ЕКОЛОГІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ ЗІ СТАТУСОМ ОБМЕЖЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ (на прикладі рекреаційних та природно-заповідних)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ПОЛЯКОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 504+332.1:332.25(502.35+502.4)

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ ЗІ СТАТУСОМ ОБМЕЖЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ
(на прикладі рекреаційних та природно-заповідних)

Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та
охорони навколишнього середовища

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Галушкіна Тетяна Павлівна
доктор економічних наук, професор
Заслужений економіст України

ОДЕСА- 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ ЗІ СТАТУСОМ ОБМЕЖЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ

13
1.1. Визначення теоретичного базису дослідження 13
1.2. Обґрунтування передумов екологізації розвитку територій зі статусом обмеженого використання (на прикладі рекреаційних та природно-заповідних)

45
1.3. Ключові критерії та функції екологізації системи управління територіями рекреаційного та природно-заповідного статусу
59
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 68
РОЗДІЛ ІІ. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ ЗІ СТАТУСОМ ОБМЕЖЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ТА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ)

70
2.1. Аналіз тенденцій використання та збереження рекреаційних та природно-заповідних територій
70
2.2. Оцінка ефективності управління рекреаційними та природно-заповідними територіями на засадах екологізації
89
2.3. Вплив антропогенної діяльності на стан довкілля природоохоронних територій
113
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 125
РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІЯМИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО СТАТУСУ

128
3.1. Удосконалення законодавчо-нормативних засад управління природоохоронними територіями
128
3.2. Обґрунтування наукових підходів щодо паспортизації природоохоронних територій з функціями обмеженого використання
144
3.3. Організаційно-економічні важелі забезпечення екологізації управління рекреаційними та природно-заповідними територіями
154
3.4. Стратегія екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (на прикладі зони Куяльник)
163
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 179
ВИСНОВКИ 181
ДОДАТКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВВП – Внутрішній валовий продукт
ЕЄК ООН – Економічна Європейська комісія ООН
EMAS – Міжнародна система екологічного менеджменту та аудиту (Environmental Management and Audit System).
ЕП - Екосистемні послуги
ЄС - Європейський Союз
КРТ – Курортно-рекреаційні території
МАВ - Програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" (Man and Biosphere)
НЕП – Національна екологічна політика
НПП - Національний природний парк
ОВНС - Оцінка впливу на навколишнє середовище
ОЕСР - Організація економічного співробітництва
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ООПТ/ ООТ – Особливо охоронювані природні території / особливо охоронюваних територій
ПГК - Природно-господарський комплекс
ПЗТ – Природно-заповідні території
ПЗФ - Природно-заповідний фонд
ПР - природні ресурси
ПРП - Природно-ресурсний потенціал
ПРС - Природоохоронно-рекреаційні системи
ТСОВ - Території зі статусом обмеженого використання
ТРС - Територіальні рекреаційні системи
ЮНЕП – Програма ООН по навколишньому природному середовища
ЮНЕСКО - Організа́ція Об’є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри

ВСТУП
Актуальність теми. Невід’ємною складовою забезпечення екологічної рівноваги навколишнього природного середовища, зменшення рівня його забруднення є існування низки регламентованих обмежень щодо використання природних територій з різними функціями та режимами їх охорони. Упродовж останніх десятиліть була проведена значна робота щодо встановлення економічного значення цих територій і визначення їх ролі та суспільної цінності, хоча мізерність бюджетного фінансування на збереження їх природно-ресурсного потенціалу свідчить протилежне. Наразі згідно з загальнодержавною цільовою екологічною програмою розвитку заповідної справи на період до 2020 року передбачено створення комплексної, репрезентативної, ефективно керованої системи територій. Крім того, на часі подальше поліпшення системи ефективного використання природно-ресурсного потенціалу цих територій, що буде здійснюватися шляхом розбудови державного управління заповідною справою, природними територіями та системи державного контролю в умовах децентралізації повноважень центральних органів виконавчої влади, активізації процесів приватизації, впровадження в управління екосистемного підходу тощо.
Однак, дослідження стану та ефективності управління цими територіями з огляду на сучасні економічні реалії практично не проводяться. Тому на сьогодні виникає потреба в трансформації системи управління в розрізі цих територій в напрямі її екологізації відповідно до міжнародних викликів та вимог.
Проблемам ефективності використання природних територій зі статусом обмеженого використання (зокрема, рекреаційних та природно-заповідних) присвячені дослідження науковців різних наукових шкіл. Однак, до цього часу залишаються ще невизначеними деякі теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління цими територіями на засадах еколого-економічного підходу.
Саме нерозвиненість цих питань обумовлює вибір об’єкта та предмета дисертаційного дослідження, а також його завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до фундаментальної тематики комплексних науково-прикладних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України: зокрема «Інноваційна модель екологічної інфраструктури в Україні (державний та регіональний рівні)» (номер держреєстрації 0109U006351, термін виконання – 2010 - 2012 рр.), де автором запропоноване авторське бачення класифікації територій зі статусом обмеженого використання; «Екологічний аудит в системі екомоніторингу водогосподарських систем регіону» (номер держреєстрації 0110U007319, термін виконання – 2010 р.), де автором досліджено передумови екологізації управління природокористуванням в межах територій обмеженого використання; «Обґрунтування еколого-економічної моделі санації та відродження курортно-рекреаційної зони Куяльник» (номер держреєстрації 0111U004970, термін виконання – 2011 р.), де автором наведено обґрунтування концептуальних положень екологізації управління рекреаційними територіями (відповідальний виконавець теми); «Розробка регіонального плану дій з охорони довкілля з визначенням основних пріоритетів щодо впровадження стратегії «зеленої» економіки в Одеській області» (номер держреєстрації 0112U001788, термін виконання – 2012 р.), де автором визначено напрями екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (відповідальний виконавець теми); «Допомога у формуванні національного бачення України в рамках підготовки до Конференції зі сталого розвитку в Ріо-де-Жанейро в 2012р.» (номер держреєстрації 0112U004046, термін виконання – 2012 р.), де автором було запропоновано рекомендації щодо моделі «зеленого» зростання в напрямі збереження природоохоронних територій.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-теоретичних засад екологізації управління рекреаційними та природно-заповідними територіями з метою збереження їх природних функцій.
Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних наукових завдань:
 визначити основні дефініції в межах вибраного об’єкта та предмета дослідження;
 класифікувати території зі статусом обмеженого використання за еколого-економічними критеріями;
 дослідити передумови екологізації природокористуванням в межах територій рекреаційного та природно-заповідного статусу;
 узагальнити існуючі тенденції та законодавчо-нормативний базис екологічного управління в межах територій зі статусом обмеженого використання (на прикладі рекреаційних та природно-заповідних);
 обґрунтувати концептуальні положення екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання;
 розробити наукові підходи щодо організаційно-економічного механізму активізації державної підтримки розвитку територій з особливими природоохоронними функціями в контексті збереження їх природно-ресурсного потенціалу;
 обґрунтувати формування стратегічного плану дій по збереженню природоохоронних територій з особливими функціями використання (на прикладі курортно-рекреаційної зони (КРЗ) Куяльник).
Об’єктом дослідження є процес забезпечення екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (на прикладі рекреаційних та природно-заповідних).
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні основи ефективного використання та управління територіями зі статусом обмеженого використання.
Методи дослідження. Теоретичними основами дисертаційного дослідження є класичні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування, міжнародної економіки, регіональної економіки та теорії управління, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Методологічною основою дослідження є комплексний підхід до аналізу категорії «екологізація управління» та сучасні гіпотези застосування економічних інструментів екологічної політики в моделях просторового планування, а також існуючі концепції забезпечення сталого розвитку територіальному в розрізі.
Наукові дослідження виконувались на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: наукової обструкції, аналізу та синтезу, причинно-наслідкових зв’язків у певній логічно обґрунтованій послідовності.
В роботі використані елементи системного підходу – при обґрунтуванні теоретико-концептуальних засад дисертаційного дослідження; методу порівняльного і структурного аналізу - при оцінці впливу природних та антропогенних факторів на стан довкілля територій зі статусом обмеженого використання; причинно-наслідкових зв’язків – при визначенні основних передумов формування системи управління природокористуванням в межах територій природно-заповідного та рекреаційного статусу; а також графоаналітичний метод відображення результатів наукового дослідження. Інформаційну базу дослідження складають нормативно-правова база в сфері природокористування, щорічні звіти, методичні та статистичні матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету статистики та інших міністерств і відомств, матеріали досліджень міжнародних організацій з економічних проблем природокористування, дослідження вітчизняних та зарубіжних монографій, спеціальної періодичної літератури тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:
вперше:
- запропоновано класифікаційні ознаки виокремлення територій зі статусом обмеженого використання як природного, антропогенного, так і техногенного походження за еколого-економічними критеріями, в основу яких покладено синтез пріоритетів: досягнення екологічної рівноваги, суспільної цінності та поліфункціональності;
удосконалено:
- трактування дефініції «екологізація» як економічної категорії та сучасної ідеології екосистемного підходу (на базі синтезу оцінки існуючого досвіду та сучасних міжнародних викликів) та її імплементації в систему управління територіальними об’єктами зі статусом обмеженого використання;
- наукове підґрунтя визначення передумов екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання в умовах зміни форм власності на природні ресурси та обмежень державного бюджетування, яке на відміну від існуючого базується на поглибленні теоретичних підходів та сутнісному наповненні їх еколого-економічною складовою;
- концептуальні положення екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (на прикладі рекреаційних та природно-заповідних), які на відміну від інших ґрунтуються на синтезі наукових уявлень щодо сучасної парадигми еколого-збалансованого природокористування та інструментах поліфункціонального зонування і паспортизації цих територій;
- наукові підходи щодо організаційно-економічного сценарію запровадження механізмів державно-адресної підтримки розвитку територій зі статусом обмеженого використання крізь призму поєднання ринкових та адміністративних важелів;
дістали подальший розвиток:
- наукові положення щодо реформування законодавчо-нормативного поля в напрямі забезпечення еколого-збалансованого розвитку територій зі статусом обмеженого використання, які на відміну від інших містять сутнісне економічне наповнення моделі екологічного управління згідно міжнародних викликів;
- теоретико-концептуальні основи та організаційно-економічний інструментарій забезпечення екологізації управління природних територій зі статусом обмеженого використання (на прикладі КРЗ Куяльник) та розширення за рахунок цього переліку об`єктів природної спадщини ЮНЕСКО.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати мають вагоме науково-прикладне значення, так як можуть слугувати підґрунтям для прийняття еколого-орієнтованих рішень в існуючій практиці екологічного управління.
Наукові положення, висновки та рекомендації, що запропоновані в дисертації були позитивно оцінені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та рекомендовані до впровадження, а саме:
- Рекомендації щодо поліпшення стану екологічної інфраструктури та підвищення ефективності управління природоохоронними територіями завдяки впровадженню процедур екологічного аудиту (довідка № 1406/01 від 22.12.2010 р.).
- Авторські пропозиції щодо розробки плану дій по збереженню природоохоронних територій з особливими функціями використання (на прикладі курортно-рекреаційної зони Куяльник) (довідка № 51/01 від 17.01.2011 р.).
Пропозиції щодо моделі «зеленого» зростання в напрямі збереження природоохоронних територій були позитивно оцінені Регіональним офісом ЮНЕП в Європі (довідка № 55/05 від 20.11.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Одержані в ній результати досліджень належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в роботі використано лише ті положення й ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на регіональних та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній конференції «Природні та природно-техногенні риски берегової зони морів» (м. Одеса, 7-11 вересня 2008р.); Міжнародній науковій конференції «Міжнародна співпраця і управління транскордонним басейном для оздоровлення річки Дністер» (м. Одеса, 30 вересня - 1 жовтня 2009р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 23-24 квітня 2009 р.); VI-ой Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы экологической безопасности и развития морехозяйственного и нефтегазового комплексов” (г. Одесса, 7-10 сентября 2010 г.); Х Ювілейній Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління» (м. Суми, 20-21 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Еколого-збалансоване управління меліорованими ландшафтами» (м. Херсон, 22-23 квітня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Дніпропетровськ, 18-19 березня 2010 р.); Другій науково-практичній конференції «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010р.); Міжнародній конференції «Шляхи та інструменти модернізаційного прориву економіки України» (м. Одеса, 21 -22 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток туристичного бізнесу» (м. Донецьк, 17-19 березня 2011р.); Одинадцятій щорічні Всеукраїнській науковій конференцій «Екологічний менеджмент у загальній системі управління» (м. Суми, 20-21 квітня 2011р.); Міжнародній конференції «Зелена економіка. Зелені технології. Зелені інвестиції.» (м. Одеса 6-7 жовтня 2011 р.).
Публікації. Результати досліджень відображено у 25 наукових працях, з них у розділах 4-х колективних монографіях, 7 статтях у збірниках наукових праць, 13 – у матеріалах і тезах конференцій та 1 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 14,27 умов. друк. аркушів, з яких авторові належить 7,7 умов. друк. аркушів.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 182 сторінок основного тексту. Робота містить 15 таблиць, 18 рисунків. Список використаних джерел із 180 найменувань викладено на 18 стор., 6 додатків – на 15 стор.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання – подальшого розвитку науково-теоретичних засад екологізації управління рекреаційними та природно-заповідними територіями з метою збереження їх природних функцій.
Основними результатами дисертаційного дослідження є:
1. В роботі поглиблено теоретико-організаційні основи та обґрунтовано сутність екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання» як сучасної інноваційної моделі екологічного управління в просторовому вимірі з диференціацією та етапністю визначення основних напрямів та важелів забезпечення її впровадження.
2. На основі попередніх наукових досліджень запропоновано класифікацію територій зі статусом обмеженого використання за еколого-економічними критеріями, в основу яких покладено синтез пріоритетів: досягнення екологічної рівноваги; суспільної цінності та поліфункціональності.
3. З позицій комплексного підходу удосконалено концептуальні підходи щодо екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (на прикладі територій ПЗФ та рекреаційних), які ґрунтуються на трансформації наукових уявлень щодо сучасної парадигми екологозбалансованого розвитку територій та інструментах їх зонування і паспортизації.
4. Враховуючи статус поліфункціональності, в роботі наведено обґрунтування концептуальних положень та критеріїв еколого-економічного зонування та паспортизації територій зі статусом обмеженого використання як природного, так і антропогенного походження, які визначають стратегічні вектори удосконалення системи управління цими територіями в умовах ринкових відносин та сучасних реалій державного бюджетування з врахування їх економічної цінності та факторів техногенного навантаження.
5. В роботі отримали подальший розвиток наукові положення щодо реформування законодавчо-нормативного поля в напрямі забезпечення еколого-збалансованого розвитку територій зі статусом обмеженого використання, які містять сутнісне економічне наповнення моделі екологічного управління згідно міжнародних регламентів.
6. Узагальнення існуючих теоретичних тлумачень та сутнісне наповнення механізму екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання, дозволило удосконалити наукові підходи щодо визначення передумов розширення переліку об`єктів природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок внесення до нього найбільш значимих природних об’єктів України, зокрема курортно-рекреаційної зони Куяльник.
7. В роботі запропоновано організаційно-економічний сценарій запровадження механізмів державно-адресної підтримки розвитку територій зі статусом обмеженого використання крізь призму поєднання ринкових та адміністративних важелів; що дозволить посилити ефективність реалізації екологічної політики в просторовому вимірі. Реалізація запропонованих підходів щодо сприяння активізації екологічного підприємництва на територіях природно-заповідного та рекреаційного статусу забезпечить більш якісне відродження їх оздоровчих властивостей.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання – подальшого розвитку науково-теоретичних засад екологізації управління рекреаційними та природно-заповідними територіями з метою збереження їх природних функцій.
Основними результатами дисертаційного дослідження є:
1. В роботі поглиблено теоретико-організаційні основи та обґрунтовано сутність екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання» як сучасної інноваційної моделі екологічного управління в просторовому вимірі з диференціацією та етапністю визначення основних напрямів та важелів забезпечення її впровадження.
2. На основі попередніх наукових досліджень запропоновано класифікацію територій зі статусом обмеженого використання за еколого-економічними критеріями, в основу яких покладено синтез пріоритетів: досягнення екологічної рівноваги; суспільної цінності та поліфункціональності.
3. З позицій комплексного підходу удосконалено концептуальні підходи щодо екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання (на прикладі територій ПЗФ та рекреаційних), які ґрунтуються на трансформації наукових уявлень щодо сучасної парадигми екологозбалансованого розвитку територій та інструментах їх зонування і паспортизації.
4. Враховуючи статус поліфункціональності, в роботі наведено обґрунтування концептуальних положень та критеріїв еколого-економічного зонування та паспортизації територій зі статусом обмеженого використання як природного, так і антропогенного походження, які визначають стратегічні вектори удосконалення системи управління цими територіями в умовах ринкових відносин та сучасних реалій державного бюджетування з врахування їх економічної цінності та факторів техногенного навантаження.
5. В роботі отримали подальший розвиток наукові положення щодо реформування законодавчо-нормативного поля в напрямі забезпечення еколого-збалансованого розвитку територій зі статусом обмеженого використання, які містять сутнісне економічне наповнення моделі екологічного управління згідно міжнародних регламентів.
6. Узагальнення існуючих теоретичних тлумачень та сутнісне наповнення механізму екологізації управління територіями зі статусом обмеженого використання, дозволило удосконалити наукові підходи щодо визначення передумов розширення переліку об`єктів природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок внесення до нього найбільш значимих природних об’єктів України, зокрема курортно-рекреаційної зони Куяльник.
7. В роботі запропоновано організаційно-економічний сценарій запровадження механізмів державно-адресної підтримки розвитку територій зі статусом обмеженого використання крізь призму поєднання ринкових та адміністративних важелів; що дозволить посилити ефективність реалізації екологічної політики в просторовому вимірі. Реалізація запропонованих підходів щодо сприяння активізації екологічного підприємництва на територіях природно-заповідного та рекреаційного статусу забезпечить більш якісне відродження їх оздоровчих властивостей.