Топішко Наталія Петрівна. Соціальний захист населення як механізм сприяння розвитку суспільства

Короткий опис

Топішко Наталія Петрівна. Соціальний захист населення як механізм сприяння розвитку суспільства.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.07, Приват. ВНЗ "Львів. ун-т бізнесу та права". - Львів, 2014.- 290 с.

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

На правах рукопису

ТОПІШКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

УДК 364.14 :314

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність: 08.00.07 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник :
доктор економічних наук,
професор
Янковська Лариса Анатоліївна

Львів – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЯК ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ……………………………………………………………..

12
1.1. Соціальний захист населення як механізм забезпечення стійкого розвитку економіки і суспільства …………………………................................................
12
1.2. Соціальні ризики та інституціональне забезпечення соціального захисту населення ...................................................................................................................
32
1.3. Методичні засади та інструментарій дослідження кількісних та якіснихпараметрів соціального захисту населення ………………………….............. 52
Висновки до розділу 1……………………………………………………………... 69
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ ТА ДІЄВОСТІ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ ……………………………………………
72
2.1. Вплив ринкових перетворень в Україні на соціальну захищеність населення та особливості становлення української моделі соціального захисту
72
2.2. Фінансово-економічний механізм системи соціального захисту населення та ефективність його функціонування …………………………..……………….
91
2.3. Оцінка рівня соціальної захищеності населення (за матеріалами вибіркового обстеження) ……………………………………………………..…
112
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….. 128
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ………….
132
3.1. Світовий досвід реорганізації системи соціального захисту населення в умовах її адаптації до впливу глобалізації ……………………………………..
132
3.2. Моделі оцінки рівня особистої соціальної захищеності (на базі апарату нечіткої логіки) та інтегрального рівня соціального захисту населення (на основі теорії нечітких множин)………………………………..…..…………….

151
3.3. Формування ефективного механізму управління соціальним захистом населення ………………………………………………………………………….
172
Висновки до розділу 3……………………………………………………………... 191
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….. 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………. 199
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………. 232

ВСТУП

Актуальність теми. Система соціального захисту населення (СЗН) є важливою складовою сучасних моделей соціально-економічного розвитку. Її принципи, форми, методи і механізми функціонування покликані сприяти згладжуванню і вирішенню суперечностей суспільного відтворення, насамперед стосовно відтворення робочої сили та формування людського капіталу.
Між соціально-економічним розвитком і СЗН існують тісні причинно-наслідкові зв’язки та залежності. Масштабний і надійний СЗН можливий лише за умови стабільного і тривалого зростання економіки та розвитку соціуму, ависокий рівень СЗН створює надійні передумови для подальшого суспільного поступу.
Виключно важливе значення має система СЗН у недопущенні виникнення антагонізмів між різними соціальними, віковими, професійно-кваліфікаційними прошарками сучасного суспільства та їх знятті, подоланні в тих випадках, коли запобігти їх виникненню в силу тих чи інших об’єктивних та суб’єктивних обставин на певних етапах розвитку не вдавалося. При всій багатофакторності та суперечливості трагічних подій в Україні з кінця 2013 р., далеко не останню роль відіграли чинники економічного та соціального плану, пов’язані з ефективністю, надійністю та справедливістю соціальної політики. Тому нівелювання гострокризових процесів і явищ має розглядатись, на наш погляд, у контексті формування ще відсутніх та удосконалення вже існуючих механізмів СЗН.
Над теоретичними та прикладними аспектами даної важливої і широкої проблематики працюють вітчизняні вчені, зокрема: Л. Баранник, Л. Безтелесна, Н. Болотіна, Н. Борецька, Т. Боярчук, В. Брич, С. Вегера, Т. Заяць, Т. Кір‘ян, Е. Лібанова, В. Мандибура, С. Панчишин та інші. Вагомий внесок у розробку механізмів активізації соціальної політики на державному і регіональному рівнях здійснили В. Бідак,Д. Гончаренко, О. Іляш, Б. Кваснюк, В. Кравців, О. Макарова, Ж. Поплавська, У. Садова, Л. Семів, І. Тивончук, Л. Янковська та інші. Соціальним проблемам присвячені публікації зарубіжних вчених: Н. Барроша, Б.Дікона, Т. Ганслі, Т. Заславської, Х. Ламперта, А. Райкевич, Р. Хаарбісона та інших.
Аналіз наукових праць показав, що потребує подальшої розробки і наукового обгрунтування концепція СЗН, понятійний апарат, організаційно-правове забезпечення. Відсутня узгодженість у підходах до визначення принципів, форм, методів, співвідношення адміністративних і ринкових механізмів його здійснення. Проблеми СЗН розглядаються переважно в аспекті формування і реалізації соціальної політики. Практично поза увагою залишаються питання соціальної справедливості у функціонуванні відносин власності на засоби виробництва.Майже відсутні публікації, де б розкривався взаємозв’язок СЗН із процесом відчуження. Саме відчуження, в якому в концентрованому вигляді проявляються глибинні суперечності між індивідом як суб’єктом соціально-економічних відносин і суспільством, породжує потребу в системі соціальної підтримки.
Недостатньо розробленими є методичні підходи до визначення інтегральної оцінки рівня СЗН за основними його показниками, у т.ч. особистої соціальної захищеності індивіда. Необхідною є систематизація світового досвіду організації СЗН та оцінка можливостей його застосування в Україні. Усе це зумовило актуальність дисертаційного дослідження, вибір теми та цільове спрямування роботи.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою державної науково-дослідної теми «Науково-методологічні та організаційні засади формування конкурентоспроможності національної економіки в ринкових умовах» (номер державної реєстрації 0102U005190), яка виконується уНаціональному університеті «Острозька академія». Автором підготовлено пропозиції щодо посилення соціального захисту працюючого населення на основі підвищення соціальної відповідальності бізнесу. У межах науково-дослідної теми «Підвищення конкурентоспроможності підприємств та ефективності використання їх виробничого і кадрового потенціалу», що виконується у ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права», підготовлено пропозиції щодо розвитку корпоративної соціальної відповідальності.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо оптимізації механізму функціонування системи соціального захисту населення як соціального інституту ринкової системи господарювання та активної складової суспільного розвитку на основі розгляду теоретико-методологічних засад та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- здійснити аналіз наукових концепцій соціальної політики та розглянути її роль у забезпеченні соціоекономічної рівноваги суспільства та його розвитку;
- уточнити сутність СЗН як економічної категорії та з’ясувати його інституціональні засади;
- здійснити аналіз методичних підходів та інструментарію дослідження кількісних та якісних параметрів СЗН;
- оцінити соціальну спрямованість ринкових перетворень в Україні та ефективність соціальних механізмів адаптації населення до нових умов;
- проаналізувати ефективність функціонування фінансово-економічного механізму СЗН та обгрунтувати напрями її підвищення;
- за результатами соціологічних опитувань визначити суб’єктивну оцінкуреспондентами рівня особистої соціальної захищеності; виявити очікування мешканців села щодо впливу процесу реформування земельних відносин на їх соціальну захищеність;
- розробити економіко-математичну модель визначення рівня особистої соціальної захищеності із використанням апарату нечіткої логіки та модель оцінки інтегрального рівня СЗН на основі теорії нечітких множин;
- розвинути положення щодо ролі соціального партнерства як механізму СЗН у вирішенні проблеми соціальної безпеки з позицій відповідальності суб’єктів соціального процесу за її забезпечення;
- обґрунтувати практичні рекомендації щодо напрямків удосконалення механізмів СЗН і підвищення його ефективності в умовах формування національної моделі соціально орієнтованої ринкової економіки.
Об‘єктом дослідження є процес формування та удосконалення системи соціального захисту населенняв умовах соціально-економічних перетворень в Україні.
Предметом дослідження є система соціального захисту населення як механізм сприяння розвитку суспільства.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає сукупність методів, способів, підходів і прийомів наукового аналізу. У роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: діалектичний і системний (при з’ясуванні сутності СЗН як складної динамічної системи); статистичний метод зіставлень і групувань, економічного аналізу (при опрацюванні статистичних та емпіричних даних про стан соціальної захищеності громадян); соціологічний (при проведенні соціологічного опитування щодо визначення стану соціальної захищеності населення); економіко-математичний (при розробці моделі інтегральної оцінки рівня СЗН і моделі особистої соціальної захищеності громадян); графічний і табличний (при узагальненні результатів дослідження).
Інформаційною базою роботиє нормативно-законодавчі акти; статистичні та аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Державної служби статистики, наукові доробки зарубіжних і вітчизняних вчених, результати соціологічних опитувань, у т.ч. проведених автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному, а саме
вперше:
- розроблено економіко-математичні моделі: модель визначення рівня особистої соціальної захищеності та модель інтегральної оцінки рівня соціального захисту населення на базі теорії нечітких множин та апарату нечіткої логіки, що дає можливість оцінити рівень соціального захисту громадян, застосовуючи одночасно як кількісні, так і якісні, як об’єктивні, так і суб’єктивні його оцінки та доповнює існуючі економіко-математичні методи моделювання соціально-економічних процесів із метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо регулювання системи СЗН;
удосконалено:
- змістовне наповнення понятійного апаратуСЗН на основі введення до нього категорії «відчуження» як глибинної ознаки соціально-економічних відносин сучасного суспільства, врахування якої в соціальній політиці держави сприятиме запобіганню виникненню соціальних антагонізмів та їх подоланню;
- інструментарій дослідження соціальної захищеності населення як форми реалізації соціально-економічних потреб, інтересів, прав, гарантій і свобод особи, який на відміну від існуючих прийомів дозволяє оцінити силу впливу соціальних ризиків та визначити суб’єктивну оцінку громадянами ефективності державного регулювання системи СЗН, що надає можливість підвищити ефективність діяльності установ, які здійснюють його забезпечення;
набули подальшого розвитку:
- класифікація соціальних ризиків, яка на відміну від існуючих враховує ризики соціального розвитку в глобальному середовищі, щосприятиме удосконаленню механізмів СЗН на макро-, мезо- і мікрорівнях;
- інституційні засади системи СЗН із позицій посилення соціальної відповідальності суб’єктів економіки щодо створення сприятливого середовища життєзабезпечення і розвитку людини в умовах впливу соціально-економічних ризиків, які формуються її життєвим циклом і ринковим механізмом, що знижуватиме соціальну поляризацію суспільства та сприятиме його розвитку.
Теоретична значимість роботи полягає в поглибленні наукового аналізу теоретико-методологічних основ функціонування системи СЗН, обґрунтуванні концептуальних засад реформування соціальної політики в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, отримані в ході дослідження і доведені до практичних методик, можуть бути використані різними рівнями управління при коригуванні державних соціальних програм і механізму соціального захисту. Також можуть знайти застосування в учбовому процесі при розробці навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, методичних рекомендацій з проблем соціальної політики.
Рекомендації щодо шляхів удосконалення системи соціального страхування в Україні було використано Українським агентством фінансового розвитку при розробці проекту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2015 року, підготовленого згідно Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року «Про хід виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» № 659/2007 від 20 липня 2007 року (довідка № 07-231/09 від 19.01.2009 р.).
Матеріали аналітичної записки «Пропозиції щодо розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні», зокрема рекомендації стосовно врегулювання питань оцінки активів НПФ, методики розрахунку чистої вартості активів та чистої вартості одиниці пенсійних внесків, щодо здійснення нагляду за НПФ на основі оцінки ризиків та його зосередження в одному регуляторному органі використано в ході опрацювання проекту Концепції подальшого здійснення пенсійної реформи та в процесі удосконалення нормативно-правових актів, що регламентують діяльність НПФ в Україні Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (довідка № 15765/05 від 19.12.2008 р.).
Рекомендації стосовно шляхів удосконалення використання фонду соціального розвитку підприємства, підвищення рівня корпоративної соціальної відповідальності при розробці соціальних проектів компанії відповідно до міжнародного стандарту ІСО 26000, підходів щодо формування її конкурентних переваг завдяки підвищенню репутації серед споживачів і розпізнання бренду компанії як соціально відповідальної, методики фінансового стимулювання корпоративного благодійництва взято до уваги ЗАТ «Галичина – Нова» (довідка № 00113 від 08.08.2008 р.).
Результати соціологічного дослідження використано відділом земельних ресурсів та районною адміністрацією при регулюванні земельних відносин між орендарями та землевласниками в процесі реформування сільськогосподарських підприємств (довідка Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області № 608 від 10 квітня 2000 р.).
Пропозиції автора впроваджено Управлінням праці та соціального захисту населення Острозької райдержадміністрації Рівненської області. Зокрема, методика оцінки інтегрального рівня соціального захисту населення; методичні підходи до розробки шляхів активізації адаптаційних можливостей особи до самозахисної поведінки та заходи щодо підвищення ролі соціального партнерства як механізму соціального захисту населення (довідка № 01-30-794 від 6 травня 2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дослідження є самостійним доробком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що розроблені здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертації апробовано на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях. Зокрема, на Всеукраїнських конференціях: «Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика» (м. Львів, 1998); «Сучасні проблеми економіки: нові погляди науковців» (м. Дніпропетровськ, 2012); «Сучасна економічна наука: теорія та практика» (м. Полтава, 2013). На Міжнародних науково-практичних конференціях: «Реформування соціальних служб в Україні: сучасний стан та перспективи» (за участю Канадської агенції міжнародного розвитку СІDА) (м. Львів, 2002); «Фінансова система України: становлення та розвиток» (м. Острог, 2003-2014); «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (м. Чернівці, 2007); «Механізм розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації» (м. Хмельницький, 2008); V-VI Фінансових форумах «Державне регулювання на фінансовому ринку України» (м. Київ, 2007, 2008); «Устойчивоеразвитиеэкономики: состояние, проблемы, перспективы» (м. Пинск, Республика Беларусь, 2011-2013); «Соціальні інновації в сучасному суспільстві» (м. Сімферополь, 2012); «Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності» (м. Київ, 2012); «Міжнародна економіка у ХХІ столітті» (м. Тернопіль, 2013). У науковому віснику «ScientificLettersofInternationalAcademicSocietyofMichalBaludansky» (Словакия, 2013). У науковому журналі «Научныеисследования и ихпрактическоеприменение: современноесостояние и путиразвития» (Росія, 2013). В академічному виданні «Економічна енциклопедія» (том I-IІІ, 2001-2002). У колективних монографіях: «Czynnikizmianzjawiskregionalnych (factorsofchangesofregionalevents)» (Польша, 2013); «Модернизацияукраинской и белорусскойэкономик: методология, теория, практика» (м. Острог, 2014).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 41 науковій праці (з них 29 – одноосібно та 12 – у співавторстві) загальним обсягом 17,3 д.а., з яких:2 колективні монографії; 24 статті в наукових фахових виданнях; 6 публікацій у зарубіжних наукових виданнях; 9 публікацій в інших виданнях. Частка дисертанта становить 16,5 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – 283 сторінки комп’ютерного тексту, у т. ч. основна частина 195 сторінок. Дисертація містить 35 таблиць, 22 рисунки, 308 найменувань використаних джерел та 37 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження соціального захисту населення дає підстави зробити наступні висновки:
1. СЗН є багатоаспектним соціально-економічним явищем. Необхідність СЗН обумовлена його багатоплановою роллю у суспільстві.СЗН є узгодженою діяльністю держави, місцевих владних структур, організацій і підприємств щодо створення сприятливого середовища життєзабезпечення і розвитку людини в умовах впливу соціально-економічних ризиків, які формуються її життєвим циклом і ринковим механізмом.
Пропонуємо розглядати соціальний захист яксистему економічних, правових, організаційних відносин між членами суспільства з приводу підтримки умов їх життєдіяльності на рівні визначених державою соціальних стандартів для попередження (нівелювання) негативного впливу на них несприятливих подій, що виникають за умов ринку і на життєвому шляху людини.
Міра надання громадянам соціального захисту детермінується ступенем соціального ризику (вірогідністю настання певної події) в конкретних умовах. Тому систему СЗН правомірно розглядати і в якості підсистеми управління ризиками. Метою такої підсистеми є не лише відшкодування втрат, а й створення передумов для сприятливого відтворення робочої сили.
2. Глибинною сутністю СЗН є зменшення соціальної нерівності в усіх сферах життєдіяльності (а не лише у сфері споживання матеріальних благ) на основі забезпечення всіх громадян певним мінімумом суспільних благ.Поглиблення нерівності зумовлює соціальні диспропорції та структурні деформації, посилення відчуження і соціального відторгнення. Функціонування системи СЗН має забезпечувати зменшення крайніх проявів соціальної нерівності для підтримання соціальної стабільності та розвитку суспільства.
3. Цільове призначення системи СЗН, її принципи, форми, функції, нормативно-правове та організаційно-управлінське оформлення має розглядатись, на наш погляд, крізь призму проблематики, пов’язаної із складним і неоднозначним феноменом відчуження.
4. Однією з глибинних причин необхідності СЗН є суттєві відмінності в поділі праці та її кооперуванні на міжфірмовому і внутрішньофірмовому рівнях. Координація процесів у першому випадку забезпечується ринком і відповідною «політикою порядку». У другому випадку координація діяльності забезпечується використанням переважно неринкових, неекономічних важелів. Їй відповідає «політика регулювання» як економічних, так і соціальних процесів.
5. Система соціальних гарантій держави та механізм їх забезпечення відіграє регулюючо-стабілізуючу роль у процесах суспільного відтворення (виробництві, розподілі, обміні та споживанні). Вона є важелем впливу на параметри розподілу і перерозподілу національного доходуна користь малозабезпечених верств з метою посилення соціальної орієнтації економіки, зменшення поляризації суспільства і соціальної нерівності на основі правового регулювання та за допомогою фінансових механізмів. Система СЗН діє як вмонтований соціальний та економічний стабілізатор суспільства для попередження і зменшення негативного впливу соціальних ризиків на рівень життя людей. Разом з іншими важелями в певній мірі сприяє згладжуванню амплітуди спадів і підйомів в економіці.
Цілісна концепція соціального захисту потребує погляду на його сенс і роль у суспільному відтворенні з широких позицій - як комплексу соціально-економічних заходів щодо регулювання суспільних відносин з метою підвищення макроекономічної стабільності, недопущення поглиблення соціальної нерівності, забезпечення доступності суспільних благ. Звужений підхід обмежує його сферою споживання, підтримкою соціально вразливих верств. Це веде до згортання соціальних функцій держави, зниження її відповідальності за підвищення рівня та якості життя людей, послаблення контролю за дотриманням роботодавцями трудового законодавства, зменшення соціальної ефективності суспільного виробництва, поглиблення майнової нерівності.
6. Незважаючи на посилену увагу науковців до цієї проблематики, поки що залишаються недостатньо розробленими та суперечливими цілий ряд теоретичних, методологічних і методичних її аспектів. Це відображається на реальному функціонуванні системи СЗН. Її потрібно розглядати не в якості надбудови над ринковою системою, що покликана нівелювати «провали» ринку (як це має місце в багатьох дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених), а як важлива, органічна, іманентно притаманна соціально-економічній системі її складова. Таким чином сприяти економічному зростанню і суспільному розвитку, створюючи передумови для суспільного відтворення в цілому і, зокрема, розширеному та якісному відтворенню найважливішої складової продуктивних сил – людського фактора (а не лише робочої сили).
Як правило, проблеми СЗН розглядаються в ракурсі формування і реалізації соціальної політики. На наш погляд, наголос потрібно робити на питаннях соціальної справедливості функціонування відносин власності на засоби виробництва, нагромадження і перерозподілу суспільних ресурсів. Удосконалення системи СЗН в умовах сучасної України можливе лише в контексті суттєвого коригування нинішньої вкрай недосконалої моделі соціально-економічного розвитку (моделі «дикого капіталізму»). Важливо переорієнтувати фінансові потоки із надмірно гіпертрофованої фінансово-спекулятивної та торгово-посередницької діяльності на розвиток реального сектору економіки, створюючи тим самим передумови для збільшення зайнятості населення і надходжень до державного бюджету. Не менш важливе значення має зниження рівня тінізації економіки, а також блокування витоку капіталу з України в зарубіжні офшори.
7. Конкретні параметри та особливості системи СЗН обумовлюються дією об’єктивних та суб’єктивних чинників, що знаходять відображення в моделях соціально-економічного поступу тих чи інших країн на певних етапах їх розвитку. Моделі, відповідно, й системи СЗН, не є раз і назавжди заданими та незмінними і знаходяться в процесі більш чи менш динамічних змін на різних етапах розвитку суспільства і це потрібно враховувати при удосконаленні чинної системи СЗН.
Система СЗН в Україні знаходиться в процесі становлення та удосконалення. Її соціально-дотаційна модель з високою питомою вагою соціальних трансфертів і пільг у доходах населення в певній мірі дозволяла забезпечувати соціальну стабільність у суспільстві, підтримувати рівень життя вразливих верств, соціальну захищеність населення. За роки незалежності в основному створено її законодавчо-нормативний, фінансовий, організаційний, інформаційний механізми. Поступово відбувається перехід від соціального забезпечення в умовах командної економіки до системи соціального страхування, від універсальності соціальних програм до їх індивідуалізації. Реформування системи СЗН відповідно до умов ринкової економіки триває.
Проблемою є низькі базові соціальні стандарти, перш за все величина прожиткового мінімуму, методика формування якого потребує перегляду. Важливо посилити адресний характер соціальної підтримки, стимулювати активність громадян до самозахисту. Потрібно формувати багатоканальність системи фінансування СЗН, у т.ч. за рахунок нетрадиційних джерел (використання соціальної реклами, відрахувань від здійснення трансакцій тощо). Розвивати соціальне підприємництво, підвищувати соціальну відповідальність бізнесу, підтримувати громадську ініціативу.
8. Результати проведеного соціологічного дослідження засвідчили, що в оцінці громадянами ефективності функціонування системи СЗН немає одностайності. За домінування занижених (в основному середніх або низьких) оцінок щодо рівня особистої соціальної захищеності, частина його учасників вважає, що держава робить усе від неї залежне і використовує можливості для надання захисту. Як правило, ефективність державних зусиль кореспондується із достатністю доходу респондента. Це свідчить про високий рівень патерналістських очікувань населення і недостатню мотивацію (навіть серед молоді) до активних дій на ринку праці. Джерелом невпевненості громадян є не лише низький рівень доходів, а також нестабільність економіки, проблеми функціонування ринку праці.
9. Високий рівень особистої соціальної захищеності респонденти пов’язують із можливостями забезпечення різноманітних умов суспільного буття. Найбільше значення для них мають сімейний стан (неодружені), освіта і забезпеченість житлом. Наголос на важливості хорошої освіти та наявності житла є сприятливим для мотивації до активної участі у соціально-економічній діяльності. Проте формування поглядів (особливо у молоді) на сім’ю як чинник, що знижує мобільність особи, зумовлює не лише демографічні проблем, а й соціально-економічні. Це варто врахувати при формуванні заходів соціальної політики.
10. Розроблені на основі теорії нечітких множин і нечіткої логіки економіко-математичні моделі (інтегрального рівня СЗН та оцінки рівня особистої соціальної захищеності) надають можливість визначити рівеньдосягнутогоза основними параметрамиСЗН, а також визначити за кількісними та якісними критеріями ступінь особистої соціальної захищеності громадян на основі врахування їхньої суб‘єктивної оцінки. Запропоновані методики можна використовувати на різних рівнях управління як для оцінки СЗН, так і для певного ступеня формалізації інших соціально-економічних явищ, полегшити процес прийняття управлінських рішень.
11. У дослідженнях проблем соціального захисту економічно активного населення і вразливих його верств, розробці рекомендацій щодо подальшого реформування потрібно виходити з визначення ролі СЗН у системі суспільного відтворення, соціальній політиці, оцінки впливу програм соціального захисту на відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання. Заходи по реалізації програм СЗН мають бути позбавлені популізму і грунтуватися на реальній економічній основі, враховувати стан економіки, тенденції її розвитку. Масштаби і рівень соціальних гарантій, перспективи їх розширення чи звуження в майбутньому мають ґрунтуватися на оцінці діалектичної взаємодії та взаємозалежності економічного і соціального, об‘єктивного і суб‘єктивного в суспільних процесах.
При реформуванні чинної системи СЗН має бути врахована потреба суспільства в удосконаленні не тільки механізмів перерозподілу доходів, скерованих на підтримку матеріального добробуту громадян, а й на створення умов для розширення можливостей розвитку і створення безпечного середовища, забезпечувати їх доступність для всіх категорій населення.
Отже, СЗН відіграє важливу роль як механізм сприяння розвитку суспільства на основі функціонування його в межах соціально справедливої моделі в умовах ринку, коли вигоди від економічного поступу більш чи менш рівномірно розподіляються між усіма учасниками соціально-економічного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьїн В. О.Соціальна безпека як умова сталого розвитку суспільства перехідного типу / В. О. Ананьїн, О. О. Пучков // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки : наук. вісник [зб. наук. праць]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 55 (№ 12). – С. 235-240.
2. Антосенков Е. Реформа заработной платы: ожидания и реальность / Е. Антосенков, Ю. Кокин // Экономист. – 2007. – № 4. – С. 29-39.
3. Бадовська І. Класифікація вихідних параметрів системи соціальних пільг у вимірі суперечностей соціальної політики та бюджетних можливостей держави / І. Бадовська // Україна: аспекти праці. – 2013. – №7. – С. 17-22.
4. Баластрик Л. О. Механізм реалізації соціальних функцій держави: інституціональний аспект / Л. О.Баластрик // Фінанси України. – 2013. – № 5. – С. 90-99.
5. Баранник Л. Б. Фінансове забезпечення системи соціального захисту населення в умовах економічних перетворень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.е.н. спец. : 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Л. Б. Баранник. – К. : КНТЕУ, 2012. – 40 с.
6. Баранник Л. Б. Фінансовий механізм системи соціального захисту населення України : проблеми становлення та перспективи розвитку [монографія] / Л. Б. Баранник. – Днепропетровськ: ДДФА, 2012. – 496 с.
7. Баранник Л. Б. Корпоративне страхування як перспективний напрям розвитку соціального захисту працюючого населення в Україні / Л. Б. Баранник // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Т.1. – 2012. – № 3. – С. 167-171.
8. Баранова Н. П. Моніторинг стану соціального захисту малозабезпечених сімей та відпрацювання методичних підходів для більш обґрунтованого визначення бюджетних соціальних видатків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=18:2010-06-10-20-54-50&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24
9. Барсуков А. В. Регіональна соціальна політика: інформаційне забезпечення її формування та реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / А. В. Барсуков. – Львів, 2006. – 24 с.
10. Безтелесна Л. Людський розвиток: підходи до трактування суті та умов його забезпечення / Л. Безтелесна // Економіка України. – 2009. – № 7. – С. 4-12.
11. Березяк І. І. Зарубіжний досвід та вітчизняні реалії становлення соціального підприємництва / І. І. Березяк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: зб. наук. праць. – Острог : НУ «Острозька академія», 2014. – Вип. 25. – С. 31-36.  (Серія «Економіка»).
12. Бичков С. І. Теоретичні аспекти формування системи соціального захисту населення [Електронний ресурс] / С. І. Бичков. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej3/txts/SOCIALNA/01–BICHKOV.pdf
13. Бідак В. Я. Інноваційний вектор трудоресурсного забезпечення регіональних суспільних систем / В. Я. Бідак [та ін.] // НАН України, Ін-т регіон. дослідж. – Л. : ІРД НАНУ, 2008. – 97 c.
14. Бідак В. Я. Когнітаріат як інноваційний суб'єкт регіональних суспільних систем: соціогуманітарні аспекти / В. Я. Бідак [та ін.] // НАН України, Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2006. 120 с.
15. Бідак В. Я. Ризики формування інституту соціального захисту населення України (на прикладі Львівської області) / В. Я. Бідак, М. М. Гладченко // Регіональна економіка. – 2010. – №1 (55). – С. 163-166.
16. Бідак В. Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання: дис. … кандидата екон. наук : 08.09.01 / Бідак Володимир Ярославович. – Львів., 2004. – 252 с.
17. Бідак В. Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / В. Я. Бідак . – Львів, 2004. – 20 с.
18. Білоус І. Досвід країн ЄС у сфері соціальної підтримки населення / І. Білоус // Світ фінансів. – 2006. – Вип. 4. – С. 165-169.
19. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг ; пер. з англ. І. Дзюб. – К. : Основи, 2001. – 670 с.
20. Богиня Д. П. Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету / Д. П. Богиня // Український соціум. – 2002. – № 1. – С. 122-133.
21. Боков О. Вдосконалення методології визначення прожиткового мінімуму в контексті досвіду країн Європейського Союзу / О. Боков // Україна: аспекти праці. – 2012. – № 1. – С. 40-44.
22. Боков О. Моніторинг соціальних стандартів та їх вплив на регіональний рівень життя населення України / О. Боков, В. Вітер // Україна: аспекти праці. – 2012. – № 9. – С. 28-34.
23. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту України: навч. посіб. / Н. Б. Болотіна. – К. : Знання, 2005. – 615 с.
24. Борецька Н. П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми [монографія] / Н. П. Борецька. – Донецьк : Янтра, 2001. – 352 с.
25. Борецька Н. Б. Концептуальні основи захисту населення / Н. Б. Борецька // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины : сб. науч. трудов НАН Украины. – Донецк, 1999. – С. 18-32.
26. Борисенко С. С. Возникновение и развитие понятий «социальная политика» и «социальное государство» / С. С. Борисенко // зб. матеріалів І міжнар. наук.–практ. інтернет–конф. [«Економіка в умовах глобалізації: проблеми, тенденції, перспективи»], (Дніпропетровськ–Жешув, 25 лютого-1 березня, 2013 р.).  Д. : Національний гірничий університет, 2013. – С. 35-42.
27. Босенко А. С. Міжнародний досвід регулювання соціального страхування / А. С. Босенко // Управління розвитком. – 2012. – № 8 (129). – С. 120-121.
28. Боярчук Т. В. Формування системи оцінки і регулювання соціального захисту населення : дис. … кандидата екон. наук : 08.09.01 / Боярчук Тетяна Вікторівна. Львів, 2006. – 195 с.
29. Брич В. Шляхи вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції населення / В. Брич , П. Шушпанов // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 4. – С. 28-30.
30. Брич В. Якість життя населення в системі економічних категорій [Електронний ресурс] / В. Брич – Режим доступу: http://library.tneu.edu.ua/images/stories/praci_vukladachiv.PDF.