Управління ризиками підприємств за умов нестабільного зовнішнього середовища

Короткий опис

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження ризиків у процесі управління підприємствами
1.1. Сутність економічної категорії «ризик» та умов його виникнення
1.2. Класифікація ризиків підприємств та її роль в забезпеченні оптимальності їх оцінки та управління
1.3. Методи управління ризиками та можливості їх використання у вітчизняній практиці
Висновки до розділу 1.
Розділ 2. Аналітичні оцінки ризиків фінансово-господарської діяльності підприємств за умов нестабільного зовнішнього середовища
2.1. Аналіз показників ефективності функціонування підприємств хлібопекарської промисловості і їх роль у виявленні потенційних ризиків
2.2. Якісний аналіз ризиків промислових підприємств
2.3. Кількісна оцінка ризиків підприємств хлібопекарської промисловості
Висновки до розділу 2.
Розділ 3. Удосконалення управління ризиками підприємств за сучасних умов господарювання
3.1. Організація процесу управління ризиками на підприємствах за сучасних умов розвитку національної економіки
3.2. Вибір оптимальних партнерів як спосіб зменшення ризиків підприємства
3.3. Кластери як ефективна форма об’єднань підприємств для управління ризиками за умов нестабільного зовнішнього оточення
Висновки до розділу 3.
Висновки
Додатки
Список використаних джерел

ВСТУП
Актуальність теми. У результаті краху планової економіки, становлення нових конкурентних відносин між суб’єктами господарювання та переходу до формування моделі ринкової економіки посилюється вплив ризиків на ефективність діяльності будь-якого підприємства. Це пов’язано із зміною концептуальної ролі держави в управлінні економікою, яка за сучасних умов не бере на себе ризики підприємств, а виступає лише регулятором та контролером відносин між ними. Вітчизняна економіка працює в умовах постійних змін в ринковій кон’юнктурі, особливостях ведення підприємницької діяльності, поведінці суб’єктів господарювання. За цих умов підвищується значення врахування ризиків, які стають постійними супутниками підприємницької діяльності і є чинниками поступального розвитку економічної системи в цілому та кожного конкретного підприємства зокрема (в разі відповідального підходу до управління ризиками). Аналіз ризиків та управління ними дасть змогу приймати оптимальні рішення щодо ефективного розвитку підприємства, що дозволить не лише захистити його діяльність від негативного впливу ризиків, а й отримати додатковий прибуток.
Основною метою та завданням підприємств, є виявлення, прогнозування, попередження, уникнення та зменшення несприятливих впливів зовнішніх та внутрішніх факторів на їх фінансово-господарську діяльність та здійснення заходів, що дозволять використати ці фактори для підвищення власної конкурентоспроможності та отримання додаткових доходів.
У розвинутих країнах світу спостерігається еволюційний перехід до нової концепції управління ризиками, яка розглядає даний процес у розрізі комплексного підходу персоналу підприємства до вирішення проблем його ризикозахищеності, тобто процес управління ризиками має стратегічний характер та спрямованість «згори донизу», а не навпаки, що було властиве старій концепції. Причому нова концепція більше уваги надає впливу на функціонування суб’єктів господарювання зовнішньому оточенню, що дуже важливо для практичного застосування у національній практиці, враховуючи його нестабільність. На жаль у вітчизняній теорії та практиці на сьогодні переважають традиційні підходи до управління ризиками, використання прогресивних методів для вирішення проблем не заохочується, що ставить підприємства у невигідне становище, порівняно з їх іноземними партнерами та конкурентами.
Проблемами оцінки та управління ризиками займались вітчизняні та іноземні вчені. Велику увагу цим питанням надавали І.Т. Балабанов, Т. Бартон, В.А. Буянов, П.І. Верченко, В.В. Вітлінський, В.Н. Вяткин, В.А. Гамза, В.В. Глущенко, П.Г. Грабовий, В.М. Гранатуров, Р.М. Качалов, Г.Б. Клейнер, В.В. Лук’янова, А.А. Мазаракі, Н.І. Машина, М. Портер, Л.А. Савицька, А.О. Старостіна, П. Уокер, О.Л. Устенко, А.М. Фомичев, Дж. Хемптон, М.В. Хохлов, В.В. Христіановський, Т.М. Цай, В.В. Черкасов, У. Шенкир та інші.
Більшість науковців-дослідників орієнтуються на західноєвропейську та американську розвинену ринкову економіку. Це не дозволяє враховувати ті об’єктивні та суб’єктивні фактори та процеси, які є притаманними лише для вітчизняного господарства. Разом з тим, досить мало уваги в існуючій літературі надається комплексному процесу управління ризиками, застосування якого, як показує існуюча практика ведення бізнесу в розвинених країнах і, зокрема, в Росії та Україні дає найбільш оптимальні результати. Слаборозвинутими є дослідження управлінням ризиками у межах конкретної галузі економіки. Більшість наукових праць стосується економіки взагалі, у крайньому випадку промисловості, сільського господарства або сфери фінансів.
Неоднозначність поглядів на поняття «ризик», різноманітні підходи до групування ризиків без наявності єдиної універсальної логічної їх класифікації, відсутність чіткого опису можливостей використання у вітчизняній практиці існуючих методів оцінки та управління ризиками, враховуючи нестабільність зовнішнього середовища, в якому доводиться діяти підприємствам, обумовили актуальність здійсненого наукового дослідження.
Проведене дослідження підтвердило значний вплив факторів зовнішнього середовища на результати діяльності суб’єктів господарювання. Це підвищує актуальність застосування та постійного удосконалення процесу управління ризиками, який дозволить вчасно реагувати на подібні зміни. Розробка та впровадження ефективної системи управління ризиками дає змогу господарюючому суб’єкту стабільно функціонувати на ринку, здобувати конкурентні переваги, незважаючи на значні перетворення політичних, економічних та соціальних чинників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено згідно з тематикою держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри обліку та аудиту Хмельницького національного університету № 2Б-2006 «Прогресивні стратегії та технології управління організаційними структурами підприємств та їх об’єднань» (номер державної реєстрації 0106U001003). При виконанні держбюджетної теми автором розроблено механізм управління ризиками; запропоновано шляхи для зменшення впливу ризиків на функціонування суб’єктів господарювання.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ та розробка нових підходів до оцінки та управління ризиками підприємств в процесі їх функціонування за умов нестабільного зовнішнього середовища.
Для реалізації поставленої мети наукового дослідження необхідно було вирішити такі науково-теоретичні та практичні завдання:
- уточнити сутність поняття «ризик» на основі аналізу історичних та сучасних підходів щодо його тлумачення;
- розробити структурно-логічну класифікацію ризиків підприємств на основі удосконалення існуючих класифікацій;
- виявити та провести оцінку основних факторів, що породжують ризики у процесі функціонування підприємств харчової промисловості, зокрема з виробництва хлібобулочних виробів; оцінити ймовірність появи ризиків у процесі фінансово-господарської діяльності та проаналізувати можливі наслідки від їх впливу;
- провести оцінку методів кількісного аналізу та управління ризиками для виявлення найбільш оптимальних варіантів;
- розробити механізм оцінки та управління ризиками на підприємствах хлібопекарської промисловості та показати роль цього процесу у системі управління підприємством.
Об’єктом дослідження є процеси функціонування підприємств хлібопекарської промисловості в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти і методи управління ризиками підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів та положень економічної теорії, які застосовувались у процесі наукового дослідження. Теоретичною базою дослідження виступили законодавчі та нормативні акти, праці визнаних науковців, сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених із питань оцінки та управління ризиками. При написанні роботи використовувались дані наукової та методичної літератури, інформація статистичних органів про макроекономічні показники та фінансово-господарську діяльність окремих підприємств хлібопекарської промисловості, дані держбюджетної теми та результати досліджень, виконаних особисто автором.
У роботі використано загальнонаукові методи аналізу та спеціальні прийоми, характерні при здійсненні наукових економічних досліджень: історичний (здійснюючи дослідження альтернативних поглядів вчених на поняття, пов’язані із управлінням ризиками), системний та логічний підходи (у процесі удосконалення процесу управління ризиками), експертний метод (при дослідженні ризиків, що впливають на функціонування підприємств хлібопекарської промисловості), статистичний та економічний аналіз (при проведенні аналізу стану економіки України в цілому та конкретних підприємств зокрема), синтез та групування (при здійсненні класифікації ризиків та факторів їх виникнення) тощо.
Наукова новизна отриманих результатів. Головним науковим результатом виконаного дослідження є формулювання та обґрунтування положень та рекомендацій щодо вирішення наукового завдання у сфері вдосконалення процесу оцінки та управління ризиками підприємств за умов нестабільного зовнішнього оточення.
Найістотніші результати та пропозиції, що висвітлюють наукову новизну дисертаційної роботи, наступні:
вперше:
– розроблено трирівневу систему контролю відділу управління ризиками, яка в процесі застосування показує ефективність роботи трьох рівнів підприємства (окремий працівник, відділ управління ризиками, підприємство), пов’язуючи результати роботи нижчих рівнів із загальними фінансовими результатами діяльності підприємства (с. 139-143);
– обґрунтовано зменшення впливу ризиків на функціонування підприємств за допомогою використання кластерних об’єднань, що дозволить їх учасникам поєднувати ресурсний та творчий потенціал для вирішення поставлених завдань в умовах нестабільного зовнішнього середовища (с. 170-176);
удосконалено:
– проведення оцінки та управління ризиками шляхом застосування алгоритму управління ризиками, який систематизує основні етапи цього процесу та підвищує ефективність його проведення (с. 133-139);
– механізм вибору оптимальних партнерів підприємством, зокрема запропоновано факторну модель для визначення ризику несвоєчасного виконання зобов’язань партнерами та їх можливої неплатоспроможності, що дозволяє знизити ризики, пов’язані із співпрацею з ними (с. 148-161);
отримали подальший розвиток:
– визначення понять: «ризик», зміст якого передбачає, що ризик, як об’єктивно-суб’єктивна категорія ставить певні межі для діяльності суб’єкта господарювання, який, у свою чергу, внаслідок своєчасно прийнятих адекватних рішень може впливати на зменшення ризику (с. 19); «управління ризиками», розуміючи його як процес прийняття рішень в процесі управління підприємством з урахуванням ризиків, що впливають на діяльність суб’єкта господарювання (с. 129);
– класифікація ризиків шляхом узагальнення існуючих підходів, а саме групування ризиків, на основі чого здійснено якісну та кількісну оцінку ризиків підприємств хлібопекарської промисловості (с. 38-39);
– врахування при аналізі та управлінні ризиками взаємозв’язків між різними їх видами, що дозволяє точніше оцінити результати впливу ризиків на функціонування підприємства (с. 48-51);
– положення методичного інструментарію оцінки та управління ризиками, можливості його використання на вітчизняних підприємствах з врахуванням їх галузевої специфіки та сучасних умов розвитку національної економіки (с. 42-48, 112-120).
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені у результаті дослідження науково-методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення процесу оцінки та управління ризиками дають змогу для їх використання на підприємствах реального сектору економіки за умов формування та розвитку ринкових відносин.
Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності підприємств хлібопекарської промисловості Хмельницької області, що підтверджується відповідними документами, які містяться у додатках до дисертації: ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» (довідка про впровадження № 162 від 08.11.2006 р.), ВАТ «Деражнянське ХПП» (довідка про впровадження № 86 від 10.08.2006 р.), ВАТ «Чорноострівське ХПП» (довідка про впровадження № 71 від 16.10.2006 р.), Хмельницький хлібокомбінат (ТОВ «Стіомі-холдинг») (довідка про впровадження № 321 від 15.11.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення та висновки дисертаційного дослідження є результатом роботи, виконаної автором самостійно у сфері проблем, визначених метою та завданнями дослідження.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукових досліджень, доповідались на науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 1-3 жовтня 2004 року); V Міжнародній науково-практичній конференції «Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС» (м. Хмельницький, 18-21 травня 2005 року); II регіональній науково-практичній конференції «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери» (м. Вінниця, 1 березня 2006 року); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 10-12 травня 2006 року); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції» (м. Луцьк, 1-3 червня 2006 року); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління економічними системами: концепції, стратегії та інновації розвитку»(м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 16 робіт, з яких 11 статей у фахових виданнях, 1 стаття у науковому журналі і 4 публікації у збірниках наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,45 д. а., усі опубліковано одноосібно.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 187 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 18 таблиць і 15 рисунків, які подано на 25 сторінках. Список використаних джерел з 199 найменувань, приведений на 16 сторінках, 14 додатків – на 44 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теоретичних основ, практичних аспектів, удосконалено та розроблено нові елементи оцінки та управління ризиками за умов нестабільного зовнішнього середовища на прикладі підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів Хмельницької області. Проведене дослідження дозволяє узагальнити його результати у наступних висновках:
1. Вивчення та аналіз існуючих підходів до тлумачення категорії «ризик» засвідчили наявність значних концептуальних розходжень у представників різних економічних шкіл та напрямів. Для кращого їх розуміння було проведено систематизацію існуючих підходів, на основі якої наведено авторське визначення ризику, яке, на нашу думку, найбільш повно розкриває різні сторони цього поняття та створює необхідні передумови для подальшого дослідження особливостей виникнення та класифікації ризиків у діяльності суб’єктів господарювання обраної галузі. Отже, ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка внаслідок впливу множини факторів характеризує багатоваріантність результатів діяльності суб’єкта господарювання або його бездіяльності, причому, коли існує невпевненість у досягненні будь-якого конкретного варіанту.
2. Досліджено особливості впливу ризиків на функціонування підприємств у залежності від стадій життєвого циклу їх основних видів продукції (товарів, послуг). У результаті виявлено постійний вплив ризиків на діяльність суб’єктів господарювання, що вимагає систематичного моніторингу ситуації як усередині підприємства, так і поза його межами для виявлення, оцінки ризиків та пошуку ефективних засобів щодо зменшення їх впливу.
3. Використовуючи принцип системності було розроблено структурно-логічну класифікацію ризиків, в основі якої лежить попередній поділ ризиків на дві великі групи у залежності від місця їх виникнення та подальша їх деталізація у розрізі виділених груп. Кожному із виділених видів ризику було дане означення шаблонної форми для кращого розуміння його суті у процесі пошуку та оцінки ризиків. Найсуттєвішою ознакою застосованого підходу до класифікації ризиків та побудови визначень окремих їх видів є універсалізація системи їх трактувань, що допомагає уникнути багатозначності визначень та знайти найбільш раціональне місце кожного ризику у загальній сукупності ризиків, що впливають на функціонування підприємства. Розроблена класифікація дозволить підвищити ефективність та знизити трудомісткість робіт з оцінки ризиків, що впливають на діяльність промислових підприємств, дозволивши швидше реагувати на появу ризиків, використовуючи при цьому оптимальні заходи щодо зменшення їх негативного впливу.
4. Вищесказане викликає потребу у використанні методів управління ризиками, які можна об’єднати у чотири групи: ухилення, компенсація, прийняття та передача ризиків. Проте існуючий набір методів та результати їх практичного використання у вітчизняній практиці засвідчили отримання неоптимальних результатів. Це пов’язане із специфікою української економіки та з наявністю численних причинно-наслідкових зв’язків між різними видами ризиків, що не повністю враховують наявні методи управління ризиками, які в більшості орієнтовані на розвинуту стабільну економіку.
5. Для вивчення особливостей діяльності підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів було проведено аналіз основних показників ефективності їх функціонування. До складу підприємств, що досліджувались увійшли п’ять хлібоприймальних підприємств та один хлібозавод Хмельницької області. Оцінка, проведена за результатами наданої інформації, показала наявність суттєвих проблем у всіх суб’єктів господарювання у сфері управління активами, зокрема запасами та дебіторською заборгованістю, Це свідчить про погану налагодженість зв’язків із основними партнерами, що й викликає значні ризики у процесі роботи підприємств.
6. Дослідження зовнішнього середовища діяльності підприємств дозволило виділити чотири основні групи факторів, що суттєво впливають на їх функціонування: економічні; політичні; соціально-демографічні та географічні фактори, які у свою чергу було деталізовано та проведено оцінку щодо можливостей впливу підприємства на них з метою пом’якшення або уникнення їх дії. Оскільки дослідження показало, що основним середовищем, в якому виникають ризикові фактори є галузь, у якій працює підприємство, було виділено десять основних ризикоутворюючих галузевих чинників, вплив яких на діяльність підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів було детально проаналізовано. За результатами аналізу кожного чинника були надані рекомендації щодо підвищення захисту підприємств від їх негативного впливу. В процесі аналізу висловлено гіпотезу про наявність розгалужених зв’язків між факторами виникнення ризиків (причиною) та самими ризиками (наслідками), що дало змогу зробити висновок, що за умов нестабільної національної економіки зміна одного ризикоутворюючого фактора може потягнути за собою зміну впливу інших факторів, що потребує врахування у процесі оцінки та управління ризиками.
7. Незважаючи на те, що ризики розглядаються як спекулятивне поняття, у більшості випадків вони приносять втрати у роботі господарюючих суб’єктів. Розглянувши наявну літературу з питань розподілу ймовірностей виникнення втрат від дії ризиків на підприємствах, було удосконалено криву ймовірностей втрат, виходячи із особливостей діяльності суб’єктів господарювання у ринкових умовах. Для прогнозування та попередження втрат потрібно використовувати методи кількісного аналізу ризиків. Проведена оцінка існуючих методів засвідчила наявність певних проблем та недоліків у процесі їх застосування у вітчизняній практиці. Тому для отримання повної та своєчасної інформації про ризики необхідне застосування кількох методів одночасно, що й було здійснено на практиці. Крім статистичного методу, який було використано для аналізу показників діяльності підприємств, у роботі застосовувався експертний метод. Розроблена анкета щодо ризикозахищеності суб’єктів господарювання була заповнена провідними спеціалістами восьми підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Її результати дозволили зробити висновок про слабкий рівень розвитку та застосування у цій галузі методів оцінки та управління ризиками, що викликає великі втрати в процесі їх роботи. За узагальненими показниками сукупного впливу ризиків на функціонування підприємств, кожне з них при незастосуванні заходів щодо підвищення їх ризикозахищеності отримає у результаті власної діяльності катастрофічні збитки.
8. Для забезпечення ефективності функціонування підприємства одним із елементів його управління має стати ризик-менеджмент (управління ризиками), що дозволить здійснювати прийняття рішень в процесі управління підприємством з урахуванням ризиків, що впливають на його діяльність. Перехід до ринкової економіки зумовив зростання кількості факторів, які викликають ризики у процесі діяльності суб’єктів господарювання, що потребує зміни у концепції управління ризиками підприємств. За таких умов процес управління ризиками повинен базуватись на своєчасному інформуванні спеціалістів з ризик-менеджменту про зміни у будь-яких параметрах, що стосується діяльності підприємства, що вимагає сильного та стабільного взаємозв’язку між його підрозділами. У процесі дослідження було представлено розроблений механізм процесу управління ризиками в системі управління підприємством. Основними його етапами є підготовчий, у ході якого здійснюється накопичення інформації про функціонування власне підприємства та його зовнішнього оточення, здійснення якісного та кількісного аналізу ризиків, вибір раціональних методів управління ризиками, затвердження програми управління ризиками та проведення постійного контролю її ефективності. Застосування контролю дозволить у разі необхідності доповнити або модифікувати існуючий процес управління ризиками у відповідності до нових обставин, що виникли після його розробки та впровадження у дію.
9. Оскільки більшість ризиків, що суттєво впливають на роботу підприємств, пов’язані із його функціонуванням у межах галузі, детально розглянуто особливості співпраці суб’єктів господарювання з їх основними контрагентами. Проведене дослідження показало, що більшість підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів у Хмельницькій області відносяться до вибору основних партнерів як до процесу, що не потребує великої уваги. У кінцевому рахунку це призводить до неоптимальності відносин з ними, що знаходить своє відображення у нераціональній політиці управління оборотними активами та збільшенні питомої ваги заборгованості між підприємствами у загальній структурі балансу. Для вирішення цієї проблеми було розроблено механізм вибору оптимального партнера, який включає сім етапів: організаційний, підготовчий, аналіз товару та іміджу підприємства, фінансовий аналіз діяльності, аналіз умов договорів, проведення попередніх переговорів, результативний етап. Обґрунтувавши необхідність використання кожного з вище перелічених етапів, дійшли до висновку, що найбільш важливим для підприємства є результативний етап, на якому здійснюється заключна оцінка отриманої за даними попередніх етапів інформації та приймається рішення щодо можливості співпраці з певним підприємством – потенційним партнером. Для цього було розроблено модель основних факторів, що характеризують можливі результати взаємовідносин з контрагентом в залежності від досвіду минулої роботи з ним, його фінансової стабільності, ділової репутації та бренду продукції на ринках, впливу зовнішніх факторів, незалежних від підприємства. Визначення за допомогою експертного методу оцінки впливу кожного фактора на ризики несвоєчасного виконання зобов’язань партнерами підприємств із виробництва хліба та хлібобулочних виробів дозволяє розрахувати інтегральну оцінку цих ризиків, за результатами якої можна робити висновки про ефективність подальших взаємовідносин з певними контрагентами. Використання цієї методики дасть змогу підприємству періодично аналізувати сучасний стан відносин із основними контрагентами та потенційні можливості їх розвитку, виявляючи та зменшуючи недоліки у процесі їх співпраці.
10. Проте, незважаючи на ретельний відбір власних партнерів та стабільний фінансовий стан суб’єктів господарювання, досить часто їм дуже важко вирішувати високовартісні завдання, що пов’язано із дефіцитом вільних обігових коштів. Досліджені основні стратегії розвитку підприємств з метою отримання конкурентних переваг показали наявність проблем при використанні їх у вітчизняній практиці підприємствами із виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Для підвищення результативності функціонування підприємств у цій галузі було запропоновано використовувати концепцію кластерних об’єднань, що дозволить учасникам втілювати крупномасштабні фінансові проекти, забезпечуючи впровадження інновацій у виробництво та зростання регіонального розвитку в цілому. Запропоновано схему кластерного об’єднання в галузі із зазначенням основних його учасників. Крім підприємств реального сектору економіки, що прямо пов’язані із виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, до складу кластера входять представники владних структур, навчальних, наукових та консультаційних закладів, що дозволяє зменшити силу впливу зовнішніх ризиків на функціонування підприємств. Об’єднання у кластері суб’єктів господарювання, що утворюють замкнуте коло виробництва хліба (починаючи від вирощування зерна та випуску машин та устаткування для кожної із ланок цього процесу) дає змогу зменшити ризики, пов’язані із співпрацею кожного учасника з власними партнерами. Значною перешкодою створення кластерів на сучасному етапі є відсутність державного регулювання їх утворення та функціонування, що вимагає негайного вирішення, оскільки застосування кластерної концепції дозволяє отримати великі прибутки не лише великим підприємствам, а й малим та середнім за рахунок об’єднання їх ресурсних та творчих зусиль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова И.П. Концепция построения риск-менеджмента при реализации инновационного проекта // Управление риском. – 2003. – №2. – С. 72-76.
2. Алексеюк Л. Ризик – один із факторів формування прибутку // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – №4. – С. 17-21.
3. Американський капитализм и управленческие решения (теория и методы принятия решений) / Под. ред. Л.И. Евенко. – М.: Наука, 1969. – 288 с.
4. Антикризисный менеджмент / За ред. А.П. Грязнова. – М.: ТАНДЕМ. ЭКМОС, 1999. – 368 с.
5. Антология экономической классики: В 2 т. Т.2. – М.: «ЭКОНОВ», 1992. – 482 с.
6. Асаул А.Н., Войнаренко М.П. Развитие строительства в Украине и России на основе реализации кластерной концепции // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2004. – №3 / Т.1. – С. 15-22.
7. Асаул А.Н., Войнаренко М.П. Организация предпринимательской деятельности: учебное пособие.– Санкт-Петербург-Хмельницкий: Изд-во «Универ» ТУП, 2001. – 392 с.
8. Бакун О. Ризик-менеджмент в економічному житті України // Вісник Національного банку України. – 2004. – №1. – С. 29-30.
9. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
10. Балашова Н. Управление операционным риском: анализ современных тенденций // Рынок ценных бумаг. – 2001. – №7. – С. 68-70.
11. Бандурин В.В., Рацич Б.Г., Чатич М. Глобализация мировой экономики и Россия. – М.: Буквица, 1999. – 279 с.
12. Баранов Н. Риск и оптимум в формировании запасов // РИСК. – 2003. – №3. – С. 35-42.
13. Бартон Томас, Шенкир Уильям, Уокер Пол. Комплексный подход к риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 208 с.
14. Бачкаи Т., Мессена Д. Хозяйственный риск и методы его измерения. – М.: Экономика, 1979. – 205 с.
15. Березанська Н.І. Економічний ризик у суспільстві // Фінанси України. – 2003. – №8. – С. 74-76.
16. Бланк И.А. Управление использованием капитала. – К.: Ника-Центр, 2000. – 656 с.
17. Борисова Т.М. Теоретичні аспекти управління ризиком на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №7. – С. 116-121.
18. Брикова І.В. Інноваційна кластерна модель підвищення регіональної конкурентоспроможності в умовах глобалізації // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2005. – №3. – С. 50-53.
19. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. с англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с.
20. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. – К.: Основи, 2001. – 349 с.
21. Букин М. Риск – благородное дело // Карьера. – 2003. – №10. – С. 32-35.
22. Буянов В. Анализ рисков в деятельности предприятия // Вопросы экономики. – 2004. – №8. – С. 128-134.
23. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.М. Рискология: управление рисками. – М.: Экзамен, 2003. – 384 с.
24. Ванькович Д.В. Оцінка невизначеності й ризику в системі управління фінансовими ресурсами промислових підприємств // Фінанси України. – 2000. – №9. – С. 79-86.
25. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2ч. Ч.2 / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г. С. и др. – М.: Политиздат, 1990. – 639 с.
26. Вербицька Г.Л. До визначення поняття «ризик» // Економіка України. – 2004. – №4. – С. 83-87.
27. Вербицька Г.Л. Оцінка економічного ризику // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №4. – С. 129-136.
28. Вербицька Г.Л. Управління економічним ризиком // Фінанси України. – 2004. – №4. – С. 34-41.
29. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарика, 1998. – 296 с.
30. Віниченко М.М. Оцінка ризику у бюджетуванні // Фінанси України. – 2003. – №7. – С. 90-96.
31. Вітвицька Н. С., Кузьмінська О.Є. Контроль та ревізія: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 166 с.
32. Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризик у менеджменті. – К. : ТОВ «Борисфен-М», 1996. – 326 с.
33. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві. Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.
34. Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком. Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 c.
35. Вітлінський В.В., Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний Я. С. Економічний ризик: ігрові моделі. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 446 с.
36. Внукова Н.М., Смоляк В.А. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств // Фінанси України. – 2002. – №10. – С. 15-21.
37. Войнаренко М. Концепція кластерів до відродження виробництва на регіональному рівні // Економіст. – 2000. – №1. – С. 36-39.
38. Войнаренко М.П., Радецька Л.П. Роль менеджера в процесі управління ризиком // Ризикологія в економіці та підприємництві. Зб. наук. праць за матеріалами міжн. наук.-практ. конф. 27-28 березня 2001р. – Київ: Академія ДПІ України, 2001. – С. 79-81.
39. Волков О.И., Скляренко В.К. Экономика фирмы. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 280 с.
40. Временко Л. Финансово-экономические аспекты риск-менеджмента на предприятии // Финансовые услуги. – 1997. – №2. – С. 26-28.
41. Вяткин В.Н., Гамза В.А. Дж.Дж. Хэмптон. Управление риском в рыночной экономике. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика»», 2002. – 195 с.
42. Галасюк В., Сорока М., Галасюк В. Поняття економічного ризику в контексті концепції ССF // Ринок цінних паперів України. – 2002. – №5-6. – C. 61-71.
43. Гладуняк І.В. Курс на розвиток і прогрес // Подільські вісті. – 2006. – №39-40. – 16 березня. – С. 1-2.
44. Глухов В. Менеджмент. – СПб.: Лань, 2002. – 528 с.
45. Глущенко В.В Управление рисками. Страхование. – г.Железнодорожный, Моск. обл.: ТОО НПЦ «Крылья», 1999. – 336 с.
46. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Разработка управленческого решения. Прогнозирование и планирование. Теория проектирования экспериментов. – г.Железнодорожный. Моск. обл.: ТОО НПЦ «Крылья», 1997.– 400 с.
47. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Финансы. Финансовые политика, маркетинг, менеджмент. Финансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. Страхование. – г. Железнодорожный, Моск. обл.: ТОО НПЦ «Крылья», 1998. – 416 с.
48. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ДИС, 2002. – 160 с.
49. Гранатуров В. М., Шевчук О. Б. Ризики підприємницької діяльності: проблеми аналізу. – К.: Зв’язок, 2000. – 152 с.
50. Гранатуров В.М., Литовченко І.В., Харічков С.К. Аналіз підприємницьких ризиків: проблеми визначення, класифікації та кількісної оцінки: Монографія / За наук. ред. В.М. Гранатурова. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2003. – 164 с.
51. Грачов В.І., Коюда Т.П. Класифікація ризиків та управління ними // Фінанси України. – 2002. – №10. – С. 56-60.
52. Гринберг А. С. Основы построения систем проектирования АСУП. – М.: Машиностроение, 1983. – 272 с.
53. Дафт Р.Л. Менеджмент. – Санкт-Петербург: Питер, 2003. – 832 с.
54. Джордж Сорос. Відкрите суспільство: реформування глобального капіталізму. – Нью-Йорк: Паблік Афеарз, 2000. – 268 с.
55. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю., Бариновская Т.П. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе. Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 224 с.
56. Егорова Е.Е. Еще раз о сущности риска и системном подходе // Управление риском. – 2002. – №2. – С. 9-12.
57. Епифанов В.А., Паньковский А.А. Финансовый менеджмент: понятие, направления и практика реализации. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 160 с.
58. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 2002. – №100, 4 червня. – С. 5-11.
59. Заблоцький Б.Ф. Перехідна економіка. Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 512 с.
60. Зайцев М.Г. Методы оптимизации управления для менеджеров: Компьютерно-ориентированный подход. – М.: Дело, 2002. – 304 с.
61. Замуруев А. Время определиться в терминах // Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция. – 1998. – №1. – С.33-39.
62. Иванов А.П. Менеджмент. – Санкт-Петербург: Издательство Михайлова В.А., 2002. – 440 с.
63. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Регионоведение. Экономика и управление. – М.: Теса, 2000. – 416 с.
64. Ильин А.И. Планирование на предприятии. Ч.1. Стратегическое планирование. Учебное пособие. В 2 ч. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 312 с.
65. Инновации в промышленности // Справочник экономиста. – 2004. – №2. – С. 93-98.
66. Ищенко А.А. Правовые аспекты межотраслевого взаимодействия хозяйствующих субъектов // Управление риском. – 2004. – №4. – С. 35-39.
67. Ищенко А.А. Риски межорганизационного взаимодействия хозяйствующих субъектов // Управление риском. – 2004. – №3. – С. 2-9.
68. Кантильон Р. Очерк о природе коммерции. – М.: Центр,1990. – 123 с.
69. Качалов Р.М. Управління господарським ризиком. – М.: Наука, 2002. – 192 с.
70. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. – 494 с.
71. Клапків М.С. Питання етимології економічного ризику // Фінанси України. – 2001. – №4. – С. 14-21.
72. Клебанова Т.С., Раевнева Е.В. Теория экономического риска. – Харьков: ИД «ИНЖЕК», 2003. – 152 с.
73. Клейнер Г.Б. и др. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Под общ. ред. С.А. Панова. – М.: ОАО Изд-во «Экономикс», 1997. – 288 с.
74. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка / Т.Н. Цай, П.Г. Грабовый, М. Бассам Сайел. – М.: Изд-во «Аланс», 1997. – 288 с.
75. Контроль і ревізія. – Вид. 2-ге, доп. і перероб.: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.
76. Косилова О. Класифікація і характеристика господарських ризиків // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – Вип. 7/1. – С. 140-143.
77. Косіюк О.М. Теоретичні та практичні основи створення і функціонування кластерних об’єднань // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №5. – С. 205-209.
78. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. – Санкт-Петербург: Питер, 2002. – 752 с.
79. Котлер Ф. Основы маркетинга. – СПб.: Литера плюс, 1994. – 696 с.
80. Котляров Н. Риски для национального хозяйства в условиях глобализации мировой экономики (взгляд из Китая) // Управление риском. – 2004. – №4. – С. 2-6.
81. Кругман І., Обстфельд М. Міжнародна економічна теорія і політика. – М: Юніт, 1997. – 799 с.
82. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. – К.: «Академвидав», 2003. – 416 с.
83. Лавров А. Риски высокотехнологических предприятий при трансформации отношений собственности // Управление риском. – 2004. – №3. – С. 21-24.
84. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 224 с.
85. Лимитовский М.А. Основы оценки инвестиционных и финансовых решений. – М.: ТОО Инжиниринго-консалтинговая компания «Дека», 1996. – 124 с.
86. Лопатовський В.Г. Розробка оптимальної класифікації ризиків, що впливають на діяльність підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2007. – № 6, Т. 1. – С. 239-241.
87. Лопатовський В.Г. Еволюційний розвиток та сучасні підходи до поняття «ризик» // Науковий вісник. – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2007. – №7(44). – С. 62-72.
88. Лопатовський В.Г. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. «Дні науки 2005». Т. 7. Економіка підприємства та промисловості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 103-106.
89. Лопатовський В.Г. Аналіз основних підходів до класифікації ризиків // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 205: в 4 т. Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 83-90.
90. Лопатовський В.Г. Особливості якісного аналізу ризиків // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. Інтернет-конф. «Сучасна українська наукова думка» 6-10 червня 2005 року. Ч. 1, К. – С. 23-26.
91. Лопатовський В.Г. Кластери як ефективна форма об’єднання підприємств для боротьби із зовнішніми ризиками // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №3, Т. 1. – С. 195-198.
92. Лопатовський В.Г. Оцінка методів управління ризиками // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №5, Ч. 2, Т. 1. – С. 182-185.
93. Лопатовський В.Г. Особливості застосування методів кількісної оцінки ризиків за сучасних умов господарювання // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – № 6, Т. 2. – С. 117-120.
94. Лопатовський В.Г. Вибір оптимальних партнерів як спосіб зменшення зовнішніх ризиків підприємства // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2005. – №8. – С. 39-45.
95. Лопатовський В.Г. Вплив податків на функціонування підприємств за сучасних умов розвитку української економіки // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук-практ. конф., К., 25-27 квітня 2006 р.; у 5-ти т. – 2006. – Т. 4. – С. 169-171.
96. Лопатовський В.Г. Застосування контролю для підвищення ефективності системи управління ризиками // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 2, Т. 2. – С. 105-108.
97. Лопатовський В.Г. Особливості впливу зовнішніх ризиків на функціонування підприємства на різних стадіях його життєвого циклу // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти. Матеріали ІІІ Міжн. наук.-практ. конф., присвяченої 45 річниці Полтавського університету споживчої кооперації. – Полтава: ПУСКУ, 2006. – C. 124-125.
98. Лопатовський В.Г. Особливості взаємозв’язків між ризиками на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки – Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Вип. 3(21). – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 202-204.
99. Лопатовський В.Г. Використання управління ризиками для запобігання та зменшення втрат, викликаних впливом ризиків в процесі діяльності підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 215: в 4 т. Т. III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 926-931.
100. Лопатовський В.Г. Організація процесу управління ризиками на вітчизняних підприємствах // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 4, Т. 3. – С. 184-188.
101. Лопатовський В.Г. Дослідження галузевих чинників, що впливають на функціонування підприємств із виробництва хлібобулочних виробів Хмельницької області // Економічні науки. Серія «Економіка і менеджмент». Зб. наук. праць. Луцький державний технічний університет. Вип. 3(10). – Ч.1. – С. 196-205.
102. Лук’янова В.В. Розробка програми управління ризиком на підприємстві // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 2, Т. 2. – С. 27-31.
103. Макконел Кэмбелл Р., Брю Стенли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11 – го изд. Т 1. – М.: Высш. шк., 1988. – 304 с.
104. Максимо В. Энг, Фрэнсис А. Лис, Лоуренс Дж. Мауер. Мировый финансы. Пер. с анг. – М.: ООО «Издательско-консалтинговая компания «ДеКа»», 1998. – 768 с.
105. Максимцов М.М., Игнатьева А.В., Комаров М.А. и др. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Максимцова, А.В. Игнатьевой. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1998. – 493 с.
106. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т., Т. 3. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – 350 с.
107. Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання. – К.: ЦУЛ, 2003. – 188 с.
108. Мельник Л.Г. Экономика предприятия. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 632 с.
109. Мельник Т.М. Кількісний аналіз оцінки ризику // Фінанси України. – 2000. – №9. – С. 63-67.
110. Мельников А.В. Риск-менеджмент: стохастический анализ рисков в экономике финансов и страхования. – М.: Анкил, 2003. – 159 с.
111. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 2000. – 704 с.
112. Милль Дж.С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии / Под общ. ред. А.Г. Милейковского. – М.: Прогресс, 1980. – 256 с.
113. Мингалева Ж., Ткачева С. Кластеры и формирование структуры региона // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №5. – С. 97-102.
114. Міжнародний імідж України як дзеркало внутрішнього життя // Урядовий кур’єр. – 16 травня 2004. – №86. – С. 7.
115. Мочерний С.В. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретико-методологічні процеси) // Економіка України. – 2000. – №2. – С. 13-20.
116. Мудунов А.С., Мудунова А.Ю. Предпринимательство и риск:экономические взаимосвязи // Финансы и кредит. – 2001. – №13. – С. 33-37.
117. Мур Алек, Хиарден Койт. Руководство по безопасности бизнеса. Практическое пособие по управлению рисками: Пер с англ. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1998. – 328 с.
118. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Ю.М.Пахомов, Д.Г.Лук’яненко, Б.В.Губський. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
119. Ничипорук О.Ю. Вплив управлінських рішень на рівень ризику підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 139. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 3-8.
120. Омельченко Е.В. Оценка эффективности менеджмента компании // Управление риском. – 2002. – №2. – С. 43-52.
121. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.
122. Орлов О.О., Рясных Е.Г. Маржинальная прибыль в экономических расчетах на промышленных предприятиях. – К.: Скарби, 2003. – 132 с.
123. Осауленко О.Г. Моделювання динаміки та фактори державного регулювання валового внутрішнього продукту // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 26 – 27.
124. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Олейникова Е.А. – М.: 1997. – 288 с.
125. Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации. – К.: Благотворительный Фонд содействия развитию гуманитарных и экономических наук «Международный деловой центр», 1998. – 432 с.
126. Пигу А. Экономическая теория благосостояния. – Т.1. – М.: Прогресс, 1985. – 512 с.
127. Плиса В.Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства // Фінанси України. – 2001. – №1. – С. 67-72.
128. Плосконос Г.М. Економічні ризик-фактори діяльності підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №9. – С. 166-171.
129. Подольчак Н. Оцінка економічного ризику підприємства на основі кластерного аналізу // Регіональна економіка. – 2002. – №4. – С. 260-266.
130. Попова Г.Ю., Шевченко О.О. Формування системи управління ризиками у кризовій економіці // Персонал. – 2000. – № 1 (55). – С. 146 – 150.
131. Попрозман Н.В. Методологія економічного ризику в умовах ринку // Економіка АПК. – 2003. – №5. – С. 81-85.
132. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – 390 с.
133. Портер Майкл Э. Конкуренция / Пер. с англ.: Уч. пособие. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. – 495 с.: ил. – Парал. тит. англ.
134. Протопова В.О., Полянський А.Н. Економіка підприємств. Навч. посіб. для студентів економічної спеціальності вищих навчальних закладів. – К.: ЦУЛ, 2003. – 220 с.
135. Райзберг Б.А. Курс экономики. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 716 с.
136. Ременников В.Б. Разработка управленческого решения. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 140 с.
137. Риски в современном бизнесе / П.Г. Грабовый, С.Н. Петрова, С.И. Полтавцев, К.Г. Романова, Б.Б. Хрусталев, С.М. Яровенко. – М.: Изд-во «Аланс», 1994. – 200 с.
138. Риск-менеджмент: Учебник / В.Н. Вяткин, И.В. Вяткин, В.А. Гамза, Ю.Ю. Екатернославский, Дж.Дж. Хэмптон; под ред. И. Юргенса. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. – 512 с.
139. Романов В., Бутуханов А. Рискообразующие факторы: характеристика и влияние на риски // Управление риском. – 2001. – №3. – С. 10-12.
140. Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. – К: Скарби, 2003. – 238 с.
141. Савицкая Л. Альянсы : защита от стратегических рисков // Рынок капитала. – 2000. – №13-14. – С. 26-29.
142. Савицкая Л. Управление рисками : борьба с неизвестностью // Рынок капитала. – 2000. – №13-14. – С. 21-25.
143. Самуэльсон П. Экономикс. – Т.І. – М.: НПО Аллон ВНИИСИ, 1992. – 331 с.
144. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000. – 582 с.
145. Семенченко Н. Проблема ризику та концепція надійності в сфері збуту продукції // Економіст. – 2004. – №2. – С. 68-69.
146. Сенько В. Меняющийся подход к риск-менеджменту в крупных компаниях // Управление риском. – 2001. – №3. – С. 3-5.
147. Серегин Е.В. Предпринимательские риски. – М.: Финансовая академія, 1994. – 157 с.
148. Скамай Л. Кому улыбается прибыль. Критерии и методы количественной и качественной оценки уровня предпринимательских рисков // Риск. – 1998. – №2-3. – С. 54-59.
149. Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений. Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 271 с.
150. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К.: Логос, 1999. – 568 с.
151. Солодова О.А. Модели оценки эффективности проектов с учетом факторов риска и антирисковых мероприятий // Наукові праці Донецького державного технічного університету. – 2003. – №68. – С. 82-88.
152. Соціально-економічне становище області за 2005 рік. Повідомлення головного управління статистики у Хмельницькій області // Подільські вісті. – 2006. – №16. – 3 лютого. – С. 3.
153. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с.
154. Старостіна А., Кравченко В. Сприймані ризики: теоретичні підходи // Маркетинг в Україні. – 2003. – №3. – С. 33-35.
155. Старостіна А.О., Кравченко В.А. Ризик-менеджмент: теорія та практика: Навч. посіб. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2004. – 200 с.
156. Статистичний щорічник України за 2000 рік Держкомстат України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2001. – 497 с.
157. Статистичний щорічник України за 2004 рік Держкомстат України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: ТОВ «Видавництво «Консультант»», 2005. – 592 с.
158. Статистичний щорічник України за 2006 рік Держкомстат України / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: ТОВ «Видавництво «Консультант»», 2007.– 612 с.
159. Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015рр. «Шляхом європейської інтеграції». – К., 2004. – 18 с.
160. Сурков В. Управление рисками в сфере естественных монополий // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – №6. – С. 50-56.
161. Ткаченко А. Сутність економічного ризику: міжнародні та національні критерії // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – №18.Ч.2. – С. 85-87.
162. Управление современной компанией: Учебник / Под ред. проф. Б. Мильнера и Ф. Лииса. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 624 с.
163. Управління підприємницькою діяльністю: оцінка, організація, прогнозування / За ред. док. екон. наук, професора А.В. Чупіса. – Суми: Університетська книга, 1999. – 333 с.
164. Устенко О.Л. Теорія економічного ризику. – К.: МАУП, 1997. – 146 с.
165. Уткин Э.А. Риск-менеджмент. – М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Изд-во ЭКМОС, 1998. – 288 с.
166. Фадеев С. Не рисковать многим ради малого // РИСК. – 2003. – №1. – С. 59-64.
167. Филин С., Брук М. Преодоление рискозависимости // РИСК. – 2002. – №2. – С. 24-32.
168. Филин С., Брук М., Федорова А. Преодоление рискозависимости // РИСК. – 2002. – №1. – С. 56-65.
169. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / под ред. Е. С.Стояновой. – М.: Перспектива, 1996 – 405 с.
170. Фомичев А.Н. Риск-менеджмент: Учебное пособие. – М.: ИТК «Дашков и Ко», 2004. – 292 с.
171. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер с англ. – М.: Новости, 1997. – 701 с.
172. Хом’як С. Ризики, що виникають при укладенні зовнішньо-економічних угод // Баланс. – 2003. – №5. – С. 60 – 62.
173. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 239 с.
174. Христиановский В.В., Полшков Ю.Н., Щербина В.П. Экономический риск и методы его измерения. – Донецк: ДонГУ, 1999. – 250 с.
175. Чалый-Прилуцкий В.А. Рынок и риск. Методические материалы (пособие для бизнесменов) по анализу, оценке и управлению риском. – М.: НИУР, Центр СИНТЭК, 1994. – 183 с.
176. Чевганова В., Брижань І. Кластери та їх економічне значення // Економіка України. – 2002 – №4. – С. 35-41.
177. Чекулаев М.В. Риск-менеджмент: управление финансовыми рисками на основе анализа волатильности. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 344 с.
178. Чепуренко В. Формування ставлення до економічного ризику в процесі аграрної реформи // Економіст. – 2000. – №2. – С. 66-71.
179. Черкасов В.В. Деловой риск в предпринимательской деятельности. – К.: Либра, 1996. – 160 с.
180. Черкасов В. Идентификация рисков // РИСК. – 2004. – №2. – С. 31-34.
181. Черняк В.З. Оценка бизнеса. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 176 с.
182. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с анг. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 1028 с.
183. Шахов В.В. Страхование. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 311 с.
184. Шегда А.В. Менеджмент. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2002. – 583 с.
185. Шинкаренко И.Э., Храмов В.В. Риск-менеджмент – философия управления рисками корпорации // Управление риском. – 2004. – № 2. – С. 56-60.
186. Штефанич О. Обгрунтування складу показників економічного ризику в бізнес-планах // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – №2. – С. 38-41.
187. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла номенклатуры). – М.: Прогресс, 1982. – 345 с.
188. Юкаева В.С. Управленческие решения. – М.: Издательский дом «Дашков и Ко», 1999. – 292 с.
189. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки / Підручник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. – 714 с.
190. Boehm, B.W., Software Risk Management: Principles and Practices. IEEE Software, January 1991: pp 33-41.
191. Brehmer B. The Psycholog