Бричук Костянтин Григорович. Формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг

Короткий опис

Бричук Костянтин Григорович. Формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.- Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.02, Акад. муніцип. упр. - Київ, 2015.- 204 с.

Міністерство освіти і науки України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

БРИЧУК КОСТЯНТИН ГРИГОРОВИЧ

УДК 354.824:332.14

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник –
ДАЦІЙ Надія Василівна,
доктор наук з державного управління,
професор

Київ –2014
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ 13
1.1. Сутність та особливості формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг 13
1.2. Інновації як визначальна умова формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг 31
1.3. Роль державних органів влади в інформаційному забезпеченні системи надання електронних державних послуг 46
Висновки до розділу 1 58
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ 63
2.1. Аналіз стану та перспектив інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг 63
2.2. Особливості формування інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг 79
2.3. Чинники формування інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг в Україні 96
Висновки до розділу 2 115
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НАПРЯМІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ 119
3.1. Розробка концепції удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг 119
3.2. Принципи організації моделі управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг 136
3.3. Обґрунтування інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг 150
Висновки до розділу 3 168
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні умови у царині формування інформаційного забезпечення системи надання електронних послуг характеризуються якісною зміною способів і методів надання та отримання державних послуг. Поштовхом до цих змін послужили тенденції «інформаційного переходу», коли на зміну рутинним і соціально напруженим взаєминам органів державної влади та населення приходять інструменти інформаційного суспільства. Поняття «електронних державних послуг» все ширше використовується в науковій термінології та практиці розвитку державного управління. Розвиток теоретичних та методичних напрямів інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг відбувається за рахунок формування та активного використання нових теоретичних моделей.
Проблемам підвищення рівня інформаційного забезпечення ефективної діяльності органів державної влади на основі застосування сучасних інформаційних технологій присвячені роботи багатьох вчених, зокрема: Н. Автономової, Н. Аксьонової, О. Амосова, В. Антонюка, В. Бакуменка, Т. Білоуса, Т. Биркович, Т. Буренко, Ю. Бурило, А. Буханевича, Л. Галагана, Т. Гаман, В. Гришина, А. Дєгтяря, Н. Дацій, Ю. Делія, Н. Дяченко, О. Карпенка, С. Луценка, В. Мельченко, О. Михайловської, М. Могилової, О. Половцева, А. Шевцова, С. Щербини та ін.
Плідним внеском у дослідження питань теорії та методології впровадження електронного урядування є наукові праці відомих в Україні та за її межами учених, зокрема, ці ідеї плідно представлені у працях О. Баранова, Н. Буличевої, М. Ватковської, И. Волкова, А. Грицана, В. Гурковського, І. Демидова, М. Демкової, А. Денисова, С. Дзюби, Ю. Добуша, В. Дрешпака, В. Єганова, А. Єфанова, І. Жиляєва, В. Іщенко, М. Климаша, І. Клименко, Е. Клепець, П. Козирєва, М. Лахижа, М. Левина, Л. Левченко, Ю. Міснікова, С. Мосьондз, В. Омельченко, Отт Арво, Ю. Пивовар, Л. Полосіної, Т. Попової, Ю. Приймак, І. Рубана, Н. Руденко, А. Семенченко, О. Скляренко, В. Степанов, А. Ткаченко, Р. Фурмана, Л. Хоменко, О. Юлдашева та ін.
Незважаючи на високий рівень проведених досліджень, потребують удосконалення процеси формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг, а також механізми формування універсальної системи підтримки ухвалення управлінських рішень і швидкого доступу до великого спектру державних послуг. Також, вимагають постійного розвитку підходи щодо формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг, потребує удосконалення їх класифікація. Це зумовило актуальність обраної теми дослідження, визначило його об’єкт, предмет, мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління «Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування» (номер державної реєстрації 0108U008164). Особистий внесок автора полягає у розробленні напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних та методологічних засад, розроблення науково-практичних рекомендацій щодо формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:
- розкрити базові дефініції у сфері формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг;
- обґрунтувати модель формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг;
- розробити концепцію удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг;
- запропонувати організаційний механізм формування універсальної системи підтримки ухвалення управлінських рішень та швидкого доступу до широкого спектру державних послуг;
- удосконалити систему інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг;
- визначити систему принципів реалізації моделі державного управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг;
- розкрити особливості класифікації електронних державних послуг за ознаками;
- запропонувати науково-практичні заходи щодо удосконалення напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Об’єктом дослідження є інформаційне забезпечення державного управління.
Предметом дослідження є формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи складають загальнонаукові прийоми досліджень і сукупність способів наукового пізнання, що ґрунтуються на наукових засадах управлінської, економічної та споріднених з ними наук. У роботі використано ряд методів: абстрактно-логічний метод – для визначення особливостей формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг; аналізу і синтезу – для аналізу стану та перспектив інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг; логічний – для розробки концепції удосконалення інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг; сценарного прогнозування – для сценарію впровадження методичних підходів до реалізації моделі управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг; експериментальний; аналітичний; порівняльний; метод експертних оцінок тощо.
Джерельною та статистичною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики України, Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Комісії «Українського союзу промисловців і підприємців» з питань науки та інформаційних технологій, Міністерства доходів і зборів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національного агентства України з питань державної служби, Пенсійного фонду України, теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, статистичні збірники, матеріали науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробленні напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг.
Удосконалено:
- обґрунтування моделі формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг шляхом визначення основних етапів її реалізації, а саме: розроблення організаційного механізму формування управлінських рішень; формування механізму зворотного зв’язку від населення і організацій до органів державної влади, включаючи вирішення проблем авторизації запитів і відповідей, електронного підпису; формування кількісних параметрів і обсягів модельованих процесів надання електронних державних послуг; моделювання адміністративного регламенту, що має стандартизований набір атрибутів, зокрема, опис специфічної мети кожного процесу, форматні правила і ролі суб’єктів процесу, етапи і послідовність виконання процесу, його входи і виходи; розробка стратегії впровадження процесів надання електронних державних послуг методом послідовного наближення, коли впроваджуваний процес послідовно покращується, виходячи з реальної ситуації, в якій він функціонує;
- розробку концепції удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг, що містить такі напрями: формування інформаційної інфраструктури з підтримки взаємодії між науково-дослідними організаціями та реальним сектором економіки; формування інституційних і організаційно-економічних механізмів підтримки малих та середніх інноваційних компаній, інноваційних проектів (підтримка потенціалу зростання, допомога в пошуку нових зв’язків і ланцюгів постачань); широке надання консультаційних послуг у сфері використання прав інтелектуальної власності; мотивація та фінансове стимулювання молодих учених до створення інтелектуальних продуктів; інтеграція вітчизняної науки в міжнародні науково-дослідні мережі із залученням кращих учених та інноваційних менеджерів в Україну; створення можливостей з розширення послуг у сфері інноваційного менеджменту і консалтингу; формування стійких та ефективних інформаційних та інфраструктурних зв’язків між основними блоками інноваційної системи (державою, наукою, реальним сектором економіки, малим інноваційним бізнесом) та обґрунтування діяльності впровадження сервіс-орієнтованої інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг в Україні, а саме: моніторинг підвищення якості державних послуг і послуг соціальної сфери, зокрема за рахунок формування сучасної інформаційної інфраструктури; оцінка забезпечення юридичних осіб електронними картами з електронно-цифровим підписом для «безпаперового» отримання електронних державних послуг; контроль поширення використання «інфоматів», як терміналів, що дозволяють отримати повний обсяг інформації про державні послуги, прискорити документообіг, отримати консультаційні послуги, у тому числі і у відео форматі, впровадити систему «електронних» черг надання послуг в режимі «єдиного вікна»;
- організаційний механізм формування універсальної системи підтримки ухвалення управлінських рішень та швидкого доступу до широкого спектру державних послуг через єдину інформаційно-аналітичну систему органів державної влади, з такими функціями: універсальність надання електронних державних послуг та інформації; модифікація діючих елементів електронних державних послуг та інформації; вільний зв’язок між клієнтською та серверною частинами Інтернет-порталів для створення можливостей їх відносно незалежного розвитку; виключення дублювання програмних і технічних засобів, рішень, необхідних для забезпечення взаємодії органів державної влади з громадянами та економічними суб’єктами за допомогою Інтернету; створення основи для надання інтегрованих послуг, що вимагають участі більш ніж одного органу державної влади, шляхом централізації послуг аутентифікації та організації взаємодії клієнта з декількома органами державної влади одночасно;
- систему інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг за рівнями її реалізації, а саме: організаційний рівень, що забезпечує особливості організаційної структури системи електронного урядування, у межах якого визначаються механізми інформаційної взаємодії, міжвідомчі регламенти обміну інформацією, процеси обробки даних, процедури, особи, відповідальні за реалізацію процесів та їх функції; предметний рівень, який визначає структуру інформаційної системи, донорів і реципієнтів інформаційних потоків, процеси обробки і розподілу даних, а також правила їх інтеграції; технологічний рівень, який визначає механізми запиту клієнтом на отримання послуги та її надання клієнтові; комунікаційний рівень, що розкриває складові структури апаратного комплексу, інфраструктуру і програмне забезпечення;
- систему принципів реалізації моделі державного управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг шляхом доповнення, а саме: принцип орієнтації на споживача електронних послуг, коли кінцевим продуктом є сервіси користувачів та споживачів; принцип уніфікації систем електронних державних послуг, що включає єдину систему телекомунікацій, єдині програмно-апаратні засоби, єдині типові рішення для сервісів; принцип тиражування рішень (модулів, систем, компонентів) в усі структурні підрозділи органів державної влади; принцип оптимізації міжвідомчої взаємодії, що стосується сервісів, орієнтованих на державні структури і державних службовців (електронний документообіг, інформаційно-аналітична система, геоінформаційна система);
дістали подальшого розвитку:
- базові дефініції у сфері формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг, зокрема, поняття «електронна державна послуга», сутність якої полягає у взаємодії органів державної влади та населення країни з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі та інформаційних технологій, що сприяє задоволенню потреб, захисту прав і законних інтересів учасників надання і отримання державних послуг, та дефініція «інноваційна управлінська діяльність в системі надання електронних державних послуг», сутність якої полягає у діяльності, яка спрямована на використання результатів наукових досліджень і розробок для вдосконалення організаційно-економічних та управлінських технологій, що призводять до підвищення ефективності функціонування усієї системи державного управління в цілому;
- класифікація електронних державних послуг за ознаками: послуги інформаційні, інформаційно-комунікаційні (визначаються двостороннім потоком інформації між користувачем і порталами органів державної влади у вигляді електронної пошти, довідкової інформації тощо), комунікаційні (користувачі виступають одночасно і учасниками процесу створення електронної послуги, та їх споживачами у вигляді електронних платежів, заповнення електронних анкет, декларацій, заяв в режимі on-line), а також доповнено класифікацію управлінських інновацій в системі надання електронних державних послуг, а саме такими: управлінсько-технологічні, що виникають при застосуванні поліпшених, удосконалених способів організації та управління процесами надання електронних державних послуг; організаційно-управлінські, пов’язані, передусім, із забезпеченням інформаційної безпеки організації процесу надання електронних державних послуг; інформаційно-управлінські, властиві вирішенню задачі організації раціональних інформаційних потоків у процесі надання електронних державних послуг, підвищення достовірності та оперативності отримання інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методичних розробок з удосконалення напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг. Результати дослідження використані Комітетом з питань інформатизації та зв’язку Верховної Ради України при вдосконаленні нормативно-правової бази у сфері розробки напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг (довідка від 16.09.2014 р. № 57-08/324). Практичні пропозиції щодо удосконалення напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у процесі удосконалення системи інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг (довідка від 02.10.2014 р. № 698/1-25). Пропозиції щодо обґрунтування моделі формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг використані у практичній діяльності Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації (довідка від 29.12.2014 р. № 052-7934).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних дисциплін з інформаційних систем у невиробничій сфері, державно-інформаційної політики, державних послуг, документно-інформаційних комунікацій (довідка від 09.06.2014 р. № 10-06).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, що були отримані в ході проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень пройшли обговорення та знайшли схвалення на науково-практичних конференціях: «Modern european science» (Англія, м. Шеффілд, 2014), «Aplikované vëdecké novinky - 2014» (Чехія, м. Прага, 2014), «Proceedings of academic science» (Англія, м. Шеффілд, 2014).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 12 наукових працях, загальним обсягом 5,1 обл.-вид. арк., у тому числі в 7 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління, 1 – у закордонному виданні за напрямом дослідження, 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 199 сторінок, що містить 5 рисунків на 3 сторінках. Список використаних джерел із 199 найменувань викладено на 21 сторінці.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено вирішення важливого науково-практичного завдання, що полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних та методологічних засад, розробленні науково-практичних рекомендацій щодо формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати такі висновки:
1. Розкрито базові дефініції у сфері формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг, зокрема, дефініцію «електронна державна послуга», сутність якої полягає у взаємодії органів державної влади та населення країни з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі та інформаційних технологій, що сприяє задоволенню потреб, захисту прав і законних інтересів учасників надання і отримання державних послуг, та дефініцію «інноваційна управлінська діяльність в системі надання електронних державних послуг», сутність якої полягає у діяльності, яка спрямована на використання результатів наукових досліджень і розробок для вдосконалення організаційно-економічних та управлінських технологій, що призводять до підвищення ефективності функціонування усієї системи державного управління в цілому.
2. Обґрунтовано модель формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг шляхом визначення основних етапів її реалізації, а саме: розроблення організаційного механізму формування управлінських рішень; формування механізму зворотного зв’язку від населення і організацій до органів державної влади, що включає вирішення проблем авторизації запитів і відповідей, електронного підпису; формування кількісних параметрів і обсягів модельованих процесів надання електронних державних послуг; моделювання адміністративного регламенту, що має стандартизований набір атрибутів, що включають, зокрема, опис специфічної мети кожного процесу, форматні правила і ролі суб’єктів процесу, етапи і послідовність виконання процесу, його входи і виходи; розробка стратегії впровадження процесів надання електронних державних послуг методом послідовного наближення, коли впроваджуваний процес послідовно покращується, виходячи з реальної ситуації, в якій він функціонує.
3. Розроблено концепцію удосконалення формування інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг, що містить такі напрями: формування інформаційної інфраструктури з підтримки взаємодії між науково-дослідними організаціями та реальним сектором економіки; формування інституційних та організаційно-економічних механізмів підтримки малих і середніх інноваційних компаній та інноваційних проектів (підтримка потенціалу зростання, допомога в пошуку нових зв’язків і ланцюгів постачань); широке надання консультаційних послуг у сфері використання прав інтелектуальної власності; мотивація та фінансове стимулювання молодих учених до створення інтелектуальних продуктів; інтеграція вітчизняної науки в міжнародні науково-дослідні мережі, залучення кращих учених та інноваційних менеджерів в Україну; створення можливостей з розширення послуг у сфері інноваційного менеджменту і консалтингу; формування стійких та ефективних інформаційних та інфраструктурних зв’язків між основними блоками інноваційної системи (державою, наукою, реальним сектором економіки, малим інноваційним бізнесом).
Обґрунтовано діяльність впровадження сервіс-орієнтованої інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг в Україні, а саме: моніторинг підвищення якості державних послуг і послуг соціальної сфери, зокрема за рахунок формування сучасної інформаційної інфраструктури; оцінка забезпечення юридичних осіб електронними картами з електронно-цифровим підписом для «безпаперового» отримання електронних державних послуг; контроль поширення використання «інфоматів», як терміналів, що дозволяють отримати повний обсяг інформації про державні послуги, прискорити документообіг, отримати консультаційні послуги, у тому числі і у відео форматі, впровадити систему «електронних» черг надання послуг в режимі «єдиного вікна».
4. Запропоновано організаційний механізм формування універсальної системи підтримки ухвалення управлінських рішень та швидкого доступу до широкого спектру державних послуг через єдину інформаційно-аналітичну систему органів державної влади, з наступними функціями: універсальність надання електронних державних послуг та інформації; модифікація діючих елементів електронних державних послуг та інформації; вільний зв’язок між клієнтською та серверною частинами Інтернет-порталів для створення можливостей їх відносно незалежного розвитку; уникнення дублювання програмних і технічних засобів і рішень, необхідних для забезпечення взаємодії органів державної влади з громадянами та економічними суб’єктами за допомогою Інтернету; створення основи для надання інтегрованих послуг, що вимагають участі більш ніж одного органу державної влади, шляхом централізації послуг аутентифікації та організації взаємодії клієнта з декількома органами державної влади одночасно.
5. Удосконалено систему інформаційного забезпечення надання електронних державних послуг за рівнями її реалізації, а саме: організаційний рівень, який здійснюється у рамках організаційної структури системи електронного урядування, у межах якого визначаються механізми інформаційної взаємодії, міжвідомчі регламенти обміну інформацією, процеси обробки даних, процедури, особи, відповідальні за реалізацію процесів та їх функції; предметний рівень, який визначає структуру інформаційної системи, донорів і реципієнтів інформаційних потоків, процеси обробки і розподілу даних, а також правила їх інтеграції; технологічний рівень, який визначає механізми запиту клієнтом на отримання послуги та її надання клієнтові; комунікаційний рівень, який включає структуру апаратного комплексу, інфраструктуру і програмне забезпечення.
6. Визначено систему принципів реалізації моделі державного управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг шляхом доповнення: принцип орієнтації на споживача електронних послуг, коли кінцевим продуктом є сервіси користувачів та споживачів; принцип уніфікації систем електронних державних послуг, що включає єдину систему телекомунікацій, єдині програмно-апаратні засоби, єдині типові рішення для сервісів; принцип тиражування рішень (модулів, систем, компонентів) в усі структурні підрозділи органів державної влади; принцип оптимізації міжвідомчої взаємодії, що стосується сервісів, орієнтованих на державні структури і державних службовців (електронний документообіг, інформаційно-аналітична система, геоінформаційна система).
7. Розкрито класифікацію електронних державних послуг, а саме: інформаційні, інформаційно-комунікаційні (визначаються двостороннім потоком інформації між користувачем і порталами органів державної влади у вигляді електронної пошти, довідкової інформації тощо), комунікаційні (користувачі виступають одночасно і учасниками процесу створення електронної послуги, та їх споживачами у вигляді електронних платежів, заповнення електронних анкет, декларацій, заяв в режимі on-line), а також доповнено класифікацію управлінських інновацій в системі надання електронних державних послуг, а саме такими: управлінсько-технологічні, що виникають при застосуванні поліпшених, удосконалених способів організації та управління процесами надання електронних державних послуг; організаційно-управлінські, пов’язані, передусім, із забезпеченням інформаційної безпеки організації процесу надання електронних державних послуг; інформаційно-управлінські, властиві вирішенню задачі організації раціональних інформаційних потоків в процесі надання електронних державних послуг, підвищення достовірності та оперативності отримання інформації.
8. Запропоновано науково-практичні заходи щодо удосконалення напрямів формування інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг. Серед них такі:
розробити:
- концепцію удосконалення інформаційного забезпечення системи надання електронних державних послуг і модель управління інформаційними потоками у сфері надання електронних державних послуг;
- заходи щодо реалізації інноваційної моделі управління інформацією в системі надання електронних державних послуг;
забезпечити:
- визначення переліку адміністративних послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, і переведення їх в електронну форму;
- удосконалення адміністративних процесів в органах державної влади та органах місцевого самоврядування шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних технологій і створення інформаційної інфраструктури електронного урядування;
сприяти:
- створенню єдиної загальнодержавної системи електронного документообігу та Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та веб-сайтів органів державної влади й органів місцевого самоврядування на усіх рівнях;
- забезпеченню надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування послуг в електронній формі громадянам і суб’єктам господарювання з використанням Інтернету, зокрема реєстрація суб’єктів господарювання, подання звітності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Удосконалення побудови та діяльності вітчизняних органів державного управління з урахуванням Європейських принципів і стандартів / В. Авер’янов, А. Пухтецька // Юридична Україна. – 2010. – № 11. – С. 4-14.
2. Автономова Н. Особливості редагування аналітичних матеріалів в умовах діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ / Н. Автономова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - 2009. - Вип. 23. - С. 222-230.
3. Агальцов В.П. Информатика для экономистов: учебник для вузов / В.П. Агальцов, В.М. Титов. – М. : Форум. - Инфра-М, 2009. – 448 с.
4. Ажажа М.А. Моніторинг як інструмент забезпечення якості державних та муніципальних послуг / М.А. Ажажа // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2012. – С. 34-43.
5. Аксьонова Н. Міжнародний досвід упровадження електронного уряду як ефективного механізму вдосконалення інформаційно-комунікаційних потреб населення / Н. Аксьонова // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - 2009. - Вип. 25. - С. 292-299.
6. Амосов О.Ю. Державне регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні / О.Ю. Амосов // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. – № 3. – С. 19-23.
7. Антонюк В.В. Ієрархія керівних документів державної політики з питань забезпечення інформаційної безпеки: шляхи впорядкування / В.В. Антонюк // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. - 2013. - Вип. 2. - С. 11-16.
8. Бабанін О.С. Статистика розвитку IT-ринку в США, Україні й світі / О.С. Бабанін // Статистика України. – 2013. – № 1. – С. 22-28.
9. Бабець І.Г. Удосконалення механізму державного управління міжнародним співробітництвом регіонів у науково-технічній сфері / І.Г. Бабець, В.В. Засадко // Стратегічні пріоритети. – 2010. – № 3. – С. 59-64.
10. Білецький Б.О. Основні напрями створення геоінформаційної системи містобудівного кадастру державного рівня як складової електронного урядування / Б.О. Білецький, Г.Є. Кузьменко, В.Т. Липський, В.С. Хомініч // Математичні машини і системи. - 2013. - № 3. - С. 87-96.