ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Короткий опис

ВСТУП………………………………………………………………
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність трудового потенціалу та його взаємозв’язок з іншими економічними категоріями…………………………………….
1.2 Методичні підходи до визначення ефективності використання трудового потенціалу підприємства……………………
1.3 Організаційно-економічний механізм управління трудовим потенціалом підприємства………………………………………………
Висновок до розділу І………………………………………………
РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА СТАНУ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2.1 Аналіз стану трудового потенціалу України………………….
2.2 Оцінка розвитку підприємств хлібопекарської промисловості України та їх трудового потенціалу…………………..
2.3 Ефективність використання трудового потенціалу на підприємствах хлібопекарської промисловості України……………..
Висновок до розділу ІІ……………………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВСТІ
3.1 Модель управління трудовим потенціалом підприємства хлібопекарської промисловості…………………………………………
3.2 Розробка структури і практичне застосування «Паспорту трудового потенціалу підприємства»…………………………………..
3.3 Вартісний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості…
3.4 Реорганізація системи управління трудовим потенціалом ВАТ «Київхліб»………………………………………………………….
Висновок до розділу ІІІ…………………………………………….
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
ДОДАТКИ…………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……..

ВСТУП

Актуальність теми. В ринкових умовах функціонування трудовий потенціал підприємств визнають одним із ключових ресурсів економіки, від ефективного використання якого на мікрорівні залежить ефективність використання активів підприємства, на макрорівні − економічний розвиток держави.
В ХХІ ст. в умовах прискореного розвитку науки, техніки і технологій, глобалізації економічних процесів, доступності капіталу, широкого асортименту засобів і предметів праці, конкурентні переваги підприємств формуються за рахунок ефективного використання професійних, творчих, комунікаційних та інших здібностей працівників, адже швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, розробляти і впроваджувати інноваційні проекти у всі сфери діяльності підприємства, ефективно управляти його виробничим потенціалом можна лише за наявності всебічно освічених, висококваліфікованих і мобільних працівників.
Для підприємств хлібопекарської промисловості, більшість яких опинились в скрутному фінансовому стані, розв’язання проблеми ефективного використання трудового потенціалу є одним із шляхів підвищення ефективності ведення їх господарської діяльності. Моніторинг потенційних можливостей своїх працівників, рівня і ефективності використання ними трудового потенціалу є основою для прийняття управлінських рішень щодо відповідності продуктивності і оплати праці, коригування напрямів розвитку трудового потенціалу, поліпшення умов його реалізації, соціального забезпечення, розвитку господарської діяльності підприємства з врахуванням резерву невикористаних можливостей працівників.
Незважаючи на те, що такі науковці як: А.М. Колот, В.А. Савченко, В.М. Лич, В. Близнюк, В. Приймак, Д.П. Богиня, Е. Лібанова, І.І. Бажан, І.К. Бондар, І.О. Джаїн, М.І. Долішній, Н.С. Краснокутська, О.В. Грішнова, О.Л. Гапоненко, О.П. Сологуб, С.В. Опецька, Т.В. Білорус, П. Страссман, Л. Едвінсон, М. Мелоун, К. Свейбі, Т. Стюарт зробили суттєвий внесок в розв’язок проблем формування, розподілу і використання трудового потенціалу та пов’язаних з ним категорій – персонал, трудові ресурси, людський капітал тощо, нерозв’язаними залишаються питання моделі управління трудовим потенціалом підприємства, методики оцінки ефективності його використання, забезпечення інформаційного інструментарію для моніторингу стану, використання і розвитку трудового потенціалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки і права Національного університету харчових технологій у межах наукової теми: «Забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції (номер державної реєстрації 0107U000476). Автором досліджено проблемні питання використання трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, розроблено паспорт трудового потенціалу підприємства та запропоновано модель управління ним, обґрунтовано пріоритетні напрями розвитку трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо створення моделі управління трудовим потенціалом підприємства, функціонування якої спрямовано на досягнення ефективності його використання на підприємствах хлібопекарської промисловості.
Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні завдання:
– розкрито зміст поняття „трудовий потенціал” та встановлено його взаємозв’язки з такими економічними категоріями як „робоча сила”, „трудові ресурси”, „людський капітал”, „персонал”, „кадри”;
– доповнено класифікацію трудового потенціалу підприємства;
– досліджено організаційно-економічний механізм управління трудовим потенціалом підприємства;
– розкрито економічну сутність категорії «ефективність використання трудового потенціалу підприємства»;
– запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємства та апробовано його на підприємствах хлібопекарської промисловості;
– запропоновано структуру та розроблено Паспорт трудового потенціалу підприємства − документ, що всебічно характеризує трудовий потенціал підприємства та визначає напрями його розвитку;
– здійснено комплексну оцінку ефективності використання трудового потенціалу підприємств Укрхлібпрому та ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінатів №12, №10, №2 та запропоновано шляхи підвищення ефективності його використання;
– запропоновано модель управління трудовим потенціалом підприємства.
Об’єктом дослідження є процес формування та управління трудовим потенціалом на підприємствах хлібопекарської промисловості.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних підходів і практичних питань ефективного використання трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, комплексний і системний підходи до аналізу ринкових перетворень у хлібопекарській промисловості, взаємовідносини підприємств галузі з іншими секторами економіки.
Досягнення поставленої мети зумовило застосування таких методів дослідження: індуктивний, групування – на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення дослідження; дедуктивний, методи деталізації, аналізу, синтезу, порівняння – у процесі теоретичного осмислення проблеми, для визначення змісту поняття, його характеристик і взаємозв’язку з іншими економічними категоріями, дослідження ефективності використання трудового потенціалу об’єднання підприємств Укрхлібпрому, дочірніх підприємств ВАТ „Київхліб”; методи узагальнення, графічного, аналітичного, моделювання – на етапі розробки концепції ефективного управління трудовим потенціалом підприємств хлібопекарської промисловості; абстрактно-логічного – для формулювання висновків дослідження. Практичні розрахунки виконано за допомогою програмного забезпечення MS Excel.
Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові акти з найважливіших питань організації, державного та галузевого регулювання процесу використання трудового потенціалу підприємств, статистичні та економічні дані об’єднання підприємств Укрхлібпрому, ВАТ “Київхліб”, ДП ВАТ “Київхліб” Хлібокомбінат №12, №10, №2 за період з 2000 по 2006 роки, дані статистичних збірників України та дані офіційних сайтів органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, довідкові матеріали, публікації вітчизняних та зарубіжних авторів та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
– запропоновано модель управління трудовим потенціалом підприємств хлібопекарської промисловості, що побудована на основі взаємозв’язків між чинниками господарського середовища, механізмом державного та галузевого регулювання процесу використання трудового потенціалу та системою управління трудовим потенціалом підприємства;
– розроблено Паспорт трудового потенціалу підприємства, використання якого в господарській діяльності дає можливість керівникам підприємств проводити моніторинг стану та розвитку інтелектуальної, психофізіологічної та особистісної складових трудового потенціалу, а також ефективності його використання та визначати чинники, що перешкоджають підвищенню ефективності його використання.
удосконалено та доповнено:
– методичний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу, в основу якого покладено визначення ринкової вартості трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, що розраховується з врахуванням показників стану та ефективності його використання;
– класифікаційні ознаки трудового потенціалу підприємства шляхом виокремлення наступних: за функціональними групами працівників, за станом психофізіологічного та інтелектуального потенціалу, за темпами розвитку інтелектуального потенціалу, за рівнем використання трудового потенціалу функціональними групами та за рівнем отриманого доходу;
– організаційно-економічний механізм управління трудовим потенціалом підприємства шляхом врахування зовнішніх організаційних та інформаційних чинників впливу на функціонування системи управління його трудовим потенціалом та через розширення інструментарію управління ним;
дістали подальшого розвитку:
– теорія управління трудовим потенціалом, а саме запропоновано: визначення поняття трудовий потенціал підприємства як синтезу інтелектуальних, психофізіологічних, особистісних здібностей працівників підприємства, які видозмінюються в процесі праці, і використовується та/або можуть бути використані суб’єктом господарювання для досягнення цілей його діяльності; визначення категорії ефективності використання трудового потенціалу підприємства, яка характеризується максимальним досягненням цілей політики підприємства щодо витрат на трудовий потенціал, стабільності та результатів його використання;
– система показників ефективності використання персоналу шляхом встановлення порогів їх нормативних значень, що дасть можливість здійснення комплексної оцінки результатів управління трудовим потенціалом підприємств хлібопекарської промисловості України ;
– пріоритетні напрями розвитку трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості України, дотримання яких сприяє підвищенню ефективності використання трудового потенціалу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення наукового дослідження створюють базу для подальшого збагачення теорії і розвитку практики щодо ефективності використання трудового потенціалу підприємств в цілому та в розрізі його функціональних груп працівників. Зроблені висновки та пропозиції можуть бути використані для підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості з метою отримання конкурентних переваг на ринку та підвищення ефективності господарювання.
Основні результати дослідження прийняті до використання на підприємствах хлібопекарської промисловості ВАТ „Київхліб”: Хлібокомбінату №10 (довідка про впровадження результатів дисертації № 14-10/4 від 07.11.2007 р), Хлібокомбінату №2 (довідка про впровадження результатів дисертації № 01-456 від 03.12.2007 р.), Хлібокомбінату №12 (довідка про впровадження результатів дисертації № 01/15 від 28.11.2007 р.).
Теоретичні положення дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі Національного університету харчових технологій при викладанні дисциплін “Економіка праці”, “Економіка підприємства”, „Економіка галузі”, “Управління персоналом”, „Потенціал підприємства: формування та оцінка”, „Управління потенціалом підприємства” (акт впровадження №01-03 від 28.11.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. Сукупність отриманих наукових результатів, викладених в дисертації, є авторським підходом до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості. Усі викладені в науковій роботі результати, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і методичні розробки виконаного дослідження, висновки і пропозиції доповідалися й обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 19-20 травня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Київ, 23-24 березня 2006 р.), ІІІ та ІV Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку» (м. Київ, 15-16 березня 2007 р. та м. Київ, 3-4 квітня 2008 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 10 наукових праць, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 2,45 др. арк. Серед них: 5 у збірниках наукових праць фахових видань, що входять до переліку затверджених ВАК України та 5 − матеріали науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 216 сторінках комп’ютерного тексту та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 21 додатків, списку використаних літературних джерел (221 найменування), містить 30 таблиць, з них 7 займають повну сторінку, 26 рисунків, з них 4 займають повну сторінку, 39 формул.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз та узагальнення практики формування, використання і розвитку трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості дали можливість виокремити положення та висунути пропозиції щодо здійснення ефективного використання трудового потенціалу і сформувати наступні загальні висновки.
1. Враховуючи розбіжності науковців в трактуванні поняття трудового потенціалу підприємства, ототожнення його з такими поняттями як: «людський капітал», «людський потенціал», «трудові ресурси», «робоча сила», «персонал», «кадри», автором було запропоновано його ідентифікувати як синтез інтелектуальних, психофізіологічних та особистісних здібностей працівників підприємства, що використовуються та/або можуть бути використані для досягнення цілей його діяльності.
2. Зважаючи на невизначеність єдиних класифікаційних ознак для характеристики трудового потенціалу підприємства та з метою більш повного розкриття його змісту, автором доповнено класифікацію за такими ознаками: 1) за функціональними групами, згідно яких слід виокремлювати трудовий потенціал управлінської групи, інженерно-технічної та інших фахівців, торгівельної групи, групи виробничих та допоміжних працівників; 2) за станом психофізіологічного потенціалу, згідно якого визначають задовільний, умовно добрий та добрий стан психофізіологічної складової трудового потенціалу; 3) за станом інтелектуального потенціалу, згідно якого трудовий потенціал перебуває у стані розвитку або старіння; 4) за рівнем використання трудового потенціалу функціональними групами, згідно якого трудовий потенціал поділяється на той, що використовується повністю та той, що використовується частково; 5) за рівнем доходу, отриманого на підприємстві, слід виокремлювати трудовий потенціал, реалізація якого забезпечує отримання високого, середнього або низького доходу.
3. З метою підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства нами було запропоновано дотримуватись керівникам наступних принципів управління ним: системності управління, раціонального формування, відповідності системи мотивації потребам працівників, відкритості інформації щодо мети діяльності підприємства і очікуваної трудової поведінки працівника, окупності інвестицій в розвиток трудового потенціалу та рентабельності витрат на використання, цілеспрямованості напрямів розвитку, оптимізації рівнів ієрархії організаційної структури управління, формування корпоративної культури та організаційної структури управління «згори донизу».
4. Для розв’язання інформаційної проблеми, яка перешкоджає моніторингу стану та ефективності використання трудового потенціалу суб’єктів господарювання, нами було розроблено Паспорт трудового потенціалу підприємства – документ внутрішньої звітності, що містить відомості про структуру трудового потенціалу підприємства, характеристики його інтелектуальної, психофізіологічної та особистісної складових, чинників його формування, показників ефективності використання та напрямів його розвитку.
5. Враховуючи відсутність єдиного методичного підходу до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємства, нами було запропоновано використати вартісний підхід. В межах даного підходу ринкова вартість трудового потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, визначена як п’ята частина від різниці ринкової вартості підприємства і балансової вартості його активів, збільшена на інтегральний коефіцієнт інтелектуальної наповненості трудового потенціалу, інтегральний коефіцієнт результативності реалізації інтелектуальної складової трудового потенціалу, коефіцієнт вікової придатності трудового потенціалу, коефіцієнт психофізіологічної міцності трудового потенціалу, виступає результативним показником його використання.
6. З метою проведення комплексної оцінки ефективності використання реалізованої частини трудового потенціалу було запропоновано використати рейтинговий підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу за відомими показниками ефективності використання трудових ресурсів, шляхом встановлення порогів їх нормативних значень для підприємств хлібопекарської промисловості України, співставлення з якими дозволяють визначити рівень ефективності його використання на певному підприємстві і виявити резерви її підвищення.
7. Для можливості керівників управляти ефективністю використання трудовим потенціалом було запропоновано модель управління трудовим потенціалом підприємств хлібопекарської промисловості, що побудована на основі взаємозв’язків між чинниками господарського середовища, механізмом державного та галузевого регулювання процесу використання трудового потенціалу та системою управління трудовим потенціалом підприємства.
8. В умовах високої плинності персоналу підприємств хлібопекарської промисловості підвищити ефективність використання трудового потенціалу було запропоновано шляхом реорганізації системи управління процесом його формування та через впровадження системи управління знаннями, інструментами реалізації якої є формування бібліотеки знань підприємства – сукупності баз даних і знань всіх напрямів діяльності підприємства та система управління розвитком трудового потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авторская инструкция по пользованию консультациями. Интервью Погорелова А. со Старинским Б. // Комп&ньон. – 2005. ‒ №36 (448). – С. 16-18.
2. Амблер Т. Маркетинг и финансовый результат: Новые метрики богатства корпорации: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 248 с. – Библиогр.: с. 5.
3. Ангелин Д. В состоянии эффекта // Бізнес. ‒ 2005. ‒ №40. ‒ С. 52-55.
4. Ангелин Д. Управленческие технологии оплаты труда // Бизнес. – 2005. ‒ №33. – С. 50-53.
5. Ангелин Д. Путь: Билл Гейтс // Бизнес. – 2004. – № 18-19. – С. 79.
6. Андреева Е. Не в методах суть // Управление компанией. – 2006. ‒ №12. ‒ С. 111-114.
7. Антонюк В. Кадри для інноваційної діяльності: проблеми формування та використання // Україна: аспекти праці. ‒ №5. – 2007. – С.42-47.
8. Андрушків Б.М., Кузмін О.С. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995. – 326 с.
9. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами /Перевод с англ. под ред. С.К. Мордовина. – 8-е издание. – СПб.: Питер, 2004. ‒ 687 с. – Библиогр.: с. 7-9.
10. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. – М., 1976. ‒ 192 с.
11. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты: Учеб. пособие. – К.: МЗУУП, 1994. – 304 с.
12. Аширова Г.Т. Современные проблемы оценки человеческого капитала // Вопросы статистики. – 2003. ‒ №3. – С. 30-31.
13. Бабенко Т. Удельный вес кризиса // Стратегии. – 2008. ‒ №2. ‒ С. 24-30.
14. Бажан І.І. Трудовий потенціал України: формування та використання. – Донецьк: Юго-Восток, 2006. – 144 с. – Бібліогр.: с. 3.
15. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е издание., дополненное и переработанное. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.
16. Білорус Т.В. Кадровий потенціал в системі стратегічного управління підприємством: Автореф. дис. … кандидата екон. наук / НУХТ. − 2004. − 20 с.
17. Білорус Т.В. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства: (Монографія). – Ірпінь: НАДПСУ, 2007. – 174 с.
18. Білорус Т.В. Організаційне забезпечення системи управління персоналом підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 12 (79). – С. 144 – 147.
19. Білорус Т.В. Контролінг в системі стратегічного управління кадровим потенціалом // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2006. – № 89. – С. 51–53.
20. Близнюк В. Оцінка людського потенціалу економічного зростання України: теорія та практика // Україна: аспекти праці. – 2006. – №5. – С. 30-34.
21. Божко В.П., Г.С. Синько. Оценка рыночной стоимости предприятия как бизнеса // Економіка. Фінанси. Право – 2007. – №12. – С. 3-7.
22. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.
23. Борщевський П.П., Заинчковский А.А., Кучук В.С. Совершенствование хозяйственного механизма в пищевой промышленности. – К.: Техника, 1984. – 157 с.
24. Браницкая И. Принципы корпоративной культуры // Генеральный директор. – 2005. ‒ №26. – С. 28-31.
25. Бутнік-Сіверський О.Б. Ринковий механізм господарювання (теоретико-методичні проблеми формування) / За ред. акад. УААН П.П. Борщевського. – К.: Компас, 1995. – 299 с.
26. Бутнік-Сіверський О. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт // Інтелектуальний капітал. – 2003. – № 5. – С. 3–13.
27. Бутнік-Сіверський О., Красовська А. Теоретичні засади інтелектуальної інноваційної діяльності на підприємстві // Економіка України. – 2004. – № 12. – С. 31–37.
28. Василик А. Об’єктивні передумови та напрями інтелектуалізації праці в Україні // Україна: аспекти праці. – №7. – 2007. – С.48-51. – Бібліогр.: с.2.
29. Василик А. Система чинників формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. ‒ №6. – с.39-43.
30. Васильева Н. «В компании должны работать только нужные люди» // Бизнес. – 2005. ‒ № 10. – С. 88-92.
31. Васильченко Н. Г. Современная система управления предприятием. – М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2003. – 324 с. ‒ Библиогр.: с. 2
32. Васильченко А.Н. Украинское хлебопечение – состояние, проблемы и перспективы // Хлебопечение России. – 2003. – № 5. – С. 44–46.
33. Вовканич С., Семів Л. Інформаційна парадигма регіональних суспільних систем інноваційного типу. – Л.: ІРД НАН України. – 2005. – С. 60-65.
34. Врублевський В.К. Україна: інтелект нації на межі століть / Врублевський В.К., Ворона В.М., Канигін Ю.М., Ксьонзенко В.П., Курас І.Ф. ‒ Інститут соціології НАН України; Українське товариство «Інтелект нації». – К.: Інформаційно-вид. центр «Інтелект», 2000. – 165 с.
35. Гагарина А. Стратегический продукт вне тактики и стратегии // Продукты & Ингредиенты. – 2006. ‒ №5. – С. 34-37
36. Галица И.А. Творческий потенциал сотрудников предприятий и управление им. – Режим доступу: http://www.jurenergo.kiev.ua/statti/tvorchpot
37. Галузева угода на 2007-2009 роки хлібопекарської та переробної промисловості України від 06.04.07 №26. ‒ Режим доступу:
38. Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції”. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 366 с.
39. Гаркавенко Н. Проблеми збалансованості регіональних ринків праці // Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №4. ‒ С.40-44.
40. Геєць В.М. Україна у вимірі економіки знань. – К.: Основа, 2006. – 247 с.
41. Гольдфарб А.Г. Формування та збереження трудового потенціалу промислових підприємств: Автореф. дис. кандидата екон. наук / Харківський національний економічний університет. – Харків, 2005. – 20 с.
42. Головинов О.М. Людський капітал у системі виробничих відносин: Монографія. – Донецьк: Дон дует, 2004. – 161 с.
43. Гончаренко А. Близость вышки // Бизнес. – 2007. ‒ №8(735). – С. 62-65.
44. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МП “Сувенир”, 1993. – 83 с.
45. Горошко Л. Психологічні аспекти проблеми активного пошуку роботи безробітними особами // Україна: аспекти праці. – 2006. ‒ №6. – С. 16-20.
46. Гречикова З., Ванькова О. Критерии эффективности диктует бизнес // Управление компанией. – 2003. ‒ №9 (28). ‒ С. 108-112.
47. Грішнова О.А. Інтелектуалізація праці: українські проблеми на тлі світових тенденцій // Україна: аспекти праці. – 2000. ‒ №7. – С. 25-28.
48. Грішнова О., Жигірь А. Система трудової мотивації працівників в умовах соціально–економічних перетворень в Україні // Україна: аспекти праці. – 1996. – №7-8. – С. 75–77. – Бібліогр.: с. 2.
49. Данилишин Б., Куценко В. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання // Економіка України. – 2006. – С. 71–79.
50. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография. – Сумы: ИТД «Университетская книга”, 2002. – 250 с.
51. Джеджула Д. Маркетинг не по Дилберту // Стратегии. – 2008. ‒ №2. – С. 42-47.
52. Джереми С. Теряем квалификацию // Компаньон. – 2006. ‒ №49. – С. 52.
53. Дмитриева Л., Гаврилова М. Укрепление кадрового потенциала организаций потребительской кооперации // АПК: экономика, управление. – 2006. ‒ №3. – С. 22-26.
54. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. ‒ Режим доступу: http://posada.com.ua/useful/employer/5.
55. Долішній М., Куценко В. Диверсифікація освіти в контексті Болонського процесу як передумова поліпшення якості кадрового потенціалу // Україна: аспекти праці. – 2006. ‒ №5. – С. 8-14.
56. Должанський І.З., Загорна Т.О., Удалих О.О. та ін. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.
57. Дороніна М. С. Психологія управління: Навч. посіб. в 2 ч. – Харків: Вид-во ХДЕУ, 1999. – Ч. 1. – 108 с.
58. Дороніна М. С. Психологія управління: Навч. посіб. в 2 ч. – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2000. – Ч. 2. – 96 с.
59. Дороніна М. С. Управління економічними та соціальними процесами підприємства. – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2002. – 432 с.
60. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / Пер. с англ. – М.: Экономика, 1992. – 258 с.
61. Егоршин А.П. Управление персоналом. – Н.Новгород: НИМВ, 1997. – 234 с.
62. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – 780 с.
63. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431 с.
64. Економіка підприємства харчової промисловості / А.О. Заїнчковський, Г.М. Решетюк, Г.А. Болдуй та ін.; За ред. А.О. Заїнчковського. – К.: Урожай, 1998. – 272 с.
65. Енциклопедія бізнесмена, економіста менеджера під редакцією Дяківа Р.С. – Міжнародна економічна фундація. – 2000. – 704 с.
66. Загородняя И. Не хлебом единым или материальные и нематериальные факторы мотивации персонала // Рынок капитала. – 2001. – № 8. – С. 26–31.
67. Закон України „Про оплату праці” від 24.03.1995 р., № 108/95-ВР.
68. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійно-оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658-111.
69. Закон України „Про Державний бюджет на 2002 рік”, від 20.12.2001 р., №2905-ІІІ.
70. Закон України „Про Державний бюджет на 2005 рік”, від 23.12.2004 р. № 2285-ІV.
71. Закон України „Про Державний бюджет на 2006 рік”, від 20.12.2005 р. № 3235-ІV.
72. Закон України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, від 19.12.2006 р. № 489-IV.
73. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1105-14.
74. Закон України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р. №2272-ІІІ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2272%2D14.
75. За рівнем людського потенціалуУкраїна на 76-му місці / За матеріалами УНІАН, Главред. – Режим доступу: http://ua.proua.com/news/2007/11/27/172049.html
76. Ільїч Л.М. Трудовий потенціал України та ефективність його використання / Автореф. дис. канд. екон. наук / Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України. – Київ, 2006. – 20 с.
77. Интеллектуальный капитал – стратегический потенциал организации: Учебное пособие. Под ред. д.э.н. проф. Гапоненко А.Л., д.э.н. Орловой Т.М. – М.: Издательский Дом «Социальные отношения», 2003. – 184 с. – Библиогр.: с. 177-178.
78. Кабанов А.И. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности / Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д. – К.: Техника, 1994. – 266 с.
79. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учеб. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2001. – 312 с.
80. Карлін М. І. Стимулювання праці в перехідній економіці. – Луцьк: ВДУ, 1997. – 168 с.
81. Карпенко Д. О. Трудове право України. – К.: МАУП, 1999. – 188 с.
82. Карпенко Д. Качественный менеджмент – высокая производительность // Комп&ньон. – 2006. ‒ №13. – С. 60-61.
83. Карпенко М. Менеджмент в цифрах // Комп&ньон. – 2005. ‒ №36 (448). – С. 40-44.
84. Карпенко М. Руководить на „пятерку” //Комп&ньон. – 2005. ‒ №36. – С. 46-51.
85. Качан Є. П., Шушпанов Д. Г. Управління трудовими ресурсами: Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім "Юридична книга", 2003. – 263 с.
86. Кибанова А.Я. Управление персоналом. – М.: Экзамен, 1999. – 240 с.
87. Кишко Т. Колоссальная мотивация к деньгам! // Управление персоналом. – 2003. – №7. – С. 54–55.
88. Ключевые показатели менеджмента: полное руководство по работе с критическими числами, управляющими вашим бизнесом / Пер. с англ. О.В. Чумаченко. – 4-е изд. – К.: Companion Group, 2006. ‒ 400 с. – Библиогр.: с. 9-12.
89. Ковальчук І.В. Реальна економіка: навчальний посібник з економіки підприємства. – К.: ВІПОЛ, 2004. – 393 с.
90. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
91. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Хлібокомбінату №12 на 2007 р.
92. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Хлібокомбінату №2 на 2007 р.
93. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Булочно-кондитерського хлібокомбінату на 2007 р.
94. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Хлібокомбінату №4 на 2007 р.
95. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Хлібокомбінату №10 на 2007 р.
96. Колективний договір дочірнього підприємства ВАТ „Київхліб” Хлібокомбінату №11 на 2007 р.
97. Колиснык М. Финансы: стратегии с которыми побеждают. – К.: Издательский дом «Максимум», 2006. – 335 с. – Библиогр.: с. 4-5.
98. Колот А. М. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань. // Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №4. ‒ С. 4-9.
99. Колот А. М. Мотивація персоналу. – К.: КНЕУ, 2002. – 340 с.
100. Конституція України від 28.06.1996 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
101. Коростеев В. Реновация мотивации как условие выживания // Персонал. – 2001. – № 4. – С. 35–39.
102. Костенко М. Професійне навчання безробітних як засіб відновлення та розвитку трудового потенціалу // Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №2. – С. 32-39.
103. Кочума І. Продуктивна зайнятість у контексті забезпечення людського розвитку і економічного зростання // Україна: аспекти праці. – 2005. ‒ №6. – С. 19-23.
104. Корпоративная культура (узелок на память). – Режим доступу: http://www.hr-portal.ru
105. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
106. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників / Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. – К.: “Знання”, КОО, 1999. – 556 с.
107. Крисанов Д.Ф. Пріоритети інноваційного розвитку переробної сфери АПК України // Економіка АПК. – 2005. – № 7. – С. 18–26.
108. Крисанов Д.Ф. Инновационный фактор развития пищевой промышленности Украины // Экономика Украины. – 2007 (537), № 4. – С. 71–81.
109. Кристинсен Ю. Инновационный букет // Стратегии. – 2007. ‒ №7. – С. 25-26.
110. Круш П.В. Оцінка бізнесу: Навчальний посібник / Круш П.В., Поліщук С.В. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 264 с.
111. Крушельницька О.В. Управління персоналом: Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене / Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. – К.: „Кондор”. – 2005. ‒ 308 с.
112. Курячая Е. Секретное оружие // Бизнес. – 2005. ‒ №22. – С. 92-95.
113. Курячая Е. Формальные отношения // Бізнес. ‒ 2007. ‒ №10(737). ‒ С. 68-71.
114. Куликов Г. Т. Мотивация труда наемных работников. – К.: Институт экономики НАН Украины, 2002. – 340 с.
115. Куликов Г.Т. Структурні елементи мотиваційних процесів та їх взаємозв'язок у сфері праці // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3-4. – С. 134-137.
116. Лавриненко И. „Обед” эффективного управления из трёх блюд // Комп&ньон. – 2005. ‒ №48. – С. 34-38.
117. Лавриненко О.В. Поняття, ознаки та порядок установлення змісту трудової функції працівника: теоретичні аспекти сучасного вчення // Економіка. Фінанси. Право. – 2005. ‒ №12. – С. 28-37.
118. Лагутін В. Д. Реформа оплати праці стимулюючого типу в Україні: теорія, концепція, практичні рекомендації і пропозиції. – Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту, 2000. – 240 с.
119. Ламберт Т. Ключові проблеми керівника. 50 перевірених способів вирішення проблем / Переклад з англ. – К.: Все увито, Наукова думка, 2001. – 303 с.
120. Лапицкая Л. Организационное структурирование маркетинговой деятельности на предприятии // Маркетинг. – 2004. ‒ № 5 (78). – С. 48-61.
121. Лепкина И. Ценный капитал // Комп&ньон. – 2008. ‒ №5 (573). – С. 42-44.
122. Либанова Э. Кому выгодна дешёвая рабочая сила // Зеркало недели. – 2007. ‒ №16-17 (645-646). ‒ С. 10.
123. Лисогор Л. Роль матеріальної мотивації праці у забезпеченні ефективного використання трудового потенціалу працюючих // Україна: аспекти праці. – 1996. – №5. – С. 23-25.
124. Лич В.М. Трудовий потенціал: теорія та практика відтворення: Монографія. – К.: Науковий світ, 2003. – 196 с.
125. Лобанов А., Костюк Д. Способы участия работников в распределении прибыли при повышении эффективности производства // Налоги и бухгалтерский учет. – 2000. – №61. – С. 29–32.
126. Лукичева Л.И. Управление интеллектуальным капиталом: Учебное пособие. – Москва: Омега – Л, 2007. – 384 с.
127. Луценко О. Виробничий травматизм: фатальні обставини чи суб’єктивна закономірність // Дзеркало тижня. – 2005. ‒ № 14 (542). ‒ Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/542/49779/
128. Магура М.И., Курбатова М.Б. Современные персонал-технологии // Управление персоналом. – Москва, 2003. ‒ С. 18-21
129. Майкл Л. Стремительные инновации / Майкл Л., Джеймс В., Кимберли В-Х. / Пер. с англ. – К.: Companion Group, 2006. – 350 с. – Библиогр.: с. 6-9.
130. Макогон Ю.В. Регіональна складова економічної стратегії України: сутність та проблеми // Стратегічні пріоритети. – 2006. ‒ №1. – С. 150-158.
131. Маркс К., Энгельс Ф. Капитал. М.: Пресс, 1989. ‒ Т. 26. ‒ Ч. 2. – 1029 с.
132. Мартюшева Л.С., Калишенко В.О. Інноваційний потенціал підприємтсва як об’єкт економічного дослідження // Фінанси України. – 2002. – № 10. – С. 61–66.
133. Махсма М. Світові тенденції трансформації зайнятості населення в умовах глобалізації економіки // Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №4. – С. 10-15
134. Мельник С., Коропець П. Оцінка якості трудового життя на виробничому рівні: методичні підходи // Україна: аспекти праці. ‒ №5. – 2007. – С. 3-10.
135. Меморандум «Про узгодження дій між Кабінетом Міністрів України та професійними галузевими об’єднаннями агропромислового комплексу на ринку продовольчих товарів», від 09.11.2006 р.
136. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента/ Пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1995. – 849 с.
137. «Методика оцінки майна», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891.
138. Методические указания к разработке планов развития народного хозяйства СССР.– М.: Экономика, 1974. – 791 с.
139. Минин А.А. Организация клиентской базы // Материалы конференции „Маркетинговые коммуникации. Продвижение товаров в местах продаж”. – Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/conf/2003-04-greb2/02.htm.
140. Мостенська Т.Л. Особливості формування попиту і пропозиції на ринку харчових продуктів // Економіка АПК. – 2003. - №1. – С. 113-120.
141. Николаева Т. Культурная продажа // Бізнес. ‒ 2006. ‒ №44 (719). ‒ С. 74-77.
142. Новойтенко І.В. Далеко не в усіх пекарів розглядається мотивація до праці // Зерно і Хліб. ‒ 2008. ‒ №3. ‒ С. 30.
143. Новойтенко І.В. Показники прибутковості персоналу АТ «Київхліб» // Зерно і Хліб. ‒ 2006. ‒ №2. ‒ С. 14.
144. Новойтенко І.В. Трудовий потенціал та його зв’язок з іншими економічними категоріями // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2006. – № 19. – Ч. ІІ Фінанси. Менеджмент. – С. 118–121. – Бібліогр.: с. 4-5.
145. Новойтенко І.В. Чинники формування, використання, розвитку і відтворення трудового потенціалу// Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2007. ‒ №23. ‒ С. 41-43. ‒ Бібліогр.: с. 4-5.
146. Новойтенко І.В. Підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах хлібопекарської галузі Українии // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2005. – № 17. – С. 107–110. – Бібліогр.: с. 4-5.
147. Новойтенко І.В. За якими ж критеріями слід оцінювати трудовий потенціал працівника // Зерно і Хліб. ‒ 2007. ‒ №4. ‒ С. 19-20.
148. Опецька С. В. Нова економіка та фактор людського капіталу // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 161-166.
149. Питерс Т. Поиск эффективного управления / Т. Питерс, Р.В. Уотерман / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 345 с.
150. Переходов В.Н. Основы управления инновационной деятельностью. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 234 с.
151. Пестрецова О. Економічна мотивація . ‒ Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/10/1620042437.html
152. Петренко Г., Кармазин В. Десять уроков менеджмента // Генеральный директор. – 2005. ‒ №21. – С. 24-29.
153. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). – М.: Экономика, 1990. – 92 с.
154. Про-Инвест-ИТ продукты. ‒ Режим доступу: http://www.pro-invest.com
155. Полищук О. Вас требуют // Бизнес. – 2008. ‒ №4. – С. 58-62.
156. Поляков С.Г., Степнов И.М. Модель инновационного развития предприятия // Инновации. – 2003. – № 2-3 (56-60). – С. 36–38.
157. Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные отношения, 1993. – 895 с.
158. Попов А. С. Концептуальные положения повышения эффективности использования трудовых ресурсов предприятий // Труды IV-ой междунар. науч.-практ. конф. – Харьков: НТУ "ХПИ". – 2003. – С. 178-180.
159. Постанова Кабінету Міністрів України „Про ціноутворення в умовах реформування економіки”, від 21.10.1994 р. № 733 із змінами і доповненнями.
160. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень”, від 22.02.1995 р. №135.
161. Потемкин Д.Н. Оценка и анализ экономической эффективности производства в условиях его интенсификации (на примере шинной промышленности СССР): Дис… канд. экон. наук: 08.00.05. – Днепропетровск, 1990. – 491 с.
162. Пріоритети інноваційного розвитку АПК України: Наукова доповідь / Юзефович А.Е., Крисанов Д.Ф. – К.: Об’єднаний інститут економіки НАН України, 2005. – 55 с.
163. Приймак В. Якісні зміни трудового потенціалу регіонів України // Україна: аспекти праці. ‒ 2006. ‒ №7. ‒ С. 3-5
164. Пришутова А. Нечаянные киллеры // Комп&ньон. – 2006. ‒ №6. – С. 16-18.
165. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України № 433-IV від 19.01.2003. – ВВР, 2003. – № 13. – С. 93.
166. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України. – Режим доступу: www.niss.gov.ua/Table/Jalilo_m/index.htm
167. Резніченко Н. Колектив внутрішнього згоряння // Контракти. – 2006. – №20. – С. 32–35.
168. Римашевская Н.М. Формирование качества трудовых ресурсов // Народонаселение. – 2005. ‒ № 2. – C. 6-8.
169. Розпорядження Київської міської державної адміністрації „Про визначення методів та термінів державного регулювання цін та тарифів на продукцію та послуги монопольних утворень”, від 18.01.2005. ‒ №39.
170. Розпорядження Київської міської державної адміністрації „Про встановлення граничної торгівельної надбавки на хліб і хлібобулочні вироби”, від 25.07.2006. ‒ № 1115.
171. Россоха В.В. Методологічні підходи до визначення інтелектуального потенціалу // АгроІнКом. – 2004.– № 11–12. – С. 31–33.
172. Рубачевський К.В. Модернизация высшего образования: очевидны ли цели? // Высшее образование сегодня. – 2005. ‒ №12. – С. 56-57.
173. Рябоконь В.П. Адаптація системи мотивації праці до умов ринку // Фінанси України. – 2001. – №5. – С. 10–16.
174. Савицкая Л. Всегда ли необходима аттестация? // Управление компанией. – 2006. ‒ №12. – С. 83-90.
175. Савченко В.А. Методологія, напрями, тенденції, проблеми у сфері праці та соціальної політики: колективна монографія / Савченко В.А., Папієва Н.М., Кір’ян Т.М. – К.: НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці і НАН України, 2006. – 185 с.
176. Савченко В.А. Проблеми професійного навчання персоналу на виробництві в умовах ринку праці // Професійне навчання на виробництві: Зб. наук. праць. – К.: Науковий світ, 2006. – Випуск №2. – С. 37-48.
177. Савченко В.А. Сертифікація персоналу як метод його оцінки та розвитку // Формування ринкової економіки. Спецвипуск. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. − К.: КНЕУ, 2007. – Т.1. – Ч. 2. – С. 713 – 721.
178. Сардак С. Особливості функціонування ринку праці України та використання потенціалу саморозвитку для підвищення зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 2006. ‒ №7. ‒ С. 8-12
179. Семак Т. У жіночому колективі Борщагівського хлібокомбінату…// Хлібопекарська й кондитерська промисловість України. – 2008. ‒ №2. – С. 2.
180. Системы и методы мотивации. – Режим доступу: http://top-personal.ru.
181. Сичевський М.П. Удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку харчової промисловості України: Монографія / За ред. С.І. Драгунцова. – К.: Наук. світ, 2004. – 374 с. – Бібліогр.: с. 279-296.
182. Скибінська З.М. Економіка та управління підприємством. – Львів, 2005. – 135 с. – Бібліогр.: с. 131–133.
183. Слезингер Г. Э. Труд в условиях рыночной экономики: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 336 с.
184. Слепцов С. Бизнес-процессы: реинжениринг и оптимизация // Генеральный директор. – 2008. ‒ №1. – С. 39-41. ‒ Библиогр.: 2-3.
185. Слоква М.Г. Из опыта организации маркетинговых подразделений // Економіка та право. – 2005. ‒ №3 (13). – С. 46-51.
186. Советский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1981. – 1058 с.
187. Соціальні індикатори рівня життя населення: Статистичний збірник/ Державний комітет статистики України. – К., 2006. – 243 с.
188. Спасенко Ю. Ринок праці кваліфікованої робочої сили: стан та умови ефективного розвитку // Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №4. – С. 15-21.
189. Статистичний збірник. Основні економічні показники діяльності підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності. / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: “Техніка”, 2005. – 279 с.
190. Статистичний збірник. Праця / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: “Техніка”, 2005. – 245 с.
191. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: “Техніка”, 2005. – 657 с.
192. Стахів О. Оцінка мотиваційного потенціалу персоналу підприємства, його моніторінг і застосування в контексті реалізації вимог стандарту ISO 9001 // Україна: аспекти праці. – №8. – 2007. – С. 42-48.
193. Стахів О. Проведення оцінки персоналу на підприємстві з метою стимулювання працівників до підвищення кваліфікації // Україна: аспекти праці. – 2007. – №1. – С. 29-35.
194. Степаненко А.В. Социально-економическое развитие городов (проблемы комплексности и сбалансированности). – К.: Наукова думка, 1998. – 119 с.
195. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: „Каравела”, 2003. – 432 с.
196. Ткаченко Л. Що стримує зростання заробітної плати? // Праця і зарплата №41 (573). ‒ С. 8-9
197. Трегобчук В.М., Пасхавер Б.Й., Юзефович А.Е., Прокопа І.В., Молдован Л.В., Крисанов Д.Ф., Шубравська О.В., Попова О.Л., Скурська Н.М., Яровий В.Д. Про довгострокову стратегію сталого розвитку агропромислового комплексу // Економіка АПК. Міжнародний науково-виробничий журнал. – 2005 (129). – № 7. – С. 3–11.
198. Тресвятська Т. Умови та проблеми становлення середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. – 2005. ‒ №7. – С. 22-30.
199. Трудовой потенциал советского общества: Тезисы доклада и выступлений Всесоюзной научно-практической конференции. – М., 1987. – Т.2. –Ч.1. – 368 с.
200. Указ Президента України „Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” від 3 серпня 1999 р. ‒ № 958/99.
201. Управління персоналом фірми: Навчальний посібник / Крамаренко В.І., Холод Б. І., Нагорська М. М., Логвіна О. В., Ванєєва І. В. – К.: ЦУЛ, 2003. – 272 с.
202. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.
203. Фокина С. Бізнес прирастает талантами // Генеральный директор. – 2008. ‒ №2. – С.20-23.
204. Хлібобулочні й кондитерські вироби. Прес-служба Мінагрополітики України. // Хлебопекарское и кондитерское Дело. – 2006. ‒ №1. ‒ С. 7-10.
205. Ходжабекян В. Совершенствование структуры занятости в сфере науки и образования // Общество и экономика. – 2004. ‒ №5-6. – С. 225-232.
206. Христофоров І. Мотивація як фактор підвищення результативності діяльності кадрів // Справочник кадровика. – 2003. – №1. – С. 67–68.
207. Хуссманнс Р. Международные измерения экономической активности, занятости, безработицы и неполной занятости // Статистика труда для стран Центральной и Восточной Европы и бывшего СССР. Пер. с англ. / Под ред. Чернышева. – М.: Финстатинформ, 1996. ‒ 267 с.
208. Ценное приобретение // Комп&ньон. – 2008. ‒ №1-2 (569-570). – С. 28
209. Червінська Л. П. Фактори мотивації персоналу в менеджменті. – К.: П-во "Правда Ярославичів", 1998. – 256 с.
210. Череп А.В. Проблеми планування витрат на збут продукції // Економіка. Фінанси. Право. – 2005. ‒ №8. – С. 17-20.
211. Черненко В. Інноваційна праця та мотиваційні основи її розвитку// Україна: аспекти праці. – 2007. ‒ №6. – С. 30-34.
212. Шаульська Л.В. Стратегія розвитку трудового потенціалу України: Монографія // НАН України. Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2005. – 168 с.
213. Шишкина М.А. Паблик рилейшенз в системе социального управления. ‒ СПб.: Изд-во С-Петерб. ун-та, 1999. – 243 с. – Библиогр. С. 2.
214. Щербанская Д. Чтобы выстроить уникальное конкурентное преимущество, надо…// Генеральный директор. – 2007. ‒ №7. – С. 52-55.
215. Щербак В.Г. Управління персоналом підприємства: Наукове видання. – Харків: Вид-во ХНЕУ, 2005. – 289 с.
216. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
217. Ястремская Е. Н., Попов А. С. Повышение эффективности мотивации и стимулирования трудовых ресурсов предприятия // Економіка розвитку. – 2004. – № 1(29). – С. 71-74.
218. Основні демографічні показники за січень-червень 2004-2006 рр. – Режим доступу: http://www.ukrcensus.gov.ua/news/article;330/
219. Основні показники діяльності Державної служби зайнятості за 2003-2006 роки. – Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/doccatalog/list?currDir=70993
220. Статистична інформація Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
221. Stuart T.A. Intellectual Capital: The new Wealth of Organizations. – London, 1997. – 546 s.