Дашкуєв Магомед Ахмедович Інноватизація розвитку транспортно-логістичних мереж країн східноєвропейського економічного про­стору

Короткий опис

Дашкуєв Магомед Ахмедович, президент компанії «МКЛ Груп Холдинг»: «Інноватизація розвитку транспортно-логістичних мереж країн східноєвропейського економічного про­стору» (08.00.02 - світове господарство і міжнародні еконо­мічні відносини). Спецрада Д 26.001.02 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ДАШКУЄВ МАГОМЕД АХМЕДОВИЧ
УДК 339.923
ІННОВАТИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ
ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ МЕРЕЖ
КРАЇН СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО
ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
Спеціальність 08.00.02. – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник:
Якубовський Валерій Володимирович,
доктор технічних наук, професор
Київ 2017
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОЇ
ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ . . . . . . . . . . . . . . 15
1.1. Критерії формування та розвитку
глобальної логістичної інфраструктури світового господарства 15
1.2. Міжнародні логістичні кластери у системі сучасної
світогосподарської інфраструктури 42
1.3. Транспортно-логістична інфраструктура як чинник посилення
міжнародної конкурентоспроможності країни 64
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ МЕРЕЖ КРАЇН
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ (СЕП) 88
2.1. Інноватизація розвитку інтермодальних
національних транспортно-логістичних мереж країн СЕП 88
2.2. Вплив міжнародного трансферу логістичних інновацій на
формування транспортних інфраструктур країн СЕП 110
2.3. Інституційні чинники адаптації національних логістичних систем
до стандартів міжнародних транспортних коридорів 127
Висновки до розділу 2 142
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 147
3.1. Імплементація транспортно-логістичної системи України
до європейського субрегіонального інфраструктурного простору 147
3.2. Модель оцінювання інноваційної ефективності
транспортно-логістичної інфраструктури України 169
Висновки до розділу 3 184
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 195
ДОДАТКИ 211
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЄІА – Європейська інтермодальна асоціація
ЄЛА – Європейська логістична асоціація
ЄФРР – Європейський фонд регіонального розвитку
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ІЛЦ – інтермодальний логістичний центр
ІТС – інтелектуальна транспортна система
ЛТРС – логістична транспортно-розподільча система
МАІ – метод аналізу ієрархій
МГЛК – міжнародний господарський логістичний комплекс
МЛК – міжнародний логістичний кластер
МЛС – міжнародна логістична система
МОЛП – Міжнародна обсерваторія логістичної продуктивності
МТК – міжнародний транспортний коридор
РГЛК – регіональний господарський логістичний комплекс
СЕП – Східноєвропейський економічний простір
СП – Східне партнерство
ТЛІ – транспортно-логістична інфраструктура
ТДК – транспортно-дорожній комплекс
ТЛС – транспортно-логістична система
EPTR – Європейська платформа транспортних досліджень
TEN – Транс'європейська транспортна мережа
LOCAI – індекс ефективності логістичних можливостей
LPI – індекс логістичної ефективності Світового банку
4
ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасних умовах розвитку світового
господарства, що відбувається під впливом глобалізаційних процесів, транспортнологісичні мережі як елемент національної, регіонально-інтеграційної і глобальної
інфраструктури забезпечує процес виробництва, можливість ефективного
використання ресурсів та є одночасно вагомим чинником економічного зростання
й посилення міжнародної конкурентоспроможності національних економік.
Оскільки формування логістичної інфраструктури базується на принципах
раціоналізму, системності, комплексності, балансу інтересів суб’єктів ринку,
орієнтації на задоволення потреб споживачів, вузлові мультимодальні логістичні
центри на перетині міжнародних товаропотоків поступово перетворюються у
«епіцентри адаптації» складних технологій управління інтегрованими
логістичними ланцюгами до стратегій постачання з метою зменшення ризиків і
мінімізації витрат. Крім того, в умовах двоаспектності процесу глобалізації
(глокалізації) відбуваються не лише постійні зміни та переформатування самих
матеріальних потоків у просторі та часі, а й удосконалюються концепції та
стратегії логістики, здійснюється раціональна диверсифікація його джерел,
оптимізація транспортних коридорів і міжнародної транспортно-логістичної
інфраструктури в цілому. Викладене зумовлює актуальність теми дисертаційного
дослідження. Проблема інноваційного розвитку транспортно-логістичних мереж
країн східноєвропейського економічного простору (СЕП) стає ще більш значимою
та актуальною з огляду на необхідність подальшого поглиблення їх регіональної
інтеграційної взаємодії, повномасштабного включення до загальноєвропейської і
світової транспортно-логістичної інфраструктури (ТЛІ).
Загальнотеоретичні основи логістизації економіки досліджувалися такими
зарубіжними науковцями, як Д. Бауерсокс, О. Гудков, Д. Клосс, О. Лопаткін,
В. Сергєєв, О. Смехов, Л. Миротін, Ю. Неруш, С. Уваров, Д. Уотерс та ін.
Проблематика розвитку міжнародної ТЛІ знайшла відображення у працях
вітчизняних вчених – М. Бідняка, В. Вергуна, М. Денесенка, М. Дудченка,
5
Р.Заблоцької, О.Каніщенко, Л. Кістерського, Л. Костюченка, Д. Лук'яненка,
О. Петрашевського, А. Поручника, І. Пузанова, А. Рибчука, О. Рогача,
А. Румянцева, А. Філіпенка, А. Хахлюка, В. Чужикова, О. Шниркова,
В. Якубовського, П. Яремовича. Серед авторів, які розглядають конкретні питання
розвитку міжнародних транспортно-логістичних мереж і логістичних кластерів,
можна виділити Є. Крикавського, С. Кубіва, Г. Озерську, Я. Олійника,
Ю. Пономарьова, Н. Савіну, В. Смиричінського, І. Смирнова, О. Сумець,
О.Тонких, О. Хромова.
Водночас потребують подальших досліджень проблеми, пов'язані із
формуванням і розвитком глобальної ТЛІ світового господарства, роллю
інноваційної складової розвитку інтермодальних національних транспортно-логістичних мереж і впливом міжнародного трансферу логістичних технологій на
формування транспортно-логістичної системи (ТЛС). Потребують удосконалення
підходи до порівняльного оцінювання особливостей розвитку й трансформації ТЛС
країн СЕП в умовах зростання ролі інституційних чинників у формуванні
глобальної мережі міжнародних транспортних коридорів. Розвиток
євроінтеграційних процесів в Україні потребує подальших досліджень сучасної
практики регулювання розвитку ТЛС та її адаптації до стандартів ЄС у цій галузі.
У роботі досліджуються ТЛС трьох із шести країн Східного партнерства
(СП): Республіки Білорусь (далі – Білорусь), Республіки Молдови (далі – Молдови)
та України, оскільки вони, по-перше, мають спільний комплекс проблем,
пов'язаних з наявною матеріально-технічною базою транспортно-логістичних
мереж, реструктуризацією та адаптацією їх до європейського субрегіонального
простору; по-друге, більш ефективно використовують транспортно-логістичні
інфраструктури, порівняно з іншими країнами Східного партнерства (Грузія,
Вірменія та Азербайджан); по-третє, територіально близькі до країн ЦентральноСхідної Європи (ЦСЄ), які вже стали членами ЄС, що надає часові та просторові
переваги в імплементації їх логістичних структур до європейських/міжнародних
транспортних коридорів.
6
Підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС створює нові можливості
для ефективнішого функціонування ТЛС, введення міжнародних стандартів,
обмеження надмірного втручання державних органів влади до логістичних
процесів, прозорих умов залучення іноземного капіталу та пошуку додаткових
джерел фінансування транспортно-логістичної галузі України. Необхідність
поглибленого аналізу зазначених проблем обумовила вибір теми дисертації,
визначила її мету та завдання.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами й темами.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі міжнародного бізнесу Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, відповідно до планових науково-дослідних тем "Інтеграція України у
європейські, правові, політичні та економічні системи" (ДР № 06БФ048-01) та
"Україна у міжнародних інтеграційних процесах" (ДР № 11БФ048-01), які є
складовою комплексної програми наукових досліджень Київського національного
університету імені Тараса Шевченка "Модернізація суспільного розвитку України
в умовах світових процесів глобалізації" (2011-2015). Основний особистий внесок
автора до дослідження даної теми полягає у поглибленому аналізі суті, напрямів,
чинників і проблем інновативного розвитку ТЛІ країн СЕП, включаючи Україну.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
дослідження концептуальних положень і розробка науково-практичних
рекомендацій щодо інноватизації розвитку міжнародних транспортно-логістичних
мереж загалом і країн СЕП, зокрема, а також шляхів імплементації ТЛС України до
європейського субрегіонального простору. Досягнення поставленої мети
передбачає реалізацію таких завдань:
 обґрунтувати критерії формування та розвитку глобальної логістичної
інфраструктури світового господарства та методологічну основу дослідження її
генези шляхом поєднання аналітичних та імітаційно-ймовірнісних моделей;
 визначити рушійні сили розвитку міжнародних логістичних кластерів як
суб'єктів сучасних макрологістичних систем, характер і ступінь їх впливу на
трансформацію сучасної міжнародної транспортно-логістичної інфраструктури;
7
 виявити та проаналізувати особливості взаємозв'язку між динамікою
міжнародних матеріальних потоків і глобальним позиціонуванням
транснаціональних логістичних компаній шляхом створення "платформ"
досягнення конкурентних переваг;
 проаналізувати інноваційний механізм та інструменти розвитку
інтермодальних національних транспортно-логістичних мереж країн СЕП залежно
від рівня операційного використання окремих функціональних логістик;
 дослідити сучасні тенденції міжнародного трансферу логістичних
технологій і їх вплив на формування транспортних інфраструктур країн СЕП,
визначити можливі напрями їх інноваційного реформування у контексті галузевих
особливостей організації логістичних процесів;
 визначити та оцінити інституційні чинники адаптації національних
логістичних систем до умов міжнародних транспортних коридорів та
оптимального використання різних видів транспорту;
 розкрити особливості процесу поетапної і поступової інтеграції
транспортно-логістичної системи України до європейського субрегіонального
простору, шляхи взаємодії інституцій України з країнами ЄС у контексті
євроінтеграції;
 запропонувати напрями та форми адаптації суб'єктів логістичного ринку
України до вимог ЄС та розробити модель оцінювання ефективності інноваційного
розвитку транспортно-логістичної інфраструктури в Україні.
Об'єктом дослідження є сучасна міжнародна транспортно-логістична
інфраструктура та світовий ринок логістичних послуг.
Предметом дослідження є транспортно-логістичні мережі країн СЕП,
зокрема Білорусі, Молдови та України, напрями та механізми їх подальшого
інноваційного розвитку й адаптації до європейського ринку транспортнологістичних послуг.
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв'язання завдань
дисертаційної роботи було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи
наукового, теоретичного й емпіричного дослідження: історико-логічний і
8
системний методи (при аналізі теоретичних концепцій формування та розвитку
глобальної транспортно-логістичної інфраструктури світового господарства,
інституціоналізму та інституційних складових адаптації національних логістичних
систем до стандартів міжнародних транспортних коридорів: п. 1.1, 2.3); аналізу та
синтезу й системно-структурного аналізу (під час дослідження сучасної
транспортно-логістичної інфраструктури як чинника посилення міжнародної
конкурентоспроможності й еволюції її інституцій: п. 1.3); системного узагальнення
(під час якісної характеристики інноваційного механізму функціонування
глобальних транспортно-логістичних мереж і процесів реструктуризації світового
ринку логістичних послуг: п. 1.2, 2.1.); класифікації і систематизації (при
дослідженні особливостей інноватизації розвитку інтермодальних національних
транспортно-логістичних мереж країн СЕП, сучасних тенденцій інтеграції ТЛС
країн СЕП до транспортно-логістичної системи ЄС: п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3);
статистичний та експертних оцінок і прогнозів (при обробці інформації для аналізу
й оцінки показників регіональної інтеграційної взаємодії суб'єктів ринків
логістичних послуг країн СЕП і компаративного аналізу інноваційних інструментів
їх трансформації: п. 2.1, 2.2); кількісного та якісного порівняння (при дослідженні
особливостей взаємодії інституцій України із суб'єктами СЕП: п. 2.2, 2.3, 3.2);
екстраполяції (для виокремлення й адаптації позитивного досвіду країн – членів
ЄС і вимог європейського інтеграційного простору до логістичного сектору
України: п. 3.1, 3.2).
Інформаційною базою дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних
учених, офіційні статистичні й аналітичні матеріали міжнародних організацій,
зокрема Світового банку, ОЕСР, МВФ, МФК, ЄБРР, ЄЦБ, Єропейської логістичної
асоціації, Європейської платформи транспортних досліджень, звіти й оглядові
матеріали наукових інститутів, а також дані Державної служби статистики
України, Міністерства інфраструктури України, матеріали Угоди про асоціацію
між Україною та ЄС, експертні оцінки рейтингових агентств, аналітичні доповіді
на електронних носіях, ресурси Інтернет, результати власних досліджень автора.
9
Наукова новизна отриманих результатів полягає у системному,
науковому поглибленому аналізі теоретико-методологічних засад глобальної ТЛІ,
виявленні її особливостей у країнах СЕП, обґрунтуванні пріоритетів інноваційного
розвитку ТЛС України. Основні наукові результати, що визначають ступінь і
характер новизни дослідження, розкривають особистий внесок автора до розробки
проблеми та полягають у наступному:
уперше:
 обґрунтовано авторський підхід щодо економічного змісту категорії
"східноєвропейський економічний простір" як системи відносин виробництва,
обміну та споживання продукції матеріального та нематеріального виробництва
між країнами Східної Європи, зокрема Білорусі, Молдови та України. Доведено,
що, на відміну від поняття "східне партнерство", в якому акцент робиться
переважно на політичні аспекти міждержавної взаємодії шести країн, категорія
"східноєвропейський економічний простір" розкриває діалектику спільного,
особливого й одиничного у співпраці його суб'єктів у матеріальній і нематеріальній
сферах, у тому числі й у транспортній логістиці. Країни-учасниці мають
територіальну близькість (спільний простір), субрегіональну виробничу
інфраструктуру, у тому числі й транспортно-логістичну (особливе), і національні
транспортно-логістичні мережі (одиничне);
 розроблено аналітичну модель оцінювання інноваційної ефективності
транспортно-логістичної системи України на основі системи згрупованих
кількісних показників із використанням економіко-математичного моделювання та
теорії ігор. Зокрема, використовуючи показники щільності автомобільних і
залізничних комунікацій, їх маршрутної ефективності у розрізі регіонів України, а
також метод нормалізації Севіджа, доведено, що ефективність національної ТЛС
поступається середньосвітовим показникам та за інституційним виміром не
відповідає сучасним вимогам і рівню розвинених країн. Одним із напрямів
повномасштабного ефективного включення ТЛС України до європейського
інфраструктурного простору є її внутрішня інновативна модернізація на основі
створення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату, реструктуризації
10
національної високотехнологічної сфери, збільшення фінансування інноваційнотехнологічних проектів і бізнес-інкубаторів. Участь України в європейській
транспортно-логістичній інтеграції можлива за такими напрямами: панєвропейські
транспортні коридори (ПЄТК), трансконтинентальні транспортні коридори
(ТКТК), міжнародні логістичні термінали (МЛТ), панєвропейські транспортні зони
(ПЄТЗ);
удосконалено:
 концептуальні засади дослідження транспортно-логістичних систем на
основі поглибленого аналізу та узагальнення досліджень вітчизняних і зарубіжних
науковців – представників різноманітних напрямів, течій і шкіл світової
економічної науки. Розкрито сутність поняття транспортно-логістичної системи як
складової національної, регіональної і глобальної виробничої інфраструктури
світового господарства, що є необхідною умовою інноваційного розвитку не лише
у межах національних економік, але й на міжнародному рівні, сукупністю
національних елементів транспортних систем, інформації і зв'язку,
транснаціональних банків і сфери послуг світового рівня, що виконує інтеграційну
функцію між галузями виробництва, регіонами та державами й забезпечує
зовнішньоекономічну діяльність, функціонування міжнародного ринку та розвиток
конкуренції;
 принципи та підходи до суті, ролі й функцій міжнародних логістичних
кластерів (МЛК) у сучасній світогосподарській інфраструктурі. Аргументовано, що
МЛК виступають інновативними суб'єктами глобальної виробничої
інфраструктури, складовою макрологістичних систем нового рівня глобалізації, які
генерують значну кількість специфічних логістичних послуг і бізнес-процесів,
пов'язаних із рухом інформації і грошових коштів, створенням робочих місць у
сферах інформаційних технологій і банківських послуг, управлінської та
інноваційної діяльності. Функціонування МЛК відбувається в умовах дії таких
сучасних тенденцій, як скорочення циклів контрактної логістики й, відповідно,
зміни стратегій та організаційних структур транспортно-логістичних компаній,
посилення їх горизонтально-інтеграційної взаємодії, формування багаторівневих
11
вертикальних логістичних структур міжнародними фірмами логістичних послуг,
що у сукупності приводить до оптимізації діяльності МЛК та ефекту синергії;
набули подальшого розвитку:
 наукове обґрунтування інноваційного механізму функціонування
транспортно-логістичних мереж країн СЕП і його особливостей. Цей механізм
являє собою логічно субординовану структурно-функціональну підсистему
регіональної виробничої інфраструктури, елементи якої тісно взаємодіють. Його
визначальними елементами виступають інтермодальні національні транспортнологістичні мережі країн СЕП, міжнародний трансфер технологій, регулюючі
інституції глобального, регіонального та національного рівнів, що сприяють
адаптації національних логістичних систем до стандартів міжнародних
транспортних коридорів. Особливості механізму виявляються у різношвидкісному,
суперечливому та нерівномірному розвитку транспортно-логістичних систем країн
СЕП, збільшенні розриву між його учасниками щодо стратегічних орієнтирів,
істотних відмінностях національних геоекономічних і геополітичних інтересів
партнерів, що зменшує можливості його подальшої інноватизації шляхом
створення інтермодальних логістичних центрів, формування "багатофазових
коридорів" інтермодальної спеціалізації, а також інтелектуальних логістичноінноваційних моделей, заснованих на використанні новітніх технологій lift-sharing
(система операційно-програмного забезпечення спеціалізованих call-центрів);
 пропозиції щодо адаптації і поступової інтеграції ТЛС України до
регіональних і глобальних ринків транспортно-логістичних послуг на основі її
інноватизації, зокрема упровадження сучасних електронних систем і баз даних з
передавання інформації про логістичні суб'єкти, розробка на основі міжнародного
досвіду досконалої уніфікованої законодавчої бази, дотримання міжнародних
стандартів щодо стану транспорту, перевезень і зберігання вантажу, розвитку
кластеризації. Інноваційна структура ТЛС України має складатися із таких рівнів
логістичної взаємодії з міжнародними транспортними коридорами: взаємодія
об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури (термінальні та вантажні
комплекси, складські господарства, підприємства різних видів транспорту й
12
транспортно-логістичного сервісу), транспортно-логістичні центри місцевого,
регіонального та міжнародного призначення, регіональні ТЛС, транспортнологістичні кластери, інтегровані ТЛС.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження
використано у практичній діяльності Торгово-промислової палати України –
положення та рекомендації щодо розвитку логістичного ринку України та його
імплементації у європейський субрегіональний інфраструктурний простір та
пропозиції, пов’язані із удосконаленням законодавства, що регулює діяльність
інституцій національної логістичної системи (довідка № 6715/24.2-1 від 09.09.2015
р.); фірми «MKL GROUP-Holding» – аналіз транспортно-логістичного комплексу
України та перспектив створення логістичних центрів на її території за участю
іноземного капіталу, що кореспондується з реалізацією нею міжнародних
логістичних проектів і тенденцій структуризації українських транспортних
коридорів у процесі їх інтеграції у мережу панєвропейської логістичної
інфраструктури, а також коротко- і середньотермінові прогнози щодо динаміки
кон’юнктури та розвитку українського логістичного ринку на шляху його адаптації
до міжнародних логістичних стандартів та стандартів ЄС (довідка №12/10-15 від
02.11.2015 р.); ТОВ «Верітекс» – економетрична модель оцінки інноваційної
ефективності вітчизняної транспортно-логістичної інфраструктури у процесі
надання фірмою консалтингово-інженірингових корпоративних послуг (довідка №
050-15/VY від 09.09.2015 р.). Матеріали та результати проведеного дослідження
також впроваджено у навчально-методичну діяльність кафедри міжнародного
бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету
імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін «Міжнародний бізнес»,
«Міжнародна логістика», «Міжнародні економічні відносини», «Світова
економіка» «Макроекономічна політика й моделювання в міжнародному бізнесі»,
«Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України» (довідка № 048/11-273 від
02.09.2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно
виконаною науковою працею, усі наукові результати, викладені у дисертації та
13
винесені на захист, автор здобув особисто. Із написаних у співавторстві робіт
використовуються лише ті результати, що були отримані автором.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення,
результати та висновки дисертаційного дослідження було оприлюднено на дев'яти
наукових і міжнародних науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародна
науково-практична Інтернет-конференція "Економіка і управління в умовах
глобалізації" (Донецьк, 2013, 30 січня); Науково-практична конференція "Основні
моделі участі України в інтеграційних процесах на теренах СНД" (Київ, 2013, 25
квітня); ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми та шляхи
удосконалення економіки України" (Львів, 2013, 1-2 лютого); Міжнародна
науково-практична Інтернет-конференція "Економіка України: сучасний стан та
перспективи розвитку" (Тернопіль, 2013, 21 лютого); Х Міжнародна науковопрактична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених "Актуальні
проблеми міжнародних відносин" (Київ, 2013, 24 жовтня); Міжнародна науковопрактична конференція "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки
України" (Ужгород, 2014, 7 березня); Міжнародна науково-практична конференція
"Стратегія та механізми прискореного інноваційного розвитку економіки України
на засадах соціально-екологічної відповідальності" (Вінниця, 2014, 29-30 жовтня);
Міжнародна науково-практична конференція "Розвиток нової економічної системи
на світовому, державному та регіональному рівнях" (Львів, 2015, 30-31 січня);
Міжнародна науково-практична конференція "Розвиток національної економіки:
теорія і практика" (Мукачево, 2015, 3-4 квітня).
Публікації результатів дослідження. Основні результати дисертаційного
дослідження опублыковано у 20 наукових працях (загальний обсяг 9,3 друк. арк.), з
них: 1 розділ у монографії, 6 – у наукових фахових виданнях України, 3 – у
виданнях зарубіжних країн та у наукових фахових виданнях, які включені до
міжнародних наукометричних баз, 2 – в інших виданнях, 8 – у матеріалах і тезах
конференцій.
Структура та зміст дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст
14
дисертації викладено на 194 сторінках, що містять 7 таблиць, 2 рисунки, 16
додатків, розміщених на 24 сторінках. Список використаних джерел включає 218
найменувань і викладено на 17 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження процесу інноватизації розвитку транспортнологістичних мереж країн СЕП сформульовано такі висновки.
1. Сучасний міжнародний логістичний ринок як складова світового ринку
характеризується зростанням масштабів діяльності його учасників, тісними
коопераційними зв'язками логістичних посередників; уніфікацією та використанням
більш жорстких стандартів міжнародних логістичних операцій, гнучкими системами
управління логістичними потоками на основі моделей інтегрованих (гібридних)
систем логістичного менеджменту, а визначальною є концепція "інтермодального
досконалого замовлення" як найвищого критерію якості логістичних операцій, що
характеризує рівномірність і безперебійність виконання потреб клієнта на всіх
етапах логістичного ланцюга. Динаміка глобальної логістичної інфраструктури
формує специфічний сектор, де ноу-хау, оптимальний потік і структура процесів
перетворює клієнтоорієнтовані, системно-контрольовані, мобілізовані та
комплексно-оптимізовані логістичні ланцюги на визначальний чинник ефективного
управління бізнесом.
2. Процес розвитку теоретико-методологічної бази та концепцій глобальної
логістичної інфраструктури відбувається на основі збалансованості комбінацій
аналітичних та імітаційно-ймовірних моделей, виявлення домінантних особливостей
руху матеріально-фінансових та інформаційних потоків у логістичних системах і
функціональних сферах логістики. Цьому сприяють нові тенденції щодо
переростання локальних логістичних центрів у регіональні логістичні системи під
впливом розвитку конкуренції між різними конфігураціями та моделями систем
управління мережами постачань; оптимізації та уніфікації логістичних ланцюгів і
мереж за рахунок інновацій і нових технологій, що у свою чергу призводить, на
відміну від традиційного підходу, заснованого на моделях і задачах виробничотранспортно-складської логістики, до становлення нової інтегральної концепції
міжнародної логістики.
190
3. Сучасні МЛК як суб'єкти макрологістичних систем створюють похідні
"субкластери" у різних галузях, так і нові промислові кластери за рахунок механізму
позитивного зворотного зв'язку (збільшення компаній у будь-якому субкластері або
промисловому кластері спричиняє збільшення вигод і впливу елементів
інфраструктури, приваблюючи ще більше компаній). Доведено, що цей механізм
засновано на ефектах диверсифікації, масштабу, щільності й частотності, які
визначають синергетичну складову міжнародної логістики в умовах глобальної
невизначеності та нестабільного попиту. МЛК генерують значну кількість
специфічних логістичних послуг і бізнес-процесів (крім руху товарів), пов'язаних із
глобальним рухом інформації і грошових коштів, створенням робочих місць у
сферах інформаційних технологій і банківських послуг, управлінської та
інноваційної діяльності. Стратегії розвитку МЛК розробляються із урахуванням
повної інтеграції усіх його учасників, а провідним чинником оптимізації його
функціонування є ефективне впровадження інноваційної моделі.
4. Створення "платформ" досягнення конкурентних переваг
транснаціональних логістичних компаній пов’язано із особливостями взаємозв'язку
між динамікою міжнародних матеріальних потоків і їх глобальним позиціонуванням
в "географічних осередках" світової логістики. У той же час зменшення пропускної
спроможності сучасних логістичних інфраструктур окремих регіонів виявило
тенденцію до перевищення темпів приросту обсягів міжнародного перевезення вантажів над темпами приросту світової торгівлі в цілому. Цей новітній світовий і
регіональний "дизайн" ТЛІ потребує, з одного боку, розробки логістичних інновацій,
що ґрунтуються на трьох логістичних концепціях (бізнес-логістика, ресурснотехнологічна логістика, функціонально-інформаційна логістика) та синтезу у
впровадженні фундаментально-пошукових, функціонально-прикладних та
пристосувальних логістичних моделей (від логістичних операцій до
загальносистемних новацій у логістичній діяльності та об'єктів її застосування). З
іншого боку зазначені процеси зумовлюють використання потенціалу глобальних і
регіональних інституцій з ефективного регулювання та використання різних
елементів світової логістичної інфраструктури на вантажонапружених маршрутах
191
міжнародної торгівлі і міжнародних логістичних коридорах з урахуванням
соціально-економічних, технологічних, географічних і правових чинників, що
впливають на формування всього логістичного процесу.
5. Динамічні характеристики інноваційного механізму розвитку
інтермодальних національних транспортно-логістичних мереж країн СЕП (Білорусь,
Молдова, Україна) визначаються станом сучасних ринків транспортно-логістичних
послуг цих країн. Наразі останні розвиваються досить нерівномірно в силу
відсталості та застарілості їх транспортних інфраструктур (портів, терміналів,
залізничних станцій тощо); недоліків організаційно-економічного характеру (високі
негнучні тарифи, відсутність регулювання вагонопотоків, простої на митницях
тощо); низької питомої ваги логістичних компаній, що здійснюють технологічні
інновації (як за відносними показниками у загальному обсязі продукції підприємств,
так і за абсолютними витратами); пріоритетності складської логістики (зберігання та
дистрибуція товарів) та будівництва логістичних центрів всупереч удосконалення
управління транспортними потоками і мережами логістики (якість і кількість
логістичних послуг залишається на рівні 1PL, 2PL); натомість найбільш високі
темпи зростання спостерігаються у сегментах аутсорсингу, проте у межах
контрактної логістики з іноземними компаніями, які надають логістичні послуги з
електронними системами розміщення товару (3PL, 4PL, 5PL).
6. Збільшення розриву між країнами СЕП у стратегічних орієнтирах
(Молдова та Україна підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, натомість Білорусь є
країною – членом Митного Союзу), різнорівневий, нерівномірний і суперечливий
розвиток транспортно-логістичних систем, а відмінності національних
геоекономічних і геополітичних інтересів партнерів знаходять свій прояв в
уповільненні імплементації ТЛС і багатостороннього виміру транспортнологістичних ініціатив (особливо у контексті реформування та імплементації
стандартів ЄС), зменшенні рамкової інтенсивності (секторальна співпраця)
модернізації інфраструктур на основі досвіду ЄС у запровадженні програм
регіонального вирівнювання та розвитку (cohesion policy). Попри різні рівні
операційного використання окремих функціональних логістик пріоритетними
192
напрямами розвитку інновацій у логістичній сфері країн СЕП залишається
створення ІЛЦ на основі державно-приватного партнерства та спільного
регіонального інституту з координації і контролю взаємодії різних видів транспорту
у мережі мультимодальних перевезень в цілому.
7. Зростання міжнародного трансферу логістичних інновацій і технологій
супроводжується зміною моделей і масштабів їх застосування у ділових циклах
науково-технічної, виробничої та організаційно-економічної діяльності, їх
використанням у процесі комбінації чинників створення логістичних розробок як
компоненту глобальної інтеграції. Міжнародний трансфер інноваційних технологій
у транспортно-логістичну сферу країн СЕП наразі здійснюється як неофіційними
(промислове шпигунство, копіювання, "зворотній інжиніринг"), так і офіційними
каналами – торговельні (франчайзинг бізнес-форматів, прямий експорт),
інвестиційні (створення дочірніх компаній, спільних підприємств), інформаційні
(відкриті і доступні наукові, науково-практичні, навчально-методичні публікації).
При цьому ТНК у сфері логістики для ринків країн СЕП використовують практику
"пов'язаних" умов, коли надання незалежним національним логістичним операторам
технологій здійснюється за умови, що вони на коопераційній основі працюють з
ними у межах ланцюгів постачань і логістичних коридорів.
8. Основними чинниками поступової інтеграції ТЛС країн СЕП до
загальноєвропейської і світової ТЛІ є розвиток МТК, що забезпечить додаткові
бюджетні надходження, стимулювання і залучення іноземного капіталу до
транспортної інфраструктури країн в цілому, удосконалення технологій
транспортування на основі об'єднання промислових, торговельних, транспортноекспедиторських компаній, що обслуговують інфраструктуру ринку, до
інтегрованих логістичних систем з високим рівнем оптимізації товаро- і
пасажиропотоків. У середньостроковій перспективі лише європейський вектор
співпраці між країнами СЕП та ЄС сприятиме реструктуризації, оновленню та
інноватизації їх транспортних секторів, поступовій гармонізації чинних стандартів
до європейських, усуненню адміністративних, технічних та інших перешкод на
193
шляху технологічної, заснованої на інноваціях, модернізації інфраструктури,
зокрема транзитних вантажних потоків у межах провідних МТК.
9. Світовий та європейський досвід розвитку ринку транспортно-логістичних
послуг свідчить, що Україна перебуває на етапі формування та консолідації
транспортно-логістичної сфери, суттєво поступаючись розвиненим країнам як за
якістю, так і за комплексністю послуг національних транспортно-логістичних
компаній. Основними перешкодами, що стримують розвиток ринку транспортнологістичних послуг та інтенсивність товарно-транспортних потоків в Україні, є
дефіцит термінальних, транспортно-логістичних і складських комплексів середнього
та високого класу (особливо для контейнерних вантажів, питома вага яких у світовій
практиці вже досягає 55 %); низька швидкість проходження товарних потоків
(низька рейсова швидкість і простої до 40 % часу в дорозі) і пропозиція комплексних
транспортно-логістичних послуг для забезпечення міжнародних, міжрегіональних і
внутрішньорегіональних перевезень; недостатність інтеграції інформаційних і
програмно-обчислювальних комплексів; відсутність координації між видами
транспорту та клієнтами при організації мультимодальних і змішаних перевезень
вантажів (необхідна зміна концепції у напрямі від єдиного технологічного процесу й
штрафів за простої до планування перевезення на принципах єдиного вікна та єдиної
тарифної ставки); низька кваліфікація персоналу, задіяного у транспортнологістичному секторі економіки нашої держави.
10. Основними операторами на логістичному ринку України сьогодні є ТНКміжнародні логістичні оператори, DHL Logistics, Rhenus Group, UPS, Kuehne &
Nagel, DSV Logistics перевагами діяльності яких є концентрація на ключових
компетенціях та аутсорсинг непрофільних напрямів, оптимізація витрат на ділянках
логістичного ланцюга ("ощадлива логістика ресурсозбереження") за принципами
контрактної проектної логістики, ІТ-підтримка логістичних процесів, надання
спеціалізованих наборів логістичних послуг підтримки життєвого циклу продукції,
що актуально для наукомістких товарів. В Україні ж сформовано лише передумови
для розвитку глобальних 3PL- і 4PL-провайдерів, здатних надавати комплексні
послуги з інтегрованого управління логістичними ланцюгами, транспортна система
194
в цілому наразі не готова до забезпечення перевезень у необхідних обсягах, що в
умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з
міжнародних ринків транспортно-логістичних послуг, знижує якість обслуговування
вітчизняних підприємств.
11. Дослідження стану, динаміки розвитку, проблем транспортно-логістичної
системи України дозволило розробити аналітичну модель оцінювання її
ефективності на основі низки згрупованих кількісних показників з використанням
економіко-математичного моделювання та теорії ігор. При цьому для забезпечення
узгодженості порядку числових значень окремих показників і їх інгредієнта
пропонується застосовувати природну нормалізацію та нормалізацію Севіджа для
визначення діапазону зміни їх вихідних значень, зведення до єдиного комплексного
індикатора за допомогою лінійного способу врахування пріоритету часткових цілей.
Результати апробації моделі кількісного оцінювання рівня розвитку транспортної
інфраструктури в регіонах України засвідчили її практичну придатність в умовах
реального інформаційного поля, доступного на момент оцінювання. Основними
результатами є висновок про недостатню ефективність ТЛС України і пропонується
структура, яка має складатися з п'яти рівнів логістичної взаємодії з міжнародними
транспортними коридорами: об'єкти ТЛІ (термінальні та вантажні комплекси,
складські господарства, підприємства різних видів транспорту й транспортнологістичного сервісу тощо); місцеві і регіональні транспортно-логістичні центри;
транспортно-логістичні кластери; ІЛЦ міжнародного призначення; інтегрована ТЛС
України. Саме така структура відповідає сучасним вимогам і викликам, сприятиме
повномасштабному включенню не лише України, а й інших країн СЕП до
глобальної транспортно-логістичної архітектури на основі інноватизації.