МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ВОДОЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИКИ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КЛЮЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 351.778.3 (477.75)

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ
ВОДОЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИКИ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
БОГДАНОВИЧ Володимир Юрійович,
доктор технічних наук, професор

КИЇВ-2009

ЗМІСТ

ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ ТА ОБ’ЄКТІВ ІНФРАСТРУКТУРИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У ВОДНИХ РЕСУРСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ 15
1.1. Державне управління водозабезпеченням населених пунктів: аналіз літературно-джерельної тази та понятійного апарату 15
1.2. Аналіз сучасного стану реалізації державної політики водозабезпечення населених пунктів України 27
1.3. Оцінка можливостей щодо удосконалення водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів України 45
Висновки до першого розділу 55
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВОДОЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИКИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ З ВРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 58
2.1. Система оцінювання впливу деструктивних факторів на ефективність водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів 75
2.2. Модель та методика оцінювання ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки 102
2.3. Обґрунтування напрямів удосконалення політики водозабезпечення населених пунктів з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки. 110
Висновки до другого розділу 120
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ЗАГРОЗ ЇХ ЕКОЛОГІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ. 124
3.1. Удосконалення механізмів формування водоефективної політики населеного пункту 124
3.2. Корегування державної політики водоефективності, спрямованої на забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту якісною питною водою 139
3.3. Нормативно-правове та інформаційно-аналітичне забезпечення процесу реалізації водоефективної політики населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки. 150
3.4. Організація моніторингу реалізації водоефективної політики, фінансування водоефективних заходів та шляхи підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів водопостачання мегаполісу 162
Висновки до третього розділу 192
ВИСНОВКИ 197
ДОДАТКИ 202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК - Автономна Республіка Крим;
ВКГ - водопровідно-каналізаційне господарство;
ВРУ - Верховна Рада України;
ЄС - Європейський Союз;
ЖЕК - житлово-експлуатаційні організації;
ЖКГ - житлово-комунальне господарство;
ЗР - забруднюючі речовини;
КМУ - Кабінет Міністрів України;
Мінрегіонбуд - Міністерство регіонального розвитку та будівництва України;
Мінсоцпраці - Міністерство праці та соціальної політики України;
МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
НПС - навколишнє природне середовище;

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема погіршення екологічного стану водних басейнів та зниження якості питної води в нашій державі вийшла за межі суто технологічних питань та набула ознак реальної загрози національній безпеці України. У зв’язку із цим, одним із пріоритетних напрямів сучасної державної політики України повинно стати забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, поліпшення екологічного стану українських річок, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води (див.: ст. 6-8, Закону України «Про основи національної безпеки України»).
Із метою поліпшення забезпечення наших громадян якісною питною водою та поступового наближенням її характеристик до стандартів Європейського Союзу, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 рр.». Відповідно до цього, протягом останніх років у вітчизняній галузі житлово-комунального господарства України інфраструктура водопровідно-каналізаційного господарства зазнала суттєвих змін.
Так, було скасовано систему державних дотацій на житлово-комунальні послуги, запроваджено адресні субсидії малозабезпеченим верствам населення, завершено передачу об’єктів централізованого постачання та водовідведення у комунальну власність територіальних громад й органів місцевого самоврядування. Але, ефективна реалізація завдань загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 рр. неможлива без розробки та впровадження нових механізмів державного управління, адаптованих до ринкових умов господарювання і заснованих на нових підходах щодо політики водоефективності, як стратегічного напряму виведення ЖКГ із економічної кризи.
Незважаючи на те, що у вітчизняній науці й практиці державного управління досить активно ведеться пошук ефективних моделей регулювання природно-техногенної безпеки, проблема формування та реалізації водоефективної політики в Україні не лише не вирішена, а навпаки, з кожним роком загострюється. Вже досить тривалий час практично не здійснюється нове будівництво і реконструкція водопровідно-каналізаційного комплексу. На сьогодні, чверть усіх водопровідних очисних споруд і кожна п’ята насосна станція в Україні відпрацювали нормативний термін амортизації. Крім того, 33% (113 тис. км) загальної протяжності водопровідних мереж і 28 % (13 тис. км) комунальних мереж каналізації знаходяться в аварійному стані та потребують планової заміни.
Необхідно зазначити, що існуюча система водозабезпечення населення України є вкрай недосконалою, характеризується надмірними обсягами споживання питної води та енергоємністю, що робить цю галузь повністю нерентабельною. При цьому, покриття витрат на водозабезпечення за рахунок різкого підвищення тарифів на воду становить реальну загрозу національній безпеці, особливо такій її складовій, як демографічна безпека. Крім того, підвищення плати за користування питною водою негативно впливає на собівартість послуг закладів громадського харчування та лікувально-оздоровчих установ.
Характеризуючи стан наукової вивченості проблеми розробки та впровадження водоефективної політики в Україні необхідно зазначити, що значний внесок у розвиток її базових принципів, зокрема щодо питань водопостачання та водовідведення зробили такі вчені, як: Ю.Лебединський, Г.Семчук, В.Рибак, Л.Шутенко, В.Сліпченко, В.Лозанський, О.Карпінський, В.Ткачов та інші.
Питання розвитку фундаментальних засад забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, наукового обґрунтування безпеки життєдіяльності у системі державного управління знаходилися у полі зору таких вітчизняних дослідників, як: В.Богданович, В.Вакуленко, П.Гаман, А.Жукова, О.Лазор, О.Лебединська, С.Линник, В.Мартиненко, Е.Салієв та І.Шпильовий.
Проблемам водозбереження і раціонального використання водних ресурсів були присвячені праці таких зарубіжних авторів, як: В.І.Бабкін, С.Л.Вендров, Н.В.Зарубаєв, А.Г.Колоколов, М.І.Коронкевич, Є.Л.Мінкін та М.Ф.Менкель.
Окремі питання теоретико-методологічних аспектів державного регулювання та реформування ВКГ в Україні, організаційно-технологічні проблеми підвищення ефективності водопостачання висвітлювалися у працях таких науковців, як: В.Бабаєв, Г.Дрозд, А.Качур, С.Корнійчук, Б.Охримюк, В.Сліпченко та Ю.Хіврич.
Враховуючи суттєвий науковий доробок вітчизняних та зарубіжних учених у сфері теоретико-методологічного забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки необхідно зазначити, що питання розробки й впровадження ефективної державної політики водозабезпечення населення залишається на сьогодні актуальними і потребують подальших наукових пошуків. Існує об’єктивна необхідність в науковому обґрунтуванні та запровадженні цілісного механізму реалізації державної водоефективної політики, а також розв’язанні суперечливих поглядів щодо шляхів реформування вітчизняних систем водопостачання і водозбереження в контексті забезпечення екологічної безпеки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язано з виконанням комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» (код 0301090 «Прикладні розробки у сфері державного управління»): 1) у період з 01.01.07 р. по 31.12.07 р. з НДР «Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави» (ДР № 0107U005910), у якій автором розроблено комплексну методику оцінювання ступеня реалізації політики водоефективної економіки мегаполісу; 2) у період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р. з НДР «Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави» (ДР № 0108U002019), у якій автор обґрунтував пропозиції щодо удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є – на підставі комплексного багатофакторного аналізу державної політики забезпечення населення і об’єктів інфраструктури населених пунктів якісною питною водою визначити пріоритетні напрями та розробити механізми підвищення ефективності водозабезпечення в Україні на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням вимог екологічної безпеки держави. Відповідно до мети в роботі були поставлені такі завдання:
 здійснити оцінку рівня наукової розробки проблем формування водоефективної політики;
 провести комплексний аналіз ролі та місця державної політики водозабезпечення в контексті реалізації Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 рр.;
 розробити методичний підхід щодо формалізації задачі водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки;
 виявити деструктивні фактори та розробити систему показників оцінювання впливу цих факторів на ефективність водозабезпечення населення й об’єктів інфраструктури населеного пункту;
 обґрунтувати та запропонувати до впровадження модель оцінки ефективності водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки;
 обґрунтувати найбільш доцільні напрями реформування державної політики водозабезпечення з врахуванням вимог екологічної безпеки та розробити відповідні організаційні механізми та рекомендації щодо їх впровадження.
Об’єкт дослідження – державна політика водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів України.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади механізмів формування водоефективної економіки населених пунктів в контексті екологічної безпеки.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження авторських рекомендацій щодо державної політики водоефективності здатне значно підвищить якість водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів України.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії та науки державне управління. Із метою розв’язання поставлених у дослідженні завдань було застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань сучасних світових тенденцій водопостачання й водозбереження, аналітичні матеріали та статистичні дані, законодавчі акти Верховної Ради України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, а також власний авторський досвід.
У роботі застосовувалися такі теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання, як: системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу під час дослідження результативності державної політики водозабезпечення населення та інфраструктури населених пунктів якісною питною водою. Методи експертного оцінювання, абстрагування, порівняння, синтезу та прийняття рішень в умовах апріорної невизначеності з метою розробки й обґрунтування перспективних напрямів впровадження політики водоефективності. Методи порівняльного аналізу, прогнозування та математичного моделювання в процесі розробки механізмів формування водоефективної економіки населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки. Методи системно-структурного і порівняльного аналізу – при ієрархічній структуризації деструктивних факторів та обґрунтуванні системи показників оцінювання їх впливу на ефективність водозабезпечення. Статистичні методи – при оцінюванні стану забезпеченості населення та інфраструктури населених пунктів якісною питною водою.
Із метою уникнення упереджених оцінок щодо процесів та явищ, які відбувалися і відбуваються у галузі ЖКГ України, а також об’єктивного аналізу сучасного стану забезпеченості населення нашої держави якісною питною водою дисертаційне дослідження здійснювалося на засадах української державності, об’єктивності, ідеологічної неупередженості й політичної толерантності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці державне управління запропоновано цілісний підхід щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів формування водоефективної економіки населених пунктів в контексті екологічної безпеки, а також розроблено авторську модель оцінювання ефективності державної політики водозабезпечення населення України.
У роботі вперше:
- розроблено й апробовано на практиці методичний підхід щодо формалізації завдання формування державної водоефективної політики населеного пункту з врахуванням основних внутрішніх та зовнішніх факторів, а саме: варіантів, режимів та обсягів постачання чистої питної води; характеристик основних та резервних джерел водопостачання і очисних споруд; відповідності питної води діючим стандартам якості; економіко-правових аспектів водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів; вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища; а також наявних обмежень стосовно прийняття управлінських рішень щодо водопостачання та забезпечення сталого розвитку територій;
- обґрунтовано авторську модель оцінювання ефективності державної політики водозабезпечення населення України, яка покликана формувати і підтримувати оптимальний баланс між обсягами водопостачання та вартістю води для споживачів через такі функції, як: визначення обґрунтованих норм постачання чистої питної води; встановлення режимів постачання; оптимізація організаційно-правового механізму водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населених пунктів; затвердження стандартів і показників якості питної води; налагодження ефективної системи постійного державного та громадського контролю за якістю питної води; запровадження взаємодії зі структурами громадянського суспільства, що опікуються якістю питної води, охороною навколишнього природного середовища та забезпеченням екологічної безпеки тощо;
удосконалено:
- існуючу в Україні методику оцінювання ефективності водозабезпечення населення і об’єктів інфраструктури населених пунктів (що базується на водопостачанні згідно середніх норм водоспоживання на одну особу та встановлених міською владою тарифах) через розробку й впровадження додаткових етапів, а саме: уточнення системи вимог екологічної безпеки населеного пункту та охорони навколишнього середовища; вибір методичного забезпечення державного та громадського контролю за якістю питної води; застосування комплексу критеріїв задля підвищення ефективності політики водопостачання в умовах дії зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів; а також формування альтернативних рекомендацій щодо підвищення ефективності політики водопостачання населеного пункту;
- підходи щодо запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій у системі ВКГ, зокрема проведена їх систематизація та ранжування в контексті забезпечення екологічної безпеки держави, що дає змогу більш точно враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів, оперативніше реагувати на надзвичайні ситуації та обґрунтовувати перспективні напрями удосконалення політики водозабезпечення населених пунктів України;
набули подальшого розвитку:
- методичні підходи, спрямовані на вдосконалення моніторингу результативності системи водопостачання в Україні, а також інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації державної водоефективної політики міста завдяки більш активному використанню сучасних інформаційних технологій, широкому залученню до цього процесу населення, зокрема громадської експертизи проектів управлінських рішень в контексті забезпечення екологічної безпеки держави;
- теоретико-методологічні засади організаційних механізмів фінансування процесів водопостачання і водовідведення, через більш широке використання екологічних інновацій та залучення приватного капіталу задля побудови високоефективної системи водопостачання населених пунктів, розширення прав споживачів щодо сплати тарифів у разі невідповідності якості зазначених у договорі послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені й апробовані здобувачем механізми формування державної водоефективної політики в контексті екологічної безпеки держави, а також авторська модель оцінювання ефективності системи водозабезпечення населення мають усі підстави бути широко впроваджені в практичну діяльність органів державної управління та місцевого самоврядування. Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертації доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані Міністерством з питань житлово-комунального господарства та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці стратегічних документів щодо забезпечення природно-техногенної безпеки великих міст, регіонів і країни в цілому, а також при підготовці нормативно-правових документів з питань водозабезпечення й водозбереження.
Результати дисертаційного дослідження були використані: під час розробки й впровадження стратегії реалізації політики водоефективної економіки районної водозабезпечуючої кампанії для водозабезпечення населених пунктів Сакського району Автономної Республіки Крим (довідка від 07.07.08 р. № 011-28/748); у процесі розробки розпорядчих документів й проведення організаційних заходів з водозабезпечення населення та інфраструктури м. Саки, Автономна Республіка Крим (довідка від 07.07.08 р. № 558/01-09); у навчальному процесі Державної академії житлово-комунального господарства України під час розробки й викладання навчальної дисципліни «ремонтно-будівельне господарство» (акт
від 14.05.08 р.).
Крім того, теоретичні й практичні напрацювання за темою дисертації були використані при підготовці звітних матеріалів двох НДР Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: «Підвищення ефективності державного управління системою забезпечення національної безпеки в політичній, економічній, воєнній, інформаційній та інших сферах» та «Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави» (довідка від 13.02.09 р. № 29).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора і в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать В.Ю.Богдановичу, разом з якими було підготовлено 3 наукові публікації. У працях у співавторстві авторським є: 1) у статті «Концептуальні засади вдосконалення політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах» – розроблення основних засад та напрямів удосконалення політики водозабезпечення населення з урахуванням вимог екологічної безпеки мегаполісу; 2) у електронному виданні «Деструктивні фактори забезпечення населення України питною водою з врахуванням вимог екологічної безпеки» – виділення факторів, що деструктивно впливають на забезпечення населення питною водою; 3) у тезах конференції «Напрями удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки» – обґрунтування напрямів удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки.
Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі проведення дослідження результати були направлені для апробації на 4 науково-практичних конференціях, зокрема: на V міжнародній науково-практичній конференції у Державній академії житлово-комунального господарства України (м. Київ, 2007 р.), на Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 2008 р.), на науково-практичних конференціях за міжнародною участю «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (м. Київ, 2008 р.) та «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (м. Київ, 2009 р.), а також Інтерактивному семінарі «Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України на сучасному етапі державотворення» (м. Київ, 2007 р.).
Результати роботи над дисертацією були оприлюднені та пройшли апробацію на 2 науково-методологічних семінарах кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 7 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, а також 2 тезах на науко-практичній конференції та семінарі.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 2 додатків. Загальний обсяг дисертації - 233 сторінки. Робота містить 10 рисунків, 8 таблиць та 2 додатки. Список використаних джерел має 205 найменувань.

РОЗДІЛ 1.
АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ ТА ОБ’ЄКТІВ ІНФРАСТРУКТУРИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У ВОДНИХ РЕСУРСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1. Державне управління водозабезпеченням населених пунктів: аналіз літературно-джерельної тази та понятійного апарату

Аналіз наукових публікацій по темі водопостачання показує, що цій проблемі приділяється значне місце у сучасному житлово-комунальному господарстві. Зокрема, галузеві організаційно-технологічні питання досить активно досліджуються фахівцями, серед яких праці Г.Дрозда [54], В.Кравченка [100-102], О.Кучеренко [104, 105], Б.Охримюка [129], Е.Салієва [152-158], Г.Семчука [159-163], В.Сліпченка [168-170], С.Смакова [171] та багатьох інших. Багато авторів присвячують свої праці проблемам організації функціонування підприємств з постачання та відведення води, підвищення її якості. Проте, на сьогодні відсутні комплексні дослідження з проблематики водопостачання як організаційної системи і майже відсутні наукові розробки, які б розглядали цю сферу у поєднанні з забезпеченням екологічної безпеки держави.
Так, у роботі С.Смакова [171] наведені загальні відомості щодо стану системи водопостачання в Україні. Наразі в Україні для 25 % систем водопостачання та водогінних мереж закінчився термін амортизації, 22 % систем водопостачання потребують невідкладного ремонту, 35 % із них вийшли з ладу. Обладнання, що потребує ремонту, не відповідає сучасним вимогам споживачів. Ситуацію ускладнює застарілий ГОСТ, вимоги якого зумовлено не сучасними потребами людей, а реальними можливостями очищення води технікою двадцятирічної давності. Доцільно використати у розділі 1.
У дослідженні О.В.Позняка [135] розглянута проблема забезпечення населення чистою питною водою, яка значною мірою пов’язана з недостатнім рівнем очищення відпрацьованих вод суб’єктами економічної діяльності та недостатнім рівнем використання оборотної води. Наведені статистичні дані, що у 2000 р. питома вага оборотної та повторно використаної води в загальному обсязі використання на виробничі потреби становила 86 %, а в окремих регіонах досягала просто критичного рівня: у Вінницькій області - 12 %, у м. Севастополі - 27 %, у Чернівецькій області та у м. Києві – трохи більше половини.
Високий рівень використання для виробничих потреб оборотної та повторно води (93 % або більше) спостерігається у 7 з 27 регіонів України (Івано-Франківська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Харківська та Хмельницька області). Причому це регіони, які займають діаметрально протилежні позиції за багатьма характеристиками: рівнем урбанізації, структурою економіки, рівнем життя населення, географічним положенням.
У статті Д.М.Юдбаровского [199] розглянуті фактори, що викликали кризу у забезпеченні міст та населення чистою питною водою. Висвітлена така загроза, як тероризм у водопостачанні.
В обзорі «Живой организм - это одушевленная вода» [57] наводиться аналіз стану забезпечення населення Росії питною водою. Показані основні загрози здоров’ю населення, пов’язані з низькою якістю питної води. Наведені основні вимоги щодо забезпечення стандарту якості питної води для населення Росії. Доцільно використати при аналізі у першому розділі.
У статті Голина М. [40] наводяться дані щодо якості питної води в Харківській області. Якість водопровідної води в Харківській області - найнижча в Україні. Якщо в середньому по країні 4% проб води не відповідає санітарним нормам, то на Харківщині ця цифра в два рази більша. Якість води в колодязях і джерелах ще гірша, а вода у водних об’єктах регіону більше нагадує стічну.
У дослідженні «Горизонти водного господарства України» [42] наведені дані щодо стану водо забезпечення населення України питною водою. Розглянута інфраструктура галузі, оцінені можливості, показані тенденції розвитку.
У статті Пахаренко О.В. [130] йдеться про екологічні інновації як передумову забезпечення стратегії сталого розвитку водного господарства. Описані проблеми, які на даний час існують у водогосподарському комплексі. Запропоновано застосування нових економічних механізмів реалізації управлінських рішень саме у водному господарстві, зокрема, використовуючи економічні механізми природокористування.
У дисертації О.В.Харламової [188] здійснено теоретико-методологічне обґрунтування і розроблена система регулювання ресурсоємності водоспоживання на регіональному рівні.
У роботах О. Ю.Кучеренко [104, 105] обґрунтована недоцільність повної відмови від диференціації тарифів за групами споживачів у комунальному господарстві, запропоновано приймати рішення з цього приводу із врахуванням таких критеріїв: навантаження на бюджети різних рівнів, платоспроможність груп споживачів, варіанти розвитку підприємств та інших аспектів; рішення щодо встановлення диференційованих тарифів доцільно приймати на місцевому рівні.
Дисертація Т.В.Мирошниченко [112] присвячена проблемам обґрунтування і розробки теоретико-методологічних підходів, методичного інструментарію і практичних засад ринкової трансформації організаційних форм державного управління системою водокористування. На підставі проведеної діагностики проблем і шляхів їх вирішення розроблено алгоритм стратегічного управління водним господарством і запропоновано механізм управління реалізацією водозберігаючого проекту у вигляді логістичної схеми фінансування мультипроекту встановлення лічильників води. Розроблено напрямки ринкової трансформації організаційних форм державного управління водокористуванням промислового регіону.
У Збірнику матеріалів та документів до проведення ІХ Всеукраїнських муніципальних слухань «Житлово-комунальна реформа – першочергове завдання місцевого та регіонального розвитку» [197] наведені результати роз¬робки теоретичних і методологічних засад, методів і методик вивчення закономірностей водообміну в гідрогеологічних структурах, що є підґрунтям розвитку гідрогеології як науки.
Зокрема, введено взаємопов'язані поняття природних, природно-антропогенних й антропогенних ресурсів підземних вод. Автори зазначеного циклу робіт уперше розробили типізацію гідрогеологічних умов за співвідношенням природних ресурсів, підземного стоку і підземного стоку в річки.
У статті Е.Н.Толмосова [181] водозабезпечення міста віднесено до класу великих (складних) соціально-економічних систем, наводяться характеристики такої системи: система містить велику кількість господарських осередків, що знаходяться в тісній безперервній взаємодії один з одним. Крім того, вона має явно виражену багаторівневу структуру, при якій вищий рівень інтегрує за певними правилами (алгоритмам) інформаційні сигнали нижчого рівня і оперує агрегатами. На жаль, автором не систематизовано зазначені зв’язки у визначеній системі, не виділені споживачі зі своїми вимогами.
У дисертації В. А.Скаліна [167] представлений методологічний підхід до оптимізації взаємодії природних і антропогенних факторів в процесі формування споживчої вартості питної води, уточнена суть та зміст поняття водна безпека, розроблена класифікація факторів водної безпеки в системі водо забезпечення населення.
У статті Маслової-Лісічкіної [109] наведено результати аналізу факторів, що спричиняють погіршення екологічного стану навколишнього середовища та джерел питної води. Найбільш забруднена вода у басейні Дніпра, на півдні України й Криму. Численні водойми забруднені, а інші переживають біологічну деградацію. У критичному стані низка південних прибрежних районів Чорного й Азовського морів. Щорічно близько
12,5 млрд. куб стоків, зокрема 2 млрд. неочищених, потрапляють у Чорне море. Забруднення нечистотами Азовського моря також значне (4 млрд. куб., з яких 1,9 млрд. - неочищені).
Ріка Дніпро, яка є джерелом питної води для більш ніж 70% населення України, забруднюється комунальними, промисловими та сільськогосподарськими стоками. Вода річки також уражена радіацією. Крім проблем якості води, має місце хронічна нестача питної води у південних та південно-східних районах, а також у Криму. Скорочення запасів питної води в Криму вже призвело до спалаху низки інфекційних захворювань, в тому числі холери. Даний аналіз можна використати у першому розділі.
В обзорі «Діряві мережі - дорога вода» [49] наводяться результати аудиту Контрольно-ревізійним управлінням підприємств житлово-комунального господарства в Автономній Республіці Крим. Встановлено, що однією з основних причин збитковості підприємств водопостачання є збільшення витоків і втрат поданої в мережі води: у 2005 році вони досягли 29,6%, тобто третина очищеної води витекла в землю. Найбільша питома вага втрат в обсягах поданої в мережу води з тенденцією до зростання і перевищення встановлених нормативів спостерігається на Керченському виробничому підприємстві водоканалізаційного господарства. Зазначене підтверджує, що водопостачання супроводжується великими втратами питної води.
У статті А.Н.Подуст [134] інформаційне забезпечення водної безпеки пропонується здійснювати в рамках створюваної державної єдиної системи інформаційних ресурсів у області використання, відновлення і охорони вод. Уточнені інформаційні потреби осіб, що ухвалюють управлінські рішення, пов'язані із забезпеченням водної безпеки. Описані принципи створення інформаційної системи. Дається характеристика принципово нового завдання збереження і відтворення інформаційної бази прийнятих управлінських рішень шляхом створення спеціалізованого автоматизованого фонду управлінської документації. Даний підхід можна використати при розробці інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління водозабезпеченням міст України.
У статті О.Пахаренко [130] йдеться про екологічні інновації як передумову забезпечення стратегії сталого розвитку водного господарства. Описані проблеми, які на даний час існують у водогосподарському комплексі. Запропоновано застосування нових економічних механізмів реалізації управлінських рішень саме у водному господарстві, зокрема, використовуючи економічні механізми природокористування.
Наведений комплекс заходів щодо охорони водних ресурсів з метою їх збереження та раціонального використання, а також можливі способи фінансування. Обґрунтована актуальність впровадження екологічних інновацій, завдяки їх здатності розв'язувати водночас екологічні, економічні та соціальні проблеми. Проте у статті не розглянуті управлінські аспекти забезпечення стратегії сталого розвитку водного господарства.
У статті В.Рибчака [150] аналізуються причини невдач у реалізації Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки, затвердженої однойменним Законом України 24 червня 2004 року, що свідчить про актуальність даного дослідження.
У статті С.С.Нешик [121] обґрунтовується доцільність залучення населення окремих територій до формування дієздатних заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, оскільки саме місцеве населення володіє інформацією про реальну екологічну ситуацію, що склалася на території їх проживання, а це є головною передумовою визначення чітких орієнтирів та пріоритетних напрямів дій для досягнення поставлених цілей. Дана пропозиція може бути врахована при обґрунтуванні напрямів покращення водопостачання населених пунктів з врахуванням вимог екологічної безпеки.
У публікації В.Е.Рябцева, Ю.Л.Коваленко, Л.О.Тарасенко [147] проаналізовано сучасний стан і якість функціонування систем водопостачання та водовідведення України. Запропоновано перелік заходів з удосконалення водозабезпечення населення та промисловості України питною водою високої якості та захисту природних ресурсів від забруднення комунальними і промисловими стічними водами
В обзорі «Вода – самое удивительное чудо на свете» [28] наводиться загальний опис води та аналізуються причини та фактори, що впливають на її якість. Матеріал представлено у світоглядному аспекті.
Таким чином, проведений літературно-джерельний аналіз показав, що на даний час відсутні комплексні дослідження з питань водопостачання як управлінсько-організаційної системи. Не виявлено також системних наукових розробок, у яких б розглядалася дана галузь у поєднанні з забезпеченням екологічної безпеки держави та окремих населених пунктів.
Терміни та їхні визначення супроводжують практично всі нормативні документи, що регулюють відносини в сфері забезпечення питною водою та питного водопостачання населених пунктів. Термінологія створюється в результаті стандартизації наукових понять і є невід'ємною частиною тієї області знань, поняття якої вона формує. В останні роки спостерігається значна інтервенція іноземних слів, пов'язана, насамперед, із проведеними в країні реформами, законотворчою діяльністю, обміном науковою інформацією. Досить часто терміни застосовуються досить вільно, що створює великі труднощі для взаєморозуміння, як між офіційними особами, так і безпосередніми учасниками процесів, пов’язаних з водопостачанням та водовідведенням, забезпеченням екологічної, демографічної та інших складових національної безпеки держави.
Категорійно-понятійний апарат, що застосовується у сфері водопостачання та водовідведення, знаходиться у стадії свого динамічного розвитку разом з розвитком цієї сфери та в цілому теорії національної безпеки.
Терміни, що використовуються в зазначеній сфері здобувають усе більшу правову, етичну, професійну й економічну значимість. Чітке визначення використовуваних термінів, їхнє однозначне вживання, послідовне позначення одним терміном однорідних предметів, явищ і дій є необхідною вимогою до лексики науковця і управлінця, сприяє тому, щоб уникнути юридичних, етичних і організаційних помилок, та полегшити процеси забезпечення населенн

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі, завдяки застосуванню комплексного багатофакторного аналізу результативності державної політики щодо забезпечення населення і об’єктів інфраструктури населених пунктів якісною питною водою вдалося визначити стратегічні пріоритетні напрями та розробити механізми підвищення ефективності водозабезпечення й водозбереження в Україні на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням вимог екологічної безпеки держави.
У результаті науково-теоретичного обґрунтування механізмів водоефективної політики та розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності державного управління у сфері водопровідно-каналізаційного господарства вдалося отримати нові науково обґрунтовані результати, які розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для галузі державне управління.
Апробація одержаних наукових результатів, їх використання в практичній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження. Поставлену мету досягнуто, основні завдання виконано, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації:
1. Характеризуючи загальний рівень наукової розробленості проблеми теоретико-методологічного забезпечення функціонування систем природної і техногенної безпеки необхідно зазначити, що незважаючи на достатньої велику кількість робіт, насамперед, в контексті використання системного підходу та математичного моделювання при оцінці рівня екологічної безпеки, проблема розробки й впровадження механізмів державної водоефективної політики залишається не розробленою і тому актуальною.
Вітчизняній науці відверто бракує робіт, які б були присвячені розробці теоретичних основ та запровадженню конкретних практичних рекомендації, які б дали змогу не лише змінити нинішню вкрай неефективну практику використання вітчизняного природного середовища, а й зберегти для нащадків можливість дихати вуличним повітрям і пити чисту воду.
2. У результаті проведеного комплексного аналізу ролі та місця державної політики водозабезпечення в контексті реалізації Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 рр. аргументовано доведено, що чиста питна вода в Україні використовується нераціонально. Для приведення її до необхідних стандартів витрачається надмірна кількість електроенергії. Великі втрати супроводжують процес транспортування чистої питної.
Вихід із цієї негативної ситуації можливий лише за умов впровадження в Україні принципів інтегрованого управління водними ресурсами. Саме політика водоефективності здатна привести в дію внутрішні резерви підвищення ефективності водопостачання якісною питною водою. Необхідно запровадити гнучкий механізм державного регулювання водних відносин, який би відповідав ринковим умовам господарювання та забезпечував екологічну безпеку держави. Має бути чітко на законодавчому рівні прописаний механізм призупинення подачі питної води в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру, визначені повноваження й обов’язки усіх задіяних до цієї сфери суб’єктів, а також затверджені нові стандарти чистоти питної води відповідно до вимог ЄС.
3. Запропонований у дисертації методичний підхід щодо формалізації задачі водозабезпечення населення та об’єктів інфраструктури населеного пункту з врахуванням вимог екологічної безпеки дає змогу окреслити реальні кроки по реалізації основних завдань центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, визначених Загальнодержавною програмою «Питна вода України» на 2006-2020 рр.
Розроблений авторський методичний підхід забезпечує можливість запровадження комплексної системи персональної та інституційної відповідальності за реалізацію державної політики водозбереження і водозабезпечення, враховує прямі й опосередковані фактори, що впливають на реалізацію цієї політики, а також виводить на новий якісний рівень науковий супровід діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
4. Основними деструктивними факторами, що впливають на ефективність реалізації державної політики водозабезпечення є: зношеність систем водоочистки промислових та сільськогосподарських підприємств; застаріле водопровідно-каналізаційне господарство у містах; капіталовкладення у систему ЖКГ лише через житлове будівництво тощо. Як наслідок – постійне зростанням забруднення джерел питного водопостачання, переважання деградаційних процесів над самовідновленням і самоочисткою водних систем, різке зниження якості водоресурсного потенціалу, порушення загальної природної рівноваги та зниження рівня екологічної безпеки України в цілому.
Запропонована у дисертації система показників оцінювання впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на ефективність функціонування водопровідно-каналізаційне господарство дає можливість не лише розширити їхній загальний перелік відповідно до європейських стандартів, а й ввести інтегральний показник ефективності політики водозабезпечення мегаполісу – ступінь задоволення потреб споживачів у якісній питній воді.
5. Розроблені модель і методика оцінювання ефективності водозабезпечення населення та об'єктів інфраструктури населених пунктів дозволяють не тільки аналізувати ефективність різних варіантів управлінських рішень у сфері водозабезпечення і водозбереження, а й обирати найбільш прийнятні з них за декількома показниками. При цьому найголовнішим критерієм виступає інтегральний показник ефективності політики водозабезпечення мегаполісу – ступінь задоволення потреб споживачів у якісній питній воді.
Сам мегаполіс, в контексті водозабезпечення і водозбереження, пропонується розглядати як взаємодіючу взаємопов’язану систему, що складається із: водного ресурсу; споживачів питної води; організаційно-правового механізму водозабезпечення; політики охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки; а також державного та громадського контролю за якістю питної води, обсягів і режимів водопостачання.
6. Найбільш пріоритетними напрямами реформування системи державного управління у сфері водозабезпеченням населення й об'єктів інфраструктури населених пунктів визначені: контроль роботи очисних споруд та скидання промислових, дренажних, комунально-побутових і сільськогосподарських стічних вод; розробка поточних та перспективних планів розвитку водного господарства й охорони води; ведення й оперативне коригування водогосподарських державних балансів і планів розподілу води між водокористувачами у басейнах річок; ефективний облік реального споживання та розподілу води.
Для мегаполісу на найближчу перспективу запропоновано два шляхи суттєвого покращення якості питної води – це прокладка окремої мережі «суперчистої» питної води (що економічно доцільно проводити для новобудов) та розширення торгівельної мережі бутильованої питної води.
Впровадження політики водоефективності повинно базуватися на розширенні прав споживачів. Запропоновано законодавчо визначити і закріпити процедуру зменшення плати споживачами у разі невідповідності якості послуг, що зазначені у договорі на водопостачання.
7. Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування рекомендовано організувати й провести низку заходів, а саме: забезпечити екологічно стійке функціонування водних об'єктів населених пунктів; впровадити механізми економічного регулювання охорони і використання водних ресурсів; забезпечити надійну охорону поверхневих і підземних вод від забруднення; а також упорядкувати водовідведення шляхом повного припинення скидання у водні об'єкти неочищених поверхневих стічних вод з територій населених пунктів.
Визначені основні напрями корегування державної політики водоефективності: 1) органи державного управління та місцевого самоврядування повинні поетапно переходити на нові стандарти якості питної води, для чого у своїх програмах передбачати відповідне цільове фінансування; 2) у кожному мегаполісі необхідно створювати власну систему охорони підземних і поверхневих вод та розширювати мережу локального водопостачання.
Основні зусилля органів державної влади у сфері водозабезпечення і водозбереження повинні бути зосереджені на: припиненні скидів у ріки і водойми неочищених стічних вод; здійсненні контролю за використанням отрутохімікатів і добрив; впровадженні контурно-меліоративної організації територій сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності; впровадженні системи важелів заохочувального і заборонного характеру; більш активне використання можливостей ЗМІ та громадськості.
Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження інформаційної системи водної безпеки, як складової єдиної системи інформаційних ресурсів водного фонду держави, а також удосконалення на цій основі системи моніторингу процесу водопостачання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. И. Проблемы экономики переходного общества : Сб. науч. тр. ученых России и Украины / Л.И.Абалкин, В.Д.Базилевич, В.В.Белоцерковец и др. ; отв. ред. : В.М.Геец, Д.С.Львов. – Запорожье: ГУ «ЗИГМУ», 2004. – 386 с.
2. Акофф Р. О целеустремленных системах / Акофф Р., Эмери Ф. [Пер. С англ. И.А.Ушакова]. - М.: Сов.радио, 1974.
3. Андрієнко С. Комунальні послуги: хто і за що повинен відповідати / С.Андрієнко. - Полтава: П’ята полоса, №7 (797), 24.01.2006-06.01.2006.
4. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций. / Г.В.Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1997. – 254 с.
5. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : учеб. пособие / Г.В.Атаманчук. – М.: «НПО «Экономика», 2000. – 302 с.
6. Бабаєв В.М. Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління: автореф. дис… д-ра наук з держ. упр.: 25.00.04 / В.М.Бабаєв. – К., 2000. – 36 с.
7. Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти [Монографія] / В. М. Бабаєв. – Х.: Вид-во РІ НАДУ, 2004. – 204 с.
8. Бабак А.В. Ефективне регулювання цін природних монополістів / А.В.Бабак, О.П.Романюк // Аспекти тарифної реформи. - 2003. - № 1. - С. 1-9.
9. Багатство, яким користуються всі // К.: Урядовий кур'єр, 22.03.2007.
10. Багнюк В. Питна вода: якою вона має бути / В.Багнюк // Надзвичайна ситуація. – 2007. – № 5. – С. 34–37.
11. Бажал Ю.М. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення : наук. доп. / Ю.М.Бажал, І.В.Одотюк, М.С.Данько та ін. НАН України; Ін-т екон. прогнозування. – К., 2002. – 80 с.
12. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлiнських рішень: проблеми теорії, методології, практики : Монографія / В.Д.Бакуменко; за ред. В.М.Князєва, П.I.Надолiшнього, М.I.Мельника та iн . – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
13. Бакуменко В.Д. Методологічне забезпечення реалізації поширених завдань програмно-цільового управління / В.Д.Бакуменко // Упр. сучас. містом. – 2002. – № 1–3 (5). – С 3–13.
14. Биендет Б. Приватизация систем водоснабжения в будущем / Б.Биендет .- К.: Інформ.-аналіт. зб. Держбуду України. – 2001. – № 2. – С. 19.
15. Блейклі Е.Дж. Планування місцевого економічного розвитку. Теорія і практика. Вид. 2-е / Блейклі Е.Дж. – Л.: Літопис, 2002. – 416 с.
16. Богданович В.Ю. Теоретические основы анализа проблем национальной безопасности в военной сфере: монографія / В.Ю.Богданович. - К.: Основа, 2006. - 296с.
17. Богданович В.Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення: монографія / В.Ю.Богданович. - К.: «Тираж». 2003. - 322 с.
18. Богданович В.Ю. Системний підхід до формування та реалізації державної політики у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки / В.Ю.Богданович, А.І.Семенченко. - К.: Наука і оборона. Збірник наукових матеріалів МО України. - 2006. - № 3. - С. 3-8.
19. Богданович В.Ю. Шляхи подолання демографічної кризи в умовах соціально-економічних трансформацій / В.Ю.Богданович, В.Є.Нестеровський. – К.: Вісник НАДУ. 2006. - №4. - С. 207-214.
20. Бойко-Бойчук О.В. Нові підходи до розвитку міст та регіонів (Методологічні засади державно-правових експериментів) / О.В.Бойко-Бойчук, І.В.Васюник, П.С.Качур та ін. – К.: Міленіум, 2003. – 134 с.
21. Бодров В.Г. Соціальне ринкове господарство: навч. посіб. для студ. екон. вузів і фак. / В.Г.Бодров, А.І.Кредисов (ред.), П.М.Леоненко. – К.: Либідь, 1995. – 126 с.
22. Браун П. Посібник з аналізу політики / П. Браун. – К. : Основи, 2000. – 243 с.
23. Брус Т. Аналіз державної політики: оцінка як важливий етап процесу / Т.Брус // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. Дніпропетр. філ. УАДУ. – Д., 2000. – № 1. – С. 83–91.
24. Валевський О.Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження / О.Л.Валевський. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 168с.
25. Васюта О.А. Екологічна політика: національні та глобальні реалії у 4 т. / О.А.Васюта, С.І.Васюта, Г.Г.Філіпчук [І.Ф. Курас (ред.)]. - Чернівці: Зелена Буковина, 2004. - 480 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
27. Виступ президента України Л.Д.Кучми на ІХ всеукраїнських муніципальних слуханнях 26 вересня 2003 р. Шляхи розвитку місцевого самоврядування // Уряд. кур’єр. – 2003. – 30 верес. (№ 182).
28. Вода – самое удивительное чудо на свете // http://www.iatp.md/tnbuletin/biuleteni_1.htm.
29. Водний кодекс України // ВВР. – 2001. – № 37 – 38. – Ст. 189. 47.
30. Водопостачання Києва. Проблеми та шляхи їх вирішення // http://www.vodokanal.kiev.ua/new/modules.php?name=Articles&pa=showarticle&articles_id=48.
31. Воронков Н.А. Основы общей экологии / Н.А.Воронков. - М.: Ангар, 2003. – 420с.
32. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія / В.Є.Воротін. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
33. Воротін В.Є. Формування системи державного регулювання національної економіки в умовах глобальних ринкових трансформацій: Автореф. дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / В.Є.Воротін. – К., 2003. – 36с.
34. Гальчинський А.С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, С.Г.Бабенко. Офіц. вид. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
35. Гальчинський А.С. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи: Методологічні аспекти / А.С.Гальчинський. Ін-т стратег. оцінок. – К.: Либідь, 2006. – 310 с.
36. Геєць В.М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М.Геєць, В.П.Александрова, Т.І.Артьомова та ін. / НАН України; Ін-т екон. прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.
37. Герасимчук 3.В. Еколого-економічні основи водокористування в Україні: Навч. пос. / З.В.Герасимчук, Я.О.Мольчак, М.А.Хвесик. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - С. 364.
38. Гіроль М.М. Ефективність систем водопостачання України як фактор національної безпеки держави / М. М. Гіроль, Г. М. Семчук // Надзвичайна ситуація. – 2001. – № 5. – С.10.
39. Гіроль М.М. Стан водопостачання та водовідведення в Україні / М.М.Гіроль, О.А.Ткачук, Г.М.Семчук та ін. // Вісн. одес. держ. акад.. будівництва та архітектури. – 2005. – № 19. – С. 3-9.
40. Голина М. Скорее сточная, чем питьевая. Качество воды в Харьковской области — самое плохое в стране / М.Голина. - К.: «День», №109, 7 липня 2006.
41. Гончарук В.В. О разработке стандартов Украины – «Источники централізованого водоснабжения» и «Вода питьевая» / В.В.Гончарук, В.Ф.Скубченко // Химия и технология воды. – 2003. – № 2. – С. 103-105.
42. Горизонти водного господарства України // http://www.stroymart.com.ua/ru/publications/2192/.
43. Господарський кодекс України // ВВР. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
44. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины / Б.М.Данилишин. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1996. – 260 с.
45. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: навч. посіб. / кол. авт.: В.М.Вакуленко, О.С.Ігнатенко, О.Ю.Лебединська та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 112 с.
46. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
47. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади: навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; за заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
48. Державне управління: Словник-довідник / укл. В.Д.Бакуменко, Д.О.Безносенко, І.К.Варвар та ін.; заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
49. Діряві мережі - дорога вода // http://www.ki.rada.crimea.ua/kd/2007/13/water.html
50. Дорогунцов С.І. Екологічні проблеми галузевого водокористування і водозабезпечення народного господарства України / С.І.Дорогунцов, М.А.Хвесик. - К.: РВПС, 1993. - С. 55.
51. Дорофієнко В.В. Регіональне управління науково-технічним потенціалом в умовах ринкової трансформації економіки : автореф. дис... д-ра екон. наук : 25.00.04 / В.В.Дорофієнко. – Х., 1998. – 35 с.
52. Дорофієнко В.В. Формування державних механізмів управління житлово-комунальним господарством в сучасних умовах господарювання / В.В.Дорофієнко, С.В.Корнійчук // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. пр. ДонДАУ: серія «Держ. упр.». – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – т. 3. – вип. 18. – С. 3–9.
53. Дорогунцов С.И. Концепция водообеспечения народохозяйственного комплекса областей Украины на период до 2005 г / С.И.Дорогунцов, М.А.Хвесик. - К.: Вища школа, 1992. - С.93.
54. Дрозд Г.Я. Підвищення експлуатаційної довговічності та екологічної безпеки каналізаційних мереж: автореф. дис…д-ра техн. наук / Г.Я.Дрозд. - Макіївка, 1998. – 35 с.
55. Екологічне управління: Підручник / Ред. В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін, Г.О.Білявський та ін. - К.: Либідь, 2004. - 432 с.
56. Економіка міст : Україна і світовий досвід: навч. посіб. / кол. авт.: В.М.Вакуленко, Ю.Ф.Дехтяренко, О.І.Драпіковський та ін.; за заг. ред.: В.О.Макухи. – К.: Вид–во «Основи», 1997. – 243 с.
57. Живой организм - это одушевленная вода // М.: "Экология и жизнь". 1999. - №4 // http://coralclub.siteedit.ru/pagez5.
58. Жуков Н.Н. Акционирование отрасли водоснабжения и водоотведения – путь выхода из кризиса / Н.Н.Жуков, М.Ю.Швец // Інформ.-аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. – К., 2003. – № 2. – С. 62–66.
59. Закон України «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства». - № 2988-III від 17 січня 2002 року.
60. Закон України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 15, ст.243).
61. Закон України «Про державну службу» // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – С. 56-99.
62. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – С. 273-311.
63. Закон України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя».
64. Закон України від 25 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні».
65. Закон України «Про основи національної безпеки України». - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 39, ст.351.
66. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 379–429.
67. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
68. Закон України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – № 34.
69. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». – режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua.
70. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 30.
71. Закон України «Про ціни і ціноутворення» // Інформ.-аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. – К., 2003. – № 1. – С. 4–8.
72. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» // ВВР. –2002. – № 16. – Ст. 112.
73. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // ВВР. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
74. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» // Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 47.
75. Закон України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 – 2010 роки» // ВВР. – 2004. – № 51. – Ст. 548.
76. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 18.
77. Исследование операций: В 2-х т. / Пер. с англ.; Под ред. Дж.Моудера, С. Элмаграби.- М.: Мир, 1981. Т.1.-712 с.
78. Каспин В.И. Планирование развития жилищно-коммунального хозяйства / В.И.Каспин. – М. : Стройиздат, 1990. – 168 с.
79. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти : Монографія / В.Ю.Керецман. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с.
80. Кинчиков В.О. О питьевом водоснабжении // http://www.nestor.minsk.by/sn/2001/43/sn14303.html.
81. Киcилев В.В. Реформирование жилищно-коммунального хозяйства требует инициативы и творчества / В.В.Киcилев // Інформ.–аналіт. зб. Держжитлокомунгоспу України. – К., 2002. – № 4. – С. 38–47.
82. Клюй О.В. Концептуальні засади вдосконалення політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах / В.Ю.Богданович, О.В.Клюй // К.: Вісник НАДУ №2, 2007, - С. 183-190.
83. Клюй О.В. Методичний підхід до формалізації завдання формування політики водоефективної економіки мегаполісу / О.В.Клюй // Університетські наукові записи. Часопис Хмельницького університету управління та права. - 2008. - №4. – С. 414 - 422.
84. Клюй О.В. Напрями удосконалення політики водозабезпечення мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки / О.В.Клюй // К.: Економіка і держава. – 2008. - №10. - С. 67 - 69.
85. Клюй О.В. Методика оцінювання ступеня реалізації політики водоефективної економіки мегаполісу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій / О.В.Клюй // Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ при Президентові України «Актуальні проблеми державного управління». – 2008. - № 3 (35). - С. 309 - 316.
86. Клюй О.В. Розробка моделі формування політики водоефективної економіки мегаполісу з врахуванням вимог екологічної безпеки / О.В.Клюй // К.: Економіка і держава. - 2008.- №11. - С. 102 – 103.
87. Клюй О.В. Деструктивні фактори забезпечення населення України питною водою з врахуванням вимог екологічної безпеки / О.В.Клюй, В.Ю.Богданович // Електронний науковий фаховий журнал: «Теоретичні та прикладні питання державотворення» ОРІДУ НАДУ при Президентові України. - 2008. - Вип. 3. // www.oridu.odessa.ua/index.pl?rozd=9.
88. Клюй О.В. Система показників оцінювання відповідності політики забезпечення питною водою потребам населених пунктів / О.В.Клюй // - К.: Економіка і держава. – 2009. - №1. - С. 73-75.
89. Клюй О.В. Напрями удосконалення політики водозабезпеченя мегаполісу з врахуванням вимог та обмежень екологічної безпеки / О.В.Клюй, В.Ю.Богданович // Актуальні проблеми реформування і розвитку ЖКГ та основні напрями і особливості їх вирішення: матеріали 5-ї міжнародної конф., 2007. - К.: ДАЖКГ. - С. 6.
90. Клюй О.В. Шляхи підвищення ефективності політики водоефективності в забезпеченні потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у водних ресурсах // Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки України на сучасному етапі державотворення: матеріали інтеракт. Семінару, 19 грудня 2007 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. – С. 56-58.
91. Клюй О.В. Методика оцінювання ступеня реалізації політики водоефективної економіки мегаполісу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій // Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави: звіт з НДР (заключн.) / К.: НАДУ при Президентові України. – 2007. – С. 69-73 .
92. Клюй О.В. Розробка пропозицій щодо удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту // Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави: звіт з НДР (заключн.) / К.: НАДУ при Президентові України. – 2008. – С. 86-94 .
93. Клюй О.В. Шляхи удосконалення політики забезпечення потреб населення та об’єктів інфраструктури міста у чистий питній воді / О.В.Клюй // - К.: Будмайстер. - 2007. - №19. - С. 36-37.
94. Клюй О.В. Формалізація процесу та розробка моделі забезпечення міста питною водою з врахуванням вимог екологічної безпеки / О.В. Клюй // К.: Арсенал ХХІ ст. - 2007. - №3-4. - С. 54-56.
95. Конституція України. – К.: Вид-во Право, 2002. – 48 с.
96. Концепція державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства. Проект. – Режим доступу - http: // www.djkg.gov.ua.
97. Керівництво з експлуатації та обслуговування систем водопостачання підприємствами, створеними на базі співтовариств / Р.Н.Мазінов, В.А.М’якішев, Е.І.Салієв. – Сімф.: Оригінал–М, 2007. – 192 с.
98. Корнійчук С.В. Механізми забезпечення стратегії регіональної організації житлово-комунального господарства / С.В.Корнійчук // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. пр. ДонДАУ : серія «Держ. упр.». – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – вип. 10. – С. 204–206.
99. Корнійчук С.В. Державна політика у сферах державного і регіонального управління розвитком житлово-комунального господарства : автореф. дис… канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / С.В.Корнійчук. – Донецьк, 2004. – 24 с.
100. Кравченко В.А. Основные подходы в разработке мероприятий по развитию водопроводно-канализационных систем Украины / В.А.Кравченко // «ЭКВАТЭК-2008» : материалы конгресса. – М.: Сибико, 2008. – Ч. ІІ. – С. 78–84.
101. Кравченко В.А. Пропозиції щодо зміни організаційно-правової структури підприємств водопровідно-каналізаційного господарства Автономної Республіки Крим / В.А.Кравченко, Д.В.Левицький, Е.І.Салієв // Міжнародний конгрес «ЕТЕВК–2007» : зб. доп. – Сімф., 2007. – С. 372–385.
102. Кравченко В.А. Основные подходы в решении проблем реформирования и развития водопроводно-канализационного хозяйства Украины / В.А.Кравченко // Міжнародний конгрес «ЕТЕВК–2005» : зб. доп. – К., 2005. – С. 72–79.
103.Кристофидес Н. Теория графов. Алгоритмический подход / Н.Крисмтофидес [Под ред.Г.П.Гаврилова]. - М: Мир, 1976.
104. Кучеренко О.Ю. Стан забезпечення населення міст України житлово-комунальними послугами та роль громадськості у вирішенні проблемних питань у сфері житлово-комунального господарства : – виступ на Міжнар. конгресі «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства – 2004» / О.Ю.Кучеренко // Інформаційний бюлетень Держжитлокомунгоспу України. – К., 2004. – № 11. – С. 29 – 31.
105. Кучеренко О.Ю. Реформування житлово-комунального господарства / О.Ю.Кучеренко // Теория и практика управления. – 2005. – №4. – С. 2–4.
106. Кучеренко В. Антимонопольне регулювання діяльності підприємств водопостачання / В.Кучеренко, С.Дзезик // Економіка України. – 2001. - №3. – С. 40-43.
107. Лобас В.М. Теоретические основы и развитие государственного социально-ориентированного управления: дис... д-ра наук по гос. упр.: 25.00.02 / В.М.Лобас. – Донецк, 2003. – 414 с.
108. Мартиненко В.М. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій : автореф. дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / В.М.Мартиненко. – Донецьк, 2005. – 36 с.
109. Маслова-Лисичкина Н. Екологічна безпека: стратегія виживання / Н.Маслова-Лисичкина // Спостерігач". - 1996 . - № 20.
110. Методика розробки технологічних нормативів використання води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України. – К. : Вид-во Держ. ін-ту житлово-комун. госп-ва. – 1998. – 56 с.
111. Методичні рекомендації щодо розроблення та реалізації регіональних, районних, міських та селищних програм реформування і розвитку житлово-комунального господарства територіальних громад / О.І.Асадчев, С.А.Лясковська, О.О.Мільнер. // Офіційне інтернет-представництво Держжитлокомунгоспу України : – режим доступу: http://www.djkg.gov.ua.
112. Мирошниченко Т.В. Рыночная трансформация организационных форм государственного управления системой водопользования. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2004
113. Мольчак Я.В. Экологизация водопользования в условиях реформирования зкономики Украины / Я.В.Мольчак, М.А.Хвесик. - Луцьк, ВДУ, 1995. - ст. 460.
114. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27 червня 2001 р. № 139, зареєстрований в Мін’юсті України 23.08.2001 за № 748/5939. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення» // Інформаційний бюлетень Держбуду України. – К. : Укрархбудінформ, 2001. – № 8. – С. 18–37.
115. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, Міністерства промислової політики України, Держспоживстандарта України «Про врегулювання питання подовження міжперевірочних інтервалів лічильників холодної та гарячої води» від 15 черв. 2005 р. № 141/212/91. – К., 2005. – 14 с.
116. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 17.02.04 № 33 «Про затвердження галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України» // Інформаційний бюлетень Мінжитлокомунгоспу України. – К., 2004. – № 3. – С. 12–15.
117. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 14 лютого 2001 року №35/34 «Про затвердження Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» // Офіційне інтернет-представництво Держжитлокомунгоспу України. – режим доступу : http: www.djkg.gov.ua.
118. Наказ Державного комітету України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 20 квітня 2006 року № 135 «Про видачу ліцензій на здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» // Офіційне інтернет-представництво Держжитлокомунгоспу України. – режим доступу : http: www.djkg.gov.ua.
119. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2004 році. - Київ: Держжитлокомунгосп України, 2005.
120. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. - Затверджена Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року N 123/97-ВР.
121. Нешик С.С Вплив органів місцевого самоврядування на покращення екологічної ситуації в регіоні / С.С.Нешик. - Режим доступу: www.academy.kiev.ua/ej2/txts/region/05nssesr.pdf
122. Никанин Р.В. Сравнительний анализ российской и европейской практики расчетов за тепло-, водопотребление в многоквартирных домах. / Р.В.Никанин . -К.: Энергосбережение. - 2003. - №5. - С. 30 - 31.
123. Николаев В.Б. Повышение эффективности управления системами водоснабжения / В.Б.Николаев. – М.: Стройиздат, 1990. – 112 с.
124. Новий етап розвитку місцевого самоврядування, реформування житлово-комунального господарства в Україні : за матеріалами ІХ Всеукр. муніцип. слухань «Житлово-комунальна реформа – першочергове завдання місцевого та регіонального розвитку», 22–26 верес. 2003 р., м. Київ – «Пуща Озерна» / наук. ред.: М.О.Пухтинський. – К. : Атака-Н, 2004. – 612 с.
125. Олійник Н.І. Демонополізація житлово-комунального господарства – важливий напрям реформування галузі / Н.І.Олійник // Зб. наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – Вип. 1. – С. 95–103.
126. Олійник Н.І. Управління енергоресурсозбереженням у житлово-комунальному господарстві та будівельній сфері України / Н.І.Олійник // Зб. наук. пр. УАДУ / за заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – Вип. 2. – С. 212–219.
127. Онищук Г. І. Основи раціонального використання води у житлово-комунальному господарстві / Г.І.Онищук, В.О.Сліпченко. – К.: ДІЖКП Держбуду України, 1999. – 53 с.
128. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки // Верховна Рада України, 5 берез. 1998 р. №188/98-ВР.
129. Охримюк Б.Ф. Водовідведення та очищення стічних вод. ч.1. Водопровідні мережі і споруди : навч. посіб. / Б.Ф.Охримюк; під заг. ред. А.І.Мацнєва; Рівнен. держ. техн. ун. – Рівне, 1999. – 203 с.
130. Пахаренко О.В. Інновації в екологію як передумова забезпечення стратегії сталого розвитку водного господарства / О.В.Пахаренко.-Суми: "Вісник СумДУ", №7 (91).- 2006.- С.194-199.
131. Первов А.Г. , Андрианов А.П., Ефремов Р.В., Козлова Ю.В. Новые тенденции в разработке современных нанофильтрационных систем для подготовки питьевой воды высокого качества: обзор / А.Г.Первов, А.П.Андрианов, Р.В.Ефремов і ін.- М.: ГСУ.- Серия. Критические технологии. Мембраны. - 2005, № 1 (25). – 17 с.
132. Петрова О. О. Вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні зрошення (на прикладі Херсонської області): автореф. дис... канд. екон. наук / О.О.Петрова. – Миколаїв.-1998.
133. Питання водопостачання та водовідведення : Інформ.-аналіт. зб. Держ. акад. житлово-комун. госп-ва Держ. ком. України з питань житлово-комун. госп-ва. – К., 2003. – № 1. – 67 с.
134. Подуст А.Н. Информационное обеспечение водной безопасности / А.Н.Подуст, А.М.Черняев. - режим доступу: http://www.kcnti.csti.ru/irr/61/06.html
135. Позняк О.В. Забезпечення екологічної рівноваги в контексті реалізації цілей тисячоліття / О.В.Позняк. - режим доступу: www.kyiv2003.mama86.org.ua/pub/poznyak1.htm
136. Полуянов В. П. Теория и практика реформирования предприятий в комунальном хозяйстве (методологический аспект) / В.П.Полуянов. – Донецк: ИЭП НАНУ, 2001. – 244 с.
137. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лют. 2002 р. № 139 «Про Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002 – 2005 роки та на період до 2010 року» // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 20. – Ст. 31.
138. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серп. 2004 р. № 1107 «Про затвердження Порядку розробки та затвердження нормативів питного водопостачання». – Режим доступу : // http://zakon.rada.gov.ua/
139. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лип. 2005 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». – Режим доступу : // http://zakon.rada.gov.ua/.
140. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 берез. 2002 р. № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.92 № 459» // «Питання водопостачання та водовідведення» : Інформ.-аналіт. зб. Держ. ком. України з питань житлово-комун. госп-ва. – К., 2002. – № 2. – С. 6– 9.
141. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 берез. 1999 р. № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами» // «Питання водопостачання та водовідведення» : Інформ.-аналіт. зб. Держ. ком. України з питань житлово-комун. госп-ва. – К., 2002. – № 2. – С. 13–17.
142. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.93 за N 785 (785-93-п) "Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища".
143. Постанова КМУ від 21 липня 2005 р. N 630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення {Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1268 (1268-2007-п) від 31.10.2007.
144. Постановление Совета Министров Автономной Республики Крым от 12 июня 2007 г. № 274 «О проекте подпрограммы «Питьевая вода Крыма» проекта Государственной целевой программы социально-экономического развития Автономной Республики Крым» // Сб. нормативно–правов. актов Автоном. Респ. Крым. – 2007. – № 6. – С. 397–409.
145. Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затв. наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27 черв. 2008 р. № 190 і зареєстровані в Мін`юсті України 07.10.2008 № 936/15627). – К. : Мін-во з питань житлово-комун. госп-ва України. – 2008. – 38 с.
146. Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України. КДП 204–12 Укр.242–95 (затв. наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 лип. 1995 р. № 30 і зареєстровані в Мін`юсті України 21.07.95 № 231/767) – К.: Держ. ком. України по житлово-комун. госп-ву. – 1995. – 67 с.
147. Про якість води та стан безпеки водних ресурсів України [Електронний ресурс] / В.Е. Рябцев, Ю.Л. Коваленко, Л.О. Тарасенко // Пробл. водопостачання, водовідведення та гідравліки. — 2005. — Вип. 5. — С. 4-14.-режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05rvevru.zip
148. Пушников М.Ю. Очистка природных вод биосорбционным методом. – Автореф. дисс. на соиск. уч.степ. канд. техн. наук. по спец. 05.23.04 –М.-2000.-24 с.
149. Рибалко О. М. Структурні кризи та їх вплив на функціонування економіки України : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.01.01 / О. М. Рибалко. – К., 2002. – 20 с.
150. Рибчак В. Ринкові відносини в житлово-комунальному господарстві.- режим доступа: http://www.cpp.org.ua/aspekts/80/194
151. Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем / Т.Саати [Пер. С англ.].- М.: Радио и связь. 1991. - 224с.
152. Салієв Е. І. Єдина водна регіональна компанія : «за» і «проти» / Е. І. Салієв // Упр. сучас. містом. – 20