Вплив глобальної логістичної системи на розвиток експортно-орієнтованого виробництва

Короткий опис

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

БУКОВИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 339.564+164

Антонюк Ірина Борисівна

Вплив глобальної логістичної системи на розвиток експортно-орієнтованого виробництва

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата наук

Науковий керівник –
доктор економічних наук
Михайловська О. В.

Цей примірник ідентичний іншим примірникам
що надійшов до спеціалізованої вченої ради
вчений секретар Васильєв О.А.

Чернівці – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
1.1. Теоретичні засади формування логістичної системи в глобільній економіці…………………………………………………………………………….12
1.2. Інструменти впливу на процеси просторово-секторальної локалізації у відкритих економіках 31
1.3. Логістичні системи в процесах міжнародного кооперування 466
Висновки до розділу 1 65
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ
2.1. Основні тенденції розвитку світового ринку логістики 67
2.2. Моделі розвитку логістичної інфраструктури євразійського регіону 87
2.3. Глобальне логістичне середовище в умовах трансформаційних змін 104
Висновки до розділу 2 122
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ МЕРЕЖІ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ
3.1. Гравітаційно-логістична модель оптимізації експортно-орієнтованого виробництва 124
3.2. Логістичне середовище України в контексті інтеграції у міжнародні логістичні мережі 144
3.3. Створення мережі міжнародних логістично-розподільчих центрів для інтеграції України в глобальне логістичне середовище 166
Висновки до розділу 3 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 187
ДОДАТКИ 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МПП – міжнародний поділ праці
ТКС – транскордонне співробітництво
НТП – науково-технічний прогрес
ТНК – транснаціональні корпорації
СА – стратегічні альянси
НДДКР – науково дослідні та дослідно-конструкторські роботи
МЛС – міжнародні логістичні системи
ТЛЦ – транспортно-логістичні центри
TEN – транс’європейська транспортна мережа
ТТЛС – транспортно-технологічний логістичний центр
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
МТК – міжнародний транспортний коридор
ТРАСЕКА – транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія
ТВТЛ – торгівельно-виробничо-транспортний ланцюг
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
МТЛРЦ – міжнародний транспортно-логістичний розподільчий центр

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з найбільш значимих теоретичних і практичних проблем розвитку економіки України в ХХІ столітті є забезпечення ефективної інтеграції в глобальний економічний простір, динамічне нарощування виробничого, експортного та транзитного потенціалів національної економіки.
Глобалізація світового господарства висуває жорсткі вимоги щодо міжнародної спеціалізації відкритих національних економік. Фактично йдеться про потребу в адекватному виборі таких механізмів, які б сприяли локалізації експортно-орієнтованого виробництва в умовах сучасного міжнародного поділу праці. Сучасний міжнародний логістичний комплекс схильний до впливу суперечливих тенденцій. Будучи інфраструктурною галуззю, логістика є залежною від галузей виробництва матеріально-речових благ. Водночас, будучи органічно невід'ємною галуззю економіки, логістика істотно впливає на міжнародний і регіональний розподіл виробничих потужностей, бере участь у процесі відтворення, виступаючи важливою складовою системи міжнародних економічних відносин.
Процеси та тенденції розвитку в логістичному комплексі останнім часом є об’єктом інтенсивного наукового дослідження. Загальні аспекти формування та розвитку міжнародних логістичних мереж досліджені в працях вітчизняних і зарубіжних науковців А. Долгова [46–49], І. Карп [59], О. Карпухіної [60], В. Омельченка [98–99], С. Саркісова [123–125], В. Сєргєєва [128] та ін.
Окремі аспекту впливу логістичного середовища на ефективність господарської діяльності суб’єктів господарювання знайшли висвітлення у працях А. Котляренка [70, 71], Є. Крашеннікова [72, 73], І. Кушнір [79], В. Лукінського [82, 83], А. Сичова [140], А. Тарараєва [141], А. Ткаченка [145], А. Харісон [157], Д. Хейвуда [158], О. Шепеленко [159] та ін.
Проблеми інтеграції національного логістичного середовища в міжнародні логістичні мережі досліджувалися такими вченими, як О. Гармаш [32], І. Кондратюк [65], Д. Прейгер [111–113], Л. Суворова [137], В. Шум [163] та ін.
Попри велику кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, комплекс теоретичних і науково-практичних проблем, пов’язаних із впливом логістичних чинників на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва, залишається дослідженим недостатньо. Зокрема, не з’ясовано особливості впливу внутрішніх і зовнішніх логістичних чинників на експортні можливості країни. Здебільшого поза увагою науковців залишаються сучасні моделі розбудови логістичного середовища та його інтегрованості в міжнародні регіональні та глобальні логістичні мережі. Вищезазначене зумовлює потребу проведення комплексного наукового аналізу впливу логістичних чинників на розвиток експортно-орієнтованого виробництва на наднаціональному рівні та зростання економічного, експортного та транзитного потенціалу України.
Актуальність та об’єктивна потреба розв’язання теоретико-методологічних аспектів зазначеної проблеми зумовила вибір теми, об’єкт, предмет, основні завдання та логіку дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри фінансів Буковинського університету: держбюджетної теми № 0108U000892 «Відтворення територіальної суспільної системи в умовах інформглобалізації», у межах якої розроблено моделі впливу логістичних чинників експортно-орієнтованого виробництва та надано рекомендації щодо максимально ефективного використання логістичних чинників для підвищення транзитного потенціалу України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад впливу логістичних чинників на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва в умовах глобалізації економіки, а також розроблення на цій основі практичних рекомендацій щодо використання логістичних чинників для підвищення експортного потенціалу України.
Відповідно до зазначеної мети було поставлено та розв'язано такі завдання методичного та практичного характеру:
 розгляд сутності логістики в умовах глобалізації;
 систематизування чинників локалізації виробництва в сучасній світовій економіці;
 узагальнення основних тенденцій розвитку та роль глобальних логістичних систем у міжнародному кооперуванні;
 аналіз основних тенденцій розвитку світового ринку логістики;
 узагальнення основних напрямів розбудови логістичного середовища в країнах євразійського регіону;
 дослідження наявності зв’язку між розвитком міжнародної логістичної інфраструктури та локалізацією експортно-орієнтованого виробництва у країнах світу;
 оцінювання впливу внутрішніх і зовнішніх щодо країни логістичних чинників на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва;
 розгляд рівня та тенденцій розвитку логістичного середовища в Україні;
 обґрунтування рекомендацій щодо розбудови національного логістичного середовища України та підвищення його інтегрованості в міжнародні логістичні мережі.
Об'єктом дослідження є процеси логістичного забезпечення локалізації експортно-орієнтованого виробництва в умовах глобалізації світової економіки.
Предметом дослідження є механізми та чинники впливу логістичного середовища на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва.
Методи дослідження базуються на засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії, статистичної науки та логістики. Для реалізації поставлених завдань у роботі застосовано такі методи: індукції та дедукції (для обґрунтування структури міжнародного поділу праці на сучасному етапі); узагальнення (для виокремлення найважливіших зв’язків між логістичним середовищем та ефективністю виробництва під час дослідження світового досвіду розбудови логістичного середовища); методи кореляційно-регресійного аналізу (для емпіричного підтвердження наявності зв’язків між рівнем розвитку логістичного середовища та макроекономічними показниками); статистичні методи (групування – для диференціювання країн світу за рівнем розвитку логістичного середовища, індексний метод – для дослідження тенденцій розвитку світового ринку логістики та логістичного середовища в Україні; згладжування – для усунення випадкових коливань обсягів експорту невеликих країн під час практичного застосування гравітаційно-логістичної моделі).
Інформаційною базою дослідження є закони України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державної служби статистики України, інформаційні матеріали Світового банку, конференції ООН з торгівлі та розвитку, Економічної та соціальної комісії ООН для Азії та Тихого океану, Організації економічного співробітництва і розвитку, Всесвітньої торговельної організації, Європейської комісії, Французького дослідницького центру міжнародної економіки, праці вітчизняних і зарубіжних учених, ресурси Інтернету.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у комплексному розробленні засад впливу логістичних чинників національного та наднаціонального рівнів на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва в умовах глобалізації, що, зокрема, відтворено такими результатами:
уперше:
 емпірично встановлено наявність зв’язку між рівнем розвитку логістичного середовища та динамікою макропоказників країни, зокрема, ВВП, ПІІ, експорту країни, що дозволяє враховувати вплив логістичних чинників на локалізацію виробництва та макроекономічні показники національної економіки й апроксимувати їх математичними рівняннями;
 розроблено гравітаційно-логістичну модель локалізації експортно-орієнтованого виробництва, в яку введено логістичні чинники трьох рівнів: внутрішньонаціонального; наднаціонально-регіонального та наднаціонально-глобального. Це, на відміну від існуючих підходів, які або не враховують логістичний чинник взагалі, або враховують зазначені чинники лише національного рівня, дозволило пов’язати специфіку локалізації експортно-орієнтованого виробництва з рівнем розвитку внутрішньої та наднаціонально-регіональної логістичних систем, а також інтегрованістю їх у глобальні логістичні мережі.
дістали подальшого розвитку:
 класифікація міжнародного поділу праці з врахуванням участі в міжнародних логістичних системах, яку, зокрема, доповнено міжкластерним (між кластерами, розташованими в різних країнах) і внутрішньо кластерним (між підприємствами в транскордонних кластерах) видами МПП за територіальною ознакою; введено додаткову видову ознаку поділу МПП – за ступенем взаємозв’язку учасників (усередині підрозділів ТНК, між підприємствами, що входять до стратегічних альянсів, і між підприємствами на основі ринкових контрактів), що дозволило, на відміну від існуючих класифікацій МПП, врахувати процеси глобалізації та кластеризації світової економіки;
 понятійний апарат логістики: зокрема, надано авторське визначення глобальної логістичної системи як стійкої сукупності взаємопов’язаних елементів транспортних, складських, інформаційних та фінансових систем світового рівня, об'єднаних у глобальну мережу для найефективнішого розподілу світових ресурсів. Це, на відміну від існуючих підходів, де наголошено на транспортній і складській складових, враховує рушійну силу розвитку глобальної логістичної системи – прагнення економічних суб’єктів до максимально ефективного розподілу світових ресурсів;
 методичні та практичні підходи щодо дослідження рівня розвитку логістичного середовища України: зокрема, здійснено комплексне дослідження відповідності основних напрямів розвитку загальносвітовим тенденціям, що, на відміну від існуючих підходів, які досліджують динаміку окремих показників, дозволяє оцінити можливості інтеграції логістичного середовища України у міжнародні логістичні мережі регіонального та глобального рівня;
 обґрунтування напрямів розбудови логістичного середовища в Україні: зокрема, запропоновано створити дворівневу систему міжнародних логістичних центрів з кількома потужними логістично-транспортними міжнародними хабами (порталами виходу внутрішнього логістичного середовища в міжнародні логістичні мережі на ключових напрямах Захід, Схід і Південь) та системою локальних (внутрішньо регіональних) логістичних центрів, які б забезпечували зв’язок з внутрішнім логістичним середовищем суб’єктів господарської діяльності, а також їх вихід у міжнародні логістичні мережі через логістичні хаби вищого рівня.
вдосконалено:
 типологізацію національних логістичних систем, яку, зокрема, доповнено південно-азійською багаторівневою моделлю організації логістичного середовища, яка охоплює порти та логістичні центри кількох рівнів, що дозволяє повніше використати світовий досвід розвитку логістичного середовища в Україні;
 концепцію моделі світової економіки «ядро – периферія», зокрема введено логістичну тріаду як ядро світового логістичного середовища з додатковим каналом зв’язку між Південно-Східною Азією та Європою через Росію та Україну, що дозволяє повніше врахувати сучасні тенденції в розвитку світового логістичного середовища;
 структуру чинників, які впливають на просторову локалізацію виробництва за логістичного підходу, зокрема виокремлено три взаємопов’язані групи чинників: регіонального рівня, зумовлені специфікою регіону; національного рівня, спричинені відповідною політикою державної та регіональної влади щодо розвитку логістичної інфраструктури; наднаціонального рівня, породжені діяльністю компаній, які розмістили виробництво в регіоні у минулому. Це, на відміну від існуючих підходів, у яких здебільшого враховуються розрізнено лише дві перші із зазначених груп, дозволяє врахувати чинники локалізації виробництва, передусім пов’язані з оптимізацією всіх видів потоків, потрібних для забезпечення виробництва.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть стати науковою основою формування та обґрунтування державної політики щодо розвитку міжнародної логістики в Україні та максимально ефективного використання експортного потенціалу країни.
Рекомендації та пропозиції, що містяться в дисертації використано в практичній діяльності: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (довідка № 4413-04/27135-16 від 17.07.2012), зокрема здійснено аналіз впливу логістичних чинників на локалізацію виробництва на наднаціональному рівні; відділ інформації, зв’язків з громадськістю та міжнародних відносин Чернівецької міської ради (довідка №157/5-03 від 21.05.2012), зокрема запропоновано регіональні логістичні центри, що є інтеграторами та розподільниками логістичних потоків з/до окремих територій локалізації торговельно-виробничих процесів; товариство з обмеженою відповідальністю «Собі Експедиція» (довідка № 1275-013 від 15.05.2012), зокрема запропоновано створити міжнародні логістичні центри з кількома крупними логістично-транспортними хабами та системою локальних внутрішньо регіональних логістичних центрів.
Результати дослідження використано також у навчальному процесі Буковинського університету при викладанні дисциплін міжнародні фінанси та міжнародна економіка (довідка № 01-213 від 25.05.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Викладені наукові результати, що виносяться на захист, отримано автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення і результати, розглянуті в цій роботі, доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Економічні науки» (Прага, 2011 р.), «Динаміка наукових видань – 2011» (Перемишль, 2011 р.), «Економічні проблеми сталого розвитку» (Суми, 2012 р.), «Реструктуризація глобального простору: історичні імперативи та виклики» (Київ, 2012 р.), «Добробут націй в умовах глобальної нестабільності» (Одеса, 2012 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (Одеса, 2012 р.), «Соціально-економічні проблеми України в глобальному просторі»: матеріали, (Чернівці 2012 р.), «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (Київ 2011 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 праць (з них одна монографія та 6-ть статей у фахових виданнях), загальний обсяг яких становить 13,5 друк. арк.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування) і додатків. Повний обсяг дисертації становить 220 сторінок, основного тексту – 186 сторінок, у тому числі 33 таблиці, 33 рисунки. Усі розділи об’єднано метою, завданнями та логікою дослідження.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено та подано нове вирішення актуальної в умовах глобалізації світової економіки науково-прикладної проблеми – впливу логістичних чинників на розвиток експортно-орієнтованого виробництва. Її розв’язання дозволяє суттєво вдосконалити принципи, методи й інструменти керування національним логістичним середовищем у контексті підвищення виробничого, експортного та транзитного потенціалу країни, а також інтеграції у світовий економічний простір.
За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки.
1. На сучасному етапі розвитку світового господарства на глобальному рівні логістика є найбільш ефективним способом раціоналізації міжнародного поділу праці, при якому організація, планування, формування та використання матеріальних, фінансових, інформаційних та інших потоків відбувається з врахуванням глобалізації світового економічного простору. Сучасний стан розвитку світового господарства в рамках глобальної логістики характеризується наявністю низки тенденцій: 1) посиленням взаємозв’язків між кон’юнктурою світових ринків товарів і послуг та кон’юнктурою національних ринків; 2) зниженням частки сировини та матеріалів у світовій торгівлі та підвищенням частки інформаційного обміну, послуг зв’язку, транспортного обслуговування, консалтингу, франчайзингу, лізингу, аутсорсингу, ауттаскингу, послуг зі страхування.
2. Для аналізу чинників просторової локалізації виробництва досить ефективним є застосування логістичного підходу, суть якого в тому, що виробництво розміщується на територіях, де можливо оптимізувати основні потоки ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних (у тому числі інноваційну компоненту). Логістичні чинники з позиції впливу на локалізацію виробництва об’єднано в три групи: 1) зумовлені специфікою регіону (наявність трудових ресурсів, близькість до ринків, доступ до специфічних природних ресурсів); 2) які є наслідком державної та регіональної політики (наявність спеціального режиму діяльності, участь держави у розвитку логістичної інфраструктури); 3) які виникають лише за діяльності компаній, що розмістили своє виробництво в регіоні (країні) у минулих періодах (наявність постачальників, можливості використання синергетичних ефектів масштабу та взаємодоповнюваності).
На сучасному етапі розвитку світової економіки більшого значення набуває інфраструктура. З позиції впливу на просторову локалізацію виробництва найважливішими її компонентами є ринкова, промислова, логістична, комунікаційна, соціально-культурна та фінансова. В умовах дедалі більшої глобалізованості економічних відносин логістична компонента інфраструктури надто впливає на просторову локалізацію виробництва.
3. Розвиток світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століття характеризується інтенсивним формування логістичних систем (мереж) на національному та міжнародному рівнях. У сучасних умовах найбільш продуктивним є інтегрований підхід до їх розвитку, який сконцентровано на інтеграції та координації роботи всіх учасників логістичних ланцюгів. Розвиток глобальних логістичних систем у сучасній економіці слід розглядати разом з виробництвом, його ресурсним забезпеченням і споживанням виробленої продукції. Тому глобальну логістичну систему (мережу) найкоректніше визначити як стійку сукупність взаємопов’язаних елементів транспортних, складських, інформаційних і фінансових систем світового рівня, об'єднаних у глобальну мережу для найефективнішого розподілу світових ресурсів. Формування глобальних логістичних мереж зумовлено об’єктивними економічними закономірностями, зокрема прагненням економічних суб’єктів до максимально ефективного розподілу світових ресурсів. Тому логістичні мережі у вузькому розумінні, як транспортно-складські системи, на сучасному етапі інтегровано із системою виробництва, збуту, трудового забезпечення в єдину мережу, яку можна назвати логістичною у широкому розумінні, що більше відповідає сучасним процесам, які відбуваються у світовій економіці.
4. У ХХІ столітті домінуючою тенденцією розвитку глобального логістичного середовища є зростання аутсорсингу та концентрації матеріальних потоків і логістичної інфраструктури в розширеній «логістичній тріаді»: перший полюс – країни ЄС, другий – США та Канада; третій – Японія, Сінгапур, Гонконг, Південна Корея, Китай, Індія і Таїланд. Україна та Росія не належать до жодного з полюсів розширеної логістичної тріади, проте відіграють важливу роль як додатковий канал міжнародних логістичних потоків між третім (південноазіатським) і першим (західноєвропейським) полюсами ядра світового логістичного середовища. Якщо розвиток внутрішнього середовища в зазначених країнах відбуватиметься відповідно до основних світових тенденцій, то обидві країни в недалекому майбутньому можуть увійти до ядра світового логістичного середовища.
Основними тенденціями розвитку світового ринку логістики в ХХІ столітті є: глобалізація діяльності компаній-клієнтів; укрупнення логістичних компаній за рахунок операцій зі злиттів і поглинань; зростання ролі інформаційних технологій у логістиці; відхід від спеціалізованих послуг і концентрація на наданні закінчених і комплексних логічних рішень у ланцюгах постачань; інтенсивний розвиток мультимодальних перевезень переважно із застосуванням контейнерів; збільшення частки 3PL- та провайдерів вищого рівня.
5. На нинішньому етапі логістична інфраструктура активно використовується країнами як важливий чинник локалізації виробництва й інтеграції в глобальний економічний простір. Сучасна модель логістичного середовища передбачає дворівневу систему центрів. Верхній рівень утворюють один або кілька крупних міжнародних логістичних центрів (хабів), які є порталами «виходу» та «входу» матеріальних потоків з/до країни в/з глобальні логістичні мережі. Такі крупні логістичні хаби створюють поблизу кордонів (аеропортів, морських портів) на напрямах великих матеріальних потоків. На другому рівні знаходяться регіональні (базові, локальні) логістичні центри, які є інтеграторами та розподільниками логістичних потоків з/до окремих територій локалізації торговельно-виробничих процесів. Така дворівнева система позитивно впливає на локалізацію виробництва всередині країни та інтегрування її економіки в світову економічну систему.
6. Світове логістичне середовище характеризується наявністю диспропорцій у країнах. За показником логістичної ефективності (Logistics Performance Index (LPI) країни об'єднано в чотири групи: лідери розвитку логістичного середовища (30 країн), з помірним розвитком логістичного середовища (36 країн), з обмежених розвитком логістичного середовища (44 країни; серед них Україна), з проблемним розвитком логістичного середовища (45 країн). У переважній більшості країн, щодо яких є дані, рівень розвитку логістичного середовища не може вважатися задовільним (99 країн).
Логістичне середовище великою мірою впливає на локалізацію виробництва, на що вказує емпірично встановлена висока щільність зв’язку між ВВП та індексом LPI (R2 = 0,777). На основі аналізу емпіричних даних встановлено наявність зв’язку між розвитком логістичного середовища та ступенем інтегрованості країн у світовий торговельний простір, про що свідчать високі коефіцієнти кореляції між індексом LPI та динамікою експорту й імпорту на одного жителя ( = 0,559 та = 0,656 відповідно). У деяких випадках на динаміку експорту й імпорту поряд з логістичними впливають інші чинники: наявність великих запасів паливно-енергетичних природних ресурсів (Кувейт, ОАЕ, Катар, Росія); високий рівень інноваційності економіки (Сінгапур і Гонконг). Проте логістичне середовище є важливим чинником для нарощування експорту, доповнює та підсилює дію інших чинників. Встановлено також наявність зв’язку між рівнем розвитку логістичного середовища та динамікою ПІІ, щільність якого хоча й менша, ніж у вищезазначених випадках (0,286), проте досить значима, щоб констатувати суттєву роль логістичного середовища у забезпеченні інтегрованості країн у глобальний інвестиційний простір.
7. На локалізацію експортно-орієнтованого виробництва суттєво впливають логістичні чинники. Розроблена гравітаційно-логістична модель локалізації експортно-орієнтованого виробництва дозволяє теоретично обґрунтувати й емпірично дослідити вплив: 1) внутрішніх логістичних чинників (рівень розвитку національного логістичного середовища); 2) міжнародних регіональних логістичних чинників (рівень розвитку міжнародних логістичних мереж і ступінь інтегрованості в них окремих країн регіону); 3) глобальних логістичних чинників (ступінь інтегрованості логістичного середовища країни в логістичні мережі глобального рівня). У разі якщо внутрішнє логістичне середовище країни недостатньо розвинене, це негативно впливає на локалізацію експортно-орієнтованого виробництва (країни Африки, Східної Європи). Водночас за достатнього розвитку внутрішнього логістичного середовища в країні, якщо міжнародні регіональні логістичні системи є розвиненими та ступінь інтегрованості країн до них високий, то на їх території локалізується виробництво, орієнтоване на експорт всередині регіону (Північна Америка, Західна Європа). Якщо міжнародні регіональні логістичні системи нерозвинені (Африка) або рівень інтегрованості країн до них нижчий, ніж до глобальних логістичних мереж (Середній Схід, Південно-Східна Азія), то на території регіону локалізується виробництво, орієнтоване на експорт до країн інших регіонів.
8. Проведений аналіз логістичного середовища України виявив низку системних вад, які знижують можливості його інтеграції в регіональні логістичні мережі (європейську та східно-азіатську) та глобальну логістичну систему. До найбільших негативних тенденцій у цьому контексті слід віднести: нерозвиненість сегмента логістичного аутсорсингу (основні матеріальні потоки забезпечуються внутрішніми підрозділами українських підприємств), низька частка 3РL-провайдерів (провайдери логістичних послуг вищого рівня в Україні майже відсутні); невідповідність транспортної інфраструктури міжнародним стандартам (низький рівень розвитку потужностей з перевезення контейнерних вантажів та їх переробки на залізничному і морському транспорті); домінування на українському логістичному ринку транспортних перевезень з одночасною надмірною концентрацією інших видів логістичних послуг у столичному регіоні; зниження використання можливостей внутрішнього водного транспорту; низька якість автомобільних шляхів; відсутність в Україні крупних логістичних центрів – хабів, які були б порталами виходу в міжнародні логістичні мережі. Зазначені негативні чинники дають змогу констатувати, що рівень розвитку внутрішнього логістичного середовища в Україні та його інтегрованість у міжнародні логістичні мережі є незадовільним.
9. Першочерговими завданнями в контексті локалізації експортно-орієнтованого виробництва та реалізації транзитного потенціалу України є розбудова її внутрішнього логістичного середовища та високоефективна інтеграція у міжнародні логістичні мережі. Для вирішення обох завдань потрібно створити дворівневу систему міжнародних логістичних центрів. Перший (верхній) рівень слід сформувати за рахунок трьох крупних логістично-транспортних міжнародних хабів, які виконуватимуть інтеграторно-розподільчу функцію у системі логістичних матеріальних, фінансових, інформаційних потоків. Водночас вони стануть порталами з обміну матеріальними й інформаційними потоками з міжнародними логістичними мережами. Такі логістичні хаби доцільно започаткувати на стратегічних напрямах спряження з міжнародними логістичними системами: Схід, Захід і Південь. На другому рівні потрібно сформувати мережу регіональних логістичних центрів, які забезпечать зв’язок українських суб’єктів господарювання з логістичними хабами верхнього рівня. На початковому етапі за підтримки держави слід створити два логістично-транспортні міжнародні хаби у м. Чоп і поблизу м. Одеса. У подальшому раціональним є створення міжнародного логістичного хабу на східному кордоні України. Паралельно державою має стимулюватися започаткування логістичних центрів регіонального рівня у районах концентрації виробництва (Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій області тощо), що забезпечить доступ українських виробників до міжнародних логістичних мереж.
Основні результати розділу опубліковано в роботах [9, 10, 13, 18].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко О. І. Тенденції розвитку світового господарства: стан і перспективи / О. І. Авраменко, М. В. Руденко // Економіка і регіон. – 2009. – № 1(20). – С. 87–90.
2. Авхачев Ю. Б. Международные слияния и поглощения компаний : новые возможности предприятий России по интеграции в мировое хазяйство / Ю. Б. Авхачев. – М. : Научная книга, 2005. – 120 с.
3. Алкема В. Аналіз логістичних утворень як суб’єктів економічної безпеки / В. Алкема // Економічний аналіз. –. 2010. – Вип. 7. – С. 234–238.
4. Антонюк І. Б. Міжнародні фінансові механізми локалізації спеціалізованого виробництва в глобальному середовищі / Міжнар. наук.-практ. конф. «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі». – Київ, 2011. – С. 67.
5. Антонюк І. Б. Вплив розвитку міжнародної логістичної інфраструктури євроазіатського регіону на локалізацію виробництва / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф. «Добробут націй в умовах глобальної нестабільності». – Одеса 2012. С. 92–94.
6. Антонюк І. Б. Глобальне логістичне середовище в ХХІ столітті / І. Б. Антонюк // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): науковий журнал №1– Київ 2012 – С. 26–33.
7. Антонюк І. Б. Глобальне логістичне середовище в ХХІ столітті / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф. «Реструктуризація глобального простору: історичні імперативи та виклики». – Київ, 2012. – С. 4–5.
8. Антонюк І. Б. Інтеграційні процеси в секторі логістичної інфраструктури / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціально-економічні проблеми України в глобальному просторі : матеріали, (26–27 квітня 2012 р., м. Чернівці). – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2012. – 392 с. – С. 14–16.
9. Антонюк І. Б. Інтеграція України в глобальне логістичне середовище та створення мережі міжнародних логістичних центрів / І. Б. Антонюк // Вісник Хмельницького нац. ун-ту: Економічні науки. – Хмельницький, 2012. – Вип. 4. – С. 256–262.
10. Антонюк І. Б. Логістичні системи в процесі міжнародного кооперування / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф. : Економічні науки. – Прага, 2011. – С. 49–51.
11. Антонюк І. Б. Логістичні системи в процесі міжнародного кооперування / І. Б. Антонюк //Збірник наукових праць Буковинського ун-ту: Економічні науки. Вип.8.- Чернівці, 2012 – С. 355 - 366.
12. Антонюк І. Б. Механізм управління підприємств машинобудування на засадах логістики в умовах глобалізації : монографія / І. Б. Антонюк. – Чернівці, 2011. – 197 с.
13. Антонюк І. Б. Світовий досвід використання логістичних систем в стратегіях національного розвитку за умов глобалізації / І. Б. Антонюк // Вісник Хмельницького нац. ун-ту: Економічні науки. Вип.5.-Т.1. – Хмельницький, 2011.- С. 194–200.
14. Антонюк І. Б. Синергетичний ефект як чинник локалізації виробництва в умовах глобалізації / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових видань – 2011». – Перемишль, 2011. – С. 19–21.
15. Антонюк І. Б. Тенденції розвитку логістичного ринку Європи в умовах глобалізації / І. Б. Антонюк // Наук. вісник Буковин. держ. екон. ун-ту: Екон. науки. – Вип. 1(22). – Чернівці, 2012.– С. 391–396.
16. Антонюк І. Б. Тенденції розвитку світового ринку логістики / І. Б. Антонюк // Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю наук. діяльності факультету економіки та менеджменту СумДУ «Економічні проблеми сталого розвитку». – Суми, 2012. – С. 23–26.
17. Антонюк І. Б. Чинники міжнародної просторово-секторальної локалізації виробництва в сучасних економічних системах / І. Б. Антонюк // Вісник Чернівецького торговельно-економічного ін-ту: Екон. науки. Вип. 4 (44) – Чернівці, 2011. – С. 75–80.
18. Антонюк І. Б., Михайловська О. В. Логістичне середовище України в контексті інтеграції в глобальні логістичні мережі / І. Б. Антонюк, О. В. Михайловська // Міжнар. наук.-практ. конф. «Теорія і практика сучасної економіки». – Одеса, 2012. – С. 51–53.
19. Антонюк І. Б. Міжнародні фінансові механізми локалізації спеціалізованого виробництва в глобальному середовищі / Антонюк І. Б. // Міжнар. наук.-практ. конф. «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі». – Київ, 2011.– С. 67.
20. Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития / М. Бест ; пер. с англ. – М. : ТЕИС, 2002. – 356 с.
21. Бауэрсокс Д. Дж., Клосс Д. Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. / [Пер. с англ. Н. Н. Барышниковой, Б. С. Пинскера] / Д. Дж. Бауэрсокс, Д. Дж. Клосс. – М. : Олимп–Бизнес, 2008. – 640 с.
22. Босых В. В. Оценка уровня развития производства на предприятиях-участниках конкурсных торгов за размещение государственного заказа для региональных нужд / В. В. Босых // Вестник Южно-Российского государственного технического университета (Новочеркасского политехнического института). – 2010. – № 4. – С. 79–82 (Серия «Социально-экономические науки»).
23. Бравар Ж-Л. Эффективный аутсорсинг. Понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж-Л. Бравар, Р. Морган. – М. : Баланс Бизнес Букс. – 2007. – 260 с.
24. В Киеве и области за год построили 140 тыс. кв. м складов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://100realty.ua/news/6713.
25. Вантажні перевезення за 2006–2011 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ [заголовок з екрану].
26. Василевський М. Економіка логістичних систем: монографія [М. Василевський, І. Білик, О. та ін.]. – Л. : Нац. ун-т «Львів. Політехніка», 2008. – 595 c.
27. Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
28. Величко О. П. Сутність і класифікація логістичних утворень як об’єктів управління та їх особливості в АПК / О. П. Величко// Економічний вісник Донбасу. – 2012. – № 1 (27). – C. 173–178.
29. Верхоглядова Н. І. Значення та сутність терміна «логістика» / Н. І. Верхоглядова, Т. Є. Іваницька // Держава та регіони. «Сер. Економіка та підприємництво». – 2011. – Вип. 2. – С. 29–34.
30. Відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту, тис. т [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ [заголовок з екрану]
31. Гаджинський А. М. Логистика / А. М. Гаджинський. Учебник для вузов. Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 228 с.
32. Гармаш О. М. Механізм формування міжнародного транспортно-логістичного центру : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / О. М. Гармаш; Нац. авіац. ун-т. – К., 2009. – 224 арк.
33. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ [Заголовок з екрану]
34. Гимади Э. Х. Одна задача размещения с одинаковыми объемами производства на случайных входных данных / Э. Х. Гимади, А. А. Курочкин // Вестник Новосибирского государственного университета. – 2011. – Т. 11. – № 1. – С. 15–34 (Серия «Математика, механика, информатика»).
35. Горяинов А. Н. Формирование нормативов для оценки функционирования логистических систем / А. Н. Горяинов, Т. Ю. Ивченко // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. – 2008. – № 41. – С. 100–105.
36. Грибова С. Н. Логистическая специализация как новая стратегия приграничных регионов / С. Н. Грибова, Д. С. Кривошеев // Проблемы Дальнего Востока. – 2009. – № 2. – С. 77–90.
37. Гриценко С. И. Развитие логистической инфраструктуры в Украине / С. И. Гриценко // Вісник донецького університету. – 2011. – Спецвипуск. – Т. 1. – С. 30–34 (Серія «Економіка і право»).
38. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и методы оценки любых активов / А. Дамодаран. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. – 1344 с.
39. Даньшина В. А. Проблемы локализации производства автокомпонентов / В. А. Даньшина // Автомобильная промышленность. – 2009. – № 5. – С. 4–6.
40. Демішкан В. Перспективи дорожнього будівництва із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] / В. Демішкан. – Режим доступу : Investukr.com.ua/get-news/485/
41. Дергачев В. А. Свободные экономические зоны в современном мире / В. А. Дергачев. – Одеса : Судоходство, 1996. – 92 с.
42. Джонсон Дж. Современная логистика / Дж. Джонсон, Д. Вуд, Д. Вордлоу, П. Мэрфи ; пер. с англ. – М. : Инфра-М, 2002. – С. 449.
43. Дмитриев Е. Международные автомобильные перевозки и развитие внешнеэкономических связей России и СНГ / Е. Дмитриев // Автомобильный транспорт. – 2002. – № 8. – С. 23–26.
44. Дмитриев К. Реструктуризация бизнеса / К. Дмитриев // Финансовый директор. – 2004. – № 9. – С. 18.
45. Довжина шляхів сполучення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ [заголовок з екрану]
46. Долгов А. П. Материальные запасы и логистические процессы в макроэкономических системах / А. П. Долгов. – СПб. : СПбГУЭФ, 2005. – С. 137–156.
47. Долгов А. П. Глобальная логистика: проблема оценки уровня развития и международные сопоставления / А. П. Долгов // Логистика сегодня. – 2010. – № 5. – С. 262–278.
48. Долгов А. П. О концептуальных подходах к управлению логистическими процессами / Долгов А. П. // Проблемы современной экономики. – 2004. – № 1/2. – С. 73–77.
49. Долгов А. П. Проблемы оценки логистических процессов в международных рейтингах / А. П. Долгов // Логистика: проблемы и решения. – 2010. – № 6. – С. 50–61.
50. Дыбская В. В. Управление складированием в цепях поставок / В. В. Дыбская. – М. : Альфа-Пресс, 2009. – 720 с.
51. Елисеев С. Ю. Построение и оптимизация функционирования международных транспортно-логистических систем. – М. : ВИНИТИ РАН, 2006. – 242 с.
52. Ерфан Є. А. Перспективи створення міжнародного транспортно-логістичного центру на Закарпатті / Є. А. Ерфан, О. М. Кіс // Науковий вісник УжНУ. – 2009. – Вип. 28. – Ч. І. – С. 110–115.
53. Журавлев Д. А. Формирование логистической системы сбыта предприятия при выходе на международные рынки / Д. А. Журавлев, В. М. Макаров // Научно-технические ведомости Санкт-Петербургского государственного политехнического университета. – 2011. – № 132. – С. 251–255.
54. Закон України «Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002–2010 роках» від 07.02.2002 № 3022-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3022-14.
55. Иванов Д. А. Виртуальные предприятия и логистические цепи: комплексный подход к организации и оперативному управлению в новых формах производственной кооперации / Д. А. Іванов. – СПб. : ГУЭФ, 2003. – 86 с.
56. Іванович І. Ю. Роль інструментарію інвестиційного механізму зовнішньоекономічної діяльності у формуванні ефективної моделі управління підприємством / І. Ю. Іванович // Збірник наукових праць. Луцького національного технічного університету. – 2010. – Вип. 7 (26). – Ч. 2. – С. 15–24.
57. Кальницька М. А. Характеристика розвитку прикордонної інфраструктури Закарпатської області / М. А. Кальницька // Науковий вісник УжНУ. – 2008. – № 2–3. – С. 251–257 (Серія «Міжнародні відносини»).
58. Кальченко А. Г. Логістика / А. Г. Кальченко. – К. : КНБУ, 2000. – 148 с.
59. Карп І. М. Теоретичні основи мікрологістичної системи / І. М. Карп // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – №1. – С. 223–227.
60. Карпухина Е. А. Международные стратегические альянсы. Опыт исследования / Е. А. Карпухина. – М. : Дело и Сервис, 2004. – 176 c.
61. Кизим А. А. Инструменты международной торговли на мировом рынке. / А. А. Кизим, Л. В. Склярова // Труды Кубанского государственного аграрного университета. – 2009. – Т. 1. – № 20. – С. 10–14.
62. Киреева Н. С. Оптимизация внутренних процессов компании в цепи поставок товаров как первый этап проектного управления в логистической цепи / Н. С. Киреева // РИСК: Ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. – 2009. – № 1. – С. 102–105.
63. Колєснік І. М. Інтеграція України до світової економічної системи через діяльність морських портів [Текст] : дис. ... канд. екон. наук : 08.05.01 / Ілля Миколайович Колєснік; НАН України, Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2004. – 175 арк.
64. Колодяжна І. В. Сучасні тенденції побудови стратегії конкурентоспроможної компанії / І. В. Колодяжна // Торгівля і ринок України. Зб. наук. праць. – 2010. – Вип. 29. – С. 55–61.
65. Кондратюк И. А. Интермодальный транспортный коридор «Восток – Запад»: направление стратегии развития / И. А. Кондратюк / Под ред. Л. А. Жигуна. – Владивосток : ДВГАЭУ, 2003. – 108 с.
66. Концева В. В. Фінансові потоки в логістичних системах [Електронний ресурс] / В. В. Концева, С. С. Костенко // Вісник НТУ. – 2009. – №1(19). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vntu/2009_19_1/pdf/85.pdf
67. Концепція МЛЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.estu.com.ua/logistic%20center.html
68. Корольчук Л. В. Активізація транскордонного співробітництва регіонів : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 [Електронний ресурс] / Л. В. Корольчук; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2008. – 21 с.
69. Костоглодов Д. Д. Макрологистические системы рыночной экономики / Д.Д. Костоглодов. – Ростов-на-Дону : Гос. акад. стр-ва, 1996. – 54 с.
70. Котляренко А. Ф. Взаимодействие на транспортных стыках при внешнеторговых перевозках / А. Ф. Котляренко, П. В. Куренков // Железнодорожный транспорт. – 2002. – № 2.
71. Котляренко А. Ф. Внешнеторговые перевозки в смешанном сообщении / А. Ф. Котляренко, П. В. Куренков // Экономика. Логистика. Управление. – Самара : СамГАПС, 2002. – 636 с.
72. Крашенников Е. В. Управление логистическими затратами и рисками при организации и осуществлении международных перевозок : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05 / Евгений Викторович Крашенников [Рост. гос. эконом. ун-т «РИНХ»]. – Ростов-на-Дону, 2009. – 155 с.
73. Крашенников Е. Управление логистическими рисками при осуществлении международных транспортных операций // Предпринимательство. – 2008. – № 7. – С. 150–153.
74. Крепская Е. В. Современная трактовка внешней экономии от масштаба / Е. В. Крепская // Журнал экономической теории. – 2011. – № 1. – С. 126–129.
75. Кретов И. И., Садченко К. В. Логистика во внешнеторговой деятельности : учебно-практическое пособие / И. И. Кретов, К. В. Садченко. – М. : Дело и Сервис, 2003. – 192 с.
76. Криницкий Е. Основная цель транспортной политики – создание динамично развивающейся транспортной системы / Е. Криницкий // Автомобильный транспорт. – 2001. – № 4.
77. Круминьш Н. Логистика в Восточной Европе. Справочник по управлению системами логистики в Восточной Европе, или Что необходимо знать, чтобы система логистики была на 30 % эффективнее / Н. Круминьш, К. Витолиньш. – Рига : Петровскис и Ко, 2007. – 191 с.
78. Кузнецов М. М. Особенности развития современной евразийской транспортно-логистической инфраструктуры / М. М. Кузнецов // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. – 2011. – Т. 24(63). – № 2. – С. 112–122 (Серия «Экономика и управление»).
79. Кушнир І. Ю. Ефективність вантажних залізничних перевезень в Україні та її підвищення в умовах глобалізації : дис. ... канд. екон. наук : 08.07.04 / І. Ю. Кушнир; Українська держ. академія залізничного транспорту. – Х., 2004. – 258 с.
80. Левиков Г. А. Глобализация мировой экономики и логистика / Г. А. Левиков // Бюллетень транспортной информации. – 2002. – № 8. – С. 22–29.
81. Линдерс М. Р., Фирон Х. Е. Управление снабжением и запасами. Логистика ; пер. с англ. / М. Р. Линдерс, Х. Е. Мирон. – СПб. : Полигон, 1999. – 768 с.
82. Логистический аутсорсинг : объемы мирового рынка превысили докризисный уровень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nova-tc.com/novatech/news/45/
83. Лукинский В. С. Логистика: современные тенденции развития / В. С. Лукинский, И. А. Цвиринько // Логистика. – 2008. – № 2. – С. 26–27.
84. Мавріна А.О. та Кутнів Н.М. Маркетинг і логістика у здобутті конкурентної переваги на глобальному ринку / А.О. Мавріна та Н.М. Кутнів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2008. – №623. Логістика. – С.143-150.
85. Матеріал Прес-служби Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. 10 жовтня 2006 р. «6 жовтня в Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва відбувся Всеукраїнський семінар з кластерного підходу – інструменту регіонального розвитку бізнесу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid
86. Международная логистика : метод. указания / сост. Е. Р. Добронравин. – Ярославль : ЯрГУ, 2010. – 15 с.
87. Міценко Н.Г. Логістика як інструмент інтеграції підприємств України до системи транскордонного співробітництва / Н.Г.Міценко, І.П. Міщук // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. – № 1 (5). Том 2. – C.234-242.
88. Михайловська О. В. Вплив глобалізації інформаційного простору на розвиток міжнародних інноваційно-інвестиційних процесів : монографія / О. В. Михайловська. – К. : Дакор, 2009. – 424 с.
89. Михайловська О. В. Інтегрованість України у світовий інноваційно-інвестиційний процес / О. В. Михайловська // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 18. – С. 7–11.
90. Михайловська О. В. Спеціальні економічні утворення як інструмент інтеграції України у світовий економічний простір : дис. канд. екон. наук : 08.05.01 / Михайловська О. В.; Чернівецький торговельно-економічний ін-т Київського національного торговельно-економічного ун-ту. – Чернівці, 2004. – 226 арк.
91. Морозова Н. И. Актуальное значение советского опыта территориального планирования и рационального размещения производства / Н. И. Морозова // Вестник Астраханского государственного технического университета. – 2011. – № 1. – С. 12–16 (Серия «Экономика»).
92. Мочерний С. В. Світове господарство в умовах глобалізації : монографія / С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, С. В. Фомішин. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 200 с.
93. Найденов И. В. Социально-экономическое развитие и инвестиционная привлекательность регионального транспорта / И. В. Найденов // БТИ. – 2002. – № 9. – С. 30–32.
94. Некрасова М. А. Эффективные системы менеджмента безопасности цепей поставок / М. А. Некрасова // Интегрированная логистика. – 2010. – № 1. – С. 21–23.
95. Обзор рынка логистических услуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marketing-ua.com/articles.php?articleId=2520
96. Обеспеченность складами в Киеве самая низкая в Европе [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://100realty.ua/news/6170
97. Омельченко В. Я. Логистика в системе трансформационной микроэкономики (теоретико-методологические аспекты) : монография / В. Я. Омельченко. – Донецк : Норд-Пресс, 2004. – 309 с.
98. Омельченко В. Я. Логістична стратегія розвитку світової економіки в умовах глобалізації [Текст] : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02 / В. Я. Омельченко; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2009. – 449 с.
99. Офіційний сайт Економічної та соціальної комісії для Азії і Тихого океану [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unescap.org/
100. Пасічна О. Ю. Структурний підхід до формування зовнішньоекономічної стратегії держави в умовах глобалізації / О. Ю. Пасічна // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №3(93). – С. 17–27.
101. Патюрель Р. Создание сетевых организационных структур / Р. Патюрель [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/15_3_97.htm
102. Пелещак І. Транскордонні кластери і транскордонні об’єднання як форми транскордонного співробітництва / І. Пелещак // Вісник Львів. ун-ту. – 2008. – Вип. 25. – C. 295–303 (Серія «Міжнародні відносини»).
103. Перевезення вантажів залізничним транспортом за 2006–2011 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ [заголовок з екрану].
104. Перспективы развития рынка региональных грузоперевозок в России [Електронний ресурс] / II Тверской авиатранспортный форум 2010–2011 г. – Тверь, 15–16 июня. – Режим доступу: http://84.42.10.112/TGS/dts/avia.nsf/files/
105. Петров В. Ю. Формирование глобальной логистической системы как инновационный инструмент интеграции Украины в структуру мирового хозяйства / В. Ю. Петров // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – 2009. – № 1. – С. 426–430.
106. Плахута Г. А. Глобалізація процесів логістики // Маркетинг: теорія і практика. – 2010. – Вип. 16. – С. 169–173.
107. Плахута Г. А. Логістичний аутсорсинг: переваги та недоліки застосування / Г.А. Плахута // Вісник СНУ ім. В. Даля. – 2010. – № 11(158). – С. 12–16.
108. Похильченко О. А. Засади взаємовідносин у структурі кластера / О. А. Похильченко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2010. – №6 (69). – С. 108–113 (Серія «Логістика»).
109. Попит на складські приміщення Києва впав вдвічі: огляд ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://realt.aviso.ua/uk/news?id
110. Посібник з кластерного розвитку. В межах проекту ЄС «Послуги підтримки МСП в пріоритетних регіонах». – EuropeAid /121495/C/SV/UA. GFA Consulting Group, Державний комітет України з регуляторної політики та підприємництва (ДКРП). – К., 2006. – 38 c.
111. Прейгер Д. Грузової транзит на морському транспорті: стан, проблеми, перспективи для України / Д. Прейгер // Економіка України. – 2010. – № 10. – С. 24–35.
112. Прейгер Д. Транспортная інфраструктура України: стан і проблеми кризового для поста розвитку / Д. Прейгер // Економіка України. – 2011. – №6. – С. 50–58.
113. Прейгер Д. К. Реалізація потенціалу транспортної інфраструктури України в стратегії посткризового економічного розвитку [Електронний ресурс] / Д. К. Прейгер, О. В. Собкевич, О. Ю. Ємельянова. – К. : НІСД, 2011. – 37 с. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/transport-5a11e.pdf
114. Про схвалення плану заходів щодо виконання у 2002–2005 рр. «Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002–2010 рр. розп. КМУ від 16.11.2002 № 659 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/659-2002-%D1%80
115. Прямі іноземні інвестиції [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
116. Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід / За ред. С. Максименко. – К. : Логос, 2000. – 170 с.
117. Редькіна В. А. Зовнішньоторговельна політика та міжнародний поділ праці / В. А. Редькіна // Ринок праці та зайнятість населення. – 2009. – № 3. – С. 23–27.
118. Ринок логістики в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news-realty.com/rinok-logistiki-v-ukra%D1%97ni/
119. Ринок логістичної нерухомості України : тенденції та перспективи розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mayger.org/uk/analitika/rinok-logistichnoyi-neruhomosti-ukrayini
120. Романенко А. Роль Балтийского региона в мировом контейнерном судоходстве / А. Романенко // Транзит. – 2001. – № 1. – С. 51–56.
121. Рудык Н. Б. Конгломератные слияния и поглощения: Книга о пользе и вреде непрофильных активов: Учебное пособие / Н. Б. Рудык. – М. : Дело, 2005. – 224 с.
122. Рынок транспортно-логистических услуг в 2010–2011 годах и прогноз до 2014 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marketing.rbc.ru
123. Саркисов С. В. Управление логистикой : учебное пособие / С. В. Саркисов. – М. : Дело, 2004. – 368 с.
124. Саркисов С. В. Формирование международных логистических систем предприятиями России в условиях глобализации мировой экономики / С. В. Саркисов. – М. : Анкил, 2007. – 264 с.
125. Cаркисов С. В. Международные логистические системы в условиях глобализации [Електронний ресурс] / С. В. Саркисов. – Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=36276
126. Свиридко С. В. Логістика: сучасні світові тенденції розвитку / С. В. Свиридко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – 2009. – № 1. – Ч. 1. – С. 452–456.
127. Семененко А. И. Логистика. Основы теории: Учебник для вузов. / А. И. Семененко, В. И. Сергеев. – СПб. : Союз, 2003. – 544 с.
128. Сергеев В. И. Глобальные логистические системы / В. И. Сергеев. – М. : Бизнес-Пресса, 2001. – 231 с. 0
129. Соболь О. М. Раціональність: посткартезіанські виміри / О. М. Соболь // Мультиверсум. Філософський альманах. – К. : Центр духовної культури. – 2005. – № 50. – С. 3–22.
130. Соколенко С. Кластери в глобальній економіці / С. Соколенко. – К. : Логос, 2004. – 848 с.
131. Сообщества практики для инновационных компаний / Под ред. Ю. М. Плотинского. – СПб. : Изд-во Политех. ун-та, 2007. – 204 с.
132. Состояние, проблемы и перспективы международных перевозок России [Електронний ресурс] // Автомобильный транспорт. – 2002. – № 7. – Режим доступу: http://www.mosresurs.ru/library/articles/18.xhtml
133. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За ред. Осауленко О. Г. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2010. – 566 с.
134. Стратегія партнерства з Україною на період 2008–2011 фінансових років [Електронний ресурс]. – МБРР. МФК. – 2008. – 171 с. – Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/INTUKRAINE/Resources/CPS_20071206_ukr.pdf
135. Стратегія розвитку залізничного транспорту на період до 2020 р. : затв. пост. КМУ від 16.12.2009 № 1555-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1555-2009-%D1%80
136. Клементс С. Аутсорсинг бизнес-процессов. Советы финансового директора / С. Клементс, М. Доннеллан, Ц. Рид. – М. : Вершина, 2006. – 416 с.
137. Суворова Л. П. Економіко-організаційні умови входження українського флоту у міжнародні транспортні коридори : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.07.04 / Л. П. Суворова; Одес. нац. мор. ун-т. – О., 2005. – 22 с.
138. Сурин А. Китайский фактор [Електронний ресурс] / А. Сурин // Логистика сегодня. – 2009. – №4 (34). – Режим доступу: http://marketolog.biz/index.php?ind=reviews&op=entry_view&iden=5