ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Короткий опис

Національна академія державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

РАДЗІЄВСЬКИЙ Ігор Анатолійович

УДК 35.01(477)+316.42

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

25.00.01 теорія та історія державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СУРМІН Юрій Петрович,
доктор соціологічних наук,
професор

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ дослідження державного УПРАВЛІННЯ в контексті глобалізації............................................. 12
1.1. Сутність, зміст та концептуальні виміри глобальних зрушень у
суспільному розвитку....................................................................................... 12
1.2. Особливості наукового розуміння еволюції системи державного
управління в рамках глобалізаційних процесів.............................................. 33
Висновки до розділу 1...................................................................................... 66
розділ 2
Феномен глобалізації як ключова детермінанта трансформації державно-управлінської системи.................................................. 68
2.1. Глобалізаційні фактори впливу на систему державного управління...... 68
2.2. Тенденції розвитку національної держави під впливом глобалізації...... 88
2.3. Глобальні адміністративні реформи: актуалізація міжнародного досвіду
для України..................................................................................................... 109
Висновки до розділу 2.................................................................................... 137
розділ 3
шляхи удосконалення системи державного управління в україні в умовах глобалізації......................................................... 139
3.1. Зміни системних характеристик державного управління крізь призму імперативів глобалізації...................................................................................................... 139
3.2. Умови підвищення ефективності реформування системи державного управління на сучасному етапі............................................................................................... 161
3.3. Контури концепції публічного врядування як інноваційної основи оновлення вітчизняної системи державного управління................................................. 172
Висновки до розділу 3.................................................................................... 193
висновки.................................................................................................... 195
ДОДАТКИ....................................................................................................... 200
список використаних джерел........................................................ 206

ВСТУП

Актуальність теми. На зламі тисячоліть глобалізація перетворюється в універсальну історичну силу, що докорінно змінює умови існування суспільства і світу в цілому. Характер глобальних трансформаційних процесів, пов’язаних із становленням надзвичайно складної, багаторівневої та динамічної світоцілісності, актуалізує комплексне науково-теоретичне осмислення сучасних фундаментальних зрушень у контексті їх впливу на системні характеристики державного управління. Адже під дедалі більшим пресингом нових глобальних реалій унаслідок притаманної управлінським структурам інертності помітнішим стає розрив між нинішнім станом соціуму, його глобальною організацією та державним управлінням, основні системні параметри якого сформовані в кардинально інших умовах. Дослідження суперечливих загальносвітових процесів має особливе значення для поглиблення розуміння сучасних тенденцій розвитку державно-управлінської системи і теоретико-методологічного обґрунтування впровадження масштабних адміністративних інновацій випереджального характеру в Україні.
Сьогодні зарубіжна і вітчизняна література в галузі державного управління характеризується глибоким теоретичним та методологічним аналізом усіх напрямів сучасних трансформацій державно-управлінської системи. Суттєвий внесок в адекватне відображення реалій функціонування сучасних держав та їх інституцій крізь призму глобалізаційних процесів зробили такі зарубіжні вчені, як А.Альберті [165; 215], Г.В.Атаманчук [4], У.Бек [9; 10], В.Беккерс [164], Д.Бертуччі [165; 215], А.С.Блінов [14], Т.Геблер [188], Д.Гелд [26; 27; 176], Е.Гідденс [29], М.Г.Делягін [44], Е.Камарк [179], Д.Кеттл [56; 180], Е.Кортеленд [164], Д.Куйман [181], В.Б.Кувалдін [64], Л.Лінн [183], В.В.Лобанов [68; 69], Т.Лоуі [70], Е.Макгрю [26; 27; 176], А.Мартинеллі [75], Д.Най [174], Д.Осборн [188], Г.Пітерс [103; 191], Д.П’єр [191], Ч.Політт [192; 193], Д.Різві [196], В.Л.Романов [117; 118], Д.Рондінеллі [199; 200], Р.Роудс [194; 195], Л.В.Сморгунов [125; 126; 127; 128], Д.Стігліц [132], Х.Фредеріксон [171], Д.Шима [166; 200] та ін.
У вітчизняній літературі різні аспекти структурно-функціональних змін у системі державного управління під впливом глобалізації досліджувались у роботах В.Д.Бакуменка [5; 6], О.Г.Білоруса [11; 12], В.Г.Бодрова [16], Р.В.Войтович [20; 21; 22], І.А.Грицяка [42], В.М.Князєва [5; 46; 47; 52], В.М.Мартиненка [76; 77], О.Ю.Оболенського [95; 95], Ю.М.Пахомова [101], І.В.Розпутенка [116], Г.П.Ситника [124], С.І.Соколенка [129; 130], Ю.П.Сурміна [5; 135; 136], В.В.Тертички [137], В.О.Храмова [147], І.І.Черленяка [93; 148; 149], В.В.Юрчишина [58; 158; 159] і багатьох інших учених.
Водночас ступінь розробленості зазначеної проблематики залишається все ще недостатнім. Досі бракує досліджень, у яких би комплексно аналізувались особливості трансформації системних характеристик державного управління під впливом процесів глобалізації; не отримали належного наукового відображення теоретико-методологічні засади удосконалення структури, функцій та процесів державного управління в умовах глобальних зрушень. Цілком очевидно, що швидкісні перетворення соціального життя зумовлюють актуальність ґрунтовного дослідження трансформації характеристик системи державного управління та розробки принципово нових ідей і підходів до вирішення ключових завдань оптимізації управління суспільними процесами, що визначило вибір теми дослідження, його мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу та методи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в межах наукового комплексного проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” за темою Розроблення філософсько-методологічних засад функціонування суб’єктів державного управління” (ДР № 0130U006813). У виконанні науково-дослідної робити дисертант брав безпосередню участь на громадських засадах. Роль автора полягає в аналізі сучасних зрушень у ціннісних вимірах державного управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування та науково-теоретичне обґрунтування змісту і особливостей трансформації системних характеристик державного управління в умовах глобалізації, розробка на цій основі концептуальних засад, практичних рекомендацій стосовно напрямів подальшого реформування державно-управлінської системи в Україні.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- здійснити аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення процесів глобалізації стосовно їх впливу на системні характеристики державного управління, існуючих концепцій, покладених в основу розвитку сучасної державно-управлінської теорії і практики;
- уточнити сутність поняття глобалізація” в контексті теми дисертаційного дослідження, розмежувати поняття державне управління”, державний менеджмент”, врядування”;
- ідентифікувати ключові фактори глобалізації, що впливають на трансформацію ролі і функцій держави та її інститутів;
- установити на основі узагальнення зарубіжного досвіду актуальні напрями удосконалення системи державного управління та її адаптації до динаміки глобалізаційних процесів;
- розкрити якісні зміни системних характеристик державного управління в умовах глобалізації;
- визначити необхідні передумови для успішного реформування системи державного управління на сучасному етапі розвитку українського суспільства;
- обґрунтувати теоретичні засади інноваційної концепції державного управління та розробити науково-практичні рекомендації щодо її імплементації в Україні, що сприятиме адаптації вітчизняної державно-управлінської системи до умов глобалізації.
Об’єкт дослідження еволюція державно-управлінської системи на сучасному етапі світового розвитку.
Предметом дослідження є трансформація системних характеристик державного управління під впливом процесів глобалізації.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що глобалізація справляє суттєвий вплив на системні характеристики державного управління, у зв’язку з чим виникає необхідність їх оптимізації на засадах нової інтегративної концепції державного управління. Застосування зазначеної концепції в процесі адміністративного реформування сприятиме підвищенню ефективності і результативності вітчизняної системи державного управління, збалансуванню глобального, регіонального та локального векторів національно-державного розвитку, максимізації вигод від включення у світові інтеграційні процеси.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний міждисциплінарний підхід на основі широкого використання теоретико-методологічних розробок з теорії державного управління, міжнародних відносин, філософії, синергетики, політології, глобалістики.
У дисертаційному дослідженні використані сучасні методи пізнання: системний для розгляду державного управління як цілісного утворення, динамічно змінюваного в умовах прискорення соціальної еволюції, якому притаманні певні характеристичні ознаки, що виникають унаслідок взаємодії системних елементів; компаративний для виявлення загальних рис і специфіки концепцій глобалізації, розгляду зміни уявлень про державно-управлінські системи, порівняння сучасних підходів до державного управління, сформованих на принципово відмінних теоретико-методологічних засадах, а також при вивченні зарубіжного досвіду модернізації систем державного управління; структурно-функціональний для розкриття основних характеристик сучасних концепцій і підходів до державного управління; конкретно-історичний аналіз для висвітлення результатів реформування системи державного управління в Україні; аналогії, аналізу, синтезу для побудови структурно-логічної моделі переходу до нової парадигми державного управління в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретичних та практичних аспектів удосконалення вітчизняної системи державного управління в умовах глобальних трансформацій.
Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну, полягають у тому, що:
уперше:
- розкрито багатогранність впливу глобалізації на системні характеристики державного управління, пов’язаного із розширенням та інтенси­фікацією обміну ресурсами як між компонентами всередині системи державного управління, так і з зовнішнім середовищем, що зумовлює трансформацію її параметрів для підтримки внутрішньої упорядкованості як основи власної стійкості, перехід до більш складних форм суб’єкт-об’єктної взаємодії;
- обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування концепту публічного врядування, що передбачає органічне поєднання державного управління і соціальної самоорганізації на основі принципу системного інтегрування міжюрисдикційних, міжорганізаційних та міжсекторальних диференціацій як по горизонталі, так і по вертикалі, впровадження якого розширить можливості для адекватного реагування системи державного управління на виклики глобалізації та зростаючі запити населення;
удосконалено:
- наукове обґрунтування об’єктивної зумовленості еволюції ролі і функцій держави через включення в глобальну систему різнорівневого управління, здатності цього універсального політико-правового інституту адаптуватись до швидкозмінюваного середовища, а також збереження його чільного місця в управлінні суспільними процесами у внутрішній та зовнішній сферах;
- характеристику системи державного управління під впливом глобалізаційних процесів, що виявляється в ускладненні її елементів і зв’язків між ними, відкритості для впливу зовнішнього середовища, неврівноваженості, нелінійності розвитку;
дістали подальшого розвитку:
- дослідження основних векторів усунення аномалій у системі державного управління, що виникають під впливом глобалізації, зокрема шляхом налагодження та узгодження процесів цілевизначення, цілепокладання та цілездійснення, раціоналізації організаційно-функціональної структури, удосконалення методів та технологій державного управління;
- визначення особливостей реформування державно-управлінської системи на сучасному етапі, що має здійснюватись з випередженням динамічних змін у зовнішньому середовищі, узгоджено і синхронізовано із процесами соціальної самоорганізації;
- актуальні напрями вдосконалення системи державного управління на основі концепції публічного врядування, зокрема перехід від примусової до інформаційно-комунікативної взаємодії держави і суспільства, формування багаторівневої структури ухвалення рішень на засадах оптимального співвідношення концентрації владних повноважень на національному рівні та децентралізації, застосування ефективних форм співробітництва держави з приватним та громадським секторами на принципах соціального партнерства, впровадження у практику роботи органів виконавчої влади ринкових механізмів, акцентування уваги на якості державних послуг і орієнтація на клієнтів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися при розробці та здійсненні державної політики у різних сферах суспільного розвитку в Україні. Теоретичні положення та наукові результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес у Національній академії державного управління при Президентові України при розробці методичних рекомендацій, дидактичного забезпечення з дисциплін Державне управління в економічній сфері” і Державне регулювання макроекономічних процесів та інституційна економіка” (довідка від 27 квітня 2007 р. № 1987/28/5-1).
Наукові висновки, пропозиції, рекомендації, що містяться в дисертації, враховані та використані:
- Національною академією державного управління при Президентові України у процесі розробки рекомендацій органам виконавчої влади за результатами науково-дослідних розробок (довідка від 21 травня 2007 р. № 183);
- у діяльності органів виконавчої влади: Головним управлінням держав­ної служби України (довідка від 31 серпня 2006 р. № 7524/30-06), Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (довідка від 27 квітня 2005 р. № 1987/28/5-1);
- Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Київської обласної державної адміністрації при розробці тематики занять, дидактичних матеріалів, підготовці інформаційного довідника (довідка від 30 березня 2007 р. № 24).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003), Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); а також на п’ятому Міжнародному науковому конгресі Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2005).
Теоретичні положення, наукові висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії та методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Найважливіші результати дисертаційного дослідження викладені у десяти публікаціях, у тому числі у п’яти статтях у фахових наукових журналах, п’яти матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 224 сторінки (у тому числі 5 додатків). Список використаних джерел містить 217 найменувань.

Список літератури

висновки

У дисертації отримано наукові та практичні результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для галузі науки „державне управління”, обґрунтовано особливості трансформації системних характеристик державного управління в умовах глобалізації, розроблено концептуальні засади та практичні рекомендації стосовно напрямів подальшого реформування державно-управлінської системи в Україні. Поставлену у дослідженні мету досягнуто, основні завдання виконано. Відповідно до цього отримані такі результати.
1. Вивчення стану дослідження у вітчизняній та зарубіжній літературі процесів глобалізації в аспекті їх впливу на системні характеристики державного управління виявило різноплановість теоретико-методологічних підходів до проблематики глобальних змін, відсутність конвенціональної, неідеологічної системи поглядів, концепцій, методології для пояснення цього багатовимірного суспільного феномена. Адекватне розуміння впливу глобалізаційних імперативів на характеристики системи державного управління вимагає комплексного, міждисциплінарного аналізу особливостей системної трансформації, уникнення часткових та ситуативних трактувань.
У процесі аналізу встановлено, що в основу розвитку теорії та практики державного управління в сучасних умовах покладено такі новітні концептуальні підходи, як „новий державний менеджмент”, „політичні мережі” та „врядування”. Попри наявні відмінності, зазначені концепції об’єднує спільний погляд на те, що прискорення соціальної еволюції виявляє недоліки класичних адміністративних структур, які перешкоджають адаптації державно-управлінської системи до викликів глобалізації. Розв’язання сучасних проблем суспільного розвитку можливе за умови переходу від бюрократичного патерналізму до стимулювання соціально-конструктивної самоорганізації.
2. У дослідженні визначено, що під глобалізацією розуміється складний, багатогранний процес суспільного розвитку, цілісний у своїй системності, але внутрішньо суперечливий, у результаті якого трансформується просторова організація та динаміка суспільних відносин у напрямі створення транснаціонального інтегрованого середовища з новими рівнями цілісності, взаємозалежності і взаємодії.
Установлено, що сучасний етап еволюції державно-управлінських систем спричинив виникнення нових явищ у сфері державного управління, для визначення яких потрібен відповідний понятійний апарат. У цьому контексті розмежовано і уточнено сутність та зміст понять „державне управління”, „державний менеджмент” (новий державний менеджмент), „врядування”. Вихідною категорією адміністративно-управлінської теорії виступає державне управління, що визначається як цілеспрямований вплив держави (суб’єкта управління) на керований об’єкт (суспільство) та має державно-владний і правовий характер, унаслідок чого виникають управлінські відносини, через які реалізуються численні прямі і зворотні суб’єкт-об’єктні зв’язки з метою досягнення бажаного стану суспільства.
Державний менеджмент (новий державний менеджмент) і врядування розглядаються як сучасні концепції державного управління і як особливий інструментарій адміністративної практики. Державний менеджмент передбачає застосування в діяльності державних органів ринково орієнтованих механізмів управління суспільним розвитком, зокрема конкуренції, маркетизації, консюмеризації, автономізації, розукрупнення, дерегуляції, приватизації. Характерними ознаками концепції врядування є використання ресурсного потенціалу співробітництва усіх суспільних інститутів (державних, приватних, громадських та міжнародних) на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях виходячи з принципів рівноправної участі, партнерства та консенсусу з метою досягнення спільних цілей розвитку.
3. Виявлено ключові чинники впливу глобалізації на державу та її інституції, зокрема: становлення глобальної економіки; загальносвітова інформаційно-комунікаційна революція; розширення інституціалізованих арен політичної мобілізації, що виходять за межі державних кордонів; стимулювання процесу демократизації світової спільноти; зростання ролі та спроможності розмаїтого конгломерату нових суб’єктів влади недержавних акторів; обмеження територіального суверенітету держав, що все тісніше інтегруються у транснаціональну та субнаціональну спільноту; фундаментальні зміни традиційних соціальних та культурних форм людської активності.
4. Здійснений у процесі дисертаційного дослідження аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що у більшості країн проводяться масштабні адміністративні реформи з метою адаптації національних систем державного управління до реалій глобалізації. Виявлено, що попри певні відмінності між країнами у масштабах, темпах і формах змін, загальні напрями удосконалення характеристик державно-управлінських систем передбачають пошук нових підходів у теорії та практиці державного управління, перерозподіл відповідальності за надання якісних послуг між державними органами, приватним сектором та громадянським суспільством, формування механізмів координації та взаємодії у багаторівневій системі координат сучасного державного управління і на цій основі підвищення його ефективності, результативності, гнучкості, а також чутливості до потреб і вимог населення.
5. У роботі з’ясовано, що під багатовимірним впливом глобалізації відбуваються якісні зміни системних характеристик державного управління, зокрема таких його параметрів, як призначення, структурність, функціональність і межа, що окреслює цілісність та відносну відокремленість системи державного управління від зовнішнього середовища. Великою мірою ці зміни зумовлені покращанням комунікацій та розмиванням бар’єрів між компонентами та процесами всередині державно-управлінської системи, а також кордонів, що відокремлюють її від сукупності зовнішніх суб’єктів, об’єктів і чинників. Урізноманітнення суспільних відносин та відповідних інститутів, процесів та зв’язків, які утворюють складну, взаємопов’язану та динамічну глобальну систему із наднаціональним, національним і субнаціональним рівнями структурування, вимагає врахування в складі і структурі суб’єкта управління складу і структури керованого об’єкта, в якому все більшої ваги набувають процеси самоорганізації.
Розвиток державно-управлінської системи у напрямі забезпечення її ефективності та результативності можливий за умови підтримки таких властивостей системи, як адаптивність, проактивність, комунікативність, нелінійність ієрархії, самоактивність. Найбільш продуктивним стає інтегративно-диференційований підхід, який передбачає раціональне поєднання вертикальних і горизонтальних зв’язків на всіх структурних рівнях державного управління, стимулювання самоорганізації соціальних суб’єктів в різних сферах суспільного життя.
6. Необхідною передумовою якісного удосконалення правових, організаційних та процедурно-технологічних засад державного управління в Україні слід вважати суттєве оновлення ідеології та інструментарію процесів реформування, особливо якщо врахувати світові тенденції адміністративних змін. У цілому йдеться про обґрунтування теоретико-прикладних складових проактивного підходу до реформування державно-управлінської системи, що здійснюватиметься в умовах принципово багатоваріантного розвитку з випередженням змін у зовнішньому середовищі на новій концептуальній основі.
7. У дисертації обґрунтовано необхідність перегляду принципів, цілей, функцій, структури та процесів державного управління на засадах інноваційної концепції публічного врядування, що полягає у гармонійному поєднанні державного управління і соціально конструктивної самоорганізації, налагодженні партнерських відносин між учасниками управлінського процесу для забезпечення висхідного соціального розвитку в умовах глобалізації. Запропоновано такі практичні рекомендації з імплементації концепції публічного врядування в процесі реформування державно-управлінської системи в Україні:
- розробити відповідний стратегічний документ, в якому чітко визначатимуться мета, завдання, пріоритетні напрями та етапи подальшого реформування системи державного управління, неухильно дотримуватися його положень при впровадженні на законодавчому і практичному рівнях;
- заходи з удосконалення системи державного управління мають тісно корелюватись із трансформаційними процесами на транснаціональному, національному та субнаціональному рівнях;
- у процесі проведення адміністративної реформи варто передусім зосередитись на формуванні гнучкої, стабільної та ефективної системи органів виконавчої влади; децентралізації, розвитку партнерства з приватним сектором та багатопланової взаємодії з громадськістю; впровадженні електронного врядування; професіоналізації державної служби;
- доцільною видається поетапність реформування системи державного управління. Кількість та тривалість етапів визначатимуться залежно від конкретної політичної та соціально-економічної ситуації в країні та за її межами. В цілому ж логіка послідовних дій має передбачати:
1) розроблення і затвердження на вищому рівні стратегії реформування та програми заходів з її реалізації;
2) реформування системи центральних органів виконавчої влади та державної служби;
3) реформування місцевого самоврядування та проведення адміністративно-територіальної реформи. Наскрізного характеру мають набути заходи із законодавчого забезпечення та розвитку соціального партнерства між державою, приватним і громадським секторами, удосконалення системи надання публічних послуг.

Складна та багатоаспектна тема дисертації, звичайно, не вичерпується розглянутими в ній питаннями. Провідним напрямом подальших розвідок має стати дослідження стійких зв’язків, тенденцій, закономірностей впливу глобалізації на динаміку системних характеристик державного управління. Перспективною видається розробка рекомендацій щодо уточнення цілей, першочергових і перспективних завдань, принципів, структури та процесів державного управління в Україні на засадах концепції публічного врядування.

список використаних джерел

1. Агеев О.В., Устинкин С.В. Бюрократия и политика: Учеб. пособ. Нижний Новгород, 2003. 252 с.
2. Альтерглобализм: теория и практика антиглобалистского” движения / Под ред. А.В.Бузгалина. М.: Едиториал УРСС, 2003. 256 с.
3. Анилионис Г.П., Зотова Н.А. Глобальный мир: единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации. М.: Междунар. отношения, 2005. 676 с.
4. Атаманчук Г.В. Государственное управление: организационнофункциональные вопросы: Курс лекцій. 4-е изд. М.: ОмегаЛ, 2000. 584 с.
5. Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку // Вісн. УАДУ. 2003. № 2. С. 1127.
6. Бакуменко В., Кравченко С., Штика Л. Аналіз та оцінювання стану адміністративного реформування в Україні // Вісн. НАДУ. 2004. № 4. С. 519.
7. Барнз В., Ледебур Л. Нові регіональні економіки / Пер. з англ. Львів: Літопис, 2003. 196 с.
8. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / Пер. с англ. М.: Изд-во Весь Мир”, 2004. 188 с.
9. Бек У. Трансформація политики и государства в эпоху глобализации // Свободная мысль XXI. 2004. N 7. С. 311.
10. Бек У. Что такое глобализация? / Пер. с нем. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.
11. Білорус О. Глобалізація та глобальний менеджмент: аналіз і реальність сучасних концепцій // Економічний часописXXI. 2003. № 9. С. 38.
12. Белорус О.Г. Экономическая система глобализма. К.: КНЭУ, 2003. 380 с.
13. Блавацкий С. Дилемма глобализации и государственного суверенитета // Зеркало недели. 2002. № 1. С. 10.
14. Блинов А.С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка. М.: МАКС Пресс, 2003. 149 с.
15. Бобков Ф.Д. и др. Современный глобальный капитализм. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 351 с.
16. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 104 с.
17. Бурцев В.В. Коммунитарное государство: новая модель государственного менеджмента // Менеджмент в России и за рубежом. 2002. N 3. С. 320.
18. Бусыгина И. Европейские и российские регионы: стратегия выживания в эпоху глобализации. Режим доступу: http://www.globalculture.ru/specvyp/ specvyp6p0.html Заголовок з екрану.
19. Василенко И.А. Политическая глобалистика: Учеб. пособ. для студентов вузов. М.: Логос, 2001. 360 с.
20. Войтович Р. Місце, роль та функції національної держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 7081.
21. Войтович Р. Модернізація державного управління в умовах глобалізації (філософськометодологічний аналіз) // Вісн. НАДУ. 2005. N 1. С.131140.
22. Войтович Р. Особливості діяльності державних службовців в умовах глобалізації // Вісн. держ. служби України. 2006. № 3. С. 2023.
23. Воловик Е. Глобализация экономики и ее влияние на национальные бюджеты // Проблемы теории и практики управления. 1999. № 5. С. 4145.
24. Володин А.Г., Широков Г.К. Глобализация: истоки, проблемы, перспективы // Политические исследования (Полис). 1999. № 5. С. 8393.
25. Ворота в глобальную экономику / Д.Е.Андерссон, О.Е.Андерссон, М.А.Гольдберг и др. / Пер. с англ. под ред. В.М.Сергеева. М.: Фазис, 2001. 440 с.
26. Гелд Д., Мак-Грю Е. Глобалізація/Антиглобалізація / Пер. з англ. К.: К.І.С., 2004. 180 с.
27. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / Пер. з англ. К.: Фенікс, 2003. 584 с.
28. Герст П., Томпсон Г. Сумніви в глобалізації / Пер. з англ. К.: К.І.С., 2002. 306 с.
29. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. М.: Изд-во Весь Мир”, 2004. 120 с.
30. Гладій І. Концепція воріт у глобальний світ” та інтеграція країн східної Європи // Журнал європейської економіки. 2003. Т. 2 (№ 2). С. 6287.
31. Гладій І. Транснаціональна регіоналізація глобалізованого економічного простору: системно-синергетичний підхід // Журнал європейської економіки. 2004. Т. 3 (№ 1). С. 7995.
32. Глобализация: взгляд с периферии. Аналитический доклад / В.Грановский, Т.Хариманга, В.Юрчишин. К.: АГТ, 2002. 62 с.
33. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін.; Керів. авт. колект. і наук. ред. О.Г.Білорус. К.: КНЕУ, 2001. 733 с.
34. Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Луганськ.: Альмаматер-Знання, 2002. 664 с.
35. Глобализация: синергетический подход / Под общ. ред. В.К.Егорова. М.: Изд-во РАГС, 2002. 472 с.
36. Глобализация сопротивления: борьба в мире / Под ред. А.В.Бузгалина. М.: Эдиториал УРСС, 2004. 306 с.
37. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография. К.: Орияне, 2000. 424 с.
38. Гнидюк Н. Публічна адміністрація як об’єкт структурних змін // Зб. наук. пр. УАДУ. 2001. Вип. 1. С. 202212.
39. Горбачев М.С. и др. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития. М.: Альпина Паблишер, 2003. 592 с.
40. Государственная политика и управление: Учебник: В 2 ч. / Под ред. Л.В.Сморгунова. М.: Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2006. Ч. 1: Концепции и проблемы государственной политики и управления. 384 с.
41. Грановский В., Дацюк С. Заметки о реформе государственного управления в Украине // Сетевой проектный журнал, Агентство гуманитарных технологий, 23 января 1999 года. Режим доступу: http://xyz.org.ua/ discussion /state_management.html Заголовок з екрану.
42. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади: Моногр. К.: Вид-во К.І.С.”, 2006. 398 с.
43. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В.Шовкуна. К.: Основи, 1994. 165 с.
44. Делягин М.Г. Мировой кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций. 3-е изд., перераб. и доп. М.: ИНФРА-М, 2003. 768 с.
45. Дергачев В.А. Глобалистика. М.: Юнити, 2005. 303 с.
46. Державне управління: Словник-довідник / Уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варзар та ін.; За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. Ін-т пробл. держ. упр. та місц. самоврядування. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 c.
47. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / За ред. В.М.Князєва; Кол. авт.: В.М.Князєв, І.Ф.Надольний, М.І.Мельник, В.Д.Бакуменко та ін. К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. 320 c.
48. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Знання, 2004. 342 с.
49. Дубас О.П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті: Монографія. К.: Генеза, 2004. 208 с.
50. Эльянов А. Государство и развитие // Мировая экономика и международные отношения. 2003. № 1. С. 314.
51. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / Під заг. ред. А.П.Гальчинського, С.В.Льовочкіна, В.П.Семиноженка. К.: НІСД, 2004. 261 с.
52. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 29 трав. 2003 р, Т. 1 / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2003. 536 c.
53. Заграва Е. Глобалізація і нації. К.: Фенікс, 2002. 64 с.
54. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. М.: Логос, 2000. 302 с.
55. Кенинг К. Управление в сфере государственной администрации: критика концепций, критерии и предпосылки политики // Проблемы теории и практики управления. 2002. № 2. С. 2735.
56. Кеттл Д. Глобальная революция и государственное управление // Отечественные записки. 2004. № 2 (17). Режим доступу: http://www.stranaoz.ru/?ozid=17&oznumber=2 Заголовок з екрану.
57. Кілієвич О.І. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки. К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2003. 510 с.
58. Кілієвич О., Юрчишин В. Стосовно моделі держави у глобалізованому світі // Вісн. УАДУ. 2001. № 1. С. 213220.
59. Клочко В. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою // Економіка України. 2001. № 10. С. 5158.
60. Колодко Гжегож В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн. К.: Основні цінності, 2002. 248 с.
61. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А.Жаліло, Я.Б.Базилюк, Я.В.Белінська та ін.; За ред. Я.А.Жаліла. К.: НІСД, 2005. 388 с.
62. Кононов И.Ф. Глобализация и регионализация в современном мире. Режим доступу: http://www.sociology.kharkov.ua/docs/chten_01/kononov.doc Заголовок з екрану.
63. Кочетов Э.Г. Глобалистика как геоэкономика, как реальность, как мироздание: Новый ренессанс истоки и принципы его построения, фундаментальные опоры, теоретический и методологический каркас. М.: ОАО Издат. группа Прогресс”, 2001. 704 с.
64. Кувалдин В., Рябов А. Национальное государство в эпоху глобализации // Свободная мысльХХІ. 2000. № 1. С. 3747.
65. Линьов К. До проблеми використання процесів самоорганізації в державних ієрархіях // Упр. сучас. містом. 2003. № 46 (10). С. 916.
66. Линьов К. До проблеми нелінійності як визначальної характеристики державної ієрархії // Упр. сучас. містом. 2002. № 1012 (8). С. 3139.
67. Лисицин Е. Глобалізація: об’єктивні корені, генеза та наслідки для України // Економічний часописXXI. 2001. № 10. С. 912.
68. Лобанов В.В. Административные реформы: вызов и решения // Организация государственной службы: Темат. сб. ст. Вып. 10. 2000. С. 1118.
69. Лобанов В.В. Реформирование государственного аппарата: мировая практика и российские проблемы // Организация государственной службы: Темат. сб. ст. 2000. Вып. 10. С. 1927.
70. Лоуи Т. Глобализация, государство, демократия: образ новой политической науки // Политические исследования (Полис). 1999. № 5. С. 108119.
71. Любивий Я.В. Віртуальний вимір самоорганізації та синергетика віртуальної реальності // Зб. наук. пр. КНЛУ. 2005. Вип. 15. С. 2739.
72. Малий І.Й., Диба М.І., Галабурда М.К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія / За заг. та наук. ред. І.Й.Малого. К.: КНЕУ, 2005. 358 с.
73. Малиновський В. Публічна адміністрація: постановка проблеми // Вісн. НАДУ. 2006. № 1. С. 3338.
74. Мартен Д., Мецжер Ж.-Л., П’єр Ф. Метаморфози світу: Соціологія глобалізації / Пер. з франц. К.: Вид. дім КМ Академія”, 2005. 302 с.
75. Мартинелли А. Рынки, правительства, сообщества и глобальное управление // Социологические исследования (Социс). 2003. № 1. С. 1628.
76. Мартиненко В.М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія): Монографія. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2003. 220 с.
77. Мартиненко В.М. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій: Автореф. дис доктора держ. упр. / Донецьк. держ. ун-т управл. Донецьк, 2005. 36 с.
78. Мэннинг Н., Парисон Н. Реформа государственного управления: международный опыт / Пер. с англ. М.: Весь мир, 2003. 496 с.
79. Мнацаканян М.О. Глобализация и национальное государство: три мифа // Социологические исследования. 2004. № 5. С. 137142.
80. Модернізація державного сектора. Рух уперед / Policy Brief, OEСD, Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, К. Листопад 2005. 8 с.
81. Модернізація державного сектора. Управління за результатами / Policy Brief, OEСD, Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, К. Грудень 2005. 8 c.
82. Моисеев Н.Н. Размышления о современной политологии (политические науки: новые проблемы). М.: Изд-во МНЭПУ, 2000. 216 с.
83. Молодцов О.В. Парадигма публічного управління у вимірах інформаційного суспільства // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 7888.
84. Молодцов О.В. Сутність політичної мережі як моделі представництва та реалізації інтересів суб’єктів територіального розвитку [Електронний ресурс] // Державне управління: теорія та практика. 2006. № 1. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/DUTP/20061/txts/POLITICHNI /06movstr.pdf Заголовок з екрану.
85. Молчанов М. Истоки российского кризиса: глобализация или внутренние проблемы? // Политические исследования (Поліс). 1999. № 5. С. 94107.
86. Многоликая глобализация: культурное разнообразие в современном мире / Под ред. П.Бергера и С. Хантингтона / Пер. с англ. М.: Аспект Пресс. 2004. 379 c.
87. Население и глобализация. 2-е изд. / Н. М.Римашевская, В.Ф.Галецкий, А.А.Овсянников и др. М.: Наука, 2004. 322 с.
88. Нейсбит Д. Мегатренды / Пер. с англ. М.: ООО Издательство АСТ”, 2003. 380 с.
89. Неклесса А.И. Глобальная трансформация: сущность, генезис, прогноз // Мировая економика и международные отношения. 2004. № 1. С. 8996.
90. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 159 с.
91. Нижник Н.Р., Пашко Л.А., Олуйко В.М. Стратегія державного управління в Україні: теоретичні аспекти // Стратегія розвитку України. 2004. № 12. С. 108120.
92. Нижник Н.Р., Черленяк І.І. Синергетично-рефлексивна модель соціальної самоорганізації та управління // Вісн. НАН України. 2003. № 3. С. 514.
93. Нижник Н., Черленяк І., Олуйко В. Синергетичні основи оптимізації державного управління // Вісн. держ. служби України. 2004. № 4. С. 6270.
94. Никонов В. Глобализация и государство // Революция и эволюция менеджеров: Конф., Москва, апрель 2002 г. Режим доступу: http://www.amr.ru/eventsdoc_26.html Заголовок з екрану.
95. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування: Монографія. Хмельницький: Поділля, 1998. 294 c.
96. Оболенський О.Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрями розвитку. Одеса: АТ Бахва, 2003. 320 с.
97. Определение основных понятий и терминов, используемых в области управления и государственно-административной деятельности / Комитет экспертов по государственному управлению, Экономический и Социальный Совет ООН, Нью-Йорк, 2731 марта 2006 года. 19 с.
98. Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні: Моногр. / О.О.Кордун, К.О.Ващенко, Р.М.Павленко; За заг. ред. О.О.Кордуна. К.: МАУП, 2000. 248 с.
99. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование: Учеб. для студентов вузов. М.: Алгоритм, 2002. 352 с.
100. Панарин А.С. Искушение глобализмом. М.: Изд-во Эксмо, 2003. 416 с.
101. Пахомов Ю.М. Цивілізаційна структура сучасного світу. Київ.: Вид-во