БАНКИ З ДЕРЖАВНОЮ УЧАСТЮ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

на правах рукопису

ОНІЩЕНКО ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА

УДК 336.711 (477)(043.5)

БАНКИ З ДЕРЖАВНОЮ УЧАСТЮ
В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Васильєва Тетяна Анатоліївна,
доктор економічних наук, професор

Суми – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ З ДЕРЖАВНОЮ УЧАСТЮ В УКРАЇ-НІ ТА СВІТІ…………………………………………………………………

12
1.1 Науково-методичні засади розмежування понять «державний банк» і «банк з державною участю» в контексті обґрунтування меж доцільності участі держави в банківській системі.…………

12
1.2 Порівняльний аналіз функціонування банківських систем країн світу з різним рівнем участі держави……………………………..
28
1.3 Роль та місце державних банків на ринку банківських послуг України……………………………………………………………. 41
1.4 Стратегія функціонування державних банків в Україні (на при-кладі ПАТ «Державний ощадний банк України»).......................... 56
Висновки до першого розділу…………………………………………….. 67
РОЗДІЛ 2. РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БАНКІВ З ДЕРЖАВНОЮ УЧАСТЮ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЇХ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
70
2.1 Оцінювання фінансових результатів діяльності банків з держав-ною участю в Україні порівняно з результатами діяльності при-ватних банків ……………………………………………………….

70
2.2 Формалізація впливу банків з державною участю на розвиток ба-нківської системи та національної економіки України…………
98
2.3 Концептуальні засади реформування системи банків з державною участю в Україні………………………………………………
140
Висновки до другого розділу……………………………………………. 150
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ РЕФОР-МУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ……
154
3.1 Обґрунтування вибору ефективної моделі функціонування дер-жавних банків в різних країнах світу в контексті їх впливу на ро-звиток національних економік ……………………………………..
154
3.2 Організаційно-економічні засади реформування діяльності дер-жавних банків в Україні …………………………………………….
178
3.3 Розвиток науково-методичних підходів до обґрунтування ставки кредитування суб’єктів господарювання державними банками України ……………………………………………………………..

219
3.4 Напрямки реформування організаційної структури та органів управління державними банками в Україні…………………………
230
Висновки до третього розділу……………………………………………. 242
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 246
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. …………………………….. 253
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 281

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Більшість економічних досліджень кінця ХХ сторіччя визначили проблеми функціонування державних банків (ДБ) як з комерційної точки зору, так і в контексті можливої незбалансовано-сті розміщення державних фінансових ресурсів, зростання рівня політизова-ності банківського сектора, зменшення якості фінансового посередництва тощо. В той же час внаслідок світової фінансової кризи 2008–2009 рр. багато країн світу (в тому числі й Україна) були змушені націоналізувати проблемні приватні банки, що збільшило частку державної власності у банківських си-стемах (так, наприклад, в промислово розвинутих країнах – з 7,3 % в 2007 р. до 10,8 % в 2009 р., хоча в 2010 р. вона дещо знизилася – до 9,9 %). Викла-дені обставини надали новий імпульс пожвавленню наукових дискусій щодо функцій банків з державною участю (БДУ) в економіці, механізмів їх функціонування та місця у фінансовій системі. Дослідження, що проводилися останніми роками, особливо фахівцями МВФ та Світового банку, а також досвід посткризової стабілізації в окремих країнах світу докорінно змінили уявлення про роль державного капіталу в банківській системі, підтвердили можливості його позитивного впливу на розвиток фінансового сектора, фінансову стійкість банківських систем, вирівнювання рівнів економічного розвитку різних секторів економіки, стимулювання економічного зростання тощо.
Фундаментальні основи дослідження впливу БДУ на розвиток економік різних країн закладені в наукових працях таких зарубіжних дослідників, як Дж. Барт, Т. Бек, Г. Гуізінга, Е. Деміргук-Кунт, С. Зервос, Л. Зінгалес, А. Ендрюс, Ж. Капріо, Т. Кернер, Р. Кінг, Р. Левін, Н. Лояза, М. Мартінес Періа, Ф. Лопез-Де-Силанес, Р. Ла Порта, А. Шлейфер, І. Шнабель та ін. Суттєві на-укові результати в цьому напрямку отримані і російськими дослідниками, зо-крема: С. С. Бабаєвим, А. В. Верніковим, К. О. Глушковою, О. М. Захаровим, О. І. Лаврушиним, О. М. Мамонтовим, О. Г. Солнцевим, О. А. Хандруєвим та ін. Серед вітчизняних науковців цю проблему досліджували Т. А. Васильєва, А. О. Єпіфанов, А. Я. Кузнєцова, С. В. Лєонов, М. І. Макаренко, А. М. Мороз, А. І. Пригожина, І. В. Сало, А. І. Степаненко, І. М. Чмутова, Н. М. Шелудько, В. В. Шпачук та ін.
Незважаючи на підвищений науковий інтерес до проблеми обґрунту-вання доцільності та меж участі держави в капіталі банків, а також підви-щення її актуальності для України в посткризовий період, вона все ще не вирішена остаточно. Подальшого дослідження потребують питання, пов’язані з реформуванням існуючої сьогодні в Україні системи управління БДУ, уточненням їх нормативно-правового статусу та організаційної структури, переглядом функцій, стратегії діяльності та умов здійснення операцій тощо. Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, мети та завдань, а також підтверджує його актуальність та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконана в контексті основних напрямів наукових досліджень ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Зокрема, до звіту за темою “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер держреєстрації 0103U006965) увійшли висновки дисертанта щодо порівняння ефективності функціонування приватних банків та БДУ в Україні; за темою “Реформування фінансової си-стеми України в умовах євроінтеграційних процесів” (номер держреєстрації 0109U006782) – пропозиції щодо реформування БДУ в Україні; за темою “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу” (номер держреєстрації 0107U0123112) – обґрунтування впливу БДУ на фінансову стійкість банківської системи, зокрема в контексті захисту від експансії іноземного капіталу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиб-лення існуючих та обґрунтування ряду нових науково-методичних положень та організаційних засад функціонування банків з державною участю в банківській системі України.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступ-них завдань:
- узагальнити науково-методичні засади розмежування понять “державний банк” і “банк з державною участю” в контексті обґрунтування меж доці-льності участі держави в капіталі банків;
- здійснити порівняльний аналіз функціонування банківських систем країн світу з різним рівнем участі держави у капіталі банків;
- визначити роль та місце БДУ на ринку банківських послуг України, порі-вняти їх з приватними банками відповідних груп за фінансовими резуль-татами діяльності;
- розвинути методичні засади та провести розрахунки щодо впливу БДУ на розвиток банківської системи та національної економіки України;
- обґрунтувати загальні напрямки та практичні механізми реформування БДУ в Україні;
- поглибити методичні засади вибору ефективної моделі функціонування ДБ на основі досвіду різних країн світу;
- розробити концептуальні засади формування ДБ в Україні;
- запропонувати науково-методичний підхід до обґрунтування ставки кре-дитування суб’єктів господарювання ДБ України;
- розробити пропозиції щодо удосконалення організаційної структури та органів управління ДБ в Україні.
Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають між
стейкхолдерами при функціонуванні банків з державною участю.
Предметом дослідження є науково-методичне забезпечення та ор-ганізаційні засади реформування банків з державною участю в Україні.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисерта-ційного дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, теорії грошей та кредиту, фінансового посередництва та банківської справи, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені проблемам функціонування БДУ в економіці.
У процесі вирішення завдань дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: загальнонаукові (аналіз, синтез, логічне узагаль-нення) – при обґрунтуванні категоріально-понятійного апарату дослідження; порівняльний аналіз – при аналізі функціонування банківських систем країн світу з різним рівнем участі держави в капіталі банків та при порівнянні фінансових результатів приватних і державних банків в Україні; експертний та групування – при обґрунтуванні ролі та місця ДБ у банківській системі України; системно-структурний аналіз – при розробці пропозицій щодо ре-формування БДУ та ДБ; кореляційний і регресійний аналіз – при оцінюванні впливу ДБ на рівень соціально-економічного розвитку країни.
Інформаційною та фактологічною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність банків в Україні; офіційні дані Національного банку України, Асоціації українських банків та Незалежної асоціації банків України, Державної служби статистики України; звітно-аналітична інформація міжнародних фінансово-кредитних та аналітичних інституцій, в тому числі МВФ та Світового банку; аналітичні огляди та звітні дані рейтингових агентств, публічна звітність банків України.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у розвитку науко-во-методичного забезпечення та організаційного супроводу ефективної діяльності банків з державною участю в Україні.
Найбільш вагомими науковими результатами дисертаційного до-слідження є такі:
вперше:
- запропоновано науково-методичні засади оцінювання оптимального рівня ставок кредитування державними банками України суб’єктів господарю-вання певної галузі з урахуванням вкладу галузі в економічне зростання країни, специфіки формування та використання основних фондів підпри-ємств галузі, а також тенденцій розвитку ринку праці. Це дозволило роз-рахувати ставки кредитування для запропонованих у роботі Державного аграрного банку України, Державного банку капітального будівництва України, Державного промислового банку України;
удосконалено:
- науково-методичні засади формалізації впливу державного банківського капіталу на економічне зростання країни шляхом обґрунтування залежно-сті цього впливу не від масштабів державної участі та рівня економічного розвитку країни, а від функцій, можливостей та обмежень в діяльності ДБ. На прикладі Китаю продемонстровано доцільність виконання ДБ виключ-но функцій уповноважених агентів уряду та введення значних обмежень щодо сфери їх діяльності порівняно з приватними банками;
- методологію Світового банку щодо перевірки гіпотез про вплив БДУ на розвиток банківської системи та економіку країни шляхом розширення системи індикаторів, що застосовуються для оцінювання такого впливу, врахування наслідків посткризової стабілізації при визначенні часового горизонту дослідження та коригування підходу до розрахунку частки уча-сті держави в банківській систем. Перевірка цих гіпотез для України пока-зала, що вітчизняна модель функціонування БДУ негативно впливає на якість та глибину фінансового посередництва, рівень довіри населення до банків, призводить до збільшення трансакційних витрат на фінансовому ринку та підвищення рівня політизованості банківського сектора, а також зниження якості кредитних портфелів банків. При цьому вона не впливає на обсяги кредитування приватного сектора і на темпи економічного зрос-тання країни;
- методичні основи оцінювання частки участі держави в банківській системі, що, на відміну від існуючих підходів, запропоновано здійснювати не за капіталом, а за активами. Це дозволить адекватно врахувати реальні мож-ливості держави щодо контролю над активами БДУ, зокрема: при введенні тимчасових адміністрацій у банках; при участі держави в статутному капі-талі банків в обсязі, більшому ніж 50 %; при відсутності вимог з боку ре-гулятора щодо дотримання чіткого кількісного співвідношення активів та капіталу банків;
набули подальшого розвитку:
- концептуальні засади реформування діяльності БДУ в Україні шляхом об-ґрунтування сутності, цільового призначення та механізму діяльності для: постійно діючих БДУ (ДБ та підконтрольні державі банки); тимчасово ді-ючих БДУ (банки з незначною участю держави, банки з тимчасовою адмі-ністрацією, санаційні банки, націоналізовані банки);
- організаційні засади формування в Україні системи ДБ на основі обґрун-тування доцільності їх створення та функцій, визначення основних завдань, розробки структури Наглядової ради для кожного з них, а також пропозицій щодо реформування нормативно-правової бази їх діяльності;
- трактування змісту понять:
▪ “банки з державною участю” як банки: 1) над активами яких органи дер-жавної влади (підприємства державного сектора економіки) здійснюють прямий або опосередкований контроль; 2) в капітал яких держава вхо-дить прямо або опосередковано на постійній або тимчасовій основі в різних частках та з різних мотивів;
▪ “державні банки” як банки: метою діяльності яких є не отримання прибут-ку, а виконання функцій фінансових агентів уряду при реалізації програм соціально-економічного розвитку; в яких 100 % статутного капіталу належить органам державної влади та які в управлінні підпорядковані цим органам; рівень контролю держави над якими визначається відповідними нормативними актами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані в роботі теоретичні положення доведено до рівня методичних рекомендацій. Пропозиції дисертанта можуть бути застосовані Національним банком України, відповідними міністерствами та урядом України при ро-зробці концепції реформування системи БДУ. Розробки щодо коригування стратегій діяльності ДБ та обґрунтування розміру ставок кредитування ними суб’єктів господарювання відповідних галузей можуть бути використані в поточній діяльності ДБ України.
Висновки та рекомендації дисертанта щодо оцінювання частки участі держави в банківській системі України за активами впроваджено в діяльність Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ (довідка від 02.10.2012 № 19-010/9789); щодо коригування функцій ДБ як агентів уряду при реалізації загальнонаціональних програм розвитку – в діяльність Депар-таменту фінансової політики Міністерства фінансів України (довідка від 24.09.2012 № 11030-14/258); щодо врахування в наглядовій роботі НБУ по-казників ефективності діяльності ДБ – в діяльність Управління Національного банку України у Черкаській області (довідка від 11.05.2012 № 356-3/182); щодо кількісних оцінок впливу рівня участі державного капіталу в банківській системі на рівень фінансово-економічного розвитку економіки України – в діяльність Управління Національного банку України у Сумській області (довідка від 16.05.2012 № 2274-12/318); щодо зміни пріоритетів у діяльності ПАТ “Державний Ощадний банк України” з отримання прибутку на перетво-рення на уповноваженого агента Міністерства соціальної політики – в діяль-ність ПАТ “Державний Ощадний банк України” (довідка від 08.05.2012 № 01-14/1778); щодо механізмів участі ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у фінансуванні програм підтримки експорту – в діяльність Філії ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м. Черкаси (довідка від 21.05.2012 № 142-13/218); щодо обґрунтування підходів до встановлення ДБ відсоткової ставки по кредитам – в діяльність Філії – Сумського обласного управління ПАТ “Державний Ощадний банк України” (довідка від 24.05.2012 № 551-20/337).
Одержані дисертантом наукові результати використовуються у нав-чальному процесі ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національ-ного банку України” при викладанні дисциплін: “Банківський нагляд”, “Банківська система”, “Банківська справа” (акт від 08.05.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною науковою роботою. Положення, висновки, рекомендації і розробки, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і відображені в опубліко-ваних працях. Результати, опубліковані дисертантом у співавторстві, викори-стані у дисертаційній роботі лише в межах його особистого внеску.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і отримали схвальну оцінку на науково-практичних конференціях, серед яких: ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція “Інноваційний потенціал української науки – XXI сторіччя” (2010 р., м. Запоріжжя); VII Міжнародна науково-практична конференція “Aplikovane vedecke novinky – 2011” (2011 р., м. Прага, Чехія); VII Міжнародна науково-практична конференція “Nauka: teoria i praktyka – 2011” (2011 р., м. Пшемишль, Польща); VІ та VІІ міжнародні науково-практичні конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (2011–2012 рр., м. Суми); ХI Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово-кредитна система України в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів” (2012 р., м. Черкаси).
Публікації. Основні наукові положення, рекомендації та висновки дисертанта опубліковано у 17 наукових працях загальним обсягом 5,65 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,87 друк. арк., у тому числі: підрозділи у 3 колективних монографіях, 8 статей у журналах і збірниках нау-кових праць, що є фаховими з економіки; 6 публікацій у збірниках тез до-повідей конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-прикладної задачі, що полягає в удосконаленні науково-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо створення та функціонування банків з державною участю в Україні. За результатами дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки:
1. Автором узагальнено напрацювання вітчизняних та закордонних економістів в межах двох найбільш поширених наукових концепцій: 1) еволюційної теорії – участь держави в капіталі банків дає можливість подолання інституціональної неефективності ринку капіталу, стимулює темпи економічного зростання тощо; 2) політичної теорії – діяльність ДБ стримує розвиток добросовісної конкуренції, призводить до неефективного використання бюджетних коштів, збільшує рівень політизованості банківської системи, негативно впливає на економічне зростання та розвиток економіки. У роботі систематизовано можливі мотиви втручання держави у механізм функціонування банківської системи за трьома основними групами: 1) з метою фінансування непривабливих для приватного капіталу проектів та вирівнювання рівнів розвитку окремих галузей; 2) політичні, ідеологічні та суспільні мотиви; 3) антикризові (з позиції необхідності підвищення фінансової стійкості банківської системи).
2. Автором встановлено відсутність термінологічної узгодженості та загальноприйнятих в міжнародній практиці критеріїв віднесення банків до складу державних банків та банків з державною участю. Так, відповідно до вітчизняного законодавства критерієм для визнання банку державним вважається лише структура його власності. Автором доведено обмеженість такого підходу та запропоновано вважати державним банк, метою діяльності якого є не отримання прибутку, а виконання функцій фінансових агентів уряду при реалізації програм соціально-економічного розвитку, в якому 100 % статутного капіталу належить органам державної влади, який в управлінні підпорядкований цим органам, рівень контролю держави над яким визначається відповідними нормативними актами. Таким чином, на відміну від існуючих підходів, автор акцентує увагу не тільки на участі держави в капіталі банку та його прямій підпорядкованості, що дає державі можливість контролювати діяльність банку, але й на принциповій відмінності мети діяльності та функцій державних і приватних банків.
3. Натомість, поняття “банки з державною участю”, на думку автора, є більш загальним. До складу банків з державною участю входять банки: 1) над активами яких органи державної влади / підприємства державного сектора економіки здійснюють прямий або опосередкований контроль; 2) в капітал яких держава входить прямо або опосередковано на постійній або тимчасовій основі в різних частках та з різних мотивів.
4. У роботі систематизовано основні проблеми, загострення яких обумовлює присутність державної власності у банківському секторі економіки, зокрема: конфлікт інтересів, який виникає при виконанні державою одночасно цілого ряду протилежних за змістом функцій; проведення банками надмірно ризикових операцій з урахуванням гарантії держави щодо компенсації збитків; зменшення рівня прозорості діяльності державних банків; наявність проявів корупції при розподілі державних фінансових ресурсів тощо. В Україні до цих проблем додається ще й невпорядкованість законодавчої бази, недовіра громадян до банків та упереджене ставлення до здатності держави відповідати по зобов’язанням державних банків, високий рівень політизованості при управлінні ними, відсутність загальнонаціональної концепції стратегічного розвитку цих банків.
5. До фінансової кризи 2008–2009 рр. частка держави у сукупному капіталі банківської системи України була досить незначною (в середньому 6,08 % протягом 1999–2008 рр.), тоді як після кризи суттєво зросла: 16,75 % в 2009 р., 22,68 % – 2010 р., 20,26 % – 2011 р. Це пов’язано з тим, що в 2009 р. з метою підтримання фінансової стійкості вітчизняної банківської системи, утримання від дефолту та відновлення платоспроможності окремих банків держава стала власником істотної участі в їх статутному капіталі або ввела тимчасові адміністрації.
6. На сьогодні в Україні відсутня об’єктивна необхідність існування державних банків у такому форматі, в якому вони перебувають зараз, внаслідок того, що вони фактично перетворилися на звичайні комерційні банки та не виконують своїх функцій в економіці (пільгове кредитування стратегічно важливих галузей, реалізація загальнонаціональних програм розвитку, фінансова підтримка вітчизняного товаровиробника, антициклічне регулювання кредитної активності, зниження трансакційних витрат на фінансовому ринку тощо). Аналіз фінансових звітів державних банків в Україні засвідчив значний рівень комерціалізації їх основної діяльності. Держвні банки демонструють значно вищі рівні показників ROA та ROE, ніж приватні банки відповідної групи, хоча максимізація прибутку не повинна бути основним орієнтиром їх діяльності. Частка кредитів в активах цих банків під час кризи була значно нижчою, ніж у приватних банків, що свідчить про невиконання ними функції антициклічного регулювання кредитної активності в банківській системі. При цьому державні банки не виконують одну зі своїх основних функцій – зниження трансакційних витрат на фінансовому ринку, оскільки величина чистої процентної маржі у них значно вище, ніж у приватних банків. Вони витрачають значно менше коштів на маркетинг порівняно з приватними банками, оскільки значна частка цих витрат фактично перекладено на державу. Значний рівень кредитування цими банками імпорту споживчих товарів та послуг свідчить, що їх капітал, який фактично є власністю держави, витрачається на фінансування економік інших країн, що дестимулює економічне зростання в Україні. Таким чином, користуючись привілейованим становищем на ринку, яке їм забезпечує державна участь, Державні банки фактично перетворилися на осередки акумулювання невиправдано високих обсягів капіталу, а функціонують вони при цьому як звичайні комерційні банки. Це обумовлює необхідність кардинального перегляду концептуальних підходів до та функціонування банків з державною участю в Україні та регулювання їх діяльності.
7. У результаті досліджень Світового банку щодо впливу БДУ на розвиток національних банківських систем та економіки було сформовано декілька узагальнюючих гіпотез. Автором здійснено перевірку справедливості цих гіпотез для України. Автор акцентує увагу на тому, що науково-методичні засади цього дослідження суттєво відрізняються від існуючих наступним:1) розширено перелік показників, які використовувалися для перевірки гіпотез; 2) для того, щоб нівелювати вплив наслідків світової фінансової кризи на результати розрахунків, аналіз здійснено для двох часових проміжків: 1) 2002–2008 рр. – до початку процесів націоналізації проблемних банків; 2) 2002–2011 рр. – за весь період, тобто з урахуванням вимушеного зростання кількості БДУ як засобу антикризової стабілізації банківської системи України); 3) у попередніх дослідженнях частка участі держави у банківській системі вимірювалася за капіталом, тоді як автором запропоновано вимірювати її за активами. Дослідження показало.що нарощування частки державного банківського капіталу в Україні негативно впливає на якість та глибину фінансового посередництва, рівень довіри населення до банків, призводить до збільшення трансакційних витрат та рівня політизованості банківського сектора, до зниження якості кредитних портфелів банків, не впливає на обсяги кредитування приватного сектора і на темпи економічного зростання країни. Це підтверджує негативний вплив сформованої сьогодні в Україні моделі функціонування банків з державною участю на розвиток банківської системи та економіки в цілому.
8. Частку участі держави в банківській системі слід вимірювати не за капіталом, а за активами, що дозволить адекватно врахувати реальні можливості держави щодо контролю над активами банків з державною участю, потребу в чому автор пояснює принаймні трьома причинами. По-перше, при існуючих раніше вимогах до банків з боку НБУ щодо дотримання чіткого кількісного співвідношення активів та капіталу вимірювання рівня присутності держави в банківській системі за рівнем вкладеного державного капіталу було цілком обґрунтованим. В умовах, коли у вітчизняному нормативно-правовому полі існує лише вимога до адекватності капіталу банків, для більшості банків можна стверджувати про розбіжність їх часток у банківській системі, що вимірюються за капіталом та активами. По-друге, відповідно до законодавства участь держави у статутному капіталі банку у розмірі 50 % + 1 акція фактично забезпечує повний контроль держави над активами цього банку, тому індикатори участі держави в діяльності такого банку, виміряні за активами та капіталом, будуть суттєво відрізнятися. По-третє, в банках з тимчасовою адміністрацією держава (через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) отримує право повного та виключного управління ними. Тому хоча формально частка капіталу цих банків не переходить у власність держави, її контроль над активами цих банків стає повним. Тенденції щодо зміни частки держави в банківській системі України, оціненої за активами та капіталом, в цілому співпадають, але абсолютні значення цих показників суттєво відрізняються, особливо в докризовий період (так, частка держави в активах банківської системи дорівнювала (%): у 2002 р. – 12,71; 2003 р. – 10,42; 2004 р. – 9,13; 2005 р. – 10,79; 2006 р. – 9,97; 2007 р. – 9,00; 2008 р. – 12,03; 2009 р. – 17,88; 2010 р. – 17,69; 2011 р. – 17,69).
9. Автором зроблено висновок про відсутність об’єктивної необхідності існування держваних банків України в такому форматі, в якому вони перебувають зараз, внаслідок їх фактичного перетворення на звичайні комерційні банки та невиконання ними своїх функцій в економіці. Розроблено концептуальну схему реформування банків з державною участю в Україні, обґрунтовано сутність, цільове призначення та механізм функціонування всіх типів БДУ На сьогодні в Україні актуальним є створення двох груп банків з державною участю: постійно діючі (державні банки та підконтрольні державі банки) та тимчасово діючі (банки з тимчасовою адміністрацією, санаційні банки, націоналізовані банки). Банки з незначною участю держави, які сьогодні створюються як на постійній, так і на тимчасовій основі, після закінчення реформи мають залишитися лише у другій групі, а підконтрольні державі банки – взагалі припинити своє існування.
10. Автором систематизовано результати реалізації економіко-математичних моделей, побудованих вітчизняними та закордонними фахівцями, а також авторитетними міжнародними аналітичними агенціями та фінансовими інститутами, в яких на прикладі різних країн світу в різні періоди було формалізовано вплив державного капіталу в банківський системі на розвиток національних економік. Аналіз показав, що такі дослідження часто дають абсолютно протилежні результати. Причину цього автор вбачає в тому, що вибірка країн в цих моделях формується переважно з урахуванням розбіжностей у масштабах державної участі та рівнях економічного розвитку країн. Доведено помилковість такого підходу, оскільки він не враховує специфіки побудови фінансового сектора в цих країнах та функцій, які виконують державні банки.Запропоновано при проведенні таких досліджень групувати країни, виходячи з того, за яким принципом в них функціонують державні банки: 1) на загальних засадах з іншими банками, здійснюють той самий перелік операцій, але в деяких випадках орієнтовані на обслуговування окремих секторів економіки; 2) займають абсолютно відокремлене місце у банківській системі, виконують виключно функції фінансових агентів уряду при реалізації загальнонаціональних програм соціально-економічного розвитку, перелік операцій та цільові орієнтири таких банків та приватних банків суттєво відрізняються. У більшості країн, де держава має частку у капіталі банків, вони створені та функціонують за першим принципом. Автор спирався на результати досліджень фахівців МВФ та Світового банку, які довели негативний вплив державних банків на економічне зростання та рівень розвитку національних економік в цих країнах. На шляху до формування національних банківських систем за другим принципом сьогодні знаходяться Росія, Бразилія та Індія, але діяльність державних банків в цих країнах суттєво реформується. Єдиною країною, де ще з 1990-х років такі банки функціонують за другим принципом в чистому вигляді, є Китай.
11. Автором розглянуто преваги та недоліки побудови системи ДБ в Україні за двома альтернативними сценаріями: 1) система з декількома такими банками, що спеціалізуються на обслуговуванні різних напрямків економічної діяльності; 2) один універсальний державний банк. За результатами аналізу галузевих диспропорцій в економічному розвитку України, середньої рентабельності окремих напрямків економічної діяльності, галузевих аспектів формування кредитних портфелів банків, а також пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку національної економіки, запропоновано до складу держвних банків України включити такі банки: Державний ощадний банк України; Державний експортно-імпортний банк України; Державний промисловий банк України; Державний аграрний банк України; Державний банк капітального будівництва України; Державний банк національного розвитку України. В роботі обґрунтовано доцільність створення та функції кожного з цих банків, визначено основні завдання та пріоритетні напрямки їх роботи, розроблено перелік пропозицій щодо реформування вітчизняної нормативно-правової бази для забезпечення їх діяльності.
12. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання оптимальної ставки кредитування державними банками суб’єктів господарювання відповідних галузей на базі однопродуктової моделі оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів в межах галузі. За розрахунками відповідно до наявної статистичної інформації для 2010 р. ця ставка склала: для Державного аграрного банку України – 2,8 %; для Державного банку капітального будівництва України – 8,4 %, для Державного промислового банку України – 17,7 %.
13. Особливої актуальності набуває розробка та затвердження в Україні загальнонаціональної концепції розвитку банків з державною участю, яка б передбачала кардинальний перегляд стратегічних орієнтирів існуючих державних банків та створення ряду нових з огляду на необхідність подолання існуючих диспропорцій в рівнях економічного розвитку різних секторів вітчизняної економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин / Г. М. Азаренкова – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 328 с.
2. Азаренкова Г. Стан фондового ринку в Україні / Г. Азаренкова // Економіка України. – 2004. – № 3. – C. 27–33.
3. Азаренкова Г. Теоретичні та методологічні передумови управління фінансовими потоками / Г. Азаренкова // Вісник Української академії банківської справи. – 2002. – № 1. – C. 47–50.
4. Бабаев С. С. Государственные банки как источники финансовых ресурсов предприятий: Мировой опыт // Финансы. – 2007. – № 6. – С. 34-37.
5. Бабаев С. С. Какой банк можна назвать государственным // Деньги и кредит. – 2007. – №7. – С. 58-62.
6. Банковская система Китая: современное состояние [Электронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.uglc.ru/china-yuan/banking.htm. – Название с экрана.
7. Бараулина А. Банк ищет хозяина [Текст] / А. Бараулина // Ведомости. – 2007. – №36. – С. 25-28.
8. Бараулина А. Банк для своих [Текст] / А. Бараулина // Ведомости.– 2009. – № 79. – С. 57-59.
9. Барлтроп К. Организация работы в банках: в 2-х томах / К. Барлтроп, Д. МакНотон ; [пер. с англ.] – М. : Финансы и статистика, 2002. – Т.2. - 256 с.
10. Бесєдін В. Ф. Актуальні проблеми розвитку економіки України: Колект. монографія «Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання» / В.Ф. Бесєдін. – К.: НДЕК, 2005. – С. 28–59.
11. Білик О. І. Основні принципи формування заощаджень в Україні / О.І. Білик // Вісник УАБС . – 2004. - № 2 (17). – С. 31-35.
12. Бланк И. А. Управление денежными потоками / И. А. Бланк – К. : Ника-Центр, Эльга, 2002. – 736 с.
13. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту / Брігхем Е. Ф. ; [пер. с англ.] – К. : ВАЗАКО Молодь, 1997. – 1000 c.
14. Бромович М. Анализ экономической эффективности капиталовложений / Бромович М. ; пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 432 с.
15. Бусыгин В. П. Микроэкономика. Третий уровень / В. П. Бусыгин, Е. В. Желободько, А. А. Цеплаков. – СПб. : Питер, 2003. – 702 с.
16. Бутинця Ф. Аналіз діяльності комерційного банку : навч. посіб. / Ф. Ф. Бутинця, А. А. Герасимовича. - Мін-во освіти і науки України. – Житомир : Рута, 2001. – 384 с.
17. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и инновации / Валдайцев С. В. – М. : Филинъ, 1997. – 336 с.
18. Валдейцев С. В. Оценка бизнеса: учебник / Валдейцев С. В. – [2-е издание, перераб. и доп.]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 360с.
19. Васильєва Т. А. Система оцінки вартості банківського бізнесу: сутність, складові, взаємозв’язок між елементами / Т. А. Васильєва, С. В. Леонов, Д. В. Олексіч // Механізм регулювання економіки. - № 2. – 2009. - С. 136-141.
20. Васюренко О. В. Банківський менеджмент / О. В. Васюренко // – К. : Видавничий центр "Академія", 2001. – 320 с.
21. Васюренко О. В. Современные методы управления банковскими ресурсами / О. В. Васюренко. – Харьков : «Гриф», 1997. – 392 с.
22. Васюренко О. Ціна кредитних ресурсів як ключова складова системи управління кредитним ризиком / О. Васюренко, В. Подчесова // Банківська справа. – 2008. – № 1. – С. 28–34.
23. Верников А. В. Доля государственного участия в банковской системе России / А. В. Верников // Деньги и кредит. – 2009. – №11. – С. 4-14.
24. Верников А. В. Рыночная доля банков с государственным участием в России / А. В. Верников // MPRA Paper No.17897, University Library of Munich, October 2009.
25. Версаль Н.І. Інституційна структура кредитної системи / Н.І. Версаль // Фінанси України. – 2002. - №11. – С. 95 – 99.
26. Вісник Національного банку України №1 2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=36639. – Назва з екрану.
27. Вісник Національного банку України №1 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=36650. – Назва з екрану.
28. Вісник Національного банку України №1 2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=36661. – Назва з екрану.
29. Вісник Національного банку України №1 2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=42480. – Назва з екрану.
30. Вісник Національного банку України №1 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=44379. – Назва з екрану.
31. Вісник Національного банку України №1 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/474767/. – Назва з екрану.
32. Вісник Національного банку України №1 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/296481/. – Назва з екрану.
33. Вісник Національного банку України №1 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/463401/. – Назва з екрану.
34. Вісник Національного банку України №1 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/625034/. – Назва з екрану.
35. Вовчак О. Д. Банківська справа : навчальний посібник / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин — Львів: „Новий світ - 2000”, 2008. — 560 с.
36. Габбард Р. Глен.Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.
37. Галасюк В. Влияние экономических рисков на стоимость активов и компаний/ В. Галасюк, В. Галасюк //Финансовая консультация. - 2008. - N 9. - C.12-22
38. Гладких Д. Основні показники фінансової стабільності банківської установи / Д. Гладких // Вісник НБУ. – 1999. – № 9. – С. 20–23.
39. Глушкова Е. А. Банки с государственным участием в системе финансового посредничества на современном этапе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук : спец. 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / Глушкова Екатерина Александровна. – Москва, 2011. – 26 с.
40. Глушкова Е. А. Границы государственного сектора в банковской системе // Банковское дело. – 2009. – №8. – С. 34-37.
41. Гольцова С. М. Організаційно-методичні аспекти визначення справедливої вартості активів підприємства / С. М. Гольцова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей XI Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 - 31 жовтня 2008 р.) у 2-х т. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ". - 2008. – Т. 2. - С. 10-11.
42. Госбанки озолотяться / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lf.rbc.ru/news/potreb/2007/12/26/34840.shtml. – Назва з екрану.
43. Гринів Л.С. Національна економіка / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак // Львів : Магнолія 2006, 2009. - 464 с.
44. Гриценко Р. А. Современные модели и тенденции банковского надзора / Р. А Гриценко // Финансы Украины. – 2002. – №4. – С. 48–52.
45. Грушко В. І. Управління фінансовими ризиками / В. І. Грушко, О. І. Пилипченко, Р. В. Пікус. – Київ : Інститут економіки та права «Крок», 2000. – 168 с.
46. Грюнинг Хенни ван. Управление кредитными рисками [Текст] / Х. ван Грюнинг, С. Брайович-Братанович // Банковский менеджмент. – 2008. – № 1. – C. 34-44.
47. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и методы оценки любых активов / А. Дамодаран. - пер. с англ. – [4-е изд.]. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. – 1340 с.
48. Дані фінансової звітності банків України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=102699. – Назва з екрану.
49. Довгань Ж. Банківський капітал: суть і значення / Ж. Довгань // Вісник НБУ. – 1998. – № 7. – C. 18–20.
50. Довгань Ж. М. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку / Ж. М. Довгань // Фінанси України. – 2001. – № 6. – C. 128–136.
51. Довгань Ж. М. Управління власним капіталом комерційного банку / Ж. М. Довгань // Вісник НБУ. – 1999. – № 8. – С. 47–49.
52. Дук І. В. Роль державних банків в системах багатьох країн стіву та Україна / І. В. Дук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки: Економічні науки: Серія «Облік і фінанси». – Вип. 7(25). – 2010.
53. Ерпылева Н. Ю. Международное банковское право : учеб. пособ. / Н. Ю. Ерпылева. – М. : Форум – ИНФРА – М, 1998. – 264 с.
54. Ершов М. О стереотипах в экономической политике / М. Ершов. – Вопросы экономики. – 2001. – № 12. – С. 12.
55. Ефременко Е.С. Проблема оценки реальной стоимости банковских акций при реорганизации коммерческих банков/ Е. С. Ефременко //Банківська система України: теорія і практика становлення: В 2 т. Т.2. - C. 626-629.
56. Єпіфанов А.О. Грошово-кредитна політика в Україні: тенденції та перспективи / А.О. Єпіфанов, В.І. Міщенко, Н.І. Гребеник // Фінанси України. – 2000. - № 9. – С. 11 – 18.
57. Жуковська Х. Наявність і значення державного капіталу в банківській системі Польщі / Х. Жуковська, М. Жуковський // У кн.: Еволюція банківської системи Польщі / За ред. М. Жуковського. – Видавництво університету Марії Кюрі-Складовської, Люблін, 2006. – 335 с.
58. Заблоцький Б.Ф. Національна економіка : Підручник. [Текст] / Б. Ф. Заболоцький// Львів : Новий Світ-2000, 2009. - 582 с.
59. Захаров А.Н. Банки развития как гарантийная поддержка отечественных производителей Текст] / А.Н. Захаров / МГИМО (У) МИД России) // Мировое и национальное хозяйство. – 2010. - № 1(12).
60. Злупко С. М. Економічна думка України: Навч. пос. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 496 с.
61. Исследование информационной прозрачности банков Украины в 2010 г.: Ухудшение прозрачности на фоне финансовых трудностей при несовершенстве информационной среды [Электронний ресурс] / Режим доступу: http://www.standardandpoors.ru/. – Название с экрана.
62. Івасів І. Б. Управління вартістю банку : Монографія. – К. : КНЕУ, 2008. – 288 с.
63. Івасів І. Б. Економічна модель аналізу результативності управління в контексті вартісно-орієнтованого банківського менеджмненту / І. Б. Івасів // Фінанси, облік і аудит. - 2009. - № 14. - С. 88-101.
64. Івасів І. Б. Різновиди оцінки банківського капіталу та їх місце в управлінні та регулюванні банківської діяльності / Івасів І.Б. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. — Суми : ВВП «Мрія-1» ЛТД : УАБС, 2004. – Т. 11. – С. 121-123.
65. Івасів І. Б. Відносини з інвесторами в системі сучасного банківського менеджменту / Івасів І. Б. // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 17. – С. 279-289.
66. Івасів І. Б. Кількісні і якісні аспекти відкритості та транспарентності банків / Івасів І. Б. // Фінанси, облік та аудит : наук. зб. – К.: КНЕУ, 2006. – Вип. 7. – С. 60–70.
67. Івасів І. Б. Консолідаційні процеси в банківській системі України / І. Б. Івасів, Р. В. Корнилюк // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. – К.: КНЕУ, 2006. – Вип. 16. – С. 142–152.
68. Івасів І. Б. Транспарентність банківської діяльності / Івасів І. Б. // Фінанси, облік та аудит : наук. зб. – К. : КНЕУ, 2005. – Вип. 6. – С. 55–66.
69. Івасів І. Б. Філії зарубіжних банків як форма експансії іноземного банківського капіталу / Івасів І. Б. // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів ; відп. ред. С.І. Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 18. – С. 145–151.
70. Івасів І. Б. Філософія прозорості банківського бізнесу / Івасів І. Б. // Фінанси, облік та аудит : наук. зб. – К.: КНЕУ, 2006. – Вип. 8. – С. 76–84.
71. Інформація про власників істотної участі у банках України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51343. – Назва з екрану.
72. Канторович Л. В. Об исчислении нормы эффективности на основе однопродуктовой модели развития хазяйства / Л. В. Канторович, Альб Л. Вайнштейн // Экономика и математические методы, 1967. – Т. III. Вып. 5. – С. 697 – 710 с.
73. Карчева Г. Рейтингові оцінки надійності банків та їх роль у підвищенні капіталізації банківської системи / Г. Карчева, А. Камінський, О. Юрчук // Вісник НБУ. – 2003. – №2. – C. 45–48.
74. Клапків М. С. Страхування фінансових ризиків : монографія / М. С. Клапків. – Тернопіль : Економічна думка, Карт-бланш. – 2002. – 570 с.
75. Ковалев А.П. Оценка стоимости активной части основных фондов/ А. П. Ковалев. - М.: Финстатинформ, 1997. - 175 с.
76. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов/ В. В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 144 с.
77. Колесников А. Яке майбутнє Ощадбанку [Текст] / А. Колесников //Урядовий кур'єр. – 1997. – 24 червня. – С. 8.
78. Колодізєв О. В. Фінансовий менеджмент у банках: концептуальні засади, методологія прийняття рішень у банківській сфері : навч. посіб. / О. В. Колодізєв, І. М. Чмутова, І. О. Губарева – Х. : ІНЖЕК, 2004. – 408 с.
79. Костогриз В. Г. Національні заощадження: складові та динаміка в Україні / В. Г. Костогриз, М. І. Макаренко // Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України: Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (17-19 травня 2007р.) - Хмельницький: Інститут економіки та управління. – 2007. – Том 3. – 218 с. – С. 26-28.
80. Костогриз В. Г. Теоретичні та прикладні аспекти взаємодії банківського та реального сектору економіки / В. Г. Костогриз // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Євроінтеграційний курс України: фінансовий вимір: збірник наукових праць; У 2-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол. відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2006. – Вип. 3 (LIX). – Ч. 1. – 444 с. – С. 407–413.
81. Костюченко О. А. Банківське право навч. посіб. / О. А. Костюченко ; 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.
82. Крамаренко Г. О. Стан фінансового сектора України в умовах ринкової трансформації економіки / Г. О. Крамаренко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. пр. Т. 14. – Суми : УАБС НБУ, 2005. – С. 11–18.
83. Крамаренко Г. О. Реалізація Базельських рекомендацій як фактор підвищення ефективності Української банківської системи / Г. О. Крамаренко, Т. М. Болгар // Сучасні тенденції розвитку банківської системи та фінансових ринків : зб. наук. пр. Т. 1 за матеріалами Ш Міжнародної науково–практичної конференції. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. – С. 88–93.
84. Криклій О. А. Управління прибутком банку : монографія / О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 136 с.
85. Кротюк В. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал / В. Кротюк, О. Куценко // Вісник Національного банку України (укр.). – 2006. – № 3. – C. 2–6.
86. Круш П. В. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень: Підручник / П. В.Круш, О. О.Кожемяченко // К.: ЦУЛ, 2011. – 320 с.
87. Кудлак В., Кудлак Г. Ринкові реформи М.Х. Бунге на посаді Міністра фінансів Російської імперії (кінець ХІХ ст.) // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 100-108.
88. Кузнєцова А. Я. Фінансові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності : монографія. – Л.: Львів. банків. ін.-т НБУ, 2004. – 279 с.
89. Кузнєцова А. Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності : монографія. – Л.: Львів. банків. ін.-т НБУ, 2005. – 320 с.
90. Кулик О. Банківська система на шляху реформи / О. Кулик // Урядовий кур’єр. – 2003. - №87. – С. 8.
91. Куц К. Германия скупает банки [Електронний ресурс] / К. Куц // Южно-германский вестник. – 2009. – № 2. – Режим доступу: www.bundesbank.de/statistik/statistik_banken_tabellen.een.php. – Назва з екрану.
92. Кяран У. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства / У. Кяран : пер. з англ. — К. : Всеувито ; Наук. думка, 2001. – 367 с.
93. Лаврушин О.И., Валенцева Н.И. Банковские риски – М.: КНОРУС, 2007. - 232 с.
94. Лаврушин О.И., Афанасьева О.Н., Корниенко С.Л. Банковское дело. Современная система кредитования. – М.: КноРус, 2009. –- 264 с.
95. Ларионова И. В. Стабильность банковской системы в условиях переходной экономики : дис. … д-ра экон. наук: 08.00.10 / Ларионова И. В. –Москва, 2001. – 419 с.
96. Ларионова И. В. Стабильность банковской системы в условиях переходной экономики : автореф. дис. на соиск. уч. ст. д-ра экон. Наук : 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / Ларионова И. В. – Москва, 2001. – 36 с.
97. Леонов С. В. Особенности инновационной деятельности в условиях трансформационной экономики Украины // Потенциал инновационного развития предприятия: Монография / Под. ред. д.э.н., проф. С.Н. Козьменко – Сумы: Деловые перспективы, 2005. – С. 65-74.
98. Лєонов С. В. Проблеми та перспективи використання інвестиційного потенціалу банківської системи в забезпеченні соціально-економічного розвитку міста / Лєонов С.В. // Системний підхід до інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку міста / Монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук А. О. Єпіфанова та д-ра екон. наук Т. А. Васильєвої ; [А. О. Єпіфанов, Т. А. Васильєва, О. Ф. Ба-лацький та ін.]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2009. – 270 с.
99. Лобозинська С. М. Методологічні аспекти дослідження державного регулювання банківської системи в контексті світової та вітчизняної світової думки / С. М. Лобозинська // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів: НЛТУ України. – 2007. – Вип.17.6. – С. 180-187.
100. Макаренко М. І. Процентна політика Національного банку України в контексті глобалізаційних викликів / М.І. Макаренко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція (Збірник наукових праць) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. Є.І.Бойко. – Львів, 2008. – Вип. 1 (69) . – С. 287-292.
101. Макаренко М. І. Стратегія інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці держави: Монографія / М.І. Макаренко, І.І. Д’яконова, Ф.О. Журавка та ін. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008.– 108 с.
102. Мамонтов А. Государство в банках: зло или благо? [Текст] / А. Мамонтов // Национальный банковский журнал. – 2005. – № 12. – С. 24.
103. Матовников М. Надежность банка тесно связана со структурой его акционерного капитала / М. Матовников. – М.: Центр экономического анализа-Интерфакс ЦЭА. – 2002. – 23 с.
104. Маслак Н. Г. Проблеми капіталізації банківської системи України / Н. Г. Маслак // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 11. – C. 31–39.
105. Маслак Н. Г. Оцінка вартості капіталу банку: методика та методологія / Н. Г. Маслак // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 17. – C.167-178.
106. Мельник Т. М. Оцінка інвестиційної привабливості корпоративних цінних паперів : дис. ... канд. екон. наук : спец. 08. 04. 01 / Мельник Т. М. - Суми, 2001. - 240 с.
107. Мендрул А. Г. Методологические особенности оценки стоимости предприятий в условиях экономической трансформации / А. Г. Мендрул // Государственный информационный бюлетень о приватизации. – 2002. – № 9. – С. 56–59.
108. Мертенс О. Ефективність банківської системи України / О. Мертенс, Дж. Урга // Банківська справа. – 1999. – №6. – С. 29–36.
109. Мигулин П. П. Реформа денежного обращения в России и промышленный кризис (1893 - 1902 г.) – Харьков, 1992 г. – 321 с.
110. Микерин Г. И. Международные стандарты оценки / Г. И. Микерин, Н. В. Павлов. – М. : Интерреклама, 2003. – 384 с.
111. Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Дж. С. Милль – М. : ЭКСМО.– 2007. – 1040 с.
112. Михайлюк О. Н. Мониторинг эффективности кредитования юридических лиц / О. Н. Михайлюк // Финансы и кредит. – 2007. – № 32. – C. 30-39.
113. Міщенко В. І. Центральні банки: організаційно–правові засади / В. І. Міщенко, В. Л. Кротюк. – К. : Знання, 2004. – 372 с.
114. Мищенко А. В. Методология управления кредитным риском и оптимальное формирование кредитного портфеля / А. В. Мищенко, А. С. Чижова // Финансовый менеджмент. – 2008. – № 1. – C. 91-105.
115. Мороз А. М. Національний банк і грошово–кредитна політика : підруч. / ред. А. М. Мороз. – К. : КНЕУ, 1999. – 190 с.
116. Науменко В. Спроба оцінити надійність / В. Науменко // Вісник НБУ. – 1998. – №4. – С. 35–38.
117. Нашекин А. Б. Ментальный капитал банка / А. Б. Нашекин, В. А. Зинкевич, С. С. Насибян, В. Н. Черкашенко // Банковское дело. - 2008. - № 1.- C. 69-76
118. Німецький уряд схвалив документ щодо націоналізації банків // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.radiosvoboda.org/articlprintview/ 1495199.html. – Назва з екрану.
119. Олексич Д. Проблемы расчета денежного потока банковского бизнеса / С. Леонов, Д. Олексич // Бизнес Информ. – 2007. – № 12(2). – С. 141–144.
120. Олексіч Д. Визначення вартості капіталу банківського бізнесу / Д. Олексіч // Наука й економіка. – 2008. – № 1(9). – С. 261–265.
121. Олексіч Д. Комплексний підхід до оцінки вартості банківського бізнесу / Д. Олексіч // Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції до 30-ти річчя факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль : Астон, 2008. – С. 78–79.
122. Олексіч Д. Проблеми розрахунку величини грошового потоку у банківській сфері / Д.Олексіч, К. Д’яконов // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених (25-26 жовтня 2007р.) / ред. Б. І. Пшик. – Львів : ЛІБС УБС НБУ, 2007. – С. 200–202.
123. Олексіч Д. В. Банківський бізнес як предмет визначення вартості [Електронний ресурс] / Д. В. Олексіч // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2006. - Т. 17. - C. 311-318. http://www.lib.academy.sumy.ua/library/Article%5COleksich_2.pdf. – Назва з екрану.
124. Олексіч Д. В. Механізм урахування впливу ризиків на оцінку фінансових інструментів за допомогою бета-коефіцієнта [Текст] / Д. В. Олексіч, К. М. Д’яконов // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Вип. 22. – Ч. 2. – С. 127-130.
125. Оніщенко В.В. Аналіз діяльності державних банків в Україні / В.В.Оніщенко // Вісник Сумського державного університету. – 2012. – № 2. – С. 188-196.
126. Оніщенко В. В. Аналіз макроекономічних чинників ціноутворення на банківські кредити в Україні / В.В.Оніщенко, О. В. Котляревський // Науковий Вісник ДДМА – 2010. – № 1(6Е). – С. 318-322
127. Оніщенко В. В. Вибір оптимального методу трансфертного ціноутворення в комерційному банку України [Електронний ресурс] / В. В. Оніщенко, О. В. Котляревський // ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційний потенціал української науки - XXI сторіччя» (27-31 грудня 2010 р.) – Режим доступу: http://nauka.zinet.info/9/kotlyarevsky.php. – Назва з екрану.
128. Оніщенко В. В. Галузеві аспекти формування кредитної політики державних банків в Україні / В.В.Оніщенко // Збірник наукових праць УАБС НБУ. – 2012 р. – Випуск 35. – С. 362-367.
129. Оніщенко В. В. Державні банки на фінансовому ринку: узагальнення світового досвіду та вітчизняні реалії / В. В. Оніщенко // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика : збірник тез доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції (26–27 травня 2011 р.) : у 2 т. / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – Т. 2. – С. 190-191.
130. Оніщенко В. В. Державні банки як інструмент протидії експансії іноземного капіталу в банківській системі України / В.В.Оніщенко // Механізм регулювання економіки. – 2011. – №4. – C. 230-234.
131. Оніщенко В. В. Державні інвестиційно-інноваційні банки: проблеми та перспективи функціонування / Т. А. Васильєва, В. В.Оніщенко // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2011. – №3. – С.58-63.
132. Оніщенко В. В. Комплексна модель рейтингування банків України за рівнем їх надійності / А. К. Титаренко, В.