ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА: АНАЛІЗ І ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Короткий опис

Національна АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТЕРТИЧКА Валерій Володимирович

Індекс УДК 32.351(477)

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА:
АНАЛІЗ І ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

25.00.01 — теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
Ребкало Валерій Андрійович,
доктор філософських наук, професор

КИЇВ 2004
ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ як об’єкт наукового дослідження

14

1.1 Становлення парадигми та джерельно-літературне підґрунтя аналізу державної політики

14

1.2 Особливості понятійного визначення та концептуальне обґрунтування аналізу державної політики

36

Висновки до розділу

59

РОЗДІЛ 2

Суспільна спрямованість та прогностичні цілі державної політики

61

2.1 Необхідність і межі втручання держави у суспільні сфери

61

2.2 Цілі та цілевизначення у державній політиці

91

Висновки до розділу

105

РОЗДІЛ 3

Типологія й модельний аналіз процесу прийняття державно-політичних рішень

108

3.1 Типологія державної політики

108

3.2 Модельний аналіз державної політики

113

3.3 Роль державно-політичного рішення у вирішенні суспільних проблем

143

Висновки до розділу

151

РОЗДІЛ 4

Аналіз процесу державної політики та критерії й процедури вибору політики

154

4.1 Аналіз процесу державної політики

154

4.2 Процес прийняття рішення і ціннісні орієнтації аналізу політики

188

4.3 Критерії і процедури вибору політики

211

Висновки до розділу

248

РОЗДІЛ 5

Державне управління як владний механізм впровадження державної політики та критерії її оцінювання

253

5.1 Роль і значення державного управління у здійсненні державної політики

253

5.2 Владні інструменти впровадження державної політики

277

5.3 Кадрове забезпечення впровадження державної політики

296

5.4 Соціально-економічне й політичне оцінювання державної політики

315

Висновки до розділу

340

ВИСНОВКИ

347

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

354

ДОДАТКИ

392

ВСТУП

Актуальність теми. Державна політика відіграє надзвичайно важливу роль у суспільному житті. Саме вона має на меті своєчасно виявляти назрілі проблеми розвитку суспільства, аналізувати їх, установлювати причини виникнення, складність, суперечливість та знаходити шляхи вирішення. В сфері державної політики приймаються відповідні державно-політичні рішення, спрямовані на вирішення певної проблеми, розробляються відповідні програми та інструменти їх реалізації. Як зазначав Президент України Л.Д.Кучма: На перше місце я ставлю проблему державної політики і дієздатності влади. Нам слід серйозно домовитися про принципи, на яких має будуватися державна політика” [1].
Реформування політичного життя України, становлення демократичної, соціальної, правової держави, багатопартійності й інших демократичних інститутів у процесі трансформації українського суспільства вимагають підготовки нового покоління аналітиків, консультантів, експертів, викладачів, організаторів для системи державного управління, партій і рухів, засобів масової інформації, центрів, фондів та інших структур, систематичного підвищення їх кваліфікації. Нині в Україні практично ще не склалася система кваліфікованого аналізу державної політики та механізмів її впровадження як за відсутністю відповідних теоретико-методологічних напрацювань, так і за браком методик, обмеженої кількості ґрунтовної наукової й навчально-методичної літератури, та і за відсутності відповідно підготовлених фахівців. Це відповідальне і складне завдання, від вирішення якого безпосередньо будуть залежати й наші успіхи в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.
Усе це актуалізує необхідність професійного аналізу державної політики, дослідження історичного й міжнародного досвіду її розробки та впровадження, узагальнення відповідних науково-теоретичних надбань, що насамперед сприятиме вивченню особливостей складної динаміки державної стратегії, допоможе зрозуміти основні закономірності й механізми її реалізації в Україні.
Важливість та необхідність ґрунтовного наукового пізнання процесу вироблення та здійснення державної політики як сфери суспільної життєдіяльності зумовлена ще й тим, що вона й дотепер не знайшла свого адекватного висвітлення у вітчизняній науковій літературі, не стала об’єктом наукового аналізу українських учених. Між тим не викликає сумніву той факт, що повільні темпи й труднощі реформування українського суспільства багато в чому пов’язані з відсутністю науково-аналітичного забезпечення державної політики України. Наслідком цього, зокрема, є те, що проблеми суспільства визнаються і стають предметом теоретичного дослідження й практичного вирішення вже після того, як вони загострилися. "В епоху радикальних політичних трансформацій людей дедалі більше турбує той факт, що здатність органів державного управління до розробки політики знизилася до небезпечно низького рівня Аналіз політики в нашому бурхливо змінному світі потрібний як ніколи" [2, с. 11].
Вітчизняний історичний досвід і теоретичні дослідження зарубіжних науковців переконливо засвідчують, що початковий етап політичного процесу, різновидом якого й є, зрештою, державна політика, починається тоді, коли проблема розглядається ще в стадії свого зародження як гіпотетична або можлива, коли вона повинна бути заздалегідь розпізнана й ідентифікована. В такому разі варіанти пом’якшення, послаблення та розв’язання проблеми можуть бути швидко вивчені і експериментально перевірені, що є предметом наукового аналізу державної політики.
У свою чергу, державна політика, в широкому розумінні цього терміна може визначатися як вибір державними інституціями між діяльністю та бездіяльністю з вирішення суспільних проблем. Адже втрати українського суспільства в темпах реформування зумовлені не стільки відсутністю чітких уявлень про цілі й перспективи країни в світовому геополітичному просторі, скільки за відсутності наукової, цілісної програми соціально-економічного й політичного розвитку на найближчі й більш віддалені роки. Сьогодні ми багато втрачаємо саме через те, що державна політика є фраґментарною, розбалансованою, а іноді й різновекторною, з внутрішніми суперечностями” [1].
У державотворчій політиці, яка здійснювалася в умовах тоталітарних формацій та панування однієї ідеології й не передбачала плюралізму думок, несміливі рекомендації науки не лише іґнорувалися, а й часом вважалися некоректним порушення питання про необхідність наукового підходу до осмислення державних інститутів та механізмів управління суспільним розвитком. За державознавством залишалися, переважно, коментаторські та апологетичні функції, тоді як результатом аналізу політики є порада щодо вирішення конкретної проблеми. Питання врахування її, виокремлення однієї з альтернатив-стратегій, добір інструментарію для впровадження відповідного державно-політичного рішення - все це стосується вибору політики, що надає право політикам на маневр і корекцію та обов’язок відповідати за той чи інший варіант вибору.
Розглядаючи державну політику з точки зору її всебічного аналізу зазначимо, що, передовсім, він презентується як прикладна дисципліна із застосуванням методик ситуативно-аргументованих відповідей на суспільні запити, ризики та обговорення, систематизацію, диференціацію, критичний підхід і комунікативність інформації. Водночас аналіз державної політики виступає як професійна робота, як послідовно-систематичний аналітичний процес та здатність кваліфіковано його здійснити, що постійно потребує суспільний розвиток. Вміння аналізувати не можливо адекватно передати лише через знання й теоретичне навчання. Для цього ефективно важливими є тренінґи й моделювання, що спираються на ґрунтовну методологічну базу.
Процес розробки й впровадження державної політики є багатогранним і різноплановим, тому, досліджуючи його, не можна застосовувати шаблони і кліше, оскільки кожна проблема потребує індивідуального вирішення. Для аналізу в суспільних науках часто використовуються теоретичні класифікаційні підходи, схеми та моделі.
Ступінь розробки теми. Актуальні наукові розвідки щодо дослідження різних складників аналізу державної політики містять праці сучасних дослідників О.Кілієвича, Б.Кравченка, О.Кучеренка, В.Ребкала, В.Романова, О.Рудіка [12; 68; 71; 74; 76; 78; 81; 87; 92; 95; 96; 118-120; 122; 153; 391] та інших. Загалом в Україні опубліковано чимало праць з державної політики та її аналізу (напевне, найбільше серед країн СНД чи навіть Центрально-Східної Європи).
Цікавими й оригінальними для дослідження різноманітних аспектів процесу формування державної політики є публікації Ю.Бадзя, І.Біласа, В.Бондаренка, О.Валевського, І.Варзаря, Б.Гаєвського, А.Гальчинського, О.Дем’янчука, С.Здіорука, В.Лісничого, М.Логунової, В.Лугового, В.Майбороди, М.Михальченка, М.Пірен, А.Пойченка, Г.Почепцова, І.Розпутенка, П.Ситника, В.Скуратівського, І.Солоненка, Ф.Рудича, Ю.Римаренка, С.Рябова, Ю.Шарова, Л.Шкляра, В.Юрчишина та інших [3; 14; 32; 81; 89; 90; 92; 95; 96; 101; 103; 110; 111; 117; 215; 227; 390; 392; 435; 479]. Плідно працюють дослідники Національного інституту стратегічних досліджень та Національного інституту проблем міжнародної безпеки.
Переклад та наукове редагування робіт зарубіжних дослідників: П.Браун, Е.Вайнінґ, Д.Веймер, К.Вайс, Б.Гурне, Л.Пал, Г.Райт тощо [10; 33-37; 73; 74; 76; 104] — сприяли інституціональному становленню аналізу державної політики. Творче опрацювання автором значного доробку зарубіжних авторів з аналізу державної політики сприяло створенню концептуального бачення специфічного поля дослідження. Це насамперед праці: Дж.Алмонда, Дж.Андерсона, С.Брукса, А.Вілдавскі, В.Вільямса, Л.Ґана, П.Ґая, А.Ґейденгаймера, М.Говлета і М.Рамеша, Б.Гоґвуда, В.Дана, Т.Дая, Р.Джексона, У.Дженкіна, Б.Доерна, Д.Істона, Е.Квейда, К.Кернагана, Г.Ласвела і А.Каплан, К.Ліндблома, А.Мелстнера, Д.Нахмайса, С.Нейджел, Л.Пала, Е.Пейджа, М.Петона, Д.Парсонса, П.Россі, Р.Роуза, Д.Савіцкі, Р.Симеона та інших [2; 4-7; 10; 18; 19; 21-24; 33-36; 38-40; 41-51; 60-64; 76; 105; 157; 377; 379; 380].
Актуальні проблеми теорії й практики державного управління та його взаємозв’язок з державною політикою досліджували В.Авер’янов, В.Бабкін, В.Бакуменко, В.Бебик, В.Бодров, С.Дубенко, М.Головатий, В.Князєв, Ю.Лебединський, С.Майборода, В.Марущак, С.Мосов, П.Надолішний, І.Надольний, Н.Нижник, С.Пирожков, Н.Плахотнюк, В.Ребкало, В.Рижих, В.Скуратівський, С.Телешун, В.Тронь, В.Цвєтков, В.Шаповал, Ю.Шемшученко, Г.Щокін, В.Якушик та російські науковці В.Амелін, Г.Атаманчук В.Афанасьєв, А.Дегтярьов, Ю.Тихонравов та інші [20; 29; 30; 72; 82; 93; 96; 108; 109; 112; 120; 226; 227; 311-314; 390; 472; 385; 461]. Незважаючи на те, що останнім часом напрацьований значний науково-теоретичний, методичний та довідковий матеріал з аналізу державної політики як зарубіжними, так і вітчизняними вченими, все ж комплексних й узгоджених досліджень процедур, інструментів та механізмів аналізу державної політики ще не вистачає.
Автор спрямовував свої зусилля на проведення системного дослідження, яке фактично започатковувало б виокремлення аналізу державної політики як самостійної прикладної науки, навчальної дисципліни й сфери професійної діяльності в Україні. Загальним результатом дисертаційної роботи є обґрунтування й наукова презентація концептуальних засад аналізу державної політики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отримані ним при виконанні комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР-ОК № 0201U004833) за темою кафедри політології Розвиток культурного потенціалу державного управління в Україні”, участі в проектах: "Створення потенціалу для розробки та аналізу напрямків державної політики в Україні" (міжнародні сертифікати) і Демократична освіта” (сертифікат участі).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є концептуальне обґрунтування аналізу державної політики і науково-теоретичне визначення шляхів застосування отриманих дослідницьких результатів у практиці державного управління в Україні.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
— систематизувати й узагальнити наявні визначення державної політики, виокремити проблемне поле її аналізу та сформулювати її розуміння як форми суспільного життя і ввести такий концептуальний конструкт до наукової сфери дослідження;
— обґрунтувати концептуальне розуміння державної політики як багатокомпонентної, багатовимірної, багатогранної, динамічної системи, яка є базисом виміру суспільного життя з різнорівневими горизонтальними і вертикальними зв’язками, зовнішніми і внутрішніми впливами, структурними тисками і процесами, що відображають єдність економічної, політичної та соціальної сфер і процесу взаємодії державної політики й державного управління;
— виділити нову дослідницьку парадигму щодо державної політики як певну систему координаційної діяльності державних інституцій та об’єкт впливів людських спільнот. Обґрунтувати положення, що державна політика є відповіддю на суспільні виклики і становить динамічне ядро керування суспільними процесами;
— з’ясувати основні принципи взаємозалежності державної політики і соціально-економічних умов розвитку суспільства й обґрунтувати цілі та цільову функцію аналізу державної політики в Україні;
— охарактеризувати типи і розглянути модельний аналіз державної політики та розкрити необхідність застосування інформаційно-аналітичних технологій для моделювання процесу розв’язання суспільних проблем;
— визначити роль і місце у владних взаємовідносинах державно-політичного рішення як основного чинника розв’язання суспільних проблем шляхом впровадження державної політики;
— розглянути основні етапи процесу аналізу державної політики і наголосити на необхідності ретельного визначення конкретної проблеми та формулювання альтернатив-стратегій для успішного аналізу і впровадження напряму державної політики;
— з’ясувати взаємозалежність суспільних цінностей, принципи консультування, відкритість і прозорість процесу вироблення політики та рольову типологію аналітика-експерта і вимоги до його особистих якостей;
— виділити й узагальнити сучасні і розробити нові теоретичні підходи до критеріїв та процедур вибору напряму політики;
— розглянути і конкретизувати сутнісно-функціональні особливості державного управління як владного механізму впровадження державної політики. Виокремити і систематизувати інструменти впровадження державної політики й узагальнити пріоритетні напрями реформування кадрової політики;
— проаналізувати стан теоретичних і методологічних напрацювань з оцінювання результативності й ефективності державної політики. Розглянути оцінювання як відносно самостійний складник аналізу державної політики в єдності його раціональних і аґреґованих суспільних вимірів;
— здійснити апробацію запропонованих підходів, моделей і методик з аналізу державної політики та розробити конкретні рекомендації його професійного проведення в Україні.
Об’єкт дослідження — процес розроблення і впровадження державної політики.
Предмет дослідження — аналіз державної політики як нова сфера наукового знання та інструментарій її впровадження в Україні.
Методи дослідження. Для реалізації мети і завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових методів і підходів, зокрема: теоретичний аналіз нормативно-правових актів та літератури з філософії, політичних наук, соціології, державного управління, прикладних дисциплін; структурно-функціональний, що розкриває систему основних характеристик державної політики як сфери суспільного життя; історичний, що сприяє дослідженню аналізу державної політики в історичній ретроспективі; компаративістський, що дає можливість порівняти різні концептуальні підходи щодо формування державної політики в історичних просторово-часових вимірах; політичний аналіз як інструмент створення теоретико-емпіричної бази для розробки концептуальних засад становлення політичного аналізу державної політики; прогностичний як пошуковий і констатуючий; метод застосування інформаційно-аналітичних технологій в аналізі державної політики; аналітичні методи дослідження, що широко застосовуються в прикладних науках; структурно-логічне моделювання як концептуальний підхід словесного опису державно-політичного процесу. Використання загальнологічних та спеціальних наукових методів дало змогу одержати наукові і практичні результати дослідження.
Збір інформації за темою роботи, її комплексний аналіз і систематизація дали можливість визначити вихідні умови, конкретизувати напрями та методику проведення дослідження. При розробленні теоретичних моделей аналізу політики використані окремо або в комплексі системний, ситуаційний і діяльнісний підходи, загальні методи аналізу й синтезу (індукція та дедукція, аналогія, декомпозиція, суперкомпозиція тощо), спеціальна методологія науки менеджменту й державного управління, передусім базові положення й моделі стратегічного управління. Шляхом використання методів аналізу політики та системного аналізу, зокрема програмного аналізу, дерева цілей, експертизи, розподілу пріоритетів, розроблено типові методико-технологічні схеми та спеціальні методи аналізу вироблення і впровадження політики.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що автором отримані нові науково-обґрунтовані результати в суспільних науках, які в сукупності розкривають визначальну роль аналізу в процесі вироблення і впровадження державної політики. Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням концептуальних засад аналізу державної політики в Україні, що забезпечує формування науково-прикладних положень, моделей і процедур для практичного використання одержаних результатів. У результаті наукових досліджень у дисертаційній роботі вперше:
— обґрунтовано доцільність виділення аналізу державної політики як нової сфери наукового знання й об’єкт наукового дослідження, дано визначення та сформульовано дефініції державна політика”, аналіз державної політики”, інформаційно-аналітичні технології”, модель державної політики”, проблема для аналізу державної політики”; доведено наукову доцільність розуміння аналізу як інструментарію методологічного супроводу процесу розроблення і впровадження державної політики, основні елементи якого фіксуються відповідними теоретичними положеннями, методико-технологічними схемами, моделями й методологічними принципами; обґрунтовано принципи визначення цілей і науково-аналітичних засад дослідження цілеспрямованих суспільних змін в Україні; запропоновано типологію державної політики, придатну для її аналізу; виокремлено і сформульовано основні ознаки державно-політичних рішень;
— запропоновано дослідницьку модель загального процесу аналізу державної політики, що містить основні його конструкти і етапи, а також принципи та схеми класифікації аналізу за основними напрямами державної політики та інструментами її впровадження; обґрунтовано загальну методологію взаємовідносин аналітика-експерта й замовника аналізу та виокремлено проблему конфлікту цінностей в аналітичній роботі; з’ясовано й узагальнено критерії і процедури вибору напряму політики, що ґрунтуються на суспільних цінностях;
— виокремлено оцінювання державної політики як комплексне з’ясування її результативності й ефективності, її головних дійових осіб, критерії і процедури вибору альтернативи, застосування інструментів впровадження рішення в життя і встановлення меж дії/ бездії політики.
Удосконалено поширені моделі суб’єкт-об’єктивних відносин у контексті їх використання як основи дослідження державної політики шляхом розкриття функціональної сутності суб’єктів та об’єктів політики й зв’язків між ними, виділення базових елементів управління і визначення їх взаємозв’язків із відповідними функціями для впровадження політики.
Набули подальшого розвитку: виділення закономірностей, підходів, загальних та проблемно-орієнтованих методів, які доцільно взяти за основу розробки державної політики;
— систематизація й узагальнення системи державного управління як владного механізму реалізації політики та виокремлення шкали інструментів як специфічних засобів, за допомогою яких політика як реакція на проблему впроваджується в суспільстві; для визначення ефективності державної політики застосовано комплексний аналіз особливостей і досвіду управлінської діяльності, моделей управлінського процесу та діяльності, а також об’єктивно наявних суперечностей та найбільш поширених негативних явищ в управлінській діяльності та її кадрового забезпечення;
— теоретичні і методологічні напрацювання з соціально-економічного і політичного оцінювання результативності й ефективності в аналізі державної політики як з раціонально-аналітичної точки зору, так і з позицій аґреґованих суспільних вимірів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження
знайшли впровадження в науково-практичних розробках окремих центральних органів виконавчої влади України та за ґрантами міжнародних організацій, у підготовці довідкових видань, в аналітичній і навчальній роботі.
За результатами проведеного дослідження автор підготував навчально-тематичні плани, програми, навчальний посібник, конспект лекцій та навчальні дисципліни Державна політика: аналіз та впровадження в Україні”, Розроблення й аналіз державної політики” і викладання в Національній академії державного управління при Президентові України. Підготовлено документи й навчально-методичні ресурси відкриття і запровадження спеціалізації Аналіз державної політики” (довідка № 149-к від 11 листопада 2003). Окремі матеріали дисертації використані в роботі Консультативно-методичного центру Національної академії державного управління при Президентові України” (довідка № 1-Д від 01 грудня 2003). Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані в діяльності:
— Кабінету Міністрів України й інших органів державної влади, спрямованій на реалізацію Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004рр. та Концепції адміністративної реформи в Україні в частині, що стосується аналізу державної політики;
— центральних органів виконавчої влади при формуванні програм, спрямованих на суспільний розвиток, стратегічному плануванні, консультуванні й державному управлінні;
— у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших вузів за програмами підготовки магістрів державного управління, зокрема при розробці або вдосконаленні навчальних курсів із теорії і методології аналізу державної політики, їх забезпечення навчальною літературою.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані результати у сфері науки державного управління, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему виділення й подальшої розробки теоретико-методологічних засад формування аналізу державної політики. В дисертації не використовувалися ідеї або розробки, що належать П.Радьку, В.Ребкалу, Т.Рубцовій, М.Турчину, разом з якими опубліковані окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено на міжнародних наукових конференціях Розвиток демократії в Україні” (Київ, 2000), науково-практичних конференціях за міжнародною участю Реформування державної служби в Україні: стан, проблеми та перспективи” (Київ, 1998), Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ, 1999), Державна регіональна політика та місцеве самоврядування” (Київ, 2000), Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції Соціальна політика держави та стратегії адаптації населення в умовах соціально-економічної кризи” (Київ, 1998), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави” (Київ, 2001), практичному семінарі з аналізу політики (Київ, 2001), Літній школі для фахівців за напрямом Аналіз політики” (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молодь” (Київ, 2001), Круглому столі” — Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук” (Київ, 2001). Окремі положення дисертації обговорювалися на тематичних зустрічах під час професійного стажування (Канада, 2002), публічних виступах автора на практичному семінарі з питань відкриття і впровадження спеціалізації Аналіз державної політики”, під час навчання в докторантурі УАДУ, де було здійснено підготовку цього дослідження.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковано в монографії і 28 статтях у наукових фахових виданнях України. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дисертації, 11 статей в інших наукових виданнях, навчальному посібнику, конспекті лекцій до навчальної дисципліни. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження 68,3 друк. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота обсягом 457 сторінок складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту становить 353 сторінки, містить 14 таблиць та 12 схем, список використаних джерел налічує 483 найменування на 37 сторінках і 53 додатки А-Я— на 38 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Розбудова державності в Україні потребує перш за все розвитку науково-методологічних підходів до аналізу й впровадження державної політики.
Актуальність вивчення аналізу державної політики насамперед зумовлена соціально-економічними, політичними, культурними та іншими аспектами суспільних цінностей. Зосередження на державній стратегії розбудови держави сприяє уникненню прикрих помилок і неґараздів.
1. Становлення аналізу державної політики як самостійної системи дослідницьких принципів і норм у світі відбувалося еволюційним шляхом. Значна заслуга в цьому закордонних дослідників, проте і в Україні також активно розвивається цей процес. Доцільно вважати офіційним початком вживання терміна аналіз політики 60-ті роки, після чого він поступово набув сучасного інституційного оформлення та сприяв розвитку академічного аналізу й аналітичних центрів.
Характеристика джерельно-літературної бази аналізу державної політики свідчить про значну кількість праць, особливо зарубіжних і перекладних, щодо цієї сфери. Зараз Україна має достатнє підґрунтя для більш широкого застосування аналізу державної політики як самостійної наукової сфери, так і для прикладного застосування. Увага науковців-політологів до аналізу політики зосереджена на безпосередньому вивченні державної політики, описі й поясненні причин і наслідків дій державних інституцій. Перспективним є виокремлення такого напряму дослідження, як політичний аналіз державної політики.
2. Систематизування наявних визначень державної політики сприяло визначенню аналізу державної політики як прикладної дисципліни завдяки використанню методик ситуативно-арґументованих відповідей на суспільні вимоги, і ця робота набула якостей професійного аналізу суспільного розвитку. Наповнення науково-методологічним змістом поняття аналіз державної політики потребує насамперед чіткого визначення його складників: політика, аналіз, держава, що допоможе виокремити проблемне поле налізу державної політики та сформулювати її розуміння як форми суспільного життя з введенням такого концептуального конструкту до наукової сфери дослідження.
3. Обґрунтування концептуального розуміння державної політики як багатокомпонентної, багатовимірної, багатогранної, динамічної системи, яка є базисом виміру суспільного життя з різнорівневими горизонтальними і вертикальними зв’язками, зовнішніми і внутрішніми впливами, структурними тисками і процесами сприяло адекватності відображення єдності економічної, політичної та соціальної сфер і процесу взаємодії державної політики та державного управління. Визначення аналізу державної політики сприяє утвердженню в Україні наукового розуміння державної політики як відносно стабільної, організованої й цілеспрямованої дії/бездії державних інституцій і містить не окремі абстрактні, а конкретні рішення щодо розв’язання проблем.
Виділення нової дослідницької парадигми щодо державної політики як певної системи координаційної діяльності державних інституцій та об’єкта впливів людських спільнот обумовлене мультидисциплінарністю, творчим запозиченням методів і підходів дослідження у споріднених науках та нелінійною логікою, що дещо ускладнює процес становлення аналізу державної політики в Україні. Обґрунтування положення, що державна політика є відповіддю на суспільні впливи і становить динамічне ядро керування суспільними процесами, спирається на методологічні засади аналізу політики, на досягнення вітчизняної наукової школи і на здобутки зарубіжних дослідників. Загалом для повноправного утвердження у вітчизняній академічній школі методології аналізу державної політики вона потребує окремих ґрунтовних досліджень.
4. Доцільно розглядати процес аналізу державної політики в контексті корелятивних взаємовідносин держави і суспільної сфери, оскільки суспільне середовище як визначальний чинник впливу на процес аналізу, результати й особливо наслідки державної політики слід характеризувати з позицій внесків і змінних та досліджувати ефективність суспільного добробуту як складника архітектоніки взаємовідносин ринку й держави. Обґрунтування необхідності і меж втручання держави у суспільні сфери для розв’язання проблем зумовлене взаємовідносинами вільного ринку і держави, що характеризуються з позицій їх неспроможностей.
З’ясування взаємозалежності державної політики й соціально-економічних умов суспільного розвитку зумовлена уточненням підстав для державного втручання. Визначальним також є середовище аналізу, що містить такі елементи: соціальне, економічне, політичне, фізичне середовище тощо і є перспективним напрямом дослідження аналізу державної політики: середовище аналізу державної політики.
5. Доведено, що, визначення цілей державної політики є принципово важливим для аналізу державної політики. Процес цілевизначення спирається на суспільні цінності, враховує стратегію розвитку країни та містить необхідні складники щодо формування цілей та їх кількості. В цілому цілі класифікуються за двома великими групами: головні (самостійні) й інструментальні цілі умови, які полегшують досягнення головних (самостійних) цілей.
Вибираючи ціль в аналізі державної політики, потрібно зважати на її потенційність, оскільки неможливо описати всі придатні цілі для всіх потенційних проблем. Увага до закономірностей цілеутворення як процесу кристалізації цілей в аналізі політики зумовлене формуванням ефективно-дієздатної державної політики, що практично неможливе без концепції цільової функції з визначенням наукових засад дослідження цілеспрямованих суспільних змін і тенденцій реформування державної політики.
6. Характеристика типів державної політики як складників аналізу спирається на критерії їх визначення, і вони є специфічними та потребують часу для утвердження в українській науковій школі. Впливовим чинником виокремлення типів, придатних для аналізу, є типологія за критерієм масштабу та цілей державної політики. Трансформаційні процеси, що характерні для України, зумовлюють постійну видозміну типів державної політики і динаміку функціонування всього переліку типів державної політики в нашому суспільстві.
Обґрунтовано, що модельний аналіз має велике значення для дослідження державної політики, оскільки модель є основою для процесу аналізу державної політики. В цілому модель державної політики це концептуальний підхід словесного опису державно-політичного процесу. Доцільним є широке застосовувати інформаційно-аналітичних технологій (І-АТ) як сукупності методів збору й обробки інформації про дослідні процеси, специфічні прийоми діагностики, аналізу і синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різноманітних варіантів державно-політичних рішень та інших методів з критичним ставленням до їх результатів і наслідків. Арґументованим є використання значної кількості моделей аналізу державної політики, і найбільш вживані моделі охараткризовані в третьому розділі дослідження.
7. Встановлено, що державно-політичне рішення, як основа розв’язання конкретної проблеми, стосується значної частини суспільства або найважливіших сфер його життєдіяльності. Окреме рішення ще не є політикою, але їх сукупність (в межах стратегії) визначає напрям державної політики, тому аналіз й оцінювання цілеспрямованості та ціледосяжності рішень сприяє вдосконаленню державної політики країни. До характеру державно-політичного рішення не можна застосовувати однакові критерії, оскільки кожна проблема має специфічні особливості та потребує індивідуального розв’язання.
8. Обґрунтовано, що процес аналізу державної політики складається з таких основних етапів: усвідомлення проблеми (формулювання); пошук варіантів (альтернатив) розв’язання проблеми; прийняття рішення; впровадження; результат; оцінка; аналіз політики як зворотний зв’язок. Кваліфікаційна характеристика основних етапів аналізу суспільних проблем дає змогу усвідомити тісний взаємозв’язок між ними, їх розмаїття та можливість варіювання. Для аналізу політики визначальним є виокремлення проблеми з проблемної ситуації, оскільки ця проблема повинна мати конкретне розв’язання.
Арґументуючи необхідність ретельного визначення конкретної проблеми, дисертант насамперед виходив з розгляду аналізу як процесу, першим етапом якого (усвідомлення проблеми) є: визнання, визначення формулювання, усвідомлення й структурування проблеми. Розуміння їх взаємозв’язку є важливим для всього процесу розв’язання суспільних проблем, оскільки добре сформульована та правильно структурована проблема є напіврозв’язаною. Погана структурованість чи загалом неструктурованість суспільних проблем зумовлює значущість процесу структуризації для ефективного застосування аналітичних методів і підходів.
9. Обґрунтовано, що формулювання альтернатив-стратегій є етапом пропозицій, визначення й оцінювання різних варіантів розв’язання проблеми. Альтернатива-стратегія політики є набором конкретних чітких, зрозумілих, грамотних дій, виписаних з уникненням абстрактних узагальнень, та потребує професійного підходу і обов’язкової відмови від схематизму та шаблонування. Найприйнятнішою кількістю є 3-7 альтернатив-стратегій, і основною вимогою для них є рівноцінність.
Наступним етапом аналізу є внесення до порядку денного проблеми, що має пройти процедуру інституціоналізації: приватна проблема; суспільна проблема; предмет уваги уряду; системний порядок та інституційний порядок денний. Оптимальним для аналізу політики є врахування основних положень Тимчасового реґламенту діяльності Кабінету Міністрів України.
10. Встановлено, що процес прийняття рішення, який ґрунтується на наявній інформації, обов’язково має враховувати ціннісні орієнтації учасників процесу вироблення й впровадження політики та етичні норми аналізу. Серед загальновідомих, притаманних аналізові політики цінностей найважливішими є: конституційні, консультативні, стратегічні й політичні цінності. Основним елементом ціннісних орієнтацій в аналізі державної політики є баланс між суспільними цінностями, увага до аналітичних ролей аналітика-експерта і конфлікту між конкуруючими цінностями. Формулювання вимог і рекомендацій до особистих якостей аналітика-експерта політики сприятиме становленню нової сфери професійної діяльності — аналітика політики.
11. Доведено, що процес і процедура вибору політики є визначальнимми для аналізу і впровадження державної політики, адже це вибір курсу держави, за який відповідають політики, та який є полем боротьби груп-інтересів, груп-впливу, груп-тиску, лідерів політичних об’єднань і фактично вирішальним моментом для тактики суспільного розвитку. Питання вибору тісно пов’язане з визначенням проблеми, придатної для аналізу політики, та вибором інструментів для її розв’язання, оскільки вибір напряму політики передбачає порівняння специфічних альтернатив-стратегій.
Важливим для використання критеріїв вибору є середовище процесу політики, час і місце розроблення та систематизація критеріїв й оптимізація вибору між ними. Важливе значення має застосування критерію вигід-витрат на етапі вибору політики, і загалом критерії є оптимальними для передбачення впливів альтернатив щодо цілей. При систематизації, доцільним є зведення їх до оцінних і практичних. Для вдосконалення процесу вибору альтернативи оптимальним є застосування правила йти—не-йти”, оскільки переважна більшість варіантів вибору є мультирівневими і мультинаціональними, якщо вони спираються на відповідні типи раціональності вибору.
12. Упровадження в життя державної політики є надзвичайно відповідальним моментом усього процесу аналізу, адже політика й управління є тісно взаємопов’язані. Державне управління є своєрідною формою і засобом практичного втілення в суспільну практику державної політики. Для дослідження сутнісно-функціональних особливостей державного управління методологічно важливим є застосування теорії ризику, мережевого планування й управління як системи органів та установ, призначених здійснювати рішення влади. В контексті європейської інтеґрації України перспективним є виокремлення принципів державного управління, спільних для країн Західної Європи: надійність і можливість прогнозування (правова впевненість); відкритість і прозорість; звітність; ефективність і результативність.
13. Виконане дослідження показало, що інструменти впровадження державної політики є специфічними засобами, за допомогою яких політика як реакція на проблему впроваджується в життя. Класифікація інструментів за рівнем примусу дає змогу побудувати своєрідну шкалу й умовно поділити її на чотири групи. Ця шкала застосування інструментів на практиці є досить рухливою, і тому вибір того чи іншого інструменту є досить складним процесом, а визнання, дозвіл і обмеження є своєрідними авторитарними можливостями уряду з розміщення суспільних цінностей. Впровадження державної політики містить такий складник, як ефект запізнення (лаґ), основою якого є розмежування в часі зміни мети і зміни інструменту втілення рішення.
У дослідженні зазначається, що державна кадрова політика є вираженням назрілих потреб суспільства, вимог життя, найглибших інтересів народу, важливим складником політики держави, її головної лінії у сфері добору, розстановки та виховання кадрів. Загалом виділяються два основних принципи участі громадян у формуванні політики: формальні консультації з громадськістю; партнерство. Суттєвим елементом механізму впровадження політики в життя є культура управління, оскільки процес управління містить як змістовий, організаційний, так і технологічний бік.
14. Встановлено, що оцінювання результативності й ефективності є невід’ємним складником аналізу державної політики. В оцінюванні як процесі вирізняють "явні та приховані цілі" та несприятливі обставини для нього. Для оцінювання результатів політики застосовують різні типи критеріїв, і найвідомішими є: ефективність, продуктивність, адекватність, справедливість, відповідність, результативність, економічність. Важливим є розмежування ефективності як співвідношення між витратами на проведення політики та досягнутими результатами і результативності як міри досягнення проголошених цілей політики, що показує, наскільки результати наблизились до задекларованих цілей політики. В оцінюванні результативності й ефективності переважно застосовуються два методи: аналіз вигід-витрат та аналіз витрат і результативності, або аналіз ефективності. Важливим елементом оцінювання в аналізі політики є рівність, а методи оцінювання відображають аґреґовані суспільні виміри, які настільки раціональні, наскільки відповідають ціннісним орієнтаціям раціональності людей.
Отже, аналіз державної політики як сфера наукового знання, прикладних досліджень і професійна діяльність зорієнтований на фахові здібності аналітика-експерта і необхідність розбудови демократичної, соціальної, правової держави та підготовки нового покоління аналітиків, експертів, консультантів, викладачів, організаторів для суспільної системи, що на сьогодні фактично відсутнє і досить ефективно застосовується в демократичних країнах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кучма Л.Д. Націю звеличують великі цілі і діла.: Виступ Президента України Л.Д. Кучми у Верховній Раді України 22 лютого 2000 року // Уряд. кур’єр. - 2000. - 23 лют.
2. Pal L.A. Beyond Policy Analysis: Public Issue Management in Turbulent Times. - ITP Nelson, 1997. - 312 p.
3. Економічний розвиток і державна політика: Навч. посібник/ Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.; За заг.ред. Ю. Єханурова, І. Розпутенка. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 480 с.
4. Wildavsky A. Speaking Truth to Power: The Art and Craft of Policy Analysis. - Transaction Publishers, 1987. - 431 p.
5. Lasswell H.D. The Policy Sciences // The Encyclopedia of the Social Sciences. - New York, 1968. - Vol. 12.
6. Lasswell H.D., Kaplan A. Power and Society. - New Haven: Yale University Press, 1950. - 295 p.
7. Dunn W.N. Public Policy Analysis: An Introduction. - 2nd ed. - New Jersey: Prentice Hall. - 1994. - 480 p.
8. Аналітичні інституції України: Довідник недержавних дослідницьких організацій України / Інститут посткомуністичного суспільства. - К.: АТ Видавництво Політична думка”, 1997. - 18 с.
9. Перспективи розвитку недержавних аналітичних центрів в Україні / За матеріалами конференції Українські мозкові центри” та уряд: ініціатива - діалог - співпраця”. - К, 2000. - 144 с.
10.Пал Л.А. Аналіз державної політики / Пер. з англ. І.Дзюби. - К.: Основи, 1999. - 422 с.
11.Simeon R. Studying Public Policy // Canadian Journal of Political Science. - 1976. - Vol. 4, № 9 - P. 548-580.
12.Кучеренко О.О. Державна політика: теоретико-методологічні засади дослідження процесу формування та здійснення: Дис канд. наук з держ. упр. - К., 2000. - 199 с.
13.Аудит адміністративної діяльності: Теорія та практика / Пер з англ. В. Шульги. - К.: Основи, 2000. - 190 с.
14.Економічний розвиток і державна політика: Практикум /Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.; За заг.ред. Ю. Єханурова, І. Розпутенка. - Вип. 1. - К.: Вид-во "К.І.С.", 2001. - 104 с.
15.Збірник досліджень з ефективності роботи державних організацій України/ Шведське нац. бюро аудит.; Шведський ін-т держ. упр.; кол. авт.-К., 2001.-156 с.
16.Рудік О.М. Збірник ситуативних прикладів до курсу "Процес вироблення державної політики та його аналіз". - Дніпропетровськ: Центр економічної освіти, 1999. - 86 с.
17.Політологічний енциклопедичний словник: Навч.посіб. для студ. вищих навч.закл. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.
18.Hogwood B.W., Gunn L.A. Policy Analysis for the Real World. - New York: Oxford University Press, 1984. - 289 p.
19.Easton D. Framework for Political Analysis. - New Jersey: Prentice Hall, 1965.-143p.
20.Телешун С.О., Баронін А.С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. - К., Вид., ПАЛИВОДА А.В., 2001. - 112 с.
21.Stone D.A. Policy Paradox: The Art of Political Decision-Making. - New York; London: W.W. Norton & Company, 1997. - 394 p.
22.Majone G. Evidence, Argument Persuasion in the Policy Process. - New Haven: Yale University Press, 1989. - 190 p.
23.Miliband R. State Power and Capitalist Democracy // A Paper Delivered at Carleton University. - 1984. - July.
24.Lindblom C.E. Politics and Markets: The Worlds Political Economic Systems. - New York: Basic Books, 1977. - 1v.
25.Выдрин Д.И. Очерки практической политологии. - К: Философская и социологическая мысль, 1991. - 128 с.
26.Цветнов А. Управление социально-политическими процессами: технология избирательных кампаний, лоббирования, общественной деятельности. - М.: Палея, 1995. -132 с.
27.Мангейм Дж.Б., Рич Р.К. Политология: Методы исследования: Пер. с англ. / Предисл. А.К. Соколова. - М.: Весь мир, 1997. - 544 c.
28.Дегтярев А.А. Основы политической теории: Учеб.пособие. - М.: Высш.шк., 1998. - 239 с.
29.Амелин В.И., Дегтярёв А.А. Опыт развития прикладной политологии в России // ПОЛИС. - 1998. - № 3. - С. 157-178.
30.Дегтярев А.А. Прикладная политология (програма учебного курса) // ПОЛИС. - 1997. - № 3. - С. 169-176.
31.Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління. - К.: Основи, 1996. - 128 с.
32.Дем’янчук О.П. "Державна політика" та "публічна політика": варіант перехідного періоду // Наук. запис. - Т. 18: Політичні науки / Нац. ун-т. "Києво-Могилянська академія". - К., 2000. - С. 31-36.
33.Райт Г. Державне управління / Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. - К.: Основи, 1994. - 191 с.
34.Digital Democracy: Policy and Politics in the Wired World / C.J. Alexander, L.A. Pal Eds. - Toronto, Ont.: Oxford University Press, 1998. - 237 p.
35.Pal L.A. Interests of State: the Politics of Language, Multiculturalism and Feminism in Canada. - Kingston; Montreal: McGill-Queen's University Press, 1993. - 330 p.
36.Pal L.A. Keynesian Commitment, Keynesian Illusion: the politics of Canadian fiscal policy, 1943-1963. - Kingston, Ont., 1981. - 471 p.
37.Pal L.A. State, Class, and Bureaucracy: Canadian unemployment insurance and public policy. - Kingston: McGill Queen's University Press, 1988. - 218 p.
38.Pal L.A. Public policy analysis: an introduction. - 2nd-ed. - Scarborough, Ont.: Nelson Canada, 1992. - 303 p.
39.Archer K., Gibbins R., Pal L. Parameters of Power: Canada’s political institutions. - 2nd ed. - International Thomson Publishing, 1999. - 615 p.
40.How Ottawa Spend 1999-2000. Shape Shifting: Canadian Governance Toward the 21st Century / Ed. by L.A. Pal. - Oxford: Oxford University Press, 1998. - 384 p.
41.Dye T.R. Policy Analysis: What Government Do, Why they do it, and what difference it makes. - The University of Alabama Press, 1983. - 122 p.
42.Dye T.R. Politics, Economics, and the Public: Policy Outcomes in the American States. - Chicago: Rand Ill, 1966. - 1 v.
43.Dye T.R. Understanding Public Policy. - 7ed. - New York: Prentice Hall, Inc, 1992. - 384 p.
44.Dunn W.N. Public Policy Analysis. - New Jersey: Prentice Hall, 1981. - 388 р.
45.Dunn W.N. The Irony of Democracy. - 8th ed. - Calif., Brooks/ Cole, 1990. - 475 p.
46.Anderson J.E. Public Policy-making: An Introduction. - Boston: Houngton Mifflin Company, 1997. - 355 p.
47.Parsons W. Public Policy: An Introduction to the Theory and Practice of Policy Analysis / Edv. Elgar. -Aldershot: Brookfield, 1995. - 675 p.
48.Jackson R.J., Jackson D.J. Comparative Government: An Introduction to Political Science. - 2nd-ed. - Ontario: Scarborough, Prentice Hall; Allyn and Bacon Canada, 1997. - 519 p.
49.Macridis R.C., Brown B.E. Comparative Politics: Notes and Readings. - 3rd-ed. - The Dorsey Press, 1968. - 660 p.
50.Page E. Political Authority and Bureaucratic Power: a Comparative Analysis. - 2nd-ed. - New York; London: Harvester Wheatsheaf, 1992. - 218 p.
51.Comparative Public Policy: The Politics of Social Choice in America, Europe, and Japan / A.J. Heidenheimer, H. Heclo, C.T. Adams. - 3rd ed. - New York: St. Martin’s Press, 1990. - 416 p.
52.Голосов Г.В. Сравнительная политология. - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. - 206 с.
53.Almond G., Powell G. Comparative Politics: А Developmental Approach. - Boston: Little, Brown, 1969. - 340 p.
54.Castles F.G. Comparative Public Policy: Patterns of Post-war Transformation. - Cheltenham; Northampton, Mass.: Edward Elgar Publ., 1998. - 352 p.
55.Cohen L., Rakoff R. H. Teaching the Contexts of Public Policy: The Need for A Comparative Perspective// Policy Studies Journal.-1978.-№ 6: 3 (Spring).-P. 319-325.
56.Ethnic Diversity and Public Policy: a Comparative Inquiry. - London; New York: MacMillan: St. Martin's Press in association with UNRISD, 1998. - 240 p.
57.Heidenheimer A. Comparative Public Policy Studies Examined: an Odyssey in four parts // International Social Science Journal. - 1986. - Vol. 108, № 38, - P. 159-177.
58.Leichter H.M., Rodgers Jr. R.H. American Public Policy in a Comparative Context. - New York: McGraw-Hill Book Company, 1984. - 308 p.
59.Schneider A., Ingnar H. Systematically Pinching Ideas: A Comparative Approach to Policy Decision // Journal of Public Policy. - 1988. - Vol. 8, № 1. - P. 621-680
60.Lindblom C., Woodhouse E. The Policy-Making Process. - Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice Hall, 1993. - 164 p.
61.Conference on Statistics, Science and Public Policy Statistics, science and public policy III: science and the public trust; proceedings of the Conference on... - Kingston, Ont.: Queen's University, 1999. - 165 p.
62.Conference on Statistics, Science and Public Policy Statistics, science and public policy: proceedings of the Conference on Statistics, Science and Public Policy held. - Kingston, Ont.: Queen's University, 1998. - 201 p.
63.Environmental Statistics: Analysing Data for Environmental Policy. - Chichester: John Wiley & Sons, 1999. - 283 p.
64.Irvine W.P. Public Policy Statistics in Canada: an introductory course. - Kingston: School of Public Administration, Queen’s University, 1977. - 359 p.
65.Institute for Research on Public Policy. Annual report 1996-97. - Montreal: The Institute, 1997. - 12 p.
66.Institute for Research on Public Policy. Annual report 1997-98. - Montreal: The Institute, 1998. - 18 p.
67.Institute for Research on Public Policy. Beyond the Impasse Toward reconciliation. - Ottawa, Ont.: Institute for Research on Public Policy, 1998. - 446 p.
68.Аналітичні записки з розробки напрямків державної політики / Укладачі: В. Романов, О. Кілієвич. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 236 с.
69.Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії та Албанії.-К.: Вид-во УАДУ, 1999.-236с.
70.Актуальні проблеми реформування державного управління. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 312 с.
71.Аналіз вигід і витрат: Практ.посіб. / Секретаріат Ради Скарбниці Канади; Пер. з англ. С. Соколик; Наук.ред.пер. О. Кілієвич. - К.: Основи, 1999. - 175 с.
72.Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
73.Браун П. Посібник з аналізу державної політики: Пер.з англ. - К.: Основи, 2000. - 243 с.
74.Вайс К.Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Пер.з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської; Наук.ред.пер. О. Кілієвич. - К.: Основи, 2000. - 671 с.
75.Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Пер. з нім. О. Погорілого. - К.: Основи, 1998. - 534 с.
76.Веймер Д.Л., Вайнінґ Е.Р. Аналіз політики: концепції, практика / Пер. з англ. І. Дзюби, А. Олійника; Наук. ред. О. Кілієвич. - К.: Основи, 1998. - 654 с.
77.Воронько О. А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. для студ., слухачів із спец. Держ. служба”.-К.: Вид-во УАДУ, 2000.-156с.
78.Вступ до аналізу державної політики: Навч. посіб. / В. Романов, О. Рудік, Т. Брус. - К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2001. - 238 с.
79.Ґіденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкуна, А. Олійника; Наук.ред. О. Іващенко. - К.: Основи, 1999. - 726 с.
80.Гурне Б. Державне управління/ Пер. з фр. В. Шовкуна. - К.: Основи, 1993.-165с.
81.Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч. посіб. / Кол.авт.; За заг.ред. В.А. Ребкала, В.В. Тертички.-К.: Вид-во УАДУ, 2000.-232с.
82.Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Відп. ред. проф. Н.Р. Нижник - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.
83.Дікон Б., Халс М., Стабс П. Глобальна соціальна політика: Міжнар. орг-ї. й майбутнє соціального добробуту / Пер.з англ. А. Олійник. - К.: Основи, 1999. - 346 с.
84.Європейські принципи державного управління / Пер. з англ. О.Ю. Куленкової. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 52 с.
85.Інтернаціоналізація вироблення політики: інституційні та організаційні підходи до інтеграції внутрішньонаціональних та міграційних аспектів вироблення політики / Пер. з англ. М.Д. Полонського. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 104 с.
86.Корпус вищих управлінських кадрів центральних органів державної влади: Створення системи державної служби вищого рівня у країнах Центральної і Східної Європи. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 52 с.
87.Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст.: Пер.. з англ. - К.: Основи, 1997. - 423 с.
88.Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: Перспективи конкуренції / Пер. з англ. Р. Ткачук. - К.: Основи, 2000. - 142 с.
89.Логунова М., Шахов В., Шевченко М. Концептуальні засади теорії політики: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ. - 1999. - 160 с.
90.Луговий В. Управління освітою: Навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності Державне управління”.-К.: Вид-во УАДУ,1997.-302с.
91.Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт. А.Перепадя. - К.: Основи, 1998. - 492 с.
92.Навчальна програма підготовки магістрів державного управління за спеціальністю 8.150000 Державне управління” / Уклад.: В.І. Луговий, В.А. Куценко, Б.О. Кравченко та ін. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 306 с.
93.Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг.ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 160 с.
94.Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Пер. з англ. І. Дзюби. - К.: Основи, 2000. - 198 с.
95.Пойченко А.М., Ребкало В.А., Хворостяний О.І. Конфлікт у політичному житті сучасної України: теорія і технологія розвитку: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 96 с.
96.Ребкало В.А., Бебик В.М., Пойченко А.М. Практична політологія: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 140 с.
97.Розвиток ефективності і професіоналізму у державній службі. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 82 с.
98.Сорос Дж. Утвердження демократії: Пер. з англ. - К.: Основи, 1994. - 224 с.
99.Сучасна політична філософія: Антологія: Пер. з англ. / Упоряд. Я. Куліш. - К.: Основи, 1998. - 575 с.
100.Тронь В.П. Стратегія прориву. - К.: Вид-во УАДУ, 1995. - 340 с.
101.Шаров Ю.П. Стратегічне планування в соціально-технічних системах і в місцевому самоврядуванні: Навч. посіб. - К., Вид-во УАДУ, 1996. - 88 с.
102.Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія: Пер.. з англ. - К.: Основи, 1995. - 528 с.
103.Юрчишин В.В. Валютні кризи: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 204 с.
104.Рекомендації щодо методології аналізу політики // Перспективні дослідження. - 1999. - № 9. - С. 36-64.
105.Стоун Д. Парадокс політики: Мистецтво вироблення політичних рішень / Пер. з англ. О. Буценко. - Вид. 2-е, переробл. та доповн. - К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2001. - 304 с.
106.Саймон Г.А. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції: Пер. з англ. - Вид. переробл. і доп. числен. заув. авт. - К.: АртЕк, 2001. - 392 с.
107.Рудич Ф. Політологія: Навч. посіб. для студ. вищих закл. освіти. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. - 200 с.
108.Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
109.Бебик В.М. Політичний маркетинґ і менеджмент: [Монографія]. - К.: МАУП, 1996. - 144 с.
110.Гаєвський Б.А. Основи науки управління. - К.: МАУП. - 1997. - 112 с.
111.Гаєвський Б.А. Сучасна українська політологія: Навч.посіб. - К.: МАУП, 1999. - 268 с.
112.Тертичка В.В. Ціннісні орієнтації аналізу державної політики в умовах розбудови громадянського суспільства України // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. При Президентові України / Кол. авт.; За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 211-234.