дис. канд. мед. наук. 14.02.03. – К., 1999. – 129 с.
55. Інформаційні та довідкові матеріали МОЗ України підготовлені для учасників парламентських слухань на тему “Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров’я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв’язання” // К. – 2005 - 6 липня 2005. – Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.
56. Інформаційно-аналітичні матеріали МОЗ України: Інформація підготовлена на виконання постанови Верховної Ради України № 2606-ІV “Про проведення парламентських слухань на тему: “Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров’я і медичного обслуговування та їх розв'язання” - К., 2005. – 17 с.
57. Камалов Р.Х., Лихота А.М., Сухан І.С., Коваленко В.В., Цислюк В.П. Досвід використання сучасних остеотропних матеріалів в амбулаторній хірургічній стоматології // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць Головного військового клінічного госпіталю МО України, Вип.8.- К.: „Гордон”.-2003.-С.118-119.
58. Карамишев Д.В. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я: Автореф. д-ра держ. упр.: 25.00.02. – Донецьк, 2007. – 36 с.
59. Карамишев Д.В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти): [Моногр.]. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 304 с.
60. Карамишев Д.В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров’я: державні механізми: [Моногр.]. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 304 с.
61. Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України / За ред. М.Ф. Ткачова. – К.: “Денеб”, 2004. – 56 с.
62. Князевич В. Ми твердо переконані, що всі наші сьогоднішні дії та плани є реальними для подальшого розвитку галузі // Ваше здоров”я, 29 травня 2009 р. – С. 2.
63. Князевич В.М. Підсумки роботи галузі в 2007 році та приоритетні напрямки розвитку охорони здоров’я, гарантування права громадян і національної безпеки держави / Матеріали підсумкової колегії Міністерства охорони здоров’я. – К.- 2008. – 84с.
64. Князевич В.М., Слабкий Г.О., Федосюк Р.М., Ковальова О.М. Стан впровадження комп”ютерних технологій у роботу служби інтенсивної терапії обласних лікарень України // Україна. Здоров”я нації, 2009. - № 1 – 2 (9 - 10). – С. 136 – 139.
65. Ковжарова Е. Міжнародний досвід вирішення проблеми фінансування системи охорони здоров’я: Практичні висновки для України // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні: Матеріали наук.–практ. семінару 11–12 берез. 2002 р. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2002. – С. 65 – 77.
66. Кокшарева Т. Санаторно-курортне оздоровлення: що нового? // Ваше здоров’я, 2006. - № 8. – С. 15.
67. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2004. – 504 с.
68. Корецький М.Х., Дєхтяр А.О., Дацій О.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.
69. Костин А.Н., Нечипорук С.А. Развитие специализированной медицинской помощи в санаторно-курортных учреждениях МО РФ // Военно-медицинский журнал, 2002. - № 9. – С. 13 – 16.
70. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т–во “Знання”. – КОО, 1999. – 556 с.
71. Кризина Н.П. Державна політика в галузі охорони здоров’я: генезис та закономірності розвитку (Монографія)/Н.П. Кризина – К.: Вид-во СПД, Кукош П.А., 2007. – 364 с.
72. Крыштопа Б.П., Андреева И.М. Менеджер в здравоохранении. –
К.; 1995. – 118 с.
73. Лебединська О.Ю. Міський продовольчий комплекс: організація та управління: Моногр. – К.: Вид-во НАДУ, - 2003. – 272 с.
74. Леонтьев В.К. Стоматологическая служба России и перспективы ее развития в новых условиях хозяйствования // Стоматология.- 1997.-Т.76.-№2.- С.47-49
75. Лесечко М.Д., Чемерис А.О., Рудніцька Р.М. Технологія прийняття управлінських рішень у державному управлінні та місцевому самоврядуванні: Навчальний посібник / За наук. ред. М.Д. Лесечка. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 424 с.
76. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учеб.- М.: Дело, 2000.-392 с.
77. Лобас В.М., Оборнев Л.Е., Дорохова Е.Т., Попов С.В., Попова М.В., Слабкий Г.О., Оборнев А.Л., Адоньева Н.Н. Профессионально-деятельностный-компетентностный подход и отдаленные квалиметрические технологии в проектировании системы последипломного медицинского образования // Україна. Здоров’я нації, 2007. - № 2. – С. 121 – 124.
78. Луговий В.І. Десять років становлення (досвід досліджень, розробок
і впроваджень у сфері державного управління). – К.: Вид-во НАДУ,
2005. – 356 с.
79. Луцька Н.І. Сільський туризм як складова формування іміджу Івано-Франківської області // Економіка та держава, 2007. - № 3. – С.83 – 84.
80. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз (колективна монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 328 с.
81. Майборода В. Керівник у сфері управління освітою // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.–практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2001. – Т. 3 – С. 355–358.
82. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917–1959 рр.): Моногр. – К.: Вид–во УАДУ, 2000. – 308 с.
83. Мак-Лэган П. Не бойся перемен! Успех приходит к тем, кто готов к изменениям / Пер. с англ. – М.: Изд-во „Добрая крига”, 2006. – 208 с.
84. Маланюк Т. Туристично-рекреаційний комплекс Прикарпаття: його стан і перспективи розвитку. – Ів-Франківськ.: Карпати, 2002. – 118 с.
85. Малишева О.В. Шляхи вдосконалення механізму державного управління розвитком туризму та охороною пам”ятників в Україні // Актуальні проблеми державного управління, Харків, 2005. - № 2. – С. 2004.
86. Мамутова В.К. Методи та інструменти фінансово кредитного механізму державної підтримки рекреаційної сфери у країнах з ринковою економікою // Держава та регіони, 2006. - № 4. – С. 108 – 114.
87. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / Ін-т регіон. досліджень НАН України. – Л.: 1997. – 259 с.
88. Мегедь В.П. Досвід фінансово-економічного забезпечення медичної служби Прикордонних військ України в умовах ринкової економіки // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до 80-ти річчя кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров’я): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-19 вересня м. Одеса,2003 р. / За заг. ред. акад. В.М. Запорожана та проф. В.І. Журавля. –О.: Одес. держ.ун-т, 2003.-С.52-58.
89. Медико-демографічна ситуація та організація медичної допомоги населенню: підсумки діяльності системи охорони здоров’я України за 2008 р. / За ред. В.М. Князевича. - К., 2009. – 122 с.
90. Мельниченко П.И. Гигиенические проблемы изучения и оценки здоровья военнослужащих, участвующих в боевых операциях: Лекция. – СПб.: Изд. ВМедА, 1995. – 56 с.
91. Мицкан Б., Маланюк Т., Горішевський, Я. Луцький Туристичні ресурси Прикарпаття // Туризм сільський зелений, 2008. - № 3. – С. 69 – 72.
92. Міжгалузева комплексна прогрма “Здоров’я нації” 2008. / Колектив авторів; за ред. В.М. Князевича, Г.О. Слабкого. – К., 2009. – 137 с.
93. Могилевкина И.А. Некоторые аспекты репродуктивного здоровья в Украине // Здоровье женщины, 2006. - № 1 (25). – С.162 – 166.
94. Москаленко В.Ф. Медичне страхування – актуальна проблема військової медицини: стан і перспективи: інформаційно-аналітичний збірник /
В.Ф. Москаленко, О.Г. Шекера. – К.: ТОВ “ВИДАВНИЧИЙ ДІМ ЕКМО”, 2008. – 330 с.
95. Москаленко В.Ф. Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров’я: український контекст. Монографія. – К.: “Книга плюс”,
2008. – 320 с.
96. Мусієнко А. Перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної служби в Україні // Ваше здоров’я, 2007. - № 39. – С. 7.
97. Нижник Н.Р. Державне управління в Україні: проблеми і перспективи // Вісн. УАДУ при Президентові України. – 1996. - № 1. – 102 -116 с.
98. Оболенський О.Ю. Державна служба: Підручник. – К.: КНЕУ,
2006. – 472 с.
99. Овчинников А.В. Анализ предметной области при разработке экспертных систем для обоснования решений на ликвидацию медицинских последствий катастроф: Автореф. канд. мед. наук. – СПб., 1994. – 22 с.
100. Панорама охорони здоров’я населення України / А.В, Підаєв, О.Ф. Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М. Пономаренко та ін. – К.: Здоров’я,
2003. – 396 с.
101. Персональный менеджмент: Учеб. / С.Д. Резник и др. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФА–М, 2002. – 622 с.
102. Повідомлення управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2004 р. № 1062/01-4/10.
103. Поляков І.В., Уваров С.А., Селезнев В.А. Зеленская Т.М. Актуальные проблемы ценообразования в здравоохранении // Пробл. социал. гигиены и история медицины.-1996.-№ 6.-С.31-33.
104. Попова І.М. Механізми реалізації державної етнонаціональної політики щодо національних меншин України: регіональний аспект: Автореф. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2007. – 20 с.
105. Програма розвитку туризму в області на 2002 – 2010 рр.: www.if.gov.ua
106. Прикарпаття. Спадщина віків. Історико-культурологічне видання. - Львів: Вид-во “Манускрипт-Львів”, 2006. – 568 с.
107. Про затвердження Державної програми “Репродуктивне
здоров'я нації” на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1849. - http://www.kmu.gov.ua.
108. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 р.
№ 1001: – http://www.kmu.gov.ua.
109. Про заходи щодо забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, в яких лікуються та проходять реабілітацію інваліди: Постанова Верховної Ради України від 29.10. 2008 р. № 3324: // http://rada.gov.ua
110. Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України від 7 груд. 2000 р. № 1313/2000 / Офіц. вісн. України. – 2000. – № 49. – С. 5.
111. Про схвалення Концепції розвитку санаторно-курортної галузі: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р: - http://www.kmu.gov.ua.
112. Про удосконалення роботи санаторно-курортних закладів МОЗ України: Наказ Міністерства охорони здоров”я України від 18.09.2008 р. № 534: http://www.kmu.gov.ua.
113. Про утворення Державного департаменту з питань діяльності курортів: Пстанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 425 // Офіційний вісник України від 01.06.2001 р. № 20. – С. 91, Ст. 843.
114. Радиш Я., Лехан В., Крюков С. Державне управління охороною здоров’я в Україні: конституційно-правові засади // Вісник НАДУ, 2004. - №1. – С.159 – 168.
115. Радиш Я., Лехан В., Крюков С. Проблеми державного управління охороною здоров’я в Україні // Вісник НАДУ, 2004. - №2. – С.182 – 188.
116. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування (Монографія) / Передмова і загальна редакція – проф. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 224-230
117. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис та тенденції розвитку: Дис. … д.держ. упр. 25.00.01. – К., 2003. – 346 с.
118. Радиш Я.Ф., Кризина Н.П., Іванцова Г.В. Психічне здоров’я як об’єкт наукових досліджень українських авторів // Психічне здоров’я/Mental Health, 2005. - № 4 (9). – С.4 – 12.
119. Рингач Н.О. Громадське здоров”я в Україні як чинник національної безпеки. – К.: Вид – во НАДУ, 2009. – 298 с.
120. Рожкова І.В. Розвиток конкурентоспроможності регіонального управління у сфері охорони громадського здоров’я: Монографія/ І.В. Рожкова. – К.: Фенікс, 2009. – 320 с.
121. Розметова О.Г. Важелі прямого державного впливу на розвиток курортно-оздоровчої та туристичної сфер // Економіка та держава, 2008. - № 1. – С. 83 – 85.
122. Розметова О.Г. Теоретичні засади державного регулювання розвитку рекреаційно-оздоровчо-туристичного комплексу // Держава та регіони, 2007. - № 4. – С. 183 – 188.
123. Розпутенко І.В. Державне будівництво “по-українськи”/ - К.: “К.І.С.”. – 2007. – 157 с.
124. Ромат Є.В. Реклама. – СПб, 2006 – 315 с.
125. Свободное время / Энциклопедия молодой семьи.  Минск: Белорус. Сов. энциклопедия, 1988.  С.483-510.
126. Сімоненко В. В. Механізми державного управління демографічними процесами в Автономній Республіці Крим: Автореф. дис. канд. Н. держ. упр.: 25.02.02. – К., 2008. – 20 с.
127. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. 2-ое изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – С. 405.
128. Солоненко І. Аналіз державної політики з реформування галузі охорони здоров’я // Упр. сучас. містом. – 2001. – № 10–12 (4). – С. 54–59.
129. Солоненко І.М. Управління організаційними змінами у сфері охорони здоров’я: Монографія / І.М. Солоненко, І.В. Рожкова – К.: Фенікс,
2008. – 276 с.
130. Солоненко Н. Економіка охорони здоров”я: Навч. посіб. – К.: Вид – во НАДУ, 2005. – 416 с.
131. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.-680 с.
132. Скуратівський В. Соціальна політика як суспільний феномен і вид практичної діяльності // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 1. – С. 130–146.
133. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 137–158.
134. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учебник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – 572 с.
135. Стеценко С.Г., Пищита А.Н., Гончаров Н.Г. Очерки медицинского права. М.: ЦКБ РАН, 2004. – 170 с.
136. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 507 с.
137. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 317 с.
138. Сурмін Ю.П. Проблеми державного управління в Україні // Матеріали симпозіуму за міжнародною участю Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні: від теорії до практики: Зб. матеріалів симп. за міжнар. участю / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, С.В. Загороднюка. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – С. 16 – 20.
139. Сьомін С.В.Проблеми й тенденції розвитку наукової галузі “Державне управління” // Матеріали симпозіуму за міжнародною участю Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні: від теорії до практики: Зб. матеріалів симп. за міжнар. участю / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, С.В. Загороднюка. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – С. 3 – 5.
140. Термінологічний словник-довідник менеджера охорони здоров’я / Кол. авт.; упорядники – М.П. Бойчак, Я.Ф. Радиш. Передмова та загальна редакція – В.Я. Білий, Б.П. Криштопа. –К.: 2001.-240 с.
141. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні: - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2002. - 750 c.
142. Технологія прийняття управлінських рішень: Навч. посіб. / Уклад. В.Д. Бакуменко. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 20 с.
143. Ткачук Т. Сільський туризм у Карпатах // Хто є хто на Івано-Франківщині. Новітня історія через віки. Випуск третій. – К.: ВАТ “Поліграфкнига”, 2006. – С. 11
144. Триліс В. Програма „Зелена садиба” – український досвід екологічної сертифікації в сільському туризмі // Туризм сільський зелений, 2005. -
№ 3. – С.6.
145. Трохимчук В.В., Притула Р.Л. Шляхи раціонального використання лікарських засобів у військово-медичній службі // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до 80-ти річчя кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров’я): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 18-19 вересня м. Одеса, 2003 р. / За заг. ред. акад.
В.М. Запорожана та проф В.І. Журавля. – О.: Одес. держ.ун-т.,2003.-С.181-182.
146. Трощинський В. Гуманітарна ситуація в Україні крізь призму соціального самопочуття людини // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.170 – 174.
147. Трощинський В. Державна кадрова політика в соціогуманітарному вимірі // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 190 – 192.
148. Туленков М.В. Концептуальні засади організації сучасного менеджменту. Монографія. – Київ-Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Поліграф”,
2006. – 312 с.
149. Туризм і охорона культурної спадщини: український та польський досвід: Монографія / В. Вакуленко, І. Валентюк, В. Грибан, С. Коротич та інш. / За заг. ред. Ю. Лебединського, В. Вакуленка, І. Валентюк, С. Коротич, М. Онисько. – К.: Вид-во К.І.С., 2003. – 176 с.
150. Управління людськими ресурсами: філософські засади. Навч. посіб.
за ред. д-ра ф. н., проф. В.Г.Воронкової. – К.: ВД „Професіонал”,
2006. – 576 с.
151. Урсол Г.М., Скрипник О.А., Бугро В.І. Стратегія реформ. Регулювання фінансових ресурсів галузі охорони здоров”я: від державного до приватного сектору. – Кіровоград: ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2009. – 404 с.
152. УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. Ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. – Київ, “Ірина”, 1999. – 1551 с.
153. Франчук В.И. Основы современной теории организации. М.:- Академия организационных наук, 1995.-279 с.
154. Хіт, Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. з англ. – К.: Всеувито, Наук. думка, 2002. – 566 с.
155. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства. М.: Инфра-М,1996.-128 с.
156. Хожило І. Міжвідомча співпраця у формуванні державно-громадської відповіді на виклик ВІЛ/СНІДу: аналіз загроз і можливостей // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: Матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р.: у 4 т. / За заг. ред.О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – Т.4. – С.213 – 215.
157. Хто є хто на Івано-Франківщині. Новітня історія через віки. Випуск третій. – К.: ВАТ “Поліграфкнига”, 2006. – 160 с.
158. Цьохла С.Ю. Сутність соціально орієнтованої рекреаційної діяльності й проблеми її розвитку // Економіка та держава, 2008. - № 1. – С. 21 – 23.
159. Чебан В.І. Первинна соціально-медична профілактика порушень репродуктивного розвитку в системі сімейної медицини // Охорона здоров”я України. – 2002. - № 3 – 4 (6-7). – С. 74 – 77.
160. Чебан В.І. Репродуктивне здоров’я населення та розробка системи медико-соціальної профілактики порушень його формування: Автореф. дис. д. мед. наук.: 14.02.03. – К.:, 2004. – 36 с.
161. Черниш О.І. Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально-значимих послуг: Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. – К., 2006. – 39 с.
162. Черкасов В.В., Платонов С.В., Третьяк В.И. Управленческая деятельность менеджера. Основы менеджмента. – К.: Ваклер, Атлант, 1998. – 470 с.
163. Чмир В., Морозов А., Хонда О., Яніна А., Оришака М. Проблеми реформи системи охорони здоров’я України // Укр. мед. вісті. – 1997. – № 1 (56). – С. 38–40.
164. Шамрай В.О. Державне управління військовими формуваннями воєнної організації: стан та тенденції в сучасній Україні: Автореф... дис. д–ра наук з держ. упр.: 25.00.03 / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 1999. – 35 с.
165. Шаптала О.С. Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим в умовах ринкових відносин: : Автореф. дис. д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02. –
К., 2005. – 36 с.
166. Шарий В.І. Антикризові технології як механізм реалізації цілей державного управління: Автореф... дис. канд. мед. наук: 25.00.02. –
К., 2006. – 20 с.
167. Шахов В. Державна політика в сфері управління: модернізація чи модифікація // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. наук. пр. / За ред. В.М. Князєва. – К.: Вид–во УАДУ, 2000. – С. 77.
168. http://crimea.unian.net/ukr/detail/12713: До 2030 року в Україні може лишитися тільки 30 мільйонів людей
169. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех: Пер. с нем. – М.: А/О Изд. группа “Прогресс”, “Прогресс–Интер”, 1993. – 240 с.
170. Швидько Г.К., Романов В.Є. Державне управління і самоврядування в Україні: Іст. нарис: Навч. посіб. – К.: Вид–во УАДУ, 1997. – Ч. 1. – 140 с.
171. Шевчук С.В. Концептуальні засади впровадження соціального медичного страхування в Україні //Стратегія реалізації держ. гарантій надання мед. допомоги населенню України на засадах мед. страхування: Зб. наук. пр. за матеріалами наук.–практ. конф. (25–26 груд. 2001 р.). – Ірпінь,
2001. – С. 3–6.
172. Шевчук С.В., Рудий В.М. До питання про приведення законодавства України про охорону здоров’я у відповідність з правовими стандартами Ради Європи // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали наук.–практ. конф., жовт. 1998 р. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України. – С. 434–436.
173. Шейман И.М. Реформы управления и финансирования здр