ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДАНИЛЯК Олександр Олександрович

УДК 351:502.72

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ

Спеціальність: 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник –
ПІРЕН Марія Іванівна,
доктор соціологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2010

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ 15
1.1. Вивчення природно-заповідної справи у вітчизняній та зарубіжній науці 15
1.2. Природно-заповідна справа : сутність, зміст, класифікація 32
1.3. Основні етапи розвитку природно-заповідної справи в Україні 67
Висновки до розділу 1 81
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ УКРАЇНИ 84
2.1. Формування основних механізмів державного регулювання розвитку природно-заповідної справи 84
2.2. Особливості реалізації повноважень органів державної влади України у сфері природно-заповідної справи 98
2.3. Зарубіжний досвід державного регулювання у сфері природно-заповідної справи та можливість його використання в Україні 122
Висновки до розділу 2 131
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 133
3.1. Утвердження пріоритету природно-заповідної справи у державній екологічній політиці України 133
3.2. Удосконалення механізмів державного регулювання у сфері природно-заповідної справи 141
3.3. Розвиток законодавства у сфері природно-заповідної справи 150
Висновки до розділу 3 164
ВИСНОВКИ 166
ДОДАТКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 212
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

БЗ – Біосферний заповідник
ДСЗС – Державна служба заповідної справи
Держкомлісгосп України – Державний комітет лісового господарства України
УААН – Українська академія аграрних наук
НАН України – Національна академія наук України
КМУ – Кабінет Міністрів України
Мінприроди України – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
НПА – Нормативно-правовий акт(и)
НПП – Національний природний парк
ПЗ – Природний заповідник
ПЗС – Природно-заповідна справа
ПЗФ – Природно-заповідний фонд
ПТОО – Природні території, що особливо охороняються
ЦОВВ – Центральний орган виконавчої влади

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема збереження природних умов життя для людини та суспільства з об’єктивних причин поставала перед різними державами в різні періоди їх розвитку. Особливого значення збереженню довкілля та, відповідно, забезпеченню екологічної безпеки почали надавати після індустріалізації та екстенсивного використання природних ресурсів, зважаючи на те, що більшість із них невідновлювальні. Цілком очевидно, що для розв’язання цієї екологічної проблеми лише її розуміння та усвідомлення замало. За умов такого інтенсивного антропогенного впливу природа, на жаль, не в змозі самовідновлюватися. Саме тому добре зорганізована природно-заповідна справа може зменшити негативні наслідки необачного втручання в навколишнє природне середовище.
Держава має активно впливати на збереження особливо цінних природних територій та сприяти подальшому розвитку цієї сфери суспільного життя. Природно-заповідна справа має стати одним із пріоритетів державної екологічної політики, який через збереження унікальних природних комплексів дасть змогу підтримувати екологічний баланс країни, що, у свою чергу, забезпечить виконання Конституційної вимоги про безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються проблем державного управління загалом та окремих аспектів регулювання у сфері природно-заповідної справи. До розгляду та розв’язання зазначених проблем у своїх працях зверталися вчені в галузі державного управління, адміністративного та екологічного права, природно-заповідної справи, охорони навколишнього природного середовища та інших галузей знань.
Науково-теоретичне підґрунтя даного дослідження становлять праці з теорії державного управління й регулювання суспільних процесів вітчизняних і зарубіжних учених В.Авер’янова [1; 2; 66; 68], Г.Атаман¬чука [7], В.Бакуменка [63; 133; 230], М.Білинської [13], В.Воротіна [29; 30], А.Кожиної (Шестакової) [246-248], О.Лазора [116-118], О.Лебединської [62 ;120], В.Малиновського [124], В.Мартиненка [130], Н.Нижник [64; 65], О.Оболенського [67], М.Пірен [152-155], Я.Радиша [223], В.Ребкала [60; 205; 206], Г.Ситника [134], Ю.Сурміна [220], В.Тертички [5; 60; 224; 225], В.Голубь (Токовенко) [227; 228], В.Цвєткова [240], та інших.
Актуальні проблеми державної екологічної політики, регулювання різних аспектів становлення та розвитку природно-заповідної справи розглядалися у роботах учених В.Андрейцева [75], Т.Андрієнко [210; 244], В.Бевзенка [8-12], Б.Гірного [36-38], С.Гошовського [40; 41], М.Гродзинського [97], М.Клестова [3; 102; 210], Н.Красіліч [114], Ю.Лебединського [119; 121], В.Мариненко [125-127], В.Мартиненка [128; 129] Я.Мовчана [135; 136], Г.Парчука [151; 218], С.Поповича [159; 219; 245], В.Солодкого [212], В.Стецюка [163] В.Шевчука [76], Ю.Шемшученка [39; 74; 157; 252], Ю.Шеляг-Сосонка [244; 245], Г.Філіпчука [234] та інших.
У дисертації проаналізовано праці таких практиків та експертів природно-заповідної справи В.Борейка [15-18], В.Гетьмана [31-35], М.Стеценка [97; 109; 122; 216-219], які своїми теоретико-практичними працями зробили суттєвий внесок у розвиток природно-заповідної справи в Україні.
Однак поки що відсутні наукові праці та узагальнені теоретичні роботи, присвячені державному регулюванню розвитку природно-заповідної справи та удосконаленню його механізмів.
Актуальність дослідження державного регулювання розвитку природно-заповідної справи також підтверджується указами Президента України від 23 травня 2005 р. № 838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” та від 14 серпня 2009 р.
№ 611/2009 “Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”.
Саме ці обставини визначили потребу в комплексному дослідженні державного регулю¬вання розвитку природно-заповідної справи, що певною мірою дасть можливість встановити його науково-практичну значущість для органів державного управління України та окреслити й осмислити коло питань, які поки що випадають з поля зору фахівців у галузі охорони навколишнього природного середовища. Цим і зумовлено вибір теми дослідження, визначено його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту Національної академії “Державне управління та місцеве самоврядування”. Здобувач як виконавець на громадських засадах брав участь у науково-дослідних роботах “Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань і противаг” (ДР № 0107U005907), “Концептуальні засади взаємодії політики і управління” (ДР № 0108U002012), у яких автором обґрунтовано напрями формування дієвої системи стримувань і противаг у сфері природно-заповідної справи, здійснено аналіз правових засад взаємодії політики й управління у сфері природно-заповідної справи.
Здобувач як виконавець на громадських засадах брав також участь у ви¬ко¬нанні науково-дослідної роботи за темою “Розробка проекту Державної про¬грами роз¬витку природно-заповідної справи в Україні до 2020 року”
(ДР № 0105U008109), що проведена Державним підприємством “Науковий центр заповідної справи” Міністерства екології та природних ресурсів України на виконання п. 2.2. Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” від 23 травня 2005 р. № 838/2005, де автором обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері природно-заповідної справи, розроблено пропозиції щодо основних напрямів оптимізації та перспективного розвитку природно-заповідної справи як базової сфери в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування механізмів державного регулювання розвитку природно-заповідної справи та розробки практичних рекомендацій щодо напрямів їх удосконалення в Україні.
Досягнення мети зумовило необхідність постановки та вирішення комплексу взаємопов’язаних завдань:
– провести комплексний науковий аналіз джерельної бази за темою дисертації;
– уточнити понятійно-категоріальний апарат державного управління у сфері природно-заповідної справи, проаналізувати підходи до класифікації категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ);
– з’ясувати особливості реалізації повноважень органів державної влади у сфері природно-заповідної справи України; вивчити досвід країн ближнього зарубіжжя у цій сфері та можливість його використання для України;
– проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює діяльність у сфері природно-заповідної справи; виявити її основні недоліки та спричинені ними практичні проблеми;
– визначити основні механізми державного регулювання розвитку природно-заповідної справи, теоретично обґрунтувати суть та пріоритетність їх застосування;
– обґрунтувати шляхи удосконалення державного регулювання розвитку природно-заповідної справи на сучасному етапі та запропонувати зміни й доповнення до чинного природоохоронного законодавства.
Об’єкт дослідження – державне регулювання розвитку природно-заповідної справи.
Предмет дослідження – механізми державного регулювання розвитку природно-заповідної справи та їх удосконалення.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної в дисертації мети використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Для аналізу документальних та наукових джерел, вивчення стану розробки питань дослідження у вітчизняній і зарубіжній літературі щодо становлення та розвитку державного регулювання природно-заповідної справи застосовувалися загальнонауковий, історичний і логічний методи. В основу дослідження покладено системний підхід, який дав змогу визначити систему державного регулювання у досліджуваній сфері з погляду її організаційної будови із взаємопов’язаними і взаємозалежними елементами.
Для вивчення проблем розвитку природно-заповідної справи в Україні використано метод анкетування. Методи наукової абстракції, експертних оцінок та описового моделювання й узагальнення застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо обґрунтування шляхів удосконалення державного регулювання природно-заповідної справи на сучасному етапі.
Нормативною основою дисертаційної роботи є Конституція і закони України, акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та інших органів влади, що здійснюють державне регулювання у сфері природно-заповідної справи. Дисертантом також було проведено аналіз законодавчої бази деяких зарубіжних країн (Росія, Білорусь, Казахстан), позитивний досвід яких може бути використаний в Україні.
Емпіричною основою дослідження є матеріали практичної діяльності Державної служби заповідної справи як урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а також результати опитування 150-ти працівників установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, довідково-публіцистичні видання та інші дані.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науковій галузі “Державне управління” проведено комплексне дослідження з державного регулювання розвитку природно-заповідної справи. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та пропозицій, зокрема:
уперше:
– визначено основні механізми державного регулювання розвитку природно-заповідної справи в Україні (політичний, організаційний, правовий, економічний) та пріоритетність їх застосування для розвитку природно-заповідної справи;
– теоретично обґрунтовано необхідність розрізняти як у науковому вжитку, так і в нормативно-правових актах органів державної влади терміни “природно-заповідна справа” і “заповідна справа” за параметрами включення до сфери заповідної справи територій та об’єктів природно-заповідного фонду та історико-культурних об’єктів;
– розроблено типологію нормативно-правових актів (що регулюють відносини у сфері природно-заповідної справи), яка ґрунтується на їхніх сутнісних характеристиках – за рівнем правовстановлення, рівнем правового впливу, організаційно-правовим рівнем органу в системі влади та ієрархією нормативно-правових актів у системі законодавства;
удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат державного управління шляхом введення понять “державне управління у сфері природно-заповідної справи”, “державне регулювання розвитку природно-заповідної справи”, “державна політика у сфері природно-заповідної справи”;
– класифікацію органів державної влади, що наділені повноваженнями у сфері природно-заповідної справи, яка, на відміну від існуючих, систематизована за організаційно-правовим рівнем органу в системі влади та наявністю підпорядкованих їм територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
– наукове обґрунтування підходів до розмежування повноважень Президента України та Кабінету Міністрів України щодо створення установ ПЗФ загальнодержавного значення, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на основі комплексного аналізу норм законів України “Про природно-заповідний фонд України”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про Кабінет Міністрів України” у взаємозв’язку з Конституцією України та відповідними рішеннями й висновками Конституційного Суду України;
набули подальшого розвитку:
– положення про доцільність удосконалення системи державного управління природно-заповідним фондом шляхом передачі до відання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України установ ПЗФ загальнодержавного значення з підпорядкування шести відомств і організацій (Міністерства освіти та науки України, Державного комітету лісового господарства України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Київського національного університету імені Тараса Шевченка), які відповідно до їхніх положень та статутів функціонально не є суб’єктами державного управління природно-заповідним фондом (крім Держкомлісгоспу), однак на практиці є такими через наявність у своєму безпосередньому підпорядкуванні біосферних заповідників, природних заповідників та національних природних парків;
– підходи до класифікації природно-заповідного фонду України шляхом наукового обґрунтування доцільності уточнення існуючих категорій ПЗФ, що базується на необхідності запровадження єдиних категорій природно-заповідного фонду в законодавстві України;
– пропозиції щодо пріоритетних напрямів удосконалення державного регулювання розвитку природно-заповідної справи, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на першочерговій необхідності вдосконалення законодавчо-нормативного забезпечення у досліджуваній сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дисертаційного дослідження використані органами державної влади та вищими навчальними закладами, а саме:
– Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України в частині приведення категорій природно-заповідного фонду у відповідність із Земельним кодексом України, уточнення повноважень органів державної влади у сфері природно-заповідної справи під час розроблення проектів Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (реєстр. № 2747 від 4 лютого 2009 р.) та Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (реєстр. № 4239 від 19 березня 2009 р.) (довідка № 04-16/12-601 від 29 квітня 2009 р.);
– Управлінням експертизи та аналізу розвитку технології, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Секретаріату Кабінету Міністрів України стосовно вдосконалення порядку створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в процесі опрацювання проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення” (реєстр. № 5005
від 21 липня 2009 р.) (довідка № 33/194 від 24 вересня 2009 р.);
– Державною службою заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо забезпечення подальшого розвитку державного управління заповідною справою, удосконалення державного управління та контролю за територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, уточнення компетенції Президента України та Кабінету Міністрів України при створенні, розширенні, резервуванні територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення під час розроблення проекту Закону України “Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року” (реєстр. № 4051 від 31 серпня 2007 р.) та проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (акт про впровадження № 24-8/1 від 6 травня 2009 р.);
– Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з метою розроблення типології нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері природно-заповідної справи, удосконалення понятійно-категоріального апарату та класифікації органів державної влади, що наділені повноваженнями у цій сфері, під час підготовки та викладання курсу “Заповідна справа” (акт про впровадження № 431 від 27 квітня 2009 р.).
– Національною академією державного управління при Президентові України щодо обґрунтування шляхів формування дієвої системи стримувань і противаг у сфері природно-заповідної справи під час підготовки та видання науково-методичних рекомендацій “Система стримувань і противаг у сфері державно-управлінських відносин” (акт про впровадження від 5 листопада 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку природно-заповідної справи як одного з найважливіших пріоритетів державної екологічної політики України.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювались на науково-методичних засіданнях кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України.
Основні положення й результати дисертаційного дослідження оприлюднені в наукових доповідях та повідомленнях: на науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007), “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008), “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми” (Київ, 2008); на ІХ Міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2009).
Публікації. Основні ідеї, положення і результати дослідження висвітлені автором у 15 опублікованих наукових працях, з них: 6 – у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, 9 – у науково-методичних рекомендаціях, збірниках тез і матеріалів науково-практичних конференцій і конгресів.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з них 170 – загального тексту. Робота містить 9 таблиць, 8 рисунків, 4 додатки. Список використаних джерел налічує 264 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі осмислення наукових джерел та аналізу нормативно-правової бази України, дисертантом запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні механізмів державного регулювання розвитку природно-заповідної справи та розробленні практичних рекомендацій для органів державної влади щодо покращення їхньої діяльності у цій сфері шляхом удосконалення політичного, організаційного, правового механізмів державного регулювання. Це дасть змогу забезпечити збереження і відтворення навколишнього природного середовища через упровадження пріоритетних механізмів впливу на формування й реалізацію державної екологічної політики.
Вирішення наукового завдання дало змогу вдосконалити понятійно-категоріальний апарат державного управління та обґрунтувати необхідність внесення змін і доповнень до чинного природоохоронного законодавства.
Отримані в процесі дослідження результати дають можливість зробити основні висновки та запропонувати практичні рекомендації відповідним органам державної влади.
1. Здійснюючи комплексний науковий аналіз наукових джерел за темою дисертації та враховуючи результати експертного опитування, зроблено висновок про те, що розвиток чи занепад природно-заповідної справи найбільшою мірою залежить від прийняття органами державної влади відповідних політико-правових рішень. На необхідності вдосконалення різних складових природно-заповідної справи наголошується в працях багатьох науковців та практиків. Однак, незважаючи на це, недостатньо дослідженими залишаються саме питання впливу органів державної влади на розвиток цієї сфери суспільного життя.
2. Розгляд існуючої термінологічної бази дав змогу уточнити понятійно-категоріальний апарат державного управління у сфері природно-заповідної справи шляхом використання низки авторських визначень, а саме:
– державне управління у сфері природно-заповідної справи – це організуюча, виконавчо-розпорядча діяльність органів державної влади, що наділені відповідними повноваженнями, яка спрямована на збереження первинного (природного) стану діючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду;
– державне регулювання розвитку природно-заповідної справи – це здійснення вповноваженими органами державної влади комплексу заходів (організаційних, правових, політичних, адміністративних, економічних та інших) щодо упорядкування, контролю, охорони об’єктів та територій природно-заповідного фонду з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу держави;
– державна політика у сфері природно-заповідної справи – це дія уповноважених органів влади, що виявляється, як правило, у виданні ними нормативних актів державного управління чи утримання від дії щодо створення, організації, охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
У дослідженні обґрунтовано необхідність розрізняти у науковому вжитку й актах органів державної влади терміни “природно-заповідна справа” і “заповідна справа”, які зараз ототожнюються. Враховуючи те, що до сфери заповідної справи відповідно до чинного законодавства входять дві різні категорії об’єктів, що підлягають державній охороні та мають заповідний статус (природні об’єкти та історико-культурні об’єкти), термін “природно-заповідна справа” необхідно застосовувати у сфері суспільного життя, що має відношення до заповідних об’єктів, які підлягають особливій державній охороні, але мають природоохоронний статус.
Розглянуто та проаналізовано підходи до класифікації категорій природно-заповідного фонду. За результатами цього аналізу зроблено висновок про нагальну необхідність привести систему категорій природно-заповідного фонду, що встановлена в різних нормативно-правових актах одного правового рівня до спільного “знаменника”, а саме: привести категорії ПЗФ, що встановлені частиною другою ст. 61 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, у відповідність із Земельним кодексом України та Законом України “Про природно-заповідний фонд України”.
3. З’ясовано особливості реалізації повноважень органів державної влади у сфері природно-заповідної справи України та країн ближнього зарубіжжя, на основі чого автором удосконалено класифікацію органів державної влади, що наділені повноваженнями у сфері природно-заповідної справи за їхнім організаційно-правовим рівнем у системі влади, наявністю підпорядкованих їм територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Також обґрунтовано необхідність удосконалення порядку створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Зроблено висновок про необхідність передачі у підпорядкування Міністерства охорони навколишнього природного середовища України установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення із підпорядкування Міністерства освіти та науки України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей висновок ґрунтується на тому, що ці установи й організації відповідно до їхніх положень та статутів функціонально не належать до суб’єктів державного управління ПЗФ, однак на практиці є такими через наявність у своєму безпосередньому підпорядкуванні біосферних заповідників, природних заповідників та національних природних парків.
4. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює діяльність у сфері природно-заповідної справи, унаслідок чого запропоновано типологію нормативно-правових актів у сфері природно-заповідної справи, що ґрунтується на їхніх сутнісних характеристиках (за рівнем правовстановлення, рівнем правового впливу, організаційно-правовим рівнем органу в системі влади та ієрархією нормативно-правових актів у системі законодавства). Виявлено основні недоліки нормативно-правової бази (не розмежованість повноважень органів державної влади щодо створення об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; відмінна класифікація категорій природно-заповідного фонду в різних законах тощо) та спричинені ними існуючі та можливі проблеми, що дало змогу обґрунтувати необхідність її удосконалення.
5. Визначено основні механізми державного регулювання розвитку природно-заповідної справи (організаційний, правовий, політичний, адміністративний, економічний та інші), що на основі наукових підходів до формування й удосконалення механізмів державного регулювання окремих галузей та сфер суспільного життя дало змогу теоретично обґрунтувати суть та пріоритетність їх застосування. Зокрема встановлено, що на сучасному етапі для забезпечення розвитку природно-заповідної справи пріоритетними є політичний та правовий механізми державного регулювання.
6. Обґрунтовано шляхи удосконалення державного регулювання розвитку природно-заповідної справи на сучасному етапі, на основі чого запропоновано зміни й доповнення до чинного природоохоронного законодавства. Серед них, зокрема, такі практичні рекомендації:
– створити систему територіальних органів Державної служби заповідної справи в кожній області для належного забезпечення державного управління та контролю за установами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та координації місцевих органів державної влади щодо територій та об’єктів місцевого значення шляхом розроблення проекту Закону України “Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року”;
– уточнити основні повноваження органів державної влади у сфері природно-заповідної справи, зокрема Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України), урядового органу у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду (Державна служба заповідної справи) шляхом надання пропозицій про внесення змін і доповнень до Закону України “Про природно-заповідний фонд України”;
– привести категорії природно-заповідного фонду у відповідність із Земельним кодексом України та Законом України “Про природно-заповідний фонд України” шляхом надання пропозицій про внесення змін до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
До подальших напрямів дослідження цієї проблеми слід віднести: наукове обґрунтування введення нових та уточнення існуючих категорій природно-заповідного фонду; удосконалення організаційного, ресурсного, економічного та інших механізмів державного регулювання розвитку природно-заповідної справи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер’янов. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 188 с.
2. Адміністративне право України. Акад. курс: Підруч.: У двох томах: Т. 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.: Вид-во “Юридична думка”, 2004. – 584 с.
3. Актуальні питання розвитку заповідної справи в Україні / М. П. Стеценко, Т. Л. Андрієнко, М. Л. Клестов та ін. // Оптимізація природно-заповідного фонду України. – К. : Ін-т зоології НАН України, 1994. – С. 3-10.
4. Аналіз вигід і витрат : практ. посіб. / пер. з англ. С. Соколик ; наук. ред. пер. О. Кілієвич ; Секретаріат Ради Скарбниці Канади. – К. : Основи, 1999. – 175 с.
5. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень : зб. док. і матеріалів / уклад. О. І. Кілієвич, В. В. Тертичка. – К. : К.І.С., 2004. – 210 с.
6. Антонов А. В. Правовой режим памятников природы в СССР : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Антонов А. В. ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ло¬моносова. – М., 1986. – 16 с.
7. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення : курс лекций / Г. В. Ата¬манчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
8. Бевзенко В. М. Деякі проблемні питання державного управління природно-заповідним фондом в Україні / В. М. Бевзенко // Зб. тез доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. “Екологія. Людина. Суспільство”. – К. : ІВЦ “Вид-во “Політехніка”, 2002. – C. 204-206.
9. Бевзенко В. М. Правове регулювання управління природно-заповідним фондом / В. М. Бевзенко // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2004. – Ч. І. – № 3. – С. 11-16.
10. Бевзенко В. М. Природно-заповідний фонд України як об’єкт державного управління / В. М. Бевзенко // Держава і право : зб. наук. пр. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 19. – С. 276-280. – (Серія “Юридичні і політичні науки”).
11. Бевзенко В. М. Суб’єкт управління природно-заповідним фондом /
В. М. Бевзенко // Право і безпека. – 2003. – № 2-4. – С. 18-21.
12. Бевзенко В. М. Управління природно-заповідним фондом в Україні: орга¬ні¬заційно-правові питання : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бев¬зен¬ко В. М. – Х., 2005. – 210 с.
13. Білинська М. М. Концепція оцінки впливу політичних рішень на стан довкілля сільської громади як складова регіональної стратегії інноваційного розвитку регіону / М. М. Білинська // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції (м. Київ, 23–24 жовт. 2008 р.). – К. : РВПС України НАН України, 2008. – Ч. 1. –
С. 155–159.
14. Бойко-Бойчук О. Семантичний аналіз та визначення категорії “державне регулювання” / О. Бойко-Бойчук // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 3. – С. 46-58.
15. Борейко В. Е. “Царские охоты”: от Владимира Мономаха до Владимира Щербицкого. Киевский эколого-культурный центр /
В. Е. Борейко. – К., 2000. – 96 с. – (Охрана дикой природы ; вып. 19).
16. Борейко В. Е. История заповедного дела в Украине. Киевский эколого-культурный центр / В. Е. Борейко. – К., 2002. – 272 с. – (Охрана дикой природы ; вып. 30).
17. Борейко В. Е. О необходимости создания национальной системы территорий дикой природы в Украине / В. Е. Борейко // Заповідна справа в Україні. – 2002. – Т. 8. – Вип. 1. – С. 14-17.
18. Борейко В. Е. Этика и менеджмент заповедного дела / В. Е. Борейко. – К. : Киев. экол.-культ. центр, 2005 : ил. – 328 с. – (Охрана дикой природы ; вып. 53).
19. Борисов В. А. Вопросы классификации заповедных территорий (с учетом зарубежного опыта) / В. А. Борисов // Научные основы охраны природы. – М., 1973. – Вып. 2. – С. 324-352.
20. Борисов В. А. Охраняемые природные территории мира. Национальные парки, заповедники, резерваты / В. А. Борисов, Л. С. Белоусова, А. А. Вино¬куров. – М. : Агропромиздат, 1985. – 310 с.
21. Борозенець В. О. Стратегія розвитку природно-заповідного фонду: від при¬родо¬охоронної території до утворення ноосфери / В. О. Борозенець, В. П. Фо¬рощук // Заповідна справа на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку) : матеріали всеукр. загальнотеорет. та наук.-практ. конф., присвяченої виконанню держ. Програми перспект. розв. заповід. справи в Україні "Заповідники" (м. Канів, 11-14 жовт. 1999 р.) / редкол. : М. П. Сте¬ценко (голов. ред.) та ін. – Канів, 1999. – С. 3-6.
22. Бриньке И. А. Правовой режим особо охраняемых ландшафтов в Латвийской ССР : учеб. пособие / И. А. Бриньке. – Рига : ЛГУ им. П. Стучки, 1986. – 56 с.
23. Бродський Є. Законодавча та правова база функціонування, збереження та розвитку природно-заповідного фонду України /
Є. Бродський // Рідна природа. – 2008. – Спецвип. – С. 19-20.
24. Валевський О. Л. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства : монографія /
О. Л. Валевський. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 316 с.
25. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : монографія / О. Л. Валевський. - К. : НІСД, 2001. – 242 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2009. – 1736 с.
27. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про Законопроект № 4180 з внесеними до нього поправками) : Висновок Конституційного Суду України від 12 жовт. 2004 р. № 2-в/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 42. – Ст. 2777.
28. Волков А. М. К концепции особо охраняемых природных территорий России / А. М. Волков // Заповедники и нац. парки. – 1999. – № 28. – С. 36-48.
29. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Моногр. / В. Є. Воротін. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
30. Воротін В. Є. Моніторинг як інструмент державного управління реалізації стратегій соціально-економічного розвитку регіонів / В. Є. Воротін // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сбор. науч. труд. Донецк: ДонНУ, 2010. – С. 774-777.
31. Гетьман В. Заповідна справа потребує управління / В. Гетьман // Наук. світ. – 2005. – № 1. – С. 8-9.
32. Гетьман В. І. Заповідна справа потребує інтеграції в управлінні /
В. І. Геть¬ман // Екол. вісн. – 2005. – № 5 (33). – С. 2-7.
33. Гетьман В. І. Про управління природно-заповідними територіями / В. І. Геть¬ман // Менеджмент екосистем природно-заповідних територій : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю створення Нац. природ. парку “Подільські Товтри”. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2006. – С. 46-51.
34. Гетьман В. Навіщо нам заповідники? / В. Гетьман // Дзеркало тижня. – 2008. – № 33. – С. 14.
35. Гетьман В. Структурно-функціональне управління заповідною справою / В. Гетьман // Персонал. – 2006. – № 4. – С. 66-73.
36. Гірний Б. М. Еколого-економічні аспекти розвитку природно-заповідного фонду України : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.06 / Гірний Б. М. ; НАН України ; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2008. – 20 с.
37. Гірний Б. М. Еколого-економічні аспекти функціонування природно-заповідного фонду України / Б. М. Гірний // Економіка природокористування і охорони довкілля : зб. наук. пр. – К. : РВПС України НАН України, 2005. – С. 330-335.
38. Гірний Б. М. Сучасний стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду України / Б. М. Гірний // Продуктивні сили і регіональна економіка : зб. наук. пр. : у 2 ч. – К. : РВПС України НАН України, 2004. – Ч. 1. – С. 91-98.
39. Государственное управление охраной окружающей среды в союзной республике / Ю. С. Шемшученко, Н. Р. Малышева, Н. И. Ерофеева и др. – К. : Наук. думка, 1990. – 280 с.
40. Гошовський С. В. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів /
С. В. Гошовський, Г. І. Рудько, Б. М. Преснер. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2002. – 624 с.
41. Гошовський С. В. Законодавче регулювання використання надр та інвестування освоєння родовищ / С. В. Гошовський // Пробл. охорони праці в Україні: Зб. наук. пр. – 1999. – Вип. 2. – С. 96-102.
42. Гриник П. Природно-заповідний фонд України: стан, проблеми, перспективи розвитку / П. Гриник // Рідна природа. – 2008. – Спецвип. – С. 6-7.
43. Даниляк О. О. Виховання національної свідомості через розвиток еколо¬гічної культури / О. О. Даниляк // Культура в сучасному українському сус¬пільстві: стан та проблеми : зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 6-7 черв. 2008 р. – К. : Видавн. центр “КНУКіМ”, 2008. – С. 134-135.
44. Даниляк О. О. Державна політика в галузі заповідної справи: суть та правові засади регулювання / О. О. Даниляк // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. І. Лу¬гового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Вип. 1. – С. 254-263.
45. Даниляк О. О. Оптимізація механізмів державного управління природно-заповідною справою (на прикладі Закону “Про природно-заповідний фонд України”) / О. О. Даниляк // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Обо¬ленського,
В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 206-208.
46. Даниляк О. О. Політична реформа: конституційно-владний аспект / О. О. Даниляк // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лу¬гового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 271-272.
47. Даниляк О. О. Понятійно-категоріальний апарат державного управління у сфері природно-заповідної справи: становлення та утвердження / О. О. Даниляк // Економіка та держава. – 2008. – № 9 (69). – С. 96-99.
48. Даниляк О. О. Порівняльний аналіз компетенції органів державного управління у сфері природно-заповідної справи Білорусі, Казахстану, Росії / О. О. Даниляк // Стратег. пріоритети. – 2008. – № 3 (8). –
С. 170-176.
49. Даниляк О. О. Принцип поділу влади: досвід України [Електронний ресурс] / О. О. Даниляк // Електрон. наук. фах. журн. “Державне управління: теорія і практика”. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2005-2/txts/pol-prav/05doovdu.
pdf . – Заголовок з екрана.
50. Даниляк О. О. Пріоритети реформування системи державно-управлінських відносин у сфері природно-заповідної справи / О. О.Даниляк // Державне управління та місцеве самоврядування : тези IХ Міжнар. наук. конгр., 26-27 берез. 2009 р. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – С. 33-34.
51. Даниляк О. О. Проблеми розвитку природно-заповідної справи в Україні (за матеріалами соціологічних досліджень) / О. О. Даниляк // Демократичні стан¬дарти врядування й публічного адміні¬стрування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Львів, 4 квіт. 2008 р. : у 2 ч. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. – Ч. 2. – С. 49-54.
52. Даниляк О. О. Регіональний аспект розвитку природно-заповідної справи / О. О. Даниляк // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : пленар. засід., рек. та матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 жовт. 2008 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 110-112.
53. Даниляк О. О. Розвиток державно-управлінських відносин в умовах полі¬тичних змін в Україні у сфері природно-заповідної справи / О. О. Да¬ниляк // Стра¬тегія реформування системи державного управління на засадах демокра¬тичного врядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р. : у 4 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – Т. 2. –
С. 158-160.
54. Даниляк О. О. Розвиток правових засад взаємодії політики і управління у сфері природно-заповідної справи / О. О. Даниляк // Демократичне вряду¬вання у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (3 квіт. 2009 р., Львів) : у 2 ч. – Ч. 1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпінцева ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; Держ. установа “Ін-т економіки та прогнозування” Нац. акад. наук України ; Львів. облдержадмін. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. – С. 231-234.
55. Даниляк О. О. Розвиток природно-заповідної справи в сучасних політичних умовах / О. О. Да¬ниляк // Демокра¬тичне врядування: наука, освіта, практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2009 р. : у 4 т. / за заг. ред. В. П. Приходька, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2009. – Т. 2. – С. 227–229.
56. Даниляк О. О. Роль організаційно-правових механізмів у розвитку державної політики у сфері природно-заповідної справи / О. О. Даниляк // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 2. – С. 236-245.
57. Даниляк О. О. Роль природно-заповідного фонду у розвитку екологічної культури / О. О. Даниляк // Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 6-7 черв. 2008 р. – К. : Видавн. центр “КНУКіМ”, 2008. – С. 90-94.
58. Даниляк О. О. Становлення та розвиток компетенції органів державного управління у сфері природно-заповідної справи / О. О. Даниляк // Держава та регіони. – 2008. – № 4. – С. 107-112. – (Серія: Державне управління).
59. Даниляк О. О. Шляхи удосконалення норм законодавства щодо створення об’єктів природно-заповідного фонду / О. О. Даниляк // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 2. – С. 186-193.
60. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : навч. посіб. / кол. авт. : О. І. Валевський, В. А. Ребкало, М. М. Логу¬нова та ін. ; за заг. ред. : В. А. Ребкала, В. В. Тертички. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 230 с.
61. Державне регулювання економіки : підручник / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога ; за ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН вищ. шк. України І. Р. Михасюка ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Друге вид., випр. і допов. – К. : Атіка ; Ельга-Н, 2000. – 592 с.
62. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: навч. посіб. / В.М. Вакуленко,
О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 112 с.
63. Державне управління : словник-довідник / уклад. : В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар та ін. ; за заг. ред.
В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
64. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник,
В. М. Олуйка. – Львів, 2002. – 352 с.
65. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
66. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова,
І. Б. Коліушка. – К., 1999. – 50 с.
67. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. О. Ю. Обо¬ленський. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
68. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. д.ю.н., проф.
В. Б. Авер’я¬нова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
69. Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду станом на 01.01.06 р. / Держ. служба заповід. справи. – К. : Вид-во “Логос”, 2006. – 312 с.
70. Екологічна безпека та охорона навколишнього середовища : підручник / за ред. О. І. Бондаря, Г. І. Рудька – К. : Вид-во ПП “ЕКМО” ; X. : ТОВ “Укртехнологія”, 2004. – 423 с.
71. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / редкол. : А. В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. – К. : ТОВ “Центр екол. освіти та інформації”, 2007. – Т. 1 : А-Е. – 432 с.
72. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / редкол. : А. В. Толстоухов (головн. ред.) та ін. – К. : ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”, 2007. – Т. 2 : Є-Н. – 416 с.
73. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / редкол. : А. В. Толстоухов (головн. ред.) та ін. – К. : ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”, 2008. – Т. 3 : О-Я. – 472 с.
74. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / ред.
Ю. С. Шем¬шученко. – К. : Юрид. думка, 2005. – 848 с.
75. Екологічне право. Особлива частина : підручник : повний акад. курс для студ. юрид. вузiв та фак. / В. I. Андрейцев, Г. I. Балюк,
А. Г. Бобкова та ін. ; за ред. Володимира Iвановича Андрейцева ; Київ. нац. ун-т iм. Т. Шевченка ; НАН України. – К. : Iстина, 2001. - 543 с.
76. Екологічне управління: Підручник / Ред. В. Я. Шевчук, Ю. М. Сатал¬кін, Г. О. Білявський та ін. - К. :Либідь, 2004. - 432 с.
77. Жуков В. Нам понятна твоя вековая печаль... / В. Жуков, Б. Савицкий // Беларус. думка. – 1997. – № 8. – С. 16-17.
78. Закон Республики Беларусь об особо охраняемых природных территориях // Нац. реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2000. – № 52, 2/171.
79. Закон Республики Казахстан об особо охраняемых природных территориях // Ведом. Парламента Республики Казахстан. – 2006. – № 16. – Ст. 96.
80. Закон України про внесення змін до Конституції України // Відом. Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
81. Закон України про громадянство України // Відом. Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
82. Закон України про державне прогнозування та розроблення програм
економічного і соціального розвитку України // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195
83. Закон України про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
84. Закон України про державні цільові програми // Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 352
85. Закон України про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
86. Закон України про Кабінет Міністрів України // Відом. Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – Ст. 241.
87. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
88. Закон України про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 13. – Ст. 99.
89. Закон України про основи національної безпеки України // Відом. Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
90. Закон України про охорону культурної спадщини // Відом. Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
91. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Відом. Верховної Ради України. –1991. – № 41. – Ст. 546.
92. Закон України про природно-заповідний фонд України // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
93. Закон України про статус народного депутата України // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.
94. Закон України про судоустрій України // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 27. – Ст. 180.
95. Закон України про телекомунікації // Відом. Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст. 155.
96. Заповедное дело в Республике Беларусь // Информ. бюл. – Минск : БелНИЦ “Экология”, 1997. – № 8 (15). – 14 с.
97. Заповідна справа в Україні : навч. посіб. / за ред. М. Д. Грод¬зинського, М. П. Сте¬ценка. – К., 2003. – 306 с.
98. Заповідники і національні парки України / Мінекобезпеки України. – К. : Вища шк., 1999. – 232 с.
99. Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої
10-річчю Рівнен. природ. заповідника (м. Сарни, 11-13 черв. 2009 р.) / редкол. М. Д. Будз та ін. - Рівне : ВАТ “Рівнен. друк.”, 2009. – 936 с.
100. Земельний кодекс України // Відом. Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.
101. Зінь Е. А. Удосконалення системи управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні (на прикладі Рівненської області) / Е. А. Зінь, А. Ю. Яким¬чук // Вісн. УДУВГП. – Рівне, 2003. – Вип. 1 (20). – С. 409-415.
102. Клестов М. Л. Основні підсумки та перспективи розвитку заповідної справи в Україні / М. Л. Клестов, М. О. Осипова // Заповідна справа на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку) : матеріали всеукр. загальнотеорет. та наук.-практ. конф., присвяченої викон. держ. Програми перспект. розв. заповід. справи в Україні "Заповідники" (м. Канів, 11-14 жовт. 1999 р.) / редкол. : М. П. Сте¬ценко (голов. ред.) та ін. – Канів, 1999. – С. 13-17.
103. Ковальчук А. А. Заповідна справа / А. А. Ковальчук. – Ужгород : Вид-во “Ліра”, 2002. – 328 с.
104. Козаков В. М. Соціально-ціннісні засади державного управління в Україні : монографія / В. М. Козаков. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. –
284 с.
105. Конвенція про охорону біологічного різноманіття // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 22. – Ст. 932.
106. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
nreg=995_089

107. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
108. Конференція ООН “Навколишнє середовище і розвиток”, Бразилія-92. – К. : Час, 1992. – 45 с.
109. Концептуальні засади еколого-освітньої діяльності в природно-заповідних установах України / М. П. Стеценко, Г. В. Парчук,
О. З. Пе¬трович та ін. – К. : Держ. служба заповід. справи Мінеко¬ресурсів України, Київ. екол.-культ. центр, 2005. – 16 с.
110. Концептуальні засади розвитку заповідної справи в Україні. – К. : Держ. служба заповід. справи Мінекоресурсів України ; Київ. екол.-культ. центр, 2004. – 16 с.
111. Короткий оксфордський політичний словник : пер. з англ. / за ред.
І. Мак¬ліна, А. Макмілана. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 789 с.
112. Корсак К. В. Основи сучасної екології : навч. посіб. / К. В. Корсак,
О. В. Пла¬хотнік. – 5-те вид., стер. – К. : МАУП, 2006. – 340 с.
113. Кравченко С. О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обгрунтування та напрями впровадження : монографія / С. О. Кравченко. - К. : НАДУ, 2008. – 296 с.
114. Красилич Н. Д. Организационно-правовые вопросы охраны природно-заповедного фонда : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Красилич Н. Д. – К., 1988. – 180 с.
115. Кузнецова Н. В. Экологическое право : учеб. пособие /
Н. В. Кузнецова. – М. : Юриспруденция, 2000. – 168 с.
116. Лазор О. Я. Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні : дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02 / Лазор О. Я. – К., 2004. – 530 с.
117. Лазор О. Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: організаційно-правові засади : монографія /
О. Я. Лазор – Львів : Ліга-Прес, 2003. – 542 с.
118. Лазор О. Я. Необхідність формування природно-заповідного фонду як пріоритетного напрямку державної екологічної політики /
О. Я. Лазор, І. С. Ле¬дида // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика : матеріали щоріч. наук.-практ. конф. : у 2 ч. – Львів : ЛРІДУ УАДУ, 2003 – Ч. 2. – С. 166-169.
119. Лебединська О. Ю. Стратегічне планування і визначення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів / О.Ю. Лебединська // Упр. сучасн. містом. – 2003. – № 10-12 (12). –
С. 102-107.
120. Лебединский Ю. П. Ресурсосбережение и экология /
Ю. П. Лебединский, Ю. В. Склянкин, П. И. Попов. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 223 с.
121. Лебединський Ю. П. Управління природокористуванням / Ю. П. Лебединський, І. М. Потравний, В. Ю. Краснянський. – К.: Урожай, 1987. – 256 с.
122. Леоненко В. Б. Атлас об’єктів природно-заповідного фонду України / В. Б. Лео¬ненко, М. П. Стеценко, Ю. М. Возний. – К. : Видавн.-полігр. центр “Київ. ун-т”, 2003. – 119 с.
123. Луговий В. Наука державного управління і особливості модернізації підготовки фахівців державно-управлінської справи / В. Луговий // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні: від теорії до практики : зб. матеріалів симп. за міжнар. участю / за заг. ред. О. Ю. Обо¬ленського, С. В. Сьоміна, С. В. Заго¬род¬нюка. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 6-7.
124. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Ма¬линовський. – Вид. 2-ге, доп. і випр. – К. : Центр сприяння інституц. розв. держ. служби, 2005. – 254 с. – (Серія “Бібліотека молодого державного службовця”).
125. Мариненко В. О. Державне управління у сфері природоохорони та природокористування / В. О. Мариненко // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. -2008. - № 1 (3). - С. 204-210. - (Сepiя "Управління").
126. Мариненко В. О. Екологічна політика держави та и нормативно-правове забезпечення / В. О. Мариненко // Державне управління: теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. НАДУ. - 2006. - № 2. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-joumals/Dutp/2006-2 . – Заголовок з екрана.
127. Мариненко В. О. Сталий розвиток - об’єктивна необхідність для держави / В. О. Мариненко // Упр. сучас. містом. - 2006. - № 3-4/7-12 (23-24). - С. 54-62.
128. Мартиненко В. О. Оптимізація еколого-економічних механізмів державного регулювання охорони навколишнього природного середовища / В. О. Мартиненко // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: матеріали щоріч. наук.-практ. конф. 24 листопада 2004р. У 2-х т. – Т.1. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. –
С. 247– 249.
129. Мартиненко В. О. Удосконалення природоохоронного законодавства як засіб підвищення ефективності управління охороною довкілля та якості життя населення / В. О. Мартиненко // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. – Вип. 3 (12). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 139–143.
130. Мартиненко В. Ф. Земля як інвестиційний ресурс у системі суспільного розвитку / В. Ф. Мартиненко // Електрон. наук. фах. видан. ЛРІДУ НАДУ при Президентові України “Демократичне врядування”. – 2009. – Вип. 3 Режим доступу: http://www.lvivacademy.
com/visnik3/fail/+Martynenko.pdf . – Заголовок з екрана.
131. Мелень О. Становлення і розвиток концепції біосферних заповідників / О. Ме¬лень // Вісн. екол. адвокатури. – 2004. – № 27. – С. 9-12.
132. Менеджмент охоронних лісів України / за заг. ред. акад. НАН України Ю. Р. Шеляга-Сосонка. – К. : Фітосоціоцентр, 2003. – 299 с.
133. Методологія державного управління : словник-довідник / уклад. :
В. Д. Ба¬куменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, С. В. Бутівщенко та ін. ; за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 196 с.
134. Міжнародна і національна безпека : коротк. слов. термінів / уклад. :
Г. П. Сит¬ник (кер. творч. кол.), В. Ю. Богданович, М. Ф. Єжеєв ; за заг. ред. Г. П. Сит¬ника. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 86 с.
135. Мовчан Я. І. Екомережа України: обгрунтування структури та шляхів утілення / Я. І. Мовчан // Конвенція про біорізноманіття: громадська обізнаність і участь. – К. : Стилос, 1997. – 150 с.
136. Мовчан Я. І. Організаційно-правові підходи створення об’єктів природно-запо¬відного фонду в Чорнобильській зоні відчуження /
Я. І. Мовчан, М. І. Про¬скура, О. В. Гуцал // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – К. : Агентство “Чорнобильінтерінформ”, 1993. – 2006. – № 1. – С. 37-46.
137. Мусієнко М. М. Екологія : тлумач. слов. / М. М. Мусієнко,
В. В. Серебряков, О. В. Брайон. – К. : Либідь, 2004. – 376 с. – Укр. і рос. мовами.
138. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі : спец. вид. до 5-ї Всеєвроп. конф. міністрів навколиш. середовища “Довкілля для Європи”. – К., 2003. – 128 с.
139. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку. – К. : М-во охорони навколиш. природ. середовища України ; Програма Розв. ООН, Глобал. Екол. Фонд , 2007. – 184 с.
140. О состоянии и об охране окружающей среды Российской Федерации в 2006 го¬ду : гос. докл. – Режим доступа : http://www.mnr.gov.ru/files/part/6586_ii.zip

141. Об утверждении Программы развития системы особо охраняемых природных территорий Республики Казахстан на 2007-2009 годы : Поста¬новление Правительства Республики Казахстан от 13 окт. 2006 г. № 990. – Режим доступа : http://ru.government.kz/docs/
p060990~1.htm

142. Овдієнко С. Оптимізація управління природно-заповідним фондом Криму / С. Овдієнко // Розробка державної політики : аналіт. зап. : матеріали учасн. програм стажування в Канаді, Польщі / уклад. :
О. І. Кілієвич, В. Є. Ро¬манов ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України ; Центр дослідж. адм. реформи. – К. : К.І.С., 2002. – 318 с.
143. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; под ред. д-ра филол. наук, проф. Н. Ю. Шведовой. – 12-е изд., стер. – М. : Рус. яз., 1978. – 846 с.
144. Окорокова Л. Я. Правовой режим государственных заповедников в СССР / Л. Я. Окорокова. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1982. – 107 с.
145. Олещенко В. И. Справочник по заповедному делу / В. И. Олещенко, В. С. Одно¬ралов, Т. Л. Андриенко и др. – К. : Урожай, 1988. – 168 с.
146. Олещенко Н. В. Вимоги до матеріалів проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду / Н. В. Олещенко // Шляхи вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин при створенні нових та функціонуванні існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду : зб. трені