ГЛУЩЕВСЬКА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА. ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНОЇ ЕКСПАНСІЇ ТНК АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ФРН

Короткий опис

ГЛУЩЕВСЬКА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНОЇ ЕКСПАНСІЇ ТНК АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ФРН"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ГЛУЩЕВСЬКА АНАСТАСІЯ СЕРГІЇВНА
УДК 339.92:629.33:330.354:330.322] (430)
ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНОЇ ЕКСПАНСІЇ
ТНК АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ФРН
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Рогач Олександр Ігорович
Київ – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..1
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ
ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ….11
1.1. Теорії прямих іноземних інвестицій як методологія дослідження
транснаціоналізації автомобільної галузі…………………………………..11
1.2. Генезис теоретичних поглядів на розвиток світової автомобільної
галузі………………………………………………………………………..…35
1.3. Специфіка транснаціоналізації автомобільної промисловості………...56
Висновки до першого розділу……………………………………………….….78
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ
ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ФРН…...…..…80
2.1. Розвиток зарубіжної виробничої мережі автомобільної ТНК
автомобільної галузі ФРН …………………………………………………...80
2.2. Інвестиції в нові проекти як механізм розширення системи
міжнародного виробництва автомобільних ТНК ФРН……………………98
2.3. Злиття та поглинання в стратегії зарубіжної експансії автомобільних
ТНК ФРН……………………………………………………………………116
Висновки до другого розділу…………………………………………………130
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ОПЕРАЦІЙ ТНК АВТОМОБІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ФРН
НА ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ БАЗУВАННЯ……………………………….133
3.1. Вплив вивозу капіталу автомобільних ТНК на експортні операції
країни базування……………………….………………………………….133
3.2. Вплив вивозу капіталу автомобільних ТНК на ринок робочої сили
ФРН…………………………………………………………………………..143
3.3. Економетричний аналіз впливу вивозу капіталу ТНК на національний
добробут країни базування…………………………………………………157
Висновки до третього розділу…………………………………………………170
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...…….173
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………...........…180
ДОДАТКИ……………………………………………………………...………208
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Транснаціоналізація – ключова
економічна категорія сучасності, детермінанта розвитку світового
господарства та міжнародних економічних відносин на зламі тисячоліть.
Вона є основною передумовою глобалізації міжнародної економіки й
одночасно її важливим результатом, адже в основі цього феномену лежать
процеси міжнародного руху капіталу та операції транскордонних фірм.
Світова автомобільна промисловість є класичним прикладом високого
ступеню транснаціоналізації галузі. Глобальні загрози і виклики світової
економіки вимагають від автомобільних транснаціональних корпорацій
комплексного і виваженого підходу до управління власними активами.
Прагнення до отримання максимальних економічних вигод від набутих
переваг власності, розміщення та інтерналізації змушують ТНК вдаватися до
постійної реструктуризації своїх виробничих мереж, перебазування
потужностей, до зміни напрямів прямих іноземних інвестицій.
Розуміння природи поведінкових реакцій автомобільних ТНК, без
сумніву, має велике практичне значення, оскільки господарська діяльність
корпорацій значною мірою обумовлює динаміку розвитку однієї із
стратегічних галузей обробної промисловості, що має один з найвищих
показників мультиплікативності. Вивчення основних мотивів, методів та
напрямів розширення системи міжнародного виробництва автомобільної
промисловості на матеріалах транснаціональних корпорацій ФРН,
безперечно, становить значний науковий інтерес, оскільки дозволяє
сформувати цілісну наукову картину щодо автомобільної промисловості, та
виокремити подальші напрями розвитку галузі.
Питанням теорії транснаціональних корпорацій присвячено праці
зарубіжних (К. Акаматцу, Р. Алібера, П. Баклі, Р. Вернона, С. Гаймера,
Дж. Даннінга, С. Кентвела, М. Кесона, Ч. Кіндлбергера, Р. Кейвза,
К. Коджіми, Р. Ліпсі, Дж. Метьюза, Т. Озави, М. Портера, А. Ругмана,
Г. Стівенсона, П. Ферейри, Л. Уелса) та українських (О. Білоруса,
І. Бураковського, В. Вергуна, П. Дзюби, Р. Заблоцької, Л. Кістерського,
Л. Кудирко, В. Левківського, Ю. Макогона, В. Македона, О. Рогача,
А. Поручника, В. Сіденка, А. Філіпенка, О. Шниркова, С. Якубовського)
вчених-економістів.
Складні й суперечливі проблеми розвитку світової автомобільної
промисловості ХХ-ХХІ ст. знайшли відображення у роботах Р. Альтшулера,
Дж. Вормалда, П. Вада, Р. Гвінна, П. Дікенса, П. Друкера, В. Канцлера,
А. Кніе, Л. Пріса, Г. Мекстона, П. Нунненкампфа, Ю. Шпатца та багатьох
інших науковців.
Динамічний розвиток світового господарства та міжнародних
економічних відносин вимагає синтезу нових знань щодо трактування
феномену транснаціоналізації автомобільної промисловості,
концептуального осмислення процесів глибоких географічних та
інституційних трансформацій, пояснення філософії розвитку системи
міжнародного виробництва та конфігурації глобального ланцюга створення
вартості, діалектики взаємодії ТНК із державними та недержавними
утвореннями, оцінки економічного ефекту механізму прямого і непрямого
впливу операцій автомобільних ТНК на національний добробут країни
базування фірми та країни, що її приймає. Актуальність та вагомість
зазначених проблем як у теоретичній, так і у практичній площині обумовили
вибір теми дисертаційного дослідження так окреслили коло розглянутих
питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано згідно з плановими темами наукових робіт
кафедри міжнародних фінансів: «Стратегія інтеграції України у світову
економіку» і «Інтеграційна стратегія України в європейський економічний
простір», які є частиною загальної наукової теми Інституту міжнародних
відносин «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11 БФ048-01
на 2011-2015 роки та комплексної наукової програми Київського
національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація
суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації»
(2011-2015 рр.). Основний внесок автора в дослідження даної теми полягає у
дослідженні перспектив залучення України у глобальний вартісний ланцюг
провідних ТНК автомобільної галузі для формування політики залучення ПІІ
в Україну.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
теоретичне узагальнення процесів транснаціоналізації світової автомобільної
галузі, виявлення специфічних закономірностей розвитку зарубіжної
виробничої мережі автомобільних ТНК ФРН та визначення характеру впливу
операцій цих фірм на національний добробут країни базування.
Досягнення поставленої мети обумовило розв’язання таких наукових
завдань:
 провести аналіз класичних теоретичних підходів дослідження
міжнародного руху капіталу та розвитку транснаціональних фірм;
 перевірити можливість застосування та адаптації окремих
методологічних положень та наукових концепцій вивозу капіталу до
феномену транснаціоналізації світової автомобільної галузі;
 дослідити природу глобальної автомобільної промисловості та
специфіку її транснаціоналізації;
 розкрити особливості розвитку зарубіжної виробничої мережі
автомобільних ТНК ФРН;
 ідентифікувати структурні зрушення в глобальних ланцюгах
створення вартості автомобільних ТНК ФРН;
 окреслити особливості застосування різних методів входу на
ринок автомобільними ТНК ФРН;
 відстежити та спрогнозувати ступінь впливу вивозу капіталу ТНК
на економічне зростання країни базування;
 виявити залежність між темпом зростання ПІІ автомобільних
ТНК ФРН та кон’юнктурою ринку робочої сили в країні базування;
 оцінити економічний ефект вивозу капіталу на динаміку та
структуру експортних операцій країни базування.
Об’єктом дослідження є система міжнародного виробництва
автомобільних ТНК ФРН.
Предметом дослідження є механізм зарубіжної експансії
автомобільних ТНК ФРН.
Методи дослідження. При написанні дисертації використані наступні
загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання: історичний метод,
описово-аналітичний метод – для дослідження еволюції теорії
транснаціональної фірми та відстеження генезису теоретичних поглядів на
транснаціоналізацію світової автомобільної галузі (розділ 1), абстрагування,
конкретизація, узагальнення – для дослідження природи світової
автомобільної галузі та розкриття специфіки її транснаціоналізації (п. 1.3);
методи структурного аналізу – з метою ідентифікації структурних зрушень у
системі міжнародного виробництва автомобільних ТНК ФРН (розділ 2);
статистичні методи, порівняльний аналіз – для конкретизації положень щодо
етапів розвитку зарубіжної виробничої мережі автомобільних ТНК ФРН (п.
2.1); аналіз та синтез, індукція та дедукція, метод аналогії – з метою
визначення механізму та напрямів транснаціоналізації автомобільної галузі
ФРН (розділ 2); абстрагування, конкретизація, узагальнення – для оцінки
застосування методів входу на ринок автомобільними ТНК ФРН (розділ 2);
системного аналізу – з метою аналізу прямого і непрямого впливу операцій
автомобільних корпорацій ФРН на економічне зростання Німеччини (розділ
3); методи економетричного моделювання – для тестування економічних
ефектів вивозу капіталу автомобільних ТНК ФРН на динаміку валового
внутрішнього продукту, рівень зайнятості й на обсяги експортних операцій
країни базування (п. 3.3).
Інформаційною основою дослідження є звіти, доповіді, аналітичні та
статистичні матеріали інформація Конференції Організації Об’єднаних Націй
з торгівлі та розвитку, Організації Об’єднаних націй з промислового
розвитку, Статистичного бюро Європейської Комісії, Федерального
статистичного бюро Німеччини, бази даних Міжнародного валютного фонду,
Організації економічного співробітництва та розвитку, Світового банку,
Міжнародної організації автовиробників, Об’єднання німецьких
автовиробників, публікації аудиторських компаній Deloitte, Ernst&Young,
PricewaterhouseCoopers, KPMG тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному,
комплексному аналізі фундаментальних процесів транснаціоналізації
глобальної автомобільної промисловості в цілому, розкритті особливостей
зарубіжної експансії автомобільних ТНК ФРН зокрема, а також виявленні
залежності між динамікою зовнішньоекономічних операцій німецьких
автомобільних ТНК та рівнем економічного зростання їх країни базування.
Проведений науковий аналіз дав авторові змогу отримати наступні
результати, які визначають його особистий внесок у розв’язання
поставленого наукового завдання, характеризують наукову новизну роботи і
виносяться на захист:
уперше:
 розкрито механізм транснаціоналізації автомобільних ТНК ФРН,
специфіку та етапи цього процесу, основні методи створення міжнародного
виробництва через ПІІ в нові проекти та придбання існуючих зарубіжних
активів. Доведено, що первісним мотивом формування глобальних ланцюгів
створення вартості автомобільних ТНК ФРН було не зниження видатків, а
вхід на ринки інших країн, так званий «tariff jumping effect», тобто подолання
імпортних бар’єрів. Лише на зрілих етапах транснаціоналізації німецькі
автомобільні концерни почали поглиблювати фрагментацію міжнародного
виробництва з метою мінімізації витрат;
 розроблена та емпірично протестована методологія відстеження
та прогнозування географічної конфігурації системи міжнародного
виробництва ТНК. Запропонований індекс зарубіжної експансії був успішно
верифікований на матеріалах автомобільних корпорацій ФРН. Достовірність
отриманих результатів щодо стану, динаміки та потенційних можливостей
зростання ТНК на ключових автомобільних ринках підтверджені
статистичними даними ефективності та рівня завантаженості виробничих
потужностей автомобільних корпорацій у досліджених країнах;
удосконалено:
 теоретичні підходи дослідження вивозу капіталу та розвитку
транснаціональної фірми. На основі методології макроекономічного підходу
К. Коджими та Т. Озави встановлено, що транснаціоналізація світової
автомобільної галузі викликає гібридний тип впливу ПІІ на торгівлю. З
одного боку, у глобальних виробників комплексного обладнання та
системних інтеграторів діє ефект імпортної субституції, з другого боку, у
місцевих постачальників деталей та вузлів – ефект експортної
компліментарності. Разом із тим виявлено неможливість пояснення
конфігурації міжнародних виробничих систем автомобільних ТНК з позицій
теорії життєвого циклу продукту Р. Вернона. Обґрунтовано, що найбільш
змістовно пояснює причинно-наслідкові зв’язки міжнародного руху капіталу
в цій галузі та характеризує переваги, якими володіють автомобільні ТНК,
еклектична парадигма Даннінга;
 визначення сучасного етапу транснаціоналізації світової
автомобільної промисловості. Доведено, що цей процес характеризується
географічною та інституційною реконфігурацією ланцюга створення вартості
галузі. Це проявляється у модифікації виробничих систем ТНК із
регіональних до глобальних масштабів, зміні ієрархічної моделі галузі за
рахунок зростання ролі субконтрактних учасників процесу створення доданої
вартості;
 характеристику особливостей транскордонних злиттів і
поглинань в автомобільній індустрії ФРН. Переважна частина таких угод на
території Німеччини була ініційована експансією нових ТНК НІК Азії, а
об’єктом поглинання виступали місцеві німецькі виробники деталей та
вузлів. У свою чергу, німецькі виробники комплексного обладнання також
активно використовували ЗіП після світової фінансової кризи. Такі угоди
мали яскраво виражений інтрарегіональний характер і не мали широкої
географічної дисперсії. Щодо провідної трійки виробників автомобільної
промисловості ФРН, найбільш активно стратегію злиття та поглинання
здійснювала ТНК Volkswagen Group;
дістало подальшого розвитку:
 обґрунтування структурних зрушень в глобальних ланцюгах
створення вартості автомобільної галузі, а саме: значне зростання ролі так
званих «мега-постачальників» – категорії системних інтеграторів
компонентів найвищого рівня для провідних ТНК-виробників кінцевої
продукції. Характерною рисою їх участі в системі міжнародного
виробництва автомобільної галузі є надзвичайно високий рівень конвергенції
із ТНК-виробниками кінцевої продукції. Показано, що «мега-постачальники»
поступово перетворюються на важливий координаційний, проектувальний та
інноваційний центр світової автомобільної промисловості, свого роду
«буферну зону» між виробниками комплексного обладнання та
постачальниками деталей та вузлів;
 систематизація особливостей транснаціоналізації провідних
автомобільних ТНК ФРН: Volkswagen Group з одного боку, BMW Group та
Daimler з другого, Виявлено значне відставання часового горизонту
формування глобального ланцюга створення вартості двох останніх фірм
порівняно із Volkswagen Group, а також притаманну їм більш повільну
транснаціоналізацію інноваційних виробничих процесів, консервативне
тяжіння до використання ключових наукомістких ланок виробництва в
Німеччині та Австрії;
 економетричне моделювання впливу транснаціоналізації
автомобільних ТНК ФРН на економічне становище країни базування цих
корпорацій. Тестування цих ефектів на основі методу векторних регресій
виявило загальний значущий позитивний вплив вивозу ПІІ на динаміку ВВП
та зайнятості ФРН. Перевірка зв’язку діяльності німецьких автомобільних
ТНК та експорту ФРН була здійснена на основі методу лінійної регресії і
також дала підтвердження позитивної кореляції цих процесів.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані автором
наукові результати можуть бути використані при розробці концептуальних
засад розвитку автомобільної промисловості України у державній
регулятивній практиці, для формування стратегії щодо залучення
українських комерційних структур до глобальних ланцюгів створення
вартості автомобільних ТНК, для підготовки теоретико-методологічної бази
навчального процесу та наукової-дослідницької діяльності. Основні
результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичну діяльність
Асоціації автовиробників України (довідка № 02-085 від 23 жовтня 2014 р.),
Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація економістівміжнародників» (довідка № 4/10 від 30 жовтня 2014 р.), окремі положення
роботи використані також при підготовці навчально-методичних матеріалів
із дисциплін «Транснаціоналізація світової економіки», «Сучасні ТНК»,
«Транснаціональні злиття та поглинання», «Стратегії і організація
міжнародного підприємництва», «Інститути міжнародного бізнесу», «Світова
економіка» в Інституті міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-438 від 27.10.2014р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційне дослідження є самостійно
виконаною роботою. Подані до захисту наукові положення, висновки,
статистичні розрахунки та рекомендації дисертант одержав самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення,
теоретичні та практичні висновки дисертаційної роботи доповідались та
обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних фінансів Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, а також на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних
конференціях, зокрема: на Х міжнародній науково-практичній конференції
студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна» (22 березня
2012 р., м.Київ); круглому столі «Інноваційний розвиток як складова
міжнародних інтеграційних процесів» (20 квітня 2012 р., м.Київ);
міжнародній науково-практичній конференції «Самодостатність розвитку в
епоху глобальної інтеграції» (10-14 липня 2012 р., м.Сімферополь);
ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи
становлення економіки знань (07-11 серпня 2012 р., м.Сімферополь);
ІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин: політичні,
економічні, правові аспекти» (19 вересня 2012 р., м.Львів); Х міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (25 жовтня 2012 р., м.Київ); ХІІІ міжнародній науковій конференції
студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних
систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (6-7
грудня 2012 р., м.Донецьк); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції
«Міжнародні відносини в умовах ХХІ ст.: сучасна теорія і практика» (12
лютого 2013 р., м.Львів); I Всеукраїнській студентській науково-практичній
Інтернет-конференції «Тенденції фінансово-економічного розвитку України в
умовах глобалізаційних викликів» (25 лютого 2013 р., м.Чернівці);
ІІІ щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні
тенденції міжнародних відносин: політика, економіка, право» (12-14 квітня
2013 р., м.Львів); Третій міжнародній науково-практичній конференції
«Добробут націй в умовах глобальної нестабільності» (26-27 квітня 2013 р.,
м. Одеса); Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції «Наукова
дискусія: теорія, практика, інновації» (29-30 серпня 2013 р., м.Миколаїв);
Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Економіка та
управління: теорія та практика» (12-13 вересня 2013 р., м.Дніпропетровськ);
Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і
молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (24 жовтня
2013 р., м.Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія
підприємства: зміна парадигми управління та інноваційні рішення для
бізнесу» (14-15 листопада 2013 р., м.Київ); Міжнародній зимовій школі
Інституту міжнародних відносин (05-07 лютого 2014 р., м.Київ);
ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих учених «Детермінанти сучасного розвитку соціально-економічних
систем в умовах глобальної нестабільності» (24-26 квітня 2014 р.,
м.Чернівці).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано
25 одноосібних наукових праць загальним обсягом 8,04 д.а., з них: 1
монографія (0,63 д.а.), 4 наукові статі у фахових українських виданнях (2,55
д.а.), 3 статті у зарубіжних виданнях (1,44 д.а.), 1 стаття в інших наукових
виданнях (0,6 д. а.) та 16 матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях
(2,82 д.а.).
Структура та обсяг дисертації. Наукове дослідження складається з
вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків на 65 сторінках та списку
використаних джерел з 210 найменувань на 22 сторінках. Основний текст
дисертаційного дослідження викладено на 187 сторінках друкованого тексту,
що містить 18 таблиць та 24 рисунки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення процесів
транснаціоналізації світової автомобільної галузі, виявлено специфічні
закономірності розвитку зарубіжної виробничої мережі автомобільних ТНК
ФРН та встановлено характер впливу операцій цих фірм на національний
добробут країни базування. Результати дисертаційного дослідження дали
змогу зробити низку принципових висновків і пропозицій:
1. Автомобільна промисловість була однією з найперших галузей, що
делокалізувала свої активи та стала дійсно глобальною. Економічна природа
галузі відрізняється високою мультиплікативністю, стратегічним характером
транскордонних операцій та широкомасштабністю горизонтальних та
вертикальних виробничих зв’язків. Форсована транснаціоналізація світової
автомобільної промисловості, що проявилась в небаченому розширенні
глобального ланцюга створення вартості галузі, активній зарубіжній
експансії та розбудові системи міжнародного виробництва корпорацій,
пов’язана в першу чергу із пошуками динамічних та містких ринків збуту
автомобіля як глобального продукту.
2. Методологія дослідження теоретичних засад транснаціоналізації
світової автомобільної промисловості підпорядковується
загальнофілософському закону єдності та боротьби протилежностей –
найбільш вичерпне пояснення феномену міжнародного руху капіталу в галузі
можливе лише за поєднання різнорівневих макроекономічного та
мікроекономічного підходів. Еклектична парадигма Даннінга як така,
дозволила систематизувати знання про типи прямих іноземних інвестицій та
переваги, що вони створюють для автомобільних ТНК на різних етапах
розвитку світової автомобільної промисловості.
3. Транснаціоналізація світової автомобільної промисловості
спричинила послідовні глобальні інституційні, структурні та функціональні
трансформації в архітектурі галузі. Найважливішим результатом цих змін
стало відокремлення із системних інтеграторів категорії мега-постачальників,
що майже повністю перебрала на себе функції з організації, регулювання,
реструктуризації та контролю виробничого процесу ТНК у глобальних
масштабах. Космополітизм повного циклу виробництва забезпечувало
дублювання постачальником будь-якої географічної конфігурації виробничої
системи автомобільних корпорацій. Такі специфічні тісні взаємовідносини
виробника і постачальника спричинили процеси фрагментації та консолідації
у галузі – відмирання неефективних ланок ланцюга створення вартості при
поглибленні спеціалізації окремих її структурних елементів.
4. Глокальність світової автомобільної промисловості – парадоксальна
специфічна риса галузі, що проявляється у повній злагодженості
різнополюсних глобальних та регіональних процесів інтернаціоналізації.
Факт існування повноцінних виробничих циклів в окремому регіоні як
складова глобального ланцюга створення вартості автомобільної
промисловості підтверджує умовивід, зроблений автором на основі
теоретичних положень стратегічної теорії ТНК М. Портера про глокальний
тип транснаціоналізації світової автомобільної промисловості.
5. Автомобільна промисловість Німеччини є класичним прикладом
високого ступеню транснаціоналізації галузі та олігопольної структури
ринку. Процеси формування зарубіжної виробничої мережі автомобільних
ТНК ФРН розпочались ще у ІІ пол. ХХ ст., однак, значні відмінності у
філософії ведення бізнесу та стратегіях локалізації фірм спричинили
різнорідність (різноспрямованість) географічної дисперсії системи
міжнародного виробництва й суттєвий темпоральний лаг при становленні
глобального ланцюга створення вартості німецьких автомобільних
корпорацій із значним випередженням ТНК Volkswagen Group.
6. Розвиток системи міжнародного виробництва автомобільних ТНК
ФРН можна умовно розділити на три етапи: перший етап був пов’язаний із
інтенсивним рухом капіталу до Латинської Америки з метою доступу на
місткий і ненасичений ринок цих країн; другий етап, спричинений
формуванням спільного ринку та скасуванням митних зборів в межах ЄС, дав
можливість оптимізувати виробничий процес автомобільних ТНК ФРН й
одночасно зберегти ринки збуту розвинених країн за рахунок передислокації
виробничих потужностей до країн Центральної та Східної Європи; третій
етап реконфігурації системи міжнародного виробництва в напрямку
перспективних і динамічних ринків збуту країн БРІКС був спричинений
світовою фінансовою кризою та суверенною борговою кризою Єврозони.
7. Аналіз сучасної географічної дисперсії системи міжнародного
виробництва автомобільних ТНК ФРН, відповідно до якого майже половина
виробничих потужностей, незважаючи на вищеописану високу інвестиційну
привабливість для корпорацій Німеччини інших географічних регіонів світу,
сконцентрована навколо країни базування, яскраво демонструє прояв
«ефекту сусідства» в автомобільній промисловості, відповідно до якого
найбільший обсяг капіталопотоків отримують країни, що мають історичну,
культурну, мовну та ментальну спорідненість із донором інвестицій.
8. Інвестиції в нові проекти як унікальний метод входу на ринок, має
виключне значення для ТНК ФРН. В умовах посилення тенденцій до
протекціонізму автомобільної промисловості країн Латинської Америки,
групи АСЕАН та БРІКС, цей інструмент зарубіжної експансії дозволяє
корпораціям Німеччини забезпечити довгострокову присутність і контроль
над стратегічними точками збуту, повноцінно користуватись перевагами
розміщення виробничих потужностей, а значить, майже повністю нівелювати
негативний ефект встановлених тарифних та нетарифних бар’єрів.
9. Транскордонні злиття та поглинання, як ефективний, проте менш
витратний порівняно з інвестиціями в нові проекти спосіб реструктуризації
глобального ланцюга створення вартості, активно використовувався
автомобільними ТНК ФРН, але виключно в інтрарегіональному масштабі –
так, операції злиття та поглинання повністю сформували інституційну
структуру взаємовідносин Porsche Holding та Volkswagen Group. Інші
глобальні транзакції посткризового періоду стосувались переважно
поглинання німецьких постачальників інноваційних субсистем та модулів
ТНК НІК Азії.
10. Розрахунок індексу зарубіжної експансії ТНК ФРН на 15 ключових
автомобільних ринках світу, запропонований автором як удосконалена
методологія відстеження та прогнозування географічної конфігурації
системи міжнародного виробництва ТНК, підтвердив адекватність
застосування такого підходу до вивчення феномену транснаціоналізації
автомобільної промисловості. Крім того, результати матриці зарубіжної
експансії співпали із статистичними даними ефективності та рівня
завантаженості виробничих потужностей автомобільних корпорацій у
досліджених країнах, із формуванням відповідних стратегій та винесенням
управлінських рішень щодо напрямів розвитку зарубіжної виробничої мережі
з боку автомобільних ТНК ФРН.
11. Ретроспективний аналіз впливу вивозу капіталу на експортні
операції автомобільних ТНК ФРН говорить про компліментарність та
взаємодоповнюваність цих методів входу на ринок, підтверджуючи висновок
автора про гібридний тип впливу прямих іноземних інвестицій на
макроекономічне середовище країни базування на основі положень теорії К.
Коджими та Т. Озави. Іноземні інвестиції автомобільних ТНК-виробників
комплексного обладнання сприяли інтенсифікації міжнародної торгівлі
високотехнологічними вузлами та деталями, одночасно знижуючи обсяги
експорту готової продукції. Однак, міжнародний рух капіталу автомобільних
ТНК ФРН має більшою мірою торгівельноспрямований характер, аніж
антиторговельний. На сьогодні, при суттєвій перевазі обсягів зарубіжного
виробництва на вітчизняним, Німеччина досягла історичного максимуму
експортної квоти та залишається найбільшим експортером транспортних
засобів у світі.
12. Транснаціоналізація автомобільної промисловості ФРН стала
основним детермінантом якісних ендогенних трансформацій ринку робочої
сили. Розширення зарубіжної виробничої мережі автомобільних ТНК ФРН
та прогрес у компетентності системних інтеграторів сприяли концентрації
високопрофесійних та кваліфікованих кадрів у секторі виробництва
інноваційних та високотехнологічних деталей та вузлів. Відтак, зниження
кількості зайнятих низькокваліфікованих спеціальностей компенсувалось
зростанням наукових співробітників центрів науково-дослідних та дослідноконструкторських робіт із збереженням загального тренду динаміки
зайнятості в автомобільній промисловості Німеччини.